Статті в журналах з теми "Проектні системи"
Щоб переглянути інші типи публікацій з цієї теми, перейдіть за посиланням: Проектні системи.
Оформте джерело за APA, MLA, Chicago, Harvard та іншими стилями
Ознайомтеся з топ-50 статей у журналах для дослідження на тему "Проектні системи".
Біля кожної праці в переліку літератури доступна кнопка «Додати до бібліографії». Скористайтеся нею – і ми автоматично оформимо бібліографічне посилання на обрану працю в потрібному вам стилі цитування: APA, MLA, «Гарвард», «Чикаго», «Ванкувер» тощо.
Також ви можете завантажити повний текст наукової публікації у форматі «.pdf» та прочитати онлайн анотацію до роботи, якщо відповідні параметри наявні в метаданих.
Переглядайте статті в журналах для різних дисциплін та оформлюйте правильно вашу бібліографію.
1
Khaustova, Viktoriia, Olena Kozyreva, and Mykola Ivanov. "IMPROVEMENT OF THE PROJECT RISK MANAGEMENT SYSTEM IN IT COMPANIES OF UKRAINE." Scientific Notes of Ostroh Academy National University, "Economics" Series 1, no. 20(48) (March 24, 2021): 53–58. http://dx.doi.org/10.25264/2311-5149-2021-20(48)-53-58.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті запропоновано удосконалення системи управління проектними ризиками в ІТ-компаніях України у сучасних економічних умовах. Зазначено, що в умовах сьогодення всі розвинуті країни світу та країни, що прагнуть до розвитку, орієнтовані на інновації та розвиток ІТ-технологій як найбільш перспективних напрямів економічного зростання. Відзначено, що практично у всіх ІТ-компаніях основним процесом загальної системи управління організацією є «управліня проектами», а система «управління ризиками» вважається допоміжним, незважаючи на те, що проектні ризики мають величезний вплив на досягнення основних цілей проекту та рентабельність проекту загалом. Зроблено висновок про необхідність удосконалення існуючої системи управління проектними ризиками в ІТ-компаніях України на основі удосконалення оцінки проектних ризиків та визначення послідовності управлінських дій у разі виникнення ризикових ситуацій по проектах.
2
Литвин, Андрій, та Віталій Литвин. "Інформатизація проектної навчальної діяльності майбутніх архітекторів у професійній підготовці". Педагогіка і психологія професійної освіти, № 1 (8 серпня 2019): 7–17. http://dx.doi.org/10.32447/22185186.2019.1.01.
Повний текст джерелаАнотація:
Стаття присвячена дослідженню проблем підвищення якості сучасної архітектурної освіти шляхом формування інформаційної культури майбутніх архітекторів ЗВО. На думку авторів, системна інформатизація проектної діяльності забезпечує студентів комплексом проектно-технічних та інформаційно-технологічних знань і вмінь, професійно важливих якостей для виконання складних архітектурних проектів, здатністю до швидкої адаптації та опанування нових технологій в архітектурі. Навчальні проекти, які застосовуються в архітектурній освіті, – практико орієнтовані, творчі, з елементами дослідництва. Автори вважають, що з огляду на специфіку професійної діяльності архітекторів, їх інтеграція в систему архітектурної освіти найбільш ефективна у формі проектної організації навчання, спрямованого на розвиток професійного мислення, креативності студентів у архітектурно-проектній діяльності й інформаційної культури майбутніх фахівців. Проектна освітньо-професійна діяльність студентів-архітекторів спрямована на підготовку архітекторів-дизайнерів із розвиненими візуальними художньо-творчими здібностями, проектним мисленням, належною інформатичною компетентністю, готових до роботи з архітектурно-будівельною інформацією та творчого пошуку.
3
Bakai, A. E. "Міжвідомча взаємодія як інструмент публічного управління галуззю охорони здоров’я в Україні". Public administration aspects 5, № 10 (30 січня 2018): 29–38. http://dx.doi.org/10.15421/15201732.
Повний текст джерелаАнотація:
Розглянуто сутність міжвідомчої взаємодії та поняття єдиного медичного простору, проведено теоретичне обґрунтування структурно-організаційного забезпечення якісних трансформацій у системі охорони здоров’я, наголошено на необхідності подальшого розвитку загальної системи медичного забезпечення зі збереженням безпекової складової на засадах єдиного медичного простору та її інтеграції в загальнодержавну систему охорони здоров’я. Проаналізовано існуючі моделі міжвідомчої кооперації з питань медичного забезпечення населення, розглянуто існуючі ограни управління медичним захистом населення та проектні форми міжвідомчої взаємодії в надзвичайних ситуаціях воєнного і мирного характеру, підтверджено доцільність удосконалення механізмів міжвідомчої взаємодії з організації медичної допомоги постраждалим у надзвичайних ситуаціях. Визначено основні передумови побудови єдиного медичного простору відомчих медичних служб та цивільних закладів охорони здоров’я, що обумовлює необхідність централізації механізмів управління системою медичного захисту населення, визначення та впровадження єдиних принципів організації медичної допомоги, розроблення і реалізації нових стратегій і програм міжвідомчої та міжсекторальної взаємодії, у тому числі в підходах до програм медичної освіти, функціональної інтеграції відомчих систем усіх форм власності, застосовування єдиних стандартів на загальних принципах тощо. Доведено необхідність опрацювання і впровадження перспективної міжвідомчої системи медичного забезпечення, що базується на національних стандартах, із використанням єдиної загальнодержавної мережі закладів охорони здоров’я та об’єднана спільним управлінням, запропоновано модель єдиного простору надання медичної допомоги в надзвичайних ситуаціях як міжвідомчої системи управління ресурсами.
4
Ostapiuk, Z. V., та T. O. Korotyeyeva. "Застосування графів для відображення життєвого циклу сутностей під час розроблення системи опрацювання відгуків безпосередніх користувачів програмних продуктів". Scientific Bulletin of UNFU 29, № 9 (26 грудня 2019): 147–52. http://dx.doi.org/10.36930/40290926.
Повний текст джерелаАнотація:
Важливою для безпосереднього користувача здатністю будь-якого програмного продукту є гнучкість застосування та налаштування. Проблема, описана та частково досліджена у цій науковій роботі, стосується питання забезпечення цієї гнучкості, а саме – підходів до задавання в межах програмної системи набору станів певної сутності, а також накладення обмеження на множину станів, у які згадана вище сутність може перейти, перебуваючи в одному із них. Тут і далі під правилами переходу сутності в різні стани мають на увазі обмеження множини наступних станів. Оглянуто сучасні системи для керування відгуками до програмного забезпечення, як приклад предметної області зі сутностями, які не мають наперед визначеної множини станів та переходів між ними. Проаналізовано основні переваги та недоліки аналогічних систем та їх підходу до зберігання станів. Наведено приклади та описи можливих станів сутностей та правил їх переходів. Досліджено перспективи застосування теорії графів для вирішення поставленої у статті проблеми. На підставі проведеного дослідження спроектовано архітектуру та реалізовано згідно з нею систему, що складається з мобільного та браузерного (веб-сайт та розширення веб-переглядача Google Chrome) клієнтів. Ціль системи – забезпечити проектні команди легким для освоєння засобом для збирання та оброблення різноманітних відгуків безпосередніх користувачів та зацікавлених сторін. Зокрема, розроблена система дає змогу створювати шаблони відгуків із різними наборами полів та різним типом кожного із них. Результати дослідження застосовано для реалізації функціональності зберігання та опрацювання динамічних станів сутності відгуку в межах розробленої програмної системи. Обґрунтовано вибір інтерфейсного рішення для представлення правил переходів між станами сутності для безпосередніх користувачів. Досліджено та застосовано алгоритм перевірки коректності завдання станів та правил їх переходів.
5
Денисова, А. Є., Альхемірі Саад Альдін та Л. І. Морозюк. "Обговорення можливості створення систем тригенерації в умовах клімату країн Близького Сходу". Refrigeration Engineering and Technology 54, № 5 (30 жовтня 2018): 36–43. http://dx.doi.org/10.15673/ret.v54i5.1249.
Повний текст джерелаАнотація:
Один з перспективних шляхів економії первинної енергії паливно-енергетичних ресурсів з одночасним отриманням електроенергії, тепла та холоду ґрунтується на концепції тригенерації. Наведено спосіб створення системи тригенерації через концептуальну модель оцінки технічної системи за комплексом факторів (економічного,енергетичного, екологічного та соціального) стану країни або місцевості. Встановлено вплив на проектні рішення кожного з факторів, зокрема,кліматичних умов. Наведено спосіб отримання вихідних даних для створення системи тригенерації малої енергетики для країн Близького Сходу на прикладі Сирії та Іраку.
6
Бакай, Андрій. "АРХЕТИПНІ ДЖЕРЕЛА РОЗВИТКУ ДЕРЖАВНОЇ СИСТЕМИ МЕДИЧНОГО ЗАХИСТУ НАСЕЛЕННЯ УКРАЇНИ В НАДЗВИЧАЙНИХ СИТУАЦІЯХ". Public management 18, № 3 (29 травня 2019): 44–58. http://dx.doi.org/10.32689/2617-2224-2019-18-3-44-58.
Повний текст джерелаАнотація:
Розглянуто архетипні джерела і нормативно-правові основи розвитку та функціонування державної системи медичного забезпечення і захисту населення України у надзвичайних ситуаціях, визначено сучасні проблеми та запропоновано нові підходи до організації публічного адміні- стрування медичним забезпеченням населення України у надзвичайних си- туаціях та реалізації потреби населення в медичному захисті при виникнен- ні надзвичайних ситуацій у мирний і військовий час.
Схарактеризовано основні форми організації системи охорони здоров’я у надзвичайних ситуаціях, проведено оцінку ключових проблем з організації медичного захисту (як системи заходів організаційно-управлінського харак- теру та їх реалізації), наголошено на доцільності об’єднання та спільного використання цивільно-військових органів та систем оперативного управ- ління при подоланні наслідків надзвичайних ситуацій з використанням між- народного досвіду в організації інтегрованої системи медичного забезпечен- ня, що за певних умов дасть змогу досягнути сумісності з питань медичного забезпечення у спільних операціях з підтримання миру. Визначено поняття “медичне забезпечення” та “медичний захист”, теоретично обґрунтувано не- обхідність структурно-організаційних трансформацій системи охорони здо- ров’я. Наголошено на подальшому розвитку загальної системи медичного забезпечення зі збереженням безпекової складової на засадах єдиного ме- дичного простору та її інтеграції в загальнодержавну систему охорони здо- ров’я.
Проаналізовано існуючі моделі міжвідомчої кооперації з питань медич- ного забезпечення населення, розглянуто існуючі ограни управління медич- ним захистом населення та проектні форми міжвідомчої взаємодії у надзви- чайних ситуаціях воєнного і мирного характеру, підтверджено доцільність удосконалення механізмів міжвідомчої взаємодії з організації медичної до- помоги постраждалим у надзвичайних ситуаціях.
Визначено основні передумови побудови солідарного медичного про- стору відомчих медичних служб та цивільної системи охорони здоров’я, що зумовлює необхідність централізації механізмів управління медичним захи- стом населення, визначення та впровадження єдиних принципів організа- ції медичної допомоги, розроблення і реалізації нових стратегій та програм міжсекторальної та міжвідомчої взаємодії.
7
Баканова, Анна Павловна, Константин Викторович Логинов та Алексей Николаевич Шиков. "ПРОЕКТИРОВАНИЕ СИСТЕМЫ УПРАВЛЕНИЯ КОРПОРАТИВНЫМИ ЗНАНИЯМИ И КОМПЕТЕНЦИЯМИ В ИННОВАЦИОННОЙ КОМПАНИИ". Региональные проблемы преобразования экономики, № 6 (12 листопада 2019): 25. http://dx.doi.org/10.26726/1812-7096-2019-6-25-34.
