Щоб переглянути інші типи публікацій з цієї теми, перейдіть за посиланням: Професії.
Статті в журналах з теми "Професії"
Оформте джерело за APA, MLA, Chicago, Harvard та іншими стилями
Ознайомтеся з топ-50 статей у журналах для дослідження на тему "Професії".
Біля кожної праці в переліку літератури доступна кнопка «Додати до бібліографії». Скористайтеся нею – і ми автоматично оформимо бібліографічне посилання на обрану працю в потрібному вам стилі цитування: APA, MLA, «Гарвард», «Чикаго», «Ванкувер» тощо.
Також ви можете завантажити повний текст наукової публікації у форматі «.pdf» та прочитати онлайн анотацію до роботи, якщо відповідні параметри наявні в метаданих.
Переглядайте статті в журналах для різних дисциплін та оформлюйте правильно вашу бібліографію.
1
Василенко, Олена. "ОСОБЛИВОСТІ ВИБОРУ ПРОФЕСІЇ ПСИХОЛОГА СТУДЕНТАМИ ЗАКЛАДІВ ВИЩОЇ ОСВІТИ". Psychology Travelogs, № 1 (7 червня 2021): 51–57. http://dx.doi.org/10.31891/pt-2021-1-5.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті розглянуто проблему вибору студентами закладів вищої освіти професії психолога, а також тих мотивів і чинників, що впливають на цей вибір. На основі аналізу емпіричних даних встановлено, що молодь, яка обирає професію психолога керується здебільшого внутрішніми мотивами, прагненнями до спілкування та допомоги іншим, а також побудови відповідної кар’єри за цією професією. З’ясовано, що при виборі спеціальності «Психологія» студентів найбільше приваблювала можливість особистісного розвитку, покликання і здібності до цієї професії. А основним чинником, що ускладнював вибір майбутньої спеціальності стала платіжна неспроможність їхніх родин. У статті встановлено, що студенти, обираючи професію психолога ще не володіють достатніми знаннями, уявленнями та професійною мотивацією, тому за час навчання у закладі вищої освіти переосмислюють своє ставлення до цієї професії.
2
Vlasenko, Andrii. "ПСИХОЛОГІЧНІ ХАРАКТЕРИСТИКИ ОСОБИСТОСТІ ПСИХОЛОГА В ПАРАДИГМАХ ІСНУЮЧИХ КЛАСИФІКАЦІЙ ПРОФЕСІЙ". PSYCHOLOGICAL JOURNAL 12, № 2 (29 березня 2018): 123–32. http://dx.doi.org/10.31108/2018vol12iss2pp123-132.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті автор, на основі теоретичного аналізу сучасної наукової літератури, виокремлює найбільш застосовні варіанти психологічних класифікацій професій. Визначено місце професії психолога та психологічний тип професії психолога в системах даних класифікацій. Розглядається трактування класифікації професійних орієнтацій особистості у вітчизняній та зарубіжній психології. Виявлено основні психологічні характеристики професії психолога в умовах трансформації сучасного суспільства та реформування української школи, вимоги до особистості психолога, особливості ставлення психолога до своєї діяльності. Підкреслюється важливість психологічного супроводу особистості на всіх етапах її розвитку.
3
Баніт, Ольга. "ПІДГОТОВКА ФАХІВЦІВ ЗА НОВИМИ ПРОФЕСІЯМИ В УМОВАХ ФОРМАЛЬНОЇ І НЕФОРМАЛЬНОЇ ОСВІТИ (НА ПРИКЛАДІ ЗАРУБІЖНИХ КРАЇН)". ОСВІТА ДОРОСЛИХ: ТЕОРІЯ, ДОСВІД, ПЕРСПЕКТИВИ 1, № 19 (10 червня 2021): 150–59. http://dx.doi.org/10.35387/od.1(19).2021.150-159.
Повний текст джерелаАнотація:
В оглядовій статті проаналізовано нові професії, що з’являються на ринку праці. Дослідження підтверджують, що впродовж 10 років зникає близько 5000 професій і майже стільки ж виникає нових. Найближчим часом близько 40–50% робочих місць зникнуть або зазнають трансформації. Разом з тим, будуть з’являться нові робочі місця, які потребуватимуть компетентнісних трансформацій. Перспективними напрямами для професій майбутнього є: інформаційні технології, біотехнології, робототехніка та машинобудування, екологія, енергетика, медицина, транспорт та ін. Виявлено й узагальнено ключові компетентності фахівців майбутнього. Нові професії потребують фахівців зі спеціальними навичками. Передусім це універсальні компетентності, актуальні для всіх професій і всіх сфер діяльності: 1) інформаційна – активне освоєння ІКТ та нових інструментів роботи в мережі; 2) кросфункціональна – знання в декількох сферах, здатність працювати на межі різних професій, 3) комунікативна – міжгалузева комунікація і клієнторієнтованість; 4) управлінська – оперативне реагування на зміни, прийняття важливих рішень, ефективний розподіл завдань і ресурсів; 5) мовна – багатомовність і мультикультурність; 6) екологічна – будь-яка діяльність повинна розглядатися з позиції екології. З’ясовано, що підготовка до нових професій здійснюється у рамках формальної і неформальної освіти. Аналіз освітніх пропозицій показав, що підготовка фахівців за новими професіями здійснюється в університетах Великобританії, Нідерландів, Канади, Швейцарії, США. Є багато нових професій, що з’являються швидше, ніж заклади освіти створюють навчальні програми для бакалаврату та магістратури. У цьому випадку на допомогу приходить неформальна освіта. Низку нових професій можна опанувати на практиці, пройшовши стажування, інші – за допомогою онлайн-курсів, короткострокових програм тощо.
Ключові слова: нові професії; професійна підготовка; формальна і неформальна освіта; університет; онлайн-курс; онлайн-програма.
4
ЛЕВЧЕНКО, Наталія. "МОЛОДІЖНИЙ ПРАЦІВНИК – СУЧАСНИЙ ПРОФЕСІОНАЛ ІЗ МОЛОДІЖНОЇ РОБОТИ". Humanitas, № 6 (23 лютого 2022): 28–37. http://dx.doi.org/10.32782/humanitas/2021.6.5.
