Щоб переглянути інші типи публікацій з цієї теми, перейдіть за посиланням: Пусковий момент.
Статті в журналах з теми "Пусковий момент"
Оформте джерело за APA, MLA, Chicago, Harvard та іншими стилями
Ознайомтеся з топ-15 статей у журналах для дослідження на тему "Пусковий момент".
Біля кожної праці в переліку літератури доступна кнопка «Додати до бібліографії». Скористайтеся нею – і ми автоматично оформимо бібліографічне посилання на обрану працю в потрібному вам стилі цитування: APA, MLA, «Гарвард», «Чикаго», «Ванкувер» тощо.
Також ви можете завантажити повний текст наукової публікації у форматі «.pdf» та прочитати онлайн анотацію до роботи, якщо відповідні параметри наявні в метаданих.
Переглядайте статті в журналах для різних дисциплін та оформлюйте правильно вашу бібліографію.
1
Панченко, А. М., Є. М. Зарічняк, А. О. Теличко, І. С. Огар та Д. С. Швець. "Високовольтний пусковий пристрій дизель генератора". Системи озброєння і військова техніка, № 2(66) (21 травня 2021): 97–103. http://dx.doi.org/10.30748/soivt.2021.66.12.
Повний текст джерелаАнотація:
Відомі ускладнення, що мають місце при запуску дизель генераторів, при низьких температурах, та незадовільному стані акумуляторів. З одного боку, ускладнення виникають за рахунок того, що при низьких температурах істотно збільшується момент опору на валу дизеля. Це обумовлено загуслим мастилом, зниженням температури в камері згорання. Як наслідок пускові оберти колінчатого валу збільшуються на 15-20%. З іншого боку, при низьких температурах заряджений акумулятор може втрачати до 60% своєї ємності. Обидва фактори об’єднуються і гарантований запуск дизель генератора не відбувається. Пропонується застосування пересувного пристрою, що здатен за 3-10 хв зарядити іоністор від мережі 220 В, та забезпечити живленням стартер дизель генератора. Перетворення електричної енергії відбувається без використання індуктивних елементів, що дало змогу істотно покращити його ваго габаритні показники. Найбільш ефективним пристрій стає при наявності декількох дизель генераторів. У випадку невдалого запуску, пристрій почергово доставляється до кожного дизель генератора, вихідними клемами приєднується безпосередньо до клем акумуляторів і виконується запуск. Перетоки енергії від іоністора до акумулятора, на цьому етапі не відбуваються, оскільки внутрішній опір іоністора та стартера, на порядок менші від опору акумулятора. По необхідності підзарядка пристрою виконується від малопотужної мережі 220В. Процеси пуску дизель генератора описуються системою диференційних рівнянь, що дає змогу отримати оптимальні співвідношення в залежності від типу дизель генератора. Отримані математичні залежності дозволяють оптимізувати процес пуску, шляхом використання магнітної енергії, що накопичується в індуктивних елементах стартера. Враховуючи малі значення внутрішнього опору стартера, акумулятора, іоністора та порівняно велику індуктивність стартера (якірна обмотка та обмотка збудження), можна досягти коливального процесу пуску. В такому разі, енергія накопичена в індуктивних елементах стартера на початковому етапі, буде додатково підтримувати його обертання. Подібна технологія пуску дозволить покращити ваго габаритні показники мобільного зарядного пристрою.
2
Shaytor, N. M., and A. V. Gorpinchenko. "Dynamic Modes of Asynchronous Motors in Drives of Power Systems and Complexes." Bulletin of Kalashnikov ISTU 23, no. 4 (December 30, 2020): 95. http://dx.doi.org/10.22213/2413-1172-2020-4-95-101.
