Зміст
Добірка наукової літератури з теми "Психогенні розлади"
Оформте джерело за APA, MLA, Chicago, Harvard та іншими стилями
Ознайомтеся зі списками актуальних статей, книг, дисертацій, тез та інших наукових джерел на тему "Психогенні розлади".
Біля кожної праці в переліку літератури доступна кнопка «Додати до бібліографії». Скористайтеся нею – і ми автоматично оформимо бібліографічне посилання на обрану працю в потрібному вам стилі цитування: APA, MLA, «Гарвард», «Чикаго», «Ванкувер» тощо.
Також ви можете завантажити повний текст наукової публікації у форматі «.pdf» та прочитати онлайн анотацію до роботи, якщо відповідні параметри наявні в метаданих.
Статті в журналах з теми "Психогенні розлади"
1
Рибчук, О. "ПСИХОГЕННІ РОЗЛАДИ ВІЙСЬКОВОСЛУЖБОВЦІВ: ІСТОРІЯ ТА СУЧАСНІСТЬ". Вісник Національного університету оборони України, № 1-51 (11 лютого 2020): 118–23. http://dx.doi.org/10.33099/2617-6858-2019-0-1-51-118-123.
Повний текст джерела
2
Рибчук, О. "ПСИХОГЕННІ РОЗЛАДИ ВІЙСЬКОВОСЛУЖБОВЦІВ: ІСТОРІЯ ТА СУЧАСНІСТЬ". Вісник Національного університету оборони України 51, № 1 (11 лютого 2020): 118–23. http://dx.doi.org/10.33099/2617-6858-2019-51-1-118-123.
Повний текст джерела
3
Бамбурак, Наталія. "ПСИХОЛОГІЧНИЙ АНАЛІЗ ПРОБЛЕМИ СИСТЕМАТИКИ ПСИХОСОМАТИЧНИХ РОЗЛАДІВ". Збірник наукових праць Національної академії Державної прикордонної служби України. Серія: психологічні науки 14, № 3 (27 березня 2020): 18–31. http://dx.doi.org/10.32453/5.v14i3.213.
Повний текст джерелаАнотація:
Згідно з концептуальними положеннями сучасної інтегративної психологічної і медичної науки, які відображають структуру психосоматичних дефектів, виокремлюють три базові аспекти психосоматичних дефектів: психічні розлади, що зреалізовуються в соматичній сфері; психічні розлади, спровоковані соматичною патологією; соматичні розлади, зумовлені психічною патологією, аномаліями особистості та/або психогенними чинниками. При виникненні органічних захворювань також можуть задіюватися вторинні психосоматичні симптоми. Як буде показано в подальшому, включення в класифікацію нових категорій психічних захворювань, в яких дається характеристика схожих розладів, не усуває всіх труднощів, що виникають у процесі діагностики. Клінічну класифікацію психічних і психосоматичних розладів у сфері медицини незалежно від поліморфізму психопатологічних та соматичних ознак подано достатньо чіткими формами патології. Окрім того, клінічна практика вказує на те, що психосоматичні розлади не мають чіткої й однорідної групи захворювань як за їхніми характерними ознаками, так і за відповідною етіологією. Очевидно, що суперечності в теоретичних і лікувальних підходах можуть пояснюватися тим, що фахівці обговорюють різні психосоматичні симптоми, що спровоковані ідентичними причинами. Зокрема важко запропонувати чіткі критерії, які дозволили б розділити нормальні фізіологічні реакції та функціональні психогенні розлади. Отже, багатогранність підходів щодо проблеми класифікацій психосоматичних захворювань ґрунтується на розподілі їх за різними критеріальними ознаками, а саме: органічною симптоматикою, фізіологічними корелянтами тривожності, що посилюються через негативний вплив психологічних чинників, видозмін поведінково-вчинкових патернів (спричинюючи розвиток хвороби), та умовно бажаними симптомами, які зактуалізовують відреагування або розв’язання психологічного внутрішнього конфлікту.
4
ХАРЧЕНКО, Євген, Оксана ДРЕВІЦЬКА, Олег СИРОПЯТОВ, Валентина МАЖБІЦ та Наталія МИХАЛЬЧУК. "ХАРАКТЕРИСТИКА КЛІНІЧНОЇ СИМПТОМАТИКИ ПРИ ПСИХОТИЧНИХ РОЗЛАДАХ У КОМБАТАНТІВ". Психологічне здоров’я, № 2 (28 квітня 2021): 108–18. http://dx.doi.org/10.32689/2663-0672-2021-2-11.
