Добірка наукової літератури з теми "Процедурне значення"

Ефективність нагородної процедури як виду адміністративної процедури багато в чому залежить від визначеності ролі суб'єктів, які впливають на нагородну процедуру. Не будучи основними або ж обов'язковими суб'єктами, без яких нагородна процедура взагалі не може бути, як-от: суб'єкт нагородження та особа (колектив осіб), щодо яких нагородження здійснюється, особи, що сприяють, відіграють також важливу роль. Саме вони ініціюють процедуру, подають клопотання про нагородження, перевіряють дотримання вимог нагородного законодавства щодо заслуг, щодо періодичності нагородження, ступневості визначення, готують матеріали до розгляду й забезпечують виконання акта про нагородження. Найбільша кількість таких суб'єктів та їхнє розмаїття зумовлюють плутанину, затягування нагородної процедури, дублювання положень та істотно знижують ефект застосування нагородного законодавства та використання ресурсу нагороди. Важливо визначитися не тільки з колом таких суб'єктів, але й їхнім статусом, моделями їхніх взаємовідносин. В умовах активного громадського обговорення проєкту Закону України «Про адміністративну процедуру», положення якого мають поширюватися і на нагородну процедуру, а також у перспективі реалізації ідеї прийняття Нагородного кодексу України проблематика визначеності статусу суб'єктів, що сприяють нагородній процедурі, істотно актуалізується, набуває не тільки теоретичного, але й практичного значення. Важливо чітко усвідомлювати, які суб'єкти є тими, що сприяють нагородній процедурі, яким є їхній статус, чи виникають проблеми у їхньому функціонуванні, чи впливають ці проблеми на ефективність нагородної процедури загалом, що потрібно зробити, щоб усунути ці проблеми. Метою роботи є аналіз тематичних наукових, публіцистичних, навчальних, нормативних джерел, виокремлення проблематики участі суб'єктів у нагородній процедурі як різновиді адміністративної процедури й формулювання пропозицій щодо їхнього розв'язання. Об'єкт роботи становлять суспільні відносини, які безпосередньо пов'язані з нагородною процедурою. Предмет дослідження формують теоретико-методологічні положення стосовно суб'єктів нагородної процедури. Методи дослідження - це сукупність загальнонаукових і спеціальних методів наукового дослідження, серед яких - діалектичний, порівняльно-правовий, експертних оцінок, юридично-логічний, прогнозування, моделювання. Проблематику суб'єктів нагородної процедури як виду адміністративної процедури досліджували лише фрагментарно А. Осадчий, І. Бойко, О. Зима, О. Соловйова, В. Заїка, А. Майдебура, Д. Коритько та інші вчені. Проте комплексних наукових тематичних робіт, на жаль, немає, що й зумовлює прогалину у вітчизняній правовій доктрині та у науковому базисі нагородної нормотворчості. Окремі питання суб'єктів нагородної процедури висвітили у своїх роботах О. Кузьменко, В. Колпаков, Т. Коломоєць, О. Миколенко, які і слугували базою для написання роботи. Результати: Цілком можна запропонувати авторське визначення суб'єктів нагородної процедури як визначених законодавством України осіб (фізичних осіб, їхніх колективів, юридичних осіб, суб'єктів публічної адміністрації, суб'єктів публічної влади), наділених відповідним статусом у процедурі, пов'язаній із нагородженням, позбавленням, поновленням державними нагородами, гарантуванням їх. Серед них своє чільне місце посідають ті, що сприяють нагородній процедурі. їхня кількість і розмаїття є надмірно завеликим, що вимагає модернізації їхньої системи та вдосконалення чинного законодавства в частині визначення статусу таких суб'єктів. Варто визначити їхню кількість для того, щоб їх не було багато (наприклад, на стадіях порушення, ініціювання), проте їх не може бути і замало (щоб громадськість і фахова спільнота мали можливість брати участь у процедурі). Саме тому у розділі Нагородного кодексу України (фінального кодифікованого акта, що має регламентувати суспільні відносини, пов'язані з нагородженням) має бути визначено перелік таких суб'єктів, їхній правовий статус і чітко унормовані форми й методи їх залучення до нагородної процедури, результати їхньої діяльності.

Оподаткування відіграє надзвичайно важливу роль у забезпеченні організаційно-правової та економічної основи держави та функціонування локальних спіль-нот територіальних громад. Незважаючи на те, що податки в різних державах світу відрізняються за ха-рактером конструювання окремих елементів їхнього правового механізму, незмінним залишається їхнє цільове призначення – формування належних і ста-більних основ для функціонування окремих територі-альних колективів, індивідуалізовані суб’єкти яких і є платниками відповідних муніципальних майнових податків. Забезпечення належного функціонуван-ня податків багато в чому залежить від послідовності законодавця в конструюванні юридичних процедур. Незважаючи на велику кількість праць, присвячених дослідженню різних аспектів природи податково-пра-вової процедури, необхідно констатувати, що в юри-дичній літературі так і не сформовано усталеної, повно-цінної дефініції цього поняття.Метою статті є огляд й упорядкування у правовій доктрині напрямів і підходів до означення та характер-них рис поняття «правова процедура», висвітлення сут-ності поняття «податкова процедура» для вироблення цілісного уявлення щодо такої категорії, а також викла-дення власного бачення щодо її необхідності для забез-печення оптимального функціонування оподаткуван-ня. У статті розглянуто поняття та іманентні ознаки юридичної процедури в розрізі правової науки та те-орії держави і права, визначено значення юридичних процедур для забезпечення реалізації принципу пра-вової визначеності, запропоновано визначення подат-ково-процедурної норми та обґрунтовано її значення для впорядкування податкових правовідносин.Встановлено, що відсутність процедурного регулю-вання може поставити під сумнів можливість вчинен-ня представниками податкових органів відповідних дій. Це пояснюється тим, що через відсутність регла-ментаційних норм орган публічної влади вимушений вигадувати алгоритм власної діяльності, виходячи за межі формалізовано визначеного поля, а тому існує ризик зумовити цим нелегітимність таких дій.

