Дисертації з теми "Психологія соціальна"
Щоб переглянути інші типи публікацій з цієї теми, перейдіть за посиланням: Психологія соціальна.
Оформте джерело за APA, MLA, Chicago, Harvard та іншими стилями
Ознайомтеся з топ-48 дисертацій для дослідження на тему "Психологія соціальна".
Біля кожної праці в переліку літератури доступна кнопка «Додати до бібліографії». Скористайтеся нею – і ми автоматично оформимо бібліографічне посилання на обрану працю в потрібному вам стилі цитування: APA, MLA, «Гарвард», «Чикаго», «Ванкувер» тощо.
Також ви можете завантажити повний текст наукової публікації у форматі «.pdf» та прочитати онлайн анотацію до роботи, якщо відповідні параметри наявні в метаданих.
Переглядайте дисертації для різних дисциплін та оформлюйте правильно вашу бібліографію.
1
Грінченко, Олеся Миколаївна. "Психологія успіху як основа соціального оптимізму". Thesis, Национальный технический университет "Харьковский политехнический институт", 2012. http://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/920.
Повний текст джерела
2
Девиченко, А. М., та Олена Миколаївна Кітченко. "Психологія реклами". Thesis, НТУ "ХПІ", 2015. http://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/27736.
Повний текст джерела
3
Костиря, Ірина Валентинівна, та Анастасія Олександрівна Анохіна. "Використання ефекту соціальної фасилітації для формування лідерських якостей у майбутніх психологів". Thesis, Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2019. http://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/45217.
Повний текст джерелаАнотація:
Висвітлено важливість самостійної спроби створення майбутніми психологами фасилітативного середовища в контексті формування лідерських якостей та придбання при цьому навичок ефективного управління груповою комунікацією.
4
Габелая, М. Є. "Особливості соціальної рекламі в Україні". Thesis, Київський національний університет технологій та дизайну, 2018. https://er.knutd.edu.ua/handle/123456789/11705.
Повний текст джерела
5
Яковенко, К. В. "Особистісні якості харізматичного лідеру". Thesis, Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2017. http://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/43216.
Повний текст джерела
6
Фурманець, Борис Іванович. "Актуальність психологічних технологій у сучасній підготовці студентів". Thesis, НТУ "ХПІ", 2015. http://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/18007.
Повний текст джерела
7
Кошлань, Юлія Ігорівна. "Оцінка ефективності системи управління персоналом". Thesis, НТУ "ХПІ", 2016. http://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/27827.
Повний текст джерела
8
Луценко, О. А. "Роль гендерно-нормативних уявлень в теорії та практиці психосоціальної роботи з населенням". Thesis, Видавництво СумДУ, 2004. http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/23377.
Повний текст джерела
9
Радахевич, Андрій Васильович. "Інтернет мережа як інститут соціалізації: соціально-психологічний аналіз". Thesis, Тернопільський національний технічний університет імені Івана Пулюя, 2014. http://elartu.tntu.edu.ua/handle/123456789/3497.
Повний текст джерелаАнотація:
Розкрито проблему впливу Інтернет-мережі на соціалізацію особистості, висвітлено позитивні та негативні сторони впливу Інтернет-мережі на особистість, що є досить важливим для людей в житті сучасного суспільства, в якому інтенсивно впроваджуються інформаційні технології і вплив їх на людину є неминучим.The problem of the impact of the Net on socialization, highlights the positive and negative aspects of the impact of the Net on personality, which is very important for people in modern society, which actively implemented information technologies and their impact on humans is inevitable.
10
Медвідь, Ольга Василівна. "Особливості соціально-психологічної адаптації дітей 6-річного віку до навчання в школі". Thesis, Тернопільський національний технічний університет імені Івана Пулюя, 2017. http://elartu.tntu.edu.ua/handle/123456789/18962.
Повний текст джерелаАнотація:
В дипломній роботі виконано дослідження проблеми соціально-психологічної адаптації дітей шестирічного віку. Запропонована програма психологічного супроводу дезадаптованих учнів.In the thesis work has explored issues of social and psychological adaptation of children six years of age. The proposed program of psychological support maladjusted pupils.
11
Попик, Тетяна Володимирівна. "Психологічна готовність майбутнього психолога до діяльності в соціальній сфері". Thesis, Тернопільський національний технічний університет імені Івана Пулюя, 2017. http://elartu.tntu.edu.ua/handle/123456789/18964.
Повний текст джерелаАнотація:
В дипломній роботі здійснено аналіз психологічної готовності майбутніх психологів до діяльності в соціальній сфері. Також розроблено тренінгову програму «Формування психологічної готовності» студентів до професійної діяльності, яка являє собою систему конкретних дій, спрямованих на розвиток у психологів знань, вмінь та навичок, які можуть бути використані в роботі.In thesis psychological readiness to activity in social sphere of future psychologists was analyzed. Training program for students “The formation of psychological readiness” to occupational activity was made. The program is a system of strict actions leading to psychologists’ knowledge, abilities and skills development, that can be practically useful.
12
Котікова, Олена. "ПРАКТИКО-ЗОРІЄНТОВАНА ПСИХОЛОГО-ПЕДАГОГІЧНА ПІДГОТОВКА МАЙБУТНІХ СОЦІАЛЬНИХ ПРАЦІВНИКІВ". Thesis, Національний авіаційний університет, 2017. http://er.nau.edu.ua/handle/NAU/30846.
Повний текст джерела
13
Котікова, Олена. "ПРАКТИКО-ЗОРІЄНТОВАНА ПСИХОЛОГО-ПЕДАГОГІЧНА ПІДГОТОВКА МАЙБУТНІХ СОЦІАЛЬНИХ ПРАЦІВНИКІВ". Thesis, Національний авіаційний університет, 2017. https://er.nau.edu.ua/handle/NAU/49014.
Повний текст джерела
14
Костиря, Ірина Валентинівна, та Аліна Сергіївна Корженко. "Роль гендерних стереотипів у формуванні майбутнього психолога-лідера". Thesis, Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2019. http://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/45218.
Повний текст джерелаАнотація:
Соціокультурний процес формування у суспільстві різниць у чоловічих та жіночих ролях, поведінки, ментальних і емоціональних характеристиках торкається майже усіх сфер сучасного життя. У статті розглядаєтся роль гендерних стереотипів та їх значення під час становлення майбутніх психологів-лідерів.
15
Кучинський, Володимир Анатолійович. "Застосування соціально-психологічних методів в управлінні персоналом для підвищення ефективності трудових процесів". Thesis, НТУ "ХПІ", 2016. http://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/27831.
Повний текст джерела
16
Беззубець, Юлія Сергіївна. "Психологічна служба в організації як чинник ефективності її роботи". Thesis, Національний авіаційний університет, 2019. http://er.nau.edu.ua/handle/NAU/38809.
Повний текст джерелаАнотація:
Станом на сьогоднішній день розвиток психологічної служби в рамках організації в Україні не відповідає достатньому рівню, оскільки не впливає на реальний стан справ, здебільшого керуючись суб’єктивними вказівками керівництва, та не опирається на реальні суспільні потреби, що є суттєвим недопрацюванням. Тому створення служб психологічної допомоги, ефективне управління їхньою діяльністю — нагальна вимога часу й одне з важливих завдань керівників
17
Євменова, Ольга Костянтинівна. "АДАПТАЦИЯ ДО НАВЧАННЯ У СТУДЕНТІВ ПЕРШОГО КУРСУ СПЕЦІАЛІЗАЦІЇ «ПРАКТИЧНА ПСИХОЛОГІЯ»". Thesis, 2018. http://er.nau.edu.ua/handle/NAU/33847.
