Добірка наукової літератури з теми "Професійний розвиток учителів"

Проаналізовано стандарти психолого-педагогічної підготовки вчителів закладів загальної середньої освіти в Німеччині та виявлено ключові принципами структурування змісту їхньої психолого-педагогічної підготовки в університетах досліджуваної країни. Для досягнення мети дослідження було застосовано такі методи: загальнонаукові (аналіз, синтез, узагальнення), з допомогою яких відбувалось опрацювання нормативно-правової бази забезпечення професійної підготовки учителів закладів загальної середньої освіти у ФРН та програмно-методичної документації німецьких університетів; структурно-функціонального аналізу, на основі якого було виявлено підходи до структурування змісту психолого-педагогічної підготовки вчителів в університетах ФРН. Під час дослідження з’ясовано, що підготовка майбутніх учителів закладів загальної середньої освіти в університетах Німеччини включає чотири блоки: 1) спеціально-предметний; 2) предметно-дидактичний; 3) «Науки про освіту»; 4) професійно-педагогічна практика. Підкреслено особливе значення блоку «Науки про освіту», оскільки він відображає зміст психолого-педагогічної підготовки вчителів. Виявлено, що стандарти підготовки вчителів за блоком «Науки про освіту» сформульовані з огляду компетентностей, якими повинен оволодіти майбутній учитель для ефективної реа-лізації професійно-педагогічної діяльності. Зроблено ряд висновків: 1) впровадження стандартів є основним інструментом реформування професійної педагогічної освіти у ФРН на початку ХХІ сто-ліття; 2) розроблення стандартів підготовки майбутніх учителів здійснюється з орієнтуванням на результат – розвиток професійних компетентностей, оновою яких є міждисциплінарні знання та рефлексія набутого досвіду; 3) стандарти є динамічною сукупністю вимог до підготовки вчителя, що можуть доповнюватися і змінюватися залежно від соціально-культурних умов професійної педагогічної діяльності; 4) стандарти спрямовані не на індивідуальну діяльність учителя, а на його цілісний професійний розвиток з урахуванням участі у розвитку школи; 5) стандарти є рамковою структурою для подальшої розробки курікулуму та формування змісту модулів психолого-педагогічної підготовки майбутніх учителів; 6) ключовими принципами структурування змісту психолого-педагогічної підготовки вчителів закладів загальної середньої освіти відповідно до вищезгаданих стандартів є такі: міждисциплінарності, модульності, рефлективності.

Професійний саморозвиток студента розглядаємо як свідому діяльність, яку він спрямовує на вдосконалення ціннісних орієнтацій своєїособистості з урахуванням вимог обраної професії, як розвиток відповідних психофізичних якостей та набуття необхідних професійних умінь студента,що формуються протягом навчальної діяльності, кінцевою метою якої є формування готовності до професійної діяльності.

У статті автором запропоновано розроблення концептуальної моделі формування конфліктологічної компетентності майбутніх учителів іноземних мов у процесі професійної підготовки, оскільки на сучасному етапі розвитку науки та суспільства тема конфліктології набуває поширення у педагогіці з її подальшою практичною імплементацію в освітній процес. Метою роботи є виявлення причинно-наслідкових зв’язків між складовими частинами цілісної системи впливу на досліджуваний об’єкт на основі розробленої наукової концепції. Установлено, що головним завданням концепції є її ефективне формування для задоволення особистісних і суспільних потреб через професійну підготовку в закладах вищої освіти задля забезпечення майбутніх учителів іноземних мов знаннями з педагогічної конфліктології й актуалізація їхнього особистого досвіду для формування власної індивідуальної стратегії подолання конфліктів через оволодіння інноваційними технологіями розв’язання конфліктних ситуацій. Систематизовано перелік нормативних документів, що засвідчують концептуальне та правове підґрунтя формування конфліктологічної компетентності майбутніх учителів іноземних мов. У статті запропоновано аналіз напрацювань сучасних дослідників щодо логіки педагогічного моделювання у науковій парадигмі. Визначено основні принципи процесу побудови моделей: адекватність, точність, універсальність, доцільна економічність. Детальний опис отримала авторська концептуальна модель формування конфліктологічної компетентності майбутніх учителів іноземних мов. Визначена блочна побудова моделі, а саме: методологічний блок, організаційний, технологічний, результативний. Проаналізоване змістовне наповнення кожного з блоків. Установлено зв’язки між визначеними блоками. Доведено, що розроблена концептуальна модель формування конфліктологічної компетентності майбутніх учителів іноземних мов сприятиме ефективній підготовці компетентного фахівця, орієнтованого на постійний професійний розвиток, самовдосконалення, що забезпечить йому в подальшому високий рівень конкурентоспроможності, продуктивності професійної діяльності.

