Увійти

Готові списки джерел за темами / Психолого-педагогічні аспекти / Статті в журналах

Статті в журналах з теми "Психолого-педагогічні аспекти"

Щоб переглянути інші типи публікацій з цієї теми, перейдіть за посиланням: Психолого-педагогічні аспекти.

Автор: Grafiati

Опубліковано: 30 травня 2022

Оновлено: 31 травня 2022

Оформте джерело за APA, MLA, Chicago, Harvard та іншими стилями

Оберіть тип джерела:

Ознайомтеся з топ-50 статей у журналах для дослідження на тему "Психолого-педагогічні аспекти".

Біля кожної праці в переліку літератури доступна кнопка «Додати до бібліографії». Скористайтеся нею – і ми автоматично оформимо бібліографічне посилання на обрану працю в потрібному вам стилі цитування: APA, MLA, «Гарвард», «Чикаго», «Ванкувер» тощо.

Також ви можете завантажити повний текст наукової публікації у форматі «.pdf» та прочитати онлайн анотацію до роботи, якщо відповідні параметри наявні в метаданих.

Переглядайте статті в журналах для різних дисциплін та оформлюйте правильно вашу бібліографію.

1

Григор’єва, М. А. "Психолого-педагогічні аспекти інтенсифікації навчальної діяльності студентів". Освітній вимір 34 (13 січня 2012): 19–27. http://dx.doi.org/10.31812/educdim.v34i0.3572.

Повний текст джерела

Анотація:

Григор’єва М. А. Психолого-педагогічні аспекти інтенсифікації навчальної діяльності студентів. Стаття присвячена визначенню сутності інтенсифікації навчального процесу та висвітленню психолого-педагогічних аспектів інтенсифікації навчальної діяльності студентів у вищому начальному закладі. Запропоновані шляхи вдосконалення змісту навчального матеріалу і методів навчання.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

2

Тарасова, О. В. "Психолого-педагогічні аспекти розвитку професійної творчості студентів". Освітній вимір 34 (13 січня 2012): 141–48. http://dx.doi.org/10.31812/educdim.v34i0.3590.

Повний текст джерела

Анотація:

Чувасова Н. О. Психолого-педагогічні аспекти розвитку професійної творчості студентів. У статті подано теоретичний огляд і аналіз наукової літератури з проблеми розвитку професійної творчості в сучасній психології, визначено психолого-педагогічні засади та перспективи розвитку професійного мислення у студентів.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

3

Яницька, О. Ю. "ПСИХОЛОГО-ПЕДАГОГІЧНІ АСПЕКТИ ФОРМУВАННЯ АВТОРИТЕТУ ВИКЛАДАЧА". Психологія: реальність і перспективи, № 10 (18 листопада 2019): 178–82. http://dx.doi.org/10.35619/prap_rv.vi10.113.

Повний текст джерела

Анотація:

У статті розкрито актуальні проблеми формування та зміцнення авторитету викладача: зменшення психологічної дистанції зі студентами; підвищення загальної культури та інтелігентності викладача; розширення знань з педагогіки та психології вищої школи; впевненість у важливості проблем, які розв’язуються під час лекційних занять та встановлення безпосереднього контакту з аудиторією (розмовна манера викладу, доброзичливе ставлення до запитань студентів під час лекцій тощо), відсутність вікової та професійної деформації.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

4

Дуднік, Аліна Олександрівна. "Психолого-педагогічні аспекти підготовки майбутніх учителів початкової школи до організації групових форм пізнавальної діяльності". Освітній вимір 38 (16 травня 2013): 20–23. http://dx.doi.org/10.31812/educdim.v38i0.3103.

Повний текст джерела

Анотація:

Дуднік А. О. Психолого-педагогічні аспекти підготовки майбутніх учителів початкової школи до організації групових форм пізнавальної діяльності. У статті розглянуто психолого-педагогічні аспекти підготовки майбутніх учителів початкової школи до організації групових форм пізнавальної діяльності, визначено сутність поняття «форма організації навчання», окреслено вимоги щодо підвищення ефективності групової діяльності учнів, охарактеризовано професійні якості педагога, що забезпечують успішність навчально-виховного процесу.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

5

Глова, Л. А. "Психолого-педагогічні аспекти соціально-психологічної адаптації курсантів". Збірник наукових праць Військового інституту Київського національного університету імені Тараса Шевченка, Вип. № 32 (2011): 208–11.

Знайти повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

6

Сергієнко, Людмила Григорівна. "Сучасні дидактичні положення теорії проблемного навчання у технічних ВНЗ". Theory and methods of e-learning 2 (2 лютого 2014): 135–39. http://dx.doi.org/10.55056/e-learn.v2i1.264.

Повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

7

Герасимчук, Н. "Психолого-педагогічні аспекти подолання страхів у дитячому віці". Вісник Київського інституту бізнесу та технологій, Вип. № 2 (27) (2015): 60–62.

Знайти повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

8

Гарага, А. "Психолого-педагогічні аспекти підготовки майбутніх фахівців сфери туризму". Humanitarium 42, вип. 2 (2018): 35–43.

Знайти повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

9

Уличний, І. Л. "Почуття провини та моральний розвиток особистості: психолого-педагогічні аспекти". Наукові записки. Серія: Педагогічні науки, вип. 188 (2020): 155–60.

Знайти повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

10

Онопа, В. М. "Дидактика, методика, педагогічна технологія і моделювання навчально-пізнавальних процесів". Освітній вимір 34 (13 січня 2012): 295–305. http://dx.doi.org/10.31812/educdim.v34i0.3613.

Повний текст джерела

Анотація:

Онопа В. М. Дидактика, методика, педагогічна технологія і моделювання навчально-пізнавальних процесів. У статті подається логіко-семантичний аналіз та визначається науково достовірна ієрархія понять «дидактика», «методика», «педагогічна технологія». Розкриваються психолого-педагогічні та організаційно-методичні аспекти технологічного моделювання. Запропоновано структурно-функціональні моделі навчально-пізнавального процесу, покликані забезпечити ґрунтовність знань.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

11

ГРИЦЕНКО, Андрій. "ПСИХОЛОГО-ПЕДАГОГІЧНІ АСПЕКТИ ВИКОРИСТАННЯ МУЛЬТИМЕДІЙНИХ ТЕХНОЛОГІЙ У ПРОЦЕСІ НАВЧАННЯ ІСТОРІЇ СТУДЕНТІВ ЗАКЛАДІВ ВИЩОЇ ПЕДАГОГІЧНОЇ ОСВІТИ". Scientific papers of Berdiansk State Pedagogical University Series Pedagogical sciences 1 (квітень 2020): 241–47. http://dx.doi.org/10.31494/2412-9208-2020-1-1-241-247.

Повний текст джерела

Анотація:

Стаття присвячена дослідженню психолого-педагогічних аспектів використання мультимедійних технологій у процесі навчання майбутніх учителів історії. Автором висвітлені актуальність дослідження, представлені основні напрямки вивчення проблеми, виділені не досліджені раніше питання, зокрема вплив різних психолого-педагогічних аспектів (кольору, звуку) на використання мультимедійних технологій у процесі навчання історії. Розкрито значення виявлення основного каналу надходження інформації до людини від навколишнього середовища (зір, нюх, тактильні відчуття, слух і смакові відчуття) на його освітню діяльність. Доведено роль ефективного використання мультимедіа людьми з будь-якими типами сприйняття (аудіали, візуали або кінестетики). Також було обґрунтовано доцільність застосування вузькопредметних принципів вивчення історії та інших суспільно-гуманітарних предметів з використанням мультимедійних технологій. Описано ряд психологічних переваг використання засобів мультимедіа та визначено роль мотивації та позитивної установки до використання мультимедійних технологій у процесі навчання майбутніх учителів історії. Автор, дослідивши теоретичні аспекти цього питання та маючи певний практичний досвід упровадження мультимедійних навчальних засобів у освітній процес, дійшов висновку в тому, що використання засобів мультимедіа в процесі навчання історії призводить до збільшення можливостей і свободи дій при пошуку й обробці інформації. Також зростає вплив візуалізації на активізацію образного мислення при роботі з графічною інформацією. Наукова новизна дослідження полягає в тому, що було запропоновано перелік вузькопредметних принципів вивчення історії та інших суспільно-гуманітарних предметів з використанням мультимедійних технологій, а також доведена однакова ефективність використання мультимедійних технологій людьми з різними типами надходження інформації до людини від навколишнього середовища. Отримані дані можуть бути використані в педагогічній діяльності викладачів історії закладів вищої педагогічної освіти. Ключові слова: мультимедійні технології, історія, навчання, майбутні вчителі історії, інформація, психолого-педагогічні аспекти, мотивація.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

12

Krutsevych, Tetiana, Oksana Marchenko та Vitalii Melnik. "Історичні засади формування гендерного підходу у фізичному вихованні". Physical education, sport and health culture in modern society, № 4(48) (30 грудня 2019): 19–31. http://dx.doi.org/10.29038/2220-7481-2019-04-19-31.

