Статті в журналах: "Профільні знання"

1

Загородня, А. А. "ЕЛЕКТИВНІ КУРСИ В ПРОФІЛЬНИХ ШКОЛАХ ЯК ОДНА З ТЕНДЕНЦІЙ РЕФОРМУВАННЯ ОСВІТИ (2011–2017 РР.)". Visnik Zaporiz kogo naciohai nogo universitetu Pedagogicni nauki 1, № 1 (7 вересня 2021): 15–20. http://dx.doi.org/10.26661/2522-4360-2021-1-1-02.

Повний текст джерела

Анотація:

Статтю присвячено вивченню теоретичних і практичних аспектів досвіду запровадження елективних курсів у профільних школах як однієї з тенденцій реформування освіти України в 2011–2017 рр. Окреслено ключові орієнтири щодо реформування системи загальної середньої освіти, які представлено у нормативно-правових документах, зокрема: «Концепції профільного навчання у старшій школі» (2013 р.); «Концепції Нової української школи» (2016 р.); оновленій редакції Закону України «Про освіту» (2017 р.); «Проєкті концепції розвитку освіти України на період 2015–2025 років» (2018 р.), «Проєкті концептуальних засад реформування професійної освіти України «Сучасна професійна освіта» (2018 р.) та ін. Розкрито сутність понять «профільне навчання», «елективні курси». Висвітлено мету та основні завдання реалізації профільного навчання. Охарактеризовано функціональну спрямованість, що полягає у нагромадженні учнів знаннями та вміннями з вибраного ними профільного предмета, що є основою їх подальшого професійного спрямування. Подано розлогу характеристику типології профільного навчання, а саме: рівневу (внутрішню) та профільну (зовнішню) диференціацію, напіввідкриту та приховану диференціацію. Зосереджено увагу на основних характеристиках елективних курсів та їх цільовому спрямуванні. Виокремлено та охарактеризовано типологію елективних курсів (допрофільні та профільні елективні курси) з погляду різних наукових підходів. Розмежовано види елективних курсів, серед яких розрізняють допрофільні та профільні ЕК. Підбірку допрофільних та профільних елективних курсів становили: загальноорієнтаційні ЕК, предметно-орієнтаційні та міжпредметні елективні курси. Серед профільних елективних курсів вирізнено такі, як міжпредметні ЕК, елективні курси з предметів, що не входять до базового навчального плану. Наведено приклади елективних курсів («Проблеми екології», «Ефективна поведінка у конфлікті», «Умови успішної комунікації», «Географія людських перспектив» тощо) та розкрито їхні змістові характеристики.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

2

Сидоренко, Ірина Ігорівна. "Методичні особливості введення абстрактних понять у викладанні вищої математики". Theory and methods of learning mathematics, physics, informatics 13, № 2 (4 вересня 2015): 49–56. http://dx.doi.org/10.55056/tmn.v13i2.766.

Повний текст джерела

Анотація:

Головною метою статті є аналіз основних психологічних, методологічних та педагогічних проблем у розумінні абстрактних понять курсантами вищого військового навчального закладу, для тих напрямів підготовки, в яких предмет «Вища математика» не є профільним. Задача, яку вирішує стаття, полягає в знаходженні методичних прийомів викладання, що сприяють усуненню проблем у розумінні суті абстрактних понять з урахуванням психології людини. Об’єктом дослідження виступає абстрактне поняття, як філософська категорія та психологічні засади, на яких базується сприйняття цього поняття особистістю. Предметом дослідження у статті є методичні прийоми, за допомогою яких досягається чітке розуміння абстрактних понять і органічне їх поєднання зі старим знанням курсанта та його світорозумінням в цілому. У дослідженні застосовувався метод експерименту. Результатом є підвищення якості навчання за результатами семестрових атестацій. Основними рекомендаціями у викладанні курсу «Вища математика» для тих напрямів навчання, де математика не є профільною дисципліною, є оптимізація двох складових – ступеня формалізації курсу та його науковості з одного боку, та доступності і його проекції на світогляд та систему знань того, хто навчається – з іншого.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

3

Гриценко, Г. М., та Л. А. Кузьменко. "ТЕОРЕТИКО-ПРАВОВІ АСПЕКТИ ВИКОРИСТАННЯ СПЕЦІАЛЬНИХ ЗНАНЬ ПІД ЧАС ПРОВЕДЕННЯ СУДОВО-ПОДАТКОВОЇ ЕКСПЕРТИЗИ". Актуальні проблеми права: теорія і практика, № 1 (41) (20 травня 2021): 54–61. http://dx.doi.org/10.33216/2218-5461-2021-41-1-54-61.

Повний текст джерела

Анотація:

У статті досліджено сутність та зміст спеціальних знань у контексті їх використання судовим експертом під час проведення судово-податкової експертизи. Висвітлено позиції науковців щодо визначення понять «спеціальні знання» та «спеціальні економічні знання». Констатовано, що визначення поняття «спеціальні знання» не містить жоден нормативно-правовий акт України, у тому числі профільний закон, який регулює судово-експертну діяльність, а також відсутність серед науковців єдиного підходу щодо визначення поняття «спеціальних економічних знань». Обґрунтовано, що жодне розслідування правопорушень у сфері оподаткування не обходиться без проведення судової податкової експертизи, яка є видом судово-економічної, провадження якої потребує відповідних спеціальних знань. Встановлено, що спеціальні знання судового експерта з питань оподаткування є поняттям комплексним, яке поєднує у собі знання у сфері оподаткування та права, не є загальнодоступними і загальновідомими, а також поєднують певні вміння і навички їх застосування для отримання науково-обґрунтованого, об’єктивного висновку експерта, який є процесуальним джерелом доказів. Спрямоване застосування спеціальних знань у сфері оподаткування та права дозволить якісно, всебічно, своєчасно вирішувати експертні завдання, які будуть поставлені перед судовим експертом, що, в свою чергу, забезпечить успіх в розкритті правопорушень щодо ухилення від сплати податків, зборів та інших обов’язкових платежів. За результатами дослідження запропоновано визначити на законодавчому рівні поняття «спеціальних знань»; нормативного закріплення судово-податкової експертизи, як самостійного виду; обґрунтовано необхідність розробки відповідної методики з проведення зазначеного виду експертизи, в якій буде визначено поняття «спеціальних економічних знань» та їх складових, а також чітко окреслено межі спеціальних знань судового експерта з питань оподаткування. Ключові слова: спеціальні знання, судова експертиза, спеціальні економічні знання, судово-податкова експертиза, спеціальні знання у сфері оподаткування та права, податки.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

4

Дуброва, Алла. "МЕТОДИЧНІ АСПЕКТИ ФОРМУВАННЯ ІНШОМОВНОГО ПРОФЕСІЙНО ОРІЄНТОВАНОГО СПІЛКУВАННЯ МАЙБУТНІХ ФАХІВЦІВ". Інноватика у вихованні 2, № 11 (30 травня 2020): 209–15. http://dx.doi.org/10.35619/iiu.v2i11.218.

Повний текст джерела

Анотація:

У статті розглядаються деякі методичні аспекти формування іншомовного професійного спілкування майбутніх фахівців, виокремлюються методи, які оптимізують процес навчання. Аналізується важливість методичного забезпечення навчального процесу у вищих навчальних закладах. Зауважується, що знання іноземної мови, вміння входити в іншомовне комунікативне середовище мають особливо важливе значення для конкурентноздатного працівника. Звертається увага на те, що професійна іншомовна підготовка майбутнього фахівця повинна ґрунтуватися на гнучкості навчальних програм та курсів підготовки, інтегрованості знань з професійно орієнтованих дисциплін та іноземної мови, а також новітніх інформаційних технологій. Зазначається, що формування іншомовної комунікативної компетентності студентів немовних спеціальностей можна розглянути як підготовку до спілкування в умовах професійної діяльності. Вміння входити в іншомовне комунікативне середовище передбачає комплексне використання сукупності інноваційних методів і технологій навчання іноземної мови, а також організацію освітнього процесу, побудованого на основі компетентнісного і комунікативного підходів. Процес формування іншомовного профільно орієнтованого спілкування повинен бути спрямований не лише на оволодіння системою знань, вмінь та навичок, але і на формування комунікативної компетентності майбутнього фахівця, що в свою чергу сприятиме саморозвитку та самовдосконаленню в рамках європейських стандартів. Зміни, що відбуваються у соціальний сфері, зумовлюють трансформації в теорії і практиці іншомовної освіти. Нагальним є питання впровадження в навчальний процес інтерактивних методів, інформаційно-комунікативних технологій. Вченими виділяється декілька методичних аспектів формування іншомовного професійно орієнтованого спілкування: навчальний аспект, пізнавальний аспект, виховний аспект, розвиваючий аспект. У процесі утвердження стратегії міжкультурного спілкування, полікультурне професійне спілкування набуває все більшого значення серед провідних європейських країн. Володіння іноземною мовою передбачає як знання фонетики, лексики, граматики, так і іншомовної структури загалом. Це в свою чергу стає можливим у сукупності певних аспектів: навчальному, пізнавальному, розвиваючому та виховному. Подальші перспективи досліджень у цій сфері можуть включати питання вдосконалення змісту і формування іншомовного спілкування майбутніх фахівців у професійній сфері.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

5

Плачинда, Тетяна. "РОЗВИТОК НАВИЧОК САМОСТІЙНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ СТУДЕНТІВ У ПРОФІЛЬНИХ ЗВО". Педагогічні науки: теорія, історія, інноваційні технології, № 8(102) (27 жовтня 2020): 288–94. http://dx.doi.org/10.24139/2312-5993/2020.08/288-294.

Повний текст джерела

Анотація:

У статті розглянуто погляди науковців щодо ролі самостійної діяльності під час професійної підготовки студентів у закладах вищої освіти. На основі аналізу наукових педагогічних джерел визначено дефініції «самостійна діяльність студентів» і «рефлексія» та обґрунтовано необхідність їх інтеграції. Звертається увага, що розвиток самостійної діяльності, як стимулу до самовдосконалення, є важливою умовою під час професійної підготовки студентів профільних ЗВО. Дані вміння надають можливість студентам самостійно добувати знання, аналізувати, контролювати, коригувати тощо.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

6

Абгарян, Ю. "Алгоритм агрегації програмних метрик і її застосування при тестуванні програмного забезпечення." COMPUTER-INTEGRATED TECHNOLOGIES: EDUCATION, SCIENCE, PRODUCTION, № 44 (29 жовтня 2021): 81–86. http://dx.doi.org/10.36910/6775-2524-0560-2021-44-13.

Повний текст джерела

Анотація:

У статті розкрито алгоритм агрегації програмних метрик і її застосування при тестуванні програмного забезпечення. Визначено генезис формування наукової думки, щодо агрегації програмних метрик. Розкрито методологію тестування програмного забезпечення з відокремленням схеми процесу тестування програмного забезпечення. Наголошено, що в якості базису для визначення рівнів агрегації програмних метрик при тестуванні програмного забезпечення спочатку слід визначити процес і складові блоки на прикладі системи тестування. Підкреслено, що агрегація програмних метрик може проводитися на рівні винесення рішень, на рівні значень відповідності та на рівні ознак і зразків. Відзначено, що агрегація на першому та другому рівнях відбувається після залучення засобу порівняння, в той час як рівні третій та четвертий проводять операції до того, як пристрій порівняння видасть результуючі дані. Описано математичні властивості методів агрегації, а саме, домен, діапазон, інваріантність та розкладання. Представлено алгоритм агрегації програмних метрик до рейтингів, використовуючи порогові значення на основі еталонних показників. Покроково описано реалізацію алгоритму та визначено параметричні значення процесу агрегації. Наголошено, що зведення окремих вимірювань до рейтингів здійснюється за допомогою дворівневого процесу, заснованого на двох типах порогів, а окремі вимірювання об’єднуються в профілі ризиків за допомогою метричних порогів. При цьому, профілі ризику агрегуються за 5-бальною зірковою шкалою за допомогою порогових значень. Агрегація дворівнева, на першому рівні агрегація здійснюється шляхом обчислення відносного розміру системи, що підпадає під кожну категорію ризику, на другому рівні об’єднання профілів ризику в рейтинг здійснюється шляхом визначення мінімального рейтингу, для якого сукупний відносний розмір усіх категорій профілю ризику не перевищує набору порогів 2-го рівня. Здійснено тестування програмного забезпечення Dia. Профіль ризику для Dia містить 73,3% коду у низькому ризику, 8,2% помірного ризику, 7.9% високого ризику та 10.7% дуже високого ризику. Використання інтерпольованої функції дає рейтингове значення 2,99, рейтинг для Dia має три зірки.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

7

Удовиченко, Ірина. "Актуальність процесу інтеграції філологічних і природничих знань у суб'єктів профільних закладів освіти (на прикладі України)". New pedagogical thought 106, № 2 (5 липня 2021): 28–32. http://dx.doi.org/10.37026/2520-6427-2021-106-2-28-32.

Повний текст джерела

Анотація:

У статті розглядається процес інтеграції природничих, філологічних знань на уроках географії, що визначається сучасним рівнем розвитку науки та вимогами до рівня освіти випускників закладів освіти. Акцентується увага на важливості інтерсуб’єктивних зв’язків у шкільній географічній освіті на сучасному етапі реформування освіти. Окреслюється значення інтеграції природничих, філологічних знань на уроках географії та розвиток міжпредметних зв’язків у створенні універсальної середньої освіти, що зумовлено сучасним рівнем розвитку науки та вимогами до рівня освіти випускників загальної середньої освіти. Актуалізуються практико-орієнтований та інтегрований підходи до навчання, що використовуються у моделюванні змісту географічної освіти з метою зробити навчання цікавим та дозволяють використовувати міжпредметні змістові узагальнення для кращого засвоєння учнями навчального матеріалу, проєктування освітнього процесу, формування системи освітніх знань та структури науково-методичного глосарію з географії з урахуванням вікових, психологічних особливостей випускників Нової української школи. На основі конкретизації та логічної єдності філософсько-культурних, психолого-педагогічних факторів обґрунтовано організаційні та методичні аспекти важливості інтерсуб’єктивних зв’язків у шкільній освіті на сучасному етапі реформування освіти, зокрема в контексті вимог до Нової української школи. У статті теоретично обґрунтовано доцільність застосування пропонованих методичних підходів і принципів відбору та проєктування змісту навчання географії на профільному рівні у закладах загальної середньої освіти задля формування компетентного випускника школи зі сформованим цілісним світобаченням.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

8

Бич, Олена Вікторівна. "Про узагальнення математичних знань учнів профільних шкіл з числової змістової лінії курсу алгебри". Theory and methods of learning mathematics, physics, informatics 1, № 1 (16 листопада 2013): 37–41. http://dx.doi.org/10.55056/tmn.v1i1.156.

