Щоб переглянути інші типи публікацій з цієї теми, перейдіть за посиланням: Професійний спортсмен.
Статті в журналах з теми "Професійний спортсмен"
Оформте джерело за APA, MLA, Chicago, Harvard та іншими стилями
Ознайомтеся з топ-41 статей у журналах для дослідження на тему "Професійний спортсмен".
Біля кожної праці в переліку літератури доступна кнопка «Додати до бібліографії». Скористайтеся нею – і ми автоматично оформимо бібліографічне посилання на обрану працю в потрібному вам стилі цитування: APA, MLA, «Гарвард», «Чикаго», «Ванкувер» тощо.
Також ви можете завантажити повний текст наукової публікації у форматі «.pdf» та прочитати онлайн анотацію до роботи, якщо відповідні параметри наявні в метаданих.
Переглядайте статті в журналах для різних дисциплін та оформлюйте правильно вашу бібліографію.
1
Voronova, Valentina, Oksana Shynkaruk, Olga Borisova, Irene Khmelnitska Khmelnitska та Victor Kostyukevich. "Особливості прояву особистісних якостей спортсменів різної статі у футболі". Physical education, sports and health culture in modern society, № 3(47) (1 жовтня 2019): 78–89. http://dx.doi.org/10.29038/2220-7481-2019-03-78-89.
Повний текст джерелаАнотація:
Вступ. Для якісного управління підготовкою важливо враховувати не лише анатомічні, соматичні, фізіологічні, біохімічні, вікові відмінності чоловіків та жінок, а й різницю чоловічої й жіночої психології. Мета дослідження ― визначення особистісних особливостей кваліфікованих спортсменів у футболі залежно від їх статі. Методи та організація – теоретичний аналіз науково-методичної літератури, матеріалів мережі Інтернет, методи психологічної діагностики, математичної статистики. У дослідженні брали участь кваліфіковані спортсмени (16 чоловіків однієї з футбольних команд Вищої ліги; 23 жінки зі складу збірної команди України з футболу). Результати. Установлено гендерні відмінності особистісних якостей кваліфі- кованих футболістів, детерміновані вродженими гендерними особливостями: перевага в чоловіків нейрони- намічної властивості гальмування, а в жінок – збудження; показника екстравертованості (20,7 – жінки, 15,6 – чоловіки) та нейротизму (19,4 – жінки, 10,6 – чоловіки); показника ефективності роботи на увагу у футболісток (692,4) і 627,4 у чоловіків; у кваліфікованих футболісток-жінок виявлено вищий рівень мотивації, спрямованої на досягнення успіху; рівень мотивації, спрямованої на уникнення невдачі в спортсменів-чоловіків 15,4; 13,4 – жінки. 48 % футболісток і 56 % футболістів мають порушення актуального психофізіологічного стану спортсмена через різні причини – від труднощів щодо перенесення навантаження, необхідності застосування вольових зусиль для виконання запланованих тренувальних завдань (13 % – жінки; 19 % – чоловіки) до нагальної необхідності відновлення систем організму спортсмена, спрямованості на самозбереження, зниження активної тренувальної діяльності, потреба відпочинку, накопичення енергетичних запасів, посилення анаболічних, асиміляторних процесів (35 % – жінки; 37 % – чоловіки). Висновки. Спортивна діяльність у футболі диктує свої вимоги до наявності, необхідного рівня сформованості й ступеня вираженості певної професійно значущої особистісної властивості особистості кваліфікованого спортсмена/спортсменки, що вимагає певного рівня особистісної готовності кваліфікованих футболістів/ футболісток на етапі збереження спортивних досягнень.
2
Марійчин, Андрій. "Емпіричне дослідження особливостей впливу комунікативної компетенткості на професійну мобільність спортсменів". Теоретичні і прикладні проблеми психології, № 2(55) (2021): 113–22. http://dx.doi.org/10.33216/2219-2654-2021-55-2-113-122.
Повний текст джерелаАнотація:
В статті представлені результати емпіричного дослідження особливостей впливу комунікативної компетентності на професійну мобільність спортсменів. Показано, що показником високої професійної мобільності спортсменів є комунікативна компетентність. Теоретично обґрунтовано складові компоненти комунікативної компетентності: когнітивний, соціально-перцептивний, інтерактивний, комунікативно-мовленнєвий. Визначено специфіку впливу компонентів комунікативної компетентності на професійну мобільність особистості спортсменів-гірськолижників. Встановлено, що для горизонтального вектору кар’єрного розвитку досліджених спортсменів визначальним є інтенсивність соціальної взаємодії в зонах включення та афекту. Показано, що для вертикального вектору кар’єрного розвитку досліджених спортсменів визначальними є вміння долати різноманітні труднощі у спілкуванні, висока самооцінка своїх комунікативних навичок, усвідомлення відповідальності за якість і результати своєї комунікації, спирання на інформацію про ситуаційну адекватність тієї чи іншої поведінки. Ключові слова: комунікативна компетентність, складові комунікативної компетентності, професійна мобільність спортсменів, вектори кар’єрного розвитку, комунікація, кар’єра, емпатія, кар’єрний розвиток.
3
Скирта, Олег, Наталія Гуцул, Володимир Рихаль та Iгор Вовк. "ПОРІВНЯЛЬНИЙ АНАЛІЗ РІВНЯ ТЕХНІКО-ТАКТИЧНОЇ ПІДГОТОВЛЕНОСТІ КІКБОКСЕРІВ-АМАТОРІВ ТА КІКБОКСЕРІВ- ПРОФЕСІОНАЛІВ В РОЗДІЛІ К-1". Вісник Прикарпатського університету. Серія: Фізична культура, № 36 (22 січня 2021): 58–65. http://dx.doi.org/10.15330/fcult.36.58-65.
Повний текст джерелаАнотація:
Мета. Провести порівняння рівня техніко-тактичної підготовленості кваліфікованих кікбоксерів-аматорів та кікбоксерів-професіоналів в розділі К-1. Методи. У педагогічному дослідженні прийняли участь 40 кікбоксерів, умовно розділених на дві групи: 22 спортсмена-аматори високої кваліфікації, і18 спортсменів-професіоналів. Тестування техніко-тактичної підготовленості кікбоксерів (ISKA) у розділі К-1 за вдосконаленою методикою В.А. Еганова, дозволяє широко, об’єктивно і швидко діагностувати рівень сформованої техніко-тактичної підготовленості. Результати. Дослідження дозволило виявити істотні відмінності в рівні техніко-тактичної підготовленості кікбоксерів, що увійшли до групи спортсменів-професіоналів і кікбоксерів-аматорів високої кваліфікації в розділі К-1. В змагальній діяльності рівень активності в атаці, контратаці у відповідь і контратаці на зустріч у двобою, по відношенню до суперника, в групі спортсмени професіонали мали вищий рівень відповідних показників ніж у кікбоксерів аматорів. Активність у зустрічній контратаці за допомогою ударів руками, ногами і колінами у спортсменів-аматорів є нижче середнього рівня, а у професіоналів, означений показник значно вищий. Професіонали переважають аматорів у показнику надійності захисту при чому рівеньзахисних дій від ударів ногами в обох групах нижчий ніж від ударів руками і колінами. Висновок. Встановлено, що кікбоксери у розділі К-1 активніше використовують у нападі удари руками, ніж ногами і колінами. З переходом на професійний ринг, у спортсменів підвищуються наступні показники: рівень активності та надійності ударів ногами і колінами. З переходом на професійний ринг, підвищується рівень спортивної кваліфікації, кікбоксери-професіонали покращують показники надійності захисних дій в верхній (голову) в середній (тулуб) рівні, але захисні дії від ударів в нижній рівень продовжують знаходитись не на належному рівні. У кікбоксерів в розділі К-1, з переходом на професійний ринг спостерігається значне підвищення загального рівня техніко-тактичної підготовленості.Ключові слова: техніко-тактична підготовка, кікбоксинг, аматори, професіонали.
4
Михайлов, Р. В. "ПСИХОЛОГІЧНІ ОСОБЛИВОСТІ СХИЛЬНОСТІ ДО СПОРТИВНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ (НА ПРИКЛАДІ СПОРТСМЕНІВ-ДЗЮДОЇСТІВ)". Visnyk of Zaporizhzhya National University Physical education and Sports, № 3 (14 грудня 2021): 98–106. http://dx.doi.org/10.26661/2663-5925-2021-3-14.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті наведено результати дослідження особливостей темпераменту та емоційної експресії як вроджено зумовлених рис, що притаманні спортсменам-дзюдоїстам та чинять принциповий вплив на спортивний успіх і високі досягнення у дзюдо. Початкове дослідження психологічних схильностей спортсменів до дзюдо проводилося з визначення особливостей темпераменту досліджуваних; була використана методика Стреляу, що базується на регулятивній теорії темпераменту та показує основні параметри сили, врівноваженості, рухливості, лабільності та ригідності нервової системи. Наведено результати порівняльного аналізу спортсменів-професіоналів та любителів- дзюдоїстів. У спортсменів-дзюдоїстів більш виражені показники сили процесів збудження, гальмування та рухливості нервових процесів, аніж у любителів. У досліджуваних спортсменів-дзюдоїстів сила процесів гальмування домінує над слабкістю гальмування. Зокрема, у спортсменів-дзюдоїстів показники сили процесів гальмування більш виражені, ніж у спортсменів-любителів. Також у досліджуваних спортсменів-дзюдоїстів показник рухливості нервових процесів є значно більш домінуючим порівняно зі спортсменами-любителями. Визначено основні закономірності психологічної стилістики реагування, що властиві тим чи іншим типам темпераменту досліджуваних. Найбільш вираженими в розрізі оптимальності емоційного реагування по групі спортсменів-любителів є шкали міміки, темпу мовлення, збою мовлення, інтонації. Низькі результати отримано за шкалами «зайві рухи», «рухова активність», «образність мовлення» та «недиференційовані емоційні прояви». Поряд із цим можемо констатувати, що аналогічні показники по групі спортсменів-дзюдоїстів є дещо вищими, що, ймовірно, говорить про більш адекватне емоційне реагування спортсменів-професіоналів, тоді як для любителів даний аспект є дещо вторинним (посилаючись на професійну діяльність). На основі отриманих результатів описано можливості психологічної роботи зі спортсменами залежно від їхніх психічних можливостей та вроджених темпераментальних рис особистості спортсмена-дзюдоїста.
