Готові списки джерел за темами / Програмісти / Статті в журналах
Щоб переглянути інші типи публікацій з цієї теми, перейдіть за посиланням: Програмісти.

Статті в журналах з теми "Програмісти"

Автор: Grafiati
Опубліковано: 30 травня 2022
Оновлено: 31 травня 2022

Оформте джерело за APA, MLA, Chicago, Harvard та іншими стилями

Оберіть тип джерела:

Ознайомтеся з топ-50 статей у журналах для дослідження на тему "Програмісти".

Біля кожної праці в переліку літератури доступна кнопка «Додати до бібліографії». Скористайтеся нею – і ми автоматично оформимо бібліографічне посилання на обрану працю в потрібному вам стилі цитування: APA, MLA, «Гарвард», «Чикаго», «Ванкувер» тощо.

Також ви можете завантажити повний текст наукової публікації у форматі «.pdf» та прочитати онлайн анотацію до роботи, якщо відповідні параметри наявні в метаданих.

Переглядайте статті в журналах для різних дисциплін та оформлюйте правильно вашу бібліографію.

1

Ракович, Володимир Анатолійович. "Деякі аспекти навчання програмування ігор майбутніх інженерів-програмістів". New computer technology 16 (14 травня 2018): 249–54. http://dx.doi.org/10.55056/nocote.v16i0.846.

Повний текст джерела
Анотація:
Метою дослідження є огляд проблеми навчання програмування ігор майбутніх інженерів-програмістів. Задачами дослідження є висвітлення питань доцільності навчання ігрового програмування студентів ІТ-спеціальностей, огляд алгоритмів та інструментальних засобів для розробки ігор. Об’єктом дослідження є процес навчання програмування ігор майбутніх інженерів-програмістів. Предметом дослідження є теоретико-методичні підходи до викладання програмування ігор майбутнім інженерам-програмістам. У статті проведено аналіз, узагальнення та систематизацію досліджень з проблеми навчання програмування ігор майбутніх інженерів-програмістів; розглянуто відомі і специфічні алгоритми з програмування ігор та обґрунтовано відбір інструментальних засобів розробки ігор. У результаті дослідження планується узагальнити досвід ігрового програмування для формування рекомендацій щодо навчання програмування ігор майбутніх інженерів-програмістів у закладах вищої освіти.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
2

Varava, Irina. "Педагогічне моделювання готовності майбутніх техніків-програмістів до фахового самоудосконалення". Освітній простір України, № 14 (21 грудня 2018): 58–64. http://dx.doi.org/10.15330/esu.14.58-64.

Повний текст джерела
Анотація:
Виходячи з особливостей розвитку сучасного інформаційного суспільства у статті актуалізується проблема науково-методичного супроводу формування готовності майбутніх техніків-програмістів до фахового самовдосконалення упродовж усього життя.Розглянуто умови формування готовності до творчої професійної діяльності ІТ-фахівців на сучасному етапі та підкреслено актуальність професії техніка-програміста на етапі модернізації суспільства і розвитку ринкових відносин. Передусім йдеться про суперечності між: глобальним і локальним; усезагальним і індивідуальним; духовним і матеріальним; традиціями і сучасностями; найближчими і перспективними заняттями; конкуренцією і рівністю можливостей, необмеженими можливостями людини оволодівати ними. За цих умов навчання упродовж усього життя стає одним з ключів до розв’язання проблем ХХІ століття. Зокрема, здійснено теоретичне обґрунтування педагогічного моделювання як методу наукового пізнання для відтворення характеристик моделі такого явища, як готовність майбутніх техніків-програмістів до фахового самовдосконалення. З використанням концептуальних технік у дослідженні побудовано каскадну модель формування готовності майбутніх техніків-програмістів до фахового самовдосконалення, яка має універсальну частину – аксіоматику. Педагогічне моделювання в даній науковій праці є методом наукового пізнання, який уможливив відтворення характеристик моделі формування готовності майбутніх техніків-програмістів до фахового самовдосконалення як багатомірного і багатофакторного процесу. Перспективним напрямом подальшого дослідження передбачається її впровадження в педагогічну практику професійної підготовки майбутніх молодших спеціалістів із зазначеної спеціальності з обов’язковим аналізом отриманих багатопланових результатів.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
3

Петрович, Роман Йосипович, Ольга Володимирівна Тумашова та Ірина Сергіївна Костенко. "Особливості методики викладання мови програмування Сі для студентів технічних спеціальностей". New computer technology 5 (10 листопада 2013): 87. http://dx.doi.org/10.55056/nocote.v5i1.97.

Повний текст джерела
Анотація:
Широке застосування обчислювальної техніки вимагає від спеціалістів різних спеціальностей знайомства хоча б з основами програмування. Щоб ефективно працювати у своїй галузі, сучасний спеціаліст повинен вміти не тільки користуватись наявним програмним забезпеченням, а й розробляти своє програмне забезпечення для розв’язування нескладних поточних задач. Для цього можуть знадобитися прості в користуванні засоби розробки програмного забезпечення, як, наприклад, мова програмування Сі – одна з найпопулярніших мов структурного програмування, що використовується як для розробки сучасних системних програмних засобів, так і прикладних програмних продуктів. Мова програмування Сі і сьогодні є засобом розробки прикладних програм. Для мови Сі існують інструментальні середовища розробки, зокрема для операційної системи Linux, які можна використовувати безоплатно.Вивчення мови Сі може слугувати гарним стартом для вивчення основ програмування: вироблення алгоритмічного мислення та набування навичок створення простих програм. Ґрунтовне засвоєння мови Сі може стати першим кроком до програмування мовами C++, С# та Java.У міру розповсюдження комп’ютерної техніки вся сукупність людей, що взаємодіє з нею все більш чітко поділяється на дві великі групи:1) системні і прикладні програмісти, що розробляють системне програмне забезпечення і пакети прикладних програм для розв’язування великих класів завдань із різних галузей; 2) широке коло користувачів.Відповідно і методика викладання мови програмування Сі для студентів має свої особливості. Тому необхідно розвинути у студентів навичок формування послідовності дій, необхідних для досягнення потрібного результату за допомогою фіксованого набору засобів, які пропонує мова програмування Сі і навчити їх створювати програми для розв’язування інженерно-технічних задач, що і намагалися автори висвітити в посібнику [1], який уявляє собою конспект лекцій з курсу “Мови програмування” (зокрема, програмування мовою Сі) для студентів технічних спеціальностей.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
4

Tkachuk, V. "PWA, як перспективний напрямок об'єднання веб та мобільних технологій." COMPUTER-INTEGRATED TECHNOLOGIES: EDUCATION, SCIENCE, PRODUCTION, № 46 (14 квітня 2022): 83–87. http://dx.doi.org/10.36910/6775-2524-0560-2022-46-12.