Повний текст джерелаАнотація:
Постановка проблеми. Участь у військових операціях викликає високу час- тоту психогенних порушень, які, у свою чергу, можуть бути пусковим чинником виникнення психозів. Оцінка структури, особливостей формування, маніфестації, симптоматики та перебігу психотичних розладів у комбатантів сприятиме розробці відповідних заходів їх психопрофілактики і лікування. Формулювання мети статті. Мета – дослідити клініч- ну симптоматику при психотичних розладах у комбатантів. Виклад основного матеріа- лу. Проведено аналіз 64 історій хвороб комбатантів, які перенесли психози та лікувалися в психіатричних стаціонарах. За даними медичної документації було досліджено структуру психотичних розладів, симптоматику при госпіталізації. Обробку отриманих даних про- водили за критерієм χ². Результати аналізу 64 історій хвороб показали, що у більшості пацієнтів-комбатантів, які лікувалися стаціонарно в психіатричних установах, були ви- ставлені наступні основні діагнози: шизофренія (F20) – у 28 осіб, шизотипові розлади (F21) – у 4 осіб, гострі та транзиторні психотичні розлади (F23) – у 25 осіб, шизоафективні розла- ди (F25) – у 7 осіб. У 38 (59,4 %) комбатантів психотичні розлади розпочиналися гостро, піс- ля перенесеної психотравми, тоді як у решти осіб поступово посилювалися розлади психіки і поведінки, які унеможливлювали їх подальшу військову службу. Розлади мислення, маячні ідеї та неадекватний афект переважали в структурі психопатологічної симптоматики. У проявах маячних розладів та афективних реакцій спостерігалися переживання, які були пов’язані з військовими операціями, травмами та смертельними випадками однополчан у 47 комбатантів (72,3 %). Коморбідні до психотичних розладів окремі симптоми і розгор- нута симптоматика ПТСР до початку лікування мала місце у 52 осіб (81,3 %). Висновки і перспективи подальших досліджень. Здійснено аналіз поширеності та структури пси- хотичних розладів у комбатантів за аналізом медичної документації. Досліджено нозоло- гічний спектр, маніфестацію, характеристику клінічної симптоматики при шизофренії й гострих та транзиторних психотичних розладах.
5
Isakov, R. I. "ЯКІСТЬ ЖИТТЯ ЖІНОК З ДЕПРЕСІЄЮ РІЗНОГО ГЕНЕЗУ ТА РІЗНОЇ ВИРАЖЕНОСТІ МАКРО-, МЕЗО- І МІКРОСОЦІАЛЬНОЇ ДЕЗАДАПТАЦІЇ". Вісник соціальної гігієни та організації охорони здоров'я України, № 1 (25 березня 2020): 31–41. http://dx.doi.org/10.11603/1681-2786.2020.1.11202.
Повний текст джерелаАнотація:
Мета: вивчити якість життя жінок з депресією різного генезу та різної вираженості макро-, мезо- і мікросоціальної дезадаптації для визначення в подальшому таргетних мішеней персоніфікації лікувально-реабілітаційних заходів для цього контингенту пацієнтів.
Матеріали і методи. Обстежено 252 жінки з депресивними розладами: 94 особи з психогенною (пролонгована депресивна реакція, зумовлена розладом адаптації), 83 жінки з ендогенною (депресивний епізод; рекурентний депресивний розлад; біполярний афективний розлад, поточний епізод депресії) і 75 пацієнток з органічною депресією (органічні афективні розлади). 48 жінок не мали ознак психосоціальної дезадаптації, у інших 204 встановлено прояви макро-, мезо- і мікросоціальної дезадаптації різної вираженості. Дослідження проводили з використанням клініко-психопатологічного та психодіагностичного методів.
Результати. Встановлено закономірності щодо погіршення якості життя за всіма сферами при зростанні тяжкості психосоціальної дезадаптації в усіх сферах життєдіяльності. Найбільше ці закономірності проявляються при макросоціальній дезадаптації, а найменше – при мікросоціальній дезадаптації.
Висновки. Виявлено закономірності щодо погіршення якості життя за всіма сферами при зростанні тяжкості психосоціальної дезадаптації в усіх сферах життєдіяльності. Найбільше ці закономірності проявляються при макросоціальній, а найменше – при мікросоціальній дезадаптації.
Виявлені закономірності повинні враховувати при розробці лікувально-реабілітаційних заходів для хворих на депресивні розлади, що становить перспективу даної роботи.
6
Sayko, O. V. "Психологічний та соматичний захист інсультних хворих — дві складові однієї проблеми". INTERNATIONAL NEUROLOGICAL JOURNAL, № 4.58 (1 лютого 2013): 119–24. http://dx.doi.org/10.22141/2224-0713.4.58.2013.85516.
