Добірка наукової літератури з теми "Психологічний метод"
Оформте джерело за APA, MLA, Chicago, Harvard та іншими стилями
Ознайомтеся зі списками актуальних статей, книг, дисертацій, тез та інших наукових джерел на тему "Психологічний метод".
Біля кожної праці в переліку літератури доступна кнопка «Додати до бібліографії». Скористайтеся нею – і ми автоматично оформимо бібліографічне посилання на обрану працю в потрібному вам стилі цитування: APA, MLA, «Гарвард», «Чикаго», «Ванкувер» тощо.
Також ви можете завантажити повний текст наукової публікації у форматі «.pdf» та прочитати онлайн анотацію до роботи, якщо відповідні параметри наявні в метаданих.
Статті в журналах з теми "Психологічний метод"
1
Gavlovsky, A. D., I. A. Golovanova та N. V. Kharchenko. "АНАЛІЗ РЕАБІЛІТАЦІЇ УЧАСНИКІВ ОПЕРАЦІЇ ОБ’ЄДНАНИХ СИЛ". Вісник соціальної гігієни та організації охорони здоров'я України, № 2 (18 жовтня 2019): 44–49. http://dx.doi.org/10.11603/1681-2786.2019.2.10479.
Повний текст джерелаАнотація:
Мета. Аналіз соціально-психологічної реабілітації учасників операції об’єднаних сил.
Матеріали і методи дослідження. Обстежено 1043 учасники ООС для визначення стресового розладу за Місісіпським опитувальником. Для узагальнення даних використовувався статистичний метод.
Результати. Стаття присвячена психологічній допомозі, що включає в себе психологічну підтримку і психологічну реабілітацію. Психологічна допомога необхідна всім військовослужбовцям, котрі беруть участь у військових діях. Розглядаються види психологічних станів. Доведена орієнтовна тематика бесід із військовослужбовцями в контексті психологічної просвіти: етапи переживання травмуючої події, обставини, що впливають на переживання психотравмівної події, шкідливість вживання алкоголю у стресовій ситуації, способи покращення фізичного та психічного здоров’я військових, профілактика постстресових розладів, особливості адаптації до умов перебування в зоні бойових дій, та ін.
Проаналізований розвиток реакції нормальної людини на небезпечну подію. Розглянуті діагностичні критерії дезадаптації особистості. Проаналізована командна робота фахівців, що включає висококваліфікованих психологів, що сертифіковані у різних модальностях психотерапії: гештальттерапія, символдрама, психодрама, психосоматика, сімейна системна психотерапія, які спільно складали сценарій щоденної роботи з учасниками АТО, відповідно до їх запитів. Така різноманітність у підходах до психотерапії дала змогу більш системно підійти до вирішення конкретних психологічних проблем військових, які мають різний ступінь травматизації та особистісної дезінтеграції. Приділена увага психологічній реабілітації, спрямованій на компенсацію втрачених професійних і соціально-адаптивних якостей. Розглянуті види фізичної реабілітації. Фізична реабілітація включає: лікувальну фізичну культуру, лікувальний масаж, фізіотерапію, механотерапію, працетерапію, кінезотерапію, егротерапію, консультування, мануальну терапію, рефлексотерапію, фітотерапію, гомеопатичну терапію, ароматерапію, природні фізичні чинники, загартування. Дано визначення соціальній реабілітації, що означає систему заходів, спрямованих на створення і забезпечення умов для повернення особи до активної участі у житті.
Висновки. Після проходження вищеописаних заходів демобілізовані ветерани почували себе краще, при опитуванні, як зазначають респонденти, їх психологічний стан покращився.
2
Сафін, Олександр, та Анатолій Якимчук. "ПСИХОЛОГІЧНІ ІНСТРУМЕНТИ РОБОТИ З УЧАСНИКАМИ АНТИТЕРОРИСТИЧНИХ ОПЕРАЦІЙ ПІД ЧАС ЇХНЬОЇ РЕАБІЛІТАЦІЇ". Збірник наукових праць Національної академії Державної прикордонної служби України. Серія: психологічні науки 14, № 3 (27 березня 2020): 235–51. http://dx.doi.org/10.32453/5.v14i3.228.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті обґрунтовуються психологічні інструменти проведення реабілітаційних заходів із ветеранами бойових дій. Зазначається, що на сьогодні пропонується великий вибір технік і методик психотерапевтичної і психологічної допомоги комбатантам, що використовують такі методи корекції посттравматичних станів як метод раціональної психокорекції, психологічний дебрифінг, методи психічної саморегуляції, методи особистісно-орієнтованої психокорекції. Але лише заходами психологічного дослідження, психологічного консультування і психокорекції складну проблему бойової психічної травми не вирішити. Адже у патогенезі психогенних травм домінуючою є проблема перенапруження і перебудови нейрогуморальних механізмів забезпечення адаптаційних процесів зі зміною біохімічного складу речовин головного мозку, у першу чергу, релізінг-факторів і нейропептидів, а також формування стійких патологічних змін у структурній організації функціональних систем забезпечення життєдіяльності організму. У поранених і хворих клінічна картина загострюється ще й специфічними для нозологічнихформ со матопсихічними проявами. У цій ситуації, окрім психологічних бесід, потрібно активно застосовувати методи фармакокорекції психотропними ліками, адаптогенами, біостимуляторами, фізіотерапевтичні та психотерапевтичнімет оди. Доцільно інтенсивно застосовувати заходи і методи комплексної психофізіологічної реабілітації з усіма її формами: превентивною, клінічною, функціональною, психологічною. і заходами – психодіагностика, фармакокорекція, психотерапія, психокорекція, фізіотерапія, тренінги, аутотренінги. Групова психотерапія у межах соціально-психологічної реабілітації може розглядатися як один з основних методів надання психологічної допомоги особам, що перенесли психотравмуючий стрес на війні. У процесі соціально-психологічної реабілітації, можливо, саме робота з розвитку емоційної сфери ветеранів бойових дій допоможе їм виявити інтерес до себе як до творців власного життя, здатних отримувати від нього моральне задоволення.
3
ЦИРКОВНИКОВА, Ірина. "ПСИХОЛОГІЧНЕ БЛАГОПОЛУЧЧЯ В АСПЕКТІ ПСИХОЛОГІЧНОЇ КУЛЬТУРИ ОСОБИСТОСТІ ВНУТРІШНЬО ПЕРЕМІЩЕНИХ ОСІБ". Humanitas, № 6 (23 лютого 2022): 83–90. http://dx.doi.org/10.32782/humanitas/2021.6.12.
