Добірка наукової літератури з теми "Програмний комплекс ТНА"
Оформте джерело за APA, MLA, Chicago, Harvard та іншими стилями
Ознайомтеся зі списками актуальних статей, книг, дисертацій, тез та інших наукових джерел на тему "Програмний комплекс ТНА".
Біля кожної праці в переліку літератури доступна кнопка «Додати до бібліографії». Скористайтеся нею – і ми автоматично оформимо бібліографічне посилання на обрану працю в потрібному вам стилі цитування: APA, MLA, «Гарвард», «Чикаго», «Ванкувер» тощо.
Також ви можете завантажити повний текст наукової публікації у форматі «.pdf» та прочитати онлайн анотацію до роботи, якщо відповідні параметри наявні в метаданих.
Статті в журналах з теми "Програмний комплекс ТНА"
1
Kovalenko, Yu B., та I. O. Kozlyuk. "РЕАЛІЗАЦІЯ ПРОГРАМНОГО КОМПЛЕКСУ РОЗРОБЛЕННЯ ДОДАТКА ІНТЕГРОВАНОЇ МОДУЛЬНОЇ АВІОНІКИ ЗА СТАНДАРТОМ ARINC653". Visnyk of Zaporizhzhya National University Physical and Mathematical Sciences, № 2 (12 березня 2021): 27–35. http://dx.doi.org/10.26661/2413-6549-2020-2-04.
Повний текст джерелаАнотація:
Сучасні інтегровані модульні системи авіоніки привносять значну гнучкість у розроблення систем авіоніки, але з такою гнучкістю виникає більш складний процес проектування для точного налаштування програмно-апаратної платформи виконання. Це значно збільшує труднощі в проектуванні системи IMA порівняно з федеративними архітектурою, де прикладне програмне забезпечення статично розподіляється між її виконавчим обладнанням. Метою розроблення програмного комплексу є надання засобів розроблення прикладних програм ІМА і подальший їх запуск на цільовій платформі LynxOS-178 без зміни вихідного коду. Використання цього комплексу дозволить як формувати нові навички для розроблення сучасних модулів авіоніки, так і отримати більш глибокі знання для формування компетенцій у сфері новітніх технологій. У статті пропонується архітектура програмного комплексу розроблення прикладних програм інтегрованої модульної авіоніки (далі – ІМА) з інтерфейсом APEX за стандартом ARINC-653 в операційній системі Linux, особливості її реалізації, а також методи розроблення програмного комплексу. Запропонований підхід спрощує процес розроблення додатків ІМА і зменшує ціну розроблення, включаючи тестування і налагодження. Також використання як загальнодоступної операційної системи реального часу ОСРЧ Linux із відкритим вихідним кодом з інтерфейсом APEX за стандартом ARINC-653 під час розроблення прикладних програм ІМА є рішенням, що лежить у межах програми імпортозаміщення. Запропонований програмний комплекс можна використовувати для забезпечення дисциплін, пов’язаних із вбудованими обчислювальними системами як засіб для розроблення додатків ІМА, у межах освоєння таких компетенцій, як здатність освоювати методики використання програмних засобів для розв’язання практичних завдань, здатність розробляти компоненти апаратно-програмних комплексів і баз даних, використовуючи сучасні інструментальні засоби і технології програмування, здатність сполучати апаратні й програмні засоби в складі інформаційних і автоматизованих систем, готовність застосовувати основи інформатики та програмування до проектування, конструювання та тестування програмних продуктів, готовність застосовувати основні методи і інструменти розроблення програмного забезпечення, володіння навичками використання різних технологій розроблення програмного забезпечення.
2
Мельников, Александр Юрьевич. "АВТОМАТИЗОВАНА ІНФОРМАЦІЙНА СИСТЕМА ОПРАЦЮВАННЯ СТАНДАРТІВ ТА РОЗРОБЛЕННЯ ОСВІТНІХ ПРОГРАМ ДЛЯ ЗАКЛАДІВ ВИЩОЇ ОСВІТИ". Information Technologies and Learning Tools 84, № 4 (28 вересня 2021): 302–21. http://dx.doi.org/10.33407/itlt.v84i4.3584.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті розглянуто пов'язані зі стандартами вищої освіти й освітньо-професійних програм основні поняття компетентності, програмні результати навчання. Проведено аналіз і зроблено висновок, що до цього часу немає комп'ютерної (програмної) системи, що дозволяє комплексно вирішувати завдання автоматизації процесу створення освітніх програм на основі освітніх стандартів та обробки результатів навчання студентів з урахуванням компетентнісного підходу. Сформульовано завдання створення інформаційної системи, що дозволяла б працювати зі списком компетентностей, які потрібно сформувати, та програмних результатів навчання з урахуванням виконання студентами навчального плану. Наведено об’єктно орієнтовану модель проєктованої комп'ютерної системи мовою візуального моделювання UML у вигляді діаграми варіантів використання й діаграми класів. Обґрунтовано вибір формату вихідних даних, що дозволяв би вносити зміни в дані без використання додатку, а також не висувати додаткові вимоги до установки програмного забезпечення. Наведено опис комп'ютерної реалізації інформаційної системи, здійсненої в середовищі візуального програмування Object-Pascal, і приклад роботи системи на підставі реальних даних – стандарту підготовки бакалавра за спеціальністю 124 «Системний аналіз» та освітньо-професійної програми «Інтелектуальні системи прийняття рішень». Показано, що робота зі стандартом вищої освіти дозволяє переглянути загальні компетентності, спеціальні (фахові) компетентності та програмні результати навчання у вигляді матриці відповідності. Робота з освітньою програмою крім цього дозволяє створювати та коректувати матрицю відповідності компетентностей компонентам і матрицю забезпечення програмних результатів навчання компонентами. Робота з навчальним планом припускає встановлення відповідності кожної дисципліни програмним результатам за підсумками її вивчення, розрахунок обсягу кредитів ECTS на кожну компетентність або програмний результат навчання, а також аналіз успішності студента або цілої групи в термінах компетентностей або програмних результатів навчання, які вони засвоїли.
