Добірка наукової літератури з теми "Психологічна готовність до навчання"
Оформте джерело за APA, MLA, Chicago, Harvard та іншими стилями
Ознайомтеся зі списками актуальних статей, книг, дисертацій, тез та інших наукових джерел на тему "Психологічна готовність до навчання".
Біля кожної праці в переліку літератури доступна кнопка «Додати до бібліографії». Скористайтеся нею – і ми автоматично оформимо бібліографічне посилання на обрану працю в потрібному вам стилі цитування: APA, MLA, «Гарвард», «Чикаго», «Ванкувер» тощо.
Також ви можете завантажити повний текст наукової публікації у форматі «.pdf» та прочитати онлайн анотацію до роботи, якщо відповідні параметри наявні в метаданих.
Статті в журналах з теми "Психологічна готовність до навчання"
1
Бондарук, Антоніна. "Шкільна готовність першокласників як медико-психологічна проблема". Психологічне здоров’я, № 1 (2018): 3–29. http://dx.doi.org/10.32689/2663-0672-2018-1-1-3-29.
Повний текст джерелаАнотація:
Постановка проблеми. Від того, наскільки дитина розвинена фізично, психічно, розумово і особистісно, має залежати, з якого віку починати навчання в школі, що робить актуальним вивчення медико-психологічних аспектів готовності дошкільників до навчання у віці шести років у порівнянні з дітьми, яким виповнилося сім років, у теоретичному та практичному плані. Аналіз останніх досліджень і публікацій. При формуванні психологічної готовності до школи, необхідно враховувати індивідуально-психологічні особливості дитини.Формулювання мети статті. Мета -на основі дослідження медико-психологічних особливостей шкільної готовності, визначити оптимальний вік початку шкільного навчання дитини. Виклад основного матеріалу. Нами були здійснені порівняльні дослідження шкільної готовності дітей 6-та 7-річного віку. Діти6-річного віку виявляли ускладнення в спілкуванні, встановленні контакту, адаптації до нових ситуацій, давали неповні та неточні відповідіна запитання. Діти 7-річного віку, навпаки, були схильні до встановлення емоційного контакту. У віці 6 років ще недостатньо сформованими є самоконтроль, навчальна мотивація та інші елементи навчальної діяльності. В 7 років дитина вже і фізіологічно, й психологічно готова до процесу шкільного навчання, тоді як 6-літки виявляють незрілість пізнавальної сфери, психомоторики та інших психофізіологічних показників.Висновки та перспективи подальших досліджень. В дітей 7-річного віку психологічні якості, що є важливими для процесу адаптації до шкільного навчання, є значно більш розвиненими, ніж у дітей 6-річного віку. Недостатня психологічна готовність 6-річних дітей до шкільного навчання може спричинити в них проблеми орієнтування в навчальному процесі та як наслідок –підвищення рівня ситуативної та особистісної тривожності. Діти 7-річного вікує психологічно більш зрілими, для них початок шкільного навчання є значно меншим стресогенним чинником, ніж для 6-літок.
2
Бохонкова, Юлія, та Єлизавета Савельєва. "Особливості психологічної готовності керівників банківських установ до управління персоналом". Теоретичні і прикладні проблеми психології, № 1(54) (2021): 26–36. http://dx.doi.org/10.33216/2219-2654-2021-54-1-26-36.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті проаналізовано особливості формування психологічної готовності керівників банківських установ до управління персоналом. Виокремлено два основних теоретико-методологічних підходи психологічної готовності керівника до професійної діяльності: функціональний та особистісний. Автор статтіпід психологічною готовністю до управліннярозуміє загальну схильність керівників банківських установ до керівництва собою та іншими в професійному та особистому житті.Для проведення дослідження застосовано теоретичні методи, які передбачали впорядкування та систематизацію знань про психологічні аспекти управління персоналом в банківських установах; узагальнення теоретико-методологічних підходів до проблеми; розробку та обґрунтування теоретичної моделі.Обґрунтовано теоретичну модель психологічної готовності керівників банківських установ до управління персоналом, основними компонентами якої є: когнітивний, операційно-діяльнісний, особистісний,мотиваційний.Розкрито зміст і структуру, обґрунтовано систему організаційно-психологічних чинників, які впливають на рівень психологічної готовності керівників банківських установ до управління персоналом та визначено організаційно-психологічні умови її формування.Психологічну готовність керівників банківської установи до управління персоналом можна розвивати в процесі самоосвіти та в умовах післядипломної освіти. Найбільш ефективними з них є тренінги, семінари, дистанційне навчання, наставництво, відео курси, стажування. Ключові слова: психологічна готовність, управлінська діяльність, банківська установа, регіональні філії,теоретична модель.