Повний текст джерелаАнотація:
В статье анализируются подходы проектирования систем управления корпоративными знаниями на основе компетентностного подхода. Актуальность исследования определяется тем, что высококвалифицированный персонал имеет решающую роль в успехе любых проектов и деятельности компании в целом, и особенно инновационных. Для инновационных компаний развитие и поддержание у сотрудников необходимых компетенций является одним из важнейших условий обеспечения конкурентных преимуществ. Цель исследования заключается в проектировании системы управления корпоративными знаниями и компетенциями сотрудников инновационных компаний для обеспечения высокоэффективной работы с персоналом при реализации инновационных проектов. Для проведения научных исследований использованы методы системного анализа, прогнозирования, статистического анализа, методы разработки онтологий и рекомендательных систем. Результаты работы использованы в ряде инновационных компаний при реализации различных проектов. Применение онтологий при построении системы управления корпоративными знаниями и компетенциями без ошибок позволяет менеджерам по персоналу и руководителям выбирать тех сотрудников, которые лучше всего подходят для участия в новом проекте или выполнения конкретного задания. Онтологии позволяют обнаруживать семантическую взаимосвязь между новой и старой информацией посредством спецификации требований. Область применения результатов исследований находится в сфере интересов руководителей инновационных компаний при определении состава исполнителей различных проектов, прежде всего инновационных. Система может рекомендовать тех сотрудников, которые уже участвовали в подобных проектах, а следовательно, обладают нужными компетенциями. При необходимости могут направляться обращения к сотрудникам, у которых нет необходимых компетенций, но они хотели бы в процессе обучения их получить и участвовать в новом проекте. Выводы: обеспечение правильного привлечения компетентных сотрудников к конкретному проекту является неотложным требованием для любой инновационной компании.
8
КОТКО, О. К., О. М. ШАРОВАРА, С. О. МАЛАНЧІЙ та І. О. ГОРДЄЄВА. "МОДЕЛЬ АДАПТИВНОГО УПРАВЛІННЯ ПРОЕКТНО-ОРІЄНТОВАНИМИ ОРГАНІЗАЦІЯМИ ЗА КРИТЕРІЯМИ ЕФЕКТИВНОСТІ І СВОЄЧАСНОСТІ". REVIEW OF TRANSPORT ECONOMICS AND MANAGEMENT, № 5 (21) (19 листопада 2021): 194–205. http://dx.doi.org/10.15802/rtem2021/243658.
Повний текст джерелаАнотація:
Мета. Удосконалення моделі адаптивного управління проектно-орієнтованими організаціями за критеріями ефективності і своєчасності з ціллю зниження руйнівних шкідливих впливів VUCA-оточення, забезпечення адаптації до наслідків COVID-19, Індустрії 4.0 та переходу до циркулярної економіки. Методика. Для вирішення поставлених завдань в роботі застосовано метод аналізу і синтезу, системний підхід, теорія рішення винахідницьких задач (ТРВЗ), методи прийняття рішень, метод структурного аналізу і проектування систем, групування, узагальнення. Результати. Моніторинг та виявлення на ранніх етапах відхилень або негативної тенденції за критеріями «ефективність управлінських рішень-своєчасність» забезпечує збільшення кількості успішно реалізованих проектів та реалізацію стратегії розвитку організації з меншими втратами. Наукова новизна. На основі деталізації критеріїв «ефективність прийняття управлінських рішень» та «своєчасність» удосконалено модель адаптивного управління організаціями у процесі здійснення нею проектної діяльності. Модель складається з трьох основних складових: протидії руйнівним факторам середовища, прагнення до ідеальності розвитку системи та своєчасності прийнятих управлінських рішень. Прагнення до ідеальності запропоновано визначати через оцінку властивостей ідеальності системи, а руйнівні фактори організації оцінювати за трьома групами: зовнішні, внутрішні, ентропійні. Отримані результати покладено в основу матриці оцінки спроможності до адаптації проектно-орієнтованої організації. В результаті розроблено матрицю із шести квадрантів, кожний із яких отримано на перетині критеріїв «ефективність – неефективність» управлінських рішень і дій та своєчасності реалізації цих рішень у станах запізнення, своєчасно, випередження (передчасно). Визначено характеристики кожного квадранта: адаптацію організації до руйнівних факторів середовища, області керованості системи (життєстійкість, руйнування, не життєстійкість), ефективність реалізації стратегії через проектну діяльність, конкурентоспроможність. Практична значимість. Розроблені підходи можуть бути використані при удосконаленні процедури оцінювання ефективності проектної діяльності будь-якої галузі економіки. Ці підходи дозволять оперативно керувати та забезпечувати адаптацію до руйнівних факторів середовища. Стаття може представляти інтерес керівникам проектів та менеджерам вищої ланки.
9
Полушин, Петр Владимирович. "Разработка системы показателей управления проектной командной работой как социальным макротехнопакетом: результаты практических исследований". NOMOTHETIKA: Философия. Социология. Право 47, № 1 (1 квітня 2022): 34–41. http://dx.doi.org/10.52575/2712-746x-2022-47-1-34-41.
Повний текст джерелаАнотація:
Рассмотрены вопросы, связанные с разработкой системы показателей управления проектной командной работой как социальным макротехнопакетом (СМПТ) при анализе и ликвидации чрезвычайных ситуаций (ЧС) различных типов. Приводятся принципы разработки эффективной системы ключевых показателей (KPI). Рассматривается алгоритм разработки системы KPI управления проектной командной работой как СМПТ при анализе ликвидации ЧС, дается краткое описание отдельных блоков алгоритма. Анализируется система (фрейм-пакет решений) KPI, включающая в себя показатели, связанные с технологией управления ликвидацией ЧС как проектом, управлением конкретным этапом такого проекта, параметрами управления командой (форма и формат организации работы), а также решениями, связанными со структурой управляющей процессом МАИ-иерархии (формулировка и количество уровней и вершин) в иерархии. Приводятся оценка согласованности экспертов по разработанной системе KPI и социально-профессиональный профиль экспертов.
10
Волкова, Тетяна Василівна. "Підготовка інженерів-педагогів з дисципліни “Комп’ютерні технології управління проектами”". New computer technology 5 (2 листопада 2013): 17–18. http://dx.doi.org/10.55056/nocote.v5i1.56.
Повний текст джерелаАнотація:
Дисципліна “Комп’ютерні технології управління проектами” є однією з основних у підготовці інженерів-педагогів за напрямом навчання 7.010104. “Професійне навчання. Комп’ютерні технології в управлінні та навчанні”.Поняття проект об’єднує різні види діяльності, які характеризуються низкою ознак, серед яких найбільш загальними є спрямованість на досягнення конкретної мети, певних результатів; координоване виконання взаємопов’язаних дій; обмеженість у часі з визначеним початком і закінченням виконання робіт. З точки зору системного підходу, проект розглядається як процес переходу з вихідного стану до кінцевого – результат за участю механізмів за умови дотримання обмежень. Управління проектами – методологія організації, планування, керівництва, координації трудових, фінансових та матеріально-технічних ресурсів упродовж проектного циклу, спрямована на ефективне досягнення його цілей шляхом застосування сучасних методів, техніки й технології управління.“Комп’ютерні технології управління проектами” – дисципліна, яка ґрунтується на системному підході, інтегрує спеціальні та загальнопрофесійні знання, вивчає організаційно-технологічний комплекс методичних, технічних, інформаційних і програмних засобів, спрямованих на підтримку і підвищення ефективності процесів управління проектом.Планування проекту – найбільш відповідальна частина управління проектом, оскільки на цьому етапі закладаються передумови для успішної реалізації проекту. Сутність планування полягає у визначенні цілей і способів їх досягнення на основі формування комплексу робіт, застосуванні методів і засобів здійснення цих робіт, ув’язці ресурсів, необхідних для їх виконання, узгодженості дій учасників проекту. Інформаційна система управління проектом – організаційно-технологічний комплекс методичних, технічних, програмних та інформаційних засобів, спрямований на підтримку і підвищення ефективності процесів управління проектом.Комп’ютерні технології управління проектом використовуються на таких етапах узагальненого життєвого циклу проекту: планування проекту: детальне планування комплексу робіт і ресурсів, аналіз термінів виконання проекту в цілому і окремих його стадій, ресурсне планування, аналіз і оптимізація графіка розподілу ресурсів проекту і витрат проекту; виконання проекту: контроль за ходом реалізації проекту, аналіз стану проекту, оперативне управління проектом, перепланування проекту.Основна мета планування полягає в побудові моделі реалізації проекту.Програма дисципліни включає теоретичні основи управління проектами і практичні завдання розробки проектів освітнього і виробничого призначення за допомогою прикладного програмного забезпечення Microsoft Office Project (www.microsoft.com/project).МодульІ. Теоретичні основи управління проектами (12 год.). Класифікація базових понять управління проектами. Системний підхід до аналізу організації управління. Методи управління проектами. Організаційні структури управління проектами. Розробка проектної документації. Оцінка ефективності проекту.МодульІІ. Методологія проектування (12 год.). Планування проекту: основні поняття й визначення, процеси і рівні планування. Початкова фаза проекту. Бізнес-планування. Моделі планування. Мережне планування. Ресурсне планування. Документування плану проекту.Модуль ІІІ. Прикладне програмне забезпечення управління проектом Microsoft Office Project (6 год.). Основи Microsoft Office Project. Налагодження параметрів проекту. Визначення календаря робочого часу. Управління файлами проекту. Створення і використання шаблонів.Практикум в Microsoft Office Project: проектування і планування електронного навчального курсу.Модуль ІV. Календарне планування (20 год.). Формування мети і складання попереднього плану робіт у поданні Gantt Chart. Створення ієрархічної структури етапів, зв’язків між етапами. Уведення вимог планування. Установлення зв’язків між задачами. Робота з обмеженнями задач. Переривання задачі. Створення і використання календаря задач. Перегляд плану. Робота з поданням Gantt Chart. Робота з поданням Calendar. Редагування проекту в поданні Network Diagram.МодульV. Ресурсне планування (16 год.). Визначення ресурсів і витрат. Визначення пула ресурсів. Сортування, групування та фільтрація ресурсів. Планування ресурсів. Розрахунок вартості проекту. Призначення ресурсів задачам. Призначення фіксованих витрат. Усунення проблем з призначенням ресурсів.МодульVІ. Оптимізація проекту. Налагодження MSProject (10 год.). Перегляд і корекція плану проекту. Друк звітів. Налагодження подання, таблиць, полів, фільтрів і груп; панелей інструментів, меню і форм.Самостійна робота (59 год.) передбачає виконання студентами індивідуальних та групових проектів за варіантами.Програма дисципліни “Комп’ютерні технології управління проектами” може бути використана як складова навчально-тематичного плану підготовки інженерів-педагогів комп’ютерних дисциплін, так і як самостійний спецкурс для менеджерів інформаційних систем у системі вищої професійної освіти.
11
Гострик, Олексій Маркович, та Андрій Сергійович Таракановський. "Про один з підходів щодо розробки прикладної експертної системи". New computer technology 16 (14 травня 2018): 47–51. http://dx.doi.org/10.55056/nocote.v16i0.815.
Повний текст джерелаАнотація:
Метою дослідження є розробка програмної оболонки, яка функціонує в середовищі Excel і використовується для проектування прикладних експертних систем. Задачами дослідження є аналіз існуючих підходів до розробки експертних систем для різних сфер економіки, науки та освіти Об’єктом дослідження є проектування та аналіз інженерних проектів студентами ВНЗ. Предметом дослідження є розробка прикладної експертної системи розрахунку вартості проектних робіт і підсистеми вартісного аналізу проекту на базі Excel-оболонки. Особлива увага приділена питанням створення бази знань на підставі контрольного прикладу системи АКОРД. Розглянуті питання адаптації Excel-оболонки експертної системи в середовище Google-таблиць. В якості прикладу використання оболонки розглянуто процес виконання лабораторних робіт студентами ВНЗ з використанням міни-експерта розрахунку вартості робіт проекту. Результати дослідження планується узагальнити розроблені положення щодо впровадження їх в суміжні галузі, орієнтовані на виконання та аналіз проектних робіт.
12
Бобрышев, Алексей Николаевич, та Нелли Павловна Агафонова. "Применение бюджетирования, как ключевого элемента управленческого учета в системе проектного менеджмента". Вестник ВГУ. Серия: Экономика и управление, № 2 (25 червня 2020): 3–12. http://dx.doi.org/10.17308/econ.2020.2/2897.