Повний текст джерелаАнотація:
Рассматривается проблема проектирования электроприводов с асинхронными двигателями, обеспечивающими оптимальные пусковые и энергетические характеристики в динамических режимах работы электропривода.Проведен анализ исследований и публикаций, где начато решение этой проблемы. В настоящее время в качестве электрооборудования для привода технологических установок энергетического комплекса применяются в основном асинхронные двигатели. Можно отметить значительный прогресс в создании современных, энергетически эффективных асинхронных машин за счет применения новых материалов и точных расчетов при проектировании. Вместе с тем асинхронные двигатели сохраняют отдельные недостатки, что требует специального выбора определенных конструктивных параметров и характеристик при проектировании электрооборудования для привода технологических установок динамических режимов работы.Рассмотрены конструктивные особенности и проведен сравнительный анализ энергетических и пусковых характеристик асинхронных двигателей с различными роторами, включая короткозамкнутый ротор типа беличья клетка, с двойной клеткой, с глубоким пазом, массивный и двухслойный ротор в широком диапазоне нагрузок.Разработана методика выбора альтернативных двигателей с использованием сравнительных диаграмм. Приведены результаты исследований асинхронных двигателей с короткозамкнутым и двухслойным ротором в наиболее тяжелых повторно-кратковременных режимах с частыми пусками, электрическим торможением и реверсом. Определены диапазоны нагрузок и характеристик динамических режимов для проектирования энергетически эффективных судовых рулевых приводов с альтернативными асинхронными двигателями, имеющими двухслойный ротор.К таким характеристикам относятся: продолжительность и частота включений, момент инерции, наличие торможений и реверсов приводов, номинальные, пусковые и тормозные потери, характер нагрузок и перегрузок, способы вентиляции альтернативных двигателей.
3
Yermilova, N., S. Kyslytsia та R. Zakharchenko. "ДОСЛІДЖЕННЯ РОБОТИ СИСТЕМ АВТОМАТИЧНОГО КЕРУВАННЯ ЕЛЕКТРОПРИВОДАМИ КОНТАКТНИХ ЕЛЕКТРОВОЗІВ РУДНИХ ШАХТ". Системи управління, навігації та зв’язку. Збірник наукових праць 4, № 66 (1 грудня 2021): 11–15. http://dx.doi.org/10.26906/sunz.2021.4.011.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті розглядаються підходи до створення систем керування електроприводами тягового транспорту рудних шахт. Проведений аналіз роботи в різних режимах та порівняння характеристик чотирьох найбільш популярних типів електроприводів, що застосовуються у тягових електромеханічних системах, виявлені їх переваги та недоліки. Для підвищення ефективності тягових установок в якості приводних двигунів запропоновано використовувати синхронні двигуни з постійними магнітами, що нівелюють недоліки двигунів постійного та змінного струму, які здебільшого використовуються в електроприводах цих електровозів. З метою вдосконалення методів та схем автоматичного керування тяговими приводами розроблені математичні моделі динаміки руху тягової установки з синхронними двигунами з постійними магнітами (СДПМ), на базі яких створені комп’ютерні імітаційні моделі систем автоматичного керування (САК) для різних варіантів конструктивного виконання електродвигунів. За допомогою цих моделей проведений аналіз режимів роботи запропонованих САК тягових установок з СДПМ як без пускових обмоток, так і з ними. Порівнювалася робота САК для моделі тягової установки з лінійними регуляторами струму та швидкості, а також для моделі САК з оптимальними релейними сигналами керування, заснованими на використанні властивостей функцій перемикання оптимальних керуючих діянь. Аналіз ефекту від застосування запропонованих оптимальних релейних сигналів керування тяговою установкою показав, що при застосуванні САК з оптимальними релейними регуляторами тривалість перехідного процесу у випадку двигунів без пускових обмоток виявилась на 14% меншою в порівнянні з САК із лінійними регуляторами, а у випадку двигунів із пусковими обмотками - на 13.5% меншою, що доводить перевагу використання систем керування з оптимальними релейними регуляторами. Крім того виявлено, що такі системи автоматичного керування електроприводами тягових установок володіють астатизмом відносно моменту навантаження.
4
Korolev, S. A., I. G. Rusyak, V. A. Tenenev, A. V. Vagin, and M. N. Beloborodov. "Investigating the Influence of Dynamic Characteristics of a Moving Carrier on the Accuracy of Shooting." Intellekt. Sist. Proizv. 16, no. 3 (October 11, 2018): 103. http://dx.doi.org/10.22213/2410-9304-2018-3-103-109.