Повний текст джерела

Анотація:

Актуальність. У представленій роботі викладено основні теоретичні аспекти та історичні передумови виникнення гендерного підходу у фізичному вихованні. Розглянуто та охарактеризовано співвідношення біологічних та соціальних характеристик особистості крізь призму категорії «гендер». Основою особливістю даного дослідження є міждисциплінарний, крос-секторальний підхід щодо гендерної проблематики, який охоплює відповідні філософські, психолого-педагогічні, соціологічні, правові та інші аспекти до його розуміння. Наголошено на синкретичному поєднанні відомостей теорії і практики фізичної культури, педагогіки, психології в контексті організації навчання та виховання школярів в процесі їхньої гендерної соціалізації. Мета. Вивчення історичних засад у формуванні гендерного підходу у структурі розвитку фізичної культури і спорту. Методи дослідження. Були використані теоретичні методи дослідження: аналіз, порівняння, узагальнення, систематизація, теоретичне моделювання. Результати дослідження. Обґрунтовано актуальність обраної теми, проаналізовано та узагальнено дані вітчизняних і зарубіжних авторів щодо історичних передумов диференційованого фізичного виховання молоді. Систематизуючи сутнісно-змістовну характеристику категорії «гендер» у контексті психолого-педагогічних досліджень, констатуємо його різне тлумачення дослідниками, розглянуто історичний аспект виникнення ґендерного підходу в педагогічній науці, охарактеризовано особливості розвитку ґендерних досліджень в Україні. З’ясовано, що факторами впливу на пріоритети використання гендерного підходу у фізичному вихованні є дискусійні питання переважання двох парадигм: соціокультурної і соціо-біологічної, що переконливо доводить про необхідність залучення нових знань у галузі фізичної культури і спорту з визначенням пріоритетних напрямків спрямованого впливу гендерного підходу на формування цінностей індивідуальної фізичної культури школярів. Висновки. Історичний аспект формування гендерного підходу у сфері фізичної культури і спорту має певні відмінності та особливості, що робить його окремим напрямком гендерного пізнання, згідно з яким усі педагогічні та соціокультурні аспекти у фізичному вихованні молоді можуть мати гендерний вимір. Використання гендерного підходу в теорії і методиці фізичного виховання надає широкі можливості для конструктивної взаємодії змісту гендерних досліджень з наявними методиками навчання та концепціями у сфері фізичного виховання школярів.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

13

Мінтій, Ірина Сергіївна. "Психолого-педагогічні особливості формування у студентів молодших курсів напряму підготовки «інформатика» вищих педагогічних навчальних закладів компетентностей з програмування на основі функціонального підходу". Theory and methods of learning mathematics, physics, informatics 11, № 3 (16 червня 2016): 100–108. http://dx.doi.org/10.55056/tmn.v11i3.538.

Повний текст джерела

Анотація:

Розглянуто методичні аспекти викладання курсу «Вступ до програмування», що сприяють адаптації студентів та формуванню у них мотивації до навчання. Визначено окремі умови, що викликають інтерес студентів до навчання. Проаналізовано психолого-педагогічні особливості формування у студентів молодших курсів напряму підготовки «Інформатика» вищих педагогічних навчальних закладів компетентностей з програмування на основі функціонального підходу.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

14

Андріанов, Тарас. "Психолого-педагогічні аспекти формування здорового способу життя у структурі фізичної професійно-прикладної підготовки майбутніх учителів". Освітній вимір 39 (21 листопада 2013): 3–8. http://dx.doi.org/10.31812/educdim.v39i0.3016.

Повний текст джерела

Анотація:

Андріанов Т. В. Психолого-педагогічні аспекти формування здорового способу життя у структурі фізичної професійно-прикладної підготовки майбутніх учителів. Статтю присвячено проблемі формування здорового способу життя у структурі фізичної професійно-прикладної підготовки, реалізація якої сприяє накопиченню фахових знань, умінь, навичок, інтересів, мотивів. Зроблено спробу дослідити основні компоненти професійної спрямованості майбутніх учителів фізичного виховання.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

15

Демченко, Н. І. "Психолого-педагогічні аспекти формування професійної культури у майбутніх фахівців технічного профілю". Педагогіка і психологія, № 3 (64) (2009): 66–74.

Знайти повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

16

Швець, В. "Психолого-педагогічні аспекти управління навчальною діяльністю студентів з використанням дистанційних технологій навчання". Вища освіта України, № 2 (57) (2015): 37–43.

Знайти повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

17

Cherniakov, Volodymyr Volodymyrovych, Tetiana Pavlivna Kolodiazhna та Tetiana Volodymyrivna Deriabkina. "ПСИХОЛОГО-ПЕДАГОГІЧНІ АСПЕКТИ СТАВЛЕННЯ ЗДОБУВАЧІВ ВИЩОЇ ОСВІТИ ДО ЗАНЯТЬ З ФІЗИЧНОГО ВИХОВАННЯ". SOCIAL WORK ISSUES: PHILOSOPHY, PSYCHOLOGY, SOCIOLOGY, № 2 (14) (2019): 84–90. http://dx.doi.org/10.25140/2412-1185-2019-2(14)-84-90.

Повний текст джерела

Анотація:

Urgency of the research. Effective implementation of the leading goal of physical education in higher educational institutions involves the development of various conceptual models for monitoring the attitude of applicants of higher education to the process of physical education. Target setting. A significant number of applicants for higher education do not show a stable motivation for systematic exercises in physical education. Actual scientific researches and issues analysis. The issues of solving the concept of attitude to physical education classes were considered by such researchers as M. Y. Variy, A. K. Markov, etc (relevance of knowledge in the concept of attitude), L. M. Progonyuk, L. M. Mustafin, A. M. Silveistr, A. M. Moklyuk (motivation to study, physical education), M. Y. Variy, N. Korzh (the role of forming cognitive interests in the concept of attitude to exercise), O. M. Leontiev, V. M. Mesishchev (personal needs in the structure of attitude), K. H. Nikolaev, H. O. Esionova, T. S. Brykhanova, V. M. Lysiak, etc. (motivation of applicants of higher education for physical education classes). Uninvestigated parts of general matters defining. Psychological and pedagogical aspects of attitude of applicants of higher education, development of physical abilities, observance of healthy lifestyle remain little-researched. The research objective. The purpose of the publication is to study the psychological and pedagogical aspects of attitude of applicants of higher education to classes on physical education in the process of professional training. The statement of basic materials. Consideration of the problem of attitude of applicants of higher education to classes on physical education in psychological and pedagogical research involves studying its relationship with such psychological properties of the individual as emotions, motives, interests, needs, as well as knowledge and educational activities. Ensuring the effectiveness of the process of formation of attitude of applicants to exercise is carried out taking into account the following structural components: cognitive, emotional, motivational, active. Conclusions. The positive attitude of applicants of higher education to physical education classes is considered as an important leading component of the prerequisite for the formation of a healthy lifestyle.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

18

Луцюк, Анатолій, та Олександр Остапйовський. "ПСИХОЛОГО-ПЕДАГОГІЧНІ АСПЕКТИ У СПАДЩИНІ В. О. СУХОМЛИНСЬКОГО В КОНТЕКСТІ НОВОЇ УКРАЇНСЬКОЇ ШКОЛИ". New pedagogical thought 99, № 3 (11 лютого 2020): 86–88. http://dx.doi.org/10.37026/2520-6427-2019-99-3-86-88.

Повний текст джерела

Анотація:

У статті розглянуто окремі наукові педагогічні і психологічні погляди в теорії та практиці спадщини відомого у всьому світі українського педагога-новатора В. О. Сухомлинського, представлено їх використання у процесі реалізації Концепції «Нова українська школа».

