Статті в журналах з теми "Просторовий захист"
Щоб переглянути інші типи публікацій з цієї теми, перейдіть за посиланням: Просторовий захист.
Оформте джерело за APA, MLA, Chicago, Harvard та іншими стилями
Ознайомтеся з топ-23 статей у журналах для дослідження на тему "Просторовий захист".
Біля кожної праці в переліку літератури доступна кнопка «Додати до бібліографії». Скористайтеся нею – і ми автоматично оформимо бібліографічне посилання на обрану працю в потрібному вам стилі цитування: APA, MLA, «Гарвард», «Чикаго», «Ванкувер» тощо.
Також ви можете завантажити повний текст наукової публікації у форматі «.pdf» та прочитати онлайн анотацію до роботи, якщо відповідні параметри наявні в метаданих.
Переглядайте статті в журналах для різних дисциплін та оформлюйте правильно вашу бібліографію.
1
Манжосова, Олена Вікторівна, та Ілона Борисівна Факас. "ЗАХИСТ ОСОБИСТИХ НЕМАЙНОВИХ ПРАВ КОРИСТУВАЧІВ СОЦІАЛЬНИХ МЕРЕЖ: ПРОБЛЕМИ ДОКАЗУВАННЯ". Знання європейського права, № 4 (7 лютого 2020): 109–19. http://dx.doi.org/10.32837/chern.v0i4.12.
Повний текст джерелаАнотація:
Стаття присвячена аналізу реалізації особистих немайнових прав користувачів соціальних мереж та проблемам доказування під час судового захисту таких прав. Визначені основні інформаційні загрози та порушення особистих немайнових прав у процесі користування соціальними мережами. Проаналізовано такі дії користувачів соціальних мереж як кіберзалякування чи кібер-булінг, спрямовані на завдання шкоди психічному або фізичному здоров’ю потерпілого, образи чи приниження. Досліджено чинні нормативно-правові акти України, які розкривають поняття булінгу та встановлюють юридичну відповідальність за нього. Проаналізовано ознаки булінгу та характерні для нього види поведінки.
Досліджено досвід країн Європейського Союзу та США щодо поняття булінгу, визначення особистих немайнових права особи, на які він посягає та встановлення відповідальності за нього. З’ясовано, що в цих країнах наявне досить розгалужене законодавство в сфері захисту від кібербулінгу.
Окреслено проблеми ідентифікації кібербулінгу через відсутність часових і просторових обмежень. Визначено предмет та критерії доказування, а також коло можливих доказів у справах про факти цькування в соціальних мережах. Розкрито поняття такого засобу доказування як електронні докази та порядок їх оформлення. Наголошено на необхідності відображення на електронних доказах дати, часу та місця їх створення.
Особливу увагу приділено дослідженню електронних доказів в судових процесах, а також проблемам доказування під час судового захисту особистих немайнових прав користувачів соціальних мереж.
Проаналізовано судову практику в справах про захист особистих немайнових прав користувачів соціальних мереж, зокрема честі, гідності від кібербулінгу.
Наголошено на необхідності доопрацювання чинних процесуальних кодексів, зокрема внесення до них чітких правил оперування цифровими даними, а також запровадження кримінальної відповідальності за кібербулінг.
2
Чернишов, Д. О. "Сучасні засоби просторово-територіального моделювання екосистем інженерного захисту". Екологічна безпека та природокористування, № 3/4 (24), липень - грудень 2017 р. (2017): 58–66.
Знайти повний текст джерела
3
Зібін, Сергій Данилович, Андрій Олексійович Попов та Володимир Віталійович Твердохлібов. "Розробка моделей радіоелектронної боротьби з РЛС управління зброєю ЗРК". Озброєння та військова техніка 31, № 3 (2 лютого 2022): 67–79. http://dx.doi.org/10.34169/2414-0651.2021.3(31).67-79.
Повний текст джерелаАнотація:
Стверджується, що для обґрунтування технічних вимог до засобів радіоелектронної боротьби (РЕБ) індивідуального захисту літаків слід мати моделі РЕБ з РЛС управління зброєю ЗРК, при цьому мінімально такі моделі повинні містити: просторово-енергетичну модель та сигнально-енергетичні моделі функціонування РЛС управління зброєю ЗРК при супроводженні цілей за дальністю, дальністю та швидкістю, а також за напрямком в умовах радіоелектронного подавлення (РЕП) авіаційними засобами РЕБ. Наводиться стислий опис моделей у табличній формі. Адекватність моделей перевіряється шляхом симуляції їх роботи на ЕОМ. Зазначається, що наведені моделі функціонування РЛС управління зброєю ЗРК в умовах РЕП є основою для обґрунтування основних технічних вимог до авіаційних засобів РЕБ індивідуального захисту.
4
Зібін, С., А. Попов та В. Твердохлібов. "Забезпечення завадозахищеності приймачів сигналів GNSS шляхом використання алгоритмів просторової фільтрації". Озброєння та військова техніка 23, № 3 (26 вересня 2019): 62–67. http://dx.doi.org/10.34169/2414-0651.2019.3(23).62-67.
Повний текст джерелаАнотація:
Здійснюється оцінка потрібного рівня радіо-електронного захисту приймачів сигналів супутникових радіонавігаційних систем (СРНС), що забезпечують застосування наземних платформ озброєння та військової техніки, з урахуванням можливого радіоелектронного подавлення з боку противника. Розглядається адаптивний алгоритм просторової фільтрації сигналів СРНС в умовах впливу спеціально організованих завад з боку противника, побудований на основі рекурентного методу формування оцінки зворотної кореляційної матриці. На основі даного алгоритму створюється модель функціонування завадозахищеного приймача сигналів СРНС в умовах впливу активних завад. За допомогою створеної моделі оцінюється ефективність функціонування завадозахищеного приймача сигналів СРНС в умовах радіоелектронного подавлення.
5
Iohov, O., V. Maliuk та Y. Kaplun. "ОБҐРУНТУВАННЯ ОСНОВНИХ ТЕХНІЧНИХ ВИМОГ ДО ЗАСОБІВ ЗНЕШКОДЖЕННЯ РАДІОКЕРОВАНИХ БОЄПРИПАСІВ". Системи управління, навігації та зв’язку. Збірник наукових праць 3, № 65 (3 вересня 2021): 130–33. http://dx.doi.org/10.26906/sunz.2021.3.130.