Повний текст джерела
18
Алпатова, Олександра Валентинівна. "Конфліктологічна компетентність майбутніх фахівців з практичної психології". Thesis, 2018. http://er.nau.edu.ua/handle/NAU/38216.
Повний текст джерела
19
Шишкіна, Христина Юріївна. "Інформаційна позиція як чинник соціально-психологічної зрілості студентів". Дисертація, 2013. https://eprints.oa.edu.ua/8607/1/%D0%A8%D0%B8%D1%88%D0%BA%D1%96%D0%BD%D0%B0_dis.doc.pdf.
Повний текст джерелаАнотація:
В умовах розвитку української держави, яка активно
розбудовує інформаційне суспільство, гостро постала проблема ставлення особистості до інформації як своєрідного способу обробки та стилю її засвоєння, усвідомленого вибору інформаційного джерела та змісту. Оскільки інформація може бути, з одного боку, засобом забезпечення особистої
суспільної безпеки, а з іншого – змістом інформаційних війн та інтервенцій, то вона може впливати та маніпулювати суспільною свідомістю, що негативно відображається на життєдіяльності особистості в соціумі, на формуванні її
соціально-психологічної зрілості.
Зростає вразливість сучасного інформаційного суспільства від
недостовірної інформації, її несвоєчасного надходження, промислового шпигунства, комп’ютерної злочинності. Тому одним із головних стратегічних пріоритетів держави є впровадження новітніх інформаційно-комунікаційних
технологій в усі сфери суспільного життя. На рівні особистості важливим є формування чіткої інформаційної позиції, яка є необхідною умовою розвитку
соціально зрілої людини та її інформаційної безпеки.
Численні наукові праці свідчать про те, що психологічна позиція та соціально-психологічна зрілість є важливими категоріями психології. Основні акценти у вивченні цих категорій ґрунтувалися на проблемі позиції як низки
ставлень особистості ( А. Адлер, Б. Г. Ананьєв, Л. І. Божович, Л. П. Буєва, Е. Грінбергер, О. М. Леонтьєв, В. М. Маркін, В. М. Мясищев та ін.); проблемі зрілості як особистісного феномену, що розвивається внаслідок суб’єктної
позиції людини та створення оптимального середовища (К. О. АбульхановаСлавська, Л. І. Анциферова, О. О. Бодальов, Д. О. Леонтьєв, А. О. Реан, В. М. Русалов та ін.).
В українській психологічній науці питання психологічної позиції як чинника особистісної зрілості було і залишається предметом дослідження у працях Ж. П. Вірної, Я. О. Гошовського, С. Д. Максименка (зрілість особистості у контексті генетичної психології і психології праці);
М. Й. Боришевського, С. Л. Братченка, О. В. Загородньої, О. А. Лукасевич, І. Д. Пасічника, Л. В. Потапчук, Л. Е. Орбан-Лембрик, Н. М. Савелюк, М. В. Савчина, В. О. Татенка, Т. М. Титаренко, О. В. Темрук, О. С. Штепи, В. М. Ямницького (зрілість особистості у руслі суб’єктного підходу, її
залежність від сформованої психологічної і громадянської позиції, відповідальної та морально-духовної поведінки).
Релевантними для цієї проблеми є дослідження способів обробки інформації, когнітивних стилів, інформаційної безпеки, індивідуального і суспільного інформаційного простору (В. О. Васютинський, Л. В. Засєкіна, А.
В. Мітлош, Р. В. Каламаж, М. Л. Смульсон та ін.). Водночас проблема інформаційної позиції як чинника соціально-психологічної зрілості студентів не отримала належного висвітлення у науковій літературі попри існування
серйозних запитів суспільства щодо збереження інформаційної безпеки особистості молодої людини. Цим зумовлено актуальність та вибір теми дослідження «Інформаційна позиція як чинник соціально-психологічної зрілості студентів».
20
Злагодух, Вікторія Вікторівна, та Анна Ігорівна Закревська. "Психологічні аспекти соціальної адаптації студентів-психологів". Thesis, 2019. http://er.nau.edu.ua/handle/NAU/39987.
Повний текст джерела
21
Злагодух, Вікторія Вікторівна, та Анна Ігорівна Закревська. "Психологічні аспекти соціальної адаптації студентів-психологів". Thesis, 2019. https://er.nau.edu.ua/handle/NAU/54100.
Повний текст джерелаАнотація:
Актуальність теми полягає в тому, що в сучасному світі процес адаптації у
суспільстві є дуже важливим для формування особистості. Однак, не дивлячись
на вік, прояви агресивності, надмірна конфліктність, недовіра до інших та
сприйняття всього дуже близько до серця можуть заважати людині адаптуватися
в будь-якому колективі та групі.
22
Злагодух, Вікторія Вікторівна, та Анна Ігорівна Закревська. "Психологічні аспекти соціальної адаптації студентів-психологів". Thesis, 2019. https://er.nau.edu.ua/handle/NAU/49556.
Повний текст джерела
23
Юнак, Любов Миколаївна. "Соціально-психологічні особливості особистості самоідентичності підлітків - представників різних музичних субкультур". Дисертація, 2013. https://eprints.oa.edu.ua/8610/1/%D0%AE%D0%BD%D0%B0%D0%BA_dis.pdf.
Повний текст джерелаАнотація:
У вітчизняній психології необхідність систематичного
контролю за ходом психічного розвитку дітей та підлітків була визнана з початком становлення психології. З розвитку дитини закономірно робили висновки про особливе значення умов життя у розвитку дитини і необхідності
психологічного супроводу за ходом цього процесу з метою виявлення навіть незначних, далеких від патології труднощів і відхилень, профілактики небажаних варіантів розвитку. Л. Виготський орієнтував усіх дослідників на вивчення «усіх особливостей кожного віку, всіх особливостей нормального та
аномального розвитку, всієї структури та динаміки дитячого розвитку в їх різноманітті» (Л. Виготський, 1984).
Особливості підліткового віку в радянській психології та педагогіці висвітлювалися у працях Л. Виготського, Л. Божович, Д. Ельконіна, І. Кона, Л. Лебединської, В. Сухомлинського, Д. Фельдштейна та ін. У них зазначено,
що саме в цьому віці з’являється почуття особистісної індивідуальності, формується важливе для особистості визнання самої себе, потреба у самоствердженні, рівноправному та довірливому спілкуванні з однолітками і
дорослими. Характеризуючи позитивні зрушення, властиві психічному розвитку підлітка, більшість дослідників наголошують на нерівномірності, стрибкоподібності розвитку низки властивостей. Одночасна наявність рис
дитячості й дорослості з очевидністю виявляється у типових для підліткового віку психологічних реакціях, які виникають при взаємодії з навколишнім середовищем (В. Ковальов, О. Личко). У підлітковому віці дитина знаходиться під впливом щонайменше двох суперечливих тенденцій: установлення міжособистісних контактів з іншими людьми та формування особистісних властивостей. З одного боку, підлітковий
вік — це час індивідуалізації, відкриття й утвердження власного унікального та неповторного «Я», а з іншого — час соціалізації, входження у світ людської культури й соціальних цінностей, зокрема залучення підлітків до певних
молодіжних субкультур як реалізації потреби ескапізму та «втечі від реальності», а отже, протиставлення себе панівній, офіційній культурі. У пошуках потрібних ідентифікацій підлітки виявляють, що вони не самотні,
існують і інші з такими самими проблемами, і таким чином починають усвідомлювати, з якою саме субкультурою себе ідентифікувати (ототожнювати), оскільки, увійшовши в субкультуру, особа стає частиною цілого. Дослідники вказують, що сьогодні недостатньо докласти зусиль у практиках покращення і розвитку себе (тобто мати багато засобів і знань).
