Щоб переглянути інші типи публікацій з цієї теми, перейдіть за посиланням: Процесне управління.
Статті в журналах з теми "Процесне управління"
Оформте джерело за APA, MLA, Chicago, Harvard та іншими стилями
Ознайомтеся з топ-50 статей у журналах для дослідження на тему "Процесне управління".
Біля кожної праці в переліку літератури доступна кнопка «Додати до бібліографії». Скористайтеся нею – і ми автоматично оформимо бібліографічне посилання на обрану працю в потрібному вам стилі цитування: APA, MLA, «Гарвард», «Чикаго», «Ванкувер» тощо.
Також ви можете завантажити повний текст наукової публікації у форматі «.pdf» та прочитати онлайн анотацію до роботи, якщо відповідні параметри наявні в метаданих.
Переглядайте статті в журналах для різних дисциплін та оформлюйте правильно вашу бібліографію.
1
Оксана Синякова. "ЯКІСНЕ ПРОЦЕСНЕ УПРАВЛІННЯ ПІДПРИЄМСТВОМ". International Journal of Innovative Technologies in Economy, № 7(19) (30 серпня 2018): 37–39. http://dx.doi.org/10.31435/rsglobal_ijite/30082018/6113.
Повний текст джерелаАнотація:
Matching the activity specifics, the method of the system constructing of business processes with the logical concept of the process approach inculcation at an enterprise is suggested and formally described.The process approach, which is used by many enterprises as the most progressive management tool, aimed at achieving results, has been examined and studied in detail.At the practical research level, it is found out that the systematic approach of mapping, performing, documenting, measuring, monitoring and controlling doth automated and non- automated processes determines the main role in the management of business processes in order to achieve the goals and the business strategies of the enterprise.
2
Verbovska, L. S., N. M. Hamuliak, O. V. Gladun та Yu S. Muts. "ВПРОВАДЖЕННЯ СУБ’ЄКТАМИ ГОСПОДАРЮВАННЯ ПРОЦЕСНОГО ПІДХОДУ В УМОВАХ ТУРБУЛЕНТНОГО СЕРЕДОВИЩА". Actual problems of regional economy development 2, № 15 (4 листопада 2019): 14–23. http://dx.doi.org/10.15330/apred.2.15.14-23.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті висвітлено основні складові застосування процесного підходу для удосконалення бізнес-процесів суб’єктами господарювання. Обґрунтовано умови гнучкості в контексті впливу зовнішнього середовища. Запропоновано інструменти та методи, що засновані на стосунках всередині самого суб’єкта господарювання, є досить практичною складовою спрямованою на спільну мету з покращення бізнес-процесної діяльності. Розглянуто концепцію керованого управління (Agile Management), яка випливає з інформатики та Модель гнучкого підприємства. Визначено, що провайдери гнучкості - це засоби, за допомогою яких можна досягти необхідних навичок для створення відповідних практик, інструментів та метод і не можуть виступати, як результат обмежень внутрішнього та зовнішнього середовища, є концепцією внутрішньої політики організації та конфігурації ресурсів. Запропоновано процесне управління, яке має базуватися на процесному п’ятиресурсному методі, і полягає у визначенні сфер адаптації суб’єкта господарювання до глобальних змін, стратегій розвитку, людського потенціалу, ІТ-систем. Виокремлено завдання концепції керованого управління (Agile Management) і Моделі гнучкого підприємства та очікування того, що маючи доступ до необхідної інформації, керівник/тор-менеджери суб’єкта господарювання зможуть забезпечити високу додану вартість у підвищенні ефективності бізнес-процесів. Доведено, що впровадження процесного підходу в управлінні є головною складовою підвищення конкурентних переваг суб’єктів господарювання в умовах глобальних змін.
3
Кадикова, Ірина Миколаївна, Світлана Олександрівна Ларіна та Ігор Володимирович Чумаченко. "ПРОЦЕСНЕ УПРАВЛІННЯ ЕФЕКТИВНІСТЮ СТРАТЕГІЇ ВИЩОГО НАВЧАЛЬНОГО ЗАКЛАДУ". RADIOELECTRONIC AND COMPUTER SYSTEMS, № 1 (23 лютого 2018): 54–62. http://dx.doi.org/10.32620/reks.2018.1.07.
Повний текст джерелаАнотація:
The requirements to the quality of higher education in Ukraine and in the world are rising. This means that the quality of strategic management of HEIs is a guarantee of successful implementation of the state reform of higher education in Ukraine. In this conditions, there is no doubt that the adjustment of the universities’ strategies is inevitable if they are going to adapt to new challenges. The article is devoted to the evaluation from the process approach of the management of effectiveness of the university's strategy as a project-oriented organization. the matrix "competitive position / growth trend" for the universities of the Kharkiv region in 2017 was constructed. A comparative assessment of the activities of universities of the Kharkiv region in 2017 has been carried out for three components: quality of scientific and pedagogical potential; quality of training; international recognition. The paper investigates the hypothesis of a connection between the position in the official rating of universities and the quality of its strategic plan. The data of the Consolidated rating of Ukrainian universities and the rating of CEDOS for 2015-1017 are used. Correlation connection with time lag between these indicators is proved. The rank correlation increases with the increase of the time lag (in this paper the range of the time lag {0; 1; 2} was investigated, due to the availability of empirical data). The research evaluated the degree of correlation of the observed phenomena (the content of the strategic plan and the university’s position in the rating) by Spearman’s rank correlation coefficient. The colligation of the studied factors was assessed applying the Chaddock’s scale. The results of the correlation analysis of the relationship between the group of indicators "The main management processes of the university" and the group of calculated indicators in the structure of the indicator "Content of the strategic plan" confirmed the correctness of the using the rating methodology by the CEDOS Center. The authors conclude that the management of an organization such as a university is advantageously carried out from the standpoint of the process approach
4
Skrypnyk, S. "Системне управління пріоритетними напрямами розвитку фермерських господарств і сільськогосподарських підприємств". Bulletin of Sumy National Agrarian University, № 4 (82) (23 грудня 2019): 83–87. http://dx.doi.org/10.32845/bsnau.2019.4.16.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті досліджено сутність системного управління пріоритетними напрямами розвитку фермерських господарств і сільськогосподарських підприємств. При цьому як система з певним набором підвидів, функцій, інструментів розглядається управління та як системні утворення – суб’єкти господарювання. Важливими складниками системного управління визначені функціональне, процесне й управління за центрами відповідальності. Їх залучення є найбільш перспективним щодо пріоритетних напрямів розвитку фермерських господарств і сільськогосподарських підприємств. Вони дозволяють використовувати спеціальні інструменти, методи та прийоми, адекватні змісту пріоритетних напрямів. При цьому в інформаційно-аналітичному забезпеченні управлінських рішень велика увага приділяється моніторингу та обліку господарської діяльності.
5
Polinkevych, Oksana, and Viktor Leshchuk. "Process Management of Enterprises on the Basis of Corporate Social Responsibility of Business." Economic journal of Lesia Ukrainka Eastern European National University 11, no. 3 (2017): 56–62. http://dx.doi.org/10.29038/2411-4014-2017-03-56-62.
Повний текст джерела
6
Hrytsiuk, Yu I., та E. A. Nemova. "Особливості управління процесом розроблення вимог до програмного забезпечення". Scientific Bulletin of UNFU 28, № 8 (25 жовтня 2018): 161–69. http://dx.doi.org/10.15421/40280832.
Повний текст джерелаАнотація:
Наведено технологічні особливості управління процесами розроблення вимог до ПЗ та внесення змін до них, методи і засоби яких дають змогу проконтролювати стан їхнього виконання та встановити статус кожної з вимог протягом усіх етапів реалізації програмного проекту. Проаналізовано основні поняття про план виконання завдань програмного проекту та управління процесом його реалізації, що допомогло зрозуміти суть пропонованих методів і засобів здійснення контролю за станом виконання кожного із завдань та відстеження їхнього статусу на усіх етапах реалізації програмного проекту. Виявлено проблеми, які виникають під час управління процесом розроблення вимог до ПЗ, що дає змогу запобігти непередбачені втрати і неприємні інциденти, які можуть виникнути на деяких етапах реалізації програмного проекту. З'ясовано, що більшість виявлених проблем пов'язані насамперед з: плануванням послідовності виконання робіт; контролем за станом виконання робіт; управлінням змінами вимог до ПЗ; відстеженням статусу кожної вимоги. Характер проблем, з якими стикаються IT-компанії при управлінні вимогами до ПЗ, залежить також і від специфіки їхньої діяльності. Досліджено деякі особливості управління вимогами до ПЗ в процесі діяльності компанії його замовника, виконавця та виробника, що дає змогу своєчасно підготувати відповідні плани виконання завдань програмного проекту та ефективно управляти процесом їх реалізації. Встановлено, що на початкових етапах розроблення користувацьких вимог до ПЗ процедура внесення змін має мати незначний ступінь формалізації, яка повинна постійно збільшуватися в міру просування етапів реалізації програмного проекту. Зроблено відповідні висновки та надано рекомендації щодо практичного використання запропонованих методів і засобів управління процесом розроблення вимог до ПЗ.