Повний текст джерелаАнотація:
Проаналізовано можливості застосування надширокосмугових сигналів для функціонального ураження радіокерованих боєприпасів для радіоелектронного захисту особового складу підрозділів НГУ. Показано, що найбільш перспективними є системи дискретно-безперервної дії, які використовують суміщений ємнісний накопичувач енергії з використанням генераторів імпульсних напруг Аркадьєва-Маркса і узгоджену з ним антенну систему, що дозволяє випромінювати електромагнітні імпульси високої інтенсивності Оцінені енергетичні та просторові характеристики антенної системи засобу функціонального ураження радіокерованих боєприпасів
6
НЕМЧИНОВ, Ю. І., М. Г. МАР’ЄНКОВ, Ю. І. КАЛЮХ, К. М. БАБІК та В. І. ДИРДА. "ЗАХИСТ ЖИТЛОВИХ БУДИНКІВ ВІД СЕЙСМІЧНИХ НАВАНТАЖЕНЬ ТА ДИНАМІЧНИХ ВПЛИВІВ ЗАЛІЗНИЧНОГО ТРАНСПОРТУ". Наука та будівництво 20, № 2 (24 червня 2019): 19–30. http://dx.doi.org/10.33644/scienceandconstruction.v20i2.92.
Повний текст джерелаАнотація:
В статті представлені результати експериментально-теоретичних досліджень щодо вирішення проблеми віброізоляції багатоповерхових житлових будинків у рівні пальового ростверку від потягів залізниці. Результати виконаних робіт дозволили отримати акселерограми поверхні ґрунту на будівельному майданчику; здійснити розроблення розрахункових динамічних моделей віброізольованих 6, 10 та 13-поверхових секцій житлового будинку для проведення розрахунків та розроблення рекомендацій з конструювання вузлів влаштування віброізоляторів та системи сейсмо- та віброзахисту секцій будинку з метою зниження до допустимих за Санітарними нормами динамічних впливів від потягів залізниці. Для захисту від динамічних впливів потягів залізниці за результатами чисельних досліджень та випробувань гумових віброізоляторів, проведених в ДП НДІБК та ІГТМ НАНУ, згідно патенту на оголовок кожної палі перед бетонуванням плити ростверку встановлюється гумовий ізолятор та влаштовується система віброзахисту будинку у рівні підошви плити ростверку та стін підвалу. За результатами розрахунків просторових моделей будинків обґрунтовані параметри гумових ізоляторів для віброзахисту 6, 10 та 13-поверхових секцій. Виконані випробування двох типів гумових віброізоляторів вітчизняного виробництва з зовнішнім діаметром 340 мм і товщиною 40 і 50 мм з доведенням максимального вертикального навантаження до 3200 кН. Середня жорсткість гумового ізолятора діаметром 340 мм та товщиною 50 мм на стиск (при розрахункових навантаженнях на палі до 800 кН) дорівнює Кz = 67000 кН/м; ізолятора товщиною 40 мм Кz = 105000 кН/м (при розрахункових навантаженнях на палі до 1200 кН).Розрахункові коефіцієнти запасу проти перекидання секцій висотою 13, 10 та 6 поверхів дорівнюють від 5,4 до 16,5 при інтенсивності сейсмічних впливів 6 балів. При вітрових впливах коефіцієнти запасу дорівнюють від 101,6 до 196,6.
7
Кравчук, І. С., О. І. Сподін, В. І. Нікітченко та В. Г. Березанський. "Обґрунтування параметрів хибних теплових цілей для захисту літальних апаратів від керованих ракет з інфрачервоним самонаведенням". Наука і техніка Повітряних Сил Збройних Сил України, № 4(41), (25 жовтня 2020): 71–78. http://dx.doi.org/10.30748/nitps.2020.41.08.
Повний текст джерелаАнотація:
Стаття присвячена обґрунтуванню вимог до сучасних хибних теплових цілей для захисту літальних апаратів від керованих ракет з інфрачервоним самонаведенням. Так, для імітування просторових, енергетичних та траєкторних ознак повітряної цілі відстрілювання хибних теплових цілей виконується у вигляді комбінованих залпів, у яких хибні теплові цілі мають різну потужність інфрачервоного випромінювання, різні коефіцієнти лобового опору, завдяки чому швидкість гальмування зустрічним повітряним потоком у них різна, а часові інтервали відстрілювання окремих хибних теплових цілей у залпі підбираються таким чином, щоб амплітудні, спектральні та траєкторні селектори сучасних інфрачервоних головок самонаведення не змогли однозначно виконати селекцію. Підтверджено, що однією з основних характеристик хибних теплових цілей, яка визначає її ефективне застосування для захисту літальних апаратів від керованих ракет з інфрачервоним самонаведенням, є максимальна або пікова сила випромінювання у заданому діапазоні довжин хвиль. Також в статті розглянуто один з нових способів застосування хибних теплових цілей та вимоги до них. Зокрема, обґрунтовані вимоги до закону зміни інфрачервоного випромінювання у часі, необхідної сили інфрачервоного випромінювання, часу виходу на режим та досягнення ефективного рівня випромінювання, а також повного часу випромінювання.
8
Коренчук, Є. В., В. Ф. Дрозда та А. В. Фокін. "РЕПРОДУКТИВНІ ТА ПРОСТОРОВІ ХАРАКТЕРИСТИКИ ПОПУЛЯЦІЙ ХРУЩІВ (SCARABAEIDAE, MELOLONTHINAE), ВАЖЛИВІ ДЛЯ ОПТИМІЗАЦІЇ СИСТЕМИ ЗАХИСТУ СОСНИ ЗВИЧАЙНОЇ". Вісник Полтавської державної аграрної академії, № 1 (27 березня 2020): 44–53. http://dx.doi.org/10.31210/visnyk2020.01.04.