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

19

Євтух, М. Б., та І. Б. Червінська. "СОЦІОКУЛЬТУРНИЙ АСПЕКТ ТРАДИЦІЙ ЗБЕРЕЖЕННЯ ЗДОРОВ’Я МОЛОДІ ГІРСЬКИХ РЕГІОНІВ УКРАЇНСЬКИХ КАРПАТ". Духовність особистості: методологія, теорія і практика 94, № 1 (4 березня 2020): 74–88. http://dx.doi.org/10.33216/2220-6310-2020-94-1-74-88.

Повний текст джерела

Анотація:

У статті розглядається соціокультурний аспект феномену філософії здоров’я в традиційній культурі молоді гірських регіонів Українських Карпат. На підставі опрацювання філософської, психолого-педагогічної, етнографічної літератури, вивчення архівних матеріалів, етнографічних досліджень, анкетування студентів, автори розкривають феномен процесу культивування здорового способу життя людини крізь призму етнокультурних традицій, видів діяльності та способів життєзабезпечення населення гірських регіонів. Методологічні засади дослідження складають теоретичні засади етнографічних, психолого-педагогічних та філософських наук щодо вивчення унікальності процесу взаємодії людини і гірського середовища, людини і автентичної культури в контексті етнопедагогічного, етнокультурного та середовищного підходів. Авторами наголошується на тому, що філософія здоров’я людини, відображена в етнокультурних традиціях жителів гірських регіонів, є надзвичайно багатогранною, оскільки вона сприяє подоланню меж між тілесним та духовним, біологічним та соціальним, індивідуальним та глобальним і включає цілісність людської особистості, гармонію психофізичних сил, спосіб життя людини, основними параметрами якого є праця, побут, освітня, суспільно-корисна та культурна діяльність, різноманітні звичаї, традиції, поведінка людини. Наголошується, що вивчення та узагальнення сутності здоров’я з позицій фізичного, психологічного, соціального й духовного благополуччя дозволить виявити соціокультурні, медико-біологічні й психолого-педагогічні аспекти його формування, що в комплексі сприятиме покращенню рівня здоров’я населення гірських регіонів.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

20

Гаврилюк, Оксана. "ПСИХОЛОГО-ПЕДАГОГІЧНІ АСПЕКТИ ПРОФЕСІЙНОЇ ГОТОВНОСТІ МАЙБУТНІХ УЧИТЕЛІВ МУЗИЧНОГО МИСТЕЦТВА ДО ХУДОЖНЬОЇ ТВОРЧОЇ ДІЯЛЬНОСТІ". Педагогічні науки: теорія, історія, інноваційні технології, № 6(70) (25 вересня 2017): 48–57. http://dx.doi.org/10.24139/2312-5993/2017.06/048-057.

Повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

21

Онищенко, І. В. "Психолого-педагогічні аспекти формування мотиваційної готовності майбутніх учителів початкових класів до професійної діяльності". Наукові записки. Серія: Педагогічні науки, вип. 177, ч. 2 (2019): 40–43.

Знайти повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

22

ZHIGIAN, Pe. "СУТНІСТЬ ПОНЯТТЯ «ПРОФЕСІЙНІ ЦІННОСТІ»". Освітні обрії 48, № 1 (2 травня 2019): 43–46. http://dx.doi.org/10.15330/obrii.48.1.43-46.

Повний текст джерела

Анотація:

У статті проведено теоретичний аналіз поняття "професійні цінності" у науковій парадигмі. Виявлено багатогранність цього поняття, що пояснюється актуальністю та водночас складністю підходів до його вивчення. Здійснено теоретичний аналіз представлених у науково-педагогічній літературі класифікації цінностей із позиції ставлення до професійної діяльності. Конкретизовано психолого-педагогічні аспекти проблеми цінностей у професійної діяльності майбутнього педагога. Визначено, що до професійних цінностей відносяться цінності, які потрібні в діяльності фахівця, що впливають на її успішність, надають можливості найбільш повної реалізації особистісного потенціалу і розвиток яких забезпечить високу якість професійної діяльності.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

23

Гнізділова, Олена. "Зміст і напрями діяльності наукової школи професора Н. В. Гавриш". Освітній вимір 40 (13 лютого 2014): 268–74. http://dx.doi.org/10.31812/educdim.v40i0.2999.

Повний текст джерела

Анотація:

Гнізділова О. А. Зміст і напрями діяльності наукової школи професора Н. В. Гавриш. У статті висвітлено основні здобутки представників наукової школи доктора педагогічних наук, професора, завідувача кафедри дошкільної та початкової освіти Державного закладу «Луганський національний університет імені Тараса Шевченка» Наталії Василівни Гавриш. Головну увагу зосереджено на розкритті основних граней її науково-педагогічної діяльності як автора численних наукових публікацій, наукового керівника дисертаційних праць, редактора фахових наукових збірників і часописів, члена спеціалізованих учених рад, лідера науково-педагогічної школи «Психолого-педагогічні та соціальні аспекти дошкільної і початкової освіти».

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

24

Шолох О. А. "Особливості дослідження сформованості ціннісного ставлення до професійної діяльності майбутніх психологів у процесі фахової підготовки". ПЕДАГОГІЧНИЙ АЛЬМАНАХ, № 46 (12 лютого 2021): 224–31. http://dx.doi.org/10.37915/pa.vi46.131.

Повний текст джерела

Анотація:

У статті конкретизовано психолого-педагогічні аспекти проблеми ціннісного ставлення майбутніх психологів до професійної діяльності. Проаналізовано процес переоцінки цінностей, критичне осмислення досвіду попередніх досліджень, нові уявлення про професійне майбутнє студентства. Представлений теоретичний аналіз смисложиттєвих орієнтацій практичного психолога, що являють собою цілісну систему свідомих та вибіркових зв’язків, наявність життєвих цілей, свідому усвідомленість вибору і оцінок, задоволеність життям та професійною самореалізацією.З’ясовано, що професійно-значимі ціннісні орієнтації не залишаються незмінними впродовж професійної діяльності психологів. Найбільшого значення, не зважаючи на стаж роботи, серед професійно-важливих набувають цінності «освіченість» та «відповідальність», а найменшого – «терпимість до поглядів і думок інших», «раціоналізм» та «чуйність». Позиціонуються психолого-педагогічні аспекти проблеми ціннісного ставлення майбутніх психологів до професійної діяльності. На засадах основного діагностичного конструкта «Ціннісні орієнтації» М. Рокич розглянуто спрямованість особистості, що розуміється як значущість для людини тих або інших життєвих цілей і ціннісних орієнтацій, якими вона керується в своєму житті. Схарактеризовано два класи цінностей: цінності-цілі (термінальні), визначені їм як переконання людини в тому, що кінцева мета індивідуального існування коштує варта того, щоб до неї прагнути та цінності-засоби (інструментальні), визначені як переконання людини в тому, що певний образ дій або властивість особистості є переважаючою в будь-якій ситуації. За результатами дослідження доведено, що термінальні професійно-значущі цінності у респондентів носять стійкіший характер, ніж інструментальні, для них характерна менша міжгрупова варіативність. Відмінності вираження термінальних професійно-важливих цінностей у досліджуваних з різним стажем роботи, проявляються, але не в значній мірі. Найбільшого значення, не залежно від стажу роботи, серед професійно-важливих набуває цінність «цікава робота».

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

25

Бобко, Лариса, та Яна Баляс. "ОСОБЛИВОСТІ КОМУНІКАТИВНОЇ ВЗАЄМОДІЇ ВИКЛАДАЧІВ І СТУДЕНТІВ". Молодий вчений, № 5 (93) (31 травня 2021): 301–4. http://dx.doi.org/10.32839/2304-5809/2021-5-93-57.

Повний текст джерела

Анотація:

У статті досліджуються комунікативні аспекти в системі вищої освіти та психолого-педагогічні особливості спілкування у міжособистісній взаємодії викладачів і студентів. Аналізуються основні стилі педагогічного спілкування, серед яких найефективнішим є демократичний стиль, що ґрунтується на повазі, довірі, орієнтації на самоорганізацію, самоуправління особистості та колективу. Доведено, що «суб'єкт-суб'єктна» педагогічна взаємодія спрямована на гуманізацію стосунків зі студентами, сприяє розкриттю їх творчого потенціалу. Зазначено, що організація продуктивної співпраці викладача і студентів на основі діалогу сприяє підвищенню ефективності навчального процесу у вищому навчальному закладі, створенню умов для самоактуалізації та самореалізації кожного студента. Визначено перспективи подальших наукових досліджень.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

26

Шурин, Олена. "РЕАЛІЗАЦІЯ ОСОБИСТІСНО ОРІЄНТОВАНОГО ПІДХОДУ У ПРОФЕСІЙНІЙ ПІДГОТОВЦІ МАЙБУТНЬОГО ВЧИТЕЛЯ". Інноватика у вихованні 2, № 13 (15 червня 2021): 196–202. http://dx.doi.org/10.35619/iiu.v2i13.361.