3
Luta, A. V., O. V. Tatarenko та M. A. Afanasieva. "Розробка програмного алгоритму автоматичної системи клімат-контролю в офісному приміщенні за допомогою ПТК «КОНТАР»". HERALD of the Donbass State Engineering Academy, № 2 (46) (1 жовтня 2019): 130–35. http://dx.doi.org/10.37142/1993-8222/2019-2(46)130.
Повний текст джерелаАнотація:
Люта А. В., Татаренко О. В., Афанасьєва М. А. Розробка програмного алгоритму автоматичної системи клімат-контролю в офісному приміщенні за допомогою ПТК «КОНТАР» // Вісник ДДМА. – 2019. – № 2 (46). – С. 130–135.
В статті розроблено автоматичну систему клімат-контролю офісного приміщення шляхом розробки програмного алгоритму за допомогою ПТК «КОНТАР». Комплекс модульних пристроїв «КОНТАР» призначений для вирішення широкого кола завдань автоматизації теплопостачання, вентиляції, кондиціонування повітря, а також автоматизації котелень, електротермічних печей та інших енергетичних установок. Програмно-технічний комплекс «КОНТАР» Московського заводу теплової автоматики являє собою систему модулів, що виконують спільне завдання розподіленого управління і збору інформації, пов'язаних між собою інтерфейсом і загальним протоколом обміну. Розроблено функціональну схему автоматичної системи клімат-контролю. Розроблено програмний алгоритм системи клімат-контролю в офісному приміщенні за допомогою програмного середовища Kongraph. У розробленому програмному алгоритмі реалізовані системи керування заслінками, регулювання температури, рівня вологості та рівня вуглекислого гасу у офісному приміщенні. Розроблено програмний алгоритм управління заслінками подачі повітря. Розроблено програмний алгоритм регулювання рівня вологості у приміщенні. Розроблено програмний алгоритм регулювання рівня СО2. Розроблено програмні алгоритми майстер-контролера МС8, слейв-контролера МС5 та релейного модуля MR8 мовою функціональних блоків в програмному середовищі Kongraph. Конвертація і транслювання розроблених програмних алгоритмів здійснюється за допомогою програми Keil. Для того щоб помістити отримані після транслювання бінарні файли у контролери, використовується програма Console. Розроблений програмний алгоритм автоматичної системи клімат-контролю в офісному приміщенні за допомогою ПТК «КОНТАР» можна використовувати в інших приміщеннях. Для того, щоб адаптувати його для інших приміщень, необхідно тільки відкоригувати необхідні параметри завдання температури, вологості та концентрації СО2, якщо умови відрізняються.
4
Demydenko, M. "МОБІЛЬНИЙ НАВЧАЛЬНИЙ КОМПЛЕКС". Системи управління, навігації та зв’язку. Збірник наукових праць 1, № 53 (5 лютого 2019): 112–15. http://dx.doi.org/10.26906/sunz.2019.1.112.
Повний текст джерелаАнотація:
Забезпечення якісного проведення всіх видів навчальних занять для студентів інженерних спеціальностей (особливо ІТ) вимагає серйозних капіталовкладень (проектор, мережа, комп'ютерна техніка, і т.п.). Крім того частина студентів може використовувати гаджети під час занять не за призначенням. Отже, актуальним є завдання залучення обчислювальних потужностей мобільних пристроїв у навчальному процесі. Мета: реалізувати мобільний навчальний комплекс з використання пристроїв слухачів, розробити методику його використання. Задачі: підібрати ефективне комунікаційне обладнання, серверне та клієнтське програмне забезпечення. Сформулювати вимоги та розробити відсутнє програмне забезпечення. Розробити методику використання технології для різних типів навчальних занять. Провести апробацію, з метою визначення оптимальної конфігурації обладнання та максимальної кількості слухачів, задіяних в мобільному навчальному комплексі. Для реалізації концепції мобільного навчального комплексу необхідно: 1.Створити автономну локальну мережу. 2. Знайти або реалізувати програмні засоби візуалізації навчального контенту.3. Знайти або реалізувати засоби для проведення практичних і лабораторних занять. 4.Знайти або реалізувати засоби для контролю знань. 5. Усі зазначені засоби повинні бути незалежними від електричної мережі. Висновки: в роботі запропонована технологія та методика використання мобільних пристроїв в навчальному процесі. Обґрунтований вибір обладнання, протоколів, програмного забезпечення. Визначені оптимальні технічні характеристики серверних та клієнтських пристроїв для різних типів навчальних занять. Спроектовано та розроблено програмне забезпечення для тестового контролю знань для ОС Android. Проведено апробацію на прикладі дисциплін спеціальності «Комп’ютерні науки» пов’язаних з програмуванням. За результатами апробації визначена оптимальна кількість слухачів мобільного навчального комплексу.
5
Melnyk, V., А. Tarasenko, N. Cherniashchuk, К. Melnyk та S. Chukhrii. "Автоматизована система розкладу руху громадського транспорту." COMPUTER-INTEGRATED TECHNOLOGIES: EDUCATION, SCIENCE, PRODUCTION, № 43 (16 червня 2021): 70–77. http://dx.doi.org/10.36910/6775-2524-0560-2021-43-12.