Повний текст джерела
Анотація:
У статті описано PWA, як перспективний напрямок об'єднання веб та мобільних технологій. Описано генезис прогресивних веб-додатків від поняття до структури розробки. Підкреслено, що PWA це технологія веб-розробки, яка візуально та функціонально трансформує сайт на додаток для різних пристроїв, яка дозволяє істотно полегшити розробку у сфері веб-додатків, програмісти / розробники не масово переходять на використання цієї технології у своїх проектах. Окреслено чотири основні групи технологій PWA, які поділяються на статичні, клієнтські, групу фреймворку та Service-Worker. У свою чергу наголошено, що Service-Worker це код JavaScript, який запускається браузером у фоновому режимі цей код не залежить від веб-сторінки, яка дає доступ до функцій, для яких не потрібна веб-сторінка або взаємодія з користувачем. Графічно представлено архітектуру PWA з встановленням всіх компонентів та зв’язків між ними. Розкрито переваги та недоліки PWA. До головних переваг віднесено: властивості нативної програми, кросплатформеність, кешування у браузері, автономність, робота за протоколом HTTPS, відокремленість від серверної частини. Недоліки сформовано у вигляді наступних позицій: низький рівень доступу до функцій, низька якість роботи офлайн, низький зв’язок з операційними системами. Відокремлено два напрямки розробки інформаційного забезпечення: нативні додатки та адаптивні веб-сайти. Сформовано поняття кожного напрямку, так адаптивні веб-сайти вписуються у екран будь-якого розміру будь-то планшет чи мобільний телефон, а нативні програми створені для певного пристрою та можуть бути запущені за допомогою піктограм на головному екрані пристрою, зазвичай вони завантажуються з магазину програм та встановлюються на пристрій. Підкреслено, що різниця між PWA та нативними програмами полягає в тому, що нативні програми залежать від платформи, тобто їх можна запускати лише в тій операційній системі, для якої вони були розроблені. Наголошено, що основна відмінність між технологією веб-розробки, яка візуально та функціонально трансформує сайт на додаток для різних пристроїв і адаптивними веб-сайтами полягає у функціональності, у той час, як в інтерфейсі користувача особливої різниці немає.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
5

Матвійчук, Л. А. "Основи формування професійних знань майбутніх інженерів-програмістів засобами інформаційно-комунікаційних технологій". Освітній вимір 37 (14 лютого 2013): 339–42. http://dx.doi.org/10.31812/educdim.v37i0.3339.

Повний текст джерела
Анотація:
Матвійчук Л. А. Основи формування професійних знань майбутніх інженерів-програмістів засобами інформаційно-комунікаційних технологій. У статті обґрунтовано зміст формування професійних знань, розглянуто принципи актуальності використання засобів інформаційно-комунікаційних технологій у навчальному процесі, визначено рівні сформованості знань та особисті якості майбутніх інженерів-програмістів.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
6

Радченко, Євген, та Євгенія Сулема. "МАСШТАБОВАНА ПРОГРАМНА СИСТЕМА СТЕГАНОГРАФІЧНОГО ЗАХИСТУ МУЛЬТИМЕДІЙНИХ ДАНИХ КОРИСТУВАЧІВ ІНТЕРНЕТ". System technologies 6, № 131 (1 березня 2021): 39–49. http://dx.doi.org/10.34185/1562-9945-6-131-2020-05.

Повний текст джерела
Анотація:
У статті запропоновано універсальну об’єктно-орієнтовану архітектуру програмної системи стеганографічного захисту мультимедійних даних, що ґрунтується на використані поліморфізму для мінімізації роботи програміста при необхідності мас-штабування та підтримки стеганографічної системи.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
7

Голуб, Олександр Іванович, Наталя Володимирівна Моісеєнко та Альбіна В’ячеславівна Хомінятич. "Проекти на базі ігрового рушія Unreal Engine в курсі «Розробка комп’ютерних ігор»". New computer technology 16 (14 травня 2018): 255–60. http://dx.doi.org/10.55056/nocote.v16i0.847.

Повний текст джерела
Анотація:
Метою дослідження є створення проекту на базі ігрового рушія Unreal Engine для використання в курсі «Розробка комп’ютерних ігор» при підготовці інженерів-програмістів та вчителів інформатики. Задачами дослідження є аналіз можливостей ігрового рушія Unreal Engine, вивчення ігрових проектів на його базі, розробка геймплея та концепт-плану, проектування та програмна реалізація ігрового проекту. Об’єктом дослідження є процес навчання інженерів-програмістів та вчителів інформатики. Предметом дослідження є використання ігрового рушія Unreal Engine в курсі «Розробка комп’ютерних ігор» при підготовці інженерів-програмістів та вчителів інформатики. В роботі проведено аналіз можливостей ігрового рушія Unreal Engine, наведено опис створеного ігрового проекту для використання в якості прикладу при навчанні розробки комп’ютерних ігор. Результати дослідження планується використовувати при розробці навчально-методичного комплексу дисципліни «Розробка комп’ютерних ігор» у рамках підготовки бакалаврів та магістрів за спеціальністю 014 Середня освіта (Інформатика).
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
8

Опанасенко, Роман, та Ольга Орел. "ИССЛЕДОВАНИЯ АКТУАЛЬНОСТИ ПРОФЕССИИ ВЕБ-ДИЗАЙНЕРА". Modern engineering and innovative technologies, № 05-01 (15 листопада 2017): 13–16. http://dx.doi.org/10.30890/2567-5273.2018-05-01-028.