Повний текст джерелаАнотація:
Реформування, децентралізація державного управління в Україні вимагає впровадження нових підходів та принципів у формуванні молодіжної політики, упровадження та реалізації молодіжної роботи на всіх рівнях держави. Одним із пріоритетів ефективної реалізації молодіжної політики в Україні є розроблення, упровадження та розвиток освітніх програм для молодіжних працівників, запровадження нових форм, методів та інструментів молодіжної роботи. Мета роботи – проаналізувати особливості професії «молодіжний працівник» у контексті молодіжної політики. У дослідженні використано комплекс загальнонаукових методів: аналіз наукових публікацій для окреслення сутності проблем становлення та розвитку професії «молодіжний працівник»; аналіз та синтез – для виокремлення особливостей професії «майбутній працівник»; систематизація та узагальнення наукової літератури, нормативних документів для формулювання висновків за результатами дослідження. Наукова новизна роботи полягає в тому, що у досліджені вперше розглянуто професії, до обов’язків яких відповідно до класифікатора професій входить робота з молоддю; вивчено нормативно-правові документи, акти, які регламентують молодіжну політику, молодіжну роботу та особливості роботи молодіжного працівника; висвітлено особливості професії «молодіжний працівник» та становлення її в Україні; проаналізовано закордонні джерел щодо становлення та розвитку професії «молодіжного працівника». Висновки: проаналізувавши особливості професії «молодіжний працівник», констатуємо, що розвиток державної молодіжної політики в Україні стрімко вносить корективи та відкриває нові можливості й потреби в реалізації та впровадженні молодіжної роботи. Така діяльність неможлива без висококваліфікованих, обізнаних професіоналів (фахівців), які володіють відповідними компетентностями.
5
БОЄРУ, ВОЛОДИМИР. "Значення і відповідність назви професії приватного виконавця його правовому статусу". Право України, № 2021/03 (2021): 146. http://dx.doi.org/10.33498/louu-2021-03-146.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті досліджено один із напрямів підвищення ефективності виконавчого провадження через зміну назв професії “державний” і “приватний виконавець” на більш відповідні до їхнього правового статусу (прав та обов’язків) таких суб’єктів. Розглянуто некоректне найменування цих професій як один із багатьох чинників, що призводять до неправильного розуміння повноважень виконавця учасниками виконавчого провадження і, як наслідок, їхньої деструктивної процесуаль ної поведінки. З метою всебічного вивчення розглянуто існуючий досвід у просторовій та часовій площині – закордонний та історичний. Наведено приклади назв професій, до повноважень яких у різні часи належали функції примусового виконання рішень. Назви таких професій відрізнялися семантично – залежно від особливостей їхніх функцій, місця у відповідній системі – тіун, вірник, мечник, ємець, отрок. У численних вітчизняних публікаціях, присвячених сучасному закордонному досвіду примусового виконання рішень судів та інших юрисдикційних органів, суб’єктів примусового виконання рішень називають переважно судовими виконавцями. Спростовано нав’язане формулювання і наведено приклади найменування відповідної професії у різних країнах світу: Франції – Huissier de justice – судовий офіцер, Німеччині – justizwachtmeister – судовий службовець, який здійснює нагляд, Італії – ufficiale giudiziario – офіційний судовий представник. У дослідженні розглянуто причини виникнення хибної назви професії приватного виконавця, яка з’явилася “на противагу” державному виконавцю, яка, зі свого боку, також є наслідком логічної хиби і містить слово “державний” тільки для доповнення надто вживаного у побуті слова “виконавець”. Окрім того, із посиланням на закордонний досвід, розглянуто перспективу наділення виконавців функцією констатації юридичних фактів, оскільки у сфері юстиції вона є доволі близькою за сутністю до тих функцій, що зараз покладено на виконавців. Запропоновано, що повноваження виконавців мають вийти за межісуто виконавчого процесу, однак залишитися у межах виконання функцій забезпечення правосуддя. З урахуванням трьох наведених аспектів зроблено висновок про неправильність сучасної назви професії “державний”, “приватний виконавець”, їхнього статусу, а також запропоновано змінити та уніфікувати назви професії на “офіцер юстиції”.
6
Perepelytsya, O. O., V. O. Chornous, V. O. Yaremiy та K. P. Kupchanko. "ДИНАМІКА ЧИННИКІВ ПРОФЕСІЙНОГО ВИБОРУ ФАРМАЦЕВТІВ У ПРОЦЕСІ БАГАТОСТУПЕНЕВОГО НАВЧАННЯ". Медична освіта, № 4 (12 лютого 2020): 39–45. http://dx.doi.org/10.11603/me.2414-5998.2019.4.10653.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті висвітлено динаміку чинників професійного самовизначення студентів фармацевтичного напряму у процесі багатоступеневого навчання від молодшого спеціаліста до магістра. Рейтинговими чинниками вибору професії фармацевтичного спрямування для студентів упродовж багатоступеневого навчання є престижність професії та бажання стати фахівцем. Високий рівень авторитету сім’ї щодо питання вибору професії на фоні несистемної профорієнтаційної роботи школи призводить до низької активності суб’єкта самовизначення. У процесі навчання динаміка пріоритетних чинників не змінюється. Посилюється потреба у високооплачуваній роботі, відбувається глибше «занурення» у спеціальність, з’являється бачення своєї ролі у майбутній діяльності за рахунок зниження захоплення зовнішньою стороною професії, особливо 15-16-літніх підлітків. Вибір професії здійснено респондентами не стільки від їх пізнавальних інтересів та здібностей, скільки від бажання соціальної реалізації в суспільстві. У профорієнтаційній роботі значну увагу слід приділяти поінформованості батьків щодо якості надання освітніх послуг навчальним закладом для фахового зростання здобувачів освіти та здобуття престижної в соціумі високооплачуваної професії провізора, затребуваної на ринку праці.
Більшість здобувачів освіти орієнтується на престижність професії та фахове визнання, не надаючи належної уваги суб’єктивним чинникам. Характерними особливостями професійного самовизначення студентів медичного коледжу є несистемна профорієнтаційна робота шкільних психологів, вплив авторитету родини, низька активність суб’єкта самовизначення, що свідчить про несформоване відношення до вибору професій. У процесі навчання посилюється потреба у високооплачуваній роботі та приходить усвідомлення свого місця в структурі майбутньої професійної діяльності. Дослідження покликане покращити стратегію профорієнтаційної роботи щодо вступу абітурієнтів до вищих медичних (фармацевтичних) закладів освіти.