Повний текст джерелаАнотація:
В работе приводится математическая модель механической системы подвижного носителя, позволяющая учесть движение и вибрации вертолета, а также взаимное влияние системы «вертолет - вооружение». Механическая система «вертолет - вооружение» представляется в виде совокупности материальных точек: жесткая оболочка (корпус вертолета), подвижные материальные точки, приводящие к вибрациям (винты и турбины) и покидающие систему (снаряды и ракеты). Система уравнений движения в подвижной системе координат записывается в векторной форме относительно суммарного импульса и кинетического момента механической системы. Ориентация подвижной системы координат определяется с помощью направляющих косинусов. Для источников вибраций (винты и турбины) амплитуда и частота колебаний определяются на основе экспериментальных данных. Для материальных точек, соответствующих боеприпасам, характеристики движения определяются законами движения снаряда в стволе (ракеты по направляющей пусковой установки). Система дифференциальных уравнений движения решается численно методом Рунге - Кутта - Вернера 6-го порядка точности с контролем погрешности интегрирования. По результатам моделирования механической системы подвижного носителя рассчитываются начальные условия стрельбы в моменты выстрелов. Траектория движения снарядов и ракет рассчитывается на основе разработанной методики решения задачи внешней баллистики при стрельбе с подвижного носителя. Представлены результаты исследования разброса снарядов и ракет при стрельбе очередью в зависимости от параметров движения подвижного носителя и режима стрельбы.
5
Omelchenko, Evgenii Ya, Aleksei B. Lymar, Vasiliy O. Tanich, and Mikhail Yu Petushkov. "Reducing of Value of Starting Current and Moment of Asynchronous Motor with Squirrel Cage Rotor Using Phase Voltage Sequence." Electrotechnical Systems and Complexes, no. 2(47) (June 26, 2020): 47–54. http://dx.doi.org/10.18503/2311-8318-2020-2(47)-47-54.
Повний текст джерела
6
Шейкус, А. Р. "Математичне моделювання динамічних режимів процесу ректифікації при застосуванні рухливих керуючих впливів". Automation of technological and business processes 11, № 4 (13 лютого 2020): 55–67. http://dx.doi.org/10.15673/atbp.v11i4.1600.
Повний текст джерелаАнотація:
Підвищення якості керування об'єктами з розподіленими параметрами, до яких відноситься процес ректифікації, можливо досягти використанням рухливих впливів. Відомо, що переміщення за висотою колони точки подання живлення або перерозподіл даного потоку між двома контактними пристроями апарату дозволяє забезпечити недосяжні традиційним керуванням техніко-економічні показники стаціонарних режимів. При цьому перехідні процеси в колоні при використанні рухливих впливів залишалися недослідженими.
У статті розроблено математичну модель динаміки процесу ректифікації, що враховує рухливі керуючі впливи, а також досліджено особливості динамічних режимів роботи колони при їх використанні. В моделі передбачено можливість реалізації різних за формами і інтенсивностями збурень і керуючих впливів за декількома каналами одночасно або у визначені моменти часу. Модель дозволяє проводити розрахунки процесів багатокомпонентної і складної ректифікації, може використовуватися при моделюванні пускових режимів.
Процес ректифікації внаслідок використання рухливих впливів виходить зі стану динамічної рівноваги. Встановлено, що новий стаціонарний режим досягається регулюванням тиску наверху колони, рівнів в ємностях для збору кубового залишку і дистиляту. Запропоновано використання ПІД-регуляторів з впливами на витрати холодоагенту в конденсатор і продуктів поділу. Динамічна модель процесу доповнена описом даних контурів автоматичного регулювання.
З використанням розробленої моделі проведено обчислювальні експерименти на прикладі колони для поділу суміші метанол-вода. Доведено, що перехідні процеси при використанні рухливих керуючих впливів на процес ректифікації характеризуються допустимими показниками якості.
7
Belousov, Aleksey, and Viktor Meshcheryakov. "Reducing the Values of Initial Current and Torques of a Two-Phase Induction Motor Due to Delays of Phase Voltages." Electrotechnical Systems and Complexes, no. 4(49) (December 28, 2020): 42–48. http://dx.doi.org/10.18503/2311-8318-2020-4(49)-42-48.
Повний текст джерела
8
Білик, О. І. "Вплив пандемії на зміну системи управління соціальними ризиками". Економіка, управління та адміністрування, № 4(94) (29 грудня 2020): 117–22. http://dx.doi.org/10.26642/ema-2020-4(94)-117-122.