Повний текст джерелаАнотація:
В даній роботі змодельовано, створено та реалізовано програмно-технічний комплекс автоматизованого розкладу руху громадського транспорту, розрахованого на українське місто з численністю населення в 200 тис. населення. На основі моделі створений спеціальний програмний додаток для автоматизованої побудови розкладу руху, включаючи всі маршрути та всі рейси виїзду в межах одного маршруту, з урахуванням зовнішніх та внутрішніх параметрів впливу на їх рух в різних ділянках маршруту, добових часових проміжках, з урахуванням пір року, робочого та вихідного днів і інших. В ході реалізації програмно-технічного комплексу в декількох обласних центрах доведено достовірність отриманих розкладів, рентабельну завантаженість маршрутних транспортних засобів, можливість моніторингу руху, реального графіка та ведення історії маршрутів.
6
Goroshko, A., та M. Demydenko. "ПРОГРАМНО-АПАРАТНИЙ КОМПЛЕКС ПО ВИМІРЮВАННЮ ЗОРОВОЇ ВТОМИ ЛЮДИНИ". Системи управління, навігації та зв’язку. Збірник наукових праць 6, № 52 (13 грудня 2018): 93–97. http://dx.doi.org/10.26906/sunz.2018.6.093.
Повний текст джерелаАнотація:
Метою роботи є створення програмно-апаратного комплексу по визначенню функціонального стану та втомлюваності людини Предмет дослідження: програмно-апаратний комплекс по визначенню зорової втомлюваності людини. У статті розглядається новий програмно-апаратний комплекс по визначенню втомлюваності людини, який забезпечує високу точність та гнучкість проведення діагностичної операції по визначенню зорової втоми людини, характеризується зручністю та простотою у своєму користуванні, має можливість дистанційно змінювати частотно-імпульсну та кольорово-світлову характеристику, складається з простої електронно-компонентної бази. Наукова новизна і теоретичне значення: в основу корисної моделі закладений принцип створення програмно-апаратного комплексу по визначенню зорової втоми на основі показників критичної частоти злиття миготінь, який має можливість дистанційно змінювати частотно-імпульсну та кольорово-світлову характеристику, складається з простої електронно-компонентної бази. Практичне значення. Заявлена корисна модель може бути використана в сфері безпеки життєдіяльності людини, виробничої санітарії, зокрема в системі визначення рівня втомлюваності програмістів, операторів персональних комп'ютерів, диспансерних спостережень за станом зору школярів, студентів. Висновки: 1. Залучення мікроконтролерної техніки з бездротовими інтерфейсом дає змогу суттєвим чином спростити компонентну базу електронної частини розробленого комплексу та розширити функціонал засобу діагностики втомлюваності людини. 2. Залучення мобільних smart-засобів сприяє запровадженню дистанційного способу контролю та плавності регулювання ключових параметрів процесу діагностування 3. Точність вимірювання збільшилась на 67% порівняно з попередньою моделлю. 4. Запропоноване програмне забезпечення робить дану процедуру доступною та легкою для більшості операторів-діагностів. Запропонований комплекс по визначенню зорової втоми людини пройшов випробування і рекомендований до промислового впровадження. Заявлене технічне рішення може бути використано в області безпеки життєдіяльності, виробничої санітарії, зокрема в системі визначення рівня втомлюваності програмістів, операторів персональних комп'ютерів, диспансерних спостережень за станом зору школярів, студентів, спортсменів.
7
Горошко, Вікторія. "Функціональна діагностика стану здоров’я молоді за допомогою експрес-тесту заміру критичної частоти злиття мерехтінь". Спортивна медицина, фізична терапія та ерготерапія, № 1 (18 вересня 2021): 14–20. http://dx.doi.org/10.32652/spmed.2021.1.14-20.
Повний текст джерелаАнотація:
Резюме. У статті розглянуто новий програмно-апаратний комплекс для визначення втоми людини, який забезпечує високу точність і гнучкість проведення діагностичної операції. Цей комплекс характеризується зручністю та простотою у використанні, має можливість дистан-ційно змінювати частотно-імпульсні та кольоро-світлові характеристики і складається з простої електронної бази компонентів. Мета. Створення програмно-апаратної системи для визначення функціонального стану та втоми людини. Методи. Аналіз науково-методичної літератури, тестування. Результати. Залучення технології мікроконтролера з бездротовим ін-терфейсом дозволяє значно спростити компонентну базу електронної частини розробленого комплексу та розширити функціональність інструменту для діагностики втоми людини. Вико-ристання мобільних смарт-інструментів сприяє впровадженню методу дистанційного управ-ління та плавності регулювання ключових параметрів діагностичного процесу. Встановлено, що вимірювання точності зросло на 67 % порівняно з попередньою моделлю. Пропоноване програмне забезпечення робить цю процедуру доступною та простою для більшості опера-торів діагностики. Комплекс для визначення зорової втоми людини протестовано і рекомен-довано для промислового впровадження. Заявлене технічне рішення може бути використане в галузі безпеки життєдіяльності, виробничої санітарії, зокрема в системі визначення рівня втоми програмістів, операторів персональних комп’ютерів, диспансерного спостереження за станом зору школярів, студентів, спортсменів.Ключові слова: програмно-апаратний комплекс, електронно-компонентна основа, програм-ний продукт, частота пульсацій, мерехтiння.
8
Yakovyna, V. S., M. M. Seniv, V. V. Lytvyn та І. І. Symets. "Програмний модуль розв'язування систем диференціальних рівнянь Колмогорова-Чепмена для автоматизації надійнісного проектування". Scientific Bulletin of UNFU 29, № 5 (30 травня 2019): 141–46. http://dx.doi.org/10.15421/40290528.
