Добірка наукової літератури з теми "Проірами професійного 7 розвитку"

In the article an attempt is made to substantiate the organizational and pedagogical conditions for the development of professional skills of teachers of higher pedagogical educational institutions. The results of research of formation of the specified quality are presented, actual factors of stimulation of process of professional growth of the teacher are outlined. Generalization of theoretical and practical analysis of the research problem shows that a significant number of teachers have insufficient psychological and pedagogical training, do not show a desire to improve their skills, their self-education is unsystematic and is insufficiently motivated. We consider professional skill as a high art of motivated educational activity on the basis of the acquired system of knowledge, skills and abilities, personal qualities and pedagogical experience, which is manifested in the complex solution of problems of education, upbringing and development on a reflexive basis. According to the results of our study, professional growth occurs in the presence of a set of knowledge, technological and mental entities, which in synchronous integration provide quality mastery of relevant knowledge, skills, motivation, ability to professional self-improvement. The implementation of this process is ensured by all types of classroom and extracurricular activities in the integral mode of educational activities of higher education.The materials of research and experimental work confirmed the effectiveness of the following organizational and pedagogical conditions for the development of professional skills of teachers of higher educational institutions: the creation of the necessary methodological and information-educational environment; optimization of potential opportunities of academic disciplines and other types of teacher's activity; combination of traditional and innovative methods; scientific, methodical and psychological support of the process of professional development of a teacher in the educational space of the university; formation of motivation for professional growth; taking into account the influence of a complex of external and internal factors; implementation of systematic pedagogical monitoring, which in its focus can be considered as a diagnosis of the state and quality of professional activity of teachers. Using the results of such a study allows you to identify the causes and justify effective ways to improve the professional level of each of the teachers and the teaching staff as a whole in accordance with modern requirements.Key words: professional skill, organizational and pedagogical conditions, methodological principles, factors of professional growth. У статті зроблено спробу обґрунтувати організаційно-педагогічні умови розвитку професійної майстерності викладачів вищих педагогічних навчальних закладів. Представлено результати дослідження сформованості означеної якості, окреслено актуальні чинники стимулювання процесу професійного зростання педагога. Узагальнення теоретичного і практичного аналізу проблеми дослідження показує, що значна частина викладачів має недостатню психолого-педагогічну підготовку, не виявляє бажання вдосконалювати свою майстерність, їхня самоосвіта носить несистемний характер і не є досить вмотивованою. Професійна майстерність нами розглядається як високе мистецтво здійснення вмотивованої навчально-виховної діяльності на основі засвоєної системи знань, умінь і навичок, особистісних якостей і педагогічного досвіду, яке виявляється в комплексному розв’язанні завдань освіти, виховання і розвитку на рефлексивному підґрунті. Як засвідчують результати нашого дослідження, «професійне зростання відбувається за умов наявності сукупності знаннєвих, технологічних і ментальних сутностей, які в синхронній інтеграції забезпечують якісне оволодіння системою відповідних знань, навичок, мотивацію, здатність до професійного самовдосконалення» (Андрієвський, 2014). Безумовно, реалізувати якісні показники можна в умовах спеціально створеного навчально-пізнавального середовища. Кожний ЗВО, факультет, кафедра мають свої ресурси, які можна запропонувати науково-педагогічним працівникам для вдалої самореалізації, формування траєкторії професійного зростання (майстерності).Матеріали дослідно-експериментальної роботи з проблеми розвитку професійної майстерності викладача ЗВО дозволяють стверджувати, що обов’язковою умовою реалізації професійних якостей викладача є запровадження низки чинників, зокрема таких, як: створення необхідного методологічного та інформаційно-освітнього середовища; оптимізація потенційних можливостей навчальних дисциплін та психологізації освітнього процесу на заняттях; урахування в практиці викладання нових вимог щодо організації навчання здобувачів вищої освіти; раціональне поєднання традиційних та інноваційних методів; наукове, методичне й психологічне забезпечення процесу професійного вдосконалення майбутнього педагога в освітньому просторі ЗВО; реалізація системи мотивування до професійного самозростання; врахування середовищного фактору; здійснення діагностики стану і якості професійної діяльності викладачів (feedback). Використання результатів такого вивчення дозволяє виявити причини та обґрунтувати ефективні шляхи підвищення професійного рівня як кожного з педагогів, так і професорсько-викладацького колективу в цілому у відповідності із сучасними вимогами.Ключові слова: професійна майстерність, організаційно-педагогічні умови, методологічні засади, чинники професійного зростання.

