Добірка наукової літератури з теми "Підвищення продуктивності виробництва"

Дослідження проведенні в аспекті використання джерела небілкового азоту для доповнення раціонів із кормами низької якості упродовж складних кліматичних та фізіологічних умов. Метою даних досліджень було підтвердження ефективності використання препарату небілкового азоту NitroShure для підвищення продуктивності великої рогатої худоби молочного напряму продуктивності та здешевлення собівартості продукції. Для встановлення ефективності використання препарату NitroShure було проведено дослідження на базі СТОВ «Мусіївське» Полтавської обл., продуктивне стадо молочної худоби якого налічує 500 корів голштинської породи із середньою молочною продуктивністю 8000 кг молока на голову в рік. Технологія NitroShure дозволяє контролювати вивільнення азоту в рубці, що додатково дає можливість синхронізувати одночасне постачання мікроорганізмів рубця джерелами азоту і вуглеводів. Препарат NitroShure виробництва компанії Балхем є одним із доступних на ринку джерел немікробного азоту в раціонах корів: в добавці міститься 41% азоту і 255% сирого протеїну. До складу раціону 250 корів було введено препарат NitroShure з розрахунку 100 грамів на голову, що дозволило скоротити кількість соняшникового шроту на 1,2 кг (СП=39%) та додати 1 кг кукурудзяного силосу з метою підвищення рівня крохмалю до 23% в раціонах тварин. Через місяць експерименту молочна продуктивність підвищилась в середньому на 2 л на голову на добу, вміст жиру становив 3,8%, вміст білка – 3,15%. Ретельний аналіз структури гною виявив значне зменшення кількості довгих волокон і грубих частинок, що опосередковано свідчить про підвищення ефективності перетравлення клітковини раціону, що і стало в результаті причиною підвищення молочної продуктивності. Завдяки перерахунку раціону економія його вартості на голову на добу із використанням NitroShure становила 5,15 грн, що в перерахунку на поголів’я на місяць склало 38625 грн. Прибуток від реалізації додатково отриманої кількості молока склав 180 000 грн за місяць. Таким чином, IOFC склав 218625 грн за період використання препарату NitroShure у експериментальній групі. Поліпшення засвоєння азоту мікроорганізмами рубця дозволяє знизити рівень протеїну в раціоні. Препарат підвищує розщеплення вуглеводів в летючі жирні кислоти, що дозволяє знизити частку енергетичних добавок в раціоні. Застосування препарату забезпечує підвищення рівня надоїв за рахунок збагачення кормів різними джерелами енергії. Додаткове насичення кормів енергією збільшує виробництво молока і покращує його якісні показники, що створює можливість отримання додаткового прибутку (IOFC).

Забезпечення робочого стану ремонтних господарств автомобільної промисловості та автосервісів, забезпечення якісного персоналу для обслуговування та ремонту, комп’ютеризація процесів управління, регулювання та діагностика технічного стану організації, посилення вимог дорожньої та екологічної безпеки, які тягне за собою перетворення технологічних процесів обслуговування та ремонту деталей, вузлових з’єднань і вузлів, підвищення продуктивності ремонтних працівників, а також технічного оснащення виробництва.

