Статті в журналах з теми "Пропускної спроможності"
Щоб переглянути інші типи публікацій з цієї теми, перейдіть за посиланням: Пропускної спроможності.
Оформте джерело за APA, MLA, Chicago, Harvard та іншими стилями
Ознайомтеся з топ-32 статей у журналах для дослідження на тему "Пропускної спроможності".
Біля кожної праці в переліку літератури доступна кнопка «Додати до бібліографії». Скористайтеся нею – і ми автоматично оформимо бібліографічне посилання на обрану працю в потрібному вам стилі цитування: APA, MLA, «Гарвард», «Чикаго», «Ванкувер» тощо.
Також ви можете завантажити повний текст наукової публікації у форматі «.pdf» та прочитати онлайн анотацію до роботи, якщо відповідні параметри наявні в метаданих.
Переглядайте статті в журналах для різних дисциплін та оформлюйте правильно вашу бібліографію.
1
Королюк, Н. О., Д. Ю. Голубничий та Я. Г. Поліщук. "Обґрунтування підходу щодо оцінки пропускної спроможності в інформаційно-телекомунікаційній мережі Повітряних Сил". Системи озброєння і військова техніка, № 1(61), (14 травня 2020): 23–30. http://dx.doi.org/10.30748/soivt.2020.61.03.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті в результаті проведеного аналізу встановлено, що основою інформаційної інфраструктури є сучасні мультисервісні телекомунікаційні мережі, ефективність функціонування яких з урахуванням досвіду операції об’єднаних сил залежить від ступеня автоматизації та інтелектуалізації. Визначені вимоги до системи зв’язку, які необхідні для забезпечення якісного управління частинами та підрозділами Повітряних Сил. Обрунтована доцільність використання єдиного пiдходу щодо оцінки пропускної спроможності в інформаційно-телекомунікаційних мережах Повітряних Сил. Визначенні шляхи щодо досягнення необхідного рівня пропускної спроможності системи зв’язку, що дозволяють в складних умовах обстановки забезпечити якість пропускної спроможності не нижчі вимагаємої. Запропонований метод балансування навантаження мережі, який забезпечує статистично рівномірний розподіл навантаження на серверах, високі показники продуктивності, пропускної спроможності, відмовостійкості.
2
Пермяков, Олександр, Наталія Королюк, Дмитро Голубничий та Петро Скоропанюк. "Алгоритм мультифракталього балансування навантаження інформаційно-телекомунікаційних мереж спеціального призначення". Сучасні інформаційні технології у сфері безпеки та оборони 42, № 3 (17 грудня 2021): 63–70. http://dx.doi.org/10.33099/2311-7249/2021-42-3-63-70.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті встановлено, що основою інформаційної інфраструктури ефективної системи управління є сучасні мультисервісні телекомунікаційні мережі, ефективність функціонування яких з урахуванням досвіду операції Об’єднаних сил залежить від ступеня автоматизації та інтелектуалізації. Спостерігається стрімке зростання обсягу трафіку даних і потреб у розмірах інформаційних потоків в процесі надання видів послуг. Існуючі телекомунікаційні мережі виявилися неспроможними по обслуговуванню абонентів з заданими показниками якості, вирішенню задач по управлінню трафіком. Існуючі засоби оцінки, управління, формування трафіка, розподілу, маршрутизації і обмеження інтенсивності носять розподільчий характер. Евристичні моделі оцінки, управління трафіком, пошуку найкоротшого шляху в мережі не здатні враховувати зміну поточного навантаження мережного вузла, характеристики трафіків користувачів. Визначені вимоги до системи зв’язку, які необхідні для забезпечення якісного управління частинами та підрозділами Повітряних Сил. Проаналізовані основні фактори, що впливають на оцінку пропускної спроможності та сформовані рекомендацій щодо балансування навантаженням в інформаційно-телекомунікаційній мережі Повітряних Сил. На підставі аналізу мультифрактальних властивостей вхідного трафіку запропоновано динамічний алгоритм балансування трафіку. Обґрунтована доцільність використання єдиного підходу щодо оцінки пропускної спроможності в інформаційно-телекомунікаційних мережах Повітряних Сил. Визначені шляхи щодо досягнення необхідного рівня пропускної спроможності системи зв’язку, що дозволяють в складних умовах обстановки забезпечити якість пропускної спроможності не нижчі вимагаємої. Для досягнення високих показників продуктивності, пропускної спроможності, доцільно зменшення часу відгуку в розподілених системах шляхом балансування навантаженням мережі. Це забезпечує управління трафіком і максимального використання всіх серверів в кластері. Запропонований підхід щодо балансування навантаженням повинен забезпечувати статистично рівномірний розподіл навантаження на серверах, високі показники продуктивності, пропускної спроможності, відмовостійкості, низький час відгуку. Алгоритм балансування повинен розподіляти запити по серверам так, щоб відхилення завантаженості серверів від середнього значення було мінімальним.
3
Л. Л., НІКОЛАЄВА, БЕРЕЗА В. В. та СМОЛЕЦЬ В. В. "ПЛАНУВАННЯ ЗРОСТАННЯ ПОТУЖНОСТІ МОРСЬКИХ ПОРТІВ". Manager. Bulletin of Donetsk State University of Management 91, № 2 (19 січня 2022): 89–95. http://dx.doi.org/10.35340/2308-104x.2021.91-2-10.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті наголошується про необхідність планування потужностей портів. Доведено зв’язок конкурентоспроможності порту та збільшення його потужності. Встановлено, що управління потенціалом включає планування та реалізацію потенціалу, а планування потенціалу включає проєктування, оцінку та фінансування. Підкреслено, що пропускна спроможність порту представляє баланс між покращеною якістю обслуговування та впливом на добробут суспільства й інвестиційними витратами на покращення пропускної спроможності.
4
Krasnikova, N. O., H. O. Filatov та D. A. Krasnikov. "Обмеження перетину кордону в системі нетарифного регулювання міжнародної торгівлі і формуванні іміджу країни". Bulletin of the Dnipropetrovsk University. Series: Management of Innovations, № 7 (25 грудня 2016): 215. http://dx.doi.org/10.15421/191623.