Предмет. Результаты теоретических и эмпирических работ свидетельствуют о том, что для простых и стандартизированных товаров аукцион является наиболее эффективной и надежной процедурой для отбора лучшего поставщика, однако, когда качество закупаемого товара принимает особое значение, простые ценовые критерии для определения поставщика, используемые при проведении электронных аукционов, могут оказаться неэффективными. В статье оценивается предпочтительность для заказчиков (российских больниц) процедур для закупки лекарственных препаратов.Цели. Статья ставит целью проверить, действительно ли аукционы могут оказаться не самой предпочтительной для заказчика процедурой закупки сложных товаров (на примере лекарственных препаратов). Для этого в работе проводится оценка факторов (в том числе – качественных характеристик товара и отношения заказчика к качеству), влияющих на выбор заказчиком закупочной процедуры, и далее – анализ влияния этих факторов и выбора процедуры на уровень закупочных цен.Методология. В процессе исследования эффективности процедур для закупок лекарственных препаратов применяются методы качественного и количественного анализа. Эмпирическую базу составляют данные с сайта единой информационной системы в сфере госзакупок.Результаты. Проведен эмпирический анализ процесса выбора заказчиком процедуры для закупки лекарственных препаратов; оценена ценовая эффективность используемых при закупке лекарств процедур.Выводы. Процедура аукциона выбирается заказчиком чаще в условиях высокой конкуренции, низкой ценности и стоимости качества, более низкого рейтинга больницы, при этом выбирается в среднем менее опытный поставщик. Уровень закупочных цен выше в условиях выбора заказчиком процедуры единственного поставщика, большего уровня конкуренции; более высокой ценности качества закупаемого товара; выбора более опытного поставщика. Заказчикам удается достичь большего снижения цен в сравнении с НМЦК (а также в сравнении с розничными ценами) в условиях выбора процедуры аукциона, большего уровня конкуренции, более высокой ценности качества закупаемого товара, выбора менее опытного поставщика.

Стаття присвячена виявленню проблем реалізації правового явища «митні формальності» у митній діяльності. Встановлено, що в національному митному законодавстві підміняється або ототожнюється значення понять «митна процедура», «заходи митного контролю» значенням поняття «митні формальності», що вносить плутанину в праворозуміння та правозастосування митного законодавства в Україні. Запропоновано під час формування та реалізації митного законодавства України врахувати теоретичні розробки та пропозиції вітчизняних вчених, що стосуються митних формальностей і процедур.

В настоящей статье рассмотрены правовые аспекты проведения процедуры стратегической экологической оценки (СЭО) планов и программ. На основе анализа положений Киевского протокола по стратегической экологической оценке 2003 г. раскрываются преимущества данной процедуры по отношению к процедуре оценки воздействия на окружающую среду. Раскрываются основные этапы проведения стратегической экологической оценки, выявляются особенности трансграничных консультаций и значение стадии мониторинга. В качестве примера регионального механизма проведения стратегической экологической оценки рассмотрена Директива ЕС 2001/42/EC по стратегической экологической оценке 2001 г. Сделан вывод о начале кодификации международно-правовых норм, регулирующих данную процедуру в ХХI в.