5
Podrihalo, Olha, Guo Xiaohong, Leonid Podrigalo, Olexandr Podavalenko, and Olexsandr Halashko. "Substantiation of the professiographic model of sports dances." Слобожанський науково-спортивний вісник 1, no. 26 (March 31, 2022): 27–32. http://dx.doi.org/10.15391/snsv.2022-1.005.
Повний текст джерелаАнотація:
Мета: аналіз діяльності спортсменів-танцюристів з використанням професійних методик для оптимізації підготовки та зростання спортивної майстерності. Матеріал і методи: використано метод розробки професіограми згідно з прийнятою методологією, використано методики оцінки тяжкості та напруженості праці. Результати: оцінено тяжкість та напруженість спортивної діяльності в танцях. Виділено основні професійні вимоги, до яких віднесені: необхідність підтримки пози в танці, висока технічність виконання елементів, обов'язковість артистизму, почуття ритму та виконання рухів відповідно до музики, висока завадостійкість, висока фізична підготовленість з перевагою координаційних, силових якостей та витривалості, високі функціональні можливості системи. Висновки: проведений аналіз спортивної діяльності у спортивних танцях дозволив обґрунтувати та розробити професіографічну модель даного виду спорту. Встановлено, що спортивні танці відносяться до 3 категорії праці за тяжкістю та 4 категорії за напруженістю у відповідності з офіційними фізіолого-гігієнічними критеріями. Виділено основні професійні вимоги, що визначають успішність професійної діяльності. Обґрунтовано комплекс методик, необхідних для дослідження та оцінки стану найважливіших органів та систем, що забезпечують виконання спортивних завдань. Ці методики можуть бути використані в моніторингу функціонального стану спортсменів для розробки прогнозу зростання спортивної майстерності
6
Кіченок, Н. В. "ПРОБЛЕМА ВИВЧЕННЯ ЗБАЛАНСОВАНОГО ХАРЧУВАННЯ ПРОФЕСІЙНИХ СПОРТСМЕНІВ У СПЕЦІАЛЬНІЙ ЛІТЕРАТУРІ (НА ПРИКЛАДІ ВЕЛИКОГО ТЕНІСУ)". Visnyk of Zaporizhzhya National University Physical education and Sports, № 2 (4 листопада 2021): 98–105. http://dx.doi.org/10.26661/2663-5925-2021-2-14.
Повний текст джерелаАнотація:
Стаття присвячена вивченню питання збалансованого харчування професійних спортсменів у спеціальній літературі на прикладі великого тенісу. Фрагментарна висвітленість у літературі дилем збалансованого харчування професійних тенісистів зумовила вибір теми нижченаведеного дослідження. У розвідці висвітлено теоретичні аспекти проблем створення схем збалансованого харчування професійних спортсменів за рекомендаціями різних авторів. Відзначено, що проблема харчування спортсменів не може бути зведена до звичайного відтворення енергії, витраченої під час тренувальної та змагальної діяльності. Акцентовано увагу на тому, що раціон харчування тенісиста залежить від того, на якому етапі підготовки він перебуває. Апробація різних варіантів меню перед тренуванням допомагає визначити, які продукти найкращі для вживання перед змаганням. Детально схарактеризовано потреби в енергії й основних харчових речовинах професійних спортсменів тенісистів. Підкреслено фундаментальну роль раціонального харчування протягом тренувального процесу та виступу безпосередньо на змаганнях. Охарактеризовано особливості спортивного харчування професійних тенісистів, проаналізовано застосування в харчовому раціоні спортсменів різноманітних вітамінних та мінеральних комплексів, наголошено, що використання спортивного харчування не компенсує повною мірою витрати енергії та поживних речовин. Проведений автором аналіз доводить, що сучасному професійному тенісу притаманні інтенсивні фізичні навантаження, висока нервово-емоційна напруга боротьби, націленість на рекордні спортивні результати. Автором підкреслено, що розподіл добового раціону необхідно здійснювати диференційовано залежно від встановленого розпорядку дня (графік навантажень та відпочинку), описано такі етапи: базовий; передзмагальний; безпосередньо турнір та відновлювальний етап. Наведено переконливі аргументи на користь того, що для кожного тенісиста необхідно складати індивідуальну систему харчування, яка б ураховувала значну кількість важливих чинників, як-от вік, стать спортсмена(ки), інтенсивність тренувань, рівень фізичної підготовки, час на відновлення, низку інших факторів.
7
Павелків, Р. В., В. М. Василюк та Х. В. Юдкіна. "ЗМІСТОВИЙ АНАЛІЗ ДЕФІНІЦІЇ «ЕМОЦІЙНЕ ВИГОРАННЯ В СПОРТІ»". Психологія: реальність і перспективи, № 10 (18 листопада 2019): 6–13. http://dx.doi.org/10.35619/prap_rv.vi10.86.
Повний текст джерелаАнотація:
Стаття висвітлює основні характеристики дефініції «емоційне вигорання в спорті».У роботі здійснено теоретичний аналіз поняття. Зазначено, що на емоційне вигораннявпливають внутрішні особливості професійної діяльності, стресові чинники спорту таіндивідуальні характеристика спортсмена. Обґрунтовано що «емоційне «вигорання вспорті» є вкрай складною психофізіологічною реакцією. З одного боку це механізмпсихологічного захисту від стресових факторів професійної діяльності. З іншого боку,синдром емоційного вигорання, відносять до професійних деформацій особистості, щотрактуються як специфічний вид професійної деформації індивідуума.
8
Ievtushenko, Oleksandr. "Структура організаційного планування комплексної підготовки спортсменів". Physical education, sport and health culture in modern society, № 3(55) (30 вересня 2021): 103–8. http://dx.doi.org/10.29038/2220-7481-2021-03-103-108.
Повний текст джерелаАнотація:
Актуальність дослідження. Нагальною науковою та прикладною проблемою комплексної підготовки спортсменів є модернізація планування техніко-тактичного навантаження спортсменів, що враховує сучасні вимоги та наявний досвід його впровадження для проведення тренувань річного циклу. Базовим видом спорту обрано академічне веслування. Мета роботи – обґрунтувати структуру організаційного планування комплексної функціональної підготовки спортсменів на основі річного тренувального циклу. Матеріал і методи дослі- дження: теоретичний аналіз та узагальнення, систематизація та вивчення літературних джерел, аналіз практичних результатів, методи комплексного та системного аналізу, анкетування. Результати дослідження. Інноваційні розробки та представлені підходи до сучасного планування техніко-тактичного навантаження спортсменів мають основне значення в системі підготовки спортсменів. Аргументовано, що організаційне планування визначається комплексним підходом і складним об’єднанням головних факторів впливу на результати підготовки. Організаційне планування базується на практичних результатах впровадження такого алгоритму у процес підготовки спортсменів. Результати, що одержані в досліджені, формують індикативний підхід до планування техніко-тактичного навантаження спортсменів, що включає базові індикатори, індикатор ефективності та корисності. Базові індикатори включають модернізацію системи планування техніко-тактичного навантаження спортсменів та підготовку конкурентоспроможних спортсменів на основі професійних компетенцій. Індикатор ефективності показує які необхідно зробити зміни в системі підготовки до тренувальних занять з урахуванням сучасних спортивних вимог. Індикатор корисності дозволяє спрогнозувати особистісні складові спортсмена, його робото здатності, що суттєво впливають на результати підготовки спортсмена. Висновки. На теоретичному та методологічному рівні доведено що організаційне планування комплексної підготовки спортсменів створює передумови для підвищення ефективності розвитку спорту. Аналіз результатів впровадження організаційного планування показав, що можливі гнучкі зміни техніко-технологічного навантаження відповідно до етапу підготовки. Комплексний підхід дає змогу реалізувати алгоритм планування підготовки спортсменів на основі базових індикаторів.
9
Hrushko, V. V. "ПОРІВНЯЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РЕЗУЛЬТАТІВ ВИКОРИСТАННЯ АДЕМЕТІОНІНУ І ЙОГО ВІДДАЛЕНИХ ЕФЕКТІВ НА ПОКАЗНИКИ КЛІТИННОГО ІМУНІТЕТУ У СПОРТСМЕНІВ ВИСОКОЇ ПРОФЕСІЙНОЇ МАЙСТЕРНОСТІ І У ХВОРИХ НА ХРОНІЧНИЙ ГЕПАТИТ С". Здобутки клінічної і експериментальної медицини, № 4 (24 січня 2019): 75–80. http://dx.doi.org/10.11603/1811-2471.2018.v0.i4.9629.
Повний текст джерелаАнотація:
У спортсменів високої професійної майстерності на висоті максимальних фізичних навантажень спостерігаються статистично достовірні зміни з боку клітинного імунітету, які багато в чому нагадують аналогічні зміни при хронічному гепатиті С. Прийом спортсменами адеметіоніну у відновний період приводив до нормалізації показників клітинного імунітету, які залишалися стабільними у віддалений період.
Мета дослідження – провести порівняльний аналіз субпопуляцій лімфоцитів у спортсменів високої професійної майстерності в період максимальних фізичних навантажень і у хворих на хронічний гепатит С і визначити вплив гепатопротектора адеметіоніну на показники клітинного імунітетту в обох групах.