Повний текст джерела

Анотація:

Поняття числа – одне з провідних понять курсу математики середньої школи. Це поняття послідовно розширюється та розвивається, змістовно та якісно збагачується.За програмою шкільного курсу алгебри числові множини вивчаються у різних класах, причому їх вивчення розділене досить тривалим часовим інтервалом: натуральні та дробові числа знайомі учням ще з початкової школи, з від’ємними числами школярі зустрічаються у курсі математики VI класу, ірраціональні числа вивчаються у VIII класі, комплексні числа та операції над ними учні розглядають у XI класі. При цьому методика вивчення числових систем у шкільному курсі математики відображає історичну послідовність розвитку поняття числа.Еволюція поняття числа нерозривно пов’язана з еволюцією поняття рівності чисел, операцій над числами. Розвиток цих понять у математиці часто зумовлює розвиток самого поняття числа. Змінюючи умови рівності чисел, їх суми та добутку, отримують нові числа. Потім, на певному етапі еволюції новий вид чисел, створений внаслідок розвитку понять рівності, суми, добутку чисел у застосуванні до відомих чисел, набуває у єдності з цими поняттями нового якісного змісту. Еволюція поняття рівності, суми та добутку у застосуванні до тільки що створених чисел приводить до нового етапу розвитку поняття числа. Така схема розвитку поняття числа у математичній науці, де пріоритетне значення мають не самі числа, а операції, які над ними виконуються.У шкільному курсі математики традиційно предметом вивчення є самі числа, як об’єкти, а не означені у даній числовій множині операції та відношення, які визначають її структуру. Внаслідок такого підходу до вивчення чисел, учні досить часто присвоюють властивості операцій певним числам, не мають уявлень про замкненість числових множин відносно операцій, тощо. Учні не сприймають числову змістову лінію шкільного курсу у цілому, не розуміють відношень між: різними класами чисел, ідею розширення поняття числа, не бачать можливостей переносу властивостей числових систем на нечислові об’єкти.Натуральні числа є основою для інших числових множин: цілих, раціональних, дійсних, комплексних чисел. Кожна з цих множин містить попередню, тобто є її розширенням. У математиці можливі різні шляхи здійснення розширення числової системи. Перший шлях – будують множину В як нову множину чисел, а потім ототожнюють певну її підмножину з множиною А. Другий шлях, який використовується у шкільній практиці при розширенні числових множин полягає у такому: доповнюють відому числову множину А (наприклад, множину натуральних чисел і нуль) новими, вже відомими числами (у даному випадку від’ємними) і отримують розширену множину В (множину цілих чисел).Для обох шляхів суттєвим є виконання наступних умов:1. Числова множина А (відома) повинна увійти в розширену множину В як її частина і стати окремим випадком чисел нової природи;2. Усі операції, які виконуються в А визначаються і в В, причому так, що застосування цих операцій до елементів з В дають ті ж самі результати, що й при виконанні цих операцій за правилами, означеними в А. Властивості операцій, які мали місце в А мають місце і в В.3. У множині В є виконуваною операція, яка не виконувалась у А.4. Множина В повинна бути мінімальною.У традиційному навчанні майже не приділяється увага обґрунтуванню виконуваності даних вимог.Фундаментальність поняття числа у світі математики потребує вдосконалення методики вивчення числової змістової лінії шкільного курсу, знаходження нових засобів її узагальнення, особливо у школах математичного профілю. Одним із шляхів вдосконалення методики формування вмінь узагальнювати навчальний матеріал, а також: орієнтації на зближення шкільних математичних курсів з сучасною математичною наукою є ознайомлення учнів з основними поняттями сучасної математики які виконують у ній узагальнюючі функції.До таких понять належать поняття алгебраїчної операції, алгебраїчної структури, математичної моделі. Поняття математичної моделі широко застосовується у різних галузях. Визначальна роль математичного моделювання для сучасної науки висуває відповідні вимоги до математичної підготовки учнів. Доцільно, щоб вони якомога раніше усвідомили ідею математичного моделювання. Математична модель реальної ситуації в багатьох випадках являє собою математичну структуру певного типу. Об’єкти цієї структури трактуються як (ідеалізовані) реальні «речі» (або поняття), а абстрактні відношення між: цими об’є ктами – як конкретні зв’язки між елементами дійсності. Отже використання ідеї алгебраїчної структури дозволяє узагальнити знання учнів з числової змістової лінії шкільного курсу, сприяє інтеграції знань учнів у межах курсу алгебри.При цьому доцільно забезпечити розуміння учнями:– ідеї розширення числових множин і основаної на ній логічної схеми розвитку поняття числа;– можливості переносу властивостей числових систем на інші об’єкти можливо і нечислової природи, тобто що обчислювальний апарат, розроблений для певної числової множини володіє властивістю переносу, при умові, що сукупність об’єктів, яка розглядається алгебраїчно побудована за типом відомої числової множини;– ідеї про те, що при вивченні різних об’єктів засобами математики, суттєвою є неприрода об’єктів, а відношення між ними.Реалізувати ці завдання доцільно в умовах диференціації запропонованого змісту за трьома рівнями викладання.Перший – ознайомлювальний рівень передбачає оглядове ознайомлення з метою дати учням уявлення, які поширюють їх математичний і загальнонауковий кругозір. Домінуючий метод викладання – оглядова лекція.Другий – ідейно-узагальнюючий рівень: вивчення науково-ідейного змісту теми з ілюструванням окремих застосовувань. Основна форма проведення занять на цьому рівні – семінари, самостійне виконання індивідуальних творчих робіт.Третій – операційний рівень – вивчення змісту з метою формування навичок та вмінь його застосовувати при розв’язуванні задач. Це досягається на практичних заняттях і уроках формування навичок та вмінь. При цьому процес навчання слід будувати так, щоб кожен школяр міг найбільш повно реалізувати свої можливості, задовольнити пізнавальні потреби та інтереси.Рівень, на якому пропонується конкретний матеріал, визначається:– необхідним ступенем засвоєння способів діяльності;системою диференційованих вимог до засвоєння понять та математичних фактів в рамках теми;– відбором форм і методів контролю та оцінки знань учнів.Так, матеріал, який розглядається на лекції (ознайомлювальний рівень) носить, в основному, інформативний характер. Тому усвідомлення нових понять і відповідних їм термінів (нейтральний елемент, кільце, група) відбувається з опорою на конкретні приклади, відомі учням із традиційного курсу математики. При цьому увага акцентується на узагальнюючих функціях даних понять. Відповідно від учнів не вимагається знання строгих формулювань означень основних понять. Достатньо, щоб вони мали уявлення про ці поняття, могли їх пояснити, розпізнати та навести приклади.Детальніше вивчення узагальнюючих понять та систематизуючих ідей, ілюстрація їх відповідних функцій в сучасній науці та шкільній математиці рекомендується на семінарських заняттях (ідейно-узагальнюючий рівень). Домінуючим критерієм у відборі теоретичного матеріалу, який пропонується для вивчення на семінарі є доступність змісту для самостійного опрацювання учнями.Закріплення та поглиблення теоретичного матеріалу, формування практичних навичок та вмінь проходить на практичних заняттях (операційний рівень). Цей напрямок реалізується шляхом виконання системи вправ, яка включає дві групи:а) вправи підготовчого характеру, які орієнтовані на усвідомлення основних понять та ідей розглядуваної теми;б) вправи, що передбачають використання точних математичних означень понять.Завдання першої групи пропонуються учням для самостійного виконання при фронтальній роботі або індивідуально (у вигляді карток, програмуючих тестів та ін.). Завдання другої групи використовуються на етапі закріплення теоретичних знань, формування вмінь. Зразки розв’язання таких вправ вчитель демонструє на лекції. При подальшому вивченні теми вправи другого типу пропонуються учням на різних заняттях (семінарах, практикумах) з різними дидактичними цілями.Таку систему вправ ми розглядаємо як засіб навчання, який повинен:– задовольняти загальнодидактичним вимогам (науковість, системність, доступність, відповідність матеріалу віковим особливостям учнів);– задовольняти основним вимогам педагогічного процесу (забезпечення активної самостійної роботи, оволодіння учнями навичками самоаналізу і самоконтролю);– забезпечувати умови для найбільш раціонального формування оберненого зв’язку.Організований таким чином процес узагальнення математичних знань учнів профільних шкіл з числової змістової лінії курсу алгебри передбачає, в основному, самостійну роботу учнів, що сприяє переорієнтації навчального процесу «навчання» на процес «учіння».

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

9

Holovko, V., V. Kokhanievych, M. Shykhailov та I. Kovalenko. "ВПЛИВ АЕРОДИНАМІЧНИХ ХАРАКТЕРИСТИК ПРОФІЛЮ ЛОПАТІ НА ЕНЕРГЕТИЧНІ ХАРАКТЕРИСТИКИ РОТОРА ВІТРОУСТАНОВКИ". Vidnovluvana energetika, № 4(59) (27 грудня 2019): 49–55. http://dx.doi.org/10.36296/1819-8058.2019.4(59).49-55.

Повний текст джерела

Анотація:

Різноманітність аеродинамічних профілів різних типів і їхня кількість викликає необхідність розроблення певних підходів для доцільного вибору аеродинамічного профілю, який би відповідав вимогам раціонального перетворення енергії вітру з максимальною ефективністю. Робота присвячена визначенню енергетичних показників ротора вітроелектричної установки при різній швидкості вітру в залежності від профілю лопаті, шляхом аналізу аеродинамічних характеристик різних типів профілів. В даній роботі використані методи аналізу аеродинамічних параметрів профілю лопаті та характеристик ротора вітроустановки. Наведені методичні вказівки щодо їх вибору при проектуванні автономних вітроенергетичних установок малої потужності. В залежності від коефіцієнта оберненої якості профілі були поділені на дві групи: 1 – традиційні профілі Р-ІІ, А-6, BS-10, BS-10 , p-11-18 – дані профілі дозволяють отримати найкращі показники коефіцієнта використання енергії вітру ротором в межах ξ = 0,36…0.4 в діапазоні швидкохідності z = 4…5; 2 – профілі серії GA(W)-1 та ламінізовані профілі FX – профілям даної групи притаманні значення коефіцієнта використання енергії вітру ξ=0,53…0,57 в діапазоні швидкохідності Z=6…11, а при Z=5…6 забезпечують коефіцієнт потужності ξ=0,49…0,53. Проведений аналіз показав, що профілі групи 1 дозволяють отримати максимальні значення механічної потужності 91,8…93,3 Вт/м2 при значеннях коефіцієнтів використання енергії вітру ξ=0,33…0.44 в діапазоні швидкохідності z = 4…5. Профілі групи 2 дозволяють отримати максимальні значення механічної потужності вітрового потоку, що проходить через обтікаючу вітротурбіною площу 114,3…115,8 Вт/м2 при ξ= 0,54…0,55 в діапазоні швидкохідності z = 6…7. Максимальна потужність розвивається вітроустановкою, лопаті ротора якої виконані на основі профілю FX та GA(W)-1. Інші профілі за даним показником відрізняються незначно. Отримані залежності є основою для розробки системи керування вихідною потужністю електрогенератора при змінній швидкості вітру. Бібл. 7, рис. 3.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

10

Генкал, Світлана. "ФУНДАМЕНТАЛІЗАЦІЯ БІОЛОГІЧНОЇ ПРОФІЛЬНОЇ ОСВІТИ ШЛЯХОМ УДОСКОНАЛЕННЯ ЗМІСТУ ІСТОРИКО-НАУКОВИМИ ЗНАННЯМИ". Педагогічні науки: теорія, історія, інноваційні технології, № 8(92) (28 жовтня 2019): 198–209. http://dx.doi.org/10.24139/2312-5993/2019.08/198-209.

Повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

11

Генкал, С. "Фундаменталізація біологічної профільної освіти шляхом удосконалення змісту історико-науковими знаннями". Педагогічні науки: теорія, історія, інноваційні технології, № 8 (92) (2019): 198–209.

Знайти повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

12

Будник, Андрій Вікторович. "ПЛАКАТНИЙ ПРОЄКТ «НАРОДЖЕНІ КАРПАТАМИ» ЯК ПЛАТФОРМА ДЛЯ ВИХОВАННЯ МОЛОДИХ ДИЗАЙНЕРІВ". Вісник КНУКіМ. Серія «Мистецтвознавство», № 44 (25 червня 2021): 178–84. http://dx.doi.org/10.31866/2410-1176.44.2021.235420.

Повний текст джерела

Анотація:

Мета cтатті – охарактеризувати процес становлення та особливості функціонування плакатного проєкту «Народжені Карпатами» (2016–2019) в рамках Міжнародного фестивалю мистецтв «Карпатський простір»; висвітлити актуальні тенденції його розвитку та розкрити перспективи еволюції комунікативних процесів візуалізації контенту. У статті застосовано комплекс дослідницьких методів, зумовлених специфікою її предмета, що ґрунтуються на засадах сучасної методології соціально-гуманітарного знання, зокрема, аналізу й синтезу, узагальнення, описового методу, історико-хронологічного, компаративного, мистецтвознавчого. Наукова новизна. Уперше висвітлюються аспекти функціонування плакатного проєкту «Народжені Карпатами» (2016–2019) як платформи для молодих дизайнерів, з’ясовано його значення у формуванні освітнього контенту навчальних дисциплін профільних ЗВО та діяльності національних творчих спілок; окреслено можливі онлайн формати проведення проєкту «Народжені Карпатами». Висновки. Досліджено особливості функціонування міжнародного плакатного проєкту «Народжені Карпатами». З’ясовано роль плакатів як засобу ефективної візуальної комунікації та визначено художні принципи їх створення. Зафіксовано хронологію виставкової діяльності, включно із переліком локацій. Оприлюднено статистику щодо фахового спрямування його учасників. Проведено класифікацію експонованих творів відповідно до стилістики їх виконання. Висвітлено видавничу діяльність, яка супроводжувала фестивальний проєкт і встановлено засадничі принципи її формування. Досліджено вплив проєкту «Народжених Карпатами» на аналогічні проєкти в межах різновидів плакатного мистецтва. Визначено перспективи майбутнього розвитку у вигляді взаємоінтеграції новітніх сателітних проєктів та усталених виставкових.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

13

Razumnyi, R. V., O. O. Fastovets та Ye L. Albert. "ПРОБЛЕМИ ПІДГОТОВКИ АНГЛОМОВНИХ СТУДЕНТІВ-СТОМАТОЛОГІВ НА ПРОФІЛЬНИХ КАФЕДРАХ ТА ШЛЯХИ ЇХ ВИРІШЕННЯ". Медична освіта, № 4 (24 липня 2018): 157–60. http://dx.doi.org/10.11603/me.2414-5998.2018.4.9209.