У статті розглянуто проблему професійної самореалізації вчителів трудового навчання та технологій. Визначено самореалізацію як важливу соціальну потребу людини, прагнення до якомога повнішого виявлення й вияву особистістю своїх здібностей, нахилів, можливостей, що супроводжується її удосконаленням. За результатами аналізу наукових праць було уточнено сутність поняття «професійна самореалізація учителя трудового навчання та технологій» як творчий процес розвитку особистості, що передбачає набуття професійного й духовного досвіду під час професійного становлення та вдосконалення, розкриття особистісного творчого потенціалу, здібностей у педагогічній та художньо-технологічній (художній) діяльності. Наголошено, що професійна самореалізація вчителя трудового навчання та технологій є системним процесом, який поєднує урочну й позаурочну діяльність вчителя та передбачає його активну самоосвітню й самовиховну діяльність, котра забезпечує самовдосконалення фахівця. Авторами визначено й схарактеризовано основні напрями професійної самореалізації вчителя трудового навчання та технологій. Зосереджено увагу на тому, що основні напрями самореалізації вчителів трудового навчання та технологій здійснюються в таких видах діяльності вчителя: методичній, науковій, художньо-технічній та художній.

У статті визначені принципи формування професійного самовдосконалення майбутніх фахівців правоохоронних органів у закладах вищої освіти МВС України.Зазначено, що оновлення підготовки працівників правоохоронних органів до професійної діяльності зумовлене багатьма чинниками, зокрема запитами суспільства на кваліфікованих фахівців, які вільно орієнтуються в потребах сучасності, реагують на виклики часу та здатні до їх професійного осмислення й розв’язання. Визначальними характеристиками працівників органів внутрішніх справ нового покоління автор вважає сформованість індивідуального стилю професійної поведінки правоохоронця.Доведено, що провідну роль у підготовці до професійної діяльності відіграє навчально-виховне (освітнє) середовище закладу вищої освіти. Проаналізовані якісні складники розвитку особистості в освітній системі.На основі аналізу історичних та сучасних джерел автор розкриває проблему формування мотивації до професійної діяльності майбутніх фахівців правоохоронних органів, визначає критерії професіоналізму фахівця правоохоронного органу.У публікації представлений зміст навчання фахівця, який є основним компонентом цього процесу в умовах закладу вищої освіти системи МВС України.

В статті розкрито вимоги до освіти в умовах формування інформаційної цивілізації та, відповідно, до педагогічної майстерності вчительсько-викладацького складу навчальних закладів всіх рівнів. Акцентується увага на творчо-креативній моделі вчителя нового покоління та системі їх підготовки. Професійно-педагогічна майстерність подається як форма прояву творчо-креативної моделі вчителя нового покоління, а самореалізація педагога – як механізм формування професійно-педагогічної майстерності. Проаналізовано ефективне розвивальне середовище в педагогічних навчальних закладах, пов’язане з застосуванням проблемного викладання матеріалу, із застосуванням інноваційних форм ведення занять, орієнтованих на пошукову та дослідницьку діяльність, розвиток творчого мислення та креативність у вирішенні проблем. Акцентовано увагу на виробленні у студентів вмінь по проведенню нестандартних уроків, чим набувається педагогічна майстерність та гарантується подальша педагогічна самореалізація. Педагогічно-наукова складова самореалізації майбутнього педагога набуває змісту ще й за рахунок педагогічної практики та участі в студентських предметних олімпіадах, написаннях наукових робіт на всеукраїнські та міжнародні конкурси – це закріплює в студентів переконаність у необхідності самореалізаційного заглиблення за рахунок використання в університеті розвивального середовища. Запропоновано механізми змістового наповнення розвивального середовища за рахунок використання інформаційних технологій, набуття навичок комунікаційних, продуктивних, автономіських, психологічних, моральних компетентностей.

