Добірка наукової літератури з теми "Професійна поведінка"

Статтю присвячено дослідженню правових засад взаємовпливу професійної поведінки адвоката та правослухняної поведінки громадянина, з’ясовано, що підвищення рівня усвідомленої правослухняної поведінки є одним із завдань і держави, що прагне бути правовою, і суспільства, що вважається громадянським. Зрозуміло, що питання, пов’язані з порушенням людьми встановлених законом норм, існуватимуть завжди, однак у правовій державі вони мінімізовані та не чинять масштабного впливу на ситуацію в державі та суспільстві, окрім того, існують ефективні механізми боротьби з правопорушеннями та швидкого відновлення порушених прав і свобод людини. Іншою є ситуація в державах, які тільки стали на шлях побудови правової держави й громадянського суспільства і роблять у цьому напрямі перші кроки. Звісно ж, тут рівень усвідомленої правослухняної поведінки низький, адже незадоволеними залишаються базові потреби людини в безпеці (коли людина не впевнена в тому, що в держави наявні ефективні механізми для захисту її прав і свобод, законних інтересів), тому немає можливостей для розвитку особистості та забезпечення собі гідного рівня життя. Обґрунтовано, що одним зі шляхів підвищення рівня усвідомленої правослухняної поведінки в суспільстві може стати приклад професійної поведінки адвока- та, адже через свою професійну діяльність адвокат не тільки захищає права і свободи, законні інтереси людини, а й часто першим ознайомлює людину з її правами та обов’язками в певних ситуаціях, а своєю професійною поведінкою демонструє, що досягнути справедливості можна тільки за допомогою законних та морально виправданих методів. Цим контекстом зумовлено тезу, відповідно до якої адвокат через свою професійну поведінку, яка ґрунтується на неухильному дотриманні закону та усвідомленій системі моральних цінностей, що є обов’язковим складником поведінки, може впливати на правослухняну поведінку в суспільстві. Його професійна поведінка сприяє підвищенню рівня довіри суспільства до адвокатської діяльності й зростанню кількості звернень людей за професійною правовою допомогою, що спростить процес досягнення справедливості та допоможе підвищити рівень правової освіченості громадян.

Метою написання наукової статті є з’ясування змі­сту іміджу поліцейського, як складової його професій­ної діяльності. Для досягнення поставленої мети автор виокремлює наступні завдання: з’ясувати зміст понят­тя «імідж поліцейського»; визначити, як саме співвід­носяться між собою поняття «імідж» та «професійна діяльність»; виділити складові іміджу поліцейського; запропонувати дієві напрямки формування позитивно­го іміджу поліцейського. В роботі запропоновано імідж розглядати як ціліс­ний, конкретний образ суб’єкта, який чітко відтворю­ється у громадській свідомості. Автор робить висновок, що імідж поліцейського є результатом його професій­ної діяльності. Автор виділяє п’ять основних складових іміджу сучасного поліцейського: зовнішній вигляд (охайний зовнішній вигляд, бути у встановленій формі одягу); етична поведінка (загальні засади етичної поведін­ки поліцейських в Україні визначені у Наказі МВС України «Про затвердження Правил етичної поведін­ки поліцейських» від 09.11.2016 № 1179); комуніка- тивність, а точніше професійна комунікація поліцей­ського (здатність вступати в психологічний контакт з громадянами, формування довірливих відносин у зоні взаємодії, засновані на згоді та взаємному сприйнят­ті, забезпечення володіння навичками та вміннями спілкування та саморегуляції, а також сприятливими контакту властивостями особистості); професіоналізм поліцейського (відповідність професійної підготовки поліцейського набутим компетенціям; наявність нави­чок застосування набутих професійних знань на прак­тиці; наявність внутрішнього ставлення поліцейського до вчинюваних ним професійних дій, як до дій, вчи­нюваних в інтересах Національної поліції України, в інтересах держави в цілому); діджиталізація полі­цейської діяльності. Автор виділяє три основних напрямки формування позитивного іміджу поліцейського: інформування, пе­реконання та зміна поведінки. Конкретні кроки даних напрямків запропоновано визначити та затвердити на нормативно-правовому рівні, а саме у Стратегії фор- муванняпозитивногоіміджуНаціональноїполіціїУкра- їни 2021-2026, затвердженій наказом МВС України.