7
Мартиненко, Олена. "Теоретико-методологічний аналіз наукових підходів до вибору професій старшокласниками". Теоретичні і прикладні проблеми психології, № 3(53)Т1 (2020): 149–64. http://dx.doi.org/10.33216/2219-2654-2020-53-3-1-149-164.
Повний текст джерелаАнотація:
Здійснено теоретико-методологічний аналіз наукових підходів до вибору професій старшокласниками. Установлено, що соціально-економічні зміни, що відбуваються в нашій країні, демократизація суспільства, переорієнтація виробництва на ринки Європейського союзу, зникнення одних професій і виникнення інших посилили інтерес дослідників до проблеми професійного самовизначення. Резюмовано, що сучасні соціальні та економічні умови потребують від випускника школи практичної, теоретичної, моральної та психологічної підготовки до життя та праці за умов ринкових відносин, ясного розуміння залежності власного майбутнього від обсягів та якості отриманих знань та вмінь, усвідомлення та обґрунтування вибору галузі професійної діяльності, ініціативності та працьовитості. Констатовано, що ставлення людини до себе як до суб’єкта професійної діяльності формується на основі самопізнання і оцінки власних можливостей стосовно вимог конкретної професії. А тому готовність старшокласників до праці взагалі слід трактувати як особистісне новоутворення, що включає прагнення до професійної діяльності, а також відповідні знання, уміння, навички та професійно значимі якості особистості. Резюмовано, що на перших етапах вибору професії старшокласниками важлива роль належить професійній інформації, що розглядається як планомірний процес ознайомлення молоді з основними професіями та спеціальностями, з їх функціями, змістом, умовами, організацією, режимом і оплатою праці, правовими основами працевлаштування, перспективами змін у змісті праці та в структурі професійних потреб. До подібної інформації включаються також відомості про вимоги професії до фізичних можливостей працівників. Тоді як сьогодні інформація про професії надходить до учнів із різних джерел: від батьків, друзів, знайомих, засобів масової інформації, професіографічної літератури, вчителів і передбачає організацію їх активної відповідної пізнавальної діяльності. Виявлено, що проблема вибору професій старшокласниками в науковій літературі нині тлумачиться з точки зору особистісного, діяльнісного, суб'єктного, культурологічного підходів.
8
Піліпєц, Славомір. "ПРОФЕСІЙНЕ САМОВРЯДУВАННЯ МЕДІАТОРІВ: МІЖ СОЦІАЛЬНОЮ ПОТРЕБОЮ ТА ЮРИДИЧНОЮ МОЖЛИВІСТЮ ІСНУВАННЯ". Історико-правовий часопис 17, № 2 (30 березня 2022): 120–26. http://dx.doi.org/10.32782/2409-4544/2021-2/17.
Повний текст джерелаАнотація:
Питання функціонування та професіоналізації професії медіатора натепер є однією з найважливіших правових та соціальних проблем. Однією із правових проблем є створення Національного реєстру медіаторів. Нині триває робота над проєктом Мін’юсту «Сприяння альтернативним методам вирішення спорів шляхом підвищення компетенції медіаторів, створення Національного реєстру медіаторів (КРМ) та інформаційної діяльності». У Польщі національний реєстр медіаторів має бути створений не пізніше середини 2023 року. Але що цікаво, у публічному просторі не обговорюється можливість створення професійного самоврядування медіаторів. Таке самоврядування могло б мати форму, наприклад, юридичного самоврядування (юрисконсульти, адвокати). З іншого боку, професійне самоврядування медіаторів було б незалежним від політичної влади, оскільки відповідно до статті 17 Конституції Республіки Польща, було б створено статутом, представляло б осіб, які займаються професією посередника як професією суспільної довіри, і, головне, саме самоврядування, а не міністр, здійснювало б нагляд, належне виконання професії в межах суспільних інтересів та для їх захисту. Варто констатувати, що саме професійне самоврядування може мати 1) правову, 2) економічну, 3) організаційну позицію, що дозволяє обстоювати основи професії медіатора та гарантувати право на медіацію. Законодавче регулювання професії медіатора – національний реєстр медіаторів, тобто уніфікація правил кваліфікації та професійної компетенції медіаторів, може підвищити довіру до медіаційної інституції як до одного з найважливіших методів альтернативного вирішення спорів. Турбота про самоврядування була б пов’язана із професіоналізмом професії медіатора і поширювалася б на дисциплінарну відповідальність медіатора перед компетентним органом самоврядування (дисциплінарним судом) за його неетичні дії.
9
Колесніков, Олександр. "Роль привабливості професії у структурі мотивації трудової діяльності держслужбовців". Теоретичні і прикладні проблеми психології, № 3(53)Т1 (2020): 129–48. http://dx.doi.org/10.33216/2219-2654-2020-53-3-1-129-148.
Повний текст джерелаАнотація:
Стаття присвячена вивченню структури мотивації трудової діяльності держслужбовців, факторів, які роблять професію привабливою чи непривабливою для них, а також особливостей взаємозв’язків між цими показниками. Зокрема, виявлено, що держслужбовців у своїх професії приваблює її важливість у соціумі, характеристики робочого дня та можливість контактувати, працювати з людьми; наявність умов для творчості та самовдосконалення, факт відповідності роботи власному характеру, виявились для держслужбовців менш значущими. У структурі трудової мотивації держслужбовців більш вираженою є внутрішня мотивація порівняно із двома видами зовнішньої (позитивної та негативної). Водночас, зовнішня негативна мотивація є більш вираженою у співвіднесенні із зовнішньою позитивною. При переважанні у структурі професійної мотивації держслужбовців внутрішньої мотивації до праці, «важливість професії у суспільстві» стає для них менш значущою. Водночас, зовнішню позитивну мотивацію здатні підсилити такі фактори привабливості професії, як «можливості професійного самовдосконалення» та «наявність контакту з людьми». При переважанні у структурі трудової мотивації держслужбовців зовнішньої негативної мотивації, вони схильні частіше вказувати на негативні аспекти власної професії, такі як невідповідність роботи власному характеру та незадоволеність робочим графіком.
10
Тимошик, Микола. "Журналіст як професія: ретроспективний огляд побутування поняття в інформаційному просторі". Український інформаційний простір, № 2(8) (15 листопада 2021): 39–73. http://dx.doi.org/10.31866/2616-7948.2(8).2021.245811.