7
Bondarenko, N. B., та T. O. Hryboiedova. "ПРОБЛЕМA ПІДВИЩЕННЯ ЕФЕКТИВНОСТІ УПРАВЛІННЯ ЗАКЛАДОМ ДОШКІЛЬНОЇ ОСВІТИ В СУЧАСНОМУ ОСВІТНЬОМУ ПРОСТОРІ". Visnik Zaporiz kogo naciohai nogo universitetu Pedagogicni nauki 2, № 1 (8 вересня 2021): 9–16. http://dx.doi.org/10.26661/2522-4360-2021-1-2-01.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті досліджується актуальна проблема сучасності – шляхи підвищення ефективності управління закладом дошкільної освіти. Зроблено аналіз останніх досліджень і публікацій, надана характеристика понять, на які спираються автори: «управління», «управлінська діяльність», «менеджер освіти», «освітній простір», «освітнє середовище», «ефективність управління», «компетентність» тощо. Окреслено мету статті, яка полягає у визначенні шляхів підвищення ефективності управління дошкільної освіти у сучасному освітньому просторі. У статті використані сучасні нормативно-директивні документи стосовно організації закладу дошкільної освіти, управління освітнім процесом: Базовий компонент дошкільної освіти, Нова редакція та Положення про заклад дошкільної освіти. Розкриті психолого-педагогічні та методологічні основи управлінської діяльності керівника ЗДО. Охарактеризовано основні складники змісту роботи директора закладу та принципи управління: демократизації, децентралізації, гуманізації та людиноцентризму. Особливу увагу приділено вимогам до сучасного управлінця. У дослідженні виділено основні напрямки роботи керівника: робота з педагогічним колективом та обслуговуючим персоналом; створення досконалої матеріально-технічної бази; удосконалення предметно- розвивального освітнього середовища; планування; контроль; підготовка дошкільного закладу до нового навчального року; проведення літньої оздоровчої компанії; робота з батьками та охорона життя і здоров’я, створення безпечних умов життя. Виділено важливі фактори підвищення ефективності управління ЗДО: представлена виважена стратегія спілкування; партнерська взаємодія колективу закладу освіти і батьків; формування іміджу дошкільного закладу. Особливу увагу приділено впровадженню інформаційно-комунікаційних технологій в управлінську діяльність, що позитивно сприяє переходу на новий якісний рівень всіх структурних компонентів ЗДО. Значна увага приділена використанню кваліметричного підходу в управлінні та необхідності керівнику володіти міжнародною методикою ECERS-3, використання якої надає можливість якісно оцінити освітній процес ЗДО. Проаналізовано значення володіння елементами етикету, поведінковою культурою для підвищення авторитету, покращенню стилю у спілкуванні. Визначено значення комунікативних, сугестивних, перцептивних вмінь управлінця. Особливо важливою є асертивність поведінки як складової частини управлінського потенціалу керівника. Охарактеризовані технології «тайм-менеджмету» та «лідерства-служіння» в управлінні ЗДО. Зроблено висновки та надано бібліографічний список.
8
Мартишин, Денис. "РОЛЬ ПРАВОСЛАВНОЇ ЦЕРКВИ УКРАЇНИ В СУЧАСНИХ ПРОЦЕСАХ ДЕРЖАВОТВОРЕННЯ". Public management 17, № 2 (27 лютого 2019): 188–99. http://dx.doi.org/10.32689/2617-2224-2019-17-2-188-199.
Повний текст джерелаАнотація:
Висвітлено роль Православної Церкви України у зміцненні процесів державності та єднання українського народу у контексті політич- них, економічних та культурних змін у житті України. Проаналізовано ре- альні проблеми та можливі шляхи духовного єднання українського народу, а також головні аспекти державотворення у вітчизняній богословській і полі- тологічній думці. Обґрунтовано, що діалог Української Християнської Цер- кви та суспільства постійно буде базисним елементом суспільного розвитку та платформою процесів демократизації в Україні.
З точки зору соціального вчення церкви, можна дійти висновку, що са- моорганізаційні духовні та соціальні процеси, які відбуваються на рівні цер- ковних парафій горизонтальних зв’язків, ефективно впливають на розвиток процесів державотворення та громадянського суспільства в Україні. Зважаю- чи на ситуацію загалом, виникає потреба переглянути позиції щодо напрямів подальшого розвитку діалогу церкви та держави у процесі державотворення, акцентуючи увагу на мотивації самоорганізаційних процесів в управлінні на рівні церковних громад, на потенційних можливостях співпраці інститу- тів церкви, держави та громадянського суспільства в духовній, культурній, освітній сферах, на досягненні паритету на рівні вертикально-горизонталь- них зв’язків з метою збалансування інтересів суб’єкта та об’єкта державного управління.
Визначено, що для налагодження тісних взаємовідносин держави і церкви у процесах державотворення в управлінні потрібна не локальна і не фрагмен- тарна, а постійна та стійка суспільна самоорганізація церковних парафій (со- ціальне служіння, освіта, виховання, проповідь, спілкування) у поєднанні з ефективним державним управлінням. Слід також зважити на ту обставину, що на рівні церковного життя Православної Церкви України та формуван- ня соціального вчення церкви потрібно сформувати загальне уявлення щодо подальшого розвитку взаємовідносин держави та церкви в управлінні.
9
Пержун, Володимир. "ДОСЛІДЖЕННЯ УПРАВЛІНСЬКОЇ КУЛЬТУРИ: ІСТОРІЯ ТА ПЕРСПЕКТИВИ В УМОВАХ ПЕРЕХОДУ ДО ПУБЛІЧНОГО УПРАВЛІННЯ В УКРАЇНІ". Litopys Volyni, № 23 (20 квітня 2021): 143–48. http://dx.doi.org/10.32782/2305-9389/2020.23.25.
Повний текст джерелаАнотація:
Сучасний етап управління суспільством і державою складний, неоднозначний, до того ж перебуває і зна- ходиться на етапі серйозних змін українського соціуму в усіх сферах суспільного життя. Він потребує нових підходів модернізації управління, розуміння історично глибинних, найважливіших, вирішальних проблем управління та з’ясування ролі в цій стратегічній роботі управлінської культури. Шляхи розвитку й структурні зміни управління всіх рівнів торкнулися й державного управління, що поступово має трансформуватися в більш відкрите в діалозі з громадянським суспільством, має ставати публічним. Окреслені зміни й перетворення зумов- люють і сприяють процесам результативного підходу до проблем досліджень історії та сучасних напрямів фор- мування, розвитку, осмислення управлінської культури. Найбільше цей процес пов’язаний із реальним життям суспільства, держави, владних структур, інститутів громадянського суспільства, дієвої соціальної співпраці держави і громадянського суспільства тощо. Власне від названих чинників істотно залежали й залежать фор- мування складових ознак і якостей управлінської культури, її місце і роль у державному (публічному) управлінні. Усвідомлюємо, що управлінець, який починає виконувати управлінську роботу, вже має деякі сформовані якості управлінської культури. Її формування, а надалі розвиток, становлення та утвердження відбуваються в різноманітних соціокультурних обставинах, соціальному оточенні, у відносинах із колегами, керівництвом, загалом соціумом. До того ж сучасні процеси формування управлінської культури мають як організований, так і стихійний характер. А власне від цих обставин істотно залежить професійна діяльність і робота публічного управлінця. Ми розуміємо управлінську культуру як соціально-політичний та державно-управлінський феномен, навіть більше, вона в процесі свого історичного формування й розвитку структурувалася в самодостатній суспільно-державний інститут, який має вплив на управлінську політику державою, суспільством, різноманітними колективами, територіальними громадами і т. д. Таким складним питанням історії і сучасним перспективам формування та дієвості управлінської культури в публічному управлінні присвячена ця стаття.
10
Лелюк, Світлана, та Віолетта Манасян. "ВІЗУАЛІЗАЦІЯ РЕЗУЛЬТАТІВ МОДЕЛЮВАННЯ ПРОЦЕСУ УПРАВЛІННЯ ПРИБУТКОВІСТЮ ПІДПРИЄМСТВА". Молодий вчений, № 12 (100) (30 грудня 2021): 272–77. http://dx.doi.org/10.32839/2304-5809/2021-12-100-55.
Повний текст джерелаАнотація:
Досліджено теоретичні аспекти процесу управління прибутковістю будівельних підприємств. Виявлено основні моменти в управлінні прибутковістю підприємств з позиції процесного підходу. Визначено особливості створення візуалізацій для фінансових даних. Проведено моделювання бізнес-процесів щодо аналізу, оцінювання, прогнозування результатів в системі управління прибутковістю для будівельного підприємства ТОВ «Айнор». Розроблено діаграму в нотації BPMN 2.0, виокремлено основні процеси, підпроцеси, відповідальних осіб, що ухвалюють рішення в перебігу управління прибутковістю суб’єкта господарювання, з’ясовані зв’язки та інформаційні потоки, які виникають в ході реалізації завдань системи фінансового менеджменту. Емпірична реалізація розробленої моделі проведена в середовищі Bizagi Modeler. Створені візуалізації фінансових даних за результатами здійснення завдань моделі бізнес-процесів.
11
Netepchuk, V. V. "ПРОЦЕСНИЙ ПІДХІД У ПОБУДОВІ КОРПОРАТИВНИХ СИСТЕМ УПРАВЛІННЯ ПРОЄКТАМИ". Bulletin National University of Water and Environmental Engineering 2, № 90 (2 жовтня 2020): 112. http://dx.doi.org/10.31713/ve2202012.
Повний текст джерелаАнотація:
Метою написання статті є обґрунтування послідовності розробки корпоративних систем управління проєктами як інструменту проривного і еволюційного вдосконалення, розвитку бізнесу та організації. У статті узагальнено основні підходи застосування процесного підходу у побудові корпоративних систем управління проєктами шляхом інтегрування процесів організації, що створює можливість знизити невизначеність у прийнятті рішень, зменшити трансформацію інформації за етапами її обробки та передачі. Автор пропонує модель управління підприємством, що працює за позамовними технологіями, як сукупністю основних, ресурсозабезпечуючих, оціночних та контрольно-вимірювальних бізнеспроцесів, у які інтегровано процес «управляти проєктами» із врахуванням рекомендацій і вимог настанови «Керівництво до бази знань з управління проєктами». Розглянуто можливості підвищення ефективності бізнесу і систем управління за рахунок утвердження у менеджменті документованих стандартів у формі корпоративної системи управління проєктами. Розробка і адаптація корпоративних систем управління на основі процесного підходу до менеджменту створює можливості системного запровадження проєктного менеджменту в організації бізнесу та управлінні; розвиває потенціал організації у підвищенні задоволеності замовника; зосередженості на дослідженні та визначенні докорінних причин невідповідностей у результатах діяльності за подальшого виконання запобіжних і коригувальних дій; підвищеного врахування як поступового, так і проривного поліпшення; збільшує можливості використання набутих знань персоналом для поліпшення.