Виявлено, що успіх людини в професійній діяльності пов'язаний з її здоров'ям тісним чином, а вплив здоров'я на кар'єру і кар'єри на здоров'я є обопільним. Психологічні чинники професійного здоров'я фахівців економічної сфери ми розглянули як трьохкомпонентну структуру, що об'єднує когнітивний, емоційний і поведінковий модулі. Когнітивний модуль передбачає адекватне уявлення фахівця про рівень свого здоров'я. Емоційний модуль включає в себе весь спектр переживань стану «здоров'я / хвороби», що виникають у включеного в ту чи іншу професійну ситуацію фахівця. У поведінковому модулі відображаються особливості поведінки фахівця, що сприяють адаптації до мінливих умов навколишнього середовища і професійної діяльності. До психологічних чинників професійного здоров'я фахівців економічної сфери ми також відносимо стрес-чинники професійної діяльності та індивідуально-психологічні особливості особистості професіонала. Основними стресори, які впливають на діяльність фахівців економічної сфери є наступні: зміст професійної діяльності, її організація; професійна кар'єра; корпоративні взаємовідносини; позаорганізаційні джерела стресу. Доведено, що здорова поведінка являє собою конкретний прояв психологічного потенціалу здоров'я, вона є і процесом, і результатом взаємодії чотирьох чинників: мотивації до здоров'я; накопиченого досвіду щодо збереження здоров'я; здатності підтримувати своє здоров'я; відповідного рівня досягнутого здоров'я. Вплив різних стресогенних чинників на професійне здоров'я фахівця економічної сфери велике. Основними ознаками цього негативного впливу є: негативна самооцінка; почуття провини; зростання агресивності, ворожості; відчуття емоційного виснаження; наявність психосоматичного захворювання. Щодо відчуття задоволеності життям і відчуття щастя, то воно залежить від чотирьох чинників: емоційної врівноваженості; життєвих пріоритетів; співвідношення роботи і відпочинку; власної ваги. Більшість описаних чинників можна віднести до об'єктивних впливів і суб'єктивного переживання ситуації, що склалася в професійній діяльності та базується на рівні розвитку психологічних ресурсів фахівців економічної сфери.

У статті визначено зміст особистісно-рефлексивного компонента активної професійної позиції фахівця сфери послуг. Зауважено, що формування активної професійної позиції майбутніх фахівців сфери послуг характеризується певним особливостями, пов’язаними із сформованістю особистісних якостей, які можна вважати професійно необхідними для фахівців зазначеного професійного спрямування. Розглянуто підходи науковців щодо розуміння активності в професійній поведінці фахівця сфери послуг. Відзначено вплив стрімкого розвитку малого бізнесу, підприємницької діяльності, комерціалізації сфери послуг на особистість сучасного фахівця сфери послуг. Виокремлено особистісні якості фахівця сфери послуг, які віднесено до особистісного та рефлексивного компонентів активної професійної позиції. Встановлено, що особистісний компонент у структурі професійно активної поведінки фахівця сфери послуг пов’язано із філософією змісту зазначеної сфери діяльності, яка вимагає від фахівця сформованості професійних якостей, які виявляються в уміннях самостійно знаходити рішення в нестандартних ситуаціях, виявляти ініціативу, спілкуватись з клієнтами тощо. Акцентовано увагу на єдності змісту особистісного компонента із рефлексивними якостями. Представлено власне розуміння особистісних якостей, які можна віднести до особистісного компонента професійно активної поведінки фахівця сфери послуг: самостійність; ініціативність; самоорганізованість; гнучкість; мобільність; здатність до самовдосконалення; творчість; енергійність; організаційні здібності. Зауважено, що рефлексивний компонент є обов’язковим елементом структури професійно активної поведінки майбутнього фахівця сфери послуг. Представлено власне розуміння особистісних якостей, які можна віднести до рефлексивного компонента професійно активної поведінки фахівця сфери послуг: адекватність самооцінки особистості фахівця на всіх рівнях (фізичному, психічному, професійному); переосмислення власного досвіду; спостережливість у комунікації з клієнтом; визначення можливостей самоактуалізації у професії. Ключові слова: сфера послуг, фахівець сфери послуг, активна професійна позиція, особистісний компонент, рефлексія, рефлексивний компонент.