У представленій статті актуалізується питання підготовки фахівців по роботі з молодими людьми шляхом підвищення їх професійного рівня завдяки проходженню базового тренінгу програми «Молодіжний працівник», який спрямований на використання отриманих знань у практичній діяльності, а також взаємодію державного та місцевого управління з молодіжним сектором. Виділено критерії, за якими проводиться відбір учасників та основні мотиви охочих взяти участь у базовому тренінгу. Проаналізовано кількісне співвідношення поданих заявок на участь у тренінгу до кількості випускників/ць даного тренінгу, гендерний склад випускників/ць та кількісний склад випускників/ць базового тренінгу Програми «Молодіжний працівник» за 2017-2020 роки. На основі результатів аналізу можна зробити висновок, що програма базується на принципах неформальної освіти та є доступною для представників від організацій різних форм власності, а об’єднання фахівців, які задіяні у роботі з молоддю, є необхідною умовою активізації молодих людей, що сприятиме розвитку молодіжної політики в Україні.

У даній статті досліджено особливості функціонування Шведського інституту, що відіграє важливу роль у зміцненні міжнародної суб’єктності країни засобами культурної дипломатії і не тільки. Зокрема, висвітлено передумови та процес становлення даної інституції, що успішно працює протягом останніх 76-и років. Проаналізовано структуру, функції, завдання та місію Шведського інституту у сфері громадської дипломатії. У статті розглянуто установчі документи, засоби фінансування, стратегію розвитку та основні напрямки програмної діяльності Інституту. Також охарактеризовано зміст та інструменти, зокрема наповнення у соціальних мережах (Facebook, Twitter та Instagram), запуск інформаційних порталів таких як: Sweden.se, Sharing Sweden, Image Bank Sweden тощо, а також організація програм з академічної мобільності, суспільно-просвітницьких заходів, професійного обміну, фінансування приватних культурних і комерційних проєктів, пов'язаних зі Швецією за кордоном. Розглянуто географію поширення та роль зазначеної організації у формуванні міжнародного іміджу та репрезентації Королівства Швеції через потенціал культури та економіки у світі.

Дослідження присвячене темі комунікативних властивостей студентів- психологів, що схильні до лідерства. Тема дослідження зумовлена популярністю спеціальності «Психологія», що зростає, і необхідністю вдосконалення освітніх програм не тільки в напрямі забезпечення ключових фахових компетентностей, а й у напрямі розвитку soft skills, до яких відносяться лідерство та комунікативні здібності. Акцент робиться на необхідності визначення особливостей комунікативних особливостей майбутніх психологів схильних до лідерства з метою подальшої розробки індивідуалізованих програм розвитку лідерства студентів цього професійного напрямку. У дослідженні взяли участь 60 студентів 3–4 курсів, що навчаються на освітній програмі «Психологія». У дослідженні використані методики: багатофакторний опитувальник лідерства Б. Басса, методика діагностики міжособистісних відносин Т. Лірі, п’ятифакторний опитувальник особистості Р. Маккрає і Т. Коста. За результатами дослідження визначено, що більшість студентів має середній рівень лідерських якостей. Усі фактори трансформаційного лідерства добре розвинені в психологів, але найбільше виражені вплив та управління. Домінуючими типами міжособистісних взаємовідносин у студентів із високим рівнем лідерства є авторитарний і товариський стиль, а з низьким – товариський та альтруїстичний. Особистісні характеристики психологів: із високим рівнем лідерства: екстраверсія (оптимістичні, активні й енергійні), прихильність (добрі та чуйні); з низьким рівнем: інтроверсія (не впевнені в собі, замкнуті й розсудливі), відособленість (самостійні, незалежні й холодні в ставленні до інших). В обох досліджуваних групах виявлені самоконтроль (відповідальні, точні й наполегливі), емоційна стійкість (емоційно зрілі, спокійні й реалістичні) та експресивність (емоційність і легке ставлення до життя).