Повний текст джерела
Анотація:
: в статті розглянуто основні технології створення веб-сайту, проаналізовано кадрове забезпечення фахівців веб-дизайнерів у провідних ІТ-компаніях. Виділено такі поняття, як веб-розробки, веб-програміста, веб-дизайну. Здійснено аналіз праці веб ро
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
9

Сендер, А. А. "ІНТЕНСИФІКАЦІЯ ПРОФЕСІЙНОЇ ПІДГОТОВКИ МАЙБУТНІХ ІНЖЕНЕРІВ-ПРОГРАМІСТІВ У ЗАКЛАДАХ ВИЩОЇ ОСВІТИ". Духовність особистості: методологія, теорія і практика 99, № 6 (24 грудня 2020): 121–30. http://dx.doi.org/10.33216/2220-6310-2020-99-6-121-130.

Повний текст джерела
Анотація:
У статті розглянуто існуючі в теорії та практиці науково-педагогічних досліджень підходи до оптимізації та інтенсифікації освітнього процесу, визначено організаційно-методичні засади інтенсифікації професійної підготовки майбутніх інженерів-програмістів у закладах вищої освіти. Показано, що актуальним завданням сьогодення є забезпечення якісної професійної підготовки майбутніх фахівців у закладах вищої освіти. Для його вирішення пропонуються різноманітні підходи, методи, засоби, до числа яких належить інтенсифікація освітнього процесу. Необхідність інтенсифікації професійної підготовки майбутніх інженерів-програмістів у закладах вищої освіти зумовлена зростанням обсягів навчальної інформації, оновленням змістового наповнення за збереження значущості фундаментальних основ комп’ютерних наук та підвищенням вимог до рівня професійної підготовки випускників відповідних освітніх програм з боку суспільства та роботодавців. Тому інтенсифікація навчання з урахуванням тенденцій розвитку ІТ-галузі, напрацювань педагогічної науки та особистих якостей здобувачів вищої освіти є актуальним напрямом удосконалення ІТ-освіти. Незважаючи на наявність багатьох досліджень з проблем інтенсифікації освітнього процесу та професійної підготовки майбутніх інженерів-програмістів, комплексно ці питання в наукових розвідках практично не висвітлені. Показано, що інтенсифікація освітнього процесу спрямована на підвищення його якості шляхом удосконалення форм, методів і засобів навчання, що сприяє зростанню його ефективності за умови забезпечення рівноваги між отриманими освітніми результатами та ресурсами, витраченими задля цього. Висвітлено запропоновані науковцями принципи, методи і засоби інтенсифікації освітнього процесу. На цій основі окреслено організаційно-методичні засади інтенсифікації професійної підготовки майбутніх інженерів-програмістів у закладах вищої освіти.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
10

Varava, Iryna. "ПРОФЕСІЙНА ПІДГОТОВКА ТЕХНІКІВ-ПРОГРАМІСТІВ: ВИКЛИКИ ЦИФРОВІЗАЦІЇ СУСПІЛЬСТВА". Professional Pedagogics 1, № 20 (11 серпня 2020): 78–85. http://dx.doi.org/10.32835/2707-3092.2020.20.78-85.

Повний текст джерела
Анотація:
Досліджено проблему професійної підготовки техніків-програмістів у коледжах на основі аналізу робіт зарубіжних та вітчизняних науковців. Розглянуто чинники впливу на якість їхньої підготовки, виокремлено основні вимоги та якісні характеристики. Вивчено думку студентів щодо найбільш затребуваних на ринку праці особистісних і професійних якостей техніків-програмістів та здійснено їх рейтингування. За результатами аналізу навчального плану, освітньо-професійної програми та співставлення їх з сучасними вимогами ринку праці до конкурентоспроможного фахівця (молодшого спеціаліста) сформульовано низку проблем, розв’язання яких потребує взаємодії науковців, педагогічних колективів і роботодавців.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
11

Гаранін, Олег Михайлович, Олександр Олександрович Кацко та Наталя Володимирівна Моісеєнко. "Інструментарій розробника в курсі «Розробка комп’ютерних ігор»". New computer technology 15 (28 квітня 2017): 160–63. http://dx.doi.org/10.55056/nocote.v15i0.658.

Повний текст джерела
Анотація:
Метою дослідження є визначення інструментарію розробника для використання в курсі «Розробка комп’ютерних ігор» при підготовці інженерів-програмістів та вчителів інформатики. Задачами дослідження є аналіз найвідоміших з існуючих ігрових рушіїв та середовищ розробки ігор, формування вимог до інструментарію розробника комп’ютерних ігор, вибір на підставі цих вимог програмних продуктів для використання при навчанні розробки комп’ютерних ігор. Об’єктом дослідження є навчання інженерів-програмістів, фахівців з інформаційних технологій та майбутніх учителів інформатики. Предметом дослідження є критерії добору інструментарію розробника на підтримку навчання курсу «Розробка комп’ютерних ігор» при підготовці інженерів-програмістів, фахівців з інформаційних технологій та майбутніх учителів інформатики. В роботі проведено аналіз, узагальнення та систематизація порівняння найвідоміших з існуючих ігрових рушіїв та середовищ розробки ігор, сформульовано вимоги до інструментарію розробника комп’ютерних ігор стосовно різних аспектів, запропоновано вибір на підставі цих вимог програмних продуктів для використання при навчанні розробки комп’ютерних ігор. Результати дослідження планується використовувати при розробці освітньої програми та навчального плану підготовки бакалаврів та магістрів за спеціальністю 014 Середня освіта (Інформатика).
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
12

Сіциліцин, Юрій Олександрович, та Вячеслав Володимирович Осадчий. "МОДЕЛЮВАННЯ НАВЧАЛЬНОГО ОБЧИСЛЮВАЛЬНОГО КЛАСТЕРУ НА ОСНОВІ ОДНОПЛАТНИХ КОМП’ЮТЕРІВ RASPBERRY ДЛЯ НАВЧАННЯ РОЗПОДІЛЕНОГО ПРОГРАМУВАННЯ". Information Technologies and Learning Tools 81, № 1 (23 лютого 2021): 97–108. http://dx.doi.org/10.33407/itlt.v81i1.3657.

