Статті в журналах: "Програмний комплекс ТНА"

1

Kovalenko, Yu B., та I. O. Kozlyuk. "РЕАЛІЗАЦІЯ ПРОГРАМНОГО КОМПЛЕКСУ РОЗРОБЛЕННЯ ДОДАТКА ІНТЕГРОВАНОЇ МОДУЛЬНОЇ АВІОНІКИ ЗА СТАНДАРТОМ ARINC653". Visnyk of Zaporizhzhya National University Physical and Mathematical Sciences, № 2 (12 березня 2021): 27–35. http://dx.doi.org/10.26661/2413-6549-2020-2-04.

Повний текст джерела

Анотація:

Сучасні інтегровані модульні системи авіоніки привносять значну гнучкість у розроблення систем авіоніки, але з такою гнучкістю виникає більш складний процес проектування для точного налаштування програмно-апаратної платформи виконання. Це значно збільшує труднощі в проектуванні системи IMA порівняно з федеративними архітектурою, де прикладне програмне забезпечення статично розподіляється між її виконавчим обладнанням. Метою розроблення програмного комплексу є надання засобів розроблення прикладних програм ІМА і подальший їх запуск на цільовій платформі LynxOS-178 без зміни вихідного коду. Використання цього комплексу дозволить як формувати нові навички для розроблення сучасних модулів авіоніки, так і отримати більш глибокі знання для формування компетенцій у сфері новітніх технологій. У статті пропонується архітектура програмного комплексу розроблення прикладних програм інтегрованої модульної авіоніки (далі – ІМА) з інтерфейсом APEX за стандартом ARINC-653 в операційній системі Linux, особливості її реалізації, а також методи розроблення програмного комплексу. Запропонований підхід спрощує процес розроблення додатків ІМА і зменшує ціну розроблення, включаючи тестування і налагодження. Також використання як загальнодоступної операційної системи реального часу ОСРЧ Linux із відкритим вихідним кодом з інтерфейсом APEX за стандартом ARINC-653 під час розроблення прикладних програм ІМА є рішенням, що лежить у межах програми імпортозаміщення. Запропонований програмний комплекс можна використовувати для забезпечення дисциплін, пов’язаних із вбудованими обчислювальними системами як засіб для розроблення додатків ІМА, у межах освоєння таких компетенцій, як здатність освоювати методики використання програмних засобів для розв’язання практичних завдань, здатність розробляти компоненти апаратно-програмних комплексів і баз даних, використовуючи сучасні інструментальні засоби і технології програмування, здатність сполучати апаратні й програмні засоби в складі інформаційних і автоматизованих систем, готовність застосовувати основи інформатики та програмування до проектування, конструювання та тестування програмних продуктів, готовність застосовувати основні методи і інструменти розроблення програмного забезпечення, володіння навичками використання різних технологій розроблення програмного забезпечення.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

2

Мельников, Александр Юрьевич. "АВТОМАТИЗОВАНА ІНФОРМАЦІЙНА СИСТЕМА ОПРАЦЮВАННЯ СТАНДАРТІВ ТА РОЗРОБЛЕННЯ ОСВІТНІХ ПРОГРАМ ДЛЯ ЗАКЛАДІВ ВИЩОЇ ОСВІТИ". Information Technologies and Learning Tools 84, № 4 (28 вересня 2021): 302–21. http://dx.doi.org/10.33407/itlt.v84i4.3584.

Повний текст джерела

Анотація:

У статті розглянуто пов'язані зі стандартами вищої освіти й освітньо-професійних програм основні поняття компетентності, програмні результати навчання. Проведено аналіз і зроблено висновок, що до цього часу немає комп'ютерної (програмної) системи, що дозволяє комплексно вирішувати завдання автоматизації процесу створення освітніх програм на основі освітніх стандартів та обробки результатів навчання студентів з урахуванням компетентнісного підходу. Сформульовано завдання створення інформаційної системи, що дозволяла б працювати зі списком компетентностей, які потрібно сформувати, та програмних результатів навчання з урахуванням виконання студентами навчального плану. Наведено об’єктно орієнтовану модель проєктованої комп'ютерної системи мовою візуального моделювання UML у вигляді діаграми варіантів використання й діаграми класів. Обґрунтовано вибір формату вихідних даних, що дозволяв би вносити зміни в дані без використання додатку, а також не висувати додаткові вимоги до установки програмного забезпечення. Наведено опис комп'ютерної реалізації інформаційної системи, здійсненої в середовищі візуального програмування Object-Pascal, і приклад роботи системи на підставі реальних даних – стандарту підготовки бакалавра за спеціальністю 124 «Системний аналіз» та освітньо-професійної програми «Інтелектуальні системи прийняття рішень». Показано, що робота зі стандартом вищої освіти дозволяє переглянути загальні компетентності, спеціальні (фахові) компетентності та програмні результати навчання у вигляді матриці відповідності. Робота з освітньою програмою крім цього дозволяє створювати та коректувати матрицю відповідності компетентностей компонентам і матрицю забезпечення програмних результатів навчання компонентами. Робота з навчальним планом припускає встановлення відповідності кожної дисципліни програмним результатам за підсумками її вивчення, розрахунок обсягу кредитів ECTS на кожну компетентність або програмний результат навчання, а також аналіз успішності студента або цілої групи в термінах компетентностей або програмних результатів навчання, які вони засвоїли.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

3

Luta, A. V., O. V. Tatarenko та M. A. Afanasieva. "Розробка програмного алгоритму автоматичної системи клімат-контролю в офісному приміщенні за допомогою ПТК «КОНТАР»". HERALD of the Donbass State Engineering Academy, № 2 (46) (1 жовтня 2019): 130–35. http://dx.doi.org/10.37142/1993-8222/2019-2(46)130.

Повний текст джерела

Анотація:

Люта А. В., Татаренко О. В., Афанасьєва М. А. Розробка програмного алгоритму автоматичної системи клімат-контролю в офісному приміщенні за допомогою ПТК «КОНТАР» // Вісник ДДМА. – 2019. – № 2 (46). – С. 130–135. В статті розроблено автоматичну систему клімат-контролю офісного приміщення шляхом розробки програмного алгоритму за допомогою ПТК «КОНТАР». Комплекс модульних пристроїв «КОНТАР» призначений для вирішення широкого кола завдань автоматизації теплопостачання, вентиляції, кондиціонування повітря, а також автоматизації котелень, електротермічних печей та інших енергетичних установок. Програмно-технічний комплекс «КОНТАР» Московського заводу теплової автоматики являє собою систему модулів, що виконують спільне завдання розподіленого управління і збору інформації, пов'язаних між собою інтерфейсом і загальним протоколом обміну. Розроблено функціональну схему автоматичної системи клімат-контролю. Розроблено програмний алгоритм системи клімат-контролю в офісному приміщенні за допомогою програмного середовища Kongraph. У розробленому програмному алгоритмі реалізовані системи керування заслінками, регулювання температури, рівня вологості та рівня вуглекислого гасу у офісному приміщенні. Розроблено програмний алгоритм управління заслінками подачі повітря. Розроблено програмний алгоритм регулювання рівня вологості у приміщенні. Розроблено програмний алгоритм регулювання рівня СО2. Розроблено програмні алгоритми майстер-контролера МС8, слейв-контролера МС5 та релейного модуля MR8 мовою функціональних блоків в програмному середовищі Kongraph. Конвертація і транслювання розроблених програмних алгоритмів здійснюється за допомогою програми Keil. Для того щоб помістити отримані після транслювання бінарні файли у контролери, використовується програма Console. Розроблений програмний алгоритм автоматичної системи клімат-контролю в офісному приміщенні за допомогою ПТК «КОНТАР» можна використовувати в інших приміщеннях. Для того, щоб адаптувати його для інших приміщень, необхідно тільки відкоригувати необхідні параметри завдання температури, вологості та концентрації СО2, якщо умови відрізняються.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

4

Demydenko, M. "МОБІЛЬНИЙ НАВЧАЛЬНИЙ КОМПЛЕКС". Системи управління, навігації та зв’язку. Збірник наукових праць 1, № 53 (5 лютого 2019): 112–15. http://dx.doi.org/10.26906/sunz.2019.1.112.

Повний текст джерела

Анотація:

Забезпечення якісного проведення всіх видів навчальних занять для студентів інженерних спеціальностей (особливо ІТ) вимагає серйозних капіталовкладень (проектор, мережа, комп'ютерна техніка, і т.п.). Крім того частина студентів може використовувати гаджети під час занять не за призначенням. Отже, актуальним є завдання залучення обчислювальних потужностей мобільних пристроїв у навчальному процесі. Мета: реалізувати мобільний навчальний комплекс з використання пристроїв слухачів, розробити методику його використання. Задачі: підібрати ефективне комунікаційне обладнання, серверне та клієнтське програмне забезпечення. Сформулювати вимоги та розробити відсутнє програмне забезпечення. Розробити методику використання технології для різних типів навчальних занять. Провести апробацію, з метою визначення оптимальної конфігурації обладнання та максимальної кількості слухачів, задіяних в мобільному навчальному комплексі. Для реалізації концепції мобільного навчального комплексу необхідно: 1.Створити автономну локальну мережу. 2. Знайти або реалізувати програмні засоби візуалізації навчального контенту.3. Знайти або реалізувати засоби для проведення практичних і лабораторних занять. 4.Знайти або реалізувати засоби для контролю знань. 5. Усі зазначені засоби повинні бути незалежними від електричної мережі. Висновки: в роботі запропонована технологія та методика використання мобільних пристроїв в навчальному процесі. Обґрунтований вибір обладнання, протоколів, програмного забезпечення. Визначені оптимальні технічні характеристики серверних та клієнтських пристроїв для різних типів навчальних занять. Спроектовано та розроблено програмне забезпечення для тестового контролю знань для ОС Android. Проведено апробацію на прикладі дисциплін спеціальності «Комп’ютерні науки» пов’язаних з програмуванням. За результатами апробації визначена оптимальна кількість слухачів мобільного навчального комплексу.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

5

Melnyk, V., А. Tarasenko, N. Cherniashchuk, К. Melnyk та S. Chukhrii. "Автоматизована система розкладу руху громадського транспорту." COMPUTER-INTEGRATED TECHNOLOGIES: EDUCATION, SCIENCE, PRODUCTION, № 43 (16 червня 2021): 70–77. http://dx.doi.org/10.36910/6775-2524-0560-2021-43-12.

Повний текст джерела

Анотація:

В даній роботі змодельовано, створено та реалізовано програмно-технічний комплекс автоматизованого розкладу руху громадського транспорту, розрахованого на українське місто з численністю населення в 200 тис. населення. На основі моделі створений спеціальний програмний додаток для автоматизованої побудови розкладу руху, включаючи всі маршрути та всі рейси виїзду в межах одного маршруту, з урахуванням зовнішніх та внутрішніх параметрів впливу на їх рух в різних ділянках маршруту, добових часових проміжках, з урахуванням пір року, робочого та вихідного днів і інших. В ході реалізації програмно-технічного комплексу в декількох обласних центрах доведено достовірність отриманих розкладів, рентабельну завантаженість маршрутних транспортних засобів, можливість моніторингу руху, реального графіка та ведення історії маршрутів.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

6

Goroshko, A., та M. Demydenko. "ПРОГРАМНО-АПАРАТНИЙ КОМПЛЕКС ПО ВИМІРЮВАННЮ ЗОРОВОЇ ВТОМИ ЛЮДИНИ". Системи управління, навігації та зв’язку. Збірник наукових праць 6, № 52 (13 грудня 2018): 93–97. http://dx.doi.org/10.26906/sunz.2018.6.093.

Повний текст джерела

Анотація:

Метою роботи є створення програмно-апаратного комплексу по визначенню функціонального стану та втомлюваності людини Предмет дослідження: програмно-апаратний комплекс по визначенню зорової втомлюваності людини. У статті розглядається новий програмно-апаратний комплекс по визначенню втомлюваності людини, який забезпечує високу точність та гнучкість проведення діагностичної операції по визначенню зорової втоми людини, характеризується зручністю та простотою у своєму користуванні, має можливість дистанційно змінювати частотно-імпульсну та кольорово-світлову характеристику, складається з простої електронно-компонентної бази. Наукова новизна і теоретичне значення: в основу корисної моделі закладений принцип створення програмно-апаратного комплексу по визначенню зорової втоми на основі показників критичної частоти злиття миготінь, який має можливість дистанційно змінювати частотно-імпульсну та кольорово-світлову характеристику, складається з простої електронно-компонентної бази. Практичне значення. Заявлена корисна модель може бути використана в сфері безпеки життєдіяльності людини, виробничої санітарії, зокрема в системі визначення рівня втомлюваності програмістів, операторів персональних комп'ютерів, диспансерних спостережень за станом зору школярів, студентів. Висновки: 1. Залучення мікроконтролерної техніки з бездротовими інтерфейсом дає змогу суттєвим чином спростити компонентну базу електронної частини розробленого комплексу та розширити функціонал засобу діагностики втомлюваності людини. 2. Залучення мобільних smart-засобів сприяє запровадженню дистанційного способу контролю та плавності регулювання ключових параметрів процесу діагностування 3. Точність вимірювання збільшилась на 67% порівняно з попередньою моделлю. 4. Запропоноване програмне забезпечення робить дану процедуру доступною та легкою для більшості операторів-діагностів. Запропонований комплекс по визначенню зорової втоми людини пройшов випробування і рекомендований до промислового впровадження. Заявлене технічне рішення може бути використано в області безпеки життєдіяльності, виробничої санітарії, зокрема в системі визначення рівня втомлюваності програмістів, операторів персональних комп'ютерів, диспансерних спостережень за станом зору школярів, студентів, спортсменів.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

7

Горошко, Вікторія. "Функціональна діагностика стану здоров’я молоді за допомогою експрес-тесту заміру критичної частоти злиття мерехтінь". Спортивна медицина, фізична терапія та ерготерапія, № 1 (18 вересня 2021): 14–20. http://dx.doi.org/10.32652/spmed.2021.1.14-20.