Повний текст джерелаАнотація:
Який зміст вкладався в поняття «журналіст» у минулому й тепер, чи змінилася сутність професії із кардинальними змінами технології виготовлення журналістського продукту? Відповіді на ці питання автор прагне знайти в кращих творах світової й української літератури, присвячені журналістській професії, а також у кінематографі.
Розглядаються в ретроспективі усталені стереотипи професії. Причому із широким діапазоном і позитивних, і негативних характеристик. Така різновекторність оцінок пояснюється трьома причинами: складністю журналістики; умовами побутування професії в тій чи тій суспільно-політичній формації; поведінкою тих, хто продукує журналістську продукцію.
Заторкується питання про попередників професії.
У підрозділі «Герої-журналісти із класики зарубіжної літератури» автор обрав для аналізу три твори, де журналістика як професія стала головним об’єктом гостросюжетних оповідей. Це романи «Втрачені ілюзії» француза Оноре де Бальзака, «Мартін Іден» американця Джека Лондона та «Смерть героя» англійця Річарда Олдінгтона. Проблематика викладається за трьома складниками аналізу: сюжет, журналістське тло, показові цитати. Цього ж принципу дотримано і при аналізі творів журналістикознавчої тематики з української літератури, а також поезії та кіно.
У висновках акцентується увага на такому. В оглянутих творах світової й української літератури діаметрально протилежні оцінки праці журналіста, як і відмінні мотивації вибору цієї професії, знаходить своє підтвердження: в усі часи й епохи були й порядні та чесні, і продажні та кон’юнктурні журналісти. Натомість авторські та читацькі симпатії завжди були на боці перших. Перспективу й довіру читацького (слухацького, глядацького) загалу, як також і оптимістичний прогноз, матиме та журналістика, яку творитимуть передусім особистості в цій професії – не забруднені заграванням із політиками чи бізнесом, із власним стилем письма і сталим дотриманням високих стандартів фаху, вироблених не одним поколінням чесних і правдивих журналістів.
На основі фактажу про поведінку, позицію, чин, наміри й реальні дії журналіста в професійному й особистому житті, що випливають з оглянутих текстів, у статті виведено своєрідну професіограму типового носія цієї популярної колись і тепер професії.
11
Ostapenko, Liudmyla Anatoliivna, Kateryna Oleksiivna Kalnytska та Tamara Vasylivna Mazur. "ОСОБЛИВОСТІ ЦІННІСНО-СМИСЛОВОГО КОМПОНЕНТУ ПРОФЕСІЙНОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ ВИПУСКНИКІВ БАКАЛАВРАТУ СОЦІОНОМІЧНОГО ПРОФІЛЮ". SOCIAL WORK ISSUES: PHILOSOPHY, PSYCHOLOGY, SOCIOLOGY, № 2(12) (2018): 65–73. http://dx.doi.org/10.25140/2412-1185-2018-2(12)-65-73.
Повний текст джерелаАнотація:
Актуальність теми дослідження. Формування професійної ідентичності студентства зумовлене як вимогами сучасного суспільства щодо розвитку самосвідомості особистості, так і запитом теорії і практики вищої освіти в Україні. Постановка проблеми. Фахівець соціономічної професії є «інструментом» впливу на клієнта, тому надання ним якісної професійної допомоги потребує сформованої професійної ідентичності. Аналіз останніх досліджень і публікацій. Професійна ідентичність, як динамічне утворення, розвивається в процесі професійного становлення особистості (A. M. Лукіянчук), сприяє її самореалізації у фаховій діяльності, усвідомленню приналежності до професії та професійного співтовариства (А. С. Борисюк, Н. І. Кривоконь, К. О. Кальницька). Виділення недосліджених частин загальної проблеми. Залишається недостатньо опрацьованою проблема набуття студентами ціннісно-смислових мотиваційних утворень, пов’язаних із професією. Постановка завдання полягає у виявленні специфіки ціннісно-смислового компоненту в структурі ідентифікації з майбутньою професією студентів-випускників бакалаврату, які здобувають вищу освіту за напрямами підготовки «Правознавство» і «Соціальна робота». Викладення основного матеріалу. Результати дослідження ціннісно-смислового компоненту професійної ідентичності студентів, які спеціалізуються на наданні правової і соціально-психологічної допомоги людям, свідчать, що лише у половини майбутніх юристів і соціальних працівників професійна ідентичність формується успішно і пов'язана з розширенням уявлень про ціннісні складові майбутньої професійної діяльності. Висновки. Ціннісно-смислова складова професійної ідентичності майбутніх юристів пов’язана з престижем професії і оптимізмом з приводу професійної самореалізації, натомість майбутні соціальні працівники орієнтовані на гуманістичні цінності і духовну задоволеність від процесу набуття професії.
12
Kulynych, Myroslava, Anatolii Shvorak та Lyudmila Zhilenko. "ВПРОВАДЖЕННЯ ЦИФРОВОЇ ГРАМОТНОСТІ В УМОВАХ МАЙБУТНІХ ЗМІН ПРОФЕСІЇ БУХГАЛТЕРА". Economic journal of Lesia Ukrainka Eastern European National University 1, № 21 (30 березня 2020): 216–24. http://dx.doi.org/10.29038/2411-4014-2020-01-216-224.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті досліджуються сучасні тенденції змін професії бухгалтера. Консервативний контекст професії бухгалтера змінюється нестандартним мисленням фахівця, який будучи менеджером-управлінцем, аналітиком приймає рішення, обґрунтовані законодавчими вимогами, які мінімізують ризики операційної діяльності, демонструє лідерські та комунікативні навички, вміння швидко оцінювати ситуацію і прораховувати можливі ризики, що особливо важливо в бізнесі. Цифрові трансформації у економіці впливають на професію бухгалтера, зокрема на формування його фахових компетенцій і цифрову грамотність. В умовах цифрових перетворень у економіці різноманітний світ IT-рішень пропонує бухгалтеру безліч інструментів, з яких він повинен вибрати ту комбінацію, яка максимально відображає завдання з організації бухгалтерського обліку на підприємстві.
13
Yantsur, Lyubov, та Микола Янцур. "ФОРМУВАННЯ У СТАРШИХ ДОШКІЛЬНИКІВ ІНТЕРЕСУ ДО ПРОФЕСІЙНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ДОРОСЛИХ". Інноватика у вихованні, № 10 (7 листопада 2019): 299–304. http://dx.doi.org/10.35619/iiu.v1i10.178.