Повний текст джерела
Анотація:
Стаття присвячена проблемі використання апаратних засобів при навчанні студентів розподіленому програмуванню. Установлено, що комплексне використання програмно-апаратних засобів при вивченні розподіленого програмування є одним з важливих методів для розвитку професійних компетентностей інженерів-програмістів. Виявлено, що для ефективного навчання студентів розподіленому програмуванню необхідна велика кількість ресурсів для розробки цих обчислень, які є достатньо компактними, щоб вписатися в рамки одного курсу та достатньо автономними. Одним з методів вивчення розподілених обчислень є використання навчального обчислювального кластеру. Розробка навчального обчислювального кластеру містить такі основні етапи: розробка навчальних завдань, для виконання яких потрібно використання обчислювального кластеру; розробка апаратної частини; встановлення операційної системи; проєктування мережі передавання даних між вузлами кластеру; налаштування головного вузла та програм керування кластером; встановлення програмного забезпечення для розробки розподілених обчислень. Тому використання кластеру допоможе розвитку професійних компетентностей майбутніх інженерів-програмістів при вивченні дисципліни «Паралельні та розподілені обчислення», яка викладається при професійній підготовці інженерів-програмістів зі спеціальності «Комп’ютерні науки». Для використання в якості вузлів обчислювального кластеру було взято для порівняння персональні комп’ютери та одноплатні комп’ютери Raspberry. Після порівняльного аналізу було проведено моделювання навчального обчислювального кластеру засобами одноплатних комп’ютерів Raspberry. У результаті тестування було виявлено, що на великих об’ємах даних, для математичних обчислень, навчальний обчислювальний кластер на одноплатних комп’ютерах Raspberry робить обчислення в півтори рази ефективніше, ніж персональний комп’ютер. Проведений аналіз розвитку професійних компетентностей при моделювання, розробці та використанні навчального обчислювального кластеру.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
13

Седов, В. Є. "Фахова компетентість інженера-програміста в умовах зміни стандартів освіти". Наука і освіта. Педагогіка, № 6 (147) (2016): 71–75.

Знайти повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
14

Седов, В. Є. "Фахова компетентість інженера-програміста в умовах зміни стандартів освіти". Наука і освіта. Педагогіка, № 6 (147) (2016): 71–75.

Знайти повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
15

Полібіна, Катерина. "ДОСЛІДЖЕННЯ МОДЕЛЕЙ, МЕТОДІВ ТА ІНФОРМАЦІЙНИХ ТЕХНОЛОГІЙ ОЦІНКИ КВАЛІФІКАЦІЇ ПРОГРАМІСТА". Problems of information technologies, № 27 (2020): 78–88. http://dx.doi.org/10.35546/2313-0687.2020.27.78-88.

Повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
16

Матвієнко, Юрій Сергійович. "Огляд навчальних Web-систем та аспекти їх використання у вітчизняних навчальних закладах". New computer technology 5 (7 листопада 2013): 73–74. http://dx.doi.org/10.55056/nocote.v5i1.87.

Повний текст джерела
Анотація:
Останніми роками набув широкого поширення термін E-learning, що означає процес навчання в електронній формі через мережу Інтернет або Інтранет з використанням систем управління навчанням. Поняття «Електронне навчання» (ЕН) сьогодні є розширенням терміну «дистанційне навчання». ЕН – ширше поняття, що означає різні форми і способи навчання на основі інформаційних і комунікаційних технологій (ІКТ). Ефективність електронного навчання істотно залежить від, технології, що в ній використовується. Складне у використанні програмне забезпечення не тільки ускладнює сприйняття навчального матеріалу, але й викликає певне несприйняття використання інформаційних технологій в навчанні. Програмне забезпечення для ЕН представлене на сьогоднішній день як простими статичними HTML-сторінками, так і складними системами управління навчанням і навчальним контентом (Learning Content Management Systems), що використовуються в корпоративних комп’ютерних мережах. Успішне впровадження електронного навчання ґрунтується на правильному виборі програмного забезпечення, що відповідає конкретним вимогам.У всьому різноманітті засобів організації електронного навчання можна виділити наступні групи:авторські програмні продукти (Authoring Packages);системи управління навчанням (Learning Management Systems – LMS);системи управління контентом (Content Management Systems – CMS);системи управління навчальним контентом (Learning Content Management Systems – LCMS).Існують дві основні групи систем організації електронного навчання:комерційні LMS\LCMS;вільно поширювані LMS\LCMS.Комерційні LMS\LCMS“Бітрікс: Керування сайтом”. Продукт доступний в різних версіях, які відрізняються одна від одної набором модулів, а отже і можливостями (“Старт” – 199 у.о., “Бізнес” – 1699 у.о.). Доступні версії, що працюють не тільки з MySQL, а й з Oracle. Розробку дизайну сайту і його первинне налаштування можуть провести лише PHP-програмісти. Так само система вельми вимоглива до ресурсів сервера.“Amiro.CMS”. Збалансована і багатофункціональна CMS, що має багато серйозних переваг, серед яких глибокий рівень контролю над сайтом через веб-сервер-інтерфейс, високий рівень юзабіліті, орієнтація на пошукову оптимізацію, невисока ціна рішень (від 90 до 499 у.о., причому можливі варіанти з орендою і щомісячною оплатою).Система “Прометей” – це програмна оболонка, яка не тільки забезпечує дистанційне навчання і тестування, але і дозволяє управляти всією діяльністю віртуального навчального закладу, що сприяє швидкому впровадженню дистанційного навчання і переходу до широкого комерційного використання. Інтерфейс перекладений кількома національними мовами, серед яких українська.Серед інших систем варто відмітити “NetCat” (“Standard” – 300 у.о., “Plus” – 750 у.о., “Extra” – 1200 у.о., “Small Business” – 4 у.о.) та “inDynamic 2.3” (базова поставка – 1100 у.о., розширена – 1500-3500, максимальна комплектація системи модулями – 9000 у.о.).Нажаль, у сучасних умовах масове використання таких систем вітчизняними вузами не представляється можливим через їх високу вартість і жорсткі апаратні вимоги. Крім того комерційні системи надають вельми обмежені можливості для розширення і масштабування.Вільно поширювані LMS\LCMSAtutor.Розроблена з урахуванням ідей доступності та адаптованості, має україномовний інтерфейс.Claroline (Classroom Online). Claroline дозволяє створювати уроки, редагувати їх вміст, управляти ними. Додаток включає генератор вікторин, форуми, календар, функцію розмежування доступу до документів, каталог посилань, систему контролю за успіхами, модуль авторизації.Dokeos. Більше орієнтована на професійну клієнтуру, наприклад, на персонал підприємства.LAMS (Learning Activity Management System). LAMS є революційно новою системою для створення і управління електронними освітніми ресурсами. Вона надає викладачеві інтуїтивно зрозумілий інтерфейс (заснований на EML) для створення освітнього контента.Moodle. Проект був задуманий для поширення соціоконструктивістського підходу в навчанні. Moodle підходить для використання більш класичних стилів, зокрема, гібридного навчання, що перетворює систему на додаток до презентаційного навчання.Існує також низка вільно поширюваних LMS\LCMS з функціональними можливостями, схожими до вище розглянутих. Серед них варто відмітити OLAT, OPENACS та Sakai.Отже, системи з відкритим кодом дозволяють вирішувати ті ж завдання, що і комерційні, але при цьому у користувачів є можливість доопрацювання і адаптації конкретної системи до своїх потреб і поточної освітньої ситуації.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
17