12
Kropivnicka, V. B. "МЕТОДИЧЕСКИЕ ПОДХОДЫ К ОПТИМИЗАЦИИ УПРАВЛЕНИЯ ПРОЦЕССОМ БУРЕНИЯ СКВАЖИН". Научный взгляд в будущее, № 06-01 (12 листопада 2017): 57–68. http://dx.doi.org/10.30888/2415-7538.2017-06-01-013.
Повний текст джерелаАнотація:
Проведено аналіз методичних підходів до оптимізації управління процесом буріння свердловин. Визначено джерела і види невизначеності, у широкому діапазоні яких має функціонувати система управління. Запропоновано для визначення проблеми оптимізації управлін
13
Oleksenko , R., та V. Voronkova. "ФОРМУВАННЯ МОДЕЛІ КЛАСИФІКАЦІЇ СОЦІАЛЬНИХ ПРОЦЕСІВ У ПУБЛІЧНОМУ УПРАВЛІННІ ТА АДМІНІСТРУВАННІ: ПОНЯТІЙНО-КАТЕГОРІЙНИЙ АПАРАТ". Theory and Practice of Public Administration 3, № 70 (30 жовтня 2020): 82–90. http://dx.doi.org/10.34213/tp.20.03.09.
Повний текст джерелаАнотація:
Виявлено напрями покращання якості організації публічного управління та адміністрування, що зводиться до завдання програмування розвитку його системотворчих структур. Розкрито онтологію ієрархії структури соціального процесу, що реалізується в політичній сфері життєдіяльності суспільства. Сформовано класифікацію соціальних процесів, в основі якої більш складні, середні й малі масштаби соціальних процесів, які подано в моделях таксонами різного рівня, що важливо використовувати в управлінській діяльності на всіх рівнях. Обґрунтовано поняттєво-категорійний апарат формування моделі класифікації соціальних процесів у публічному управлінні та адмініструванні, виражений поняттями “таксон”, “аутопоезис”, “ієрархія”. Дослідження про формування моделі класифікації соціальних процесів у публічному управлінні та адмініструванні та її понятійно-категорійний апарат становлять практичну цінність для управлінців усіх рівнів, розкриваючи інноваційний підхід до публічного управління та адміністрування, в основі якого покращання якості, результативності та дієвості.
14
Коробченко, Сергій Олегович. "Процес оцінки витрат за проектами в NASA". Озброєння та військова техніка 24, № 4 (25 листопада 2019): 3–11. http://dx.doi.org/10.34169/2414-0651.2019.4(24).3-11.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті наведено законодавчу та правову основу процесу оцінки витрат на життєвий цикл проектів Національного управління з аеронавтики і дослідження космічного простору Сполучених Штатів Америки, включаючи повні витрати на систему впродовж всього періоду її існування, починаючи зі стадій формулювання концепції, розробки та виробництва та закінчуючи стадіями експлуатації, підтримки та утилізації.Розглянуто процес інтеграції даних щодо витрат в Національному управлінні з аеронавтики і дослідження космічного простору Сполучених Штатів Америки до звітів про бюджетну та зовнішню діяльність та процедуру їх подання до державних органів. Визначено особливості застосування параметричної методології, інженерного методу та методу аналогії, що використовуються для оцінювання витрат на життєвий цикл технічних систем, їх переваги та недоліки. Проаналізовано основні стадії 12-ти ступеневого процесу оцінювання витрат в Національному управлінні з аеронавтики і дослідження космічного простору Сполучених Штатів Америки, наведено детальний опис кожної фази, із зазначенням змісту та мети завдань, що входять до неї. Наведено сутність та зміст процесу планування, проектування, складання бюджету та його виконання, що прийнятий в Сполучених Штатах Америки та адаптований для потреб Національного управління з аеронавтики і дослідження космічного простору Сполучених Штатів Америки. Метою даної статті є висвітлення підходів Національного управління з аеронавтики і дослідження космічного простору Сполучених Штатів Америки щодо оцінки витрат за проектами, оцінка переваг та недоліків різних методологій щодо оцінки вартості життєвого циклу систем, розгляд регуляторних особливостей законодавства Сполучених Штатів Америки з цього питання.
15
Sobchuk, V. "МЕТОДИКА СТВОРЕННЯ ЄДИНОГО ІНФОРМАЦІЙНОГО ПРОСТОРУ НА ВИРОБНИЧОМУ ПІДПРИЄМСТВІ З ФУНКЦІОНАЛЬНО СТІЙКИМ ТЕХНОЛОГІЧНИМ ПРОЦЕСОМ". Системи управління, навігації та зв’язку. Збірник наукових праць 6, № 58 (28 грудня 2019): 84–91. http://dx.doi.org/10.26906/sunz.2019.6.084.
Повний текст джерелаАнотація:
В роботі проводиться аналіз існуючих методик щодо управління промисловим підприємством. Найбільш відомими з них є такі нормативні документи управління: MRP II (Manufacturing Resource Planning), ERP (Enterprise Resource Planning), APS (Advanced Planning & Scheduling Systems) і MES (Manufacturing Execution Systems). Наводяться основні переваги та недоліки вказаних систем управління. Проведений аналіз вказує на необхідність створення систем управління нового покоління, яка тісно пов'язане з розвитком методики створення єдиного інформаційного простору підприємства і інтегрованих моделей для автоматизованих систем управління підприємством. Запропонована методика, що ґрунтуються на системному підході, який містять формалізований описи всієї сукупності виробничих та бізнес процесів; матеріальних об'єктів та ресурсів, що задіяні в оперативному управлінні виробництвом і його конструкторській та технологічній підготовці. Зазначена методика створення єдиного інформаційного простору підтримується відповідними базовими інформаційними технологіями, що забезпечують: реінжиніринг бізнес-процесів оперативного управління та технічної підготовки виробництва з метою забезпечення переходу від функціонально-орієнтованої до процесної організації управління підприємством; опис і візуальне представлення електронної структури виробу й надання йому статусу стандарту підприємства; управління бізнес-процесами оперативного планування і технічної підготовки виробництва з використанням електронної структури виробу, спрямоване на підтримку функціональних задач APS, MES, PLM-систем. Зокрема, в роботі розглянута математична модель технологічного процесу на промисловому підприємстві. Вводиться поняття та умови функціональної стійкості технологічного процесу на промисловому підприємстві. Вказуються критерії функціональної стійкості технологічного процесу
16
Khaustova, Viktoriia, Olena Kozyreva, and Mykola Ivanov. "IMPROVEMENT OF THE PROJECT RISK MANAGEMENT SYSTEM IN IT COMPANIES OF UKRAINE." Scientific Notes of Ostroh Academy National University, "Economics" Series 1, no. 20(48) (March 24, 2021): 53–58. http://dx.doi.org/10.25264/2311-5149-2021-20(48)-53-58.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті запропоновано удосконалення системи управління проектними ризиками в ІТ-компаніях України у сучасних економічних умовах. Зазначено, що в умовах сьогодення всі розвинуті країни світу та країни, що прагнуть до розвитку, орієнтовані на інновації та розвиток ІТ-технологій як найбільш перспективних напрямів економічного зростання. Відзначено, що практично у всіх ІТ-компаніях основним процесом загальної системи управління організацією є «управліня проектами», а система «управління ризиками» вважається допоміжним, незважаючи на те, що проектні ризики мають величезний вплив на досягнення основних цілей проекту та рентабельність проекту загалом. Зроблено висновок про необхідність удосконалення існуючої системи управління проектними ризиками в ІТ-компаніях України на основі удосконалення оцінки проектних ризиків та визначення послідовності управлінських дій у разі виникнення ризикових ситуацій по проектах.
17
Королюк, Н. О., О. М. Чекунова, О. П. Черній, Є. В. Тютюнник та В. В. Савченко. "Сучасний підхід щодо автоматизації процесів прийняття рішень по управлінню винищувальною авіацією за допомогою використання системи цільових установок". Наука і техніка Повітряних Сил Збройних Сил України, № 1(46) (17 лютого 2022): 79–84. http://dx.doi.org/10.30748/nitps.2022.46.11.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті пропонується сучасний підхід щодо автоматизації процесів прийняття рішень по управлінню винищувальною авіацією (ВА) на основі використання системи цільових установок та обґрунтована доцільність використання інтелектуальної системи, яка здатна вирішувати логічні та розрахункові задачі для прийняття ефективного рішення. Для формалізації задач управління ВА пропонується використовувати комбіновані моделі – структури цільових установок з урахуванням мережевої моделі представлення знань, в результаті отримувати значення функції приналежності на будь-якому рівні ієрархічної структури цільових установок. Отримані результати дозволяють підвищити ефективність управління ВА.
18
Любохинець, Лариса, та Ольга Поплавська. "УДОСКОНАЛЕННЯ СТРАТЕГІЧНОГО УПРАВЛІННЯ КОНКУРЕНТНИМИ ПОЗИЦІЯМИ ПІДПРИЄМСТВА". MODELING THE DEVELOPMENT OF THE ECONOMIC SYSTEMS, № 1 (28 квітня 2022): 46–54. http://dx.doi.org/10.31891/mdes/2022-3-6.
Повний текст джерелаАнотація:
У дослідженні розкрито актуальність проблеми удосконалення методів стратегічного управління конкурентними позиціями підприємства. Розроблено модель реалізації процесного підходу до стратегічного управління конкурентними позиціями підприємства, яка включає керуючу підсистему, підсистему управління конкурентоспроможністю підприємства, в які, своєю чергою, входять функціональна підсистема (організаційне, кадрове, фінансове, технологічне, інформаційне та юридичне забезпечення) та процесна підсистема (організаційно-управлінські, фінансово-аналітичні, ринкові та збутові бізнес-процеси). Визначено цілі вдосконалення системи стратегічного управління конкурентними позиціями підприємства, які вибудувано у відповідності до елементів процесної підсистеми управління ними. Показано яким чином реалізація цих цілей забезпечує застосування і поєднання ключових концепцій управління. Визначено положення організаційно-економічного механізму покращення конкурентних позицій підприємства зі застосуванням сукупності методів та засобів впливу на зміцнення структурних складових розвитку бізнесу, а також у підсумку формування надійної системи менеджменту шляхом створення відповідної служби чи делегування функцій з її забезпечення іншим структурним підрозділам підприємства.