3
Гриценок, Інна. "ФОРМУВАННЯ ПСИХОЛОГІЧНОЇ ГОТОВНОСТІ УЧНІВ ЗАКЛАДІВ ПРОФЕСІЙНОЇ (ПРОФЕСІЙНО-ТЕХНІЧНОЇ) ОСВІТИ ДО ВИБОРУ Й РЕАЛІЗАЦІЇ ПРОФЕСІЙНОЇ КАР’ЄРИ". Науковий вісник Інституту професійно-технічної освіти НАПН України. Професійна педагогіка, № 15 (21 вересня 2018): 81–87. http://dx.doi.org/10.32835/2223-5752.2018.15.81-87.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті розглянуто проблему формування психологічної готовності учнів закладів професійної (професійно-технічної) освіти до вибору й реалізації професійної кар’єри. Охарактеризовано суть понять «психологічна готовність» та «психологічна готовність учнів закладів професійної (професійно-технічної) освіти до вибору й реалізації професійної кар’єри. Представлено два основні підходи до визначення змісту й структури психологічної готовності – функціональний і особистісний. Відповідно до функціонального підходу, психологічна готовність розглядається як певний стан психічних функцій. Цей стан учені наближають до феномену, який називають «оперативним спокоєм», «передстартовим станом», «мобілізаційною готовністю», «оптимальним робочим станом і станом спокою» тощо. Особистісний підхід передбачає розгляд психологічної готовності як результату підготовленості до певної дiяльностi. Розкрито структуру психологічної готовності майбутніх кваліфікованих робітників до вибору й реалізації професійної кар’єри, визначено критерії та рівні сформованості. Виділено структурні компоненти психологічної готовності учнів закладів професійної (професійно-технічної) освіти до вибору й реалізації професійної кар’єри: оцінювально-орієнтаційний, емоційно-вольовий та мотиваційно-ціннісний.За результатами педагогічного експерименту виявлено особливості сформованості компонентів психологічної готовності до вибору й реалізації професійної кар’єри учнів закладів професійної (професійно-технічної) освіти впродовж навчання. Визначено психолого-педагогічні умови формування психологічної готовності учнів закладів професійної (професійно-технічного) освіти до вибору й реалізації професійної кар’єри у професійній підготовці, а саме: професійна орієнтація, психолого-педагогічний супровід системи консультування з професійної кар’єри учнів закладів професійної (професійно-технічної) освіти, створення освітнього простору для самовизначення учня, робота Центрів розвитку професійної кар’єри при закладах професійної (професійно-технічної) освіти, підтримка батьків, підвищення кваліфікації і професійна перепідготовка педагогів. Висвітлено результати дослідження стану сформованості психологічної готовності в учнів закладів професійної (професійно-технічного) освіти до вибору й реалізації професійної кар’єри.
4
ШИНКАР, Марія. "ОСОБЛИВОСТІ СОЦІАЛЬНО-ПСИХОЛОГІЧНОЇ АДАПТАЦІЇ ТА КОМУНІКАЦІЇ СТУДЕНТСЬКОЇ МОЛОДІ В СУЧАСНОМУ МЕДІАСЕРЕДОВИЩІ". Наукові праці Міжрегіональної Академії управління персоналом. Психологія, № 1 (54) (19 травня 2022): 91–99. http://dx.doi.org/10.32689/maup.psych.2022.1.13.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті розглянуто особливості соціально-психологічної адаптації та комунікації студентської молоді в сучасному медіасередовищі. Визначено, що протягом навчання у ЗВО в студентів закладаються основи професіоналізму , формується потреба й готовність до безперервної самоосвіти тощо. Значною мірою це визначається успішністю адаптаційних та комунікаційних процесів, які слід враховувати в освітньому процесі. Таким чином, метою нашого дослідження є визначення особливостей соціально-психологічної адаптації та комунікації студентської молоді в сучасному медіасередовищі. Методологічну основу статті становлять загальні психологічні положення про сутність і розвиток оосбистості в процесі життєдіяльності, теоретичні положення про сутність і закономірності психічного розвитку особистості, її соціально-психологічної адаптації та комунікації в сучасному медіасередовищі, принцип системного підходу, який набув значного поширення в сучасних наукових розробках. Наукова новизна дослідження полягає у визначенні особливостей соціально-психологічної адаптації та комунікації студентської молоді в сучасному медіасередовищі; розробці заходів, здатних прискорити входження студентів першокурсників до колективу; зведенні до мінімуму наслідків дезадаптації студентської молоді в сучасному медіасередовищі. Висновки. Отже, соціально-психологічну адаптацію можна визначити як процес оптимальної відповідності особистості та професійного й освітнього середовища. У випадку адаптації студентів до умов закладів вищої освіти ці дві сторони будуть такими: адаптація до умов освітнього процесу і соціально- психологічна адаптація у навчальній групі. До переліку основних соціально-психологічних чинників, що впливають на процес адаптації студентів можна віднести чинники нового навчального середовища, нового соціально-психологічного середовища, нового інформаційно-когнітивного простору та чинник професійного середовища. Зазначені чинники можуть здійснювати як позитивний, так і негативний вплив на процес адаптації студентської молоді. Це може залежати від психологічних особливостей особистості, пояснення якої припускає сукупність внутрішніх умов, що змінюються під дією зовнішніх впливів.