В статті автор розглядає соціально-психологічні особливості формування професійного саморозвитку майбутніх педагогів. Доведено, що особистісний і професійний саморозвиток необхідно розглядати у тісному взаємозв’язку, оскільки професійний розвиток є продовженням загального розвитку людини. Визначено, що професійний саморозвиток майбутніх учителів початкової школи − це свідома самопізнавальна та самопроектувальна діяльність майбутнього вчителя, спрямована на вдосконалення своєї особистості відповідно до вимог майбутньої професії та самореалізація себе як особистості в тій соціальній сфері діяльності, яка визначає майбутню професію. Доведено, що освітнє середовище педагогічного коледжу, взаємодія його суб’єктів, ціннісно-мотиваційні відносини, процеси, які у ньому відбуваються, здатні впливати на готовність майбутніх учителів початкової школи до професійного саморозвитку. Автор вважає доцільним впровадження розробленого в освітній процес педагогічних коледжів спеціального курсу «Формування готовності до професійного саморозвитку майбутніх учителів початкової школи засобами фольклору». Звернення до фольклору дає змогу формувати світоглядну позицію майбутнього педагога, його національну самосвідомість, формує переконання в тому, що фольклор – частка історично-культурної спадщини народу. Виховна цінність народної музичної творчості полягає в тому, що ідеї духовності, моральних норм, завдяки образним музичним творам, дають змогу усвідомлювати загальнолюдські норми поведінки, формують у молоді стереотипи поведінки, звички, що регламентують певні норми життя. Крім того, художньо-естетичне пізнання музичного фольклору активізує розвиток творчого потенціалу, відчуття прекрасного, сприяє вихованню високодуховної особистості. Перспективами подальших наукових досліджень, на думку автора, є пошук шляхів і засобів впровадження народної пісенної творчості в позанавчальний час та її впливом на професійний саморозвиток майбутнього педагога.

У статті на основі аналізу літературних джерел та досвіду власної педагогічної діяльності розроблено та апробовано методику формування готовності майбутніх учителів природничих наук до інноваційної діяльності як ефективного механізму впливу на розвиток їхньої професійної компетентності, яка поєднує традиційні та інноваційні форми і засоби навчання. Вона передбачає використання інтегрованої методичної платформи вчителів природничого циклу, на якій створено нові методичні структури, через які здійснюється менеджмент освітніх інновацій серед майбутніх учителів природничих наук, застосовуючи інноваційні форми роботи. Її провідна ідея полягає у доцільності урізноманітнення засобів формування готовності майбутніх учителів до інноваційної діяльності. Для її впровадження використовувались теоретичні та емпіричні методи.Визначено готовність майбутніх вчителів природничих наук до інноваційної діяльності. На основі аналізу теорії та практики навчання виокремлено засоби підготовки майбутніх учителів до здобуття інноваційної компетентності: вивчення навчальних дисциплін «Методика наукових досліджень» та «Формування інноваційної культури вчителя». Описано технологію розробки та сутність відповідних авторських програм. Охарактеризовано специфіку проведення вебінарів: «Що таке Квізі і як адаптувати його в освітній процес»; «Вернісаж педагогічних ідей»; методичної майстерки «Урок мислення на природі (Open-airclassroom)»; студії професійної інтернатури; педагогічної майстерні «Інноваційна мобільність – 2021»; майстер-класу «Професійний розвиток вчителя»; онлайн-конференції «Технологія дистанційного навчання як стратегія оновлення компетентнісно-орієнтованого освітнього середовища» тощо. Зроблено висновок про ефективність використання зазначених форм навчальних занять.

Автором обгрунтовано актуальність досліджуваної проблеми. З’ясовано, що професійний розвиток вчителя розглядається польськими науковцями як цілеспрямований, планований та постійний процес неперервної освіти, що полягає у підвищенні та зміні його професійних компетентностей та кваліфікації, всебічному розвитку особистості, організованому та впровадженому інституціями, що спеціалізуються в цій галузі, а також у процесі самоосвіти та самовдосконалення. Виявлено три напрями професійного розвитку вчителів польської мови у Республіці Польща: курси підвищення кваліфікації, пропоновані різними інституціями, внутрішньошкільна підготовка та самоосвітня діяльність. Інституціональні форми навчання вчителів найчастіше ототожнюються зі створенням та функціонуванням закладів, що проводять різні заняття: курси післядипломної освіти, кваліфікаційні курси, майстер-класи, тренінги тощо. Післядипломна освіта та кваліфікаційні курси, окрім оновлення й модифікації різних напрямів викладацької компетентності, одночасно пропонують такі додаткової кваліфікації, як викладання іншого предмету або проведення освітнього курсу. Внутрішньошкільне вдосконалення вчителів є тією формою, що інтегрує колектив учителів навколо спільно відпрацьованого бачення цілей і завдань школи. Для реалізації цілей внутрішньошкільного вдосконалення вчителів зазвичай утворюються робочі групи, що об’єднують компетентних осіб, які зацікавилися певною проблемою. Зазначені вище форми підвищення кваліфікації вчителів доповнюються їхньою самоосвітньою діяльністю. Ключові слова: професійний розвиток, вчитель польської мови, курси підвищення кваліфікації, внутрішньошкільна підготовка, самоосвітня діяльність, Республіка Польща.