Повний текст джерелаАнотація:
У разі введення безвізового режиму між Україною та Європейським Союзом (ЄС) постане проблема відповідності пропускної спроможності українських пунктів пропуску чисельності осіб, які хочуть перетнути кордон. Відсутність необхідності отримання візи не скасовує обов’язкового проходження митного та прикордонного контролю, проте потенційно збільшує кількість осіб, які мають намір перетнути кордон. Зростаюча кількість перетинів кордону у випадку їх невідповідності умовам пропускних пунктів – потенційний нетарифний обмежувальний бар’єр у міжнародній торгівлі. Загроза іміджу країни від появи такого інструменту нетарифного регулювання свідчить про актуальність дослідження. Мета роботи полягала у дослідженні динаміки фактичних і потенційно можливих перетинів кордону й визначенні напрямків оптимізації процедури такого перетину для усунення негативного впливу цього нетарифного інструменту регулювання міжнародної торгівлі на загальний імідж країни. Проаналізовано особливості перетину кордону України та ЄС через автомобільні пункти пропуску на основі кількісних даних, що стосуються перетину україно-польського кордону. З’ясовано цілі й структуру переміщень через кордон за частотою. Визначено критерії збільшення невідповідності між фактичною й номінальною пропускною спроможністю українських пунктів пропуску. Наукова новизна дослідження – установлення характеру кількісного впливу обмежень перетину кордону на імідж країни за допомогою світових рейтингів. Практична значущість дослідження полягає у визначенні шляхів удосконалення процедури перетину кордону: 1) об’єднання польської та української інфраструктури контролю на пунктах пропуску; 2) створення окремих черг для проходження кордону особами без транспортних засобів; 3) спрощення процедури контролю на кордоні як за рахунок проведення перевірки тільки прикордонниками, так і шляхом збільшення вартості товарів, які громадянин може ввозити в країну; 4) фінансування технічного оснащення пунктів пропуску та їх інфраструктури за рахунок введення цільового загального збору для осіб, які перетинають кордон; 5) формування публічної і регулярної статистики перетину кордону. Перспективний напрямок подальших розвідок – економічне обґрунтування доцільності запропонованих шляхів удосконалення пропускної спроможності пунктів пропуску.
5
Kalashnikova, T. Yu, Yu V. Kucheruk та O. Yu Kugaj. "ПРОПУСКНАЯ СПОСОБНОСТЬ ЖЕЛЕЗНОДОРОЖНОГО НАПРАВЛЕНИЯ В УСЛОВИЯХ СКОРОСТНОГО ДВИЖЕНИЯ". Научный взгляд в будущее, № 09-02 (30 квітня 2018): 24–29. http://dx.doi.org/10.30888/2415-7538.2018-09-02-022.
Повний текст джерелаАнотація:
Розглянуто можливість реформування залізниць загального користування України у вигляді реалізації «європейської» моделі функціонування ринку залізничних перевезень, що передбачає надання пропускної спроможності та «ниток» графіку окремим перевізникам, у т
6
Ostapchuk, Viktor M., Sergiy I. Pharaon та Leonid O. Bondarenko. "МЕТОДИКА ОЦІНКИ ПРОПУСКНОЇ СПРОМОЖНОСТІ ЯК ХАРАКТЕРИСТИКИ СИСТЕМИ ВІЙСЬКОВОГО ЗВ’ЯЗКУ". Сучасні інформаційні технології у сфері безпеки та оборони 1, № 31 (1 березня 2018): 81–84. http://dx.doi.org/10.33099/2311-7249/2018-31-1-81-84.
Повний текст джерела
7
Горбенко, А. Ю. "Аналіз якості http-послуг у залежності від пропускної спроможності радіоканалу". Збірник наукових праць Центру воєнно-стратегічних досліджень НУОУ імені Івана Черняховського, № 1-59 (7 березня 2018): 116–19. http://dx.doi.org/10.33099/2304-2745/2017-1-59/116-119.
Повний текст джерела
8
Тупиця, І. М., В. В. Димчук, К. В. Чуянов та М. М. Кодацький. "Метод підвищення пропускної спроможності скритого каналу в інфокомунікаційних системах спеціального призначення". Системи озброєння і військова техніка, № 4(60) (28 листопада 2019): 53–57. http://dx.doi.org/10.30748/soivt.2019.60.07.
Повний текст джерела
9
Anakhov, P. V. "Збільшення пропускної спроможності ділянки телекомунікаційної мережі за рахунок просторово-енергетичного мультиплексування". Реєстрація, зберігання і обробка даних 19, № 1 (21 березня 2017): 50–54. http://dx.doi.org/10.35681/1560-9189.2017.19.1.126493.
Повний текст джерела
10
Zinchenko, Andrii O., Oleksandr M. Nesterov та Catherine A. Zinchenko. "ДО ПИТАННЯ ПРОПУСКНОЇ СПРОМОЖНОСТІ ЯК ОСНОВНОГО ПОКАЗНИКА ЕФЕКТИВНОСТІ ФУНКЦІОНУВАННЯ СИСТЕМИ ВІЙСЬКОВОГО ЗВ’ЯЗКУ". Сучасні інформаційні технології у сфері безпеки та оборони 32, № 2 (1 серпня 2018): 135–40. http://dx.doi.org/10.33099/2311-7249/2018-32-2-135-140.
Повний текст джерела
11
Nesterov, Oleksandr. "Удосконалений метод розрахунку пропускної спроможності системи зв’язку спеціального призначення на інформаційних напрямках". Сучасні інформаційні технології у сфері безпеки та оборони 36, № 3 (23 грудня 2019): 11–14. http://dx.doi.org/10.33099/2311-7249/2019-36-3-11-14.
Повний текст джерела
12
Вишняков, Володимир Михайлович, та Мхамад Ібрагім Ахмад Альомар. "Збільшення корисного завантаження вузлового обладнання комп’ютерних мереж". New computer technology 11 (22 листопада 2013): 159–60. http://dx.doi.org/10.55056/nocote.v11i1.164.
Повний текст джерелаАнотація:
Однією з важливих умов під час експлуатації вузлового обладнання комп’ютерних мереж є забезпечення високого значення коефіцієнту корисного завантаження обладнання [1]. Цей коефіцієнт визначають як відношення середньої швидкості передачі даних крізь вузлове обладнання до пропускної здатності даного обладнання. Проблема збільшення коефіцієнту корисного завантаження вузлового обладнання полягає в тому, що магістральний трафік має пульсуючий характер, який відносять до самоподібних (фрактальних) випадкових процесів [2]. Таким процесам притаманні непередбачувані зміни та неможливість прогнозування. Через це існуючі технології обробки протокольних блоків даних в умовах пульсуючого трафіку не в змозі забезпечити високий рівень завантаження вузлового обладнання (ВО), зокрема магістральних мультиплексорів, комутаторів, маршрутизаторів, шлюзів, серверів тощо.Ступінь завантаження ВО поточним трафіком на проміжку часу τ визначається коефіцієнтом завантаження КВО – відношенням досягнутої на цьому проміжку швидкості (інтенсивності) обробки пакетів ІВО до пропускної спроможності цього обладнання СВО,тобтоКВО=ІВО/СВО. По мірі підвищення завантаження ВО на часових ділянках сплесків трафіку ймовірність перенавантаження зростає, що може призвести до лавиноподібного збільшення втрат пакетів і, отже, до перевищення нормативного значення коефіцієнту втрат пакетів, що неприпустимо [3]. Тому доводиться суттєво обмежувати середню швидкість обробки пакетів на портах ВО у порівнянні із його пропускною здатністю з тим, щоб уникнути втрат пакетів під час пульсацій трафіку. Робота пакетної мережі може вважатися лише тоді ефективною, коли кожен її ресурс є суттєво завантаженим, але не перенавантаженим. Оскільки обладнання сучасних пакетних мереж є високо вартісним, то міркування економічної доцільності змушують прагнути до найбільш повного використання ресурсів такого обладнання, щоб обробляти якомога більші обсяги даних у перерахунку на одиницю вартості задіяного обладнання, і при цьому в умовах пульсацій трафіка намагатися не втратити якість обробки інформації. Тобто, необхідно намагатися забезпечити оптимальний компроміс між рівнем завантаження ресурсів мережі і якістю надання послуг.З метою підвищення завантаженості вузлового обладнання (ВО) визначено можливі шляхи удосконалення технології адаптивного управління розподілом ресурсів пакетних мереж [4; 5]. У роботі [5]пропонується ефективний спосіб збільшення корисного завантаження ВО за рахунок використання механізму адаптивного перерозподілу пропускної спроможності пакетного комутатора між його портами у реальному часі. Проте цей спосіб не враховує статистичні характеристики реального пакетного трафіку, що суттєво зменшує ефективність застосування вищеназваного способу на практиці. Окрім того, не враховується негативний вплив системних помилок, пов’язаних із адаптивністю та дискретністю процесу перерозподілу. З метою підвищення ефективності адаптивного управління авторами проведено дослідження статистичних характеристик реального пакетного трафіку і запропоновано способи перетворення нестаціонарних потоків трафіку у квазістаціонарні відрізки, що надає можливість зменшення системних помилок адаптивного управління. При цьому потік пакетів розподіляється на декілька черг з різним пріоритетом [5]. Для визначення пріоритету аналізуються тільки заголовки пакетів, що забезпечує мінімальну затримку під час аналізу.