Матеріал і методи. Було обстежено 38 практично здорових осіб, 34 спортсмени-біатлоністи високої професійної майстерності на висоті максимальних фізичних навантажень і 40 хворих на хронічний гепатит С. Оцінювали показники клітинного імунітету: Т-лімфоцити (CD3+, CD19-), Т-хелпери/Т-індуктори (CD4+, CD8-), Т-супресори/Т-цитотоксичні клітини (CD4-, CD8+), імунорегуляторний індекс, цитотоксичні клітини (CD3+, CD56+), NK-клітини (CD3-, CD56+), В-лімфоцити (CD3-, CD19+), моноцити (CD14), загальний лейкоцитарний антиген (ЗЛА, CD45). Методи діагностики: проточна цитофлуориметрія.
Результати. Визначені показники клітинного імунітету, які змінюються у спортсменів високої професійної майстерності в період максимальних фізичних навантажень; показаний позитивний вплив адеметіоніну на нормалізацію імунного статусу спортсменів під час його прийому і у віддалений період. При хронічному гепатиті С під час прийому адеметіоніну також спостерігали нормалізацію показників клітинного імунітету, але вона була нетривалою і зникала після відміни гепатопротектора.
Висновки. Адеметіонін позитивно впливає на показники клітинного імунітету як у спортсменів високої професійної майстерності в період максимальних фізичних навантажень, так і у хворих на хронічний гепатит С, але в останніх нормалізація була нетривалою.
10
Токарева, Віра Олександрівна. "ПРАВОВЕ РЕГУЛЮВАННЯ СТРАХУВАННЯ СПОРТСМЕНІВ". Часопис цивілістики, № 38 (7 вересня 2020): 52–57. http://dx.doi.org/10.32837/chc.v0i38.367.
Повний текст джерелаАнотація:
Стаття присвячена окремим питанням правового регулювання страхування спортсменів. Встановлено, що: страхування спортсменів від нещасних випадків є одним із різновидів страхування, поряд із страхуванням особистого майна спортсменів, інвентарю та обладнання команд, цивільною відповідальністю організаторів спортивних змагань, учасників спортивних правовідносин (гравців, суддів, тренерів, вболівальників тощо) перед третіми особами на випадок смерті, каліцтва чи іншого ушкодження здоров'я та страхування на випадок скасування, відстрочення, перенесення спортивних заходів з причин, що не залежать від учасників та організаторів змагань.
З'ясовано, що дослідження страхування в галузі спорту має провадитись з урахуванням його поділу на спорт на аматорський або непрофесійний та професійний спорт, під яким слід розуміти комерційний напрямок діяльності у спорті, пов'язаний з підготовкою та проведенням видовищних спортивних заходів на високому організаційному рівні з метою отримання прибутку.
З'ясовано, що спортсмени вищих категорій підлягають обов'язковому страхуванню відповідно до чинного законодавства України. Надана характеристика та встановлені особливості правового статусу страхувальника, страховика та застрахованого в договорах обов'язкового страхування спортсменів віщих категорій.
Проаналізовані випадки, від настання яких провадиться страхування. Визначені групи ризиків залежно від виду спорту, небезпечності травм та ймовірності настання випадку та їх вплив на розмір страхового тарифу в разі страхування.
З'ясовано, що страхування в галузі спорту може провадиться з метою реклами та піару компанії.
11
Молдован, Андрій. "АКТУАЛІТЕТИ РОЗВИТКУ ПІДПРИЄМНИЦЬКОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ МАЙБУТНІХ ФАХІВЦІВ У ГАЛУЗІ ФІЗИЧНОЇ КУЛЬТУРИ І СПОРТУ". Науковий вісник Інституту професійно-технічної освіти НАПН України. Професійна педагогіка, № 18 (24 червня 2019): 16–23. http://dx.doi.org/10.32835/2223-5752.2019.18.16-23.
Повний текст джерелаАнотація:
У публікації наголошується, що зростання якості товарів і послуг у сфері фізичної культури залежить від кадрового забезпечення цього процесу, актуалізує необхідність удосконалення фізкультурної освіти та підготовки фахівців до успішної самореалізації в умовах сучасного ринку праці. Особливим видом бізнесу визнається спортивне підприємництво, конкретизоване ціннісними орієнтаціями, знаннями, уміннями щодо різних способів підприємницької діяльності у галузі фізичної культури, спорту. Відтак виникає потреба не лише у професійній підготовці майбутніх спортсменів, учителів фізичної культури і тренерів як фахівців, але й як підприємців. У такому контексті проаналізовано соціально-економічні, правові обставини суспільного поступу, що зумовлюють професійну діяльність і напрями самореалізації фахівців, у тому числі, в галузі фізичної культури і спорту. Аргументовано необхідність забезпечення в системі вищої фізкультурної освіти сприятливих обставин для розвитку підприємницької компетентності суб’єктів освітнього процесу. Таким чином, обґрунтовано доцільність удосконалення професійної підготовки майбутніх фахівців у галузі фізичної культури і спорту в закладах вищої освіти. При цьому спортивне підприємництво розглядається як особливий вид бізнесу, успішна реалізація якого потребує набуття відповідних знань і вмінь. Автор обстоює позицію, що застосування підприємницького підходу уможливлює цілісність процесу формування підприємницької компетентності майбутніх фахівців у галузі фізичної культури і спорту.
12
ПАНТЄЛЄЄВ, Кирило, та Вікторія БОГУН. "ПРОФІЛАКТИКА ТРАВМ ОПОРНО-РУХОВОГО АПАРАТУ В ОРГАНІЗАЦІЇ НАВЧАЛЬНО-ТРЕНУВАЛЬНОГО ПРОЦЕСУ". Збірник наукових праць Національної академії Державної прикордонної служби України. Серія: педагогічні науки 27, № 4 (1 січня 2022): 148–59. http://dx.doi.org/10.32453/pedzbirnyk.v27i4.916.
Повний текст джерелаАнотація:
Фізичне виховання та спорт є сферою діяльності людини, для якої характерні підвищений травматизм, різноманітні професійні захворювання. Аналіз причин травматизації та факторів ризику, які її зумовлюють під час проведення навчально-тренувального процесу,дозв олив виокремити групу показників: неправильна організація навчально-тренувальних занять; недостатній рівень теоретичної та практичної підготовки тренера; неправильно складений графік кількості змагань без урахування переїзду, змін часу й кліматичних поясів; відсутність комплексних цільових програм на завершальному етапі підготовки; недотримання правил змагань і низька якість суддівства; незадовільні гігієнічні умови проведення навчально-тренувальних занять та змагань; незадовільні метеорологічні умови; відсутність відповідного матеріально-технічного забезпечення тощо. Попередження спортивних травм не є суто лікарською проблемою. Воно стосується всіх, хто залучений до підготовки спортсмена та забезпечує нормальні умови для навчально-тренувальних занять. Для профілактики травм опорно-рухового апарату в спортсменів необхідна також раціональна побудова навчально-тренувальних занять на усіх етапах підготовки. Значна увага тренера має зосереджуватися на загальній і спеціальній фізичній, технічній та психологічній підготовці спортсмена. Виконання спортсменами основних, елементарних принципів і спортивних правил, особистої гігієни, дотримання режиму, особливо в період інтенсивних тренувань або під час змагань, – це необхідна умова, яка дає змогу запобігти виникненню травм.
13
Марійчин, Андрій. "Емпіричне дослідження особливостей прояву параметрів комунікативної компетентності спортсменів-гірськолижників". Теоретичні і прикладні проблеми психології, № 3(56)Т3 (2021): 125–38. http://dx.doi.org/10.33216/2219-2654-2021-56-3-3-125-138.
Повний текст джерелаАнотація:
В статті обґрунтовані показники емпіричного дослідження особливостей прояву параметрів комунікативної компетентності спортсменів-гірськолижників. Для вирішення цього завдання було застосовано експлораторний аналіз даних. Зазначені статистичні процедури застосовувались для показників наступних методик: методики «Визначення потреби у спілкуванні» Ю. М. Орлова, В. І. Шкуркіна, Л. П. Орлової, методики «Діагностика оцінки самоконтролю в спілкуванні» М. Шнайдера, тесту КОС (Комунікативні та організаторські схильності) В. В. Синявського, Б. А. Федоришина, опитувальника «Соціально-психологічні характеристики суб'єкта спілкування». В. О. Лабунської, опитувальника міжособистісних стосунків В. Шутца. Отримані показники піддавались порівнянню за експлораторним аналізом. За результатами вивчення особливостей прояву параметрів комунікативної компетентностіу спортсменів було встановлено наступне. Загальна адаптивність досліджених спортсменів-гірськолижників знаходиться на середньому рівні, і вони досить адаптовані до спілкування в умовах спортивно-змагальної діяльності. Показано, що завдяки середньому рівню комунікативного контролю вони достатньо щирі, в міру стримані в своїх емоційних проявах, зважають в своїй поведінці на ставлення оточуючих людей. Зазначено, що для них властивими у спілкуванні є труднощі, пов’язані зі ставленням партнерів зі спілкування та зверненні до них чи з їхнього боку, а також труднощі, пов’язані із уміннями та навичками організації міжособистісної взаємодії. У свою чергу вони значно легше долають труднощі, що пов’язані із соціально-перцептивними характеристиками. Зазначено, що у гірськолижників спостерігається певна збалансованість орієнтацій на активність та прийняття контактів, а орієнтація на прийняття емоційних відносин трохи знижена, проте вони орієнтовані на те, щоб виявляти домінування у міжособистісному спілкуванні. Ключові слова: комунікативна компетентність, параметри комунікативної компетентності, емпіричні показники, професійна мобільність спортсменів, спортсмени-гірськолижники, комунікація.
14
Sharbel, Yоussef. "Результати використання інтегрованої програми фізичної реабілітації спортсменів після ушкоджень гомілково-ступневого суглоба". Physical education, sports and health culture in modern society, № 1 (45) (24 травня 2019): 91–97. http://dx.doi.org/10.29038/2220-7481-2019-01-91-97.