Сьогодні необхідні як інтенсивні практики становлення себе – занурення у потік буття (визначення ціннісно-смислової позиції), так і здатність своєчасно дистанціюватися від потоку буття – змінити рівень мислення. Щоб стати
сучасною, людині слід вірити не лише у свій вибір, а й у свій світ, що завдяки інтенсивності соціокультурних змін стає дедалі проблематичнішим (Е. Ґідденс, О. Тоффлер, А. Турен, Ю. Габермас та ін.). Формування особистості позначається на змінах і діапазонах її ідентичностей, що відображено в численних наукових поглядах, у яких ідентичність пов’язують із образом «Я» (Г. Теджфел, Дж. Тернер, З. Фройд), самооцінкою (М. Боришевський, С. Максименко, Т. Титаренко), самоставленням (М. Розенберг, В. Столін), Я-концепцією (Р. Бернс, В. Джемс,
Д. Майєрс) тощо. Проблему самоідентичності вивчали в контексті різних наукових підходів: структурно-функціонального (Ч. Кулі, Дж. Мід, Т. Парсонс);
культурно-історичного (К. Джерджен та ін.); психоаналітичного (Д. Віннікот, П. Грінекр, Е. Еріксон, Х. Кохут, Г. Салліван, Х. Хартман та ін.), особисті снодіяльнісного (М. Боришевський, В. Мерлін, Т. Титаренко) тощо. Проблема самоідентичності виникає тоді, коли необхідно забезпечити сталість розвитку такої міри, щоб в ускладнюваних ситуаціях соціальних відносин стало можливим позначення меж індивідуума і водночас збереження
його зв’язку із значущими іншими, щоб забезпечити мінливість і спадкоємність розвитку інтрапсихічної реальності. Дослідники вказують, що для постсучасного світу порушення ідентичності є однією з характерних ознак.
Існує значна кількість публікацій, присвячених дослідженням
особливостей ідентифікації особи з іншими (особами та групами), образу Я та специфіки його динаміки у процесі ідентифікації (професійної, економічної,
політичної, педагогічної, статеворольової), потреби у самоідентичності та її реалізації у різних сферах соціокультурного буття. Однак проблема
самоідентичності підлітків – представників різних музичних субкультур до цього часу залишається малодослідженою.
Актуальність і недостатня розробленість соціально-психологічних аспектів окресленої проблеми зумовили вибір теми дослідження «Соціальнопсихологічні особливості самоідентичності підлітків – представників різних
музичних субкультур».
24
Алпатова, Олександра Валентинівна. "Конфліктологічна компетентність майбутніх фахівців з практичної психології". Thesis, 2018. http://er.nau.edu.ua/handle/NAU/33219.
Повний текст джерела
25
Румянцева, Х. Д. "СОЦІАЛЬНО-ПСИХОЛОГІЧНА АДАПТАЦІЯ СТУДЕНТІВ". Thesis, 2015. http://er.nau.edu.ua/handle/NAU/20576.
Повний текст джерела
26
Марчук, Л. М. "Соціально-психологічні особливості формування асертивної поведінки у професійному становленні майбутніх психологів". Thesis, 2016. http://lib.iitta.gov.ua/166275/1/%D0%B4%D0%B8%D1%81%D0%B5%D1%80%D1%82%D0%B0%D1%86%D1%96%D1%8F_%D0%9C%D0%B0%D1%80%D1%87%D1%83%D0%BA_.pdf.
Повний текст джерелаАнотація:
У дисертації досліджується проблема соціально-психологічних особливостей формування асертивної поведінки у професійному становленні майбутніх психологів. Охарактеризовано сутність і структуру досліджуваного феномена «асертивна поведінка майбутніх психологів». Визначено й обґрунтовано основні структурні компоненти формування асертивної поведінки майбутніх психологів: ціннісно-мотиваційний,за критерієм ціннісного ставлення до формування асертивної поведінки,(показники: орієнтація на гідне пред’явлення себе світу з урахуванням цілей, інтересів і потреб інших суб’єктів; прагнення до самоаналізу, самовдосконалення й самореалізації); когнітивний,за критерієм обізнаності щодо особливостей формування змісту, особливостей прояву та асертивної поведінки в майбутній професійній діяльності (показники: знання про зміст, особливості прояву та умови формування асертивної поведінки у процесі професійного становлення); рефлексивно-оцінний, за критерієм усвідомлення й самооцінки власних професійно важливих рис, які зумовлюють асертивну поведінку суб’єктів у соціальному середовищі (показники: баланс соціальних та індивідуальних характеристик; емоційна врівноваженість, виваженість у ставленні до інших; рефлексія); регулятивний, за критерієм розв’язувати проблемні ситуації професійної діяльності в асертивний спосіб (показники: незалежність, відповідальність, наполегливість, контроль емоційних проявів у поведінкових ситуаціях). Розроблено програму соціально-психологічного супроводу формування асертивної поведінки майбутніх психологів, доведено її ефективністьВ диссертации исследуется проблема социально-психологических особенностей формирования ассертивного поведения в профессиональном становлении будущих психологов. Обоснована роль ассертивного поведения в профессиональном становлении студентов-психологов. Указано, что основное место в этом процессе отведено формированию ассертивного поведения будущих психологов через уверенность, мотивацию достижения, волевой самоконтроль, низкую тревожность и положительную социальную установку в студенческой группе. Охарактеризованы сущность и структура изучаемого феномена «ассертивное поведение будущих психологов». Определены и обоснованы основные структурные компоненты формирования ассертивного поведения у будущих психологов: ценностно-мотивационный (отражает способ существования личности профессионала; показатели: группы мотивов); когнитивный (знание о содержании и особенностях проявления ассертивного поведения в будущей профессиональной деятельности; показатели: знания о себе (самопознание), собственные возможности, направленные на их реализацию, определение целей и стремлений в учебно-профессиональной деятельности, самосовершенствование); рефлексивно-оценочный (уровень сформированности самооценки, собственной значимости, познания себя через самореализацию процесса учебного взаимодействия); регулятивный (способность решать проблемные ситуации профессиональной деятельности ассертивным способом, контроль эмоциональных проявлений в поведенческих ситуациях; показатели: независимость, ответственность, настойчивость, готовность к риску и конструктивной агрессии). Разработана и апробирована программа психологического сопровождения формирования ассертивного поведения будущих психологов. Основные ее направления: формирование представлений будущих психологов о личных правах и обязанностях как специалистов; обучение дифференциации ассертивности и ее недостаточного или чрезмерного проявления в профессиональных ситуациях общения; развитие уверенности в себе, умение открыто выражать свои мысли, уважая мнение других; проявлять положительные и отрицательные эмоции, управлять ими; проявлять инициативу, предлагать и просить, сохраняя собственное достоинство. Определены социально-психологические условия реализации программы: 1) включение в содержание профессиональной подготовки знаний о сущности, компонентов, условий формирования асертивного поведения; 2) обеспечение благоприятного социально-психологического климата в студенческой группе, конструктивного взаимодействия студентов как между собой, так и с преподавателями, поддержки и взаимоуважения друг к другу; 3) организация социально-психологического обучения с целью формирования компонентов асертивнои поведения; 4) реализация в процессе обучения специально организованных социальных воздействий, актуализируют развитие ценностного отношения к асертивнои поведения и тому подобное. Доказана эффективность программы психологического сопровождения формирования асертивного поведения будущих психологов, что проявилось в положительных изменениях уровней сформированности всех компонентов асертивного поведения: увеличении количества студентов-психологов с высоким, выше среднего и средним, и уменьшении – с ниже среднего и низким уровнями. Сделан вывод про целесообразность внедрения программы в процесс профессиональной подготовки будущих психологов
