Добірка наукової літератури з теми "Продукти згоряння палива"
Оформте джерело за APA, MLA, Chicago, Harvard та іншими стилями
Зміст
Ознайомтеся зі списками актуальних статей, книг, дисертацій, тез та інших наукових джерел на тему "Продукти згоряння палива".
Біля кожної праці в переліку літератури доступна кнопка «Додати до бібліографії». Скористайтеся нею – і ми автоматично оформимо бібліографічне посилання на обрану працю в потрібному вам стилі цитування: APA, MLA, «Гарвард», «Чикаго», «Ванкувер» тощо.
Також ви можете завантажити повний текст наукової публікації у форматі «.pdf» та прочитати онлайн анотацію до роботи, якщо відповідні параметри наявні в метаданих.
Статті в журналах з теми "Продукти згоряння палива"
1
Гунченко, В. Ю., та В. Г. Солодовніков. "УДОСКОНАЛЕННЯ СИСТЕМИ ОЧИЩЕННЯ ВИПУСКНИХ ГАЗІВ СУДНОВИХ ДИЗЕЛІВ". Ship power plant 41 (5 листопада 2020): 82–87. http://dx.doi.org/10.31653/smf341.2020.82-87.
Повний текст джерелаАнотація:
Предметом досліджень є методи зниження концентрації оксидів сірки в продуктах згоряння. Морські судна є досить серйозним пайовим учасником у викидах шкідливих компонентів серед транспортного комплексу. Усі токсичні компоненти за своєю природою і виникнення можна розділити на дві основні групи. До першої групи належать продукти неповного згоряння палива (монооксид вуглецю, вуглеводні, альдегіди, сажа). Токсичні компоненти другої групи утворюються в результаті повного окислення хімічних елементів, що входять до складу палива і повітряоксиди азоту та сірки. На судах має використовуватися рідке паливо з вмістом сірки, відповідає вимогам, зазначеним в VI Додатку Міжнародної конвенції МАРПОЛ, або застосовуватися система очищення відпрацьованих газів для зменшення загального викиду оксидів сірки до регламентованої величини.
2
Bahrii, I. D., I. V. Vasileva, K. M. Starodubets, O. M. Malyshev та S. O. Kuzmenko. "Наукове обґрунтування просторового розподілу аномальних проявів водню для вирішення енергетичних та екологічних проблем". Мінеральні ресурси України, № 1 (20 травня 2022): 24–28. http://dx.doi.org/10.31996/mru.2022.1.24-28.
Повний текст джерелаАнотація:
Проблема водневої енергетики – найактуальніша в паливно-енергетичній галузі й геології зокрема. Сумарні запаси паливних ресурсів досить великі, до того ж щороку стають відомими нові поклади викопного палива. Перспективним напрямом у розвитку енергетики є використання водню як палива. Водень – висококалорійний газ, який може знайти застосування в багатьох сферах промисловості. Великою перевагою водню є те, що в разі його спалювання утворюється лише пара води. Отже, водень також є екологічно чистим паливом. Сучасні технології відкривають доступ до використання нетрадиційних джерел енергетики, що засвідчує: абсолютного дефіциту енергетичних ресурсів на планеті поки що немає. До важливих стратегічних напрямів геологічної науки належать прогнознопошукові системні технології комплексних досліджень, де складовою частиною комплексу методичних рішень уперше в пошуковій практиці використовується водень.Перехід до водневої енергетики перспективний ще й тому, що водень – універсальна енергетична сировина. Потреба в такому паливі дуже актуальна, якщо врахувати, що основне джерело забруднення повітря в містах – продукти неповного згоряння вуглевмісного природного палива. Важливе завдання науки – прогнозування, пошуки та розроблення економічно вигідних способів добування і використання водню. В Україні є водневі дегазаційні структури з великим потенціалом у відкладах протерозою та фанерозою. Комплексний аналіз геологоструктурних, гідрологогідрогеологічних матеріалів, що виконується впродовж майже 30 років у межах наукових фундаментальних і прикладних досліджень на пошукових об’єктах з метою обґрунтування картування перспективних місць для закладення параметричних і промислових свердловин на питні й термальні води, вуглеводні (ВВ), дегазаційних свердловин у зонах розвитку газодинамічних явищ у шахтних виробках, дав змогу встановити просторово-кількісні характеристики вуглеводневих родовищ та їхніх еманаційних газових індикаторів: Rn, Tn, He, CO₂ та H. І як показала практика, такий підхід уже на попередньому етапі досліджень дає змогу не тільки аргументовано визначити ступінь зосередження перспективних площ нафтогазоносних областей, відбракувати майже непродуктивні ділянки, а й виявити аномальні площі концентрацій одного з головних енергетичних компонентів – водню як відновлюваного енергетичного джерела кругообігу речовини в природі і як детонатора геодинамічних явищ у шахтних виробках, що призводять до катастроф і людських жертв.