Повний текст джерелаАнотація:
Метою статті є теоретичний аналіз психологічного благополуччя в аспекті психологічної культури внутрішньо переміщених осіб медичних працівників. На нашу думку, є міцний зв’язок між «психологічним благополуччям» та «психологічною культурою». Для розуміння «психологічного благополуччя» будемо розглядати його через поняття «психологічної культури», як один із його конструкт. Теоретичне дослідження психологічної культури внутрішньо переміщених осіб медиків в аспекті психологічного благополуччя особистості дозволило нам розробити схеми-моделі параметрів та компонентів психологічного культури. Це здійснювалося нами у два етапи. На першому етапі ми розглядали психологічну культуру в загальнотеоретичному плані, у рамках загальнопсихологічних підходів. На другому етапі – у прикладному для вирішення соціально-психологічних завдань для адаптації внутрішньо переміщених осіб, медичних працівників. Вперше було встановлено суттєвий взаємозв’язок рівня психологічної культури із суб’єктивним фактором – психологічним благополуччям. Досліджено, що психологічний фактор вивчає структурні та функціональні компоненти. Трансформації піддаються найважливіші особистісні конструкти, такі як психологічне благополуччя, яке розуміється в сучасній науці як злагоджений психічний процес, що забезпечує відчуття цілісності, внутрішньої рівноваги. Для виявлення найбільш об’єктивної картини психологічного благополуччя необхідно зрозуміти умови, в яких опиняється людина. Складність соціальних та психологічних особливостей конфлікту особливо сильно впливають на людей, і саме їх переосмислення психологічного благополуччя є своєрідним індикатором того, як вони ставляться до навколишньої дійсності і як прогнозують свої життєві перспективи, які перспективи розвитку їх особистісного ресурсу. У статті було вперше розглянуто психологічне благополуччя в аспекті психологічної культури внутрішньо переміщених осіб медичних працівників. Були з’ясовані основні структурні параметри психологічної культури, виділені основні компоненти психологічної культури. Розглядалося поняття психологічної стійкості, механізми саморегуляції та самоорганізації внутрішньо переміщених осіб медиків, форми і способи комунікації. Виявлено велике значення комунікативної компетенції переселенців медиків в успішній реалізації психологічного благополуччя особистості.
4
Dovhan, Nataliia. "Перша психологічна допомога учасникам освітнього процесу: Структура та алгоритми дій". Scientific Studios on Social and Political Psychology, № 48(51) (30 грудня 2021): 145–53. http://dx.doi.org/10.33120/sssppj.vi48(51).245.
Повний текст джерелаАнотація:
Актуальність проведеного дослідження зумовлена необхідністю формування системи психологічної підтримки громадян, яка відповідатиме «Концепції розвитку охорони психічного здоров’я в Україні на період до 2030 року», та використання в Україні міжнародних технологій першої психологічної допомоги постраждалим у надзвичайних ситуаціях. Мета статті полягає в доповненні використовуваного на міжнародному рівні комплексу дій першої психологічної допомоги – практик нейтралізації гострого стресового розладу та запобігання розгортанню посттравматичного стресового розладу постраждалих у надзвичайній ситуації. За результатами дослідження запропоновано трирівневу систему психологічної підтримки – комплексу восьми основних дій у надзвичайних ситуаціях. На першому рівні психологічної підтримки рекомендовано використовувати метод дебрифінгу для мінімізації небажаних психологічних наслідків надзвичайної ситуації, на другому рівні – вирішувати завдання щодо безпеки життєдіяльності для здобувачів освіти (за нормативно-правовими документами законодавства України) та діагностувати їхній психологічний стан щодо (не)доцільності звернення до фахівців сфери психічного здоров’я, на третьому рівні – надавати кризову психологічну допомогу постраждалим (аналіз психологічних проблем і загроз розгортання психічних розладів та визначення доцільності направлення до закладів медико-психологічної реабілітації, спеціалізованих медичних установ тощо). Перспективи вбачаються в розробленні програми підготовки працівників соціальних центрів і психологічних служб системи освіти до координації роботи з надання екстреної та реабілітаційної допомоги членам територіальних громад, які стали жертвами чи свідками надзвичайних ситуацій.
5
Колесніченко, Олександр. "ПСИХОЛОГІЧНА РЕАБІЛІТАЦІЯ ВІЙСЬКОВОСЛУЖБОВЦІВ – УЧАСНИКІВ БОЙОВИХ ДІЙ НАЦІОНАЛЬНОЇ ГВАРДІЇ УКРАЇНИ". Збірник наукових праць Національної академії Державної прикордонної служби України. Серія: психологічні науки 12, № 1 (9 лютого 2020): 159–75. http://dx.doi.org/10.32453/5.v12i1.144.
Повний текст джерелаАнотація:
Стаття містить програму психологічної реабілітації особового складу Національної гвардії України. В основу програми закладено концепцію психологічної безпеки особистості, яка являє собою поєднання заходів, спрямованих на зниження негативних переживань, групових занять із саморегуляції, психологічних консультацій з актуальних питань, у тому числі сімейних стосунків та сексуального здоров’я, і спеціально адаптованого до завдань психологічної реабілітації тренінгу відновлення психологічної безпеки особистості. Визначено, що програма психологічної реабілітації повинна містити як групові форми роботи, так і індивідуальні консультації. Обґрунтовано, що до заходів медико-психологічної реабілітації залучені лікарі-психотерапевти, лікарі-психологи та практичні психологи НГУ. Доведено, що до основних завдань психологічної реабілітації слід віднести: психологічну просвіту; психологічну діагностику військовослужбовців із метою виявлення осіб, що потребують медичної допомоги, осіб із розладами адаптації та залежностями від психоактивних речовин; реалізацію заходів, що сприятимуть реасоціалізації, реадаптації військовослужбовців тощо. Серед заходів психологічної реабілітації виділено обов’язкові заходи та заходи на вибір. Обґрунтовано, що програма психологічної реабілітації має містити такі напрями: психологічний – психологічне розвантаження і відновлення психологічної безпеки особистості військовослужбовців, консультаційна робота, індивідуальна та групова робота з психологом (психотерапевтом), психологічна діагностика; корекційно-відновлювальна та озвивальна робота; спортивний – оздоровчі фізичні вправи, спортивні ігри, робота на кардіостатичних тренажерах, плавання тощо; соціальний – відвідування культурно-просвітницьких заходів, консультації з питань соціального захисту та проходження військової служби, задоволення духовних потреб; просвітницько-методичний – організаційно-методична та підтримувальна робота для психологів, підвищення їхньої кваліфікації, навчальна діяльність.