Статтю присвячено дослідженню понять, особливостей професійної етики державних службовців. Державна служба як специфічний вид публічної служби має особливості етичних норм, яких мають дотримуватися державні службовці під час виконання своїх професійних обов’язків. Відсутність єдиного підходу щодо доктринального визначення поняття «професій- на етика державного службовця» також зумовлює актуальність дослідження. Проаналізовані різні визначення поняття професійної етики державних службовців. Професійна мораль дер- жавних службовців – це особливості моральної свідомості, поведінки державних службовців, взаємовідносин з іншими особами, які зумовлені державно-службовою діяльністю. Акцентується увага на тому, що визначення морально-етичних засад поведінки державних службовців неможливо без урахування особливостей державної служби та місця державного службовця в суспільній діяльності. Державні службовці мають особливе суспільне призна- чення, цілі, завдання, які зумовлені особливостями їхньої професійної діяльності. З’ясовано, що існують особливості діяльності державних службовців у залежності від їх видів. Відповід- но до видових і родових класифікацій виділяються етичні стандарти поведінки залежно від галузі проходження державної служби. Зроблено висновок, що державні службовці в професійній діяльності потенційно мають конфлікти, складні ситуації, корупційні ризики, що вимагає наявності не лише професійних (ділових), психологічних якостей, освітнього рівня, а й моральних якостей. Під час виконан- ня своїх посадових обов’язків державні службовці мають усвідомлювати, що вони зобов’я- зані вірно служити народові України й гідно нести звання державного службовця. Запропоновано під професійною етикою державних службовців розуміти систему мораль- них і правових вимог, принципів, яких повинні дотримуватися державні службовці під час виконання завдань і функцій держави на професійній основі. Професійна етика окремих груп державних службовців відображує видові та родові особливості державної служби, що має бути враховано у відповідних нормативно закріплених правилах етичної поведінки дер- жавного службовця та під час розроблення теоретичних положень етики професійних груп державних службовців.

Масове запровадження цифрових технологій у всі сфери життя змінює вимоги щодо підготовки майбутніх учителів, які є відповідальними за підготовку молодого покоління до взаємодії, спілкування, навчання та генерування нових знань в інноваційному цифровому суспільстві. У статті висвітлено актуальну проблему визначення сутнісних характеристик цифрової культури майбутніх учителів англійської мови початкової школи. Актуальність дослідження доведена аналізом цілої низки офіційних документів, що є нормативно-правовим підґрунтям проведення наукових розвідок проблеми цифрової трансформації освітньої системи. Питання формування цифрової культури вчителів є предметом дослідження вітчизняних (О. Базелюк, В. Биков, Л. Гаврілова, М. Жалдак, М. Лещенко та інші) та закордонних науковців (С. Bassett, J. Bushati, V. B. de S. Júnior, J. E. Hasmujaj, E. Lezha, E. Nonato, A. K. F.Nunes, F. S. C. Pimentel, G. Tuxhari). Метою статті є визначення сутнісних характеристик поняття «цифрова культура майбутнього вчителя англійської мови початкової школи» та теоретичне обґрунтування її структурних компонентів. Спираючись на аналіз вітчизняних та іноземних наукових досліджень, цифрову культуру визначено як системну сукупність якостей особистості майбутнього вчителя, що характеризується усвідомленням власних інформаційних потреб, які спонукають особистість до здійснення пошуку інформації, виконання активних дій щодо її обробки та використання; знаннями, уміннями і практичним досвідом запровадження інформаційно-комунікаційних технологій та створення власних електронних освітніх ресурсів під час виконання професійної діяльності; правилами та нормами поведінки в цифровому середовищі. Наголошено, що до структурантів цифрової культури доцільно додати такі компоненти: цифрова грамотність і поведінка в цифровому середовищі. Автор висновує, що формування цифрової культури відповідає вимогам становлення цифрового суспільства, враховуючи процеси реформування та модернізації освіти в Україні, сприяючи постійному професійному саморозвитку вчителів. Ключові слова: цифрова культура, професійна підготовка вчителів, цифрова грамотність, професійний саморозвиток, поведінка в цифровому середовищі, інформаційно-комунікаційні технології.

У статті висвітлено педагогічний підхід до процесу формування соціально- етичних цінностей у здобувачів вищої освіти, зокрема менеджерів. Обґрунтовано сутність і структуру соціально-етичних цінностей як особистісних якостей майбутніх фахівців економічних спеціальностей. Під впливом цілеспрямованої взаємодії викладача та студента вищого навчального закладу об’єктивні, гуманістичні, загальнолюдські етичні цінності виступають у ролі предмета пізнання та переживання їх як потреб, що спонукають до реалізації цих цінностей у житті. Соціально-етичні цінності мають своє поле в прояві професійно-етичних цінностей, вони відображають систему та характер суспільних відносин. У практиці вони проявляються в поведінці особистості, залежать від професійних функцій і конкретних соціальних ролей. Визначено професійні функції менеджера, які допомагають фахівцю зрозуміти суть розподілу та координації різних видів праці, необхідність проєктування цілей і шляхів їх досягнення, стимулювання, мотивації на досягнення успіху у позитивно спрямованій взаємодії всіх учасників процесу, аналіз, контроль і корекція вчинків та уміння реалізовувати стратегічний план дій, які у сукупності впливають на прийняття рішень і поведінку виконавців: теоретичні, економічні, політичні, соціальні, етичні, естетичні, релігійні. У результаті проведеного пілотного дослідження було виявлено змістову характеристику складників процесу формування соціально-етичних цінностей майбутніх фахівців. Для напряму підготовки «Менеджмент» загалом окреслено окремі соціально-етичні цінності, які реалізуються в практичній діяльності в різних ситуаціях: цілеспрямованість під час проєктування мети та завдань діяльності; соціальна відповідальність за результати власної діяльності та діяльності партнерів чи підлеглих; взаємодія (співпраця) як прояв позитивних дій з метою поліпшення якості результатів; справедливість у вирішенні професійних проблем; толерантність (повага) у вирішенні професійних завдань і розподілі функціоналу учасників. Доведено, що рефлексія є своєрідним умінням студента здійснювати самооцінку, самоаналіз, самокорекцію власної поведінки, власної діяльності. При цьому зазначено, що саме професійна рефлексія передбачає усвідомлення особистістю себе як носія певних професійних соціально- етичних цінностей, які проявляються як відображення стандартизованої професійної поведінки, зумовленої конкретною ситуацією.