Повний текст джерелаАнотація:
В статті розглядається актуальна для сьогодення проблема профорієнтації , зокрема її пропедевтичний етап, який охоплює період дошкільного дитинства. Зосереджена увага на формуванні у старших дошкільників інтересу до професійної діяльності дорослих. В основу змісту цього процесу покладена класифікація професій Є.О. Клімова за предметом, метою, знаряддями та умовами праці. Здійснюючи елементарний аналіз професій за нею, дошкільники повинні вміти виділяти три основні компоненти: назва професії, її основний зміст, користь професії для суспільства. При формуванні інтересу до професійної діяльності дорослих слід основну увагу зосередити на розвитку різностороннього інтересу до різних професій через активізацію пізнавальної діяльності дітей, надаючи перевагу активним формам і методам: екскурсіям, сюжетно-рольовим іграм, дидактичним іграм, іграм-вправам, різним змаганням, поєднуючи їх з традиційними методами, широко використовуючи сучасні технічні засоби та інформаційно-комунікаційні технології. У цьому віці повинна проводитися підготовча робота з профорієнтації, результатом якої є сформоване у старших дошкільників позитивне ставлення до праці і професійної діяльності. Показником інтересу старших дошкільників до праці дорослих є їх ігрова діяльність, зокрема сюжетно-рольові ігри, в яких діти беруть на себе ту чи іншу роль.
14
Меламуд, Б. "Вибір професії". Київ, № 9 (2007): 129–37.
Знайти повний текст джерела
15
Дідух, Людмила, та Оксана Гула. "ДОСЛІДЖЕННЯ ОСОБЛИВОСТЕЙ ОРГАНІЗАЦІЇ ПРАЦІ Й УПРАВЛІННЯ В АРХІВНИХ УСТАНОВАХ УКРАЇНИ: ТЕОРЕТИЧНІ ЗАСАДИ ТА ПРАКТИЧНЕ ВТІЛЕННЯ". Society. Document. Communication, № 7 (10 серпня 2019): 47–67. http://dx.doi.org/10.31470/2518-7600-2019-7-47-67.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті проаналізовано нормативно-правові, науково-методичні та законодавчі документи, положення яких регламентують діяльність архівних установ України. Досліджено особливості організації праці й управління в архівних установах, зміст існуючих професій їхніх працівників. Вивчено сучасні зміни в архівних технологіях, умовах організації праці та вимогах до професійно-кваліфікаційних рівнів працівників. За результатами визначено застарілі види робіт, що не проводяться в архівах (проявлення кіноплівки, встановлення світла та кольору при обробці фільмокопій, підготовка вихідних матеріалів фільмів). Складено перелік нових видів архівної діяльності, продиктованих змінами в підходах до організації роботи та використання робочого часу, продуктивнішої співпраці архівістів та користувачів архівів, ефективного захисту електронних архівних документів (знання основ використання комп’ютерної техніки, однієї чи кількох іноземних мов, володіння знаннями з права, економіки, адміністрування, фінансів, використання новітнього вітчизняного та зарубіжного досвіду). Визначено особливості змісту існуючих та нових видів робіт (професій) працівників архівної сфери. Сформовано перелік основних кваліфікаційних характеристик професій працівників, зайнятих в архівній справі та встановлено, що їхнє застосування є обов’язковим для присвоєння кваліфікаційних розрядів (категорій), визначає основні роботи, властиві тій або іншій посаді (професії), забезпечує єдність у визначенні кваліфікаційних вимог до певних посад (професій), дає змогу оцінити повноту відповідності змісту та якості виконання робіт працівником на певній посаді (певної професії) відповідної категорії під час кваліфікаційних випробувань. Запропоновано власне бачення завдань і обов’язків, кваліфікаційних вимог та вимог до рівня знань для посад (професій) працівників архівних установ. На основі цього розроблено нову редакцію нормативного документа, що є обов’язковим для використання в архівних установах – Довідника кваліфікаційних характеристик професій працівників. Випуск 81 «Культура та мистецтво». Розділ «Діяльність архівів».
16
Білоусова, Наталя. "ІСТОРИЧНИЙ ГЕНЕЗИС СТАНОВЛЕННЯ І РОЗВИТКУ ПРОФЕСІЇ «МЕДИЧНИЙ ПРЕДСТАВНИК» В УКРАЇНІ". Professional Pedagogics 1, № 22 (1 липня 2021): 13–22. http://dx.doi.org/10.32835/2707-3092.2021.22.13-22.
Повний текст джерелаАнотація:
Актуальність дослідження зумовлена необхідністю врегулювання на державному рівні професійної підготовки медичних представників фармацевтичних компаній як ключових фігур вітчизняного фармацевтичного ринку у системі формальної, неформальної та інформальної освіти.
Мета: на основі вивчення історії становлення і розвитку професії «медичний представник» охарактеризувати особливості розвитку професійної підготовки даних фахівців в Україні.
Методи: загальнонаукові (аналіз, синтез, порівняння, узагальнення) – для вивчення наукових джерел; конкретно-науковий (порівняльно-історичний) – для виявлення особливостей становлення професії медичного представника на українському фармацевтичному ринку;
Результати: досліджено історичний генезис проблеми інформування в галузі фармації; обґрунтовано умови, що сприяли розвитку в Україні професії «медичний представник»; охарактеризовано професійні функції медичних представників; визначено особливості розвитку їх професійної підготовки в системі формальної, неформальної та інформальної освіти України.
Висновки: розвиток професії «медичний представник» розпочався у 90-х роках минулого століття і пов’язаний із становленням фармацевтичного ринку лікарських засобів і препаратів; професійними функціями медичних представників є інформаційна, презентаційна і просвітницька; ці функції спрямовані на виведення на вітчизняний фармацевтичний ринок брендованих дженериків; в Україні підготовка медичних представників здійснюється лише фармацевтичними компаніями і представництвами; на відміну від світової практики, вітчизняні асоціації фармацевтичних (медичних) працівників залишаються осторонь від професійної підготовки медичних представників; професія «медичний представник» в Україні дотепер нелегітимізована; нагальною є потреба вдосконалення професійної підготовки медичних представників фармацевтичних компаній через розроблення і впровадження освітньо-професійних програм на другому (магістерському) рівні вищої освіти та підвищення кваліфікації в системі післядипломної освіти.
17
Агєєва, Н. Є. "Професії, що зникають". Країна знань, № 5 (130) (2018): 39–43.