Повний текст джерелаАнотація:
Надзвичайно важливою компонентою якості складних технічних систем є їхня надійність, тобто властивість системи виконувати задані функції, зберігаючи в часі значення експлуатаційних показників у заданих межах, що відповідають умовам використання та заданим режимам технічного обслуговування, збереження і транспортування. Сучасний стан розвитку методів аналізу надійності технічних систем характеризується поєднанням аналітичних методів дослідження надійності з обчислювальними можливостями сучасних комп'ютерних засобів. Тому актуальною проблемою є автоматизація моделювання складних технічних систем яка, за умови відповідного рівня формалізації моделей, уможливлює їх побудову та проведення аналізу надійності з використанням сучасних комп'ютерних засобів. В роботі описано програмний модуль автоматизованого розв'язання систем диференціальних рівнянь Колмогорова-Чепмена, який є складовою програмного комплексу автоматизації надійнісного проектування складних технічних систем. Розроблений модуль дає змогу розв'язувати системи диференціальних рівнянь Колмогорова-Чепмена без залучення спеціалізованих програмних продуктів (Matlab, Mathcad) для аналізу структурних схем надійності та автоматизованого визначення надійнісних показників складних технічних систем. Представлений модуль, за рахунок інтеграції в програмний комплекс автоматизації надійнісного проектування, дає змогу швидше опрацьовувати вхідні дані великих об'ємів та візуалізувати отримані результати обчислень.
9
Доброштан, Олена Олегівна. "Використання мережевого навчально-методичного комплексу у процесі вивчення природничо-математичних дисциплін для майбутніх судноводіїв". Theory and methods of e-learning 3 (10 лютого 2014): 78–82. http://dx.doi.org/10.55056/e-learn.v3i1.320.
Повний текст джерелаАнотація:
Впровадження інформаційно-комунікаційних технологій в освіту обумовило появу мережевих технологій навчання. Розвиток Інтернет-технологій відкриває нові шляхи для впровадження дистанційних технологій у вищу освіту та потребують необхідного сучасного мережевого навчально-методичного забезпечення. Специфікою вищого навчального закладу морського профілю є наявність проходження курсантами довготривалої морської практики, а в таких умовах найбільш ефективною є дистанційна форма навчання.Таким чином, створення мережевих освітніх ресурсів у вищому навчальному закладі морського профілю є актуальною проблемою, розв’язання якої обумовить перехід на новий рівень використання телекомунікаційних технологій, дозволить організацію навчальної діяльності на основі інформаційних освітніх ресурсів в глобальних мережах.Питання використання ІКТ у навчальному процесі ВНЗ розглядалися багатьма вітчизняними та закордонними науковцями такими, як Є. С. Полат, М. І. Жалдак, Н. В. Морзе, С. А. Раков, В. В. Олійник, О. В. Співаковський, В. Ю. Биков, В. М. Кухаренко та інші. У структурі інформаційної культури вчителя Н. В. Морзе серед інших складових виділяє культуру використання ІКТ і культуру спілкування через засоби ІКТ [3].Розробці методичної підтримки засобів ІКТ присвячені роботи таких науковців, як В. Ю. Биков, А. Ф. Верлань, Т. Л. Архіпова, О. М. Гончарова, А. М. Гуржій, Ю. О. Жук, Л. І. Білоусова та ін. У своїх працях науковці відмічають високу ефективність використання інформаційно-комунікаційних технологій в навчальному процесі. Значна кількість досліджень присвячених створенню нової системи інформаційного забезпечення освіти, розробленню автоматизованих навчальних систем тощо.О. В. Співаковський проводить дослідження методики викладання із використанням мультимедійних навчальних програм, застосування Інтернет-технологій, електронних бібліотек, мережевих навчальних систем; реалізації дистанційного навчання [4].В роботах Р. С. Гуревича, Л. В. Жиліної, Т. І. Чепрасової розглядається необхідність електронних навчально-методичних комплексів для якісного здійснення процесу навчання та його методичного забезпечення, структура яких включає: електронний навчальний посібник; комп’ютерний практикум лабораторного моделювання; систему тестування; мережеву Web-версію курсу тощо [1; 5].Визначення електронного навчально-методичного комплексу можна сформулювати так: навчально-методичний комплекс-це навчальна програмна система комплексного призначення, що забезпечує неперервність та повноту дидактичного циклу процесу навчання. Вона являє собою теоретичний матеріал, контроль рівня знань та умінь, інформаційно-пошукову діяльність, математичне та імітаційне моделювання з комп’ютерною візуалізацією та сервісні функції при умові здійснення інтерактивного зворотного зв’язку [2].Освітні мережеві навчально-методичні комплекси (МНМК) є програмно-інформаційним посередником між тими, хто навчаються і викладачами, тому функції навчально-методичного комплексу створенні підтримки користувачів.Мережеві навчально-методичні комплекси повинні забезпечувати всі традиційні форми навчання у вищому навчальному закладі:лекції, практичні заняття, консультації. В ході роботи з МНМК можуть бути також здійснені консультацій в он-лайн режимі з викладачем для студентів, що не мають змогу отримати допомогу на території ВНЗ.Мережевий навчально-методичний комплекс в процесі навчання подає навчальні матеріали у доступній формі, наочно, згідно змісту та методики навчання; грає роль помічника в розв’язанні вправ та контролера в прийнятті результатів тестувань, контрольних робіт, звітів тощо, наявність журналу успішності допомагає контролювати рівень засвоєння матеріалу. При розробці мережевого навчально-методичного комплексу необхідно поєднати технологічні етапи створення навчальних курсів з дидактичними принципами навчання та основними ступенями учбового процесу.