3
Колегаєв, M. О., І. Д. Бражнік та Д. Г. Парменова. "ТЕХНОЛОГІЯ ВИКОРИСТАННЯ ПРОЦЕСА ПРИМУСОВОГО ТЕПЛО-МАСООБМІНУ ПРИ ІНЕРТИЗАЦІЇ ТАНКЕРА". Ship power plant 41 (5 листопада 2020): 136–42. http://dx.doi.org/10.31653/smf341.2020.136-142.
Повний текст джерелаАнотація:
Основні принципи роботи системи інертних газів (IГ) на танкерах базуються на спалюванні дизельного палива в генераторі IГ. Продукти згоряння, отримані в процесі експлуатації генератора ІГ, після низки операцій з їх очищення і зниження температури направляються в вантажні приміщення танкера. При заповненні об'єму вантажного трюму ІГ поступово витісняють повітря, в результаті чого отримуємо основний результат –концентрація кисню в об'ємі трюму знижується до менш ніж 8% від загального обсягу трюму. При такій концентрації кисню мікроатмосфера в середині трюму вважається безпечною з точки зору пожеж або вибухів.
4
Сандлер, А. К. "Модифікатор важких паливних сумішів". Automation of technological and business processes 11, № 1 (26 квітня 2019): 27–31. http://dx.doi.org/10.15673/atbp.v11i1.1329.
Повний текст джерелаАнотація:
Зменшення витрат усіх видів палив може значно поліпшити екологічну ситуацію за рахунок зменшення викиду в атмосферу забруднюючих і токсичних продуктів згоряння палива і зменшення споживання кисню з повітря. Це, в свою чергу, повинно зменшити економічні втрати, пов'язані з природоохоронними заходами, обумовленими роботою транспорту і енергетичних об'єктів. Саме тому розробка засобів, що дозволяють більш ефективно використовувати вуглеводневе паливо в суднових енергетичних установках, на морському транспорті, є системоутворюючим фактором його розвитку.
У той же час, застосування існуючих пристроїв виявило їх недостатню стійкість до впливу неконтрольованих дестабілізуючих факторів, що генеруються компактно розташованими об’єктами суднової енергетичної установки. Для пошуку шляхів поліпшення характеристик пристроїв модифікації властивостей та структури палив проаналізовані конструкції найпоширеніших конструкцій.
В умовах, що склалися, доцільною стала розробка нового схемотехнічного рішення модифікатора. Для розв`язування поставленої задачі запропонована схема модифікатора паливних сумішів.
Під впливом тиску, що створюється паливним насосом високого тиску, паливо надходить до корпусу розпилювача та потрапляє у вхід каналів особливого рельєфу та до незворотного клапану. У каналах, завдяки складному профілю, що характеризується варіативною геометрією по кроку, профілю та глибині, відбуваються процес деструкції внутрішньої структури палива, що рухається з субзвуковою швидкістю. У паливі, що потрапляє крізь незворотній клапан до об’єму втулки, відбувається мікроелектрогідравлічний удар.
За рахунок багаточисельних гідравлічних ударів, що виникають при просуванні палива крізь канали, що характеризуються значною кількістю поворотів, та шайби генеруються дефект структури паливної суміші. Після мікроелектрогідравлічного удару та проходження каналів й сопел Лаваля відбувається процес генерації дефектів структури важкого палива. Дефекти, що виникають, являють собою розрив у безперервної орієнтації, тобто розрив у полі директора n(r)². Завдяки таким розривам утворюються краплі лінійним розміром який не перебільшує 20 мкм при виході з сопла форсунки. Розпилювання палива з таким лінійним розміром дозволяє отримати більшу поверхню згоряння та поліпшити якість робочого процесу.