13
Dotsenko, N. "Results of research of the throughput of the tomato chopper-wiper." Proceedings of the Tavria State agrotechnological university 21, no. 1 (2021): 116–24. http://dx.doi.org/10.31388/2078-0877-2021-21-1-116-124.
Повний текст джерела
14
Svyrydov, A. S. "МЕТОД ПІДВИЩЕННЯ НАДІЙНОСТІ ПЕРЕДАЧІ ДАНИХ ПІД ЧАС ВИКОРИСТАННЯ ПРОТОКОЛУ TCP FREEZE ШЛЯХОМ ПІДВИЩЕННЯ ПРОПУСКНОЇ СПРОМОЖНОСТІ". Системи управління, навігації та зв’язку. Збірник наукових праць 3, № 49 (3 липня 2018): 135–38. http://dx.doi.org/10.26906/sunz.2018.3.135.
Повний текст джерелаАнотація:
У даній статті розглянуто протокол TCP, розглянуті його недоліки, а, зокрема, розриви TCP з'єднань. Розглянуто існуючі модифікації, які дозволяють усунути такі недоліки. Виявлено недоліки існуючих методів. Запропоновано метод управління передачею даних, в протоколі TCP Freeze, що дозволяє підвищити надійність передачі даних. Такий метод заснований на динамічній зміні, в залежності від умов, параметрів протоколу, які в своїй незміненій версії задаються статично. Висновки. Ефективність методу управління передачею даних, що використовується в протоколі TCP Freeze, може бути поліпшена в бездротовому гетерогенному середовищі за допомогою варіювання параметрів. Виявлено, що за умови рівності параметрів і їх значенні близькому до 20 , пропускні спроможності протоколів TCP Freeze і TCP Reno будуть практично рівними. При більш низьких значеннях параметрів протокол TCP Reno показує кращу ефективність, ніж TCP Freeze, а при великих значеннях параметрів пропускна здатність протоколу TCP Freeze буде перевищувати таку у TCP Reno. Використання запропонованого методу дозволяє зменшити час передачі даних в мережі внаслідок реалізації алгоритму управління розміром плаваючого вікна протоколу, що згладжує флуктуації останнього і приводить до меншого числа повторних передач пакетів даних, а також обробку події хендовера.
15
Girina, Olga B. "ON SOME APPROACHES TO MODELING OF THE SEA TRADING PORTS THROUGHPUTS." Development of Management and Entrepreneurship Methods on Transport (ONMU) 78, no. 1 (2022): 29–41. http://dx.doi.org/10.31375/2226-1915-2022-1-29-41.
Повний текст джерелаАнотація:
The article considers the existing approaches to modeling the capacity of commercial seaports. A review of research on seaport development models in order to summarize the experience of modeling complex processes and improve their use for forecasting and analysis.. Economic and mathematical modeling of ports is directly related to one or another of their conceptual modelsExamples of stochastic modeling studies, queuing models, scenario approach with combination of simulation modeling, use of Markov apparatus with demolition, dynamic optimization model based on methods of inventory management theory, namely the generalized Wagner-Whitein dynamic model are considered.Simulation modeling of sea trade ports in four main directions was considered: modeling of dynamic systems, discrete − event modeling, system dynamics, agent modeling.The aim of the study is to compare approaches to modeling the capacity of commercial seaports in the current state.A two-level multifactor dynamic model of linear programming is proposed to determine the capacity of ports and their specialization by type of cargo in a broad sense. The multifactorial modeling by the proposed model and the possibility of its use for the purposes of analysis limiting the capacity of ports, and to justify options for their deve-lopment.The method of organizing the delivery of goods through transshipment ports by different modes of transport is implemented in the process of optimal distribution of cargo between ports and modes of transport, which determines the specialization of ports by type of cargo in a broad sense. It was solving the problem determines the reserves of port capacity and limiting the resources of ports in which to invest for the development of growing cargo flows. The possibility of choosing options for the development of commercial seaports was realized in the model on the basis of maximum net income with the condition of repayment of loans in equal amounts and additional restrictions on investment, loans by year and the condition of inseparable net present value of individual investment projects in ports.Multicriteria optimization was considered in order to choose a solution that meets the interests of all participants in the transport process.Comparison of analytical, simulation and situational modeling of sea trade ports is performed.Keywords: analytical, econometric models, simulation modeling, situational modeling, sea trade ports
16
Kryvitskyi, Viktor. "ОЦІНКА РЕЗУЛЬТАТИВНОСТІ МИТНОГО КОНТРОЛЮ В УМОВАХ СПРОЩЕННЯ МИТНИХ ФОРМАЛЬНОСТЕЙ". PROBLEMS AND PROSPECTS OF ECONOMIC AND MANAGEMENT, № 4(16) (2018): 246–53. http://dx.doi.org/10.25140/2411-5215-2018-4(16)-246-253.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті досліджено наукові підходи вчених-економістів до визначення сутності митного контролю та запропоновано трактувати цю дефініцію як систему заходів, дія яких спрямована на запобігання переміщенню товарів через митний кордон із порушенням вимог митного законодавства. У роботі виокремлено основні показники результативності митного контролю та здійснено оцінку їх абсолютних та відносних значень, що дало змогу виявити позитивні тенденції, а саме: підвищення пропускної спроможності кордону та покращення процедур митного контролю; скорочення частки митних оглядів та зростання частки документальних перевірок у структурі форм митного контролю. Негативним моментом є виявлені митними органами випадки заниження митної вартості товарів, неправильного визначення країни походження товару, або ж віднесення товарів не до тієї класифікаційної групи, що свідчить про подальшу необхідність удосконалення форм та методів митного контролю на основі автоматизованої системи управління митними ризиками.