Повний текст джерелаАнотація:
Останніми роками відбувається збільшення популяцій травневих хрущів. Це тісно пов’язано з ри-зиками функціонування розсадників та молодих культур сосни. Для оптимізації технології захисту необхідно мати чітке уявлення про особливості біоекології фітофагів (Melolontha melolontha L., Melolontha hippocastani F., Polyphylla fullo L., Anoxia pilosa F., Amphimallon volgensis Fisch.), зокрема щодо формування репродуктивного потенціалу самиць хрущів, динаміки їх яйцекладки, життєздат-ності яєць, пошарової локалізації яєць, личинок та діапаузуючих лялечок у ґрунті. Тому саме їх дослі-дження і було метою роботи. Дослідження проводили в типових умовах центрального Лісостепу. Для визначення кормової цінності листя деревних культур самиць розташовували в сітчастих садках з листям дубу черешчатого, тополі білої, берези повислої, яблуні, суцвіття сосни звичайної. З ме-тою визначення глибини залягання яєць, личинок та лялечок проводили пошарово: 0–10, 11–20, 21–30, 31–40, 41–50, 51–60, 61–75, 76–90, 91, 91–130, 131–150 см розкопки на ділянках 0,25 м2. Кількість точок обліку 50. Встановлено, що за плодючістю самиць листя дубу черешчатого є оптимальним субстратом, самиці ж, які живились суцвіттям сосни звичайної також характеризуються значним репродуктивним потенціалом. Встановлено динаміку яйцекладки. Перший період триває 5–7 днів. Самиці в цей період відкладають від 17,8 до 29,4 % яєць. Фізіологічно повноцінні яйця самиці відкла-дають у період масової яйцекладки, яка триває 12–14 днів. Третій період яйцекладки 4–7 днів – са-миці відкладають значну кількість фізіологічно неповноцінних яєць. Найбільшу загрозу насадженням представляють личинки, що відродились з яєць, відкладених у період масової яйцекладки. Залежно від глибини розташування, найбільшу життєздатність мають яйця, відкладені в шарі до 30 см, зага-лом, у поверхневому шарі (10 см) та шарі (31–40 см) яйця найбільш уразливі до впливу абіотичних та біотичних регуляторів. Розподіл личинок у ґрунті показує, що у травні найбільш технологічною для внесення біопрепаратів є глибина 10–30 см – в цьому шарі концентрується до 75 % личинок; у червні – липні до 20 см; на початку серпня вносити препарати доцільно на глибину 20–40 см – концентрація личинок становить до 88 %; наприкінці серпня та протягом усього вересня личинки тримаються у шарах до 30 см – 60–88 %, наприкінці вересня та у жовтні–листопаді основна кількість личинок – до 85 % зосереджується на глибині зимівлі 50–75 см, тобто внесення препаратів на цю глибину техно-логічно невиправдане. Показано, що на глибині до 7 см концентрувалося тільки 11,8 % популяції ля-лечок. Рівень їх загибелі на період весняної реактивації становить 65,2%. Наступні прошарки ґрунту 8–15, 16–24 та 25–35 см містили 80,6 % лялечок. Рівень їх загибелі 14,3–15,4 %. Загалом, життєз-датна частина популяцій хрущів становить 84,6–85,7 %, яка і є реальною загрозою насадженням.
9
Lavrov, V. V., O. I. Slobodeniuk та L. A. Savchuk. "Стан зелених насаджень міста Умань". Scientific Bulletin of UNFU 29, № 8 (31 жовтня 2019): 25–30. http://dx.doi.org/10.36930/40290802.
Повний текст джерелаАнотація:
Досліджено вплив діяльності людини на рекреаційно-оздоровчі, захисні і природоохоронні деревостани Умані. З'ясовано ступінь, діагностичні і просторові особливості їх порушення залежно від їх функціонального призначення, лісівничо-таксаційної характеристики, розміщення у ландшафті, відносно об'єктів комунікації та атрактивних центрів скупчення і відпочинку людей. Встановлено, що в районах найпривабливіших об'єктів дендропарку "Софіївка" дерева механічно пошкоджені, витоптується травостій і ґрунт, що на крутих схилах призводить до площинної і вертикальної ерозії ґрунту. Більше деградовані ґрунтозахисні та водоохоронні насадження міста у захисних смугах річок. Поблизу кладовища з могилою духовного наставника хасидів насадження дуба звичайного інтенсивно засмічені, витоптані, дерева мають механічні рани, пошкоджені вогнем. Біля заплави річки Уманки деревостани починають всихати. Це може активізувати розвинену у минулому на схилах систему ярів. У передмісті Мішанка захисні насадження середньо та інтенсивно пошкоджені лише біля річки Олександрівки, що спричинило активізацію розмивів ґрунту. Необхідне удосконалення організації зон відпочинку і регулювання їх відвідування з урахуванням ландшафтно-екологічних, урбоекологічних та природоохоронних норм. Актуальним є збереження пріоритетних захисних функцій досліджуваних насаджень.
10
Кочін, І. В. "Часово-просторовий аспект навчально-педагогічної та наукової діяльності професорсько-викладацького складу кафедри цивільного захисту та медицини катастроф за 1967–2017 роки: розширення континууму". Вісник соціальної гігієни та організації охорони здоров"я України, № 2 (72) (2017): 48–61.
Знайти повний текст джерела
11
Danchuk, Oleg. "Теоретико-методологічні засади побудови лісонасінного районування України". Наукові праці Лісівничої академії наук України, № 21 (28 грудня 2020): 77–86. http://dx.doi.org/10.15421/412028.
Повний текст джерелаАнотація:
Запропоновано методологію проведення робіт для розробки уніфікованого лісонасінного районування території України. Теоретичною основою такої розробки є природна внутрішньовидова мінливість деревних порід, що сформувалася у процесі еволюції як результат пристосування місцевих популяцій до умов середовища їх функціонування під дією природного добору. Для виділення окремих одиниць лісонасінного районування як базову, доцільно використати схему чинного фізико-географічного районування території України; результати досліджень, отримані під час розробки спеціальних видів районувань, важливих для організації ведення лісового господарства; дані з досліджень міжпопуляційної та внутрішньопопуляційної мінливості деревних порід.
Пропонується запровадити систему уніфікованих територіальних одиниць районування наступних рангових рівнів: підрайон, район, округ.
Просторові межі одиниць районування визначаються фізико-географічними умовами території та є загальними для всіх лісотвірних порід. Пропонований принцип використання уніфікованих одиниць районування відмінний від діючої з 1982 р. системи лісонасінного районування, яка, разом з наступними доповненнями, передбачала побудову окремих схем районування загалом для семи основних лісотвірних порід України.
Підрайони, як базові одиниці районування, пропонується поділити на донорні та реципієнтні. Статус донорних підрайонів передбачає заборону використання у їх межах репродуктивного матеріалу інорайонних популяцій. Донорні підрайони є також джерелом репродуктивного матеріалу для спеціально визначених відповідними переліками реципієнтних підрайонів.
Впровадження пропонованих теоретико-методологічних засад лісонасінного районування забезпечить збереження генофонду лісових порід, ефективний захист найцінніших популяцій від проникнення чужорідного генетичного матеріалу, а також збагачення генофонду менш цінних популяцій завдяки штучно регульованому притоку генів із найцінніших популяцій.
12
Sukhorska, O. P., N. B. Slyvka та O. Ya Bilyk. "Аналіз основних рослинних джерел біофлавоноїдів для створення продуктів лікувально-профілактичного призначення". Scientific Messenger of LNU of Veterinary Medicine and Biotechnologies 19, № 80 (5 жовтня 2017): 107–10. http://dx.doi.org/10.15421/nvlvet8022.
Повний текст джерелаАнотація:
Проблеми захисту і корекції дизрегуляції організму і його основних систем при радіаційному навантаженні може бути ефективно вирішені шляхом введення в організм дієтичних харчових добавок з біологічною активністю та функціональних продуктів харчування. У радіозахисному харчуванні важливе значення відводиться флавоноїдам. Метою досліджень було проведення аналізу основних рослинних джерел біофлавоноїдів та розробка харчової композиції для продуктів лікувально-профілактичного призначення, зокрема йогуртів.