Повний текст джерела

Анотація:

У статті розкрито основні аспекти реалізації особистісно орієнтованого підходу у професійній підготовці майбутнього вчителя. На основі аналізу наукової та психолого-педагогічної літератури виокремлено науковців, які займалися дослідженням та впровадженням особистісно орієнтованого підходу в процесі підготовки майбутніх педагогів. Проаналізовано поняття особистісно орієнтованого підходу та близьких за змістом понять, зокрема: особистісно орієнтованого навчання, особистісно орієнтованої взаємодії, особистісно орієнтованої освіти. Розтлумачено особистісно орієнтований підхід, як найважливіший психолого-педагогічний принцип, що передбачає врахування своєрідності та індивідуальності особистості майбутнього вчителя; створення умов для самопізнання, самореалізації та саморозвитку особистості студента; систему відносин, за якою кожен студент відчуває себе особистістю і відчуває увагу педагога особисто до нього; спрямування навчально-виховного процесу на кожну окрему особистість з визнанням її унікальності. Сформульовано головну мету особистісно орієнтованого підходу, яка полягає в розвитку мислення майбутніх учителів, їх творчого потенціалу, гармонійному формуванні і всебічному розвитку їх особистості, розкритті неповторної індивідуальності. Визначено важливі ознаки особистісно орієнтованого підходу та педагогічні умови його здійснення.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

27

Lysenko, G. І. "Psychological and pedagogical aspects of professional training of masters of technic profile." Scientific Bulletin of Mukachevo State University Series “Pedagogy and Psychology”, no. 1(7) (2018): 107–10. http://dx.doi.org/10.31339/2413-3329-2018-1(7)-107-110.

Повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

28

Ulychnuy, Igor. "Guilty feelings and moral development of the personality: psychological and pedagogical aspects." Academic Notes Series Pedagogical Science 1, no. 188 (2020): 155–60. http://dx.doi.org/10.36550/2415-7988-2020-1-188-155-160.

Повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

29

Honchar, L. "Formation of culture of professional activity of future managers: psychological and pedagogical aspects." Ukrainian Educational Journal, no. 1 (2020): 95–99. http://dx.doi.org/10.32405/2411-1317-2020-1-95-99.

Повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

30

Боровик, Людмила. "АНАЛІЗ ПСИХОЛОГО-ПЕДАГОГІЧНОГО ЗМІСТУ УПРАВЛІНСЬКИХ ЗАВДАНЬ ПРОФЕСІЙНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ОФІЦЕРА-ПРИКОРДОННИКА". Збірник наукових праць Національної академії Державної прикордонної служби України. Серія: педагогічні науки 18, № 3 (1 лютого 2020): 63–80. http://dx.doi.org/10.32453/pedzbirnyk.v18i3.70.

Повний текст джерела

Анотація:

Автор статті наголошує на тому, що психологічні, соціально-психологічні та психолого-педагогічні аспекти пронизують усі види і функції управлінської діяльності офіцера-керівника прикордонного підрозділу. Офіцер-командир здійснює загальне планування та проводить повсякденний аналіз змісту завдань діяльності прикордонного підрозділу, проводить систематичний моніторинг соціально-психологічного клімату та оцінку ситуації і умов оперативно-службової діяльності прикордонного підрозділу, обґрунтовує та приймає рішення щодо виконання професійних завдань персоналом прикордонного підрозділу, намічає шляхів їх реалізації та здійснює підбір виконавців, забезпечує взаємодію персоналу, стимулює, координує і контролює їх діяльність, здійснює аналіз якості виконання визначених завдань, формує відповідні висновки, планує та організовує навчання і виховання підлеглих прикордонників. У статті здійснено аналіз психолого-педагогічного змісту управлінських функцій офіцера-прикордонника та акцентовано увагу на необхідності забезпечення якісної психолого-педагогічної підготовки офіцерів. Крім того автор зазначає, що для офіцера-керівника важливими є вимоги до особистісних якостей офіцера-керівника прикордонного підрозділу, які обов’язково слід враховувати при призначенні на посаду. Такими вимогами, що забезпечать якісне вирішення управлінських та професійних завдань є: високий інтелектуальний розвиток, сформованість організаторських здібностей і умінь та вольової сфери особистості офіцера, емоційну стійкість та стабільність, сформованість уміння будувати конструктивні взаємовідносини та спілкування з підлеглими, рефлексивність, уміння реалізовувати індивідуальний диференційований підхід до підлеглого персоналу, вміння управляти собою та своєю діяльністю вміння, внутрішній «локус-контроль», психолого-педагогічна підготовленість, сформованість мотиваційної готовності офіцера до виконання управлінських функцій, висока особистісна психологічно зрілість, самоповага, духовність особистості офіцера, наявність особистісних якостей: морально-ціннісних, комунікативних, організаторських, лідерських, самоактуалізаційних тощо.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

31

Процька, Світлана Миколаївна. "Компоненти комп’ютерно орієнтованої методики формування професійних компетентностей майбутніх філологів". New computer technology 13 (25 грудня 2015): 251–59. http://dx.doi.org/10.55056/nocote.v13i0.910.

Повний текст джерела

Анотація:

Цілі дослідження: розкрити взаємозалежність компонентів комп’ютерно орієнтованої методики формування професійних компетентностей майбутніх філологів. Завдання дослідження: окреслити сутнісні характеристики комп’ютерно орієнтованої методики формування професійних компетентностей майбутніх філологів у сучасному вищому навчальному закладі; виявити взаємозалежність компонентів комп’ютерно орієнтованої методики формування професійних компетентностей майбутніх філологів; розглянути практичні аспекти використання компонентів комп’ютерно орієнтованої методики формування професійних компетентностей майбутніх філологів. Об’єкт дослідження: процес формування професійних компетентностей майбутніх філологів засобами комп’ютерно орієнтованого середовища навчання. Предмет дослідження: використання компонентів комп’ютерно орієнтованої методики формування професійних компетентностей майбутніх філологів. Методи дослідження: теоретичні методи: аналіз філософської, психолого-педагогічної, навчально-методичної та інструктивно-методичної літератури з метою визначення стану і теоретичного обґрунтування проблеми, а також узагальнення одержаної інформації, передового та особистого педагогічного досвіду в удосконаленні організації навчання. Результати дослідження: використання потенційних можливостей компонентів комп’ютерно орієнтованої методики формування професійних компетентностей майбутніх філологів дасть їм змогу у процесі виконання професійних завдань реалізувати не тільки інформаційно-технологічні, але й психолого-педагогічні цілі, які виведуть освіту на якісно новий інноваційний рівень, забезпечить особистісний розвиток студентів. Висновки та рекомендації: подальші наукові розвідки спрямуємо на розроблення педагогічних умов здійснення моніторингу результатів застосування елементів комп’ютерно орієнтованої методики формування професійних компетентностей майбутніх філологів в освітньому процесі ВНЗ.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

32

Чугай, Сергій. "ОСОБЛИВОСТІ ДИСТАНЦІЙНОГО НАВЧАННЯ ГРИ НА МУЗИЧНОМУ ІНСТРУМЕНТІ СТУДЕНТІВ ЗВО". Професіоналізм педагога: теоретичні й методичні аспекти, № 16 (9 грудня 2021): 61–71. http://dx.doi.org/10.31865/2414-9292.16.2021.246277.