Постановка проблеми. Здійснення зворотного зв’язку в системах організації самостійної роботи студентів у значній мірі спирається на застосування тестових технологій педагогічного вимірювання для здійснення поточного контролю і педагогічної діагностики. Під час самостійної роботи студентів комп’ютерно орієнтоване тестування з успіхом застосовується для вирішення таких завдань як актуалізація опорних знань (навчальна, стимулювально-мотиваційна функції та функція контролю), відпрацювання навичок за допомогою тестів-тренажерів (навчальна та стимулювально-мотиваційна функції), організація навчальних змагань (навчальна, виховна та стимулювально-мотиваційна функції). Надійність результатів вимірювання визначає якість управління самостійною роботою і позитивне ставлення студентів до відповідних навчальних засобів. Неперервний розвиток тестових технологій, розробка нових модифікованих процедур тестування та інтерпретації тестових результатів (наприклад, застосування вагових коефіцієнтів, спеціальних алгоритмів подання тестових завдань, врахування вгадування тощо) зумовлює потребу в розвитку методів визначення їх надійності.Мета даної роботи полягає у використанні методу статистичного моделювання для аналізу умов застосування певних процедур інтерпретації тестових балів у системах організації самостійної роботи студентів.Виклад основного матеріалу. Будь-яке порівняння має спиратися на певний критерій якості. Але кожна процедура інтерпретації тестових результатів передбачає оригінальний критерій, і різноманітність критеріїв позбавляє дослідника можливості застосувати їх для порівняння різних процедур. Більш того шкали, за якими визначаються тестові бали є різними в різних процедурах інтерпретації тестових результатів. Так за класичною моделлю маємо лінійну шкалу відносно кількості правильно виконаних завдань; моделі з ваговими коефіцієнтами, що враховують трудність або складність завдань, передбачають певні нелінійні шкали; модель IRT, яку започатковано Г. Рашем, передбачає визначення підготовленості тестованого в логітах. Одним із напрямів вирішення проблеми може бути перетворення тестового балу за процентільною шкалою, яка відображає ранжування тестованих за результатами тестування. Але, на наш погляд, такий підхід пов’язаний з певними проблемами застосування статистичних методів для обчислення надійних інтервалів, оскільки зв’язок між різними шкалами є нелінійним. В такій ситуації пропонуємо здійснювати порівняння на підставі методу статистичних випробувань. Критерієм якості процедури інтерпретації тестових результатів (Q) оберемо різницю між імовірністю правильного та неправильного висновку щодо ранжування тестованих. Статистичне моделювання процедур тестування та інтерпретації тестових результатів здійснюємо за розробленою нами моделлю [1], яка ґрунтується на апроксимації ймовірності правильної відповіді на завдання за моделлю Г. Раша. В обчислювальних експериментах кількість статистичних випробувань складала 100000, що за наближеними оцінками з імовірністю не менше 95% забезпечувало дві правильні цифри у шуканому значенні критерію Q.Аналіз результатів обчислювальних експериментів, проведений у статті [1] (рис. 1) дає підстави для висновку, що в усіх розглянутих випадках для рейтингової (нормоорієнтованої) інтерпретації тестових результатів саме класична процедура забезпечує найкращі значення запропонованого критерію якості. Проведено зіставлення таких процедур обчислення тестового бала:1. Класична процедура (ряд 1 на рис. 1), що передбачає 1 бал за кожну правильну відповідь і 0 балів в інших випадках.2. Поправка на вгадування (ряд 2 на рис. 1). Вгадування тестованим правильних відповідей призводить до систематичного завищення тестового бала. Для корекції систематичної похибки для випадку тесту з різними за формою завданнями нами на підставі підходу В. В. Кромера [2] було запропоновано процедуру обчислення тестового бала [3] в якій за правильну відповідь тестований отримує 1 бал, за відмову від відповіді – 0 балів, неправильна відповідь оцінюється величиною (–cj)/(1–cj).3. Застосування вагових коефіцієнтів, відповідних до трудності завдань (ряд 3 на рис. 1) – приклади такого підходу досить часто зустрічаються в літературі й автоматизованих системах тестування. Наприклад, вагові коефіцієнти застосовуються в тестах підсумкової державної атестації для завдань середнього і достатнього рівнів.Результати обчислювальних експериментів збігаються з відомими висновками, що класична процедура інтерпретації тестових результатів забезпечує найкраще розділення тестованих, коли їх підготовленість близька до трудності завдань тесту. Але такий тест має вузький робочий діапазон вимірювання и для тестованих з низькою або високою підготовленістю не забезпечує задовільної якості вимірювання. Сучасні педагогічні тести будуються як система завдань зростаючої трудності, що дозволяє суттєво розширити робочий діапазон вимірювання, але чутливість тесту, тобто його здатність розділяти тестованих з невеликою різницею підготовленості зменшується. Відсутні вгадуваннята неуважністьІмовірність угадування 25%, неуважність відсутняІмовірність угадування для половини завдань різної трудності складає 25%; решта завдань не припускають вгадування;неуважність відсутняІмовірність угадування для половини завдань різної трудності складає 25%; решта завдань не припускають вгадування; ймовірність помилки за неуважністю складає 10%Рис. 1. Вплив вгадування та неуважності на якість інтерпретації тестових результатів за різними процедурами обчислення тестового бала (1 – класична; 2 – з поправкою на вгадування; 3 – з ваговими коефіцієнтами). Критерій Q обчислено для випадку ранжування тестованих з різницею підготовленості (θ2–θ1) = 0,5 і середньою підготовленістю θ = (θ2 + θ1) / 2 в термінах моделі Г. Раша (θ = –2 – погано підготовлені учні; θ = 0 – середньо підготовлені учні; θ = 2 – кращі учні) для тесту, який складається з 31 завдання зростаючої трудності (параметр трудності різних завдань за моделлю Г. Раша від –2 до 2), параметр роздільної здатності за моделлю Г. Раша дорівнює 2. Враховуючі значну різницю в підготовленості тестованих, доцільно застосовувати тести, які побудовані як система завдань зростаючої трудності, що забезпечує найкращу якість тестових результатів у широкому діапазоні, як це показано за результатами обчислювальних експериментів [1].Інтерпретація тестових результатів за моделлю IRT не змінює ранжування тестованих у порівнянні з класичною процедурою інтерпретації тестових результатів. Це підтверджується теоретичним аналізом процедури визначення підготовленості тестованого за моделлю IRT і проведеними обчислювальними експериментами. В реальному тестуванні, коли параметри завдань невідомі й обчислюються за результатами тестування, звісно, спостерігатимуся розбіжності в ранжуванні, які викликатимуся похибками визначення параметрів тестових завдань за моделлю Г. Раша.В системі організації самостійної роботи студентів розглянута вище рейтингова (нормоорієнтована) інтерпретація тестових результатів доцільна для проведення певних навчальних змагань і при здійснені студентом самоконтролю, щоб надати йому можливість бачити рівень власних навчальних досягнень на фоні групи. За нормоорієнтованою інтерпретацією тестових результатів може здійснюватися підсумковий контроль.Під час організації самостійної роботи часто застосовується інтерпретація тестових результатів, що орієнтована на критерії, які задаються навчальним стандартом, викладачем або системою педагогічної діагностики й прогнозування. Так, під час здійснення актуалізації опорних знань на початку вивчення нового матеріалу рейтингова інтерпретація тестових результатів не є можливою, оскільки за умови нормального навчального процесу всі тестовані мають успішно виконати тест. Викладач задає певну межу тестового балу, що відповідає якості опорних знань, яка достатня для продовження навчання. Поточний контроль теж частіше здійснюється на основі критеріїв якості засвоєння. За рекомендаціями різних авторів повнота знань, яка ще дає можливість студенту самостійно ліквідувати прогалини складає близько 0,7. За вимогами «Критерієв оцінювання навчальних досягнень ...» [4] мінімальна позитивна оцінка 4 за 12-бальною шкалою виставляється за умови, що учень знає близько половини навчального матеріалу. Тематичний контроль може здійснюватися за нормоорієнтованою інтерпретацією тестових результатів, але для цього потрібно мати стандартизовані тести, створення яких пов’язано з ретельною апробацією цих тестів на великій вибірці з цільової групи. Якщо таких тестів немає, то неможливо перевірити якість засвоєння студентом навчального матеріалу теми через порівняння його навчальних досягнень з досягненнями невеликої і не завжди репрезентативної академічної групи студентів. В такому випадку застосування інтерпретації тестових результатів, що орієнтована на критерії, буде доцільним.Для порівняння якості різних критеріально орієнтованих процедур інтерпретації тестових результатів запропонуємо критерії Z, який за аналогією з вище описаним критерієм Q визначатиме різницю між імовірністю правильного та неправильного висновку щодо перебільшення навчальних досягнень тестованого над певною заданою межею, що встановлена викладачем або освітнім стандартом. Критерії Z є функцією від різниці Δy між навчальними досягненнями та встановленою критеріями межею. Чим більше ця різниця, тим ближче значення критерію до одиниці. Таким чином, під час здійснення аналізу якості процедур тестування й інтерпретації тестових результатів потрібно заздалегідь обрати певну різницю Δy, яка визначатиме частку повноти знань для якій визначатимуся критерій Z. Крім цього, досліджувана процедура тестування й інтерпретації тестових результатів може давати систематичну похибку в бік завищення або заниження вимірюваної повноти знань. Тому потрібно обчислювати значення критерію Z як для випадку перевищення навчальних досягнень над заданою межею, так і для протилежного випадку, коли навчальні досягнення (наприклад, повнота знань) нижче за встановленої межі.Висновки:1. Показано, що під час організації самостійної роботи доцільно застосовувати як нормоорієнтовану, так і критеріально орієнтовану інтерпретацію тестових результатів, у залежності від дидактичних завдань тестування.2. Обчислювальний експеримент підтверджує відомий висновок, що найбільша якість ранжування тестованих забезпечується, якщо тест містить завдання однакової трудності, яка близька до підготовленості тестованих. Але такий тест має вузький діапазон вимірювання.3. Для тестів з нормо-орієнтованою інтерпретацією результатів слід застосовувати класичну процедуру обчислення тестового бала (без корекції вгадування та вагових коефіцієнтів).5. Інтерпретація тестових результатів за моделлю IRT не змінює ранжування тестованих у порівнянні з класичною процедурою інтерпретації тестових результатів за відсутності похибки визначення параметрів завдань.6. Запропоновано критерій, який дає можливість порівнювати якість критеріально орієнтованих процедур інтерпретації тестових результатів, незалежно від застосованої в кожній процедурі шкали вимірювання.Напрями подальших розвідок з проблеми дослідження: доцільно провести порівняльне дослідження якості конкретних процедур тестування та інтерпретації тестових результатів в системах з критеріально орієнтованою інтерпретацією тестових результатів.