Для приготування фітокомпозиції обрано ягоди шипшини, аронії та смородини чорної. Фітокомпозиції вносили у вигляді пюре. Для подовження терміну зберігання та використання композиції у зимовий період її пастеризують 25 хв. при температурі 85 °С. Кількісне співвідношення у пюре ягід смородини, аронії та шипшини становить 3:4:3.
Йогурт виготовляли термостатним способом. Для заквашування використовували закваску АВY-3 компанії Chr.Hansen, до складу якої входять такі види культур мікроорганізмів як Bifidobacterium species, Streptococcus thermophilus, Lactobacillus acidophilus,Lactobacillus delbrueckii subsp. bulgaricus.
Розроблено рецептури кисломолочних напоїв із використанням харчової композиції. Масова частка жиру у готовому продукті становить 2,5%. Досліджено основні фізико-хімічні показники готових продуктів. Встановлено, що збільшення сухих речовин суміші сприяє зростанню кількості міжмолекулярних просторових зв'язків між частинками казеїну, що призводить до інтенсивнішої їх взаємодії. Унаслідок цього помітно збільшується в'язкість продукту і знижується ступінь синерезису під час зберігання.
Запропонована технологія йогурту з наповнювачами радіозахисної дії дозволяє розширити асортимент продукції з радіозахисними властивостями та забезпечити населення України, зокрема працівників зони відчуження та осіб, які проживають на екологічно забрудненій території, оздоровчими продуктами харчування.
13
Kravets, O. Ya. "ВИКОРИСТАННЯ МЕТЕОРОЛОГІЧНИХ ТА ГЕОМОРФОЛОГІЧНИХ ДАНИХ ПРИ РОЗРАХУНКУ ПАВОДКОВИХ СТОКІВ". Scientific Bulletin of UNFU 28, № 2 (29 березня 2018): 129–32. http://dx.doi.org/10.15421/40280224.
Повний текст джерелаАнотація:
Виконано аналіз катастрофічних паводків у басейні Дністра в Карпатах, найбільшим з яких є червневий паводок 1969 р., коли було досягнуто сторічного максимального стоку. Проаналізовано сучасні методи розрахунку паводкових стоків. Запропоновано метод розрахунку, заснований на генетичній формулі стоку та цифровій моделі рельєфу. Розроблено цифрові моделі рельєфу верхніх частин басейнів річок Свіча та Бистриця Солотвинська, карти ізохрон стоку. Виконано розрахунок максимального стоку на основі генетичної формули. Виконані дослідження показують, що обмеженість та низька точність вихідних метеорологічних та геоморфологічних даних не гарантують точних розрахунків та захисту від небезпечних паводків навіть з використанням найсучасніших геоінформаційних систем. Тому важливими є аналіз і використання результатів багаторічних спостережень за паводками у попередні роки. Вони дають змогу певною мірою прогнозувати наслідки дощових паводків. Подальший прогрес у гідрологічних розрахунках пов'язаний з детальними знаннями про рельєф, які дає цифрова модель рельєфу. На основі цифрової моделі рельєфу створено просторово-часову модель паводкового стоку, в якій для кожної вершини регулярної сітки визначено координати, ухили поверхні, віддалі до водорозділу та до водного потоку, інтенсивність і шар опадів. Використання цифрової моделі рельєфу дасть змогу розробити для кожного басейну регіональну методику розрахунку паводків, врахувати максимум параметрів поверхневого стоку, а також зміну їх у часі.
14
Король, Ярослав. "СПЕЦИФІЧНІ АСПЕКТИ ТА АКТУАЛЬНІ ПРОБЛЕМИ ВЕДЕННЯ ХІМІЧНОЇ, БІОЛОГІЧНОЇ, РАДІАЦІЙНОЇ РОЗВІДКИ В УМОВАХ МІСТА". Збірник наукових праць Національної академії Державної прикордонної служби України. Серія: військові та технічні науки 85, № 2-3 (11 квітня 2022): 123–38. http://dx.doi.org/10.32453/3.v85i2-3.834.
Повний текст джерелаАнотація:
Сучасні умови підготовки та ведення загальновійськового бою (бойових дій), які підтверджені досвідом локальних війн, збройних конфліктів останніх десятиріч та перебігом подій щодо відсічі та стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, враховуючи, що бойові дії відбуваються переважно в умовах урбанізованої місцевості, обумовлюють необхідність створення сучасної системи хімічного, біологічного, радіологічного та ядерного захисту у Збройних Силах України. На жаль, попри безперечну важливість комплексної готовності та спроможності військових підрозділів до дій у складних умовах сучасного загальновійськового бою, деякі питання бойової підготовки вважаються непріоритетними та залишаються недостатньо вивченими. Одним із них є всебічна підготовка та ведення військовими частинами (підрозділами) хімічної, біологічної, радіаційної розвідки в умовах урбанізованої місцевості, яка апріорі характеризується великою щільністю промислових об’єктів. Деякі з них у своїх технологічних процесах серед іншого використовують небезпечні хімічні речовини. В умовах сучасності, коли за рахунок своєї асиметричності загрози суттєво відрізняються від небезпек двадцятого століття, проявляються тенденції не тільки до збільшення просторових і скорочення часових показників загальновійськового бою, але і його наземно-повітряно-підземного характеру, а специфіка бою у населеному пункті дуже часто вимагає від підрозділів здатності діяти самостійно, у відриві від основних сил військових частин, питання своєчасного виявлення та оцінювання хімічної, біологічної, радіаційної обстановки стає одним із першочергових. У статті на основі досвіду локальних війн і збройних конфліктів останніх десятиріч та загальних тенденцій розвитку приладів і засобів хімічної, біологічної, радіаційної розвідки Збройних Сил України та армій провідних країн світу розглянуто проблемні питання подальшого удосконалення та особливостей ведення хімічної, біологічної, радіаційної розвідки в умовах міста (населеного пункту).
15
Пасічник, О. В., В. С. Конопліцький та Ю. Є. Коробко. "ПРОСТОРОВЕ МАТЕМАТИЧНЕ ОБГРУНТУВАННЯ ФОРМИ ТА ПАРАМЕТРІВ ОПЕРАЦІЙНОЇ РАНИ ПІД ЧАС ХІРУРГІЧНОГО ВИСІЧЕННЯ МЕЛАНОЦИТАРНИХ НОВОУТВОРЕНЬ ШКІРИ В ДИТЯЧОМУ ВІЦІ". Scientific and practical journal "Stomatological Bulletin" 115, № 2 (22 вересня 2021): 94–99. http://dx.doi.org/10.35220/2078-8916-2021-40-2.17.
