Увійти

Готові списки джерел за темами / Проекції / Статті в журналах

Статті в журналах з теми "Проекції"

Щоб переглянути інші типи публікацій з цієї теми, перейдіть за посиланням: Проекції.

Автор: Grafiati

Опубліковано: 30 травня 2022

Оновлено: 31 травня 2022

Оформте джерело за APA, MLA, Chicago, Harvard та іншими стилями

Оберіть тип джерела:

Ознайомтеся з топ-50 статей у журналах для дослідження на тему "Проекції".

Біля кожної праці в переліку літератури доступна кнопка «Додати до бібліографії». Скористайтеся нею – і ми автоматично оформимо бібліографічне посилання на обрану працю в потрібному вам стилі цитування: APA, MLA, «Гарвард», «Чикаго», «Ванкувер» тощо.

Також ви можете завантажити повний текст наукової публікації у форматі «.pdf» та прочитати онлайн анотацію до роботи, якщо відповідні параметри наявні в метаданих.

Переглядайте статті в журналах для різних дисциплін та оформлюйте правильно вашу бібліографію.

1

Belaya, I. Ye. "Векторкардіографічні особливості гострого періоду інфаркту міокарда задньонижньої локалізації з поширенням на правий шлуночок". EMERGENCY MEDICINE, № 4.51 (1 вересня 2013): 54–61. http://dx.doi.org/10.22141/2224-0586.4.51.2013.89312.

Повний текст джерела

Анотація:

У статті показано можливості векторкардіографічного дослідження серця на кардіодіагностичному поліграфі МТМ-СКМ у хворих із гострим інфарктом міокарда із зубцем Q задньонижньої стінки лівого шлуночка з поширенням на правий шлуночок. Векторний аналіз змін електричної активності серця дозволив виявити особливості її електрорушійної сили за цієї патології. У зоні некрозу спостерігалося зменшення площі петель в усіх проекціях за зменшення їх максимального вектора, сповільнення провідності в міокарді та порушення процесів реполяризації з появою вектора ушкодження ST, спрямованого праворуч, угору та вперед зі зменшенням площі петель Т у третій, четвертій та п’ятій проекціях, їх максимального вектора та швидкості поширення імпульсу петлями Т в усіх проекціях та збільшення кутової розбіжності петель QRS-T у першій та четвертій проекціях. Поза зоною некрозу відбувалося розрядження позначок часу в ділянці вектора початкового відхилення в першій та четвертій проекціях та в ділянці вектора кінцевого відхилення в п’ятій проекції та виявлялося збільшення площі петель Р у третій проекції та кутової розбіжності петель QRS-P у першій, другій, четвертій та п’ятій проекціях за різноспрямованих змінах швидкісних показників.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

2

Zhukovskyi, O. V. "Параметри крон дерев експериментальних соснових культур, створених з різною густотою у Житомирському Поліссі". Scientific Bulletin of UNFU 29, № 6 (27 червня 2019): 36–39. http://dx.doi.org/10.15421/40290607.

Повний текст джерела

Анотація:

Дослідження проведено у Житомирському Поліссі на стаціонарному досліді № 1, закладеному у 1976 р. Проаналізовано деякі параметри крон дерев (площу проекції, діаметр і протяжність крон дерев), а також зімкнутість пологу насаджень сосни звичайної (Pinus sylvestris L.) різної густоти. Встановлено, що за густоти насадження 4000–1000 шт.·га-1 середній діаметр крони становить 2,4–4,0 м, різниця значень цього показника змінюється у межах 9–40 %. Підтверджено достовірну різницю між середніми діаметрами крон дерев однофакторним дисперсійним аналізом на 95% довірчому рівні, де Fф = 7,82…126,03 > Fт(0,95) = 3,89. Виявлено, що за густоти насаджень 4000–2000 шт.·га-1 форма крони є овальною, тоді як за густоти насадження 1000 шт.·га-1 – майже округлою. Встановлено, що середня проекція площ крон дерев за густоти насадження 4000 і 1000 шт.·га-1 коливається у межах 5,5–6,1 і 10,6–13,1 м2, різниця між цими параметрами становить 42–58 %. Достовірну різницю між величинами проекції площ крон дерев підтверджено однофакторним дисперсійним аналізом, де Fф = 8,0…108,7 > Fт(0,95) = 3,89. Простежено, що середня протяжність крони за густоти насадження 4000 і 1000 шт.·га-1 знаходиться у межах 4,1–5,1 і 5,1–8,1 м, різниця між цими величинами становить 2–43 %. Зроблено висновок про те, що густота впливає на середній діаметр, проекцію площ і протяжність крон дерев, тоді як впливу густоти на зімкнутість намету не виявлено.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

3

Остроух, В. І. "Картографічні проекції". Географія та економіка в рідній школі, № 10 (200) (2018): 14–16.