Анализируется представление о значении как семантической структуре в связи с современными исследованиями в области философии языка. Предлагается критический подход к понятию значения, которое рассматривается не в качестве объекта означивания, не в качестве знака или его составной части, не как результат технических процедур (верификации или фальсификации). Критерием значения является дескриптивная достаточность, провоцирующая определенный либерализм описаний. Таким образом существует возможность построения новой умеренно релятивистской теории значения, в которой значение – это регистрация факта замещения знаком того, что этим знаком не является. Как и всякий факт, значение имеет дление, является процессом, ситуацией, событием.

Систематизовано процедури публічних закупівель для «звичайних» замовників та замовників, що діють в окремих сферах господарювання. Представлено процедури військових закупівель у розрізі конкурентних та неконкурентних процедур. Обґрунтовано, що переговорна процедура є обмеженою до застосування в Україні, тому в якості домінуючої процедури військових закупівель наразі є відкриті торги. Побудовано структурно-логічну схему бюджетування військових закупівель. Визначено основні проблеми бюджетування військових закупівель, а саме – завищення як потреби в обсягах закупівлі військового майна, так і ціни предмета закупівлі. Досліджено методи визначення очікуваної вартості військових закупівель (метод порівняння ринкових цін, нормативний метод, тарифний метод, проєктно-кошторисний метод, витратний метод). Доведено ефективність визначення очікуваної вартості військових закупівель за методом порівняння ринкових цін у частині оцінювання однорідності значень та компаундирування цін об’єкта закупівлі.