The thesis deals with the problem of social and psychological features of formation of assertive behavior of future psychologists in their professional development. The author determined the nature and structure of the studied phenomenon of "assertive behavior of future psychologists", defined and justified the basic structural components of forming as-sertive behavior of future psychologists: value-motivational (reflecting the mode of exis-tence of professionals’ personality; indicators: groups of motives); cognitive (awareness of the content and features of assertive behavior in future careers; indicators: knowledge of themselves (self-awareness), own capabilities aimed at their implementation, identifying goals and aspirations in teaching and professional activity, self-improvement); reflexive-evaluative (level of formation of self-esteem, self-worth, self-knowledge through self-realization in the educational interaction); regulatory (ability to solve problem situations in professional activity in assertive way, control of emotional expressions in behavioral situa-tions; indicators: independence, responsibility, perseverance, willingness to take risks and constructive aggression). The program of social and psychological support to form assertive behavior of future psychologists proved its effectiveness
27
Злагодух, Вікторія Вікторівна, та Владислава Володимирівна Мошніна. "Соціально-психологічні установки майбутніх психологів та їх зв'язок з характерологічними особливостями". Thesis, 2019. https://er.nau.edu.ua/handle/NAU/49539.
Повний текст джерела
28
Злагодух, Вікторія Вікторівна, та Владислава Володимирівна Мошніна. "Соціально-психологічні установки майбутніх психологів та їх зв'язок з характерологічними особливостями". Thesis, 2019. https://er.nau.edu.ua/handle/NAU/54102.
Повний текст джерелаАнотація:
Актуальність роботи обумовлена тим, що професія психолога пов’язана з
формуванням певних важливих рис характеру задля успішної та ефективної
діяльності. Професія психолога пов’язана з тим, що знання особливостей
психіки людини дають змогу впливати на людей, інколи контролювати їх
поведінку та рішення. Прагнення до матеріального збагачення та авторитет
психолога може як позитивно, так і негативно позначитися на розвитку
професійно-важливих якостей майбутнього професіонала. Саме тому, потрібно
досліджувати: як на розвиток характеру впливають соціально-психологічні
установки особистості, такі як «влада» та «гроші», і чи впливають взагалі.
29
Злагодух, Вікторія Вікторівна, та Владислава Володимирівна Мошніна. "Соціально-психологічні установки майбутніх психологів та їх зв'язок з характерологічними особливостями". Thesis, 2019. http://er.nau.edu.ua/handle/NAU/40002.
Повний текст джерела
30
Сумко, Віталій Володимирович, та Vitalii Sumko. "Самотність особистості, як соціально психологічний феномен". Master's thesis, 2021. http://elartu.tntu.edu.ua/handle/lib/37116.
Повний текст джерелаАнотація:
Сумко В.В. Самотність особистості, як соціально психологічний феномен – Рукопис.
Магістерська робота на здобуття освітнього ступеня «Магістр» за спеціальністю 053 –
«Психологія» – Тернопільський національний технічний університет ім. І. Пулюя. – Тернопіль, 2021.
Магістерська робота розкриває актуальне питання самотності, яке є невіддільною складовою життя будь якої особистості, однак останнім часом, через впливи великої кількості негативних соціальних факторів, проблема самотності набула поширеності та стала дуже болючою в нашому суспільстві.
Здійснено теоретичний огляд основних напрямів та підходів психологічного аналізу самотності. Аналіз літератури та інтернет-джерел показав, що безліч трактувань даного феномену «самотність» демонструє його суспільну природу. Наукове розуміння самотності відрізняється специфічною складністю та відповідно неоднозначністю. Однак, поширеність наукових досліджень з проблеми самотності досі не зробили єдиних поглядів щодо її суті. Тобто, самотність проявляє в собі і руйнівну міць для особистості, і необхідна умова, етапу розвитку, свого самопізнання та власного самовизначення.
У роботі досліджувались особистісні характеристики людей, такі як частота виникнення, ступінь переживання, тип самотності і самооцінку особистості. Проаналізувавши результати дослідження, було виявлено, що для самотніх осіб є характерними такі риси як: емоційна вразливість, наявність негативних особистісних структур, дисгармонія, пасивність, тривожність, песимістичність, відсутність мети в житті, відсутність близьких відносин, низька самооцінка, відсутність навичок спілкування і взаємодії.
Запропоновано методи профілактики та подолання самотності серед яких є безліч ґрунтовно розроблених багатоманітних напрямків та засобів як індивідуальної так і групової психотерапії, що можуть бути використані для розв’язання завдань психогігієни, психопрофілактики, психокорекції та розвитку. Найефективнішим прийомом корекції переживання самотності є групова терапія. Відвідування тренінгової групи дає можливість практично всім учасникам набути навички соціальної взаємодії. А також сам факт причетності до якоїсь групи, до кругу «обраних» сприяє підвищенню самооцінки та самоповаги, і позволяє формувати соціально допустимі відносини, індивідуально-значимі витоки оцінки, досягати емоційну рівновагу.Sumko V.V. Loneliness of the individual as a socio-psychological phenomenon - Manuscript. The master's thesis reveals the topical issue of loneliness, which is an integral part of the life of any individual, but recently, due to the influence of many negative social factors, the problem of loneliness has become widespread and very painful in our society. Theoretical review of the main directions and approaches of psychological analysis of loneliness is carried out. An analysis of the literature and Internet sources has shown that many interpretations of this phenomenon of "loneliness" demonstrate its social nature. The scientific understanding of loneliness is characterized by specific complexity and, accordingly, ambiguity. However, the prevalence of research on the problem of loneliness has not yet made a single view on its essence. That is, loneliness manifests itself in the destructive power of the individual, and a necessary condition for the stage of development, self-knowledge and self-determination. The personal characteristics of people, such as frequency of occurrence, degree of experience, type of loneliness and self-esteem of the person were investigated in the work. Analyzing the results of the study, it was found that single people are characterized by such traits as: emotional vulnerability, negative personality structures, disharmony, passivity, anxiety, pessimism, lack of purpose in life, lack of close relationships, low self-esteem, lack of communication and interaction skills. . Methods of prevention and overcoming loneliness are offered, among which there are many thoroughly developed various directions and means of both individual and group psychotherapy, which can be used to solve the problems of psychohygiene, psychoprophylaxis, psychocorrection and development. The most effective way to correct the experience of loneliness is group therapy. Visiting the training group gives almost all participants the opportunity to acquire skills of social interaction. As well as the fact of involvement in a group, the circle of "chosen" helps to increase self-esteem and self-esteem, and allows you to form socially acceptable relationships, individually significant sources of evaluation, to achieve emotional balance.