Повний текст джерелаАнотація:
Після гострого порушення мозкового кровообігу в частини хворих залишається необоротний неврологічний дефіцит (фізичний дефект). Серед тих хворих, які перенесли інсульт в умовах ангіоневрологічного стаціонару (протягом перших двох тижнів захворювання), мають депресивні розлади 20–70 %. При виснаженні резервного потенціалу соматично ослаблених систем унаслідок інсульту та функціональних систем під прогресуючим тиском масивного психічного стресу, яким і є діагноз інсульту зі всіма його симптомами та наслідками, можливий розвиток повільної форми психогенної смерті у інсультних хворих, яка, ймовірно, має місце й зустрічається досить часто. Між інсультом і прогресуванням дисциркуляції головного мозку, виникненням ускладнень, які тягне за собою інсульт, і психогенною смертю існує посередник — нейроендокринно-імунна вісь, на яку лягає вся тяжкість синдрому дезінтеграції мозку. У зв’язку з цим обидва полюси осі повинні стати зонами програми лікувально-профілактичних заходів.
7
Свірська, Жанна. "Емпіричне дослідження мнестичних процесів у школярів із дислексією розвитку". Теоретичні і прикладні проблеми психології, № 3(56)T.1 (2021): 134–50. http://dx.doi.org/10.33216/2219-2654-2021-56-3-1-134-150.
Повний текст джерелаАнотація:
Статтю присвячено вивченню пам’яті як основної модальності мнестичних процесів, необхідної для успішного оволодіння навичкою читання текстів. Убача́ємо, що в дітей, які маютьспецифічний розлад психічного розвитку, дислексія проявляється як комплекс з декількох симптомів. Актуальність дослідження зумовлена високою поширеністю розладу у світі й постійним зростанням в Україні кількості учнів із ознаками розвиткової дислексії. Утруднення в читанні пов’язують із психофізіологічними механізмами кіркових аналізаторів, зокрема зорового, мовленнєво-рухового, мовленнєво-слухового. Мета статті–діагностування стану мовленнєво-слуховоїпам’яті молодших школярів з розладом психічного розвитку «developmental dyslexia». Методи:За методикою «Експрес-діагностика «Лурія-90» проаналізовано параметри пам’яті: обсяг короткочасної пам’яті; міцність і гальмування слухових слідів (слів), відтворення звукової структури слів та їх упізнавання; довільність і контроль пам’яті. Результати:Унаслідокдіагностики отримано нормативні показники стану психічних функцій у дітей 8-11 років, які успішно декодують інформацію в процесі читання,визначені кількісні та якісні характеристики мовленнєво-слухової пам’яті в експериментальній групі. Простежується ваємозв’язок несформованості ряду психічних процесів і перепон у сприйманні та активній переробці інформації школярами початкових класів. Результати обстеження ілюструють високе гальмування і низьку міцність слухо-мовленнєвих слідів, порушене відтворення звукової структури слів та впізнавання слів, низький рівень розвитку довільності й контролю пам’яті. З’ясовано, що нормою є лише параметр обсягу короткочасної пам’яті. Висновки.Окреслено спектр проблем, які супроводжують цей феномен розвитку. Стійкі труднощі в оволодінні читанням роблять навчальний процес енерговитратним, виникає дисоціація, зумовлена успішністю у різних предметах і неуспішністю в опануванні навичкою читання, що викликає фруструючіпереживання і вторинні психогенні реакції. За невчасної діагностики й не розробленої індивідуальної освітньої траєкторії є ризики розвитку соціальної девіації. Відповідно, реалізація корекційно-розвивального впливу вимагає взаємодії фахівціву супроводі дитини в структурі інклюзивного навчання. Ключові слова: діагностика, механізми труднощів, параметри мовленнєво-слухової пам’яті, нормативні показники.
8
Starovoitova, H. O., H. V. Horeva, T. M. Slobodin та Yu I. Holovchenko. "Особливості емоційних порушень при хворобі Паркінсона". INTERNATIONAL NEUROLOGICAL JOURNAL, № 3.73 (6 липня 2015): 178–82. http://dx.doi.org/10.22141/2224-0713.3.73.2015.78342.
Повний текст джерелаАнотація:
Дослідження присвячене вивченню емоційних порушень при хворобі Паркінсона, їх зв’язку з іншими проявами хвороби та особистісними рисами хворих на хворобу Паркінсона. Висока поширеність депресивних і тривожних розладів у хворих на хворобу Паркінсона, їх зв’язок із прогресуванням порушень повсякденної активності, з прогресуванням таких моторних розладів, як гіпокінезія та постуральна нестійкість, а також наявністю таких немоторних проявів хвороби, як порушення нюху, сну, синдром неспокійних ніг; зменшення потужності кореляційних зв’язків між депресією та тривогою, депресією та деякими особистісними показниками, зокрема униканням шкоди, дозволяють зробити висновок про біологічні та психогенні основи емоційних розладів при хворобі Паркінсона.