В работе генетического алгоритма при решении задач в различных предметных областях возникает задача изменения порядка срабатывания и параметров функционирования его операторов. Это связано с тем, что в процессе работы эволюционная процедура может столкнуться: с попаданием популяции в локальный экстремум, затуханием и т. д. Выходом из сложившейся ситуации может служить увеличение разрушающей способности операторов. Разрушающую способность можно увеличить с помощью изменения параметров работы операторов, типов операторов и порядка срабатывания. При использовании высокой разрушающей способности операторов возможны ситуации, когда время на поиск решения значительно увеличивается, так как дисперсия значений целевой функции особей популяции значительно вырастает. В данном случае целесообразно уменьшить разрушающую способность, что приведет к более детальному исследованию пространства поиска. Так как данную процедуру требуется проводить непосредственно в процессе поиска решений, то требуется разработка новых моделей и методов управления генетическим алгоритмом. В данной работе предлагается использование нейросетевого подхода к решению задачи управления эволюционной процедурой. Для этого требуется провести адаптацию как генетического алгоритма, так и искусственных нейронных сетей. В качестве основного математического аппарата для описания управляемого генетического алгоритма предлагается использование теории сетей Петри. В работе предложена имитационная модель эволюционной процедуры на основе теории сетей Петри, которая позволяет выполнять изменения параметров функционирования операторов во время поиска решений.

Формування нового правового поля задля удосконалення регулювання відносин у сфері неплатоспроможності та банкрутства зумовило необхідність переосмислити теоретичні та практичні підходи до розуміння і застосування правових норм, що регулюють судові процедури відносно боржників – юридичних осіб. У статті проводиться ґрунтовний правовий аналіз сутності та розуміння судових процедур як інституту загалом, так і передбачених згідно з Кодексом України з процедур банкрутства, а також судової практики зокрема. Він свідчить про наяв ність окремих правових прогалин і колізійність правових норм, недостатність їх повноти та визначеності. Це, безумовно, порушує принципи якості законодавства та перешкоджає забезпеченню належних умов для ефективної реалізації прав та обов’язків учасників відносин неплатоспроможності й банкрутства, і, як наслідок, негативно відображається на функціонуванні ринку й економічних відносинах. Мета статті полягає в окресленні сутності судових процедур у справах щодо неплатоспроможності та банкрутства з огляду на цілі кожної із передбачених законодавством процедур, що є квінтесенцією для належного врегулювання відносин неплатоспроможності та досягнення необхідних наслідків для всіх залучених учасників. За допомогою порівняльно-правової методології окреслено відмінності й особливості у правовому регулюванні інституту судової процедури із попереднім законодавством у сфері неплатоспроможності. Логіко-семантичний метод дав змогу виявити важливі елементи й ознаки у смисловій наповненості судової процедури. На підставі системного правового аналізу судової практики визначено певні недоліки та прогалини у праворозумінні й тлумаченні судових процедур, а також неналежне (необачливе) вживання і застосування такої категорії в окремих сферах правового регулювання, відмінного від сфери відносин неплатоспроможності, та яке непритаманне судовій юрисдикції, що не може бути прийнятним у площиніякісного правового регулювання, правової визначеності та верховенства права загалом. За допомогою методу аналогії виявлено неузгодженість судової практики та законодавства щодо розуміння встановлених у ньому правових понять, зокрема судових процедур. У науковій статті також були застосовані такі методи правового дослідження, як гіпотетичний, аксіоматичний, формально-юридичний, які суттєво сприяли розкриттю сутності судової процедури у справах щодо неплатоспроможності та банкрутства і формулюванню узгодженого її тлумачення. У процесі наукової розвідки сформульовано дефініцію правової категорії “судова процедура”, яку доцільно закріпити на законодавчому рівні та застосовувати у практичному значенні, зокрема під час обґрунтування судових рішень, що сприятиме узгодженості підходів у процесі прийняття таких рішень. Попри це, концепційне тлумачення судової процедури залишається залежним від ракурсу наукових поглядів та повноти їх відображення. У статті також визначено необхідність розмежування судових процедур на окремі категорії, що відповідатимуть меті та завданням кожної із них. Зокрема, пропонується диференціювати судові процедури, передбачені як згідно із чинним законодавством, так і у разі появи у законодавчих нормах нових видів процедур, на превентивні судові процедури, судові процедури відновлення платоспроможності боржника, судові процедури банкрутства та судові процедури примирення. Такий розподіл на окремі категорії сприятиме відповідному розумінню мети впровадження необхідних заходів під час кожної із судових процедур. Проведений правовий аналіз теоретичних напрацювань, судової практики та законодавчого регулювання у сфері судових процедур відносно юридичних осіб – боржників вкотре підтверджує необхідність як у вдосконаленні підходів до розуміння сутності судових процедур, їх мети та наслідків за допомогою правил правничої мови, так і у підвищенні якості правових норм, неухильному дотриманні принципів права та законотворення.

Розвиток примирних процедур є одним із сучасних пріоритетних напрямків удосконалення механізмів вирішення спорів та захисту порушених суб’єктивних прав у різних сферах суспільного життя. Переваги впровадження медіації та інших альтернативних способів вирішення спорів очевидні як для держави, так і для самих учасників конфліктних правовідносин. Не випадково медіація як альтернатива судочинству, доволі розвинута у міжнародній практиці.
Розвиток примирних процедур є одним із сучасних пріоритетних напрямків удосконалення механізмів вирішення спорів та захисту порушених суб’єктивних прав у різних сферах суспільного життя. Переваги впровадження медіації та інших альтернативних способів вирішення спорів очевидні як для держави, так і для самих учасників конфліктних правовідносин. Не випадково медіація як альтернатива судочинству, доволі розвинута у міжнародній практиці.