Повний текст джерела

Анотація:

Резюме. У статті розглянуто новий програмно-апаратний комплекс для визначення втоми людини, який забезпечує високу точність і гнучкість проведення діагностичної операції. Цей комплекс характеризується зручністю та простотою у використанні, має можливість дистан-ційно змінювати частотно-імпульсні та кольоро-світлові характеристики і складається з простої електронної бази компонентів. Мета. Створення програмно-апаратної системи для визначення функціонального стану та втоми людини. Методи. Аналіз науково-методичної літератури, тестування. Результати. Залучення технології мікроконтролера з бездротовим ін-терфейсом дозволяє значно спростити компонентну базу електронної частини розробленого комплексу та розширити функціональність інструменту для діагностики втоми людини. Вико-ристання мобільних смарт-інструментів сприяє впровадженню методу дистанційного управ-ління та плавності регулювання ключових параметрів діагностичного процесу. Встановлено, що вимірювання точності зросло на 67 % порівняно з попередньою моделлю. Пропоноване програмне забезпечення робить цю процедуру доступною та простою для більшості опера-торів діагностики. Комплекс для визначення зорової втоми людини протестовано і рекомен-довано для промислового впровадження. Заявлене технічне рішення може бути використане в галузі безпеки життєдіяльності, виробничої санітарії, зокрема в системі визначення рівня втоми програмістів, операторів персональних комп’ютерів, диспансерного спостереження за станом зору школярів, студентів, спортсменів.Ключові слова: програмно-апаратний комплекс, електронно-компонентна основа, програм-ний продукт, частота пульсацій, мерехтiння.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

8

Yakovyna, V. S., M. M. Seniv, V. V. Lytvyn та І. І. Symets. "Програмний модуль розв'язування систем диференціальних рівнянь Колмогорова-Чепмена для автоматизації надійнісного проектування". Scientific Bulletin of UNFU 29, № 5 (30 травня 2019): 141–46. http://dx.doi.org/10.15421/40290528.

Повний текст джерела

Анотація:

Надзвичайно важливою компонентою якості складних технічних систем є їхня надійність, тобто властивість системи виконувати задані функції, зберігаючи в часі значення експлуатаційних показників у заданих межах, що відповідають умовам використання та заданим режимам технічного обслуговування, збереження і транспортування. Сучасний стан розвитку методів аналізу надійності технічних систем характеризується поєднанням аналітичних методів дослідження надійності з обчислювальними можливостями сучасних комп'ютерних засобів. Тому актуальною проблемою є автоматизація моделювання складних технічних систем яка, за умови відповідного рівня формалізації моделей, уможливлює їх побудову та проведення аналізу надійності з використанням сучасних комп'ютерних засобів. В роботі описано програмний модуль автоматизованого розв'язання систем диференціальних рівнянь Колмогорова-Чепмена, який є складовою програмного комплексу автоматизації надійнісного проектування складних технічних систем. Розроблений модуль дає змогу розв'язувати системи диференціальних рівнянь Колмогорова-Чепмена без залучення спеціалізованих програмних продуктів (Matlab, Mathcad) для аналізу структурних схем надійності та автоматизованого визначення надійнісних показників складних технічних систем. Представлений модуль, за рахунок інтеграції в програмний комплекс автоматизації надійнісного проектування, дає змогу швидше опрацьовувати вхідні дані великих об'ємів та візуалізувати отримані результати обчислень.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

9

Доброштан, Олена Олегівна. "Використання мережевого навчально-методичного комплексу у процесі вивчення природничо-математичних дисциплін для майбутніх судноводіїв". Theory and methods of e-learning 3 (10 лютого 2014): 78–82. http://dx.doi.org/10.55056/e-learn.v3i1.320.

Повний текст джерела

Анотація:

Впровадження інформаційно-комунікаційних технологій в освіту обумовило появу мережевих технологій навчання. Розвиток Інтернет-технологій відкриває нові шляхи для впровадження дистанційних технологій у вищу освіту та потребують необхідного сучасного мережевого навчально-методичного забезпечення. Специфікою вищого навчального закладу морського профілю є наявність проходження курсантами довготривалої морської практики, а в таких умовах найбільш ефективною є дистанційна форма навчання.Таким чином, створення мережевих освітніх ресурсів у вищому навчальному закладі морського профілю є актуальною проблемою, розв’язання якої обумовить перехід на новий рівень використання телекомунікаційних технологій, дозволить організацію навчальної діяльності на основі інформаційних освітніх ресурсів в глобальних мережах.Питання використання ІКТ у навчальному процесі ВНЗ розглядалися багатьма вітчизняними та закордонними науковцями такими, як Є. С. Полат, М. І. Жалдак, Н. В. Морзе, С. А. Раков, В. В. Олійник, О. В. Співаковський, В. Ю. Биков, В. М. Кухаренко та інші. У структурі інформаційної культури вчителя Н. В. Морзе серед інших складових виділяє культуру використання ІКТ і культуру спілкування через засоби ІКТ [3].Розробці методичної підтримки засобів ІКТ присвячені роботи таких науковців, як В. Ю. Биков, А. Ф. Верлань, Т. Л. Архіпова, О. М. Гончарова, А. М. Гуржій, Ю. О. Жук, Л. І. Білоусова та ін. У своїх працях науковці відмічають високу ефективність використання інформаційно-комунікаційних технологій в навчальному процесі. Значна кількість досліджень присвячених створенню нової системи інформаційного забезпечення освіти, розробленню автоматизованих навчальних систем тощо.О. В. Співаковський проводить дослідження методики викладання із використанням мультимедійних навчальних програм, застосування Інтернет-технологій, електронних бібліотек, мережевих навчальних систем; реалізації дистанційного навчання [4].В роботах Р. С. Гуревича, Л. В. Жиліної, Т. І. Чепрасової розглядається необхідність електронних навчально-методичних комплексів для якісного здійснення процесу навчання та його методичного забезпечення, структура яких включає: електронний навчальний посібник; комп’ютерний практикум лабораторного моделювання; систему тестування; мережеву Web-версію курсу тощо [1; 5].Визначення електронного навчально-методичного комплексу можна сформулювати так: навчально-методичний комплекс-це навчальна програмна система комплексного призначення, що забезпечує неперервність та повноту дидактичного циклу процесу навчання. Вона являє собою теоретичний матеріал, контроль рівня знань та умінь, інформаційно-пошукову діяльність, математичне та імітаційне моделювання з комп’ютерною візуалізацією та сервісні функції при умові здійснення інтерактивного зворотного зв’язку [2].Освітні мережеві навчально-методичні комплекси (МНМК) є програмно-інформаційним посередником між тими, хто навчаються і викладачами, тому функції навчально-методичного комплексу створенні підтримки користувачів.Мережеві навчально-методичні комплекси повинні забезпечувати всі традиційні форми навчання у вищому навчальному закладі:лекції, практичні заняття, консультації. В ході роботи з МНМК можуть бути також здійснені консультацій в он-лайн режимі з викладачем для студентів, що не мають змогу отримати допомогу на території ВНЗ.Мережевий навчально-методичний комплекс в процесі навчання подає навчальні матеріали у доступній формі, наочно, згідно змісту та методики навчання; грає роль помічника в розв’язанні вправ та контролера в прийнятті результатів тестувань, контрольних робіт, звітів тощо, наявність журналу успішності допомагає контролювати рівень засвоєння матеріалу. При розробці мережевого навчально-методичного комплексу необхідно поєднати технологічні етапи створення навчальних курсів з дидактичними принципами навчання та основними ступенями учбового процесу.Мережевий навчально-методичний комплекс містить всі необхідні матеріали такі, як план роботи, робоча програма, електронний лекторій, можливо відео лекторій, практикум, бібліотеку електронних посібників, тренажери, варіанти контрольних та розрахунково-графічних робіт, засоби он-лайн тестування, теми проектів, рефератів тощо.МНМК є основним засобом для організації навчального процесу в нових освітніх умовах для очної, заочної та дистанційної форм навчання. Навчально-методичний комплекс спонукає тих, хто навчається, до активної пошукової навчальної діяльності, самостійного оволодіння знаннями, шукати та знаходити джерела необхідної інформації, розвитку творчих здібностей тощо.Нами було створено МНМК навчання курсу «Вищої математики» майбутніх судноводіїв. При цьому самостійна робота курсантів стає переважаючою в структурі навчально-освітньої діяльності.МНМК курсу «Вища математика» складається з блоків: інструктивний, інформаційний, комунікативний та контролювальний (рис. 1). Рис. 1 Кожен блок являє собою комплект дидактичних ресурсів (рис. 2).МНМК є результатом розвитку та інформатизації традиційних навчально-методичних комплексів. Комплекс здатен забезпечити в належному об’ємі всі традиційні види занять у вузі (лекції, практичні заняття, науково-дослідницьку роботу, самостійну роботу, модульні контрольні роботи, заліки).Кожен курсант має вільний доступ до необхідного навчального матеріалу. Реєструючись у системі і отримуючи доступ до навчального матеріалу, який відповідає його спеціальності та академічному рівню, курсант може розпочати свою самостійну роботу скрізь, де є вільний доступ до мережі Інтернет.Весь матеріал комплексу розподілений на курси:1. Класики 1 курс.2. Класики 2 курс.3. СП 1 курс.4. СП 2 курс.5. Заочне відділення 1 курс.6. Заочне відділення 2 курс.7. СП заочне відділення 1 курс. Рис. 2 Мережевий навчально-методичний комплекс для забезпечення самостійної роботи курсантів Херсонської державної морської академії з вивчення курсу вищої математики, здійснення перевірки сформованості знань, вмінь та навичок курсантів розраховано і на користування викладачів інших спеціальностей кафедри.Сучасний судноводій або судновий механік – це людина, яка крім знання спеціальних дисциплін, повинна володіти ІКТ, вміти інтегрувати свої знання у інноваційні технологій, самостійно творчо вирішувати наукові, технічні, суспільні задачі, критично мислити, захищати свою точку зору. Він повинен вміти працювати в злагоді з оточуючими, постійно поповнювати і поновлювати свої знання шляхом самоосвіти, самовдосконалення. Вища школа реалізує цю задачу при особливій організації освітнього процесу, спрямовану на активну самостійну роботу курсантів.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

10

Uzdenov, T. A. "Simulator of Task Sheduling in Geographically Distributed Computer Systems with Non-Alienable Resources." Èlektronnoe modelirovanie 43, no. 1 (February 1, 2021): 117–29. http://dx.doi.org/10.15407/emodel.43.01.117.

Повний текст джерела

Анотація:

Проаналізовано програмні засоби, які дозволяють моделювати та симулювати процес диспетчеризації завдань в великих комп’ютерних мережах та розподілених обчислювальних системах нового програмного комплексу. Запропоновано підхід до вирішення задачі планування та метод диспетчеризації потоків задач на основі невідчужуваності обчислювальних ресурсів від їх власника. В системі можуть бути використані різні за своїми властивостями та характеристиками программно-апаратні обчислювальні засоби, такі як кластери, суперкомп’ютери, персональні комп’ютери, ноутбуки та ін. Розроблено програмний комплекс, що дозволяє симулювати роботу GRID-системи з невідчужуваними ресурсами, а також спостерігати та досліджувати роботу різних алгоритмів в різних умовах. Описано архітектурну модель розробленого симулятора, його основні функції та можливості використання не тільки для аналізу алгоритмів диспетчеризації, але і в навчальному процесі, завдяки наявності інтуїтивно зрозумілого та інтерактивного графічного інтерфейсу, що дозволяє спостерігати за процесом розподілених обчислень на вузлах системи.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

11

Donets, V., N. Kuchuk та S. Shmatkov. "МОДЕЛЮВАННЯ ІНФОРМАЦІЙНОЇ СИСТЕМИ E-LEARNING З ВИКОРИСТАННЯМ ГЕНЕТИЧНИХ АЛГОРИТМІВ". Системи управління, навігації та зв’язку. Збірник наукових праць 3, № 49 (3 липня 2018): 153–56. http://dx.doi.org/10.26906/sunz.2018.3.153.

Повний текст джерела

Анотація:

В статті розглядається модель інформаційної системи e-learning. Мета статті – розробка моделі інформаційної системи e-learning, в якій для пошуку оптимальної структури буде використано апарат генетичних алгоритмів. Базою для створення програмної моделі є математична модель інформаційних взаємозв’язків системи електронного навчання, розгорнутої на гіперконвергентному сервері. Результати. Представлено розроблений програмний комплекс із поясненням запуску при наявності виконавчого файлу. Наведено інтерфейс використання програми відповідними зображеннями. Також надано типовий алгоритм використання програми із вводом початкових даних, збереженням їх у базы даних. Для синтезу інформаційної системи e-learning було досліджено переваги та недоліки генетичного алгоритму. В результаті виведені переваги та недоліки притаманні створеному алгоритму, які також притаманні генетичним алгоритмам взагалі. Висновки. Розроблена програма дозволить підвисити ефективність використання базової гіперконвергентної мережі, а, отже, і підвисити якість функціонування системи e-learning в цілому. Це є необхідною складовою створення такої системи в умовах обмеженого бюджету університету.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

12

Talerko, M., Е. Garger та G. Kuzmenko. "Програмний комплекс для оцінки та прогнозування радіаційної ситуацій в Чорнобильській зоні відчуження". Nuclear and Radiation Safety, № 3(47) (16 вересня 2010): 45–49. http://dx.doi.org/10.32918/nrs.2010.3(47).10.

Повний текст джерела

Анотація:

Наведено опис структури та можливостей програмного комплексу, призначеного для оцінок та прогнозування радіаційної ситуації в Чорнобильській зоні відчуження (ЧЗВ). Комплекс дозволяє розраховувати поля концентрації радіонуклідів в приземному повітрі, щільності випадінь на земну поверхню, дози опромінення як при аварійних викидах з радіаційно-небезпечних об’єктів у ЧЗВ, так і у разі підвищеної емісії радіонуклідів з поверхні землі при екстремальних погодних умовах (включаючи вторинний вітровий підйом та лісові пожежі).

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

13

Лотюк, Юрій Георгійович, та Ольга Вікторівна Кондюк. "Формування у студентів умінь та навичок розширеного конфігурування операційної системи Microsoft Windows методом безпосереднього редагування системного реєстру". New computer technology 5 (7 листопада 2013): 66–67. http://dx.doi.org/10.55056/nocote.v5i1.83.