Лебедь, Г. М. "Освітня складова змісту фахової підготовки майбутніх програмістів". Науковий вісник Ізмаїльського державного гуманітарного університету. Серія "Педагогічні науки", Вип. 36 (2017): 149–52.

Знайти повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
18

М.І. Шерман, Я.Б. Самчинська та Н.І. Кужелюк. "ПРОЕКТУВАННЯ ВЕБ-РЕСУРСУ З ВИВЧЕННЯ ПЛАТФОРМИ ARDUINO ДЛЯ ІНЖЕНЕРІВ-ПРОГРАМІСТІВ З РІВНЕМ ВИЩОЇ ОСВІТИ «МАГІСТР»". Наукові нотатки, № 67 (31 січня 2020): 168–75. http://dx.doi.org/10.36910/6775.24153966.2019.67.25.

Повний текст джерела
Анотація:
Стаття присвячена проектуванню освітнього веб-ресурсу з вивчення платформи Arduino як засобу формування професійної компетентності інженерів-програмістів. Моделювання даного веб-ресурсу орієнтовано на систематизацію знань та розвиток навичок конструювання. В ході проектування студенти визначають мету та задачі навчання, аналізують аналоги сайтів з вивчення Arduino, виділяють основні вимоги, проектують інформаційну архітектуру, представляють діаграму прецедентів щодо ролей, характерних для веб-сайту.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
19

Круглик, В. "Пролема оновлення профілів освітніх програм підготовки інженерів-програмістів". Молодь і ринок, № 7 (138), липень (2016): 89–93.

Знайти повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
20

Sender, A. A. "THE FEATURES OF COGNITIVE STYLES OF SOFTWARE ENGINEERS IN EDUCATIONAL ACTIVITIES." Scientific Bulletin Melitopol State Pedagogical 2, no. 25 (February 9, 2021): 154–58. http://dx.doi.org/10.33842/22195203/2021/25/5154/158.

Повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
21

Sedov, Viktor. "PROFESSIONAL COMPETENCE OF A SOFTWARE ENGINEER UNDER CONDITIONS OF CHANGING EDUCATIONAL STANDARDS." Science and Education 24, no. 6 (June 2016): 71–75. http://dx.doi.org/10.24195/2414-4665-2016-6-14.

Повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
22

Tychuk, Ruslan B., та Sergii D. Petrovych. "ВИКОРИСТАННЯ ПРОГРАМ-ЕМУЛЯТОРІВ У НАВЧАННІ ФІЗИКИ МАЙБУТНІХ ТЕХНІКІВ ПРОГРАМІСТІВ". Information Technologies and Learning Tools 56, № 6 (30 грудня 2016): 137. http://dx.doi.org/10.33407/itlt.v56i6.1505.

Повний текст джерела
Анотація:
A modern gauge has been fused with digital and processor means of managing and processing information. Digital-to-analog (DACs) and analog-to-digital converters (ADCs) are widely used in various fields of modern science and technology. It is proposed to use the computer on the physics lessons and related subjects as the universal electric measuring device, which is based on using ADC and DAC audio adapter with an emphasis on the use of elements, means and principles of programming in its software. The study considers two aspects: methodology of teaching physics, gaining the professional competencies by engineer-programmers.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
23

Panasenko, Natalia. "ОСОБЛИВОСТІ ПРОФЕСІЙНОГО САМОЗДІЙСНЕННЯ СПЕЦІАЛІСТІВ В ГАЛУЗІ ІНФОРМАЦІЙНИХ ТЕХНОЛОГІЙ (ПРОГРАМІСТІВ)". PSYCHOLOGICAL JOURNAL 1, № 1 (30 березня 2015): 66–73. http://dx.doi.org/10.31108/1.2015.1.1.9.

Повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
24

Панасенко, Н. М. "Особливості професійного самоздійснення спеціалістів в галузі інформаційних технологій (програмістів)". Психологічний часопис, № 1 (1) (2015): 66–73.

Знайти повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
25

Семеряк І. З. "Модель формування стратегій іншомовного професійно орієнтованого спілкування майбутніх програмістів". ПЕДАГОГІЧНИЙ АЛЬМАНАХ, № 46 (12 лютого 2021): 201–8. http://dx.doi.org/10.37915/pa.vi46.128.