Повний текст джерела

Анотація:

Мета роботи – визначити проблеми підготовки англомовних студентів-іноземців, які навчаються за спеціальністю “Стоматологія”, на профільних кафедрах та запропонувати шляхи їх вирішення. Основна частина. Складність навчання англомовних студентів-іноземців полягає у необхідності здійснювати навчально-пізнавальну діяльність засобами нерідної мови у нерідному матеріальному та соціокультурному середовищі. Заміна інформаційного підходу освітніх програм зі стоматологічних дисциплін на компетентнісний передбачає формування в англомовного студента готовності використовувати отримані знання, уміння й навички для вирішення практичних завдань у процесі подальшої професійної діяльності. Висновок. В умовах сьогодення забезпечити практично орієнтований підхід серед англомовних студентів-стоматологів дозволяє дискретна подача матеріалу, збільшення наочності навчального процесу, залучення симуляційних технологій для оволодіння практичними навичками.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

14

Боровик, Л. П. "СУЧАСНИЙ СТАН РОСЛИННОГО ПОКРИВУ СТРІЛЬЦІВСЬКОГО СТЕПУ (ЛУ-ГАНСЬКИЙ ПРИРОДНИЙ ЗАПОВІДНИК)". Вісті Біосферного заповідника «Асканія-Нова», № 21 (14 квітня 2021): 37–46. http://dx.doi.org/10.53904/1682-2374/2019-21/4.

Повний текст джерела

Анотація:

Фітоценотичний моніторинг Стрільцівського степу проводиться протягом 50 років, він розпочатий у 1969 р., коли було виконано перше геоботанічне картування території заповідника. З метою продовження моні-торингових досліджень був закладений геоботанічний профіль, що перетинає заповідник у східно-західному напрямі, довжина профілю – 3,254 км. На профілі виконані геоботанічні описи і виділені контури рослинності. Одиниці картування виділялися за домінантними ви-дами. За початковими даними для території дослідження були характерні угруповання фор-мацій Stipeta lessingianae, Stipeta zalesskyi і Festuceta valesiacae. В сучасному розподілі рос-линності уздовж профілю 35,8% займають луки, 32,5% – чагарники, 31% – степ. На ділянці, де степові екотопи складають майже 100% (за виключенням тальвегів глибоких балок – 0,7%), степові угруповання збереглися на менше ніж третині території, що є наслідком дії резерватогенних процесів. Характерний високий сукцесійний потенціал заростей чагарників, половину яких займають вже сформовані і потенційні зарості високих чагарників. Значне по-ширення мають розріджені зарості Prunus stepposa та Rhamnus cathartica на фоні заростей Caragana frutex і Amygdalus nana. На ділянці старого перелогу (близько 30 років) вторинні степи складають приблизно чверть ділянки, що свідчить про слабкі темпи відновлення корін-них степових ценозів. Вперше на території абсолютно заповідної ділянки був виявлений ло-калітет заростей чужорідного виду – Ulmus pumila.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

15

Стяглик, Н. І. "РЕАЛІЗАЦІЯ МІЖДИСЦИПЛІНАРНИХ ЗВ’ЯЗКІВ ЗАСОБАМИ ОНЛАЙН ОЛІМПІАДИ «ПРОГРАМУВАННЯ ТА АНГЛІЙСЬКА МОВА ЗА ПРОФЕСІЙНИМ СПРЯМУВАННЯМ»". Педагогіка та психологія, № 62 (серпень 2019): 162–69. http://dx.doi.org/10.34142/2312-2471.2019.62.18.

Повний текст джерела

Анотація:

У роботі представлено досвід з організації та проведення он-лайн олімпіади з програмування та англійської мови за професійним спрямуванням серед студентів напряму підготовки 121 «Інженерія програмного забезпечення», галузі знань 12 «Інформаційні технології» закладів фахової передвищої освіти. Метою проведеної роботи було розглянути можливі шляхи підвищення навчальної мотивації та якості навчання студентів в процесі застосування інтегрованого (дуального) навчання. Саме дуальне навчання сприяє реалізації компетентісного підходу до здійснення освітнього процесу, забезпечуючи розвиток предметних, соціальних та комунікаційних компетентностей. Викладачами профільних дисциплін протягом кількох років здійснюється робота з підготовки та впровадження в навчальний процес різноманітних форм поєднання викладання англійської мови за професійним спрямуванням та мов програмування, що є нерозривним принципом підготовки висококваліфікованих фахівців галузі знань «Інформаційні технології», зокрема, фахівців з розробки програмного забезпечення. У статті описано основні етапи організації та проведення олімпіади. Розглядаються варіанти організації змагань з використанням різних технологій, засобів та webорієнтованих навчальних середовищ. У роботі надаються рекомендації щодо організації та проведення змагань з урахуванням того факту, що проведення фахових олімпіад надає змогу підвести підсумки роботи з викладання фахових дисципліни. Залучення студентів до участі у змаганнях різного рівня сприяє виконанню мети і головного завдання навчального закладу і кожного викладача – підвищення якості підготовки кваліфікованих фахівців. Підготовку студентів до фахових олімпіад бажано здійснювати, спираючись на досвід студента та використовуючи міжпредметні зв’язки з дисциплінами природничо-математичного циклу, що надає змогу студентам отримати не тільки глибокі теоретичні знання, але й практичний досвід, що загалом сприяє самоствердженню студентів та підвищенню науково-практичного потенціалу студентства.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

16

БОНДАРЕНКО, Інна. "ТЕХНОЛОГІЧНА КУЛЬТУРА В ПАРАДИГМІ ПОЛІТЕХНІЧНОЇ". Scientific papers of Berdiansk State Pedagogical University Series Pedagogical sciences 1 (квітень 2020): 194–200. http://dx.doi.org/10.31494/2412-9208-2020-1-1-194-200.

Повний текст джерела

Анотація:

У статті актуалізовано проблему технологічної освіти в закладах загальної середньої освіти. Увагу сконцентровано на можливостях допрофільної підготовки та старшої профільної школи для розвитку сучасного компетентного учня, здатного реалізуватися в інформаційному просторі. Посилення практичної спрямованості шкільної освіти вимагає запровадження компетентнісного підходу в технологічній освіті. Компетентність у галузі технологічної освіти розглядається як досвід, освіченість, ерудованість учня у сфері виробничих технологій, у різних видах предметно-перетворювальної діяльності, його уміння і навички, підготовленість, знання та ерудиція, а також здатність до визначення шляхів і можливостей їх набуття та функціонування за допомогою свідомості й мислення. Завдяки інтеграції знань із різних галузей наук і виробництва впроцесі технологічної освіти успішно здійснюється формування ключових компетенцій: навчальної (графічна, технічна, технологічна, проектна), культурної, здоров’язберігаючої, інформаційної, соціальної, підприємницької. Якісна технологічна освіта учнів потребує й обґрунтованої системи науково-методичного забезпечення, засобів навчання. Науково-методичне забезпечення передбачає: програмне забезпечення (розроблення нових та вдосконалення чинних навчальних програм для початкової, основної і старшої школи); інформаційне забезпечення (підручники, посібники, довідники, хрестоматії, методичні рекомендації, розробки тощо); засоби навчання (таблиці, плакати, схеми, діаграми, моделі, муляжі, електронні програмові засоби навчання, інформаційні ресурси тощо). На основі аналізу нормативних документів, наукових досліджень учених-педагогів, психологів та власного педагогічного досвіду зроблено висновок, що для вдосконалення технологічної освіти необхідна наступність на всіх рівнях навчання. Організація такого підходу в освітній практиці сприяє поступовому і неперервному оволодінню системою технологічних знань, практичних умінь та технологічних якостей, які забезпечать у подальшому результативність професійної підготовки. Ключові слова: освітній процес, політехнічна освіта, технологічна освіта, ключові компетентності, методика навчання.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

17

Slyusarenko, Nina. "ПРОБЛЕМИ ОРГАНІЗАЦІЇ ПРОФІЛЬНОГО НАВЧАННЯ В МАЛОКОМПЛЕКТНИХ ШКОЛАХ УКРАЇНИ ПОЧАТКУ ХХІ СТОЛІТТЯ". Mountain School of Ukrainian Carpaty, № 20 (30 вересня 2019): 56–60. http://dx.doi.org/10.15330/msuc.2019.20.56-60.

Повний текст джерела

Анотація:

У статті наголошено, що на початку третього тисячоліття проблема освіти учнів сільських шкіл почала виходити далеко за межі освітянської галузі, оскільки згортання діяльності сільських малокомплектних шкіл може призвести до «вимирання» села. Поставлено за мету проаналізувати проблеми організації профільного навчання в малокомплектних школах України початку ХХІ століття. З цією метою використано такі методи дослідження: аналіз джерельної бази з проблеми дослідження; понятійно-термінологічний аналіз, синтез та порівняння різних трактувань поняття «малокомплектна школа»; вивчення вітчизняного досвіду організації профільного навчання молодого покоління та шляхів його вдосконалення. Виявлено, що термін «малокомплектна школа» в науковому обігу використовується впродовж багатьох десятиліть, переважно стосовно сільських початкових шкіл, де вчителів менше, ніж класів, і кожен учитель працює одночасно з двома чи кількома класами, або неповних середніх та середніх шкіл з малою наповнюваністю класів чи відсутністю деяких класів. Проаналізовано нагальну для сільської школи проблему організації профільного навчання учнів та шляхи її вирішення (налагодження взаємодії між різними загальноосвітніми навчальними закладами; надання особливого значення опорним профільним школам; створення в опорних профільних школах належних умов для реалізації навчальних програм профільного навчання за кількома напрямами та ін.). Акцентовано на необхідності збільшення уваги до сільської (в тому числі малокомплектної) школи та детального її вивчення, до здобутків сільських шкіл України щодо організації трудової підготовки учнів у попередні історичні періоди. Зроблено висновок, що пошук шляхів удосконалення діяльності малокомплектних шкіл, відродження традицій виробничого навчання і трудового виховання в них сільської молоді є перспективним для подальшого наукового пошуку.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

18

Annenkov, Igor. "ОСОБЛИВОСТІ УМОВ ПІДГОТОВКИ НАУКОВО-ТЕХНІЧНИХ КАДРІВ ДЛЯ УКРАЇНСЬКОГО ЕЛЕКТРОМАШИНОБУДУВАННЯ В 1920-Х РР." Scientific notes on Ukrainian history, № 46 (10 липня 2019): 250–56. http://dx.doi.org/10.31470/2415-3567-2019-46-250-256.

Повний текст джерела

Анотація:

Метою даної статті є визначення основних особливостей умов підготовки науково-технічних кадрів для електромашинобудівної сфери УСРР. За допомогою порівняльно-історичного, діахронічного і синхронічного методів вивчено вплив упродовж 1920-х рр. характеру функціонування українського електромашинобудування в складі єдиного народногосподарського комплексу СРСР на умови підготовки науково-технічних кадрів для цієї галузі. Встановлено, що первісне український електромашинобудівний сектор не розглядався союзним урядом як одна з рушійних сил розпочатих ним процесів індустріалізації та електрифікації країни. Причиною цьому стали як брак в українських підприємств власного наукового супроводу виробництва сучасних електричних машин, так і відсутність можливості здійснювати таке забезпечення існуючими в республіці непромисловими профільними науково-технічними підрозділами. При тому розпочався процес закриття цих підприємств, який утім не знайшов свого завершення, оскільки в середині 1920-х рр. був зупинений. З’ясовано, що в цей час у Харкові фундується великий осередок виробництва військово-морської електротехніки на основі конструкцій та технологій, наданих німецькою електротехнічною фірмою «АЕГ». Підставою для цього, в першу чергу, став досвід «АЕГ» у такого роду співробітництві з Російською імперією напередодні І Світової війни, а також те, що підчас цієї війни відповідне устаткування вироблялося на Харківському заводі згаданого концерну, в наступному в нього секвестрованому. З певною затримкою в півтори-два роки, там же був організований масовий випуск електричних машин цивільного виконання, виготовлення яких також здійснювалося за технічною документацією «АЕГ». Таким чином, у місті почала стрімко зростати потреба на профільні науково-технічні кадри, що стало причиною подальшої концентрації підготовки таких фахівців саме в Харкові, у місцевому Технологічному інституті. Разом із указаним раніше, визначено, що загальний рівень надаваних «АЕГ» та іншими зарубіжними фірмами профільних знань перевищував наявний в українських вищих технічних навчальних закладах, що стало головною особливістю умов підготовки в УСРР науково-технічних кадрів для республіканського електромашинобудування впродовж 1920-х рр.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

19

Луценко, О. А., А. Г. Сидоренко та Р. В. Луценко. "КОРЕЛЯЦІЙНИЙ АНАЛІЗ РЕЗУЛЬТАТІВ СКЛАДАННЯ ІСПИТУ «КРОК»". Медична освіта, № 4 (2 лютого 2022): 37–41. http://dx.doi.org/10.11603/m.2414-5998.2021.4.12257.

