Статті в журналах з теми "Прогрівання"
Щоб переглянути інші типи публікацій з цієї теми, перейдіть за посиланням: Прогрівання.
Оформте джерело за APA, MLA, Chicago, Harvard та іншими стилями
Ознайомтеся з топ-18 статей у журналах для дослідження на тему "Прогрівання".
Біля кожної праці в переліку літератури доступна кнопка «Додати до бібліографії». Скористайтеся нею – і ми автоматично оформимо бібліографічне посилання на обрану працю в потрібному вам стилі цитування: APA, MLA, «Гарвард», «Чикаго», «Ванкувер» тощо.
Також ви можете завантажити повний текст наукової публікації у форматі «.pdf» та прочитати онлайн анотацію до роботи, якщо відповідні параметри наявні в метаданих.
Переглядайте статті в журналах для різних дисциплін та оформлюйте правильно вашу бібліографію.
1
Bekhta, Pavlo, та Liubov Baizova. "Математична модель процесу пресування легких стружкових плит із вмістом пінополістиролу". Наукові праці Лісівничої академії наук України, № 17 (25 жовтня 2018): 178–84. http://dx.doi.org/10.15421/411833.
Повний текст джерелаАнотація:
Запропоновано математичну модель процесу пресування легких стружкових плит із різним вмістом пінополістиролу, яка поєднує фізичні властивості компонентів стружково-полімерного пакета, готової личкованої лущеним шпоном легкої стружкової плити із вмістом пінополістиролу та параметри режиму пресування. На основі математичної моделі розраховано тривалість прогрівання стружково-полімерного пакета до 100°С залежно від температури плит преса, щільності готових плит і вмісту в них пінополістиролу. Встановлено, що зі збільшенням щільності плит від 350 кг/м3 до 550 кг/м3 тривалість прогрівання середини стружково-полімерного пакета до 100°С збільшується на 10% за однакових значень вмісту пінополістиролу в плиті та температур пресування. Наявність пінополістиролу в стружково-полімерному пакеті спричиняє збільшення тривалості прогрівання його середини до 100°С. Це зростання становить 3, 7 і 9% за вмісту пінополістиролу в плиті відповідно 4, 7 і 10%, порівняно із плитами без вмісту пінополістиролу. Збільшення температури пресування від 180 до 200°С зменшує тривалість прогрівання середини стружково-полімерного пакета до температури 100°С на 12 % за однакових щільностей готової плити і значень вмісту пінополістиролу в ній. Розраховані за моделлю значення тривалості прогрівання середини пакета без пінополістиролу до температури 100оС збігаються з рекомендованими в літературі значеннями тривалості прогрівання стружкових плит. Для стружково-полімерного пакета з пінополістиролом отриману модель апробовано експериментально. Значення теоретичної та експериментальної залежностей є близькими, що підтверджує адекватність розробленої моделі.
2
Бехта, П. А., Р. О. Козак та І. І. Кусняк. "Математичне моделювання процесу прогрівання пакета шпону, склеєного термопластичною плівкою". Scientific Bulletin of UNFU 30, № 3 (4 червня 2020): 93–98. http://dx.doi.org/10.36930/40300316.
