Щоб переглянути інші типи публікацій з цієї теми, перейдіть за посиланням: Профіль інноваційний.
Статті в журналах з теми "Профіль інноваційний"
Оформте джерело за APA, MLA, Chicago, Harvard та іншими стилями
Ознайомтеся з топ-50 статей у журналах для дослідження на тему "Профіль інноваційний".
Біля кожної праці в переліку літератури доступна кнопка «Додати до бібліографії». Скористайтеся нею – і ми автоматично оформимо бібліографічне посилання на обрану працю в потрібному вам стилі цитування: APA, MLA, «Гарвард», «Чикаго», «Ванкувер» тощо.
Також ви можете завантажити повний текст наукової публікації у форматі «.pdf» та прочитати онлайн анотацію до роботи, якщо відповідні параметри наявні в метаданих.
Переглядайте статті в журналах для різних дисциплін та оформлюйте правильно вашу бібліографію.
1
Лосієвська, Ольга. "Розвиток комунікативних компетенцій професіоналізму у майбутнього фахівця гуманітарного профілю". Теоретичні і прикладні проблеми психології, № 2(52) (2020): 205–12. http://dx.doi.org/10.33216/2219-2654-2020-52-2-205-212.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті розглядаються теоретичні та практичні аспекти впровадження компетентнісного підходу в освіту, розкривається роль міжвузівської взаємодії в процесі розвитку комунікативних компетенцій майбутнього фахівця гуманітарного профілю. Наголошується, що розвиток вищої школи займає важливе місце в системі безперервної освіти, є значущою складовою частиною стратегії загальнонаціонального розвитку, оскільки повʼязаний з економікою, наукою, технологією і культурою суспільства в цілому. Підкреслюється, що одним з першочергових завдань, спрямованих на посилення ролі освіти в соціально-економічному розвитку, є приведення змісту освіти, технологій навчання і методів оцінки якості освіти у відповідність до вимог сучасного суспільства. Показано, що в цілях оптимізації навчання актуальним є застосування інноваційних освітніх технологій, а компетентнісний підхід дозволяє актуалізувати у майбутніх фахівців гуманітарного профілю попит на освіту і передбачає високу якість підготовки фахівців. На сучасному ринку праці успіх випускника-гуманітарія обумовлений не тільки грамотною підготовкою, а й мобілізацією внутрішніх сил, старанністю, ініціативністю, відповідальністю за свою роботу, прагнення до професійного зростання і розвитку. Конкурентоспроможним буде такий молодий фахівець гуманітарного профілю, який демонструє не тільки відмінні сучасні знання, а й інформаційно-технологічну готовність, знання засобів інформаційних технологій, вміння відбирати, оцінювати і використовувати інформацію, комунікативність і вміння працювати в команді, здатність до самоосвіти і потребу у поступовому підвищенні кваліфікації. У звʼязку з цим вдосконалення процесу підготовки майбутніх фахівців гуманітарного профіля багато в чому визначається впровадженням компетентнісного підходу у вищу освіту.
2
ГОРБАТЮК, Роман, та Тетяна ПОЛІЩУК. "СТРУКТУРНО-ФУНКЦІОНАЛЬНА МОДЕЛЬ РОЗВИТКУ ОРГАНІЗАЦІЙНОЇ КУЛЬТУРИ ПЕДАГОГІЧНОГО КОЛЕКТИВУ ЗАКЛАДІВ ПРОФЕСІЙНОЇ (ПРОФЕСІЙНО-ТЕХНІЧНОЇ) ОСВІТИ АГРАРНОГО ПРОФІЛЮ". Збірник наукових праць Національної академії Державної прикордонної служби України. Серія: педагогічні науки 23, № 4 (26 березня 2021): 125–41. http://dx.doi.org/10.32453/pedzbirnyk.v23i4.609.
Повний текст джерелаАнотація:
Розкрито зміст організаційної культури педагогічного колективу закладу професійної (професійно-технічної) освіти аграрного профілю, який відображає структуру, цілі діяльності, що віддзеркалюють систему цінностей колективу і стиль керівництва ним: норми, правила, традиції. Їх взаємодія утворює структуру організаційної культури педагогічного колективу.
Запропоновано новий підхід щодо побудови та теоретичного обґрунтування структурно-функціональної моделі розвитку організаційної культури педагогічного колективу закладу професійної (професійно-технічної) освіти аграрного профілю, яка виконує ілюстративну, трансляційну, пояснювальну, дослідницьку, прогностичну функції і дає змогу виявляти можливі технології підвищення рівня організаційної культури педагогічних колективів. Спроектована структурно-функціональна модель складається із взаємопов’язаних блоків: цільовий (мета, цілі і завдання розвитку організаційної культури), теоретико-методологічний (концепція розвитку організаційної культури педагогічного колективу, педагогічні умови; традиції, ідеали, ритуали), технологічний (інноваційна методика розвитку організаційної культури), діагностичний (критерії, параметри та рівні розвитку організаційної культури), результативний (позитивна динаміка розвитку організаційної культури). Окремим складником структурно-функціональної моделі виділено педагогічні умови розвитку організаційної культури педагогічного колективу професійного навчального закладу аграрного профілю (мотивація до розвитку організаційної культури, що сприятиме особистісному культурному, професійному зростанню суб’єктів освітньої діяльності; вдосконалення (розвиток) загальнокультурної компетентності педагогів; готовність колективу до інноваційних змін у системі цінностей; інформаційно-методичне забезпечення розвитку організаційної культури; збереження існуючих традицій та ефективне використання ідеалів, ритуалів).
3
Rudyk, О. Yu, та O. V. Dykha. "SolidWorks як інноваційний засіб вивчення дисциплін автомобільного профілю". System technologies 3, № 128 (16 березня 2020): 21–35. http://dx.doi.org/10.34185/1562-9945-3-128-2020-03.
Повний текст джерелаАнотація:
Розроблена методика, яка використовує SolidWorks як засіб навчання з технічних дисциплін автомобільного профілю: твердотільне 3D проектування й моделювання вузлів і деталей автомобільної техніки та пристосувань на перших курсах навчання (SolidWorks); міцнісні, стійкісні, втомні та інші інженерні розрахунки цих вузлів і деталей – на наступних (SolidWorks-додатки).
4
Бушуєв, Сергій Дмитрович, Денис Антонович Бушуєв, Борис Юрійович Козир та Вікторія Борисівна Бушуєва. "ЕРОЗІЯ КОМПЕТЕНЦІЙ ІННОВАЦІЙНИХ ПРОЄКТІВ ВПРОВАДЖЕННЯ ІКТ". Information Technologies and Learning Tools 76, № 2 (22 квітня 2020): 264–78. http://dx.doi.org/10.33407/itlt.v76i2.3365.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті розглянуто структуру та функції механізмів розвитку та ерозії компетенцій в інноваційних проєктах упровадження інформаційно-коммунікаційних технологій. Визначено фактори розвитку та ерозії компетенцій та визначено модель оцінки компетентності та компетенцій щодо успішного впровадження інформаційно-коммунікаційних технологій на прикладі підготовки магістрів з управління проєктами та програмами. Запропоновано нову парадигму побудови моделі розвитку компетентності команди проєкту щодо створення та впровадження ІКТ, яка базується на балансі факторів розвитку компетенцій інноваційного проєкту та їх ерозії в процесі впровадження. Визначено три концепції еволюції компетенцій. Перша концепція визначається конвергентною схожістю компетенцій систем управління. Друга пов’язана з процесом формування нових компетенцій через наближення характеристик систем знань унаслідок взаємного руху одна до одної. Третя концепція забезпечується за рахунок визначення ступеня та міри подібності систем у стані «як є» з метою оцінки потрібних компетенцій для успішного управління інноваційними проєктами. Досліджено фактори розвитку та ерозії компетенцій в управлінні інноваційними проєктами впровадження ІКТ, що дозволяє адекватно реагувати на зміну профілю компетенцій інноваційних проєктів. За цих умов нова парадигма моделювання дозволяє проєктному менеджеру формувати ефективні програми набуття певних компетенцій членами команди та іншими зацікавленими сторонами. Запропонована модель факторів розвитку та ерозії системи компетенцій перевірена на прикладах, які підтвердили її адекватність та результативність. Наведені результати моделювання ерозії компетенцій у впровадженні проєкту розвитку системи дистанційного навчання за програмою «ЄвроМПМ». Водночас «зблоковані тижні» (Blok Week), які проводяться в м. Дортмунд, Німеччина. та в м. Києві на кафедрі управління проєктами Київського національного університету будівництва і архітектури в спільних групах міжнародних команд студентів, довели адекватність запропонованої моделі формування лідерства тих, що навчаються, з одночасною ерозією старих компетенцій.
5
Скрипник, Н. І. "ПРИНЦИПИ НАВЧАННЯ СТУДЕНТІВ ГУМАНІТАРНО-ПЕДАГОГІЧНОГО КОЛЕДЖУ В УМОВАХ ГЛОБАЛІЗАЦІЇ". Visnik Zaporiz kogo naciohai nogo universitetu Pedagogicni nauki 1, № 1 (7 вересня 2021): 92–98. http://dx.doi.org/10.26661/2522-4360-2021-1-1-14.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті розглянуто філософські та теоретико-методологічні засади утвердження й реформування системи принципів навчання студентів гуманітарно-педагогічного коледжу в умовах глобалізації. Акцент зроблено та інтерпретації вищезазначених принципів як найзагальніших методичних орієнтирів під час формування комунікативно-мовленнєвої компетентності студентів як ключової загальнолюдської й професійної компетентності в умовах гуманітарної кризи та дефіциту антропологічного чинника у суспільстві. Здійснено огляд і проаналізовано погляди українських та зарубіжних методистів та теоретиків освіти щодо комплектації, сутнісного й мето- дичного наповнення принципів навчання майбутніх фахівців гуманітар- но-педагогічного профілю, причому з’ясовано доцільний дидактичний зміст традиційних, спеціальних та інноваційних принципів. Аргументо- вано доцільність виокремлення таких інноваційних й актуальних освітніх принципів, як діалогічний, контекстний, цифровий та принцип суб’єктно- сті. Доведено інтегративний і взаємодетермінувальний характер вище- вказаних принципів та їх зв’язок із сучасною суспільною й культурною практикою, у лоні якої майбутній випускник гуманітарно-педагогічного коледжу неодмінно реалізовуватиме свої професійні комунікативно-мов- леннєві компетентності. Наукова новизна роботи полягає у тому, що вперше у вітчизняній лінгводидактиці комплексно розглянуто загальні, специфічні гуманітарні та інноваційні принципи навчання майбутніх філологів та вчителів початкових класів в освітніх умовах сучасного гуманітарно-педагогічного коледжу. Описану у статті систему принципів навчання розглянуто холістично, інтегровано, що пов’язано з практичними потребами глобалізованого суспільства. Результати проведеного аналізу можуть лягти в основу моделювання нових освітніх умов і розроблення моделі гуманітарно- педагогічної освіти у вітчизняних коледжах гуманітарно-педагогічного напряму.
6
Хоменко, С. "Інноваційні технології в підготовці інженера-педагога економічного профілю". Молодь і ринок, № 12 (119), грудень (2014): 84–87.
Знайти повний текст джерела
7
Samoilenko, Nataliia B. "ВИКОРИСТАННЯ РЕСУРСІВ ІНТЕРНЕТУ ДЛЯ УЧАСТІ У МІЖНАРОДНИХ ОСВІТНІХ ПРОГРАМАХ В УМОВАХ ІНТЕРНАЦІОНАЛІЗАЦІЇ ОСВІТИ". Information Technologies and Learning Tools 34, № 2 (19 квітня 2013): 1–10. http://dx.doi.org/10.33407/itlt.v34i2.806.
Повний текст джерелаАнотація:
Використання ресурсів Інтернету в реалізації міжнародних освітніх програм і в системі вищої педагогічної освіти фахівців гуманітарного профілю в Україні в умовах інтернаціоналізації освіти сприятиме розв’язанню проблеми міжкультурного спілкування та використанню досягнень зарубіжного досвіду у вітчизняній освіті. У статті розглянуто можливості Інтернету й інформаційно-комунікаційних технологій як однієї з інноваційних педагогічних технологій в реалізації міжнародних освітніх програм, розкрито суть віртуальної інтернаціоналізації вищої освіти України як одного з аспектів підготовки майбутніх фахівців, пов’язаного з інтеграцією традиційних й інноваційних методів навчання.