Значне обмеження можливостей соціальної взаємодії та поширення моделей дистанційної організації освітніх процесів сприяють розвитку змішаного навчання як перспективної форми, що поєднує у собі переваги традиційного навчання та неформального. Визначено, що змішане навчання є зручним методом організації освітніх процесів, удосконалення професійних компетентностей і навичок, що поширюється не лише серед студентів, але і серед учителів. В умовах відсутності інноваційних методик підготовки, а також дієвих інструментів підвищення рівня конкурентоздатності сучасних учителів, професійний розвиток та рівень кваліфікації яких безпосередньо впливають на процеси формування соціально-орієнтованої, багатофункціональної системи освіти, доцільно звернутись до практичного використання змішаних форм навчання вчителів. У науковій статті представлено результати дослідження змішаних форм і моделей навчання, які мають пріоритети порівняно із традиційними, сприяють удосконаленню та раціоналізації процесів навчання вчителів, а також створюють оптимальні умови для їхнього професійного росту і розвитку. Дослідження проблематики здійснювалось завдяки застосуванню методів порівняння, абстракції, аналізу та узагальнення, а також табличного і графічного моделювання. У ході дослідження було визначено, що є нагальна потреба у вдосконаленні методів навчання вчителів, зокрема модернізації традиційної освіти в умовах обмеження соціальної взаємодії та створення належних умов для ефективного поєднання формальної освіти із неформальною. Автором визначено сутність і риси змішаного навчання, особливості практики використання такої форми навчання в процесах підготовки і підвищення рівня професійної компетентності вчителів. У результаті аналізу було визначено, що методи змішаного навчання в контексті їх застосування для підвищення професійного зростання вчителів мають вагомі переваги над традиційною освітою, а тому їх необхідно продовжувати розвивати.

У статті висвітлено проблеми розвитку методичної компетентності вчителів математики. Проведено аналіз, систематизацію теоретичних положень, розкритих в офіційних документах, науковій та навчально-методичній літературі; узагальнення власного педагогічного досвіду, а також практики щодо розвитку методичної компетентності вчителя математики. Важливою для ефективності реформування загальної середньої освіти є перепідготовка вчителів до реалізації основних напрямів нової освітньої реформи. Вважаємо, що ефективність перебудови шкільної математичної освіти значно залежить від реформування системи підвищення кваліфікації вчителя математики. Має змінитися не тільки зміст, а й технології професійного зростання вчителя нового покоління в педагогічних закладах вищої освіти. Методичну компетентність вважаємо однією з основних складових професійної компетентності вчителя математики. У статті аргументовано позитивний вплив партнерської взаємодії педагогічного університету та школи на умови методичного розвитку вчителів математики. Важливо розробити типову освітню програму організації і проведення підвищення кваліфікації педагогічних працівників закладами вищої педагогічної освіти та чітко визначити програмні результати навчання – знання, уміння, навички, способи мислення, погляди, цінності, інші особисті якості учителів математики, набуті в процесі фахової підготовки, які можна ідентифікувати, спланувати, оцінити і виміряти та які вчитель здатен продемонструвати після завершення освітньої програми або окремих її освітніх компонентів. Розробка освітніх програм підвищення кваліфікації вчителів доцільна не тільки за спеціальностями, а за міждисциплінарними програмами, що є більш гнучкими та налаштованими на сучасні потреби шкільної освіти. Зазначено необхідність постійного оновлення змісту курсів підвищення кваліфікації вчителів математики для задоволення швидкозмінних освітніх потреб в розвитку методичних компетентностей на всіх рівнях його професійної діяльності. Ключові слова: професійний розвиток вчителя математики; підвищення кваліфікації вчителя математики; розвиток методичної компетентності вчителя математики.

У статті послідовно розглядаються психологічні особливості динаміки професійної самосвідомості вчителів у структурі професійного «Я»-образу. Вчителі опитувалися у групах, а самооцінка вчителів вивчалася з допомогою методу ранжування. Було проведено відбір якостей, які подобаються вчителям з різним досвідом роботи, та оцінка цих якостей у собі. Значимість важливих якостей вчителя у професійній діяльності на різних етапах професійного розвитку оцінювалася балами. Проведено розподіл позитивних відповідей на анкету про професійну самосвідомість учителів з різним стажем роботи, результати відображені в таблиці. За результатами отриманих даних проаналізовано узагальнені психологічні профілі досліджуваних груп учителів. Результати ще раз показали, що відсутність взаємовпливу між статевою приналежністю та професійним «Я»-образом у структурі самосвідомості вчителів-жінок знижує самоактуалізацію особистості. Вчителі зі стажем роботи від 1 до 5 років мають вищий відсоток у блоці «Розуміння мети педагогічної діяльності». Дещо нижчий відсоток позитивних відповідей у блоці «Задоволеність успіхами в освоєнні педагогічної професії». Виявлено відмінності у відповідях, отриманих в анкеті професійної самосвідомості вчителів з різним стажем роботи. На становлення професійної самосвідомості впливають не лише певні професійні якості, а й внутрішній духовний світ учителя, його соціальне середовище, загальні тенденції розвитку системи освіти країни та світу, а також інноваційні процеси у підготовці до навчання та виховання молодого покоління. Важливою є також загальна духовна атмосфера, що наявна у суспільстві, відносини між поколіннями, етнічна ідентичність та соціально-політичні структури управління, що впливають на розвиток усіх сфер життєдіяльності, у тому числі системи освіти.