Знайти повний текст джерела
18
Samoilenko, H. V. "Випускники Ніжинської вищої школи – відомі діячі культури". Literature and Culture of Polissya 98, № 14f (18 травня 2020): 263–77. http://dx.doi.org/10.31654/2520-6966-2020-14f-98-263-277.
Повний текст джерелаАнотація:
Ніжинська вища школа зі своїми складовими навчальними закладами була в Україні унікальним явищем в освітянському середовищі, колектив якого підготував декілька тисяч спеціалістів різних професій. Серед тих, хто прославив свою альма-матер, є і персонажі нашої статті: композитор та музикант, український віолончеліст А. Є. Галенковський, який перші кроки в музиці робив під керівництвом викладача-музиканта Фізико-математичного ліцею Ф. Є. Севрюгіна, відомий професор-музикознавець, фольклорист О. І. Рубець, який, завдяки професору Юридичного ліцею Є. М. Бєлоброву, почав займатися збиранням і вивченням українських народних пісень, атакож випускника цього ж ліцею, відомого співака Ф. Г. Стравинського, що демонстрував свій хист до співів саме у Ніжині у ліцейському церковному хорі та у виступах на місцевій сцені. Незвичайна і доля випускника Юридичного ліцею С. А. Юрковського, який захопився фотографією, що починала в Росії робити лише перші кроки. Він увійшов в історію фотосправи і як видатний винахідник. Кожен із представлених тут діячів культури йшов до своєї нової професії власним шляхом, але завжди відчував її початок саме у Ніжині.
19
Кондратова, Ірина. "Етична основа суддівської професії". Entrepreneurship, Economy and Law, № 6 (2020): 257–61. http://dx.doi.org/10.32849/2663-5313/2020.6.43.
Повний текст джерела
20
Мервенецька, В. "Етичні аспекти бухгалтерської професії". Бухгалтерський облік і аудит, № 3 (2016): 27–34.
Знайти повний текст джерела
21
Кондратова, І. "Етична основа суддівської професії". Підприємництво, господарство і право, № 6 (292) (2020): 257–61.
Знайти повний текст джерела
22
Метелиця, В. "Етапи розвитку професії бухгалтера". Бухгалтерський облік і аудит, № 11 (2011): 38–44.
Знайти повний текст джерела
23
Мервенецька, В. "Етичні аспекти бухгалтерської професії". Бухгалтерський облік і аудит, № 3 (2016): 27–34.
Знайти повний текст джерела
24
Мервенецька, В. "Етичні аспекти бухгалтерської професії". Бухгалтерський облік і аудит, № 3 (2016): 27–34.
Знайти повний текст джерела
25
Метелиця, В. "Етапи розвитку професії бухгалтера". Бухгалтерський облік і аудит, № 11 (2011): 38–44.
Знайти повний текст джерела
26
Метелиця, В. "Етапи розвитку професії бухгалтера". Бухгалтерський облік і аудит, № 11 (2011): 38–44.
Знайти повний текст джерела
27
Шандрук, Сергій, та Григорій Демків. "ПСИХОДІАГНОСТИКА МОТИВАЦІЇ ВИБОРУ ПРОФЕСІЇ ТА ЗАДОВОЛЕННЯ БАЗОВИХ ПОТРЕБ У РОБОТІ ДИЗАЙНЕРА". Вісник ХНПУ імені Г. С. Сковороди "Психология", № 64 (2021): 216–36. http://dx.doi.org/10.34142/23129387.2021.64.13.
Повний текст джерелаАнотація:
Актуальність дослідження: проблема мотивації вибору професії дизайнера і базових потреб у цій професії є новою у психологічній методології, тому розробка відповідного сучасного психодіагностичного інструментарію стає важливою складовою професійної підготовки фахівців-дизайнерів. Мета дослідження: здійснити апробацію методики психодіагностики мотивації вибору професії та задоволення базових потреб у роботі дизайнера. Методи і вибірка. Вибірку досліджуваних склали 242 особи, віком 17-57 років, 154 жінок та 88 чоловіків, серед них 158 студентів, які навчаються за спеціальністю 022 «дизайн». Для обґрунтування конструктної валідності методики було використано опитувальник, що діагностує саморегуляцію творчої діяльності, зокрема внутрішню, ідентифіковану, інтроєктовану та зовнішню саморегуляцію творчої діяльності К.І. Фоменко, методику дослідження творчої активності М.М. Кашапова, методику дослідження кар’єрних орієнтацій Шейна. Результати. Розроблено опитувальник для діагностики мотиваційного профілю мотивів вибору професії та задоволення базових потреб у професії дизайнера. Доведено валідність та надійність опитувальника, показано типові мотиваційні профілі фахівця-дизайнера. Висновки.На основі мотиваційної моделі Ш.Річі,П.Мартіна було виділенодванадцятьфакторів-мотиваторів,що характеризуютьдомінантніпотреби фахівця-дизайнера, та створено опитувальник, який діагностує мотивацію вибору професії дизайнера та задоволеності базових потреб у його професійній діяльності, валідність та надійність якого доведені. Типологічний аналіз мотивів вибору професії майбутніх дизайнерів показав існування п’яти мотиваційних профілів: «орієнтованого на себе у професійно-творчій діяльності»; «орієнтованого на творчий продукт»; «орієнтованого на професійне благополуччя»; «орієнтованого на фінансове благополуччя» та «орієнтованого на інших».
28
Федоренко, Дарія. "Особливості проведення формувального експерименту з проблеми виховання екологічної культури старшокласників". Освітній вимір 44 (19 лютого 2015): 170–75. http://dx.doi.org/10.31812/educdim.v44i0.2673.
Повний текст джерелаАнотація:
Федоренко Д. О. Особливості проведення формувального експерименту з проблеми виховання екологічної культури старшокласників.
У статті представлено результати формувального експерименту з проблеми виховання екологічної культури старшокласників. Автор додержується думки про те, що для проведення формувального експерименту зі старшокласниками у загальноосвітній школі необхідним є забезпечення набуття поглибленого рівня екологічної освіти відповідно до спеціалізації, усвідомлення взаємозалежності екології й економіки, знання груп професій за їх впливом на навколишній світ, особливості впливу майбутньої професії на довкілля. У статті розкрито ефективні форми і методи виховання екологічної культури старшокласників – еколого-психологічні тренінги та проблемні методи.