Знайти повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

4

Burak, K. O., B. O. Lysko та K. A. Yarosh. "Особливості координатного забезпечення розпланувальних робіт на будівництві GNSS методом". Scientific Bulletin of UNFU 29, № 7 (26 вересня 2019): 151–55. http://dx.doi.org/10.15421/40290730.

Повний текст джерела

Анотація:

Запропоновано оптимальну методику створення геодезичної основи на будівництві для однієї чи комплексу споруд, об'єднаних одним технологічним циклом. Наведені технологічні рішення вирішують такі основні проблеми під час виконання розмічувальних робіт на будівельному майданчику, як дотримання принципу підвищення точності при переході від вищого ступеня до нижчого та відсутності впливу похибок, спричинених проектуванням на референц-еліпсоїд та на дотичний циліндр у проекції Гауса-Крюгера. Обґрунтовано можливість виконання основних розмічувальних робіт на всій території триградусної зони RTN методом, забезпечуючи необхідну взаємну точність елементів будівництва 3-5 см. Встановлено, що загальна поправка переходу на площину в проекції Гауса-Крюгера для місцевої системи координат Івано-Франківської області (МСК-26) не перевищує відносну похибку 1/4000. Згідно з отриманим результатом можна рекомендувати картографічні проекції для виконання зйомок навіть у масштабі 1:500. Доведено, що для описаного випадку ортогональну проекцію на горизонтальну площину можна вважати такою, що збігається з топоцентричною системою координат. Хоча при такому виборі координатної площини, напрямки та довжини ліній теоретично повинні відрізнятись на величини, зумовлені відхиленням прямовисної лінії від нормалі при переході на референц-еліпсоїд. Однак, враховуючи розміри будівельного майданчика, для більшості інженерно-геодезичних задач цим впливом можна нехтувати.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

5

Bidolakh, D. I., A. M. Bilous та V. S. Kuziovych. "Визначення параметрів горизонтальних проекцій крон дерев за матеріалами зйомки безпілотними літальними апаратами". Forestry and Forest Melioration, № 135 (25 березня 2020): 123–29. http://dx.doi.org/10.33220/1026-3365.135.2019.123.

Повний текст джерела

Анотація:

Опрацьовано можливість використання результатів зйомки дерев із безпілотного літального апарата (БПЛА) DJI Phantom 4 для визначення горизонтальних проекцій їхніх крон. Встановлено, що такий підхід дає змогу підвищувати якість, точність і швидкість визначення площі горизонтальної проекції крони за актуальним картографічним матеріалом, опрацьованим у середовищі ГІС. Апробацію запропонованого способу проведено на базі лісових масивів і садово-паркових насаджень міста Бережани в Тернопільській області шляхом порівняння результатів, отриманих з використанням цього підходу й традиційним способом вимірювання. Виявлено, що запропонований спосіб дає можливість отримувати результати високої точності внаслідок кращої передачі конфігурації крони фотографічними матеріалами БПЛА-зйомки в порівнянні з традиційними вимірювальними методами, які дають інформацію лише про її радіуси. Такий підхід дає змогу визначати горизонтальні проекції крон дерев за допомогою програмних засобів із мінімізацією трудомістких польових робіт і створює умови для збереження інформації в цифровому форматі. Він може бути використаний для потреб лісо- та парковпорядкування, вивчення взаємодії деревних рослин у насадженні, визначення зімкнутості деревостану, проведення інвентаризації зелених насаджень та інших наукових досліджень.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

6

Садоха, О. В. "Методологічні проекції квазікультурних світів". Вісник Харківського національного педагогічного університету ім. Г.С. Сковороди. Філософія, вип. 41, (ч. 2) (2013): 100–107.

Знайти повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

7

Ніка, О. "Історична дискурсологія в сучасній проекції". Науковий вісник Чернівецького університету. Романо-слов"янський дискурс, Вип. 812 (2019): 9–13.

Знайти повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

8

Косик, В. "Історична вигадка в сучасній проекції". Дивосвіт, № 2 (42) (2012): 41–43.

Знайти повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

9

Сидоренко, Л. "Міжкультурні взаємодії: історико-стильові проекції". Наукові збірки Львівської національної музичної академії ім. М.В. Лисенка, Вип. 41 (2017): 317–30.