Повний текст джерелаАнотація:
Мета роботи – покращення результатів фізичної реабілітації спортсменів-футболістів із внутрішньо- суглобовими пошкодженнями гомілково-ступневого суглоба на амбулаторному етапі за допомогою оптимізації та підвищення ефективності комплексного застосування реабілітаційних заходів, які інтегровано в тренувальний процес. Результати роботи. В основу роботи покладено результати спостереження за 36 спортсменами 18– 24 років, котрі займаються футболом й отримали внутрішньосуглобові пошкодження гомілково-ступневого суглоба та перебувають на амбулаторному етапі лікування. Дослідження проводили в клініці Медичного центру «MirMajidErslan» м. Бейрут (Ліван) на базі кабінету фізичної терапії. Травмовані спортсмени контрольної групи отримали комплекс реабілітаційних заходів за традиційною програмою фізичної реабілітації, прийнятою в цій клініці. Постраждалим основної групи запропоновано комплекс реабілітаційних заходів згідно з розробленою нами програмою, що включав використання інтегрованої в тренувальний процес лікувальної гімнастики й процедур модифікованої етнічної арабської лазні та послідовне застосування процедур з елементами етнічного арабського масажу. Методи дослідження. Для оцінки ефективності заходів фізичної реабілітації травмованих спортсменів використано 100-бальную шкалу оцінки результатів лікування NEER (Neer-Grantham-Shelton (1967) у модифікації D. Cherkes-Zade, М. Monesi, A. Causero, M. Marcolini (2003)). Для вивчення динаміки зміни якості життя травмованих спортсменів та рівня професійної реабілітації застосовано медико-соціологічні методики, а саме: візуальну аналогову шкалу (VisualAnalogScale, VAS) й анкету EuroQol-5D. Висновки. Аналіз результатів проведеної фізичної реабілітації засвідчив, що за позитивної динаміки змін функціонального стану постраждалих обох клінічних груп більш виражені та достовірно кращі результати отримано в постраждалих основної групи, яким проведено фізичну реабілітацію згідно із запропонованою нами програмою.
15
Соколова, Г. Б., П. І. Тодоров та О. Г. Коханець. "ПСИХОЛОГІЧНІ ОСОБЛИВОСТІ ТРЕНЕРІВ ЄДИНОБОРСТВ, ЯКІ ВИХОВУЮТЬ СПОРТСМЕНІВ З ПОРУШЕННЯМ СЛУХУ". Науковий вісник Ужгородського національного університету. Серія: Психологія, № 4 (7 квітня 2022): 129–33. http://dx.doi.org/10.32782/psy-visnyk/2021.4.25.
Повний текст джерелаАнотація:
Потужний потенціал українських дефлімпійців і паралімпійців доводить, що для спортивних звершень особливого значення набуває психологічний, особистісний складник, зокрема центральна фігура в спортивному житті – тренер. Особливого значення та складності набуває тренерська робота з єдиноборцями, які мають порушення слуху. Ось чому дослідження психологічних особливостей особистості тренера єдиноборств, який виховує спортсменів з порушеннями слуху, є актуальним. До категорії унікальних особистісних утворень, що сприяють ефективній роботі тренера єдиноборств зі спортсменами, які мають порушення слуху, належить емпатія, яка може виконувати функцію внутрішнього особистісного гаранта проведення повноцінних, ефективних тренувань зі спортсменами єдиноборств, які мають особливі потреби. За результатами проведеного емпіричного дослідження в групі тренерів найбільше представлений раціональний канал емпатії, завдяки якому спортсмен стає цікавим не тільки за результатами на змаганнях, а й своєю буттєвістю, що дає змогу тренеру об’єктивно виявляти його сутність. Найменш розвинений у тренерів єдиноборств, які виховують спортсменів з порушеннями слуху, емоційний канал емпатії. Серед модеруючих чинників найбільш вираженою в групі тренерів єдиноборств, які виховують спортсменів з порушеннями слуху, є проникаюча здатність до емпатії. Найслабше в структурі емпатії тренерів єдиноборств виражена ідентифікація, унаслідок чого їм буває складно зрозуміти своїх вихованців на підставі співпереживань або постановки себе на їхнє місце. Крім того, у структурі особистості тренера єдиноборств, який виховує спортсменів з порушеннями слуху, зафіксована статистично значуща кореляція інтуїтивного та емоційного каналів, що підтверджує наявність у тренерів здатності емоційно резонувати з єдиноборцями, які мають порушення слуху. Вивчення взаємозв’язків між чинниками, що модерують розвиток емпатійних проявів у структурі особистості тренера єдиноборств, доводить, що між ідентифікацією й установками, які сприяють емпатії, є статистично значуща позитивна кореляція. Це важливо, оскільки на тлі здатності до ідентифікації як базової характеристики особистості тренера єдиноборств, який працює зі спортсменами з порушеннями слуху, формуються такі професійно важливі властивості, як прагнення до розширення особистих меж, суб’єктивна переконаність у допустимості прояву цікавості до своїх вихованців з особливими потребами.
16
Grushko, V. С. "БІОХІМІЧНІ ПОКАЗНИКИ ФУНКЦІЇ ПЕЧІНКИ У СПОРТСМЕНІВ ВИСОКОЇ ПРОФЕСІЙНОЇ МАЙСТЕРНОСТІ ПІСЛЯ ЗМАГАЛЬНОГО ПЕРІОДУ". Вісник наукових досліджень, № 3 (18 жовтня 2018): 30–33. http://dx.doi.org/10.11603/2415-8798.2018.3.9450.
Повний текст джерелаАнотація:
У процесі інтенсивної м’язової діяльності й адаптації до неї виникає перебудова в роботі усіх систем і органів, а також організму в цілому. Адаптація до фізичних навантажень визначається різноманітними функціями печінки, які забезпечують і дотримують високу працездатність спортсменів вищої професійної майстерності.
Мета дослідження – вивчити стан печінкового метаболізму в спортсменів високої професійної майстерності у період максимальних фізичних навантажень.
Матеріали і методи. З дотриманням принципів біоетики та деонтології на базі фізкультурного диспансеру було обстежено 32 практично здорових осіб і 34 спортсменів-біатлоністів високої професійної майстерності. При дослідженні використали наступні методи діагностики: імунотурбідиметричний, колориметричний ферментний, непрямий 2-ступеневий хемілюмінесцентний імуноаналіз (CLIA), проточну цитофлуориметрію і моноклональні антитіла.
Результати досліджень та їх обговорення. Визначені біохімічні показники функції печінки у спортсменів вищої професійної майстерності в період максимальних фізичних навантажень.
Висновки. Отримані дані свідчать про негативний вплив надмірних фізичних навантажень на функцію печінки.
17
Kulyk, Serhii. "ФЕЙК РОСІЙСЬКОЇ ПРОПАГАНДИ: ОЛЕНА ПІДГРУШНА – СНАЙПЕР АТО". Міжнародні відносини, суспільні комунікації та регіональні студії, № 1 (9) (9 лютого 2021): 82–101. http://dx.doi.org/10.29038/2524-2679-2021-01-82-101.
Повний текст джерелаАнотація:
Гібридна війна, що її розв’язала Російська Федерація проти України, ведеться одразу на декількох рівнях і напрямах, одним з яких є інформаційний. Фейки російської пропаганди безпосередньо пов’язані із питанням національної безпеки України: розіп’ятий хлопчик у Слов’янську, раби для Національної гвардії України, «фашисти» на Майдані, візитка Яроша тощо. Ще одним прикладом деструктивної інформаційної роботи Кремля у травні 2014 р. став фейк про те, що Олена Михайлівна Підгрушна (Olena Pidhrushna) – капітан збірної України з біатлону, олімпійська чемпіонка у естафеті на Зимових Олімпійських іграх у Сочі, як снайпер бере участь у антитерористичній операції (АТО) на сході України.
У статті проаналізовано особливості побудови російськими мас-медіа фейку «про снайпера О. Підгрушну у зоні АТО», його спростування українською стороною та наслідки фейку для спортсменки. Використовуючи структурно-функціональний метод дослідження автор з’ясував зміст і структуру цього фейку, створення ефекту «фейк у фейкові». Проведений івент- та контент-аналіз дали підстави зробити висновок, що розробники фейку цілеспрямовано підібрали події, висловлювання із професійної кар‘єри О. Підгрушної, вихопивши їх із конкретної ситуації, телевізійного сюжету. Порівнявши реальні факти з біографії і спортивних досягнень О. Підгрушної із маніпулятивною інформацією, наведеною ворожою пропагандою у фейку, автор встановив причинно-наслідкові зв’язки у «конструюванні» фейку, а також його дотичні підстави. Звернуто увагу, що фейк негативно вплинув на емоційний стан О. Підгрушної, змусив її переглянути свої погляди. Доведено, що повільне подолання владою злободенних проблем українського суспільства створює сприятливий ґрунт для виникнення різноманітних фейків, їхнього сприйняття соціумом. Автор стверджує, що цей фейк був добре продуманою і цілеспрямованою інформаційно-пропагандистською атакою на титуловану українську спортсменку та вітчизняний спорт загалом. У статті наведено докази на підтвердження слів О. Підгрушної, про те, що «ідеологічна машина у наших сусідів працює настільки потужно, що поки не дає шансів вести діалог, пояснити свою позицію. Це стосується навіть спортсменів, які завжди поза політикою».
18
Вдовиченко, Оксана, Геннадій Коломйіцев та Антон Поденко. "СПОРТИВНИЙ ПЕРФЕКЦІОНІЗМ: КОНЦЕПТУАЛІЗАЦІЯ ФЕНОМЕНУ". Вісник ХНПУ імені Г. С. Сковороди "Психология", № 64 (2021): 44–61. http://dx.doi.org/10.34142/23129387.2021.64.03.