У статті проаналізовано сутність та особливості виховання у дітей старшого дошкільного віку гуманної поведінки як сукупності гуманних почуттів, уявлень і мотивів, що реалізуються у вчинкові як результаті засвоєння дітьми моральних цінностей, а також передбачають поступове формування відповідного досвіду. З’ясовано, що така поведінка малят є моральною нормою і спрямована на розуміння, усвідомлення та емоційне переживання ними наслідків дотримання/недотримання відповідних правил. Виокремлено чинники формування гуманності, що репрезентується і як мотив поведінки, і як моральна якість дитини-дошкільника. Увиразнено такий важливий засіб виховання гуманної поведінки у дітей, як їхня міжособистісна взаємодія в системі «дитина – дорослий» та «дитина –однолітки», яка допомагає дошкільнятам пізнавати світ, засвоювати соціальний досвід, отримувати необхідну інформацію та набувати практичні вміння спілкуватися, співпереживати, проявляти дружелюбність і взаємодопомогу, співчуття, доброзичливість, чуйність, підтримку. Охарактеризовано формування гуманності шляхом поступового навчання дитини узгоджувати власні дії з інтересами інших, відповідати за свої вчинки, а також засвоєння і внутрішнього прийняття нею моральних норм, які поступово починають регулювати й мотивувати її поведінку. Крім того, обґрунтовано педагогічні умови ефективного виховання гуманної поведінки старших дошкільнят, зокрема: формування у них позитивної мотивації з метою засвоєння елементарних моральних норм, розвитку гуманних почуттів та якостей, мотивів і навичок гуманної поведінки в різних видах емоційно насиченої діяльності та спілкування; гуманістична спрямованість дій вихователя, його професійна компетентність та авторитет, що ґрунтується на здатності бути чуйним, доброзичливим, толерантним; співпраця закладів дошкільної освіти з родинами вихованців в аналізованому процесі, що, з одного боку, уможливить вироблення єдиної стратегії і тактики в реалізації ними своєї виховної функції, а з іншого – сприятиме збереженню неповторності й особливостей кожного із зазначених інститутів.

У представленому матеріалі статті розкрито значення соціального феномену професійної взаємодії в системі професійної підготовки майбутніх педагогічних працівників України. Здійснено аналіз понять «взаємодія» та «професійна взаємодія». Процес взаємодії необхідно вважати об’єктивним процесом, оскільки він і залежить від особистості, і одночасно не залежить від неї. У проблемі взаємодії між людьми варто зрозуміти, що існують можливості не лише впливу один на одного, але й організація спільної діяльності, обмін переконаннями, ідеями, думками, формування цінностей, інтересів та потреб, і навіть емоцій. Сформульовано рекомендації щодо забезпечення формування здатності до професійної взаємодії в майбутніх педагогічних кадрів: впровадження достатньої кількості тренінгових занять щодо формування комунікативних вмінь та навичок; соціально-психологічні інтерактивні заняття щодо сформованості вмінь створювати соціально-психологічний портрет педагогічного колективу (норми та традиції колективу, схвалення певного зразку поведінки, виділення неформальних лідерів, осіб-поширювачів інформації, осіб-пасіонаріїв тощо); сприяння формуванню рефлексії та емпатії; сприяння формуванню тих професійно-особистісних характеристик, що становитимуть основу аналітичної діяльності педагога, проектної діяльності; забезпечення позитивної складової професійного досвіду майбутнього педагога; сприяння формуванню оптимістичного сприйняття об’єктивної діяльності; сприяння зацікавленості у побудові професійних контактів та багато іншого. Формування здатності до професійної взаємодії майбутніх педагогів передбачає реалізацію конкретної мети – успішне розв’язання професійних завдань, що провокують особу педагога на активність як професійну, так і соціальну. Ключові слова: професійна взаємодія, взаємодія, педагогічні працівники, фахівці, здатність.