Повний текст джерелаАнотація:
Предмет. Ограниченность ресурсов, свойственная не только экономике России, но и мировой экономической системе, приводит к необходимости формирования новых форм хозяйствования и методик управления ими. Проектный менеджмент возник как ответ на обозначенную проблему ограниченности ресурсов, так как его сущность заключается в направлении материальных, финансовых и трудовых ресурсов на четко определенные цели в обозначенных временных рамках. Таким образом, применение проектного подхода в управлении экономическим субъектом позволяет создавать принципиально новые виды деятельности, разрабатывать и реализовывать инновационные продукты, внедрять в производственную деятельность прогрессивные методики. Однако функционирование данной системы хозяйствования невозможно без информационного обеспечения необходимой степени детализации для принятия эффективныхуправленческих решений. Постановка и внедрение системы управленческого учета предоставляет возможность формирования релевантной информационной базы в целях реализации проектов в соответствии с установленными временными, ресурсными и качественными ограничениями. Следует отметить, что инструменты управленческого учета, являющиеся эффективными при процессной деятельности, не всегда способны демонстрировать подобные результаты при реализации проектного подхода. В связи с чем исследование, направленное на адаптацию бюджетирования к проектно-ориентированной деятельности, является актуальной и практически значимой задачей, способной повысить конкурентоспособность отечественных экономических субъектов.Цели. Обоснование актуальности применения бюджетирования как ключевого элемента управленческого учета при проектно-ориентированной деятельности, выделении ключевых особенностей построения организационной и финансовой структуры при процессной и проектной деятельности.Методология. В процессе исследования бюджетирования как основного элемента системы управленческого учета в проектно-ориентированных организациях использовались методы логического, статистического анализа, а также общенаучные методы познания.Результаты. В статье представлена организационная и финансовая структура экономического субъекта с позиций процессной и проектной деятельности, предложен кассовый бюджет проекта и текущего (процессного) производства, необходимый для формирования информационной базы, позволяющей осуществлять оперативное и эффективное управление хозяйствующим субъектом.Выводы. Основной задачей всех организаций, вне зависимости от объемов, видов деятельности и формы собственности, ставящих своей целью максимизацию получаемой прибыли, является оптимальное потребление ресурсов, подлежащее управлению уже на этапе планирования, что требует разработки объективной и гибкой системы бюджетирования, удовлетворяющей современным условиям хозяйствования. Основной целью управленческого учета при этом является формирование информации о затратах в разрезе финансовой и организационной структуры экономического субъекта.
13
Grytsenko, Valerii G., та Oksana M. Podolyan. "ВИКОРИСТАННЯ СИСТЕМИ УПРАВЛІННЯ ВЕРСІЯМИ GIT ДЛЯ ОРГАНІЗАЦІЇ КОМАНДНОЇ РОБОТИ НАД ІТ ПРОЕКТОМ". Information Technologies and Learning Tools 39, № 1 (23 січня 2014): 250–63. http://dx.doi.org/10.33407/itlt.v39i1.943.
Повний текст джерелаАнотація:
Досліджено засади використання систем управління версіями і здійснено пошук інструментарію щодо їх реалізації. З цією метою було проведено аналіз й обґрунтовано вибір програмного середовища Git. Визначено особливості використання системи управління версіями Git під час реалізації ІТ проектів. Описано процедуру й основні кроки створення робочої версії проекту. Досліджено, визначено й запропоновано технологію взаємодії команди розробників програмного проекту, що використовують систему управління версіями Git для організації спільної роботи. На прикладі реалізації авторського проекту інформаційно-аналітичної системи тестового контролю знань показано практичну сторону організації командної роботи розробників з використанням засобів системи управління версіями Git.
14
Кійко, С. Г. "Предиктивна адаптація при управлінні портфелем проектів енергозбереження на металургійному підприємстві". Наука і техніка Повітряних Сил Збройних Сил України, № 4(41), (25 жовтня 2020): 133–44. http://dx.doi.org/10.30748/nitps.2020.41.16.
Повний текст джерелаАнотація:
Сьогодні для авіабудування ПрАТ «Дніпроспецсталь» виплавляє більше ста марок сталей і сплавів з особливими експлуатаційними властивостями. Подальший розвиток підприємства та забезпечення конкурентоспроможності цієї та іншої продукції пов’язано з управлінням портфелем енергозберігаючих проектів, спрямованих на виконання таких завдань, як оптимізація енергетичного балансу, мінімізація споживання енергоресурсів, оптимізація енергоефективності та ін. Запропоновано нову методологію управління портфелями проектів енергозбереження на металургійних підприємствах, яка формує парадигму предиктивної адаптації, що базується на взаємопов'язаних адаптивних системах планування, моніторингу і управління змінами та дозволяє на основі прогнозування енергоспоживання для складних технологічних процесів і виробництв, а також моделювання і оцінки якості паливно-енергетичного балансу, в умовах обмеженості ресурсів і ризиків здійснювати формування і відбір для реалізації проектів енергозбереження при узгодженні пріоритетів бізнес-стратегії і стратегії енергоефективності металургійного підприємства. Сформульовано основні вимоги до організації системи планування і управління портфелем проектів енергозбереження на металургійному підприємстві. Представлена структурна схема комп'ютерної системи планування і управління портфелем проектів енергозбереження на ПрАТ «Дніпроспецсталь». Ядром виступає корпоративна інформаційна система управління на базі SAP ERP (ECC 6.0). Для отримання точної та оперативної інформації про постачання і витрати енергоресурсів використовується кілька програмно-апаратних комплексів систем обліку, а саме, автоматизована система комерційного обліку енергоресурсів підприємства, автоматизована система технічного обліку електроенергії, автоматизована система обліку і балансу паливно-енергетичних ресурсів та інші. Розроблена система процесів енергозбереження повинна вбудовуватися в систему процесів підприємства, відповідати стратегічним цілям підприємства і особливостям виробничого процесу.
15
Радкевич, Валентина, Олександра Бородієнко, Людмила Пуховська, Олександр Радкевич, Наталія Базелюк та Сніжана Леу. "МОДЕЛЬ МЕРЕЖЕВОЇ ВЗАЄМОДІЇ В РОЗВИТКУ СИСТЕМИ ПРОФЕСІЙНОЇ ОСВІТИ І НАВЧАННЯ У КРАЇНАХ ЄС". Науковий вісник Інституту професійно-технічної освіти НАПН України. Професійна педагогіка, № 17 (27 грудня 2018): 123–34. http://dx.doi.org/10.32835/2223-5752.2018.17.123-134.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті обґрунтовано модель мережевої взаємодії в розвитку професійної освіти і навчання (ПОН) у країнах ЄС. Визначено, що взаємодія на індивідуальному та інституційному рівні вважається одним з найбільш дієвих інструментів розбудови системи ПОН у країнах ЄС. Зміст поняття «взаємодія в розвитку системи професійної освіти і навчання у країнах ЄС» визначено як певний вид взаємозв’язку між компонентами, спрямований на вирішення спільних завдань, що проявляється у їхній узгодженій діяльності та приводить до якісної зміни системи у порівнянні з їх первинним станом. З’ясовано, що зміст мережевої взаємодії зацікавлених сторін у системі професійної освіти і навчання являє собою погоджену діяльність суб’єктів мережі по забезпеченню високого рівня якості, доступності та ефективності освітніх послуг, що здійснюється у формах спільної колективної розподіленої діяльності (взаємонавчання, методичне і педагогічне проектування, проектна діяльність, експертиза, порівняльні тематичні дослідження, спільне проведення заходів тощо). Обґрунтовано, що мережева взаємодія в розвитку ПОН у країнах ЄС базується на принципах системності; синергетичності; безперервності; проектності; інноваційної проектної взаємодії; багатоманітності; поліцентризму. Визначено, що модель мережевої взаємодії в розвитку системи професійної освіти і навчання у країнах ЄС включає інформаційно-ресурсний компонент (спеціалізовані мережі, діяльність яких спрямована на надання інформації про роль, цілі, завдання, управління, діяльність регіональних та галузевих мереж), проектний компонент (проекти зі спільної діяльності, спрямовані на вдосконалення наукового, організаційного та управлінського супроводу розвитку професійної освіти і навчання), компонент взаємодії (включає різноманітні моделі взаємодії на інституційному та індивідуальному рівні, спрямовані на управління, обмін інформацією, моніторинг, покращення, забезпечення якості в системах професійної освіти і навчання). Зроблено висновок про те, що обґрунтована модель мережевої взаємодії має високий потенціал ...
16
Скляренко, Iнна Юріївна, А. А. Раховецький, А. Г. Коваленко та П. П. Івко. "ПІДВИЩЕННЯ БЕЗПЕКИ МОРЕПЛАВСТВА НА ВОДНИХ ШЛЯХАХ". Vodnij transport, № 3(31) (10 грудня 2020): 16–22. http://dx.doi.org/10.33298/2226-8553.2020.3.31.02.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті розглянуто проблеми забезпечення безпеки мореплавства на водних шляхах, наведено фактори впливу на морський транспорт, дано визначення системі управління безпекою мореплавства на водних шляхах, що являє собою комплексну організаційно-технічну систему, яка виконує функції аналізу стану, контролю й забезпечення безпеки як окремий функціональних елементів, так і системи в цілому. Досліджено, що використання принципів системного аналізу для забезпечення безпеки мореплавства на водних шляхах з урахуванням показників безпеки й оцінок ризиків функціонування дозволить підвищити безпеку роботи морських транспортних систем, висунуто основні завдання й визначено функції системи управління безпекою мореплавства. Представлені суб’єкти управління безпекою мореплавства, включаючи міжнародні організації, урядові організації, компанії, порти, сервісні компанії. Представлені об’єкти управління безпекою мореплавства, включаючи системи, проекти, програми, організації та підприємства, які відповідальні за реалізацію безпеки. Ключові слова: система управління, фактори впливу, суб’єкти, об’єкти, безпека, мореплавство.
17
КІНДЮК, БОРИС. "Компаративний аналіз проектів Конституції Кость Левицького та Станіслава Дністрянського". Право України, № 2018/07 (2018): 232. http://dx.doi.org/10.33498/louu-2018-07-232.
Повний текст джерелаАнотація:
Актуальність теми статті пов’язана з процесом проведення конституційної реформи, яка відбувається на тлі кризи, що охопила політичну, економічну, соціальну сфери в Україні. У вирішенні цього завдання може суттєво допомогти історичний досвід конституціоналізму, накопичений у різні історичні часи, а особливо у період відновлення Української незалежної держави 1917–1921 рр. Метою статті є компаративний аналіз за допомогою системи кількісних показників проектів конституції, що їх запропонували відомі українські правники, доктори права Кость Левицький і Станіслав Дністрянський. Досліджено причини прийняття цих проектів, до числа яких відносилися вирішення завдання з підготовки акта найвищої юридичної сили, який мав забезпечити легітимне відновлення та функціонування демократичної і незалежної української держави. Обидва проекти ґрунтувалися на демократичних засадах, які включають право на свободу та особисту недоторканність, право на повагу до приватного та сімейного життя, свободу думки, совісті, релігії, свободу вираження поглядів, свободу зібрань та об’єднань. Показано, що проект С. Дністрянського мав у 2,3 рази більший обсяг матеріалу, кількість пунктів порівняно з проектом К. Левицького. Статистичні розрахунки засвідчили значну нерівномірність розподілення матеріалу всередині проектів та його зосередження у початковій частині актів. Спільними рисами змістовних характеристик проектів була наявність інституту президентства, закріплення за парламентом значного обсягу повноважень та можливість приєднання до Західноукраїнської Народної Республіки інших регіонів України. Розгляд інститутів цих проектів показує, що в проекті К. Левицького основна кількість матеріалу припадала на інститут президентства, а у С. Дністрянського – на інститут парламентаризму. Проект С. Дністрянського передбачав створення Державного Судового Трибуналу, який складається із шести членів та шести суддів або юристів, які призначаються згідно з пропозицією Голови Державної Юстиції чи Президента Республіки, а в проекті К. Левицького був відсутній вищий суд та інститут місцевого самоврядування. Проект С. Дністрянського, на відміну від запропонованого акта К. Левицького, передбачав широку участь громадян у здійсненні правосуддя, що забезпечувалося участю народних засідателів, присяжних і мирових суддів. Проведення цього дослідження дало змогу визначити правовий досвід стосовно закріплення в новому проекті Конституції України положення про збереження селянами своїх паїв, використання української мови як офіційної та державної підтримки її збереження і розвитку, а також передачу більш значного обсягу повноважень органам місцевої влади.
18
Зачко, И. Г., А. И. Ивануса та О. Б. Зачко. "МОДЕЛИ И МЕХАНИЗМЫ УПРАВЛЕНИЯ ПРОГРАММАМИ ПРОЕКТА СОЦИАЛЬНО-ЭКОНОМИЧЕСКОГО РАЗВИТИЯ ТЕРРИТОРИЙ". Scientific Journal of Astana IT University, № 3 (30 вересня 2020): 111–18. http://dx.doi.org/10.37943/aitu.2020.53.64.010.