19
П’ятницька, Г. Т., М. Б. Шевчун та К. В. Яцишина. "ІНФОРМАЦІЙНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ УПРАВЛІННЯ ЯКІСТЮ ЛОГІСТИЧНИХ ПРОЦЕСІВ ПІДПРИЄМСТВА ТОРГІВЛІ: ВИЗНАЧЕННЯ ТА ОРГАНІЗАЦІЯ". Herald of Lviv University of Trade and Economics Economic sciences, № 61 (22 грудня 2020): 18–26. http://dx.doi.org/10.36477/2522-1205-2020-61-03.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті поставлена мета, відповідно до якої заплановано розвинути наукові підходи до орга-нізації інформаційного забезпечення управління логістичними процесами на підприємстві торгівлі. Для досяг-нення поставленої мети були використані загальнонаукові та спеціальні методи дослідження. Основні ре-зультати дослідження, презентовані у статті, свідчать, що було удосконалено понятійно-категорійний апа-рат теорії менеджменту та концепції логістичного менеджменту. На основі даних результатів проведеного порівняльного аналізу дефініцій понять “інформаційне забезпечення”, “інформаційне забезпечення управлін-ня”, “інформаційне забезпечення логістики” та виділення загальнонаукового, менеджерського і логістичного підходів до визначення суті інформаційного забезпечення запропоновано ввести до наукового обігу поняття “інформаційне забезпечення управління якістю логістичних процесів”. Обґрунтовано, що з позицій теорії ме-неджменту під ним варто розуміти сукупність інформаційних даних, засобів і програмних продуктів їх збору та / або обробки, що необхідні для забезпечення результативного управління якістю логістичних процесів. У ході дослідження набула подальшого розвитку концепція цифрового менеджменту шляхом розробки та обґру-нтування наукового підходу до організації інформаційного забезпечення управління якістю логістичних проце-сів підприємства торгівлі. Побудовано економіко-математичну модель, застосування якої на практиці дозво-ляє удосконалити систему управління підприємством у частині створення передумов для належного інформа-ційного забезпечення розробки і прийняття управлінських рішень щодо логістичних процесів та підвищення рівня їх якості. Обґрунтовано, що під організацією інформаційного забезпечення управління якістю логістич-них процесів підприємства доцільно розуміти організаційну діяльність, що пов’язана зі створенням та по-дальшим розвитком інформаційної системи підприємства, робота якої спрямована на мінімізацію витрат у процесі формування інформаційних потоків, що необхідні для прийняття і реалізації результативних управлін-ських рішень щодо якості логістичних процесів. Зроблено висновок, що для формування якісного інформаційно-го забезпечення потрібно створювати та розвивати спеціальні банки даних (зокрема, показників якості різних логістичних процесів та методів їх розрахунку; вхідних даних для проведення розрахунків вищезазначених по-казників; методів прийняття управлінських рішень щодо альтернативних логістичних стратегій підприємст-ва торгівлі на основі показників якості його логістичних процесів тощо). Результати дослідження сприяти-муть подальшому розвитку цифровізації бізнес-процесів на підприємствах торгівлі (передусім цифровізації управління якістю логістичних процесів цих підприємств) та можуть бути використані для розробки іннова-ційних наукових підходів до вибору логістичних стратегій.
20
Пліш, Ірина Валеріївна. "Хмарні сервіси як сучасний засіб в управлінні навчальним закладом". New computer technology 12 (25 грудня 2014): 45–49. http://dx.doi.org/10.55056/nocote.v12i0.691.
Повний текст джерелаАнотація:
Цілі дослідження: висвітлити досвід використання хмарних сервісів в управлінні загальноосвітнім навчальним закладом.
Завдання дослідження: обґрунтування перспективності та доступності використання сучасних інформаційних технологій в роботі директора школи.
Об’єкт дослідження: хмарні сервіси як сучасний засіб в управлінні навчальним закладом.
Предмет дослідження: хмарні сервіси як сучасний засіб в управлінні навчальним закладом Спеціалізована школа – дитячий садок (СШДС) «Лісова казка».
Використані методи дослідження: аналіз джерел, синтез.
Результати дослідження: схематично представлено взаємозв’язки основних блоків системи, яка ефективно впроваджується в діяльність директора СШДС в останні роки.
У матеріалі описано досвід використання системи управління проектами Basecamp, яка надає можливість неперервної підтримки управлінської діяльності, забезпечення постійного зворотного зв’язку з педагогічним колективом, керування процесом виконання поставлених задач та, за необхідності, їх оперативним коригуванням тощо. Система управління дозволяє директору та виконавцям (педагогічному та господарському колективу) використовувати ресурси означеної системи незалежного від їхнього місцезнаходження з будь-якого ґаджету чи персонального комп’ютера, незалежно від версії встановленого на пристрої програмного забезпечення.
21
Perevozova, Iryna, Oleh Dzoba, Svetlana Minakova, Svіtlana Bondarenko та Oksana Vasylyk. "Управління оборотними активами промислових підприємств в контексті реалізації маркетингової стратегії". Journal of Scientific Papers "Social development and Security" 11, № 1 (28 лютого 2021): 237–58. http://dx.doi.org/10.33445/sds.2021.11.1.21.
Повний текст джерелаАнотація:
В умовах глобальної фінансово-економічної кризи, при падінні обсягів продажів і прибутковості підприємства, маркетинговий підхід в управлінні, як стратегічний інструмент, стає особливо актуальним. Метою статті є дослідження основних підходів поліпшення управління оборотними активами промислових підприємств в контексті реалізації маркетингової стратегії. На основі аналізу фінансового стану підприємства виділено основні проблемні аспекти управління оборотними активами промислових підприємств. В ході дослідження виділено сучасні підходи та запропоновано основні напрямки поліпшення управління оборотними активами промислових підприємств для реалізації маркетингової стратегії. Доведено, що особливої уваги потребує політика підприємства щодо управління операційними та фінансовими ризиками, спрямована на їх мінімізацію. Для промислового підприємства вкрай важливо мати можливість формувати необхідні запаси матеріальних ресурсів, які потім використовуються у процесах виробництва і надання послуг. В якості інструментів поліпшення управління оборотними активами підприємства пропонується впроваджувати планування та бюджетування грошових потоків, використовувати для цих цілей платіжний календар, що дозволить контролювати ліквідність підприємства.
22
Barabanova, Valentina Vitaliivna, Galina Andriivna Bohatyryova та Nataliy Serhiivna Pryimak. "МАРКЕТИНГОВІ АСПЕКТИ РОЗВИТКУ РИНКУ ТУРИСТИЧНИХ ПОСЛУГ В УКРАЇНІ". SCIENTIFIC BULLETIN OF POLISSIA 1, № 2(14) (1 березня 2018): 221–29. http://dx.doi.org/10.25140/2410-9576-2018-2-2(14)-221-229.
Повний текст джерелаАнотація:
Актуальність теми дослідження. В умовах сучасних євроінтеграційних процесів набуває актуальності якість надання туристичних послуг населенню, яка повинна максимально відповідати його потребам. Постановка проблеми. Залишаються недостатньо визначеними маркетингові підходи в управлінні попитом на туристичні послуги засобами інноваційних технологій. Аналіз останніх досліджень і публікацій. Серед науковців, які досліджували маркетингові аспекти сфери туристичної діяльності слід виділити вчених: Н. Є. Кудла, І. Ю. Мартинов, О. М. Правик, І. М. Шкода та ін. Виділення недосліджених частин загальної проблеми. На сучасному етапі невирішеними залишаються питання щодо пошуку і реалізації сучасних механізмів формування та управління попитом на туристичний продукт. Постановка завдання. Стаття спрямована на розроблення інноваційних методів управління процесом реалізації маркетингових підходів до ринку туристичних послуг в Україні. Виклад основного матеріалу. У статті досліджено стан ринку туристичних послуг в Україні у світлі новітніх реалій. Розроблена структурно-функціональна модель системи маркетингових підходів та оперативна модель управління процесом реалізації маркетингових підходів до ринку туристичних послуг. Висновки. Використання запропонованих моделей дозволить підвищити ефективність маркетингової діяльності на сучасному ринку туристичних послуг.
23
Леськова, С. В. "ІМПЛЕМЕНТАЦІЯ ІННОВАЦІЙНОЇ СИСТЕМИ УПРАВЛІННЯ РОЗВИТКОМ ПЕРСОНАЛУ В ПРОЦЕС УПРАВЛІННЯ ПЕРСОНАЛОМ РОЗДРІБНИХ ТОРГОВЕЛЬНИХ МЕРЕЖ". Herald of Lviv University of Trade and Economics Economic sciences, № 59 (18 червня 2020): 116–23. http://dx.doi.org/10.36477/2522-1205-2020-59-15.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті розглянуто основні тенденції в управлінні персоналом, в результаті чого встановле-но, що навчання персоналу є найважливішим трендом в HR. Обґрунтовано необхідність системного управління розвитком персоналу роздрібних торговельних мереж під впливом світових тенденцій у впровадженні іннова-цій в торгівлі. Сформовано модель імплементації інноваційної системи управління розвитком персоналу в про-цес управління персоналом роздрібних торговельних мереж. Проведено аналіз даних щодо визначення компете-нцій, необхідних для працевлаштування у вітчизняні роздрібні торговельні мережі. Обґрунтовано використан-ня в управлінні персоналом роздрібних торговельних мереж таких інструментів, як HR-брендинг, HR-маркетинг, моделі компетенцій. Сформовано профіль компетенцій торговельного персоналу, що дозволить HR-фахівцям роздрібних торговельних мереж створити модель компетенцій, з допомогою якої підвищити ефективність пошуку і відбору персоналу. Окреслено важливість впровадження у процес адаптації нових пра-цівників інноваційних методів: гейміфікація, навчання з використанням технологій віртуальної і додаткової реальності (VR, AR), менторство. Показано необхідність розроблення планів індивідуального розвитку праців-ників, згідно з якими буде можливість системно застосовувати reskilling (перенавчання) і upskilling (підвищен-ня кваліфікації) торговельного персоналу. Визначено алгоритм розроблення плану індивідуального розвитку працівника, що ґрунтується на рекомендаціях щодо організації навчання персоналу, визначених у ДСТУ ISO 10015:2008 “Управління якістю. Настанови щодо навчання персоналу”. Проведено аналіз методів оцінки пер-соналу, які використовують у своїй практиці вітчизняні роздрібні торговельні мережі, і обґрунтовано доціль-ність застосування в оцінюванні персоналу таких методів, як «360 градусів» і Assessment centre. Обгрунтовано значення створених умов для системного розвитку персоналу і кар’єрного зростання для утримання й залучен-ня працівників у роздрібних торговельних мережах і сприяння зміцненню HR-бренда, що є важливою складовою кадрової стратегії компанії.