Мережевий навчально-методичний комплекс містить всі необхідні матеріали такі, як план роботи, робоча програма, електронний лекторій, можливо відео лекторій, практикум, бібліотеку електронних посібників, тренажери, варіанти контрольних та розрахунково-графічних робіт, засоби он-лайн тестування, теми проектів, рефератів тощо.МНМК є основним засобом для організації навчального процесу в нових освітніх умовах для очної, заочної та дистанційної форм навчання. Навчально-методичний комплекс спонукає тих, хто навчається, до активної пошукової навчальної діяльності, самостійного оволодіння знаннями, шукати та знаходити джерела необхідної інформації, розвитку творчих здібностей тощо.Нами було створено МНМК навчання курсу «Вищої математики» майбутніх судноводіїв. При цьому самостійна робота курсантів стає переважаючою в структурі навчально-освітньої діяльності.МНМК курсу «Вища математика» складається з блоків: інструктивний, інформаційний, комунікативний та контролювальний (рис. 1). Рис. 1 Кожен блок являє собою комплект дидактичних ресурсів (рис. 2).МНМК є результатом розвитку та інформатизації традиційних навчально-методичних комплексів. Комплекс здатен забезпечити в належному об’ємі всі традиційні види занять у вузі (лекції, практичні заняття, науково-дослідницьку роботу, самостійну роботу, модульні контрольні роботи, заліки).Кожен курсант має вільний доступ до необхідного навчального матеріалу. Реєструючись у системі і отримуючи доступ до навчального матеріалу, який відповідає його спеціальності та академічному рівню, курсант може розпочати свою самостійну роботу скрізь, де є вільний доступ до мережі Інтернет.Весь матеріал комплексу розподілений на курси:1. Класики 1 курс.2. Класики 2 курс.3. СП 1 курс.4. СП 2 курс.5. Заочне відділення 1 курс.6. Заочне відділення 2 курс.7. СП заочне відділення 1 курс. Рис. 2 Мережевий навчально-методичний комплекс для забезпечення самостійної роботи курсантів Херсонської державної морської академії з вивчення курсу вищої математики, здійснення перевірки сформованості знань, вмінь та навичок курсантів розраховано і на користування викладачів інших спеціальностей кафедри.Сучасний судноводій або судновий механік – це людина, яка крім знання спеціальних дисциплін, повинна володіти ІКТ, вміти інтегрувати свої знання у інноваційні технологій, самостійно творчо вирішувати наукові, технічні, суспільні задачі, критично мислити, захищати свою точку зору. Він повинен вміти працювати в злагоді з оточуючими, постійно поповнювати і поновлювати свої знання шляхом самоосвіти, самовдосконалення. Вища школа реалізує цю задачу при особливій організації освітнього процесу, спрямовану на активну самостійну роботу курсантів.
10
Uzdenov, T. A. "Simulator of Task Sheduling in Geographically Distributed Computer Systems with Non-Alienable Resources." Èlektronnoe modelirovanie 43, no. 1 (February 1, 2021): 117–29. http://dx.doi.org/10.15407/emodel.43.01.117.
Повний текст джерелаАнотація:
Проаналізовано програмні засоби, які дозволяють моделювати та симулювати процес диспетчеризації завдань в великих комп’ютерних мережах та розподілених обчислювальних системах нового програмного комплексу. Запропоновано підхід до вирішення задачі планування та метод диспетчеризації потоків задач на основі невідчужуваності обчислювальних ресурсів від їх власника. В системі можуть бути використані різні за своїми властивостями та характеристиками программно-апаратні обчислювальні засоби, такі як кластери, суперкомп’ютери, персональні комп’ютери, ноутбуки та ін. Розроблено програмний комплекс, що дозволяє симулювати роботу GRID-системи з невідчужуваними ресурсами, а також спостерігати та досліджувати роботу різних алгоритмів в різних умовах. Описано архітектурну модель розробленого симулятора, його основні функції та можливості використання не тільки для аналізу алгоритмів диспетчеризації, але і в навчальному процесі, завдяки наявності інтуїтивно зрозумілого та інтерактивного графічного інтерфейсу, що дозволяє спостерігати за процесом розподілених обчислень на вузлах системи.
Дисертації з теми "Програмний комплекс ТНА"
1
Тарасов, Олександр Іванович, Оксана Олексіївна Литвиненко та Ірина Олександрівна Михайлова. "Про взаємодію потоків газу і повітря на ділянці трактового ущільнення газової турбіни". Thesis, НТУ "ХПІ", 2015. http://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/19576.
Повний текст джерела
2
Абросимов, А. С., Я. М. Антипов, М. В. Кучма, Денис Володимирович Лавінський та Олег Костянтинович Морачковський. "Інваріантність кількісних мір статичного та кінематичного аналізу систем тіл". Thesis, НТУ "ХПІ", 2017. http://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/38118.
Повний текст джерела
3
Яровий, А. А., та Володимир Мудрик. "Програмний комплекс для монiторингу та пiдтримки експлуатацiї транспортної мережi зв’язку iз використанням технологiї GPGPU". Thesis, ВНТУ, 2012. http://ir.lib.vntu.edu.ua/handle/123456789/3330.
Повний текст джерелаАнотація:
На основi дослiджень розроблено програмне забезпечення, яке задовольняє задачу скорочення витрат при обслуговуваннi транспортної мережi. Програма, забезпечує прийняття рiшень у складних i позаштатних ситуацiях, при цьому мiнiмiзуючи помилки, пов’язанi з людським фактором.
4
Гончарова, А. В. "Термогідродинамічний аналіз упорного підшипника зі скребками та охолодженням термонавантаженої зони колодки". Master's thesis, Сумський державний університет, 2018. http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/71739.
Повний текст джерелаАнотація:
Об'єкт дослідження: упорний підшипник зі скребками та охолодженням термонавантаженої зони колодки.
Методи дослідження: дослідження механізму змащення в упорному колодковому підшипнику, моделювання сектору упорного підшипника за допомогою програмного комплексу ANSYS.