Повний текст джерелаАнотація:
Запропоновано математичну модель процесу прогрівання пакета шпону, склеєного термопластичною плівкою поліетилену низької густини (ПЕНГ). Розроблена математична модель дає змогу визначити як температуру в заданій точці пакета шпону, так і тривалість, потрібну для нагрівання пакета шпону до заданої температури, залежно від застосовуваної сировини й режимних параметрів пресування. На підставі запропонованої математичної моделі розраховано зміну температурного поля по товщині пакета під час склеювання фанери поліетиленовою плівкою, виконано розрахунок значень тривалості прогрівання пакета шпону і встановлено залежності цього показника від витрати термопластичної плівки та температури пресування. Тривалість прогрівання пакета шпону, склеєного термопластичною плівкою, залежить від температури, за якої термопластичний полімер перейде із високоеластичного у в'язкотекучий стан. Перехід термопластичної плівки ПЕНГ у в'язкотекучий стан розпочинається за температури 125 оС і триває до 240 оС. Встановлено, що зі зростанням температури плит преса від 140 до 180 оС тривалість прогрівання середини пакета до 125 оС зменшується на 89 % за всіх досліджуваних витрат полімеру. Зміна вмісту полімеру в пакеті не чинить істотного впливу на тривалість його прогрівання. Зі збільшенням витрати термопластичної плівки від 130 до 190 г/м2 тривалість прогрівання середини пакета шпону до 125 оС збільшується неістотно, від 3,8 до 4,2 %, залежно від температури пресування. Для перевірки достовірності моделі було проведено експерименти щодо замірів температури всередині пакета шпону в процесі його пресування. Збіжність значень, отриманих експериментальним шляхом та розрахункових даних, в інтервалі до досягнення температури в центрі пакета 100 оС знаходиться в межах 88±7 %, тоді як в інтервалі від 100 до 125 оС – 78±8 %. Значення теоретичної та експериментальної залежностей є близькими, що підтверджує адекватність розробленої моделі. Математично змодельована, розрахована і проаналізована тривалість прогрівання середини пакета шпону, склеєного термопластичною плівкою, дасть змогу підвищити ефективність технології виготовлення фанери.
3
Турчина, Тетяна Яківна, Едуард Костянтинович Жукотський, Леся Олександрівна Костянець та Андрій Анатолійович Макаренко. "Моделювання впливу β-циклодекстрину як структуруючої добавки на кінетику сушіння водної суспензії їстівного гриба шиїтаке". Scientific Works 83, № 1 (1 вересня 2019): 152–56. http://dx.doi.org/10.15673/swonaft.v83i1.1434.
Повний текст джерелаАнотація:
Вивчено вплив структуруючої добавки на кінетику сушіння крапель водної суспензії гриба шиїтаке та морфологічні, термопластичні і адгезійні характеристики висушених часток. Дослідження процесу сушіння крапель грибної суспензії з введеним β-циклодекстрином (далі по тексту ГС+ЦД) у кількості 10% та 25% за сухими речовинами проводились на стенді в потоці нагрітого теплоносія (повітря).
За отриманими кінетичними залежностями відносної тривалості випарювального та сушильного періодів визначено, як в залежності від кількості ЦД змінюється їх співвідношення. Збільшення відносної тривалості сушильного періоду при сушінні крапель ГС+10%ЦД при температурі теплоносія 160…200оС пояснюється недостатнім для ефективного структурування і вологопереносу вмістом ЦД, а для ГС+25%ЦД при температурі 140…160оС - недостатнім підведенням тепла.
Темп прогрівання крапель у стадії кіркоутворення та досушування істотно залежить від вмісту ЦД. Для ГС+25%ЦД при підвищенні температури від 160 до 180оС темп прогрівання крапель у стадії кіркоутворення зростає у 2 рази, при цьому на 25% віщий за ГС+10%ЦД, що свідчить про менший вологовміст крапель ГС+25%ЦД завдяки покращенню її структуруючих та паропровідних властивостей.
Зниження темпу прогрівання крапель ГС+ЦД у порівнянні з ГС без ЦД свідчить про стримуючий ефект ЦД при прогріванні крапель, що, незважаючи на незначне подовження часу сушіння крапель ГС+ЦД, сприяє уникненню перегрівання продукту і збереження усіх цінних складових гриба при сушінні.
За отриманими результатами визначено, що для покращення структуруючих та вологопровідних властивостей матеріалу при зневодненні вміст ЦД в грибній суспензії має бути більше 10%, але менше 25%, а температура теплоносія – не менше 180оС, але менше 200оС.
Встановлено, що введення ЦД забезпечує більшу міцність і щільність висушених частинок і, тим самим, покращує структурно-механічні характеристики порошку, а підвищення термостійкості матеріалу в сукупності з досягненням ефекту мікрокапсулювання мікрочастинок термолабільних складових гриба при розпилювальному сушінні дозволяють отримувати грибний порошок високої якості.