Повний текст джерелаАнотація:
Зазвичай нижня частина меланоцитарних новоутво- рень шкіри знаходиться на глибині не більше 1-2 мм, і навіть глибше, що характерно для вроджених неву- сів, а також для пігментних новоутворень великих розмірів, які значно виступають над поверхнею шкіри та мають виражену внутрішньошкірну частину. Варі- анти неповного видалення меланоцитарних новоутво- рень: розріз має недостатню глибину, внаслідок чого частина невусних клітин залишається в нижніх шарах шкіри; захват здорових тканин в горизонтальному пло- щині недостатній, внаслідок чого частина невусних клітин залишається в латеральних краях рани. Непо- вне видалення пігментних невусів відбувається при його поверхневому видаленні із недостатнім захватом здорових тканин (лазер, електрокоагуляція тощо). Мета дослідження – підвищити ефективність опе- ративного лікування пігментних новоутворень у дітей. Матеріали та методи: дослідження проводилось на базі онкогематологічного відділення Вінницької облас- ної дитячої клінічної лікарні, математична модель для розрахунку параметрів оперативного доступу прово- дились на платформі Microsoft Excel. Наукова новизна. Гіпотеза даного припущення передбачала розрахунок відношення площі шкіри, разом із пігментним новоут- воренням, у дітей до площі видаленої гіподерми на рівні апоневрозу. Під час реалізації даної гіпотези враховува- лись отримані в останні роки дані щодо особливостей анатомічних структур, які розташовані між власне дермою, глибокою фасцією та апоневрозом. Висновки. Порівняльний математичний розрахунок відповідно до запропонованої просторової геометричної моделі біоптату у вигляді усіченого еліптичного конусу пере- конливо засвідчує збільшення корисного обсягу опе- раційного матеріалу при плановому гістологічному дослідженні порівнняно із циліндричною еліпсною кон- фігурацією біоптату за рахунок залучення у поле мікро- скопічного вивчення можливих «залишкових структур» (відростків), що відповідають меланоцитарним неву- сам, під маскою яких можуть відбуватись розвиток початкових стадій меланоми.
16
Balashevska, Yu, M. Demchenko, Yu Kyrylenko, O. Kotsuba, O. Pecherytsa та I. Shevchenko. "Спільне використання мобільної радіологічної лабораторії та системи підтримки прийняття рішень як ефективний підхід до аварійного моніторингу". Nuclear and Radiation Safety, № 1(93) (29 березня 2022): 16–26. http://dx.doi.org/10.32918/nrs.2021.1(93).02.
Повний текст джерелаАнотація:
Проведення радіаційного обстеження та оперативний аналіз розповсюдження забруднення на прилеглих до АЕС територіях під час важкої аварії забезпечують надійне підґрунтя для прийняття рішень щодо вжиття дій та невідкладних контрзаходів для захисту персоналу і населення. Проте на практиці вибір просторово-часових параметрів вимірювань та пробовідбору часто ускладнений, зокрема несприятливою радіаційною обстановкою або обмеженістю в часі для збору даних тощо.
Якщо на ранніх етапах реагування для прийняття рішень щодо впровадження захисних заходів може бути достатньо попередніх результатів моделювання атмосферної дисперсії радіоактивних речовин та оцінки доз опромінення для постульованого сценарію розвитку подій, то з надходженням перших результатів моніторингу, задля уточнення моделі та забезпечення підстав для інтерпретації її результатів, виникає потреба у підсиленні інструментів прогнозування радіаційних наслідків використанням їх сумісно із засобами мобільного моніторингу.
Наявні методики та рекомендації МАГАТЕ щодо аварійного моніторингу залишають простір для впровадження можливостей сучасних інструментів моделювання. Ця стаття містить перші напрацювання для розробки методології спільного використання системи підтримки прийняття рішень та мобільної лабораторії з метою успішного проведення аварійного моніторингу навколишнього середовища у реальному часі. Наведені у ній результати дослідження, виконаного в межах координованого дослідження МАГАТЕ CRP J15002, стосуються сумісного використання мобільної радіологічної лабораторії RanidSONNI та європейської системи підтримки прийняття рішень JRODOS.
Застосовані підходи ґрунтуються на нинішньому досвіді Державного підприємства «Державний науково-технічний центр з ядерної та радіаційної безпеки» у підтвердженні результатів моделювання реальними даними вимірювань параметрів радіаційної обстановки, наданими мобільною лабораторією під час реагування на лісові пожежі в зоні відчуження і зоні безумовного (обов'язкового) відселення протягом останніх років.
17
Черниш, Наталія. "НОРМАТИВНЕ РЕГУЛЮВАННЯ ПРАВОВОЇ ОСВІТИ У ВИЩИХ ВІЙСЬКОВИХ НАВЧАЛЬНИХ ЗАКЛАДАХ СРСР ТА НЕЗАЛЕЖНОЇ УКРАЇНИ". Professional Pedagogics 1, № 22 (4 серпня 2021): 123–31. http://dx.doi.org/10.32835/2707-3092.2021.22.123-131.
Повний текст джерелаАнотація:
Актуальність: дослідження нормативних засад правової освіти військовослужбовців дає змогу оцінити вплив на неї державної освітньої політики, сприяє критичному осмисленню та подальшому вдосконаленню системи правової освіти в процесі її реформування. Мета: виявити й охарактеризувати особливості регламентації правової освіти майбутніх офіцерів у вищих військових навчальних закладах (далі – ВВНЗ) України у ХХ та на початку ХХІ століть (1943-2015); порівняти нормативні засади правової освіти у вищих військових навчальних закладах СРСР та незалежної України. Методи: історико-генетичний (з’ясування передумов і чинників розвитку правової освіти у вищих військових навчальних закладах України досліджуваного періоду); хронологічний, логіко-історичний (дослідження процесу та етапів розвитку правової освіти у вищих військових навчальних закладах, виявлення особливостей, суперечностей, закономірностей у просторово-часовій послідовності); порівняльно-аналітичний, зіставно-педагогічний (аналіз нормативно-правової бази означеного періоду, періодичних видань, досвіду здійснення правової освіти у вищих військових навчальних закладах). Результати: проаналізовано нормативні засади здійснення правової освіти майбутніх офіцерів Збройних Сил СРСР та незалежної України, встановлено особливості її регламентації на різних історичних етапах. Висновки: З’ясовано, що протягом досліджуваного періоду розвиток правової освіти офіцерів у ВВНЗ мав три основні етапи: перший (1943-1975) характеризується оновленням нормативної бази Збройних сил СРСР з урахуванням бойового досвіду, розвитку озброєння та змін у світовій геополітичній обстановці; другий (1975-1991), під час якого нормативне регулювання правової освіти в галузі розвивалося в умовах наростання системної кризи СРСР; третій (1991-2015), за якого відбувалися становлення й розбудова системи військової освіти незалежної України. Попри те, що сучасна система військової освіти незалежної України є наступницею радянської, між ними існують суттєві відмінності, пов’язані із набуттям Україною статусу суверенної держави (прийняття нею відповідних зобов’язань, як повноправного учасника міжнародних відносин, зокрема, щодо забезпечення прав людини у мирний та воєнний час), орієнтацією на захист інтересів власного народу (замість геополітичних амбіцій наддержави), інтеграцією в оновлену національну систему освіти (зокрема, щодо забезпечення її якості). Усе перелічене, зі свого боку, позначалося на баченні завдань правової освіти офіцерів у ВВНЗ, і, як наслідок на її нормативних засадах.