Авторами акцентовано увагу на проблемі низького рівня суспільної відповідальності та недовіри аудиторії до медіа, зокрема електронних, як загальнонаціональних, так і регіональних телерадіоорганізацій. Політика органів публічної влади на різних рівнях має бути спрямована на задоволення потреб усіх споживачів інформації через відповідальне ставлення та максимальне врахування їх інтересів без жодних утисків або приниження. У статті розкрито механізми саморегулювання: нормативно-правовий, інституційний, фінансовий. Дотримання демократичних принципів у роботі медіа, готовність до впровадження та ефективного використання механізмів саморегулювання є важливими факторами розвитку незалежності засобів масової інформації, тому дана тематика є об’єктом дослідження багатьох учених і практиків у всьому світі. Саморегулювання спрямоване на збалансування прав і відповідальності професійного медійного співтовариства. Незалежні засоби масової інформації беруть на себе частку відповідальності за якість суспільного дискурсу в країні при збереженні редакційної самостійності під час його формування. З метою отримання даних щодо якості, достовірності й об’єктивності наданої інформації, а також рівня довіри до медіа на постійній основі проводяться соціологічні опитування, анкетування та інші інструменти. Отримані емпіричні данні враховуються при розробці й прийняті відповідних управлінських рішень. У статті узагальнено досвід Австрії, Італії, Німеччини, Словаччини, Угорщини з впровадження механізмів саморегулювання, що дозволяє підвищити рівень суспільної відповідальності із дотриманням етичних норм і сформулювати конкретні наукові висновки та пропозиції. Наявна ситуація з недостатньої поінформованості в медійній галузі щодо ефективних механізмів саморегулювання, діалогу та солідарності при забезпеченні захисту особистих і суспільних інтересів, політичним тиском на засоби масової інформації, фінансовою залежністю від політичних еліт створює низку проблем, вирішення яких потребує формування й розвитку ефективних механізмів саморегулювання, що призведе до підвищення суспільної відповідальності професійної діяльності телерадіоорганізацій.

У статті окреслене коло завдань децентралізації щодо підвищення рівня фінансової спроможності громади. Зазначена необхідність участі територіальних громад в реформуванні вітчизняної системи місцевого самоврядування. Визначені головні причини проблем розвитку економічного потенціалу об’єднаних територіальних громад України: 1) корумпована централізована вертикаль державної влади, нераціональне використання нею фінансових і природних ресурсів; 2) відсутність ефективного та практичного механізму місцевого самоврядування, як демократичного механізму місцевого управління; 2) зростання рівня недовіри громадян до державної влади; 3) фінансово-економічна неспроможність переважної більшості громад; 4) недостатній рівень компетентності переважної кількості органів місцевої влади та громадського активу; 5) непорозуміння між місцевими державними установами, відсутність їх відповідальності перед громадою тощо. Запропоновані організаційно-економічні підходи для стимулювання підприємницької активності мешканців громади і активізації підприємницького середовища. Увага приділяється дослідженню професійного складу населення, визначенню джерел та розподілу доходів, ресурсів, наявних у ОТГ. Наведений перелік пріоритетних питань кандидатам до виконавчих органів та Рад ОТГ: 1) професійні якості і здатність бути віч-на-віч з громадою, що означає приведення системи місцевого самоврядування у відповідність з Конституцією України та готовність вирішувати проблеми громади; 2) вміння організувати комунікацію: громада – органи влади, створення Центру громадських комунікацій; 3) налагодження цивілізованих відносин з інвесторами та приватним бізнесом: громада – забудовники – промисловці – аграрії (будувати великі промислові, житлові, туристичні, розважальні, інфраструктурні об’єкти – тільки з дозволу громади); 4) приведення структури місцевого управління до оптимального варіанту, в першу чергу оптимізація комунальних підприємств; 5) сприяти розвитку сферам охорони здоров’я, освіти, дитячої та молодіжної творчості і спорту, культури, транспорту; 6) створення економної політики в сфері ЖКГ, захист інтересів ОСН; 7) створення та здійснення економічного та соціального плану розвитку ОТГ, який відповідає інтересам місцевої громади. За основу економічного та людського потенціалу ОТГ необхідно застосовувати два надважливих показника. Перший – індекс якості життя кожного представника територіальної громади (здоров’я та довголіття, доступність освіти і гідний рівень життя). Цей індекс допоможе втримати людей від міграції в інші регіони або за кордон і навпаки залучити додатковий людський ресурс. Конкурентоспроможність регіонів – це другий надважливий індекс, який визначає здатність регіонів створити привабливе середовище для розвитку бізнесу й інвестицій. З цією метою формується загальнонаціональний рейтинг з урахуванням показника про власні доходи на одного мешканця, рівня дотаційності бюджету, що не повинен перевищувати 30 % від суми місцевих доходів та капітальних видатків на одного мешканця без субвенцій з держбюджету та питомої ваги видатків на утримання керівного апарату. Моніторинг наявної ресурсної бази, разом із вивченням реальних потреб і можливостей територій громад необхідні для подальшого формування інвестиційної стратегії ОТГ. Кожний з регіонів України повинен мати інвестиційні паспорти ОТГ, які мають вміщати інформацію про економічний потенціал ОТГ, а ретельний аудит ресурсних баз ОТГ повинен стати основою для розробки стратегій економічного розвитку громад.