Повний текст джерелаАнотація:
Раптове виникнення пандемії COVID-19 трансформувало соціальне середовище у всьому світі, що вплинуло на зміну траєкторії соціальних ризиків. Спалах COVID-19 у грудні 2019 року поставив людство в надзвичайний стан. Швидке поширення вірусу становить подвійний ризик: пандемія ставить суспільство в особливо ризиковану політичну, економічну та соціальну ситуацію. З іншого боку, співіснування людей в суспільстві стає ризиком для здоров’я певних соціальних груп та суб’єктів, що, у свою чергу, є початком для далекосяжних політичних, економічних та соціальних ризиків. Різкі обмеження, введені державами в контексті соціального дистанціювання (враховуючи блокування) для стримування пандемії, були чітко помітні для суспільства. У деяких випадках вони викликали радикальні потрясіння у повсякденному житті кожного. На даний момент поки неможливо передбачити, в який період і в якому порядку втручання в економічне та соціальне життя будуть повністю закінчені. Саме це спричиняє виникнення нових соціальних ризиків. Інші соціальні наслідки пандемії, такі як втрата робочих місць у особливо постраждалих галузях, матимуть, швидше за все, довгостроковий ефект у майбутньому. Стаття побудована на основі емпіричних досліджень розкрито виникнення нових соціальних ризиків і зміни стратегії управління ними. Також важливим є і дослідження різностороннього впливу пандемії на суспільство та навколишнє середовище в цілому. В статті доведено, що зовнішні потрясіння чи кризи можуть бути пусковими механізмами або каталізаторами соціально бажаних перетворень, які також відомі як «стрибок уперед». Процедури, які створила криза, слугують для того, щоб шукати підходи до неминучої термінової соціально-екологічної трансформації суспільства. Оскільки ця трансформація має створити стійкі та справедливі у всьому світі способи життя й економіки, тому в статті порушується питання про те, що важливо для забезпечення зміни в системі управління соціальними ризиками з метою забезпечення соціальної безпеки країни в цілому.
9
Гринек, А. В., А. М. Фищенко, И. П. Бойчук, Д. Н. Перелыгин, and Н. В. Савостеенко. "Finite element simulation of marine generators." MORSKIE INTELLEKTUAL`NYE TEHNOLOGII), no. 4(50) (December 17, 2020): 92–97. http://dx.doi.org/10.37220/mit.2020.50.4.103.
Повний текст джерелаАнотація:
В статье рассмотрено численное моделирование синхронного генератора. Описана последовательность создания геометрической модели. Представлены результаты численного моделирования статической и динамической задачи. Получены временные осциллограммы потокосцепления, фазных токов и напряжений, сил и моментов. На их основании получены частотные характеристики заданного генератора на холостых режимах. С помощью вейвлет-преобразования проведен анализ переходного процесса. Исследование показало, что существует три частотные области: область нарастания скорости, достижение критической скорости и выход на установившийся режим. Анализ коэффициентов вейвлет-преобразования исследуемого сигнала дал информацию об энергии, содержащейся в соответствующих частотных составляющих ряда. Данная численная модель дает возможность идентифицировать спектры напряжений, токов, сил и моментов, соответствующих механическим и электромагнитным дефектам. Показана возможность диагностирования дефектов генератора, обусловленного эксцентриситетом ротора, с помощью модельного исследования на пусковых режимах. Наличие эксцентриситета ротора приводит к появлению гармонической составляющей в спектре силы большой амплитуды с максимальным значением на низкой частоте. The sequence of creating a geometric model is described. The results of numerical simulation of static and dynamic problems are presented. Time oscillograms of flux linkage, phase currents and voltages, forces and moments were obtained. The analysis of the transient process is carried out using the wavelet transform. The study showed that there are three frequency ranges: the area of increasing speed, reaching critical speed and reaching steady state. Analysis of the wavelet transform coefficients gave information about the energy, which is contained in the corresponding frequency components of the series. This numerical model makes it possible to identify the spectrum of voltages, currents, forces and moments corresponding to mechanical and electromagnetic defects. The possibility of diagnosing the eccentricity of the rotor using a model study in starting modes is shown. Eccentricity leads to the appearance of a harmonic component in the power spectrum with a large amplitude with a maximum value at a low frequency.