Знайти повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

10

Andreichyn, Iu M., Yu V. Kopcha та I. I. Loyko. "ТЕРМОСЕМІОТИКА ХРОНІЧНОГО ТОНЗИЛІТУ". Інфекційні хвороби, № 1 (3 квітня 2019): 50–56. http://dx.doi.org/10.11603/1681-2727.2019.1.9943.

Повний текст джерела

Анотація:

Мета дослідження – з’ясувати особливості інфрачервоного випромінювання у підщелепній ділянці, на долонях, у проекції надколінків та у центрі плесна хворих на хронічний тонзиліт і зіставити отримані результати з відповідними показниками здорових людей. Пацієнти і методи. Обстежено 32 здорових волонтерів з нормальною температурою тіла, які не мали патології мигдаликів, віком від 20 до 56 років, середній вік – (28,3±2,3) року. З них 19 чоловіків (59,4 %), і 13 жінок (40,6 %), середній вік з урахуванням статі виявився приблизно однаковим, у чоловіків – (30,2±3,3) року, у жінок – (26,4±3,6) року (Р>0,05). Досліджувана група хворих на хронічний тонзиліт у стадії загострення складалась із 23 людей. З них у 9 встановлено компенсовану, а в 14 осіб – декомпенсовану форму запалення. Для визначення особливостей інфрачервоного випромінювання використовували медичний тепловізор ТІ-120. Аналіз термограм виконували за допомогою програмного пакету «IRSee Software». Статистичну обробку даних виконали на персональному комп’ютері за допомогою електронних таблиць «Microsoft Excel» і пакету прикладних програм «Statistica for Windows» v. 6.0, StatSoft Inc. (США). Результати досліджень та їх обговорення. Встановили, що нормальними термографічними ознаками шкірних покривів є симетричність, гомогенність та ізотермія. Допустима фізіологічна термоасиметрія становить 0,3 °С з переважанням як у лівий, так і в правий бік. Суттєвих відмінностей між чоловіками і жінками немає. При хронічному тонзиліті у фазі загострення термотопограма передньої частини шиї також засвідчувала помірний загальний «розігрів» шиї, симптом «коміра», де на тлі незначної гіпертермії виявлялися окремі, яскравіші вогнища світіння в проекції лімфатичних вузлів, в основному підщелепних (перепад температури – ∆Т=0,6 °С). Зазначене повною мірою стосувалося і центра долоней, розігрів яких був вищим, ніж у нормі (Р<0,05). Разом з тим, середні температурні показники проекції надколінків статистично вагомо перевищували значення здорових людей – (35,4±0,8) проти (32,5±0,6) °С (Р<0,01). Подібним чином змінювалася теплова картина центра плесен. Зокрема, при хронічному тонзиліті у фазі загострення встановили значний розігрів зазначеної ділянки порівняно зі здоровими людьми – (35,1±0,8) проти (28,4±0,5) °С (Р<0,05). Висновки. При хронічному тонзиліті у фазі загострення встановлено помірний загальний розігрів шиї і центра долонь, розігрів яких був вищим, ніж у нормі. Водночас середні температурні показники проекції надколінків і центра плесен перевищували значення здорових людей (Р<0,05). Гіпертермію надколінків і центра плесен можна вважати характерною ознакою хронічного тонзиліту у фазі загострення. Ступінь компенсації хронічного запалення мигдаликів можна оцінити за рівнем перепаду температур над проекцією надколінків і нижньою частиною стегон та у центрі плесен і сусідніми ділянками.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

11

Masyuk, O. P. "Життєвий цикл соціального сподівання". Науково-теоретичний альманах "Грані" 20, № 10 (6 жовтня 2017): 5–11. http://dx.doi.org/10.15421/1717125.

Повний текст джерела

Анотація:

У статті проаналізовано основні етапи життєвого циклу соціального сподівання. Вони складаються із зародження образу бажаної мети, формулювання проекції майбутнього та реалізації сподівання. Зародження сподівання подано як спротив екзистенційному ангсу – страху перед небуттям, яке переосмислено у вигляді джерела і межі його життєвого циклу. Перехід від споглядання до перетворення майбутнього покладено в основу функціонування загального циклу «сподівання – очікування». Складність реалізації проекції майбутнього пов’язана з необхідністю контролювання множини інтенціональних актів задля запобігання початку кризового циклу соціального сподівання. На основі проведеного аналізу встановлено механізм проекційного імпринтингу як засіб управління соціальними сподіваннями. Виокремлено фігуру візіонера, який популяризує в суспільному просторі власні проекції майбутнього життя. Особливе місце виділено помилковим випадкам проекційного імпринтингу, які подані «примарами театральних анонсів». Медіація розглядається як засіб синхронізації індивідуальних та колективних соціальних сподівань. Причинність подається як змістовна основа всіх етапів життєвого циклу сподівання. З’ясовано вплив свободи людини на розмежування етапів життєвого циклу цього феномена.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

12

Liakhovich, G. V. "Інтерпретація мовної ідентичності у сучасному соціально-гуманітарному пізнанні". Grani 18, № 4 (6 березня 2015): 16–21. http://dx.doi.org/10.15421/1715072.