8
Юденкова, Олена Петрівна. "Впровадження інформаційно-комунікаційних технологій як педагогічна умова підготовки кваліфікованих робітників для видавничо-поліграфічної галузі". Theory and methods of e-learning 1 (14 грудня 2013): 256–62. http://dx.doi.org/10.55056/e-learn.v1i1.239.
Повний текст джерелаАнотація:
В статті проаналізовано вплив інформаційно-комунікаційних технологій на процес підготовки кваліфікованих робітників поліграфічного профілю. Аргументовано впровадження ІКТ як одне із джерел інноваційних виробничих технологій та педагогічну умову. Ознайомлено з практичним досвідом ДЦ ПТО ПІТ по створенню сучасного довідково-інформаційного середовища.
9
Пащенко, Євген Олександрович, Сергій Васильович Рябченко, В’ячеслав Миколайович Бичихін, Світлана Анатоліївна Кухаренко, Денис Олександрович Савченко, Оксана Миколаївна Кайдаш та Володимир Віталійович Смоквина. "ІННОВАЦІЙНИЙ МЕТОД ЗАКРІПЛЕННЯ АЛМАЗНИХ ЗЕРЕН ДЛЯ УДОСКОНАЛЕННЯ ВИРОБНИЦТВА АЛМАЗНО-АБРАЗИВНИХ ІНСТРУМЕНТІВ". Science and Innovation 18, № 1 (14 лютого 2022): 56–65. http://dx.doi.org/10.15407/scine18.01.056.
Повний текст джерелаАнотація:
Вступ. За поєднанням високої точності обробки, продуктивності та можливості керування формою ріжучого профілю інструменту одношаровий абразивний інструмент має потенційну перевагу над іншими типами абразивних інструментів.Проблематика. Інструменти для прецизійного формоутворення деталей з високолегованих та жароміцних сталей є найбільш складними у виготовленні, економічно привабливими та критично важливими у сегменті інструментального виробництва. Виготовлення таких інструментів шляхом електрохімічного зарощування зерен алмазу металомна електропровідному корпусі відоме давно. Проте їх виготовлення за найкращими традиційними технологіями стикається із значними складнощами і потенціал таких алмазних виробів реалізується лише на 15—20 %.Мета. Удосконалення виробництва високоточного абразивного інструменту для обробки високолегованих та жароміцних сталей на сучасних оброблювальних центрах з числовим програмним керуванням.Матеріали й методи. Електрохімічне осадження покриттів проводили за оригінальною методикою. Мікроструктуру одержаних покриттів вивчали за допомогою скануючої електронної мікроскопії та рентгенівської дифрактометрії. Міцність утримання алмазних зерен у зв’язці вимірювали на розробленому пристрої.Результати. Запропоновано технологію виготовлення високоточних одношарових шліфувальних інструментів шляхом електрохімічного осадження металу. Показано, що між сталевим корпусом та шаром металу, що утримує алмазні зерна, створюється тонкий шар електропровідного полімеру з високою адгезією як до корпусу, так і до металу. Це зебезпечує міцне утримання абразивних зерен та високий ступінь рівномірності їх розміщення, що наразі є недосяжним для традиційних технологій, а також посилює стійкість гострих кромок профілю як найбільш вразливих ділянок інструменту.Висновки. Вперше створено та апробовано новий клас високоточного профільного інструменту, який дає можливість імпортозаміщення на машинобудівних підприємствах України, а також виходу на зовнішні ринки.
10
H.V., Ihnatenko, and Maistrenko N.M. "WAYS TO BUILD THE PROFESSIONAL COMPETENCE OF FUTURE VOCATIONAL MASTERS OF THE TRANSPORT PROFILE." Collection of Research Papers Pedagogical sciences, no. 97 (February 8, 2021): 44–50. http://dx.doi.org/10.32999/ksu2413-1865/2021-97-6.
Повний текст джерелаАнотація:
The article considers the ways of professional competence formation of future vocational training foremen of transport profile. In the context of this problem on the basis of the analysis of psychological and pedagogical literature the approaches to a problem of a substantiation of structural components of the teacher of vocational training are generalized.The purpose of the article is to substantiate the ways of the effectiveness increase of the professional competence formation of future vocational training foremen of transport profile. In accordance with the purpose of the study, the authors performed a questioning of pedagogical, scientific and pedagogical workers who train future vocational training foremen of transport profile. The research shows that respondents do not pay the necessary attention to the implementation for educational activity activation and the motivation of non-traditional lectures study increase, which are built on the principles of play activities (binary lectures, lectures-provocations, lectures-press conferences, lectures-visualizations).Various author’s views are analyzed, personal experience allows to state that the technique of formation of technical abilities of students in the course of studying of professional disciplines should be projected in educational process by involvement in various types of educational and production tasks solving aimed at the development of logical thinking, the formation of abilities to make non-standard decisions, etc. Among them are: the introduction of innovative technologies (information, interactive, design) into the educational process; systematic use of non-traditional organizational forms; involvement of students in interactive activities in order to gain experience in professional tasks solving, the inclusion of future vocational training foremen in the implementation of projects on topics that reflect the innovations of the transport industry.It is proved that the use of innovative technologies of future masters of industrial training of transport in the process of formation of professional competence will promote the acquisition of skills and abilities of information and communicative interaction, increase the amount of educational material for creative mastery and use in further activities.Key words:competence, master of vocational training of transport profile, innovative technologies, professional tasks. У статті розглянутошляхи формування професійної компетентності майбутніх майстрів виробничого навчання транспортного профілю. У контексті цієї проблеми на основі аналізу психолого-педагогічної літератури узагальнені підходи до проблематики обґрунтування структурних компонентів педагога професійного навчання.Метою статті є обґрунтування шляхів підвищення ефективності формування професійної компетентності майбутніх майстрів виробничого навчання транспортного профілю. Відповідно до поставленої мети дослідження авторами проведене анкетування педагогічних, науково-педагогічних працівників, які здійснюють підготовку майбутніх майстрів виробничого навчання транспортного профілю. Дослідження засвідчують, що респонденти для активізації освітньої діяльності, підвищення мотивації навчання не приділяють необхідної уваги впроваджуванню нетрадиційних лекцій, що побудовані на засадах ігрової діяльності (бінарної лекції, лекції-провокації, лекції-пресконференції, лекції-візуалізації).Проаналізовано різні авторські погляди, особистий досвід дозволяють стверджувати, що мето-дика формування технічних здібностей студентів у процесі вивчення фахових дисциплін має проєктуватися в освітньому процесі шляхом залучення до розв’язання різного типу навчально-виробничих завдань, спрямованих на розвиток логічних прийомів мислення, формування здатностей до прийняття нестандартних рішень тощо. Серед яких виокремлено: впровадження в освітній процес інноваційних технологій (інформаційних, інтерактивних, проєктних); планомірне використання нетрадиційних організаційних форм; залучення здобувачів освіти до інтерактивної діяльності з метою набуття досвіду розв’язання професійних завдань, включення майбутніх майстрів виробничого навчання до виконання проєктів за тематикою, що відображає інновації транспорт-ної галузі.Доведено, що використання у процес формування професійної компетентності інноваційних техно-логій майбутніх майстрів виробничого навчання транспортного профілю сприятиме засвоєнню вмінь і навичок інформаційної і комунікативної взаємодії, збільшенню обсягу навчального матеріалу для творчого опанування й використання в подальшій діяльності.Ключові слова: компетентність, майстер виробничого навчання транспортного профілю, інноваційні технології, професійні завдання.
11
Василенко, О. А. "ІННОВАЦІЙНІ ПІДХОДИ В ОРГАНІЗАЦІЇ ПРОВЕДЕННЯ ЛАБОРАТОРНИХ ЗАНЯТЬ З ОКРЕМИХ КУРСІВ ВИЩОЇ МАТЕМАТИКИ". Educational Dimension 31 (29 грудня 2011): 145–51. http://dx.doi.org/10.31812/educdim.4661.
Повний текст джерелаАнотація:
Упровадження елементів адаптивної системи навчання при проведенні лабораторних робіт з математичної статистики у вищих навчальних закладах технічного профілю сприяє збереженню змістового навантаження курсу, активізації самостійної пізнавальної діяльності студентів.
12
Меняйло, В. І. "Дослідницько-інноваційна підготовка майбутніх фахівців природничого профілю: передумови, стан, проблеми, перспективи". Соціологія: теорія, методи, маркетинг, № 4, жовтень - грудень (2017): 99–104.
Знайти повний текст джерела
13
Миколаєнко, Н. М. "Інноваційні форми та методи в підготовці майбутніх фахівців редакторсько-видавничого профілю". Соціум. Документ. Комунікація. Сері "Історичні науки", вип. 5 (спецвип.) (2018): 249–57.
Знайти повний текст джерела
14
Матвєєва, К. С. "Інноваційні методи і прийоми навчання в іншомовній підготовці фахівців економічного профілю". Неперервна професійна освіта: теорія і практика. Серія: Педагогічні науки, Вип. 1/2 (42/43) (2015): 96–101.
Знайти повний текст джерела
15
Леськова, С. В. "ІМПЛЕМЕНТАЦІЯ ІННОВАЦІЙНОЇ СИСТЕМИ УПРАВЛІННЯ РОЗВИТКОМ ПЕРСОНАЛУ В ПРОЦЕС УПРАВЛІННЯ ПЕРСОНАЛОМ РОЗДРІБНИХ ТОРГОВЕЛЬНИХ МЕРЕЖ". Herald of Lviv University of Trade and Economics Economic sciences, № 59 (18 червня 2020): 116–23. http://dx.doi.org/10.36477/2522-1205-2020-59-15.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті розглянуто основні тенденції в управлінні персоналом, в результаті чого встановле-но, що навчання персоналу є найважливішим трендом в HR. Обґрунтовано необхідність системного управління розвитком персоналу роздрібних торговельних мереж під впливом світових тенденцій у впровадженні іннова-цій в торгівлі. Сформовано модель імплементації інноваційної системи управління розвитком персоналу в про-цес управління персоналом роздрібних торговельних мереж. Проведено аналіз даних щодо визначення компете-нцій, необхідних для працевлаштування у вітчизняні роздрібні торговельні мережі. Обґрунтовано використан-ня в управлінні персоналом роздрібних торговельних мереж таких інструментів, як HR-брендинг, HR-маркетинг, моделі компетенцій. Сформовано профіль компетенцій торговельного персоналу, що дозволить HR-фахівцям роздрібних торговельних мереж створити модель компетенцій, з допомогою якої підвищити ефективність пошуку і відбору персоналу. Окреслено важливість впровадження у процес адаптації нових пра-цівників інноваційних методів: гейміфікація, навчання з використанням технологій віртуальної і додаткової реальності (VR, AR), менторство. Показано необхідність розроблення планів індивідуального розвитку праців-ників, згідно з якими буде можливість системно застосовувати reskilling (перенавчання) і upskilling (підвищен-ня кваліфікації) торговельного персоналу. Визначено алгоритм розроблення плану індивідуального розвитку працівника, що ґрунтується на рекомендаціях щодо організації навчання персоналу, визначених у ДСТУ ISO 10015:2008 “Управління якістю. Настанови щодо навчання персоналу”. Проведено аналіз методів оцінки пер-соналу, які використовують у своїй практиці вітчизняні роздрібні торговельні мережі, і обґрунтовано доціль-ність застосування в оцінюванні персоналу таких методів, як «360 градусів» і Assessment centre. Обгрунтовано значення створених умов для системного розвитку персоналу і кар’єрного зростання для утримання й залучен-ня працівників у роздрібних торговельних мережах і сприяння зміцненню HR-бренда, що є важливою складовою кадрової стратегії компанії.
16
Меняйло, В. "Академічний профіль доцента як суб"єкта дослідницько-інноваційної діяльності у сучасному закладі вищої освіти". Збірник наукових праць Уманського державного педагогічного університету, Вип. 2 (2019): 82–89.
Знайти повний текст джерела
17
Меняйло, В. "Академічний профіль доцента як суб"єкта дослідницько-інноваційної діяльності у сучасному закладі вищої освіти". Збірник наукових праць Уманського державного педагогічного університету, Вип. 2 (2019): 82–89.
Знайти повний текст джерела
18
Shestopalova, O. P. "РЕФОРМУВАННЯ СТАРШОЇ ЛАНКИ ЗАГАЛЬНООСВІТНЬОЇ ШКОЛИ: ПРОГНОЗИ ТА СТАВЛЕННЯ ПЕДАГОГІВ, БАТЬКІВ ТА УЧНІВ". Scientific Studios on Social and Political Psychology, № 40(43) (17 листопада 2017): 197–208. http://dx.doi.org/10.33120/ssj.vi40(43).73.