Повний текст джерелаАнотація:
В научной статье рассмотрена важная научно-прикладная проблема разработки моделей и механизмов управления проектами и программами социально-экономического развития территорий средствами инструментов финансового регулирования. Обоснована приоритетность переориентации парадигмы управления проектами с использованием механизмов финансового регулирования и проектного менеджмента. Исследован генезис проблемы управления проектами и программами развития территориальных социально-экономических систем на примере ведущих научных школ. Проведен информационный и литературный анализ современных трендов реализации масштабных программ и проектов социально-экономического развития территорий на примере Украины, Казахстана и Японии. На основе проведенного информационного и литературного анализа современных трендов при реализации программ и проектов социально-экономического развития территорий сформулированы специфические категории проектов развития учитывая кросс функциональной культуры мульти проектного окружения. Разработана модель жизненного цикла программы проектов развития региональной социально-экономической территориальной системы. Дано определение региональной социально-экономической территориальной системы с использованием дефиниций управления проектами, в частности понятия – проектной среды. Синергетический эффект от реализации программы проектов социально-экономического развития достигается именно интеграцией лучших практик управления проектами с использованием методологии P2M, инструментария финансового регулирования с использованием дотаций и субвенций на целевые проекты программ в качестве источников финансирования проектов и механизмов государственно-частного партнерства. Научные результаты, полученные в статье, дополняют существующую методологию управления программами и портфелями проектов развития регионов и меняют видение ценностных характеристик проекта, путем перезагрузки существующих парадигм управления с использованием механизмов финансового регулирования.
19
Kharchenko, T., та T. Samoilenko. "Впровадження інструментів проектного підходу в систему публічного управління". Bulletin of Sumy National Agrarian University, № 1(79) (28 січня 2019): 21–25. http://dx.doi.org/10.32845/bsnau.2019.1.4.
Повний текст джерелаАнотація:
Проблеми переходу до проектно - орієнтованого управління за цільовими результатами національних проектів і державних програм дуже різнопланові і неоднозначні. Незважаючи на всі принципові відмінності в основах діяльності між бізнесом та державними органами, проектне управління як форма організації роботи може бути застосована і в роботі органів влади. Відсутність в рамках державних і місцевих цільових програм і підпрограм такого елемента, як проект з конкретним кінцевим продуктом, чіткими термінами і передбаченим фінансуванням, розмиває суть цих програм, нерідко зводячи їх до реалізації так званих "заходів", доцільність яких неочевидна. Актуальним є питання впровадження проектного управління в органах місцевого самоврядування, де реальний результат роботи оцінюється не тільки вищими інстанціями і контролюючими органами, а й безпосередньо жителями територій.
20
Рогозина, Елена Андреевна, Татьяна Владимировна Филимонихина, Алексей Николаевич Лосев, Рафина Рафкатовна Закиева та Юрий Михайлович Авдеев. "Консалтинговый проект по разработке и внедрению систем менеджмента качества на пищевых предприятиях". Аграрная Россия, № 2 (21 березня 2020): 45–49. http://dx.doi.org/10.30906/1999-5636-2020-2-45-49.
Повний текст джерелаАнотація:
Статья посвящена консалтинговому проектированию системы менеджмента качества на пищевых предприятиях. Выявлены особенности применения проектной технологии, определены этапы реализации проекта, произведен учет специфики производства и хранения пищевых продуктов. Актуальность выбранной темы обусловлена большим распространением в России процессов сертификации систем менеджмента качества на соответствие стандартам ISO 9000, которые позволяют измерять качество задолго до того, как продукт попадет к потребителю. Рассмотрены задачи проекта по созданию системы менеджмента качества, даны рекомендации по внедрению, позволяющие избежать ряд критических ошибок, приводящих к риску получения результатов проекта, не соответствующих ожиданиям. Обобщены моменты рекомендательного характера, на которые могут ориентироваться организации, инициирующие и реализующие проект по созданию системы менеджмента качества.
21
Сакалюк, О. Ю. "Реалізація проекту розробки програмного забезпечення автоматизованого керування процесом формування розкладу навчальних занять засобами пакета Gantt Project". Automation of technological and business processes 13, № 3 (4 листопада 2021): 57–63. http://dx.doi.org/10.15673/atbp.v13i3.2142.
Повний текст джерелаАнотація:
Основою якісної організації освітнього процесу будь-якого навчального закладу, особливо закладу вищої освіти є розклад навчальних занять. Якість підготовки спеціалістів в значній мірі залежить від методично правильного сформованого розкладу навчальних занять. Розклад навчальних занять та екзаменів є одним з найбільш відповідальних, трудомістких та стомлюючих завдань планування освітнього процесу [1].
Дослідники доклали значних зусиль для розробки універсальної автоматизованої системи керування процесом формування розкладу навчальних занять. Однак на сьогоднішній день немає ідеального рішення цієї проблеми, тому що ми повинні враховувати численні параметри та обмеження. Жодна з раніше розроблених систем не є універсальною і не може задовольнити потреби всіх вищих навчальних закладів. Більшість систем використовують велику кількість вхідної інформації, що зберігається в базах даних. За допомогою складних алгоритмів на основі аналізу вхідної інформації складається розклад. Однак підсумковий графік не завжди ідеальний і може потребувати багато ресурсів та часу. Розклад повинен задовольняти інтереси всіх учасників процесу [2]. Для розробки такої системи потрібно якісно розподілити роботи між виконавцями. Створення, будь-якого проекту завжди починається з його плануванням. Для виконання цих завдань уже давно багато компаній використовують системи управління проектами, які дозволяють ставити певні завдання, визначати людей, слідувати за процесом виконання завдань та виділенням необхідних ресурсів.
Завдання управління проектом програмного забезпечення може бути надзвичайно складним, виходячи з багатьох особистих, командних та організаційних ресурсів. Якість програмного продукту залежить від процесу завершення проекту. Час затримок у проекті з розробки програмного забезпечення та низька продуктивність, як правило, впливають на кінцевий результат. Останнім часом еволюція інструментів управління проектами як для програмних, так і для непрограмних додатків прискорюється швидкими темпами, а кількість доступних продуктів значно зросла. Щодня розробляється багато інструментів та програмного забезпечення для управління проектами, які допомагають менеджерам автоматизувати адміністрування окремих проектів або груп проектів протягом їх життєвого циклу [3].
22
Латкин, Александр Павлович, та Алексей Алексеевич Гришан. "К вопросу о реальности выполнения национального проекта формирования территорий комфортной жизни в Дальневосточном регионе". Территория новых возможностей. Вестник Владивостокского государственного университета экономики и сервиса, № 4 (2021): 7–20. http://dx.doi.org/10.24866/vvsu/2073-3984/2021-4/007-020.
Повний текст джерелаАнотація:
Аннотация. В системе национальных проектов социально-экономического развития России особое место отводится формированию территорий комфортной жизни в Дальневосточном регионе, оценке реалистичности достижения этой амбициозной цели в обозначенный среднесрочный период. Статья посвящена результатам многолетних исследований авторов состояния и тенденций организации централизованного теплоснабжения в Приморском крае и г. Владивостоке. Сделанное обобщение зарубежной и отечественной научной литературы, применяемой в российской практике нормативно-законодательной базы, а также выполненный анализ фактического состояния систем теплоснабжения позволили признать низким класс их энерговооруженности. На этой основе предложено распределение ролей субъектов управления в реализации национального проекта «Формирование территорий комфортной жизни»; проведена оценка долговременных эффектов их деятельности. Ключевые слова: национальные проекты, Дальний Восток, Приморский край, территория комфортной жизни, система централизованного теплоснабжения, управление.
23
Belyaninov, E. A., та S. V. Bulgakova. "ПРОЦЕДУРНОЕ ОБЕСПЕЧЕНИЕ УПРАВЛЕНЧЕСКОГО УЧЕТА ИНВЕСТИЦИОННОГО БИЗНЕС-ПРОЕКТА В ПРОИЗВОДСТВЕННОЙ СФЕРЕ". Современная экономика: проблемы и решения 2 (20 березня 2019): 84–100. http://dx.doi.org/10.17308/meps.2019.2/2045.
Повний текст джерелаАнотація:
Цель: разработать авторскую процедуру управленческого учета, организуемого экономическим субъектом при осуществлении инвестиционного бизнес-проекта в производственной сфере. Дифференциация этапов бюджетирования инвестиций, доходов, расходов, налоговой нагрузки, динамики денежных потоков, финансовых результатов, бухгалтерского баланса производственного бизнес-проекта. Оценка эффективности инвестиций в производственный бизнес-проект. Обсуждение: предполагается, что для успешной реализации концепции управления по бизнес-проектам необходима разработка адекватной системы процедурного обеспечения управленческого учета, которая может быть представлена как учет по бизнес-проектам деятельности экономического субъекта. Авторы предлагают осуществлять идентификацию этих процедур на примере инвестиционного проекта по строительству консервного завода. Совокупность рассматриваемых процедур создает основу стратегического управления, информацион- ного и аналитического обеспечения принятия стратегически ориентированных решений, устойчивое функционирование экономического субъекта в конкурентной бизнес-среде. Результаты: предложенная авторами совокупность процедур управленческого учета по инвестиционному бизнес-проекту формирует взаимосвязи бюджетирова- ния со стратегическим управлением, отражает алгоритм бюджетного процесса по элементам цепочки ценности инвестиционного бизнес- проекта. Показатели бюджетной процедуры управленческого учета по проектам деятельности используются для оценки эффективности инвестиций в бизнес-проект производственной сферы.
24
Mazaev, Grigory. "Загадка Леблона". Scientific journal “ACADEMIA. ARCHITECTURE AND CONSTRUCTION”, № 2 (22 липня 2020): 92–99. http://dx.doi.org/10.22337/2077-9038-2020-2-92-99.
Повний текст джерелаАнотація:
В статье рассматривается первый регулярный план новой столицы России - Санкт-Петербурга, разработанный в 1717 году французским архитектором Ж.-Б. Леблоном. Проведено сравнение мнений исследователей об этом проекте. Показаны прямо противоположные оценки плана Леблона - от восторженных до обвинений автора в неумении учесть очевидные местные условия строительства. Такой разброс мнений дал основу для проведения анализа проекта. Проведён топологический анализ плана города на основе сформулированных понятий «город на реке» и «город у реки». Показано, что размещение города на речном рассечении - частый приём в российском градостроительстве, речное рассечение снижает сплошность планировки в среднем на 22%. Сплошность плана Петербурга всего на 3% ниже средней. Это опровергает традиционное обвинение Леблона в неучёте условий строительства на реке - его проект вполне соответствует топологическому классу «города на реке».
Показано, что Леблон проектировал город-крепость по типу бастионной системы Вобана в соответствии с выбором Петра I. Мнение о том, что города-крепости - это «пройденный этап», опровергается их строительством в России до конца XIX века. Леблон показал прекрасное знание фортификации, используя передовые решения оборонного зодчества.
Анализ градостроительной композиции, разработанной Леблоном, его планировочных и композиционных решений, проведённый по авторской методике, построенной на выявлении городских пространств, образующих целостную систему центра, показал её разнообразие, большие возможности в создании парадных столичных архитектурных ансамблей, открытых набережных. Проект Леблона построен на связи города с природой. Наиболее часто отмечаемый «недостаток» проекта Леблона - ограничение возможного роста города, но он видится с позиций знания 300-летней истории города. «Идеальные» проекты городов не предусматривали их роста, а предполагали развитие системы расселения. Леблон разработал проект в традиции своего времени, предложенный им «идеальный» город рассматривался исключительно как центр высшей власти и не должен был расти.
Проведены сравнения планировочных решений проектов Леблона и Трезини, показаны их принципиальные расхождения по базовым принципам разработки двух планов Петербурга.
В статье сделан вывод, что проект Леблона есть образец градостроительства как искусства, создающий новый образ столицы России. Отказ от его реализации определён возобладанием утилитарного отношения к градостроительству как к «нарезке кварталов» - это «победа здравого смысла» над искусством, которая лишила Россию выдающегося произведения градостроительства.
25
Кричевский, Михаил Лейзерович, та Юлия Анатольевна Мартынова. "Инструменты искусственного интеллекта при оценке эффективности инвестиционного проекта". Creative Economy 12, № 8 (31 серпня 2018): 1105. http://dx.doi.org/10.18334/ce.12.8.39265.
Повний текст джерелаАнотація:
Приведены результаты оценки эффективности инвестиционного проекта, полученные с использованием нейронечеткой системы. В отличие от традиционных методов оценки эффективности проекта, которые плохо работают в условиях неполной информации, предложено использовать инструментарий, относящийся к "слабым" методам искусственного интеллекта. В качестве инструментов для решения задачи выбраны искусственная нейронная сеть и система нечеткой логики. Объединение этих технологий в гибридную нейронечеткую систему, сочетающую лучшие свойства указанных методов, позволило сформировать количественную оценку эффективности инвестиционных проектов. Продемонстрирована работа нейронечеткой системы типа ANFIS (adaptive neuro-fuzzy inference system), реализованная в программном комплексе MatLab R2012b. Выведено уравнение регрессии, связывающее входные параметры инвестиционного проекта с оценкой его эффективности, и проведено сравнение двух подходов к решению задачи.