Повний текст джерела

Анотація:

У представленій статті автором аналізуються категорії Символічне, Реальне, Уявне психоаналітичної теорії Жака Лана у проекції на мовну проблематику. Дослідження проблематики мовної ідентичності як Символічного, Реального та Уявного у сучасному соціальногуманітарному пізнанні зумовлено тим, що взаємодія між Реальним, Уявним та Символічним має значний вплив на формування ідентичності. Причому цей вплив можна визначити і як щодо людини як суб’єкта мовної поведінки, і як щодо мовних феноменів. У статті пропонується аналіз робіт вітчизняних і закордонних філософів та соціологів, які досліджували цю тематику, зокрема вивчали функціонування уявного та символічного в системі соціальних та політичних відносин, в соціальній структурі та в структурі мови. Однак соціологічний аналіз категорії Символічне, Реальне, Уявне у проекції на мовну проблематику не був представлений у роботах дослідників, тому метою роботи є здійснення інтерпретації мовної ідентичності як Символічного, Реального та Уявного у сучасному соціальногуманітарному пізнанні в контексті наукових доробок таких дослідників, як П. Бурдьє, Е. Гіденс, Ф. де Соссюр, П. Бергер, Т. Лукман, Дж.Г. Мід. У статті запропоновано інтерпретацію мовної ідентичності як Символічного, Реального та Уявного у сучасному соціальногуманітарному пізнанні, яка дозволяє описати мовну ідентичність як таку, що засвоюється індивідом за допомогою оцінок, застосовується для побудови власної картини світу за допомогою символів та відтворюється за допомогою поведінки, структурованої уявними категоріями. Незважаючи на існування множини варіантів інтерпретації мовної ідентичності проекція категорій Символічне, Реальне та Уявне на мовну проблематику може стати новаторським підходом у дослідженні мовних феноменів, адже дозволяє змістити акценти з стандартизованих методик на рефлексивні з метою виявлення глибинних сенсів та кодів досліджуваного явища, феномена, процесу.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

13

Los, Svitlana, та Oleksiy Godovanyi. "Особливості розвитку крон дуба звичайного (Quercus robur L.) на клонових насінних плантаціях у Харківській області". Наукові праці Лісівничої академії наук України, № 18 (28 березня 2019): 76–84. http://dx.doi.org/10.15421/411907.

Повний текст джерела

Анотація:

Представлено результати досліджень розвитку крон клонів плюсових дерев дуба звичайного (Quercus robur L.) на трьох клонових насінних плантаціях (КНП) в Харківській області віком 35 і 40 років з розміщенням садивних місць 5 × 5 м та 10 × 5 м. На КНП представлені клони плюсових дерев з Харківської і Сумської областей. Проаналізовано результати досліджень, проведених на КНП у 1999 і 2018 рр. У процесі вивчення розвитку крон на КНП дуба звичайного у не менш, ніж у трьох рамет кожного клону, визначали висоту дерева, діаметр проекції крони та розраховували об’єм продуктивної (з погляду репродукції) частини крони. За показниками розмірів крони визначали оптимальну кількість дерев на КНП. Відзначено низьку та середню індивідуальну мінливість між клонами за висотою крони, середню – за діаметром проекції крони, високу і підвищену – за об’ємом репродуктивної частини крони. Визначено клони, які суттєво перевищують середні показники по КНП за висотою і діаметром проекції крони, тобто мають найкраще розвинені крони. Зафіксовано переваги за висотою дерев на КНП 35-річного віку за розміщення 5 × 5 м, тоді як найбільші показники діаметра крони та об’єму продуктивного шару крони відзначено на 40-річній КНП з розміщенням щеп 10 × 5 м. Виявлено, що до змикання крон у міжряддях спостерігається інтенсивніший розвиток крони у ширину, а після змикання – у висоту. Для покращення умов освітлення та живлення дерев і збереження наявного продуктивного шару крони доцільно з 15-20 років здійснювати селективне зрідження. Оптимальна кількість дерев має розраховуватися на основі показника середнього діаметру проекції крони. Тривала експлуатація КНП дуба звичайного є доцільною за умови здійснення своєчасних зріджувань і збереження максимальних розмірів продуктивної частини крони.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

14

Фадєєва, К. В. "Теоретико-ігрові проекції у сучасних музикознавчих дослідженнях". Мистецтвознавчі записки, Вип. 30 (2016): 3–10.