24
Базалійська, Наталія. "МОДЕЛЮВАННЯ БІЗНЕС-ПРОЦЕСІВ АУТСОРСИНГУ ПЕРСОНАЛУ ЯК ОПТИМІЗАЦІЙНОЇ HR-ТЕХНОЛОГІЇ УПРАВЛІННЯ ПІДПРИЄМСТВОМ ЗА СУЧАСНОГО СТАНУ ЕКОНОМІКИ". MODELING THE DEVELOPMENT OF THE ECONOMIC SYSTEMS, № 1 (28 квітня 2022): 108–19. http://dx.doi.org/10.31891/mdes/2022-3-13.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті досліджено використання сучасних HR-технологій в управлінні підприємством. Визначено сутність поняття аутсорсинг, основні мотиви щодо використання та сфери його практичної реалізації у діяльності підприємства. Розроблено процес моделювання бізнес-процесів аутсорсингу персоналу на основі визначення основних показників ресурсного потенціалу підприємства. Наведено переваги і недоліки застосувааня аутсорсингу персоналу для підприємства. Проведено вибір змінних для побудови багатофакторної моделі управління підсистемою «Персонал» у системі управління підприємстваом, що є ключовою ланкою моделювання бізнес-процесів аутсорсингу персоналу. Побудовано багатофакторну регресійну модель лінійного програмування ресурсного потенціалу підприємства, що виступає основою переведення бізнес-процесів на аутсорсинг з метою подальшої оптимізації організаційної структури та раціоналізації діяльності підприємства. Обґрунтовано рекомендації щодо передачі бізнес-процесів на аутсорсинг із використанням атрибутивних і кількісних критеріїв експетрного оцінювання.
25
Баранов, Юрій, Анатолій Андрієнко, Андрій Баранов, Анатолій Андрієнко, Олег Яльницький, Вадим Пашковський та Олександр Корольов. "РЕКОМЕНДАЦІЇ ЩОДО ЛІКВІДАЦІЇ ЗБОЇВ У ПРОЦЕСІ УПРАВЛІННЯ ТЕХНІЧНИМ СТАНОМ ВІЙСЬКОВОЇ ТЕХНІКИ В УМОВАХ ВЕДЕННЯ БОЙОВИХ ДІЙ". Збірник наукових праць Національної академії Державної прикордонної служби України. Серія: військові та технічні науки 85, № 2-3 (11 квітня 2022): 239–52. http://dx.doi.org/10.32453/3.v85i2-3.864.
Повний текст джерелаАнотація:
Головною умовою успішного ведення бойових дій (БД) у сучасних умовах є підтримання визначеного рівня боєздатності військ (сил) за рівнем укомплектованості справною військовою технікою (ВТ). Проблемам розробки, розвитку та підтримання справного технічного стану (ТС) зразків ВТ Збройних Сил (ЗС) України в умовах ведення БД приділяється значна увага. Дослідження, пов’язані з управлінням ТС ВТ у процесі її експлуатації з урахуванням досвіду проведення операції Об’єднаних сил (ООС), показали недосконалість управління ТС ВТ в умовах ведення БД через недоліки у процесах її технічного обслуговування (ТО) та відновлення. На основі вдосконаленої методики оптимізації процесу відновлення ВТ розроблено практичні рекомендації щодо ліквідації збоїв у процесі управління ТС ВТ в умовах ведення БД. Процес управління ТС ВТ спрямовано на підтримання динамічної рівноваги в системі без урахування внутрішніх збурювальних впливів, постійної зміни середовища та можливості існування у двох режимах: стабільного функціонування; функціонування за наявності відхилень та збоїв (аварійного функціонування). Механізм послідовного виконання окремих операцій за рекомендованим варіантом дозволяє отримати інформацію про внутрішнє та зовнішнє середовище, ясно усвідомлювати стан, в якому перебуває система, вибрати і практично реалізувати рішення, адекватне ситуаціям, що виникають. Реалізація запропонованих рекомендацій дозволить контролювати ситуацію, оперативно реагувати на дестабілізаційні впливи, підвищити оперативність управління і забезпечувати ефективну організацію процесу управління відновленням ВТ.
26
Pavlenko, M., S. Shilo, I. Borosenets та O. Dmitriev. "ПРОЦЕДУРА ОЦІНКИ СТУПЕНЯ НЕБЕЗПЕКИ СИТУАЦІЇ ОБСТАНОВКИ ДЛЯ СИСТЕМИ ПІДТРИМКИ ПРИЙНЯТТЯ РІШЕНЬ В АСУ ПОВІТРЯНИМ РУХОМ". Системи управління, навігації та зв’язку. Збірник наукових праць 6, № 52 (13 грудня 2018): 25–29. http://dx.doi.org/10.26906/sunz.2018.6.025.
Повний текст джерелаАнотація:
В роботі запропоновано апарат формалізації знань щодо оцінки ступеня небезпеки ситуації обстановки для системи підтримки прийняття рішень в автоматизованих системах управління повітряним рухом, з урахуванням сучасних досягнень розробки та впровадження систем підтримки прийняття рішень в складних організаційно-технічних системах. Удосконалення ситуаційного аналізу обстановки для управління процесом інформаційної підтримки прийняття рішень оператором автоматизованих систем управління повітряним рухом передбачає підвищення рівня автоматизації і інтелектуалізацію низки задач до яких відносяться оцінка ступеню небезпеки ситуації обстановки, яка складається в зоні відповідальності органу управління; для розв'язання поставленого завдання щодо формалізації знань про ступень небезпеки обстановки, в якості базового обрано апарат теорії нечітких множин, а саме застосовано метод обробки результатів експертизи, що дозволяє перейти до бінарних відношень строгої переваги та до ядра нечіткого відношення строгої переваги; проведено експертизу для формування множини небезпечних факторів, які треба виявити. Результати даного дослідження дозволять особі, що приймає рішення у першу чергу враховувати значення визначених чинників, які найбільш суттєво впливають на ступень складності обстановки при підготовці прийняття рішень по управлінню повітряним рухом.
27
Сасов О.О., к.т.н., Авер’янов В.С., к.т.н. та Шматко Д.З., к.т.н. "УПРАВЛІННЯ РЕЖИМНИМИ ПАРАМЕТРАМИ ТА ПРОЦЕСОМ ЗНОШУВАННЯ РІЖУЧОГО ІНСТРУМЕНТУ ПРИ РОЗРІЗАННІ НАВПІЛ ЗНОШЕНИХ АВТОМОБІЛЬНИХ ШИН". Перспективні технології та прилади, № 14 (7 грудня 2019): 118–24. http://dx.doi.org/10.36910/6775-2313-5352-2019-14-21.
Повний текст джерелаАнотація:
В результаті проведеної роботи визначені закономірності зміни режимних параметрів під час розрізання навпіл зношених автомобільних шин 195/65R15 діаметром 662 мм ріжучим інструментом зі сплаву Р6М5, які забезпечують збільшення стійкості ріжучого інструменту до зносу, собівартість близької до мінімальної та максимальної продуктивності. В якості керуємого процесу розглядається процес зношування задніх поверхонь ріжучого інструменту. Встановлено, що управлінням швидкістю різання та подачею ріжучого інструменту дозволяє змінити швидкість процесу зносу ріжучого інструменту, тобто до збільшення часу роботи ріжучого інструменту. Розраховані та побудовані криві зносу ріжучого інструменту зі сплаву Р6М5 та швидкості його зносу у відповідності з управлінням режимними параметрами при розрізанні навпіл зношеної автомобільної шини. Вирішення проблеми управління режимними параметрами сприяє підвищенню ефективності механічної обробки різанням та доповнює математичне та інформаційне забезпечення систем автоматизованого проектування технологічних процесів (САПР ТП) які використовуються під час утилізації зношених автомобільних шин
28
Михайличенко, А. "Управління навчальним процесом". Новий колегіум, № 4 (2008): 23–35.
Знайти повний текст джерела
29
Михайличенко, А. "Управління навчальним процесом". Новий колегіум, № 4 (2008): 23–35.
Знайти повний текст джерела
30
Іванов, Микола Миколайович. "Автоматизована система управління навчальним процесом". New computer technology 15 (27 квітня 2017): 127–30. http://dx.doi.org/10.55056/nocote.v15i0.637.
Повний текст джерелаАнотація:
Метою дослідження є розробка підходу щодо побудови автоматизованої системи управління навчальним процесом. Задачами дослідження є аналітичний огляд існуючих рішень до побудови систем управління навчальним процесом, формування відповідних вимог до дистанційних засобів навчання, а також підходи до застосування Інтернет-конференцій у процесі навчання.
Об’єктом дослідження є процес побудови системи управління навчальним процесом.