6
Khvorova, Hanna. "Система соціально-психологічних технологій формування компетентного батьківства щодо дітей з аутизмо". Scientific Studios on Social and Political Psychology, № 45(48) (3 липня 2020): 121–29. http://dx.doi.org/10.33120/ssj.vi45(48).148.
Повний текст джерелаАнотація:
Наведено теоретичне обґрунтування й опис практик та алгоритмів функціонування окремих елементів та всієї системи соціально-психологічних технологій формування батьківської компетентності щодо дітей з аутизмом у цілому.
За результатами попереднього теоретичного аналізу здійснено моделювання системи соціально-психологічних технологій формування батьківської компетентності щодо дітей з аутизмом.
Кожна з технологій, що входить до системи, має певні особливості щодо тривалості використання, його цілей та організаційно-психологічних умов застосування. Усі разом вони мають позитивно вплинути на психологічну якість життя батьків.
Система містить такі технології, як наративне консультування батьків; експрес-тренінг компетентного батьківства щодо виховання дітей з аутизмом; соціально-психологічний тренінг компетентної взаємодії фахівців освітньої системи з батьками; пролонгована тренінгова програма компетентного батьківства щодо виховання дітей з аутизмом, психоедукацією за методикою незавершених ситуацій (МНС); психологічне консультування батьків дітей з аутизмом; історичний метод і метод сторітелінгу.
Система соціально-психологічних технологій формування батьківської компетентності щодо виховання дітей з аутизмом дає змогу забезпечити формування компетентності батьків, які мають різні рівні батьківської компетентності, протягом тривалого періоду.
Важливими умовами ефективного функціонування системи є компетентна взаємодія фахівців, які надають психолого-педагогічну допомогу дітям-аутистам, з батьками і доступність для батьків фахівців, які виконують щодо них функцію експерта/модератора з компетентного батьківства.
Фундаментальні дослідження батьківських практик взаємодії з дітьми-аутистами, виявлення зв’язків між дитячими і батьківськими характеристиками та батьківськими характеристиками і рівнем батьківської компетентності допоможуть побудувати науково обґрунтовану систему сприяння компетентному батьківству щодо дітей з аутизмом, підвищити рівень та якість взаємодії між батьками та спеціалістами освітніх та реабілітаційних закладів, які працюють з такими дітьми, сприятимуть наданню програмам підтримки компетентності батьків дітей з аутизмом статусу муніципальних програм підтримки батьків дітей з інвалідністю, впровадженню програм підтримки батьків у загальні протоколи втручання, догляду та допомоги при аутизмі.
7
Шевяков, Олексій, та Ігор Шрамко. "Динамічні соціотехнічні системи діяльності: соціальна підтримка жінок". Теоретичні і прикладні проблеми психології, № 3(53)Т1 (2020): 184–97. http://dx.doi.org/10.33216/2219-2654-2020-53-3-1-184-197.
Повний текст джерелаАнотація:
В статті проаналізовано соціально-психологічне забезпечення життєдіяльності жінок в умовах динамічних соціотехнічних систем управління. Мета статті полягала у виявленні зміни зростаючого стомлення при роботі досліджуваних в умовах динамічних соціотехнічних систем діяльності. Обстежено 500 досліджуваних (оператори, фахівці) у віці від 18 до 46 років (всі жінки) в динамічних автоматизованих системах управління. Як оптимізуючий метод використано довільну психічну саморегуляцію життєдіяльності. Виявлено та скореговано негативні функціональні стани жінок щляхом оволодіння ними навичками саморегуляції (аутотренінг, ідеомоторне тренування). Програма містила вправи розминки, тренінгові вправи, дискусії, міні-лекції, роботу в парах та малих групах. Опановувалися м’язова релаксація, самонавіювання, активація рефлексивної зони свідомості. Результати. Схарактеризовано соціально-психологічні особливості взаємодії і взаємовпливу компонентів динамічних соціотехнічних систем діяльності. Здійснено психологічний аналіз тенденцій розвитку таких систем. В емпіричному дослідженні визначено особливості забезпечення життєдіяльності жінок на робочих місцях. Розроблено та апробовано концепцію соціальної підтримки їх життєдіяльності. Спрогнозовано роботоздатність жінок і можливі зміни їх функціонального стану. Здійснено обгрунтування соціально-психологічного забезпечення розвитку соціотехнічних систем діяльності, яке допоможе подолати негативні наслідки функціонування таких систем та призведе до їх подальшого розвитку за нових (ринкових) умов. Перспектива продовження дослідження вбачається в розробці психологічної теорії оптимізації процесу діяльності жінок у динамічних соціотехнічних системах. Висновки. Проведена дослідницька робота щодо вивчення особливостей життєдіяльності та роботоздатності жінок у динамічних соціотехнічних системах, виявлення прояву їх функціонального стану. Розроблено та апробовано структурно-функціональну модель соціально-психологічного забезпечення життєдіяльності жінок відносно до існуючих стадій діяльності у динамічних соціотехнічних системах. Ключові слова: система, автоматизована діяльність, неперервна інформація, користувачі, психологічна готовність.
8
Aliushyna, Nataliia. "Булінг в державній службі: соціально–психологічний аспект". Public Administration and Regional Development, № 12 (24 травня 2021): 310–35. http://dx.doi.org/10.34132/pard2021.12.01.
Повний текст джерелаАнотація:
У науковій статті подано результати соціально–психологічного дослідження щодо проявів булінгу на державній службі в Україні. Виявлено, із застосуванням методу соціологічного опитування, випадки застосування булінгу, досліджено особливості прояву такого явища та шляхи захисту прав державних службовців у зв’язку з булінгом. В опитуванні взяло участь 1042 держаних службовців. Опитування проведено методом анкетування. При обробці результатів опитування використано метод кореляційного аналізу (коефіцієнт кореляції Пірсона). Визначення кореляційних зв’язків здійснено за допомогою використання програмного забезпечення IBM SPSS Statistic 21.