Шумська, М. В. Особливості прояву професійної культури в організаціях соціальної сфери (за матеріалами територіального центру соціального обслуговування надання соціальних послуг Деснянського району Чернігівської міської ради) : магістерська робота: 231 Соціальна робота / М. В. Шумська ; керівник роботи Сила Т. І. ; Національний університет «Чернігівська політехніка», кафедра соціальної роботи. – Чернігів, 2020. – 103 с.
На сьогоднішній день питання соціального обслуговування є вкрай актуальним як в Україні так і світі. Дана галузь дуже стрімко розвивається, створюється система державних та громадських, волонтерських соціальних служб та установ, на державному рівні розробляються закони та стандарти соціальних послуг. Зростають вимоги до якості наданих соціальних послуг, а отже і зростають вимоги до професійних здібностей та вмінь соціального працівника та його людських якостей. Отже, розвиток соціальних послуг в нашій країні наочно засвідчив необхідність удосконалення професійної культури соціальних працівників, а також слід велику увагу приділити питанню формування професійної компетентності та професійної культури, адже фахові знання та вміння, поведінка людини, визначають рівень професійної культури соціального працівника. Актуальність теми магістерської роботи, полягає в недостатньому рівні вивчення теоретичної та практичної сторони прояву професійної культури в організаціях соціальної сфери, наявні суперечності, необхідність і можливість їх подолання зумовили вибір теми магістерського дослідження: «Особливості прояву професійної культури в організаціях соціальної сфери». У розділі 1 досліджуються теоретичні підходи то трактування поняття професійної культури соціального працівника, розкрито суть, зміст та структуру професійної культури, а також розкрито умови формування професійної культури соціального працівника. У розділі 2 наукової роботи надається загальна характеристика Територіального центру соціального обслуговування надання соціальних послуг Деснянського району Чернігівської ради, проведено аналіз роботи соціальних працівників та проведено емпіричне дослідження професійної культури працівників територіального центру. В 3 розділі розкрито суть підготовки соціального працівника в умовах сьогодення, а також запропоновані шляхи вдосконалення професійної культури соціального працівника.
Today the issue of social services is extremely relevant both in Ukraine and in the world. This industry is developing very rapidly, a system of state and public, volunteer social services and institutions is being created, laws and standards of social services are being developed at the state level. The requirements for the quality of social services provided are growing, and therefore the requirements for the professional abilities and skills of the social worker and his human qualities are growing. Thus, the development of social services in our country has clearly demonstrated the need to improve the professional culture of social workers, and should pay close attention to the formation of professional competence and professional culture, because professional knowledge and skills, human behavior determine the level of professional culture of social workers. The relevance of the master's thesis is the insufficient level of study of the theoretical and practical side of the manifestation of professional culture in social organizations, the existing contradictions, the need and possibility of overcoming them led to the choice of master's thesis: «Peculiarities of professional culture in social organizations». Section 1 examines the theoretical approaches to the interpretation of the concept of professional culture of a social worker, reveals the essence, content and structure of professional culture, as well as reveals the conditions for the formation of professional culture of a social worker. Section 2 of the scientific work provides a general description of the Territorial Center for Social Services of social services Desnyansky district of Chernihiv Council, analyzed the work of social workers and conducted an empirical study of professional culture of employees of the territorial center. Chapter 3 reveals the essence of social worker training in today's conditions, as well as ways to improve the professional culture of a social worker.

Представлено аналіз результатів емпіричного дослідження особливостей мотиваційної спрямованості правоохоронців на етапі фахової підготовки. Визначені мотиватори організаційної поведінки майбутніх правоохоронців є критерієм успішності й ефективності їх становлення як професіоналів.