Повний текст джерела

Анотація:

У статті встановлено фактори, що впливають на успішність складання ліцензованих інтегрованих іспитів «Крок 1. Загальна лікарська підготовка» і «Крок 2. Загальна лікарська підготовка» у здобувачів освіти медичного факультету № 1 Української медичної стоматологічної академії, що вступили до ЗВО у 2013 р. Встановлено, що у всій сукупності студентів % ЗНО рівною мірою кореляційно залежав від усіх 3 предметів. Показано першочергову значимість таких трьох освітніх компонентів з циклу загальнонаукових дисциплін, як патологічна анатомія, патологічна фізіологія, фармакологія, в успішному складанні «Крок 2. Загальна лікарська підготовка». При цьому інші фундаментальні дисципліни, які входять до складу тестового екзамену «Крок 1», мали меншу вагомість для успішного складання «Крок 2». Це демонструє, що для засвоєння професійно-орієнтованих дисциплін має немале значення рівень знань з основних фундаментальних дисциплін, а саме патологічної фізіології, патологічної анатомії і фармакології. Серед професійно-орієнтованих дисциплін, що входять до складу «Крок 2», найбільше кореляцій налічував терапевтичний профіль, який міцно корелював з усіма предметами в межах «Крок 2» і патологічною анатомією, патологічною фізіологією та фармакологією. Хірургічний профіль вірогідно корелював з акушерством та гінекологією і педіатричним профілем. При цьому гiгiєна та органiзацiя охорони здоров’я не утворювала сильних кореляційних звʼязків із предметами, що входять до складу «Крок 1». Рівень оволодіння професійно-орієнтованими дисциплінами залежить один від одного, окрім гiгiєни та органiзацiї охорони здоров’я.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

20

Рускуліс Л. В. та Механцева В. М. "ФОРМУВАННЯ ЛЕКСИЧНОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ УЧНІВ 10-11 КЛАСІВ (ПРОФІЛЬНИЙ РІВЕНЬ)". ПЕДАГОГІЧНИЙ АЛЬМАНАХ, № 49 (29 жовтня 2021): 35–41. http://dx.doi.org/10.37915/pa.vi49.246.

Повний текст джерела

Анотація:

У статті з’ясовано, що одне з магістральних значень в шкільному курсі мови має вивчення лексичного рівня української мови; наголошено, що формування лексичної компетентності відбувається в системно-інтегративних зв’язках лексики з фонетикою, граматикою, орфографією та стилістикою, бо слово є явищем багатогранним; успішне засвоєння лексичного рівня української мови залежить від урахування специфічних підходів, принципів, закономірностей навчання та добору методів і прийомів навчання; потрактовано поняття «лексична компетентність» у розвідках науковців та визначено її як високий рівень засвоєння лексичного рівня української мови, уміння володіти лексичними засобами відповідно до ситуації мовлення, беззаперечне дотримання лексичних норм, оволодіння словниковим запасом української мови, повага до українського слова, активне використання власне української лексики; простудійовано основні положення програми з української мови для учнів 10-11 класів (профільний рівень), у якій за пріоритетне визначено формування лінгвокультурологічної, соціолінгвістичної компетентностей, що сприятиме формуванню лексичної компетентності сучасного учня шляхом усвідомлення ним мови як національного феномену; схарактеризовано домінантні завдання лінгвістичної (мовної) та соціокультурної змістових ліній; проаналізовано класифікацію лексичних вправ, до яких уналежнено: власне лексичні, що спрямовані на закріплення лексичних понять і формування вмінь тлумачити значення слова; лексико-граматичні вправи сприяють виявленню й установленню зв’язків між лексикою й граматикою, формуванню вмінь розрізняти лексичне й граматичне значення слова; лексико-орфографічні вправи забезпечують засвоєння й повторення особливостей написання слів та їхніх частин; лексико-стилістичні вправи забезпечують вироблення вмінь і навичок правильного відбору і вживання слів у мовленні відповідно до характеру й мети висловлювання; наведено приклади таких вправ і завдань до них, що передбачають аналіз слів-символів, вербалізацію концептів, вибудовування лексико-семантичного поля, обов’язковий інформаційно-комунікаційний супровід їх.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

21

Селігей, Пилип Олександрович. "ЛІНГВІСТИЧНИЙ НАВЧАЛЬНИЙ МУЗЕЙ: ПЕРЕВАГИ ТА МОЖЛИВОСТІ ВІРТУАЛЬНОЇ ЕКСПОЗИЦІЇ". Information Technologies and Learning Tools 87, № 1 (1 березня 2022): 278–87. http://dx.doi.org/10.33407/itlt.v87i1.4222.

Повний текст джерела

Анотація:

Стаття висвітлює проблеми оцифрування експозиції традиційних музеїв, зокрема навчальних. Зазначено, що віртуальні музеї стали, по суті, новою формою поширення знань і що нині вони мають значно більше відвідувачів, ніж музеї «реальні». Щоправда, в Україні робота зі створення повноцінних віртуальних музеїв лише починає розгортатися. Проаналізовано переваги, які надає оцифрування музейних фондів. Насамперед це – краще збереження й безпека експозиції, більші можливості для відтворення незбережених експонатів. Віртуальна експозиція уможливлює зручний доступ для мешканців інших міст і країн. Особливо актуальною ця можливість стала під час карантинних заходів, пов’язаних з пандемією COVID-19. Віртуальна експозиція, на відміну від традиційної, підтримує використання музейних ресурсів у цілодобовому режимі. Вона відкриває перспективу залучення конкретного музею до всесвітньої музейної мережі. Відвідувач має змогу або обрати віртуальний тур із запропонованих музеєм, або самостійно «прокласти маршрут» екскурсії відповідно до своїх уподобань. Віртуальні експонати приваблюють своєю видовищністю, більшою оглядовістю й інтерактивністю. Відвідувач отримує ширший доступ до інформації про експонати. Комп’ютерні технології уможливлюють надання інформації різним категоріям: фахівцям, студентам, особам з профільною та непрофільною освітою, школярам. Відзначено, що новітні мультимедійні засоби дають змогу радикально модернізувати традиційні види музейної роботи, вийти далеко за межі класичної моделі музею. Сучасний віртуальний музей – не просто копія експозиції, а самостійне, якісно нове культурне середовище, цифровий інформаційний комплекс, що значно перевершує параметри музеїв традиційного типу. У статті розглянуто перспективи оцифрування фондів Лінгвістичного навчального музею при Інституті філології Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Заснований 1992 року, музей збирає, досліджує, зберігає та експонує матеріали, що відображують збагачення лінгвістичних знань, для подальшого використання в навчальній та екскурсійній роботі. Нині стоїть питання про віртуалізацію його експонатів відповідно до сучасних тенденцій у розвитку музейної справи.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

22

Удовиченко, І. "Інтеграція суспільно-наукових знань на уроках географії в старших класах профільної школи". Молодь і ринок, № 1 (156), січень (2018): 92–96.

Знайти повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

23

Шумакова, Т. О., та А. П. Ніколаєнко. "Використання системи ANSYS у розрахунках на міцність круглих протяжок". ВІСНИК СХІДНОУКРАЇНСЬКОГО НАЦІОНАЛЬНОГО УНІВЕРСИТЕТУ імені Володимира Даля, № 4(260) (10 березня 2020): 149–54. http://dx.doi.org/10.33216/1998-7927-2020-260-4-149-154.

Повний текст джерела

Анотація:

У статті наведено результати досліджень тривимірної моделі круглої протяжки профільної схеми різання, що використовується для обробки отвору деталі типу втулка зі сталі 50ХГ діаметром 30Н7(+0,021) в системі ANSYS. За допомогою інструментів графічного редактора ANSYSSpaceClaim побудовано кінцево-елементну сітку протяжки. У платформі ANSYS Workbench були побудовані епюри еквівалентних напружень по Мізеса і епюри деформацій по осі Х. Встановлено, що максимальні еквівалентні напруження мають значення 142,05 МПа і не перевищують допустиме значення 240,45МПа. З епюр розподілу деформацій встановлено, що максимальне значень становить 0,08 мм. Отримані результати не перевищують поля допуску оброблюваного отвору ∆T=0,021 мм.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

24

Кочума, Інна, та Дімітрій Лакутін. "МЕТАПРОГРАМНИЙ ПІДХІД ДО ВІДБОРУ ТА ОЦІНКИ ПЕРСОНАЛУ ФІНАНСОВОЇ УСТАНОВИ". Вісник Університету банківської справи, № 3(42) (23 грудня 2021): 94–101. http://dx.doi.org/10.18371/2221-755x3(42)2021253534.

Повний текст джерела

Анотація:

Анотація. Метою статті є поглиблення теоретичних основ і розроблення практичних рекомендаційщодо використання метапрограмного підходу при відборі та оцінці персоналу у вітчизняних фінан-сових установах. Узагальнено різні підходи до визначення поняття «метапрограма» у сфері управлінняперсоналом і запропоновано власне визначення цієї категорії; визначено місце і значення метапрограму профілі посади; запропоновано стандартний метапрограмний профіль посади фахівця з управлінняризиками фінансової установи і надано рекомендації з побудови компетентнісного інтерв’ю та інтерпретаціїйого результатів на предмет виявлення відповідних метапрограм працівника чи кандидата на цюпосаду. Доведено, що головною умовою успішного виявлення метапрограм у процесі інтерв’ю є викорис-тання правильних запитань і правильна інтерпретація відповідей на них, що допомагає виявити стійкіглибинні психологічні установки, що визначають сприйняття людиною об’єктивної реальності та ре-акцію на організаційні методи. Саме метапрограми є своєрідним фільтром інформації, що надходитьвід об’єктивної реальності до людської свідомості через органи чуття, перетворюючи її в суб’єктивнесприйняття і відповідні реакції, пов’язані з ним. Використання метапрограмного підходу в оцінці при-датності особи до займаної посади, поряд із класичними, традиційними методами, дозволяє уникну-ти помилок у підборі та оцінці персоналу. Визначення і врахування метапрограм співробітника такожє ключем до ефективнішого управління. Крім того, це дозволяє знайти йому заняття, у якому він буденайбільш ефективним, а сама діяльність, відповідно до внутрішніх установок співробітника, принесейому максимальне задоволення. Урахування метапрограм дозволяє використовувати адекватні інстру-менти для стимулювання роботи, дає розуміння причин певних міжособистісних стосунків у колективі,допомагає запобігти конфліктам і високій плинності кадрів.Ключові слова: метапрограма, управління людськими ресурсами, персонал, фінансова установа, про-філь посади.Формул: 0; рис.: 1; табл.: 1; бібл.: 16.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

25

Нікулін, Олександр, та Тетяна Наконечна. "МАТЕМАТИЗАЦІЯ, СИСТЕМНІСТЬ ТА ЕДУКОЛОГІЧНІ АСПЕКТИ ПІДГОТОВКИ МАГІСТРІВ". ГРААЛЬ НАУКИ, № 11 (18 січня 2022): 165–81. http://dx.doi.org/10.36074/grail-of-science.24.12.2021.032.

Повний текст джерела

Анотація:

Перед сучасною освітою постають проблеми модернізації, що вимагають об'єднання загальнонаукових та спеціальних знань при магістерської підготовці. Розглянуто можливості технологічного підходу до інтеграції викладання математичних та профільних дисциплін, надані умови інноваційного використання математизації та інформаційних технологій з врахуванням едукологічних аспектів для інтеграції зусиль викладачів і здобувачів у навчальному процесі.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

26

Брона, Олена. "ПРИНЦИПИ ОПИСУ ТЕРМІНОЛОГІЧНОЇ СИНТАГМИ (НА МАТЕРІАЛІ АНГЛОМОВНИХ ГЕОЛОГІЧНИХ ТЕКСТІВ)". Inozenma Philologia, № 133 (1 грудня 2020): 63–75. http://dx.doi.org/10.30970/fpl.2020.133.3171.

Повний текст джерела

Анотація:

У статті запропоновано методологію деталізації змісту термінологічних синтагм, виявлених у корпусі англомовних геологічних текстів. Дистрибутивний аналіз дискурсної сполучуваності термінів з іншими одиницями мови виконано у руслі семасіологічного підходу. Розглянуто можливість застосу- вання лексико-граматичної моделі, моделі класів об’єктів та моделі семантичних ролей для виокрем- лення концептуальних класів, виходячи з двоєдиності синтагматичних і парадигматичних зв’язків. У профілі синтагми особливу увагу приділено ролі прикметникових атрибутів як носіїв предметно- орієнтованого знання. Застосування методу перефразування дало можливість продемонструвати активну функцію прикметників з огляду на класи концептів, детерміновані прикметниками. Аналіз прикметників у межах термінологічної синтагми дав змогу показати багатовимірність динамічної структури предметно-орієнтованих концептів. Ключові слова: синтагма, концепт, прикметник, термінологічний потенціал, клас об’єктів, се- мантична роль.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

27

Semeniv, B. S., M. М. Stahiv, I. D. Yakymyshyn, T. G. Prystavskyi та A. L. Kovban. "Вплив психофізіологічних та фізичних факторів на структуру професійної підготовки студентів біолого-технологічного факультету". Scientific Messenger of LNU of Veterinary Medicine and Biotechnologies 19, № 76 (5 березня 2017): 129–35. http://dx.doi.org/10.15421/nvlvet7625.

Повний текст джерела

Анотація:

Профільна фізична підготовка розглядається як один з напрямів системи фізичного виховання, яка повинна формувати прикладні знання, фізичні, психологічні й спеціальні властивості, уміння й навички, що забезпечують об’єктивну готовність людини до успішної професійної діяльності. Особливу увагу в засвоєнні трудових навичок і в адаптації організму молодої людини до професії займають спеціальні засоби фізичної культури, в основі яких міститься перенесення фізичних якостей і рухових навичок, що і є одним з важливих питань в теорії фізичного виховання. Перенесення фізичних якостей і рухових навичок слід розуміти як вплив занять фізичними вправами на ті чи інші види діяльності людини. В кожній руховій дії можна виділити її головну сторону, яка полягає в переважному вияві й розвитку певних якостей і навичок. Спеціально направленими методами фізичної підготовки можна тренувати ті психологічні й фізіологічні механізми, які визначають функціональні можливості людини в процесі її трудової діяльності. Завдання фізичного виховання полягає в тому, щоб вміло та цілеспрямовано використовувати спеціальну фізичну підготовку для підвищення працездатності фахівця.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

28

Брітавська, Олена Павлівна, Іван Іванович Дончев, Наталія Володимирівна Бондаренко, Віталій Вікторович Горохов та Анатолій Володимирович Опарін. "Особливості комп’ютерних засобів тестування знань". New computer technology 16 (14 травня 2018): 127–33. http://dx.doi.org/10.55056/nocote.v16i0.827.