10
Яшин, Антон Николаевич, та Марат Ильгизович Хакимьянов. "УРАВНОВЕШЕННОСТЬ УСТАНОВОК СКВАЖИННЫХ ШТАНГОВЫХ НАСОСОВ НА ОСНОВЕ АНАЛИЗА ВАТТМЕТРОГРАММ". Izvestiya Tomskogo Politekhnicheskogo Universiteta Inziniring Georesursov 332, № 8 (22 серпня 2021): 36–44. http://dx.doi.org/10.18799/24131830/2021/8/3303.
Повний текст джерелаАнотація:
Актуальность. Значительная часть фонда нефтедобывающих скважин нашей страны эксплуатируется установками скважинных штанговых насосов. В качестве приводов установок скважинных штанговых насосов используются низкоскоростные асинхронные электродвигатели с повышенным пусковым моментом. Электродвигатели таких установок работают в недогруженном по мощности режиме с циклически изменяющейся нагрузкой. Такие режимы отрицательно влияют как на работу самих электродвигателей, так и на электрическую сеть. Ухудшаются энергетические характеристики двигателей, такие как коэффициент полезного действия и коэффициент мощности. Балансировка установок скважинных штанговых насосов путем регулирования грузов противовесов позволяет сделать нагрузку более равномерной, улучшив режимы работы приводов и снизив расход электроэнергии. Однако оценить сбалансированность работающих установок достаточно сложно, так как скважины обычно не оборудованы датчиками для измерения ваттметрограмм и оценки сбалансированности. На месторождениях часто балансировку проводят при помощи обычных мультиметров с токовыми клещами. Поэтому важно оценить влияние сбалансированности насосных установок скважин действующего фонда на потери электроэнергии. Цель: исследовать скважинные насосные установки действующего фонда с точки зрения сбалансированности; определить, какая часть фонда скважинных насосных установок является сбалансированной, какой коэффициент неуравновешенности имеют другие скважины; оценить влияние сбалансированности установок скважинных штанговых насосов на потребление электроэнергии; сделать выводы о перерасходе потребления электроэнергии в результате недостаточной сбалансированности. Объекты: нефтедобывающие скважины, скважинные штанговые насосные установки, асинхронные электроприводы. Методы: статистический анализ ваттметрограмм; математические методы анализа ваттметрограмм с определением среднего значения потребляемой мощности, коэффициента неуравновешенности, потенциала энергосбережения. Результаты. Установлено, что сбалансированными можно считать только 2 % скважинных насосных установок. При этом 35 % скважинных насосных установок имеют коэффициент неуравновешенности хуже 0,5. Показано отрицательное влияние недостаточной балансировки установок скважинных штанговых насосов на потребление электроэнергии. В результате доуравновешивания энергопотребление приводов скважинных насосов может быть снижено более чем в 2 раза при сохранении объемов добычи.
11
Хомутов, Станислав Олегович, Василий Иванович Сташко та Николай Александрович Серебряков. "ПОВЫШЕНИЕ ТОЧНОСТИ КРАТКОСРОЧНОГО ПРОГНОЗИРОВАНИЯ ЭЛЕКТРОПОТРЕБЛЕНИЯ ГРУПП ТОЧЕК ПОСТАВКИ ЭЛЕКТРОЭНЕРГИИ ГАРАНТИРУЮЩИХ ПОСТАВЩИКОВ ВТОРОГО УРОВНЯ". Izvestiya Tomskogo Politekhnicheskogo Universiteta Inziniring Georesursov 331, № 6 (17 червня 2020): 128–40. http://dx.doi.org/10.18799/24131830/2020/6/2682.