4
Bekhta, Pavlo, та Liubov Baizova. "Вплив пінополістиролу на процес прогрівання стружково-полімерного пакета". Наукові праці Лісівничої академії наук України, № 18 (28 березня 2019): 202–7. http://dx.doi.org/10.15421/411921.
Повний текст джерелаАнотація:
Досліджено вплив пінополістиролу на процес прогрівання стружково-полімерного пакета в процесі пресування легких стружкових плит. Для фіксації температури, до якої прогрівається внутрішній шар стружково-полімерного пакета, використано мультиметр з приєднаною до нього термопарою, яку було розміщено всередині пакета. Пресування здійснювалося за питомого тиску пресування 2,4 МПа і температури плит преса 200 С. Пресували легкі стружкові плити (без пінополістиролу та з вмістом пінополістиролу 4, 7, 10%) розмірами 300×300×18 мм і щільністю 350, 450 і 550 кг/м3, личковані лущеним шпоном. Встановлено, що тривалість прогрівання стружково-полімерного пакета легких стружкових плит зменшується за збільшення в них вмісту пінополістиролу до 7%, після чого починає зростати. Додавання пінополістиролу до стружки спричиняє заповнення пустот з одночасним зростанням кількості контактів між стружкою, через яку передається тепло від периферії до центру стружково-полімерного пакета. Зростання вмісту пінополістиролу в стружково-полімерному пакеті більше 7% зумовлює сповільнення його прогрівання через те, що об’єм пінополістиролу є більшим, ніж стружки, а теплопровідність пінополістиролу є меншою порівняно з деревиною. Зі збільшенням щільності плит з 350 до 550 кг/м3 тривалість прогрівання стружково-полімерного пакета зменшується. Більша маса стружки в одиниці об’єму пакета зменшує його пористість, збільшує теплопровідність і, як наслідок, спричиняє швидше його прогрівання. Значення тривалості прогрівання середнього шару пакета легких стружкових плит до 100 oС із вмістом пінополістиролу 7% є меншим на 12-33%, ніж плит без пінополістиролу. Отримані результати дають змогу підвищити ефективність процесу пресування легких стружкових плит з вмістом пінополістиролу.
5
Талах, Л. О., О. В. Андрійчук та О. П. Шимчук. "Визначення температури крихкості модифікованих бітумів та зміни їх властивостей після прогрівання". Сучасні технології та методи розрахунків у будівництві, № 11 (27 листопада 2019): 213–23. http://dx.doi.org/10.36910/6775-2410-6208-2019-1(11)-25.
Повний текст джерелаАнотація:
Наведено результати експериментальних досліджень температури крихкості та змін властивостей після прогрівання дорожніх бітумів, модифікованих полімерно-активними добавками Kraton D1101, Calprene С-411, Calprene C-501 і восковою добавкою Sasobit.
6
Шевніков, М. Я., І. І. Лотиш та О. П. Галич. "Особливості розвитку сої залежно від строків сівби в умовах Лівобережного Лісостепу України". Вісник Полтавської державної аграрної академії, № 4 (31 грудня 2015): 14–17. http://dx.doi.org/10.31210/visnyk2015.04.03.
Повний текст джерелаАнотація:
Від строку сівби сої залежить дружність сходів, густота рослин, рівномірність достигання, величина і якість врожаю. Основний критерій вибору строку сівби – стійке прогрівання посівного шару ґрунту. Мінімальна температура для сходів сої становить близько +10 ˚С за умови подальшого підвищення температури ґрунту. Прогрівання посівного шару до +12–14 ˚С забезпечує дружнє проростання насіння за наявності вологи. Оптимальним строком сівби для сої є перша половина травня. За таких умов для одержання дружних сходів можна розраховувати на максимальну врожайність. Рання або пізня сівба знижує врожайність насіння сої на 12–14 %.
Friendliness of shoots, density of plants, ripening evenness, size and quality of harvest depends on the term of sowing of soy. A basic criterion of choice of term of sowing is the persistent warming up of sowing layer of soil. A minimum temperature for the shoots of soy makes about +10 oС on condition of subsequent increase of temperature of soil. Warming up of sowing layer to +12–14 oС provides the friendly germination of seed at presence of moisture. The optimal term of sowing for soy is the first half of May. On such conditions for the receipt of normal shoots it is possible to count on the maximal productivity. Early or late lines of sowing reduces the productivity of seed of soy on 12–14 %.