5
Хомич, І. С. "ФІЗІОЛОГІЧНІ І ПСИХОЛОГІЧНІ АСПЕКТИ СОЦІАЛЬНОЇ АДАПТАЦІЇ ДИТИНИ ДО ШКОЛИ". Психологія: реальність і перспективи, № 10 (18 листопада 2019): 153–59. http://dx.doi.org/10.35619/prap_rv.vi10.109.
Повний текст джерелаАнотація:
Стаття присвячена аналізу фізіологічних і психологічних аспектів соціальної адаптації дитини до школи. Готовність дитини до навчання визначається її фізичним і психічним розвитком, станом здоров’я, розумовим і особистісним розвитком, тобто велике значення має весь комплекс факторів. У нашому дослідженні розглядається поняття соціальної зрілості як потреби дитини у спілкуванні з ровесниками та вміння підпорядковувати власну поведінку законам дитячих груп, а також здатність виконувати роль учня в ситуації шкільного навчання. Схвалення вчителя має значний вплив на визначення потреби дитини в новій соціальній позиції. Гарна поведінка та успішність у навчанні конструюють відносини із батьками та з товаришами по класу.
6
Lysenko, Nelly. "Принцип наступності у руслі модернізації початкової освіти : Нова українська школа". Освітній простір України, № 13 (28 вересня 2018): 12–20. http://dx.doi.org/10.15330/esu.13.12-20.
Повний текст джерелаАнотація:
Наступність розглядається як закономірність психофізичного розвитку; як умова безперервної освіти; як принцип навчання і виховання. Вступ до школи вимагає компетентності у різних сферах життєдіяльності дитини, наявності базових якостей, які забезпечать її безболісне входження у різні соціальні групи та процеси особистісної самореалізації. Відповідно, основна мета дошкільної освіти полягає у всебічному загальному розвитку згідно потенційних можливостей і пролонгована на всебічний загальний розвиток як основна мета освіти уже в початковій школі. Вступ дитини до школи завершує її дошкільне дитинство. На межі дошкільного і молодшого шкільного віку виникає психологічне новоутворення – “внутрішня позиція школяра”: синтез двох потреб: пізнавальної (бажання вчитися, набувати нові знання і уміння) і соціальної (посісти нове місце в суспільстві, увійти у світ дорослих). Наступність як складну педагогічну проблему слід розглядати у вимірах єдиної змістової лінії для забезпечення ефективності розвитку дитини в : – на рівні дошкільної освіти – збереження самоцінності дошкільного віку; сприяння пізнавальному і особистісному розвитку дошкільників; формування готовності до взаємодії з навколишнім світом; розвиток гри як провідного виду діяльності; – на рівні початкової школи – урахування досягнень дошкільного дитинства; диференційований підхід до інтенсивного розвитку; забезпечення провідного виду навчальної діяльності і новоутворення молодшого шкільного віку. Сьогодні ЗДО перестає бути “школою для маленьких” і перетворюється “інститут соціалізації”, що актуалізує такі поняття: “готовність до навчання у школі” і “психоло-гічна готовність до школи”; “готовність до школи” і “життєва компетентність”. Ефективними формами забезпечення наступності розглядаємо збори, семінари, конференції, педагогічні ради з обміну досвідом роботи; взаємовідвідування педагогів і адміністрації закладів освіти, з обговоренням і обміном досвіду; організацію спільних заходів; складання в ЗДО соціально-психологічної характеристики кожної дитини, передається вчителям початкових класів.
7
Лавров, Євген Анатолійович, та Віктор Корнелійович Ободяк. "Підхід до вибору технології дистанційного навчання". Theory and methods of learning fundamental disciplines in high school 1 (3 квітня 2014): 206–8. http://dx.doi.org/10.55056/fund.v1i1.434.