Повний текст джерела

Анотація:

У статті розглянуто нові можливості та підходи в організації дистанційного навчання, методи дистанційного навчання та ефективність їх використання у процесі гри на музичному інструменті. Висвітлено можливості дистанційного навчання в системі професійної підготовки. Розкрито теоретичні аспекти розвитку дистанційної освіти. Розглянуто особливості використання дистанційних технологій, які входять у практику сучасного освітнього процесу. Визначено форми, методи роботи, які використовуються при дистанційному навчанні. Здійснено аналіз переваг та недоліків дистанційного навчання під час гри на музичному інструменті. Досліджено проблему формування самостійності студентів ЗВО під час дистанційного навчання грі на музичному інструменті. Проаналізовано значення формування самостійності студентів в процесі фахового навчання. Визначено, що самостійність студентів є складною професійно-особистісною властивістю, яка виникає на ґрунті засвоєння спеціальних (мистецьких) та психолого-педагогічних знань, втілюється в широкий спектр практичних умінь та навичок, спонукає до активних дій. Обґрунтовано організаційно-педагогічні умови формування самостійності студентів в процесі дистанційного навчання.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

33

Bondar, I. V. "Psychological and pedagogical aspects of forming of creativity of senior pupils in the history studying." Science and Education a New Dimension VI(180), no. 74 (November 25, 2018): 12–15. http://dx.doi.org/10.31174/send-pp2018-180vi74-02.

Повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

34

Kovchyn, Natalia. "Psychological and Pedagogical Aspects of the Competent Approach in Senior School Economic Education." IMAGE OF THE MODERN PEDAGOGUE 1, no. 5 (November 19, 2019): 100–104. http://dx.doi.org/10.33272/2522-9729-2019-5(188)-100-104.

Повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

35

НЕЗАМАЙ, Мар’яна. "ФОРМУВАННЯ ГОТОВНОСТІ МАЙБУТНІХ ВИХОВАТЕЛІВ ЗАКЛАДІВ ДОШКІЛЬНОЇ ОСВІТИ ДО ПЕДАГОГІЧНОЇ ВЗАЄМОДІЇ ІЗ СІМ’ЯМИ ДІТЕЙ ВНУТРІШНЬО ПЕРЕМІЩЕНИХ ОСІБ". Acta Paedagogica Volynienses, № 3 (27 жовтня 2021): 22–28. http://dx.doi.org/10.32782/apv/2021.3.4.

Повний текст джерела

Анотація:

У статті порушено проблему формування готовності майбутніх вихователів закладів дошкільної освіти до педагогічної взаємодії із сім’ями дітей ВПО, яка зумовлена військовими діями у східних областях України. Унаслідок масштабного внутрішнього переміщення у значної частини населення виникли економічні, соціальні, психолого-педагогічні проблеми. Зокрема, у дітей із внутрішньо переміщених сімей спостерігаємо стресові розлади, труднощі у взаємовідносинах із батьками, порушення мовленнєвого розвитку, емоційно-вольової сфери та ін. Таким чином, перед педагогічними колективами ЗДО постають складні завдання: допомогти адаптуватися до нових умов; сприяти розв’язку внутрішньо сімейних проблем; створити сприятливе середовище для всебічного розвитку кожної дитини. Мета роботи – розглянути процес формування готовності майбутніх вихователів закладів дошкільної освіти до педагогічної взаємодії із сім’ями дітей внутрішньо переміщених осіб. Методологія. В процесі дослідження застосовувалися низка методів. А саме: вивчення наукової психолого-педагогічної, навчально-методичної літератури, програм, державної нормативно-правової бази, навчальних посібників, що визначають зміст означеної готовності; синтез, порівняння, узагальнення й систематизація поглядів учених на різні аспекти досліджуваної проблеми; контент-аналіз базових понять дослідження; педагогічний експеримент (констатувальний, формувальний та контрольний етапи); статистичні – методи математичної обробки експериментальних даних; кількісний, якісний аналіз та графічне представлення результатів дослідження. Наукова новизна – уперше розкрито процес формування готовності майбутніх вихователів ЗДО до педагогічної взаємодії з сім’ями дітей внутрішньо переміщених осіб, який забезпечується інтегруванням формальної, неформальної (внутріфірмової) та інформальної професійної педагогічної освіти. Розглянуто модульну програму «Сучасні педагогічні технології в закладі дошкільної освіти», яка сприяла варіативному навчанню на майданчику для стажування. Експериментальні майданчики виокремлено як тимчасову структурну одиницю для підвищення кваліфікації до педагогічної взаємодії у формі – стажування за напрямами інноваційної діяльності. Висновки. Ефективність процесу формування готовності майбутніх вихователів закладів дошкільної освіти до педагогічної взаємодії із сім’ями дітей внутрішньо переміщених осіб забезпечується за умови залучення майбутніх педагогів в усі види професійної педагогічної освіти: формальну, неформальну, інформальну. Оптимальними формами та методами формування означеної готовності є лекція-презентація, ділові, інтерактивні ігри, семінари-практикуми, кейс-метод, розв’язання проблемних ситуацій, педагогічні тренінги, модерація, робота в парах, групах, майстер-класи, створення кейсів, ігор для інтерактивної дошки.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

36

Дорохов, М. "Психолого-педагогічні аспекти запровадження взаємовідносин між начальниками та підлеглими в Збройних Силах України на основі європейських цінностей прав людини". Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Військово-спеціальні науки, вип. 1 (36) (2017): 41–45.

Знайти повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

37

Kateryniuk, H. "Psychological And Pedagogical Aspects Of Formation Of Mathematical Modeling Skills In Senior School Pupils." Physical and Mathematical Education 15, no. 1 (April 2018): 52–56. http://dx.doi.org/10.31110/2413-1571-2018-015-1-007.

Повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

38

Dubaseniuk, Oleksandra. "ПРОВІДНІ АСПЕКТИ ДІЯЛЬНОСТІ АКАДЕМІЇ МІЖНАРОДНОГО СПІВРОБІТНИЦТВА З КРЕАТИВНОЇ ПЕДАГОГІКИ «ПОЛІССЯ» (УКРАЇНА)". UNESCO Chair Journal "Lifelong Professional Education in the XXI Century", № 1 (12 травня 2020): 60–68. http://dx.doi.org/10.35387/ucj.1(1).2020.60-68.

Повний текст джерела

Анотація:

У статті розглядаються основні напрями діяльності Академії міжнародного співробітництва з креативної педагогіки «Полісся» (Україна) в умовах інтеграційних процесів. Креативізація майбутніх фахівців/учителів відбуваються поетапно, що передбачає: виявлення педагогічних передумов об'єктивної необхідності, яка усвідомлюється у вигляді відповідних потреби, бажання; організації проблемних професійно орієнтованих ситуацій. Обґрунтовано теоретико-методологічні основи креативної освіти; андрагогічні засади та культуротворчу діяльність Академії; проаналізовано наукові основи професійної підготовки креативних фахівців, педагогічні умо-ви впровадження креативного підходу у професійну підготовку майбутніх учителів, науково-методичне забезпечення креативного освітнього процесу у вищій школі. На основі проведених досліджень виділено впровадження креативного підходу у професійно-педагогічну підготовку майбутніх учителів: творча взаємодія викладачів та студентів у навчальному процесі при вирішенні професійно орієнтованих навчальних проблем; актуалізація розвивального потенціалу психолого-педагогічних дисциплін; активізація самостійної пізнавальної діяльності студентів; створення творчого, психологічно комфортного середовища у навчальному закладі; залучення майбутніх педагогів до науково-дослідної діяльності (розробка наукових проектів, робіт, наукових публікацій); співпраця з викладачами-науковцями у межах науково-педагогічної школи; залучення майбутніх учителів до процесу самооцінки особистісних та професійних досягнень. Доведено, що формуванню креативної особистості педагога у навчальному процесі сприяло: застосування нетрадиційних форм, методів, інноваційних технологій, тренінгів, розв’язання професійно орієнтованих задач, мікровикладання, ділові ігри «Учитель XXI століття», виконання дослідницьких проектів «Творча майстерність педагогів-новаторів», конкурси, дискусії про проблеми сучасної школи тощо. Представлено результати діяльності Академії.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

39

Kozibroda, Larysa. "ПСИХОЛОГО-ПЕДАГОГІЧНІ АСПЕКТИ СОЦІАЛІЗАЦІЇ УЧНІВ З ОСОБЛИВИМИ ОСВІТНІМИ ПОТРЕБАМИ В ТЕОРІЇ І ПРАКТИЦІ ЗАГАЛЬНОЇ ШКІЛЬНОЇ ОСВІТИ США (КІНЕЦЬ ХХ – ПОЧАТОК ХХІ СТ.)". Mountain School of Ukrainian Carpaty, № 23 (24 листопада 2020): 36–40. http://dx.doi.org/10.15330/msuc.2020.23.36-40.