17
Tarbaiev, S. I., and M. G. Tverdokhlib. "Comparison of resource allocation strategies for LTE basic stations from the point of view of using its throughput." Telecommunication and information technologies 66, no. 1 (2020): 25–32. http://dx.doi.org/10.31673/2412-4338.2020.012532.
Повний текст джерела
18
Гнатюк, М. С., С. О. Нестерук, Л. В. Татарчук та Н. Я. Монастирська. "МОРФОМЕТРИЧНІ АСПЕКТИ АНАЛІЗУ ВІКОВИХ СТРУКТУРНИХ ЗМІН АРТЕРІЙ СЕЧІВНИКА". Вісник медичних і біологічних досліджень, № 3 (8 грудня 2021): 12–16. http://dx.doi.org/10.11603/bmbr.2706-6290.2021.3.12561.
Повний текст джерелаАнотація:
Резюме. Дослідження ангіоархітектоніки інтраорганного судинного русла в нормі й при різних патологічних станах постійно знаходиться в полі інтересів науковців. Варто зазначити, що різнотиповість вікових судинних реакцій сечівника залишаються суперечливими. Мета дослідження – морфометрично дослідити вікові структурні зміни артерій сечівника. Матеріали і методи. Комплексом морфологічних методів досліджені артерії сечівника 15 свиней-самців в′єтнамської породи, яких поділили на 2 групи: перша нарахувала 8 інтактних практично здорових тварин віком 3,5–4 місяці, друга – 7 інтактних свиней віком 6,5–7 місяців. Із сечівника виготовляли гістологічні мікропрепарати. Проводили морфометрію артерій сечівника і вимірювали їх зовнішній та внутрішній діаметри, товщини медії та адвентиції, висоту ендотеліоцитів, діаметр їх ядер, визначали індекс Вогенворта, ядерно-цитоплазматичні відношення в ендотеліоцитах та відносний об′єм ушкоджених ендотеліоцитів. Кількісні показники оброблялися статистично. Результати. Встановлено, що з віком суттєво змінювалися морфометричні параметри артерій переважно дрібного калібру сечівника. Зовнішній діаметр досліджуваних судин збільшився усього на 0,6 %, товщина медії – на 9,8 %, індекс Вогенворта – на 21,9 %, товщина адвентиції – на 35,2 % (р<0,001). Внутрішній діаметр артерій дрібного калібру зменшився на 9,3 % (р<0,001). Виявлене свідчило про вікове зниження пропускної здатності артерій сечівника і погіршання його кровопостачання. З віком виникають атрофічні та апоптичні зміни в ендотеліоцитах при стабільності клітинного структурного гомеостазу. Висновки. Вікова структурна перебудова артерій сечівника у дослідних тварин характеризується потовщенням їх стінки, зростанням товщини медії, адвентиції, індексу Вогенворта, звуженням їх просвіту, зниженням пропускної спроможності досліджуваних судин та погіршанням кровопостачання органа. З віком зменшується висота ендотеліоцитів, діаметри їх ядер, зростає відносний об′єм ушкоджених ендотеліоцитів при стабільності клітинного структурного гомеостазу. Ступінь вікового ремоделювання досліджуваних судин домінує в артеріях дрібного калібру сечівника.
19
ЛИТВИН, Вадим, та Ігор ТАРАН. "КІЛЬКІСНА ОЦІНКА ВПЛИВУ ОБЛАШТУВАННЯ ПАРКУВАЛЬНИХ МІСЦЬ У КРАЙНІЙ ПРАВІЙ СМУЗІ НА ЕФЕКТИВНІСТЬ ДОРОЖНЬОГО РУХУ". СУЧАСНІ ТЕХНОЛОГІЇ В МАШИНОБУДУВАННІ ТА ТРАНСПОРТІ 2, № 15 (26 листопада 2020): 41–53. http://dx.doi.org/10.36910/automash.v2i15.391.
Повний текст джерелаАнотація:
Стрімкі темпи росту автомобілізації призвели до значного перевищення попиту на місця паркування над наданою їх кількістю. Подібна ситуація є характерною рисою більшості середніх та великих міст України. В умовах недоліку місць для паркування найбільшого поширення набуло облаштування паркувальних місць у крайній правій смузі. Застосування даного заходу призводить до зниження пропускної спроможності вулично-дорожньої мережі міста та погіршення умов безпеки руху транспорту. Тому, у роботі проаналізовано вплив облаштування таких паркувальних місць на ефективність руху у м. Дніпро. В якості об’єкта дослідження обрано перехрестя вул. Я. Мудрого та вул. Воскресєнської. Інтенсивності транспортних потоків на перехресті були отримані методом натурних обстежень для ранкової години «пік» з 700 до 800. У програмному середовищі PTV VISSIM розроблено дві імітаційні транспортні моделі перехрестя (без смуги та зі смугою для паркування). Результати моделювання, засвідчують, що облаштування паркувальних місць у крайній правій смузі знижує ефективності руху за всіма обраними показниками в діапазоні від 26% до 62%. Значення запропонованого авторами комплексного показника ефективності для дороги без «парковки» становить – 1,00, а для дороги з облаштованою паркувальною зоною – 0,54. Доведено, що загальна ефективність такого рішення для обраного об’єкту дослідження знизила ефективність організації дорожнього руху на 46%. Проведено експертне оцінювання, за результатами якого були розраховані вагові коефіцієнти для обраних показників. Отриманий розподіл вагових коефіцієнтів характеризується дуже незначною розбіжністю. Це засвідчує, що всі обрані авторами показники є значимими під час прийняття остаточних рішень щодо обґрунтування заходів з підвищення ефективності дорожнього руху.
20
Holovkina, Viktoriya, та Yuriy Furman. "Вплив занять плаванням із застосуванням елементів аквафітнесу й інтервального гіпоксичного тренування на функцію зовнішнього дихання дівчат 11–12 років". Physical education, sports and health culture in modern society, № 2(46) (30 червня 2019): 99–104. http://dx.doi.org/10.29038/2220-7481-2019-02-99-104.