Повний текст джерела

Анотація:

У вищих навчальних закладах студенти згідно освітньо-професійної програми підготовки бакалавра [2], повинні володіти сучасними методами ефективного доступу, систематизації та збереження інформації, використовувати методи ідентифікації та класифікації інформації за допомогою програмних засобів, вміти проектувати інформаційні потоки для комп’ютерних систем, визначати принципи організації інформаційного забезпечення інформаційних систем, знати загальну структуру сучасних комп’ютерів, основні операційні системи, володіти методами та сучасними програмними засобами для налагодження програм та програмних комплексів, мати досвід підтримки програмного продукту під час експлуатації. Набуття всіх цих знань та вмінь неможливо без досконалого професійного володіння налаштуваннями операційної системи.Налаштування операційної системи Windows можна здійснювати використовуючи стандартні засоби, наприклад, «Управління комп’ютером», «Служби», «Панель управління». Але вбудовані в операційну систему додатки не надають можливості розширеного конфігурування системи.Для більш гнучкого налаштування здебільшого користуються програмним забезпеченням сторонніх розробників [3]. Прикладом такої програми є утиліта «Tweak XP» фірми Totalidea Software. Ця програма є однією з провідних в даному сегменті ринку спеціалізованого програмного забезпечення, однак вимагає ліцензування, тому як правило використовуються freeware-утиліти. Такі програми дозволяють здійснювати конфігурування системи досить швидко і без особливих труднощів. Однак, основним недоліком зазначених програмних продуктів є обмеження їх функціональних можливостей, у зв’язку з чим неможливо охопити всі особливості налаштування операційної системи.Ефективнішим засобом конфігурування операційної системи є налаштування методом безпосереднього редагування системного реєстру. Відслідковування змін у базі даних налаштувань реєстру дає можливість здійснювати оптимізацію операційної системи, захист від вірусів та backdoor модулів. Деякі вірусні програми знешкоджуються прямим редагуванням системного реєстру [1].Знання особливостей системного реєстру необхідні не тільки для налаштування програмного забезпечення і встановлених пристроїв, а й для підтримання на надійному рівні безпеки комп’ютера. Реєстр надає можливість керувати обліковими записами користувачів та розмежуванням їх доступу до ресурсів комп’ютера.Модифікацію системного реєстру можна здійснювати використовуючи спеціальні reg-файли, що містять інформацію про створені адміністратором налаштування.Коли студент працює з програмою-твікером, то механізм функціонування налаштувань системи повністю прихований від нього, тобто як наслідок відсутність розуміння внутрішніх механізмів функціонування операційної системи. У випадку налаштування операційної системи через безпосереднє редагування системного реєстру студенту стає доступною вся структура взаємозв’язків у внутрішній роботі операційної системи, і знаючи загальні механізми функціонування та використовуючи аналітико-синтетичний апарат студент може комбінувати існуючі та створювати свої налаштування, тобто досягає гнучкості налаштування системи, якої неможливо досягти при використанні твікерів.Крім того знання внутрішньої будови системи налаштувань операційної системи дозволяє студенту поглиблювати свої знання в системному програмуванні при написанні утиліт для налаштування та захисту ОС.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

14

Остапець, Денис, Володимир Дзюба та Тетяна Коваль. "КОМПЛЕКС ДЛЯ ВИВЧЕННЯ ПРИНЦИПІВ АУТЕНТИФІКАЦІЇ ЗА ВІДБИТКАМИ ПАЛЬЦІВ В СИСТЕМАХ ЗАХИСТУ ІНФОРМАЦІЇ". System technologies 6, № 131 (1 березня 2021): 50–60. http://dx.doi.org/10.34185/1562-9945-6-131-2020-06.

Повний текст джерела

Анотація:

В роботі розглядаються принципи розробки та організація програмного комплексу для вивчення механізму біометричної аутентифікації за відбитками пальців методом порівняння за особливими точками. Комплекс може бути використаний в навчальному процесі. Метою роботи є розробка комплексу. Вирішувані задачі: аналіз методів та засобів біометрії, зокрема за відбитками пальців, та вибір методу порівняння відбитків на основі порівняльного аналізу; розробка структури та програмного забезпечення комплексу. Представлено порівняльний аналіз методів порівняння відбитків пальців за локальними ознаками. Пропонується організація комплексу, формати даних, описані режими його роботи. Програмне забезпечення комплексу розроблено на мові Python, наведено основні приклади та етапи його роботи.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

15

Ivanov, I. "ПРОБЛЕМАТИКА ВИКОРИСТАННЯ АВТОМАТИЗОВАНИХ ІНФОРМАЦІЙНИХ СИСТЕМ У ДІЯЛЬНОСТІ МВС УКРАЇНИ". Juridical science 1, № 5(107) (3 квітня 2020): 113–20. http://dx.doi.org/10.32844/2222-5374-2020-107-5-1.14.

Повний текст джерела

Анотація:

У статті проаналізовано основні завдання та структуру Єдиної інформаційної системи МВС України. Визначено дефініції «інформаційна система», «підсистема», «інформаційно-пошукова система», «інформаційна автоматизована система». З’ясовано, що інформаційна автоматизована система – це організаційно-технічна система, в якій реалізується технологія обробки інформації з використанням технічних і програмних засобів. Розглянуто основні нормативно-правові акти, які регламентують діяльність інформаційних систем. Здійснено аналіз особливостей використання у діяльності поліції Інформаційно-телекомунікаційної системи «Інформаційний портал Національної поліції України», окреслено її основні завдання. Визначено, що основними складовими системи ІПНП є центральний програмно-технічний комплекс, автоматизовані робочі місця користувачів, телекомунікаційна мережа доступу, комплексна система захисту інформації. Проаналізовано підсистеми інформаційно-телекомунікаційної системи «Інформаційний портал Національної поліції України» та Інтегрованої інформаційно-пошукової системи органів внутрішніх справ («Армор»). Констатовано, що усі підсистеми інтегровано в єдиний інформаційний банк даних, в якому, завдяки взаємозв’язку підсистем між собою, можна отримати розгорнуту інформацію на осіб чи події. Виокремлено основні переваги та проблемні питання у роботі системи ІПНП. Надано дієві пропозиції щодо її удосконалення у частині, що стосується: покращення ефективності оперативного реагування на правопорушення; окремих напрямів правового забезпечення використання у діяльності Національної поліції інформаційних систем (систематизації відомчих законодавчих актів – об’єднання їх у єдиний нормативно-правовий документ, який забезпечить комплексне вирішення завдань, пов’язаних з інформаційно-правовим забезпеченням діяльності поліції, сприятиме розробленню єдиного алгоритму дій щодо порядку збору, накопичення, обробки та захисту інформації, а також підвищенню рівня відповідальності за порушення вимог чинного законодавства у даному напрямі).

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

16

Bashynska, Olha, Yuri Kamak та Sergii Nesterenko. "МЕТОД ДІАГНОСТИКИ КОМПОНЕНТІВ СИСТЕМИ КЕРУВАННЯ БЕЗПІЛОТНОГО АВІАЦІЙНОГО КОМПЛЕКСУ". TECHNICAL SCIENCES AND TECHNOLOG IES, № 2 (12) (2018): 142–50. http://dx.doi.org/10.25140/2411-5363-2018-2(12)-142-150.

Повний текст джерела

Анотація:

Актуальність теми дослідження. Перспективним напрямком розвитку програмно-апаратних засобів технічного діагностування є використання в їх складі інтелектуальних компонентів. Відомі засоби технічного діагностування орієнтовані на вирішення окремих вузькоспеціалізованих діагностичних задач і не забезпечують достатнього рівня універсальності, тому проблема підвищення ефективності діагностування за рахунок розробки та вдосконалення інтелектуальних засобів є актуальною і потребує подальших досліджень. Також актуальним є дослідження впливу різних факторів на роботу компонентів системи керування безпілотного авіаційного комплексу. Постановка проблеми. Сучасні системи керування безпілотним авіаційним комплексом є складними комплексами, в яких відбувається тісна взаємодія різнотипових підсистем. Використання БпАК у високотехнологічних сферах вимагає забезпечення високого рівня надійності функціонування СК БпАК та її компонентів. Одним із засобів підвищення надійності роботи є розробка і впровадження ефективних програмно-апаратних засобів діагностування. Аналіз останніх досліджень і публікацій. Нині в умовах глобальної автоматизації пристроїв та їх комплексів, питання пошуку несправностей за допомогою автоматизованих систем із кожним днем стає все більш актуальним. Пристрої та їх комплекси стають більш складними та потребують більш глибокої деталізації при пошуку несправностей. Саме тому це питання звернуло увагу на себе багатьох науковців. Так, наприклад, Є. В. Нікітенко неодноразово звертав увагу на вивчення проблем автоматизованого пошуку несправностей в електронних приладах [1; 2]. Виділення недосліджених частин загальної проблеми. Розробка науково обґрунтованої методології технічної діагностики елементів системи керування БпАК. Постановка завдання. Розробка методу діагностування компонентів СК БпАК на базі узагальненої математичної моделі програмно-апаратного пристрою діагностики. Виклад основного матеріалу. Для проведення технічної діагностики компонентів системи керування БпАК пропонується метод, що розглядає кожен елемент СК БпАК у вигляді орієнтованого графа причинно-наслідкових зв’язків. Розроблено алгоритм програмного компонента діагностичної системи СК БпАК. Висновки відповідно до статті. Сформульовано та надано математичний опис методу технічної діагности-ки елементів СК БпАК. Наведено алгоритм програмного компонента діагностичної системи СК БпАК.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

17

Demianenko, V., та N. Ichanska. "ВИКОРИСТАННЯ СУЧАСНИХ ВЕБ-ТЕХНОЛОГІЙ ДЛЯ СИСТЕМИ КОНТРОЛЮ ТА МОНІТОРИНГУ ЗНАНЬ СТУДЕНТІВ". Системи управління, навігації та зв’язку. Збірник наукових праць 2, № 54 (11 квітня 2019): 83–86. http://dx.doi.org/10.26906/sunz.2019.2.083.

Повний текст джерела

Анотація:

Предметом нашого дослідження є вивчення можливостей застосування веб-технологій для системи контролю та моніторингу знань студентів, аналіз необхідних викладачеві програмних та інформаційних ресурсів, а також медійних засобів для відстеження якості засвоєння навчального матеріалу студентами. В роботі проаналізовано існюючі комплекси програмного забезпечення для перевірки знань, подано їх детальний аналіз, описано всі переваги та недоліки цих інформаційних ресурсів. Результати – авторами запропоновано якісний відбір системи контролю та моніторингу якості знань та проаналізовано сучасні інтерактивні методи дослідження, які дозволяють контролювати ступінь засвоєння навчального матеріалу. Розглянуто найбільш поширені та популярні існуючі технології для перевірки знань, вивчено програмне забезпечення та веб-додатки, сформовано перелік переваг та недоліків кожного з них з точки зору автоматизації процесу тестування і обробки результатів шляхом застосування сучасних веб-технологій. Висновок – в роботі проведено повний аналіз існуючих сучасних веб-технологій для системи контролю та моніторингу знань студентів, запропоновано два кращі (на думку авторів) комплекси, які суттєво підвищать якість навчального процесу. Систематизація всіх результатів дослідницької роботи, запропонованої авторами, дозволить читачеві краще орієнтуватися в сучасних веб-технологіях для моніторингу знань та перевірити свої знання та визначитися з переліком питань, які потребують подальшого розбору та поглибленого вивчення. Опираючись на проведені в статті дослідження, читач зможе створити власний веб-додаток чи створити комплекс тестів та на основі отриманих результатів провести моніторинг якості засвоєння навчального матеріалу.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

18

Pekh, P., та R. Diachenko. "Розроблення засобами Matlab програмно-демонстраційного комплексу для наближеного розв’язування нелінійних рівнянь." COMPUTER-INTEGRATED TECHNOLOGIES: EDUCATION, SCIENCE, PRODUCTION, № 43 (17 червня 2021): 109–13. http://dx.doi.org/10.36910/6775-2524-0560-2021-43-18.

Повний текст джерела

Анотація:

В статті запропоновано комплекс програм мовою Matlab для наближеного розв’язування нелінійних рівнянь. Програмно реалізовано аналітичний та графічний методи відокремлення коренів рівнянь, методи хорд, дотичних, половинного ділення та ітерацій уточнення коренів. Наведено код програми методу хорд.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

19

Pekh, P., та R. Diachenko. "Розроблення засобами Matlab програмно-демонстраційного комплексу для наближеного розв’язування нелінійних рівнянь." COMPUTER-INTEGRATED TECHNOLOGIES: EDUCATION, SCIENCE, PRODUCTION, № 43 (17 червня 2021): 109–13. http://dx.doi.org/10.36910/6775-2524-0560-2021-43-18.

Повний текст джерела

Анотація:

В статті запропоновано комплекс програм мовою Matlab для наближеного розв’язування нелінійних рівнянь. Програмно реалізовано аналітичний та графічний методи відокремлення коренів рівнянь, методи хорд, дотичних, половинного ділення та ітерацій уточнення коренів. Наведено код програми методу хорд.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

20

Гайша, Олександр Олександрович. "Розробка структури і специфікацій програмного комплексу для побудови електронних навчальних робіт". New computer technology 4 (1 листопада 2013): 11–12. http://dx.doi.org/10.55056/nocote.v4i1.38.