Повний текст джерела

Анотація:

Стаття присвячена дослідженню психолого-педагогічних аспектів соціалізації учнів з особливими освітніми потребами в теорії та практиці шкільної освіти США (кінець ХХ – початок ХХІ ст.). Долучення України до світового досвіду соціалізації дітей з порушеннями психофізичного розвитку актуалізує питання вивчення найкращого зарубіжного досвіду в цій сфері, зважаючи на відносно нетривалу історію інклюзивної освіти в нашій державі, складність соціалізації цієї категорії дітей та надзвичайну важливість цього завдання з огляду на необхідність соціального включення та повноцінної участі всіх громадян у життя громади і суспільства. У статті схарактеризовано особливості американського досвіду соціалізації дітей з особливими освітніми потребами в умовах інклюзивного навчання, а саме: максимальне залучення в усі види діяльності; планування завдань соціалізації та способів їх досягнення в індивідуальній програмі; використання командного підходу; відповідність змісту і способів соціалізації соціокультурному середовищу, оскільки саме США вважаються країною, у якій є багаторічний позитивний досвід у контексті соціалізації учнів з особливими освітніми потребами. Проаналізовано основні стадії розвитку інклюзивного навчання, такі як десегрегація, розширення доступу до освіти, мейнстрімінг, інтеграція та власне інклюзія. Особливу увагу зосереджено на висвітленні найважливіших чинників успішності учнів з особливими освітнімипотребами в умовах закладів загальної середньої освіти, а саме: фізичний аспект – розміщення дітей з порушеннями психофізичного розвитку в одному класі із дітьми з нормотиповим розвитком; соціальний – побудова та налагодження позитивних, дружніх взаємин з іншими учнями та педагогами; освітній – урахування в процесі навчання потреб, інтересів, можливостей учнів, визначених індивідуальною програмою навчання (ІПН), яка містять чітко визначені цілі навчання дитини, його зміст, рекомендації щодо адаптації та модифікації навчального матеріалу. Оскільки саме США вважається країною, у якій є багаторічний позитивний досвід у контексті соціалізації учнів з особливими освітніми потребами, його творче запозичення дасть змогу оминути можливі помилки, заощадити ресурси та збагатити вітчизняну модель інклюзії, що лише формується.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

40

ДАВИДЮК, Г. М., та М. А. ОСИП. "ВАЛЕОЛОГІЧНІ АСПЕКТИ ПСИХОЛОГІЧНОГО ЗДОРОВ’Я СТУДЕНТІВ ЗАКЛАДІВ ВИЩОЇ ТА ФАХОВОЇ ПЕРЕДВИЩОЇ ОСВІТИ". АКАДЕМІЧНІ СТУДІЇ. СЕРІЯ «ПЕДАГОГІКА» 1, № 4 (18 квітня 2022): 79–83. http://dx.doi.org/10.52726/as.pedagogy/2021.4.1.12.

Повний текст джерела

Анотація:

У статті розглядаються психолого-педагогічні аспекти збереження психологічного здоров’я студентської молоді. Акцентується увага на стресових ситуаціях під час навчального процесу, способах релаксації. Детально розкриваються чинники психологічного здоров’я в різні періоди навчання студентів. На початковому етапі негативний вплив на психологічне здоров’я студентів відбувається через емоційні переживання через обмежену здатність адаптуватися до нових умов та завойовування статусу в колективі. У цей час переважна більшість студентів перебуває у стані хронічної психологічної втоми, яка й сприяє низькому рівню мотивації до навчальної діяльності. На ці процеси накладаються побічні чинники, серед яких побутові, особистісні, професійні, суспільні. Та все ж опитування студентів Луцького педагогічного фахового коледжу показало, що 85% опитаних у цей період турбує стан здоров’я. У наступні роки навчання цей показник покращується. Натомість роздратованість викликає великий об’єм навчального матеріалу, нерозуміння окремих предметів, погані оцінки, фінансові проблеми і аж до невдоволення обраною професією. У статті пропонуються конкретні заходи щодо покращення психічного здоров’я студентів, серед яких спілкування з іншими людьми, фізична активність, освоєння нових знань та видів діяльності, допомога іншим і врешті решт психологічний самоаналіз. За умови правильної організації раціональної праці та відпочинку студентів ліквідується внутрішньо особистісний конфлікт між вимогами до навчальної діяльності та адаптації психічних можливостей студента. Тоді у нього зніметься напруження, активізується увага, пам’ять, мислення; зменшиться рівень тривожності, агресивності; підвищиться інтерес до навчання. Важливим напрямком діяльності закладу освіти повинно стати забезпечення необхідними санітарно-гігієнічними умовами, внутрішнє середовище (озеленення, контроль за штучним освітленням, чистота кабінетів, якість харчування).

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

41

Марченко, Оксана, Людмила Цикало, Марія Бричук та Наталія Симоненко. "ГЕНДЕРНА ПРОБЛЕМАТИКА У ФІЗИЧНОМУ ВИХОВАННІ. ІСТОРИКО-ФІЛОСОФСЬКИЙ АНАЛІЗ". Слобожанський науково-спортивний вісник 6, № 80 (21 грудня 2020): 22–31. http://dx.doi.org/10.15391/snsv.2020-6.004.

Повний текст джерела

Анотація:

Мета: проведення історико-філософського аналізу гендерної проблематики у фізичному вихованні та з’ясування сутнісно-змістовної характеристики категорії «гендер» у сфері фізичної культури і спорту. Матеріал і методи: для розв’язання поставлених завдань, з метою узагальнення досвіду науковців, які займаються вивченням проблеми гендерного підходу у навчанні та вихованні, сучасних підходів до розвитку та вдосконалення системи фізичного виховання використовувався комплекс наступних теоретичних методів: аналіз, порівняння, узагальнення, систематизація, теоретичне моделювання. Результати: проаналізовано історичний аспект виникнення гендерного підходу у фізичному вихованні, який має певні відмінності та особливості, що робить його окремим напрямком гендерного пізнання, згідно з яким усі педагогічні та соціокультурні аспекти у фізичному вихованні молоді можуть мати гендерний вимір. Теоретично обґрунтовано потребу виокремлення і трактування гендерного підходу як дефініції в політичному, громадському, соціальному середовищах, указано на його значення для фізичного виховання і спорту та запропоновано для використання в дослідженнях новий термін, що дозволяє його характеризувати як міждисциплінарне та крос-секторальне поняття, екстрапольоване, взаємопов’язане та відповідне розвитку фізичної культури та спорту в країнах розвиненої демократії. Висновки: на основі отриманих результатів дослідження та вже наявних теоретичних і методологічних праць із гендерної проблематики обґрунтовано необхідність і доцільність розробки й упровадження гендерного компоненту у фізичне виховання сучасної молоді як сутнісно новий і прогресивний напрям аксіологічної значущості фізичної культури. Надана змістовна характеристика категорії «гендер» в сфері фізичної культури і спорту в контексті психолого-педагогічних досліджень. Ключові слова: гендер, гендерний підхід, фізичне виховання, фізична культура, спорт, історія.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

42

Ivanova, V. V., O. I. Chekan, and O. M. Kasyanenko. "Psychological and pedagogical aspects of development of social behaviour in preschool children with general underdevelopment of speech." Scientific Bulletin of Mukachevo State University Series “Pedagogy and Psychology”, no. 1(9) (2019): 230–33. http://dx.doi.org/10.31339/2413-3329-2019-1(9)-230-233.

Повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

43

Коновець, С. В. "НАБУТТЯ ДУХОВНОСТІ ЗРОСТАЮЧОЮ ОСОБИСТІСТЮ ЗАСОБАМИ «ВАЛЬДОРФСЬКОЇ ПЕДАГОГІКИ»". Духовність особистості: методологія, теорія і практика 102, № 3 (30 грудня 2021): 169–79. http://dx.doi.org/10.33216/2220-6310-2021-102-3-169-179.