Доступним джерелом глюкогенної енергії для профілактики порушень обміну речовин та виникнення кетозів є препарат ENERGY-TOP, виробництва компанії Біохем, що складається з гліцерину, бетаїну, пропіонової та лимонної кислот. Метою даних досліджень було підтвердження ефективності використання даного препарату для підвищення молочної продуктивності, відтворної здатності та профілактики кетозів у молочної худоби. Для підтвердження ефективності застосування препарату ENERGY-TOP та розробки рекомендацій щодо його використання для годівлі корів молочного напряму продуктивності ми провели науково-господарський експеримент на базі СТОВ «Промінь», Арбузинського району, Миколаївської обл. Упродовж перших 100 днів після отелення коровам (голштинської породи) дослідної та контрольної груп згодовували основний раціон для корів, які знаходяться на роздоюванні. Додатково до нього 35 первісткам і 35 коровам згодовували препарат, з розрахунку 250 грамів на голову на добу, який додавали до концентрованих кормів. В результаті використання енергетичної добавки середньодобовий надій корів зріс на 0,6 кг, а у первісток – на 0,8 кг. Якісні показники молочної продуктивності (вміст жиру та білка) суттєво не змінювалися: 3,7-3,65 % та 3,12 -3,14 % відповідно. Cереднє підвищення найвищого добового надою склало 1,3 кг/гол. За період експерименту корови і первістки дослідної групи дали на 4900 кг молока більше порівняно з контрольною групою. Застосування препарату ENERGY-TOP забезпечує підвищення рівня надоїв за рахунок збагачення кормів різними джерелами енергії. Використання енергетичної добавки знизило рівень клінічних і субклінічних кетозів у корів і первісток відповідно на 8 і 5%. Додаткове насичення кормів енергією збільшує виробництво молока і покращує заплідненість корів та первісток на 7-10% а рівень тільності (PR) корів первісток на 3-5%, забезпечуючи додатковий економічний ефект на наступну лактацію на рівні 42525-70875 грн.

У статті проаналізовано ситуацію у сфері селекційної діяльності в Україні та розглянута роль селекції в збільшенні виробничої продуктивності бджологосподарств. Розкриті досягнення, проблеми і завдання селекції на сучасному рівні розвитку сільськогосподарського виробництва. Доведено, що селекція найдешевший, найрезультативніший та екологічно чистий чинник зростання виробництва продукції тваринництва. Визначено пріоритети стратегій і планів дій щодо генетичних ресурсів для виробництва продовольства і ведення сільського господарства. Відмічено, що реальні можливості сільського господарства України, зокрема бджільництва, задля зростання економічної ефективності та конкурентоспроможності галузі повинні складатися із найважливіших чинників які необхідно реалізовувати за допомогою розроблення загальнодержавної стратегії ефективних програм селекції. Запропоновано напрями і заходи щодо стимулювання розвитку селекції в контексті підвищення економічної ефективності бджільництва

Враховуючи, що підвищення продуктивності великої рогатої худоби в значній мірі обумовлюється закономірностями прояву генотипу тварин в певних умовах, вбачалося актуальним встановлення зв’язку бугая з молочною продуктивністю дочок, які продукували молоко в умовах сучасної прогресивної технології та збалансованого рівня годівлі, а також впливу технології на мінливість і консолідованість ліній за надоєм. Дослідженнями встановлено, що прогресивна технологія виробництва молока у сумі із племінною цінністю бугаїв-поліпшувачів забезпечили коровам дочкам бугаїв Б.Е.Кенні, Б.Патча, В.Б.Секвойя, Д.Фрості, Л.Марселлюса, П.Гілморе, Р.Поттера, С.Д.Ларіата, С.Стінга і Х.Пеппера реалізаційний потенціал надою першої лактації більше ніж 7000 кг молока, а Дж. А. Пінга і Х.Віндбрейкера – 8000 кг. Низька молочна продуктивність дочок окремих плідників ймовірно обумовлюється не поєднуваністю батьківської основи та низькою племінною цінністю самих бугаїв. Не встановлено чіткої закономірності підвищення надою корів другої лактації, порівняно із першою у залежності від походження за батьком. Найвищий реалізаційним потенціал надою другої лактації своїм дочкам забезпечив бугай Дж. А. Пінг, від яких за 305 днів лактації одержано 10898кг молока, що на 2624кг (P>0,99) більше первісток. Порівняльний аналіз мінливості одних і тих самих ліній за надоєм засвідчив значну різницю між селекційними групами у межах конкретного господарства за майже не суттєвої різниці між стадами, що дало змогу зробити висновок про відсутність впливу технологій виробництва молока на мінливість ліній. Визначений рівень фенотипової консолідованості ліній за надоєм засвідчив не однорідність більшості генеалогічних формувань у межах стада, але при цьому визнано, що консолідованість тварин за надоєм не залежить від прийнятої технології виробництва молока, а обумовлена іншими чинниками.