Знайти повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

15

ДЗЕРА, Оксана. "ПЕРЕКЛАДОЗНАВЧІ ПРОЕКЦІЇ ІНТЕРТЕКСТУАЛЬНОСТІ В ІНТЕРПРЕТАЦІЇ АНДРІЯ СОДОМОРИ". Humanities science current issues 2, № 19 (20 травня 2019): 69–73. http://dx.doi.org/10.24919/2308-4863.2/19.167758.

Повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

16

Ткач, Михайло Мартинович. "Математичний опис рівноваги двоногої локомоції". Адаптивні системи автоматичного управління 1, № 20 (23 листопада 2012): 146–52. http://dx.doi.org/10.20535/1560-8956.20.2012.30715.

Повний текст джерела

Анотація:

У роботі проаналізовано поточний стан побудови антропоморфних крокуючих апаратів. Визначено області їх перспективного впровадження. Основою публікації є визначення критеріїв дотримання нестійкої рівноваги крокуючих апаратів за методом антропної симуляції. Зокрема, наводиться формалізоване вирішення задачі дотримання рівноваги на поверхнях другого роду за принципом спостереження переміщення проекції центру мас апарата на вказаній поверхні та коригування траєкторії цієї проекції згідно до умови дотримання нестійкої рівноваги. Математична модель, що отримана в роботі описує антропоморфну модель крокуючого апарата побудовану за антропним принципом, і на відміну від існуючих аналогів забезпечує дотримання рівноваги за рахунок застосування принципово-нового датчика натиску опори на поверхню, що дозволяє суттєво розширити область застосування даної моделі.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

17

Таран, О. "Англізація української мови в проекції на загальний жаргон". Волинь філологічна: текст і контекст, Вип. 14 (2012): 252–60.

Знайти повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

18

Чао, Ло. "ДІАГНОСТИКА СТАНУ ПЕРСОНІФІКОВАНОЇ ПРОЕКЦІЇ ВОКАЛЬНОЇ ПІДГОТОВКИ МАЙБУТНІХ УЧИТЕЛІВ МУЗИКИ". Педагогічні науки: теорія, історія, інноваційні технології, № 9(73) (27 листопада 2017): 97–106. http://dx.doi.org/10.24139/2312-5993/2017.09/097-106.

Повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

19

Лагунов, П. А. "Три проекції класичної бінарної логіки: філософія, математика, музична теорія". Мистецтвознавчі записки, Вип. 28 (2015): 35–42.

Знайти повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

20

Коновалова, І. Ю. "Творчість В. Рунчака: сутність, контексти, суб"єктивно-особистісні проекції". Мистецтвознавчі записки, Вип. 28 (2015): 51–58.

Знайти повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

21

Hnatiuk, Myroslava. "Еміграція чи ісход: проекції життя і творчості Емми Андієвської". Bibliotekarz Podlaski. Ogólnopolskie Naukowe Pismo Bibliotekoznawcze i Bibliologiczne 42, № 1 (30 березня 2019): 181–96. http://dx.doi.org/10.36770/bp.46.

Повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

22

Забловський, А. В. "Етнопсихогенез українців в історичній проекції: основні підходи та концепції". Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Історія, Вип. 77/79 (2005): 51–53.

Знайти повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

23

Приходько, О. "Підручник української літератури в проекції на нову українську школу". Проблеми сучасного підручника, Вип. 22 (2019): 238–49.

Знайти повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

24

Лімборський, І. В. "Перекладач як читач та інтерпретатор художнього тексту (компаративні проекції)". Вісник Дніпропетровського університету імені Альфреда Нобеля. Серія "Філологічні науки", № 1 (9) (2015): 16–20.

Знайти повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

25

Малихіна, К. Я. "Алгоритм соціальної послуги працевлаштування у проекції осіб похилого віку". Ринок праці та зайнятість населення, № 3 (44) (2015): 58–61.

Знайти повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

26

Лавринович, Л. "Концепти часу в "Camera Iucida" Р. Барта: літературознавчі проекції". Науковий вісник Східноєвропейського національного університету імені Лесі Українки. Серія: Філологічні науки, № 9 (310) (2015): 78–85.

Знайти повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

27

Вихованець, І. Р. "Категорія відмінка в проекції на семантико-синтаксичну структуру речення". Українське мовознавство, Вип. 14 (1987): 61–67.