Повний текст джерела

Анотація:

У змісті статті розглядається проблема з набуття духовності зростаючою особистістю на засадах вивчення й оптимального впровадження відповідного досвіду всесвітньо відомої «вальдорфської педагогіки» у вітчизняних освітньо-виховних закладах. Обґрунтовуються психолого-педагогічні та особистісні аспекти феномену «духовність». Аналізуються відомі визначення ступенів і критеріїв духовності, а також оптимальні методологічні принципи (історизму, системності, розвитку, науковості, всебічного вивчення явищ і процесів, їх взаємозв’язку та взаємозумовленості) й відповідні методологічні підходи (системний, феноменологічний, антропологічний, аксіологічний, особистісний, діяльнісний, технологічний, культурологічний), необхідні для організації та здійснення процесу набуття духовності зростаючою особистістю. Окрім цього, підкреслюється значущість використання у зазначеному процесі мистецьких творів. Розглядається доцільність визначення дієвості для набуття духовності зростаючою особистістю застосування найефективніших форм і методів (систематизації, синтезу, узагальнення педагогічного досвіду, самовиховання, самоактуалізації, моделювання проблемних ситуацій) та впровадження відомих педагогічних технологій (особистісно-орієнтованої, технології створення ситуації успіху, технології колективної творчості, інтеграції різних видів діяльності та «вальдорфської педагогіки»). Презентуються й обґрунтовуються освітньо-виховні особливості «вальдорфської педагогіки». Визначаються основні складові, критерії та засоби духовно-орієнтованого виховання загалом і презентуються системні, успішні й переконливі форми та методи здійснення духовного розвитку дітей та молоді в умовах традиційних «вальдорфських шкіл» зокрема.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

44

КНИШ, Світлана. "НАУКОВО-МЕТОДИЧНІ АСПЕКТИ ПІДГОТОВКИ МАЙБУТНІХ УЧИТЕЛІВ БІОЛОГІЇ ТА ОСНОВ ЗДОРОВ’Я". Scientific papers of Berdiansk State Pedagogical University Series Pedagogical sciences 1 (квітень 2020): 297–303. http://dx.doi.org/10.31494/2412-9208-2020-1-1-297-303.

Повний текст джерела

Анотація:

У статті розглянуто науково-методичні аспекти підготовки майбутніх учителів біології та основ здоров’я у закладах вищої освіти, проаналізовано психолого-педагогічні умови навчання студентів в контексті впровадження компетентнісно-діяльнісного підходу. Сучасна орієнтація освіти на формування компетенцій передбачає створення дидактичних і психологічних умов, у яких студент може проявити не тільки інтелектуальну і пізнавальну активність, але й особистісну соціальну позицію, індивідуальність, суб'єктність. Саме тому, для організації успішної освітньої діяльності майбутніх фахівців потрібно обирати такі форми та методи, які б викликали в них зацікавленість та бажання пізнавати нове. Формування предметної компетентності в процесі навчання біології та основ здоров’я тісно пов’язано з використанням методу біологічного експерименту. У процесі вивчення біологічних наук у ЗВО майбутні фахівці формують ключові компетентності, яких потребує сучасне життя, застосовуючи інноваційні форми навчання. Значущим для здобуття методичних знань, формування методичних умінь і навичок є досвід самостійної діяльності майбутніх педагогів, що дає їм змогу визначити свою позицію з того чи іншого методичного питання, висловити власну думку щодо професійної проблеми. Сьогодні важко уявити собі освітній процес ЗВО без використання сучасних технологій, перш за все, інформаційно-комп'ютерних технологій. Вдале використання хмарних сервісів надає змогу створення єдиного інформаційного простору ЗВО – хмаро орієнтоване освітнє середовище. Сучасна підготовка майбутніх вчителів біології та основ здоров’я з кожним роком модернізується й орієнтується на формування професійних компетенцій, завдяки чому студенти проявляють інтелектуальну й пізнавальну активність, особистісну соціальну позицію, індивідуальність, суб'єктність. Формування знань, мети, основних завдань біологічної освіти досягається в процесі вивчення біологічних наук у ЗВО із активним застосуванням інновацій. Для повного формування та розвитку біологічних знань студентів необхідно цілеспрямовано і наполегливо користуватися активними та інтерактивними формами та технологіями організації вивчення біологічних наук. Ключові слова: вчителі біології, методична підготовка, компетентнісно-діяльнісний підхід.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

45

Акімова, О. М. "ПІДГОТОВКА МАЙБУТНІХ УЧИТЕЛІВ ДО ЗДІЙСНЕННЯ ДИСТАНЦІЙНОГО НАВЧАННЯ УЧНІВ ПОЧАТКОВОЇ ШКОЛИ З ОСОБЛИВИМИ ОСВІТНІМИ ПОТРЕБАМИ". Духовність особистості: методологія, теорія і практика 98, № 5 (1 грудня 2020): 6–15. http://dx.doi.org/10.33216/2220-6310-2020-98-5-6-15.

Повний текст джерела

Анотація:

У статті схарактеризовано теоретичні аспекти системи підготовки майбутніх учителів до здійснення дистанційного навчання учнів з особливими освітніми потребами. Обґрунтовано психолого-педагогічні умови формування готовності майбутніх учителів до здійснення дистанційного навчання учнів початкової школи з особливими освітніми потребами. Охарактеризовано зміст умов підготовки майбутніх учителів до здійснення дистанційного навчання учнів початкової школи з особливими освітніми потребами: наявність у майбутніх учителів комп’ютерної грамотності; наявність у майбутніх учителів навиків здійснення педагогічного супроводу; наявність у майбутніх учителів індивідуальних та особистісних якостей для створення психологічного комфорту; здатність майбутніх учителів до діалогу засобами інформаційних технологій; здатність майбутніх учителів до здійснення індивідуального підходу; здатність майбутніх учителів до здійснення організованого самоконтролю та систематичного контролю за узагальненням знань; володіння майбутніми учителями навиками самостійної роботи; забезпечення майбутніми педагогами якісної взаємодії всіх компонентів системи дистанційного навчання. Визначено функції у ході підготовки до здійснення дистанційного навчання учнів початкової школи з особливими освітніми потребами майбутніми вчителями для розв’язання професійних завдань: інформування, надання порад, інформаційної підтримки у ході освітнього процесу; керівництво та мотивація учнів початкової школи з особливими освітніми потребами до освітнього процесу; налагодження та підтримка інформаційних зв’язків у ході взаємодії між учнями початкової школи з особливими освітніми потребами та іншими учасниками системи дистанційного навчання.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

46

Oleh, Bairachnyi. "Psychological and pedagogical aspects of communication processes in the system "coach-young athlete-parents" (on the example of football)." Physical culture, sports and health of the nation 468, no. 5 (24) (2018): 141–46. http://dx.doi.org/10.31652/2071-5285-2018-5-24-141-146.

Повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

47

АЛЕКСЄЄНКО-ЛЕМОВСЬКА, Людмила, та Андрій КАПТЮРОВ. "ТУРИСТИЧНА ДІЯЛЬНІСТЬ ЯК НАПРЯМ ОРГАНІЗАЦІЇ ОСВІТНЬОГО ПРОЦЕСУ У ЗАКЛАДІ ДОШКІЛЬНОЇ ОСВІТИ". Acta Paedagogica Volynienses, № 5 (30 грудня 2021): 3–9. http://dx.doi.org/10.32782/apv/2021.5.1.

Повний текст джерела

Анотація:

У статті визначено специфіку організації туристичної діяльності в освітньому процесі закладу дошкільної освіти. Виокремлено групи умов, які забезпечують організацію освітнього процесу у дошкільній освіті: середовищні, психолого-педагогічні, дидактичні, організаційні. Розглянуто компоненти змісту освітнього процесу у закладі дошкільної освіти, такі як мета і завдання виховання та навчання дітей дошкільного віку; способи різних видів діяльності, якими дитина оволодіває в освітньому процесі; способи прояву ставлення до навколишньої дійсності тощо. Висвітлено окремі аспекти змісту дошкільної освіти, які розкривають спрямованість процесів розвитку дитини, ґрунтуються на психолого-педагогічних наукових положеннях, поєднують і взаємно пов’язують принципи наукової обґрунтованості і практичної застосовності, відповідають критеріям доцільності, забезпечують єдність виховних і навчальних цілей та завдань в освітньому процесі дітей дошкільного віку, формують компетентності, які мають пряме відношення до розвитку дошкільників. Освітнє середовище представлено як чинник удосконалення освітнього процесу, що впливає на формування і розвиток особистості дитини дошкільного віку через соціальне оточення та різноманітні види дитячої діяльності, зокрема туристичної. Наголошено на необхідності дослідження проблеми організації туристичної діяльності у системі дошкільної освіти, що зумовлено новими тенденціями в інформаційному суспільстві, пов’язаними із накопиченням наукових знань і потребою у пошуку ефективних механізмів їх передачі та використання. Туризм в освітньому процесі закладу дошкільної освіти розглядається як сукупність організованих і запланованих видів діяльності. Розкрито види туристичної діяльності і принципи організації освітнього процесу. Передбачається, що методологічний рівень організації туристичної діяльності в освітньому процесі закладу дошкільної освіти забезпечує безперервність і системність процесу набуття особистого досвіду і формування особистості дитини, відображає взаємозв’язок ключових наукових положень про організацію педагогічного процесу та базується на низці наукових підходів, зокрема на системному, компетентнісному, середовищному підходах. Отже, туристична діяльність як напрям організації освітнього процесу закладу дошкільної освіти створює умови для різнобічного і гармонійного розвитку дитини-дошкільника, забезпечує формування особистісної культури.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

48

ШЕВЧУК, Г. Й. "ІНКЛЮЗИВНА ОСВІТА У ВИЩІЙ ШКОЛІ: ВИКЛИКИ ТА ПЕРСПЕКТИВИ". АКАДЕМІЧНІ СТУДІЇ. СЕРІЯ «ПЕДАГОГІКА» 2, № 3 (18 листопада 2021): 151–57. http://dx.doi.org/10.52726/as.pedagogy/2021.3.2.23.