Повний текст джерелаАнотація:
Актуальність. Складовою частиною фізичної підготовки юних плавців є застосування в тренувальних заняттях вправ, які сприяють покращенню силових здібностей. Однак зловживання вправами силового спрямування в залі сухого плавання може негативно вплинути на функціональний стан кардіореспіраторної системи юних плавців. Тому вдосконалення майстерності юних плавців повинно відбуватися за умов комплексного підходу до процесу вдосконалення фізичної підготовленості та з урахуванням вікових функціональних можливостей спортсменів. У статті подано результати дослідження об’ємних і швидкісних показників функції зовнішнього дихання дівчат-плавчинь 11–12 років. Мета роботи. Науково обґрунтувати доцільність комплексного застосування в тренувальному процесі плавчинь 11–12 років методу інтервального гіпоксичного тренування й елементів аквафітнесу шляхом дослідження динаміки показників функції зовнішнього дихання. Методи дослідження. Обстежено 62 спортсменки віком 11–12 років, спортивний стаж яких становив 2–3 роки. Дослідження функції зовнішнього дихання здійснювалося за допомогою спірографічного методу із використанням спірографа відкритого типу «CARDIO SPIRO» протягом 24 тижнів. Реєстрували частоту дихання, об’ємні та швидкісні показники зовнішнього дихання. Результати роботи. Установлено, що в плавчинь під впливом занять плаванням із застосуванням елементів аквафітнесу й інтервального гіпоксичного тренування вірогідно покращилися показники дихального об’єму, частоти дихання, максимальної вентиляції легень, життєвої ємності легень на вдиху та видиху, резервного об’єму дихання на вдиху та видиху, а також швидкісні показники функції зовнішнього дихання, які підтверджують покращення пропускної спроможності великих бронхів. Висновки. Рекомендовано для покращення функції зовнішнього дихання плавчинь 11–12 років на етапі початкової базової підготовки комплексно застосовувати елементи аквафітнесу й інтервальне гіпоксичне тренування.
21
Бурлака, О. А., С. В. Яхін та О. У. Дрожчана. "ДОСЛІДЖЕННЯ ВПЛИВУ СОЛОМИСТОСТІ ТА СТУПЕНЯ ЗАВАНТАЖЕННЯ МОЛОТАРКИ ЗЕРНОЗБИРАЛЬНИХ КОМБАЙНІВ ACROS-530 ТА «JD-9500» НА ЯКІСТЬ ОБМОЛОТУ ЗЕРНА ОЗИМОЇ ПШЕНИЦІ". Вісник Полтавської державної аграрної академії, № 2 (28 червня 2019): 293–303. http://dx.doi.org/10.31210/visnyk2019.02.38.
Повний текст джерелаАнотація:
Метою даної статті є визначення впливу соломистості хлібної маси та ступеня завантаженнямолотарки зернозбиральних комбайнів ACROS-530 та «JD-9500», що виконані за класичною танген-ціальною схемою обмолоту зерна на якість сепарації – втрати зерна за комбайном та засміченістьбункерного зерна на збиранні озимої пшениці прямим комбайнуванням в агрокліматичних умовахПолтавського району Полтавської області. Експериментальні данні були отримані шляхом вимірю-вань змінних технологічних режимів роботи зернозбиральних комбайнів ACROS-530 та «JD-9500».На основі аналізу експериментальних даних побудовані поверхні відгуку, що характеризують залеж-ність між висотою зрізу рослин Х1, см; засміченістю бункерного зерна Y1, %; та втратами зернаZ1, % (збирання озимої пшениці комбайнами ACROS-530 та «JD-9500» на швидкості руху4,5 км/год.). Можливо зазначити, що, для агротехнічних умов Полтавського району, при збираннізерна озимої пшениці прямим комбайнуванням з урожайністю до 5т/га рекомендована висота зрізузнаходиться в діапазоні 5…15 см. При цьому збільшення висоти зрізу покращує ефективність робо-ти сепарувальних механізмів комбайнів. Тому, якщо потрібно зібрати майже всю солому, рекомен-довано зменшувати швидкість руху відносно базових налаштувань комбайнів. А якщо частину соло-ми можливо залишити у якості органічних добрив, – критерієм завантаження комбайна є втратиза молотаркою та засміченість зерна, що транспортується в бункер. Також досліджені залежнос-ті між швидкістю руху зернозбиральних комбайнів ACROS-530 та «JD-9500» – Х1ʹ, км/год; засміче-ністю бункерного зерна Y1, %; та втратами зерна Z1, % при фіксованій висоті зрізу – 7…10 см.Кращі показники якості обмолоту зерна отримані при швидкості руху обох комбайнів 4,5…5 км/год.Але за умов однакової, з розрахунку на одиницю ширини молотарки, пропускної спроможності ком-байнів втрати зерна на комбайні «JD-9500» (на 0,5…1 % менше) та ступінь засміченості бункерно-го зерна (на 2…3,5 % менше) в порівнянні з комбайном ACROS-530. Це обумовлено більш досконалимиконструктивними рішеннями повітряно-решітної очистки комбайну «JD-9500». Отримані нами ре-зультати досліджень у вигляді рекомендацій доцільно використовувати в роботі інженерних таагрономічних служб при проведенні контролю якості та технологічного налаштування зернозбира-льних комбайнів, що сконструйовані за класичною схемою молотильно-сепарувального пристрою, наобмолоті озимої пшениці в сільськогосподарських підприємствах та фермерських господарствахПолтавського району Полтавської області.
22
ГЕТМАНЮК, Сергій, Павло Лисак та Віталій Гула. "РОЗРОБКА ІНСТРУМЕНТАРІЮ ВИБОРУ РАЦІОНАЛЬНИХ ПАРАМЕТРІВ СИСТЕМИ ПРИКОРДОННОГО КОНТРОЛЮ". Збірник наукових праць Національної академії Державної прикордонної служби України. Серія: військові та технічні науки 83, № 2 (21 лютого 2021): 70–81. http://dx.doi.org/10.32453/3.v83i2.559.
Повний текст джерелаАнотація:
Статтю присвячено теоретичному дослідженню процесів охорони державного кордону на шляхах міжнародного та міждержавного сполучення, розробці науково-обґрунтованих напрямків удосконалення та розвитку прикордонного контролю в пунктах пропуску.У cтатті проаналізовано пасажиро-транспортний потік на шляхах міжнародного та міждержавного сполучення та виявлені основні загрози і ризики в системі прикордонного контролю в пунктах пропуску через державний кордон; досліджено можливість наявного науково-методичного апарату щодо обґрунтування параметрів системи прикордонного контролю, обґрунтовано напрями його удосконалення та розвитку. Описуються перспективи удосконалення методу комплексної оцінки ефективності функціонування системи прикордонного контролю а також розроблення методики вибору варіанта побудови раціональної системи прикордонного контролю з урахуванням витрат ресурсів. Сформовано рекомендації щодо реалізації методу аналізу ризиків при виборі варіанту системи прикордонного контролю та розроблення комплексної методики оцінки ефективності функціонування системи прикордонного контролю за множиною показників, сформовано дихотомічний граф показників комплексної оцінки ефективності функціонування системи прикордонного контролю.
Сутність комплексної оцінки та вибору оптимального варіанту побудови СПК за удосконаленим методом зводиться до наступного: 1) формується множина показників оцінки ефективності функціонування системи; 2) будується дихотомічний граф оцінок; 3) розробляються шкали і матриці дихотомічних оцінок за окремими показниками; 4) визначається множина критичних варіантів забезпечення необхідного рівня функціонування системи; 5) визначається оптимальний варіант, який забезпечує заданий рівень функціонування системи в пункті пропуску.