У молочному скотарстві застосовують селекційно-генетичні методи для підвищення продуктивності тварин і формування високопродуктивних стад молочної худоби, що сприяє їх конкурентоспроможності та прибутковості. За умов ринкової економіки ця проблема набуває особливої важливості, оскільки лише такі стада є рентабельними і здатні до виробництва великої кількості якісної продукції. В селекції великої рогатої худоби використовують регресійний аналіз для визначення, наскільки в середньому змінюється величина однієї ознаки при зміні на одиницю міри іншої ознаки. Встановлено, що тварини голштинської породи німецької селекції характеризувалися нижчими коефіцієнтами регресії ознак молочної продуктивності, за винятком вмісту білка в молоці, порівняно з голштинськими коровами української селекції. Спостерігаємо також від’ємну регресійну залежність за вмістом жиру в молоці (bД/М = -0,182). Це можна пояснити змінами, що відбуваються у процесі пристосування імпортованої худоби до нових умов експлуатації. Проведення селекційно-племінної роботи з худобою голштинської породи було спрямовано на підвищення молочності та білковомолочності, оскільки це зумовлено сучасними вимогами молочного бізнесу. Враховуючи важливість білковомолочності, проаналізували регресійну залежність між якісними ознаками. Так, із збільшенням вмісту білка в молоці на 1,0 % жирномолочність в середньому підвищується на 0,102 % у матерів і на 0,531 % у дочок. І навпаки, зі збільшенням вмісту жиру в молоці на 1,0 % білковомолочність в середньому підвищується на 0,024 % у матерів і на 0,083 % у дочок. У результаті порівняльного регресійного аналізу продуктивних ознак голштинських корів української селекції виявлено, що більше уваги надається підвищенню молочності тварин і за рахунок цього відбувається збільшення кількості молочного жиру та білка у дочок, отриманих від матерів різного рівня продуктивності. За результатами регресійного аналізу встановили наявність прямолінійної залежності як між селекційними ознаками, так і за окремими ознаками у споріднених групах тварин (дочки-матері). Виявлено регресійну залежність ознак у дочок і матерів, в групах розподілених за рівнем надою матерів, яка відображає зумовленість продуктивності в їх потомків. Це, в свою чергу, дозволило уточнити результативність селекції при формуванні високопродуктивного стада голштинської породи, яке відбувається шляхом завезення маточного поголів’я і використання бугаїв-поліпшувачів

В роботі запропоновано підвищення ефективності інформаційної технології параметричної оптимізації режимів автоматизованого лазерного зварювання тонкостінних конструкцій зі сталі в умовах невизначеності шляхом розробки інформаційної спеціалізованої бази даних за результатами експериментальних параметричних досліджень, створення інформаційної технології аналітичного опису функціональних залежностей між шириною зварного шва, швидкістю переміщення лазерного випромінювання щодо оброблюваної заготовки і потужністю лазерного випромінювання. Запропоновано принцип прийняття рішення параметричної оптимізації в умовах невизначеності на базі розробленого графоаналітичного методу. Метод використовує графічне зображення сплайн-функцій, побудованих в єдиному квадранті із загальною абсцисою, значення якої відповідає величинам зварного шва. Координати точки перетину функціональних залежностей визначають відповідні оптимальні параметри режиму автоматизованого лазерного зварювання тонкостінних конструкцій зі сталі. Візуалізація принципу параметричної оптимізації в умовах невизначеності прискорює процес технологічної підготовки виробництва, що сприяє підвищенню продуктивності підприємства.