Повний текст джерела
Анотація:
Статтю присвячено розробці й обґрунтуванню моделі формування стратегій іншомовного професійно орієнтованого спілкування майбутніх програмістів на основі соціокогнітивного підходу. З цією метою, а також з метою відображення комплексного процесу формування означених стратегій використано метод моделювання, що дає можливість інтегрувати теоретичні та практичні аспекти іншомовної підготовки зазначених майбутніх фахівців. Здійснено схематичну побудову згадуваної моделі, в якій відображено її структурні компоненти, принципи їх функціонування і внутрішні зв’язки. Конструювання моделі відбувалось із урахуванням принципу системності, що передбачає цілісність (характеризує сконструйовану модель як завершену конструкцію), наступність (втілюється у поетапному поступальному русі вперед до визначеної мети навчання), структурованість (виявляється у багаторівневості, ієрархічності компонентів системи, логічному встановленні взаємозв’язків між ними та функціональність (виявляється у виконанні функцій усіма компонентами і субкомпонентами моделі, реалізації взаємозв’язків між ними). У науковій розвідці викладено ключові характеристики моделі: гносеологічна, загальнометодологічна і психологічна; виділено її основні компоненти: цільовий (окреслює мету і завдання), концептуальний (відображає засади соціокогнітивного підходу), змістовий (реалізується в інтеграції його предметного та процесуального компонентів), процесуальний (визначає етапи та підетапи формування стратегій іншомовного професійно орієнтованого спілкування), результативний (передбачає досягнення відповідного рівня сформованості стратегій), коригувальний (дозволяє встановити зворотній зв'язок між усіма компонентами сконструйованої моделі та усунення виявлених недоліків). Автором запропоновано предмет подальших наукових розвідок.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
26

Шалацька, Ганна Миколаївна. "Мотиваційна доцільність використання інтернет-ресурсів під час навчання англійської мови студентів-програмістів". Педагогіка вищої та середньої школи 50 (18 квітня 2017): 317–25. http://dx.doi.org/10.31812/pedag.v50i0.1318.

Повний текст джерела
Анотація:
У статті розглянуто можливості використання інтернет-ресурсів у процесі навчання англійської мови студентів-програмістів. Наведено приклади навчальних платформ, на яких представлені дистанційні освітні курси, призначені для студентів спеціальності «Інформаційні технології».Окреслено основні способивпровадження у навчальний процесматеріалів та результатів навчання, отриманих під час проходження курсів. Вказано на шляхи розширення професійних інтересів студентів та мотивації їх самостійної роботи з іноземної мови під час перегляду аутентичних відеоматеріалів, із подальшим відпрацюванням нової лексики. Визначено перспективи досліджень з цієї науково-методичної проблеми.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
27

Osadchyi, Viacheslav V., та Svitlana V. Symonenko. "ІНОЗЕМНА МОВА ЯК ЗАСІБ ФОРМУВАННЯ КОМУНІКАТИВНОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ МАЙБУТНІХ ІНЖЕНЕРІВ-ПРОГРАМІСТІВ". Information Technologies and Learning Tools 58, № 2 (29 квітня 2017): 38. http://dx.doi.org/10.33407/itlt.v58i2.1645.

Повний текст джерела
Анотація:
The article deals with the problem of foreign language teaching for future software engineers in higher educational establishments. Requirements of employers to applicants for engineering positions as to their linguistic competence are analyzed. Communicative competence requirements for graduates of higher educational establishments according to national branch standards for software and computer engineers are highlighted. The results of the curricula analysis of the leading national universities as to foreign language teaching are given. The aim and the contents of “English for professional purpose” course are presented, as well as described procedural guidelines of the course, its aim, structure and contents; considered some aspects of information and consultation support.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
28

Крашеніннік, І. "Компетентнісно орієнтовані завдання у формуванні фахових компетентностей майбутніх інженерів-програмістів". Неперервна професійна освіта: теорія і практика. Серія: Педагогічні науки, Вип. 1 (58) (2019): 46–52.

Знайти повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
29

Круглик, В. "Аналіз програм підготовки інженерів-програмістів у вищих навчальних закладах США". Молодь і ринок, № 9 (140), вересень (2016): 43–49.

Знайти повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
30

Круглик, В. "Аналіз програм підготовки інженерів-програмістів у вищих навчальних закладах США". Молодь і ринок, № 9 (140), вересень (2016): 43–49.

Знайти повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
31

Goroshko, A., та M. Demydenko. "ПРОГРАМНО-АПАРАТНИЙ КОМПЛЕКС ПО ВИМІРЮВАННЮ ЗОРОВОЇ ВТОМИ ЛЮДИНИ". Системи управління, навігації та зв’язку. Збірник наукових праць 6, № 52 (13 грудня 2018): 93–97. http://dx.doi.org/10.26906/sunz.2018.6.093.

Повний текст джерела
Анотація:
Метою роботи є створення програмно-апаратного комплексу по визначенню функціонального стану та втомлюваності людини Предмет дослідження: програмно-апаратний комплекс по визначенню зорової втомлюваності людини. У статті розглядається новий програмно-апаратний комплекс по визначенню втомлюваності людини, який забезпечує високу точність та гнучкість проведення діагностичної операції по визначенню зорової втоми людини, характеризується зручністю та простотою у своєму користуванні, має можливість дистанційно змінювати частотно-імпульсну та кольорово-світлову характеристику, складається з простої електронно-компонентної бази. Наукова новизна і теоретичне значення: в основу корисної моделі закладений принцип створення програмно-апаратного комплексу по визначенню зорової втоми на основі показників критичної частоти злиття миготінь, який має можливість дистанційно змінювати частотно-імпульсну та кольорово-світлову характеристику, складається з простої електронно-компонентної бази. Практичне значення. Заявлена корисна модель може бути використана в сфері безпеки життєдіяльності людини, виробничої санітарії, зокрема в системі визначення рівня втомлюваності програмістів, операторів персональних комп'ютерів, диспансерних спостережень за станом зору школярів, студентів. Висновки: 1. Залучення мікроконтролерної техніки з бездротовими інтерфейсом дає змогу суттєвим чином спростити компонентну базу електронної частини розробленого комплексу та розширити функціонал засобу діагностики втомлюваності людини. 2. Залучення мобільних smart-засобів сприяє запровадженню дистанційного способу контролю та плавності регулювання ключових параметрів процесу діагностування 3. Точність вимірювання збільшилась на 67% порівняно з попередньою моделлю. 4. Запропоноване програмне забезпечення робить дану процедуру доступною та легкою для більшості операторів-діагностів. Запропонований комплекс по визначенню зорової втоми людини пройшов випробування і рекомендований до промислового впровадження. Заявлене технічне рішення може бути використано в області безпеки життєдіяльності, виробничої санітарії, зокрема в системі визначення рівня втомлюваності програмістів, операторів персональних комп'ютерів, диспансерних спостережень за станом зору школярів, студентів, спортсменів.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
32

K.V., Kudrynska. "MOTIVATIVE MEANS FOR DEVELOPING OF FOREIGN LANGUAGE COMMUNICATIVE COMPETENCE OF PROSPECTIVE PROGRAMMERS." Collection of Research Papers Pedagogical sciences, no. 91 (January 11, 2021): 74–80. http://dx.doi.org/10.32999/ksu2413-1865/2020-91-10.