Застосування комплексної методики надає можливість визначення управлінських параметрів, вибору технологій контролю та заходів забезпечення, реалізація яких забезпечить ефективність функціонування системи прикордонного контролю на заданому рівні. Метод комплексної оцінки ефективності функціонування системи прикордонного контролю забезпечує вибір з безлічі критичних варіантів рішень оптимального, при якому досягається заданий рівень функціонування системи прикордонного контролю при найменших витратах ресурсів.
На основі отриманих результатів запропоновано практичні рекомендації посадовим особам органів і підрозділів охорони державного кордону щодо організації оперативно-службової діяльності. Вони розкривають послідовність і зміст роботи по розробці дихотомічного графа показників комплексної оцінки ефективності функціонування системи прикордонного контролю, розробці алгоритмів виконання типових операцій прикордонного контролю, забезпечення пропускної спроможності пункту пропуску, обґрунтуванню параметрів системи прикордонного контролю в пунктах пропуску та підвищенню їх значень.
23
ПУСТЮЛЬГА, Сергій, Валентин ПРИДЮК, Віктор САМОСТЯН та Володимир САМЧУК. "РОЗРАХУНОК ОПТИМАЛЬНОГО ПЛАНУ ВИКОРИСТАННЯ РІЗНИХ МОДЕЛЕЙ ТРОЛЕЙБУСІВ НА МАРШРУТАХ МІСЬКОЇ ТРАНСПОРТНОЇ МЕРЕЖІ". СУЧАСНІ ТЕХНОЛОГІЇ В МАШИНОБУДУВАННІ ТА ТРАНСПОРТІ 2, № 17 (14 листопада 2021): 127–38. http://dx.doi.org/10.36910/automash.v2i17.642.
Повний текст джерелаАнотація:
Робота присвячена розробці оптимізаційної моделі ефективного використання наявних у підприємств електротранспорту марок тролейбусів на маршрутній мережі міста за електронними таблицями (на прикладі парку тролейбусів у м. Луцьку).
Завдання підвищення ефективності роботи міського пасажирського транспорту може бути вирішене або за рахунок оновлення транспортних засобів, або за рахунок підвищення ефективності роботи наявного рухомого складу. Але, щоб знизити витрати підприємств на виконання транспортної роботи, необхідно удосконалити підходи до її планування, і, як наслідок цього, забезпечити зниження собівартості перевезень і поліпшення якості обслуговування.
Для забезпечення найбільш ефективного транспортного обслуговування населення із пасажирських перевезень, організації дорожнього руху, необхідно, щоб транспортна система найбільш оптимально відповідала потребам міста. Існує два шляхи підвищення такої ефективності: або збільшення пропускної спроможності міської транспортної мережі, або раціональне використання існуючої мережі та наявного рухомого складу для перевезення пасажирів.
Перше рішення пов’язане із великими матеріальними витратами на реконструкцію транспортних вузлів і магістралей. Другий напрям - раціоналізація використання існуючих транспортних систем і оптимізація процесів перерозподілу навантажень як на транспортну мережу, так і на різні типи транспортних засобів, що здійснюють пасажирські перевезення.
У зв’язку із цим, в даній публікації, виконана спроба обійти протиріччя між теоретичними моделями і реальними можливостями транспортного підприємства щодо ефективного використання наявного парку тролейбусів на маршрутах міста та швидкого динамічного перерахунку оптимальних рішень. Актуальність роботи полягає у розробці простих і ефективних методів оптимізації роботи наявного рухомого складу тролейбусів для перевезення пасажирів на міських маршрутах.
Для створення моделі оптимізації, проаналізовані маршрути міської транспортної мережі Луцька та здійснено аналіз наявного парку транспортних засобів ЛПЕ, його функціональних та технологічних можливостей для забезпечення транспортного попиту населення.
Запропоновано постановку задачі мінімізації цільової функції витрат для оптимального плану розподілу тролейбусів по маршрутах. Побудована модель та розроблені алгоритми її впровадження в електронні таблиці.
Розроблені алгоритми та програмна реалізація внесення обмежень відносного порядку при використанні різних моделей тролейбусів на маршрутах. Це забезпечило у процесі моделювання розрахунок цілої низки можливих планів перевезень. Такі плани у роботі запропоновано називати раціональними планами, тобто локально оптимальними за даних обмежень.
Ключові слова: оптимізаційна модель, транспортна мережа міста, парк електротранспорту, транспортний попит населення, обмеження відносного порядку.
24
Koshel, T. "ВИБІР МЕТОДА ЛІНГВІСТИЧНОЇ СТЕГАНОГРАФІЇ ДЛЯ ВИКОНАННЯ ЗАВДАНЬ З РЕЄСТРАЦІЇ СЕЙСМІЧНИХ ПОДІЙ". Системи управління, навігації та зв’язку. Збірник наукових праць 1, № 59 (26 лютого 2020): 79–85. http://dx.doi.org/10.26906/sunz.2020.1.079.
Повний текст джерелаАнотація:
Важливим завданням сьогодення в області захисту інформації є впровадження криптологічних методів. Однак на цьому шляху багато невирішених проблем, пов'язаних з руйнівним впливом на криптозасоби таких складових інформаційної зброї, як комп'ютерні віруси, логічні бомби, автономні реплікативні програми. Метою статті є вивчення особливостей синтаксичних методів лінгвістичної стеганографії. У ході досліджень вирішувались задачі ефективного застосування сил та засобів головного центру спеціального контролю під час передачі для обробки даних реєстрації сейсмічних явищ у ближній та дальній зонах. Об’єктом дослідження в роботі є пунктуаційний метод приховування інформації у текстових контейнерах. Запропоновано використовувати модель приховування повідомлень у текстових контейнерах з відкритим доступом. Це можливо на основі блокування несанкціонованого доступу до інформації шляхом шифрування змісту повідомлень. Предметом дослідження є принципи вбудовування та вилучення повідомлень за реалізованим алгоритмом. Методи дослідження: формалізація теоретичної інформації, порівняльний аналіз, розробка методів реалізацій. Розглянуто також атаки на стеганографічні системи та виділено особливості всіх атак. Перевагу було надано синтаксичному методу на основі пунктуації для здійснення приховування інформації під час передачі даних від периферійних центрів до головного центру приймання і обробки інформації. Кінцевими результатами проведеної роботи передбачена реалізація програми вбудовування та вилучення повідомлення в/з контейнера. Було проведено порівняльний аналіз щодо використання типів текстових контейнерів та здійснено аналіз часових рамок процедур вбудовування та вилучення повідомлення.Вказано також і на можливі недоліки пунктуаційного методу. Такі, як складність програмної реалізації, після якої заповнений контейнер повинен відповідати усім вимогам нормальної стеганосистеми, і . труднощі дотримання вимог до пропускної спроможності
25
Коцюруба, Володимир, та Володимир Кривцун. "МОДЕЛЮВАННЯ ФУНКЦІОНУВАННЯ БЛОЧНИХ ЗАГОРОДЖУВАЛЬНИХ ПЕРЕШКОД ПІД ЧАС ПРИКРИТТЯ БЛОКПОСТІВ ТА КОНТРОЛЬНО-ПЕРЕПУСКНИХ ПУНКТІВ ВІД ВОГНЕВИХ ЗАСОБІВ ПРОТИВНИКА". Збірник наукових праць Національної академії Державної прикордонної служби України. Серія: військові та технічні науки 79, № 1 (21 лютого 2020): 163–71. http://dx.doi.org/10.32453/3.v79i1.104.