Інтенсивне виробництво продукції свинарства висуває нові підвищені вимоги до технологічних особливостей ведення галузі свинарства. В останні роки в промисловому свинарстві поряд із загальним підвищенням інтенсивності виробництва відзначається загострення низки проблем (зниження збереженості молодняку, збільшення кількості аварійних опоросів, зниження продуктивності молодняку тощо). Для подолання цих негативних тенденцій потрібна розробка нових інтенсивно-технологічних рішень з питань створення оптимальних умов утримання на свинокомплексах. В умовах сьогодення виникають дискусії, щодо виду розташування фіксуючого станку для свиноматки в боксі опоросу: діагональне чи пряме? Але як пряме розташування клітки, так і діагональне мають згідно з дослідженнями свої переваги і недоліки. Отже, метою досліджень було вивчення продуктивності підсисних свиноматок та поросят-сисунів залежно від розташування фіксуючих станків в боксі для опоросу (діагональне чи пряме). Дослідження були проведенні в умовах СВК «Агрофірма «Миг-Сервіс-Агро» Новоодеського району Миколаївської області на поголів’ї чистопородних свиноматок породи ландрас та матках внутрішньопородного типу свиней породи дюрок української селекції «Степовий». В цеху опоросу було відведено по два блоки опоросу по 8 боксів для опоросу свиноматок з прямим розташуванням фіксуючого станку – І та ІІ контрольні групи та по два блоки опоросу по 8 боксів для опоросу свиноматок з діагональним розташуванням фіксуючого станку – ІІІ та ІV дослідні групи, а інші технологічні фактори утримання піддослідних груп були ідентичними. Вивчення продуктивних якостей піддослідних тварин проводили за загальноприйнятими методичними рекомендаціями. Доведено, що розташування фіксуючого станку для свиноматки в боксі опоросу впливає на показники їх відтворювальних ознак. Пряме розташування фіксуючого станку для опоросу, на відміну від діагонального, зумовило підвищення кількості поросят при відлученні – на 0,6 кг (Р>0,95); збереженості – 5,1% (Р>0,99); вирівняності гнізда при відлученні – на 25,0% (Р>0,99). Водночас не встановлено впливу на показники багатоплідності, великоплідності та молочності. Отримані результати визначають перспективність подальших досліджень.

Підвищення продуктивності праці в агропромисловому комплексі, харчовій, переробній промисловостях, та інших спонукає до розширення технологічних можливостей транспортуючих пристроїв, які мають широке застосування у технологічних процесах механізованого завантаження сипких матеріалів сільськогосподарського виробництва. При цьому важливим є виготовлення робочих органів транспортуючих і змішувальних пристроїв у вигляді окремих секцій. В сільському господарстві трубчасті конвеєри набули широкого застосування для транспортнування сипких матеріалів, а також в хімічному машинобудуванні, верстатобудуванні, гірничорудному устаткуванні і підйомно-транспортуючих пристроях. Одним із важливих питань надійності роботи гнучкого трубчастого конвеєра є забезпечення надійності роботи приводі односторонньої дії, які здійснюють передачі крутних моментів в одному напрямку, а в іншому його стопоріння. Такі приводи широко використовують у сільськогосподарських машинах, мотоциклах, велосипедах, насосах, та інших транспортних технологіях. Важливим моментом при виробництві таких приводів є розроблення прогресивного технологічного процесу виготовлення привідних дисків (зірочок), які мають складний профіль для технології їх виготовлення.