У статті проаналізовано вимоги до осіб, які претендують на вступ на державну службу, щодо їх можливості застосовувати у межах визначених за посадою повноважень спеціальні знання, уміння (здатність належно виконувати певні дії, заснована на доцільному використанні особою набутих знань і навичок) та навички (тобто дії, складові частини яких у процесі формування стають автоматичними), виявляти відповідні моральні та ділові якості для належного виконання встановлених завдань і обов’язків, навчання, професійного та особистісного розвитку. Вимоги до осіб, які претендують на вступ на державну службу класифіковано залежно від категорії посади державної служби, на яку особа вступає, від юрисдикції державного органу, від нормативно-правових засад діяльності відповідного державного органу, від завдань та змісту роботи, яку зобов’язаний буде виконувати державний службовець. Досліджено зміст загальних вимог, які висуваються до осіб, що претендують на посади державної служби категорії «А»: загальний стаж не менше 7 років, досвід роботи, вільне володіння державною мовою, володіння іноземною мовою, яка є однією з офіційних мов Ради Європи. Визначено, що досвід служби в органах місцевого самоврядування є професійною діяльністю на постійній основі осіб, які займають виборні посади, на які вони обираються на місцевих виборах; виборні посади, на які вони обираються або затверджуються відповідною радою; посади, на які вони призначаються сільським, селищним, міським головою, головою районної, районної у місті, обласної ради на конкурсній основі чи за іншою процедурою, передбаченою законодавством України. Звернуто увагу на особливості зарубіжного досвіду щодо особливостей вимог про освіту до осіб, які претендують на посади публічної служби, а також взаємозалежність між рівнем освіти і службовим званням державного службовця. Визначено необхідність подальшого удосконалення системи вимог шляхом виокремлення вимог щодо особистісних якостей кандидатів на посади державної служби.

Дослідження присвячене цілісному порівняльно-педагогічному аналізу професійного розвитку вчителів іноземних мов в системі післядипломної освіти Франції. У дисертації опрацьовано науково-педагогічну й нормативно-правову літературу з порушеної теми; уточнено основний категорійно-поняттєвий апарат; простежено генезу та описано сучасні моделі післядипломної педагогічної освіти Франції; науково обгрунтовано особливості організації й змісту професійного розвитку вчителів іноземних мов у Франції; на основі порівняльно-педагогічного аналізу окреслено можливості імплементації конструктивних ідей французького досвіду для вдосконалення професійного розвитку вчителів іноземних мов в Україні. У ході вивчення науково-педагогічних і нормативно-правових українських та зарубіжних джерел з'ясовано, що професійний розвиток учителів є актуальною проблемою в освітньому просторі. Констатовано взаємозв'язок понять «професійний розвиток», «вчитель іноземної мови», «професійний розвиток учителя іноземної мови»; «система післядипломної педагогічної освіти», «післядипломна іншомовна педагогічна освіта». Витлумачено поняття «освіта впродовж життя» на рівні законодавства Франції. з Описано професійну підготовку майбутніх учителів іноземних мов як компонент професійного розвитку в системі неперервної освіти Франції. Зазначено, що французька модель професійної освіти спрямована на сприяння компетентнісному підходу в процесі пер винної підготовки вчителів іноземних мов. Окреслено напрям професіоналізації для вдосконалення та раціоналізації знань і вмінь майбутніх учителів у вищих педагогічних закладах освіти Франції. Простежено генезу розвитку післядипломної освіти вчителів Франції від зародження ідеї післядипломної педагогічної освіти в «Генеральному плані» Ж. Кондор се у 1792 p. («Plan general de J. Condorcet», 1792) до сучасних трансформацій. Досліджено моделі післядипломної педагогічної освіти Франції (університетська, шкільна, контрактна, інтерактивно-рефлексивна, віртуальна), з'ясовано їхні особливості. За результатами аналізу нормативно-правової джерельної бази виявлено, що професійний розвиток учителів іноземних мов базований на основах освіти впродовж життя в загальній системі післядипломної освіти педагогічних кадрів Франції. Доведено факт помітної присутності держави в організації й фінансуванні всіх рівнів освіти. Освітній кодекс Франції регламентує завдання закладів-провайдерів щодо провадження й забезпечення якості професійного розвитку вчителів іноземних мов. Констатовано права й обов'язки держави та регіональних департаментів, зокрема щодо післядипломної іншомовної педагогічної освіти. Підсумовано, що видами професійного розвитку вчителів іноземних мов Франції є тривала (від 2 семестрів до 3 років) та нетривала (1-3 тижні) курсова підготовка в закладах педагогічної освіти, професійна академічна мобільність, як-от міжнародна, дистанційна освіта, самоосвіта та участь у наукових проектах із просування й вивчення сучасних мов. Досліджено особливості вдосконалення професійних навичок учителів Іноземних мов у провідних установах із курсової післядипломної підготовки - у Вищих національних інститутах викладання та виховання (ВНІВВ - фр. Institute Superieurs du Professorat