Повний текст джерелаАнотація:
Вибір типу дистанційного навчання пропонується розглядати як оптимізаційну задачу з використанням системи економічних, педагогічних, ергономічних та інженерно-психологічних показників [1, 2]. До економічних показників системи навчання можна віднести такі витрати на навчання:а) в навчальному закладі, в тому числі:капітальні затрати на створення умов навчання;поточні витрати на підтримання приміщень і прилеглої території в потрібному стані;оплата викладачів і допоміжного персоналу;оплата розробки навчальних дисциплін;телекомунікаційні витрати.б) безпосередні затрати студента (учня, курсанта), в тому числі:оплата навчання;оплата проживання;транспортні витрати;оплата на придбання навчальних засобів;оплата поточних витрат на підтримання навчальних засобів в робочому стані;витрати на підтримання здоров’я в належному стані.Інженерно-психологічні показники характеризують процес навчання, сприйняття та засвоєння необхідної інформації і вироблення потрібних навичок, в тому числі:напруженість;логічна складність;період безперервної роботи.Ергономічні показники характеризують комфортність процесу навчання, в тому числі:антропометричний;гігієнічний;фізіологічний.Велика номенклатура показників системи навчання визначається необхідністю якомога більшої інформативності при виборі типу дистанційного навчання, поскільки навчальне середовище має надзвичайно складну структуру. Така велика кількість і різноплановість показників вимагають використання різних методів при оцінці того чи іншого показника ефективності. Наприклад, для групи показників “Здоров’я” необхідно враховувати не тільки безпосередні витрати на лікування під час навчання, а також шкідливий вплив інформаційних технологій на здоров’я людини [3]. Навіть для антропометричного показника, який, на перший погляд, потрібно оцінювати за допомогою тільки інструментального методу, зробити це дуже важко в зв’язку з великою розбіжністю в обладнанні навчальних місць в різних аудиторіях, не кажучи вже про домашні умови. Якість процесу навчання характеризується наступними показниками ефективності:рівень успішності по дисципліні, яка вивчається;рівень успішності по дисциплінам, які базуються на оцінюваній дисципліні;вміння застосовувати набуті знання в практичній діяльності.Серед факторів впливу, в першу чергу, можна виділити наступні:базова підготовка студента;вміння працювати самостійно (готовність до прийняття рішень);оперативне мислення;наявність мотивації до навчання;пам’ять.Показники системи навчання, якість навчання і фактори впливу можна оцінювати або одним з трьох методів, або їх комбінацією [1]:інструментальний метод, при якому значення показника визначається безпосередньо з допомогою вимірювальних засобів;аналітичний метод, при якому значення показника визначається з допомогою математичних операцій над сукупністю вихідних значень;експертний метод, при якому значення показника визначається на основі професіонально-суб'єктивних оцінок експертів.Оцінка економічних, ергономічних та інженерно-психологічних показників може бути здійснена з використанням відомих аналітичних та експертно-аналітичних методів. Однією з найбільших проблем є прогнозування якості процесу навчання в залежності від факторів, які на цю якість навчання впливають. Оцінити ці фактори на етапі проектування надзвичайно важко. Тому пропонується використання функціонально-структурної теорії ерготехнічних систем [1], яка використовує процесний підхід до навчання. При використанні цієї теорії процес навчання буде моделюватись сукупністю навчальних та контрольних процедур, кожна з яких буде оцінюватись по впливу на ефективність навчання.Таким чином, при виборі типу дистанційного навчання пропонується підхід, що полягає в генерації, оцінюванні та вибору варіантів навчального процесу згідно з обраними критеріями.
8
Чередник, Анна. "КАТЕГОРІЯ «ГОТОВНІСТЬ» В АСПЕКТІ ПІДГОТОВКИ МАЙБУТНЬОГО ВЧИТЕЛЯ-РЕАБІЛІТОЛОГА В УМОВАХ ІНКЛЮЗІЇ". Інноватика у вихованні, № 10 (7 листопада 2019): 345–52. http://dx.doi.org/10.35619/iiu.v1i10.194.
Повний текст джерелаАнотація:
Анотація. У статті розкрито категорію «готовність» в аспекті підготовки майбутнього вчителя-реабілітолога в умовах інклюзії. Встановлено, що готовність до педагогічної діяльності розуміється як складне поєднання психічних особливостей і моральних якостей особистості, що складають основу установки майбутнього педагога на усвідомлення функцій педагогічної праці, професійних позицій, оптимальних способів діяльності; співвіднесення своїх здібностей з подоланням труднощів, що виникають при вирішенні професійних завдань і досягненні запланованих результатів. Виділено два основні підходи до характеристики поняття «готовність до діяльності»: функціональний (прояв індивідуальних якостей особистості, що забезпечують ефективність і високу результативність професійної діяльності) і особистісний (певний психічний стан індивіда). Розкрито, що готовність педагогів до роботи в умовах інклюзивного навчання розглядається через такі основні види: науково-теоретичну, психологічну, практичну, що узгоджується із методологічними підходами до визначення готовності, які умовно поділено на функціональний (стан психіки (установка), в якому активізуються такі психічні функції, як уміння мобілізувати психічні і фізичні ресурси), особистісний (прояв індивідуально-особистісних якостей, що формуються в результаті підготовки до певного виду діяльності) та особистісно-діяльнісний (динаміка змін у мотиваційній сфері особистості, формування в ній професійно значущих установок, зміна ціннісно-смислової структури світосприйняття особистості).