Повний текст джерела

Анотація:

Дистанційна освіта (ДО) є одним із сучасних перспективних методів освіти. Для свого коректного проведення ДО вимагає наявності певного нормативно-правового, організаційного, програмно-технічного, а головне, навчально-методичного забезпечення. Останній пункт є найактуальнішим, адже чи не головною проблемою запровадження ДО є відсутність необхідної кількості електронного навчального забезпечення.Для створення великої сукупності електронних навчальних робіт мають використовуватися програмні засоби, основні вимоги до яких наступні:– легкість освоєння і використання;– можливість опанування ними людей, знайомих з комп’ютером на рівні середнього користувача (без знання мов програмування);– доступність на ринку.Серед усього навчального забезпечення ДО можна виділити наступні типові складові: електронні конспекти лекцій (теорія), електронні збірники вправ із рішеннями (практика), віртуальні лабораторні роботи, контрольні програми-тести (контроль). Розглянемо проблеми створення кожної із вказаних складових.Проблема створення електронних конспектів в цілому успішно вирішується за допомогою звичайних текстових редакторів, що дозволяють інкапсулювати в одному документі текстові та графічні дані, а також будь-які OLE-об’єкти (презентації, відео та аудіофрагменти, та ін.). Недоліком такого представлення лекційних матеріалів є їх пасивність, відсутність оберненого зв’язку від студента до лектора, монотонність роботи і т.д.Програми другого типу, збірники практичних вправ, традиційно оформлюються у вигляді окремих виконуваних програм і, звичайно розробляються різними програмістами. Це веде до різного представлення інформації навіть в рамках одного предмету, що розосереджує студента, заставляючи його розбиратися у особливостях кожної наступної програми. Крім того, тут наявна відокремленість від лекційного матеріалу, неможливість встановлення зв’язків між ними.Контрольні програмні засоби звичайно являють собою також окремі програми, побудовані за схожими до паперових тестів принципами. Тут також відсутній зв’язок із конспектом і практичними вправами. В цілому слід констатувати, що на даний момент навіть повний комплект засобів ДО являє собою розрізнений набір окремих продуктів, призначений для самостійного вивчення дисципліни, тому і якість його буде невисокою.Розглянемо, як же можна інтегрувати згадані складові в рамках одного рішення. Нехай необхідно створити програму, яка б дозволяла розробляти цілі цілісні заняття: спочатку трохи теоретичного матеріалу, потім приклад розв’язування практичного завдання і, нарешті, контроль. В одному занятті може бути кілька таких етапів, перемішаних в довільному порядку.Реалізація такого підходу до створення електронних учбових робіт не є достатньо складною, як здається на перший погляд. Справді, процес створення однієї учбової роботи пропонується виконати у вигляді повторюваного циклу введення послідовних елементів роботи: теорії, практики, контролю. На початку введення нового етапу слід задати його тип, а потім у показаному в залежності від типу вікні ввести зміст етапу.Створення елементу типу «теорія» треба передбачити у двох режимах: імпорт з існуючого документу (враховуємо уже наявну велику базу електронних конспектів), або набір з нуля. Недоліком тут є неможливість редагування формул, що зберігатимуться у вигляді простих картинок.Створення елементу типу «практика» передбачає введення картинок та тексту з поясненнями вирішення задач. Необхідно передбачити можливість вставляти посилання на теоретичні елементи даного заняття, щоби створити зв’язок між ними та забезпечити цілісне сприйняття матеріалу.Нарешті, створення тестових вправ передбачає вибір типу питання (вибір одного із варіантів, вибір кількох варіантів, розташування у правильній послідовності, введення текстової відповіді), введення тексту питання, супроводжуючих картинок, тексту підказки, посилання на відповідні елементи типу «теорія» та «практика».Для можливості прив’язування лабораторних робіт, слід передбачити запуск зовнішніх програм (кожна лабораторна робота має свою специфіку, потребує своєї логіки управління, математичного апарату, тому не може бути створено уніфікований візуальний редактор віртуальних лабораторних робіт, і вони мають писатися програмістами за допомогою мов програмування). Можна передбачити просту взаємодію між віртуальною лабораторною роботою та переглядачем створюваних курсів. Переглядач – це друга обов’язкова компонента комплексу, адже створивши заняття, викладач має зберегти його у власному (стисненому) форматі, для відображення якого і використовується переглядач.Отже, вказана структура і принцип роботи редактору занять надає можливість створювати цілісні учбові заняття і навіть курси з дисципліни. В рамках кредитно-модульної системи логічним є створення окремих електронних курсів, що відповідають одному модулю. За вказаною специфікацією в Інституті заочної та дистанційної освіти Національного університету кораблебудування розробляється власний програмний комплекс ConTest.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

21

Pekh, P., та V. Voitko. "Програмно-демонстраційний комплекс для наближеного розв’язування систем нелінійних рівнянь засобами Matlab." COMPUTER-INTEGRATED TECHNOLOGIES: EDUCATION, SCIENCE, PRODUCTION, № 43 (17 червня 2021): 103–8. http://dx.doi.org/10.36910/6775-2524-0560-2021-43-17.

Повний текст джерела

Анотація:

В статті запропоновано комплекс програм мовою Matlab для наближеного розв’язування систем нелінійних рівнянь. Програмно реалізовані графічний метод визначення значень початкових наближень коренів, методи Ньютона та ітерацій уточнення коренів. Наведено код програми розв’язування систем нелінійних рівнянь методом Ньютона.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

22

Pekh, P., та V. Voitko. "Програмно-демонстраційний комплекс для наближеного розв’язування систем нелінійних рівнянь засобами Matlab." COMPUTER-INTEGRATED TECHNOLOGIES: EDUCATION, SCIENCE, PRODUCTION, № 43 (17 червня 2021): 103–8. http://dx.doi.org/10.36910/6775-2524-0560-2021-43-17.

Повний текст джерела

Анотація:

В статті запропоновано комплекс програм мовою Matlab для наближеного розв’язування систем нелінійних рівнянь. Програмно реалізовані графічний метод визначення значень початкових наближень коренів, методи Ньютона та ітерацій уточнення коренів. Наведено код програми розв’язування систем нелінійних рівнянь методом Ньютона.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

23

Морозов, Андрій Васильович, Тетяна Анатоліївна Вакалюк, Дмитро Сергійович Антонюк та Владислав Валентинович Дідківський. "Програмний комплекс створення та проведення числових симуляцій". Технічна інженерія, № 2(84) (11 грудня 2019): 84–99. http://dx.doi.org/10.26642/ten-2019-2(84)-84-99.

Повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

24

Чумак, Дмитро Олександрович, та Сергій Олексійович Семеріков. "Розробка програмного комплексу для метакомп’ютерних обчислень". New computer technology 5 (10 листопада 2013): 102–3. http://dx.doi.org/10.55056/nocote.v5i1.106.

Повний текст джерела

Анотація:

Метакомп’ютінг (розподілені обчислення в Інтернет) – одна з «модних» технологій останніх десятиліть, призначена насамперед для рішення задач, що вимагають розподіленої обробки великих масивів даних. Для розв’язання на метакомп’ютерах найбільш придатні задачі пошукового і переборного характеру. Класичним прикладом таких задач є задачі теорії чисел. Огляд існуючих розподілених систем показує, що, за рідким винятком, вони є вузькоспеціалізованими (призначеними для розв’язання однієї задачі). Тому розробка архітектури універсальної метакомп’ютерної системи, призначеної для розв’язання вказаного класу переборних задач, має високу актуальність.Основна мета роботи полягала в розробці архітектури універсальної розподіленої системи для розв’язання теоретико-числових проблем та її програмної реалізації. В результаті аналізу літератури та існуючого програмного забезпечення було встановлено, що:Найбільш придатними для розв’язання в розподілених системах є задачі, що вимагають обробки великих обсягів слабко корельованих даних, зокрема теоретико-числові проблеми.Для реалізації розподіленої системи доцільно використовувати класичні технології: інтерфейс сокетів та багатопоточність.Аналіз існуючих метакомп’ютерних систем показує практично повну відсутність оболонок для створення таких систем при високому попиті на даний клас програмного забезпечення.Засоби, використані при побудові розподіленої системи: pthread – застосовується для багатопоточної роботи програмного комплексу; Boost – використовується для створення надійної, розширюваної та простої архітектури програмного комплексу; log4cxx – застосовується для реєстрації процесу роботи програмного комплексу; GMP – використовується для математичних обчислень з високою точністю; OpenSSL, на прикладі якої розглядається можливість організації захищеного зв’язку у програмних засобах за архітектурою “клієнт-сервер”.Функціональна схема роботи створеного в процесі дослідження комплексу Metacomputing Framework (http://sf.net/projects/mcframework/):один сервер займається розв’язанням однієї задачі;при старті сервер одержує діапазон і бібліотеку, що він буде надсилати клієнту;агент одночасно виконує тільки одну задачу (бібліотеку) і з’єднується тільки з одним сервером, але може обробляти кілька діапазонів одночасно (у різних потоках);на одній машині може бути запущено кілька серверів для розв’язання різних задач, так само і з клієнтами;після видачі клієнту конкретного діапазону, сервер чекає на результат протягом визначеного часу, за який цей діапазон нікому іншому не видається; у випадку одержання результату від клієнта, даний діапазон позначається відповідним чином; якщо клієнт не виходив на зв’язок протягом визначеного терміну, даний діапазон вважається неопрацьованим і розподіляється заново;сервер є відмовостійким та періодично зберігає отримані результати у файл, використовуючи який, можна поновити роботи після збою системи чи тимчасової зупинки сервера;агент є кросплатформеним, підтримувані платформи – POSIX (Linux, FreeBSD і т.д.), Windows;агент щораз відкриває і закриває з’єднання із сервером під час звітування та повернення результатів;агент зберігає завантажені бібліотеки. При старті клієнт перевіряє наявність яких-небудь файлів у визначених директоріях, обчислює хеш кожного зі знайдених файлів і намагається по черзі завантажити їх як динамічну бібліотеку. Якщо це вдається, то клієнт одержує версію бібліотеки, викликавши відповідну інтерфейсну функцію;зв’язок між агентом і сервером здійснюється по двох каналах: 1) керуючий (передача команд); 2) канал даних (передача даних, таких як файли бібліотек, результати обчислень тощо).Обчислювальний експеримент проводився на ПП «Апріоріт» (м. Дніпропетровськ). Тривалість експерименту склала двоє доби (49 годин 23 хвилини 55 секунд). В ході експерименту було обчислено 27 перших простих числа Мерсенна, що зайняло 28 годин 7 хвилин і 5 секунд.Усі розрахунки є вірними і відповідають уже відомим числам Мерсенна. Під час експерименту не було отримано помилкових даних, внаслідок чого можна зробити висновок про те, що розроблений програмний комплекс успішно справляється з задачами, для виконання яких він призначений та повністю відповідає технічному завданню.Подальший розвиток дослідження передбачає розширення функціональності програмного комплексу Metacomputing Framework шляхом створення допоміжних програмних утиліт, що надають статистику про хід виконання обчислень в режимі реального часу та дозволяють прозоро додавати і видаляти в працюючій системі нові завдання, а також розподіляти обчислювальні ресурси агентських машин між різними задачами по пріоритетах.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

25

Borsch, V., O. Vervejko, P. Arkushenko та O. Florin. "ОСОБЛИВОСТІ ДОПУСКУ ЗАСОБІВ ВИМІРЮВАЛЬНОЇ ТЕХНІКИ З ПРОГРАМНИМ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯМ ДО ВИПРОБУВАНЬ ОЗБРОЄННЯ ТА ВІЙСЬКОВОЇ ТЕХНІКИ". Системи управління, навігації та зв’язку. Збірник наукових праць 1, № 63 (26 лютого 2021): 31–35. http://dx.doi.org/10.26906/sunz.2021.1.031.

Повний текст джерела

Анотація:

Програмне забезпечення застосовується у більшості сучасних засобів вимірювальної техніки. Може бути вбудованим, автономним, встановленим на комп'ютер, що є складовою частиною засобу вимірювальної техніки, на який покладено завдання щодо отримання вимірювальної інформації щодо кількісних характеристик при проведенні випробувань. При проведенні робіт з оцінки відповідності сучасних виробів ОВТ на відповідність тактико-технічному завданню замовника, вимоги щодо метрологічного забезпечення (МлЗ) істотно зросли через значне зростання вимог до показників точності визначення параметрів ОВТ; постійне збільшення обсягу й складності вимірювань; підвищення вимог до оперативності та своєчасності вимірювань, швидкодії засобів вимірювань і контролю; необхідність застосування, в ряді випадків, складних ЗВТ, з високими метрологічними характеристиками, а іноді і унікальних та/або заснованих на нових фізичних принципах. Інтеграція України в світові та європейські структури, у тому числі в НАТО та зростання вимог до МлЗ обумовлює актуальність вдосконалення і/або уточнення вимог до МлЗ випробувань, зокрема до допуску до випробувань ЗВТ з ПрЗ, кількість яких останнім часом значно зросла. Мета статті полягає у аналізі нормативної документації та нормативно-правових актів України у сфері метрології та метрологічної діяльності з урахуванням останніх змін та обґрунтування на його основі комплексу заходів щодо допуску засобів вимірювальної техніки з програмним забезпеченням до випробувань виробів озброєння та військової техніки. Проведено аналіз нормативної документації України та рекомендацій міжнародних метрологічних організації щодо вимог до засобів вимірювальної техніки з програмним забезпеченням. Визначено основні узагальнені вимоги, виконання яких доцільно проконтролювати при прийнятті рішення про допуск засобів вимірювальної техніки до експлуатації або випробувань. Виділено загальні правила допуску засобів вимірювальної техніки (ЗВТ) з програмним забезпеченням (ПрЗ) до випробувань виробів озброєння та військової техніки. Для випробувань означених програмних продуктів визначено регламентовані характеристики, а також їх можливі рівні. Визначено специфічні вимоги для ЗВТ з ПрЗ

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

26

Mykhaliuk, Nazar, та Anna Pitalova. "ОСОБЛИВОСТІ КОНСОЛІДАЦІЇ ДАНИХ В УМОВАХ ГЛОБАЛІЗАЦІЇ". Міжнародні відносини, суспільні комунікації та регіональні студії, № 2 (4) (25 жовтня 2018): 49–62. http://dx.doi.org/10.29038/2524-2679-2018-02-49-62.

Повний текст джерела

Анотація:

У статті проаналізовано та описано основні властивості поняття «консолідована інформація». Установлено, що ключовими аспектами поняття «консолідація» є об’єднання, захист, спільна мета, злиття, систематизація, уніфікація, взаємне співробітництво, комплексна інтеграція, зведення, злиття, систематизація, захист через об’єднання та ін. Також визначено дві істотні особливості консолідації інформації, такі як орієнтація на користувача й кооперація між прикладними фахівцями та фахівцями з інформатики. Зазначено, що прикладними завдання консолідації ресурсів є інтеграція інформації й даних, що відбувається під гаслом «інформація – це сервіс»; інтеграція бізнес-процесів, яка полягає в приведенні бізнес-процесів до компонентної структури; інтеграція-консолідація людей передбачає створення консолідованих баз даних про працівників і контрагентів (партнерів), споживачів, забезпечення доступу до інтегрованої інформації кожного окремого учасника бізнес-процесу, забезпечення спільної роботи учасників, віртуальних команд, спільних документообігу, календаря, електронної пошти, дошки оголошень, віртуальних конференцій; інтеграція програмних засобів є найскладнішим завданням, оскільки саме програмні засоби забезпечують інтеграцію решти складових частин; інтеграція апаратних засобів вирішується в комплексі з інтеграцією всіх ресурсів інформаційної системи (апаратури, програмного забезпечення, даних).

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

27

Аралова, Н. І. "Інформаційні засоби для оптимізації процесу відновлення організму спортсменів". Спортивна медицина, фізична терапія та ерготерапія, № 1 (20 квітня 2017): 88–96. http://dx.doi.org/10.32652/spmed.2017.1.88-96.