Повний текст джерелаАнотація:
Висвітлюється проблема готовності педагогів до перехідного періоду в освітньому реформуванні. Означено проблеми впровадження інноваційної моделі профільного навчання у старшій школі: підготовка до вибору профілю навчання; когнітивний дисонанс у вчителів, викликаний різними типами програм; не підготовлені до вибору подальшої стратегії навчання батьки учнів та самі учні. Визначено тенденції щодо прогнозів та ставлення до інноваційної моделі профільної старшої школи в групах батьків, учителів та учнів. Наведено результати опитування в цих трьох групах щодо впровадження 12-річного терміну навчання та опитування педагогів щодо профілізації старшої школи. Виявлені тенденції розділено на соціально спрямовані та психолого-педагогічні. З’ясовано, що негативне або амбівалентне ставлення можна змінити в процесі суспільного обговорення, за допомогою методів створення позитивного іміджу освітньої реформи. Наголошено на актуальності подальшого суспільного діалогу щодо питань профільної орієнтації, допрофільної підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації педагогів, а головне – змісту профільної підготовки.
19
Morze, Nataliia, Mariia Boiko, Viktoriia Vember, and Oksana Buinytska. "BUILDING THE DIGITAL COMPETENCE TEACHER PROFILE BY INNOVATIVE TEACHING INSTRUMENTS." OPEN EDUCATIONAL E-ENVIRONMENT OF MODERN UNIVERSITY, Spesial Edittio (2020): 1–71. http://dx.doi.org/10.28925/2414-0325.2020spv4.
Повний текст джерелаАнотація:
This report on the MoPED project contains the results of designing the digital competence of teachers, in particular, developed models of standards of digital competence of university teachers and teachers. The report presents the results of a survey of teachers and students of higher education institutions and teachers of secondary education institutions on their attitudes to digital competence and the composition and content of digital competence of teachers, which was conducted under the project. Models of digital competence standards of a teacher of a higher education institution and a teacher of a general secondary education institution have been built. The levels of digital competence of a university lecturer are determined and certain knowledge and skills are determined for each of them. The standard of digital competence of the teacher which consists of 5 components is offered and requirements to each of them are described in detail.
20
Smoliuk, Ivan, Yuliia Solodukha, and Nataliia Yasinska. "US ING OF INNOVATIVE METHODS OF EDUCATION IN THE PREPARATION OF PRE - SCHOO L SPECIALISTS." Pedagogìčnij časopis Volinì 2(5), no. 2017 (2017): 102–7. http://dx.doi.org/10.29038/2415-8143-2017-02-102-107.
Повний текст джерела
21
Жигаренко, Ігор, Євгенія Каширіна та Маріанна Тоба. "Діагностичні маркери складових особистісно-професійної адаптації фахівців соціономічного профілю". Теоретичні і прикладні проблеми психології, № 2(55) (2021): 43–53. http://dx.doi.org/10.33216/2219-2654-2021-55-2-43-53.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті визначено діагностичні маркери складових особистісно-професійної адаптації фахівців соціономічного профілю. Розкрито специфіку особистісно-професійної адаптації, як системно-інтегрованого поняття, та визначено її змістовні і динамічні характеристики у фахівців соціономічного профілю. Особистісно-професійна адаптація розглядається як інтегральний багаторівневий процес і результат взаємодії особистості фахівця з професійним середовищем на основі механізмів збалансованого врівноваження, які передбачають збереження особистісної цілісності і стійкості (ідентичність, тотожність), інтеграцію і одночасну мінливість (розвиток, вдосконалення і набуття нових професійних і соціально-психологічних якостей і властивостей), які стосуються як характеристик особистості фахівця, так і способів його взаємодії з професійним середовищем, тобто як процес, що включає в якості своїх компонентів професійну, соціально-психологічну та організаційну адаптацію. Показано, що змістовні та динамічні характеристики особистісно-професійної адаптації фахівців соціономічного профілю (в єдності її професійних, соціально-психологічних та організаційних аспектів) у значному ступені визначаються особливостями організаційно-культурного контексту. При цьому культурно-контекстний вплив лише в незначній мірі зачіпає область формально-статистичних показників адаптаційних процесів і переважно зосереджується у сфері соціально-психологічної регуляції адаптаційної поведінки фахівця. Концептуальні соціально-психологічні основи дослідження особистісно-професійної адаптації фахівців соціономічного профілю на пізнавально-інтеріоризаційному та продуктивно-діяльнісному етапах їх професіоналізації склали позиції детермінізму, системності, інтегративності та розвитку з урахуванням норми і девіації в соціономічних професіях. Розкрито концепцію проектно-квалітативної парадигми управління інноваційними розвитком системи підготовки і перепідготовки фахівців соціономічного профілю на основі полідисциплінарного підходу до процесу безперервної багаторівневої професійної освіти, зокрема її рекурентного характеру, і соціально-психологічного супроводу цього процесу. Основу парадигми становили ідеї і принципи квалітології, міждисциплінарності, гуманізації, безперервності, прогностичності, операціональності. Концептуальна парадигма проектно-квалітативного управління представлена як структурна цілісність організаційної, функціональної та параметричної складових, обʼєднаних єдиною методологічною основою управління і оцінки якості, що включає сукупність компонентів цілепокладання, методологічних підстав, сфери застосування, змістовного, оціночного, критеріального і результативного компонентів. З урахуваннях теоретико-методологічних та концептуальних основ дослідження побудована структурно-функціональна модель, що відображає механізми процессу особистісно-професійної адаптації і адаптаційні ресурси фахівців соціономічного профілю і складається з мотиваційно-ціннісної, компетентнісно-функціональної та конативно-стильової складових. Ключові слова: фахівці соціономічного профілю, особистісно-професійна адаптація, діагностичні маркери особистісно-професійної адаптації.
22
ЛИТВИН, Андрій. "ОСОБЛИВОСТІ НЕПЕРЕРВНОЇ ПРОФЕСІЙНОЇ ПІДГОТОВКИ ФАХІВЦІВ ТЕХНІЧНОГО ПРОФІЛЮ У ЗАКЛАДАХ ВИЩОЇ ОСВІТИ". Збірник наукових праць Національної академії Державної прикордонної служби України. Серія: педагогічні науки 25, № 2 (1 липня 2021): 136–52. http://dx.doi.org/10.32453/pedzbirnyk.v25i2.787.
Повний текст джерелаАнотація:
Кардинальні соціальні перетворення, потреба подальшого невпинного розвитку різних галузей економіки диктують необхідність комплексної модернізації вітчизняної професійної освіти як єдиної системи всіх її ланок і ступенів. Аналіз наукових підходів щодо розроблення педагогічних основ неперервної освіти виявив комплекс загальних завдань, що визначають її функції – компенсаторну, адаптивну, інтегративну, самореалізації. Багатовимірний характер неперервної професійної освіти забезпечує низка властивостей (багаторівневість, доповнюваність, маневреність, наступність) і характеристик, що дозволяють задовольняти все різноманіття особистісних і суспільних потреб.Професійна підготовка фахівців технічного профілю характеризується багаторівневим характером організації навчання у закладах освіти, що відрізняються цілями, структурою навчальних планів, методами, формами і засобами навчання. Урахування специфіки підготовки фахівців цього профілю під час реалізації неперервної освіти у закладах вищої освіти (ЗВО) вимагає перебудови основних компонентів традиційної педагогічної системи з урахуванням певних особливостей, до яких відносимо: системність і цілісність організації професійної підготовки; випереджальну спрямованість; ступеневість усіх ланок; завершеність етапів підготовки; узгодженість, відкритість і варіативність освітніх програм. Важливим також є дотримання специфічних принципів: наступності, прогностичності, варіативності, автономності, адаптивності.Неперервна підготовка фахівців розглядається як логічне поєднання послідовних ланок професійної освіти. Кожен ступінь є сукупністю взаємопов’язаних і взаємозумовлених елементів, націлених на вирішення конкретного завдання. Цілісність багаторівневої системи забезпечується взаємодією окремих ланок, оптимізованою в адміністративній структурі ЗВО. Це потребує формування та реалізації єдиного комплексу наскрізних освітніх програм.Модернізація української вищої школи у напрямі формування цілісної неперервної професійної освіти сприятиме підготовці нового покоління фахівців технічного профілю, які володітимуть інноваційним мисленням, розвинутими професійними компетентностями, високою духовністю та загальною культурою.
23
Доценко, С. О., та Т. М. Собченко. "ЦИФРОВА КОМПЕТЕНТНІСТЬ МАЙБУТНЬОГО ФАХІВЦЯ ФІЛОЛОГІЧНОГО ТА ПРИРОДНИЧОГО ПРОФІЛЮ". Засоби навчальної та науково-дослідної роботи, № 53 (2019): 40–55. http://dx.doi.org/10.34142/2312-1548.2019.53.03.
Повний текст джерелаАнотація:
Визначено дидактичний та освітній потенціал змістового модуля «Засоби цифрової підготовки» навчальної дисципліни «Педагогіка» для розвитку цифрових компетентностей студентів гуманітарних та природничих спеціальностей. Індекс цифрової компетентності у двох групах Г1 (природничий факультет) та Г2 (гуманітарний факультет) було визначено за допомогою вхідної та підсумкової діагностики, які розроблені згідно з рамкою цифрової компетентності DigComp 2.0 та методикою «Індекс цифрової компетентності» (Г. Солдатова та інші). Про ефективність зазначеного змістового модуля та його суттєвий вплив на розвиток цифрової компетентності студентів свідчать отримані результати: на рівні А1 (Початківець. Потрібно розвивати цифрові навички) – 14,3% студентів групи Г1, та 10,5% групи Г2; на рівні А2 (Дослідник. Розуміє високий потенціал цифрових технологій, але ситуативно використовує цифрові інструменти для навчання) – 17,1% студентів групи Г1, та 10,5% групи Г2; на рівні В1 (Інтегратор. Експериментує з цифровими інструментами в різних контекстах, інтегрує їх у своїй навчальній діяльності) – 20,1% Г1 та 23,7% Г2), на рівні В2 (Експерт. Цілеспрямовано добирає цифрові інструменти для певної ситуації) – 14,3% Г1 та 21,1% Г2. На рівні С1 (Лідер. Володіє певним набором цифрових інструментів та знає, як обрати найбільш ефективний у певній ситуації) –17,1% в групі Г1 та 15,8% в групі Г2. На рівні С2 (Новатор. Експериментує з високо інноваційними цифровими технологіями та розробляє свої) –17,1% в групі Г1 та 18,4% в групі Г2. Результати моніторингових досліджень дають всі підстави стверджувати, що розроблений змістовий модуль «Засоби цифрової підготовки» як складова навчальної дисципліни «Педагогіка» сприяє підвищенню рівня сформованості цифрової компетентності студентів. При цьому бачимо суттєвіші відмінності між показниками студентів гуманітарних та природничих спеціальностей, що свідчить про те, що для гуманітаріїв потрібно збільшити кількість годин на вивчення зазначеного модуля або впровадити нову навчальну дисципліну.
24
АРТЮШИН, Георгій, та Клавдія ТУШКО. "СУЧАСНІ ТЕНДЕНЦІЇ ПРОФЕСІЙНОЇ ПІДГОТОВКИ ФАХІВЦІВ СЕКТОРУ БЕЗПЕКИ ТА ОБОРОНИ У КРАЇНАХ, ЩО РОЗВИВАЮТЬСЯ". Збірник наукових праць Національної академії Державної прикордонної служби України. Серія: педагогічні науки 21, № 2 (12 вересня 2020): 5–17. http://dx.doi.org/10.32453/pedzbirnyk.v21i2.417.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті представлено результати теоретичного аналізу наукових джерел щодо сучасного стану професійної підготовки фахівцівсектору безпеки та оборони у країнах, що розвиваються, а саме: Бразилія, Болгарія, Грузія, Індія, Індонезія, Казахстан, Китай, Малайзія, Румунія, Хорватія та Україна. З’ясовано, що ці країни зазнають впливу схожих зовнішніх та внутрішніх чинників, які впливають на розвиток професійної підготовки фахівців сектору безпеки та оборони. Серед таких чинників можна назвати профіль загроз національній безпеці, рівень економічного розвитку, географічне розташування, рівень технічного та технологічного оснащення військових підрозділів, готовність до впровадження інновацій, тощо.Детальний аналіз сучасних тенденцій професійної підготовки фахівців сектору безпеки та оборони у країнах, що розвиваються, дав нам змогу здійснити їх класифікацію за рівнем охоплення. Так, ці тенденції можна поділити на три групи, які відбуваються на макро-, мезо- та мікрорівні. Макрорівень стосується діяльності органів сектору безпеки та оборони (формування системи професійної підготовки майбутніх офіцерів у відповідності з урахуванням міжнародних стандартів, посилення міжнародного співробітництва, реалізація зв’язків військової та цивільної освіти, створення цільових державних програм, впровадження інноваційних підходів). Тенденції на мезорівні означають закономірності, які відбуваються в межах вищого військового навчального закладу (дистанційне та змішане навчання, навчання в умовах максимально наближених до реальних бойових дій, гуманізація, інформатизація, демократизація освітнього процесу). Мікрорівень стосується діяльності науково-педагогічних працівників вищого військового навчального закладу та здобувачів освіти (орієнтація професійної підготовки на саморозвиток здобувачів освіти, що означає опору на особистісне знання, використання інноваційних педагогічних технологій).