Повний текст джерела

Анотація:

Метою дослідження є запровадження комп’ютерного тестування (КТ) знань учнів профільних навчальних закладів для моніторингу рівня засвоєння теоретичних відомостей і набуття вмінь та навичок. Задачами дослідження є аналіз особливостей КТ у навчальному процесі як одного зі способів контролю знань учнів під час поточної і тематичної перевірки, підсумкового контролю, в результаті самопідготовки учнів, а також у разі дистанційного навчання з метою самотестування. Об’єктами дослідження є процес КТ у системі контролю знань, з’ясування переваг використання інформаційних технологій у процесі тестування, а також можливих проблем, що виникають у цьому випадку. Предметом дослідження є використання комплексу програм MyTest для створення і проведення КТ, збирання й аналізу результатів. Завдяки своїй простоті цей комплекс можна використовувати у навчальних закладах різних рівнів. З одного боку комплекс програм MyTest не має функцій масштабування, а з іншого – це максимально проста і невибаглива до обчислювальних ресурсів програма, що надає можливість провести тестування одночасно на декількох комп’ютерах. Результати досліджень запроваджені в навчальному процесі Морехідного коледжу технічного флоту Національного університету «Одеська морська академія» і деяких ЗЗСО м. Одеса.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

29

Грубель, М. Г., Л. В. Крайник та А. М. Андрієнко. "Основи формування національної нормативної бази щодо прохідності колісної військової автомобільної техніки". Системи озброєння і військова техніка, № 2(62), (8 червня 2020): 7–17. http://dx.doi.org/10.30748/soivt.2020.62.01.

Повний текст джерела

Анотація:

У статті виконано порівняльний аналіз нормативних законодавчих баз країн НАТО та Росії щодо прохідності колісної військової автомобільної техніки (ВАТ) вимог та методів оцінки. Встановлено, що у країнах НАТО чинними є стандарти, які для експериментальної оцінки несної здатності опорних поверхонь (ОП) руху, ґрунтується на використанні конусного індексу СІ (англ. Сone index), який на відміну від характерного для України «радянського підходу», комплексно враховує вологість ґрунту, характеристики ОП театру бойових дій та дозволяє за допомогою стандартизованого програмного комп’ютерного забезпечення визначати найбільш раціональні маршрути і орієнтовні швидкості руху відповідних переміщень колісної ВАТ. Сформовано порогові значення показників опорної і профільної прохідності залежно від категорії та класу колісної ВАТ. Сформована класифікація ВАТ за прохідністю, яка дозволила розмежовувати класи за повною масою перспективних зразків колісної ВАТ та визначити порогові значення регламентованих показників профільної прохідності при яких забезпечується рух зразків колісної ВАТ: глибину броду, максимальні кути підйому та косогору, висоту порогової перешкоди, ширина рову (окопу). Опрацьовані методичні засади експериментальної оцінки опорної прохідності та визначення максимальних швидкостей руху ВАТ для найбільш характерних типів ОП. З метою визначення прохідності зразків колісної ВАТ за показником ММР (англ. Mean measure presure) методику його визначення удосконалено для врахування особливостей компоновки зразків колісної ВАТ. Сформовано основи національного стандарту ДСТУ-В “Військова автомобільна техніка. Прохідність та методи оцінки”.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

30

Сафонова, К. Я., та П. В. Кривуля. "Пропозиція методу «ПУНКТ» і верифікація експертизи фонетичної якості термінів з використанням профілю належної конотації на прикладах з економічної термінології". ВІСНИК СХІДНОУКРАЇНСЬКОГО НАЦІОНАЛЬНОГО УНІВЕРСИТЕТУ імені Володимира Даля, № 2 (258) (13 лютого 2020): 68–81. http://dx.doi.org/10.33216/1998-7927-2020-258-2-68-81.

Повний текст джерела

Анотація:

В дослідженні показано місце завдань встановлення фонетичної якості термінів у сучасній термінознавчій проблематиці, конотативного аспекту у існуючих системах основних вимог до термінів. Оскільки фоносемантичне значення, або звукова оболонка, яка теж має додаткові семантичне навантаження, є певною можливістю, яка реалізується в мовній діяльності, та яка не завжди правильно та влучно відбиває належні конотативне оформлення референції, то альтернативні варіанти термінування отримують додатковий параметр оцінювання — фонетичну якість, яка може бути врахована у процесі термінування. Запропоновано визначення профілю належної конотації та експериментально встановлено оцінки його конкретних прикладів на основі запропонованого методу визначення фонетичної якості з використанням належної конотації термінів та терміноелементів (метод ПУНКТ). Оскільки є достатньо верифіковані результати дослідження семантичного диференціалу та фоносемантичних шкал, то вірогідною є й гіпотеза, що так само числом можна виразити профіль належної конотації, спираючись вже не на звучання, а на значення слова. Було досліджено гіпотезу профілю належної конотації з використанням фоносемантичних шкал на матеріалі конкретного експериментального встановлення профілів належної конотації та порівняння за результатами такого фоносемантичного аналізу, що дало можливість стверджувати позитивний потенціал використання та розвитку методу ПУНКТ. Завдяки такому дослідженню можна зробити висновок про те, що кожен термін може мати не тільки семантичний диференціал та фоносемантичний профіль, а й може мати також власний профіль належної конотації, який може встановлювати вимоги до вираження у семантичному диференціалі та фоносемантиці терміну різних звукових оболонок. Правильно вона буде реалізована лише тоді, коли для цього є необхідні передумови і установки. Дослідження також допомогло співвіднести фоносемантичний та термінологічний аспекти лексикології та виявити їх взаємозв'язок. Існують мови і терміни, де цей зв'язок простежується краще, але десь він може бути навпаки оберненим. На головне питання дослідження отримано безперечно позитивну відповідь: так, терміни можуть мати власний профіль належної конотації, його можна визначити та порівнювати з іншими фонетичними якостями термінів, визначаючі фонетичну якість термінів та терміноелементів.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

31

Kudria, S., N. Mkhitaryan, B. Tuchynskyi, О. Riepkin, I. Ivanchenko та K. Petrenko. "ПРИЧИНИ І РЕЗУЛЬТАТИ ПЕРЕГЛЯДУ ОЦІНКИ ПОТЕНЦІАЛУ ВІТРОВИХ ЕЛЕКТРОСТАНЦІЙ УКРАЇНИ". Vidnovluvana energetika, № 1(60) (30 березня 2020): 6–16. http://dx.doi.org/10.36296/1819-8058.2020.1(60).6-16.

Повний текст джерела

Анотація:

Мета статті – сучасна оцінка вітропотенціалу України і перспектив розвитку вітроенергетики. Попит на електроенергію має сталу тенденцію до зростання, а пропозиція електроенергії теплових і атомних електростанцій обмежується, головним чином, вичерпаністю світових запасів відповідних енергоносіїв і їх нерівномірним розподілом між країнами. Останнє створює політичну і економічну залежність країн-імпортерів енергоносіїв від країн, що енергоносії експортують. За прогнозом Міжнародного енергетичного агентства (IEA), в ЄС сума інвестицій у вітроенергетику в період 2014-2035 рр. становитиме 727 $млрд і буде найвищою серед галузей електроенергетики – в 1.8 рази вищою, ніж в ТЕС і АЕС разом (400 $млрд). За останній час відбулись суттєві прогресивні зміни кількісних і якісних параметрів генерації електроенергії ВЕС, а саме: подовжились лопаті вітрових електроустановок (ВЕУ); збільшились висоти веж ВЕУ. Дослідження вітрових потоків показали, що вертикальні профілі вітру фактично є більш чутливими до збільшення висоти над землею, ніж припускалось раніше. Крім того, має місце подвоєння номінальної потужності ВЕУ, за рахунок чого зменшуються як площі покриття ВЕС¸ так і питомі витрати землі, вилученої з сільськогосподарського використання. Якщо у попередніх дослідженнях придатними для ВЕС визначались лише зони Причорномор’я і Приазов’я, то в результаті спільної дії перелічених факторів значні території в інших регіонах України, що раніше вважались непридатними для розміщення економічно ефективних ВЕС, перейшли до категорії перспективних. В даній статті представлено географічний підхід до оцінювання вітропотенціалу територій України. Цей підхід є значно простіший, потребує значно менше витрат часу і коштів, ніж відомі підходи. Бібл. 6, табл. 4, рис. 8.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

32

Удод, Олександр Андрійович. "Проблеми формування змісту історичної освіти в Україні: інтеграція науки і освіти". Visnik Nacional'noi' academii' nauk Ukrai'ni, № 4 (27 квітня 2022): 54–58. http://dx.doi.org/10.15407/visn2022.04.054.

Повний текст джерела

Анотація:

У доповіді висвітлено широке коло проблем, пов’язаних зі змістовим наповненням історичної освіти в Україні, що в нинішніх умовах трансформуються в питання національної безпеки. Відзначено вагомий внесок академічних установ історичного профілю у формування змісту історичної освіти. Наголошено на необхідності прийняття концепції історичної освіти для 12-річної школи, відновлення повноцінної наукової експертизи підручників за участю профільних інститутів НАН України, розроблення актуальних проблем історичної дидактики, публічної історії та популяризації історичних знань.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

33

Tymkiv, Lidiya. "Адаптивна культура особистості як чинник професійного становлення соціальних працівників". Освітній простір України, № 10 (17 травня 2017): 71–78. http://dx.doi.org/10.15330/esu.10.71-78.

Повний текст джерела

Анотація:

У статті розглядається значення адаптивної культури студентів у процесі фахової підготовки майбутніх соціальних працівників, презентуються результати експрес-діагностики симптомокомплексів адаптивної культури особистості за допомогою технологічного підходу “Кваліметричний профіль”. На основі системно-синергетичного підходу здійснено компонентно-структурний, функціональний аналіз феномену “адаптивна культура особистості”, обґрунтовано зміст поняття “адаптивна культура особистості” в цілісній системі її інтегративних якостей; визначено критерії та показники рівнів сформованості адаптивної культури особистості.З’ясовано, що вивчення рівня сформованості адаптивних властивостей необхідно здійснювати на особистісному рівні, аналізуючи та зіставляючи окремі аспекти цілісного розвитку загальної й адаптивної культур студента. У їх формуванні простежуються активні центри – домінування позитивного роз¬витку чи “западання” окремих якостей, що виступає результатом попереднього включення студентів у відповідні адаптивні аспекти стосунків. Результати дослідження засвідчили, що застосування експрес-діагностики симптомокомплексів адаптивної культури за допомогою технології “Кваліметричний профіль” дає змогу оперативно визначати співгармонійність у розвитку адаптивних властивостей студентів, здійснювати відповідну корекційну діяльність.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

34

Selyuk, М. М., та V. S. Potaskalova. "Профіль факторів ризику серцево-судинних захворювань серед чоловіків, які працюють в умовах впливу електромагнітного випромінювання надвисокочастотного діапазону". HYPERTENSION, № 2.34 (1 березня 2014): 20–26. http://dx.doi.org/10.22141/2224-1485.2.34.2014.82697.

Повний текст джерела

Анотація:

Ризик розвитку ускладнень перебігу артеріальної гіпертензії значно підвищується при поєднанні із впливом електромагнітного випромінювання надвисокого діапазону, що необхідно врахувати при проведенні відповідних профілактичних заходів у певного контингенту осіб.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

35

Kovalenko, N. P., N. O. Bobrova, O. V. Hancho та S. V. Zachepylo. "МОТИВАЦІЯ СТУДЕНТІВ ЯК ЗАПОРУКА УСПІШНОГО ПРОФЕСІЙНОГО РОЗВИТКУ". Медична освіта, № 3 (15 жовтня 2020): 43–48. http://dx.doi.org/10.11603/me.2414-5998.2020.3.11440.

Повний текст джерела

Анотація:

Мотивація навчальної діяльності студентів стає в умовах сучасних перетворень в українській освіті однією з пріоритетних проблем. Актуальність теми дослідження обумовлена завданням подальшого підвищення якості навчання студентів в умовах сучасного суспільства, постійним оновленням змісту навчання, постановкою завдань формування у студентів потреби самостійного отримання знань і розвитку активної життєвої позиції. Метою роботи було вивчення мотиваційної сфери студентів 2 та 3 курсів медичного факультету Української медичної стоматологічної академії з позиції формування основоположних мотивів для успішного професійного розвитку. Ефективність навчального процесу безпосередньо пов’язана з мотивацією і стимулом оволодіння майбутньою професією. Основним фактором, що впливає на мотивацію до навчання студентів, є оволодіння знаннями, уміннями та навичками, які в подальшому сформують фундамент професійної діяльності. Підвищенню мотивації навчальної діяльності сприяють: спосіб засвоєння навчального матеріалу, його зміст, методи навчання; використання на кожному з етапів заняття проблемних мотивацій та завдань; застосування інтерактивних технологій. Проведений нами аналіз показав, що серед студентів 2 та 3 курсів медичного факультету Української медичної стоматологічної академії переважають професійні мотиви навчання. Студенти з більш високим середнім балом не виділяють профіль дисципліни як внутрішній мотив до навчання, зі зниженням середнього бала даний мотив починає переважати серед студентів-медиків. Таким чином, навчання ефективніше діє, коли воно мотивоване, коли діяльність студентів збігається за спрямованістю та внутрішніми мотивами. В результаті успішною стає і професійна підготовка випускника вишу.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

36

Вакуленко, Юлія. "Емпіричне дослідження дисфункції сенсорної інтеграції у дітей з розладами аутистичного спектра". Теоретичні і прикладні проблеми психології, № 1(51) (2020): 46–61. http://dx.doi.org/10.33216/2219-2654-2020-51-1-46-61.