9
Бохонкова, Юлія, та Єлизавета Савельєва. "Особливості психологічної готовності керівників банківських установ до управління персоналом". Теоретичні і прикладні проблеми психології, № 1(54) (2021): 26–36. http://dx.doi.org/10.33216/2219-2654-2021-54-1-26-36.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті проаналізовано особливості формування психологічної готовності керівників банківських установ до управління персоналом. Виокремлено два основних теоретико-методологічних підходи психологічної готовності керівника до професійної діяльності: функціональний та особистісний. Автор статтіпід психологічною готовністю до управліннярозуміє загальну схильність керівників банківських установ до керівництва собою та іншими в професійному та особистому житті.Для проведення дослідження застосовано теоретичні методи, які передбачали впорядкування та систематизацію знань про психологічні аспекти управління персоналом в банківських установах; узагальнення теоретико-методологічних підходів до проблеми; розробку та обґрунтування теоретичної моделі.Обґрунтовано теоретичну модель психологічної готовності керівників банківських установ до управління персоналом, основними компонентами якої є: когнітивний, операційно-діяльнісний, особистісний,мотиваційний.Розкрито зміст і структуру, обґрунтовано систему організаційно-психологічних чинників, які впливають на рівень психологічної готовності керівників банківських установ до управління персоналом та визначено організаційно-психологічні умови її формування.Психологічну готовність керівників банківської установи до управління персоналом можна розвивати в процесі самоосвіти та в умовах післядипломної освіти. Найбільш ефективними з них є тренінги, семінари, дистанційне навчання, наставництво, відео курси, стажування. Ключові слова: психологічна готовність, управлінська діяльність, банківська установа, регіональні філії,теоретична модель.
10
Чачко, Світлана, та Олександра Ярошевська. "Психологічні захисти та копінг-стратегії учасників шкільного булінгу". Теоретичні і прикладні проблеми психології, № 3(53)T2 (2020): 156–71. http://dx.doi.org/10.33216/2219-2654-2020-53-3-2-156-171.
Повний текст джерелаАнотація:
Мета статті – теоретично вивчити та емпірично дослідити психологічні особливості захисної та копінг-поведінки осіб, що займають різні позиції в явищі булінгу. Основні методи дослідження: теоретичні (метод критичного аналізу, метод узагальнення, метод систематизації досліджуваної проблеми на основі осмислення першоджерел); емпіричні (тестування за методиками «Індекс життєвого стилю» Х. Келлермана та Р. Плутчика, «Способи копінг-поведінки» Р. Лазаруса та С. Фолкмана,), методи математичної статистики (t-критерій Стьюдента та λ-критерій Колмогорова-Смірнова). Результати:Найбільш достовірну різницю було отримано між показниками переслідувачів та спостерігачів за шкалою заміщення. Високу значущість мали відмінності між даними групами за шкалами регресії, проекції та реактивного утворення. Окрім цього, у переслідувачів та спостерігачів значущою була різниця за шкалами пригнічення, компенсації та інтелектуалізації. Щодо інших груп, між жертвами та спостерігачами значуща різниця мала місце за шкалами пригнічення, регресії та заміщення; між переслідувачами та жертвами – за шкалами проекції та заміщення.Після окремих захисних механізмів була досліджена також загальна напруженість захисту груп. За результатами дослідження найбільш достовірна різниця була отримана між групами переслідувачів та спостерігачів. Між групами жертв та спостерігачів різниця також достовірна, але вірогідність її нижча за першу. Найбільш достовірні відмінності характерні для груп переслідувачів та спостерігачів за шкалою конфронтації та за шкалою втечі-уникнення. Окрім цього, між даними групами були виявлені відмінності за шкалою дистанціювання. Щодо груп жертв та спостерігачів, значущі відмінності між ними були виявлені за шкалами конфронтації, дистанціювання, втечі-уникнення та планування вирішення проблем. І нарешті, групи переслідувачів та жертв були найбільш схожі між собою за вибором стратегій поведінки. Відмінності у їх виборах були отримані лише за шкалою конфронтації. Висновки: Отже, узагальнення отриманих результатів свідчить про те, що у досліджуваних учасників боулінгу, які займають різні позиції в цьому процесі, є суттєві відмінності. Ці відмінності торкаються особливостей психологічних захистів та копінг-стратегій, які використовують жертви, переслідувачі та спостерігачі боулінгу. Ключові слова: психологічний захист, копінг, булінг.
Дисертації з теми "Психологічний метод"
1
Трофименко, А. В., та Ж. В. Фесенко. "Роль соціально-психологічних методів у забезпеченні ефективності управління". Thesis, Сумський державний педагогічний університет імені А.С. Макаренка, 2014. http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/59954.
Повний текст джерела
2
Смирнов, Олександр Владиславович. "Визначення емоційного стану людини на базі аналізу голосових характеристик". Master's thesis, Київ, 2018. https://ela.kpi.ua/handle/123456789/23637.
Повний текст джерелаАнотація:
Метою даної роботи є дослідження голосових сигналів у частотній та часовій області для ідентифікації об’єктивних параметрів, що дозволяють класифікувати голос людини за емоційним забарвленням. За проведеними дослідженнями розроблене програмне забезпечення із використанням програмного пакету Mathlab 2014a.
У результаті виконання роботи: створено нові методи обробки голосу, які передбачають використання для характеристики психологічного типу людини; отримані результати, які в подальшому можуть бути використані в психіатрії для якісної оцінки емоційно-вольових порушень при різних психо-паталогіях; для оцінки кадрового потенціалу працівників; важливим застосуванням подібних методів можуть стати правоохоронні системи та засоби безпеки в напрямку виявлення агресивно забарвлених голосів; розроблено програмне забезпечення, що дозволяє класифікувати голос людини в залежності від її емоційного стану.The purpose of this work is to study the voice signals in the frequency and time domain for the identification of objective parameters that allow to classify a person's voice by emotional coloring According to the research, software was developed using the Mathlab 2014a software package. As a result of the work: created new methods of voice processing, which provide for use to characterize the psychological type of person; obtained results that can be used in psychiatry for qualitative evaluation of emotional and volitional disorders in various psychological pathologies; to assess staffing potential of employees; law enforcement systems and security measures in the direction of detecting aggressively colored voices may become an important use of such methods; Software has been developed that allows you to classify a person's voice depending on her emotional state.
Целью данной работы является исследование голосовых сигналов в частотной и временной области для идентификации объективных параметров, позволяющих классифицировать голос человека по эмоциональной окраске. По проведенным исследованиям разработанное программное обеспечение с использованием программного пакета Mathlab 2014a. В результате выполнения работы: созданы новые методы обработки голоса, которые предусматривают использование для характеристики психологического типа человека; полученные результаты, которые в дальнейшем могут быть использованы в психиатрии для качественной оценки эмоционально-волевых нарушений при различных психо-патологии; для оценки кадрового потенциала работников; важным применением подобных методов могут стать правоохранительные системы и средства безопасности в направлении выявления агрессивно окрашенных голосов; разработано программное обеспечение, позволяющее классифицировать голос человека в зависимости от его эмоционального состояния.