У даний час зростає інтерес до відновлювальних джерел енергії (ВДЕ). Незважаючи на це, в енергетичних системах високої продуктивності переважно використовуються вугілля, нафта, природний газ, а також енергія, що виробляється гідроелектростанціями та атомними електростанціями. Перші три джерела сформували так звану вуглецеву енергетику, якій притаманні два основні недоліки: обмеженість ресурсів та збільшення викидів СО2 у навколишнє середовище, незважаючи на вимоги Кіотського протоколу. Більшість ВДЕ характеризуються нерівномірним виробництвом та споживанням енергії, тому необхідно забезпечувати також її зберігання. Можна зауважити, що чим більше виробляється електроенергії вітру і сонця, тим сильніше виявляється потреба в системах накопичення і зберігання цього виду енергії. Сприятливим фактором для впровадження ВДЕ при цьому є різке зниження вартості одиниці встановленої потужності, яка включає в себе експлуатаційні і капітальні витрати. У статті розглядаються відносно нові типи ВДЕ, які дають змогу зберігати енергію у вигляді води (PSHE), компримованого повітря (CAES) та кріогенних рідин – повітря та азот (CES). За допомогою цього способу можна реалізовувати всі процеси виробництва, розподілу, зберігання та застосування електричної енергії у різні періоди часу. Розглянуто питання створення ефективного обладнання для тривалого зберігання тепла, що виробляється з електроенергії, яка виробляється сонячними панелями та вітрогенераторами. Тепло, яке отримується у такий спосіб, можна довго зберігати у теплоізольованих контейнерах, що заповнюються базальтовою крихтою. Актуальність цих досліджень підтверджується міжнародним енергетичним агентством: «ВДЕ вже є другим за величиною джерелом електроенергії у світі, але їх використання все ще необхідно прискорювати, якщо ми хочемо досягти довгострокових цілей у галузі клімату, якості повітря та доступу до енергії»