Калініна О. В. Антикорупційна експертиза нормативно-правових актів: поняття, значення, процедура проведення за законодавством України : кваліфікаційна робота магістра спеціальності 081 "Право" / наук. керівник А. А. Шарая. Запоріжжя : ЗНУ, 2020. 103 с.
UA : Кваліфікаційна робота складається зі 103 сторінок, містить 70 джерел використаної інформації. Корупція є головною загрозою суспільного розвитку України, оскільки може знівелювати як результати революційної боротьби українського народу за власну гідність, так і наш цивілізаційний євроінтеграційний вибір. За таких умов боротьба з корупцією фактично постає головним спрямуванням як загальнодержавної політики, так і політики регіональних і місцевих органів публічної влади, власне – тим показником, який засвідчить здатність (або нездатність) українських політичних еліт до сучасного належного демократичного врядування. Мета роботи полягає в аналізі нормативно-правових актів, які визначають антикорупційну політику, визначення тенденцій розвитку корупції в Україні, дослідженні практики боротьби інших країн у цьому аспекті суспільного життя, визначенні сутності антикорупційних органів, утворених для боротьби з корупцією, а також потрібність їх у нашій країні а також вивченні методології проведення антикорупційної експертизи нормативно-правових актів та проектів нормативно-правових актів. Об’єктом кваліфікаційної роботи є суспільні відносини, які складаються у процесі формування та реалізації національної антикорупційної політики. Предметом кваліфікаційної роботи є поняття, значення, процедура проведення антикорупційна експертиза нормативно-правових актів за законодавством України. Методологічною основою роботи є сукупність методів і прийомів наукового пізнання. За допомогою історичного методу визначено особливості становлення та розвитку системи розподілу влади. Системно-структурний метод дозволив визначити місце та значення органів виконавчої влади в системі органів державної влади. Метод абстрагування та узагальнення застосовано у процесі вивчення наявних та при розробці власних наукових дефініцій щодо різних правових понять і категорій у сфері нормативно-правових актів. Використання формально-юридичного методу та методу синтезу дозволило окреслити проблеми у правовому регулюванні діяльності органів виконавчої влади, визначити шляхи їх подолання. Нормативною основою роботи слугують нормативно-правові акти національного законодавства, проекти законів та інших нормативних актів, зокрема: Конституція України, закони України «Про Кабінет Міністрів України», «Про центральні органи виконавчої влади», «Про місцеві державні адміністрації», проект Закону України «Про нормативно-правові акти» тощо.
EN : Qualifying work consists of 103 pages containing 70 sources of information used. Corruption is a major threat to Ukraine's social development as it can undermine both the results of the revolutionary struggle of the Ukrainian people for their dignity and our civilizational European integration choices. In such circumstances, the fight against corruption is in fact the main focus of both national and regional and local public authorities, in fact, an indicator that attests to the ability (or inability) of Ukrainian political elites to present good democratic governance. The purpose of the work is to analyze the legal acts that determine anti-corruption policy, identify trends in the development of corruption in Ukraine, study the practice of fighting other countries in this aspect of public life, determine the nature of anti-corruption bodies formed to fight corruption, as well as their need in our country, as well as the study of the methodology of conducting anti-corruption expert examination of legal acts and draft legal acts. The object of the qualification work is the public relations that are formed in the process of forming and implementing the national anti-corruption policy. The subject of qualification work is the concept, meaning, procedure of conducting anti-corruption expert examination of normative legal acts according to the legislation of Ukraine. The methodological basis of the work is a set of methods and techniques of scientific knowledge. Using the historical method, the peculiarities of the formation and development of the system of power distribution were determined. The system-structural method made it possible to determine the place and importance of executive bodies in the system of public authorities. The method of abstraction and generalization has been applied in the process of studying the existing scientific definitions of different legal concepts and categories in the sphere of normative legal acts. The use of the formal and legal method and the method of synthesis made it possible to outline the problems in the legal regulation of the activity of executive bodies, to determine the ways of overcoming them. The normative basis of the work is the normative legal acts of the national legislation, draft laws and other normative acts, in particular: the Constitution of Ukraine, the laws of Ukraine "On the Cabinet of Ministers of Ukraine", "On Central Executive Bodies", "On Local State Administrations", the Draft Law of Ukraine "On normative acts", etc.

Представлен метод ускоренного выделения, фильтрации, сегментации и распознавания бинарных эталонов в условиях малого размера изображений. Отличительной особенностью представленного метода является повышение скорости вычислений за счет введения измененного базиса пространства отфильтрованных изображений и снижения вычислительной сложности процедур обработки полутоновых изображений. Также новизной является повышение скорости обработки данных путем отсечения порогового значения границ для расчетного пространства модулей М-размерности для горизонтальной и вертикальной характеристик. Финальная процедура распознавания состоит в построении пирамиды масштабов изображений эталонов и их побитном взвешенном сравнении с выделенных сегментами.

В статье описано значение зонирования для рационального управления развитием территорий. Проанализирована нормативно-правовая база зонирования территорий, рассмотрены последние изменения в градостроительном законодательстве. Выявлены особенности перехода от «землеустроительной» системы зонирования территорий к описанию местоположения границ территориальных зон.

Статья посвящена исследованию актуальности института примирительных процедур в свете введения новой главы в ГПК РФ. Описывается процесс возникновения этой законодательной новеллы, столь необходимой в настоящее время в гражданском судопроизводстве, принимая во внимание юридического значения, придаваемое мирному урегулированию гражданских споров, рассматриваемых судами общей юрисдикции. Работа также предоставляет актуальную статистическую информацию. The article is devoted to the study of the relevance of the institution of conciliation procedures in the light of the introduction of a new chapter in the Code of Civil Procedure of the Russian Federation. The process of the emergence of this legislative novelty, which is so necessary at present in civil proceedings, taking into account the legal significance attached to the peaceful settlement of civil disputes considered by the courts of general jurisdiction, is described. The work also provides up-to-date statistical information.