9
Таймасов, Ю. С. "ЧИННИКИ ЗМІЦНЕННЯ ЗДОРОВ’Я У КОНТЕКСТІ ФОРМУВАННЯ ГОТОВНОСТІ КУРСАНТІВ ДО САМОЗБЕРЕЖЕННЯ В ПРОЦЕСІ НАВЧАННЯ". Засоби навчальної та науково-дослідної роботи, № 51 (2018): 21–30. http://dx.doi.org/10.34142/2312-1548.2018.51.02.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті розглядаються фактори зміцнення здоров’я курсантів під час навчання у профільних вищих навчальних закладах. Проведено аналіз наукових праць щодо «готовності» у площині вивчення психологічних, педагогічних особливостей у напрямках: готовність до діяльності в екстремальних умовах, до праці, навчання, педагогічної діяльності, готовність військовослужбовців, спортсменів; професійна та управлінська готовність. Наведено авторське тлумачення поняття, «готовності до самозбереження» є стан особистості, який має складну динамічну компонентну структуру, сприяє задоволенню її потреби у збереженні власного життя та здоров’я та реалізується у відповідному способі взаємодії з навколишнім середовищем (самозберігаючою поведінкою). Наведено компонентну структуру формування готовності курсантів до самозбереження та проведено аналіз анкетних даних та опитування, що показало низку проблем, які супроводжують цей процес; його факторами, є наступні: фізичні (наявність шкідливих звичок, дотримання режиму дня, перебування на свіжому повітрі, фізична активність); інтелектуальні (знання про здоров’я та чинники, що на нього впливають); сімейно-побутові (вік та спосіб життя батьків, склад та стосунки у сім’ї, місце та соціально-побутові умови проживання); емоційно-мотиваційні (стресостійкість, місце здоров’я у системі цінностей). Наведено чинники, що негативно впливаючи на зазначений процес, відповідно чинять негативний вплив і на здоров’я курсантів, а боротьба з ним є перспективним напрямком майбутніх наукових досліджень.
10
S.A., Svitich. "EMPIRICAL STUDY OF PSYCHOLOGICAL READYNESS OF PRIMARY SCHOOL TEACHERS TO INTERACT WITH SOMATICLY WEAKENED SCHOOLCHILDREN." Scientic Bulletin of Kherson State University. Series Psychological Sciences, no. 3 (October 22, 2021): 67–73. http://dx.doi.org/10.32999/ksu2312-3206/2021-3-9.
Повний текст джерелаАнотація:
Purpose. The purpose is to determine the psychological readiness of primary school teachers to interact with somatically impaired students. Methods. To determine the level of formation of the components of psychological readiness of primary school teachers to interact with somatically impaired students, an author’s questionnaire was used, the study was in the nature of a psychological and pedagogical experiment.Results. The available scientific literature emphasizes the priority role of the teacher’s personality to overcome negative trends in the personal development of somatically weakened children and for their successful learning. The study identified what “somatically impaired children” are; what psychological problems may occur in somatically impaired children at school and how often; what is the subjective responsibility for solving the psychological problems of somatically weakened children at school; how teachers can help them; determining the characteristics inherent in such students, and assessing their severity; assessment of one’s own readiness to work with somatically impaired students. Conclusions. According to the study, none of the primary school teachers who participated in it has a high level of psychological readiness to interact with somatically impaired students, most teachers (52,5%) have a sufficient level of readiness. Based on the results of the study, the need to develop a special program of psychological training of primary school teachers to interact with somatically impaired students, which should include both theoretical classes and methods of group and individual work. The direction of such a program is determined in several areas: actualization and development of motivation to interact with somatically weakened students, formation of theoretical knowledge and expansion of ideas about their features, actualization and development of practical skills and skills of effective interaction with them, development of empathy, humanistic orientation of teachers and their ability to reflect.Key words: age psychology, health, psychological readiness of teacher, primary education, educational technologies. Мета. Визначити психологічну готовність педагогів початкових класів до взаємодії із соматично ослабленими школярами. Методи. Для визначення рівня сформованості компонентів психологічної готовності вчителів початкових класів до взаємодії із соматично ослабленими учнями використовувався авторський опитувальник, дослідження мало характер психолого-педагогічного експерименту. Результати. У наявній науковій літературі акцентується пріоритетна роль особистості педагога в подоланні негативних тенденцій в особистісному розвитку соматично ослаблених дітей, їх успішного навчання. У процесі дослідження визначено, що таке «соматично послаблені діти»; які психологічні проблеми можуть виникати в соматично послаблених дітей у школі і як часто; якою суб’єктно є відповідальність за вирішення психологічних проблем соматично послаблених дітей у школі; як педагоги можуть їм допомогти; визначення характеристик, притаманних таким учням, оцінка ступеня їх вираженості; оцінка власної готовності до роботи із соматично послабленими учнями. Висновки. За проведеним дослідженням жоден із вчителів початкових класів, які брали участь у ньому, не має високого рівня психологічної готовності до взаємодії із соматично послабленими учнями, більшість педагогів (52,5%) мають достатній рівень готовності. На основі результатів дослідження обґрунтовано необхідність розроблення спеціальної програми психологічної підготовки вчителів початкових класів до взаємодії із соматично послабленими учнями, яка має включати як теоретичні заняття, так і методи групової та індивідуальної роботи. Визначена спрямованість такої програми за кількома напрямами, як-от: актуалізація і розвиток мотивації до взаємодії із соматично послабленими учнями, формування теоретичних знань та розширення уявлень про їхні особливості, актуалізація та відпрацювання комплексу практичних умінь та навичок ефективної взаємодії з ними, розвиток емпатії, гуманістичної спрямованості педагогів та їхньої здатності до рефлексії.Ключові слова: вікова психологія, здоров’я, психологічна готовність педагога, початкова освіта, освітні технології.