Предметом дослідження є методи і моделі система управління навчальним процесом.
У роботі проведено теоретичний аналіз побудови автоматизованих систем управління навчальним процесом ВНЗ.
Запропоновано комплексний підхід щодо побудови автоматизованої система управління навчальним процесом. Побудовані моделі оцінювання студентів як у бальній системі, так і у ECTS. Встановлено, що узагальнена система контролю з самостійним навчанням та оцінка рівня підготовки з урахуванням залишкових знань студентів у системі управління навчальним процесом підвищить ефективність навчального процесу.
Результати дослідження можуть бути застосовані у подальших розробках автоматизованих систем управління навчальним процесом та формування нових підходів щодо управління ВНЗ.
31
Малецька, О. І., О. С. Прокопишин та З. П. Мирончук. "ОБЛІКОВА ІНФОРМАЦІЯ У СИСТЕМИ ФОРМУВАННЯ АНТИКРИЗОВОГО УПРАВЛІННЯ ПЕРСОНАЛОМ АГРАРНИХ ПІДПРИЄМСТВ". Actual problems of regional economy development 2, № 16 (25 листопада 2020): 199–210. http://dx.doi.org/10.15330/apred.2.16.199-210.
Повний текст джерелаАнотація:
Стаття спрямована на визначення методології формування системи антикризового управління персоналом аграрних підприємств. Досліджено методику аналізу обліку кадрів, їх тестування, виявленно професійно-кваліфікаційних характеристики, відповідності професійних навиків окремих працівників їхнім посадам з метою збільшення ефективності використання персоналу підприємства.
Крім того було обгрунтовано, що для сільського господарства, яке займає останні місця у питаннях впровадження прогресивних форм організації праці та управління виробничим процесом, адаптація сучасного досвіду менеджменту, і особливо для управління людьми, сьогодні є вкрай необхідним і актуальним. Одним із таких нових підходів є перетворення працівників відділів кадрів на менеджерів по управлінню людськими ресурсами – НR-менеджерами.
Визначено головні закономірності, позитивні, що сприяють досягненню цілей державної політики зайнятості і негативні, що перешкоджають їх досягненню. Автори відмітили, що тенденції процесів відтворення системи обліку робочих місць залишаються невизначеними закономірності і тенденції відтворення системи робочих місць вітчизняних підприємств та економіки загалом та не реалізуються резерви підвищення ефективності зайнятості за рахунок підвищення обґрунтованості державної політики сприяння створенню робочих місць та поширення моделей господарської поведінки, орієнтованих на розширене інтенсивне відтворення системи робочих місць
Встановлено, що антикризове управління персоналом є важливою складовою управління підприємством і має значний вплив на ефективність його господарської діяльності.
32
Гуржій, Н., O. Гурман, С. Леськова, З. Тягунова та М. Любецька. "АНАЛІЗ СУЧАСНОЇ СИСТЕМИ УПРАВЛІННЯ ПЕРСОНАЛОМ ПІД ВПЛИВОМ ЦИФРОВІЗАЦІЇ БІЗНЕС-ПРОЦЕСІВ: ДОСВІД МІЖНАРОДНИХ КОМПАНІЙ, УКРАЇНСЬКІ РЕАЛІЇ". Financial and credit activity problems of theory and practice 1, № 42 (31 березня 2022): 484–92. http://dx.doi.org/10.55643/fcaptp.1.42.2022.3731.
Повний текст джерелаАнотація:
Анотація. Досліджується розвиток сучасної системи управління персоналом під впливом цифровізації, яка в останні роки прискорила темпи розвитку, це перш за все було викликано поширенням короновірусної інфекції, яка завдала загрози функціонуванню багатьох підприємств та економіки країни в цілому. Цифрові зміни, що відбуваються в економіці, відкривають можливість модернізації технології роботи з працівниками, що може значно підвищити ефективність роботи компанії. Нині підприємства почали впроваджувати у свою діяльність цифрові технології, які спрощують і підвищують ефективність управління персоналом. Зазначено, що на сучасному етапі розвитку управлінням персоналу для працівників створюються умови, які підвищують мобільність в ухваленні рішень, наприклад для того, щоб керівник проєкту відслідковував його виконання, йому не обов’язково перебувати на підприємстві, він зможе через програмне забезпечення подивитися показники КРІ кожного співробітника. Підвищення кваліфікації робітників також набуває нових можливостей, за рахунок створення курсів, лекцій та семінарів, які можуть проходити підлеглі в будь-який час. Слід відзначити, що також на цьому етапі можна проводити збори керівництва в комфортний для кожного час. Для цифровізації управління персоналом характерні такі принципи: гнучкий підхід до розвитку співробітників; систематична відповідність цілям підприємства; інтеграція менеджменту та власників бізнесу в загальну систему управління; розширена мотивація; персонал розглядається як інвестиція, яку потрібно розвивати; використання потенціалу під час працевлаштування; переважання робочих груп і проєктних груп над традиційними структурними підрозділами; проактивна функція інновацій; стимулювання змін. Постійно зростаюча кількість мережевих команд і співробітників за короткостроковими контрактами у світі дозволяє багатьом галузям швидко впроваджувати бізнес-процеси на основі HR-трансформації. Було досліджено досвід міжнародних компаній у контексті цифровізації управління персоналом та визначено показники, які демонструють ефективність упровадження новітніх технологій. Ключові слова: діджиталізація, персонал, підприємство, технології, процеси, відповідальність. Формул: 0; рис.: 2; табл.: 1; бібл.: 13.
33
Бруй, О. М. "Стратегічне управління процесно-орієнтованою бібліотекою". Вісник Харківської державної академії культури, Вип. 42 (2014): 122–29.
Знайти повний текст джерела
34
Колеснік, В., та O. Ролик. "Онтологічна стратифікація ІТ-інфраструктури при управлінні якістю ІТ- послуг". Адаптивні системи автоматичного управління 1, № 38 (31 травня 2021): 28–35. http://dx.doi.org/10.20535/1560-8956.38.2021.232954.
Повний текст джерелаАнотація:
Розвиток складних інформаційних систем спричиняє появу великої кількості проблем, пов’язаних з управлінням. При цьому ключовою складовою будь-якої системи інформаційного суспільства є ІТ-інфраструктура, і для того, щоб мати можливість забезпечувати споживачів необхідними послугами, варто впровадити підхід до управління якістю послуг в ІТ-інфраструктурі. Стаття присвячена розвитку існуючого підходу до управління якістю послуг. Розглядається стратифікаційний підхід до розбиття складної ієрархічної системи. Запропоновано вдосконалення стратифікаційного розбит- тя на основі онтологічного опису цільового призначення використання ІТ-інфраструктури, що дозволяє врахувати специфіку поведінки ІТ-послуг у залежності від доменної області, у якій відбувається надання цих послуг. Окрім того, запропоноване розбиття базується на дедуктивному розгляді системи із подальшим збільшеннямкількості деталей на наступних етапах розгляду. Такий підхід дозволяє узгодити поведінку ІТ-інфраструктури на різних онтологічних рівнях, а також виявити залежності між цими рівнями. Для управління якістю на верхніх онтологічних рівнях, де конкретні властивості компонентів системи невідомі, використано статистичне керування процесом, яке спирається на статистичні властивості процесів, що протікають в ІТ-інфраструктурі.
Бібл. 15, іл. 3
35
Біла, Дар’я Олегівна. "ВИЗНАЧЕННЯ РОЛІ МОЛОДІ В СУСПІЛЬСТВІ В УМОВАХ ПОЛІТИЧНОЇ НЕВИЗНАЧЕНОСТІ Й ОСОБЛИВОСТІ ФОРМУВАННЯ ДЕРЖАВНОЇ МОЛОДІЖНОЇ ПОЛІТИКИ". Дніпровський науковий часопис публічного управління, психології, права, № 3 (12 листопада 2021): 64–70. http://dx.doi.org/10.51547/ppp.dp.ua/2021.3.11.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті наведено розв’язання актуальної наукової проблеми визначення ролі молоді в суспільстві в умовах полі- тичної невизначеності й особливості формування державної молодіжної політики. Авторка визначила, що державна молодіжна політика − це система інститутів, що містить різноманітні еле- менти (навчально-педагогічні, політично-правові, інституційно-організаційні й фінансово-економічні), вона чинить управлінський вплив на молодь як унікальний феномен суспільства для забезпечення максимально повного використання молоді як потенціалу й ресурсу для досягнення управлінської мети. У статті доведено, що з боку публічного управління молодь виступає одночасно і як ключовий об’єкт управлін- ського впливу, і як активний, гнучкий і потужний ресурс і потенціал суспільно-економічної та політичної дії. Саме цей суб’єкт – об’єктна роль молоді в суспільстві й у публічному управлінні – робить її найчутливішою до політичних та економічних змін, швидкою під час реагування на заклики й ситуативні дії. Політична невизначеність або кри- за, які загострюють суперечності й проблеми в суспільстві, є ключовими чинниками зростання активності моло- ді щодо участі в суспільно-економічних процесах і стають загрозою ймовірної швидкої ідеологічної «поляризації» молоді. Це може сприяти залученню молоді як цінного ресурсу в «арсенал» публічного управління або привести до його втрати. Авторкою узагальнені ключові особливості формування державної молодіжної політики в умовах політичної та економічної невизначеності чи кризи, які потребують реалізації як через інститути молодіжної політики, так і за участі інших інститутів публічного управління. Ці особливості умовно поділено на два блоки: – стратегічно орієнтований, ідеологічний блок, який формується та реалізується впродовж декількох поко- лінь, сприяє спрямуванню потенціалу молоді на творчість, генерацію позитивних ідей і змін з урахуванням об’єкт- суб’єктності молоді й дозволяє усунути загрози її можливої ідеологічної «поляризації»; – тактично спрямований, соціально-економічний блок, який потребує коротко- й середньотермінового вирішен- ня та сприяє створенню соціально-економічних умов соціального становлення та розвитку молодих громадян України в інтересах особистості, суспільства й держави.