5
Бутовський, Леонід, Олена Грановська, Олег Мороз та Олександр Старченко. "ДОСЛІДЖЕННЯ ДИФУЗІЙНО-СТАБІЛІЗАТОРНОГО СПАЛЮВАННЯ ГАЗУ ПРИ ЗНИЖЕНОМУ ВМІСТІ КИСНЮ В ОКИСЛЮВАЧІ". Молодий вчений, № 3 (91) (31 березня 2021): 115–20. http://dx.doi.org/10.32839/2304-5809/2021-3-91-26.
Повний текст джерелаАнотація:
Представлено результати експериментальних досліджень характеристик мікро-дифузійних стабілізаторних пальникових пристроїв при спалюванні газоподібного палива в умовах зменшення вмісту кисню у повітряному потоці. В результаті випробувань встановлено залежність втрат тиску в пальнику від конструктивних та режимних факторів. Опір пальника залежить від форми стабілізатора, коефіцієнту затінення стабілізаторної решітки і швидкості повітряного потоку. Втрати тиску збільшуються при підвищенні швидкості повітряного потоку і коефіцієнту затінення. При горінні палива додаються гідравлічні втрати від виділення тепла к камері згоряння. Одержано відповідні залежності, які дозволяють виконувати попередні розрахунки гідравлічних характеристик пальникових пристроїв стабілізаторного типу у разі відсутності змішувача вторинного повітря. У випадку роботи стабілізаторного пальника на режимах вторинного підігріву продуктів згоряння основної камери після їх охолодження в спеціальному охолоджувачі встановлено, що при збільшенні долі баласту в продуктах згоряння основної камери сталість горіння у вторинній камері на режимах «багатого» зриву погіршується, тобто значення мінімального коефіцієнту надлишку повітря збільшується. Стале горіння в стабілізаторному пальниковому пристрої забезпечується до зменшення вмісту кисню в окислювачі до 15 %.
6
Ратайчук, О. В., та С. В. Сагін. "ПІДВИЩЕННЯ ЕФЕКТИВНОСТІ ПРОЦЕСУ НАДДУВА СУДНОВИХ ДИЗЕЛІВ". Ship power plant 41 (5 листопада 2020): 15–19. http://dx.doi.org/10.31653/smf341.2020.15-19.
Повний текст джерелаАнотація:
Постановка проблеми в загальному вигляді. Робочий цикл суднового двигуна внутрішнього згоряння (ДВЗ) складається з послідовності окремих, але поєднаних процесів: наповнення циліндра свіжим повітрям; стиснення суміші свіжого повітря та залишкових газів до температури, що забезпечує надійне самозаймання палива; згоряння палива, розширення продуктів згоряння, випуску та продування. Перебіг робочого циклу, та отримання корисної роботи від його здійснення не можливо безупинної подачі повітря у циліндр дизеля, яке забезпечує та здійснює не лише процес згоряння, а також процеси очищення циліндра від випускних газів (ВГ) та його наповнення. Подача повітря у циліндр дизеля здійснюється за допомогою системи наддува и виконується турбокомпресором (ТК). Потужність, яку може розвивати дизель, безпосередньо залежить від кількості повітря і палива, які надходять в циліндри дизеля. Значить домогтися підвищення потужності двигуна можна шляхом збільшення кількості цих складових. Збільшення кількості палива марно, якщо одночасно не збільшується об'єм повітря, необхідний для його згоряння. Одним з рішень цієї проблеми є збільшення обсягу повітря, що надійшло в циліндри, при цьому спалювання великої кількості палива дає можливість отримати більшу енергію та перетворити її у корисну роботу. Розв’язання цього завдання неможливе без підвищення ефективності процесу наддува дизелів, що встановлені на суднах річкового та морського транспорту
7
Очеретяний, Ю. О., та О. С. Тітлов. "Експериментальні дослідження транспортного абсорбційного холодильного приладу". Refrigeration Engineering and Technology 55, № 5-6 (28 березня 2020): 255–62. http://dx.doi.org/10.15673/ret.v55i5-6.1658.