Дисертації з теми "Психологічна готовність до навчання"
1
Богдан, Жанна Борисівна, та А. О. Луньова. "Гендерні особливості психологічної готовності дітей до навчання в школі". Thesis, Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2018. http://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/40737.
Повний текст джерела
2
Полоз, Тетяна Дмитрівна. "Психологічна готовність військовослужбовців до особистого ризику". Thesis, Національний авіаційний університет, 2010. http://er.nau.edu.ua/handle/NAU/30225.
Повний текст джерела
3
Полоз, Тетяна Дмитрівна. "Психологічна готовність військовослужбовців до особистого ризику". Thesis, Національний авіаційний університет, 2010. https://er.nau.edu.ua/handle/NAU/49329.
Повний текст джерела
4
Козловська, Е. В. "Психологічна готовність молодого подружжя до гармонізації стосунків". Дис. канд. психол. наук, КНУТШ, 2011.
Знайти повний текст джерела
5
Фінкільштейн, О. В. "Соціально-психологічна готовність випускника ВНЗ до професійної діяльності". Thesis, Сумський державний університет, 2014. http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/34765.
Повний текст джерелаАнотація:
Професійна готовність студента – особистісна якість, яка проявляється в позитивній самооцінці себе як суб’єкта майбутньої професійної діяльності та прагненні займатися нею після закінчення ВНЗ. Вона допомагає молодому фахівцю успішно реалізовувати професійні функції, правильно використовувати набуті знання і досвід, зберігати самоконтроль і долати непередбачені перешкоди. Професійна готовність – вирішальна умова швидкої адаптації випускника до умов праці, подальшого його професійного вдосконалення і підвищення кваліфікації.
При цитуванні документа, використовуйте посилання http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/34765
6
Попик, Тетяна Володимирівна. "Психологічна готовність майбутнього психолога до діяльності в соціальній сфері". Thesis, Тернопільський національний технічний університет імені Івана Пулюя, 2017. http://elartu.tntu.edu.ua/handle/123456789/18964.
Повний текст джерелаАнотація:
В дипломній роботі здійснено аналіз психологічної готовності майбутніх психологів до діяльності в соціальній сфері. Також розроблено тренінгову програму «Формування психологічної готовності» студентів до професійної діяльності, яка являє собою систему конкретних дій, спрямованих на розвиток у психологів знань, вмінь та навичок, які можуть бути використані в роботі.In thesis psychological readiness to activity in social sphere of future psychologists was analyzed. Training program for students “The formation of psychological readiness” to occupational activity was made. The program is a system of strict actions leading to psychologists’ knowledge, abilities and skills development, that can be practically useful.
7
Богуцька, Т. О. "Психофізіологічна готовність дошкільників до навчання в школі." Дис. канд. біол. наук, Кам"янець-Подільський держ. педаг. ун-тет., 1998.
Знайти повний текст джерела
8
Бойко, Юлія Юріївна. "Психологічна готовність випускників юридичних ВНЗ до діяльності в особливих умовах". Thesis, Національний авіаційний університет, 2008. http://er.nau.edu.ua/handle/NAU/30265.
Повний текст джерела
9
Бойко, Юлія Юріївна. "Психологічна готовність випускників юридичних ВНЗ до діяльності в особливих умовах". Thesis, Національний авіаційний університет, 2008. https://er.nau.edu.ua/handle/NAU/49351.
Повний текст джерела
10
Білик, Олена Володимирівна, та Olena Bilyk. "Психологічна готовність батьків до виховання дитини з особливими освітніми потребами". Thesis, Національний авіаційний університет, 2020. http://er.nau.edu.ua/handle/NAU/43235.
Повний текст джерелаАнотація:
The problem of education children with disabilities remains one of the main problems of both the modern educational space in Ukraine and the institution of parenthood for each particular family. There is much to do in the area of quality inclusive education for children with disabilities, learning disabilities, and the reduction of marking marks in children with disabilities.Проблема виховання дітей з обмеженими можливостями залишається однією з головних проблем як сучасного освітнього простору в Україні, так і інституту батьківства кожної сім'ї. Треба багато зробити в області якісної інклюзивної освіти для дітей з особливими потребами, пов'язаними з фізичними вадами, труднощами в навчанні, а також в скороченні відміток клейма в дітей з обмеженими можливостями.