Знайти повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

28

Забловський, А. В. "Етнопсихогенез українців в історичній проекції: основні підходи та концепції". Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Історія, Вип. 77/79 (2005): 51–53.

Знайти повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

29

Забловський, А. В. "Етнопсихогенез українців в історичній проекції: основні підходи та концепції". Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Історія, Вип. 77/79 (2005): 51–53.

Знайти повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

30

Нестеренко, М. О. "Набуття гендерної ідентичності особистістю в проекції різних теоретичних підходів". Вісник Харківського національного педагогічного університету ім. Г.С. Сковороди. Психологія, вип. 46, ч. 2 (2013): 187–96.

Знайти повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

31

Малихіна, К. Я. "Алгоритм соціальної послуги працевлаштування у проекції осіб похилого віку". Ринок праці та зайнятість населення, № 3 (44) (2015): 58–61.

Знайти повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

32

Мамонтова, Елла. "АРХЕТИПОВІ ПРОЕКЦІЇ АРХАЇЧНИХ ДУХОВНИХ ПРАКТИК НА СИМВОЛІЧНИЙ ЛАНДШАФТ ПОСТПОЛІТИКИ". Public management 21, № 1 (29 травня 2020): 177–91. http://dx.doi.org/10.32689/2617-2224-2020-1(21)-177-191.

Повний текст джерела

Анотація:

Досліджується актуальна тенденція сучасного постіндустрі- ального світу, пов’язана із символізацією суспільно-політичних відносин. Символізація трактується як перетворення на символ будь-якої дії, що сві- домо здійснюється її суб’єктом. Показано, що класичні підходи до концепту- алізації символу як складової політики розглядають його у координатах тра- диційного політичного порядку, побудованого на інституціональних засадах та усталених ідеологемах. Зазначено, що у добу постсучасності місце релігії та ідеології як ключових джерел символічного виробництва та інструментів смислоутворення, займає нова техніка — політичний соціосеміозис. Його сутність полягає у механізмі універсалізації практик інтерпретації політич- ної реальності та її феноменів, наслідком якого виступає символізм політич- ного простору. Досліджується ресурсний потенціал соціосеміозису в ситуації постпо- літики. Посполітика визначається як перманентний процес деконструкції реальності з підміною сутності на її знак, символ, найменування, в резуль- таті чого відбувається автономізація символу. Причини цього криються не тільки у четвертій інформаційній революції, з її новими комунікативними практиками, але й в онтологічному характері самого явища. Це зумовлює звернення до первинних джерел феномену символізації. Показано, що його виникнення припадає на доісторичні часи та зумовлено таки- ми принципами первісного міфологічного мислення як синкретизм, генетизм та етіологізм. Символотворчий потенціал міфологічних технік управління суспільством розглянуто на прикладі тотемізму та фетишизму — культових практик неорганізованих архаїчних релігій. Доведено, що тотемізм та фетишизм на сьогодні широко представлені у символічному ландшафті постполітики як їх архетипові проекції. Як по- хідний від ритуалу фетиш безпосередньо стосується тотему, а разом вони складають підоснову усієї предметної політичної символіки ідентичності: від фізико-географічних об’єктів, репрезентантів світу фауни і флори до ар- хітектури, монументалістики та атрибутів державного суверенітету як пред- метів культу та колективних оберегів.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

33

Dorokhova, O. E., E. V. Maltsev, O. V. Zborovska та M. Guanjun. "ГІСТОМОРФОЛОГІЧНИЙ СТАН ОКА КРОЛЯ З МОДЕЛЬОВАНИМ ПЕРЕДНІМ І СЕРЕДНІМ НЕІНФЕКЦІЙНИМ УВЕЇТОМ ПРИ НОРМАЛІЗАЦІЇ ТЕМПЕРАТУРИ ОЧНОЇ ПОВЕРХНІ". Здобутки клінічної і експериментальної медицини, № 4 (12 лютого 2021): 76–83. http://dx.doi.org/10.11603/1811-2471.2020.v.i4.11758.