ЗМІСТ ВСТУП 4 РОЗДІЛ І. ПСИХОЛОГО-ПЕДАГОГІЧНИЙ АНАЛІЗ ФЕНОМЕНУ САМОТНОСТІ 9 1.1. Основні напрямки та підходи психологічного аналізу самотності 9 1.2. Психологічна характеристика феномену самотності 13 1.3. Основні типи та види самотності 17 Висновок до розділу І 21 РОЗДІЛ ІІ. ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНЕ ДОСЛІДЖЕННЯ ОСОБИСТІСНИХ ХАРАКТЕРИСТИК САМОТНІХ ЛЮДЕЙ 22 2.1. Загальна структура емпіричного дослідження та характеристика вибірки досліджуваних 22 2.2. Характеристика основних методик дослідження 25 2.3. Аналіз отриманих результатів 30 Висновок до розділу ІI 41 РОЗДІЛ ІІІ. ПСИХОЛОГІЧНА ДОПОМОГА САМОТНІМ ЛЮДЯМ 43 3.1. Напрямки психологічної корекції почуття самотності 43 3.2. Тренінг – як форма боротьби із самотністю 45 3.3. Рекомендації щодо попередження і подолання самотності 47 Висновок до розділу ІІІ 50 РОЗДІЛ ІV. БЕЗПЕКА ЖИТТЄДІЯЛЬНОСТІ, ОСНОВИ ОХОРОНИ ПРАЦІ 52 4.1. Психологічна допомога населенню, яке постраждало внаслідок надзвичайних ситуацій 52 4.2. Громадський контроль за охороною праці 55 ЗАГАЛЬНІ ВИСНОВКИ 60 СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 62 ДОДАТКИ……………………………………………………………….…………66
31
Злагодух, Вікторія Вікторівна, та Владислава Олексіївна Толстопятова. "Зв'зок характерологічних особливостей з соціально-психологічними установками на альтруїзм а егоїзм у студентів-психологів". Thesis, 2019. http://er.nau.edu.ua/handle/NAU/39995.
Повний текст джерела
32
Злагодух, Вікторія Вікторівна, та Олександра Дмитрівна Середіна. "Зв'язок акцентуацій характеру з соціально-психологічними установками на процес та результат у студентів-психологів". Thesis, 2019. https://er.nau.edu.ua/handle/NAU/54077.
Повний текст джерела
33
Злагодух, Вікторія Вікторівна, та Владислава Олексіївна Толстопятова. "Зв'зок характерологічних особливостей з соціально-психологічними установками на альтруїзм а егоїзм у студентів-психологів". Thesis, 2019. https://er.nau.edu.ua/handle/NAU/54087.
Повний текст джерела
34
Злагодух, Вікторія Вікторівна, та Діана Святославівна Вахнован. "Зв'язок характерологічних особливостей з соціально-психологічними установками на працю і свободу у студентів-психологів". Thesis, 2019. https://er.nau.edu.ua/handle/NAU/54075.
Повний текст джерела
35
Злагодух, Вікторія Вікторівна, та Діана Святославівна Вахнован. "Зв'язок характерологічних особливостей з соціально-психологічними установками на працю і свободу у студентів-психологів". Thesis, 2019. http://er.nau.edu.ua/handle/NAU/39985.
Повний текст джерела
36
Злагодух, Вікторія Вікторівна, та Діана Святославівна Вахнован. "Зв'язок характерологічних особливостей з соціально-психологічними установками на працю і свободу у студентів-психологів". Thesis, 2019. https://er.nau.edu.ua/handle/NAU/49554.
Повний текст джерела
37
Злагодух, Вікторія Вікторівна, та Олександра Дмитрівна Середіна. "Зв'язок акцентуацій характеру з соціально-психологічними установками на процес та результат у студентів-психологів". Thesis, 2019. http://er.nau.edu.ua/handle/NAU/39974.
Повний текст джерела
38
Злагодух, Вікторія Вікторівна, та Олександра Дмитрівна Середіна. "Зв'язок акцентуацій характеру з соціально-психологічними установками на процес та результат у студентів-психологів". Thesis, 2019. https://er.nau.edu.ua/handle/NAU/49524.
Повний текст джерела
39
Злагодух, Вікторія Вікторівна, та Владислава Олексіївна Толстопятова. "Зв'зок характерологічних особливостей з соціально-психологічними установками на альтруїзм а егоїзм у студентів-психологів". Thesis, 2019. https://er.nau.edu.ua/handle/NAU/49531.
Повний текст джерела
40
Денисенко, Юлія Миколаївна. "Психолого-педагогічні умови подолання соціальної дезадаптації підлітків з проблемних родин". Магістерська робота, 2020. https://dspace.znu.edu.ua/jspui/handle/12345/4288.
Повний текст джерелаАнотація:
Денисенко Ю. М. Психолого-педагогічні умови подолання соціальної дезадаптації пділітків з проблемних родин : кваліфікаційна робота магістра спеціальності 231 "Соціальна робота: соціальна педагогіка" / наук. керівник Л. С. Іванова. Запоріжжя : ЗНУ, 2020. 87 с.EN : The qualifying work consists of an introduction, 2 chapters, findings, list of literature (74 items), 5 addenda on 10 pages. The qualifying work volume of work is 104 pages, including 87 texts. There are 8 tables, 1 figure. The qualifying work gives a theoretical overview and describes an experimental study of socio-pedagogical work with adolescents from problem families. The research object is the process of overcoming the social maladaptation of adolescents from problem families. The research subject: psychological and pedagogical conditions for overcoming the social maladaptation of adolescents from problem families in general secondary education. The research purpose is to theoretically substantiate and experimentally test the psychological and pedagogical conditions for overcoming the social maladaptation of adolescents from problem families in general secondary education. The research tasks are: - to explore the essence of the concept of “social maladaptation” of adolescents; - to determine the impact of problem families on the socialization of adolescents; - to highlight the features of the work of a social educator with adolescents from problem families; - to determine the psychological and pedagogical conditions for overcoming the social maladaptation of adolescents; - substantiate and implement a program to overcome the social maladaptation of adolescents from problem families; - check the effectiveness of the work. The part 1 “Theoretical foundations of socio-pedagogical work with adolescents from problem families” highlights the essence of the concept of “social maladaptation” in the psychological and pedagogical literature; considers the impact of problem families on the socialization of adolescents; reveals the essence and content of socio-pedagogical work with adolescents from problem families; determines the psychological and pedagogical conditions for overcoming the social maladaptation of adolescents. The part 2 “Experimental work on overcoming the social maladaptation of adolescents from problem families” shows the results of the ascertaining, formative and control stages of the experiment to overcome the social maladaptation of adolescents from problem families. Analysis of the results confirmed the effectiveness of the program.