26
Божья-Воля, Роман Николаевич, та Мария Владимировна Петрушина. "Дизайн финансовых инструментов в инфраструктурных проектах: Международный аэропорт «Пермь»". Journal of Corporate Finance Research / Корпоративные Финансы | ISSN: 2073-0438 8, № 1 (31 березня 2014): 84–99. http://dx.doi.org/10.17323/j.jcfr.2073-0438.8.1.2014.84-99.
Повний текст джерелаАнотація:
Авторы: Роман Николаевич Божья-Воля НИУ ВШЭ romanb-v@mail.ru
Maria Vladimirovna Petrushina
Привлечение частных инвестиций в инфраструктурные проекты, инициатором которых является государство, является одной из наиболее обсуждаемых проблем инвестиционного менеджмента. Обусловленный финансовым кризисом возросший уровень неопределенности и недостаток ликвидности в частном и государственном секторах экономики серьезно ужесточают требования инвесторов к проектам. Соответственно, задача эффективного дизайна финансовых инструментов, лежащая в основе статьи, приобретает первостепенное значение при структурировании сделок в рамках государственно-частного партнерства. В сравнительном анализе финансовых инструментов кажется обоснованным упор на метод реальных опционов как наиболее эффективный аналитический инструментарий при анализе сложных, многовариантных и низколиквидных проектов в условиях неопределенности. Для проекта строительства аэропорта в качестве бенчмарка смоделировано «первое наилучшее» равновесие полностью частного финансирования. Далее аналитически выведены граничные условия и параметры участия частного инвестора для двух инструментов: привилегированные акции и страховка дохода. Для подтверждения реалистичности предпосылок и полученных результатов произведена калибровка моделей на основании реальных данных проекта строительства международного аэропорта в г. Пермь. Проведенный анализ показывает интересную специфику таких проектов: наряду с инвестиционной доходностью ключевое значение для частного инвестора играют условия, напрямую не связанные со стоимостью капитала и денежными потоками. Правильный дизайн контракта предполагает минимальную долю государственных средств в проекте при сохранении системы стимулов обеих сторон для успешной реализации проекта. И если сегодня государства не хватает финансовых ресурсов, оно должно обеспечить реализацию проекта путем корректировки набора прав, предоставляемых частному инвестору. Таким образом, при решении задачи максимизации эффекта «рычага» бюджетных средств, отдельные права, предоставляемые частному инвестору, могут и должны служить не комплементами, а субститутами денежных средств, инвестируемых государством. Стоимость передаваемых прав, таким образом, приобретает ключевое значение при структурировании инфраструктурных проектов.
27
Никулина, Наталья Олеговна, Анна Ивановна Малахова, and Валерия Игоревна Баталова. "A METHODOLOGY OF ASSESSING THE EFFORTS OF THE PROJECT TEAM MEMBERS IN ACHIEVING THE GOALS OF THE IT PROJECT." Информационные и математические технологии в науке и управлении, no. 2(22) (June 25, 2021): 94–104. http://dx.doi.org/10.38028/esi.2021.22.2.010.
Повний текст джерелаАнотація:
Конкурентоспособность ИТ-компании, основной деятельностью которой является разработка и внедрение программного обеспечения, в современных условиях определяется ее возможностью реализовывать несколько проектов одновременно, предоставляя потребителям качественный продукт в минимальные сроки с минимальными затратами. Однако особенности разработки программного обеспечения (нематериальность конечного продукта, зависимость от взаимоотношений между участниками команды проекта, сжатые сроки и ограниченное число ресурсов), не позволяют эффективно отслеживать ход выполнения проекта с помощью общепринятых методик. Поэтому необходима разработка альтернативного инструмента оценки состояния ИТ-проектов, а также способа своевременного выявления причин изменения отдельных показателей проектов. Проблема может быть решена путем совместного применения методов процессного и проектного управления в рассматриваемой предметной области. В частности, предлагается разработать систему сбалансированных показателей ИТ-компании, опираясь не только на показатели структурных подразделений, но и на показатели ИТ-проектов. В свою очередь, система сбалансированных показателей каждого ИТ-проекта увязывается с функциональной структурной декомпозицией работ каждой из итераций разработки ПО, ведущейся с использованием Scrum-методологии. Это позволяет на уровне отдельных показателей ИТ-проекта установить роль и вклад каждого из участников проектной команды в достижение оперативных целей проекта и стратегических целей ИТ-компании в целом. Предлагаемая методика применима для установления приоритетов параллельно выполняющихся проектов с целью своевременного перераспределения ресурсов, а также обоснования распределения бюджета ИТ-компании по проектам вплоть до отдельных сотрудников с учетом системы грейдов в рамках профессионального стандарта проектных ролей. Competitiveness of the IT company, whose main activity is software development and implementation, in modern conditions is determined by its ability to implement several projects simultaneously, providing consumers with a high-quality product in the shortest possible time with minimal costs. However, the peculiarities of software development (immateriality of the final product, dependence on relationships between the project team members, tight deadlines and limited number of resources) do not allow effective monitoring of the project progress using generally accepted methods. Therefore, it is necessary to develop an alternative tool for assessing the status of the IT projects, as well as a way to identify timely the reasons for changes in individual project indicators. The problem can be solved by joint application of the methods of process and project management in considered subject area. In particular, it is proposed to develop a balanced scorecard of the IT company, based not only on the indicators of structural divisions, but also on the indicators of the IT projects. In turn, an each IT project balanced scorecard is linked to the functional structural works decomposition of each of the software development iterations, conducted using Scrum methodology. This allows at the level of the IT project individual indicators to determine the role and efforts of each of the project team members to achieving the operational goals of the project and the strategic goals of the IT company as a whole. Proposed methodology is applicable for setting priorities for parallel projects in order to reallocate resources in a timely manner, as well as for justifying the distribution of the IT company's budget for the projects up to individual employees, taking into account the grading system within the professional standard of project roles.
28
Булуева, Ш. И., та А. Р. Дадаева. "ПРОЕКТНАЯ ДЕЯТЕЛЬНОСТЬ ОБУЧАЕМЫХ В СИСТЕМЕ ВЫСШЕГО ОБРАЗОВАНИЯ". Известия Чеченского государственного университета, № 2/22 (31 травня 2021): 72–78. http://dx.doi.org/10.36684/12-2021-22-2-72-78.
Повний текст джерелаАнотація:
В процессе обучения в университете студенту необходимо овладеть целым спектром компетенций, который устанавливает нынешний стандарт высшего педагогического образования. Для того чтобы их освоить, обучающемуся требуется овладеть большим объемом знаний. Проектная деятельность как форма обучения является одной из самых значимых, так как ее реализация может проводиться множеством способов и в различных формах. В работе дано определение термина «проект», раскрыта структура и этапы, которые необходимо соблюдать для достижения успешного результата. Проектная деятельность студента педагогического вуза в большинстве случаев предполагает в качестве конечного результата определенный продукт. Для того чтобы проект был принят, необходимо, чтобы он соответствовал критериям, которые предъявляются к нему. Процесс защиты проекта предполагает выстраивание грамотной речи студента о проделанной работе, грамотное изложение ее смысла, а также ответы на вопросы. Именно для этого обучающимся необходимо обладать коммуникативными способностями. Представлены виды проектов: исследовательский, творческий, ролевой, информационный, практико-ориентированный и ознакомительно-ориентировочный, которые ставят перед студентом локальные цели (проведение исследования и заключение соответствующих выводов исходя из своей деятельности), а также и глобальные, заключающиеся в развитии необходимых профессиональных и универсальных компетенций для студентов вузов.
29
Слатвінська, В. "Можливості для внутрішніх водних шляхів України або перспективи впровадження Е-40 для України шляхом об’єднання Чорного й Балтійського морів". Юридичний вісник, № 3 (4 лютого 2020): 169–74. http://dx.doi.org/10.32837/yuv.v0i3.960.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті здійснюється аналіз та надається оцінка можливостей для українських внутрішніх водних шляхів, які виникають під час об’єднання Чорного й Балтійського морів міжнародним водним шляхом (МВШ Е-40). В роботі вперше науково запропоновано об’єднати Чорне й Балтійське моря з позицій взаємодії транспортних коридорів «шовкового шляху» в координатах Захід – Схід та Південь – Північ при реалізації проекту «Шовковий шлях». Звернута увага на проблемах України при реалізації проектів щодо «Шовкового шляху». Виявлено, що втраченою перспективою України є пряма участь в проекті «сухопутного шляху з ЄС в Китай» й акцентовано увагу на тому, що транспортна система України залишається не інтегрованою з транс’європейською транспортною системою для забезпечення єдиного перевізного процесу. Розкрито сутність транспортного коридору МВШ Е-40. Виявлені вигоди й можливості для України в цілому й водних шляхів зокрема від участі як транспортно-логістичного вузла в проекті Е-40. Аргументовано, що економічну вигоду від участі в зазначених проектах Україна отримали б не тільки від торгівлі: сам факт присутності у "Новому шовковому шляху" представляє собою потужний поштовх до розвитку інфраструктури, коли в транспортну систему та інфраструктуру країн-учасників інвестуються кошти на суму в десятки мільярдів доларів. Здійснено системний аналіз ініціативи «Один пояс – один шлях» шляхом обробки наукового матеріалу в сфері «Шовковий шлях» і доведено, що ініціатива «Один пояс – Один шлях» потребує не лише ідеолого-практичного інтересу, а й нормативного закріплення задля майбутньої реалізації ініціатив щодо об’єднання транспортних коридорів й безперечної спільної транспортної інфраструктури й послуг. Вперше запропоновано створити закон про об’єднання Чорного й Балтійського морів та розроблено науково-теоретико-практичне підґрунтя для прийняття цього профільного зако-
30
КИРИЧЕК, Галина, Марія ТЯГУНОВА та Анна КУРАЧ. "АВТОМАТИЗОВАНЕ ТЕСТУВАННЯ ВЕБ-ПЛАТФОРМ З ВИКОРИСТАННЯМ JAVA ТА SELENIUM". INFORMATION TECHNOLOGY AND SOCIETY, № 1 (12 травня 2022): 31–37. http://dx.doi.org/10.32689/maup.it.2022.1.4.
Повний текст джерелаАнотація:
Анотація. На даний час тестування програмного забезпечення є одним із основних етапів забезпечення контролю його якості та ефективності використання. Перехід на автоматизацію дозволяє скоротити час тестування і значно прискорити цій процес. Система, яка пропонується для реалізації, дозволить швидше та якісніше виконувати автоматизовані тести. Метою роботи є реалізація системи автоматизованого тестування веб-платформ із використанням мови програмування Java та інструменту Selenium, з підтримкою усіх популярних браузерів і операційних систем. Для досягнення основної мети пропонується вирішити наступні завдання: дослідити аналоги систем автоматизованого тестування; реалізувати метод автоматизованого тестування веб-платформ із використанням мови програмування Java та інструменту Selenium; розробити алгоритм запуску тестів в рамках системи для різних браузерів та операційних систем; навести метод автоматизованого тестування із використанням Maven та Selenium Web Driver та результати тестування системи в порівнянні з аналогами. Наукова новизна. Авторами пропонується застосовувати загальний фреймворк автоматизованого тестування, як систему, набір умов, концепцій та практик, спрямованих на перевикористання, зменшення витрат на підтримку, підвищення надійності, швидкості та якості виконання тестів, включаючи його використання широким колом фахівців, включаючи розробників та спеціалістів з ручного тестування. Висновком, у роботі є те, що структура тестів реалізована за допомогою анотацій, що є зрозумілою для користувача та інформує систему про призначення поміченого коду. Окрім цього, при запуску та виконанні автоматизованих тестів за допомогою TestNG, використовується багатопотоковість, яка дозволяє одночасно виконувати декілька тестів. Перевагою системи є: підтримка різних браузерів та операційних систем; кращі швидкісні характеристики; детальна система звітів за результатами тестувань; умовна безкоштовність та реалізація проекту з відкритим вихідним кодом.
31
Ткаченко, В. А. "Морфологічна модель управління комунікаціями в освітніх проектах". ВІСНИК СХІДНОУКРАЇНСЬКОГО НАЦІОНАЛЬНОГО УНІВЕРСИТЕТУ імені Володимира Даля, № 4(260) (10 березня 2020): 93–97. http://dx.doi.org/10.33216/1998-7927-2020-260-4-93-97.