Повний текст джерелаАнотація:
Актуальність дослідження: визначається необхідністю вивчення перфекціонізму у спортсменів як професійно значущою диспозиації. Мета дослідження: концептуалізувати поняття спортивного перфекціонізму та виявити психологічний зміст та практичне втілення його базових характеристик. Методи дослідження: теоретичні (аналіз наукових літературих джерел, узагальнення теоретичних даних з проблеми дефініції спортивного перфекціонізму). Результати дослідження: у статті представлені результати теоретичного аналізу феномену спортивного перфекціонізму, охарактеризовано його типологічні та структурно-функціональні характеристики. Висновки:Спортивний перфекціонізм є прагненням до досконалості й неперевершеності у спорті, обумовленим завищеними стандартами виконання на тлі критичного ставлення спортсмена до себе і катастрофізацією спортивних невдач, мотивацією високих спортивних досягнень та (чи) страхом невдачі у спорті, особливостями батьківського виховання та критики. Спортивний перфекціонізм проявляється як вимогливість до себе як суб’єкта спортивної діяльності, до інших учасників спортивної діяльності та як переконаність у тому, що вимоги тренера є високими і потребують постійного самовдосконалення. Спортивний перефекціонізм доцільно характеризувати через такі особистісні риси, когніції, диспозиції і поведінкові прояви, які можуть виявлятись в залежності від міри його розвитку загалом та ступеню адаптивності, а саме: схильність до порядку та організованість, схильність до прокрастинації, тривожність, поєднання страха невдачі та вмотивованості на успіх, когніції типу «все або нічого», губристичне прагнення до переваги, схильність порівнювати себе з іншими більш успішними спортсменами, негативне селектування, неадекватність самосприйняття та оцінки власної спортивної діяльності (викривлення когніцій), невпевненість у собі та безпорадність, нестабільність стильових особливостей атрибуцій успіху та невдачі (оптимізм – песимізм), негативне прогнозування спортивної діяльності. Показано, що сензитивним періодом для розвитку спортивного перфекціонізму доцільно вважати підлітковий, що вимагає окремого напряму у психологічному супроводі спортсменів цього віку.
19
Коструб, О. О., Р. І. Блонський, В. В. Котюк, І. А. Засаднюк та Д. О. Смірнов. "СИНДРОМ ПАХОВОГО БОЛЮ У СПОРТСМЕНІВ. СИСТЕМА ДИФЕРЕНЦІЙОВАНОГО ХІРУРГІЧНОГО ЛІКУВАННЯ". НАУКОВО-ПРАКТИЧНИЙ ЖУРНАЛ АКТУАЛЬНІ ПРОБЛЕМИ КЛІНІЧНОЇ ТА ПРОФІЛАКТИЧНОЇ МЕДИЦИНИ 3, № 3-4 (23 липня 2020): 68–72. http://dx.doi.org/10.33247/2312-1025.3(3-4).2019.09.
Повний текст джерелаАнотація:
У роботі проведено аналіз сучасних проблем хірургічного лікування синдрому пахового болю 114 спортсменів. Розроблено диференційовані підходи до хірургічного лікування синдрому пахового болю із залученням артроскопічної техніки, а також досягнень сучасних біотехнологій, зокрема застосуванняаутологічної плазми, багатої факторами росту, що дозволяє підвищити ефективність лікування професійних спортсменів із синдромом пахового болю та прискорює їх повернення до спортивної діяльності.
20
С. М. Футорный, О. И. Осадчая, Е. А. Шматова, Е. В. Маслова та П. В. Глуховский. "Специфіка прояву анемічного синдрому у спортсменів високого класу". Спортивна медицина, фізична терапія та ерготерапія, № 2 (29 вересня 2017): 3–7. http://dx.doi.org/10.32652/spmed.2017.2.3-7.
Повний текст джерелаАнотація:
Мета. Вивчення особливостей розвитку анемічних процесів у спортсменів високого класу в період максимальних фізичних навантажень. Методи. Аналіз спеціальної науково-методичної літератури, клініко-лабораторні методи та методи математичної статистики. Висновки. Розвиток анемії у професійних спортсменів має мультифакторні причини і обумовлений нестачею заліза та феритину в сироватці крові, зниженням вмісту еритроцитів, їх осмотичної резистентності. Ці зміни зумовлюють високу активність процесів, пов’язаних із внутрішньосудинним гемолізом, що призводить до формування автоімунних девіацій і сприяє появі антиеритроцитарних автоантитіл (з максимальними значеннями у перехідному періоді), активації процесів внутрішньосудинного гемолізу, розвитку автоімунного ушкодження еритроцитів
21
Твердохлєбова, Юлія, Андрій Красілов та Михайло Лянной. "КОМПОНЕНТИ ГОТОВНОСТІ МАЙБУТНІХ ФАХІВЦІВ ФІЗИЧНОЇ КУЛЬТУРИ І СПОРТУ ВИКОРИСТОВУВАТИ ТЕХНОЛОГІЇ ВІДНОВЛЕННЯ ЗДОРОВ’Я У ПРОФЕСІЙНІЙ ДІЯЛЬНОСТІ". Педагогічні науки: теорія, історія, інноваційні технології, № 10(104) (28 грудня 2020): 259–69. http://dx.doi.org/10.24139/2312-5993/2020.10/259-269.
Повний текст джерелаАнотація:
Нове українське суспільство потребує фахівців фізичної культури і спорту інноваційного типу, які поєднують здатність до творчої співпраці, володіють сучасними інноваційними технологіями відновлення здоров’я, володіють уміннями відновлення, корекції та підтримки рухових функцій спортсменів. Формування вмінь використання здоров’явідновлювальних технологій у професійній діяльності майбутніх фахівців фізичної культури і спорту є складовою частиною процесу формування фахових спортивних компетентностей. У своєму дослідженні структурними компонентами готовності майбутніх фахівців фізичної культури і спорту до використання технологій відновлення здоров’я у професійній діяльності ми виділили аксіологічний, гносеологічний і фізкультурно-оздоровчий компоненти.
22
Загной, Т. В. "Підвищення ефективності навчально-професійної діяльності студентів-спортсменів: диференційований підхід". Актуальні проблеми психології. Організаційна психологія. Економічна психологія. Соціальна психологія 1, вип. 40 (2014): 119–25.
Знайти повний текст джерела
23
Romaniuk, Alona. "Аналіз просторової локалізації джерел викликаної активності та амплітудно-часових характеристик ВП кори головного мозку в спортсменів". Lesya Ukrainka Eastern European National University Scientific Bulletin. Series: Biological Sciences, № 7(356) (3 липня 2018): 208–15. http://dx.doi.org/10.29038/2617-4723-2017-356-7-208-215.
Повний текст джерелаАнотація:
Вивчено амплітудно-часові характеристики викликаних потенціалів кори головного мозку та просторову локалізацію джерел викликаної активності кори головного мозку під час сприйняття й обробки значимої інформації «Що» та «Де» в спортсменів ігрових видів спорту й легкоатлетів. Установлено, що пізні компо¬ненти характеризувалися переважно збільшенням амплітуди та зниженням латентності під час обох серій значимих стимулів у спортсменів-ігровиків і легкоатлетів. У спортсменів ігрових видів спорту відзначено джерела активності в надкрайовій звивині, функціональне значення яких полягає у виконанні всіх цілеспрямованих дій, до яких належать професійні та спортивні рухи. У спортсменів ігрових видів спорту й легкоатлетів також виявлено джерела викликаної активності в полі 8, 9, 40 за Бродманом, які безпосередньо стосуються форму-вання задуму та організації самого руху, що важливо в спортивній діяльності.
24
Осадчая, О. И., С. М. Футорный та Е. А. Шматова. "Особенности изменений цитокинового статуса у спортсменов в зависимости от уровня физической нагрузки". Спортивна медицина, фізична терапія та ерготерапія, № 1 (26 квітня 2016): 57–63. http://dx.doi.org/10.32652/spmed.2016.1.57-63.
Повний текст джерелаАнотація:
Мета. Вивчити особливості динаміки показників вмісту ряду цитокінів в периферичній крові у спортсменів залежно від типу фізичного навантаження і етапу професійної підготовки. Методи. У роботі узагальнено результати обстеження 30 легкоатлетів у предзмагальний і змагальний періоди. Всім досліджуваним проводилося визначення вмісту в периферичній крові цитокінів, а також фактора некрозу пухлини. Дослідження проводили імуноферментним методом. Результати. Встановлено, що у спортсменів визначається підвищення вмісту прота протизапальних цитокінів в периферичній крові пропорційно рівню і типу фізичного навантаження. Висновки. Імуносупресія у спортсменів має мультифакторний характер і супроводжується зниженням вмісту лімфоцитів у периферичній крові та розвитком ендогенної інтоксикації. Зниження інгібуючої дії протизапальних цитокінів сприяє розвитку запалення і формуванню аутоімунних реакцій щодо антигенів здорових органів – міокарда та аорти. Отримані результати проведеного дослідження надають можливість прогнозувати ризик розвитку недостатності кардіореспіраторної та імунної систем у спортсменів.
25
Марійчин, Андрій. "Структурно-функціональні взаємозв’язки між складовими комунікативної компетентності спортсменів-гірськолижників". Теоретичні і прикладні проблеми психології, № 3(56)Т2 (2021): 180–94. http://dx.doi.org/10.33216/2219-2654-2021-56-3-2-180-194.