3
Фесенко, Є. Ю. "Соціально-психологічні методи управління на підприємстві". Thesis, Сумський державний університет, 2016. http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/47971.
Повний текст джерела
4
Берест, Ольга Олександрівна, Ольга Александровна Берест, Olha Oleksandrivna Berest та Д. Е. Данілова. "Йога як метод фізичного розвитку та психологічної саморегуляції". Thesis, Сумський державний університет, 2019. http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/75290.
Повний текст джерелаАнотація:
Йога як метод фізичної активності набирає усе більшої популярності у сучасному світі. Найчастіше цей метод розглядається не лише як спосіб підтримки власного здоров’я та тіла в тонусі, а й як спосіб психологічної саморегуляції.
5
Берест, Ольга Олександрівна, Ольга Александровна Берест, Olha Oleksandrivna Berest та Д. Е. Данілова. "Йога як метод фізичного розвитку та психологічної саморегуляції". Thesis, Сумський державний університет, 2019. https://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/77523.
Повний текст джерелаАнотація:
Йога як метод фізичної активності набирає усе
більшої популярності у сучасному світі. Найчастіше цей метод
розглядається не лише як спосіб підтримки власного здоров’я
та тіла в тонусі, а й як спосіб психологічної саморегуляції.
Мета. Дослідити особливості використання елементів йоги
як методу фізичного розвитку і психологічної саморегуляції.
6
Радул, І. Г. "Музикотерапія як ефективний метод оздоровления людини". Thesis, КНТУ, 2012. http://dspace.kntu.kr.ua/jspui/handle/123456789/6385.
Повний текст джерелаАнотація:
В статті розглядається основний метод психологічної допомоги - музикотерапія. Доведено, що використання музикотерапії стимулює емоційний стан людини через який відбувається її оздоровлення як фізичне так і психологічне. Запропоновано перелік музичних творів, які рекомендовано психологами для вирішення різних життєвих труднощів.
7
Куліш, Владислава Сергіївна, Владислава Сергеевна Кулиш, Vladyslava Serhiivna Kulish та Т. Громенко. "Психологічні основи вичення іноземних мов". Thesis, Сумський державний університет, 2019. https://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/76945.
Повний текст джерелаАнотація:
Актуальність поданої роботи полягає у необхідності спрямованого
розгляду психологічних основ вивчення іноземних мов та виокремлення
критеріїв підбору психологічних методів для навчання.
Мета роботи – розкрити теоретичні положення, що відображають сучасне
розуміння суті психології в освіті; з’ясувати особливості методики навчання
дітей іноземної мови з урахуванням їх вікових та психологічних особливостей.
Для досягнення окресленої мети, нами були виокремленні основні завдання:
визначити особливості навчання іноземних мов на різних етапах; встановити
психофізіологічні вікові особливості дітей; проаналізувати психологічні засади
навчання іноземних мов; розглянути ефективні методики, що допомагають
з’ясувати психологічні аспекти навчання лексики, аудіюванню, читанню та
мовленнєвої діяльності.
8
Русанова, К. О. "Соціально психологічні методи управління персоналом на підприємстві". Master's thesis, Сумський державний університет, 2021. https://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/86946.
Повний текст джерелаАнотація:
У роботі досліджено теоретико-методичні засади системи управління персоналом. Розглянуто систему управління персоналом як діалектичну єдність суб’єкта та об’єкта управління.
На базі використання основних положень розвитку у роботі проведено аналіз взаємозв’язків з середини системи управління персоналом. Обґрунтована необхідність розгляду структури підприємства, стратегій, функцій, методів та інструментів управління персоналом у якості системи управління персоналом. Виявлено основні підрозділи та взаємозв’язки, що можуть складати основу системи управління персоналом підприємства. Акцентована увага на ефективність тих чи інших методів управління, та запропоновано власний комплекс заходів і стратегічних ініціатив з формування ефективної системи управління та розвитку персоналом підприємства
9
Бойченко, Микита Максимович, Вероніка Володимирівна Синчук, Mykyta Boichenko та Veronika Synchuk. "Психологічні методи розвитку управлінських навичок емоційного лідера". Thesis, Національний авіаційний університет, 2020. http://er.nau.edu.ua/handle/NAU/43236.
Повний текст джерелаАнотація:
В умовах швидкоплинного розвитку сучасного суспільства, важливим у структурі особистості є формування лідерських якостей, зокрема при включенні людини в управлінську діяльність. Особливості професійного середовища майбутнього спеціаліста вимагають не тільки фундаментальних знань та базової професійної підготовки, а й високої організаційної компетентності з точки зору особистісного розвитку.In the conditions of rapid development of modern society, important in the structure of personality is the formation of leadership qualities, in particular in the inclusion of man in management. Features of the professional environment of the future specialist require not only fundamental knowledge and basic training, but also high organizational competence in terms of personal development.
10
Басова, Ю. В. "Соціально-психологічні методи управління персоналом в сфері обслуговування (на прикладі мережі кав'ярень "AROMA KAVA")". Master's thesis, Сумський державний університет, 2018. http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/71928.
Повний текст джерелаАнотація:
У роботі досліджено теоретико-методичні засади системи управління персоналом. Розглянуто соціально-психологічні методи управління персоналом в сфері обслуговування.
Визначено роль методів управління трудовими ресурсами в системі сучасного менеджменту. Розглянули загальну характеристику методів управління колективом. Визначено напрямки використання соціально-психологічних методів управління в сфері обслуговування. Розглянуто роль соціально-психологічного клімату максимально ефективної реалізації працівником своїх безпосередніх обов’язків. Досліджено роль менеджера-керівника у системі управління соціально-психологічним кліматом в колективі.
Доведено високий рівень впливу оптимально сформованого соціально-психологічного клімату в трудовому колективі на результативність діяльності такого колективу.
Проведено аналіз соціально-психологічного клімату в колективі. Визначено основні показники, що характеризують налагоджену систему управлінням персоналу. Розглянуті основні методології оцінки моральних санкцій та заохочень персоналу.
Запропоновано програму формування сприятливого соціально-психологічного клімат в колективі.В работе исследованы теоретико-методические основы системы управления персоналом. Рассмотрены социально-психологические методы управления персоналом в сфере обслуживания. Определена роль методов управления персоналом в системе современного менеджмента. Рассмотрели общую характеристику методов управления коллективом. Определены направления использования социально-психологических методов управления в сфере обслуживания. Рассмотрена роль социально-психологического климата максимально эффективной реализации работником своих непосредственных обязанностей. Исследована роль менеджера-руководителя в системе управления социально-психологическим климатом в коллективе. Доказано высокий уровень влияния оптимально сформированного социально-психологического климата в трудовом коллективе на результативность деятельности такого коллектива. Проведен анализ социально-психологического климата в коллективе. Определены основные показатели, характеризующие отлаженную систему управлением персонала. Рассмотрены основные методологии оценки моральных санкций и поощрений персонала. Предложена программа формирования благоприятного социально-психологического климата в коллективе.