Упopнi пiдшипники кoвзaння являютьcя вaжливими кoмпoнентaми cучacних вiдцентpoвих кoмпpеcopiв тa iнших cилoвих уcтaнoвoк тa викopиcтoвуютьcя для пiдтpимки ocьoвих нaвaнтaжень poтopiв, щo oбеpтaютьcя. В ocтaннi poки бaгaтo дocлiджень cпpямoвaнi нa пiдвищення неcучoї здaтнocтi пiдшипникiв, aле зaпpoпoнoвaних зaхoдiв не зaвжди дocтaтньo, щoб в пoвнiй мipi зaбезпечити неoбхiднi poбoчi хapaктеpиcтики.
5
Мартиненко, Геннадій Юрійович, та Олексій Миколайович Марусенко. "Програмний засіб для моделювання та аналізу динаміки роторів відцентрових компресорів". Thesis, Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", 2016. http://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/46642.
Повний текст джерела
6
Ткаченко, О. М. "Методи та програмні засоби сервісів мережних навчальних комплексів". Дис. канд. техн. наук, КНУТШ, 2005.
Знайти повний текст джерела
7
Хом'як, Максим Олегович, та Maksym Khomiak. "Розробка програмно-апаратного комплексу тарифікації телефонних розмов та інтернет-трафіку". Bachelor's thesis, Тернопіль, ТНТУ, 2021. http://elartu.tntu.edu.ua/handle/lib/35417.
Повний текст джерелаАнотація:
Роботу виконано на кафедрі ком’пютерно-інтегрованих технологій Тернопільського національного технічного університету імені Івана Пулюя Міністерства освіти і науки України Захист відбудеться 23 червня 2021 р. о 09 .00 годині на засіданні екзаменаційної комісії № 23 у Тернопільському національному технічному університеті імені Івана Пулюя за адресою: 46001, м. Тернопіль, вул.Руська, 56, навчальний корпус №1, ауд. 403Хом'як Максим Олегович. Розробка програмно-апаратного комплексу тарифікації телефонних розмов та інтернет-трафіку. Кваліфікаційна робота складається з пояснювальної записки та графічної частини (ілюстративний матеріал – слайди). Об’єм графічної частини кваліфікаційної роботи становить 11 слайдів. Об’єм пояснювальної записки складає 60 друковані сторінки формату А4 (210×297). Кваліфікаційна робота складається з чотирьох розділів. В роботі використано 20 літературних джерел. Метою даної кваліфікаційної роботи було проектування програмно-апаратного комплексу тарифікації і білінга телефонних розмов та інтернету.
Khomiak Maksym. Development of software and hardware complex of tariffing of telephone conversations and Internet traffic. Qualification work consists of an explanatory note and a graphic part (illustrative material - slides). The graphic part of the qualifying work is 11 slides. The explanatory note is 60 printed A4 pages (210 × 297). Qualification work consists of four sections. 20 literary sources were used in the work. The purpose of this qualification work was to design a software and hardware complex of billing and billing of telephone conversations and the Internet.
ВСТУП...5 1. АНАЛIТИЧНА ЧАСТИНА...6 1.1 Актальний стан обліку Інтернет послуг...6 1.2 Постановка задачі дослідження ...10 2. ПРОЕКТНА ЧАСТИНА ...11 2.1 Опис апаратного забезпечення...12 2.1.1 Типи АТС і формати виводу даних...12 2.1.2 Настройка АТС для виводу даних...14 2.1.3 Під'єднання АТС до комп'ютера...16 2.2 Вибір програмного середовища...19 2.2.1 Середовище розробки програми тарифікації ...20 2.2.2 Аналіз і вибір мови програмування для розробки модуля тарифікатора...20 2.2.3 Розробка програми білінга ...22 2.3 Розробка архітектури БД тарифікатора...29 2.4 Компоновка структури БД білінга...29 3. СПЕЦІАЛЬНА ЧАСТИНА ...35 3.1 Розробка функціональної схеми програми тарифікації...35 3.1.2 Алгоритм тарифікації...35 3.2 Розробка функціональної схеми програми білінга ...37 3.2.1 Форми вводу/виводу інформації ...39 4. БЕЗПЕКА ЖИТТЄДІЯЛЬНОСТІ, ОСНОВИ ОХОРОНИ ПРАЦІ ...51 4.1 Аналіз потенційних небезпек виробничого середовища...51 4.2 Забезпечення нормальних умов праці ...53 ЗАГАЛЬНІ ВИСНОВКИ КВАЛІФІКАЦІЙНОЇ РОБОТИ ...58 ПЕРЕЛІК ПОСИЛАНЬ ...59
8
Мелешко, О. М. "Інформаційно-лінгвістичне та програмно-математичне забезпечення КАУ перспективного ракетного комплексу". Thesis, Видавництво СумДУ, 2010. http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/21148.
Повний текст джерелаАнотація:
У доповіді автором розглядаються організаційні, теоретико-наукові і науково-технічні проблеми створення інформаційно-лінгвістичного та програмно-математичного забезпечення КАУ перспективного ракетного комплексу СВ.
При цитуванні документа, використовуйте посилання http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/21148
9
Журба, В`ячеслав Олегович, Вячеслав Олегович Журба, Viacheslav Olehovych Zhurba, Михайло Васильович Петровський, Михаил Васильевич Петровский, Mykhailo Vasylovych Petrovskyi, Геннадій Савелійович Воробйов та ін. "Розробка комплексу автоматизації вимірювань електродинамічних характеристик для панорамного вимірювача коефіцієнту послаблення та КСВН Я2Р-67". Thesis, Сумський державний університет, 2015. http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/40789.
Повний текст джерелаАнотація:
Розвиток приладів та пристроїв міліметрового та субміліметрового діапазону довжин хвиль неможливий без експериментального дослідження електродинамічних систем. Тому, вирішення задач створення та вдосконалення вимірювальних є актуальними.