Повний текст джерелаАнотація:
Стаття присвячена вирішенню проблеми підвищення ефективності управління комунікаціями в освітніх проектах методами системного аналізу. Автором розроблена морфологічна модель управління комунікаціями в освітніх проектах, яка дозволяє сформувати метод управління комунікаціями між зацікавленими сторонами проекту. На основі аналізу основних підсистем процесу комунікації сформована загальна система комунікацій проекту, включаючи підсистеми «люди», «інформація» і «техніка», які є головними в ланцюзі здійснення комунікаційного зв'язку у внутрішньому та зовнішньому середовищі проекту. Ці підсистеми пов'язані між собою і дозволяють з більшою ефективністю використовувати робочий час і зменшити кількість конфліктів і ризиків. Для підвищення ефективності управління комунікаціями запропоновано використовувати метод морфологічного аналізу, як один з ефективних інструментів системного аналізу. Морфологічний аналіз дозволяє здійснити декомпозицію проблеми на відносно незалежні частини, а потім здійснити пошук усіх можливих рішень для практичної реалізації кожної з частин. Результатом морфологічного аналізу є морфологічна матриця управління комунікаціями для освітнього проекту, в яку включені такі елементи підсистем процесів комунікації як документи, засоби зв'язку, переговори, зустрічі, наради і обговорення. Кожен елемент процесу управління комунікаціями представлений у вигляді множин, що характеризують цей елемент. Аналіз морфологічної матриці дозволив сформувати морфологічні моделі для управління комунікаціями в освітніх проектах для задоволення вимог зацікавлених сторін проекту. Запропоновано модель взаємодії процесів комунікацій в освітньому проекті, яка характеризує взаємодію основних видів комунікаційних процесів і елементи системи обміну інформацією між учасниками та зацікавленими сторонами.
32
Малежик, П. М. "Формування технічних умінь в системі професійної підготовки майбутніх фахівців з інформаційних технологій". Науковий часопис НПУ імені М.П. Драгоманова. Серія 2. Комп’ютерно-орієнтовані системи навчання, № 21 (28) (29 січня 2019): 134–40. http://dx.doi.org/10.31392/npu-nc.series2.2019.21(28).22.
Повний текст джерелаАнотація:
В статті піднімається проблема практично-технічної підготовки майбутніх бакалаврів з комп’ютерних наук в контексті навчання основних курсів технічних дисциплін. Структура і зміст професійної діяльності розглядається через технічну складову проектних вмінь, що відображені в освітньо-кваліфікаційних документах підготовки бакалаврів, магістрів. Визначені напрямки методологічної діяльності зі створення моделі навчання шляхом трансформації технічних знань в систему проектних вмінь. Показано, що навчання циклу, таких технічних дисциплін, як «теорія електричних та магнітних кіл», «комп’ютерна схемотехніка», «архітектура комп’ютерних систем», «операційні системи», «комп’ютерні мережі», які входять до базису основного курсу підготовки бакалаврів з комп’ютерних наук і вивчаються студентами протягом не менше трьох семестрів, має значний потенціал для послідовного формування технічних умінь в процесі виконання творчих проектів.
33
Єсіна, О. Г., та Л. М. Лінгур. "ІНЖИНІРІНГ БІЗНЕС-АРХІТЕКТУРИ ПІДПРИЄМСТВА ДЛЯ ПРОГНОЗУВАННЯ СОЦІАЛЬНО-ЕКОНОМІЧНИХ ПРОЦЕСІВ". Підприємництво та інновації, № 11-2 (29 травня 2020): 124–30. http://dx.doi.org/10.37320/2415-3583/11.38.
Повний текст джерелаАнотація:
Дослідження присвячено проблемам формування сучасних шаблонів бізнес-архітектури підприємства. Було зазначено, що поява нових бізнес-моделей та адаптивного стилю бізнесу для інжинірингу перехідних моделей повинна базуватися на гнучкому реагуванні на потреби ринку, це динамічний стиль бізнес-архітектури, пов'язаний із визнанням неминучості і непередбачуваності змін у зовнішньому середовищі. Запропоновано концепцію бізнес-архітектури підприємства та загальносистемні проектні рішення на основі автоматизованої підтримки за моделлю SABSA. Прогнозування стану та розвитку соціально-економічних процесів у такій бізнес-архітектурі запропоновано визначити відповідно до концепції (BSC), а моделювання в таких моделях відбувається в інтегрованих ІТ-модулях. Авторами запропонована методика оцінки варіантів вибору альтернатив через багатофакторну модель визначення стану процесів зі встановленими обмеженнями, які визначено як нормативні. На основі сформованої моделі побудована матриця синтезу оптимальних впливів на модель багатофакторного аналізу прогнозування діяльності підприємства на основі системи BSC.
34
Теленик, С. С. "Поняття та зміст державної системи захисту критичної інфраструктури". Прикарпатський юридичний вісник, № 2(31) (3 вересня 2020): 112–20. http://dx.doi.org/10.32837/pyuv.v0i2(31).577.
Повний текст джерелаАнотація:
Повноцінне забезпечення національної безпеки неможливе без повноцінного функціонування державної системи захисту критичної інфраструктури. Проте за відсутності чітковизначеного йзаконодавчо закріпленого розуміння сутності цієї системи, розпорошеності правових норм регулювання діяльності щодо її захисту суттєво знижується ефективність заходів, що вживаються. Стаття має на меті на засадах системного підходу узагальнити погляди на питання та представити авторську концепцію поняття і змісту зазначеної системи.
Автор статті говорить про різницю підходів на рівні «Концепції створення державної системи захисту критичної інфраструктури», затвердженої Наказом Кабінету Міністрів України, та проекту Закону «Про критичну інфраструктуру та її захист». Внаслідок порівняльного аналізу цих документів автор встановлює, що творці «Концепції» орієнтувалися на функціональний, а проекту Закону - на суб'єктно-об'єктний підхід. Це призводить до того, що «Концепція» інтерпретує ключове поняття через «комплекс заходів», а проект Закону України - через «систему суб'єктів». Дослідник пропонує своє визначення, яке поєднує обидва представлені підходи. На його розуміння, державна система захисту критичної інфраструктури - це складна соціально-технічна система, покликана сформулювати та реалізувати державну політику у сфері охорони та забезпечити стійкість критичної інфраструктури шляхом застосування відповідними суб'єктами комплексу ефективних управлінських, правових, наукових, інженерних, організаційних і кадрових заходів. У візуальній формі сутність концепції представлена у вигляді схеми, яка містить потенціал для значного вдосконалення законодавства.
35
Гудзовата, О. О., А. В. Костенко та М. І. Плеша. "ОЦІНКА ЕФЕКТИВНОСТІ ВПРОВАДЖЕННЯ ІТ-ПРОЕКТІВ". Herald of Lviv University of Trade and Economics Economic sciences, № 60 (3 липня 2020): 54–60. http://dx.doi.org/10.36477/2522-1205-2020-60-09.
Повний текст джерелаАнотація:
В процесі управління для забезпечення конкурентоспроможності та розвитку підприємства важливим аспектом є впровадження і використання інноваційних технологій і ІТ-рішень. ІТ-проекти призна-чені для автоматизації багатьох базових процесів підприємств: від фінансів до управління виробництвом. Цілями їх впровадження є інтеграція різних видів інформації, створення взаємозв’язків між відповідними підсистемами, формування об’єднавчої платформи бізнес-партнерів, замовників, постачальників, виробників, клієнтів, працівників компанії в єдиному інформаційному просторі. Кожен ІТ-проект слід вважати одним із видів інвестицій. Саме тому перед впровадженням конкретного проекту необхідно скласти економічне об-грунтування, ідентифікувати ризики, визначити ефект вкладення інвестицій. Автоматизація діяльності підприємства розглядається як бізнес-процес комплексного бізнес-дизайну. ІТ-проект також потрібно розгля-дати як бізнес-проект, що впливає на діяльність компанії в перспективі. Коректна оцінка його ефективності є важливим питанням розвитку й оцінки бізнесу загалом. Методика оцінки економічної ефективності ІТ-проектів може бути різною і вимагає вибору в кожній конкретній ситуації. Унікальність кожного ІТ-проекту зумовлена переліком зовнішніх і внутрішніх факторів, а також особливістю кожного окремого підприємства. Тому однозначні висновки та рекомендації щодо методів оцінки ефективності впровадження ІТ-проектів є досить складними в практичній реалізації. В статті зроблена спроба дослідити й узагальнити різні підходи, методології та методи оцінки ІТ-проектів, сформулювати загальні правила вибору методу оцінки. Для аналізу ефективності впровадження ІТ-проектів найбільш прийнятними є класичні фінансові ме-тоди оцінки в поєднанні з якісними. Також при виборі методу оцінки ІТ-проекту потрібно враховувати співвідношення його вартості й ефективності з інтеграцією в актуальну систему бізнес-дизайну компанії.
36
Серпуховитин, Дмитрий Александрович. "ВНЕДРЕНИЕ СИСТЕМЫ ЭЛЕКТРОННОГО ДОКУМЕНТООБОРОТА НА ПРЕДПРИЯТИИ". Региональные проблемы преобразования экономики, № 9 (24 лютого 2020): 83. http://dx.doi.org/10.26726/1812-7096-2019-9-83-94.
Повний текст джерелаАнотація:
Цель. В статье приведён опыт автора, полученный при реализации проекта внедрения системы электронного документооборота на производственном предприятии. Метод. Отправной точкой в формировании требований стал стандарт (спецификация) MoReq-2010 «Типовые требования к автоматизированным системам электронного документооборота». Результат. В рамках проекта было проведено комплексное обследование ИТ-инфраструктуры, разработана и внедрена «Концепция развития ИТ-инфраструктуры»; проанализированы общие и определены локальные требования к содержанию проекта; выявлены и проанализированы потребности пользователей по разработанной собственной методике; разработана методика оценки и анализа систем электронного документооборота; разработано расписание и ресурсный план проекта, а также оценена стоимость внедрения. Разработана оригинальная методология внедрения, основанная на комбинации классического и современного подходов к управлению проектами. Результатом проекта стала всеохватывающая система подготовки и внедрения информационных систем на производственном предприятии автора, учитывающая его особенности, как малого предприятия, находящегося на начальной стадии развития. Вывод. Внедрение электронной системы документооборота на предприятии с неформализованными бизнес-процессами, формируемой системой управления и турбулентной внешней средой не может ограничиваться только лишь внедрением ПО СЭД, но требует множества дополнительных, стратегических важных, работ (как, например, глубокое исследование требований пользователей или разработка концепции развития ИТ систем).
37
Yakovleva, Elina Nikolaevna, Galina Viktorovna Voiteleva та Irina Yevgenevna Krasilova. "НОВЫЙ ПОДХОД К ОЦЕНКЕ КОМПЕТЕНЦИЙ В СИСТЕМЕ СРЕДНЕГО ПРОФЕССИОНАЛЬНОГО ПЕДАГОГИЧЕСКОГО ОБРАЗОВАНИЯ". Sovremennye issledovaniya sotsialnykh problem 9, № 11 (16 листопада 2018): 219. http://dx.doi.org/10.12731/2218-7405-2018-11-219-241.
Повний текст джерелаАнотація:
Цель. Настоящая статья посвящена проекту, в реализации которого приняло участие ГОУ ВО МО «Государственный гуманитарно-технологический университет», по разработке и внедрению демонстрационного экзамена по компетенции WorldSkills «Преподавание в младших классах» в систему подготовки педагогических кадров. Анализ состояния системы независимой оценки квалификации будущих учителей начальных классов в РФ показывает, что в настоящее время эта система остро нуждается в едином инструментарии, позволяющем объективно оценить качество подготовки выпускников. Такой инструментарий задают стандарты WorldSkills. Демонстрационный экзамен по компетенции «Преподавание в младших классах» представляет собой новый формат оценки результатов профессиональной подготовки в системе среднего профессионального педагогического образования.Материалы и методы проведения работы. В ходе исследования в рамках проекта были использованы методы сопоставления и анализа отечественной и зарубежной практики независимой оценки компетенций будущих педагогов, осуществлен педагогический эксперимент (в форме пилотного проекта) по подготовке и проведению демонстрационного экзамена в формате WorldSkills, проведен комплексный анализ полученных результатов.Результаты. В результате проведенного исследования были разработаны материалы и методика проведения демонстрационного экзамена по компетенции WSR «Преподавание в младших классах».Область применения результатов. Результаты исследования могут быть интересны педагогам, методистам, исследователям в области подготовки педагогических кадров, оценки профессиональных компетенций.