Повний текст джерелаАнотація:
Транспортні холодильні пристрої є невід’ємною частиною ланцюга безперервного холодильного обладнання та незамінні для туристів, мисливців та експедиційних працівників. Сучасні аналоги стиснення та термоелектрики транспортних абсорбційних холодильних пристроїв працюють від генераторів електроенергії або від акумуляторних батарей, що призводить до збільшення ваги автомобіля і, зрештою, до додаткових витрат палива. Актуальність досліджень транспортних абсорбційних х холодильних пристроїв пов'язана насамперед з можливістю їх роботи з неелектричними джерелами теплової енергії – пальними елементами. У пальниковому елементі 100% енергії згоряння викопного палива безпосередньо перетворюється на теплову енергію. При цьому коефіцієнт корисної дії сучасних генераторів електричної енергії не перевищує 20%. Тем не менш, для широкого використання транспортних абсорбційних холодильних пристроїв необхідно вживати заходів щодо зменшення споживання енергії, що сприятливо позначиться на вагових параметрах транспортного засобу. Через складність побудови теоретичних моделей експериментальним методом було обрано основний метод дослідження транспортних абсорбційних холодильних пристроїв. Об’єктом експериментальних досліджень став транспортний абсорбційний холодильний прилад «Київ» виробництва Васильківського холодильного заводу. У пальному елементі завдяки установці спеціального керамічного елемента каталізатора газ окислюється атмосферним киснем на поверхні каталізатора. Конструкція пальника дозволяє створити якісну суміш повітря-газ і рівномірно розподілити полум'я по всій поверхні каталізатора. Експериментальні дослідження показали, що: а) при роботі з етиловим спиртом і гасом необхідні умови охолодження досягаються в холодильнику; б) при рівних робочих умовах відсутність турбулайзера потоку продуктів згоряння у вентиляційному каналі генератора не дозволяє забезпечити необхідні режими охолодження. Для посилення режимів охолодження тепловіддаючих елементів холодильника (абсорбера та конденсатора) було проведено ряд експериментів із продуванням за допомогою повітряного вентилятора. При низьких температурах навколишнього середовища (16-21 ºС) ефект зовнішнього охолодження практично непомітний – падіння температур в холодильній камері становить 0,8-1,2 ºС, при температурі 22-26 ºС ефект досягає 2,6 ºС, а при 30-33 ºС – 5,3 ºС
8
Лебеденко, Т. Е., Г. В. Крусір, В. І. Соколова та Г. С. Шунько. "ОЦІНКА ЖИТТЄВОГО ЦИКЛУ ГОТЕЛЬНО-РЕСТОРАННОГО КОМПЛЕКСУ". Herald of Lviv University of Trade and Economics Economic sciences, № 62 (4 січня 2021): 32–37. http://dx.doi.org/10.36477/2522-1205-2021-62-04.