7
Dmytrychenko, M. F., A. A. Milanenko, O. N. Bilyakovych, Y. A. Turitsa, and A. N. Savchuk. "RHEOLOGICAL ASPECTS OF MOTOR OILS IN THE WARM-UP PERIOD." National Transport University Bulletin 1, no. 43 (2019): 55–65. http://dx.doi.org/10.33744/2308-6645-2019-1-43-055-065.
Повний текст джерела
8
Кухтик, Н. О. "УТОЧНЕННЯ МАТЕМАТИЧНОЇ МОДЕЛІ РУХУ АВТОМОБІЛЯ З УРАХУВАННЯМ ПРОГРІВАННЯ ДВИГУНА В ПРОЦЕСІ РУХУ". Scientific notes of Taurida National V.I. Vernadsky University. Series: Technical Sciences, № 4 (2020): 233. http://dx.doi.org/10.32838/2663-5941/2020.4/34.
Повний текст джерела
9
НУЯНЗІН, Олександр, Тарас САМЧЕНКО, Віталій НУЯНЗІН та Артем МАЙБОРОДА. "НАУКОВЕ ОБЃРУНТУВАННЯ МЕТОДУ РОЗРАХУНКОВОЇ ОЦІНКИ КЛАСУ ВОГНЕСТІЙКОСТІ БУДІВЕЛЬНИХ КОНСТРУКЦІЙ КАБЕЛЬНИХ ТУНЕЛІВ". Науковий вісник: Цивільний захист та пожежна безпека, № 2(12) (23 грудня 2021): 20–29. http://dx.doi.org/10.33269/nvcz.2021.2(12).20-29.
Повний текст джерелаАнотація:
У цій роботі розраховано температурні режими прогрівання залізобетонних огороджувальних конструкцій різної товщини кабельного тунелю за постійних значень питомої енергії згоряння пожежного навантаження, площі поперечного перерізу кабельного тунелю та горизонтальної складової швидкості руху повітря. За результатами наукової розвідки обґрунтовано та перевірено алгоритм розрахунку, а також розроблено на його основі метод розрахункової оцінки класу вогнестійкості будівельних конструкцій кабельних тунелів, що базується на математичному моделюванні. У разі обчислення будуються розподіли температури по перерізу огородження кабельного тунелю у час, який відповідає необхідному класові вогнестійкості, та визначається відповідність заданій межі вогнестійкості
10
Y, Gutarevych, Kukhtyk N, and Kukhtyk V. "REDUCTION OF THE CAR ENGINE WARMING TIME WHEN USING AN ADDITIONAL HEAT SOURCE." National Transport University Bulletin 1, no. 48 (2021): 117–28. http://dx.doi.org/10.33744/2308-6645-2021-1-48-117-128.
Повний текст джерелаАнотація:
The article presents the results of additional experimental studies about the effect of heat supply to the intake air on the parameters and characteristics of the process of warming up the engine of a car. The aim of the work is to accelerate the car engine warming after starting at low temperatures. The research method is an experimental determination of the characteristics of active idling and concentrations of pollutants in the exhaust gases of the engine. The tests were performed when the car's engine was idling without heating the inlet air and with heating the inlet air through the air intake under the hood of the car and through the pipe in front of the intake manifold. Comparison of engine operation in active idling mode without heating the inlet air and with heating the air before inlet through the air intake, did not show significant differences. The long passage of preheated air through the air duct to the air filter, through the air filter and the air duct after the filter, causes cooling of the heated air and does not provide the efficiency of additional heat supply. For efficient use of additional heat supply, it is necessary to carry out this supply directly in front of the intake pipe. Most of the parameters that characterize the process of warming up the engine are obtained by direct measurement. Also, the dependences on which total indicators of economy and toxicity of the car were calculated are resulted in the article. According to the results of experimental studies, it is established that the operation of the car in low ambient temperatures leads to a deterioration of its fuel economy and environmental performance. For an internal combustion engine, with garage-free maintenance of the car in low ambient temperatures and with long periods of downtime, it is important to find and implement measures that allow, with minimal consumption of fuel and energy resources, to ensure warm-up of the cold engine. Additional heat supply to the inlet air provides rapid warming of the car engine to operating temperature, which provides a short period of preparation for the perception of the load. Intake air heating reduces fuel consumption during engine idling by an average of 4%. With additional heat supply, the concentrations of pollutants are being reduced, especially in the first 50 seconds of engine warm-up, and the total toxicity of the engine, determined by the two components (carbon monoxide and hydrocarbons) is being reduced by an average of 6%. KEY WORDS: ENGINE, HEAT, HEATING, FUEL CONSUMPTION, COOLANT TEMPERATURE, POLLUTANTS
11
Ozarkiv, I. M., I. A. Sokolovskyy, I. V. Petryshak та M. S. Kobrynovuch. "Раціональне тепловикористання в сучасних сушильних камерах". Scientific Bulletin of UNFU 28, № 7 (27 вересня 2018): 104–8. http://dx.doi.org/10.15421/40280723.