The theoretical and methodical principles of the personnel management system are researched in this paper. The social-psychological methods of personnel management in the sphere of service are considered. The role of methods of management of labor resources in the system of modern management is determined. Considered the general characteristics of collective management methods. The directions of use of social-psychological methods of management in the sphere of service are determined. The role of socio-psychological climate of the most effective realization by the employee of his direct duties is considered. The role of the manager-manager in the system of management of socio-psychological climate in the collective is investigated. The high level of influence of the optimally formed socio-psychological climate in the labor collective on the effectiveness of the activity of such a team is proved. The analysis of socio-psychological climate in the team is carried out. The basic indicators characterizing a well-established system of personnel management are determined. The main methodologies for assessing moral sanctions and staff incentives are considered. The program of formation of favorable socio-psychological climate in the collective is offered.
Книги з теми "Психологічний метод"
1
Варій, М. Й. Політико-психологічні передвиборні та виборчі технології. Київ: Ніка-Центр, 2003.
Знайти повний текст джерелаАнотація:
Розкриваються політико-психологічні аспекти впливу на електорат у ході перердвиборних і виборчих компаній різних рівнів, сутність базових і диференційних політико-психологічних передвиборних і виборчих технологій, а також їх форми, методи, прийоми і способи
2
Дмитришин, В. С. МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ щодо покращення мотивації співробітників наукових закладів охорони здоров’я до створення та впровадження об’єктів інтелектуальної власності. ДНУ «Науково-практичний центр профілактичної та клінічної медицини» ДУС, 2022. http://dx.doi.org/10.31612/guidelines-2022-3.
Повний текст джерелаАнотація:
Методичні рекомендації призначені для використання керівними кадрами наукових закладів з метою допомоги у створення сприятливих організаційних і психологічних умов, матеріальних та моральних стимулів до підвищення ефективності творчої діяльності наукового персоналу. Результатом їх застосування може бути прийняття управлінських рішень з побудови організаційної структури, нормативно-правового та фінансового забезпечення процесу створення у наукових закладах психологічного клімату, адміністративних та міжособистісних відносин, які сприятимуть підвищенню рівня винахідницької, раціоналізаторської та авторської роботи.
3
Коновал, Олександр Андрійович, та Тетяна Іванівна Туркот. Педагогіка та психологія вищої школи. Олді-плюс, 2013. http://dx.doi.org/10.31812/123456789/3478.
Повний текст джерелаАнотація:
У посібнику висвітлені загальні засади педагогіки та психології вищої школи: закономірності, принципи, форми, методи, зміст вищої екологічної освіти, традиційні та інноваційні технології навчання в сучасному ВНЗ, соціально-психологічні особливості сучасного студентства та можливості їх урахування в навчально-виховному процесі. Із сучасних позицій розкриваються вимоги до педагогічної культури викладача, його лекторської майстерності та деякі аспекти екології людини. Посібник адресований студентам-екологам вищих навчальних закладів, магістрантам, аспірантам, викладачам, слухачам курсів підвищення педагогічної кваліфікації. Його доцільно використовувати в процесі самоосвіти всім, кого цікавлять проблеми навчання і виховання студентської молоді.
4
Курова, Анастасія Володимирівна. Психологія особистості. Одеса : Фенікс, 2019. http://dx.doi.org/10.32837/11300.14363.
Повний текст джерелаАнотація:
Навчально-методичний посібник з курсу «Психологія особистості» розроблено відповідно до навчального плану і складається з навчальної програми курсу, питань на практичні заняття, питання для підготовки до іспиту, завдань для самостійної роботи, списку рекомендованої літератури. Дисципліна «Психологія особистості» ознайомить здобувачів вищої освіти з основними підходами, теоретичними концепціями, щодо сутності і структури особистості, допоможе отримати практичні уміння з метою ефективного їх застосування в практичній діяльності на роботі в соціальних службах, у сфері освіти або у силових правоохоронних органах, що сприяє формуванню професійної самосвідомості щодо використання психологічних знань у майбутній професії. Матеріали призначені для студентів факультету психології, політології та соціології Національного університету «Одеська юридична академія», які навчаються за спеціальностями «соціологія», «психологія» та «політологія».
5
Курова, Анастасія Володимирівна. Загальна психологія. Одеса : Фенікс, 2019. http://dx.doi.org/10.32837/11300.14362.
Повний текст джерелаАнотація:
Навчально-методичний посібник з курсу «Загальна психологія» розроблений як вступ до спеціальності для студентів І курсу відповідно до навчального плану і складається з навчальної програми курсу, питань до практичних занять, питання для підготовки до заліку, завдань для самостійної роботи, списку рекомендованої літератури. Дисципліна «Загальна психологія» ознайомить студентів з основними термінами, підходами, теоретичними концепціями та поняттями стосовно сутності дисципліни загальної психології, допоможе отримати теоретичні знання та практичні уміння з метою ефективного їх застосування в практичній діяльності, на роботі, в тому числі в соціальних службах, у сфері освіти або у силових правоохоронних органах, що сприяє формуванню професійної самосвідомості щодо використання психологічних знань у майбутній професії. Матеріали призначені для студентів факультету психології, політології та соціології Національного університету «Одеська юридична академія», які навчаються за спеціальностями «соціологія», «психологія» та «політологія».
Тези доповідей конференцій з теми "Психологічний метод"
1
Ільченко, Р. М., В. М. Заіка та В. Ф. Моргун. "Метод Мюррей як засіб психологічної реадаптації постнаркозалежних дорослих". У PEDAGOGY AND PSYCHOLOGY IN THE MODERN WORLD: THE ART OF TEACHING AND LEARNING. Baltija Publishing, 2021. http://dx.doi.org/10.30525/978-9934-26-041-4-24.
Повний текст джерела
2
Шпортун, О. М. "Методи психологічної корекції синдрому COVID-стресу". У MEDICINE AND HEALTH CARE IN MODERN SOCIETY: TOPICAL ISSUES AND CURRENT ASPECTS. Baltija Publishing, 2021. http://dx.doi.org/10.30525/978-9934-26-038-4-65.