Повний текст джерелаАнотація:
Проведене дослідження життєвого циклу продукції підприємства ресторанного господарства на усіх етапах виробництва методом балансових схем дало змогу оцінити негативні впливи, які опосередкова-но здійснюються на кожному етапі видобутку сировини, приготування та реалізації готової продукції. Зокре-ма, потужний вплив чинять процеси видобутку сировини, при яких використовуються паливно-енергетичні та водні ресурси; відбувається забруднення атмосферного повітря пилом, НМЛОС, відп-рацьованими газами та продуктами згоряння палива; навантаження на літосферу пов’язано з виснаженням ґрунтового покриву, використанням мінеральних добрив, пестицидів, відчуженням земель та накопиченням відходів. Оцінивши життєвий цикл сировини, допоміжних матеріалів та технологічних процесів методом релевантних таблиць (матриць Леопольда), ми визначили, що істотного впливу на навколишнє середовище завдає вплив відходів виробництва, який оцінено у 385 балів та відноситься до значного впливу. Вплив сировини рослинного та тваринного походження і технологічні процеси пов’язані з їх збором та транспортуванням; робота гарячого цеху, миття посуду та функціонування автостоянки оцінюється з урахуванням повного життєвого циклу і є помірними. Вплив використання питної води, підготовки та миття сировини, функціону-вання холодного цеху та оформлення страв оцінюється як незначний. При аналізі впливів стадій життєвого циклу, інфраструктури та відходів підприємства визначено, що значний вплив на компоненти довкілля чинять відходи ресторанного підприємства. Помірними є впливи, пов’язані з вирощуванням сировини, реалізацією про-дукції, утилізацією, функціонуванням агропромислового комплексу, ресторану, автостоянки та котельні. Не-значний вплив на довкілля відбувається при споживанні продукції, проте слід відзначити, що при наданні пос-луг кейтерингу або їжі на виніс використовуються додаткові пакувальні матеріали, накопичення яких негати-вно впливає на ґрунтовий покрив, накопичуючись на звалищах та полігонах. При функціонуванні ресторану існує ймовірність виникнення ризикових аспектів, пов’язаних із розливами паливно-мастильних речовин, вибу-хами, пожежами та ризиком санітарно-епідеміологічної небезпеки. Ідентифікація екологічних аспектів рес-торанного господарства свідчить про те, що значного негативного впливу навколишньому природному середо-вищу завдають стічні води, витрати паливно-енергетичних ресурсів та відходи виробництва, зокрема харчові відходи. За результатами дослідження зроблено висновки та надано рекомендації щодо поліпшення рівня еко-логічної безпеки готельно-ресторанного підприємства.
9
Лавренченко, Г. К. "Використання кисню і природного газу для підвищення ефективності паротурбінних установок". Refrigeration Engineering and Technology 57, № 3 (15 жовтня 2021): 189–95. http://dx.doi.org/10.15673/ret.v57i3.2169.
Повний текст джерелаАнотація:
Паротурбінні установки становлять основу теплоенергетики. Незважаючи на їх поширеність, вони потребують вдосконалення із залученням результатів новітніх досліджень. При цьому в першу чергу фахівці повинні звертати увагу на те, що максимальна температура пари в цих установках не перевищує 550 °С через низьку корозійну стійкість і недостатню міцність трубок котельних агрегатів, що працюють при високій різниці тисків (до 25 МПа) всередині та зовні трубок. У той же час у сучасних газотурбінних установках температура робочого тіла при вході в турбіну високого тиску становить 1400-1500 °С. Цього досягають тим, що лопатки турбін, які виготовлені із жароміцної сталі, здатні витримувати температуру, що істотно перевищує максимальну межу, встановлену в даний час для паротурбінних установок. Лопатки турбін, до того ж, не схильні до впливу такої великої різниці тисків, як трубки котельних агрегатів. Для підвищення ефективності паротурбінних установок запропоновано новий спосіб підвищення температури пари перед турбіною. В його основі лежить використання кисню та природного газу. Підвищення максимальної температури циклу від 540 до 800 °С дозволяє збільшити термічний ККД на 8,1 %, а ефективність – на 6,4 %. Описується нетрадиційний спосіб підвищення максимальної температури циклу паротурбінної установки К-1200-240 до 800 °С, що дозволяє суттєво підвищити її термічний та ефективний ККД. Сутність способу полягає у змішуванні перегрітої пари, що виходить з пароперегрівача котла, з продуктами згоряння вуглеводневого палива в кисні. Таке рішення дозволяє уникнути проблеми механічної міцності і корозійної стійкості трубок пароперегрівача при високих температурах. Одним із наслідків застосування способу є отримання значної кількості чистого діоксиду вуглецю (340 т/добу в установці потужністю 1200 МВт), який можна утилізувати або поховати з метою зниження викидів в атмосферу
10
Zhdan, V. N., M. M. Potyazhenko, G. S. Khaymenova, N. A. Lyulka, N. L. Sokolyuk та T. V. Dubrovinska. "ЕФЕКТИВНІСТЬ ЛІКУВАННЯ ПАЦІЄНТІВ ІЗ ХРОНІЧНИМ ОБСТРУКТИВНИМ ЗАХВОРЮВАННЯМ ЛЕГЕНЬ І ОСТЕОАРТРИТОМ". Вісник наукових досліджень, № 3 (1 листопада 2017). http://dx.doi.org/10.11603/2415-8798.2017.3.8073.