Повний текст джерелаАнотація:
Обґрунтовано деякі особливості раціонального тепловикористання в сучасних сушильних камерах, які часто використовують у промисловості та сільському господарстві. Об'єктом сушіння при цьому є як сировина – дошки, заготовки, паркетна фриза, так і напівфабрикати – лущений або струганий шпон, подрібнена деревина, а також готові вироби – фанера, стільці, крісла тощо. Проаналізовано процеси сушіння за кривими зміни середньої вологості матеріалу (об'єкта сушіння) в часі (так звані "криві сушіння") і зміни температури (криві), а також швидкості зміни вологості в часі. Встановлено, що висушування різних матеріалів за різних способів підведення до них тепла (конвекції, терморадіації, кондукції) під час постійних режимних параметрів складається із трьох періодів сушіння (періоду початкового прогрівання, періодів постійної та сповільнювальної швидкостей сушіння). Однак проблема зменшення енергетичних витрат на сушіння деревини залишається сталою, позаяк не здійснюється раціональне тепловикористання, а також мало використовуються сучасні способи та засоби інтенсифікації процесу сушіння деревини. Тому створення сучасного обладнання, що дає змогу вирішити цю проблему, – основна мета цієї роботи. Також розглянуто концепцію тепловикористання під час розроблення конструкцій сушильних камер для зменшення питомих витрат теплової енергії. Запропоновано деяку комбінацію методів визначення показників камери із складанням основних показників затрат теплової енергії, що витрачається на сушіння пиломатеріалів.
12
Гарбар, Л. А., та Е. М. Горбатюк. "ОСОБЛИВОСТІ ФОРМУВАННЯ ПРОДУКТИВНОСТІ ПОСІВІВ СОНЯШНИКУ". Вісник Полтавської державної аграрної академії, № 1-2 (29 червня 2017): 24–26. http://dx.doi.org/10.31210/visnyk2017.1-2.04.
Повний текст джерелаАнотація:
Наведено результати досліджень, спрямованих на вивчення впливу строків сівби та ширини міжрядь на формування продуктивності посівів різних гібридів соняшнику. Дослідження проводились протягом 2014–2016 рр. в умовах Степу України на чорноземах типових малогумусних. У результаті проведених нами досліджень встановлено, що в умовах зони Степу України на чорноземах типових малогумусних формування високих урожаїв соняшника на рівні 2,7 т/га забезпечують гібриди PR64F50, PR64A15 за рекомендованого строку сівби (за прогрівання ґрунту на глибині 10 см на 10–12 ºС) та ширини міжрядь 35 см.
There are the results of the investigations which were aimed to study the influence of sowing terms and row spacing on the formation productivity of different sunflower hybrids. The investigations were conducted during 2014–2016 in conditions of Steppe of Ukraine on typical black low-humus soil. The results of our studies revealed that PR64F50, PR64A15 hybrids provides formation of high yields of sunflower at level of 2,7 t/ha within recommended terms for sowing (by heating the soil to a depth of 10 cm till 10–12 °C) and 35 cm row spacing on typical black low-humus soil of Steppe zone of Ukraine.