Повний текст джерелаАнотація:
Забезпечення живучості важливих об’єктів, а саме мостів, шляхопроводів, базових районів, блокостів, контрольно-пропускних та контрольних пунктів в’їзду-виїзду та інших, досягається комплексним виконанням заходів з фортифікаційного обладнання та улаштування і утримання інженерних загороджень. Одним із оперативних та ефективних шляхів досягнення мети виконання цих заходів є застосування блочних загороджувальних перешкод із міцних матеріалів. Блочні загороджувальні перешкоди володіють захисними та загороджувальними властивостями і є альтернативним засобом у складних ґрунтових умовах та в умовах обмеження застосування мінно-вибухових загороджень. Розглянуто моделювання процесу впливу на блочну загороджувальну перешкоду вогневих засобів противника та спроможностей підрозділів, що обороняються та використовують її, щодо ураження вогневих засобів противника під час зустрічного вогневого впливу, а також відновлення боєздатного стану вогневих засобів противника після виходу з ладу. Наведено математичну модель щодо впливу вогневих засобів противника, переважно ударного типу, з метою зруйнування блочних загороджувальних перешкод із міцних матеріалів на блокпостах і контрольнопропускних пунктах, що займають підрозділи, які їх обороняють у районах ведення бойових дій. Математична модель, на відміну від існуючих, ураховує ймовірність виходу з ладу вогневих засобів противника внаслідок ураження під час зустрічного вогневого впливу підрозділами, що обороняються і використовують блочні загороджувальні перешкоди, та ймовірність відновлення боєздатного стану вогневих засобів противника. Запропонована математична модель ґрунтується на використанні напівмарковських процесів. Наведена в статті математична модель дозволяє дати відповіді на цілу низку питань відносно бойового функціонування системи, зокрема щодо часу перебуваня у відповідній множині станів, часу бойового функціонування вогневих засо-бів противника до моменту втрати ним боєздатного стану та блочної загороджувальної перешкоди до моменту її руйнування.
26
Крячко, К. В., О. М. Шалімова та Є. В. Кабанець. "ТЕХНІЧНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ НЕОБХІДНОЇ ПРОПУСКНОЇ СПРОМОЖНОСТІ ВНУТРІШНЬОВУЗЛОВИХ ХОДІВ". Collected scientific works of Ukrainian State University of Railway Transport, № 136 (12 квітня 2013). http://dx.doi.org/10.18664/1994-7852.136.2013.107596.
Повний текст джерела
27
Шаповал, Ганна Василівна, Микита Юрійович Ковальонок та Антон Юрійович Жданов. "ДОСЛІДЖЕННЯ ПРОПУСКНОЇ ТА ПЕРЕРОБНОЇ СПРОМОЖНОСТІ ТЕХНІЧНОЇ СТАНЦІЇ". Collection of scientific works of the Ukrainian State University of Railway Transport, № 146 (23 вересня 2014). http://dx.doi.org/10.18664/1994-7852.146.2014.73663.
Повний текст джерела
28
Прохорченко, Андрій Володимирович, та Вікторія Анатоліївна Огієнко. "АНАЛІЗ МЕТОДІВ РОЗРАХУНКУ ПРОПУСКНОЇ СПРОМОЖНОСТІ ЗАЛІЗНИЧНИХ ДІЛЬНИЦЬ". Collection of scientific works of the Ukrainian State University of Railway Transport, № 150 (25 листопада 2014). http://dx.doi.org/10.18664/1994-7852.150.2014.67427.
Повний текст джерела
29
Прохорченко, Андрій Володимирович, та Оксана Воленюк. "УДОСКОНАЛЕННЯ МЕТОДИКИ РОЗРАХУНКУ ПРОПУСКНОЇ СПРОМОЖНОСТІ ЗАЛІЗНИЧНОЇ ІНФРАСТРУКТУРИ НА ОСНОВІ ОБЛІКУ ЕКСПЛУАТАЦІЙНОЇ НАДІЙНОСТІ СИСТЕМИ ПЕРЕВЕЗЕНЬ". Collection of scientific works of the Ukrainian State University of Railway Transport, № 146 (23 вересня 2014). http://dx.doi.org/10.18664/1994-7852.146.2014.73748.
Повний текст джерела
30
Прохорченко, А. В., О. І. Тревогін та О. Болкун. "ДОСЛІДЖЕННЯ ПРОПУСКНОЇ СПРОМОЖНОСТІ ЗАЛІЗНИЧНОЇ ДІЛЬНИЦІ НА ОСНОВІ ПОБУДОВИ ПАРАМЕТРИЧНИХ ФУНКЦІЙ ЗАЛЕЖНОСТІ ІНТЕНСИВНОСТІ ВІД ЩІЛЬНОСТІ ПОЇЗДОПОТОКІВ". Collected scientific works of Ukrainian State University of Railway Transport, № 140 (25 червня 2013). http://dx.doi.org/10.18664/1994-7852.140.2013.92206.
Повний текст джерела
31
Tatarchuk, L. V., та M. S. Hnatiuk. "МОРФОМЕТРИЧНИЙ АНАЛІЗ ОСОБЛИВОСТЕЙ СТРУКТУРНОЇ ПЕРЕБУДОВИ АРТЕРІЙ КЛУБОВОЇ КИШКИ ПРИ ПОСТРЕЗЕКЦІЙНІЙ ПОРТАЛЬНІЙ ГІПЕРТЕНЗІЇ". Здобутки клінічної і експериментальної медицини, № 2 (2 серпня 2018). http://dx.doi.org/10.11603/1811-2471.2018.v0.i2.8442.