Дослідження присвячене цілісному порівняльно-педагогічному аналізу професійного розвитку вчителів іноземних мов в системі післядипломної освіти Франції. У дисертації опрацьовано науково-педагогічну й нормативно-правову літературу з порушеної теми; уточнено основний категорійно-поняттєвий апарат; простежено генезу та описано сучасні моделі післядипломної педагогічної освіти Франції; науково обгрунтовано особливості організації й змісту професійного розвитку вчителів іноземних мов у Франції; на основі порівняльно-педагогічного аналізу окреслено можливості імплементації конструктивних ідей французького досвіду для вдосконалення професійного розвитку вчителів іноземних мов в Україні. У ході вивчення науково-педагогічних і нормативно-правових українських та зарубіжних джерел з'ясовано, що професійний розвиток учителів є актуальною проблемою в освітньому просторі. Констатовано взаємозв'язок понять «професійний розвиток», «вчитель іноземної мови», «професійний розвиток учителя іноземної мови»; «система післядипломної педагогічної освіти», «післядипломна іншомовна педагогічна освіта». Витлумачено поняття «освіта впродовж життя» на рівні законодавства Франції. з Описано професійну підготовку майбутніх учителів іноземних мов як компонент професійного розвитку в системі неперервної освіти Франції. Зазначено, що французька модель професійної освіти спрямована на сприяння компетентнісному підходу в процесі пер винної підготовки вчителів іноземних мов. Окреслено напрям професіоналізації для вдосконалення та раціоналізації знань і вмінь майбутніх учителів у вищих педагогічних закладах освіти Франції. Простежено генезу розвитку післядипломної освіти вчителів Франції від зародження ідеї післядипломної педагогічної освіти в «Генеральному плані» Ж. Кондор се у 1792 p. («Plan general de J. Condorcet», 1792) до сучасних трансформацій. Досліджено моделі післядипломної педагогічної освіти Франції (університетська, шкільна, контрактна, інтерактивно-рефлексивна, віртуальна), з'ясовано їхні особливості. За результатами аналізу нормативно-правової джерельної бази виявлено, що професійний розвиток учителів іноземних мов базований на основах освіти впродовж життя в загальній системі післядипломної освіти педагогічних кадрів Франції. Доведено факт помітної присутності держави в організації й фінансуванні всіх рівнів освіти. Освітній кодекс Франції регламентує завдання закладів-провайдерів щодо провадження й забезпечення якості професійного розвитку вчителів іноземних мов. Констатовано права й обов'язки держави та регіональних департаментів, зокрема щодо післядипломної іншомовної педагогічної освіти. Підсумовано, що видами професійного розвитку вчителів іноземних мов Франції є тривала (від 2 семестрів до 3 років) та нетривала (1-3 тижні) курсова підготовка в закладах педагогічної освіти, професійна академічна мобільність, як-от міжнародна, дистанційна освіта, самоосвіта та участь у наукових проектах із просування й вивчення сучасних мов. Досліджено особливості вдосконалення професійних навичок учителів Іноземних мов у провідних установах із курсової післядипломної підготовки - у Вищих національних інститутах викладання та виховання (ВНІВВ - фр. Institute Superieurs du Professorat et de l'Education INSPE), на прикладі ВНІВВ Академії Пар ижa(фpЛNSPЁde Г Academiede Paris). Завдання цих закладів освіти полягає в співпраці з Академічною делегацією підготовки кадрів національної освіти (фр. La delegation academique a la formation des personnels de Г Education nationale), розробленні навчального плану, адаптованого до спеціалізацій підготовки майбутніх учителів, підготовці тренерів відповід но до стратегічних потреб, зокрема вчителів іноземних мов. Дистанційна освіта- один з основних засобів професійного розвитку та самовдосконалення вчителів іноземних мов у Франції. Описано основні засади використання 1К-технологій, зміст програм і провайдерів дистанційної форми організації професійного розвитку вчителів іноземних мов у Фр анції. Інноваційним методом забезпечення професійного розвитку вчителів іноземних мов державою є створення порталу «Сучасні мови» (фр. Langues vivantes)Ha сайтІ Міністерства національної освіти і молоді з єдиною точкою доступу до спільної бази даних методичних ресурсів, що надані всіма закладами іншомовної педагогічної освіти Франції. Держава активно проводить зовнішню мовно-освітню політику, яка спрямована на популяризацію французької мови та культури за кордоном. Проаналізованороботу державнихі громадських організацій, якіреалізують пр ограми державної підтримки та дбають пр о пр офесійний р озвиток учителів французької мови як іноземної. Схарактеризовано міжнародну мобільність як один із пріоритетних шляхів професійного вдосконалення вчителів іноземних мов Франції. Досліджено нову програму професійної освіти та навчання в Європейському Союзі на період 2014 2020 pp. щодо можливостей удосконалення професійного розвитку за кордоном, модернізації мережі стажування з іншими установами післядипломної освіти й навчальними закладами. Окреслено основні напрями співпраці асоціацій сучасних мов та освітніх установ Франції І Європи щодо вдосконалення післядипломної освіти вчителів іноземних мов. 5 У дисертації простудійовано особливості професійного розвитку вчителів іноземних мов на тлі сучасних освітніх реформ в Україні. Проаналізовано законодавче підґрунтя професійного розвитку вчителів іноземних мов та основні стратегічні нормативно-правові документи реформування післядипломної іншомовної педагогічної освіти. Схарактеризовано теоретичні й практичні засади безперервного професійного розвитку вчителів іноземних мов в Україні. Виконано компаративний аналіз неперервного професійного р озвитку вчителів іноземних мов у Франції та в Україні, на його основі розроблено рекомендації щодо можливих напрямів використання конструктивних ідей із французького досвіду для вдосконалення професійного розвитку вчителів у вітчизняній системі післядипломної Іншомовної педагогічної освіти, а саме: концептуального, нормативно-регулятивного, організаційно-управлінського, навчально-методичного, науково-дослідницького. Наукова новизна одержаних результатів полягає втому, що: уперше у вітчизняній педагогіці виявлено особливості професійного розвитку вчителів іноземних мов у системі післядипломної освіти Франції (нормативно-правове забезпечення; узгодженість програм професійного розвитку з актуальними тенденціями освітньої політики, потребами вчителів і навчальних закладів; спрямованість на вдосконалення професійної компетентності й навчальні досягнення учнів; державна підтримка для залучення до участі в професійному розвитку; цільове фінансування; організація й реалізація досліджуваного процесу на рівні країни, академій (одиниця адміністративного розподілу освітніх регіонів) і суб'єктів; варіативність видів, змісту, моделей, форм, методів організації професійного розвитку; Інтегрованість мІжпредметних зв'язків у практичну педагогічну діяльність; академічна та міжнародна мобільність; використання Інноваційних освітніх технологій; сертифікація вчителів першого й другого ступеня (учителі закладів початкової та середньої освіти); підготовка вчитслів-тренерів; участь у професійних об'єднаннях); проведено 6 порівняльно-педагогічний аналіз професійного розвитку вчителів іноземних мов в Україні та Франції; обґрунтовано можливості творчої реалізації конструктивних ідей французького досвіду в освітньо-педагогічному пр осторі У кр аїни; удосконалено навчально-методичне забезпечення професійного розвитку вчителів іноземних мов; уточнено зміст понять «професійний розвиток учителів іноземних мов», «післядипломнаіншомовна педагогічна освіта»; - подальшого розвитку набули положення щодо форм і ресурсів ефективної організації, планування, самоосвіти, участі в професійних об'єднаннях професійного розвитку вчителів іноземних мов Франції та їх упровадження в систему неперервної педагогічної освіти України. Практичне значення результатів дослідження, одержаних на основі компаративного аналізу неперервного професійного розвитку вчителів Іноземних мов у Франції та в Україні, полягає в розробленні й упровадженні методичних рекомендацій «Професійний розвиток вчителів іноземних мов: досвід Франції», де окреслено можливості використання конструктивних ідей французького досвіду в забезпеченні професійного розвитку вчителів іноземних мов в Україні. Основні результати порівняльного аналізу педагогічної освіти Франції та України, ключові положення та джерельна база можуть бути використані в ході розроблення освітніх програм, дидактичних комплексів навчальних дисциплін, спецкурсів і спецсемінарів, для оновлення курсів із педагогіки, порівняльної педагогіки в закладах вищої та післядипломної педагогічної освіти України. До матеріалів дисертації доцільно апелювати вітчизняним науковцям для проведення науково-педагогічних досліджень, студентам і вчителям іноземних мов закладів середньої освіти для вдосконалення професійної компетентності.
In the dissertation the scientific-pedagogical andnormative-legal literature on the researched topic have been analyzed; the basic categorical-conceptual apparatus has been specified; the genesis of modern models of continuing teacher education in France have been traced; the peculiarities of the organization and content of foreign language teachers' professional development in France have been scientifically substantiated; on the basis of comparative and pedagogical analysis the possibilities of implementation of constructive ideas of the French experience for improvement of foreign languages teachers' professional development of in Ukraine have been outlined. In the process of studying the scientific and pedagogical and normative-legal Ukrainian and foreign sources, it has been found out that the teacher p rofes sional development is an actual scientific and pedagogical problem. The interrelation of the concepts "professional development", "foreign language teacher", "professional development of foreign language teachers"; "system of continuing teacher education", "continuing foreign language teacher education" has been established. The meaning of the notion "lifelong learning" has been clarified at the level of French legislation. The p rofessional training of future foreign language teachers as a component of professional development in the system of lifelong learningin France has been described. It has been established that the French model of professional education is aimed at promoting a competency-based approach in the process of initial training of foreign language teachers. The direction of professionalization for improvement and rationalization of knowledge and skills of future teachers in higher pedagogical educational institutions of France have been outlined. The genesis of the development of continuing education of French teachers has been traced from the origin of the idea of continuing teacher education in J. Condorcct's "General Plan" in 1792 (Plan general dc J. Condorcet, 1792) to 11 modern transformations. Models of continuing teacher education in France (university, school, contract, interactive-reflexive, virtual) have been studied, their features have been defined. According to the results of the analysis of the normative-legal source base of the research it has been revealed that the professional development of foreign language teachers is carried out on the basis of lifelong education in the general French system of continuing teacher education. The significant presence of the state in the organization and financing of all educational levels has been proved. The French Education Code defines the tasks for providers to effectuate and ensure the quality of professional development of foreign language teachers, states the rights and responsibilities for the state and regional departments, including continuing foreign language teacher education. It has been found out thatthe types of professional development of foreign language teachers in France are long-term (from 2 semesters to 3 years) and short-term (1-3 weeks) course training in institutions of pedagogical education, professional academic mobility, including international, distance education, self-education and participation in research projects to promote and study modern languages. Peculiarities of improving the professional skills of foreign language teachers in the leading institutions of continuing course training - Higher National F Institutes of Teaching and Education (INSPE) have been considered, on the example of INSPE of the Academy of Paris (Academie de Paris). It has been revealed that the tasks of these educational institutions are cooperation with the Academic Delegation of National Education Training (fr. Ea delegation academiqueala formation des personnels del'Educationnationale), development of a curriculum adapted to the specializations of future teachers, training of trainers in accordance to strategic needs, including foreign language teachers. It has been found out that distance education is one of the main means of professional development and self-improvement of foreign language teachers in France. The basic principles ofusing 1С technologies, the content of programs and providers ofdistancc learning organization of professional dcvclopmcntof foreign 12 language teachers in France have been described. It has been found out that an innovative method of ensuring the professional development of foreign language teachers by the state is the creation of the portal "Modem Languages" (fr. Langues vivantes) on the website of the Ministry of National Education and Youth with a n only point of access to a common database of resources provided by all the institutions of foreign language education in France, Tt has been established thatthc state actively pursues a foreign language and educational policy aimed at promotingthe French language and culture abroad. The work of state and p ublic organizations that imp lement state support p rogra ms and carry out professional development of teachers of French as a foreign language has been analyzed. International mobility has been characterized as one of the priority ways of professional development of foreign language teachers in France. A new program of professional education and training in the European Union for the period 2014-2020 on opportunities to improve professional development abroad, development of a network of internships with other continuing education institutions have been highlighted. The main directions of cooperation between associations of modern languages and educational institutions of France and Europe on the imp г о vement of continuing education of foreign language teachers ' have been outlined. The dissertation considers thepeculiaritiesofprofessional development of foreign language teachers on the background of modern educational reforms in Ukraine. The legislative basis of professional development of foreign language teachers and the main strategic normative-legal documents of reforming continuing foreign language pedagogical education have been analyzed. Theoretical and practical principles of continuing professional development of foreign language teachers of Ukraine have been characterized. The comparative analysis of continuous professional development of foreign language teachers in France and Ukraine has been carried out, recommendations on possible directions of implementation of constructive ideas from French experience for improvement of teacher professional development in domestic 13 system of continuing foreign language teacher education have been develop ed on its basis, namely: conceptual, normative-regulatory, organizational and managerial, educational and methodical, research. Scientific novelty of the results obtained lies in the following.-ybr the first time the peculiarities of professional development of foreign language teachers have been highlighted'in thcsystem of continuing education in Francc(rcgulatory support; compliance of professional development programs with current trends in educational policy, the needs of teachers and educational institutions; focus on improving professional competence and educational achievements of students; state support for involvement in professional development; targeted funding; organization and imp lementation of the research process at the level of the country, regional academy (administrative unit of French educational regions) and departments; variability of types, content, models, forms and methods; accessibility; integration into practical pedagogical activities; academic and international mobility; useof innovativetechnologies; certification of teachers of the first and the second degrees (teachers of primary and secondary education); training oftrainers; participation in professional associations); the comparative analysis of professional development of foreign languages teachers in the system of secondary education of Ukraine and France has been carried out; scientific and methodological recommendations concerning the opportunities of using constructive ideas of French experience of foreign language teachers' professional development in Ukraine have been elaborated', The meanings ofthe notions "teacher professional development", "foreign languageteachers'professional development" and "continuing foreign language teacher education" have been clarified. The characteristics of professional development and self-development of foreign language teachers in the context of lifelong learning have been further developed; forms and resources of effective organization, planning, self-education, participation in professional associations of foreign language teachers' p rofcssional 14 development in France and their introduction into the system of continuing teacher education of Ukraine havebeen described. The practical value of research obtained on the basis of the comparative analysis of continuing foreign language teacher professional development in France and Ukraine, is to elaborate and imp lement methodologica 1 recommendations "Professional development of foreign language teachers: experience of France" on the use of constructive ideas in the process of professional development of pedagogical staff in Ukraine. The main results of the comparative analysis of teacher education in France and Ukraine, key statements and source base can be used in the working out of special courses and special seminars for advanced training of foreign language teachers, to up date courses in pedagogy, comparative pedagogy for institutions of continuing teacher education. The dissertation materials can be used by domestic scientists for scientific and pedagogical research, students and teachers of foreign languages of secondary education to improve professional competence.