13
Starchevskyy, V. L., Yu M. Hrynchuk та P. A. Matcipura. "Адгезійні властивості бітуму, модифікованого епоксидом рослинного походження у присутності ініціаторів". Scientific Bulletin of UNFU 31, № 3 (29 квітня 2021): 85–88. http://dx.doi.org/10.36930/40310313.
Повний текст джерелаАнотація:
Модифікація бітумних в'яжучих епоксидними сполуками є ефективною технологією для зміни якісних властивостей дорожніх бітумів, яка дає змогу отримувати якісні, довговічні дорожні конструкції. Проте фізико-механічні властивості модифікувальних епоксидних систем недостатньо вивчено. Проте використання нафтової сировини для виробництва епоксидних смол є досить дороговартісним і не екологічним. Тому в цій роботі запропоновано використовувати для приготування епоксидасфальтів епоксидні сполуки на підставі рослинного походження, зокрема ріпакової олії, для модифікації дорожніх бітумів. Такі епоксиди досить дешеві у виробництві, доступні, екологічні і виготовляють їх з поновлюваної сировини, яку в достатній кількості продукує Україна. Нам вдалося підвищити якісні властивості дорожнього бітуму за допомогою модифікації дорожнього бітуму епоксидом ріпакової олії. Досліджено вплив модифікатора епоксиду ріпакової олії (BERO) на фізико-механічні властивості модифікованого бітуму різними способами для підтвердження позитивного впливу добавки на зчеплювальні властивості бітуму. Вивчено адгезійні властивості модифікованого бітуму до скла та каменю, а також схильність бітумів до відшарування від щебеню впродовж тривалого періоду часу (rolling bottle test). Досліджено ефективність BERО після прогрівання бітуму. Також вивчено зчеплювальні властивості бітуму, модифікованого BERО, залежно від типу затверджувача: адипінової кислоти (АА), малеїнового ангідриду (МА) та поліетиленполіаміну (PEPA). Кращі зчеплювальні властивості з мінеральними матеріалами показав бітум, модифікований композицією BERO+PEPA. Композиції BERO+АА та BERO+МА показали практично однакові результати. Під час досліджень встановлено, що використання АА, МА чи PEPA як ініціатора дає змогу покращувати технологічні парметри процесу модифікування нафтових бітумів. Адгезійні властивості модифікованого бітуму було підтверджено різними сучасними методами аналізу.
14
Зубко, В. М. "ДОСЛІДЖЕННЯ ВПЛИВУ ЧИСТОТИ ПОСІВНОЇ БОРОЗНИ НА ВРОЖАЙНІСТЬ ПРИ ВИРОЩУВАННІ КУКУРУДЗИ НА ЗЕРНО". Bulletin of Sumy National Agrarian University. The series: Mechanization and Automation of Production Processes, № 4 (46) (7 квітня 2022): 11–17. http://dx.doi.org/10.32845/msnau.2021.4.2.