29
Дніпрова, О. А., Т. В. Єрмолаєва та Н. О. Черняк. "Гендерні стереотипи та вибір професії." Bulletin of Alfred Nobel University. Series "Pedagogy and Psychology" 2, № 16 (2018): 46–51. http://dx.doi.org/10.32342/2522-4115-2018-16-8.
Повний текст джерела
30
Луньова, І. "Життя в професії: Надія Тітова". Бібліотечна планета, № 3 (85) (2019): 37–38.
Знайти повний текст джерела
31
Бахвалова, А. "Вибір професії крізь призму психаналізу". Країна знань, № 6 (125) (2017): 34–37.
Знайти повний текст джерела
32
Левченко, Л. Л. "Архівна періодика США: "Голос професії"". Архіви України, № 6 (2012): 141–72.
Знайти повний текст джерела
33
Луньова, І. "Життя в професії: Надія Тітова". Бібліотечна планета, № 3 (85) (2019): 37–38.
Знайти повний текст джерела
34
Луньова, І. "Життя в професії: Надія Тітова". Бібліотечна планета, № 3 (85) (2019): 37–38.
Знайти повний текст джерела
35
Полюк, І. С. "Викладач "Онлайн" - новий вид професії". Вісник Національного технічного університету України "Київський політехнічний інститут". Філософія. Психологія. Педагогіка, № 1 (22) (2008): 187–90.
Знайти повний текст джерела
36
Левченко, Л. Л. "Архівна періодика США: "Голос професії"". Архіви України, № 6 (2012): 141–72.
Знайти повний текст джерела
37
Sysko, Nataliia. "Професійний розвиток викладачів закладів професійної (професійно-технічної) освіти: андрагогічний аспект". Педагогічний дискурс, № 25 (15 листопада 2018): 28–34. http://dx.doi.org/10.31475/ped.dys.2018.25.04.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті автором констатовано, що у процесі професійного розвитку та підвищення кваліфікації викладачів закладів професійної (професійно-технічної) освіти має враховуватись специфіка навчання дорослої особистості, яка базується на андрагогічних принципах. Зазначено, що професійно-педагогічна компетентність досягається шляхом неперервного професійного розвитку упродовж усієї кар’єри педагога. Виокремлено характеристики професійного розвитку педагогів. Зосереджено увагу на специфіці процесу навчання дорослих. Висвітлено принципи навчання дорослих. Зазначено про необхідність уведення у Класифікатор професій професії та забезпечення підготовки у закладах вищої освіти педагогів для навчання саме «дорослих» учнів, андрагогів. Наголошено, що навчання педагогів буде успішним за умови набуття андрагогічної компетентності особами, залученими до професійного розвитку викладачів закладів професійної (професійно-технічної) освіти.
38
Мангушева, О. О. "Заняттєва активність та її компоненти: визначення ключових термінів ерготерапії як окремої науково обґрунтованої професії". Спортивна медицина, фізична терапія та ерготерапія, № 2 (30 листопада 2018): 54–61. http://dx.doi.org/10.32652/spmed.2018.2.54-61.
Повний текст джерелаАнотація:
Мета. Україномовні джерела, які описують мету, завдання та методи ерготерапії, використовують різні варіанти формулювання ерготерапевтичних термінів, що суттєво гальмує розвиток професії в Україні. Надзвичайно важливим є створення уніфікованого україномовного поняттєво-термінологічного апарату ерготерапії як окремої науково обґрунтованої професії в Україні. Методи. З аналізу англомовної літератури з ерготерапії було визначено, що першочерговими для розуміння професії є терміни, які містять або є безпосередньо пов’язаними з її центральним поняттям – «заняттєва активність» (occupation). У ході дослідження було проаналізовано різні варіанти формулювання ключових термінів ерготерапії в україномовних джерелах. Результати. У результаті дослідження автором запропоновано формулювання і визначення ключових термінів ерготерапії та продемонстровано їх взаємозв’язок у контексті опису мети, завдань та сфер професійної діяльності ерготерапевта. Висновки. Уніфікація поняттєво-термінологічного апарату ерготерапії українською мовою сприятиме прозорому та ефективному внутрішньопрофесійному та міжпрофесійному спілкуванню та розвитку професії в Україні і потребує подальших досліджень.
39
МАКСИМЧУК, Катерина, та Лариса ПОДКОРИТОВА. "ОСОБЛИВОСТІ ЕМОЦІЙНОГО ВИГОРАННЯ ПРАЦІВНИКІВ ІТ-СФЕРИ ЯК ПРЕДСТАВНИКІВ ПРОФЕСІЙ СУБ’ЄКТ-ОБ’ЄКТНОГО ТИПУ". Psychology Travelogs, № 2 (10 листопада 2021): 107–16. http://dx.doi.org/10.31891/pt-2021-2-10.
Повний текст джерелаАнотація:
У даній статті розглядається проблема емоційного вигорання працівників суб’єкт-об’єктного типу. Особливу увагу приділено працівниками ІТ-сфери, оскільки ця галузь невпинно розвивається і попит на якісних фахівців все більше зростає у всіх куточках світу. Під час пандемії виявлено ще більший відсоток «вигорілих» представників даної професії. В статті проведений аналіз різних поглядів дослідників на питання емоційного вигорання у професіях «несоціальної сфери». Основний зміст дослідження включає у себе аналіз поняття «емоційне вигорання», його основних компонентів та їх ранжування у професіях суб’єкт-об’єктного типу. Виділено основні відмінності між вигоранням у професіях суб’єкт-суб’єктного типу та професіях суб’єкт-об’єктного типу.
В статті представлені характерні стресогенні чинники професійної діяльності ІТ-спеціалістів, що можуть мати серйозний вплив на формування емоційного вигорання. На основі цього складені рекомендації, щодо поліпшення організаційної політики в середині ІТ-компаній, що може зменшити ризик виникнення даного стану у їхніх працівників.