Повний текст джерелаАнотація:
Актуальность обусловлена необходимостью повышения точности краткосрочного прогнозирования электропотребления групп точек поставки электроэнергии гарантирующих поставщиков второго уровня. Результаты данного прогноза используются системным оператором при формировании диспетчерского графика выработки и потребления электроэнергии. Ошибки прогнозирования, как правило, приводят к увеличению расхода первичных энергоресурсов на выработку электроэнергии за счет необоснованных пусков и остановов генерирующего оборудования, а также к увеличению потерь при передаче электроэнергии, вследствие выбора неоптимальной схемы электрических сетей. Так как потребление электроэнергии зависит от множества факторов, задача краткосрочного прогнозирования данного временного ряда является слабоформализуемой. В данных условиях традиционные средства математической статистики и имитационного моделирования не позволяют строить адекватные прогнозные модели. До недавнего времени единственным адекватным методом прогнозирования потребления электроэнергии был метод экспертных оценок. В настоящее время для краткосрочного прогнозирования электропотребления энергосистемы региона страны или группы точек поставки электроэнергии гарантирующего поставщика первого уровня все большее применение находят инструменты нейронных сетей. Однако разработанные модели мало пригодны для прогнозирования почасового потребления электрической энергии групп точек поставки электроэнергии гарантирующих поставщиков второго уровня. Краткосрочное прогнозирование потребления электроэнергии данных объектов осложнено тем, что, помимо стандартных временных и метеорологических факторов, необходимо учитывать надежность электросетевого оборудования 6–110 кВ, режим работы потребителей электрической энергии с мощностью 670–10000 кВт, а также наличие центрального отопления и горячего (холодного) водоснабжения в населенном пункте, питающемся от группы точек поставки электроэнергии. Для них остается открытым вопрос выбора оптимальной архитектуры и конфигурации нейросетевой модели, а также алгоритма ее обучения, при использовании которых достигается требуемая точность прогнозирования. Цель: повышение точности краткосрочного прогнозирования электропотребления групп точек поставки электроэнергии гарантирующего поставщика второго уровня с помощью инструментов нейронных сетей и глубокого машинного обучения. Методы: методы корреляционного и факторного анализа, теории искусственных нейронных сетей и машинного обучения. Программная реализация теоретических выкладок выполнена с помощью библиотеки глубокого машинного обучения Tensor flow Keras на языке программирования Python 3.6. Результаты. Разработан нейросетевой алгоритм краткосрочного прогнозирования электропотребления групп точек поставки электроэнергии гарантирующего поставщика второго уровня с адаптивными в процессе обучения параметрами скорости обучения и момента инерции. Выполнена программная реализация данного алгоритма в библиотеке глубокого машинного обучения Tensor flow Keras. Использование данной искусственной нейронной сети позволило снизить среднемесячную относительную ошибку прогнозирования на 5,14 %.
12
Aliyev, S. P., N. H. Saparova та J. M. Saidov. "МІГРАЦІЯ НАСЕЛЕННЯ ТА ЇЇ ВПЛИВ НА ЕПІДЕМІЧНУ СИТУАЦІЮ З МАЛЯРІЇ У РЕСПУБЛІЦІ ТАДЖИКИСТАН". Вісник соціальної гігієни та організації охорони здоров'я України, № 4 (23 березня 2017). http://dx.doi.org/10.11603/1681-2786.2016.4.7551.
Повний текст джерелаАнотація:
Мета: вивчити вплив міграції населення на епідемічну ситуацію з малярії у Республіці Таджикистан.Матеріали і методи. Проведено ретроспективний статистичний аналіз захворюваності на малярію та впливу міграції на епідемічну ситуацію в РТ протягом 1990–2000 рр. Інформаційна база: дані Республіканського Центру медичної статистики та інформації, Державного комітету статистики, Служби державного санітарно-епідеміологічного нагляду Республіки Таджикистан, стратегічні, програмні документи ВООЗ.Результати. Встановлено вплив міграції на епідемічну ситуацію з малярії у республіці в 1997–2000 рр.: міграція сприяла збільшенню захворюваності на малярію в 1,5–2,5 разу, стала пусковим моментом для її подальшого поширення в країні, що стосувалося і випадків тропічної та триденної форм малярії, поширених в Афганістані. Встановлено перевищення рівнів захворюваності на малярію в прикордонних з Афганістаном районах.Висновки. Виявлені особливості впливу міграції на епідемічну ситуацію з малярії доцільно враховувати при розробці заходів щодо подальшого вдосконалення профілактичних протималярійних заходів.
13
Маилян, А. Л., та М. А. Сагателян. "ПРИБЛИЖЁННЫЙ МЕТОД ДИАГНОСТИКИ ЭЛЕКТРИЧЕСКИХ МАШИН ПЕРЕМЕННОГО ТОКА БОЛЬШОЙ МОЩНОСТИ". ELECTRICAL ENGINEERING, ENERGETICS, 2021, 43–51. http://dx.doi.org/10.53297/18293328-2021.2-43.