38
Качан, Ганна Миколаївна. "ОСОБЛИВОСТІ КУРСУ «УПРАВЛІННЯ ІТ-ПРОЕКТАМИ» В ЗАКЛАДАХ ВИЩОЇ ОСВІТИ". Науковий часопис НПУ імені М.П. Драгоманова. Серія 2. Комп’ютерно-орієнтовані системи навчання, № 22(29) (20 лютого 2020): 73–80. http://dx.doi.org/10.31392/npu-nc.series2.2020.22(29).10.
Повний текст джерелаАнотація:
У сучасних умовах розвитку інформаційної економіки пріоритетним напрямком є розвиток у сфері інформаційних технологій. Розробка програмного забезпечення та програмно-технічних комплексів є досить складним проектом, управляння яким потребує спеціалізованих менеджерів проекту. У зв’язку з цим у середовищі професійних кадрів відчувається гостра нестача навичок з формалізації, підготовки та управління проектами. Отже, виникає нагальна потреба в опануванні світового досвіду розробки, аналізу, впровадження та управління проектами, особливо в сфері розробки інформаційних систем та програмного забезпечення.
В статті розглянуто особливості навчальної дисципліни «Управління ІТ-проектами» в закладах вищої освіти І-ІІ рівня акредитації. Головну мету навчання дисципліни «Управління проектами» визначено як формування у студентів уявлення про методологію підготовки й реалізації, способи та засоби побудови проектів, залучення ресурсів для реалізації цих проектів і механізмів управління ними. Завдання дисципліни – дати студентам систему теоретичних знань і сформувати практичні навички у сфері планування, оцінки, моніторингу та супроводження проектів в ІТ-сфері.
Розкрито зміст навчальної дисципліни «Управління ІТ-проектами, яка розроблена для підготовки студентів за спеціальністю «Комп’ютерні науки» всіх форм навчання. Студенти здобувають комплекс знань та навичок, що дозволить розуміти процес управління проектами, практично використовувати засоби планування та реалізацію ІТ-проектів, розробляти вірну структуру плану виконання проектів, оволодіти практичними навиками користування інформаційними системами, в яких відбувається розробка та реалізація етапів реалізації проекту, призначення відповідальних за етапи виконання, писати технічні завдання з використанням регуляторних документів та відповідних ГОСТів.
Розглянуто деякі методичні аспекти навчання управління проектами як необхідну ланку професійної підготовки фахівців у галузі інформаційних технологій. Наведено короткий огляд найпоширеніших систем управління проектами: MS Project, Open Рlan Рrofessional та Project Expert. Навчання курсу повинне сприяти засвоєнню студентами базових знань, щодо принципів теорії управління проектами з розробки програмного забезпечення і набуття лабораторних навичок планування, контролю та оптимізації процесів розробки програмного забезпечення.
39
Лосієвська, Ольга. "Соціально-психологічні аспекти дослідження процесу розвитку комунікативних компетенцій професіоналізму майбутнього фахівця гуманітарного профілю". Теоретичні і прикладні проблеми психології, № 3(56)T.1 (2021): 172–83. http://dx.doi.org/10.33216/2219-2654-2021-56-3-1-172-183.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті наголошується, що навчання у системі вищої освіти, передбачаючи інтенсифікацію процесу професійного становлення майбутнього фахівця гуманітарного профілю, має значний ресурс розвитку його комунікативних компетенцій професіоналізму. Експериментально визначено, що комунікативна компетентність не є спектральним набором певних компетенцій, а являє собою складну ієрархічну систему взаємозалежних, мінливих у часі компетенцій, різні рівні якої характеризують напрямки розвитку професійної траєкторії майбутнього фахівця-гуманітарія. При цьому комунікативні компетенції професіоналізму, як системні утворення та як функціональні системи, підпорядковуються у своєму системогенезі і у своєму функціонуванні та розвитку системно-генетичним законам та компетентнісній парадигмі професійної діяльності гуманітарного профілю. Розроблено системний програмно-цільовий проект соціально-психологічного супроводу процесу розвитку комунікативних компетенцій професіоналізму майбутнього фахівця гуманітарного профілю та визначено основні умови його ефективної реалізації. Ключові слова: майбутні фахівці гуманітарного профілю, компетенції професіоналізму, комунікативні компетенції, комунікативні компетенції професіоналізму, соціально-психологічні технології розвитку комунікативних компетенцій професіоналізму.
40
Абрамов, Владимир Иванович, та Дмитрий Сергеевич Евдокимов. "АВТОМАТИЗИРОВАННЫЕ СИСТЕМЫ УПРАВЛЕНИЯ ЭКОНОМИКОЙ СССР КАК ПРООБРАЗЫ СОВРЕМЕННЫХ СИТУАЦИОННЫХ ЦЕНТРОВ РОССИЙСКОЙ ФЕДЕРАЦИИ". Региональные проблемы преобразования экономики, № 7 (23 грудня 2020): 13. http://dx.doi.org/10.26726/1812-7096-2020-7-13-24.
Повний текст джерелаАнотація:
Цель работы. Статья посвящена анализу истории становления автоматизированных систем управления экономикой в советский период, а также оценке возможности внедрения принципов функционирования АСУ в систему распределенных ситуационных центров, работающих по единому регламенту взаимодействия. Методология. В работе использованы общенаучные методы: экономический анализ, экспертные оценки, синтез, дедукция, индукция, аналогия, моделирование, классификация, исторический и логический анализ. Результаты. Цифровая реальность современных автоматизированных систем управления (АСУ) позволяет оценить огромный вклад советских научных работников, поскольку идеи по созданию подобных систем и первые разработки в этой области начали формироваться уже в 1960-е гг. Внедрение таких АСУ на предприятиях народного хозяйства СССР и предприятиях военно-промышленного комплекса положили начало грандиозному проекту – компьютеризации всей страны. С помощью ЭВМ (электронно-вычислительной машины) были сформированы первые автоматизированные системы управления предприятиями (АСУП), некоторые из которых впоследствии были объединены в крупные АСУ. На смену им пришли созданные на их базе ситуационные центры (СЦ). Их ключевой задачей является моделирование предметной области, для которой они создавались. В перспективе ситуационные центры предполагается объединить в единую структуру для непрерывного получения информации и мониторинга в режиме реального времени из любой точки страны. Все современные СЦ являются сложными высокотехнологическими объектами, а объединение их в одну единую систему уже выдвигалось в 1960-е гг. в проекте В.М. Глушкова под названием ОГАС. Область применения результатов. Результаты исследования могут быть применены для дальнейших исследований в области автоматизированных систем управления, а также при в рамках реализации утвержденной правительством стратегии по развитию «цифровой экономики». Выводы. Объединение системы распределенных ситуационных центров в единое информационное ядро с головным центром позволит обеспечить большую мобильность и оперативность обмена информации, повысит качество обработки информации, позволит принимать оптимальные решения с имеющимся набором входных данных. Ситуационные центры для Российской Федерации имеют стратегическую значимость – военную, политическую и экономическую. Учет ошибок, сделанных в 1960-е гг. при внедрении проектов АСУ, направленных на компьютеризацию страны, позволит более полно раскрыть потенциал ситуационных центров в процессе государственного управления.
41
Kravets, Michael. "МОДЕЛЬ ПІДГОТОВКИ МАЙБУТНІХ УЧИТЕЛІВ ФІЗИЧНОЇ КУЛЬТУРИ ДО КРАЄЗНАВЧОЇ ДІЯЛЬНОСТІ". HUMANITARIUM 45, № 2 (3 липня 2020): 169–76. http://dx.doi.org/10.31470/2308-5126-2019-45-2-169-176.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті обґрунтована чітка послідовність процесу моделювання підготовка майбутніх учителів фізичної культури до краєзнавчої діяльності. Розкривається мета побудови авторської моделі, дослідження дієвості та ефективності її створення. Обґрунтовуються цільовий, змістовий і результативний блоки моделі. Визначаються критерії підготовки майбутніх учителів фізичної культури до краєзнавчої діяльності на засадах компетентнісного підходу: мотиваційний, когнітивний, діяльнісний які розкривають ефективність застосування системи підготовки майбутніх учителів до краєзнавчої діяльності. Конструювання моделі відображає вибір методів, форм і засобів навчання що забезпечить формування краєзнавчої компетентності майбутніх учителів фізичної культури. Обґрунтовані інноваційні педагогічні технології (диференційоване та індивідуальне навчання студентів; застосування в освітньому процесі контекстного навчання, що забезпечує інтеграцію відповідних компетентностей; упровадження в освітній процес інформаційно-комунікаційних технологій; поєднання навчання студентів з науково-пошуковою діяльністю; організація спільної навчально-дослідної роботи викладачів і майбутніх учителів; творчо-проблемні, ігрові методи, дослідження рольових моделей соціальної взаємодії, презентація ідей, проектні технології тощо). У моделі представлені рівні сформованості краєзнавчої компетентності майбутніх учителів фізичної культури (низький середній, високий).
42
Рахматуллин, Асхат Ирекович. "Моделирование инновационного проекта жилищного строительства в крупных мегаполисах". Russian Journal of Housing Research 5, № 4 (30 грудня 2018): 469. http://dx.doi.org/10.18334/zhs.5.4.40656.
Повний текст джерелаАнотація:
Сегодня в рамках различных проектов решения экологических проблем в Российской Федерации разработаны различные способы развития экостандартов. В данной статье рассматриваются процесс моделирования инновационного проекта жилищного строительства, исследуются принципы, направления и нормы развития экостандартов в строительстве инновационных объектов городской инфраструктуры, как основы формирования комфортности жилищной среды. Определена особая актуальность вопросов экостроительства при реализации «зеленых» стандартов. Представлен проект экостроительства в РТ, который претендует на первый в Республике Татарстан золотой сертификат по системе GREEN ZOOM. Рассмотрены вопросы привлечения наибольшего числа граждан в данные проекты. Результаты исследования будут полезны профессиональным участникам рынка недвижимости и заинтересованным ученым в области экономики экостроительства
43
Боровских, Ольга Николаевна. "Вопросы и перспективы развития проектной деятельности в России". Russian Journal of Entrepreneurship 18, № 22 (30 листопада 2017): 3393. http://dx.doi.org/10.18334/rp.18.22.38468.
Повний текст джерелаАнотація:
Проектные организации являются активными участниками инвестиционно-строительного процесса. В настоящее время большинство проектных организаций относятся к предприятиям малого и микробизнеса, действующих в жесткой конкурентной борьбе. Для повышения ответственности саморегулируемых организаций за своих членов было создано Национальное объединение изыскателей и проектировщиков (НОПРИЗ), включивших в себя объединения саморегулируемых организаций проектировщиков и изыскателей. Для улучшения качества выполняемых проектно-изыскательских работ был создан Национальный реестр специалистов (НРС) в области инженерных изысканий и архитектурно-строительного проектирования. Одним из механизмов снижения стоимости и повышения качества проектирования проектов, с точки зрения государства, выступает типовое проектирование. Также государство всячески стимулирует и поддерживает использование BIM технологий как один из перспективных способов проектирования в строительстве, в результате которого можно сформировать информационную модель здания на протяжении всего жизненного цикла объекта. Предупреждение завышенной стоимости объекта планируется предотвратить за счет запуска в работу федеральной системы ценообразования, основанной на мониторинге цен строительных ресурсов. Материалы статьи могут иметь практическую значимость для представителей органов государственной власти, собственников и руководителей проектных организаций, а также представителей саморегулируемых организаций.
44
Айгубов, Сайдархан Занкуевич, та Мурад Мусаевич Магомедтагиров. "ДАГЕСТАНСКИЙ ОПЫТ ВНЕДРЕНИЯ ПРОЕКТНОГО ПОДХОДА В ГОСУДАРСТВЕННОМ СЕКТОРЕ". Региональные проблемы преобразования экономики, № 12 (25 травня 2019): 215. http://dx.doi.org/10.26726/1812-7096-2018-12-215-220.