Книги з теми "Психологічна готовність до навчання"
1
Моляко, В. О. Психологічна готовність до творчої праці. К., 1989.
Знайти повний текст джерела
2
Психологічна адаптація студентів першого курсу до умов навчання у вищому закладі освіти. Луцьк: Вежа, 1999.
Знайти повний текст джерелаТези доповідей конференцій з теми "Психологічна готовність до навчання"
1
Стаднік, Анатолій Володимирович. "ПСИХОЛОГІЧНА ГОТОВНІСТЬ МАЙБУТНІХ ОФІЦЕРІВ НАЦІОНАЛЬНОЇ ГВАРДІЇ УКРАЇНИ ДО СЛУЖБОВО-БОЙОВОЇ ДІЯЛЬНОСТІ". У V міжнародна науково-практична конференція «АКТУАЛЬНІ ПИТАННЯ ОСВІТИ І НАУКИ». ХОГОКЗ, 2017. http://dx.doi.org/10.26697/9786177089000.2017.335.
Повний текст джерела
2
Стрельбицька, Світлана. "ГОТОВНІСТЬ ВИКЛАДАЧІВ ЗАКЛАДУ ВИЩОЇ ОСВІТИ ДО РЕАЛІЗАЦІЇ ДИСТАНЦІЙНОГО НАВЧАННЯ". У DO DESENVOLVIMENTO MUNDIAL COMO RESULTADO DE REALIZAÇÕES EM CIÊNCIA E INVESTIGAÇÃO CIENTÍFICA. European Scientific Platform, 2020. http://dx.doi.org/10.36074/09.10.2020.v3.17.
Повний текст джерела
3
Сидоренко, Юлія. "СОЦІАЛЬНО-ПСИХОЛОГІЧНА АДАПТАЦІЯ ЯК ФАКТОР ФОРМУВАННЯ САМООЦІНКИ СТУДЕНТІВ ДО НАВЧАННЯ У ЗВО". У МІЖГАЛУЗЕВІ ДИСПУТИ: ДИНАМІКА ТА РОЗВИТОК СУЧАСНИХ НАУКОВИХ ДОСЛІДЖЕНЬ. Міжнародний центр наукових досліджень, 2020. http://dx.doi.org/10.36074/10.07.2020.v2.06.
Повний текст джерелаЗвіти організацій з теми "Психологічна готовність до навчання"
1
Великодна, Мар’яна Сергіївна, та Ірина Олександрівна Франкова. Психологічна та психотерапевтична допомога під час пандемії COVID-19: сучасні виклики. Психосоматична медицина та загальна практика, 2020. http://dx.doi.org/10.31812/123456789/3872.
Повний текст джерелаАнотація:
Спалах і поширення коронавірусної хвороби (COVID-19) у світі значно впливає на психологічний стан та порушує психічну рівновагу різних груп населення, що підтверджено низкою емпіричних досліджень. Своєчасна та ефективна психологічна й психотерапевтична допомога в цей особливий період є нагально необхідною, задля забезпечення чого дослідження реального досвіду практиків, їх потреб та складнощів, що виникають в цей період, є вкрай актуальним. Мета. Проаналізувати потреби та складнощі, з якими стикаються фахівці з надання психологічної та психотерапевтичної допомоги на перших етапах поширення пандемії COVID-19, а також запропонувати стратегії їх подолання з урахуванням світового досвіду. Методи. Відповідно до мети, було розроблено та проведено аналіз даних анонімного онлайн-опитування фахівців сфери психічного здоров’я з країн Східної Європи; на основі отриманих результатів проведено літературний огляд і систематизація практичних рекомендацій щодо надання психологічної і психотерапевтичної допомоги в умовах пандемії COVID-19. Результати. Респонденти (n=145), переважно жінки (90,3%), з досвідом роботи психолога/психотерапевта від 1 до 27 років (M=8.1, SD=6.02), що працюють як в приватній практиці (77,9%), так і у фахових організаціях, в переважній більшості (75.2%) повідомили, що осмислюють те, які зміни в організації своєї роботи у разі погіршення становища з коронавірусною хворобою їм слід запровадити, а 35.9% вже відстежили або імплементували певні зміни. Це готовність до змін у сеттингу, перегляду фінансових домовленостей та потреби у додаткових знаннях чи супервізії. Висновки. Неминучі зміни через пандемічну ситуацію викликають відповідні модифікації в організації психологічної та психотерапевтичної підтримки, основне завдання яких – максимально зберегти стабільність терапевтичного сеттингу та продовжити надання необхідної допомоги пацієнтам у таких складних умовах як карантин, фінансові втрати, неможливість зустрічей віч-на-віч і дотримання графіку тощо. Практики, більшою мірою покладаються на власний досвід впровадження необхідних змін, однак відзначають нагальну потребу в додатковому навчанні та підтримці з боку професійної спільноти, в тому числі у форматі супервізій та інтервізій.