25
Зінченко, Вікторія Миколаївна, Олександр Миколайович Романуха, Світлана Казимирівна Ревуцька та Поліна Олександрівна Чевердак. "ІНФОРМАЦІЙНО-ОСВІТНЄ СЕРЕДОВИЩЕ ФОРМУВАННЯ ПРОФЕСІЙНИХ МОВНО-МОВЛЕННЄВИХ КОМПЕТЕНТНОСТЕЙ СТУДЕНТІВ ЕКОНОМІЧНОГО ПРОФІЛЮ". Information Technologies and Learning Tools 79, № 5 (28 жовтня 2020): 184–98. http://dx.doi.org/10.33407/itlt.v79i5.2997.
Повний текст джерелаАнотація:
У сучасних умовах розвитку й широкого застосування комп’ютерної техніки навчальний процес у закладах вищої освіти має будуватись із застосуванням інформаційних технологій, що сприяє диференціації, гуманізації та гуманітаризації освіти, інтенсивному розвиткові й реалізації духовного та інтелектуального потенціалу студентів. Висока культура мовлення є складником загальної людської культури. Сьогодні збільшився інтерес до української мови як державної і студентам недостатньо мати набуті в школі знання. Випускник закладу вищої освіти повинен досконало знати українську мову і використовувати її в процесі виконанні службових обов’язків. Сформовані мовно-мовленнєві і мовно- професійні компетентності сприяють оволодінню фахом, підвищують ефективність праці, позитивно впливають на ділові стосунки. Для спеціаліста економічного профілю висока культура усного й писемного мовлення – не лише відображення його професійності, толерантності, вихованості, інтелігентності. Вона визначає культуру його праці, а також, що є найважливішим, культуру взаємин у всіх сферах мовленнєвої діяльності. Саме пошук інноваційних ефективних методик викладання мовних курсів в економічних закладах вищої освіти зумовлює дослідження особливостей формування мовно-мовленнєвих компетентностей студентів економічних спеціальностей засобами сучасних інформаційних технологій. У статті досліджено: погляди вчених-психологів і педагогів на проблему впровадження інформаційних технологій у процес навчання української мови за професійним спрямуванням; визначено основні лінгводидактичні завдання, вирішенню яких сприяє впровадження інформаційних технологій у процес мовної освіти; окреслено психолого-педагогічні умови формування професійних мовно-мовленнєвих компетентностей студентів економічного профілю з використанням інформаційних технологій; розглянуто зміни в моделі та складники процесу навчання мови за професійним спрямуванням при використанні інформаційних технологій.
26
Нечипорук, Микола Васильович, Олег Євгенович Федорович, Віктор Васильович Попов та Максим Сергійович Романов. "Моделювання профілів спеціалістів для планування та виконання проєктів зі створення інноваційних виробів аерокосмічної техніки". RADIOELECTRONIC AND COMPUTER SYSTEMS, № 1 (23 лютого 2022): 23–35. http://dx.doi.org/10.32620/reks.2022.1.02.
Повний текст джерелаАнотація:
The problem of staffing for the implementation of projects to create innovative products of aerospace technology (ACT) is developed and solved. The relevance of the study is related to the modeling of specialist profiles to acquire the competencies necessary to complete the project on the new AST product creation. The study creates the set of competencies necessary for the implementation of the project to create AST products by training (retraining) specialists, considering the requirements of the industry professional standards (IPS) and the requirements competencies necessary for the new project. Much attention is paid to the architecture of the complex AST product, which is presented as a set of components. The basic product (BP) representation is done in the form of typical components which creation is associated with the necessary specialties and competencies that meet the requirements of the IPS. Specialties contain many competencies, which, in their turn, are divided into knowledge, skills, and abilities. The project to create the new AST product includes the product architecture, which may differ from the BP architecture and therefore requires the activities to develop the new components. To represent the component architecture, specialties, and competencies of the developers, the precedent base (PBBP) is used. The comparison of new product architectures and BP is carried out using both qualitative and quantitative assessments. For qualitative assessments, linguistic variables and the lexicographic ordering of variants are used. Quantitative evaluations are used to compare and evaluate the proximity of the technical characteristics of the components of the new product and BP. The assessment of the closeness of the specialties and competencies required in the new project and existing in the PBBP is carried out using qualitative assessments presented in the form of letters of the Latin alphabet. An optimization model was developed to minimize the difference in competencies based on scores. The optimization is carried out using integer (Boolean) linear programming. Admissible values of costs, time, and risks associated with the training (retraining) of specialists for the implementation of the project to create the new AST product are used as restrictions. An example of how to create the competencies for the implementation of the project to create helicopter blades from composite materials is given. The scientific novelty of the study is related to the development of a method to staff the implementation of innovative projects to create the new AST products using component and competence-based approaches. It is recommended to use the results of this study to staff the implementation of the project created the innovative AST product with a complex component architecture.
27
Сікорака, Ліна. "ФОРМУВАННЯ ЕКОНОМІЧНОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ МАЙБУТНІХ КВАЛІФІКОВАНИХ РОБІТНИКІВ МАШИНОБУДІВНОГО ПРОФІЛЮ ЗАСОБАМИ ХМАРНИХ ТЕХНОЛОГІЙ". Збірник наукових праць Національної академії Державної прикордонної служби України. Серія: педагогічні науки 17, № 2 (26 січня 2020): 309–21. http://dx.doi.org/10.32453/pedzbirnyk.v17i2.49.
Повний текст джерелаАнотація:
Обґрунтовано необхідність формування економічної компетентності кваліфікованих робітників машинобудівного профілю. Акцентовано увагу на тому, що сучасна модель професійної підготовка майбутніх кваліфікованих робітників має базуватися на інноваціях, які мають забезпечувати формування економічної компетентності.Одним із шляхів удосконалення навчального процесу в закладі професійної (професійно-технічної) освіти є використання “інноваційних педагогічних технології”, які засновані на візуалізації навчального матеріалу засобами хмарних технологій. Аналіз останніх досліджень і публікацій показав, що проблемі формування економічної компетентності майбутніх кваліфікованих робітників машинобудівного профілю в закладах професійної освіти не приділено належної уваги. Особливо не вистачає розробленого навчально-методичного забезпечення з економічних предметів з використанням хмарних сервісів. Метою дослідження є здійснення теоретико-методологічного аналізу хмарних технологій, як засобу формування економічної компетентності майбутніх кваліфікованих робітників машинобудівного профілю.Аргументовано, що економічне виховання та економічна підготовка формує економічне мислення, розвиває економічну свідомість і тим самим формує економічну культуру і компетентність. Визначено, що формування економічної компетентності учнів закладів професійної освіти відбувається переважно авторськими електронними навчальними матеріалами (інтерактивні плакати, презентації, відео матеріали), які розробляються викладачами самостійно. Розглянуто види хмарних технологій та сервісів. Визначено, що застосування хмарних технології в навчальному процесі є стратегічно та економічно вигідним, дає можливості швидко оновлювати інформаційний матеріал, забезпечує гнучкий спосіб задоволення освітніх потреб учнів. На конкретних прикладах відображено використання хмарних технологій на різних етапах уроку “Основи галузевої економіки та підприємництва”. Зроблено висновок, що формування економічної компетентності за допомогою хмарних технологій дозволяє вирішити цілий ряд педагогічних завдань: забезпечити інтенсифікацію навчання, активізацію навчальної та пізнавальної діяльності, формування і розвиток критичного і візуального мислення, підвищення економічної грамотності та культури тощо.
28
Буденкова, Надія. "ЕКОЛОГІЧНЕ ВИХОВАННЯ ІНЖЕНЕРІВ ЯК ЧАСТИНА КОНТЕНТУ ФОРМУВАННЯ ДОВЕРШЕНОЇ ОСОБИСТОСТІ". New pedagogical thought 99, № 3 (11 лютого 2020): 145–48. http://dx.doi.org/10.37026/2520-6427-2019-99-3-145-148.
Повний текст джерелаАнотація:
Статтю присвячено проблемі екологічного виховання в технічних закладах вищої освіти. Розглянуто особливості, основні підходи та зміст екологічного виховання у процесі підготовки фахівців водогосподарського профілю. Доведено, що екологічна освіта є одним із пріоритетних напрямків у технічних вищих навчальних закладах. Це безперервний процес навчання, самоосвіти, накопичення досвіду та розвитку особистості, спрямований на формування ціннісних орієнтацій, правил поведінки та спеціальних знань про охорону навколишнього середовища та природокористування, що реалізуються в екологічно компетентній діяльності. Ці питання є особливо гострими проблемами в підготовці фахівців з питань управління водними ресурсами. Серед хімічних дисциплін, які займаються вищою освітою водного менеджменту, найбільш екологічно спрямованими слід вважати «Хімію довкілля» та «Гідрохімію води». Зазначено, що низький рівень екологічних знань інженерів водного господарства вказує на необхідність активізації процесу формування екологічних знань майбутніх фахівців та пошуку інноваційних технологій навчання.
29
Пічкур, Микола Олександрович, Галина Іванівна Сотська, Ірина Іванівна Демченко, Анатолій Миколайович Король та Андрій Миколайович Гордаш. "МИТЕЦЬ ІНФОРМАЦІЙНОГО ПОКОЛІННЯ: АКАДЕМІЧНА І ЦИФРОВА ПАРАДИГМА ОБРАЗОТВОРЧОЇ ПІДГОТОВКИ У ВИЩІЙ ШКОЛІ". Information Technologies and Learning Tools 79, № 5 (28 жовтня 2020): 296–312. http://dx.doi.org/10.33407/itlt.v79i5.2927.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті в історичній ретроспективі розглянуто цінності традиційних та інноваційних студій образотворення різних поколінь митців, серед яких визначено особливості генерації творців художніх артефактів інформаційного світу. Розкрито ґенезу становлення цифрової арт-практики та виявлено її вплив на оновлення усталеної класифікації системи образотворчого мистецтва творами цифрового формату різних видів і жанрів, що виконуються технічним, автоматизованим чи штучним способом. З’ясовано, що в умовах інформатизації і цифровізації образотворчого мистецтва розширюються межі художнього любительства як фактора розмивання професійного і профанного в особистості митця. Для подолання цього негативу йому доцільно володіти традиційним і цифровим образно-виразним інструментарієм. Доведено, що поліпарадигмальна за своєю сутністю образотворча підготовка фахівців мистецького профілю в закладах вищої освіти має бути спрямованою на спадкоємність та органічний синтез класичної і цифрової парадигми її функціонування. У тезаурусі мистецької освіти до наукового обігу запропоновано новий термін «цифрова парадигма образотворчої підготовки фахівців мистецького профілю у вищій школі» для позначення специфіки арт-педагогічного процесу організації продуктивної навчально-творчої діяльності студентів на основі комплексного опанування графічної, живописної, формотворної і композиційної грамоти з метою досягнення необхідного і достатнього рівня творчої компетентності та основ художньої майстерності продукування творів електронного формату. Обґрунтовано методологію цифрової арт-педагогіки, що охоплює принципи гуманізму, креативності, міждисциплінарної інтеграції, рефлексії та постійного пошуку і застосування ефективних методів подолання негативів інформаційного середовища.
30
Дорофєєва, T. "УПРОВАДЖЕННЯ ІННОВАЦІЙНОЇ СИСТЕМИ КЕРУВАННЯ ЗАЛУЧЕННЯМ ТАЛАНТІВ У СФЕРІ ПОСЛУГ ФІЗИЧНОЇ КУЛЬТУРИ ТА СПОРТУ В УКРАЇНІ". Financial and credit activity problems of theory and practice 6, № 41 (10 січня 2022): 458–68. http://dx.doi.org/10.18371/fcaptp.v6i41.251474.