et de l'Education INSPE), на прикладі ВНІВВ Академії Пар ижa(фpЛNSPЁde Г Academiede Paris). Завдання цих закладів освіти полягає в співпраці з Академічною делегацією підготовки кадрів національної освіти (фр. La delegation academique a la formation des personnels de Г Education nationale), розробленні навчального плану, адаптованого до спеціалізацій підготовки майбутніх учителів, підготовці тренерів відповід но до стратегічних потреб, зокрема вчителів іноземних мов. Дистанційна освіта- один з основних засобів професійного розвитку та самовдосконалення вчителів іноземних мов у Франції. Описано основні засади використання 1К-технологій, зміст програм і провайдерів дистанційної форми організації професійного розвитку вчителів іноземних мов у Фр анції. Інноваційним методом забезпечення професійного розвитку вчителів іноземних мов державою є створення порталу «Сучасні мови» (фр. Langues vivantes)Ha сайтІ Міністерства національної освіти і молоді з єдиною точкою доступу до спільної бази даних методичних ресурсів, що надані всіма закладами іншомовної педагогічної освіти Франції. Держава активно проводить зовнішню мовно-освітню політику, яка спрямована на популяризацію французької мови та культури за кордоном. Проаналізованороботу державнихі громадських організацій, якіреалізують пр ограми державної підтримки та дбають пр о пр офесійний р озвиток учителів французької мови як іноземної. Схарактеризовано міжнародну мобільність як один із пріоритетних шляхів професійного вдосконалення вчителів іноземних мов Франції. Досліджено нову програму професійної освіти та навчання в Європейському Союзі на період 2014 2020 pp. щодо можливостей удосконалення професійного розвитку за кордоном, модернізації мережі стажування з іншими установами післядипломної освіти й навчальними закладами. Окреслено основні напрями співпраці асоціацій сучасних мов та освітніх установ Франції І Європи щодо вдосконалення післядипломної освіти вчителів іноземних мов. 5 У дисертації простудійовано особливості професійного розвитку вчителів іноземних мов на тлі сучасних освітніх реформ в Україні. Проаналізовано законодавче підґрунтя професійного розвитку вчителів іноземних мов та основні стратегічні нормативно-правові документи реформування післядипломної іншомовної педагогічної освіти. Схарактеризовано теоретичні й практичні засади безперервного професійного розвитку вчителів іноземних мов в Україні. Виконано компаративний аналіз неперервного професійного р озвитку вчителів іноземних мов у Франції та в Україні, на його основі розроблено рекомендації щодо можливих напрямів використання конструктивних ідей із французького досвіду для вдосконалення професійного розвитку вчителів у вітчизняній системі післядипломної Іншомовної педагогічної освіти, а саме: концептуального, нормативно-регулятивного, організаційно-управлінського, навчально-методичного, науково-дослідницького. Наукова новизна одержаних результатів полягає втому, що: уперше у вітчизняній педагогіці виявлено особливості професійного розвитку вчителів іноземних мов у системі післядипломної освіти Франції (нормативно-правове забезпечення; узгодженість програм професійного розвитку з актуальними тенденціями освітньої політики, потребами вчителів і навчальних закладів; спрямованість на вдосконалення професійної компетентності й навчальні досягнення учнів; державна підтримка для залучення до участі в професійному розвитку; цільове фінансування; організація й реалізація досліджуваного процесу на рівні країни, академій (одиниця адміністративного розподілу освітніх регіонів) і суб'єктів; варіативність видів, змісту, моделей, форм, методів організації професійного розвитку; Інтегрованість мІжпредметних зв'язків у практичну педагогічну діяльність; академічна та міжнародна мобільність; використання Інноваційних освітніх технологій; сертифікація вчителів першого й другого ступеня (учителі закладів початкової та середньої освіти); підготовка вчитслів-тренерів; участь у професійних об'єднаннях); проведено 6 порівняльно-педагогічний аналіз професійного розвитку вчителів іноземних мов в Україні та Франції; обґрунтовано можливості творчої реалізації конструктивних ідей французького досвіду в освітньо-педагогічному пр осторі У кр аїни; удосконалено навчально-методичне забезпечення професійного розвитку вчителів іноземних мов; уточнено зміст понять «професійний розвиток учителів іноземних мов», «післядипломнаіншомовна педагогічна освіта»; - подальшого розвитку набули положення щодо форм і ресурсів ефективної організації, планування, самоосвіти, участі в професійних об'єднаннях професійного розвитку вчителів іноземних мов Франції та їх упровадження в систему неперервної педагогічної освіти України. Практичне значення результатів дослідження, одержаних на основі компаративного аналізу неперервного професійного розвитку вчителів Іноземних мов у Франції та в Україні, полягає в розробленні й упровадженні методичних рекомендацій «Професійний розвиток вчителів іноземних мов: досвід Франції», де окреслено можливості використання конструктивних ідей французького досвіду в забезпеченні професійного розвитку вчителів іноземних мов в Україні. Основні результати порівняльного аналізу педагогічної освіти Франції та України, ключові положення та джерельна база можуть бути використані в ході розроблення освітніх програм, дидактичних комплексів навчальних дисциплін, спецкурсів і спецсемінарів, для оновлення курсів із педагогіки, порівняльної педагогіки в закладах вищої та післядипломної педагогічної освіти України. До матеріалів дисертації доцільно апелювати вітчизняним науковцям для проведення науково-педагогічних досліджень, студентам і вчителям іноземних мов закладів середньої освіти для вдосконалення професійної компетентності.