Повний текст джерела

Анотація:

У статті розглянуто та проаналізовано проблему порушень обробки та інтеграції сенсорної інформації у дітей з розладами аутистичного спектра, звернено увагу на необхідність досліджень особливостей сенсорної сфери та її порушень у дітей з розладами аутистичного спектра на вітчизняній вибірці, описано та проаналізовано результати емпіричного дослідження дисфункції сенсорної інтеграції у дітей з розладами аутистичного спектра. Використано методи теоретичного аналізу сучасних досліджень за темою статті, анкетування батьків за допомогою адаптованих нами методик Сенсорний профіль (Коротка версія) (Вакуленко¹, 2020) та Сенсомоторний батьківський опитувальник (Вакуленко² 2020), методи оцінки даних за допомогою статистичних критеріїв. Для обчислення балів використовувавалася програма Excel 2016, а для математико-статистичної обробки даних використовувалася статистична програма IBM SPSS Statistics 23. Представлено, описано та проаналізовано результати емпіричного дослідження дисфункції сенсорної інтеграції у дітей з розладами аутистичного спектра. Доведено, що для дітей з розладами аутистичного спектра характерні значні порушення обробки та інтеграції сенсорної інформації. Визначено, що в цілому вони демонструють високий рівень сенсорної дисфункції, високі значення за показником смакової/нюхової сензитивності, сенсорного пошуку, слухової фільтрації та низького енергетичного ресурсу/надмірної втомлюваності. За показниками тактильної сензитивності, рухової сензитивності та сензитивності зорової/слухової переважало типове виконання, тобто проблеми у цих сферах є менш вираженими. Виявлено, що найбільш вираженими показниками порушень дітей з аутизмом є слухова фільтрація та сенсорний пошук, а показник рухової сензитивності у цієї категорії дітей майже не виражений та відповідає рівню нормотипової дитини.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

37

Dobrovolska, Rufina. "Реалізація інтеграції змісту професійної підготовки майбутніх учителів музичного мистецтва до організації музично-естетичного простору закладів загальної середньої освіти шляхом впровадження міжпредметних зв’язків як педагогічної умови". Освітній простір України, № 16 (16 вересня 2019): 70–78. http://dx.doi.org/10.15330/esu.16.70-78.

Повний текст джерела

Анотація:

На сучасному етапі реформування вищої педагогічної освіти, зміни, що відбуваються в суспільстві, пов’язані з інтеграцією України у світовий освітній простір, з комп’ютеризацією освіти. Це вимагає створення нових педагогічних умов і пошуку новітніх методик викладання, що забезпечать підготовку висококваліфікованих педагогів, вчителів музичного мистецтва. Для впровадження інтеграційного процесу в освітнє середовище потрібно дотримуватися таких дидактичних умов: спільної мети та завдань освітнього процесу; єдності спільних дидактичних принципів і методів навчання; уніфікованості системи понять; логічності засвоєння навчальної інформації. Головними завданнями інтеграції під час професійної підготовки майбутніх учителів музики до організації музично-естетичного простору закладів загальної середньої освіти є: оволодіти базовими педагогічними знаннями; набути вміння поєднувати навчальний матеріал профільних дисциплін; сформувати вміння використовувати міжпредметні зв’язки.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

38

Олена, Ліфінцева. "ПОСТАТЬ МИТЦЯ В ОРГАНІЗАЦІЙНО-ФУНКЦІОНАЛЬНІЙ СИСТЕМІ КУЛЬТУРНОЇ ДИПЛОМАТІЇ УКРАЇНИ". УКРАЇНСЬКА КУЛЬТУРА : МИНУЛЕ, СУЧАСНЕ, ШЛЯХИ РОЗВИТКУ (НАПРЯМ: КУЛЬТУРОЛОГІЯ) 35 (6 лютого 2021): 149–56. http://dx.doi.org/10.35619/ucpmk.v35i0.377.

Повний текст джерела

Анотація:

Розвиток технологій та засобів масової інформації, паблік-рілейшнз і маніпулювання суспільною свідомістю перетворили «м’яку силу» в ефективне знаряддя досягнення зовнішньополітичних інтересів. Особливого значення набули інструменти інформаційно-культурного впливу на зарубіжну аудиторію, зокрема – публічна та культурна дипломатія. З 2015 р. в Україні вжито заходів із створення інфраструктури культурної дипломатії шляхом запровадження профільних підрозділів МЗС, підконтрольного йому Українського інституту, пожвавлення взаємодії державних структур із самодіяльними мистецько-культурними об’єднаннями. Створене відповідне концептуальне й організаційно-правове поле культурної діяльності за кордоном. Це відкриває широкі можливості для використання митців безпосередньо у структурах культурної дипломатії. Виявляється доцільним запровадження поглибленої підготовки спеціалістів із менеджменту соціокультурної діяльності до роботи в апараті культурної дипломатії та афільованих із нею творчих об’єднаннях.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

39

Kolyadzhin, I. F. "Деякі особливості сучасної системи лісівничої освіти". Scientific Bulletin of UNFU 29, № 10 (26 грудня 2019): 85–88. http://dx.doi.org/10.36930/40291017.

Повний текст джерела

Анотація:

Викладено окремі аспекти сучасної системи лісівничої освіти в контексті світових трендів. Метою огляду є узагальнення інформації з питань реформування лісівничої освіти вищої школи України. Перспективними напрямами її є подальша екологізація знань для реалізації парадигми сталого розвитку, а також послідовне впровадження системи профільних навичок і знань компетентності, креативності, синтезу формальної та неформальної освіти від компетентнісної до ціннісної системи навчання. Необхідні подальші напрацювання у системі лісівничої освіти задля впровадження сучасних технологій навчання, зокрема з фундаментальних лісівничих наук, та запровадження мобільної платформи лісівничих дисциплін, аналогічної Prometheus. Доцільно опрацювати більш модифіковані програми формальної і неформальної освіти задля підсилення універсальності вищої лісової освіти, в якій поєднуються біологічна, інвайроментальна, технічна та економічна складові. Позитивний досвід реформування вищої лісівничої та екологічної освіти в європейських країнах базувався на вдосконаленні організації, структуруванні, фінансуванні, акредитації вищих навчальних закладів, упровадженні нових форм навчання та надання можливості академічної мобільності студентам і викладачам.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

40

Таймасов, Ю. С. "ЧИННИКИ ЗМІЦНЕННЯ ЗДОРОВ’Я У КОНТЕКСТІ ФОРМУВАННЯ ГОТОВНОСТІ КУРСАНТІВ ДО САМОЗБЕРЕЖЕННЯ В ПРОЦЕСІ НАВЧАННЯ". Засоби навчальної та науково-дослідної роботи, № 51 (2018): 21–30. http://dx.doi.org/10.34142/2312-1548.2018.51.02.

Повний текст джерела

Анотація:

У статті розглядаються фактори зміцнення здоров’я курсантів під час навчання у профільних вищих навчальних закладах. Проведено аналіз наукових праць щодо «готовності» у площині вивчення психологічних, педагогічних особливостей у напрямках: готовність до діяльності в екстремальних умовах, до праці, навчання, педагогічної діяльності, готовність військовослужбовців, спортсменів; професійна та управлінська готовність. Наведено авторське тлумачення поняття, «готовності до самозбереження» є стан особистості, який має складну динамічну компонентну структуру, сприяє задоволенню її потреби у збереженні власного життя та здоров’я та реалізується у відповідному способі взаємодії з навколишнім середовищем (самозберігаючою поведінкою). Наведено компонентну структуру формування готовності курсантів до самозбереження та проведено аналіз анкетних даних та опитування, що показало низку проблем, які супроводжують цей процес; його факторами, є наступні: фізичні (наявність шкідливих звичок, дотримання режиму дня, перебування на свіжому повітрі, фізична активність); інтелектуальні (знання про здоров’я та чинники, що на нього впливають); сімейно-побутові (вік та спосіб життя батьків, склад та стосунки у сім’ї, місце та соціально-побутові умови проживання); емоційно-мотиваційні (стресостійкість, місце здоров’я у системі цінностей). Наведено чинники, що негативно впливаючи на зазначений процес, відповідно чинять негативний вплив і на здоров’я курсантів, а боротьба з ним є перспективним напрямком майбутніх наукових досліджень.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

41

Жукевич, І. П., та О. В. Спірічева. "ФОРМУВАННЯ ІНШОМОВНОЇ КОМУНІКАТИВНОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ ВІЙСЬКОВОСЛУЖБОВЦІВ У ПРОЦЕСІ ДИСТАНЦІЙНОГО НАВЧАННЯ". Visnik Zaporiz kogo naciohai nogo universitetu Pedagogicni nauki 2, № 3 (29 квітня 2021): 56–61. http://dx.doi.org/10.26661/2522-4360-2020-3-2-08.

Повний текст джерела

Анотація:

Статтю присвячено питанню формування іншомовної комунікативної компетентності військовослужбовців Інституту Управління державної охорони України в умовах дистанційного навчання. Проаналізовано основні підходи до визначення сутності поняття іншомовної комунікативної компетентності, визначено основні структурні компоненти та особливості її формування для військовослужбовців Інституту УДО України. Іншомовну комунікативну компетентність військовослужбовців Інституту УДО України слід розглядати як набуту у навчальному процесі здатність особистості до реалізації комунікативних моделей іншомовної поведінки у стереотипних комунікативних ситуаціях професійного спрямування. Навчання іноземної мови передбачає узагальнення та вдосконалення базового рівня володіння іноземною мовою у зв’язку з поглибленою профільною мовною підготовкою, спрямованою на використання отриманих знань у сфері подальшої професійної діяльності. Враховуючи реалії сучасного життя, проаналізовано особливості застосування дистанційного формату навчання, з’ясовано основні його форми та способи реалізації. Формування іншомовної комунікативної компетентності можливе в результаті організації таких заходів, як: використання месенджерів та соціальних мереж для організації зворотного зв’язку зі студентами/ слухачами (Google Meet, Microsoft Teams, Moodle тощо); систематична організація роботи з аутентичними відео- та аудіоресурсами професійного та загального спрямування; використання інтерактивних технологій, що здатні активізувати комунікативні уміння у дистанційному форматі (рольові ігри, метод проєктів, кейс-методи, презентації тощо); застосування цифрових засобів візуалізації (Quizlet, Duolingo, Mindmap, Classtoolsnet). Визначено поняття дистанційних технологій навчання іноземної мови та охарактеризовано оптимальні умови їх використання. Перспективним виявляється раціональне та методично обґрунтоване поєднання дистанційних форм навчання, які дадуть змогу створити та реалізувати компетентісно орієнтовані завдання, що сприятимуть оволодінню студентами знаннями, уміннями, навичками та набуттю особистісних якостей, поведінкових та комунікативних стратегій, характерних для формування іншомовної комунікативної компетентності військовослужбовців Інституту УДО України. Визначено перспективи подальших досліджень, які вимагають проведення аналізу нових форм дистанційного навчання та можливості їх застосування з урахуванням компетентісного підходу у навчанні іноземної мови.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

42

Потапова, Т. М., та Н. В. Логвиненко. "ДОСВІД ПІДГОТОВКИ ТА СКЛАДАННЯ СТУДЕНТАМИ-ПРОВІЗОРАМИ ЄДИНОГО ДЕРЖАВНОГО КВАЛІФІКАЦІЙНОГО ІСПИТУ В УМОВАХ КАРАНТИНУ ТА ДИСТАНЦІЙНОГО НАВЧАННЯ У ДНІПРОВСЬКОМУ ДЕРЖАВНОМУ МЕДИЧНОМУ УНІВЕРСИТЕТІ". Медична освіта, № 2 (5 серпня 2021): 128–32. http://dx.doi.org/10.11603/me.2414-5998.2021.2.11929.

Повний текст джерела

Анотація:

У статті проведено аналіз результатів єдиного державного кваліфікаційного іспиту (ЄДКІ) для оцінки рівня знань у студентів-провізорів під час складання ліцензійного інтегрованого іспиту «Крок 1» та порівняння цих результатів із національними показниками під час карантину та в умовах дистанційного навчання. Незважаючи на те, що у 2020 р. в Україні вперше було впроваджено дистанційне навчання на період повного локдауну, у зв’язку з поширеністю інфекції COVID-19, у Дніпропетровській медичній академії студенти-провізори 4 курсу, як громадяни України, так і іноземці, мали змогу підготуватися та скласти ЄДКІ, який мав дві складові, такі, як: ліцензійний інтегрований комплексний іспит «Крок 1» та англійська мова професійного спрямування. Аналіз отриманих результатів дозволив виявити як недоліки, так і переваги при підготовці та самопідготовці студентів в академії і привернути увагу до рішення проблемних питань. Таке комплексне оцінювання профільних знань студентів-провізорів дозволяє виявити слабкі сторони процесу навчання і надає можливість підвищити ефективність навчання в академії для інтегрування вітчизняних фахівців у світову медицину.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

43

Циганенко, Олег, Ярослав Першегуба та Наталія Склярова. "Збалансоване природокористування як важлива складова реалізації концепції сталого розвитку у галузі спорту". Теорія і методика фізичного виховання і спорту, № 4 (4 травня 2022): 87–91. http://dx.doi.org/10.32652/tmfvs.2021.4.87-91.

Повний текст джерела

Анотація:

Анотація. Збалансоване природокористування є важливою складовою концепції сталого розвитку в галузі спорту, а саме його економічних, соціальних та екологічних аспектів, суттєвим підходом до теорії і методики спорту в напрямі покращення умов для спортивної діяльності, важливим розділом екології спорту. Природокористування поділяють на два основні різновиди: загального та спеціального характеру. За характером використання природних ресурсів його поділяють на раціональне та нераціональне. Збалансоване користування природними ресурсами визначають передовсім як систему комплексної взаємодії суспільства і природи, що побудована на науково-законодавчій основі і найбільшою мірою відповідає як сучасним потребам суспільства, так і збереженню природи та орієнтована на дбайливе, раціональне, збалансоване використання природних ресурсів. Організація збалансованого природокористування у галузі спорту ґрунтується на обмеженні користуванням природними ресурсами та гармонізації людської діяльності з природою. Мета. Визначити основні підходи до організації збалансованого природокористування у галузі спорту. Методи. Теоретичний аналіз наукової літератури, узагальнення, аналіз, синтез, ідеалізація, індукція та дедукція, метод спрямування від абстрактного до конкретного. Результати. На основі проведених досліджень було визначено, що для організації збалансованого природокористування у галузі спорту передовсім необхідно досягти гармонізації спортивної діяльності з природою. Для проведення заходів із запровадження положень збалансованого природокористування у галузі спорту є необхідність у підготовці фахівців, які мають знання та компетенцію зі збалансованого природокористування. Таких фахівців вже почали готувати у Національному університеті фізичного виховання і спорту України за спеціальністю 017 «Фізична культура і спорт», спеціалізація «Менеджмент у спорті», профільне спрямування «Екологія спорту». Ключові слова: збалансоване природокористування, концепція сталого розвитку, спорт, природні ресурси.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

44

Bobrovnyk, D. O., та D. O. Borysov . "Міжнародні правові стандарти та їх роль у формуванні глобалістського потенціалу територіальної спільноти". Scientific Papers of the Legislation Institute of the Verkhovna Rada of Ukraine, № 6 (29 грудня 2021): 14–22. http://dx.doi.org/10.32886/instzak.2021.06.02.