9
Semak, Оlena. "ПСИХОСОМАТИЧНІ РОЗЛАДИ ЕНДОКРИННОЇ СИСТЕМИ У ДІТЕЙ ГІРСЬКОЇ МІСЦЕВОСТІ". Mountain School of Ukrainian Carpaty, № 19 (27 листопада 2018): 40–45. http://dx.doi.org/10.15330/msuc.2018.19.40-45.
Повний текст джерелаАнотація:
Стаття має за мету визначити поширеність психосоматичних розладів ендокринної системи у дітей, що проживають в гірській місцевості та проаналізувати їх зв'язок з культурними традиціями і умовами життя. У горян спостерігаються специфічні психофізіологічні стани і недуги. Їх причиною виступає унікальне сполучення кліматичних і соціальних умов, яке напружує адаптаційні механізми, зумовлює порушення функціонування органів і систем. Тому вивчення проблем охорони здоров’я дітей гірської місцевості важливе як в загальнонауковому, так і в практичному аспекті. Особливий інтерес викликають захворювання ендокринної системи, що у тісному зв’язку з нервовою системою забезпечує нейрогуморальну регуляцію всіх життєвих функцій і підтримку гомеостазу організму. Автор виходить з визнання вагомої ролі психологічного фактору у виникненні тілесних захворювань. В роботі здійснено теоретичний аналіз проблеми: узагальнені дані щодо основних відомих причин виникнення психосоматичних розладів у дітей, наведені існуючі клінічні дані про розповсюдженість ендокринних хвороб в гірських районах, надане їх тлумачення з точки зору психогенних причин. Виділені специфічні механізми захворювань, спричинені впливом складних умов життя та формування особистості в Українських Карпатах. Обґрунтований висновок про необхідність відповідної психопрофілактичної роботи та її можливі напрями.
10
Rozina, I. "Використання позитивної психотерапії в роботі з акцентуйованими рисами характеру людей зрілого віку". Herald of Kiev Institute of Business and Technology 44, № 2 (31 серпня 2020): 23–30. http://dx.doi.org/10.37203/kibit.2020.44.03.
Повний текст джерелаАнотація:
Психологи часто-густо стикаються з явищем розладу особистості у людей зрілого віку. Ми розглянемо особливості прояву акцентуації у людей зрілого віку. Акцентуація розглядається як стійка властивість особистості, що виражається в посиленні окремих рис характеру, які перебувають при цьому в межах норми. Акцентуйовані риси характеру осіб зрілого віку можуть проявлятись в дуже широкому діапазоні – від психічної дезадаптації до появи психогенних порушень. У зрілому віці акцентуації стають фактором, який викликає труднощі у вирішенні життєвих проблем, перешкоджає здійсненню ефективної індивідуальної та колективної діяльності. Актуальність дослідження пов’язана з недостатнім вивченням особливостей акцентуйованих рис характеру у людей зрілого віку. Та спроба допомоги у нівелюванні акцентуаційних спалахів через групову роботу по розробленій методиці. Дослідження розділене на три етапи: розробка корекційної програми; опитування вибірки людей 35-50 років; з обраними респондентами апробована розроблена тренінгова програма. Застосовувалися такі методики, як: методика стандартизованого багатофакторного методу дослідження особистості Л. Собчик, опитувальник акцентуації характеру і темпераменту Леонгарда-Шмішека, методика позитивної психотерапії. Тут ми покажемо зміст та структуру розробленої програми. Її завдання: взаємодії зрілої особистості з суспільством; пошук, знаходження та апробація навичок ефективного реагування на зовнішні подразники; підвищення рівня самооцінки; зняття емоційної напруги; розвиток активності та ініціативності. Також результати емпіричного дослідження, яке спрямовано на дослідження особливостей прояву акцентуйованих рис у дорослих людей. Та результати апробації запропонованого тренінгу. Одержані результати підтверджують можливість нівелювання акцентуйованих рис характеру у людей зрілого віку. Та допомагають відстрочити або ж зовсім зупинити можливий розлад особистості.
Дисертації з теми "Психогенні розлади"
1
Бельорін-Еррера, Олександра Михайлівна, та І. О. Корженко. "Сучасні методики діагностування посттравматичного стресового розладу". Thesis, Харківський національний педагогічний університет ім. Г. С. Сковороди, 2018. http://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/48271.
Повний текст джерела