2
Гладка, О. В. До питання про формування готовності майбутніх учителів до особистісно-орієнтованого навчання. Криворізький державний педагогічний університет, 2008. http://dx.doi.org/10.31812/0564/1991.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті розкрито сутність та зміст поняття "готовність майбутніх учителів іноземної мови"; представлено вимоги до особистості вчителя, який проваджує особистісно-орієнтовану технологію у навчальний процес.
3
Марчик, Валентина Іванівна. Готовність студентів до дистанційного навчання за рівнем успішності та курсами. Науково-видавничий центр «Sci-conf.com.ua» BoScience Publisher, 2020. http://dx.doi.org/10.31812/123456789/3982.
Повний текст джерелаАнотація:
Дослідження готовності студентів 1 і 4 курсів, які навчаються за спеціальністю Сердня освіта (Фізична культура), до організації навчального процесу за дистанційною формою за рівнем успішності та курсами виявило, що оцінювання зниження якості освіти за дистанційною формою властиво студентам 1 курсу. Студентів 1 курсу, які відчувають труднощі у використанні електронних ресурсів, (як більш успішні 42%, так і менш успішні 72%), в 5-6 разів більше, у порівнянні зі студентами 4 курсу. Незалежно від курсу переважна більшість успішних студентів надають перевагу організації навчального процесу за звичайною фомою.
4
Марчик, В. І., І. Л. Мінжоріна та Т. Ю. Брютова. Недоліки та переваги кредитно-модульного навчання в сфері фізичного виховання. КДПУ, 2008. http://dx.doi.org/10.31812/0564/1917.
Повний текст джерелаАнотація:
В роботі подано аналіз наукової літератури з проблем розвитку фізичного виховання відповідно до Болонського процесу, що показав позитивну позицію фахівців і науковців у збереженні засад навчальної дисципліни, а у разі її скорочення - готовність до трансформації системи фізичного виховання студентської молоді.
5
Шутько, Віктор Васильович, Олександр Миколайович Письменний та Віктор Іванович Карпов. Готовність першокурсників до нових вимог фізичного виховання в умовах вищого навчального закладу. ДДМА, 2015. http://dx.doi.org/10.31812/0564/1968.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті визначені окремі проблеми сучасного фізичного виховання школярів, як потенційних першокурсників вузу, підстави іх незадовільного здоров'я та фізичного розвитку. Приведена оцінка функціональних можливостей серцево-судинної системи студентів 1 курсу, та показана їх зміна в поглядах і відносин до занять фізичною культурою з початком навчання в інституті. Дослідження проводились в три етапи. Черговість їх проведення була пов'язана з аналізом деяких проблем фізичного виховання в школах промислового мегаполісу, порівнянням шкільного та вузівського викладання предмету, і готовністю першокурсників до вимог вищого навчального закладу.
6
Щербина, С. М., та І. Ю. Щербина. Формування готовності майбутніх учителів до здоров’язберігаючого навчання як один із шляхів реалізації оздоровчої функції освіти. КНУ, 2015. http://dx.doi.org/10.31812/123456789/3095.
Повний текст джерелаАнотація:
У статі розкрита роль учителя у реалізації здоров’язберігаючої педагогіки у загальноосвітній школі, актуалізовано проблему здоров’язбереження учнів у навчанні, висвітлена сутність та роль здоров’язберігаючої діяльності педагога; розглянута сутність понять «здоров’язберігаюче освітнє середовище», «здоров’язбереження учнів», «здоров’язберігаюче навчання», «здоров’язберігаюча діяльність учителя», «готовність майбутніх педагогів до здоров’язберігаючого навчання», зазначено, що формування готовності майбутніх вчителів до здоров’язберігаючої навчання - один із шляхів реалізації оздоровчої функції освіти.
7
Ковшар, Олена Вікторівна, та Світлана Петрівна Бойко. Аналіз феномену «готовність дітей старшого дошкільного віку до нової соціальної позиції «школяр». Sp. z. o. o. "Diamond trading tour", 2016. http://dx.doi.org/10.31812/0564/626.
Повний текст джерелаАнотація:
В статті автор акцентував увагу на сучасному аналізі категорії готовність дітей старшого дошкільного віку до нової соціальної позиції «школяр», як педагогічної умови підготовки дітей шостого року життя до школи. Заслуговує уваги теоретичний аналіз даного феномена, де прослідковується роль «внутрішньої позиції школяра», етичних інстанцій в набутті дітьми шостого року життя готовності до подальшого навчання в початковій школі. Автор аналізує базові якості особистості дитини старшого дошкільного віку в готовності до нової соціальної позиції «школяр»: довільність поведінки, самостійність і відповідальність, креативність, ініціативність, свобода і безпечність поведінки, самосвідомість, самоставлення, самооцінка. Подальше дослідження спрямоване на планування форм освітньої роботи з дітьми старшого дошкільного віку до набуття готовності до нової соціальної позиції «школяр» в організації передшкільної освіти.