В тезах встановлено, що важливу роль у розвитку інформаційно-цифрової компетентності майбутніх учителів природничо-математичних спеціальностей у процесі професійної підготовки відіграють відповідні підходи: міждисциплінарний – інтеграція інформаційних технологій у викладанні предметних дисциплін, що сприяє якісній підготовці майбутніх вчителів; синергетичний – мотивація майбутніх учителів до застосування інформаційних і цифрових технологій у професійній діяльності і самоосвіти; діяльнісний – спрямовання освітнього процесу на розвиток інформаційно-цифрової компетентності майбутнього учителя, застосування на практиці здобутих знань з інформаційних і цифрових технологій при викладання навчальних предметів; інформаційно-технологічний – у підготовці майбутніх учителів дозволяє упроваджувати нові технологій, методи та засоби навчання, що сприятимуть формуванню та розвитку інформаційно-цифрової технології; компетентнісний – полягає в організації освітньої діяльності спрямованої на набуття ключових компетентностей майбутніх учителів, зокрема інформаційно-цифрової компетентності.
Appropriate approaches play an important role in the development of information and digital competence of future teachers of natural and mathematical specialties in the process of professional training: interdisciplinary - the integration of information and digital technologies in the teaching of subject disciplines, which contributes to the qualitative training of future teachers; synergistic - motivation of future teachers to apply information and digital technologies in professional activity and self-education; activity - the direction of the educational process on the development of the information and digital competence of the future teacher, the practical application of the knowledge gained from information and digital technologies in the teaching of educational subjects; informational and technological - in the preparation of future teachers, it is possible to introduce new technologies, methods and means of training that will facilitate the formation and development of information and digital technology; Competency - is to organize educational activities aimed at acquiring key competences of future teachers, in particular, information and digital competence.