18
ВАКУЛЕНКО, ОЛЕКСАНДР. "Правовий, психологічний та соціально-економічний аспекти проблеми моральної шкоди, завданої громаді". Право України, № 2018/04 (2018): 165. http://dx.doi.org/10.33498/louu-2018-04-165.
Повний текст джерелаАнотація:
Проблема моральної шкоди, завданої громаді (зокрема, в разі екологічних правопорушень), встановлення факту заподіяння, чинників та міри цієї шкоди є вкрай актуальною. Питання ж компенсації моральної шкоди та методика її розрахунку належить до найскладніших у юридичній практиці. У різних країнах його вирішують по-різному; в Україні після призупинення використання методики О. Ерделевського проблема відшкодування моральних збитків набула особливої гостроти. Тим паче, коли це стосується групових позовів. У зв’язку з цим очевидною є потреба теоретичних і методологічних розробок у цьому напрямі. Метою статті є аналіз правового, психологічного та соціально-економічного аспектів проблеми моральної шкоди, завданої громаді, а також розробка (на практичній основі) альтернативного методу розрахунку її відшкодування з можливістю подальшої конвертації у грошовий еквівалент. Встановлено, що існуючий процесуальний інструментарій і правова невизначеність у матеріальному праві на сьогодні не сприяють розвитку інституту екологічних class-action в Україні, хоча право на class-action для природоохоронних не урядових громадських організацій гарантоване спеціальним законодавством (ст. 21 Закону України “Про охорону навколишнього природного середовища” та Закон України “Про громадські об’єднання”). Отже, постраждала громада може обрати групову форму захисту права, стаючи суб’єктом відшкодування. Принциповим та обов’язковим є лише зазначення меж групи за просторовим принципом, часом та іншими обставинами. Саме така група (громадська організація “Фонд подолання наслідків Васильківської трагедії”) звернулася до Асоціації психологів України (далі – АПУ) з проханням розробити методологічний інструментарій визначення розміру моральної шкоди, заподіяної постраждалим. Оскільки факт заподіяння моральної шкоди встановлює лише суд, нашим завданням було визначити обсяг моральних страждань потерпілих внаслідок техногенної катастрофи та виявити рівні вираженості посттравматичного стресового розладу. Впродовж декількох місяців таке дослідження було проведено фахівцями АПУ на основі теоретичного аналізу проблеми та методологічного обґрунтування діагностики тяжкості й глибини моральних страждань, яких зазнали члени громади. У статті докладно представлено алгоритм дослідження та його результати. На основі проведеної роботи було розроблено формулу монетизації завданих громаді моральних збитків. Базуючись на Цивільному кодексі України та загальній судовій практиці визначення моральної шкоди, ми використали низку психологічних коефіцієнтів, а за грошову основу взяли середнє арифметичне від суми мінімальних заробітних плат за час, що минув від техногенної катастрофи. У статті обґрунтовується компетентність фахового висновку за сукупними результатами проведених психодіагностичних процедур і наводиться остаточна формула монетизації моральних страждань. Аргументується також важливість соціально-психологічного та соціально-економічного аспектів проблеми.
19
I.V., Varnavska, and Cheremisin O.V. "CREATING OF SOCIAL PROFESSIONAL ENVIRONMENT FOR THE FORMATION OF CULTURAL COMPETENCE." Collection of Research Papers Pedagogical sciences, no. 94 (May 6, 2021): 66–73. http://dx.doi.org/10.32999/ksu2413-1865/2021-94-9.
Повний текст джерелаАнотація:
Article considers the role of cultural competence of a specialist as a mandatory professionally important quality that ensures the effectiveness and success of an individual's activities and abilities. It is proved that the team of applicants for Higher Education has special characteristics: social and professional orientation (to get a profession), common interests, goals, due to the attitude to the profession with different motivation for educational and professional activities; uniformity in age characteristics and level of Education; dynamism in accordance with the sequence of training from course to course; a high degree of self-organization, self-management. The article analyzes the creation of a spatial and subject component of an enriched socio-professional environment that models the socially competent behavior of future economists, the organization and conduct of various events: competitions, projects on socially significant issues. Applicants worked on the creation and subsequent protection of social Posters, Presentations, and videos, which, in turn, provided a socially significant design of the institution and its classrooms. The main attention is paid to the areas of creating an enriched social and professional environment as interaction with the Student Parliament, coordination with it of the main measures for the formation of cultural competence of future economists. After all, the Student Parliament, as an important representative body of self-government of higher education applicants, ensures the right and opportunity to independently decide on education and everyday life, protect their rights and interests, and participate in the management of an educational institution. Article analyzes the creation of a social and professional environment on the example of the work of the Kherson State agrarian and economic University, where applicants for higher education are involved in many educational, organizational and scientific projects.Key words: professional education, pedagogy, economic education, higher education institution, Kherson State Agrarian and Economic University. У статті розглянуто роль культурної компетентності фахівця як обов’язкової професійно важливої якості, що забезпечує ефективність й успішність діяльності та здатності особистості. Доведено, що колективу здобувачів вищої освіти притаманні особливі характеристики: соціально-професійна спрямованість (на здобуття професії), спільність інтересів, цілей, що зумовлені відношенням до професії за різної мотивації до навчально-професійної діяльності; однорідність за віковими ознаками і рівнем освіти; динамічність відповідно до послідовності навчання від курсу до курсу; високий ступінь самоорганізації, самоуправління. Проаналізовано створення просторово-предметного складника збагаченого соціально-професійного середовища, що моделює соціально компетентну поведінку майбутніх економістів, організацію і проведення різноманітних заходів: конкурсів, проєктів із соціально значущої проблематики. Здобувачі працювали над створенням і подальшим захистом соціальних плакатів, презентацій, відеороликів, які своєю чергою забезпечили соціально-значуще оформлення закладу, його аудиторій. Основна увага приділяється напрямам створення збагаченого соціально-професійного сере-довища як взаємодії із студентським парламентом, узгодження з ним основних заходів із формування культурної компетентності майбутніх економістів. Адже студентський парламент як важливий представницький орган самоврядування здобувачів вищої освіти забезпечує право і можливість самостійно вирішувати питання щодо навчання і побуту, захисту їх прав та інтересів, а також брати участь в управлінні навчальним закладом. Проаналізовано створення соціально-професійного середовища на прикладі роботи Херсонського державного аграрно-економічного університету, в якому здобувачі вищої освіти залучені до багатьох навчальних, організаційних та наукових проєктів.Ключові слова: професійна освіта, педагогіка, економічна освіта, вищий навчальний заклад, Херсонський державний аграрно-економічний університет.