UA : Кваліфікаційна робота: 87 с., 8 таблиць, 1 рисунок, 74 джерела. Об’єкт дослідження: процес подолання соціальної дезадаптації підлітків з проблемних родин. Предмет дослідження: психолого-педагогічні умови подолання соціальної дезадаптації підлітків з проблемних родин у закладі загальної середньої освіти. Мета дослідження: теоретично обґрунтувати та експериментально перевірити психолого-педагогічні умови подолання соціальної дезадаптації підлітків з проблемних родин у закладі загальної середньої освіти. Методи дослідження: теоретичні – аналіз філософської, психологічної, соціально-педагогічної, культурологічної вітчизняної і зарубіжної наукової літератури, нормативних і законодавчих документів з проблеми роботи з соціально дезадаптованими підлітками; аналіз, синтез, узагальнення; емпіричні – анкетне опитування, бесіда, інтерв’ю, оцінка (експертна), спостереження; соціально-педагогічний експеримент. Теоретичне значення роботи полягає у комплексному підході до проблеми подолання соціальної дезадаптації підлітків з проблемних сімей. Практичне значення роботи полягає у розробці соціально-педагогічної програми з подолання дезадаптації підлітків з проблемних сімей в умовах загальноосвітньої школи. Галузь використання: заклади загальної середньої освіти, заклади позашкільної освіти.
41
Кутузова, Наталія Володимирівна, та Kutuzova Nataliija Volodumurivna. "Психологічні особливості емоційного вигорання працівників в ІТ сфері". Master's thesis, 2019. http://elartu.tntu.edu.ua/handle/lib/29718.
Повний текст джерелаАнотація:
Кутузова Н.В. Психологічні особливості емоційного вигорання працівників в ІТ сфері. 053 Психологія. Тернопільський національний технічний університет імені Івана Пулюя. Факультет економіки та менеджменту.
Кафедра психології, група БМпз-51. – Тернопіль.: ТНТУ, 2019.
Стор. – 137; рис. – 9; табл. – 11; джерел - 88; додатків - 5.
В роботі, на основі здійсненого теоретичного аналізу обґрунтовано поняття “професійне вигорання” у працівників ІТ сфери, виділено емпіричні показники та рівні професійного вигорання. Отримані важливі результати для розуміння причин виникнення професійного вигорання та характеру його впливу на особистість працівника. Обґрунтовано процедуру психодіагностичного дослідження особливостей професійного вигорання. Апробовано соціально-психологічний тренінг, спрямований на профілактику та корекцію професійного вигорання у професійній діяльності працівників ІТ сфери. Отримані результати можуть бути використані у практичній діяльності психологів. які працюють з різним контингентом працівників, схильних до професійного вигорання, і з програмістами зокрема.N. Kutuzova. Psychological features of emotional burnout of workers in the IT sphere. Ternopil Ivan Puluj National Technical University. Faculty of Economics and Management. Department of psychology, group БМпз-51. – Ternopil.: TNTU, 2019. Pages – 137; Illustrations – 9; Tables - 11; Sources – 88; Additions – 5. In the work, on the basis of theoretical analysis, the concept of «professional burnout» in IT workers is substantiated, empirical indicators and levels of professional burnout are allocated. Important results were obtained to understand the causes of occupational burnout and the nature of its impact on the employee's personality. The procedure of psychodiagnostic study of the features of professional burnout is substantiated. Social-psychological training aimed at prevention and correction of professional burnout in the professional activity of IT workers has been tested. The results obtained can be used in the practical activity of psychologists. who work with a diverse contingent of burnout professionals, and programmers in particular.
ВСТУП…7 1. ТЕОРЕТИЧНО-МЕТОДОЛОГІЧНИЙ АНАЛІЗ ПРОБЛЕМИ ПРОФЕСІЙНОГО ВИГОРАННЯ В ПСИХОЛОГІЧНІЙ НАУЦІ…10 1.1 Професійне вигорання, його структура, характеристика та фази формування…10 1.2 Симптоми та причини синдрому професійного вигорання…16 1.3 Особистісні якості як фактори що спричиняють професійне вигорання у спеціалістів в IT сфері…18 Висновки до першого розділу…31 2. ДІАГНОСТИКА ОСОБЛИВОСТЕЙ ПРОФЕСІЙНОГО ВИГОРАННЯ У ПРОГРАМІСТІВ…30 2.1 Організація та проведення дослідження…30 2.2 Дослідження сформованості фаз професійного вигорання у Програмістів…39 Висновки до другого розділу…49 3. ПСИХОЛОГІЧНА РОБОТА З ПОПЕРЕДЖЕННЯ ТА ПОДОЛАННЯ СИМПТОМІВ ПРОФЕСІЙНОГО ВИГОРАННЯ У ПРАЦІВНИКІВ ІТ СФЕРИ…52 3.1 Психологічні шляхи профілактики та подолання симптомів професійного вигорання у програмістів…52 3.2 Розробка профілактично-корекційної програми психологічних занять з попередження та подолання симптомів професійного вигорання програмістів…59 3.3 Аналіз ефективності проведеної психологічної роботи з програмістами…62 Висновки до третього розділу…71 4 СПЕЦІАЛЬНА ЧАСТИНА…74 4.1 Психометричні основи досліджень…74 5 ПСИХОЛОГО−ЕКОНОМІЧНА ДОЦІЛЬНІСТЬ НАУКОВОГО ДОСЛІДЖЕННЯ…86 6 ЕКОЛОГІЯ…90 6.1 Вплив екологічних чинників на здоров’я людини…90 7 ОХОРОНА ПРАЦІ…85 7.1 Законодавче забезпечення охорони праці молоді…94 7.2 Вплив індивідуальних якостей працівника на безпеку праці…97 ЗАГАЛЬНІ ВИСНОВКИ ДО ДИПЛОМНОЇ РОБОТИ…98 ПЕРЕЛІК ПОСИЛАНЬ…99 ДОДАТКИ…122
42
Дробот, Ольга Вячеславівна. "Психосемантика: формування ключових компетентностей у процесі професійної підготовки майбутніх практичних психологів". Thesis, 2019. http://er.nau.edu.ua/handle/NAU/38277.
Повний текст джерела
43
Харченко, Владислав Едуардович. "Психологічні особливості альтруїстичних і егоїстичних установок студентів-психологів". Магістерська робота, 2020. https://dspace.znu.edu.ua/jspui/handle/12345/2367.
Повний текст джерелаАнотація:
Харченко В. Е. Психологічні особливості альтруїстичних і егоїстичних установок студентів-психологів : кваліфікаційна робота магістра спеціальності 053 «Психологія» / наук. керівник Т. В. Скрипаченко. Запоріжжя : ЗНУ, 2020. 100 с.UA : Робота викладена на 100 сторінок, 24 таблиці, 16 рисунків, 3 додатка. Перелік посилань включає 70 джерел. Об’єкт дослідження: : альтруїстичні та егоїстичні установки студентів-психологів. стратегія поведінки у конфліктній ситуації впливає на статус в групі, то установки, які мають студенти, також впливатимуть на нього. Виявлення впливу установок на соціальний статус надасть можливість зрозуміти, як установки впливають на статус в соціумі і що можна зробити для того, аби запобігти деформації спеціаліста у сфері надання психологічної допомоги. Безумовно, формування професіонала в галузі психології залежить не тільки від установок особистості, а й від ряду інших факторів. Проте було вирішено провести дослідження психологічної особливості альтруїстичних та егоїстичних установок у студентів-психологів у площині впливу установок на соціальний статус, так як професія психолога має відповідати як Етичному кодексу, так і гуманістичному напрямку, де особистість стає на перший план та де психолог є особою із альтруїстичними установками, яка готова допомогти людині не тільки поверхнево, а й з відчуття альтруїстичних намірів. Наукова новизна кваліфікаційної роботи полягає у вивченні впливу альтруїстичних та егоїстичних установок на соціальний статус. Тим самим, вивчається їх взаємозв’язок та психологічні особливості установок у студентів.