Повний текст джерелаАнотація:
Стаття присвячена емпіричному дослідженню структурно-функціональних взаємозв’язків між складовими комунікативної компетентності спортсменів-гірськолижників. Автор описує обґрунтування валідності застосування психодіагностичних методик, а також проведений статистичний аналіз даних. Отже за допомогою парного кореляційного аналізу встановлено функціональні відношення між інтегральними змінними, що характеризують структуру комунікативної компетентності спортсменів-гірськолижників. Показано, що статистично значущі коефіцієнти кореляції описують взаємовідносини між наступними компонентами комунікативної компетентності: «Адаптивна комунікативна самооцінка» та «Обсяг комунікативної взаємодії», «Асертивність» та «Комунікативне домінування», «Асертивність» та «Комунікативний самоконтроль». Перша пара змінних характеризувалась від’ємним коефіцієнтом кореляції, а друга та третя пари – додатними коефіцієнтами кореляції. Показано, що функціональні відношення між цими складовими розкривають два аспекти комунікативної компетентності спортсменів. Зроблено висновки про те, що динаміка розвитку комунікативної взаємодії розкривається в процесі адаптації в малих групах, де взаємодія від зон включення та афекту у кінцевому підсумку концентрується в зоні контролю, де відбувається основна комунікативна взаємодія; відзначено, що комунікативне домінування та комунікативний самоконтроль виступають проявами такої компоненти комунікативної компетентності спортсменів-гірськолижників як асертивність. Ключові слова: комунікативна компетентність, складові комунікативної компетентності, професійна мобільність спортсменів, вектори кар’єрного розвитку, комунікація, кар’єра, кар’єрний розвиток.
26
Ткачов, Сергій, Наталія Ткачов та Артем Ткачев. "Виявлення факторів впливу на навчальну мотивацію студентів-спортсменів". Слобожанський науково-спортивний вісник K, № 6 (30 грудня 2019): 97–100. http://dx.doi.org/10.15391//snsv.2019-6.040.
Повний текст джерелаАнотація:
Мета: виявити фактори впливу на навчальну мотивацію студентів-спортсменів (на прикладі Харківської державної академії фізичної культури). Матеріал і методи. Залучено до дослідження 37 студентів 2-го курсу денної форми навчання. Упродовж листопада- грудня 2018 р. здійснено збір необхідних даних шляхом застосування спостереження, індивідуальних та групових бе- сід, тестування. У січні-лютому 2019 року вивчено одержані дані шляхом застосування аналізу, систематизації, статистичного аналізу, узагальнення. Результати: За наслідками дослідження упродовж 2018-2019 навчального року виявлено фактори впливу на навчаль- ну мотивацію студентів-спортсменів: ставлення професорсько-викладацького складу до студентів, психологічний фон у студентській групі, інтерес до навчальної дисципліни. прагнення студентів до самореалізації. Важливим інтегрованим фактором є імідж викладача, який відображує його прагнення постійно вдосконалюватися, мати активну життєву позицією, бажання працювати зі студентами – прагнути цікаво і доступно викладати, бути дисциплінованим, консультувати, підтримувати, надавати рекомендації щодо навчання, мотивувати студентів до активної навчальної роботи. Висновки: Результати досліджень підтвердили необхідність інтеграції педагогічних та психологічних знань для «культивування» у студентській свідомості розуміння щодо навчання як засобу саморозвитку, позитивного ставлення до майбутньої професії шляхом ствердження цінності знання, устремління до професійних і життєвих досягнень. Ключові слова навчальна мотивація, фактори впливу, провідні мотиви студентів-спортсменів, імідж викладача.
27
Кравченко, Б. М. "Система інтегративної кінезитерапії як сучасний метод фізичної реабілітації при захворюваннях опорно-рухової системи". Спортивна медицина, фізична терапія та ерготерапія, № 2 (21 жовтня 2016): 66–75. http://dx.doi.org/10.32652/spmed.2016.2.66-75.
Повний текст джерелаАнотація:
Представлено Систему інтегративної кінезитерапії як новий немедикаментозний холістичний підхід до відновлення здоров’я, реабілітації та профілактики захворювань опорно-рухової системи. Вона базується на синтезі кінезіологічної діагностики, корекції та кінезитерапії. Інтегративний підхід забезпечує вплив не лише на проблемну зону, а й на весь організм у цілому і дає можливість проводити відновну терапію причини захворювання, а не її наслідків. За допомогою мануального м’язового тестування визначаються причина патології та методи її корекції. За результатами тестування й корекції розробляється кінезитерапевтична програма, яка забезпечує активізацію внутрішніх регенераційних і відновних процесів в організмі людини шляхом виконання фізичних вправ. Крім цього, Система дозволяє виявити приховані рухові резерви організму, наприклад спортсмена, і запропонувати механізми перенавчання з метою оптимізації виконуваних професійних рухів.
28
Борисова, Ольга, та Ші Шенін. "Національні тренувальні центри в системі підготовки професійних тенісистів Китаю". Теорія і методика фізичного виховання і спорту, № 3 (2 лютого 2022): 8–13. http://dx.doi.org/10.32652/tmfvs.2021.3.8-13.
Повний текст джерелаАнотація:
Анотація. Розробка стратегії і конкретних заходів з розвитку виду спорту з урахуванням соціально-економічних можливостей країни, організаційно-методичних основ розвитку тенісу у світі сприятиме не тільки підвищенню ефективності функціонування організаційно-управлінської системи тенісу в Китаї, а й сталому розвитку тенісу як соціально значущого виду спорту. Мета. Комплексний аналіз досвіду провідних світових центрів підготовки тенісистів-професіоналів, обґрунтування на цій основі системного підходу до формування національних тенісних центрів з урахуванням специфіки організації спортивної підготовки в Китаї. Методи. Аналіз літературних джерел, нормативно-правових та регламентуючих документів, синтез, порівняння, конкретизація, систематизація, узагальнення, структурно-функціональний аналіз, прогнозування і моделювання, опитування, бесіда, евристичне моделювання; історичний метод; методи математичної статистики. Результати. Центри підготовки тенісистів-професіоналів у системі організації та управління спортом в КНР дозволяють найбільш раціонально використовувати державні, громадські та приватні ресурси для ефективного розвитку виду спорту відповідно до темпів зростання соціально-економічного рівня сучасного Китаю, відповідають соціальному запиту на спорт і потреби громадян країни. Модель розвитку тенісу в Китаї передбачає три складові: методологічний базис – науково-методичні засади розвитку виду спорту, регулювання державного, громадського управління та приватних структур; систему забезпечення – формування нормативно-правових засад, що стимулює розвиток інфраструктури, розширення географії, створення системи маркетингу, інтеграція до міжнародної системи змагань з урахуванням принципової ролі Китаю в ній шляхом проведення престижних міжнародних турнірів; систему реалізації – впровадження сучасних технологій в організацію й проведення міжнародних та національних спортивних змагань, систему підготовки спортсменів різного рівня, удосконалення тренувального процесу та, що принципово важливо, розвиток дитячо-юнацького тенісу.
Ключові слова: теніс, тенісисти-професіонали, центри підготовки, організація і функціонування.
29
Моргунов, О. А. "ПРАВОВЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ПУБЛІЧНОГО АДМІНІСТРУВАННЯ СФЕР ФІЗИЧНОЇ КУЛЬТУРИ І СПОРТУ В УКРАЇНІ". Прикарпатський юридичний вісник 2, № 3(28) (24 березня 2020): 86–89. http://dx.doi.org/10.32837/pyuv.v2i3(28).364.
Повний текст джерелаАнотація:
Метою даної статті є встановлення місця і ролі адміністративно-правового забезпечення сфер фізичної культури і спорту в Україні через визначення галузевої належності норм, які складають основу правового забезпечення публічного адміністрування вказаних сфер, а також з’ясування значення таких норм в меха-нізмі правового регулювання сфер фізичної культури і спорту в Україні. У статті встановлені місце і роль адміністративно-правового забезпечення сфер фізичної культури і спорту в Україні через визначення галузевої належності норм, які складають основу правового забезпечення публічного адміністрування вказаних сфер. Визначено, що захист професійних спортсменів забезпечується нормами адміністративного права як щодо статусу суб’єктів захисту, його форм, методів тощо, так і в аспекті визначення підстав та порядку захисту. Кодекс України про адміністративну відповідальність визначає ті дії чи бездіяльність суб’єктів чи об’єктів управлінської системи, які становлять склади адміністративних правопорушень у сферах фізичної культури та спорту, а також санкції за вчи-нення адміністративних правопорушень, підстави та порядок притягнення до юридичної відповідальності. З’ясовано, що у сферах фізичної культури і спорту складаються відносини, які будуються на засадах влади та підпорядкування, передбачають застосування примусу, імперативність методу регулювання та інші ознаки, які не притаманні предметам і методам перерахованих вище галузей права. Такі відносини, наприклад, виникають у зв’язку з порушенням прав спортсменів, при визначенні та впровадженні державної політики у сферах фізичної культури та спорту, при наданні чи зміні дитячо-юнацьким спортивним школам певної категорії тощо. Зроблено висновок, що провідне місце у правовому забезпеченні сфер фізичної культури і спорту належить нормам адміністративного права, які складають основу публічного адміністрування вказаних сфер, визначаючи статус суб’єктів публічного адміністрування, принципи, підстави, форми і методи їх службової діяльності, пріоритети та шляхи формування державної політики в галузях фізичної культури і спорту, засоби та процедури її впровадження, регулюють контроль та нагляд у вказаних сферах.
30
Ataman, Yu O., A. V. Zharkova, Yu S. Dudko, and A. A. Roshchupkin. "Peculiarities of Electrical Heart Systola in Professional Athletes with Signs of Myocardial Hypertrophy and Early Repularization Syndrome." Ukraïnsʹkij žurnal medicini, bìologìï ta sportu 4, no. 6 (October 13, 2019): 234–38. http://dx.doi.org/10.26693/jmbs04.06.234.
Повний текст джерела
31
Шестак, Юрій, та Вячеслав Мулик. "Кореляційна залежність використання загально- і спеціально-підготовчих (боксерських споряджень) вправ і психофізіологічних показників та рівня прояву сили ударів руками юних боксерів 15-16 років". Слобожанський науково-спортивний вісник 3, № 83 (23 червня 2021): 77–82. http://dx.doi.org/10.15391/snsv.2021-3.011.