Статья посвящена изучению актуальности института примирительных процедур в свете введения в ГПК РФ новой главы. Описывается сам процесс возникновения данной законодательной новеллы, столь необходимой в настоящее время в гражданском судопроизводстве с учетом придания статутного значения мирному урегулированию гражданско-правовых споров, которые являются предметом рассмотрения в судах общей юрисдикции. В работе также приводится актуальная статистическая информация. The article is devoted to the study of the relevance of the institution of conciliation procedures in the light of the introduction of a new chapter in the Code of Civil Procedure of the Russian Federation. The very process of the emergence of this legislative novelty, which is so necessary at present in civil proceedings, taking into account the attachment of statutory significance to the peaceful settlement of civil disputes, which are the subject of consideration in courts of general jurisdiction, is described. The work also provides up-to-date statistical information.

Источником неточных выводов о тенденциях и факторах современного экономического развития нередко выступает аппарат классической эконометрики, широко использующий сглаживающие процедуры. Допустимость сглаживания динамики объясняется необходимостью абстрагирования от случайных воздействий, в том числе и от «выбросов». Если такой подход и оправдан при исследовании долгосрочных тенденций, то при анализе динамики быстрых процессов важно сохранить точность эмпирического сигнала - все локальные замедления и ускорения роста, наблюдать их взаимные воздействия с сохранением темпоральной последовательности изменений. В работе предлагается использовать и оценить эффективность методов «новой эконометрики» при изучении взаимосвязей на примере корреляции курса доллара и цены на нефть. В качестве инструментальной базы исследования предлагается аппарат сплайн-аппроксимации с аналитическим моделированием, визуализацией и анализом процессов в системе компьютерной математики Maple. Гибкость сплайн-функции позволяет моделировать динамику с сохранением всех эмпирических значений, а непрерывность и дифференцируемость сплайнов - более точно определять направление и тесноту связи по поведению первых производных (скорости роста). Предложенная методология выявляет особенности последовательной и непрерывной во времени трансформации зависимости курса доллара от колебаний цены на нефть.

современная теория социального капитала является надежной методологической основной исследования управленческих процессов на разных уровнях управления. Объектом исследования выступает социальный капитал организации. Авторы рассмотрели социальный капитал с позиции его всеобъемлющего и универсального характера, выделили общие функции социального капитала, связанные с повышением доступности ресурсов и информации, способности к кооперации и поддержанием групповой солидарности. Позитивная роль социального капитала достигается за счет снижения транзакционных издержек, связанных с действием формальных механизмов и неформальных процедур, повышения взаимного доверия и мотивации участников к совместной работе и кооперации. Особенно велико значение роли социального капитала в системе менеджмента знания в инновационно активных фирмах. С организационной точки зрения это означает, что успешное развитие в фирме ценного неявного знания требует создания условий, способствующих регулярному межличностному взаимодействию между его обладателями и новичками. В статье выделены эффекты с позиции выгод, которые может получить организация от сформированного социального капитала, а также как источника динамических способностей фирмы. К эффектам авторы относят быструю реакцию организации на изменения рыночной среды и формирование уникальных качеств, выделяющих данную организацию на рынке. Необходимо продолжение исследования социального капитала организации как фактора формирования межличностных связей, повышающих устойчивость организации как социальной структуры. the modern theory of social capital is a reliable methodological basic research of management processes at different levels of management. The object of the study is the social capital of the organization. The authors have reviewed social capital from the perspective of its comprehensive and universal nature. The article identifies the general functions of social capital related to improving the availability of resources and information, the ability to cooperate and the maintenance of group solidarity. The positive role of social capital is achieved by reducing transaction costs associated with the operation of formal mechanisms and informal procedures, increasing mutual trust and motivation of participants to work together. The role of social capital in the knowledge management system in innovative firms is particularly important. From an organizational point of view, this means that the successful development of valuable implicit knowledge in the firm requires the creation of conditions that promote regular interpersonal interaction between its owners and newcomers. The article highlights the effects from the standpoint of the benefits that an organization can receive from the formed social capital, as well as a source of the dynamic capabilities of the firm. The effects include the rapid reaction of the organization to changes in the market environment and the formation of unique qualities that distinguish this organization in the market. It is necessary to continue the study of the social capital of the organization as a factor of setting up the interpersonal relationships that increase the stability of the organization and a social structure.

Нами реалізована віконна процедура розрахунку MSE (масштабний аналіз ентропії). При цьому значення ентропії розраховується для підряду певної довжини (вікна). Потім робиться крок вздовж ряду (вікно зміщується) і процедура повторюється до повного вичерпання вихідного часового ряду.

У якості баз даних обирались часові ряди щоденних значень індексів фондових ринків за період часу, який містив помітні зміни індексів, які прийнято ідентифікувати як кризові явища. Розрахунки проводились у такий спосіб. Обирався часовий проміжок (вікно), наприклад, два роки (приблизно 500 торгівельних днів), для нього будувались відповідні графи та розраховувались їх спектральні, топологічні та мультиплексні властивості. Далі вікно зміщувалось з кроком, наприклад, одна неділя (5 торгівельних днів) і процедура повторювалась до вичерпання часових рядів. Показано, що у деяких випадках мережні та мультимережні міри можуть слугувати індикаторами-передвісниками кризових явищ.