Повний текст джерелаАнотація:
Анотація. Розглядаються сучасні системи спортивного менеджменту і те, як вони не можуть полегшити зустрічі та поєднати потенційні перспективні таланти з ідеальним спортивним агентством. Сучасний стан фізичної культури і спорту в сільських населених пунктах України залишає бажати кращого. Багато талановитих спортсменів і дітей, які живуть у сільській місцевості, не мають можливості відточувати свою майстерність у спорті та робити кар’єру на основі свого таланту. Тому спорт для них став лише дозвіллям, і очікується, що вони залишать його, щойно досягнуть зрілого віку. Запропоновано систему керування якістю фізкультурно-спортивних послуг, яка може усунути цю проблему за допомогою стандартизації керування якістю. Брак інновацій при розробленні та впровадженні систем керування спортом в Україні не дозволяє галузі повністю розкрити свій потенціал. Тому дуже важливо зрозуміти, що громадськість і спонсори вимагають від технічної системи, яка обробляє профілі спортсменів і керує ними відповідно до вимог користувачів. У дослідженні використана вторинна методологія з акцентом на якісний аналіз. Це дозволяє дослідникові розробити систематичний огляд літератури, використовуючи попередні, уже проведені дослідження. Завдяки цьому методові можна отримати аргументи і підтвердження інших дослідників, засновані на інноваціях у культурних видах спорту та системах керування. Мета роботи — виділити потенційну модель, яка має унікальну інноваційну особливість — пошук споживачем найближчої організації, яка надає спонсорську підтримку спорту в Україні. Підтверджено гіпотезу дослідження, яка полягала у припущенні, що зусилля щодо поліпшення тільки наявних практик організаційної діяльності не можуть суттєво поліпшити стан фізичної культури і спорту та якість фізкультурно-спортивного обслуговування населення. Розглянуто переваги її впровадження, а також потенційні проблеми, що можуть виникнути після її розгортання. Нарешті, запропонована інноваційна система має бути додатково оцінена іншими дослідниками, щоб оцінити її технічну реалізацію та виявити підводне каміння і проблеми, які можуть виникнути у процесі розроблення. Якщо їх буде виявлено, то можна буде усунути, коли система почне проходити належний процес розроблення. Ключові слова: системи керування спортом, фізична активність, інновації. Формул: 0; рис.: 1; табл.: 7; бібл.: 25.
31
Балаж, M., та B. Костенко. "Застосування мобільних додатків у превентивній кардіології та кардіореабілітації: огляд літератури". Спортивна медицина, фізична терапія та ерготерапія, № 2 (15 лютого 2021): 73–77. http://dx.doi.org/10.32652/spmed.2020.2.73-77.
Повний текст джерелаАнотація:
Мета. За даними літературних джерел розглянути сучасні підходи до можливостізастосування мобільних додатків у превентивній кардіології та кардіореабілітації. Методи.Аналіз та узагальнення даних наукової та науково-методичної літератури. Результати. Існуютьзагальновідомі прогалини у реабілітації та вторинній профілактиці ішемічної хвороби серця.Використання технологій на базі смартфона може забезпечити інноваційну платформудля заповнення цих прогалин. Висновки. Використання мобільних додатків потенційноможе сприяти вдосконаленню програм кардіореабілітації та вторинної профілактикишляхом збільшення їх доступності для пацієнтів, підвищення прихильності хворих до участів кардіореабілітаційних програмах, забезпечення телемоніторингу та зворотного зв’язкув режимі реального часу, покращення профілю факторів ризику. Не зважаючи на високийвідсоток користувачів мобільних додатків серед населення України, потенціал даних технологійвсе ще не використовується у програмах кардіореабілітації та вторинної профілактики, щопотребує проведення наукових досліджень у даному напрямку.
32
Varhata, Oksana V., Olena V. Kuleshova, and Liudmyla V. Mikheieva. "THE THEORETICAL ANALYSIS OF THE PSYCHOLOGICAL READINESS OF THE SPECIALISTS OF SOCIONOMIC PROFILE TO THE INNOVATION PROFESSIONAL ACTIVITY." Scientific Notes of Ostroh Academy National University: Psychology Series 1, no. 13 (June 24, 2021): 4–9. http://dx.doi.org/10.25264/2415-7384-2021-13-4-9.
Повний текст джерелаАнотація:
The article provides the theoretical analysis of the psychological readiness of socionomic specialists for innovative professional activities in the scientific psychological literature. The methodological approaches to determining the essence of psychological readiness are outlined. The structural components of the psychological readiness of socionomic specialists for innovative professional activity are determined. The structure of the psychological readiness to the innovation professional activity includes motivating value, cognitive, operational, personal, creative, communicative, reflective components. The article reveals the definitions “readiness”, “professional readiness”, “psychological readiness”, “innovation readiness”, “psychological readiness for innovation professional activity”. The definition of psychological readiness for innovative professional activity in the context of scientific comprehension is considered. Theoretical and methodological understanding of the scientific literature allowed to determine the essence of psychological readiness for innovative professional activity as a psychological phenomenon which is characterized by the demonstration of motivation for professional activity, mastery of innovative technologies to achieve goals, ability to creative activity and high level of reflection. In the article, the psychological readiness to the innovative professional activity is understood as the complex of the personal professional qualities, which assist in professional tasks solving in the innovative sphere. The concept of psychological readiness of socionomic specialists for innovative professional activity has been improved. The article provides the empirical analysis levels of the psychological readiness of socionomic specialists for innovative professional activities. The psychological factors and the psychological barriers of the psychological readiness of socionomic specialists for innovative professional activity are determined.
33
Svitlana, Lytkovs’ka. "THE USE OF INNOVATIVE PEDAGOGICAL TECHNOLOGIES IN THE INVESTIGATION OF NATURAL AND SCIENTIFIC DISCIPLINES IN THE AGRICULTURAL PROFILE." Scientific Issues of Vinnytsia State M. Kotsyubynskyi Pedagogical University. Section: Pedagogics and Psychology 243, no. 56 (2018): 153–57. http://dx.doi.org/10.31652/2415-7872-2018-56-153-157.
Повний текст джерела
34
Росновський, Микола, та Богдан Вовк. "РОЛЬ ПЕДАГОГА ПРОФЕСІЙНОГО НАВЧАННЯ У ФОРМУВАННІ ЗНАНЬ ПРО ІННОВАЦІЙНІ ТЕХНОЛОГІЇ В ГАЛУЗІ СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКОГО ВИРОБНИЦТВА В МАЙБУТНІХ КВАЛІФІКОВАНИХ РОБІТНИКІВ АГРАРНОГО ПРОФІЛЮ". Професіоналізм педагога: теоретичні й методичні аспекти, № 12 (30 червня 2020): 45–56. http://dx.doi.org/10.31865/2414-9292.12.2020.206648.
Повний текст джерела
35
Олійник, Наталія. "ФОРМУВАННЯ ПРОФЕСІЙНОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ СТУДЕНТІВ-АГРАРІЇВ". Інноватика у вихованні 1, № 12 (21 листопада 2020): 183–91. http://dx.doi.org/10.35619/iiu.v1i12.291.
Повний текст джерелаАнотація:
Відзначено, що аграрний сектор в Україні росте з кожним роком, а тому кваліфікованих фахівців з агрономічною освітою потребує ціла низка сфер бізнесу: агрохолдинги, фермерські підприємства, хімічні, насіннєві, консалтингові, дистрибуційні, інвестиційні та торгові компанії і навіть банки.
Зауважено, що головним завданням вищої аграрної школи є забезпечити студентів достатнім об’ємом наукової інформації, та навчити майбутніх фахівців самостійно працювати зі спеціальною та науковою літературою, слідкувати за розвитком інноваційних технологій в аграрній галузі, постійно поповнювати свої знання новими прогресивними формами підготовки фахівців аграрного профілю в нових умовах праці. Аналіз результатів дослідження професійної компетентності майбутніх фахівців аграріїв. Аналіз експериментальної роботи приводить автора до висновку, що запропонована ним раніше модель професійна компетентність майбутніх фахівців аграріїв для оптимізації процесу професійна підготовка та сприяє ефективному формуванню професійної компетентності працівників агропромислового комплексу.
Доведено, що порівняно з вихідними показниками відбулися суттєві зміни розвиток професійної компетентності студентів-аграріїв в ЕГ. На заключному етапі він узагальнює результати дослідження, що дозволило скласти уявлення про рівень професійної компетентності. Загальна професійна компетентність майбутніх фахівців аграріїв експериментальної групи відповідає середньому рівню, статистично значне збільшення кількості майбутніх фахівців аграріїв з високим рівнем професійної компетентності. На цій підставі автор стверджує, що певні педагогічні умови дозволяють якісно підвищити рівень професійної компетентності студентів-аграріїв
36
Кузьменко, Ольга. "Innovative Technologies of Physics Training in the Context of Stem-Education in Higher Education in Technical Profiles." Health and Safety Pedagogy 3, no. 2 (2018): 137–44. http://dx.doi.org/10.31649/2524-1079-2018-3-2-137-144.
Повний текст джерела
37
Kuzmenko, Olha. "Innovative Technologies of Physics Training in the Context of Stem-Education in Higher Education in Technical Profiles." Health and Safety Pedagogy 3, no. 2 (2019): 137–44. http://dx.doi.org/10.31649/2524-1079-2019-3-2-137-144.
Повний текст джерела
38
Klymenko, A. V., A. O. Steshenko, V. S. Zakharchuk та V. S. Tkachov. "ДОСВІД ВИКОРИСТАННЯ ЛАПАРОСКОПІЧНОГО ТРЕНАЖЕРА З МЕТОЮ ПОКРАЩЕННЯ ПРАКТИЧНИХ НАВИЧОК СТУДЕНТІВ-МЕДИКІВ". Медична освіта, № 3 (28 жовтня 2019): 66–74. http://dx.doi.org/10.11603/me.2414-5998.2019.3.10520.
Повний текст джерелаАнотація:
В останні роки спостерігається експоненціальне збільшення ролі технічного оснащення в практиці лікаря хірургічного профілю. Міні-інвазивні хірургічні втручання зазнають широкої інтеграції та потребують від спеціаліста оволодіння певними специфічними навичками. Враховуючи наявність невідповідності навчальних програм сучасним тенденціям, виникає необхідність створення нових навчальних курсів. У статті показано досвід використання лапароскопічного тренажера для покращення практичних навичок студентів-медиків, які не мали попереднього досвіду лапароскопічної хірургії. На сконструйованому нами бокс-тренажері учасники пройшли навчальний курс, що складається з семи вправ. Оцінка покращення навичок була здійснена шляхом порівняння результатів учасників на початку і в кінці проходження курсу. Всі учасники змогли успішно виконати вправи, з досягненням поставленого цільового рівня. Всі студенти після проходження курсу покращили свої результати в середньому від 1,6 до 4,65 раза, залежно від вправи (p<0,05). Використання самостійно сконструйованих лапароскопічних бокс-тренажерів з розробленим у клініці комплексом вправ є доцільним задля ефективного підвищення практичної підготовки і вмотивованості студентів-медиків. Раннє ознайомлення майбутніх спеціалістів із стандартами міні-інвазивної хірургії є важливою складовою навчального процесу і допомагає створити інноваційно орієнтоване професійне мислення.
39
Fomin, О. V., та А. О. Lovska. "ВИЗНАЧЕННЯ ДИНАМІЧНОЇ НАВАНТАЖЕНОСТІ ВАГОНІВ ІЗ ПРУЖНИМИ ЕЛЕМЕНТАМИ В НЕСУЧИХ КОНСТРУКЦІЯХ". Transport development, № 1(8) (29 квітня 2021): 35–46. http://dx.doi.org/10.33082/td.2021.1-8.04.