Повний текст джерела

Анотація:

Мета. Побудова комплексу алгоритмічного та програмного забезпечення для оптимізації процесу відновлення спортсменів за допомогою фармакологічної корекції. Методи: математичного моделювання та оптимізації. Результати. На основі методів математичного моделювання та оптимізації розроблено математичну модель функціональної системи дихання, яку доповнено рівняннями транспорту фармакологічного препарату та глюкози в організмі людини, здійснено її алгоритмічну реалізацію та побудовано комплекс програмного забезпечення для оптимізації вибору процесу відновлення спортсменів. Висновки. Запропоноване програмне забезпечення може надати суттєву підтримку при вирішенні комплексу задач, пов’язаних із відновленням спортсменів, які спеціалізуються у різних видах спортивних єдиноборств, з урахуванням їх здоров’я, рівня розвитку та тренованості, стану основних систем життєдіяльності організму, які лімітують можливість виконання роботи на тлі різноманітних зовнішніх і внутрішніх збурень, а також для реабілітації спортсменів.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

28

Кубатко, А. І., О. В. Кириченко та С. Г. Луценко. "ЕФЕКТИВНІСТЬ ЗАСТОСУВАННЯ КОМПЛЕКСУ ХАТХА-ЙОГИ НА ЗАНЯТТЯХ ІЗ ФІЗИЧНОГО ВИХОВАННЯ СТУДЕНТІВ В УМОВАХ ДИСТАНЦІЙНОГО НАВЧАННЯ". Visnyk of Zaporizhzhya National University Physical education and Sports, № 4 (18 квітня 2022): 40–45. http://dx.doi.org/10.26661/2663-5925-2021-4-05.

Повний текст джерела

Анотація:

Стаття присвячена проблемі збереження та зміцнення здоров’я студентської молоді. Наразі вирішення цієї проблеми полягає у регулярних заняттях із фізичного виховання, які у повсякденному житті більшості студентів є єдиним видом рухової активності. Якісним сервісом надання знань, вмінь та навичок здоров’язбереження для молодого покоління у період епідемії коронавірусу є засоби дистанційного навчання як інноваційної програмної технології. Під час занять з фізичного виховання за допомогою засобів дистанційного навчання у студентів має з’явитися бажання та прагнення до фізичного самовдосконалення, систематичних занять фізичними вправами і повинні сформуватися цінності здорового способу життя. У статті розглянуто застосування комплексу хатха-йоги для студентів у карантинних умовах дистанційного навчання на заняттях із фізичного виховання. Дослідження показали, що ефективність експериментальної програми занять із застосуванням комплексу підготовчих вправ (асан) з хатха-йоги проявляється у більш вираженому поліпшенні показників фізичного здоров’я, фізичної працездатності та покращенні емоційного стану студентів. Підвищення ефективності процесу фізичного виховання, мотивації до занять фізичними вправами потребує використання нових нетрадиційних оздоровчих систем. Аналізуючи методики різних оздоровчих систем, ми дійшли висновку, що оптимальними для здобувачів вищої освіти будуть вправи з хатха-йоги для нормалізації функцій організму. Основною метою хатха-йоги є оздоровлення організму загалом, усунення проблем із зайвою вагою, розкриття можливостей тіла, духовний розвиток. Ще одна перевага – доступність хатха-йоги для людей практично всіх вікових категорій, будь-якої статі, оскільки основою кожного комплексу вправ є продуманість, безпека і всебічна розвиненість. Визначено перспективи використання такої оздоровчої технології у процесі фізичного виховання, основними елементами якої є асани (пози) і пранаяма (комплекс дихальних вправ, що спрямовані на активізацію всієї нейрогуморальної системи організму завдяки штучній гіпоксії, створеній у фазі затримки дихання).

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

29

Гірник, Анатолій Володимирович. "Вітчизняна САПР БудКАД як засіб легалізації програмного забезпечення". New computer technology 8 (22 листопада 2013): 09–11. http://dx.doi.org/10.55056/nocote.v8i1.166.

Повний текст джерела

Анотація:

Основними причинами широкого використання в будівельній галузі неліцензійного програмного забезпечення є низька купівельна спроможність підприємств і організацій галузі, що ускладнює придбання легального програмних продуктів, відсутність негативного ставлення у суспільстві до нелегального використання програмного забезпечення. Особливо це стосується проектних організацій, що експлуатують вартісні програмні комплекси автоматизованого проектування та розрахунків [1].За даними Асоціації «Українське об’єднання проектних організацій», вартість заходів з легалізації (закупівлі ліцензій на програмне забезпечення) в будівельній галузі України сягає 4 млрд. грн. Причому на сьогодні це на 95% імпорт.З метою вирішення проблеми легалізації програмних засобів в проектних організаціях за ініціативою Асоціації «Українське об’єднання проектних організацій» в І кв. 2010 року завершено створення вітчизняної системи автоматизованого проектування об’єктів будівництва (САПР) БудКАД. Розробку системи виконує базова організація з інформаційних технологій Міністерства регіонального розвитку та будівництва України – Державний науково-дослідний інститут автоматизованих систем у будівництві (ДНДІАСБ).Основні принципи, на яких базується вітчизняна САПР БудКАД [2]:– відповідність функціональності САПР стану проектних технологій в будівельній галузі на даний час та їх подальшого розвитку; – забезпечення сумісності креслень з іншими САПР, що використовуються в проектних організаціях та плануються до використання в майбутньому;– забезпечення читання та коригування напрацьованих креслень, в тому числі на застарілих версіях САПР;– максимальна наближеність інтерфейсу користувача до того, що використовується сьогодні на більшості робочих місць проектувальників, щоб уникнути тривалого перенавчання у процесі впровадження САПР БудКАД;– відслідковувавання змін формату файлів DWG, який є внутрішнім форматом САПР БудКАД;– максимальне дотримання вимог ДСТУ та ДБН з будівельного проектування. САПР БудКАД ДНДІАСБ створена на базі платформи IntelliCAD до консорціуму ІТС (IntelliCAD Technology Consortium), який на корпоративних засадах розробляє та підтримує базову платформу. Програмні продукти, створені на цій платформі, широко відомі у світі і поставляються в 80-ти країнах, в тому числі в США, Європі, Японії.За нашими підрахунками, близько 85-90% проектних робіт виконуються сьогодні з використанням двовимірного креслення. Тому, на нашу думку, бюджетна САПР БудКАД стане засобом, який внесе істотний вклад в вирішення проблеми легалізації програмного забезпечення в проектних організаціях будівельної галузі України. Особливо це стосується конструювання та проектування інженерних мереж будівель.Створена Асоціацією «Українське об’єднання проектних організацій» постійно діюча робоча група фахівців САПР проектних інститутів, тестує версії БудКАД, визначає перелік необхідних першочергових доробок, узгоджує технічні вимоги до наступних версій.На сьогодні створений додаток до БудКАД – BudCAD BonusTools, який містить набір додаткових інструментів для виконання проектної документації у відповідності до державних стандартів системи проектної документації для будівництва (СПДС).В перспективних напрямках подальшого розвитку САПР БудКАД: 3D-версія, розширення функціональності СПДС та підтримка інших ДСТУ і ДБН (здійснюється поступово за рішеннями робочої групи Асоціації проектних організацій), інтегрування вітчизняних розробок з автоматизації проектування окремих частин проекту, архітектурний пакет з інформаційною моделлю, вихід на програми будівельних розрахунків та передавання обсягів у кошторисні програми, вбудований інженерний калькулятор.Міністерство регіонального розвитку та будівництва сумісно з Міністерством освіти та науки співпрацюють у сфері впровадження сучасних інформаційних технологій в будівництві в учбовий процес навчальних закладів будівельного профілю. Учасникам конференції роздаємо учбову версію САПР БудКАД та проводимо тренінг з її первинного освоєння.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

30

Humeniuk, Iryna. "КІНЦЕВИЙ РЕЗУЛЬТАТ НАВЧАННЯ В ТЕОРІЇ ТА ПРАКТИЦІ ВИКЛАДАННЯ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ ЗА ПРОФЕСІЙНИМ СПРЯМУВАННЯМ". Mountain School of Ukrainian Carpaty, № 23 (24 листопада 2020): 5–13. http://dx.doi.org/10.15330/msuc.2020.23.5-13.

Повний текст джерела

Анотація:

Стаття присвячена розкриттю теоретичних і практичних аспектів формулювання кінцевих результатів навчання з врахуванням глобальних освітніх тенденцій. Метою статті є формування теоретичного уявлення про кінцевий результат навчання курсу «Українська мова за професійним спрямуванням» в педагогічних закладах вищої освіти. Для досягнення мети окреслено низку завдань: визначення функціонального навантаження попереднього формулювання результатів навчання; з’ясування показників якісно сформульованих результатів навчання; порівняльний аналіз програмних результатів навчання української мови за професійним спрямуванням в освітніх програмах вибірки ЗВО та оцінка їх відповідності цілям навчальної програми курсу.У процесі дослідження використано комплекс методів: теоретичні – метод рефлексивного і порівняльного аналізу (для з’ясування сутності поняття «результати навчання»); методи візуалізації та узагальнення – для визначення показників якісно сформульованих результатів навчання і побудови матриць; методи математично-статистичної обробки – для формування уявлення про змістовий потенціал української мови за професійним спрямуванням, відображений у програмних результатах навчання.На основі структурних відмінностей навчальних цілей від результатів навчання наголошено на необхідності чіткого формулювання останніх та виділено їх функціональне навантаження. Визначено показники якісно сформульованих результатів навчання: орієнтування на студента; відповідність цілям навчальної програми; зосередженість на продуктах навчання; чіткість формулювання; кількісна відповідність змісту й ресурсам дисципліни; реалістичність; придатність для вимірювання й оцінювання. Проведено кількісний та якісний аналіз програмних результатів навчання в освітніхпрограмах вибірки педагогічних ЗВО, в результаті якого виявлено окремі неточності в їх формуванні та необхідність конкретизації оцінюваних результатів навчання на рівні кожної дисципліни.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

31

Dolynska, Olesia. "Особливості використання регіонального компоненту у підготовці студентів спеціальності 242 «Туризм»". Педагогічний дискурс, № 30 (4 червня 2021): 56–62. http://dx.doi.org/10.31475/ped.dys.2021.30.07.

Повний текст джерела

Анотація:

Розглянуто використання регіонального компоненту у підготовці студентів спеціальності 242 «Туризм». Унікальність освітньої програми полягає у розвитку туристичної діяльності в умовах розвитку територіальних громад Хмельниччини. Регіональний компонент представлений в дисциплінах. Розвиток регіонального туристичного комплексу відбувається під впливом взаємодії економічних, соціальних, природних, екологічних чинників. Регіональний туристичний комплекс Хмельницької області має у складі 58 точкових елементів територіальної структури та 2 дисперсні туристичні кущі з вузлами в містах Кам’янець-Подільський і Хмельницький. На території регіону функціонує 18 моно- і 17 біфункціональних туристичних пунктів та 1 моно- і 10 біфункціональних центрів, а також 1 моно- і 2 біфункціональні кластери. Вказано головні галузеві напрями перспективного розвитку туризму, проблеми у розвитку туристичного комплексу Хмельниччини. Ці знання є важливими у підготовці студентів спеціальності 242 «Туризм».

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

32

Гафіяк, Алла, та Анатолій Мірошніченко. "РОЗРОБКА СКЛАДОВИХ КОМПЛЕКСУ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ СИСТЕМИ ФОРМУВАННЯ ПРОФЕСІЙНОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ ФАХІВЦІВ З ІНФОРМАЦІЙНО-КОМУНІКАЦІЙНИХ ТЕХНОЛОГІЙ". Збірник наукових праць Національної академії Державної прикордонної служби України. Серія: педагогічні науки 19, № 4 (8 травня 2020): 86–101. http://dx.doi.org/10.32453/pedzbirnyk.v19i4.259.

Повний текст джерела

Анотація:

Стаття присвячена аналізу і дослідженню формування професійної компетентності фахівців з інформаційно-комунікаційних технологій в умовах розвитку індустрії інформаційних технологій. Мета статті є розробка комплексу забезпечення системи формування професійної компетентності фахівців з інформаційно-комунікаційних технологій. Поставлена мета визначила завдання: проаналізувати актуальні проблеми професійної підготовки ІТ-фахівців; провести аналіз структур даних високого рівня разом із динамічною семантикою та динамічним зв’язуванням; проаналізувати можливості використання високорівневого відкритого Python-фреймворку (програмного каркасу) для розробки веб-систем; дослідити особливості програмних засобів навчального призначення та можливості створення віртуального оточення; визначити подальші напрями використання ІТ-технологій у навчальному процесі.У результаті проведеного дослідження було: проаналізовано досвід українських та закордонних науковців з підготовки фахівців в умовах розвитку інформаційних технологій та досліджено шляхи їх вирішення; обґрунтовано шляхи використання інформаційно-комунікаційних технологій у навчальному процесі; проаналізовано роль комп’ютерних технологій в університетах України та закордоном; досліджено види інноваційних методів навчання з використанням сучасних технологій; розглянуто програмні засоби навчального призначення, проаналізовано можливості створення власних розробок для задоволення навчальних потреб; проаналізовано основні напрямки застосування в навчальному процесі комп’ютерних технологій; визначено особливості використання інформаційних і телекомунікаційних технологій в освіті, а також розроблено комплекс забезпечення системи формування професійної компетентності фахівців з інформаційно-комунікаційних технологій. Використаний метод створення бази даних має переваги в гнучкому використанні встановлення зв’язків між її об’єктами, та запобігаю розширенню бази даних завдяки посиланню на інший об’єкт, а не створення його.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

33

Снігур, O. "Інструменти програмної інженерії призначені для забезпечення процесів життєвого циклу програмного забезпечення." COMPUTER-INTEGRATED TECHNOLOGIES: EDUCATION, SCIENCE, PRODUCTION, № 44 (2 листопада 2021): 149–56. http://dx.doi.org/10.36910/6775-2524-0560-2021-44-23.

Повний текст джерела

Анотація:

У статті розкрито інструменти програмної інженерії призначені для забезпечення процесів життєвого циклу програмного забезпечення. Визначено етапи еволюції методів та методологій застосовуваних для розробки та підтримки процесів життєвого циклу програмного забезпечення. Схематично представлено еволюцію методів та методологій застосовуваних для розробки та підтримки процесів життєвого циклу програмного забезпечення. Виділено чотири етапи еволюційного циклу: модель водоспаду (послідовна), модель фонтану (зворотна), ітеративна еволюційна модель, швидка комплексна модель розробки програмного забезпечення. Наголошено, що у зв’язку зі стрімким розвитком ІТ сфери практично для кожної фази життєвого циклу розробки програмного забезпечення були розроблені інструменти програмної інженерії. Для багатьох етапів існує велика кількість інструментів, які виконують ті ж або подібні функції. Деякі інструменти надають засоби, які охоплюють багато різних етапів, інші зосереджені на певному виді завдання, технології, мові чи проблемі розробки програмного забезпечення. Запропоновано граф функціональної приналежності кожного виду інструментів програмної інженерії до певного процесу життєвого циклу програмного забезпечення. Що дозволило візуально відстежити пристосованість кожного окремого виду інструментів до часового проміжку певного етапу. Описано набір інструментів і методів програмної інженерії для проектування програмного забезпечення, що допомагає забезпечити високу якість програм, відсутність помилок і простоту в обслуговуванні програмних продуктів та зазначається, що окреслена низка інструментів застосовується до аналізу, проектування та інженерних інструментів, але іноді використовується для позначення всіх інтегрованих програмних засобів, розгорнутих у проекті. Наголошено, що незважаючи на інтегральність, структурованість та універсальність багатьох інструментів програмної інженерії та масштабність послуг, які надаються ними, не завжди вони однаково застосовуються продавцями та їх дослідниками, за рахунок наявності специфічних приналежностей.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

34

Яцків, Ярослав Степанович, та Юлія Володимирівна Діденко. "Наукові основи функціонування та забезпечення умов розвитку науково-видавничого комплексу НАН України на 2021—2025 роки". Visnik Nacional noi academii nauk Ukrai ni, № 11 (18 листопада 2021): 55–60. http://dx.doi.org/10.15407/visn2021.11.055.