36
Шиян, А. А., Л. О. Нікіфорова, І. О. Дьогтєва та Я. Ю. Яремчук. "Модель управління протидією інформаційним атакам у кіберпросторі". Реєстрація, зберігання і обробка даних 23, № 2 (29 червня 2021): 62–71. http://dx.doi.org/10.35681/1560-9189.2021.23.2.239242.
Повний текст джерелаАнотація:
Представлено модель управління протидією інформаційним атакам у кіберпросторі сучасного інформаційного суспільства. Вона ґрунтує-ться на виокремлених інструментах щодо протидії негативним інформаційно-психологічним процесам як у соціальних стратах, так і у суспільстві в цілому. Досліджено динаміку кількості суб’єктів, які підпадають під вплив інформаційних атак, з використанням відповідного математичного апарату, основою якого є нелінійні диференційні рівняння. Вони описують як зміну кількості у часі суб’єктів, так і відповідні задачі, поставлені перед службою кібербезпеки для запобігання негативним наслідкам потенційних чи реалізованих інформаційних атак. Виділено та проаналізовано чотири сценарії можливих варіантів інформаційних атак, які залежать від типу обраної функції, і представлено відповідні варіанти розгортання можливих сценаріїв протидії інформаційним атакам. Також виділено окремі аспекти та чинники, за допомогою яких можна управляти даним процесом.
37
Яремко, І. Й. "ЕКОНОМІЧНИЙ ІНСТРУМЕНТАРІЙ В УПРАВЛІННІ ФІНАНСОВО-ЕКОНОМІЧНОЮ СТІЙКІСТЮ СУЧАСНИХ ТОРГОВЕЛЬНИХ ПІДПРИЄМСТВ". Herald of Lviv University of Trade and Economics Economic sciences, № 61 (22 грудня 2020): 12–17. http://dx.doi.org/10.36477/2522-1205-2020-61-02.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті обґрунтовано критерій фінансово-економічної стійкості базовим індикатором в управлінні сучасними торговельними підприємствами. Метою даного дослідження є формулювання концепту-альної спрямованості адаптації економічного інструментарію управління фінансово-економічною стійкістю торговельних підприємств. Встановлено, що в кризових економічних умовах критерій фінансово-економічної стійкості для будь-якого торговельного підприємства стає не тільки основою забезпечення стабільної діяль-ності і головною передумовою його перспективного розвитку, але й орієнтиром можливостей здійснювати свою діяльність взагалі. Розкрито систему інструментальних засобів механізму управління стійкістю торго-вельного підприємства та їх основні функції. Доведено, шо удосконалення чи адаптація управлінського інстру-ментарію створює можливості подолання торговельним підприємством ризиків і загроз, які перешкоджають його сталому розвитку в довгостроковій перспективі. Аргументовано необхідність адаптації існуючого еко-номічного інструментарію для забезпечення ефективності процесів управління стійкістю підприємств торго-вельної галузі в умовах кризового суспільно-економічного середовища. Сформульовано окремі аспекти вдоско-налення економічного інструментарію в процесах забезпечення стійкої діяльності торговельного підприєм-ства. Зокрема встановлено, що для адаптації функціонально орієнтованої системи управління стійкістю тор-говельного підприємства необхідний суттєво удосконалений набір економічного інструментарію. Для забезпе-чення ефективності процесів управління стійкістю підприємств торговельної галузі в умовах кризового суспільно-економічного середовища у цьому інструментарію необхідно додатково враховувати такі важливі фактори як створення резервів для захисту основного капіталу, реальність витрат і доходів майбутніх періодів, а також реальна вартість економічних ресурсів і капіталу.
38
Stankovska, I. M., Т. V. Stankovskyi та L. R. Shaban. "ФОРМУВАННЯ МОДЕЛІ ПРОЦЕСУ УПРАВЛІННЯ ЯКІСТЮ ПОСЛУГ ЕЛЕКТРОРОЗПОДІЛЬЧИХ ПІДПРИЄМСТВ В УМОВАХ ТРАНСФОРМАЦІЇ ЕНЕРГОРИНКУ УКРАЇНИ". Actual problems of regional economy development 2, № 15 (4 листопада 2019): 64–72. http://dx.doi.org/10.15330/apred.2.15.64-72.
Повний текст джерелаАнотація:
В статті досліджуються проблеми пов’язані з формуванням моделі процесу управління якістю послуг електророзподільчих підприємств в умовах трансформації енергоринку України. Метою дослідження є визначення шляхів покращення якості послуг, що дадуть можливість електророзподільним підприємствам ефективно працювати в конкурентних умовах.Для вирiшення поставлених завдань в роботi використано методи теоретичного узагальнення – для формування визначень понять та загальних пiдходiв та принципiв; аналiзу та синтезу; системного та комплексного аналізу; статистичні та графічні методи аналізу – для кількісного та якісного відображення існуючих тенденцій.Для реалізації поставленої мети та забезпечення ефективного функціонування електророзподільних підприємств проаналізовано: трансформації на енергоринку України, що призводять до зміни в діяльності зазначених підприємств; динаміку обсягів виробленої та розподіленої електроенергії за видами економічної діяльності; стан якості надаваних послуг електророзподільними підприємствами та представлено її оцінювання через індекс SAIDI (індекс середньої тривалості перебоїв електропостачання споживачам); визначено складові, що впливають на якість послуг електророзподільних підприємств; визначено пріоритетні цілі стратегічної діяльності електророзподільних підприємств; сформовано модель процесу управління якістю послуг.Проведенні дослідження мають наукову новизну та практичну цінність, що полягає в такому:- дослідження трансформаційних процесів, що відбуваються на енергоринку акцентує увагу монополістів-надавачів послуг, на те, що для ефективної роботи електророзподільних підприємств необхідно враховувати новостворене конкурентне середовище та працювати в умовах конкуренції;- сформована модель управління якістю послуг електророзподільних підприємств дає можливість виокремити основні процеси в управлінні якістю та забезпечити їх ефективну реалізацію;- проведення оцінювання якості послуг з позиції зацікавлених сторін в реалізації послуги забезпечить об’єктивність процесу та дасть можливість подальших покращень якості з врахуванням потреб споживачів та надавачів послуг з обов’язковим дотриманням стандартів якості.
39
Стручок, Н. М., та О. М. Замрій. "СТРАТЕГІЧНІ ПІДХОДИ В УПРАВЛІННІ ЗБУТОМ ТОВАРІВ ТА ПОСЛУГ". Таврійський науковий вісник. Серія: Економіка, № 4 (16 грудня 2020): 116–24. http://dx.doi.org/10.32851/2708-0366/2020.4.14.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті представлено аналіз поточного стану ринку роздрібної торгівлі в Украї- ні. Здійснено огляд найпоширеніших роздрібних торговельних мереж в Україні, визначе- но ТОП-5 національних food-рітейлерів за загальним числом торгових точок. Окреслено стратегічні підходи в процесі управління збутом товарів, послуг та обслуговування спо- живачів. Визначено тенденції розвитку торгових точок food-рітейлерів в розрізі регіо- нів України. Виокремлено роль маркетингових складових, принципів мерчандайзингу та інноваційних технологій як основних інструментів в управлінні процесом збуту товарів, послуг споживачам сучасним торговельним підприємством. Визначено основні підходи в організації мерчандайзингу для торгового підприємства. Окреслено особливості іннова- ційної діяльності в роздрібній торгівлі України.
40
Чабан, А. І. "Удосконалення процесу управління знаннями". Менеджмент, Вип. 10 (2008): 159–64.
Знайти повний текст джерела
41
Попович, Л. В. "Організація процесу управління витратами". Науковий вісник Ужгородського національного університету. Економіка, Вип. 27 (2009): 162–68.
Знайти повний текст джерела
42
Лігоненко, Л. О. "Дизайн-менеджмент як методологія пошуку та впровадження інновацій". Academy Review 53, № 2 (2020): 64–75. http://dx.doi.org/10.32342/2074-5354-2020-2-53-7.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті висвітлено періодизацію розбудови дизайн-менеджменту, який протягом своєї 50-річної історії пройшов складний шлях від методології управління естетикою продукту та корпоративним дизайном, від управління проектуванням до визнання його стратегічним активом бізнес-організацій та основою для пошуку і впровадження інновацій . Сучасна парадигма трактує дизайн-менеджмент як новий підхід до управлінні розробкою нових продуктів та послуг, а також стратегії, організаційної та бізнес-моделі, що, базуючись на методології дизайн-мислення, забезпечує врахування вподобань споживача (користувача) та передбачає його активну участь у процесах пошуку та впровадження різноманітних інновацій. У статті систематизовано теоретико-методологічні основи сучасного розуміння змісту методології дизайн-менеджменту, зокрема розкрито цілі та завдання, функції та результати і розріз 3 рівнів впровадження (операційний, тактичний та стратегічний). З урахуканням міжнародного стандарту BS 7000:2008 «Системи дизайн-менеджменту» визначено можливі суб’єкти дизайн-менеджменту залежно від рівня, кола завдань та організаційних функцій, які виконуються, та пріоритетні сфери використання; розкрито організаційні передумови його успішної реалізації, визначено тригери (спонукальні мотиви) дизайн-процесів.
43
Половцев, О. В. "Методологічні підходи формування оптимальної моделі процесу прийняття рішень у державному управлінні: особливості управління обмеженими ресурсами". Вісник Національної академії державного управління при Президентові України. Серія "Державне управління", № 2 (81) (2016): 21–27.
Знайти повний текст джерела
44
Krut, A. G., та V. V. Gorochuk. "ПЕРСПЕКТИВИ ВИКОРИСТАННЯ СТАНДАРТІВ НА СИСТЕМИ УПРАВЛІННЯ ЯКІСТЮ В ЗАКЛАДАХ ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я". Вісник соціальної гігієни та організації охорони здоров'я України, № 3 (15 листопада 2019): 38–43. http://dx.doi.org/10.11603/1681-2786.2019.3.10590.