Повний текст джерелаАнотація:
Серед великого різноманіття агрокультур, які вирощуються в полях натепер, значне місце посідає кукурудза. Розповсюдження цієї культури зумовлене заявленими на неї попитом. Тому сьогодні кукурудза стає однією з передових агрокультур, які вирощуються у різних країнах та континентах. Одним із основних процесів вирощування культур у загальній технології є забезпечення якісної сівби. Сьогодні все більш розповсюдженими стають технології, які використовують усілякі датчики для контролю проведення сівби та посіву агрокультур. Одним із основних виробників сучасного обладнання для проведення посіву є Precision Planting та John Deere. У їхньому арсеналі існує певна кількість систем для забезпечення оптимального посіву, основними з яких на сьогодні є: – сингуляція насіння на висівних апаратах vSet; – застосування притискачів насіння Keeton; – застосування мульчувальної плівки; – застосування системи Clean Sweep; – швидкісна сівба кукурудзи за допомогою системи Speed Tube; – застосування системи Delta Force; – застосування системи vDrive; – сошники Furrow Jet. У роботі досліджено ефективність використання системи Clean Sweep при проведенні сівби. Управління пожнивними рештками на сьогоднішній день стало дуже важливою операцією для максимізації прибутковості. Жорсткі стебла та повторний посів кукурудзи по кукурудзі створюють достатньо високу густину рештків. Кількість залишків може впливати на вологість та на швидкість прогрівання ґрунту навесні. Рештки рослин можуть містити захворювання, які завдають ушкодження молодим сходам. Тому очищувачі рядків повинні видалити їх із сім’яложа. Якщо рештків досить багато, можна посилити тиск на очисники, щоб прибрати сміття. Якщо рештків мало або ґрунт занадто м’який, можна послабити тиск на очищувачі, щоб вони плавали зверху. При дослідженні використана нова методика аналізу ефективності проведення сівби «Методика прапорців». У результаті проведених досліджень отримано вплив на врожайність рослинних залишків, що залишаються у борозні під час посіву. Проведеними дослідженнями встановлена ефективність використання системи регулювання притискного зусилля розгортачів післяжнивних решток Clean Sweep. На основі аналізу проведених досліджень, обчислено масу качанів під час збирання врожаю і отримано залежність дружності і рівномірності сходів кукурудзи на зерно на врожайність, на якому показано втрати врожаю внаслідок затримки появи сходів у кожній категорії.
15
Недільська, У. І. "Формування продуктивності Panicum virgatum за екологічного підходу в умовах Лісостепу західного". Аграрні інновації, № 12 (23 травня 2022): 48–51. http://dx.doi.org/10.32848/agrar.innov.2022.12.8.
Повний текст джерелаАнотація:
У роботі встановлено закономірності залежності умов росту, розвитку та формування продуктивності світчграсу на підвищення урожайності за рахунок впливу екологічних і агротехнічних факторів: строків сівби і глибини загортання насіння в умовах Лісостепу західного на Поділлі. Наявність достатньої кількості вологи у ґрунті на період сівби виступає основним агроекологічним аспектом. Така особливість культури обумовлена підвищеною потребою до вологи. Світчграс є високорослою багаторічною трав’янистою рослиною з добре розвиненою кореневою системою. Біоенергетична культура розмножується насінням. Важливими факторами забезпечення необхідних умов вирощування культури є строки сівби, стан та посівні якості насіння, наявність вологи, температури і глибина загортання насіння. Для культури способом сівби є широкорядний посів з міжряддям 45 см. Такий спосіб сівби створює необхідний поживний і повітряно-водний режими ґрунту, та дозволяє вести догляд за рослинами в період вегетації. Насіння світчграсу починає проростати за температури не нижче 6-8 оС, але дружне проростання спостерігається при прогріванні ґрунту до 15-16 оС. Сходи витримують незначні заморозки до -2 оС, а за температури -3-5 оС здебільшого гинуть або сильно пошкоджуються. Проаналізовано результати досліджень особливостей формування біометричних показників світчграсу залежно від застосування комплексу елементів технології – строків сівби і глибини загортання насіння. Встановлено, що наростання наземної маси рослин при формуванні урожайності 35,6 т/га було отримано за сівби у другий строк (І декада травня) на глибину загортання насіння 1,0–1,5 см. Інтенсивність наростання наземної маси впливала на збільшення виходу твердого біопалива. Перевагою світчграсу над енергетичними плантаціями є те, що його збирають щороку. З одного поля світчграсу врожай можна збирати впродовж 15–20 років. Встановлено, що найбільший вихід біоенергетичної продуктивності багаторічної культури світчграсу сорту Кейв-ін-рок отримано з врахуванням ґрунтового-кліматичних факторів у другий строк сівби за глибини загортання насіння 1,0–1,5 см, що дозволяє ефективно використовувати вологу ґрунту і температуру під час сівби насіння біоенергетичної культури.
16
Поп’як, Олександр. "ПЕРЕМІЩЕННЯ ВОЛОГИ В ЗЕРНІ ПІД ЧАС ЙОГО СУШІННЯ". InterConf, 22 квітня 2021, 590–94. http://dx.doi.org/10.51582/interconf.7-8.04.2021.064.