Повний текст джерелаАнотація:
Вступ. Транспортна галузь є невід’ємною частиною розвитку національної економіки країни. Для забезпечення її безперебійного функціонування особлива ува- га має приділятися технічній забезпеченості залізничного парку. Тому важливим є впровадження заходів, які сприятимуть покращенню експлуатації рухомого складу. Мета. Обґрунтування впровадження пружних елементів у несучі конструкції ван- тажних вагонів для зменшення їх динамічної навантаженості в експлуатації. Результати. Для зменшення динамічної навантаженості основних типів вантажних вагонів в експлуатації запропоновано впровадження в їх несучі конструкції пружних елементів. За рахунок опору сил сухого тертя між вертикальними частинами гори- зонтальних листів, під якими розміщуються пружні елементи, та стінок П-подібного профілю здійснюється зменшення динамічної навантаженості несучих конструкцій вагонів. Для обґрунтування запропонованого рішення проведено математичне моделю- вання. Для цього складено математичну модель, яка враховує вертикальні переміщення вагонів, що рухаються в порожньому стані стиковою нерівністю. Розв’язок матема- тичної моделі здійснений у програмному комплексі MathCad. Дослідження проведені стосовно найбільш поширених типів вантажних вагонів в експлуатації: напіввагон, вагон-платформа, критий вагон. Встановлено, що запропоновані рішення дають змогу зменшити динамічну навантаженість несучих конструкцій вагонів порівняно з ваго- нами-прототипами: напіввагон – 35%, вагон-платформа – 15%, критий вагон – 20%. Хід руху вагонів оцінюється як «відмінний». Висновки. Проведені дослідження спри- ятимуть зменшенню втомної міцності несучих конструкцій вагонів, створенню від- повідних напрацювань щодо проектування інноваційних конструкцій вагонів, а також підвищенню ефективності експлуатації залізничного транспорту.
40
Волкова, Тетяна Василівна. "Використання засобів і методів інформаційних технологій у підготовці кваліфікованих робітників поліграфічного профілю". Theory and methods of e-learning 2 (3 лютого 2014): 221–26. http://dx.doi.org/10.55056/e-learn.v2i1.277.
Повний текст джерелаАнотація:
Одним із основних напрямів підвищення ефективності підготовки кваліфікованих робітників для поліграфічної галузі на теперішній час розглядається навчання, в основі якого лежить концепція дидактично усвідомленої інтеграції технології „класичного навчання” і технології навчання, що ґрунтується на нових інформаційних технологіях.Відомий теоретик виробничої педагогіки академік С. Батишев, аналізуючи вимоги до підготовки робітників, зауважував то тому, що процес їх формування має дві сторони: кількісну, яка характеризується різноманіттям робіт, та якісну, що визначає складність виконаних робіт. Виконання робітником виробничих функцій залежить від рівня розвитку техніки, від того, чи працює робітник за допомогою машинної чи автоматизованої техніки [1, с. 46].Основоположник вітчизняної кібернетики та інформатики академік В. Глушков вважав, що автоматизація інформаційних технологій у редакційно-видавничій діяльності викликана необхідністю виключення помилок виготовлення верстки та її коригування на всіх етапах технологічного процесу виготовлення поліграфічної продукції, починаючи від операцій безпосереднього введення даних до комп’ютера, комп’ютерного редагування, монтажу сторінок або газетної смуги до перенесення підготовлених на комп’ютері копій до автоматичних набірних машин. Крім того, в сучасних автоматизованих редакціях, на думку вченого, мають бути створені редакційні автоматизовані архіви – інформаційно-пошукові документальні дворівневі системи дескрипторного типу, завдяки чому забезпечується можливість вести статистику опублікованих матеріалів і відповідним чином планувати новий матеріал [3, с. 386].Широке впровадження комп’ютерних технологій у поліграфічному виробництві, інтеграція додрукарських, друкарських і післядрукарських видавничо-поліграфічних процесів, об’єднання всіх стадій технологічного процесу виготовлення друкованої продукції єдиним інформаційним потоком, необхідним для спільної роботи обладнання поліграфічного підприємства спричинили потребу у фахівцях інтегрованих професій. Виробничі завдання організації технологічного процесу, зокрема накопичення, збереження, передача і оброблення інформації, зняття її за допомогою реєструючих пристроїв, підключення до джерел інформації, вивчення інформаційних потоків, підтримування баз даних, відбір і реалізація алгоритмів оброблення інформації, виведення графічної й текстової інформації, перевірка якості готової друкарської продукції складають основу функціональної діяльності оператора з уведення і обробки інформації в комп’ютерній видавничій системі, верстальника, препрес-оператора і оператора друкарського цеху. Водночас, варто зазначити, що роботодавці з кожним роком оновлюють поліграфічне обладнання, впроваджують автоматизовані інформаційні системи управління поліграфічним підприємством, що, в свою чергу, потребує від працівників систематичного самостійного підвищення власного професійного рівня відповідно до виробничих інновацій. Отже, зрослі вимоги до готовності майбутніх поліграфістів до оволодіння ними виробничими технологіями з високим рівнем комп’ютеризації виробничих процесів потребують обґрунтування нового змісту, засобів і методів професійної поліграфічної освіти.Досліджуючи техніко-технологічні аспекти розвитку професійно-технічної освіти, академік НАПН України Н. Ничкало приходить до висновку, що зміст освіти повинен мати випереджувальний характер і постійно оновлюватися з урахуванням динамічних змін у різних галузях економіки, техніки, технологіях, узгодження та взаємозв’язок з метою забезпечення наступності навчання і виховання на всіх рівнях неперервної професійної освіти. Винятково важливим, на думку вченого, є регламентування змісту освіти державними стандартами та їх формування з урахуванням галузевої та регіональної специфіки на кожному ступені навчання [6, с. 91].Реалізація інноваційних компонентів освітньої парадигми, як зазначає Е. Зеєр, вимагає оновлення змісту професійної освіти і державних стандартів, що мають бути зорієнтовані не на вихідні програмні матеріали, а на результат процесу освіти, включаючи компетентність і компетенції [5, с. 27]. У цьому зв’язку здається правомірною точка зору, висловлена С. Батишевим про те, що для майбутніх робітників важливо навчитися ще в стінах училища використовувати знання у виробничій діяльності [1, с. 165]. Тому слід підвищувати ефективність методів вивчення теоретичного матеріалу, інтегрувати його з практикою, забезпечувати наступність теорії з практикою. У кожному профтехучилищі, як зазначав учений, мають бути кабінети і лабораторії з кожної професії – майстерня з новітнім обладнанням, механізмами, устаткуваннями, передбачено обладнання автоваматиувазованих класів, кабінетів інформатики і обчислювальної техніки [1, с. 174]. Очевидно, що практична реалізація моделей навчання як інструмента модернізації сучасної професійно-технічної освіти полягає в проектуванні нових педагогічних методик навчання, основаних на інтеграції традиційних підходів до організації навчально-виробничого процесу, в ході якого здійснюється безпосереднє передавання знань, та інформаційно-освітніх технологій навчання.Академік НАПН України В. Биков розглядає методику навчання як модель навчального процесу, яка інтегрує зміст навчання і навчальну технологію. Методика спрямована на цілі навчання; ґрунтується на змісті навчання, який сформований для досягнення цілей; відбиває психолого-педагогічні методи навчання, які обрані для викладання; визначає діяльність учасників навчального процесу, організацію їх взаємодії, характер і структуру використання ними ресурсів навчального середовища, які застосовуються для забезпечення навчання [2, с. 75].До методів навчання майбутніх кваліфікованих робітників поліграфічного профілю ми будемо відносити методи, що активно використовують потенціал педагогічних, інформаційних і комунікаційних технологій для формування і розвитку в учнів знань, умінь, навичок, способів виконання різних видів інформаційної діяльності, зокрема інтеграцію активних проблемних методів навчання, навчання у співробітництві; створення ситуацій актуальності, успіху в навчанні; формування розуміння власної значущості виконання різних видів професійної діяльності.Засоби інформаційно-комунікаційних технологій є домінуючими складовими засобів інформаційно-освітніх технологій. Ці засоби визначаються І. Роберт як програмно-апаратні і технічні засоби і пристрої, що функціонують на базі мікропроцесорної, обчислювальної техніки, а також сучасних засобів і систем трансляції інформації, інформаційного обміну [7, с. 96].Розширення сфери впливу інформаційно-комунікаційних технологій до будь-якого предметного середовища ілюструє достатньо універсальну схему додатків інформатики і стає за теперішніх умов домінуючою ідеєю в будь-якій предметній освіті. Під впливом цього процесу знаходяться всі предметні сфери діяльності завдяки тому, що широке впровадження і звичне застосування інформаційно-комунікаційних технологій стає методологічною основою домінування прикладного компонента освіти в галузі конкретної предметної діяльності. Як зазначає професор Ю. Дорошенко, функціональна спрямованість навчання практичного розв’язання завдань засобами інформаційно-комунікаційних технологій має ґрунтуватися на раціональному поєднанні якомога ширшого кола споріднених видів професійної діяльності людини, забезпечувати формування узагальнених уявлень про сферу прикладання та особливості майбутньої професійної діяльності [4, c. 73]. На нашу думку, конструктивна інтеграції засобів і методів навчання у процесі підготовки майбутніх кваліфікованих робітників поліграфічного профілю дозволить вибудовувати навчання відповідно до вимог роботодавців і забезпечить розвиток професійно значущих компетентностей.Розглядаючи весь технологічний ланцюжок перетворення інформації від етапу введення до комп’ютерної видавничої системи до отримання готового відтиску можна виділити єдиний набір завдань, що містить комплекси функціональних завдань автоматизованих робочих місць операторів поліграфічного виробництва (табл. 1).Таблиця 1Функціональні завдання операторів поліграфічного виробництва № з/пСпеціалізація кваліфікованого робітникаФункціональні завдання1Оператор з уведення данихНалагодження параметрів уведення з урахуванням технологічного процесу;автоматизація введення і оброблення інформації;створення профілів пристроїв;налагодження системи.2Оператор-верстальникПідготовка оригінал-макету видання;проведення екранної кольоропроби;урахування параметрів технологічного процесу;підготовка до виведення.3Препрес-операторПеревірка оригінал-макету видання;проведення цифрової кольоропроби;монтаж спуску смуг;контроль спуску смуг;виведення друкованих форм.4ТехнологСтворення технологічної карти замовлення;редагування технологічної карти замовлення.5Оператор друкарського цехуКонтроль виконання операції друку;формування звітних даних про завантаження обладнання;контроль якості на відтиску. Реалізація оновленої методичної системи має здійснюватися на заняттях зі спецтехнології, в процесі виробничого навчання в майстерні, виробничої практики на поліграфічному підприємстві. Підвищення ефективності проведення теоретичних занять має досягатися завдяки застосуванню засобів мультимедійного обладнання, демонстраційних презентацій, електронних підручників і навчальних ресурсів, розроблених викладачами спецдисциплін; використання інтерактивної дошки. У процесі підготовки і проведення теоретичних занять доцільним є використання активних, проблемних методів навчання, навчання у співробітництві.Застосування засобів і методів інформаційного навчання в процесі проведення лабораторно-практичних робіт сприятиме проведенню цікавих і насичених занять. Використання на заняттях виробничого навчання методів „мозкового штурму”, групової дискусії надасть навчально-виробничій діяльності майбутніх кваліфікованих робітників поліграфічного профілю продуктивного, творчого характеру. З-за обмеженої кількості офсетних машин вивчення технології друкарської справи переважно здійснюється за бригадною формою навчання. Майстер виробничого навчання має вибудувати послідовність оволодіння трудовими операціями і прийомами таким чином, щоб частина учнів відпрацьовувала їх безпосередньо на обладнанні, а частина – самостійно, використовуючи електронні освітні ресурси.Розвиток систем автоматизації в поліграфії, представлений на теперішній час на українському ринку множиною автоматизованих інформаційних систем управління поліграфічним підприємством як вітчизняного, так і зарубіжного виробництва – PrintEffect, Prinect, Annex, АСУ „Типографія”, зумовлює необхідність обов’язкового стажування майстрів виробничого навчання на сучасних поліграфічних підприємствах. Сучасні технологічні процеси друку ґрунтуються на комп’ютерних технологіях computer-to- …: CtF – computer-to-film (з комп’ютера на фотоплівку), CtP – computer-to-plane (з комп’ютера на друкарську форму), – computer-to-press (з комп’ютера в друкарську машину), – computer-to-print (з комп’ютера в друк). Навчання майбутніх кваліфікованих робітників поліграфічного профілю на заняттях виробничого навчання має здійснюватися за допомогою методичних рекомендацій, педагогічних програмних засобів щодо впровадження інноваційних виробничих технологій, розроблених викладачами спецдисциплін та майстрами виробничого навчання ПТНЗ.Висновок. Отже, використання засобів і методів інформаційних технологій у підготовці майбутніх кваліфікованих робітників поліграфічного профілю, завдяки значним дидактичним можливостям, здійсненню впливу на форми організації теоретичного і професійно спрямованого навчання, на активізацію, інтенсифікацію і ефективність навчально-виробничого процесу, дозволить підвищити рівень мотивації до оволодіння інтегрованими знаннями і вміннями, забезпечить реалізацію методичної системи розвитку професійних компетентностей.