10
Щавурська, Юлія Василівна. "Реконструкція адміністративно-побутоваго комплексу заводу з програмним дослідженням напружено-деформованого стану несучих конструкцій покриття". Thesis, Тернопільський національний технічний університет імені Івана Пулюя, 2014. http://elartu.tntu.edu.ua/handle/123456789/5404.
Повний текст джерелаАнотація:
Реконструкція адміністративно-побутоваго комплексу заводу з програмним дослідженням напружено-деформованого стану несучих конструкцій покриттяReconstruction of administrative administrative building of factory with research program of the stress-strain state bearing structures covering
Книги з теми "Програмний комплекс ТНА"
1
Перерва, Вікторія Вікторівна. Латинь. Ботанічна термінологія. Криворізький державний педагогічний університет, 2020. http://dx.doi.org/10.31812/123456789/4230.
Повний текст джерелаАнотація:
Довідник складено відповідно до освітньо-професійної програми підготовки бакалаврів за напрямом 014.05 Середня освіта (Біологія та здоров’я людини). Основне спрямування – комплексне оволодіння студентами латинською ботанічною термінологією. Включає довідковий матеріал з етимології родових та видових назв рослин, специфіки побудови назв рослинних угруповань різного рангу, тлумачення основних греко-латинських терміноелементів та елементів словобудування. Містить латинсько-український словник ботанічних термінів. Для студентів, аспірантів, науковців, біологів-практиків, учителів та усіх, кого цікавлять питання вивчення латинської мови.
Частини книг з теми "Програмний комплекс ТНА"
1
Хвалін, Денис. "МУЛЬТИФІЗИЧНЕ МОДЕЛЮВАННЯ ТЕПЛОВИХ ПРОЦЕСІВ У ТОРЦЕВІЙ ЗОНІ ПОТУЖНОГО ГЕНЕРАТОРА". У Сучасний стан проведення наукових досліджень у IT-технологіях, галузях електроніки, інженерії, нанотехнологіях та транспортній сфері (2nd ed.). 2-ге вид. European Scientific Platform, 2021. http://dx.doi.org/10.36074/csriteenat.ed-2.08.
Повний текст джерелаАнотація:
Показано переваги побудови математичних моделей у програмному середовищі COMSOL Multiphysics. Найсуттєвішою перевагою є можливість вирішувати мультифізичні задачі, що дозволяє створювати комплексні (взаємопов’язані) моделі. Представлено алгоритм, математичний опис і розв’язок задачі визначення розподілу електромагнітного поля та температури у торцевій зоні осердя статора потужного турбогенератора у разі застосування чисельного методу. Використано підхід для аналізу теплових процесів у торцевій зоні осердя статора турбогенератора послідовного логічного переходу від простої моделі електромагнітного поля в активній частині машини до більше складних моделей кінцевої зони з використанням попередніх результатів у наступних, що дозволяє отримати рішення для визначення розподілу температури в складних областях. Математична модель відрізняється від тих, що використовуються та відомі на сьогодні, більше повним урахуванням фізико-технічних факторів і достовірністю результатів розрахунку за умов простоти програмної реалізації.
2
Русин, Людмила. "ПРОГРАМА ФОРМУВАННЯ ГОТОВНОСТІ ТРЕНЕРІВ З ОДНОБОРСТВ ДО ЗАСТОСУВАННЯ ЗАСОБІВ ФІЗИЧНОЇ ТЕРАПІЇ В СИСТЕМІ САМООСВІТИ". У Імплементація нововведень до правових та воєнних наук та підвищення ролі спорту на державному рівні (1st ed.). Європейська наукова платформа, 2020. http://dx.doi.org/10.36074/indpvnprsdr.ed-1.05.
Повний текст джерелаАнотація:
В результаті дослідно-аналітичної роботи розглянуто актуальну проблему формування готовності тренерів, які спеціалізуються в одноборствах до застосування засобів фізичної терапії в системі самоосвіти. Враховуючи результати моніторингу Інтернет-ресурсів, аналізу науково-методичної, спеціальної та довідкової літератури встановлено, що питанням розроблення та апробації прикладних програм (методик, педагогічних моделей, тощо) формування готовності тренерів, які спеціалізуються в одноборствах до застосування технік кінезіологічного тейпування у професійній діяльності (в системі багаторічної підготовки спортсменів) присвячено недостатню кількість науково-методичних праць, що потребує подальших наукових розвідок та підкреслює актуальність і практичну складову обраного напряму дослідження. Під час вирішення поставлених перед нами завдань були використані наступні методи дослідження (на емпіричному та теоретичному рівнях): абстрагування, аналіз і синтез, індукція і дедукція, моделювання, математично-статистичні (кореляційного аналізу, факторного аналізу, шкалювання) тощо. У динаміці другого етапу дослідження членами науково-дослідної групи визначено сутність та структуру готовності тренерів, які спеціалізуються в одноборствах до професійної діяльності – особистісне утворення, яке формується шляхом акцентованого педагогічного впливу на формування у тренерів готовності до підтримання престижу українського спорту на міжнародній арені завдяки всебічній та якісній підготовці висококваліфікованих атлетів, до виконання навчально-тренувальних планів на різних етапах багаторічної підготовки спортсменів-одноборців у тому числі й на етапах їхньої фізичної терапії і ерготерапії та забезпечує узгодження ним знань про зміст та структуру професійної діяльності, а також вимог цієї діяльності до рівня всебічної підготовленості, а також психофізіологічного стану одноборців, сформованих компетентностей необхідних для організації збалансованої та конкурентоспроможної системи багаторічної підготовки спортсменів, які спеціалізуються в одноборствах зі сформованими та усвідомленими ними в процесі розвитку можливостями та потребами. Враховуючи результати низки теоретичних та емпіричних досліджень вважаємо, що структура готовності тренерів, які спеціалізуються в одноборствах до професійної діяльності містить наступні компоненти: мотиваційний, функціональний, прикладний та стресостійкий. В процесі дослідно-аналітичної роботи упродовж