Структура та об’єм роботи. У магістерську дисертацію входить вступ, 3 розділи, загальні висновки, список використаної літератури. Робота складається з 69 сторінок тексту, 3 таблиці, 11 рисунків, 15 літературних джерел. Актуальність теми. В цей час, протягом тридцяти – сорока років має особливу, важливу роль змащувально-охолоджуючі технологічні засоби для розвитку оброблення матеріалів різанням. Оптимальний підбір ЗОТЗ сприяє покращенню продуктивності виробництва, а також якості виробу тощо. Однак досі виникають питання по покращенню ефективності ЗОТЗ. Автор піднімає питання покращенню ефективності ЗОТЗ, структурний аналіз сумішей, переваги й недоліки їх, а також ефективність застосування даних технологічних засобів. Мета й завдання дослідження. Аналіз й розробка теоретичних основ ефективності змащувально-охолоджуючих технологічних засобів, їх структури, вплив на продуктивність виробництва, якість, шорсткість виробу. Визначення переваг і недоліків певних перспективних змащувально-охолоджуючих технологічних засобів, їх структури, підходу, підводу до зони різання, універсальність тощо. Об'єкт дослідження – ефективність змащувально-охолоджуючих технологічних засобів. Предмет дослідження – визначення значення змащувально-охолоджуючих технологічних засобів у виробництві. Методи дослідження: аналіз раніше опублікованих робіт, основ різання матеріалів і теорії змащувально-охолоджуючих технологічних засобів. Наукова новизна отриманих результатів 1. Комплексний аналіз та висновки щодо впливу процесів різання на продуктивність виробництва й якість виробу. 2. Аналіз отриманої інформації та визначення типів сумішей, підводу до зони різання тощо. 3. Розробка алгоритму автоматизованого вибору ЗОР для підвищення ефективності виробництва. 4. Проведений аналіз дасть змогу підбити висновки щодо ефективності змащувально-охолоджувальних технологічних засобів. Визначення ефективних способів оброблення металів різання з використанням ЗОТЗ. Практичне значення отриманих результатів. Отримана інформація допоможе дізнатися про підвищення ефективності способи застосування ЗОТЗ. Це дасть змогу підвищити продуктивність виробництва, а також підвищити якість виготовлених виробів.
The structure and scope of work. The master's thesis includes an introduction, 3 chapters, conclusions, a list of used literature. The work consists of 69 pages of text, 3 tables, 11 figures, 15 literary sources. Relevance of the topic. At this time, for thirty - forty years, lubricating and cooling technological means for the development of cutting materials have a special, important role. The optimal selection of lubricating-cooling technological means contributes to the improvement of production productivity, as well as product quality and the like. However, there are still questions about improving the effectiveness of the lubricating-cooling technological means. The author raises the question of improving the efficiency of lubricating-cooling technological means, structural analysis of mixtures, their advantages and disadvantages, as well as the effectiveness of using these technological tools. The purpose and objectives of the study. Analysis of the effectiveness of cutting lubricants, their structure, the impact on production productivity, quality, product roughness. Determination of the advantages and disadvantages of certain promising cutting lubricants, their structure, approach, approach to the cutting zone, versatility, etc. Object of study - the effectiveness of lubricating-cooling technological means. The subject of the study is the determination of the value of cutting lubricants in production. Research methods: analysis of previously published works, the fundamentals of cutting materials and the theory of cutting lubricants. Scientific novelty of the results 1. Analysis and conclusions about the impact of cutting processes on production productivity and product quality. 2. Analysis of the information received and determination of the types of mixtures, supply to the cutting zone and the like. 3. Development of an algorithm for automated selection of cutting fluid to improve production efficiency. 4. The analysis will allow us to draw conclusions regarding the effectiveness of cutting lubricants. Determination of effective methods of processing metal cutting using lubricating-cooling technological means. The practical significance of the results. The information obtained will help to learn about improving the efficiency of the use of lubricating-cooling technological means. This will increase production productivity, as well as improve the quality of manufactured products.
Структура и объем работы. В магистерскую диссертацию входит введение, 3 главы, выводы, список использованной литературы. Работа состоит из 69 страниц текста, 3 таблицы, 11 рисунков, 15 литературных источников. Актуальность темы. В это время, в течение тридцати - сорока лет имеет особую, важную роль смазочно-охлаждающие технологические средства для развития обработки материалов резанием. Оптимальный подбор СОТС способствует улучшению производительности производства, а также качества изделия и тому подобное. Однако до сих пор возникают вопросы по улучшению эффективности СОТС. Автор поднимает вопрос улучшению эффективности СОТС, структурный анализ смесей, преимущества и недостатки их, а также эффективность применения данных технологических средств. Цель и задачи исследования. Анализ эффективности смазочно-охлаждающих технологических средств, их структуры, влияние на производительность производства, качество, шероховатость изделия. Определение преимуществ и недостатков определенных перспективных смазочно-охлаждающих технологических средств, их структуры, подхода, подводу к зоне резки, универсальность и др. Объект исследования - эффективность смазочно-охлаждающих технологических средств. Предмет исследования - определение значения смазочно-охлаждающих технологических средств в производстве. Методы исследования: анализ ранее опубликованных работ, основ резания материалов и теории смазочно-охлаждающих технологических средств. Научная новизна полученных результатов 1. Анализ и выводы о влиянии процессов резания на производительность производства и качество изделия. 2. Анализ полученной информации и определения типов смесей, подводу в зону резания и тому подобное. 3. Разработка алгоритма автоматизированного выбора СОЖ для повышения эффективности производства. 4. Проведенный анализ позволит подвести выводы относительно эффективности смазочно-охлаждающих технологических средств. Определение эффективных способов обработки металлов резки с использованием СОТС. Практическое значение полученных результатов. Полученная информация поможет узнать о повышении эффективности способы применения СОТС. Это позволит повысить производительность производства, а также повысить качество изготавливаемых изделий.

Наведені дослідження механізмів приводів верстатів для обробки глибоких отворів. Показано, що застосування пристроїв із змінною величиною вильоту інструмента, а також механізмів вібраційного свердлення підвищують ефективність обробки глибоких отворів. Способи вирішують задачі зниження складових технологічного навантаження і дозволяють розширити технологічні можливості процесу свердління по глибині обробки. The researches of mechanisms of machine tools drives for the deep drilling are considered. The application of devices with a variable quantity of tool extension, and also mechanisms of vibration drilling raise effectiveness of deep-hole machining are demonstrated. The methods solve a problem of technological load components decrease and allows expanding technological capability of drilling process on depth of processing.