Власова Д. В. Підготовка майбутніх учителів початкових класів до розвитку творчих можливостей молодших школярів : кваліфікаційна робота магістра спеціальності 013 «Початкова освіта» / наук. керівник Л. О. Сущенко. Запоріжжя : ЗНУ, 2021, 124 с.
UA : Робота викладена на 124 сторінках друкованого тексту. Перелік посилань включає 75 джерел. Мета дослідження: розробка та теоретичне обґрунтування сутності підготовки майбутніх учителів початкових класів до розвитку творчих можливостей молодших школярів у процесі їх навчання математики та експериментальній перевірці ефективності методики цієї підготовки. Об’єкт дослідження: процес професійної підготовки майбутніх учителів початкових класів. Предмет дослідження: система підготовки майбутніх учителів початкових класів до розвитку творчих можливостей молодших школярів у процесі навчання математики. В роботі обґрунтовано вплив діяльнісного підходу на підготовку майбутніх учителів і розроблено критерії та показники рівнів сформованості цієї готовності; розроблено спецкурс «Розвиток творчих можливостей молодших школярів у процесі навчання математики» та укладено методичні рекомендації щодо підготовки майбутніх учителів до розвитку творчих можливостей учнів початкових класів.
EN : The work is presented on 124 pages of printed text. The list of links includes 75 sources. The purpose of the study: development and theoretical justification of the essence of training future primary school teachers to develop creative abilities of primary school students in the process of teaching mathematics and experimental testing of the effectiveness of the methodology of this training. Object of research: the process of professional training of future primary school teachers. Subject of research: the system of preparation of future primary school teachers for the development of creative abilities of primary school students in the process of teaching mathematics. The influence of the activity approach on the training of future teachers is substantiated in the work and the criteria and indicators of the levels of formation of this readiness are developed; developed a special course "Development of creative abilities of primary school students in the process of learning mathematics" and made guidelines for training future teachers to develop creative abilities of primary school students.