Повний текст джерела

Анотація:

РЕЗЮМЕ. На сьогоднішній день вкрай важливим завданням є розробка об᾽єктивних методів оцінки внутрішньоочного запалення. Мета – вивчити гістоморфологічний стан хворого ока кроля з модельованим неінфекційним переднім і середнім увеїтом при нормалізації температури очної поверхні в проекції циліарного тіла. Матеріал і методи. Проведено вимірювання температури поверхні очей в проекції плоскої частини циліарного тіла на 17 кролях породи «шиншила» з модельованим неінфекційним переднім і середнім увеїтом. Також проведено гістоморфологічне дослідження очей 6 кролів. Результати. Середній термін нормалізації температури дорівнює 46 дням (SD 8,8). У пізньому терміні експерименту циліарне тіло, як і райдужна оболонка, вже не мають ознак набряклості і не інфільтровані численними імунокомпетентними клітинами (переважно лімфо- і плазмоцитами), як це було в ранньому терміні спостереження. Структура склоподібного тіла, порівняно з раннім періодом спостереження, зазнала значних змін. Насамперед це виражалося різким зменшенням кількості клітин лімфоїдного ряду, які визначалися в ньому в попередньому терміні, хоча вони й залишалися. До того ж, посилювалися тинкторіальні властивості склоподібного тіла, що свідчить на користь його ущільнення. Щодо морфологічного стану оболонок стінки очного яблука, можна сказати, що власне судинна оболонка виглядає не зміненою. Таке явище, як утворення множинних тракцій сітківки в склоподібне тіло, – це нове патологічне утворення, яке не зустрічалося на попередньому, ранньому етапі експерименту. Головним у зміні гістологічної картини очних структур, порівняно з попереднім раннім терміном дослідження, є стихання в них проявів активного запалення. Висновки. Згідно з результатами гістоморфологічного дослідження, у кроля з модельованим неінфекційним переднім і середнім увеїтом нормалізація температури очної поверхні в проекції циліарного тіла відбувається в фазах проліферації та завершення запального процесу.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

34

Kysla, Nataliia. "Параметри художньої культури на межі класичного, некласичного та постнекласичного образу світу". Musicology of Kyiv, № 57 (8 вересня 2018): 13–21. http://dx.doi.org/10.33643/kmus.2018.57.02.

Повний текст джерела

Анотація:

У статті з позицій нових наукових досліджень розглядаються параметри художньої культури та напрями її трансформації. Виділено провідні характеристики образу світу в різних культурологічних параметрах, за якими відбувається формування стильових систем у проекції на різні види мистецтва. Розкрито особливості художньої культури на різних етапах бачення образу світу в класичну, некласичну та постнекласичну культурні епохи.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

35

Чорнобай, М. "Фортепіанне виконавство та освіта осередків української діаспори в історичній проекції". Наукові збірки Львівської національної музичної академії ім. М.В. Лисенка, Вип. 32 (2014): 142–51.

Знайти повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

36

Буценко, Олександр. "Питання культури й культурної спадщини в проекції цілей сталого розвитку". Art Research of Ukraine, № 20 (19 грудня 2020): 8–13. http://dx.doi.org/10.31500/2309-8155.20.2020.220912.

Повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

37

Мірошниченко, Л. Я. "Сучасна французька інтелектуальна думка про скептицизм та її літературні проекції". Літературознавчі студії, Вип. 40, ч. 2 (2013): 60–71.

Знайти повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

38

Смолій, Валерій. "Доленосне Х VІІ століття в проекції на державотворчі процеси сьогодення". Гетьман, № 4/5 (2008): 9–10.

Знайти повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

39

Бондарчук, В. О. "Опера Бориса Лятошинського "Золотий обруч" у сценічній проекції Дмитра Гнатюка". Науковий вісник Національної музичної академії України імені П.І. Чайковського, Вип. 114 (2016): 312–27.

Знайти повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

40

Васько, Р. В. "Лінгвосеміотика і віртуальна реальність у проекції на світ соціальної комунікації". Вісник Київського національного лінгвістичного університету. Серія : Філологія 16, № 2 (2013): 28–34.

Знайти повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

41

Васько, Р. В. "Лінгвосеміотика і віртуальна реальність у проекції на світ соціальної комунікації". Вісник Київського національного лінгвістичного університету. Серія : Філологія 16, № 2 (2013): 28–34.

Знайти повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

42

Волошенко, А. "Авангардні проекції національного хорового псалму на прикладі творів Ірини Алексійчук". Наукові збірки Львівської національної музичної академії ім. М.В. Лисенка, Вип. 36 (2015): 44–51.

Знайти повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

43

Клименко, Л. В. "ART DE LA TABLE: французьке мистецтво застілля у семіотичній проекції". Проблеми семантики, прагматики та когнітивної лінгвістики, № 28 (2015): 110–21.

Знайти повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

44

Yuskevych, T. V., R. R. Vytseha та H. H. Hrynyk. "Залежність показників крон від морфолого-таксаційних параметрів дерев інтродукованих видів сосен в умовах Західного регіону України". Scientific Bulletin of UNFU 29, № 5 (30 травня 2019): 75–81. http://dx.doi.org/10.15421/40290515.