Повний текст джерелаАнотація:
Хронічне обструктивне захворювання легень (ХОЗЛ) – хвороба ХХ І століття. Від ХОЗЛ страждає 210 млн людей в усьому світі, щорічно помирає від цієї хвороби 3 млн хворих. Під впливом різних факторів (куріння, гази, пари хімічних сполук, продукти згоряння палива) розвивається запальний процес у тканинах легень, який на тлі морфологічних змін в них забезпечує розвиток системних запальних проявів. Системне запалення розглядають як складову патогенезу ХОЗЛ, що забезпечує розвиток і прогресування численних ускладнень захворювання. Серед великої кількості ускладнень та системних ефектів ХОЗЛ досить часто виділяють розвиток остеопорозу як основи остеоартриту (ОА).Мета дослідження – вивчити ефективність використання фенспіриду гідрохлориду при спільному перебігу ХОЗЛ й ОА.Матеріали і методи. Обстеження пацієнтів проводили на базі пульмонологічного та ревматологічного відділень Полтавської обласної клінічної лікарні імені М. В. Скліфосовського. Дослідження виконували на базі Науково-дослідного інституту генетичних та імунологічних основ розвитку патології та фармакогенетики вищого державного навчального закладу України “Українська медична стоматологічна академія”. Проводили оцінку клінічних показників, функції зовнішнього дихання (ФЗД) за допомогою спірографічного апарату “Кардіо++” (Україна), визначення IL-1β в сироватці крові обстежених хворих виконувализа допомогою методу імуноферментного аналізу.Результати досліджень та їх обговорення. Обстежено 33 хворих середнього віку ((54,4±3,1) року) із загостренням ХОЗЛ (клінічна група В – GOLD II) в поєднанні з ОА. Тривалість захворювання ХОЗЛ становила (16,2±2,1) року. Серед пацієнтів чоловіків було 28 (84,8 %), жінок – 5 (15,2 %). Усі хворі курили, стаж куріння становив (32,4±2,9) пачко-року. При ОА, який був наявний у пацієнтів основної групи в фазі нестійкої ремісії, в патологічний процес були залучені великі суглоби – колінні, плечові, гомілковоступневі. Залежно від обраного варіанту лікування, хворих поділили на 2 репрезентативні групи – перша і друга. У комплексному лікуванні ХОЗЛ в поєднанні з ОА приділяється увага протизапальній терапії, зокрема дії фенспіриду гідрохлориду.Висновки. З даних випливає, що у пацієнтів із загостренням ХОЗЛ в поєднанні з ОА у сироватці крові вміст IL-1β перевищує рівень у здорових осіб в 14,6 раза (р<0,001). Встановлено, що додаткове застосування фенспіриду гідрохлориду під час загострення ХОЗЛ в поєднанні з ОА сприяє зменшенню концентрації IL-1β в сироватці крові пацієнтів, вказує на зниження системного запалення і сприяє пролонгації ремісії, поліпшенню результату лікування пацієнтів із зазначеною коморбідністю.
Дисертації з теми "Продукти згоряння палива"
1
Єфімов, Олександр В'ячеславович, та Олександр Леонідович Гончаренко. "Метод розрахунку вологовмістів димових газів при конденсації водяної пари з них в теплоутилізаторах". Thesis, НТУ "ХПІ", 2013. http://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/5414.
Повний текст джерела
2
Єфімов, Олександр В'ячеславович, та Олександр Леонідович Гончаренко. "Розрахунок тепломасообміну при конденсації водяної пари з продуктів згоряння газоподібного палива на поверхні кулеподібного теплоносія". Thesis, НТУ "ХПІ", 2010. http://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/5400.
Повний текст джерела
3
Єфімов, Олександр В'ячеславович, та Олександр Леонідович Гончаренко. "Розробка термосифонного теплообмінника для використання у теплоутилізаційній системі". Thesis, Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2016. http://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/46445.
Повний текст джерела