EN : The work is laid out on 100 pages, 24 tables, 16 figures, 3 appendices. The list of links includes 70 sources. Object of study:: altruistic and selfish attitudes of psychology students. a conflict behavior strategy affects the status of the group, and the settings that students have will also affect it. Identifying the impact of settings on social status will give an opportunity to understand how settings affect status in society and what can be done to prevent the deformation of a specialist in the field of psychological assistance. Of course, the formation of a professional in the field of psychology depends not only on the attitudes of the individual, but also on a number of other factors. However, it was decided to investigate the psychological features of altruistic and selfish attitudes in psychology students in the context of the impact of attitudes on social status, since the profession of psychologist must correspond to both the Code of Ethics and the humanistic direction, where the personality comes to the fore and where the psychologist is altruistic installations that is ready to help people not only superficially, but also with a sense of altruistic intentions. The scientific novelty of qualification work is to study the influence of altruistic and selfish attitudes on social status. Thus, their relationship and the psychological characteristics of student settings are studied.
44
Рябокінь, Лілія Миколаївна. "Психолого-педагогічні умови формування інтегративної готовності майбутніх соціальних працівників до професійної діяльності". Thesis, 2013. http://er.nau.edu.ua/handle/NAU/20267.
Повний текст джерела
45
Білоус, Вікторія Ігорівна. "Психолого-педагогічні умови формування просоціальних стереотипів в юнацькому віці". Магістерська робота, 2020. https://dspace.znu.edu.ua/jspui/handle/12345/3455.
Повний текст джерелаАнотація:
Білоус В. І. Психолого-педагогічні умови формування просоціальних стереотипів в юнацькому віці : кваліфікаційна робота магістра спеціальності 231 "Соціальна робота" / наук. керівник Т. П. Голованова. Запоріжжя : ЗНУ, 2020. 98 с.UA : Кваліфікаційна робота: 98 с., 2 таблиці, 56 джерел. Об’єкт дослідження: процес формування просоціальних стереотипів в юнацькому віці. Предмет дослідження: система формування просоціальних вмінь в юнацькому віці. Мета дослідження: визначення організаційної структури психолого-педагогічних умов, що сприяють ефективності формування просоціальних вмінь в юнацькому віці. Методи дослідження: теоретичні (аналіз, порівняння та узагальнення наукових джерел); емпіричні (анкетування, бесіда, інтерв’ювання, спостереження, вивчення продуктів діяльності, проектування і моделювання, педагогічний експеримент). Новизна дослідження полягає в тому, що: - уперше виявлено і обґрунтовано теоретичні засади формування просоціальних стереотипів в юнацькому віці; - удосконалено визначення поняття «формування просоціальних стереотипів в юнацькому віці». Практична значущість дослідження полягає у розробці методичних рекомендацій щодо формування просоціальних вмінь в юнацькому віці. Матеріали дослідження можуть бути упроваджені до системи підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації педагогічних кадрів, а також в освітній процес закладів середньої освіти.
EN : Qualification work: 98 pages, 2 tables, 56 sources. Object of research: the process of forming prosocial stereotypes in adolescence. Subject of research: the system of formation of prosocial skills in adolescence. The purpose of the study: to determine the organizational structure of psychological and pedagogical conditions that contribute to the effectiveness of the formation of prosocial skills in adolescence. Research methods: theoretical (analysis, comparison and generalization of scientific sources); empirical (questionnaires, interviews, interviews, observations, study of activity products, design and modeling, pedagogical experiment). The novelty of the study is that: - for the first time the theoretical bases of formation of prosocial stereotypes at youth are revealed and substantiated; - Improved the definition of "the formation of prosocial stereotypes in adolescence." The practical significance of the study is to develop guidelines for the formation of prosocial skills in adolescence. Research materials can be introduced into the system of training, retraining and advanced training of teachers, as well as in the educational process of secondary education.
46
Грицюк, Ірина Сергіївна, та Iryna Hrytsiuk. "Творчі здібності випускників шкіл як передумова успішної адаптації до навчання у ВЗО". Master's thesis, 2020. http://elartu.tntu.edu.ua/handle/lib/33866.
Повний текст джерелаАнотація:
У кваліфікаційній роботі описано вплив творчих здібностей випускників шкіл на адаптаційний процес до умов навчання у вищій школі.
З’ясовано, що важливими вимогами для успішної адаптації є гнучкість мислення, прояв оригінальності, нестандартності, генерування ідей, багатовекторність, здатність шукати нові шляхи, тобто володіння творчими здібностями.
Аналіз наукових підходів, дозволив визначити, творчі здібності – це індивідуально-психологічні властивості особистості, в основі яких є дивергентний тип мислення, який пов’язаний з породженням, продукуванням багатьох рішень проблемної ситуації на основі однозначних вихідних даних.
Емпірично з’ясовано, що у досліджуваних як в учнів (71%), так і студентів (63%) переважає адаптивність, тобто такі молоді люди уміють гнучко видозмінювати свою поведінку в залежності від обставин, не страждають у новій незвичній ситуації, витрачають небагато ресурсу для зміни своєї активності.
Узагальнюючи результати методик соціально-психологічної адаптованості та творчих здібностей, простежено зв’язок між здатністю до успішного пристосування і креативності особистості. Вдалу адаптацію особистості досліджуваних забезпечують допитливість, інтуїція, та уява.
Аналізуючи отримані результати досліджень, слід відзначити необхідність розвитку особистісних чинників творчості, а саме: самоприйняття, інтернальності, домінування, розвитку самовладання та рефлексії.
У магістерській роботі запропоновано психолого-педагогічну програму розвитку творчих здібностей та адаптаційного потенціалу особистості з метою успішного входження у навчально-виховний процес вищого закладу освіти.The thesis describes the influence of creative abilities of school graduates on the adaptation process to the conditions of higher education institutions. It was found out that the important requirements for successful adaptation are flexibility of thinking, manifestation of originality, non-standard, generation of ideas, multivectority and the ability to find new ways, in essence, the possession of creative abilities. The analysis of scientific approaches has allowed us to determine that creative abilities are individual psychological properties of a person, which are based on a divergent type of thinking, which is associated with the generation and production of many solutions to a problem situation based on unambiguous initial data. Empirically, it was found in the research that both pupils (71%) and students (63%) are dominated by adaptability, i.e. such young people are able to flexibly change their behaviour depending on the circumstances, do not suffer in a new unusual situation and spend little resources to change their activity. Summarizing the results of methods of socio-psychological adaptation and creative abilities, the connection between the ability to successfully adapt and creativity of the individual is traced. Successful adaptation of the subject's personality is provided by curiosity, intuition and imagination. Analysing the results of research the need to develop personal factors of creativity, namely self-acceptance, internality, dominance, development of self-control and reflection should be noted. The master's thesis offers a psychological and pedagogical program for the development of creative abilities and adaptive potential of the individual in order to successfully enter the educational process of higher institutions.