20
Ivanyshyn, Volodymyr, Viktor Buhay, Valentyn Dudko та Oleksii Penkovets. "ПОЛЬОВІ Й ЛАБОРАТОРНІ ІНЖЕНЕРНО-ГЕОЛОГІЧНІ ДОСЛІДЖЕННЯ ДІЛЯНКИ ПІД БУДІВНИЦТВО БАГАТОКВАРТИРНИХ ЖИТЛОВИХ БУДИНКІВ У ПІВНІЧНІЙ ЧАСТИНІ м. ЧЕРНІГОВА". TECHNICAL SCIENCES AND TECHNOLOG IES, № 2 (12) (2018): 245–62. http://dx.doi.org/10.25140/2411-5363-2018-2(12)-245-262.
Повний текст джерелаАнотація:
Актуальність теми дослідження. Інженерно-геологічні вишукування (дослідження) на будь-якій ділянці під будівництво на території м. Чернігова завжди актуальні, тому що четвертинні відклади, які покривають всю його площу, неоднорідні, фізико-механічні властивості їх дуже змінюються просторово і по глибині. Постановка проблеми. Переважно більшість будівель і споруд у м. Чернігові закладається на четвертинних відкладах, які покривають всю його територію. Літологія та стратиграфічна повнота її часто змінюється на площі та в розрізі, що є проблемою для будівництва. Тому кожна ділянка під будівництво будь-якого об’єкта повинна детально досліджуватися. Аналіз останніх досліджень і публікацій. Безпосередньо на ділянці, яка була об’єктом вишукувань, раніше робота не проводилася. Виділення недосліджених частин загальної проблеми. Невирішеною частиною проблеми була відсутність результатів інженерно-геологічних вишукувань на ділянці, яка розглядається. Постановка завдання. Цільовим завданням робіт було вивчення інженерно-геологічних умов ділянки, на якій планується будівництво житлових будинків. Виклад основного матеріалу. Вивчена ділянка розташована між Чернігівсько-Городнянською моренно-зандровою рівниною та долиною р. Стрижень. За тектонічним районуванням територія вишукувань належить до північної частини Дніпровсько-Донецької западини. Інженерно-геологічна модель будови ділянки, яка розвідана до глибини 20 м, ґрунтується на інженерно-геологічних розрізах свердловин (літологічних колонках), графіках статич-ного зондування та геологічних розрізах. У розрізах свердловин виділено вісімнадцять верств і 26 інженерно-геологічних елементів. Розкриті свердловинами осади представлені згори до низу насипними ґрунтами, верхньо-середньо- та середньо-нижньочетвертинними відкладами. Ґрунтові води безнапірного типу знаходяться на глибині 9,5 і більше метрів. Висновки відповідно до статті. 1. За результатами виконаних робіт встановлено, що розкрита товща четвертинних осадових відкладів на ділянці неоднорідна, окремі частини її мають спорадичне поширення. 2. Ґрунти ІГЕ 11,12 просадні при додаткових навантаженнях. 3. На моренно-зандровій рівнині наявна «верховодка» на ґрунтах ІГЕ 14,15. При цьому ґрунти ІГЕ 11,12 стають текучими. 4. При розрахунках палевих фундаментів необхідно використовувати дані статичного зондування. 5. Через можливе підтоплення території з природних та антропогенних причин при проектуванні потрібно передбачити: гідроізоляцію фундаментів і підлог підвалів; регулювання поверхневого стоку; облаштування водопровідних комунікацій для запобігання втрати води та промислових стоків; захисні заходи, зокрема дренаж для забезпечення стійкості будівель до деформацій підмурків, нормальних умов будівництва й експлуатації заглиблених приміщень через наявність «верховодки»; при зміні плану розташування забудов та поверховості будівель виконання робіт здійснювати згідно з вимогами ДБНА 2.1.-1-2014.
21
T.V., Mishchenko. "MOTIVATIONAL ASPECT OF FUNCTIONING OF PHRASEOLOGICAL UNITS IN ENGLISH NEWS STORIES: A COGNITIVE RHETORICAL APPROACH." South archive (philological sciences), no. 86 (June 29, 2021): 70–75. http://dx.doi.org/10.32999/ksu2663-2691/2021-86-11.