In the dissertation the scientific-pedagogical andnormative-legal literature on the researched topic have been analyzed; the basic categorical-conceptual apparatus has been specified; the genesis of modern models of continuing teacher education in France have been traced; the peculiarities of the organization and content of foreign language teachers' professional development in France have been scientifically substantiated; on the basis of comparative and pedagogical analysis the possibilities of implementation of constructive ideas of the French experience for improvement of foreign languages teachers' professional development of in Ukraine have been outlined. In the process of studying the scientific and pedagogical and normative-legal Ukrainian and foreign sources, it has been found out that the teacher p rofes sional development is an actual scientific and pedagogical problem. The interrelation of the concepts "professional development", "foreign language teacher", "professional development of foreign language teachers"; "system of continuing teacher education", "continuing foreign language teacher education" has been established. The meaning of the notion "lifelong learning" has been clarified at the level of French legislation. The p rofessional training of future foreign language teachers as a component of professional development in the system of lifelong learningin France has been described. It has been established that the French model of professional education is aimed at promoting a competency-based approach in the process of initial training of foreign language teachers. The direction of professionalization for improvement and rationalization of knowledge and skills of future teachers in higher pedagogical educational institutions of France have been outlined. The genesis of the development of continuing education of French teachers has been traced from the origin of the idea of continuing teacher education in J. Condorcct's "General Plan" in 1792 (Plan general dc J. Condorcet, 1792) to 11 modern transformations. Models of continuing teacher education in France (university, school, contract, interactive-reflexive, virtual) have been studied, their features have been defined. According to the results of the analysis of the normative-legal source base of the research it has been revealed that the professional development of foreign language teachers is carried out on the basis of lifelong education in the general French system of continuing teacher education. The significant presence of the state in the organization and financing of all educational levels has been proved. The French Education Code defines the tasks for providers to effectuate and ensure the quality of professional development of foreign language teachers, states the rights and responsibilities for the state and regional departments, including continuing foreign language teacher education. It has been found out thatthe types of professional development of foreign language teachers in France are long-term (from 2 semesters to 3 years) and short-term (1-3 weeks) course training in institutions of pedagogical education, professional academic mobility, including international, distance education, self-education and participation in research projects to promote and study modern languages. Peculiarities of improving the professional skills of foreign language teachers in the leading institutions of continuing course training - Higher National F Institutes of Teaching and Education (INSPE) have been considered, on the example of INSPE of the Academy of Paris (Academie de Paris). It has been revealed that the tasks of these educational institutions are cooperation with the Academic Delegation of National Education Training (fr. Ea delegation academiqueala formation des personnels del'Educationnationale), development of a curriculum adapted to the specializations of future teachers, training of trainers in accordance to strategic needs, including foreign language teachers. It has been found out that distance education is one of the main means of professional development and self-improvement of foreign language teachers in France. The basic principles ofusing 1С technologies, the content of programs and providers ofdistancc learning organization of professional dcvclopmcntof foreign 12 language teachers in France have been described. It has been found out that an innovative method of ensuring the professional development of foreign language teachers by the state is the creation of the portal "Modem Languages" (fr. Langues vivantes) on the website of the Ministry of National Education and Youth with a n only