У монографії цілісно і комплексно розглянуто проблему розвитку педагогічних здібностей у контексті культурно-історичної парадигми українських вищих навчальних закладів XVI – XVIII століття. Визначено структуру, чинники, рівні та критерії розвитку педагогічних здібностей, проаналізовано їх співвідношення з іншими дотичними категоріями (професійно-важливими якостями педагога, педагогічною компетентністю та ефективністю педагогічної діяльності). На основі результатів аналізу специфіки українських вищих навчальних закладів XVI – XVIII століття, зокрема Острозької та Києво-Могилянської академій, виокремлено духовно-моральний компонент педагогічних здібностей, наповнено його конкретним змістом та окреслено основні шляхи його розвитку. Крім того, обґрунтовано комплексну програму емпіричного вивчення педагогічних здібностей та представлено результати дослідження рівневих та структурно-компонентних особливостей педагогічних здібностей учителів предметів загального циклу, учителів предметів духовно-морального спрямування та викладачів ЗВО. Подано програму розвитку педагогічних здібностей та результати її верифікації. Книга адресована фахівцям у галузі психології, педагогіки, науковцям, учителям, викладачам ЗВО та всім, хто цікавиться проблемами розвитку професійних здібностей педагогів.

Професійний саморозвиток студента розглядаємо як свідому діяльність, яку він спрямовує на вдосконалення ціннісних орієнтацій своєї особистості з урахуванням вимог обраної професії, як розвиток відповідних психофізичних якостей та набуття необхідних професійних умінь студента, що формуються протягом навчальної діяльності, кінцевою метою якої є формування готовності до професійної діяльності.

Професійна підготовка є основою для формування професійних умінь і навичок: формування психологічної готовності студентів до професійної діяльності; формування бази спеціальних професійних знань; розвитку практичних вмінь та навичок. Особливістю професії педагога є необхідність становлення системи професійного спілкування та взаємодії, становлення професійно-термінологічної системи. За своєю структурою фахова практика є складно організованою і передбачає різноманітні форми організації навчально-практичної діяльності: лабораторно-практичні заняття, екскурсії, самостійну та групову роботу, фенологічні спостереження, польові та демонстраційні досліди.

Відзначено доцільність формування і розвитку методологічної культури майбутнього вчителя з огляду на сучасну соціокультурну ситуацію, рівень розвитку науки й потреби педагогічної практики. Проаналізовано наявну систему методологічної підготовки, її здобутки та недоліки. Визначено дисфункції методологічної культури майбутніх учителів та три рівні суперечностей у досліджуваній науковій проблемі. Представлено концепцію та методичну систему розвитку методологічної культури майбутніх учителів, в основу якої покладено закономірності, загальні й специфічні принципи, а також провідні методологічні підходи. Подано рекомендації щодо подальшого розвитку системи професійної освіти з огляду на необхідність посилення методологічної і світоглядної підготовки майбутніх фахівців.