Концепція психотипів була створена П. Б. Ганнушкіним, і спершу застосовувалась у психіатрії для пояснення видів психопатії. Далі вона була використана К. Леонгардом для створення класифікації акцентуацій характеру людини. І нарешті, на основі даної концепції М. Є. Бурно ввів поняття “малюнок особистості”, за допомогою якого з'явилася можливість класифікувати риси особистості та способи її поведінки на психологічні типи в межах психічної норми [1]. Термін “психотип», за М. Є. Бурно, пояснюється як певний набір рис характеру, патернів поведінки, способів реагування та звичок людини. Люди, в залежності від притаманного їм психологічного типу, вирізняються певними особливостями в побудові взаємостосунків, у ставленні до речей, власного здоров'я, способами мислення, звичками та манерами вдягатися. Кожен із психотипів по-різному проявляється в різних життєвих обставинах. У нашій роботі ми розглянемо, як людина, маючи конкретний психологічний тип, виявляє себе в професійній діяльності, та що допомагає їй досягти ефективності в роботі

Зноба О. М. Соціально-педагогічна допомога старшим підліткам з алкоголе-залежних сімей : кваліфікаційна робота магістра спеціальносіт 231 "Соціальна робота: соціальна педагогіка"/ наук. керівник К. Л. Потопа. Запоріжжя : ЗНУ, 2020. 73 с.
UA : Кваліфікаційна робота: 73 с., 1 таблиця, 54 джерела, 6 додатків Об'єкт дослідження: процес соціалізації підлітків з алкоголе-залежних сімей. Предмет дослідження: соціально-реабілітаційна допомога підліткам з алкоголе-залежних сімей. Мета дослідження: визначити та обґрунтувати найбільш ефективні форми та методи соціально-педагогічної допомоги та реабілітації підліткам з алкоголе-залежних сімей. Гіпотеза дослідження: сімейні відносини і виховний вплив в сім'ях алкоголіків на підлітків, що проявляються у втраті ними батьківської турботи й допомоги, що включає порушення умов ранньої соціалізації, внаслідок материнської й соціально-емоційної депривації, приводити як до психічних і особистісних відхилень у розвитку, так і до виникнення високого рівня тривожності, агресивності або пригніченості, апатії, а також нервово-психічних розладів і різноманітних девіацій поводження. Наукове значення роботи полягає у визначенні впливу алкоголю на психологічний стан дітей, на формування соціально-реабілітаційної програми. Практичне значення роботи полягає у розробці соціально-реабілітаційної програми для підлітків з алкоголе-залежних сімей. Галузь використання: загальноосвітні школи, навчально-виховні та лікувально-виховні заклади для школярів, підлітків, притулки, центри медико-соціальної реабілітації неповнолітніх.
EN : The qualifying work consists of introduction, 2 parts, findings, list of literature (54 items, 11 of foreign origin), 6 addendums on 14 pages. The qualifying work volume is 92 pages long, 73 of them – body text. There are 4 tables. The qualifying work analyzes family relationships and educational influence in alcoholics’ families on adolescents, that appear in the loss of parental care and assistance, including violations of early socialization due to maternal and socio-emotional deprivation, that lead to both mental and personal developmental disabilities, and a high level of anxiety, aggression or depression, apathy, and neuro-psychiatric disorders and various deviations of behavior. The research object: the process of socialization of adolescents from alcoholic families. The research subject: social rehabilitation assistance for adolescents from alcoholic families. The research purpose: identifying and substantiate the most effective forms and methods of social-pedagogical assistance and rehabilitation for adolescents from alcoholic families. The research tasks are: 1) to analyze the literature on the problems of parents' alcoholism and their effects on the mental and personal development of children and to identify the main areas of study for such children; 2) to select methods for studying the peculiarities of mental and personal development of adolescents from alcohol-dependent families and to organize their study; 3) to consider the domestic and international experience of organizing social work with children, one or both parents of whom suffer from alcoholism.