Повний текст джерелаАнотація:
Мета: встановити кореляційний взаємозв'язок між загально- і спеціально-підготовчими вправами та силовими показниками ударів руками, а також психофізіологічними якостями, що виникають у процесі тренувань. Матеріал і методи: дослідження проводилися із залученням юних боксерів 15-16 років, що склали експериментальну групу у кількості 12 спортсменів, які здійснювали одноцикловий річний тренувальний процес за програмою ДЮСШ на початку підготовчого періоду (після втягуючого мезоцикла проведено контрольне тестування), і в кінці змагального періоду здійснено повторне тестування з використанням засобів загальної і спеціальної фізичної підготовки та психофізіологічних показників. Зазначене дало змогу встановити кореляційну залежність між зазначеними показниками. Результати: отримані результати дозволяють при побудові тренувального процесу, спрямованого на підвищення абсолютної та відносної сили удару в боксі, враховувати ефективність використання загально- і спеціально-підготовчих вправ по відношенню до основних ударних рухів боксерів. Висновки: отримані результати дозволяють більш ефективно здійснювати планування тренувального процесу з застосуванням загально- і спеціально-підготовчих вправ для вирішення завдань щодо розвитку швидкісно-силових якостей, які є основою абсолютної та відносної сили удару в боксі. Ключові слова: фахова передвища освіта, студент, викладач, стан здоров’я, професійно-прикладна фізична підготовка, будівельник.
32
Калашнік, І. К. "ВПЛИВ ЗАНЯТЬ ІЗ ПЛАВАННЯ НА ФУНКЦІОНАЛЬНИЙ СТАН ДИХАЛЬНОЇ СИСТЕМИ СПОРТСМЕНІВ ВІКОМ 13–16 РОКІВ ІЗ ДЦП". Visnyk of Zaporizhzhya National University Physical education and Sports, № 3 (14 грудня 2021): 19–24. http://dx.doi.org/10.26661/2663-5925-2021-3-03.
Повний текст джерелаАнотація:
За останні роки дитячий церебральний параліч став одним із найбільш поширених захворювань нервової системи в дітей. Ця недуга належить до невиліковних хвороб, проте проведення своєчасної і правильної корекції ушкоджених систем організму дітей за допомогою корекційних фізичних вправ, застосування елементів спортивних ігор і спеціальних рухових режимів є передумовою для успішної побутової, навчальної, трудової та соціальної адаптації дітей до реальних умов життя, їх інтеграції в суспільство. Проаналізовано спеціалізовану літературу щодо впливу занять із плавання на організм підлітків та науково-методичну літературу про стан здоров’я підлітків, що хворі на ДЦП. Проведено оцінку рівня функціональних показників дихальної системи підлітків віком 13–16 років із ДЦП. Експериментально доведено пріоритетність використання занять із плавання для підвищення рівня показників функціонального стану дихальної системи підлітків із ДЦП. Дослідження було проведене в серпні 2021 р. на базі басейну «Мотор Січ» та Інклюзивно-ресурсного центру по Вознесенівському району міста Запоріжжя Департаменту освіти і науки Запорізької міської ради. У дослідженні брали участь 20 підлітків – дві групи по 10 осіб (експериментальна та контрольна групи). В експериментальну групу увійшли підлітки з ДЦП, які професійно займаються плаванням, а в контрольну – підлітки з ДЦП, які займаються тільки лікувальною фізичною культурою та інколи проходять курси масажу. На початковому етапі дослідження підлітки за віковими й анатомо-фізіологічними особливостями майже ідентичні. Усі підлітки були обстежені в однакових умовах. Значення показників функціональних проб системи дихання підлітків із дитячим церебральним паралічем свідчать про те, що в разі систематичних занять із плавання в підлітків збільшується життєва ємність легень. Частота дихання зменшується майже вдвічі, що свідчить про правильне глибоке дихання. Результати проби Штанге показали, що підлітки з ДЦП, які займаються плаванням, затримують дихання після повного вдиху на 28 секунд більше, ніж ті, хто не займається плаванням. Після проведення проби Генчі також були отримані результати, які підтверджують користь занять плаванням для дихальної системи підлітків із ДЦП. Отримані результати свідчать про те, що заняття з плавання допомагають розвитку функціональних можливостей дихальної системи в підлітків із ДЦП.
33
Таймасов, Ю. С. "ЧИННИКИ ЗМІЦНЕННЯ ЗДОРОВ’Я У КОНТЕКСТІ ФОРМУВАННЯ ГОТОВНОСТІ КУРСАНТІВ ДО САМОЗБЕРЕЖЕННЯ В ПРОЦЕСІ НАВЧАННЯ". Засоби навчальної та науково-дослідної роботи, № 51 (2018): 21–30. http://dx.doi.org/10.34142/2312-1548.2018.51.02.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті розглядаються фактори зміцнення здоров’я курсантів під час навчання у профільних вищих навчальних закладах. Проведено аналіз наукових праць щодо «готовності» у площині вивчення психологічних, педагогічних особливостей у напрямках: готовність до діяльності в екстремальних умовах, до праці, навчання, педагогічної діяльності, готовність військовослужбовців, спортсменів; професійна та управлінська готовність. Наведено авторське тлумачення поняття, «готовності до самозбереження» є стан особистості, який має складну динамічну компонентну структуру, сприяє задоволенню її потреби у збереженні власного життя та здоров’я та реалізується у відповідному способі взаємодії з навколишнім середовищем (самозберігаючою поведінкою). Наведено компонентну структуру формування готовності курсантів до самозбереження та проведено аналіз анкетних даних та опитування, що показало низку проблем, які супроводжують цей процес; його факторами, є наступні: фізичні (наявність шкідливих звичок, дотримання режиму дня, перебування на свіжому повітрі, фізична активність); інтелектуальні (знання про здоров’я та чинники, що на нього впливають); сімейно-побутові (вік та спосіб життя батьків, склад та стосунки у сім’ї, місце та соціально-побутові умови проживання); емоційно-мотиваційні (стресостійкість, місце здоров’я у системі цінностей). Наведено чинники, що негативно впливаючи на зазначений процес, відповідно чинять негативний вплив і на здоров’я курсантів, а боротьба з ним є перспективним напрямком майбутніх наукових досліджень.
34
Ioffe, O. Y., A. V. Omelchenko, O. P. Stetsenko та T. V. Tarasiuk. "Особливості хірургічного лікування спортивної грижі у футболістів". Шпитальна хірургія. Журнал імені Л. Я. Ковальчука, № 4 (15 лютого 2021): 5–14. http://dx.doi.org/10.11603/2414-4533.2020.4.11777.
Повний текст джерелаАнотація:
Мета роботи: визначити оптимальну тактику вибору хірургічного лікування спортивної грижі у футболістів.
Матеріали і методи. Проведено аналіз результатів хірургічного лікування 36 футболістів професійних та аматорських клубів віком від 18 до 34 років із діагнозом спортивна грижа, які перебували в хірургічному відділенні КМКЛ № 3 впродовж 2014–2019 рр.
Хворих було розподілено на дві групи дослідження залежно від методики хірургічного втручання. В першій групі виділено дві підгрупи, до першої підгрупи хворих увійшли 10 футболістів, яким виконували лапароскопічну інтраперитонеальну герніоалопластику за методикою IPOM. До другої підгрупи увійшли 8 футболістів, яким виконували лапароскопічну інтраперитонеальну герніоалопластику за методикою IPOM із субдермальним ушиванням внутрішніх пахових кілець. До другої групи увійшли 18 футболістів, яким виконували лапароскопічну трансабдомінальну преперитонеальну герніоалопластику за методикою TAPP. Для оцінки показників якості життя застосовували опитувальник The Copenhagen Hip and Groin Outcome Score (HAGOS) та Eura HS Quality of Life score (Eura HS-QoL у модифікації).
Результати досліджень та їх обговорення. При аналізі показників за шкалою HAGOS якість життя до операції не відрізнялась в обох групах дослідження, тоді як після проведення хірургічного лікування значно підвищилась у другій групі з 47 до 96 балів та в першій групі з 45 до 80 балів (р<0,05). Також в другій групі встановлено достовірне зменшення больового синдрому в пахвинній ділянці після лапароскопічної герніоалопластики за методикою ТАРР з 8 балів до 2 балів за шкалою ВАШ і після застосування методики IPOM у першій групі з 7,5 до 3 балів (р<0,05). Найкоротший термін повернення спортсмена до тренувань становить 3 тижні після хірургічного лікування спортивної грижі виявлено при лапароскопічній пластиці задньої стінки пахового каналу за методикою ТАРР зі встановленням самофіксуючої сітки.
У дослідженні проведено порівняльний аналіз результатів лапароскопічних хірургічних втручань та визначено оптимальну тактику вибору хірургічного лікування спортивної грижі у футболістів.
35
Дулібський, А. В., О. В. Зьомко та А. А. Дулібський. "ПОЄДНАННЯ ІГРОВОГО, ЗМАГАЛЬНОГО ТА КОМУНІКАТИВНОГО МЕТОДІВ НАВЧАННЯ ГРІ У ПРОЦЕСІ СПОРТИВНОГО ВІДБОРУ ЮНИХ ФУТБОЛІСТІВ". Visnyk of Zaporizhzhya National University Physical education and Sports, № 4 (18 квітня 2022): 102–11. http://dx.doi.org/10.26661/2663-5925-2021-4-14.