Центральною ланкою будь-якої системи освіти можна вважати підготовку педагогічних кадрів, якість і рівень якої визначають перспективи розвитку освіти в країні. Реформування освіти в Україні є складовою процесу адаптації національної освітньої системи змін, що відбуваються останні двадцять років у європейських країнах і пов’язані з визнанням значимості знань як рушія суспільного добробуту та прогресу. Відтак, питання забезпечення рівного доступу не просто до освіти, а саме до якісної освіти є ключовим для розвитку не тільки освітньої галузі, а й усього суспільства.

Статтю присвячено розгляду сутності поняття "рефлексія". Автором проведено ґрунтовний історичний аналіз даного поняття. Визначено й теоретично обґрунтовано вплив рефлексивних методів навчання на процес професійної підготовки майбутніх учителів початкових класів. Наведено приклади методів рефлексивного самоаналізу, що сприяють розвитку особистості до самоаналізу з метою усвідомлення цілей і структури своєї діяльності, ціннісного ставлення до професії; формують теоретичне мислення, духовну внутрішню наповнюваність, мотивацію до професійного самовдосконалення.

Розглянуто трирівневу теоретичну модель формування готовності студента-психолога до професійної взаємодії з учителем, базовими блоками якої є любов до професії, професійна і комунікативна компетентності. Наведено таблицю навчальних дисциплін, виховних заходів та видів науково-методичної роботи студентів у формуванні готовності до професійної взаємодії з учителем. За результатами емпіричного дослідження, мотиваційний компонент організації навчально-виховного процесу в ЗОШ та у ВНЗ є головним стимулом у розвитку готовності студента до майбутньої діяльності в закладах освіти. Відзначено важливість індивідуальної бесіди з учителем, учнями, адміністрацією школи, застосування ідей гуманізації освітнього простору в навчально-виховному процесі, що створює психолого-педагогічний клімат для розвитку конкурентоспроможності щодо роботи в закладах освіти, а також плануванні спільної роботи з учителем.

У статті стверджується, що підготовка майбутнього вчителя біології до професійної діяльності має включати не тільки фундаментальну, психолого-педагогічну, методичну підготовку, а й ґрунтовну філософську, частина якої спрямована на набуття методологічної компетентності, розуміння методологічних орієнтирів педагогічної діяльності, закономірностей історичного шляху розвитку наукового знання, усвідомлення сутності еволюційного та революційного шляхів його отримання, орієнтування в загальних тенденціях приросту наукових знань, врахування його парадигмального, точніше поліпарадигмального характеру.

У статті розкрито можливості самоосвітньої діяльності у професійному становленні майбутніх вчителів та показано, що активізація їх професійної позиції є результатом ефективного управління самоосвітньою діяльністю. Виділено критерії розвитку професійної позиції майбутнього учителя. Уточнено поняття самоосвітньої діяльності як об’єкта управління, виділено етапи, форми і методи управління самоосвітньою діяльністю, які впливають на формування професійної позиції майбутнього вчителя.

Статтю присвячено дослідженню комунікативного підходу, який застосовується на заняттях з англійської мови у вищій школі. Комунікативний підхід визначається як ефективний засіб розвитку креативності студентів, який використовується в усіх видах мовленнєвої діяльності. Значення досліджуваного підходу продемонстровано на основі специфічних методів та вправ, таких як круглий стіл, рольова гра, самостійне створення студентами завдань з англійської мови, метод ситуацій, проектів та метод абсурду. Про їх зв'язок із формуванням творчих здібностей свідчить низка умінь та навичок, які студенти здобувають під час використання цих методів. Метод “круглого столу” підвищує тонус спілкування, стимулює мовну творчість та мобілізує фантазію; метод ситуацій підвищує внутрішню мотивованість студентів, створюючи умови для вираження передбачень, виявлення креативного мислення; метод проектів формує самостійність у способі викладення та презентації інформації; метод “рольової гри” допомагає розвивати комунікативні навички, сприйняття, пам'ять, уяву, спостережливість; метод абсурду вимагає від студентів таких умінь, як ерудиція, дослідницькі навички, готовність до непередбачуваних ситуацій, імпровізація, уміння подавати нові ідеї; метод створення власних завдань не лише розвиває креативне мислення, дизайнерські уміння, уяву, комунікативні навички, але й стане цінним матеріалом у майбутній професійній діяльності студентів.

У проведеному дослідженні на основі аналізу визначено, що актуальним є питання підготовки майбутніх учителів до використання хмарних технологій у навчально-виховному процесі, зокрема при виконанні обов’язків класного керівника. Мета дослідження полягає у представленні досвіду окремих методичних аспектів навчання майбутніх учителів (класних керівників) прийомам роботи з хмарним сервісом Google Forms, зокрема його використанню у роботі з батьківським та учнівським колективом. Об’єкт дослідження – процес підготовки майбутніх учителів до професійної діяльності. Предметом дослідження є підготовка майбутніх класних керівників з використанням Google Forms. В процесі дослідження були використані загально наукові методи дослідження, а саме аналіз, порівняння, узагальнення. Дослідження показало, що педагогічно виважене і методично обґрунтоване поєднання традиційних і хмарних технологій у роботі класного керівника сприятиме формуванню особистостей учнів, їх наукового світогляду, розвитку їх здібностей і нахилів, залученню батьків до виховання учнів, до спільних з ними творчих справ, налагодженню контакту між ними тощо.