Повний текст джерела

Анотація:

Територіальна спільнота (громада) виступає первинним концептом локально-глобального виміру місцевого самоврядування. В умовах глобалізації, особливо її правової форми, на рівні територіальної громади в межах інституту місцевого самоврядування, що існує та функціонує на території відповідної держави – члена міжнародної спільноти, завдяки компетенційним повноваженням органів місцевого самоврядування, що сформовані територіальними громадами, та діяльність яких скерована на вирішення питань місцевого значення, формується локальна система реалізації, охорони, захисту та гарантування конституційних прав, свобод і обов’язків людини та громадянина. Ці права на рівні функціонування локального соціуму виступають як муніципальні права людини, особистості, члена територіальної громади. При цьому роль глобалізації в зазначених процесах можна визначити як прогресивну, детермінуючу, демократизуючу. Водночас зрівняльна домінанта глобалізації негативно впливає на існування та функціонування територіальної громади, її подальший розвиток, нівелюючи її індивідуальність та особливість. Заради справедливості слід відзначити, що саме тут глобалізація відчуває суттєвий спротив територіальної громади наведеним телеологічним домінантам. Мета статті полягає в обґрунтуванні ролі міжнародних стандартів у формуванні глобалістського потенціалу територіальної громади. Наукова новизна полягає в дослідженні міжнародно-правових стандартів у сфері прав і свобод людини, що завдяки їх універсальному рівню розробки, формального закріплення й подальшої легалізації в межах міжнародного співтовариства або регіональних співтовариств держав, появі системи міжнародно-правових зобов’язань щодо їх відповідного закріплення в національному конституційному правопорядку, а також щодо легалізації міжнародно-договірного контролю за їх виконанням державами-підписантами, – напряму детермінують появу, формування відповідних тенденцій та феноменологізацію глобалістського потенціалу людини, що виступає жителем-членом ТГ. Необхідно зазначити, що такі профільні тенденції підсилюються не тільки на рівні ТГ, завдяки її функціонуванню, а й завдяки впливу на цей процес факторів глобалізації, в основі якої лежать процеси конвергенції, типізації й уніфікації основоположних форм життєдіяльності людини, що проявляються, формуються та реалізуються нею в колективному соціумі, завдяки процесам її соціалізації, набуття різного рівнів габітусів та формуванню ознак інтерсуб’єктивності. Висновки. Яскравим свідченням становлення глобалістського потенціалу територіальних громад є відповідні проблеми, з якими стикаються держави під час виконання міжнародних договірних норм, що виступають МПС МСВ. Прикладом тут може слугувати Україна. Враховуючи те, що наша держава є активним учасником загальносвітових інтеграційних процесів, вона включила у конституційно-правове регулювання національної сфери МСВ значну кількість МПС про МСВ, що містяться в міжнародних договорах, підписаних нею, використовуючи механізм національної імплементації норм міжнародного права до чинного національного конституційного законодавства.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

45

Пилипко, Ольга. "Особливості фізичного розвитку, спеціальної плавальної та технічної підготовленості кваліфікованих ватерполістів, які виконують функцію центральних захисників". Слобожанський науково-спортивний вісник 5, № 85 (25 жовтня 2021): 40–47. http://dx.doi.org/10.15391/snsv.2021-5.006.

Повний текст джерела

Анотація:

Мета: визначити особливості фізичного розвитку, спеціальної плавальної та технічної підготовленості кваліфікованих ватерполістів, які виконують функцію центральних захисників. Матеріал і методи: аналіз та узагальнення літературних джерел, антропометричні та фізіологічні вимірювання, хронометрування, оцінка спеціальної плавальної, фізичної та технічної підготовленості за допомогою тестів, методи математичної статистики. Контингент досліджуваних склали спортсмени, які мали ігрове амплуа центральних захисників. Рівень їхньої спортивної кваліфікації відповідав званням МСУ та КМСУ з водного поло. Загальна кількість обстежуваних – 10 осіб. Результати: охарактеризовано компоненти структури спеціальної підготовленості кваліфікованих ватерполістів, які виконують функцію центральних захисників, досліджено ступінь взаємозв’язку між показниками рівня фізичного розвитку, спеціальної плавальної та технічної підготовленості гравців захисту, визначено профільні параметри структури спеціальної підготовленості, які обумовлюють ефективні дії центральних захисників у чоловічому водному поло. Висновки: структура спеціальної підготовленості кваліфікованих ватерполістів, які виконують функції центральних захисників має свої особливості. Спортсменам даного ігрового амплуа притаманні значні величини лінійних розмірів кінцівок та їх сегментів, кистьової сили, потужні рухові дії під час гри, швидке подолання відстані з м’ячем, виконання дальніх кидків. У гравців захисту найбільш тісний кореляційний взаємозв’язок існує між показниками технічної та спеціальної плавальної підготовленості. Визначення особливостей структури спеціальної під- готовленості на підставі комплексного аналізу параметрів, що відображають рівень фізичного розвитку, технічної та спеціальної плавальної підготовленості гравців різного амплуа дозволяє ефективно диференціювати тренувальний процес у сучасному водному поло. Ключові слова: водне поло, центральні захисники, структура спеціальної підготовленості, компоненти, взаємозв’язок, модельні характеристики.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

46

Браніцька, Тетяна, та Наталія Логутіна. "ОСНОВИ ДЕРЖАВНОГО УПРАВЛІННЯ СИСТЕМОЮ НАЦІОНАЛЬНОЇ ОСВІТИ УКРАЇНИ". Public management 24, № 4 (20 березня 2020): 32–48. http://dx.doi.org/10.32689/2617-2224-2020-4(24)-32-48.

Повний текст джерела

Анотація:

Проаналізовано та розкрито значення освіти як державної, сус- пільної, особистісної цінності для розвитку соціуму, як основи соціально-еко- номічного, духовно-культурного, політичного розвитку суспільства та інтегра- ції його в європейську та світову спільноту. Узагальнено поняття державного управління освітою як вид професійної діяльності, спрямованої на створення умов (організаційних, кадрових, матеріально-фінансових, правових) життє- діяльності, функціонування, розвитку, удосконалення навчального закладу, удосконалення системи національної освіти для досягнення поставленої мети. Встановлено, що система національної освіти незалежної України є цілісною єдністю державних, комунальних, приватних, корпоративних навчально-ви- ховних закладів різних спрямувань та рівнів акредитації. Проаналізовано іс- тотні відмінності в державному управлінні системою освіти в радянські часи та в незалежній Україні. Розкрито зміст і значення концептуальних прин- ципів державного управління системою національної освіти України: прин- цип державності, науковості, прогностичного планування діяльності органів державного управління і закладів освіти, демократизації, компетентності та професіоналізму управлінців освітянською сферою діяльності та оптиміза- ції. Окреслено стратегічні завдання нової структурної організації “Українська Академія державного управління при Президентові України (УАДУ )”. Визна- чено структурні компоненти та рівні державно-громадської моделі управлін- ня системою національної освіти: а) парламентсько-президентський рівень; б) урядово-центральний рівень; в) регіональний рівень (обласні, міські, ра- йонні відділи освіти); г) рівень безпосереднього управління закладами освіти та виокремлено: повноваження державних управлінців різних рівнів; основні принципи, провідні напрями розвитку системи національної освіти в Україні. Доведено, що оптимальним результатом діяльності державних управлінців парламентсько-президентського та урядово-центрального рівнів є створення Нової української школи. Обґрунтовано основні принципи стратегії і тактики реалізації освітніх і управлінських новацій; узагальнено суттєві зміни в систе- мі національної освіти, детерміновані створенням проекту Нової української школи (05-27.09.2017 р.), яка працюватиме на засадах педагогіки партнер- ства, в основі якої є спілкування, взаємодія та співпраця між учителем, учнем і батьками, та розробкою Державного стандарту (21.08.2018 р.) навчання за програмами дванадцятирічної повної загальної середньої освіти та ступене- вого статусу школи: початкова школа І ступеня — початок занять з 1 вересня 2018 року; гімназія — навчальний заклад ІІ ступеня, який забезпечує базову середню освіту — початок навчання з 1 вересня 2022 року; ліцей — навчальний заклад ІІІ ступеня, який забезпечує профільну середню освіту — початок нав- чання з 1 вересня 2027 року. Систематизовано спектр основних компетентностей освіченої особисто- сті, визначений в законодавчих документах освітньої галузі з метою розвит- ку особистості, суспільства на основі наукових знань, а саме: вільне воло- діння державною мовою; здатність спілкуватися рідною (у разі відмінності від державної) та іноземними мовами; математична компетентність; компе- тентності в галузі природничих наук, техніки та технології; інноваційність; екологічна компетентність; інформаційно-комунікативна компетентність; навчання впродовж життя; громадянські, соціальні компетентності, пов’яза- ні з ідеями демократії, справедливості, рівності прав людини, добробуту та здорового способу життя, з усвідомленням рівних прав і можливостей.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

47

Sira, Nataliia, Oleksandr Lytvyn, Dmytro Volodymyrovych Kalchenko та Volodymyr Viktorovych Morochko. "ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНЕ ДОСЛІДЖЕННЯ ТЕПЛОНАПРУЖЕНОСТІ ПРОЦЕСУ ЗНОСУ КРУГА, СИЛ РІЗАННЯ ТА ПОТУЖНОСТІ ПРИ ДВОСТОРОННЬОМУ ШЛІФУВАННІ ТОРЦІВ ЗАГОТОВОК РІЗНОГО ДІАМЕТРА". TECHNICAL SCIENCES AND TECHNOLOG IES, № 3(13) (2018): 30–40. http://dx.doi.org/10.25140/2411-5363-2018-3(13)-30-40.

Повний текст джерела

Анотація:

Актуальність теми дослідження. Забезпечення високої конкурентоспроможності оброблених деталей потребує підвищення продуктивності при збереженні високих точності та якості. Постановка проблеми. Підвищення точності виготовлення деталей пов’язано зі зростанням собівартості, тому для досягнення високих техніко-економічних показників найбільш перспективним є застосування нових рішень та вдосконалення способів обробки. Аналіз останніх досліджень і публікацій. З метою забезпечення високої точності торцевих поверхонь деталей одного діаметра німецька фірма Saturn здійснює їх обробку на двосторонніх торцешліфувальних верстатах абразивними кругами без калібруючих ділянок. Виділення недосліджених частин загальної проблеми. Під час обробки штовхачів з однаковими діаметрами їх торцевих поверхонь на двосторонніх торцешліфувальних верстатах фіксацію деталей здійснюють в осьовому напрямку. Відсутні дослідження впливу способу фіксації штовхачів в осьовому напрямку на точність формоутворення їхніх торцевих поверхонь із різними діаметрами. Постановка завдання. Високі вимоги до точності та якості торцевих поверхонь вказаних деталей можна досягнути шляхом удосконалення існуючих або розробкою нових високопродуктивних способів шліфування. Виклад основного матеріалу. Для забезпечення обробки деталей із різними діаметрами їхніх торцевих поверхонь за один прохід використовується спосіб шліфування орієнтованими кругами з калібруючими ділянками з одностороннім розташуванням торців одного діаметра. Довжина калібруючих ділянок шліфувальних кругів відповідає більшому та меншому діаметрам. Висновки відповідно до статті. Виміряно профіль інструменту та визначено знос абразивного круга після обробки 10 деталей, що становив 15 мм. Експериментально отримано профіль інструменту та визначено питомий знос абразивного круга (К = 25). Експериментально визначені максимальні значення температур (420-630 оС) не викликають структурних перетворень у матеріалі. Шорсткість оброблених поверхонь деталей Ra = 0,16-0,32 мкм.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

48

АРТЮШИН, Георгій, та Клавдія ТУШКО. "СУЧАСНІ ТЕНДЕНЦІЇ ПРОФЕСІЙНОЇ ПІДГОТОВКИ ФАХІВЦІВ СЕКТОРУ БЕЗПЕКИ ТА ОБОРОНИ У КРАЇНАХ, ЩО РОЗВИВАЮТЬСЯ". Збірник наукових праць Національної академії Державної прикордонної служби України. Серія: педагогічні науки 21, № 2 (12 вересня 2020): 5–17. http://dx.doi.org/10.32453/pedzbirnyk.v21i2.417.

Повний текст джерела

Анотація:

У статті представлено результати теоретичного аналізу наукових джерел щодо сучасного стану професійної підготовки фахівцівсектору безпеки та оборони у країнах, що розвиваються, а саме: Бразилія, Болгарія, Грузія, Індія, Індонезія, Казахстан, Китай, Малайзія, Румунія, Хорватія та Україна. З’ясовано, що ці країни зазнають впливу схожих зовнішніх та внутрішніх чинників, які впливають на розвиток професійної підготовки фахівців сектору безпеки та оборони. Серед таких чинників можна назвати профіль загроз національній безпеці, рівень економічного розвитку, географічне розташування, рівень технічного та технологічного оснащення військових підрозділів, готовність до впровадження інновацій, тощо.Детальний аналіз сучасних тенденцій професійної підготовки фахівців сектору безпеки та оборони у країнах, що розвиваються, дав нам змогу здійснити їх класифікацію за рівнем охоплення. Так, ці тенденції можна поділити на три групи, які відбуваються на макро-, мезо- та мікрорівні. Макрорівень стосується діяльності органів сектору безпеки та оборони (формування системи професійної підготовки майбутніх офіцерів у відповідності з урахуванням міжнародних стандартів, посилення міжнародного співробітництва, реалізація зв’язків військової та цивільної освіти, створення цільових державних програм, впровадження інноваційних підходів). Тенденції на мезорівні означають закономірності, які відбуваються в межах вищого військового навчального закладу (дистанційне та змішане навчання, навчання в умовах максимально наближених до реальних бойових дій, гуманізація, інформатизація, демократизація освітнього процесу). Мікрорівень стосується діяльності науково-педагогічних працівників вищого військового навчального закладу та здобувачів освіти (орієнтація професійної підготовки на саморозвиток здобувачів освіти, що означає опору на особистісне знання, використання інноваційних педагогічних технологій).