Павленко С. В. Виявлення професійних рис менеджерів промислових підприємств : кваліфікаційна робота магістра спеціальності 053 «Психологія» / наук. керівник А. П. Поплавська. Запоріжжя : ЗНУ, 2020. 92 с.
UA : Робота виклади на 92 сторінок, 5 рисунків, 12 таблиць. Перелік посилання включає 83 джерела. Об’єкт дослідження: організаційна поведінка працівників. В період соціальних змін у суспільстві змінюються механізми керування кадровими ресурсами організації. Це значно впливає на організаційну поведінку працівників, і, не останню роль в тому, чи буде ця організаційна поведінка працівників сприяти ефективності роботи організації, відіграють особистісні риси керівника. Тому метою нашої наукової роботи став теоретичний аналіз проблеми впливу професійних рис менеджера на формування організаційної поведінки працівників. В нашій роботі ми зосередили увагу на теоретичному підході до вивчення організаційної поведінки працівників, представники якого, а саме: С.О. Валуєв та Г.В. Латфуллін вважають, що форма тієї чи іншої поведінки співробітника залежить від того, яку кожен має психологічну програму на рівні свідомості. Організаційна поведінка – це вивчення поведінки людей (індивідів і груп) в організаціях і практичне використання отриманих знань. Відповідно, до основних цілей вивчення організаційної поведінки слід віднести: систематизований опис поведінки людей, пояснення причин вчинків працівників, прогноз поведінки працівників в майбутньому, і на підставі всього цього – забезпечення правильного управління персоналом організації. Наукова новизна нашої дипломної робота полягає в тому, що дослідження особистісних рис керівників допоможе розібратись в тому, які саме моделі організаційної поведінки формуються під впливом того чи іншого психологічного типу керівника.
EN : The work is presented on 92 pages, 5 figures, 12 tables. The list of references includes 83 sources. Object of research: organizational behavior of employees. In the period of social changes in the society the mechanisms of management of human resources of the organization change. This significantly affects the organizational behavior of employees, and, not least the role in whether this organizational behavior of employees will contribute to the effectiveness of the organization, play the personal traits of the leader. Therefore, the aim of our research was a theoretical analysis of the problem of the influence of professional traits of the manager on the formation of organizational behavior of employees. In our work, we focused on a theoretical approach to the study of organizational behavior of employees, whose representatives, namely: S.O. Valuev and GV Latfullin believe that the form of a particular behavior of the employee depends on what everyone has a psychological program at the level of consciousness. Organizational behavior is the study of the behavior of people (individuals and groups) in organizations and the practical use of knowledge. Accordingly, the main objectives of the study of organizational behavior should include: a systematic description of human behavior, explaining the causes of employee behavior, forecasting employee behavior in the future, and on the basis of all this - ensuring proper management of the organization. The scientific novelty of our thesis is that the study of personal traits of leaders will help to understand what models of organizational behavior are formed under the influence of a psychological type of leader.

Тренчук Л. К. Етичні стандарти поведінки судді : кваліфіаційна робота магістра спеціальності 262 «Правоохоронна діяльність» / наук. керівник Д. В. Федчишин. Запоріжжя : ЗНУ, 2020. 101 с.
UA : Кваліфікаційна робота складається зі 101 сторінки, містить 79 джерел використаної інформації. Абсолютна довіра до суду є утопічною. Всі сучасні демократії стурбовані ознаками недовіри до суду, що мають різну якісну та кількісну характеристику, однак уникнути їх неможливо. Актуальність аналізу сучасного досвіду соціологічних оцінок рівня довіри до соціальних інститутів, зокрема суду, пов’язана із тим, що для європейських країн все більш характерним стає парадокс масової свідомості – довіра до суду зменшується навіть за умов підвищення ефективності, доступності, справедливості судочинства, що фіксуються за результатами реформ судоустрою. Зростають вимоги й очікування (особливо у більш освічених чи соціально адаптованих категорій населення), і, відповідно, з’являється ймовірність невідповідності темпів реформ і наявності позитивної динаміки довіри до суду. Оцінка довіри до суду визнана виміром верховенства права (правовладдя). Протягом останніх років законодавець приділяє значну увагу питанням професійної етики суддів. Із 30 вересня 2016 року набув чинності Закон України від 02.06.2016 № 1402-VIII «Про судоустрій і статус суддів». А з 2019 року проголошується про необхідність проведення чергової судової реформи, оскільки попередня не дала результату, на який розраховував законодавець та на який був запит суспільства. Таким чином, вивчення питання етичних стандартів поведінки судді являє сьогодні особливий інтерес для вивчення, адже в Україні передумовами довіри суспільства до здійснення правосуддя є перш за все незалежність, неупередженість, чесність, честь, гідність, професіоналізм суддівського корпусу. Метою кваліфікаційної роботи є визначення змістового наповнення категорій «суддівська етика» в контексті вимог законодавчих актів, які регламентують функціонування судової системи в Україні, та співвідношення їх з міжнародними документами в цій галузі. Об’єктом дослідження даної кваліфікаційної роботи є суспільні відносини з дотримання етичних правил, які застосовуються в діяльності судді. Предметом дослідження є етичні стандарти поведінки судді, закріплені в національних та міжнародних нормативних актах. Методологічну основу роботи складають сукупність загальнонаукових принципів і підходів та спеціально-наукових методів пізнання правових явищ, використання яких дало змогу отримати науково-обґрунтовані результати. Для проведення дослідження будуть застосовані такі загальнонаукові методи як: аналіз і синтез. Теоретико-методологічною основою дослідження в роботі є формально-юридичний метод, який використаний при дослідженні стандартів суддівської етики як правової категорії та системно-структурний метод, за допомогою якого досліджено вимоги законодавчих актів, які регламентують функціонування судової системи в Україні, та співвідношення їх з міжнародними документами в цій галузі, перспективи розробки нормативних документів в цій галузі.
EN : Qualification work consists of 101 pages, contains 79 sources of information used. Absolute trust in the court is utopian. All modern democracies are concerned about signs of distrust of the judiciary, which have different qualitative and quantitative characteristics, but they cannot be avoided. The relevance of the analysis of modern experience of sociological assessments of the level of trust in social institutions, in particular the court, is due to the fact that for European countries the paradox of mass consciousness is becoming more characteristic - trust in the court decreases even as a result of judicial reforms. Demands and expectations are growing (especially among the more educated or socially adapted sections of the population), and, accordingly, there is a possibility of inconsistency between the pace of reforms and the positive dynamics of trust in the judiciary. Assessment of trust in the court is recognized as a measure of the rule of law (rule of law). In recent years, the legislator has paid considerable attention to issues of professional ethics of judges. On September 30, 2016, the Law of Ukraine of June 2, 2016 № 1402-VIII “On the Judiciary and the Status of Judges” came into force. And since 2019, it is proclaimed the need for another judicial reform, as the previous one did not give the result expected by the legislator and which was the request of society. Thus, the study of ethical standards of judicial conduct is of particular interest today, because in Ukraine the prerequisites for public confidence in the administration of justice are primarily independence, impartiality, honesty, honor, dignity, professionalism of the judiciary The purpose of the qualification work is to determine the content of the categories «judicial ethics» in the context of the requirements of legislation governing the functioning of the judicial system in Ukraine, and their relationship with international documents in this area. The object of research of this qualification work is public relations on observance of ethical rules which are applied in activity of the judge. The subject of the study is the ethical standards of judge behavior, enshrined in national and international regulations. The methodological basis of the work is a set of general scientific principles and approaches and special scientific methods of knowledge of legal phenomena, the use of which allowed to obtain scientifically sound results. General scientific methods such as analysis and synthesis will be used to conduct the research. The theoretical and methodological basis of the study is a formal-legal method used in the study of standards of judicial ethics as a legal category and system-structural method, which explores the requirements of legislation governing the functioning of the judicial system in Ukraine and their relationship with international documents in this area, prospects for the development of regulations in this area.