Повний текст джерела

Анотація:

Зважаючи на позитивні результати, отримані за цільовою комплексною програмою НАН України «Створення та розвиток науково-видавничого комплексу НАН України» у 2016—2020 рр., та з огляду на необхідність подальшого розвитку науково-видавничої справи Президія НАН України на період 2021—2025 років затвердила нову цільову комплексну програму НАН України «Наукові основи функціонування та забезпечення умов розвитку науково-видавничого комплексу НАН України». Нову програму спрямовано на ефективне забезпечення потреб Академії у підготовці та виготовленні високоякісної наукової видавничої продукції, а також на реалізацію шляхів вирішення окреслених у ній організаційних і науково-методичних завдань. У статті висвітлено основні засади функціонування зазначеної програми та перші отримані результати.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

35

Chernetchenko, D. V., M. P. Motsnyj, N. P. Botsva, О. V. Elina та M. M. Milykh. "Автоматизована система реєстрації біоелектричних потенціалів". Biosystems Diversity 21, № 2 (12 листопада 2013): 70–75. http://dx.doi.org/10.15421/011312.

Повний текст джерела

Анотація:

Розроблено апаратно-програмний комплекс автоматизованої системи реєстрації біоелектричних потенціалів на базі USB-пристрою з подальшою обробкою оцифрованих сигналів на ПК. Запропоновано універсальну схему реєстрації біопотенціалів, яка дозволяє проводити експериментальні дослідження як в умовах окремого впливу на досліджуваний об’єкт холодової, теплової, фото- та електростимуляції, так і в умовах різноманітних комбінацій вказаних впливів. Клієнтська частина програми забезпечує візуалізацію, кількісний аналіз і збереження отриманих результатів у базі даних. Засобами комплексної автоматизованої системи зафіксовано біоелектричні потенціали листя кукурудзи у відповідь на теплові стимули. Охарактеризовано динаміку вказаних потенціалів, кількісно оцінено рівень потенціалів стабілізації. На базі отриманих експериментальних даних визначено параметри математичної моделі процесів генерації електричних імпульсів у клітині.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

36

Kindrat, Pavlo, та Vadym Kindrat. "Інформаційно-аналітичний комплекс оцінювання у фізичному вихованні". Physical education, sport and health culture in modern society, № 2(54) (1 липня 2021): 19–24. http://dx.doi.org/10.29038/2220-7481-2021-02-19-24.

Повний текст джерела

Анотація:

Актуальність теми дослідження. Упровадження сучасних інформаційних технологій у навчальний процес покликане автоматизувати рутинну діяльність та підвищити якість сприйняття отримуваної інформації. Розкриття повного потенціалу застосування інформаційно-комунікаційних технологій у фізичному вихованні потребує доповнення навчальних матеріалів аналітичними комплексами, орієнтованими на допомогу в здій- сненні поточного моніторингу фізичного стану учнів й приведення навчального навантаження у відповідність до їхніх можливостей. Мета дослідження – установлення методичного підґрунтя та ключових засад функціонування інформаційно-аналітичного комплексу оцінювання показників фізіологічного розвитку учнів і їхньої фізичної підготовленості в процесі фізичного виховання. Методи дослідження – аналіз науково- методичної літератури, абстрагування, синтез й узагальнення. Результати роботи. Визначення інформаційно- аналітичного комплексу оцінювання у фізичному вихованні як зручного інструменту діагностики фізичного розвитку учнів та індивідуалізації навчального процесу, зумовлює необхідність застосування в ньому алгорит- мів, що ґрунтуються на математичних моделях і реалізовуються через інтуїтивно-зрозумілий програмний інтерфейс. Для забезпечення функціонального наповнення цього комплексу в ньому виокремлено три підсистеми: програмне втілення математичних моделей, базу даних кінцевих і проміжних результатів, систему візуалізації отриманих результатів. За основу й перший етап створення комплексу запропоновано обрати моніторинг фізичного розвитку та фізичної підготовленості як таких, що представляють найбільший інтерес в парадигмі фізичного виховання. Урахування представлених у науково-методичній літературі методик обчис- лень зазначених параметрів дало змогу розробити схему модулів оцінювання, а також установити взаємозв’язки між вихідними антропометричними та фізіологічними параметрами учнів. Ключові висновки. Результатом реалізації інформаційно-аналітичного комплексу стає можливість здійснювати індивідуальну оцінку гармоній- ності фізіологічного розвитку учнів, їхньої фізичної підготовленості, прогнозування оптимальних результатів підсумкових випробувань, виходячи з їх антропометричних даних та функціонального стану серцево-судинної й дихальної систем. Обґрунтовані переваги й недоліки запропонованої моделі інформаційно-аналітичного комплексу дали змогу встановити перспективні напрями його подальшого вдосконалення, зокрема узгодження та усунення неточностей у наявних методиках оцінювання фізичної підготовленості й фізичного розвитку учнів, удосконалення застосованих оцінних та прогностичних моделей.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

37

Моркун, В. С., І. А. Котов, О. Ю. Сердюк та І. А. Гапоненко. "Подання знань в інтелектуальних системах автоматизації керування енергосистемами гірничо-металургійного комплексу в умовах невизначеності". ВІСНИК СХІДНОУКРАЇНСЬКОГО НАЦІОНАЛЬНОГО УНІВЕРСИТЕТУ імені Володимира Даля, № 4(268) (10 червня 2021): 40–48. http://dx.doi.org/10.33216/1998-7927-2021-268-4-40-48.

Повний текст джерела

Анотація:

У статті розглянута проблема урахування невизначеності інформації для побудови баз знань в системах підтримки рішень оперативного керування режимами електроенергетичних систем. Обґрунтовано, що формулювання логіки управління проводиться, переважно, на рівні якісних уявлень і понять. Останні можуть бути формалізовані у вигляді логіко-лінгвістичних моделей, які повинні розглядатися з точки зору теорії нечітких множин і лінгвістичних змінних. Проведено аналіз існуючих підходів до подання та обробки нечітких знань про керування енергосистем гірничо-металургійного комплексу. Обґрунтовано підхід до подання інкорпорації різних форм репрезентації професійних онтологій на базі нечіткої логіки. Методи дослідження полягають у використанні апарату нечіткої логіки, формальних мов, теорії систем штучного інтелекту і систем підтримки рішень. Реалізовано програмний комплекс системи підтримки рішень для автоматизації диспетчерського оперативного керування нормальними і аварійними режимами енергосистеми гірничо-металургійного комплексу. Запропонована схема впровадження системи підтримки прийняття рішень в середу діючої автоматизованої системи диспетчерського керування енергосистем. Розроблено нову структуру компонування ядра системи підтримки прийняття рішень.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

38

Лопаткін, Роман Юрійович, Віктор Вікторович Купрієнко, Роман Леонідович Пелепей, Віталій Анатолійович Іващенко та Сергій Миколайович Ігнатенко. "Програмно-апаратний комплекс для комп’ютеризації навчального експерименту". Theory and methods of e-learning 1 (11 листопада 2013): 137–39. http://dx.doi.org/10.55056/e-learn.v1i1.146.

Повний текст джерела

Анотація:

Розроблено програмно-апаратний комплекс (ПАК) для реєстрації і обробки фізичних величин для проведення навчального і наукового експерименту. ПАК призначений для проведення демонстраційного і фронтального експерименту, лабораторних та практичних робіт, робіт фізичного практикуму відповідно до чинних навчальних програм МОН України для загальноосвітніх навчальних закладів (12-річна школа) з природничих дисциплін (фізика, хімія і біологія).

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

39

Pohorielov, Mykhailo. "Проєктування електронного навчально-методичного комплексу «Конструкція автомобіля» для фахової підготовки майбутніх викладачів професійного навчання в галузі транспорту". Освітній вимір 55 (10 грудня 2020): 358–67. http://dx.doi.org/10.31812/educdim.v55i0.4374.

Повний текст джерела

Анотація:

У статті проаналізовано сутність поняття «електронний навчально-методичний комплекс» і визначено його структуру, яка складається із взаємопов’язаних компонентів, що забезпечують процес засвоєння й закріплення навчальних відомостей та реалізацію автоматизованого педагогічного моніторингу. Визначено основні дидактичні принципи проєктування електронних навчально-методичних комплексів, зокрема: науковості, наочності, доступності та посильності, систематичності та послідовності, міцності одержаних знань, проблемності, самостійності і активності навчання. Схарактеризовано основні вимоги до електронних навчальних програмних засобів, які були враховані також при створенні ЕНМК «Конструкція автомобіля»: науковість змісту, цілеспрямованість, відкритість, забезпечення мотивації, індивідуалізація навчання, креативність тощо. Описано чотири етапи проєктування ЕНМК з дисципліни «Конструкція автомобіля», який складається з навчально-методичного, контрольно-діагностичного та інформаційно-пошукового модулів, має відносно стійкий засіб зв’язку між ними й забезпечує системність процесу навчання студентів шляхом додаткового самостійного або дистанційного засвоєння навчального матеріалу за допомогою комп’ютера. Зауважено, що реалізація в програмних засобах навчального призначення можливостей сучасної комп’ютерної графіки, різноманітних засобів наочності формує та розвиває майбутніх викладачів професійного навчання наочно-образний вид мислення; використання ЕНМК сприяє формуванню інформаційної культури студентів, готовності до широкого застосування засобів ІКТ у майбутній професійній діяльності.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

40

Droniuk, I. M., та O. Yu Fedevych. "ПРОГРАМНИЙ КОМПЛЕКС МОНІТОРИНГУ ТА ПРОГНОЗУВАННЯ ТРАФІКУ ПОТОКУ В СЕГМЕНТІ КОМП'ЮТЕРНОЇ МЕРЕЖІ". Scientific Bulletin of UNFU 25, № 10 (29 грудня 2015): 295–301. http://dx.doi.org/10.15421/40251045.

Повний текст джерела

Анотація:

Розроблено програмний комплекс, який призначений для моніторингу, визначення та прогнозування змін параметрів трафіку потоку в єдиному домені колізій у сегменті комп'ютерної мережі. Розроблено математичну модель на основі диференціальних рівнянь коливного руху та реалізовано прогнозування трафіку потоку. Спираючись на результати прогнозування трафіку потоку в сегменті комп'ютерної мережі і максимально допустиме завантаження вузлового обладнання сегменту комп'ютерної мережі, реалізується адаптивне управління вузловим обладнанням для запобігання втратам пакетів даних.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

41

Смолій, В. М., та Н. В. Смолій. "Дослідження електричної напруженості і напруги полого циліндру". ВІСНИК СХІДНОУКРАЇНСЬКОГО НАЦІОНАЛЬНОГО УНІВЕРСИТЕТУ імені Володимира Даля, № 2 (266) (13 березня 2021): 35–39. http://dx.doi.org/10.33216/1998-7927-2021-266-2-35-39.

Повний текст джерела

Анотація:

У статті розглянуто одним з напрямків вдосконалення проектування електронних пристроїв, а саме: моделювання електричної напруженості і напруги елементів (окремий випадок: об’єкт представлено у вигляді полого циліндру), побудова математичного описання та адекватної математичної моделі для інтегрування в систему підтримки прийняття рішень проектування електронних схем. Для дослідження поведінки напруженості і напруги в залежності від значень внутрішнього і зовнішнього радіусу в полому циліндрі нескінченної довжини запропонована система моніторингу. Для реалізації такої системи слід розробити математичне описання (спирається на теорему Гауса), програму моделювання (в тому числі здійснює перевірку адекватності запропонованого математичного описання) та програмний комплекс, інтегрований в систему моніторингу. При розробці математичної моделі було розглянуто об’єкт у вигляді полого циліндру нескінченної довжини. У середовищі програмування Def-C++ на мові С було написано програму для обчислень напруженості і напруги полого циліндру. Для побудови графіків залежностей отриманих числових характеристик було використано середовище технічних розрахунків MatLab. Адекватність моделі визначається відношенням дисперсії адекватності моделі до дисперсії відтворюваності (F-статистика). Відношення дисперсії адекватності до дисперсії відтворюваності менше табличного значення критерію Фішера для певного рівня значущості та ступенів свободи, отже гіпотеза вірна (запропоноване математичне описання і програми моделювання є адекватними). Була досліджена поведінка значень напруженості і напруги в залежності від значень внутрішнього і зовнішнього радіусу в полому циліндрі нескінченної довжини і помічені наступні особливості: чим більша товщина «кільця» циліндра, тим більше напруга «розходиться» від 0 на проміжку 0: 1(внутрішній радіус), але розходження на цьому проміжку не залежить від відстані внутрішнього кільця від осі циліндру. Було розроблено систему моніторингу електричної напруженості і напруги, яка складається з наступних компонентів: математичне описання (спирається на теорему Гауса), програма моделювання (в тому числі здійснює перевірку адекватності запропонованого математичного описання) та програмний комплекс, інтегрований в систему моніторингу.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

42

Коновалов, Дмитро Вікторович, Роман Миколайович Радченко, Сергій Георгійович Фордуй, Фелікс Володимирович Царан, Віктор Павлович Халдобін та Артем Вікторович Грич. "Моделювання та програмний комплекс для дослідження функціонування ежектора в змінних режимах". RADIOELECTRONIC AND COMPUTER SYSTEMS, № 3 (5 жовтня 2021): 37–47. http://dx.doi.org/10.32620/reks.2021.3.04.