Повний текст джерелаАнотація:
The aim of the suggested investigation lies in defining mechanisms of activating person’s basic needs with the help of PhUs in the news stories. To achieve the goal we have used the method of random sampling, linguo-cognitive and contextual-interpretational analysis.The results of the research. A cognitive-rhetorical approach to studying functions of PhUs’ in news stories has revealed that they appeal to person’s basic needs: physiological, safety, belongingness, reputation and self-actualization. The effects of satisfying the needs or their deficit are created by PhUs due to their constructional basis resting on preconceptual sensorimotor structures.PhUs produce the effect of the deficit of the physiological need in food relying on the relations of motion through many intermediate points. While the sense of satisfying the mentioned need is created by the PhUs based on ENABLEMENT, which also along with the COMPULSION image-schema creates the impression of self-actualization of participants represented as the source of the force activity. PhUs with the meaning of close distance and containment create the effect of inclusion into a family circle or a social group and the relations of exclusion conversely point that the belongingness need is not satisfied. Phraseological units trigger the feelings of safety being based on BLOCKAGE serving as a protection or safety deficit representing participants as the source of DISABLEMENT and COUNTERFORCE. PhUs appealing to the esteem need are based on STATUS VERTICALITY creating the effect of satisfying this need localizing event participants at the TOP and their DOWN position, i.e. their not reaching the top of the status hierarchy indicates the deficit of esteem. Conclusions. Phraseological units are constructions, i.e. pairings of form, meaning and function, which rely on preconceptual sensorimotor structures – image-schemas. Localizing, space-motor and dynamic relations as the basis for PhUs as constructions allow us to explain the mechanisms of the effects of satisfying or the deficit of the basic human needs produced by the units under investigation.Key words: construction, cognitive rhetoric, needs, rhetorical effects. Мета пропонованого дослідження полягає у встановленні механізмів активації базових потреб людини за допомогою ФО у текстах новин. Досягнення мети і завдань статті стало можливим завдяки застосуванню методів суцільної вибірки, лінгвокогнітивного та контекстуально-інтерпретаційного аналізу. Результати дослідження. Когнітивно-риторичний підхід до вивчення ролі ФО в новинних текстах виявив, що досліджувані одиниці апелюють до базових потреб людини: фізіологіч-них, у безпеці, належності, репутації і самоактуалізації. ФО формують ефекти задоволення або дефіциту вказаних потреб за рахунок їхньої конструкційної сутності, яка спирається на доконцептуальні структури сенсомоторного походження. ФО ство-рюють ефект дефіциту задоволення фізіологічної потреби в їжі з опертям на відношення руху багатьма проміжними точками. Натомість відчуття задоволення вказаної потреби сталі вирази викликають за рахунок ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ МОЖЛИВОСТІ, яке також поряд із образ-схемою ПРИМУШЕННЯ, формує враження самоактуалізації учасників подій, співвідносних із джере-лом силової дії. Звороти зі семантикою близької відстані і вміщення створюють ефект входження до кола сім’ї або соціальної групи, а відношення виключення, навпаки, свідчать про незадоволення потреби в належності. Фразеологізми викликають враження безпеки, спираючись на образ-схему ПЕРЕШКОДА, яка виконує захисну функцію, або дефіциту безпеки, представ-ляючи учасників подій як джерело ПОЗБАВЛЕННЯ МОЖЛИВОСТІ і ПРОТИДІЇ. ФО, які апелюють до потреби у визнанні, засновуються на СТАТУСНІЙ ВЕРТИКАЛІ, створюючи ефект задоволення цієї потреби через локалізацію учасників подій УГОРІ, а про дефіцит визнання свідчить зображення суб’єктів УНИЗУ, тобто недосягнення ними вершини статусної ієрархії.Висновки. Фразеологічні одиниці є конструкціями, тобто єдністю форми, значення і функцій, яка спирається на доконцеп-туальні структури сенсомоторного досвіду людини – образ-схеми. Локалізаційні, просторово-моторні і динамічні відношення в основі ФО як конструкцій дозволяють пояснити механізми створюваних досліджуваними одиницями риторичних ефектів задоволення або дефіциту потреб.Ключові слова: конструкція, когнітивна риторика, потреби, риторичні ефекти.
22
Яким’як, С., та Є. Вдовицький. "Аналіз чинників, що впливають на виконання завдань Військово-Морськими Силами під час захисту економічної діяльності держави на морі в умовах гібридних дій противника". Збірник наукових праць Центру воєнно-стратегічних досліджень НУОУ імені Івана Черняховського, 7 червня 2021, 75–81. http://dx.doi.org/10.33099/2304-2745/2021-1-71/75-81.
Повний текст джерелаАнотація:
В результаті захоплення Криму Російська Федерація встановила та здійснює контроль над значною частиною територіального моря, виключної (морської) економічної зони України, об’єктів виробничої діяльності на морі, морської інфраструктури та інших складових морського потенціалу України. При цьому, вона не лише веде незаконну економічну діяльність в неконтрольованих Україною водах, а й здійснює гібридні дії щодо перешкоджання провадженню Україною морегосподарської діяльності. Це обумовлює необхідність залучення до її захисту сил (військ) Військово-Морських Сил Збройних Сил України (далі – ВМС).
Питання щодо ведення гібридних дій Російською Федерацією в морі, їх вплив на ведення економічної діяльності Україною, застосування ВМС для виконання завдань щодо протидії противнику досить добре висвітлені у наукових дослідженнях останніх років. Проте аналіз впливу чинників на ефективність застосування сил (військ) під час виконання завдань захисту економічної діяльності держави на морі в умовах гібридних дій противника комплексно не проводився та не був предметом окремого дослідження.
У статті визначено зовнішні та внутрішні чинники, які впливають на застосування ВМС під час виконання завдань захисту економічної діяльності держави на морі та проведено аналіз характеру їх впливу на ефективність застосування сил (військ).
Виявлено низку обмежень, що обумовлені зазначеними чинниками, на просторові та часові показники виконання силами (військами) ВМС завдань, а також способи їх виконання.
Встановлено, що в теперішній час чіткий перелік завдань щодо захисту економічної діяльності держави на морі та способи їх виконання в чинних керівних документах з питань застосування ВМС не визначені, через що їх виконання здійснюється несистемно та епізодично.
Вказано на необхідність обґрунтування переліку завдань та доцільних способів їх виконання силами (військами) ВМС для ефективного захисту економічної діяльності України на морі.
23
Kochin, I. V. "ЧАСОВО-ПРОСТОРОВИЙ АСПЕКТ НАВЧАЛЬНО-ПЕДАГОГІЧНОЇ ТА НАУКОВОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ПРОФЕСОРСЬКО-ВИКЛАДАЦЬКОГО СКЛАДУ КАФЕДРИ ЦИВІЛЬНОГО ЗАХИСТУ ТА МЕДИЦИНИ КАТАСТРОФ ЗА 1967-2017 РОКИ: РОЗШИРЕННЯ КОНТИНУУМУ". Вісник соціальної гігієни та організації охорони здоров'я України, № 2 (26 вересня 2017). http://dx.doi.org/10.11603/1681-2786.2017.2.8107.
Повний текст джерелаАнотація:
Мета роботи - дослідити і узагальнити досвід роботи професорсько-викладацького складу кафедри ЦЗ та МК за 50 років (1967–2017 рр.), відслідкувати динаміку змін навчально-педагогічної та наукової роботи, дати оцінку напрацюванням, зробити висновки для подальшого удосконалення навчального процесу, підготовки медичних кадрів та наукової діяльності.Матеріали і методи. Проведення дослідження архівних і поточних матеріалів організації та діяльності ДЗ «Запорізька медична академія післядипломної освіти МОЗ України» та кафедри ЦЗ та МК за 1926–2017 рр. Проаналізовано та узагальнено матеріали навчально-методичної, педагогічної та наукової діяльності професорсько-викладацького складу кафедри з використанням компаративного методу та контент-аналізу.Результати. Дано оцінку в часово-просторовому аспекті розвитку навчально-педагогічної, навчально-методичної та наукової діяльності кафедри ЦЗ та МК 1967–2017 рр., виокремлено досягнення та накреслено шляхи подальшого удосконалення навчальної та наукової роботи.Висновки. Минуле медицини, розглянуте у компарації з її сучасним станом, дає змогу простежити й оцінити в історичній послідовності зміни у медичній освіті, навчальному процесі, змісті медичних знань, підготовці медичних кадрів, проблематиці науки, пануючих теоріях й парадигмах, організаційних формах надання екстреної медичної допомоги при НС техногенного, природного, соціального та воєнного характерів.