Повний текст джерелаАнотація:
В статті наведено схему механізму видалення вологи при сушінні зерна. Виражено закон переміщення вологи в межах зерна, яке висушується. Зображено Ізопотенціальної лінії тепло-, вологопереносу. Виявлено залежність між швидкістю зміни температури, прогрівання або охолодження зерна та його температуропровідності.
17
Хомічук,, В. А., О. І. Бескровний та В. В. Макаринський. "МОДЕЛЮВАННЯ І ОБҐРУНТУВАННЯ РОБОЧОГО ПРОЦЕСУ ПЛАСТИФІКАТОРА ВВ-ПМЛ". Food Science and Technology 10, № 2 (26 серпня 2016). http://dx.doi.org/10.15673/fst.v10i2.159.
Повний текст джерелаАнотація:
я. У статті досліджено робочий процес пластифікації кондитерських мас у пластифікаторі ВВ-ПМЛ.Розглянуто реологічну модель руйнування кондитерських блоків під дією динамічного навантаження у маслорізціпластифікатора ВВ-ПМЛ у вигляді диференціального рівняння. За цією моделлю одержано розрахункові залежностінапружень від швидкості ударяючої маси, які дозволяють визначити конструктивні характеристики механічного об-ладнання та параметри процесів. Запропоновано нестаціонарну модель механізму прогрівання кондитерських мас зреологічними параметрами, залежними від температури та показано, що процес прогрівання визначається як внутріш-німи, так і зовнішніми термічними опорами. Побудовано статистичну модель процесу аерування кондитерської маси,на основі якої установлено, що оптимальними характеристиками процесу аерування даного кондитерського жиру є:час вимішування – від 570 до 600 с; температура води у сорочці – від 39 до 40 С. Методами чисельного моделюванняпоказано: рух лопаті пластифікатора ВВ-ПМЛ є динамічно стійким; перемішування відбувається значно інтенсивнішепри куті нахилу лопатей змішувача до осі валу 60 та наявності отворів. Визначено оптимальну форму отворів та їхплощу у лопатях змішувача.
18
Sergeeva, Larisa, Lidia Khomenko та Larisa Bronnikova. "Біотехнологія пшениці. Вміст вільного проліну на початкових стадіях проростання генотипів пшениці озимої як маркер оцінки рівня жаростійкості". Lesya Ukrainka Eastern European National University Scientific Bulletin. Series: Biological Sciences, № 4(388) (24 грудня 2019). http://dx.doi.org/10.29038/2617-4723-2019-388-4-17-27.
Повний текст джерелаАнотація:
Метою сучасних біотехнологій пшениці, спрямованих на отримання стійких форм, є оптимізація селекційного процесу. Оцінювали активність проростання та розвиток на початкових етапах онтогенезу різних за жаростійкістю (генотип 1 < генотип 2 < генотип 3) генотипів пшениці озимої, які піддавали прогріванню у воді, t0 560 впродовж 20 хвилин на стадії сухого насіння. Як маркер життєдіяльності використано вміст вільного проліну. Рівень амінокислоти вимірювали на 1-у і 10-у доби після замочування. На 10-ту добу після температурної обробки зійшло 15,8; 27,0 і 57,0% зернівок генотипів 1, 2, 3, відповідно. Лінійна довжина надземної частини проростків була: генотип 1 – 10-15см; генотип 2 – 12-18см; генотип 3 – 18-20 см. Рівень вільного проліну, виміряний на 1-у добу після температурного стресу, суттєво переважав цей параметр у контрольних рослин. За вмістом проліну генотипи розподілялись: генотип 1 < генотип 2 < генотип 3. На 10-у добу вміст амінокислоти знижувався та Зрівнювався із контрольними показниками. Ендогенний пролін утворювався унаслідок гідролізу білків зернівки. Зниження вмісту проліну ймовірно було наслідком його використання для формування та збільшення вегетативних органів молодих рослин. Рівень вільного проліну у проростках пшениці на ранніх етапах онтогенезу може бути маркером рівня жаростійкості генотипу. Такий підхід може сприяти пришвидшенню загального селекційного процесу добору жаростійких генотипів пшениці озимої.