Повний текст джерела

Анотація:

One of the current directions of development of modern energy-saving and energy-efficient technologies for ship and stationery (including municipal) energy is the use of ejector refrigeration machines, which can be used for air conditioning systems together with an absorption refrigeration machine (cascade cycle) or vapor compressor refrigeration machine as part of cogeneration or trigeneration units. Such circuit solutions can be used together with ensuring the rational organization of work processes in the main elements of the refrigeration machine, in particular in the jet device - ejector, the appropriate design of which, in turn, will further increase the thermal coefficient. Improving the design of the ejector is a rather complex and long process and does not always give positive results. It is primarily because many tests are required on full-scale models. Therefore, computer simulation of the ejector operation at different variable input parameters, considering the geometric characteristics of the flow part and variable mode characteristics during operation is more attractive in terms of finding options for rational (optimal) design. The paper presents the results of software development for modeling hydrodynamic processes in the flowing part of the ejector, considering the variable operating modes of the ejector refrigeration machine. The existing method for calculating the pressure and circulation characteristics of jet devices is used. The developed software complex "RefJet" in the design mode defines the maximum achievable coefficients of ejection of a jet ejector. In the simulation mode - provides determination of the ejection coefficients of the already designed (certain sizes) ejector at variable values of pressure at the inlet and outlet in specific operating conditions, considering its operation at the limit and partial modes. The work of the software package was tested in the development and analysis of circuit solutions of ejector refrigeration machines as part of the heat recovery circuits of three-generation units based on internal combustion engines and gas turbine engines.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

43

Дорошенко, Юрій Олександрович. "Післямова до міжнародного науково-практичного фестивалю «САПР Allplan у архітектурі і будівництві»". New computer technology 11 (22 листопада 2013): 199–202. http://dx.doi.org/10.55056/nocote.v11i1.165.

Повний текст джерела

Анотація:

У Інституті аеропортів Національного авіаційного університету (Київ, Україна) з 22 по 26 квітня 2013 року відбувся Міжнародний науково-практичний фестиваль «САПР Allplan у архітектурі і будівництві». Організували й провели цей масштабний захід кафедра архітектури НАУ (завідувач Ю. О. Дорошенко) та Центр компетенцій в Україні (директор Ю. О. Смирнов) фірми Allbau Software GmbH (Берлін, Німеччина).Головна мета фестивалю – актуалізація багатоаспектної проблеми формування фахово-інформатичної компетентності архітекторів і інженерів-будівельників та визначення одного з шляхів її розв’язання – навчання архітектурно-будівельних ІКТ-технологій на основі САПР Allplan у системі вищої та післядипломної освіти.Зазначена мета конкретизована у низці похідних задач, серед яких – виявлення закладів і організацій, де активно використовується програма Allplan; визначення сфер та рівня застосування програми; порівняння ефективності використання програми Allplan з іншими САПР; накопичення, узагальнення і обмін практичним досвідом щодо використання програми Allplan у архітектурній і будівельній практиці та наявним педагогічним досвідом і методичними наробками з освітньої практики; консолідація користувачів програми Allplan з різних сфер діяльності; колективне виявлення проблемних аспектів і вироблення обґрунтованих рішень щодо розширення сфери і рівня використання програми Allplan у архітектурі, будівництві і освіті.Предметна область проведеного фестивалю інтегрувала сфери архітектурного проектування, будівництва і експлуатації будівель і споруд, а також дизайну архітектурного середовища з використанням архітектурно-будівельних інформаційних технологій на основі САПР Allplan та відповідної професійної освіти зі створенням інформаційно-освітнього середовища на основі сучасних ІКТ, ядром яких є САПР Allplan. При цьому особлива увага зверталася на опрактичнення змісту архітектурно-будівельної освіти у плані формування у студентів належної фахово-інформатичної компетентності шляхом опанування роботи у середовищі професійних інструментальних програмних засобів, насамперед, САПР Allplan.Головними інтегральними цілями Фестивалю були визначені:– окреслення кола архітектурно-будівельних задач, для розв’язання яких використовується чи може бути використана САПР Allplan;– виявлення організацій і закладів, де активно використовується САПР Allplan;– здійснення на основі наявного практичного досвіду порівняльного аналізу ефективності використання САПР Allplan з іншими функціонально подібними програмами;– демонстрація і поширення архітектурно-будівельних інформаційних технологій на основі САПР Allplan;– виявлення і поширення навчальних програм і освітніх технологій, орієнтованих на опанування студентами роботи у середовищі САПР Allplan як ключового інструментального програмного засобу архітектурно-будівельних інформаційних технологій;– створення передумов для широкого впровадження САПР Allplan у навчальний процес ВНЗ, де готують архітекторів і інженерів-будівельників;– збирання, узагальнення і поширення досвіду використання САПР Allplan на виробництві та в освіті шляхом його обговорення на семінарі і круглому столі та видання збірника матеріалів;– інформування користувачів САПР Allplan щодо функціональних можливостей нових версій програмних продуктів комплексу і підвищення їхньої кваліфікації;– здійснення початкового навчання користувачів САПР Allplan;– організація полілогу, дискусії, обговорення полемічних питань щодо концептуальних основ здійснення навчального процесу для опанування сучасних ІКТ та відповідних інструментальних програмних засобів; управління розвитком, ефективністю і якістю такого навчання; впровадження інноваційних педагогічних технологій та реалізація неперервної професійної освіти.У рамках фестивалю були проведені такі заходи: майстер-клас, семінар, круглий стіл, семінар користувачів Allplan, навчальний базовий практикум користувача-початківця Allplan, підведення підсумків, прийняття рішення та вручення сертифікатів.Фестиваль розпочався з майстер-класу, де впродовж трьох годин провідні фахівці Центру компетенцій Максим Дарич, Євген Дегтярьов та Андрій Баранецький продемонстрували функціональні можливості програмного комплексу Allplan та свою фахову майстерність. У майстер-класі взяли участь гості з різних архітектурно-будівельних внз України, Росії, Білорусі, Казахстану, викладачі Інституту аеропортів, студенти-архітектори і студенти-будівельники 4-го та 5-го курсів НАУ.У другий день фестивалю відбувся його ключовий захід – науково-методичний семінар, присвячений висвітленню і обговоренню питань, пов’язаних з різними аспектами впровадження САПР Allplan у архітектурне проектування і будівництво, а також проблемних питань і наявного досвіду інформатизації вищої архітектурної та інженерно-будівельної освіти на основі САПР Allplan.Тематично-змістова спрямованість роботи семінару була окреслена такими пріоритетними напрямками:– інформатизація архітектурно-будівельної освіти на основі Allplan;– практичний досвід застосування САПР Allplan у архітектурному проектуванні, будівельному конструюванні та будівництві;– міжпрограмний інтерфейс Allplan з іншими САПР;– інтегрована лінія проектування Allplan–САПФІР–ЛІРА;– порівняльний аналіз інтерфейсу, інструментальних засобів, технологічних можливостей та організації даних Allplan з іншими САПР;– розробка, ресурсне забезпечення і впровадження у практику «хмарних технологій» на основі САПР Allplan;– практичний досвід базової і професійної інформатичної підготовки майбутніх архітекторів і будівельників;– формування фахово-інформатичної компетентності майбутнього архітектора та інженера-будівельника на основі САПР Allplan;– дидактичне забезпечення впровадження САПР Allplan у навчальний процес старшої профільної школи, ПТНЗ та вищої освіти;– методичні особливості (відбір змісту, вибір організаційних форм і дидактичних методів, розробка і застосування мультимедійної наочності) навчання інформатичних технологій на основі САПР Allplan.Матеріали семінару Міжнародного науково-практичного фестивалю «САПР Allplan у архітектурі і будівництві», видрукувані окремим збірником [1], будуть корисними для студентів ВНЗ архітектурно-будівельного спрямування, аспірантів, наукових та педагогічних працівників, практикуючих архітекторів та інженерів-будівельників.Проведений фестиваль «САПР Allplan у архітектурі і будівництві» продемонстрував свою суспільну корисність і важливість для модернізації та підвищення якості вищої архітектурно-будівельної освіти в країнах СНД, популяризації програми Allplan та поширення сфери її застосування у архітектурній та будівельній практиці. Подібних спеціалізованих науково-практичних заходів (наскільки нам відомо) в країнах СНД допоки ще не проводилося. Цей фестиваль став першим. З нього розпочалися процеси узагальнення наявного досвіду практичного використання програми Allplan як інструментального засобу ефективного розв’язання комплексних задач архітектури і будівництва, консолідації викладачів, які використовують САПР Allplan у навчальному процесі, обміну накопиченим освітнім досвідом, визначення перспектив застосування і ефективного рекламування САПР Allplan, що дасть змогу ширше використовувати цей багатофункціональний програмний комплекс у навчанні майбутніх архітекторів і інженерів-будівельників.Оскільки проведений фестиваль перш за все має освітню спрямованість, то може розглядатися як своєрідна новітня педагогічна інноваційна технологія, яка здатна забезпечити швидкий і ефективний творчий прорив свідомості його учасників до інноваційних ідей і концепцій в архітектурі і будівництві XXI століття. Успішне проведення фестивалю створило підстави для організації в Інституті аеропортів НАУ навчально-впроваджувального Центру інформаційних архітектурно-будівельних технологій на базі САПР Allplan, потреба у якому в Україні давно назріла. Задачами такого Центру буде здійснення практичного навчання і підвищення кваліфікації викладачів, архітекторів і інженерів-будівельників у галузі архітектурних, дизайнерських і будівельних інформатичних технологій на базі САПР Allplan, розробка необхідного навчально-методичного забезпечення (навчальних програм, лабораторних практикумів, навчальних посібників, методичних вказівок, сертифікаційно-кваліфікаційних тестів тощо) та інноваційних технологій навчання і навчальних тренінгів, конструювання, наукове обґрунтування і перевірка нових ефективних технологій архітектурного проектування і будівельного конструювання на базі САПР Allplan.За рішенням учасників фестивалю започатковано щорічне проведення таких комплексних заходів, де відбуватиметься територіальна і галузева фіксація використання САПР Allplan, аналіз реальної ситуації та колективне вироблення перспективних рішень. Серед головних перспективних задач – залучення студентської молоді до опанування інформатичних архітектурно-будівельних технологій на основі Allplan та міжпрограмного інтерфейсу провідних САПР. У контексті інформатизації архітектури, будівництва і освіти та підвищення їх якості і ефективності.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

44

ШУМІНСЬКИЙ, В. Д., С. В. СТЕПАНЧУК, І. Ю. СЛОБОДЯНІК, Н. В. СТЕПАНЧУК та С. М. КОСТЕЦЬКА. "ОЦІНКА СТІЙКОСТІ СХИЛУ ТА ГІДРОГЕОЛОГІЧНОГО РЕЖИМУ НА ПЕРІОД БУДІВНИЦТВА ТА ЕКСПЛУАТАЦІЇ АДМІНІСТРАТИВНО-ГРОМАДСЬКОГО КОМПЛЕКСУ ПО ВУЛ. І. МАЗЕПИ, 1 В М. КИЄВІ". Наука та будівництво 18, № 4 (9 травня 2019): 50–59. http://dx.doi.org/10.33644/scienceandconstruction.v18i4.57.

Повний текст джерела

Анотація:

Ущільнення забудови сучасних мегаполісів примушує здійснювати будівництво на територіях зі складними рельєфом, інженерно-геологічними умовами і небезпечними геологічними процесами.На прикладі проектування адміністративно-громадського комплексу виконана оцінка стійкості схилу прилеглої території в період будівництва та впливу гідрогеологічного режиму на комплекс після завершення будівництва, а також визначено приток води в котлован та фільтраційні параметри підземного потоку на майданчику будівництва.Оцінка стійкості схилу виконувалась з урахуван-ням будівництва адміністративно-громадського комплексу для природного стану ґрунтів та при повному їх водонасиченні.Розрахунок притоку води в котлован заснований на теорії фільтрації, що розроблена Н.Н. Павловським.Фільтраційна міцність ґрунту при виході ґрунтових вод в котлован оцінюється на основі розрахунків та експериментальних досліджень ґрунтів при діючих на майданчику будівництва градієнтах напору та особливостей конструкцій.З ціллю аналізу впливу комплексу після закінчення будівництва на гідрогеологічний режим виконано чисельне моделювання руху підземних вод. Моделювання виконувалосьза допомогою обчислювальної програми, що розраховує тримірний фільтраційний потік, баланс водних мас, масоперенос та дозволяє визначити всі необхідні параметри ґрунтового потоку, а також побудувати карту гідроізогіпс для існуючих рівнів ґрунтових вод та їх прогнозованого підйому на 1,5 м та візуалізувати отримані результати. Ці розрахунки дозволяють оцінити можливість підтоплення існуючих будівель на прилеглій території в результаті виникнення «баражного ефекту», що викликаний заглибленням підземної частини комплексу нижче рівня ґрунтових вод.Представлені результати досліджень можуть бути використані при прийнятті технічних рішень щодо підвищення стійкості схилу з урахуванням будівництва, а також вибору конструктивних методів захисту від фільтраційного випору ґрунту в котловані при будівництві та захисту фундаментів і підземних конструкцій від підтоплення підземними водами в результаті зміни гідрогеологічного режиму.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

45

Моркун, В. С., І. А. Котов, О. Ю. Сердюк та І. А. Гапоненко. "Автоматизація керування енергетичними системами на основі процесу інтерпретації метаправил бази знань інтелектуальної системи". ВІСНИК СХІДНОУКРАЇНСЬКОГО НАЦІОНАЛЬНОГО УНІВЕРСИТЕТУ імені Володимира Даля, № 2 (266) (13 березня 2021): 26–34. http://dx.doi.org/10.33216/1998-7927-2021-266-2-26-34.

Повний текст джерела

Анотація:

У статті розглянута проблема побудови інтелектуальної програмної системи, реактивної по відношенню до подій зовнішнього середовища, для автоматизації управління режимами енергосистем. Модель реактивної тригерної системи підтримки рішень інтерактивно пов'язана як з станами компонентів енергосистеми, так і з діями користувача-оператора. Обґрунтоване, що теоретична розробка та впровадження програмного комплексу тригерної системи підтримки прийняття рішень в середу автоматизованої системи диспетчерського керування енергосистеми є актуальною науково-технічною проблемою. Методи дослідження полягають в застосуванні автоматної моделі станів функціонування автоматизованої програмної системи підтримки рішень. Для схеми станів реалізована автоматна модель функціонування з конкретизацією семантики станів, транзакцій і тригерів. У статті приведена схема трансляції програми тригерних транзакцій метаправил в байт-код інтерпретатора. Приведені результати інтерпретації метаправил бази знань інтелектуальної системи.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

46

Кудін, Анатолій Петрович, та Олексій Юрійович Кас’яненко. "Мультимедійний комплекс «диктант» для дистанційного навчання". New computer technology 4 (31 жовтня 2013): 37–38. http://dx.doi.org/10.55056/nocote.v4i1.19.