Повний текст джерелаАнотація:
Резекції великих об'ємів печінки нерідко ускладнюються пострезекційною портальною гіпертензією, яка призводить до венозною застою та структурних змін в органах портальної системи, ремоделювання їх артеріального русла. Особливості структурної перебудови останнього у клубовій кишці при пострезекційній портальній гіпертензії вивчені недостатньо.Мета – морфометричне вивчення особливостей ремоделювання артерій клубової кишки при резекції різних об'ємів паренхіми печінки.Матеріал і методи. Комплексом морфологічних методів досліджена клубова кишка 36 статевозрілих білих щурів-самців, які були поділені на 3 групи. 1 група нараховувала 12 інтактних тварин, 2–12 щурів, у яких було видалено 31,5 % паренхіми печінки, 3–12 дослідних тварин після резекції 58,1 % паренхіми печінки. Евтаназію дослідних тварин здійснювали кровопусканням в умовах тіопенталового наркозу через 1 місяць від початку експерименту. Із клубової кишки виготовляли гістологічні мікропрепарати. Проводили морфометрію артерій дрібного калібру (26–50 мкм) клубової кишки, при якій вимірювали їх зовнішній, внутрішній діаметри, товщину медії та адвентиції, висоту ендотеліоцитів, діаметр їх ядер, визначали індекс Вогенворта, ядерно-цитоплазматичні відношення в ендотеліоцитах та відносний об'єм ушкоджених ендотеліоцитів. Кількісні показники обробляли статистично.Результати. Встановлено, що при резекції 31,5 % паренхіми печінки досліджувані морфометричні показники змінювалися незначно. При видаленні 58,1 % паренхіми печінки виявлена виражена структурна перебудова артерій дрібного калібру клубової кишки. Через місяць після видалення 58,1 % паренхіми печінки зовнішній діаметр артерій дрібного калібру зріс на 2,1 %, товщина медії – на 17,9 %, товщина адвентиції – на 7,3 %, індекс Вогенворта – у 1,5 раза, вказуючи на істотне порушення пропускної спроможності досліджуваних судин. Просвіт артерій дрібного калібру при цьому з вираженою статистичною достовірністю (р<0,001) зменшився на 16,9 %. Висота ендотеліоцитів даних судин виявилася зміненою на 12,6 %, а діаметр ядер – на 7,0 % (р<0,001). Нерівномірні диспропорційні зміни морфометричних параметрів ендотеліоцитів та їх ядер призводили до виражених змін відношень між ядром та цитоплазмою, що свідчило про порушення клітинного структурного гомеостазу. Ядерно-цитоплазматичні відношення в ендотеліоцитах досліджуваних артерій виявилися суттєво зміненими, а відносний об’єм ушкоджених ендотеліоцитів при цьому зріс у 23,4 раза. Наведене свідчить про виражене ремоделювання артерій клубової кишки при видаленні 58,1 % паренхіми печінки, яке призводить до погіршання кровопостачання органа, гіпоксії, дистрофії, некробіозу клітин і тканин, а пізніше – до інфільтративних та склеротичних процесів.Висновки. Видалення 58,1 % паренхіми печінки у дослідних тварин ускладнюється пострезекційною портальною гіпертензією, венозним застоєм у басейні печінкової ворітної вени. Зміни гемодинаміки при резекції великих об'ємів печінки призводять до вираженої структурної перебудови артерій дрібного калібру клубової кишки, яка характеризується потовщенням їх стінки, звуженням просвіту, зростанням індексу Вогенворта, зниженням пропускної спроможності судин, ураженням ендотеліоцитів, ендотеліальною дисфункцією, погіршанням кровопостачання органа, гіпоксією, дистрофією, некробіозом клітин і тканин, клітинними інфільтратами, склерозуванням.
32
Herasymiuk, M. I., та O. I. Yashan. "ХАРАКТЕР ТА ОСОБЛИВОСТІ МОРФОЛОГІЧНИХ ЗМІН У ПІДНЕБІННИХ МИГДАЛИКАХ У ХВОРИХ НА ХРОНІЧНИЙ ТОНЗИЛІТ ЗАЛЕЖНО ВІД РІВНЯ АПОПТОЗУ ЛІМФОЦИТІВ". Здобутки клінічної і експериментальної медицини 1, № 3 (2 листопада 2017). http://dx.doi.org/10.11603/1811-2471.2017.v1.i3.8155.
Повний текст джерелаАнотація:
При зіставленні стану апоптозу і некрозу в лімфоцитах піднебінних мигдаликів і периферійної крові за результатами морфологічних досліджень у хворих на хронічний тонзиліт встановлено залежність морфологічних змін від стану апоптозу.Мета дослідження – встановити рівень апоптозу і його співвідношення з некрозом у лімфоцитах і нейтрофілах гомогенату піднебінних мигдаликів та у периферійній крові хворих на хронічний тонзиліт і зіставити отримані дані з результатами морфологічних досліджень.Матеріал і методи. Проведено обстеження хворих на хронічний тонзиліт після тонзилектомії з визначенням стану апоптозу і некрозу в лімфоцитах та нейтрофілах гомогенату піднебінного мигдалика і у периферійній крові на проточному цитофлюориметрі. Крім того, всім пацієнтам проводилося морфологічне дослідження видалених піднебінних мигдаликів.Результати. При хронічному тонзиліті в лімфоцитах апоптоз переважає над некрозом. Таке переважання характерне для бактерійного ураження мигдаликів, на відміну від вірусного, при якому воно проявляється у нейтрофілах. Причому кратність цього переважання корелює із морфологічними змінами у самих мигдаликах.По мірі наростання патоморфологічних змін наростає і кратність співвідношення апоптоз/некроз. При співвідношенні, кратному 2–3, патоморфологічна картина представлена лише помірними судинними реакціями у вигляді посилення васкуляризації із збільшенням кількості та розширенням просвіту дрібних артерій і артеріол з одночасним зниженням пропускної спроможності артерій середнього калібру. Це, разом із морфологічним станом слизової оболонки, сполучнотканинної капсули і фолікулів дає підстави вважати, що захворювання ще перебуває у стадії компенсації і підлягає консервативному лікуванню.При співвідношенні апоптоз/некроз, кратному 4–6, були зареєстровані судинні зміни дилатаційного характеру. До них приєднувалися морфологічні зміни у вигляді стоншання слизової оболонки, потовщення сполучнотканинної капсули і зменшення розмірів фолікулів та їх просвітлення, що, разом із явищами метаплазії і гіперкератозу епітелію слизової оболонки, може бути підтвердженням субкомпенсації патологічного процесу.Виявлені ж при кратності співвідношення апоптоз/некроз в 7 разів і більше морфологічні зміни у вигляді подальшої деградації епітелію слизової, проліферації сполучної тканини як у капсулі, так і проникнення її у паренхіму разом із вираженим периваскулярним склерозом, деструктивними змінами із макрофагальною реакцією у значно зменшених за розмірами лімфоїдних фолікулах, наявністю скупчень білкового детриту та відповідними судинними реакціями є ознаками декомпенсації захворювання і необхідності його оперативного лікування.Висновки. При співвідношенні апоптоз/некроз у лімфоцитах гомогенату піднебінних мигдаликів і периферійній крові, кратному 2–4, морфологічні зміни у самих мигдаликах відповідають захворюванню у стадії компенсації, при співвідношенні 4–6 за даними морфологічних досліджень процес можна вважати субкомпенсованим і при співвідношенні 7 і більше – декомпенсованим.