Повний текст джерелаАнотація:
Рассмотрен приближённый метод диагностики асинхронных и синхронных машин большой мощности. Исследованы вопросы диагностирования сложных электромеханических систем, в которых непрерывно происходят переходные динамические процессы, связанные с регулированием системы и электромагнитными динамическими процессами. Непрерывное диагностирование состояния электрической машины является важным с точки зрения повышения энергобезопасности, а также рентабельности производства электроэнергии. Изучены подходы к реализации диагностирования для сложной электромеханической системы. При электромагнитном подходе диагностирования состояние системы определяется в соответствии с контролируемыми электрическими, магнитными, тепловыми и выходными параметрами, а также в соответствии с алгоритмом диагностирования, а при виброакустическом подходе – в соответствии с измеряемыми частотными характеристиками различных узлов и деталей, а также с алгоритмом диагностирования. Рассмотрен вопрос диагностирования асинхронных и синхронных машин с использованием данных процесса прямого пуска при холостом ходе. Пуск большинства синхронных машин осуществляют асинхронно за счёт пусковой обмотки, уложенной на полюсных наконечниках. Асинхронный пуск синхронной машины и пуск асинхронной машины считаются идентичными с точки зрения диагностики всей системы. Приведены параметры электромеханической системы, контроль которых необходим для диагностирования. Для полной интегральной оценки диагностического состояния необходимо также контролировать частотные характеристики системы. Приведены два способа практической реализации приближенного метода диагностики электрических машин переменного тока большой мощности: виртуальный – на основе векторно-матричных структурных схем асинхронной или синхронной машины, используя программное средство MATLAB Simulink, и способ, основанный на применении реальной машины и программного пакета MathCad. Реализация методов позволяет в реальном времени определить момент трогания, токи фаз, напряжения фаз, потребляемую мощность, время трогания, время пуска, полезную мощность, коэффициент полезного действия.
14
Маничев, Д. Н., and Д. Г. Мясищев. "The article describes the results of investigation tests examining work operation needed for starting of a motor by a starter as well as of work operation needed while using electrical starting system." Известия СПбЛТА, no. 219() (September 14, 2017). http://dx.doi.org/10.21266/2079-4304.2017.219.164-172.
Повний текст джерелаАнотація:
В статье приведены результаты исследовательских испытаний определения энергозатрат, для запуска двигателя пусковым устройством и механической работы, затраченной при электрической системе пуска. Разработка позволит повысить эксплуатационную эффективность лесотранспортных процессов на участках рубок ухода, используя двигатель бензопилы с редуктором не только в качестве легкосъемного пускового устройства (ПУ), но и обратной установки к пильному аппарату, и при этом позволит отказаться от аккумуляторной батареи (электрического запуска), и тем самым улучшить пусковые качества, особенно в условиях отрицательных окружающих температур. Целью работы является – повышение эксплуатационной эффективности лесотранспортных процессов на участках лесозаготовок при рубках ухода с помощью адаптации технических средств разного назначения. В зимний период было проведено два эксперимента для определения эффективности запуска двигателя при помощи опытного образца ПУ и штатной системы аккумулятор-стартер в зимний период. Целью проведенной исследовательской работы являлось определение работы, затрачиваемой на запуск тракторного двигателя ПУ и при помощи штатной системы аккумулятор-стартер в зимних условиях эксплуатации трактора самоходного шасси Т-16М, и сравнения этих работ. Эксперимент подтвердил положительные стороны проекта. Возможны заключения: 1) унификация пускового устройства, так как двигатель данного пускового устройствам (ПУ) может использоваться не только для запуска двигателя, но и при необходимости демонтируется и используется в качестве двигателя бензомоторного инструмента; 2) исключается проигрыш по времени по сравнению с электрическим запуском в случае разряда аккумуляторной батареи; 3) ПУ позволяет сократить влияние человеческого фактора; 4) снижение веса системы пуска; 5) в зимний период при отрицательной температуре снижается время технологической операции на подготовительные работы, связанные с прогревом тракторного двигателя; 6) увеличение времени прокрутки коленчатого