Повний текст джерела

Анотація:

На даний час в Україні ситуація із знанням і використанням ділової української мови у технічних вищих навчальних закладах знаходиться на незадовільному рівні [1; 2]. Існуючі ресурси Інтернет, присвячені даній тематиці, не дають навчальних можливостей для користувачів, а обмежуються довідковою інформацією [2; 3]. Така сама ситуація і в сегменті off-line мультимедіа: всі лінгвістичні продукти присвячені іноземним мовам. Навчальних мультимедійних комплексів з української мови, на сьогоднішній день, не існує взагалі.Мета цієї роботи – розкрити можливості мультимедійного комплексу «Диктант», розробленого в Інституті дистанційного навчання НПУ імені М.П. Драгоманова.Мультимедійний комплекс (ММК) призначений для навчання осіб, які володіють основами комп’ютерної грамотності, грамотно писати українською мовою.До складу цього комплексу входять: клієнтська програма та програм для наповнення файлів-даних ММК.Робота клієнтської програми починається з вікна «Авторизація», де проходить ідентифікація користувача, що потрібна для здійснення індивідуальної роботи користувачів з комплексом.Структурно комплекс поділено на дві частини «Навчаюча» і «Контролююча».Кожен режим складається з логічних розділів:Рекомендації – у гіпертекстовому вигляді міститься допомога з використання комплексу, роз’яснюється структура комплексу та рекомендації до виконання завдань.Теорія – відображається теоретичний матеріал всього курсу у вигляді списку назв правил з додатковим поясненням вибраного у списку правила. Відображення пояснення правила здійснюється у вигляді таблиці. Таке подання теоретичного матеріалу більш наочне і дає можливість швидко зорієнтуватися в ньому. Також передбачена можливість занесення нотаток користувачем на обране ним правило.Корекція 1 – В цьому розділі містяться озвучені диктанти, окремо на орфографію і окремо на пунктуацію, час на виконання диктантів необмежений, доступ до теорії вільний.Електронні диктанти реалізуються у вигляді синхронного відображення тексту диктанту з відповідним звуковим рядом. Користувачу потрібно у надиктованому реченні виправити орфографічні помилки (замість трьох крапок вставити потрібні літери).Після надиктовки всіх речень диктату, користувачу надається можливість ще раз перевірити помилки, але вже у всьому диктанті.Після перевірки всього тексту виводиться детальний звіт про допущені помилки (користувач має можливість провести аналіз помилок).За набраними балами відповідний диктант може бути зарахований, чи не зарахований.Корекція 2 – В цьому розділі містяться озвучені диктанти, окремо на орфографію і окремо на пунктуацію, встановлено час на виконання диктантів, доступ до теорії вільний. Технологія проведення така сама, як і в Корекції 1.Діагностика 1 – В цьому розділі містяться озвучені диктанти але питання орфографії і пунктуації об’єднано, встановлено час на виконання диктантів, доступ до теорії відсутній. Технологія проведення така сама, як і в Корекції 1, 2.Діагностика 2 – В цьому розділі містяться не озвучені диктанти і об’єднано питання орфографії і пунктуації, встановлено час на виконання диктантів, доступ до теорії відсутній. Технологія проведення така сама, як і в Корекції 1, 2.Пунктуаційні диктанти – реалізується за тією самою технологією що і диктанти на орфографію, але відповідно розраховані на знаходження і виправлення пунктуаційних помилок в тексті диктанту.Розділ практика – містить вправи на відпрацювання теоретичного матеріалу з розділу «Теорія», тобто до кожної таблиці з теорії дібрано по кілька вправ різної складності.Вправи – завдання тренувального характеру. На кожне завдання виділяється певний час, по закінченні якого починають нараховуватися «штрафні» бали – бали що будуть вирахувані з набраних балів за правильні відповіді. Розроблено 11 типів завдань.Розроблено комплекс програм-майстрів для зручного та швидкого наповнення змістом клієнтської частини ММК, тобто для створення файлів необхідного формату для реалізації функцій ММК.Комплекс успішно пройшов апробацію в деяких середніх і вищих навчальних закладах м. Києва.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

47

Онищук, Вікторія, Наталія Гаврилова, Ірина Мацейко та Олександр Звіряка. "Ефективність застосування комплексної програми фізичної реабілітації дітей шкільного віку з короткозорістю на санаторному етапі". Слобожанський науково-спортивний вісник K, № 6 (30 грудня 2019): 50–56. http://dx.doi.org/10.15391/snsv.2019-6.030.

Повний текст джерела

Анотація:

Мета: обґрунтувати та розробити комплексну програму фізичної реабілітації з використанням спеціальних вправ у школярів 10-11 років з короткозорістю на санаторному етапі. Матеріал і методи: для вирішення поставлених завдань використовувалися такі методи дослідження: огляд літературних джерел; візометрія; рефрактометрія; педагогічне тестування; методи математичної статистики. Результати: проведені нами дослідження засвідчили, що через 22 дні від початку занять у школярів, які займалися за санаторною програмою реабілітації, відбулося поліпшення показників гостроти зору і рефрактометрії але не достовірно. Тоді як, у школярів експериментальної групи застосування авторської програми, яка включала розроблений комплекс спеціальних вправ для зору, гімнастичні вправи, ранкову гігієнічну гімнастику, дозовану лікувальну ходьбу по місцевості за розвішеними орієнтирами, рухливі ігри і естафети з м’ячем, сприяло покращенню функції зорового аналізатора та показників фізичної підготовленості на санаторному етапі фізичної реабілітації. Висновки: аналіз показників гостроти зори і рефрактометрії у дітей шкільного віку з короткозорістю, які займалися за авторською програмою фізичної реабілітації, дозволяє констатувати покращення функції зорового аналізатора та деяких показників фізичної підготовленості. Ключові слова школярі, міопія, зоровий аналізатор, фізична реабілітація, санаторний етап

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

48

Волкова, Тетяна Василівна. "Підготовка інженерів-педагогів з дисципліни “Комп’ютерні технології управління проектами”". New computer technology 5 (2 листопада 2013): 17–18. http://dx.doi.org/10.55056/nocote.v5i1.56.

Повний текст джерела

Анотація:

Дисципліна “Комп’ютерні технології управління проектами” є однією з основних у підготовці інженерів-педагогів за напрямом навчання 7.010104. “Професійне навчання. Комп’ютерні технології в управлінні та навчанні”.Поняття проект об’єднує різні види діяльності, які характеризуються низкою ознак, серед яких найбільш загальними є спрямованість на досягнення конкретної мети, певних результатів; координоване виконання взаємопов’язаних дій; обмеженість у часі з визначеним початком і закінченням виконання робіт. З точки зору системного підходу, проект розглядається як процес переходу з вихідного стану до кінцевого – результат за участю механізмів за умови дотримання обмежень. Управління проектами – методологія організації, планування, керівництва, координації трудових, фінансових та матеріально-технічних ресурсів упродовж проектного циклу, спрямована на ефективне досягнення його цілей шляхом застосування сучасних методів, техніки й технології управління.“Комп’ютерні технології управління проектами” – дисципліна, яка ґрунтується на системному підході, інтегрує спеціальні та загальнопрофесійні знання, вивчає організаційно-технологічний комплекс методичних, технічних, інформаційних і програмних засобів, спрямованих на підтримку і підвищення ефективності процесів управління проектом.Планування проекту – найбільш відповідальна частина управління проектом, оскільки на цьому етапі закладаються передумови для успішної реалізації проекту. Сутність планування полягає у визначенні цілей і способів їх досягнення на основі формування комплексу робіт, застосуванні методів і засобів здійснення цих робіт, ув’язці ресурсів, необхідних для їх виконання, узгодженості дій учасників проекту. Інформаційна система управління проектом – організаційно-технологічний комплекс методичних, технічних, програмних та інформаційних засобів, спрямований на підтримку і підвищення ефективності процесів управління проектом.Комп’ютерні технології управління проектом використовуються на таких етапах узагальненого життєвого циклу проекту: планування проекту: детальне планування комплексу робіт і ресурсів, аналіз термінів виконання проекту в цілому і окремих його стадій, ресурсне планування, аналіз і оптимізація графіка розподілу ресурсів проекту і витрат проекту; виконання проекту: контроль за ходом реалізації проекту, аналіз стану проекту, оперативне управління проектом, перепланування проекту.Основна мета планування полягає в побудові моделі реалізації проекту.Програма дисципліни включає теоретичні основи управління проектами і практичні завдання розробки проектів освітнього і виробничого призначення за допомогою прикладного програмного забезпечення Microsoft Office Project (www.microsoft.com/project).МодульІ. Теоретичні основи управління проектами (12 год.). Класифікація базових понять управління проектами. Системний підхід до аналізу організації управління. Методи управління проектами. Організаційні структури управління проектами. Розробка проектної документації. Оцінка ефективності проекту.МодульІІ. Методологія проектування (12 год.). Планування проекту: основні поняття й визначення, процеси і рівні планування. Початкова фаза проекту. Бізнес-планування. Моделі планування. Мережне планування. Ресурсне планування. Документування плану проекту.Модуль ІІІ. Прикладне програмне забезпечення управління проектом Microsoft Office Project (6 год.). Основи Microsoft Office Project. Налагодження параметрів проекту. Визначення календаря робочого часу. Управління файлами проекту. Створення і використання шаблонів.Практикум в Microsoft Office Project: проектування і планування електронного навчального курсу.Модуль ІV. Календарне планування (20 год.). Формування мети і складання попереднього плану робіт у поданні Gantt Chart. Створення ієрархічної структури етапів, зв’язків між етапами. Уведення вимог планування. Установлення зв’язків між задачами. Робота з обмеженнями задач. Переривання задачі. Створення і використання календаря задач. Перегляд плану. Робота з поданням Gantt Chart. Робота з поданням Calendar. Редагування проекту в поданні Network Diagram.МодульV. Ресурсне планування (16 год.). Визначення ресурсів і витрат. Визначення пула ресурсів. Сортування, групування та фільтрація ресурсів. Планування ресурсів. Розрахунок вартості проекту. Призначення ресурсів задачам. Призначення фіксованих витрат. Усунення проблем з призначенням ресурсів.МодульVІ. Оптимізація проекту. Налагодження MSProject (10 год.). Перегляд і корекція плану проекту. Друк звітів. Налагодження подання, таблиць, полів, фільтрів і груп; панелей інструментів, меню і форм.Самостійна робота (59 год.) передбачає виконання студентами індивідуальних та групових проектів за варіантами.Програма дисципліни “Комп’ютерні технології управління проектами” може бути використана як складова навчально-тематичного плану підготовки інженерів-педагогів комп’ютерних дисциплін, так і як самостійний спецкурс для менеджерів інформаційних систем у системі вищої професійної освіти.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

49

Русанова, Ольга. "Удосконалення програмування підготовки кваліфікованих спортсменів у веслуванні". Теорія і методика фізичного виховання і спорту, № 3 (20 квітня 2021): 43–49. http://dx.doi.org/10.32652/tmfvs.2020.3.43-49.

Повний текст джерела

Анотація:

Анотація. Стаття присвячена питанням розробки, формалізації та алгоритмізації програмування й шляхів його практичної реалізації відповідно до системи управління тренувальними і змагальними навантаженнями спортсменів у веслуванні. Мета. Вивчити стан програмування й шляхи його реалізації у веслуванні. Методи. Аналіз, систематизація та узагальнення даних літературних джерел, метод евристичного моделювання. Результати. Основні теоретичні здобутки та розроблені підходи до програмування (аналітико-системний; програмно-цільовий; перспективно прогностичний) посідають важливе місце в арсеналі сучасної теорії та методики спортивної підготовки. Аргументовано, що система програмування відзначається цілісністю і є складно організованою, ієрархічно впорядкованою сукупністю елементів, поєднаних між собою зв’язками, які є результатом взаємного впливу окремих складових. У системі програмування обґрунтовано шляхи практичного застосування та її реалізації у процесі підготовки кваліфікованих спортсменів у веслуванні. Отримані результати дозволили створити алгоритмізовану систему критерій-орієнтованого програмування, що складається з кількох функціональних блоків, а саме: первинний контроль з визначенням індивідуальних параметрів тренувальних навантажень, рівня спеціальної роботоздатності та функціональної підготовленості спортсмена на певному етапі тренувального процесу; формування тренувальної програми для визначеного періоду з урахуванням індивідуальних параметрів навантаження спортсмена; оцінювання результатів контролю та визначення відповідності отриманих показників модельним; корекція завдань тренувальної програми в разі неповної реалізації програми попереднього періоду. В результаті програма піддається корекції, що найчастіше виражається у доповненні завдань нового періоду невиконаними завданнями попереднього; проведення комплексу тренувальних заходів на основі скоригованої програми; оцінка ефективності застосування розробленої програми, аналізу досягнутих критеріїв. Рух циклу закінчується тоді, коли оцінка результатів контролю відповідає встановленим вимогам. Ключові слова: програмування, веслування, системний підхід, алгоритм програмування.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

50

Zuev, A. "РОЗРОБКА МЕТОДУ КОМПАКТНОГО ЗБЕРІГАННЯ ПОЛІВ ВИСОТ У ГІС ТА ІМІТАЦІЙНО-ТРЕНАЖЕРНИХ КОМПЛЕКСАХ БПЛА". Системи управління, навігації та зв’язку. Збірник наукових праць 6, № 52 (13 грудня 2018): 9–13. http://dx.doi.org/10.26906/sunz.2018.6.009.

Повний текст джерела

Анотація:

Метою статті є розробка та дослідження методу компактного зберігання полів висот описують реальні ландшафти, які використовуються в ГІС та імітаційно-тренажерних комплексах. Визначено величини необхідної дискретизації поля для імітаційно-тренажерного комплексу. Розглянуто метод блочного кодування і декодування поля висот, який дозволяє обробляти як поодинокі, так і групові запити висот без повного декодування поля. Запропоновано практичну реалізацію алгоритму побудови безлічі векторів, які кодують поле з мінімальною похибкою. При проведенні дослідження шляхів мінімізації похибки кодування, використовувалися методи кластерного аналізу. Використання запропонованих методів дозволяє створити програмне забезпечення як для бортового комп'ютера ГІС БПЛА і наземної станції управління, так і для імітаційно-тренажерного комплексу що може бути використаний для підготовки операторів і попереднього моделювання польотного завдання в реальному масштабі часу. Проведено аналіз розподілу похибки кодування полів, наведено розподіл величин похибки по площі поля для різних типів ландшафтів. Показано швидкодію функції запиту висот для різних типів реальних ландшафтів, модель яких була синтезована за даними радіолокаційного сканування Землі.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

Статті в журналах з теми "Програмний комплекс ТНА"

Оформте джерело за APA, MLA, Chicago, Harvard та іншими стилями