Повний текст джерелаЗвіти організацій з теми "Психологічний метод"
1
Великодна, Мар’яна Сергіївна, та Ірина Олександрівна Франкова. Психологічна та психотерапевтична допомога під час пандемії COVID-19: сучасні виклики. Психосоматична медицина та загальна практика, 2020. http://dx.doi.org/10.31812/123456789/3872.
Повний текст джерелаАнотація:
Спалах і поширення коронавірусної хвороби (COVID-19) у світі значно впливає на психологічний стан та порушує психічну рівновагу різних груп населення, що підтверджено низкою емпіричних досліджень. Своєчасна та ефективна психологічна й психотерапевтична допомога в цей особливий період є нагально необхідною, задля забезпечення чого дослідження реального досвіду практиків, їх потреб та складнощів, що виникають в цей період, є вкрай актуальним. Мета. Проаналізувати потреби та складнощі, з якими стикаються фахівці з надання психологічної та психотерапевтичної допомоги на перших етапах поширення пандемії COVID-19, а також запропонувати стратегії їх подолання з урахуванням світового досвіду. Методи. Відповідно до мети, було розроблено та проведено аналіз даних анонімного онлайн-опитування фахівців сфери психічного здоров’я з країн Східної Європи; на основі отриманих результатів проведено літературний огляд і систематизація практичних рекомендацій щодо надання психологічної і психотерапевтичної допомоги в умовах пандемії COVID-19. Результати. Респонденти (n=145), переважно жінки (90,3%), з досвідом роботи психолога/психотерапевта від 1 до 27 років (M=8.1, SD=6.02), що працюють як в приватній практиці (77,9%), так і у фахових організаціях, в переважній більшості (75.2%) повідомили, що осмислюють те, які зміни в організації своєї роботи у разі погіршення становища з коронавірусною хворобою їм слід запровадити, а 35.9% вже відстежили або імплементували певні зміни. Це готовність до змін у сеттингу, перегляду фінансових домовленостей та потреби у додаткових знаннях чи супервізії. Висновки. Неминучі зміни через пандемічну ситуацію викликають відповідні модифікації в організації психологічної та психотерапевтичної підтримки, основне завдання яких – максимально зберегти стабільність терапевтичного сеттингу та продовжити надання необхідної допомоги пацієнтам у таких складних умовах як карантин, фінансові втрати, неможливість зустрічей віч-на-віч і дотримання графіку тощо. Практики, більшою мірою покладаються на власний досвід впровадження необхідних змін, однак відзначають нагальну потребу в додатковому навчанні та підтримці з боку професійної спільноти, в тому числі у форматі супервізій та інтервізій.
2
Бережна, Маргарита Василівна. Психолінгвістичний образ Гели у фільмі Т. Вайтіті «Тор: Раґнарок». Видавничий дім «Гельветика», 2021. http://dx.doi.org/10.31812/123456789/6050.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті йдеться про особливості формування психолінгвістичного образу кіноперсонажа за психологічним архетипом «Руйнівниця». Робота є частиною комплексного дослідження цілісної системи психолінгвістичних образів персонажів англомовного кінодискурсу масової культури ХХІ сторіччя, що визначає її актуальність та новизну. Дослідження виконано на матеріалі супергеройського фентезі-фільму Т. Вайтіті Thor: Ragnarok (2017). Методи роботи: описовий, метод суцільної вибірки, метод контекстуального, стилістичного, прагматичного та статистичного аналізу. За основу визначення основних психологічних рис персонажів взято класифікацію В. Шмідт (2007). До архетипу «Руйнівниця» в досліджуваному матеріалі належить головна антагоністка Тора, – Гела, визначальними рисами якої є: 1) «Руйнівниця» керується не стільки власними цілями та бажаннями, скільки найвищим благом; вона планує галактичне завоювання Асґардом інших народів та рас; риса реалізована частотним використанням займенників першої особи множини, лексико-семантичною групою CONQUER, переважанням дієслів у формах минулого часу; 2) «Руйнівниця» позбавлена емоцій, її мета – виконати місію; риса актуалізована майже повною відсутністю окличних речень та лексики на позначення позитивних емоцій; 3) вона бачить життя у чорно-білих тонах; риса актуалізована використанням антитез та антонімічних пар, що формують лексико-семантичні опозиційні групи LIFE та DEATH; 4) «Руйнівниця» бачить тільки два шляхи розвитку подій: або їй коритимуться, або загинуть; риса реалізована частотним використанням займенників першої особи однини та лексико-семантичною групою RULE; 5) «Руйнівниця» не виправдовує своїх вчинків; риса актуалізована використанням конфронтативного стилю спілкування, тактикою ухилення від розмови, частотним використанням займенника другої особи; 6) «Руйнівниця» повідомляє раніше невідому інформацією, що реалізовано тактикою самопрезентації, використанням кластерів коротких, простих констативів, риторичних запитань.
3
Бережна, Маргарита Василівна. Психолінгвістичний образ Ґрейс Оґустін у фільмі Дж. Кемерона «Аватар». КДПУ, 2020. http://dx.doi.org/10.31812/123456789/6010.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті йдеться про особливості формування психолінгвістичного образу кіноперсонажа за психологічним архетипом «Жінка-месія». Розвідка є частиною комплексного дослідження цілісної системи психолінгвістичних образів персонажів англомовного кінодискурсу масової культури ХХІ сторіччя, що визначає її актуальність та новизну. Дослідження виконано на матеріалі фентезі-фільму Дж. Кемерона Avatar (2009). Методи роботи: описовий, метод суцільної вибірки, метод контекстуального та статистичного аналізу. За основу визначення основних психологічних рис персонажів взято класифікацію В. Шмідт (2007). До архетипу «Жінка-месія» в досліджуваному фільмі віднесено Ґрейс Оґустін, визначальними рисами якої є: 1) «Жінка-месія» – це шлях до любові та просвітництва; підсилено другорядним архетипом «Ментор», головна функція якого – навчити героя; у мовленні персонажа ця риса актуалізована використанням апелятивів на позначення Джейка Саллі, прямих і непрямих директивів, лексики позитивної оцінки; 2) її віра – непорушна, а смисл усього життя – змінити життя тисяч людей; риса актуалізована використанням конфронтативного комунікативного стилю у спілкуванні з антагоністами Паркером Селфріджем та Майлзом Кворічем; 3) її послання можуть бути як фемінними (про любов і співчуття), так і маскулінними (про порятунок, боротьбу, вигнання загарбників); риса актуалізована відповідно кооперативним та конфронтативним комунікативними стилями; використанням лексем з позитивним та негативним оцінним значенням, зниженої лексики; 4) вона живе в гармонії з природою, кожна жива істота для неї – втілення вищої сили; риса актуалізована за допомогою позитивної оцінної лексики; 5) вона піклується більше про інших, ніж про себе саму, і переймається тільки тим, що її сім’я може постраждати внаслідок її дій; риса актуалізована частотним використанням займенника другої особи ‘you’, першої особи множини ‘we’ та апелятивів на позначення команди науковців, яких Ґрейс вважає своєю сім’єю.