40
Мартиненко, О. О. "ОСОБЛИВОСТІ МОТИВАЦІЙНОГО ТА ПРОФЕСІЙНО-ІНТЕЛЕКТУАЛЬНОГО ФАКТОРІВ ОБРАННЯ МОЛОДДЮ ПРОФЕСІЇ ЕКОНОМІСТА". Науковий вісник Ужгородського національного університету. Серія: Психологія, № 3 (17 лютого 2022): 119–24. http://dx.doi.org/10.32782/psy-visnyk/2021.3.23.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті представлено узагальнені результати дослідження різних категорій обстежуваних за професійною спрямованість економіст. За комплексом інформаційних методик установлено особливості обрання професії на мотиваційному і професійно-інтелектуальному рівнях. Попередній аналіз отриманих даних дав змогу виокремити за цими показниками найбільш суттєві й вагомі кореляційні зв’язки та факторні навантаження. Це дає підстави стверджувати про необхідність використання показників для діагностики детермінант обрання професії економіста за такими методиками, як «Мотиви обрання професії» В. Семиченко; «Визначення взаємозв’язку типу особистості зі сферою професійної діяльності» Дж. Холланда й «Емоційного інтелекту» Н. Холла. Обстеженню підлягали першокурсники, бакалаври, магістри й експерти за економічним спрямуванням. Установлено загальні закономірності й особливості, які притаманні кожній окремій групі обстежуваних. Доведено, що більшість показників мотиваційної, професійно-інтелектуальної сфер обстежуваних суттєво змінювалися в професіогенезі в бік зростання від низьких і середніх у першокурсників до переважно середніх у бакалаврів і до середніх і переважно високих у магістрів і високих в експертів. Такі результати свідчать про адекватне обрання професії економіста більшістю обстежуваних. Визначено особливості детермінант обрання професії економіста, які виявляються в суттєвому впливі внутрішніх індивідуально й соціально значущих мотивах, разом із зовнішніми позитивними мотивами; на професійно інтелектуальному рівні істотним виявився емоційний інтелект: емоційна обізнаність, самомотивація, розпізнання емоцій інших людей та управління своїми емоціями, а також такі важливі зв’язки особистості зі сферою професійної діяльності економіста як конвенціональний, інтелектуальний, реалістичний, заповзятливий.
41
Lіakіsheva, Anna. "Професійне самовизначення студентів педагогічних факультетів: сутність та структура поняття". Освітній простір України, № 16 (16 вересня 2019): 102–9. http://dx.doi.org/10.15330/esu.16.102-109.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті подано, що найважливішим критерієм усвідомлення і продуктивності професійного становлення людини є її здатність знаходити особливий сенс в професійній праці, самостійно проектувати, творити своє професійне життя, відповідально ухвалювати рішення про вибір професії, спеціальності і місце роботи. Ці проблеми постають перед особистістю на протязі всього її життя. Перед людиною весь час виникають проблеми, що вимагають від неї визначення свого ставлення до професії, іноді аналізу і рефлексії власних професійних досягнень, ухвалення рішень про вибір професії або її заміну. Даний комплекс проблем в професіознавстві пояснюють поняттям професійне самовизначення. Варто звернути увагу, що професійне самовизначення відбувається протягом всього життя особистості, зокрема протягом фахового навчання.
42
Шевченко, В. "Трансформація професії журналіста в цифровому середовищі". Вісник Львівського університету. Серія "Журналістика", вип. 45 (2019): 108–16.
Знайти повний текст джерела
43
Єлісовенко, Ю. П. "Спеціальність у тенетах професії чи навпаки ?" Наукові записки Інституту журналістики 24 (2006): 158–61.
Знайти повний текст джерела
44
Кропотова, Н. "Чотири аспекти професії як соціокультурного феномену". Вища школа, № 3/4 (2010): 44–50.
Знайти повний текст джерела
45
Лис, Ю. В. "Вірна своєму обров"язку та професії". Географія та економіка в сучасній школі, № 12 (142) (2013): 24–25.
Знайти повний текст джерела
46
Метелиця, В. "Аналіз вітчизняної регуляторної моделі бухгалтерської професії". Бухгалтерський облік і аудит, № 3 (2014): 35–43.
Знайти повний текст джерела
47
Жардель, Д. "Призначення осіб судової професії у Франції". Інформаційний вісник Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, № 3/4 (4) (2007): 13–14.
Знайти повний текст джерела
48
Яновська, О. Г. "Правова та соціальна природа адвокатської професії". Вісник кримінального судочинства, № 2 (2015): 108–13.
Знайти повний текст джерела
49
Метелиця, В. "Аналіз вітчизняної регуляторної моделі бухгалтерської професії". Бухгалтерський облік і аудит, № 3 (2014): 35–43.
Знайти повний текст джерела
50
Zakhozha, Nataliia, Svitlana Savchuk, Volodymyr Zakhozhyi, Ninel Matskevych, Oksana Usova та Olena Demianchuk. "Психологічний компонент готовності майбутніх фахівців фізичного виховання до професійної діяльності". Physical education, sport and health culture in modern society, № 3(55) (30 вересня 2021): 3–9. http://dx.doi.org/10.29038/2220-7481-2021-03-03-09.
Повний текст джерелаАнотація:
Актуальність. З огляду на те, що сутність професійної готовності до педагогічної діяльності трактується дослідниками як цілісний прояв особистості, комплексна здібність до роботи певного типу, результат професій- ної освіти й виховання, зрілості особистості, значний інтерес викликає дослідження психологічного компонента підготовки майбутніх фахівців із фізичного виховання. Мета роботи – висвітлити мотиваційний та емоційний компоненти психологічної готовності як складової частини професійної готовності майбутніх фахівців із фізичного виховання; виявити їх рівень. Методи – аналіз спеціальної науково-методичної літератури, анкету- вання, педагогічний експеримент, методи математичної статистики. Результати. Окреслено, що професійна готовність являє собою інтегральне особистісне утворення, яке включає психологічну установку на досягнення поставленої мети, оптимальну суму знань, необхідну систему вмінь, навичок, мотиви, потреби, здібності, особистісні якості. Визначено рівень психологічної готовності студентів третього та четвертого курсів факультету фізичної культури, спорту та здоров’я. Основними мотивами обраної професії респонденти назвали любов до дітей і соціальну значущість професії. Висновки. Професійна діяльність учителя фізичної культури висуває високі вимоги як до фахового рівня, так і до його особистісних якостей, зокрема вміння володіти собою, не порушуючи внутрішнього спокою дитини, особливої атмосфери, вселяти довіру до себе, а також ураховувати побажання батьків. Загалом за всіма показниками рівень мотиваційного та емоційного компонентів психологічної готовності майбутніх учителів фізичного виховання до роботи з дітьми можна констатувати вищим від середнього. Дані експерименту свідчать, що майбутні вчителі фізичного виховання роблять свідомий вибір на користь формування позитивного ставлення до фізичної культури, зміцнення здоров’я, формування здорового способу життя.