Повний текст джерела

Анотація:

Наведено результати дослідження крон соснових інтродуцентів в умовах Західного регіону України. Досліджено деревостани з участю сосни чорної, сосни Веймутова, сосни Банкса, сосни жорсткої та сосни звичайної (контроль). Удосконалено методику таксації крон дерев мішаних деревостанів з використанням ГІС Field-Map. Проаналізовано закономірності між морфолого-таксаційними параметрами окремих дерева та морфологічними показники їхніх крони. Здійснено розрахунок середніх значень середнього діаметра та висоти стовбура дерева, діаметра крони, висоти її початку, протяжності крони, її проекції, об'єму та площі поверхні, а також об'єму стовбура. Розраховано основні статистики досліджуваних морфолого-таксаційних параметрів і показників дерев. Крім того, здійснено кореляційний аналіз рядів відповідних параметрів і показників та здійснено відбір для можливості моделювання залежності морфологічних показників крон від морфолого-таксаційних параметрів дерев досліджуваних видів сосен. Встановлено, що для моделювання значень площі проекції крони, її об'єму та площі поверхні крони найпридатнішими є діаметр стовбура та діаметр крони досліджуваних видів сосен. Розроблені моделі залежностей адекватно описують емпіричний матеріал з високим рівнем апроксимації та характеризуються достатньою статистичною достовірністю. Отримані моделі можуть бути основою для створення нормативно-довідкових матеріалів для оцінення щільності компонентів фітомаси крони з використанням відповідних перевідних коефіцієнтів.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

45

Semeryn, Khrystyna. "THE FEMINIST ASPECTS OF ZUZANNA GINCZANKA’S POETRY." Naukovì zapiski Nacìonalʹnogo unìversitetu «Ostrozʹka akademìâ». Serìâ «Fìlologìâ» 1, no. 4(72) (December 27, 2018): 194–96. http://dx.doi.org/10.25264/2519-2558-2018-4(72)-194-196.

Повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

46

Zambrzycka, Marta. "OBRAZ DOMU W POWIEŚCIACH ПРИВИД МЕРТВОГО ДОМУ W. SZEWCZUKA I DOM W KTÓRYM M. PETROSJAN". Studia Ukrainica Posnaniensia 5 (24 березня 2017): 249–57. http://dx.doi.org/10.14746/sup.2017.5.30.

Повний текст джерела

Анотація:

У статті порівнюємо образ дому, зображений у романі Валерія Шевчука Привид мертвого дому, з образом, що втілений у романі молодої авторки вірменського походження Маріам Петросян Dom w którym. Як В. Шевчук, так і М. Петросян репрезентують дім у вигляді темного, замкнутого простору, де відбуваються актуальні події. В обох романах символ дому можна “прочитати” кількома способами: як метафору соціальної реальності чи проекції свідомості героїв.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

47

Федорук, Олександра. "Досвід проекції досліджень емоційного інтелекту на проблему формування професійної компетентності управлінців". Збірник наукових праць: психологія, № 24 (23 грудня 2019): 130–37. http://dx.doi.org/10.15330/psp.24.130-137.

Повний текст джерела

Анотація:

У статті визначено та проаналізовано основні теоретичні підходи у дослідженнях онтологічного змісту емоційного інтелекту. Розглянуто моделі емоційного інтелекту Меєра-Селовея-Карузо, Р. Бар-Она та Д. Ґоулмана, які базуться на інформаційному та регулятивному підходах. Також взято до уваги модель Петрідеса-Фернхема та розглянуто поняття самоефективності у рамках теорії А. Бандури. Виділено маніфестальний та комунікативний кейси лідерства. Зроблено висновок про те, що методологічною основою для визначення психологічних механізмів формування емоційного інтелекту у менеджерів може виступити модель, основана на критеріях та епістемних засадах, найглибше розроблених у теоріях перелічених вище.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

48

Донченко, О. А. "Феномен проекції в політиці і його вплив на соцієтальну психіку українців". Наукові студії із соціальної та політичної психології, Вип. 23 (26) (2009): 24–37.

Знайти повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

49

Донченко, О. А. "Феномен проекції в політиці і його вплив на соцієтальну психіку українців". Наукові студії із соціальної та політичної психології, Вип. 23 (26) (2009): 24–37.

Знайти повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

50

Калінічева, Г. "Проекції націософської концепції Тараса Шевченка на формування сучасної української політичної нації". Україна у світовій історії, № 4 (53) (2014): 11–22.

Знайти повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

Ми пропонуємо знижки на всі преміум-плани для авторів, чиї праці увійшли до тематичних добірок літератури. Зв'яжіться з нами, щоб отримати унікальний промокод!