point of access to a common database of resources provided by all the institutions of foreign language education in France, Tt has been established thatthc state actively pursues a foreign language and educational policy aimed at promotingthe French language and culture abroad. The work of state and p ublic organizations that imp lement state support p rogra ms and carry out professional development of teachers of French as a foreign language has been analyzed. International mobility has been characterized as one of the priority ways of professional development of foreign language teachers in France. A new program of professional education and training in the European Union for the period 2014-2020 on opportunities to improve professional development abroad, development of a network of internships with other continuing education institutions have been highlighted. The main directions of cooperation between associations of modern languages and educational institutions of France and Europe on the imp г о vement of continuing education of foreign language teachers ' have been outlined. The dissertation considers thepeculiaritiesofprofessional development of foreign language teachers on the background of modern educational reforms in Ukraine. The legislative basis of professional development of foreign language teachers and the main strategic normative-legal documents of reforming continuing foreign language pedagogical education have been analyzed. Theoretical and practical principles of continuing professional development of foreign language teachers of Ukraine have been characterized. The comparative analysis of continuous professional development of foreign language teachers in France and Ukraine has been carried out, recommendations on possible directions of implementation of constructive ideas from French experience for improvement of teacher professional development in domestic 13 system of continuing foreign language teacher education have been develop ed on its basis, namely: conceptual, normative-regulatory, organizational and managerial, educational and methodical, research. Scientific novelty of the results obtained lies in the following.-ybr the first time the peculiarities of professional development of foreign language teachers have been highlighted'in thcsystem of continuing education in Francc(rcgulatory support; compliance of professional development programs with current trends in educational policy, the needs of teachers and educational institutions; focus on improving professional competence and educational achievements of students; state support for involvement in professional development; targeted funding; organization and imp lementation of the research process at the level of the country, regional academy (administrative unit of French educational regions) and departments; variability of types, content, models, forms and methods; accessibility; integration into practical pedagogical activities; academic and international mobility; useof innovativetechnologies; certification of teachers of the first and the second degrees (teachers of primary and secondary education); training oftrainers; participation in professional associations); the comparative analysis of professional development of foreign languages teachers in the system of secondary education of Ukraine and France has been carried out; scientific and methodological recommendations concerning the opportunities of using constructive ideas of French experience of foreign language teachers' professional development in Ukraine have been elaborated', The meanings ofthe notions "teacher professional development", "foreign languageteachers'professional development" and "continuing foreign language teacher education" have been clarified. The characteristics of professional development and self-development of foreign language teachers in the context of lifelong learning have been further developed; forms and resources of effective organization, planning, self-education, participation in professional associations of foreign language teachers' p rofcssional 14 development in France and their introduction into the system of continuing teacher education of Ukraine havebeen described. The practical value of research obtained on the basis of the comparative analysis of continuing foreign language teacher professional development in France and Ukraine, is to elaborate and imp lement methodologica 1 recommendations "Professional development of foreign language teachers: experience of France" on the use of constructive ideas in the process of professional development of pedagogical staff in Ukraine. The main results of the comparative analysis of teacher education in France and Ukraine, key statements and source base can be used in the working out of special courses and special seminars for advanced training of foreign language teachers, to up date courses in pedagogy, comparative pedagogy for institutions of continuing teacher education. The dissertation materials can be used by domestic scientists for scientific and pedagogical research, students and teachers of foreign languages of secondary education to improve professional competence.