4
Великодна, Мар’яна Сергіївна. Груповий аналіз ХХІ століття: емпіричні дослідження ефективності. Міжнародний психотерапевтичний, психіатричний і психоаналітичний журнал, 2017. http://dx.doi.org/10.31812/123456789/3876.
Повний текст джерелаАнотація:
Вимога доказовості в сучасній медичній та психологічній практиці формує актуальний виклик необхідності проведення об'єктивованих наукових досліджень ефективності навіть уже перевірених часом і теоретично відрефлексованих підходів, до яких, безумовно, належить психоаналіз: як індивідуально, так і в групі. Попри те, що встановлення ефективності групаналізу вже має свою історію та ґрунтовні дослідні звіти, науковці продовжують вивчати різні часткові аспекти його впливу на психічне функціонування суб'єкта та на динаміку його змін. Метою статті став розгляд отриманих даних досліджень ефективності групаналізу як психотерапевтичного методу, виконаних у ХХІ столітті, на матеріалі публікацій журналу Group Analysis. Матеріалом статті стало 437 статей журналу за 2000-2017 роки, що не включало статті-присвяти до річниць та персоналій, тож не відображає повний обсяг публікацій.
5
Бакум, З. П. Естетичний аспект у навчанні української мови. Луганський національний університет імені Тараса Шевченка, 2010. http://dx.doi.org/10.31812/0564/418.
Повний текст джерелаАнотація:
Сучасний етап методики української мови передбачає розвиток особистості як носія мови з її етно-, соціо-, психологічними особливостями, здатної відчувати мову як найвищий дар, національну й загальнолюдську цінність. Тому нині навчання мови відбувається з кількох позицій: її тлумачать утилітарно, розглядають як систему відношень і сприймають як джерело естетичних відчуттів. На жаль, у шкільному курсі, як показує досвід, чи не найменше уваги ми приділяємо саме мовній красі. Метою публікації є окреслення шляхів реалізації естетичного аспекту навчання української мови.
6
Шестопалова (Бондар), Катерина Миколаївна. Цінності та життєві смисли юнацтва українського відлуння-покоління Y. Національна академія педагогічних наук України, Інститут соціальної та політичної психології, 2016. http://dx.doi.org/10.31812/123456789/4398.
Повний текст джерелаАнотація:
Узагальнено тенденції соціалізації молодих людей 18-20 років у контексті концепції переходу від цінностей відлуння-покоління Y до цінностей покоління Z. Емпіричним шляхом за допомогою методу якісних структур (І. Калінаускас, М. Бахтін), кореляційного аналізу та методу встановлення кореляційних плеяд виявлено психологічні взаємозв’язки ціннісної і смислової сфери та копінг-стратегій української молоді. Встановлено, що для цієї вікової групи основною цінністю є гедонізм, а життєвими цілями–влада, статус, саморегуляція. З’ясовано, що типові для вибірки поведінкові копінги мають неадаптивний характер, проте в деяких випадках, у кризових ситуаціях вони можуть ставати адаптивними. За методологічну основу дослідження взято ідею ДО Леонтьєва про систему життєвих смислів людини (на основі чуттєвого досвіду та суб’єктивної інтерпретації і перетворення об’єктивної реальності у всіх взаємовідносинах з навколишнім світом) та ідею N. Howe і W. Strauss про прагнення кожного наступного покоління відрізнятися від попереднього.
7
Білоконенко, Л. А. До питання про прийоми нейтралізації міжособистісних конфліктів. Дрогобицький державний педагогічний університет імені Івана Франка, 2020. http://dx.doi.org/10.31812/123456789/4647.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті представлено теоретичне узагальнення методів нейтралізації міжособистісного конфлікту для реалізації механізмів, що вможливлюють конструктивне завершення суперечки. Метою наукової роботи є характеристика прийомів нейтралізації МК, які в основному не залежать від сфери людської діяльності. Нейтралізація конфліктів розглядається як комунікативна ситуація, коли один із суб’єктів намагається подолати складні обставини, послабити видимі суперечності, схилити співрозмовника до своєї точки зору або/та досягти компромісу. Основна увага приділяється словесній поведінці людини, яка хоче подолати потенційні або реальні розбіжності. Беручи до уваги теоретичні досягнення М. Дойча, В. Лінкольна, М. Розенберга, висновуємо, що такі методи та прийоми повинні насамперед ураховувати кілька важливих чинників: модель конфлікту (структурну чи процесуальну); фактори (інформаційні, структурні, ціннісні, стосункові, поведінкові); тип (відповідно до потреб людини, типу суперечностей, інтенсивності, часу розвитку протидії); тип комунікативних перешкод (лінгвістичні, психологічні, когнітивні, соціальні, фізичні); наявність необхідних умов для нейтралізації (основних, що формують і забезпечують ефективність контакту, та індивідуальних); принципи спілкування (провокаційне чи ненасильницьке, останнє має своєю умовою розуміння почуттів, психічного стану іншої особи, спостережливість); права та обов’язки сторін (передбачає планування та здійснення дій особи, яка бажає нейтралізувати конфлікт; взаєморозуміння фізичними особами прав та обов’язків один одного); тип конфліктності людини та стиль поведінки (самооцінка, бажання домінувати, консерватизм мислення, прямолінійність, тривожність тощо); вік, стать опонентів. Також визначено, що для успіху взаємодії індивідів важливими є їхні особисті вербальні риси, які визначаються національними властивостями, нормами, специфікою реалізації мовної тактики.
8
Селянські самосуди 1933-1936 рр.: причини, масштаби, наслідки. Видавництво Національного університету «Острозька академія», 2016. http://dx.doi.org/10.31812/123456789/4155.
Повний текст джерелаАнотація:
Стаття присвячена дослідженню самосудів, які набули поширення в українському селі в умовах Голодомору 1933 р. та постголодоморний період (1933-1936 рр.). На основі аналізу архівних документів, що вперше вводяться до наукового обігу, охарактеризовано криміногенну ситуацію в українському селі в 1933-1936 рр., з’ясовано причини, масштаби поширення самосудів, склад їхніх учасників, методи боротьби влади з ними, їхню ефективність, визначені соціальні та морально-психологічні наслідки самосудів.