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

49

КОНОХ, Анатолій, Анна БАГОРКА та Тетяна НАПАЛКОВА. "ВИКОРИСТАННЯ ДИСТАНЦІЙНИХ ТЕХНОЛОГІЙ У ПРОФЕСІЙНІЙ ПІДГОТОВЦІ МАЙБУТНІХ ФАХІВЦІВ ФІЗИЧНОЇ КУЛЬТУРИ І СПОРТУ". Scientific papers of Berdiansk State Pedagogical University Series Pedagogical sciences 1, № 1 (2020): 289–300. http://dx.doi.org/10.31494/2412-9208-2020-1-2-289-300.

Повний текст джерела

Анотація:

Протягом останніх десятиліть відбувається стрімке поширення інформаційно-комунікаційних технологій, які прискорили розвиток дистанційного режиму освіти (переважно вищої школи). Технології сприяли перетворенню набору пропозицій викладача та очікувань студента щодо знань, які він може отримувати в зручному для нього місці, зручний для нього час. Навчання протягом усього життя стало звичним явищем. Актуальність дослідження продиктована соціальними реаліями. Адже, перебуваючи в обставинах, які виключаєть можливість традиційного аудиторного навчання (тренувальні збори, участь у спортивних змаганнях, тимчасова непрацездатність, режим самоізоляції, карантин тощо), майбутній фахівець повинен мати можливість отримувати повноцінну освіту. Формат дистанційного навчання задовольняє безліч потреб як викладача, так і здобувача освіти. Однак, незважаючи на високий рівень розвитку інформаційних технологій, дистанційна освіта не має готових рішень у викладанні профільних дисциплін у професійній підготовці майбутніх фахівців фізичної культури і спорту в закладах фахової передвищої та вищої освіти. У статті розглядаються питання педагогічної взаємодії в дистанційному форматі, визначаються та обґрунтовуються особливості організації занять з профільних дисциплін із застосуванням синхронних та асинхронних дистанційних технологій у процесі професійної підготовки майбутніх фахівців фізичної культури і спорту, аналізуються форми контролю в режимі дистанційного навчання. Вивчення кожної дисципліни включає в себе теоретичний матеріал, який переважно вивчається самостійно під контролем викладача, відеолекції та лекції у форматі мультимедійних презентацій PowerPoint, відеоконференції на платформі Zoom у форматі лекцій, опитувань, вирішення задач, тестування та завдання в системі Moodle, посилання на відеоуроки. Дистанційна освіта забезпечує комплексне використання сучасних технологій – освітніх, управлінських, комунікативних, інформаційних, вона є доступною і відкритою. Існує необхідність урізноманітнення форм спілкування, час їх проведення. Результати проведеного дослідження дають підстави сподіватися, що подальші розробки та розвиток дистанційних технологій, їх інтенсивне впровадження сприятиме розширенню можливостей безперервної освіти у галузі фізичної культури і спорту. Ключові слова: безперервна освіта, інформаційні технології, майбутні фахівці з фізичної культури та спорту, дистанційне навчання.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

50

Корса, Костянтин Віталійович, та Олександра Іванівна Косенко. "Освітньо-наукова стратегія Європи і України". Theory and methods of learning fundamental disciplines in high school 1 (30 березня 2014): 118–24. http://dx.doi.org/10.55056/fund.v1i1.414.

Повний текст джерела

Анотація:

Неупереджений аналіз перебігу світових процесів останніх тисячоліть незаперечно свідчить на користь того, що порівняно незначний за площею і кількістю населення північно-західний фрагмент гігантського євразійського материка став лідером переважної більшості інновацій в більшості сфер людської діяльності. Особливо помітна його участь у прогресі технологій виробництва, що спираються не на примітивний емпіризм і “здоровий глузд”, а на вищу форму інтелектуальності – цілеспрямовані природничо-наукові дослідження й ефективне використання їх результатів в усіх можливих сферах. Слід вітати ту обставину, що в розвинених країнах все частіше зусилля істориків скеровуються не на чергові панегірики на честь національних політичних і військових лідерів (дуже часто – справжніх злочинців), а на дослідження людського буття і культурно-цивілізаційних взаємодій в Європі та інших регіонах планети (напр. [1]).Ці тенденції дають надію на те, що серед головних цілей діяльності систем навчання і виховання належне місце все впевненіше займатиме формування не націонал-патріотів, а висококультурних професіоналів з високим рівнем компетентності в сфері наук і технологій.В останні десятиріччя життя вимусило країни-лідери розпочати перехід від індустріального суспільства до нового, яке слід називати “суспільством знань”, а не “інформаційним” (в усі часи людський соціум продукував інформацію й будував буття саме на її основі!). Ці країни – більшість їх розташовані в Західній і Північній Європі – обирають цілковито нову стратегію індивідуальної і колективної діяльності, новий комплекс перспективних цивілізаційних цінностей, шукають і реалізують засоби поєднання стійкого розвитку соціуму і збереження довкілля. Українські політологи і соціологи ще дуже далекі від належного усвідомлення того, наскільки в цій сфері датчани чи норвежці випереджають американців чи англійців. Саме тому вони в аналізі майбутнього роблять серйозні помилки, помічаючи лише окремі явища змін – як правило, лише “глобалізацію” (напр. [2]) – й полишаючи поза увагою десятки інших (частина їх названа в статті [3]).Одна з подібних стратегічних помилок вищого політичного і економічного керівництва України – спроба реалізувати концепцію “вільного ринку” в умовах, коли згадані нами країни-лідери давно відмовилися від цього надмірно архаїчного засобу організації діяльності економічного життя. Ця помилка співпала у часі й просторі з ще однією – нерозумінням значення фундаментальних наук і високоінтелектуальних технологій для забезпечення якості життя і прогресу націй у ХХІ ст. Тому перші роки нашої незалежності стали часом повернення до зразків капіталістичного суспільства періоду ХІХ століття, а не свідомої підтримки паростків нового суспільства ХХІ ст.Утім, події останніх двох-трьох років свідчать на користь того, що керівництво і громадськість України поступово позбавляються решток невиправданих сподівань на неорганізований “ринок”, суспільний хаос (чого варта шкода від “тіньового сектора”!) і шкідливий для 99,9% населення варіант приватизації колективної власності. Одна з ознак обрання більш перспективного напряму розвитку – бажання інтегруватися в європейські економічні структури шляхом глибоких законодавчих та виробничих змін.Серед тих засобів, які ми можемо використати в процесі руху до інтеграції – удосконалення і ефективізація діяльності системи освіти. Вона у нас має чимало позитивних рис, але загалом не надто добре відповідає європейським стандартам. До того ж, є певні відмінності між нашою і європейською стратегію розвитку та модернізації освіти.У цих тезах ми акцентуватимемо лише частину європейської освітньої стратегії – намагання зберегти і підвищити якість освіти, забезпечити кожного молодого європейця достатньою за обсягом і змістом компетентністю (реалізаційними знаннями, вміннями і навичками), яка б гарантувала його індивідуальні успіхи на ринку праці та світову якість створеної продукції чи наданих ним послуг.Про важливість освіти для подальшого існування та економічних успіхів об’єднаної Європи нікого на її теренах переконувати не треба – це вже визнана аксіома. Питання стоїть в іншій площині – як досягти максимальних результатів за наявних і можливих засобів і ресурсів. Саме так сформулювали завдання своїх держав та урядів вищі керівники 15 країн-членів Європейського Союзу під час березневої наради 2000 року в Лісабоні – зусиллями науковців, освітян та фахівців всіх інших профілів забезпечити для Європи економічні успіхи на основі “найбільш конкурентноздатних знань у світі” [4].Виконання цих складних завдань можливе за умови спільних зусиль всіх європейських країн одразу на трьох стратегічних напрямах удосконалення первинної освіти (цей термін означає всі форми навчання і підготовки до моменту виходу на ринок праці):І. покращення її якості та ефективності;ІІ. лібералізації і розширення до теоретичного максимуму доступу до первинної освіти;ІІІ. відкритості систем освіти на оточення і світ.Завдання підвищити якість освіти не випадково стоїть на першому місці – ніхто не має бажання надаремне витратити 5-8% валового національного продукту ([4, с.7]) і зусилля 3-6% всього активного населення (саме у цих межах лежить відсоток вчителів і викладачів серед всіх зайнятих у розвинених країнах [5, с.219]). Це завдання передбачає вирішення кількох вужчих проблем.Стимулювати вибір учнями і студентами науково-технологічних профілів навчання.Розвинути у молоді компетентності, необхідні для життя у суспільстві знань (інформаційному суспільстві).Забезпечити їй доступ до всіх нових інформаційних технологій.Поліпшити навчання і підготовку педагогічних працівників.Забезпечити ефективніше використання ресурсів.Для стратегічного планування шляхів розвитку національної освіти вищому керівництву й педагогам України слід уважно дослідити вказаний перелік тих заходів, які Європейський Союз вважає надійним фундаментом забезпечення якості освіти.Особливо важливий акцент на природничо-математичну та інженерно-технологічну освіту, оскільки саме цю сферу знань європейці вважають критичним показником якості всієї освіти, всієї первинної підготовки. І вони мають рацію – суспільство знань спиратиметься на найвищі технології й вершинні досягнення фундаментальних наук. Саме на це, а не на класичну механіку, елементарну хімію, фізику чи основи металознавства. Час цих наукових знань залишився у віддаленому індустріальному минулому.Як же на практиці Європа здійснює наміри підвищити якість освіти через розширення залучення учнів і студентів на науково-технологічні профілі навчання? Ситуація у цій сфері досить строката, про що й свідчать дані щодо їх загальної кількості на цих профілях у вищих навчальних закладах різних країн ЄС (табл. 1). Таблиця 1. Відсоток студентів, які вивчають точні науки(2000 рік) [4] Країна% студентів, які навчаються на даних профіляхКількість дипломованих осіб віком 20-29 років в розрахунку на 1000 мешканцівТочні науки (разом з інформатикою)Технології та інженеріяТочні науки, технологія, інженеріяФінляндія10.625.6– *Великобританія14.88.816.2Ірландія16.911.423.2Бельгія9.211.89.7Швеція11.419.111.6Австрія11.614.07.1Франція–––Данія10.210.0–Німеччина12.715.88.2Іспанія12.616.19.9Італія7.616.8–Португалія9.417.96.3Греція–––Люксембург9.38.11.8Примітка: * – брак даних. Тут стикаємося з певною несподіванкою – за короткий період 1990-х років Фінляндія стала європейським і світовим лідером з фундаменталізації освіти. Керівники цієї країни анітрішечки не бояться того, що мало не 40 відсотків всіх її студентів вивчають точні науки і “високі” технології.На початку 1990-х років Фінляндія потрапила в глибоку економічну кризу. Розпад Радянського Союзу позбавив цю невелику країну величезного ринку, який задовольнявся виробами, що хоч і мали задовільну якість, але не вимагали “високих” технологій. Це не лише майже вполовинило валовий національний продукт Фінляндії і знизило рівень життя населення, але й примусило виходити на світові ринки з підвищеними вимогами як до технологій, так і до якості.Під час вибору стратегії розвитку своєї освіти, Фінляндія відхилила пропозиції гранично гуманітаризувати її та розширити підготовку правників і менеджерів. Було скорочене викладання історії, на ранній дитячий вік перенесене перше ознайомлення з друкованими текстами тощо. Натомість, розширене і поліпшене викладання точних наук і найновіших технологій. Невисокої якості середня професійна освіта була досить швидко реформована у вищу, випускники якої отримували глибокі наукові знання і вміння використовувати досягнення точних наук. Наслідок усіх цих змін – стрімкий розвиток виробництва у найновітніших сферах і перше місце у світі з темпів підвищення людського капіталу нації на основі використання “високих” технологій.Та приклад Фінляндії не є винятком. Як стає все більш очевидним з даних останніх років, значна частина інших країн ЄС також відзначається великою (15-19%) кількістю тих студентів, які готуються розвивати і використовувати найбільш ефективні технології ХХІ століття. Та ще важливіша та обставина, що на відміну від України, де надто часто звучать промови про “надмірну кількість науковців та інженерів” й пропонується прискорено готувати необмежену кількість адвокатів і менеджерів, в країнах ЄС застосовується стратегія збереження (і навіть розширення) саме природничо-математичних та інженерно-технологічних секторів вищої освіти.Сучасний розподіл нашого студентства в закладах університетського рівня за профілями підготовки відповідає кращим європейським зразкам – ми маємо приблизно 11% майбутніх науковців і близько 20% – інженерів і технологів [6]. Ось тільки б зберегти і підвищити якість навчання, зокрема, не витрачати перші семестри на ліквідацію недоліків роботи школи…На жаль, ми не можемо сподіватися на позитивні зрушення в роботі середньої школи, оскільки керівництво міністерства освіти і науки вважає, що навчатися і набувати досвід можна лише на власних помилках. Однак, доцільніше вчитися на чужих невдачах. Наприклад, багато разів у десятках країн світу з різноманітних міркувань ті чи інші предмети переводили з обов’язкових у вибіркові, ліквідовуючи жорсткі випускні екзамени. Результат кожного разу був один і той же – профанація викладання, різке зниження знань випускників шкіл і погіршення діяльності всієї вищої освіти. Кожна країна виходила з подібної кризи своїм шляхом. Більшість повертала обов’язковість вивчення і глибоко модернізувала зміст програм, інші (як США) просто скуповували за рубежем випускників шкіл і студентів з потрібними якостями і знаннями.То чи не краще нам відмовитися від подальшого поглиблення кризи в природничо-математичній освіті й обрати за приклад не американський, а фінський досвід?

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

Статті в журналах з теми "Профільні знання"

Оформте джерело за APA, MLA, Chicago, Harvard та іншими стилями