41
Мерзликін, Олександр Володимирович. "Результати впровадження методики використання хмарних технологій як засобу формування дослідницьких компетентностей старшокласників у процесі профільного навчання фізики". New computer technology 13 (25 грудня 2015): 342–55. http://dx.doi.org/10.55056/nocote.v13i0.926.
Повний текст джерелаАнотація:
Метою даного дослідження є експериментальна перевірка методики використання хмарних технологій як засобу формування дослідницьких компетентностей учнів старшої школи у процесі профільного навчання фізики, а основним завданням, відповідно, організація та проведення відповідного педагогічного експерименту та опрацювання його результатів, об’єкт дослідження – процес формування дослідницьких компетентностей учнів у профільному навчанні фізики, предмет – використання хмарних технологій як засобу формування дослідницьких компетентностей старшокласників у профільному навчанні фізики, основні методи дослідження – педагогічний експеримент, статистичні методи. Профільне навчання фізики є основою інноваційної діяльності не лише в галузі природничих наук, а й у галузі інженерії. Тому формування дослідницьких компетентностей старшокласників у профільному навчанні фізики сприятиме подальшому соціально-економічному розвитку суспільства. Реалізація мети і завдань профільного навчання фізики неможливе без урахування принципу гнучкості, який передбачає, зокрема, задоволення індивідуальних запитів учнів за індивідуальними планами і програмами за дистанційної форми навчання, що відбувається в основному за опосередкованої взаємодії віддалених один від одного учасників навчального процесу у спеціалізованому середовищі, яке функціонує на базі сучасних психолого-педагогічних та інформаційно-комунікаційних технологій (ІКТ), таких як хмарні ІКТ навчання. Педагогічно обґрунтоване впровадження хмарних технологій у процес профільного навчання фізики, на нашу думку, сприятиме розвитку дослідницьких компетентностей учнів.
42
ФЕХРАТЛИ, Сатіба Ефенді. "ПСИХОЛОГІЧНІ ОСОБЛИВОСТІ ДИНАМІКИ ПРОФЕСІЙНОЇ САМОСВІДОМОСТІ ВЧИТЕЛІВ У СТРУКТУРІ ПРОФЕСІЙНОГО «Я»-ОБРАЗУ". Наукові праці Міжрегіональної Академії управління персоналом. Психологія, № 3 (52) (21 лютого 2022): 167–73. http://dx.doi.org/10.32689/maup.psych.2021.3.24.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті послідовно розглядаються психологічні особливості динаміки професійної самосвідомості вчителів у структурі професійного «Я»-образу. Вчителі опитувалися у групах, а самооцінка вчителів вивчалася з допомогою методу ранжування. Було проведено відбір якостей, які подобаються вчителям з різним досвідом роботи, та оцінка цих якостей у собі. Значимість важливих якостей вчителя у професійній діяльності на різних етапах професійного розвитку оцінювалася балами. Проведено розподіл позитивних відповідей на анкету про професійну самосвідомість учителів з різним стажем роботи, результати відображені в таблиці. За результатами отриманих даних проаналізовано узагальнені психологічні профілі досліджуваних груп учителів. Результати ще раз показали, що відсутність взаємовпливу між статевою приналежністю та професійним «Я»-образом у структурі самосвідомості вчителів-жінок знижує самоактуалізацію особистості. Вчителі зі стажем роботи від 1 до 5 років мають вищий відсоток у блоці «Розуміння мети педагогічної діяльності». Дещо нижчий відсоток позитивних відповідей у блоці «Задоволеність успіхами в освоєнні педагогічної професії». Виявлено відмінності у відповідях, отриманих в анкеті професійної самосвідомості вчителів з різним стажем роботи. На становлення професійної самосвідомості впливають не лише певні професійні якості, а й внутрішній духовний світ учителя, його соціальне середовище, загальні тенденції розвитку системи освіти країни та світу, а також інноваційні процеси у підготовці до навчання та виховання молодого покоління. Важливою є також загальна духовна атмосфера, що наявна у суспільстві, відносини між поколіннями, етнічна ідентичність та соціально-політичні структури управління, що впливають на розвиток усіх сфер життєдіяльності, у тому числі системи освіти.
43
Kulalaieva, Natalia, та Dmytro Homeniuk. "ТЕХНОЛОГІЯ РОЗВИТКУ СОЦІАЛЬНОГО ПАРТНЕРСТВА В ЗАКЛАДАХ ПРОФЕСІЙНОЇ (ПРОФЕСІЙНО-ТЕХНІЧНОЇ) ОСВІТИ В УМОВАХ ДУАЛЬНОЇ ФОРМИ НАВЧАННЯ". Professional Pedagogics 1, № 20 (11 серпня 2020): 146–50. http://dx.doi.org/10.32835/2707-3092.2020.20.146-150.
Повний текст джерелаАнотація:
Актуальність: необхідність оновлення сучасної системи професійної освіти та запровадження, у зв’язку з цим, дуальної форми навчання в закладах професійної (професійно-технічної) освіти актуалізують розвиток у них соціального партнерства. Це зумовлює пошук інноваційних підходів, методів, технологій і механізмів забезпечення даного процесу.
Мета: розгляд суті та структури технології розвитку соціального партнерства в закладах професійної (професійно-технічної) освіти в умовах дуальної форми навчання, змісту її етапів для успішного й ефективного її використання.
Методи: теоретичні (індукція, дедукція, синтез та узагальнення; моделювання); емпіричні (праксиметричні (вивчення та аналіз педагогічного досвіду, робочих планів, програм підготовки майбутніх кваліфікованих робітників та результатів їхньої діяльності); опитувально-діагностичні (бесіда, інтерв’ювання).
Результати: розроблено технологію розвитку соціального партнерства в закладах професійної (професійно-технічної) освіти в умовах дуальної форми навчання, що є сукупністю поетапно здійснюваних заходів, процедур, методів, котра забезпечує ефективну взаємодію закладів професійної (професійно-технічної) освіти із органами виконавчої влади, об’єднаннями роботодавців, профспілок, підприємствами різних форм власності й підпорядкування, установами служби зайнятості та дає можливість максимально узгодити їхні спільні інтереси. Вона містить структурні складники (концептуально-цільовий, змістово-технологічний та мотиваційно-результативний) та реалізується в чотири етапи (стратегічно-планувальний, організаційно-виконавчий, контрольно-координуючий та мотиваційно-стимулюючий).
Висновки: визначені структурні складники запропонованої технології уможливлюють її життєвий цикл та подальше перетворення. Її ефективне запровадження у закладах професійної (професійно-технічної) освіти сприятиме взаємовигідній продуктивній діяльності суб’єктів системи соціального партнерства, спрямованої на ефективний розвиток професійної освіти, а саме: зміцненню зв’язків між закладами відповідного профілю та соціальними групами цієї професійної спільноти; гнучкості їхнього освітнього процесу та його швидкому реагуванню на вимоги роботодавців; спрощеній адаптації випускників закладів до умов виробництва.
44
Ящук, Ольга. "ОСВІТНЬО-НОРМАТИВНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ІНШОМОВНОЇ ПІДГОТОВКИ МАЙБУТНІХ ФАХІВЦІВ ІЗ КІБЕРБЕЗПЕКИ В УКРАЇНІ: КОМПЕТЕНТНІСНИЙ ВИМІР". ОСВІТА ДОРОСЛИХ: ТЕОРІЯ, ДОСВІД, ПЕРСПЕКТИВИ 1, № 19 (10 червня 2021): 141–49. http://dx.doi.org/10.35387/od.1(19).2021.141-149.
Повний текст джерелаАнотація:
Оглядова стаття ґрунтується на вивченні теоретичних передумов іншомовної підготовки майбутніх фахівців із кібербезпеки. У наш час кібербезпека як сукупність професійних дій і заходів щодо програмного, технічного захисту стає дедалі затребуванішим напрямом діяльності, що актуалізує питання про шляхи вдосконалення професійної підготовки здобувачів, майбутніх фахівців у цій галузі в технічних університетах. Одним із суттєвих показників відповідності фаховим вимогам і виявом професійної компетентності є рівень сформованості іншомовного комунікативного потенціалу здобувачів. Зокрема, це зумовлено необхідністю активної комунікації для збагачення власного професійного, практичного досвіду інноваційними, прогресивними напрацюваннями іноземних спеціалістів. Теоретичне підґрунтя професійного вишколу становлять грамотно розроблені нормативні документи, що регулюють зміст підготовки. У статті проаналізовано базове освітньо-нормативне забезпечення й окреслено передумови, які визначають алгоритм іншомовної підготовки майбутніх фахівців і визначають рівень її результативності. З’ясовано, що опорні точки іншомовної підготовки фокусуються в компетентнісній парадигмі профілів нормативних документів. Наголошено на необхідності розвитку іншомовної комунікативної компетентності здобувачів у контексті збалансованого співвідношення загальної іноземної мови й іноземної професійного спрямування. Схарактеризовано основні суперечності, усунення яких уможливлює покращення якості іншомовної підготовки фахівців. Спрогнозовано подальший напрям наукового дослідження в порівняльному контексті діяльності британських університетів, що здійснюють підготовку інженерів із кібербезпеки.
Ключові слова: кібербезпека; фахівець із кібербезпеки; компетентність; іншомовна підготовка.
45
Чернікова, І. Д. "ФОРМУВАННЯ ГУМАНІТАРНОЇ КУЛЬТУРИ ЯК ЗАПОРУКА ДУХОВНОЇ БЕЗПЕКИ". Духовність особистості: методологія, теорія і практика 102, № 3 (30 грудня 2021): 371–80. http://dx.doi.org/10.33216/2220-6310-2021-102-3-371-380.
Повний текст джерелаАнотація:
Гуманітарна культура пов'язана з пізнанням і освоєнням людиною інтелектуальних і духовних феноменів, що сприяють подальшому розвитку її як особистості і інтеграції в людське співтовариство. Гуманітарна культура особистості не є застиглим утворенням, вона формується і постійно поновлюється в певному проблемному полі людської діяльності. Гуманітарна культура входить в поняття професійної культури, забезпечуючи її гуманітарну складову так само, як професійна культура входить в поняття гуманітарної як установка людини на творчу, соціально відповідальну професійну діяльність.
У статті розглядаються питання розвитку гуманітарної культури у студентів університету технічного профілю. Виявлений гуманітарний потенціал в змісті технічної освіти, який сприяє розвитку компонентів гуманітарної культури, враховує базову систему цінностей (аксіологію) сучасних суспільних відносин як реалізацію дієвої формули душевної безпеки. Духовна безпека сучасного суспільства і гуманітарна культура особистості особливо актуальна, в зв'язку з тим, що матеріальна складова не тільки зумовлює духовну безпеку суспільства, культуру особистості, але і виступає необхідною умовою для розробки і впровадження більш високих технологій інноваційної спрямованості і актуальних наукових відкриттів. Створення сучасного високотехнологічного виробництва в епоху розвитку комп'ютерно-мережевих програм, впровадження в повсякденне життя людини елементів штучного інтелекту, інтенсивне застосування винаходів, пов'язаних з нанотехнологіями, електромобілями, біороботами, киборгами, безсумнівно, змінює соціальну структуру і суспільні відносини.
В інформаційному суспільстві в період «перезавантаження» суспільних відносин особливо актуальним стає сигма безпеки, яка представляє собою особистість, що володіє, сучасними професійними знаннями, почуттям обов'язку, високим рівнем інтелекту самосвідомості, толерантністю, яка прагне до гармонії з природою і соціумом, де існує повага до загальноприйнятих норм поведінки, законам.
46
Pavlyuk, Yu M. "ОСОБЛИВОСТІ ФОРМУВАННЯ ТЕХНОЛОГІЧНО-КОРЕКЦІЙНОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ СТУДЕНТІВ ФАКУЛЬТЕТІВ МИСТЕЦТВ". Visnik Zaporiz kogo naciohai nogo universitetu Pedagogicni nauki 2, № 1 (8 вересня 2021): 165–71. http://dx.doi.org/10.26661/2522-4360-2021-1-2-26.