Повний текст джерела
Анотація:
The relevance of the research topic consists in the fact that in the context of globalization, the proper level of foreign language proficiency of young people is an important criterion for successful self-realization and the key to a successful career, especially for prospective programmers. Purpose. The research is devoted to the analysis of the effective motivational ways of development of foreign language communicative competence of future programmers. Methods: method of theoretical analysis, comparison method; substantiation and systematization of scientific investigations on the researched subject and generalization of the obtained research results. Results. The article considers the essence of the concept of foreign language communicative competence, the term motivation and motive. The structure of foreign language communicative competence and its’ structure are reviewed and important subcompetences are singled out, particularly: linguistic, sociocultural, sociolinguistic, pragmatic, discursive and strategic. The types of motivations (external, internal, direct, indirect, causative) and the types of structural elements of motivation (cognitive and social motives) are highlighted.Founded on the analysis of the theoretical basis of scientific and methodological literature, the author proposes an integrated distribution of types of motivation and corresponding motives that are part of it into two main groups: 1) external indirect causative motivation, which is based on general socially necessary motives and student’s responsibilities; 2) internal direct motivation, which is based on cognitive personality-oriented motives of the student. Methods that stimulate students’ motivation to study, including active and interactive teaching methods, as well as methods of forming cognitive interests and methods of stimulating duty and responsibility are considered. Based on the analysis of scientific research on methodology of teaching, in particular on the topic of our investigation, effective motivational ways of developing of foreign language communicative competence of prospective programmers were selected.Thus, the author of this article, following the proposed methods of stimulating motivation, identified the subsequent five main motivational ways to improve the explorable competence: 1) the way of educational discussion method; 2) mode of modeling situations / situational method; 3) the means of motivational conversation; 4) mode of a role play / business game; 5) means of a collective / group studying. Conclusions. Each of the proposed means: will promote the development of previously acquired skills of foreign language communication; will improve students’ knowledge of a foreign language; will immerse them into a close to natural “professional world”; will ensure the development of all types of speech activities and diversify the educational process, which will maintain the student’s interest in studying.Key words: competent, foreign language communicative competence, subcompetence, motivation, motive, motivational means, prospective programmers.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
33

Grigorieva, V. "FORMATION OF MATHEMATICAL COMPETENCE AT FUTURE PROGRAMMERS MEANS OF ICT." Information Technologies in Education, no. 22 (April 1, 2015): 130–40. http://dx.doi.org/10.14308/ite000526.

Повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
34

Sedov, V. "PECULIARITIES OF PREPARATION OF FUTURE SOFTWARE ENGINEER FOR PEDAGOGICAL ACTIVITY." Information Technologies in Education, no. 23 (July 30, 2015): 127–35. http://dx.doi.org/10.14308/ite000542.

Повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
35

K.V., Kudrynska. "MOTIVATIVE MEANS FOR DEVELOPING OF FOREIGN LANGUAGE COMMUNICATIVE COMPETENCE OF PROSPECTIVE PROGRAMMERS." Collection of Research Papers Pedagogical sciences, no. 91 (January 11, 2021): 74–80. http://dx.doi.org/10.32999/ksu2413-1865/2020-91-10.

Повний текст джерела
Анотація:
The relevance of the research topic consists in the fact that in the context of globalization, the proper level of foreign language proficiency of young people is an important criterion for successful self-realization and the key to a successful career, especially for prospective programmers. Purpose. The research is devoted to the analysis of the effective motivational ways of development of foreign language communicative competence of future programmers. Methods: method of theoretical analysis, comparison method; substantiation and systematization of scientific investigations on the researched subject and generalization of the obtained research results. Results. The article considers the essence of the concept of foreign language communicative competence, the term motivation and motive. The structure of foreign language communicative competence and its’ structure are reviewed and important subcompetences are singled out, particularly: linguistic, sociocultural, sociolinguistic, pragmatic, discursive and strategic. The types of motivations (external, internal, direct, indirect, causative) and the types of structural elements of motivation (cognitive and social motives) are highlighted.Founded on the analysis of the theoretical basis of scientific and methodological literature, the author proposes an integrated distribution of types of motivation and corresponding motives that are part of it into two main groups: 1) external indirect causative motivation, which is based on general socially necessary motives and student’s responsibilities; 2) internal direct motivation, which is based on cognitive personality-oriented motives of the student. Methods that stimulate students’ motivation to study, including active and interactive teaching methods, as well as methods of forming cognitive interests and methods of stimulating duty and responsibility are considered. Based on the analysis of scientific research on methodology of teaching, in particular on the topic of our investigation, effective motivational ways of developing of foreign language communicative competence of prospective programmers were selected.Thus, the author of this article, following the proposed methods of stimulating motivation, identified the subsequent five main motivational ways to improve the explorable competence: 1) the way of educational discussion method; 2) mode of modeling situations / situational method; 3) the means of motivational conversation; 4) mode of a role play / business game; 5) means of a collective / group studying. Conclusions. Each of the proposed means: will promote the development of previously acquired skills of foreign language communication; will improve students’ knowledge of a foreign language; will immerse them into a close to natural “professional world”; will ensure the development of all types of speech activities and diversify the educational process, which will maintain the student’s interest in studying.Key words: competent, foreign language communicative competence, subcompetence, motivation, motive, motivational means, prospective programmers.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
36

Назаренко, І. "Формування професійно орієнтованої англомовної компетентності в майбутніх програмістів: психолого-педагогічні особливості". Педагогічний процес: теорія і практика, Вип. 1/2 (64/65) (2019): 52–59.