вала дизельного двигателя в момент запуска ПУ; 7) ПУ обеспечивает надежную работу при любых температурных условиях. The article presents the results of research trials determining the energy to run the motor starter and mechanical work expended with electric start system. The development will increase the operational efficiency lesotransportnyh processes in the areas of thinning, using a chainsaw motor with gear, not only as an easily removable trigger unit (PU), but also the back unit to the saw unit, and at the same time will eliminate the battery (electric start), and thereby improving the quality of starting, especially in adverse ambient temperatures. The aim is to – increase operational efficiency lesotransportnyh processes in the areas of harvesting thinnings using adapting hardware for different purposes. In winter, two experiments were conducted to determine the efficiency of the engine is started using the prototype and standard PU system battery-starter in the winter. The aim of the research was to determine the work expended to run the tractor engine and PU using a standard system battery-starter in the winter operating conditions of the tractor self-propelled chassis T-16M and the comparison of these works. The experiment confirmed the positive aspects of the project. Conclusions: 1) harmonization of the starting device, as the engine of the starting device (PU) can be used not only to start the engine, but also, if necessary, dismantled and used as a tool Gasoline engine; 2) the loss is eliminated over time as compared to the case in electric starting battery discharge; 3) PU reduces the human factor; 4) weight reduction starting system; 5) during the winter period at a negative temperature decreases during the technological operations on the preparatory work associated with the heating of the engine of the tractor; 6) increase the scrolling time the crankshaft of the diesel engine at the time of the launch of PU; 7) PU ensures reliable operation under all temperature conditions.
15
Smetskov, D. O., N. M. Goncharova та T. P. Yavorska. "Післяопераційний рефлюкс-гастрит у хворих, оперованих з приводу пер-форативної виразки". Шпитальна хірургія. Журнал імені Л. Я. Ковальчука, № 4 (15 січня 2018). http://dx.doi.org/10.11603/2414-4533.2017.4.8258.
Повний текст джерелаАнотація:
Постановка проблеми і аналіз останніх досліджень та публікацій. До теперішнього часу рефлюкс-гастрит - найменш вивчене ускладнення післяопераційного періоду хворих, оперованих з приводу перфоративної пілородуоденальної виразки.Мета роботи – покращення результатів хірургічного лікування хворих, оперованих з приводу перфоративної виразки.Матеріали та методи. Нами прооперовано 204 хворих із приводу перфоративної виразки в період з 2005 по 2015 роки. Пацієнтам виконувались органозберігаючі операції у поєднанні з одним із видів ваготомії, а також висічення виразкового субстрату з одним з видів пілоропластики без ваготомії та ушивання перфоративного отвору, як із традиційного доступу, так і лапароскопічно.Результати досліджень та їх обговорення. При закиданні дуоденального вмісту в шлунок відбувається його взаємодія з вмістом шлунку з утворенням вільних іонів водню Н+, що в свою чергу призводить до різкого підвищення кислотності в цій зоні. Надалі відбувається зворотна перфузія іонів Н + в слизову оболонку. У хворих з рефлюксом II ступеня виявлено площинні ерозії і ерозії змішаного типу, у решти хворих зазначалося наявність дрібнокрапкових ерозій. У хворих з рецидивом виразкової хвороби був рефлюкс II-III ступеня. Аналіз причин рецидиву виразкової хвороби і розвитку езофагогастродуоденіту показав, що ці захворювання розвиваються не тільки на тлі підвищеної кислотопродукції внаслідок неповної ваготомії у 2 (1,9%) хворих, а й при нормальній кислотопродукції у 3 (2,9%) хворих.Висновки: Рефлюкс дуоденального вмісту в порожнину шлунка є пусковим моментом як у розвитку рецидиву виразкової хвороби, так і ерозивного гастродуоденіту. Найбільш дієвим заходом спрямованим на його профілактику є збереження замикальних функції пілоричного жому під час операції. Всім хворим, які перенесли пілорусруйнуючу операцію, слід з першої доби призначати препарати, які нормалізують моторику шлунку і дванадцятипалої кишки. При наявності протипоказань з урахуванням інтраопераційного pH вище 2,0 та експресії антигену Кі-67 більше 20% можна рекомендувати ушивання перфоративної виразки з лапароскопічного або лапаротомного доступів без ваготомії з подальшою терапією блокаторами протонної помпи.