Фірман І. І. Розвиток культури професійної діяльності у системі публічного управління : кваліфікаційна робота магістра спеціальності 281 "Публічне управління та адміністрування" / наук. керівник В. В. Глазунов. Запоріжжя : ЗНУ, 2021. 95 с.
UA : Мета дослідження: аналіз та оптимізація процесу розвитку культури професійної діяльності у системі публічного управління. Об’єкт дослідження: система публічного управління, діяльність якої будується на комунікативних процесах. Предмет дослідження: процес формування культури професійної діяльності у системі публічного управління. Методи дослідження: аналіз, синтез, системний, інтеграційний, структурно-функціональний, комплексний, поведінковий, нормативний. Новизна дослідження: запропоновано пріоритетні напрями оптимізації культури професійної діяльності в системі публічного управління, враховуючи історичні традиції та інноваційний закордонний досвід. Гіпотеза: впровадження позитивного закордонного досвіду формування елементів управлінської культури у практику державного/публічного управління України значно прискорить її (України) Євроінтеграцію. Висновки:1. Сучасне законодавство, що регламентує правила етичної поведінки, потребує вдосконалення, яке можливо здійснити шляхом вивчення за запровадження позитивного закордонного досвіду. 2. Пріоритетними напрямами оптимізації культури професійної діяльності є: удосконалення етичного законодавства (створення етичного кодексу та алгоритмів дій службовців у стандартних та нестандартних ситуаціях); зміщення акцентів в системі навчання, підвищення кваліфікації та стажування на роботу з людьми та розгляд реальних ситуацій; формування позитивного іміджу публічного управління.
EN : Objective of the research: analysis and optimization of the process of developing the culture of professional activity in the system of public administration. Object of the research: public administration system, whose activities are based on communicative processes. Subject of the research: the process of forming a culture of professional activity in the system of public administration. Methods of the research: analysis, synthesis, system, integration, structural and functional, complex, behavioral, normative. Novelty of the research: priority areas for optimizing the culture of professional activity in the system of public administration were proposed, taking into account historical traditions and innovative foreign experience. Hypothesis: implementation of positive foreign experience in the formation of elements of management culture in the practice of public administration of Ukraine will significantly accelerate its (Ukraine's) European integration. Conclusions: 1. Modern legislation governing the rules of ethical conduct needs to be improved, which can be done by studying the implementation of positive foreign experience. 2. The priority areas for optimizing the culture of professional activity are: improvement of ethical legislation (creation of a code of ethics and algorithms of actions of employees in standard and non-standard situations); shifting the emphasis in the system of education, training and internships to work with people and consideration of real situations; formation of a positive image of public administration.