Повний текст джерелаАнотація:
Предмет и цель работы. Цель работы – определение роли и места проектного управления в деятельности органов власти и местного самоуправления Республики Дагестан. Метод и методология проведения работы. Исследованы данные об особенностях организации проектной деятельности в правительстве Республики Дагестан: структуре, этапах управления проектом, создании механизмов контроля, а также основные мероприятия по введению проектного подхода в государственном и муниципальном секторах. Выявлено, что апробированы методы проверки исполнения проектов, как текущие, так и ступенчатые. Такими методами служат контроль исполнения контрольных точек и хронологический анализ исполнения бюджетов. Результаты работы. Путем проведения анализа выявлено, что в кратчайшие сроки необходимо полностью ввести в систему управления проектами наряду с областными также органы местного самоуправления, наладить продуктивную связь бюджетного планирования со стратегическим и проектным прогнозированием. В целях установления данной связи органам исполнительной власти субъекта, основываясь на имеющемся опыте, целесообразно определить необходимые мероприятия для благополучного старта на муниципальном и республиканском уровнях проектного управления. Область применения результатов. Полученные результаты могут быть использованы при принятии управленческих решений в сфере государственного и муниципального управления. Выводы. В 2016 г. в правительстве Республики Дагестан, органах власти и местного самоуправления началось полномасштабное внедрение проектного управления. Были разработаны и реализуются в настоящее время восемь республиканских приоритетных проектов. На сегодняшний день первоочередными являются следующие задачи: обеспечить разработку нормативно-правовых актов; разработать стратегию – необходимо выявить важнейшие пути, цели и задачи и принять методические рекомендации по разработке меморандума по программе или проекту; сформировать список меморандумов и создать пул проектов; устроить повышение уровня профессиональной подготовки сотрудников; ввести алгоритмы стимулирования за программную деятельность; организовать деятельность в программном продукте проектной деятельности. Реализация перечисленных мероприятий в соответствии с предъявляемыми к ним требованиями приведет к успешной реализации проектного управления в органах исполнительной власти и местного самоуправления Республики Дагестан, что создаст возможность для гарантирования необходимой степени продуманности управления.
45
Давыденков, Евгений Владимирович. "ОПТИМАЛЬНАЯ СТРАТЕГИЯ ВЫБОРА ПОДРЯДЧИКА КРУПНЫХ КАПИТАЛЬНЫХ НЕФТЕГАЗОВЫХ ПРОЕКТОВ". Izvestiya Tomskogo Politekhnicheskogo Universiteta Inziniring Georesursov 331, № 11 (16 листопада 2020): 186–94. http://dx.doi.org/10.18799/24131830/2020/11/2900.
Повний текст джерелаАнотація:
Актуальность работы заключается в изменении принципов и подходов определения партнеров для реализации крупных капитальных нефтегазовых проектов. Целью работы является обоснование трансформации принципов взаимоотношений нефтегазовых компаний с подрядчиками нефтегазовых проектов для совместного решения стратегических бизнес-задач. Методы исследования заключаются в оптимизации проектных решений на основе логических построений концепции продуктовой модели деятельности нефтегазовых компаний. Результаты. Наиболее оптимальным способом выбора взаимоотношений с подрядчиками и поставщиками может быть стратегия контрактования. А для крупного капитального проекта – интегрированная стратегия контрактования. Она представляет собой документ, содержащий интегрированный план реализации проекта, карту контрактов с необходимым количеством подрядчиков и поставщиков и подходы к их выбору, проработанный в том числе с учетом возможных синергий по контрактам и, возможно, проектам. В определении стратегии выбора подрядчиков и поставщиков необходимо учитывать: их текущий опыт взаимодействия с компанией и с другими заказчиками, их текущую загрузку обязательствами перед компанией, текущие мощности подрядчика или поставщика, его возможности по наращиванию таких мощностей, способность подрядчиков осваивать и управлять финансовыми потоками, опыт выполнения работ будущими подрядчиками в схожих условиях. Выводы. Необходимо создание контрактной стратегии и моделей взаимоотношений с подрядчиками крупных капитальных нефтегазовых проектов начиная с ранних стадий, преемственности при переходе от стадии к стадии реализации проекта, проработки условий взаимодействия и последующего управления договорами. Все эти аспекты должны быть учтены в соответствующей интегрированной стратегии контрактования, которая станет сводным документом по управлению взаимоотношениями с подрядчиками, а также инструментом по контролю и управлению потребностью проекта. Максимальная гибкость проекта в отношениях с подрядчиками будет обеспечиваться через соответствующие механизмы – открытые договоры, условия ценообразования и мотивации подрядчиков. Новая система определения партнеров для реализации крупных капитальных нефтегазовых проектов успешно адаптирована в ПАО «Газпром нефть».
46
Булгакова, Ирина Николаевна, Елена Петровна Борщевская та Татьяна Ивановна Овчинникова. "ИНТЕЛЛЕКТУАЛИЗАЦИЯ ПРОЦЕССА УПРАВЛЕНИЯ ФИНАНСИРОВАНИЕМ ИННОВАЦИОННОЙ СИСТЕМЫ КАК ФАКТОР ОБЕСПЕЧЕНИЯ ЭКОНОМИЧЕСКОЙ БЕЗОПАСНОСТИ". Современная экономика: проблемы и решения 3 (20 квітня 2020): 143–52. http://dx.doi.org/10.17308/meps.2020.3/2332.
Повний текст джерелаАнотація:
Цель : статья посвящена значимой роли подсистемы контроля за финансированием инновационной деятельности в системе экономической безопасности предприятия. Внедрение подобной системы ориентирует предприятие на постоянное совершенствование всех внутренних процессов и благодаря этому позволяет добиться позитивных экономических эффектов. Современная система мониторинга должна быть адаптивной и легко интегрируемой в сложившуюся систему управления предприятием. Обсуждение : уточнено, что при финансировании инновационной деятельности должны учитываться факторы экономической безопасности, под которой понимается нивелирование финансовых угроз и рисков. Показано, что процесс наблюдения за финансированием инновационных проектов в системе экономической безопасности предприятия должен опираться на выделенные контрольные точки и интеллектуализацию управления. Результаты : авторами представлен процесс формирования системы финансирования инновационной деятельности на примере АО «Концерн «Созвездие». Концепция использования средств и инструментария информатизации позволила разработать алгоритм формирования информационной структуры инновационной деятельности концерна с учетом внутренних и внешних факторов, воздействующих на инновационное развитие предприятия, возможностью прогнозировать риски финансирования, способностью адекватно реагировать на них по мере возникновения.
47
Slobodianyk, Olexandr. "Проектно-технологічний підхід у площині модернізації освітніх систем". Освітній простір України, № 13 (28 вересня 2018): 187–92. http://dx.doi.org/10.15330/esu.13.187-192.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті окреслено роль професійної освіти у розв’язанні соціально-економічних завдань держави, спрямованих на інтеграцію України до Європейського союзу. Заявлено про актуальність упровадження в освітній процес інноваційних підходів: компе¬тентнісного та проектно-технологічного.З’ясовано, що практико-орієнтована складова компетентнісного підходу передбачає зміну акцентів у професійній підготовці майбутніх фахівців: перехід від традиційної практики поєднання теоретичного та практичного навчання до навчальної проектно-технологічної діяльності, орієнтованої на формування у здобувачів освіти професійних вмінь і навичок з відповідної професії та практичну підготовку до професійної діяльності в умовах розвитку високотехнологічного виробництва. Схарактеризовано проектні технології навчання, використання яких забезпечує співвідношення професійної підготовки із інноваційними тенденціями розвитку різних галузей виробництва, передбачає удосконалення теоретичних знань у процесі планування і виконання практичних робіт, узгоджується із потребами та здатностями особистості. Розкрито значення STEM-освіти, яка органічно поєднується із ресурсними можливостями проектно-технологічного підходу та є важливою для учнів у виборі майбутньої професії, а для учнів/студентів закладів професійної освіти – сприяє розвитку індивідуальної освітньої траєкторії на вищих рівнях освіти.Узагальнено, що дидактичний, методичний, практико-орієнтований потенціал проектно-технологічного підходу віддзеркалюється в освітньому процесі системним поєднанням теоретичної й практичної складових навчання, зміст яких узгоджується із нововведеннями у сфері виробництва, й реалізується у закладах освіти на основі активного упровадження проектних технологій, STEM-програм, інших сучасних педагогічних та інформаційних технологій.
48
Sorochenko, A. V. "Історичні передумови виникнення та проблеми реалізації проектів публічно-приватного партнерства в Україні і світі". Scientific Papers of the Legislation Institute of the Verkhovna Rada of Ukraine, № 5 (10 жовтня 2019): 123–32. http://dx.doi.org/10.32886/instzak.2019.05.13.
Повний текст джерелаАнотація:
Метою статті є дослідження історичних передумов виникнення і розвитку публічно-приватного партнерства в Україні та світі, а також виокремленняя найбільш актуальних проблем реалізації проектів публічно-приватного партнерства в сучасних соціально-економічних умовах.
Наукова новизна. У статті запропоновано класифікацію публічних та приватних партнерів. Обґрунтовано визначення так званого «субституційного» (замінного) приватного партнера та спонсора. Проаналізовано досвід реалізації проектів публічно-приватного партнерства у США, Австрії, Німеччині та інших країнах, удосконалено наукову точку зору щодо законодавчої імплементації найкращого світового досвіду у даній сфері. Удосконалено визначення поняття «проект публічно-приватного партнерства».
Висновки. Система реалізації та управління проектами ППП в Україні є суттєво ускладненою, зокрема через: 1) відсутність єдиного кодифікованого нормативно-правового акта у сфері ППП 2) відсутність єдиного визначення поняття «проект ППП» та його ознак у законодавстві України. 3) відсутність доктринальної класифікації публічних і приватних партнерів, у тому числі в залежності від їх ролі при реалізації відповідного інфраструктурного проекту.
У зв’язку з необхідністю суттєвого вдосконалення цієї системи у статті обґрунтовано необхідність прийняття Кодексу України у сфері відносин публічно-приватного партнерства, запропоновано визначення проекту ППП, розроблено критерії класифікації партнерів при реалізації проекту ППП. Відзначено, що вирішенням проблемних питань може бути імплементація в законодавство України поняття так званого «допоміжного» публічного партнера при реалізації проекту ППП – тобто державного партнера, повноваження якого обмежується виключно адміністративно-розпорядчими або контрольними функціями, і який бере участь в реалізації проекту ППП виключно на підставі закону. При цьому основний публічний партнер бере участь в реалізації проекту як на підставі закону, так і на інших правових підставах. Запропоновано також введення до законодавства України поняття субституційного приватного партнера (спонсора) – тобто партнера, який може гарантувати виконання зобов’язань основним приватним партнером щодо реалізації проекту ППП.
49
Maksimyuk, Alyona Vasilivna, Yana Yurievna Cimbalenko та Vyacheslav Dmitrievich Garmatin. "МОДЕЛИРОВАНИЕ БИЗНЕС-ПРОЦЕССОВ ПОДГОТОВКИ ДОКУМЕНТОВ НА ЗАЧИСЛЕНИЕ РАБОТНИКОВ В УНИВЕРСИТЕТ". Научный взгляд в будущее, № 06-01 (12 листопада 2017): 84–89. http://dx.doi.org/10.30888/2415-7538.2017-06-01-073.
Повний текст джерелаАнотація:
Автоматизована інформаційна система «Проект документу» спроектована співробітниками Конструкторського бюро інформаційних систем для вирішення проблем автоматизації відділу кадрів. Модуль «Наказ на зарахування» був розроблений як перша черга системи електр
50
Криничко, Л. Р., Ф. Р. Криничко та С. М. Петрик. "АЛГОРИТМ РЕАЛІЗАЦІЇ ДЕРЖАВНО-ПРИВАТНОГО ПАРТНЕРСТВА В СФЕРІ ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я". Науковий вісник Ужгородського університету. Серія «Економіка», № 2(56) (22 березня 2021): 22–28. http://dx.doi.org/10.24144/2409-6857.2020.2(56).22-28.
Повний текст джерелаАнотація:
Стаття присвячена розробленню алгоритму формування та реалізації проектів державно-приватного партнерства в сфері охорони здоров’я України. Досліджено впроваджені проекти, які позиціонуються як приклади державно-приватного партнерства у сфері охорони здоров’я в Україні та проекти державно-приватного партнерства, які перебувають на етапі впровадження. Визначено етапи формування те реалізації проектів державно-приватного партнерства в сфері охорони здоров’я. Обгрунтовано, що найпоширенішими формами реалізації проектів державно-приватного партнерства в Україні є спільна діяльність, концесія та оренда. Проаналізовано кількість проектів державно-приватного партнерства за галузями в розрізі регіонів України. Досліджено властивості та відмінності форм реалізації проектів державно-приватного партнерства. Охарактеризовано місце держави в реалізації різних форм проектів державно-приватного партнерства. Зроблено висновок, що держава як партнер в проекті державно-приватного партнерства в сфері охорони здоров’я приймає різну участь, від повноцінного суб’єкта управління до орендодавця. Сформульовано напрями, в яких доцільно трансформувати систему державного управління в галузі охорони здоров’я.