Повний текст джерелаАнотація:
Стаття присвячена питанню вдосконалення технічної майстерності студентів-скрипалів, які навчаються у закладах вищої педагогічної освіти мистецького профілю. Автором були розглянуті поняття «корекція», «технологія» та «компетентність» студентів факультетів мистецтв. Ці поняття стали основою нового поняття. Була розкрита сутність дефініцій «корекційна компетентність» та «технологічна компетентність». Доведено, що обрані категорії мають спільну основу. Аналіз теоретичних джерел виявив недостатнє розкриття даного питання, а тому нами було запропоновано власне визначення поняття «технологічно-корекційна компетентність», а також розкрито важливість формування даної компетентності у студентів факультетів мистецтв. Зазначено, що вік студента закладу вищої освіти прямо впливає на розвиток технологічно- корекційної компетентності. Технологічно-корекційна компетентність є притаманною кожному музиканту-виконавцю, оскільки її врахування допомагає вчасно провести профілактику професійних захворювань, перенапруження, а також сприяє подальшій успішній виконавській діяльності. Доведено важливість компетентнісного підходу в навчанні студентів факультетів мистецтв, який сприяє подоланню традиційних труднощів у професійній педагогічній освіті, допомагає розвинути нове бачення змісту освіти, її методів і технологій. Компетентнісний підхід розкривається як можливість застосовувати інноваційні методи в поєднанні з класичними формами навчання. Це дозволяє побудувати дієву систему занять, результатом застосування якої стане сформованість виконавської культури, високого рівня стресостійкості та витривалості. Використання цієї системи також позитивно вплине на творчу самореалізацію студентів на етапі професійного мистецького становлення. Результатами теоретичних узагальнень стали умовиводи щодо поєднання професійних навичок, які показують здатність виокремлювати й ефективно виконувати завдання професійної діяльності на технологічній основі. Технологічно-корекційна компетентність дозволяє не лише опановувати певні технічні навички та підвищити загальнокультурний рівень студента, а й уміти застосовувати набуті знання та вміння в різних ситуаціях, в тому числі й стресових.
47
Lushchyk, Yuliia. "ОПТИМІЗАЦІЯ ПРОФЕСІЙНОЇ ПІДГОТОВКИ МАЙБУТНІХ АГРАРІЇВ У ВИЩІЙ ОСВІТІ УКРАЇНИ НА ОСНОВІ ДОСВІДУ ВЕЛИКОБРИТАНІЇ". Astraea 1, № 1 (квітень 2020): 81–98. http://dx.doi.org/10.34142/astraea.2020.1.1.05.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті розглянуто напрями оптимізації професійної підготовки майбутніх аграріїв в Україні на основі британського досвіду. Метою цієї статті є аналіз основних контекстів удосконалення професійної підготовки майбутніх аграріїв у вищих навчальних закладах України на основі досвіду Великої Британії. У результаті дослідження в роботі згідно з поставленими завданнями проведено порівняльний аналіз сучасного забезпечення професійної підготовки майбутніх аграріїв закладами вищої освіти Великої Британії й України; розглянуто основні вимоги до професійної підготовки майбутніх аграріїв у вищих навчальних закладах України; висвітлено основні контексти (державний, регіональний, університетський) оптимізації підготовки майбутніх аграріїв в Україні на прикладі досвіду Великої Британії. У межах державного контексту необхідно створювати позитивний імідж сільського господарства й аграрної освіти; розробити й увести освітньокваліфікаційний рівень «Бакалавр з відзнакою» з додатковим роком стажування на виробництві. Діяльність у регіональному контексті має сприяти співпраці закладів вищої аграрної освіти з представниками фермерства, агробізнесу, суміжних галузей з надання консультаційних послуг, вирішенню питань місцевих територій і населення, харчової безпеки, екології, земле- й природокористування. В університетському контексті доцільно розробити «Вихідні положення академічних стандартів для аграрних наук і наук про продовольство» для чіткого й сучасного обґрунтування змісту, завдань, очікуваних результатів, відповідних навчальних програм і профілі «Придатності до працевлаштування у сільському господарстві й суміжних галузях» для висвітлення особливостей роботи в агропродовольчому секторі, освітніх і кар’єрних орієнтирів. Пропонуємо оптимізувати навчально-методичний інструментарій підготовки майбутніх аграріїв на основі варіативності форм, методів, засобів і прийомів навчання, творчого й обґрунтованого поєднання традиційних та інноваційних аспектів навчання та викладання, збільшити сферу використання інформаційно-комунікаційних засобів. У результаті проведеного дослідження ми дійшли висновку, що напрацювання британських педагогів є корисними для впровадження у вітчизняну теорію й практику професійної підготовки якісних кадрів для вітчизняного агропродовольчого сектору.
48
Mikhalchuk, V. M., Z. V. Gbur, K. V. Shchyrina та O. O. Chernenko. "МУЛЬТИДИСЦИПЛІНАРНИЙ ПІДХІД ДО ОПТИМІЗАЦІЇ РОБОТИ ПРИВАТНОЇ БАГАТОПРОФІЛЬНОЇ КЛІНІКИ". Вісник соціальної гігієни та організації охорони здоров'я України, № 4 (17 березня 2020): 16–23. http://dx.doi.org/10.11603/1681-2786.2019.4.10943.
Повний текст джерелаАнотація:
Мета: розкрити суть та особливості застосування мультидисциплінарного підходу в управлінні діяльністю багатопрофільної клініки.
Матеріали і методи. У роботі використано метод економічного аналізу, системний підхід, системний аналіз. Шляхом системного аналізу та мета-аналізу джерел літератури, власного спостереження, вивчення та аналізу міжнародних рекомендацій керівників приватних медичних закладів розвинених країн світу запропоновано власне бачення мультидисциплінарного підходу в управлінні діяльністю багатопрофільної приватної клініки.
Результати. При побудові сукупної системи керування закладами охорони здоров’я необхідно враховувати особливості кожної з галузей. Адже існує це на основі того, що усі послуги, надані медичними установами чи працівниками, мають індивідуальні характеристики, які потребують розгляду в економічному управлінні діяльністю установ, що спеціалізуються на їх виробництві та реалізації.
Зазначено, що установа охорони здоров’я є юридичною особою будь-якої форми власності та організаційно-правовою формою або її відокремленим підрозділом, який займається наданням медичної допомоги для населення, але діє в межах як ліцензій, так і професійних діяльнісних навичок медичних співробітників. У статті зазначено, що міждисциплінарність має три цінності: широту, інтеграцію та трансформацію. Поняття широти включає кількісні та якісні показники. Адже, з одного боку, це набір взаємодоповнюючих дисциплін, а з іншого боку, це методологічні та теоретичні аспекти, наукові групи, набір якісних стандартів, диференціація розподілу праці між працівниками, адекватність результатів. Для того, щоб досягти успіху варто діяти в умовах співпраці та обміну. Інтелектуальна міждисциплінарна взаємодія сприяє формуванню самовизначених монолітних структур.
Висновки. За результатами досліджень встановлено, що мультидисциплінарний підхід до управління багатопрофільною приватною клінікою має три аспекти: аспект загального управління закладом, що передбачає надання широкого профілю медичних послуг, інноваційних підходів та підбору багатопрофільної команди фахівців; аспект мультидисциплінарного підходу в командному управлінні (орієнтована допомога, міжгалузева команда, команда менеджера з мультидисциплінарного догляду, команда з багатопрофільної консультації та догляду); аспект мультидисциплінарного підходу в послугах багатопрофільної клініки.
49
Salapak, L. V., V. M. Salapak та O. B. Hasiy. "Формування професіоналізму у майбутніх фахівців-технологів деревообробки під час вивчення графічних дисциплін". Scientific Bulletin of UNFU 30, № 5 (3 листопада 2020): 140–45. http://dx.doi.org/10.36930/40300523.
Повний текст джерелаАнотація:
Встановлено, що професійно орієнтована графічна підготовка технологів деревообробного виробництва має спиратись на такі методологічні принципи, як взаємозв'язок явищ і процесів, єдності теорії та практики, а також на такі принципи формування системи знань та вмінь: системності, систематичності, випередження, фундаменталізації, гуманітаризації, професійної спрямованості та індивідуалізації навчання. Виявлено, що повноцінне формування професійно орієнтованих графічних знань та вмінь майбутніх технологів деревообробки буде досягнуте при дотриманні таких педагогічних умов: 1) забезпечення участі студентів у таких видах діяльності, які потребують практичної реалізації графічних знань і умінь; 2) встановлення взаємодії та взаємозв'язків графічних знань та вмінь зі спеціальними за допомогою інформаційних технологій; 3) реалізація ідей інтеграції графічних знань та вмінь із спеціальними знаннями та вміннями за допомогою інноваційних форм і методів навчання й навчально-методичного забезпечення; 4) надання креативно-діяльнісного характеру завданням і задачам з графічних дисциплін. Визначено, що професійна підготовка майбутніх фахівців технологів деревообробного профілю буде більш ефективною за таких умов: формування системних знань та вмінь з графічних дисциплін на підставі інтегративного підходу; забезпечення наступності знань та вмінь з комплексу графічних дисциплін на різних ступенях навчання; врахування особливостей професійної підготовки майбутніх фахівців; використанні єдиного підходу до розроблення навчальних програм професійно орієнтованих дисциплін; забезпечення наступності у формуванні графічних знань та умінь; розроблення методичного забезпечення для аудиторної та самостійної роботи, зокрема, пакетів для контролю знань студентів. Встановлено, що підготовка технологів деревообробного виробництва організовується відповідно до відібраних методологічних підходів (системного, інтегративного, креативного і діяльнісного), конкретизованих принципів формування системи знань та вмінь (системності, випередження, фундаменталізації, професійної спрямованості, систематичності, гуманітаризації та індивідуалізації навчання), стандартів вищої технологічної освіти, освітньо-кваліфікаційної характеристики і освітньо-професійної програми. До подальших напрямів дослідження відносимо розроблення теоретико-методичних положень щодо формування системи професійно орієнтованих графічних знань та умінь, а також її конкретизацію у професійній підготовці майбутніх технологів деревообробки.
50
Стасенко, О. А. "ФОРМУВАННЯ ПРОФЕСІЙНИХ КОМПЕТЕНТНОСТЕЙ МАЙБУТНІХ УЧИТЕЛІВ ФІЗИЧНОЇ КУЛЬТУРИ ЯК ЗАПОРУКА УСПІШНОЇ ПЕДАГОГІЧНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ". Visnik Zaporiz kogo naciohai nogo universitetu Pedagogicni nauki 1, № 1 (7 вересня 2021): 242–47. http://dx.doi.org/10.26661/2522-4360-2021-1-1-37.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті наголошується на тому, що вдосконалення державних стандартів в освітній галузі є одним із ключових напрямів реформування системи підготовки майбутніх учителів фізичної культури, оскільки педагогічна діяльність фахівця, який формує особистість дитини, певною мірою складна. Визначено, що підготовка студента як майбутнього вчителя фізичної культури неможлива без усвідомлення себе як суб’єкта педагогічної діяльності, яка повинна включати як набуття спеціальних знань, умінь та навичок, так і формування професійних компетентностей відповідно до вимог сучасних закладів середньої освіти. Узагальнено досвід фахової підготовки майбутніх учителів фізичної культури, який набувається у процесі вивчення психолого-педагогічних, медико- біологічних та спеціальних дисциплін. Установлено, що одним із першочергових завдань фахової підготовки майбутніх учителів фізичної культури, які постають перед сучасною системою вищої педагогічної освіти, є ефективний пошук та використання оптимальних шляхів підвищення ефективності навчальних технологій, спрямованих на формування професійних компетентностей майбутніх педагогів. Доведено, що формуванню професійної компетентності у закладах вищої освіти педагогічного профілю має приділятися велика увага. Майбутні учителі фізичної культури повинні вміти різноаспектно вирішувати комплексні завдання і проблеми в галузі фізичної культури, керуючись принципами толерантної комунікації, творчої й інноваційної професійної діяльності у виробничих ситуаціях, що характеризуються невизначеністю умов та вимог сьогодення. Обґрунтовано структуру особистості вчителя фізичної культури, в якій знаходять своє відображення загальні та фахові (предметні) компетенції, а також програмні результати навчання (знання), уміння й комунікація. Акцентується увага на оволодінні системою практичних умінь та навичок займатися головними видами і формами раціональної фізкультурної діяльності в закладах середньої освіти; збереженні й зміцненні здоров’я, розвитку і вдосконаленні психофізичних можливостей, якостей та властивостей особистості; набутті досвіду творчого використання фізкультурно-оздоровчої та спортивно-масової діяльності для досягнення особистих і професійних цілей; формуванні загальної культури, гуманістичної спрямованості, компетентності, педагогічних здібностей та педагогічної техніки; умінні спілкуватися з колегами, учнями та їхніми батьками.