ВСТУП...3 РОЗДІЛ I. ТЕОРЕТИЧНІ АСПЕКТИ ДОСЛІДЖЕННЯ ТВОРЧИХ ЗДІБНОСТЕЙ...7 1.1. Огляд психологічних концепцій у розумінні здібностей як психічних властивостей особистості...7 1.2. Означення творчих здібностей...12 1.3. Роль творчих здібностей старшокласників в процесі адаптації ...18 Висновки до розділу І...27 РОЗДІЛ II. ЕМПІРИЧНЕ ВИВЧЕННЯ ТВОРЧИХ ЗДІБНОСТЕЙ ВИПУСКНИКІВ ШКІЛ ЯК АДАПТАЦІЙНОГО РЕСУРСУ...29 2.1. Організація проведення психодіагностичного експерименту ...29 2.2. Результати дослідження творчих здібностей та адаптаційних здатностей старшокласників...35 Висновки до розділу ІІ...45 РОЗДІЛ III. РОЗВИВАЛЬНА ПРОГРАМА АКТИВІЗАЦІЇ ТВОРЧИХ ЗДІБНОСТЕЙ СТАРШОКЛАСНИКІВ...46 3.1. Методичні засади програми розвитку творчих здібностей...46 3.2. Тренінг як метод розвитку творчих здібностей...53 Висновки до розділу ІІІ...64 РОЗДІЛ IV. ОХОРОНА ПРАЦІ ТА БЕЗПЕКА В НАДЗВИЧАЙНИХ СИТУАЦІЯХ...66 4.1. Охорона праці на заняттях трудового навчання старшокласників ...66 4.2. Вплив метеорологічних умов, фізіологічних умов організму та раціональної організації робочого місця на реалізацію творчого потенціалу особистості..68 ЗАГАЛЬНІ ВИСНОВКИ...72 СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ...75 ДОДАТКИ...81
47
Шурубор, Лілія Олександрівна. "Соціально-педагогічні умови організації роботи мультидисциплінарної команди в установі". Магістерська робота, 2020. https://dspace.znu.edu.ua/jspui/handle/12345/2904.
Повний текст джерелаАнотація:
Шурубор Л. О. Соціально-педагогічні умови організації роботи мультидисциплінарної команди в установі : кваліфікаційна робота магістра спеціальності 231 "Соціальна робота: соціальна педагогіка" / наук. керівник М. О. Гладиш. Запоріжжя : ЗНУ, 2020. 114 с.UA : Кваліфікаційна робота: 98 с., З таблиці, 64 джерела, 4 додатки. Об’єкт дослідження: діяльність мультидисциплінарної команди. Предмет дослідження: соціально-педагогічні умови організації роботи мультидисциплінарної команди в закладах освіти з інклюзивним навчанням. Мета дослідження: теоретично обґрунтувати соціально-педагогічні умови організації роботи мультидисциплінарної команди в закладах освіти з інклюзивним навчанням. Методи дослідження: аналіз та узагальнення наукових джерел; спостереження, анкетування, інтерв’ювання, тестування. Теоретичне значення: уточнення змісту діяльності різнопрофільних фахівців та визначення ролі соціального педагога у мультидисциплінарній команді. Практичне значення: розробка соціально-педагогічних умов співробітництва членів мультидисциплінарної команди.
EN : The qualifying work consists of introduction, 2 parts, findings, list of literature (64 items, 7 of foreign origin), 4 addenda on 9 pages. The qualifying work volume is 114 pages long, 98 of them - main text. There are 3 tables. The qualifying work gives theoretical survey and describes the experimental research of work a multidisciplinary team where independent experts from different fields of knowledge work on separate plans and tasks aimed at achieving a common goal based on a multidisciplinary approach. The research object: activities of a multidisciplinary team. The research subject: socio-pedagogical conditions of work organization of multidisciplinary team in inclusive education institutions. The research purpose: to theoretically substantiate the socio-pedagogical conditions of work organization of multidisciplinary team in educational institutions with inclusive education. The research tasks are: 1) to analyze the conceptual principles of the genesis and development of professional cooperation; 2) to identify the factors and features of the multidisciplinary team in an inclusive educational institution; 3) to select diagnostic tools and study the state of cohesion of members of the multidisciplinary team; 4) to substantiate the socio-pedagogical conditions of professional cooperation in an inclusive educational institution.
48
Булава, Юлія Юріївна. "Особливості впровадження моделі психологічно-безпечного середовища гімназії як чинника якості освіти". Магістерська робота, 2020. https://dspace.znu.edu.ua/jspui/handle/12345/4326.
Повний текст джерелаАнотація:
Булава Ю. Ю. Особливості впровадження моделі психологічно-безпечного середовища гімназії як чинника якості освіти : кваліфікаційна робота магістра спеціальності 053 «Психологія» / наук. керівник А. П. Поплавська. Запоріжжя : ЗНУ, 2020. 116 с.UA : Робота викладена на 116 сторінках, 4 рисунка, 8 таблиць. Перелік посилань включає 60 джерела. Об’єкт дослідження – освітнє середовище загально-освітнього навчального закладу (гімназії). Проблема створення безпечного і психологічно комфортного освітнього середовища стає все більш актуальною в контексті основних завдань оновлення змісту освіти. Насильство над дітьми - це глобальне проблема, яка стала очевидною лише протягом останніх років. Насильство над дітьми ставить під загрозу глобальний розвиток людства. Коли діти стають свідками або жертвами емоційного, сексуального чи фізичного насилля, це завдає шкоди їх здоров'ю, добробуту та майбутньому. Як це не сумно, умови, в яких розвиваються наші діти, не є безпечними, їм, як і дорослим, доводиться стикатися з негативною стороною людської взаємодії - з насильством. Засвоєні в дитинстві образи людської поведінки, відносини, норми і цінності мають тенденцію транслюватися в усі сфери життя. Ми усі є свідками активізації̈ таких негативних явищ серед учнівської̈ молоді, як насильство, кібертретирування, секстинг, булінг тощо, що не може не викликати стурбованості й посиленої уваги широких кіл громадськості, освітян, батьків у більшості країн світу. Наукова новизна полягає у створенні інноваційного проекту Моделі психологічно комфортного навчального середовища у гімназії № 45 м. Запоріжжя.
EN : The work is presented on 116 pages, 4 figures, 8 tables. The list of links includes 60 sources. The object of research is the educational environment of a general educational institution (gymnasium). The problem of creating a safe and psychologically comfortable educational environment is becoming increasingly important in the context of the main tasks of updating the content of education. Violence against children is a global problem that has only become apparent in recent years. Violence against children threatens the global development of humanity. When children witness or become victims of emotional, sexual or physical violence, it harms their health, well-being and future. Sadly, the conditions in which our children develop are not safe, they, like adults, have to face the negative side of human interaction - violence. The images of human behavior, attitudes, norms and values learned in childhood tend to be transmitted to all spheres of life. We are all witnessing the intensification of such negative phenomena among young students as violence, cyberbullying, sexting, bullying, etc., which inevitably causes concern and increased attention of the general public, educators, parents in most countries. The scientific novelty lies in the creation of an innovative project Models of psychologically comfortable learning environment in the gymnasium № 45 in Zaporozhye.