Повний текст джерелаАнотація:
У теоретико-дослідницькій роботі зроблена спроба ліквідувати певні прогалини в теорії та практиці детального вивчення проблем спортивного відбору та селекції юних футболістів на основі використання сучасних різногалузевих методів навчання грі у футбол. Сучасний професійний футбол висуває виключно різноманітні та надвисокі вимоги щодо рухових якостей, здоров’я, психо-інтелектуальних можливостей спортсменів. Рівень підготовленості та здібностей юних футболістів, які в майбутньому можуть відбутися як видатні особистості спорту, визначається найширшим комплексом певних рухових якостей, техніко-тактичних і тактико-стратегічних задатків і здібностей, психічних та особистісних властивостей. Метою роботи було вивчення змісту спортивного відбору на основі використання ігрового, змагального та комунікативного методів навчання грі у футбол на початкових етапах спортивної підготовки і спеціалізованого навчання. У процесі початкового спортивного відбору застосовувалися прості педагогічні тестування для оцінки рухових здібностей юних футболістів. Перевага надавалася тестам, які характеризують рівень розвитку рухових якостей гравців, зумовлених, передовсім, вродженими задатками, і особливо тим, які давали змогу оцінити швидкісні якості, координаційні здібності, психофізичну та розумову витривалість при аеробних і анаеробних змагально-ігрових навантаженнях. Рівень розвитку координаційних здібностей визначався якістю виконання складних і складно-координаційних вправ у процесі їх вивчення та вдосконалення. Оцінювання проводилося залежно від амплітуди ігрових рухів, дотримання структурно-ритмічного малюнку вправи, вміння швидко змінювати темп і ритм рухів відповідно до ігрових завдань. Загалом у дослідженні взяли участь 908 юних футболістів – учнів спеціалізованих спортивних шкіл і академій, віком від 7 до 10 років (основні та додаткові (т.зв. «прихідні») групи). Юні футболісти та їхні батьки незгоди з участю в наукових дослідженнях не виявляли, про що свідчать підписані письмові згоди на участь дітей в експериментальних заходах, де були задіяні учні спортивних шкіл і академій. Проаналізовані проблеми навчання, виховання, тренування, вдосконалення і розвитку повноцінного футбольного резерву торкаються найширшої низки питань організаційного, інфраструктурного, методичного і науково-практичного характеру. Вони пов’язані з проблемою продуманого управління системою багаторічного навчання і спортивної підготовки юних футболістів.
36
Урум, Н. С., М. О. Швайка та Д. О. Кудрицька. "ПРОФІЛАКТИКА ТА ПОПЕРЕДЖЕННЯ ТРАВМАТИЗМУ ПІД ЧАС ЗАНЯТЬ ФІЗИЧНОЮ КУЛЬТУРОЮ СТУДЕНТІВ МОРСЬКИХ ЗАКЛАДІВ ВИЩОЇ ОСВІТИ". Vodnij transport, № 2(33) (14 грудня 2021): 118–25. http://dx.doi.org/10.33298/2226-8553.2021.2.33.13.
Повний текст джерелаАнотація:
У представленій роботі актуалізується увага на важливості профілактики травматизму під час занять фізичною культурою студентів морських ЗВО, адже специфіка роботи на морському транспорті вимагає значної фізичної підготовки і також часто має подібні травмонебезпечні наслідки. Виділені найчастіші види травм, причини травматизму під час занять спортом, вироблені рекомендації щодо попередження травматизму студентів. Стисло розглянуті поняття того чи іншого виду травм та викладена їх основна характеристика та причини виникнення, описані ситуації щодо їх усунення. Заняття фізичною культурою належать до активних видів людської діяльності й можуть супроводжуватися травматизмом. Так, як з точки зору того, де відбуваються травми, найбільш поширеними ділянками є коліно і гомілка, за ними йдуть лікоть і передпліччя, зап'ястя, рука і голова. Більшість травм викликані невдалим падінням, контактом з іншою людиною чи перешкодою і, звісно, перенапруженням (включаючи травми, викликані напруженими або повторюваними рухами). Окремі спортсмени і викладачі вважають, що травмипри заняттях спортом неминучі. Аналіз причин травматизму показує, щопри дотриманні всіх вимог і правил занять фізичними вправамиі спортом, проблема травматизму мінімізується. У попередженні травматизму повинні активно брати участь не тільки тренери і викладачі,але і самі студенти. В роботі висвітлені також власні класифікації причин спортивного травматизму та розкрито їх сутність (причини, які пов’язані з професійною та особистісною характеристикою викладача; недостатня сформованість життєво важливих рухових вмінь і навичок студентів, що мають запобігти травматизму та ін.)Таким чином, результати проведеного дослідження дозволили визначити основні види та причини травматизму під час занять фізичною культурою. Кожен викладач фізичної культури повинен прикладати усі зусилля для усунення виділених причин отримання студентами травм. Аналіз наукових підходів дозволив виділити основні методи та засоби запобігання та профілактики спортивного травматизму, узагальнити основні рекомендації. Наголошено на тому, що отриманні під час навчання у ЗВО навички щодо запобігання спортивних травм стануть у нагоді при подальшій роботі на морському транспорті. Ключові слова: травма, травматизм під час занять фізичною культурою та спортом, причини спортивного травматизму, рекомендації з профілактики спортивного травматизму, студенти морських ЗВО.
37
Hrushko, V. V. "Results of the use of ademetionin and its long-term effects on lipidogram indices in athletes of high professional skills and in patients with chronic hepatitis C." Science and Education a New Dimension VI(186), no. 22 (December 20, 2018): 39–41. http://dx.doi.org/10.31174/send-nt2018-186vi22-10.
Повний текст джерела
38
Grushko, V. V. "ІМУННІ ТА МЕТАБОЛІЧНІ ПОРУШЕННЯ ПРИ РЕГУЛЯРНИХ ТА ІНТЕНСИВНИХ ФІЗИЧНИХ НАВАНТАЖЕННЯХ У СПОРТСМЕНІВ ВИЩОЇ ПРОФЕСІЙНОЇ МАЙСТЕРНОСТІ". Здобутки клінічної і експериментальної медицини, № 4 (26 січня 2018). http://dx.doi.org/10.11603/1811-2471.2017.v0.i4.8443.
Повний текст джерелаАнотація:
Моніторинг гуморальної ланки імунітету та непрямих маркерів фіброзу печінки спортсменів необхідно проводити в динаміці відповідно до графіку тренувально-змагальної діяльності, а також в умовах реабілітації та бути комплексним разом з оцінкою клінічних змін, крім цього враховувати індивідуальні показники спортсмена. Дані, отримані нами в результаті дослідження будуть використані для подальшого вивчення патогенезу імунних та метаболічних порушень, які виникають при систематичних інтенсивних фізичних навантаженнях у спортсменів вищої професійної майстерності. Організація імунологічного та біохімічного контролю функціонального стану печінки спортсменів вищої професійної майстерності, що тренують витривалість, а також розробка реабілітаційних програм і впровадження їх з метою корекції порушень імунологічної реактивності, яка виникає як наслідок відхилень від оптимуму фізичної активності, повинна підвищувати рівень здоров’я футболістів і позитивно вплинути на їх професійну результативність.
39
М., Малахова С. "РОЗВИТОК МОЛЕКУЛЯРНОЇ ГЕНЕТИКИ В СПОРТІ: ПРОГНОЗИ І ПЕРСПЕКТИВИ". Вісник наукових досліджень, № 2 (9 травня 2015). http://dx.doi.org/10.11603/2415-8798.2015.2.5567.
Повний текст джерелаАнотація:
<p>У статті розглянуто питання впливу розвитку молекулярної генетики на професійні досягнення спортсменів. З одного боку, безумовно, визначення генів, які відповідають за певні фізичні якості майбутнього спортсмена, дозволяє провести ранній і своєчасний відбір. Така тактика призведе до гарантовано високих результатів у майбутньому. Але, з іншого боку, молекулярна генетика може стимулювати штучне підвищення фізичних якостей за рахунок генного допінгу, що вкрай небажано для здоров’я спортсмена.</p>
40
Гнидюк, Олександр. "ОСОБЛИВОСТІ ФІЗИЧНОЇ ПІДГОТОВКИ ОФІЦЕРІВ У ВІЙСЬКОВИХ ЗАКЛАДАХ ОСВІТИ В КАНАДІ". Військова освіта, 28 грудня 2021, 51–59. http://dx.doi.org/10.33099/2617-1783/2021-44/51-59.
Повний текст джерелаАнотація:
Анотація. У статті представлено результати аналізу особливості фізичної підготовки офіцерів у військових закладах освіти в Канаді. Детально представлено особливості фізичної підготовки на прикладі її організації в Королівському військовому коледжі Канади. Освітня програма в цьому коледжі пропонує виняткові можливості для розвитку потенціалу кадетів-спортсменів. Спортивний компонент є одним із чотирьох компонентів підготовки офіцерських кадрів у Королівському військовому коледжі Канади. Програма «Легка атлетика» покликана надати всім майбутнім офіцерам можливість брати участь у фізичній діяльності та видах спорту, які вимагають навантаження з метою розвитку їх загальних фізичних можливостей, впевненості в собі та лідерства. Програма фізичної підготовки має на меті поліпшення фізичної підготовленості курсантів; розвиток лідерських можливостей; створення конкурентного середовища; ознайомлення кадетів з різними видами спорту; розвиток командного духу та духу; пропаганда активного та здорового способу життя. Під час навчання кадети проходять випробування фізичної придатності за допомогою фітнес-тесту, який проводиться два рази на рік.Він складається з бігу на 2,4 км на час, максимального числа повторень віджимань і присідань, стрибків у довжину та бігу на спритність.
Ключові слова: система фізичної підготовки; офіцерські кадри; військові заклади освіти; тенденції професійної підготовки; військовий коледж; збройні сили Канади.
41
Dmitriieva, Nikol. "METHOD OF USING KINESHOTERAPY, AS PROFILACTICY OF PROFESSIONAL DISEASES OF MUSCULOSKELETAL SYSTEM IN SHOOTING SPORTS ATLETES." Young Scientist 2, no. 66 (February 2019). http://dx.doi.org/10.32839/2304-5809/2019-2-66-80.
Повний текст джерела