Складні системи в сучасному розумінні – це проблемні з погляду формалізації нелінійні системи, в динаміці яких спостерігаються синергетичні явища, мають місце нестійкості і слабка передбачуваність, істотну роль грає післядія та пов’язана з нею довготривала пам’ять. До таких систем відносяться соціально-економічні системи, що концентровано відображають верхні рівні функціонування інтегрованої складно організованої матерії. В силу історичних причин, а також завдяки бурхливому розвитку інформаційних технологій, основною мовою кількісного опису таких систем є мова математики, серед ключових понять якої є поняття числа. абсолютизація цього поняття при реальних вимірюваннях реальних геометричних, фізичних та (за аналогією з фундаментальними науками) соціально-економічних величин призвела до необхідності введення похибки (невизначеності та зв’язаного з нею ризику [1]). Ці похибки зв’язані з недосконалістю інструментарію і процедури вимірювання, а також з наявністю екзогенних факторів. але, в принципі, вважається, що існують точні значення цих величин. Наскільки в дійсності виправдана ця гіпотеза? Елементарний аналіз показує, що така гіпотеза хоча і має право на існування, в загальному випадку не може претендувати на роль фундаментальної філософської концепції у тому числі і при аналізі соціально-економічних процесів [2]. Дійсно, навіть у випадках найбільш детально вивчених фізичних процесів реально не існує величин, які б не змінювались у часі, вимірювання б яких не займало певного скінченого часу та не змінювало би стану системи.

2 февраля 2018 г. началось падение, а 5 февраля произошел обвал рынка США. Падение индекса Dow Jones Industrial Average более чем на 600 пунктов за один день – достаточно редкостное явление и за всю историю американского рынка таких случаев было всего восемь. Индекс Dow Jones является одним из важнейших показателей экономики США, в него входит 30 американских компаний, по цене акций которых делают вывод о стабильности мирового фондового рынка. Американские эксперты одной из причин подобного обвала назвали «перегретость» американского фондового рынка. Бывший председатель Федеральной резервной системы США Алан Гринспен отметил, что, по его мнению, на американском фондовом рынке сформировались два пузыря. С другой стороны, финансовые аналитики считают, что снижение индексов есть не что иное, как краткосрочное падение. Реакция мировых рынков не заставила себя ждать: цены на сырьевые товары упали, пошатнулись рынки в глобальных финансовых центрах. Чего ожидать мировым финансовым рынкам? Спровоцирует ли (или уже спровоцировала) эта ситуация очередной кризис? Целью нашей работы является моделирование динамики фондового рынка США и выявление кризисных состояний посредством энтропии перестановок. В работе [1] Бандтом и Помпе было введено понятие энтропии перестановок (Permutation Entropy, PermEn) как количественной оценки неопределенности системы. Преимуществом данного показателя является независимость энтропии перестановок от значений сигнала, поскольку она использует только относительные частоты встречающихся в сигнале разных паттернов. Описание и практическая реализация метода энтропии перестановок для мониторинга и моделирования фондовых, валютных, спотовых рынков представлены в работах [2, 3]. Проанализируем ряд «голубых фишек» фондового рынка США (Dow Jones Industrial Average, djia) за период с 03.01.1984 г. по 10.03.2018 г. Ранее было показано, что использование такого длинного ряда позволяет продемонстрировать возможности энтропии перестановок в качестве индикатора-предвестника кризисных явлений. Расчеты проводились с использованием процедуры скользящего окна. Особенностью поведения энтропийного показателя является стремительное падение его значений в преддверии кризисов. Полученные результаты расчетов прекрасно демонстрируют возможности использования энтропии перестановок в качестве индикатора-предвестника кризисных явлений. Независимо от значений индексов, мощности кризиса мы наблюдаем характерное поведение показателя - стремительное падение энтропии. Февральский обвал фондового рынка США сегодня сравнивают с кризисом 2008 г., но в то же время финансисты, аналитики и эксперты стараются не вызывать паники. Авторам, по результатам моделирования, хотелось бы отметить глубину сегодняшнего кризиса. Кроме того, поведение энтропии перестановок не предвещает быстрого возврата системы (рынка) к докризисному состоянию. Таким образом, энтропия перестановок может использоваться в качестве действенного инструментария мониторинга и моделирования фондовых рынков, а заблаговременное выявление предкризисных состояний позволит выстроить эффективную систему безопасности.

Рассмотрена проблема формализации лингвистического описания социально-экономических и организационно-технологических процессов на основе построения периодизации, дающей возможность разбить их на этапы для более детального изучения. Материалы и методы, результаты и обсуждения. Методологической основой исследования является понятий-ный аппарат теории лингвистической переменной Л. Заде в сочетании с экспертными технологиями оценивания. С учетом специфики описания нестационарных социально-экономических и организационно-технологических про-цессов разработана лингвистическая переменная, значения которой (темпоральные термы) соответствуют этапам про-цесса. Предложен новый тип темпоральных термов, семантически описываемых битрапециевидными функциями принад-лежности, и указана экспертная процедура построения этих термов. Предложена и обоснована (утверждениями о свой-ствах) система алгебраических операций над темпоральными термами, позволяющая формулировать синтаксические и семантические правила преобразования термов. Для описания зависимости характеристик многоэтапных процессов от времени предложено использовать пары лингвистических переменных, первая из которых соответствует исследуемой характеристике, а вторая – этапу процесса. Заключение. Предложенное формальное лингвистическое описание многоэтапных процессов позволяет проводить анализ и прогнозирование функционирования социально-экономических и организационно-технологических систем с использованием инструментальных средств интеллектуальной поддержки научных исследований (в частности применяя процедуры нечеткого логического вывода на основе нечеткой продукционной модели знаний о предметной области), что может способствовать повышению научной обоснованности управленческих решений.