Знайти повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
37

Круглик, В. С. "Аналіз зарубіжних досліджень методів підготовки майбутніх інженерів-програмістів до професійної діяльності". Вісник Запорізького національного університету. Педагогічні науки, № 1(28) (2017): 110–17.

Знайти повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
38

Круглик, В. С. "Аналіз зарубіжних досліджень методів підготовки майбутніх інженерів-програмістів до професійної діяльності". Вісник Запорізького національного університету. Педагогічні науки, № 1(28) (2017): 110–17.

Знайти повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
39

Kontsedailo, Valerii V., та Tetiana A. Vakaliuk. "КРИТЕРІЇ ДОБОРУ ІГРОВИХ СИМУЛЯТОРІВ ДЛЯ ФОРМУВАННЯ ПРОФЕСІЙНИХ КОМПЕТЕНТНОСТЕЙ МАЙБУТНІХ ІНЖЕНЕРІВ-ПРОГРАМІСТІВ". Information Technologies and Learning Tools 65, № 3 (1 липня 2018): 133. http://dx.doi.org/10.33407/itlt.v65i3.2039.

Повний текст джерела
Анотація:
Criteria and corresponding indicators for simulation games selection used to develop professional soft competencies of the future software engineers are represented in the article. Professional competences division into hard and soft ones is specified. Such concepts as “professional soft competence” and “game stimulators” are clarified. Five most suitable gaming simulators from the 14 proposed simulation games used to form professional soft competencies of future software engineers have been identified by expert assessment (peer review). It is stated that 20 experienced professionals in different fields and directly relevant to the professional training of future software engineers were involved in the peer review. The didactic, functional and technological selection criteria for games simulation used for developing professional soft competencies of future software engineers are defined. Indicators for each of these criteria are described as well. The didactic criterion includes the indicators as follows: relevance to the topics and competencies; realism; interaction with other roles; possibility of analyzing results and errors; adaptable to complexity level; support for various software development scenarios and methodologies. The functional criterion consists of the following indicators: interface usability; exciting game-play; free of charge; multiplayer; option to play with an artificial intelligence; multilingualism. The technological criterion comprises the following indicators: cross-platform play; easy to configure; compatible with mobile devices. Based on the defined criteria and indicators, detailed comparison of the selected simulation games is rendered. SimSE, GameDevTycoon, Software Inc. are determined as the most suitable, convenient and effective simulation games for developing professional soft competencies of future software engineers in accordance with defined criteria and indicators.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
40

Шевченко, В. Л., та В. А. Федорієнко. "Визначення корисного ефекту динамічної залежності працездатності спеціального програмного забезпечення від фаху програмістів". Збірник наукових праць Центру воєнно-стратегічних досліджень НУОУ імені Івана Черняховського, № 1-65 (24 вересня 2019): 75–85. http://dx.doi.org/10.33099/2304-2745/2019-1-65/75-85.

Повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
41

Концедайло, В. В. "Розробка моделі використання ігрових симуляторів для формування професійних компетентностей майбутніх інженерів-програмістів". Zhytomyr Ivan Franko state university journal. Рedagogical sciences, № 1(92) (30 березня 2018): 90–96. http://dx.doi.org/10.35433/pedagogy.1(92).2018.90-96.

Повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
42

Гарбич-Мошора, О. "Застосування інформаційних технологій під час вивчення дисциплін математичного циклу при підготовці програмістів". Молодь і ринок, № 11 (106), листопад (2013): 110–13.

Знайти повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
43

Гарбич-Мошора, О. "Застосування інформаційних технологій під час вивчення дисциплін математичного циклу при підготовці програмістів". Молодь і ринок, № 11 (106), листопад (2013): 110–13.

Знайти повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
44

Гарбич-Мошора, О. "Застосування інформаційних технологій під час вивчення дисциплін математичного циклу при підготовці програмістів". Молодь і ринок, № 11 (106), листопад (2013): 110–13.

Знайти повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
45

KUCHERUK, Oksana, and Tetyana KYSIL. "APPLIED TASKS IN THE FORMATION OF MATHEMATICAL COMPETENCE SOFTWARE ENGINEER." SCIENTIFIC BULLETIN OF FLIGHT ACADEMY. Section: Pedagogical Sciences, no. 5 (March 22, 2019): 155–60. http://dx.doi.org/10.33251/2522-1477-2019-5-155-160.

Повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
46

Varava, Iryna. "ANALYSIS OF THE DEFINITION «READINESS» IN THE CONTEST OF FUTURE TECHICIAN-PROGRAMMERS’ TRAINING." B U L L E T I N OF OLEKSANDR DOVZHENKO HLUKHIV NATIONAL PEDAGOGICAL UNIVERSITY 37, no. 2 (2018): 104–11. http://dx.doi.org/10.31376/2410-0897-2018-2-37-104-111.

Повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
47

Круглик, В. "Аналіз змісту і структури підготовки інженерів-програмістів у провідних вищих навчальних закладах Європи". Молодь і ринок, № 10 (141), жовтень (2016): 40–43.

Знайти повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
48

Круглик, В. "Аналіз змісту і структури підготовки інженерів-програмістів у провідних вищих навчальних закладах Європи". Молодь і ринок, № 10 (141), жовтень (2016): 40–43.

Знайти повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
49

Osadcha, K., V. Osadchyi, and A. Chorna. "USING THE TECHNOLOGIES OF THE BLENDED LEARNING TO FORM AND DEVELOP THE MANAGERIAL COMPETENCE OF THE FUTURE SOFTWARE ENGINEERS." Transactions of Kremenchuk Mykhailo Ostrohradskyi National University 3 (June 23, 2020): 11–17. http://dx.doi.org/10.30929/1995-0519.2020.3.11-17.

Повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
50

Концедайло, В. В. "Наукові підходи до формування професійних компетентностей майбутніх інженерів-програмістів у вітчизняній та зарубіжній літературі". Інформаційні технології в освіті, Вип. 3 (32) (2017): 112–30.

Знайти повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
Ми пропонуємо знижки на всі преміум-плани для авторів, чиї праці увійшли до тематичних добірок літератури. Зв'яжіться з нами, щоб отримати унікальний промокод!

До бібліографії