Повний текст джерелаАнотація:
Мета: визначити відмінності вимог стандарту «ДСТУ EN 15224:2019 (EN 15224:2016, IDT). Системи управління якістю. EN ISO 9001:2015 у сфері охорони здоров’я» від стандарту «ДСТУ ISO 9001:2015 (ISO 9001:2015, IDT). Системи управління якістю. Вимоги».
Матеріали і методи. Використано наукові літературні джерела, вітчизняні й міжнародні документи, стандарти на системи управління якістю. Застосовано методи системного підходу, системного й порівняльного аналізу, контент-аналізу, графічний.
Результати. У специфічному для сфери охорони здоров’я стандарті більш детально представлені характеристики якості медичної допомоги (відповідність потребам пацієнта, доступність, безперервність, ефективність, результативність, неупередженість, безпека, своєчасність, наукова обґрунтованість, орієнтованість на пацієнта, залучення пацієнта) на відміну від існуючих (ефективність, результативність, справедливість, орієнтованість на пацієнта, безпека, своєчасність). Уточнено поняття потреб пацієнта в медичній допомозі як відхилення поточного стану здоров’я від бажаного. Наголошено, що процесний підхід у закладі охорони здоров’я має бути зосереджений на клінічних процесах, а ризик-орієнтоване мислення – на безпеці пацієнта та розробці превентивних заходів. Рекомендовано здійснювати управління клінічними процесами на основі циклу Демінга (PDCA). Структура процесів представлена клінічними процесами, процесами управління ресурсами, менеджменту, дослідними та навчальними процесами. Підкреслено важливість формування, накопичення та використання власної бази знань в закладах охорони здоров’я.
Висновки. Досліджуваний стандарт, специфічний для сфери охорони здоров’я, після введення в дію в Україні, доповнить арсенал управлінських інструментів із розробки, впровадження та підтримки функціонування систем управління якістю в закладах охорони здоров’я.
45
Каліна, І. І. "Управління інноваційним процесом в Україні". Проблеми підвищення ефективності інфраструктури, Вип. 37 (2013): 58–64.
Знайти повний текст джерела
46
Каліна, І. І. "Управління інноваційним процесом в Україні". Проблеми підвищення ефективності інфраструктури, Вип. 37 (2013): 58–64.
Знайти повний текст джерела
47
Стенін, Олександр Африканович. "Управління процесом підвищення технологічності виробів". Адаптивні системи автоматичного управління 1, № 16 (15 грудня 2010): 124–34. http://dx.doi.org/10.20535/1560-8956.16.2010.33788.
Повний текст джерела
48
Mykhalchuk, V. M., A. V. Kolomoyets та Z. V. Hbur. "МЕДИКО-СОЦІАЛЬНЕ ОБҐРУНТУВАННЯ ЛОГІСТИКИ В УПРАВЛІННІ КОМУНАЛЬНИМ НЕПРИБУТКОВИМ ПІДПРИЄМСТВОМ ЗАКЛАДУ ОХОРОНИ ЗДОРОВ᾽Я". Вісник соціальної гігієни та організації охорони здоров'я України, № 1 (25 березня 2020): 67–74. http://dx.doi.org/10.11603/1681-2786.2020.1.11210.
Повний текст джерелаАнотація:
Мета: розкрити особливості застосування логістичних підходів в управлінні комунальним неприбутковим підприємством (КНП) закладу охорони здоров᾽я.
Матеріали і методи. Аналіз (теоретичний огляд наукової літератури з проблеми дослідження); синтез, завдяки якому вдалося з’єднати окремі частини об’єкта у єдине ціле (наведення основних елементів медичного постачання та циклу потоку ресурсів у КНП закладу охорони здоров’я); порівняльний аналіз, що дозволив зіставити явища з метою встановлення схожості чи відмінності між ними.
Результати. У статті висвітлено сутність поняття «логістика», «логістична система». Наведено основні функції та складові логістичної системи. Виокремлено елементи медичного постачання ресурсів у КНП закладу охорони здоров’я. Зображено цикл потоку ресурсів у КНП закладу охорони здоров’я. Визначено особливості застосування логістичного підходу в управлінні потоковими процесами медичних установ. З’ясовано, що у КНП галузі охорони здоров’я існують кілька видів потоків (пацієнтів, інформації, фінансів, матеріально-технічних ресурсів), які формують єдиний багатокомпонентний потік, де пацієнти є першочерговими об᾽єктами ефективного управління, оскільки від них залежить динаміка показників інших видів потоків. Ефективний механізм організації логістичних процесів, пов᾽язаних із потоками ресурсів і їх використанням у КНП закладу охорони здоров’я, є одним з елементів оптимізації бізнес-процесів. Зазначено важливість задіяної в бізнес-процесах сукупності потоків ресурсів, що впливає на формування ефективних логістичних систем управління. Розкрито принципи логістики, якими необхідно керуватися КНП закладу охорони здоров᾽я для розвитку логістичних систем: раціональності, цілісності, системності, ієрархії, інтеграції, формалізації і формування. Обґрунтовано необхідність впровадження логістичних інновацій у КНП. Запропоновано напрямки застосування логістики в управлінні КНП закладу охорони здоров’я.
Висновки. Впровадження логістичних підходів допоможе підвищити рівень організації роботи медичних закладів, культури обслуговування хворих та, зрештою, розв’язати проблему самофінансування і матеріально-технічного забезпечення всієї галузі завдяки налагодженню їхньої рентабельної роботи.
49
Марусіна, Олена. "ГЛОБАЛЬНІ АСПЕКТИ РОЗВИТКУ ВИЩОЇ ОСВІТИ У СУЧАСНОМУ СВІТІ ЯК ГОЛОВНІ ДЕТЕРМІНАНТИ РАДИКАЛЬНОЇ ЗМІНИ ДЕРЖАВНОГО УПРАВЛІННЯ ЦІЄЮ СФЕРОЮ". Public management 15, № 5 (29 вересня 2018): 149–62. http://dx.doi.org/10.32689/2617-2224-2018-15-5-149-162.
Повний текст джерелаАнотація:
Висвітлено актуальні складові дійсно революційних змін у сфе- рі вищої освіти, які в ХХ–ХХІ ст. викликані різними об’єктивними процеса- ми — глобалізацією, світовими інтеграцією і інформатизацією, впроваджен- ням в усі сфери суспільного і духовного виробництва новітніх технологічних процесів і технологій. Акцентовано увагу на тому, що вища освіта кардиналь- ним чином змінює свою роль, призначення, характер впливу на життєдіяль- ність людини і суспільства. Підкреслено, що радикальні зміни феномену “ви- ща освіта” зумовлюють необхідність перегляду й удосконалення управління цим процесом, насамперед на державному рівні, що вимагає відповідних ко- реляцій у державній політиці щодо вищої освіти загалом.
Особливі акценти у статті пов’язані з наступними аспектами проблем роз- витку вищої освіти у сучасному світі.
По-перше, вища освіта як соціальний інститут радикально змінює своє призначення у зв’язку зі зміною статусу, участі людини в усіх суспільно-політичних процесах. Крім загальноосвітньої, фахової та іншої підготовки, сучасний фахівець повинен мати належні навички міжособистісної комута- тивності, ділові якості, що сповна відповідають вимогам ринкового господа- рювання.
По-друге, у ХХІ ст. в освіті розпочався фактично принципово новий ре- волюційний процес, пов’язаний зі світовими, глобалізаційними, інтеграцій- ними та інформаційними явищами. Вища освіта покликана формувати ін- новаційний розвивальний людський капітал, що постає як базис постійного оновлення і примноження такого капіталу. На основі широкого використан- ня різноманітної електронної і комп’ютерної техніки радикально змінюються форми, технології навчання, функціонування навчального процесу.
По-третє, радикальні зміни суті, ролі, значення вищої освіти у житті лю- дини, функціонування суспільства вимагає принципової зміни характеру державного управління такою освітою. Йдеться про нову модель управління, про уточнення й відпрацювання ролі і статусу у цих процесах різних суб’єк- тів такого управління, найперше органів влади, особливо виконавчих, про ав- тономізацію, демократизацію управління вищою освітою найперше на рівні конкретного закладу вищої освіти.
50
Yarosh, Iaroslav. "Роль SWOT-аналізу в діяльності політичних партій". Міжнародні відносини, суспільні комунікації та регіональні студії, № 1 (3) (26 квітня 2018): 80–85. http://dx.doi.org/10.29038/2524-2679-2018-01-80-85.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті розкрито сутність SWOT-аналізу, який дає можливість визначити сильні й слабкі сторони в діяльності політичних партій. Мета дослідження – теоретико-методологічне обґрунтування використання SWOT-аналізу для політичної конкуренції партій. З’ясовано, що методика дає змогу визначити переваги й недоліки у функціонуванні політичних партій під час політичної діяльності. SWOT-аналіз може виступати ефективним інструментом щодо підвищення конкурентоспроможності політичних партій під час виборчих кампаній. Обгрунтовано, що у виборчих процесах парламентським та непарламентським політичним партіям здійснювати агітацію доводиться все важче. Це пов’язано з високим рівнем політичної конкуренції, великою кількістю суб’єктів політичного процесу, перенасиченням інформацією щодо діяльності політичних партій тощо. Акцентовано увагу на тому, що під час виборів потрібно виконувати стратегічні пріоритети, виконувати тактичну діяльність і пристосовуватися до змін зовнішнього середовища, використовувати політичний менеджмент в управлінні, а отже, здійснювати стратегічне управління. Зазначено, що важливим інструментом стратегічного управління, який комплексно оцінює внутрішні й зовнішні чинники, що впливають на специфіку політичної конкуренції, є SWOT-аналіз. За його допомогою створюється матриця можливостей і загроз зовнішнього середовища, сильних та слабких сторін у функціонуванні політичних партій. SWOT-аналіз дає змогу поліпшити діяльність політичних партій і надає їм альтернативну інформацію щодо подальшого розвитку.