Повний текст джерела

Анотація:

У статті проаналізовано головні виклики, що постають перед закладами вищої освіти під час здійснення інклюзивного навчання. Впровадження інклюзивного навчання, безумовно, є позитивною тенденцією розвитку української системи освіти, оскільки з кожним роком дедалі більша кількість осіб із особливими освітніми потре- бами має змогу здобувати знання та соціалізуватися. Розглянуто нормативно-правову базу навчання осіб із осо- бливими освітніми потребами. Завдяки нормативним і законодавчим реформам інклюзивна модель освіти стає все більш реальною за умови правильного розуміння суті і необхідності інклюзії усіма учасниками освітнього процесу та суспільством загалом. Досліджено ключові аспекти організації інклюзивного освітнього середовища, професійної підготовки викладачів до роботи в нових умовах, психолого-педагогічні засади інклюзивного навчан- ня і соціокультурної адаптації студентів. Системний характер змін передбачає реструктуризацію освітнього про- стору ЗВО відповідно до індивідуальних можливостей молоді з ООП. Ця структурна трансформація навчання передбачає довгостроковий, поетапний і дороговартісний процес із метою вирішення актуальних соціальних проблем усіх учасників інклюзивної освіти. Кардинальні зміни освітнього простору пов’язані, з одного боку, з формуванням доступного середовища, універсальним дизайном інфраструктури, наявністю спеціальних при- строїв для різних категорій студентів, а з іншого – з формуванням інноваційних структурних і змістовних аспектів цілісного педагогічного процесу, оформленням нового «сегмента» інклюзивної освіти за рахунок паралельного втілення професійно-освітніх і реабілітаційно-розвивальних технологій. Визначено напрями вдосконалення про- цесу інклюзії у закладах вищої освіти на основі аналізу досвіду країн Європи. Серед перспективних напрямів розвитку інклюзивної вищої освіти насамперед потрібно виділити проведення систематичної роботи із залучення студентів із ООП до навчання за різними спеціальностями, популяризацію здобуття вищої освіти особами з ООП, грамотну профорієнтаційну роботу зі школярами вразливих категорій.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

49

АВЕРІНА, Катерина. "МОТИВАЦІЯ ЯК ПЕДАГОГІЧНИЙ ЧИННИК РОЗВИТКУ СОЦІАЛЬНОЇ АКТИВНОСТІ МАЙБУТНІХ ФАХІВЦІВ СОЦІОНОМІЧНИХ ПРОФЕСІЙ В НАВЧАЛЬНІЙ І ПОЗАНАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ". Scientific papers of Berdiansk State Pedagogical University Series Pedagogical sciences 1, № 1 (2020): 236–47. http://dx.doi.org/10.31494/2412-9208-2020-1-2-236-247.

Повний текст джерела

Анотація:

У статті виявляється значення мотиваційного чинника в структурі соціальної активності особистості та його роль в активізації соціальної активності представників соціономічних спеціальностей в системі освітніх впливів під час навчання у ЗВО. Визначаються психологічні, педагогічні, культурологічні та соціологічні аспекти дослідження інтерактивних механізмів розвитку соціальної активності в контексті новітніх психолого-педагогічних напрацювань у сфері професійної освіти та точки ефективного педагогічного впливу на ці процеси. Обґрунтовуються параметри дослідження мотиваційного чинника як змістового елемента структури розвитку соціальної активності особистості та методика емпіричного дослідження мотивів участі/неучасті майбутніх фахівців соціономічних професій у позанавчальній соціальній активності. За результатами емпіричного дослідження визначено найбільш впливові мотиви позанавчальної соціальної активності (прагматичний, пізнавально-гедоністичний, комунікативно-експансивний, нетворкінгу, мотив самореалізації та кооперативний/колабораційний) та найменш впливові мотиви позанавчальної соціальної активності (респектно-репутаційний, егоцентричний та економічний). Виявлено латентні фактори: а) «Мотивації до росту та розвитку» (прагматичний, пізнавально-гедоністичний, мотив самореалізації, кооперативний, комунікативно-екпансивний, альтруїстичний, професійно-тренінговий); б) «Компенсаторні мотиви» (охоплюються мотиви пошуку поваги і визнання, економічний, егоцентричний, мотив впливовості, каузації). Аналізом показників мотивації неучасті виокремлені латентні фактори: а) «Демотиватори» (мотиви «Економічної незацікавленості», «Відсутності здібностей», «Автономності», «Гальмування адміністрацією ініціативи студентів», «Трудової зайнятості», «Формалізму»); б) «Відволікаючих/ конкурентних мотивів» (мотиви «Зайнятості іншими справами», «Романтичних стосунків», «Центрованості на професійній освіті». Ключові слова: соціальна активність, майбутні фахівці соціономічних професій, позанавчальна (дозвільна) активність, мотиваційні фактори розвитку соціальної активності, позанавчальна соціальна активність.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

50

Гудовсек, Оксана Анатоліївна. "СУЧАСНІ ПІДХОДИ ДО ЕСТЕТИЧНОГО ВИХОВАННЯ МОЛОДШИХ ШКОЛЯРІВ ЗАСОБАМИ ЕТНОПЕДАГОГІКИ". Інноватика у вихованні 1, № 12 (21 листопада 2020): 132–37. http://dx.doi.org/10.35619/iiu.v1i12.320.

Повний текст джерела

Анотація:

У статті розкрито сучасні підходи до естетичного виховання молодших школярів засобами української етнопедагогіки. На основі аналізу наукової та психолого-педагогічної літератури виокремлено педагогів, що досліджували філософські, педагогічні та психологічні аспекти естетичного виховання, питання формування естетичної культури учнів, основи зародження та сутності поняття «українська етнопедагогіка», вплив народної пісні, музика, мистецтва, інших фольклорних жанрів на розвиток особистості. З’ясовано, що українці здавна використовували народну гру як засіб естетичного виховання дітей. Визначено, що сьогодні педагоги-практики адаптують та використовують як інструмент виховного впливу в освітньому процесі початкової школи такі форми роботи як: дитячі фольклорні ігри, твори мистецтва колискові пісні, забавлянки, потішки, скоромовки, лічилки, примовлянки тощо. Встановлено, що крім фольклорних елементів, український народ здавна використовував й інші засоби естетичного виховання: розписні іграшки з глини, з соломи, сухої трави, кори дерева, ниток, шматків тканини та інших природних матеріалів; народні ігри, які поєднували рух, слово, ритм, пісню і містили повчальні та пізнавальні матеріали. Охарактеризовано видання, до яких увійшли найкращі зразки народної ігрової та пісенної творчості для учнів молодшого шкільного віку: «Колядки та щедрівки», «Колискові пісні та забавлянки», «Український дитячий фольклор», «Дитячі пісні та речитативи», «Дзига» ін. З’ясовано, що у школах рідко використовують такі засоби української етнопедагогіки, як народні дитячі музичні інструменти: дерев’яні тарахкальця, деркачі, вуркала та ложки, шумові, ударні інструменти, дзвіночки, пищалки, дзизкавки, глиняні свищики. Запропоновано використовувати мистецькі тижні, як одну з форм роботи з метою естетичного розвитку особистості засобами етнопедагогіки.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

Ми пропонуємо знижки на всі преміум-плани для авторів, чиї праці увійшли до тематичних добірок літератури. Зв'яжіться з нами, щоб отримати унікальний промокод!