третього етапу дослідження нами виділені рівнозначні для тренерів, які спеціалізуються в одноборствах «критерії оцінювання»: мотиваційний, змістовий та аналітико-оцінний. Крім цього, вважаємо, що для будь-якого «критерію» характерним є наявність певних «показників», які відображають найбільш важливі та інформативні властивості «об’єкту», що забезпечує його існування. Відповідно до аналізу спеціальної науково-методичної та довідкової літератури членами науково-дослідної групи встановлено, що найбільш ефективними підходами для досягнення мети обраного напряму дослідження (з метою розроблення майбутньої «Програми формування готовності тренерів, які спеціалізуються в боротьбі самбо до застосування засобів фізичної терапії із акцентованим використанням технік кінезіологічного тейпування в системі самоосвіти») є: діяльнісний, особистісно-зорієнтований, комплексний, системний, а також структурний «підходи». Крім цього, відповідно до результатів низки емпіричних досліджень, а також враховуючи власний досвід організації системи багаторічної підготовки одноборців, нами пропонується до використання в системі оцінювання готовності тренерів, які спеціалізуються в боротьбі самбо до застосування засобів фізичної терапії із акцентованим використанням технік кінезіологічного тейпування наступних «рівнів»: високого, достатнього та задовільного. Варто також підкреслити, що для досягнення головної мети дослідження членами науково-дослідної групи планувалося використання наступних коригуючих технік кінезіологічного тейпування: лімфатична корекція «тунелювання»; зв’язкова-сухожильна корекція «тиск»; фасціальна корекція «утримання»; механічна корекція; послаблююча корекція «ліфтинг»; функціональна корекція «пружинування». Підсумовуючи результати аналізу науково-методичної та спеціальної літератури (Інтернет-джерел), членами науково-дослідної групи розроблено та апробовано програму формування готовності тренерів, які спеціалізуються в боротьбі самбо до застосування засобів фізичної терапії (із акцентованим використанням технік кінезіологічного тейпування) в системі самоосвіти. Розроблена та апробована «Програма» є уніфікованою і може ефективно використовуватися в системі фізичної терапії представників інших повноконтактних одноборств (олімпійських та неолімпійських видів спорту). Результати дослідження впроваджені у систему самоосвіти (підвищення кваліфікації) тренерів, які спеціалізуються в одноборствах. Напрями подальших досліджень передбачають розроблення дихальних комплексів фізичних вправ, які забезпечують підвищення працездатності тренерів з одноборств (на прикладі тренерів, які спеціалізуються в боротьбі самбо та дзюдо) на етапі їхнього відновлення після лікування коронавірусної хвороби (COVID-19).
Звіти організацій з теми "Програмний комплекс ТНА"
1
Хараджян, Н. А., та А. В. Командирчик. Розробка смарт-пристрою для людей з особливими потребами на основі програмно-апаратного комплексу Arduino. Видавництво ОНАХТ, квітень 2021. http://dx.doi.org/10.31812/123456789/4991.
Повний текст джерелаАнотація:
Проблеми людей із особливими потребами стає дедалі гострішою та актуальнішою. Адже в умовах боротьби з епідемією COVID-19 як ніколи раніше на перший план виступає значущість найвищої соціальної цінності – здоров’я. Це відбувається внаслідок зростання захворюваності населення України і певної ізольованості від навколишнього світу. В світі постійно розробляються пристрої для людей з особливими потребами. Але перед кожним розробником постає питання щодо зменшення вартості пристрою (щоб він був доступний), зменшення його ваги та покращення функціональності, урахування індивідуальних особливостей людини. В статті представлено розробка смарт-пристрою для людей з особливими потребами на основі програмно-апаратного комплексу Arduino.
2
Кулінка, Ю. С. Методика профільного навчання: навчально-методичний комплекс дисципліни для здобувачів вищої освіти другого (магістерського) рівня спеціальності 014.10 Середня освіта (Трудове навчання та технології). КДПУ, грудень 2020. http://dx.doi.org/10.31812/123456789/5890.
Повний текст джерелаАнотація:
Видання містить програмний матеріал, рекомендації до самостійного опрацювання лекційного матеріалу, виконання практичних робіт та самостійного вивчення дисципліни, питання до екзамену, список рекомендованої літератури. Призначене для студентів спеціальності 014.10 Середня освіта (Трудове навчання та технології) другого (магістерського) рівня денної та заочної форм навчання.
3
Syrovatskyi, Oleksandr V., Serhiy O. Semerikov, Yevhenii O. Modlo, Yuliia V. Yechkalo, and Snizhana O. Zelinska. Augmented reality software design for educational purposes. [б. в.], December 2018. http://dx.doi.org/10.31812/123456789/2895.
Повний текст джерелаАнотація:
In the process of researching the problem of training future informatics teachers to use augmented reality technologies in education, the tasks were solved: 1) a historical and technological analysis of the experience of using augmented reality tools for developing interactive teaching materials was performed; 2) the software for the design of augmented reality tools for educational purposes is characterized and the technological requirements for the optional course “Development of virtual and augmented reality software” are defined; 3) separate components of an educational and methodical complex for designing virtual and augmented reality systems for future informatics teachers have been developed. У процесі дослідження проблеми професійної підготовки майбутніх учителів інформатики до використання технологій доповненої реальності в освіті розв’язані завдання: 1) виконано історико-технологічний аналіз досвіду застосування засобів доповненої реальності для розробки інтерактивних навчальних матеріалів; 2) схарактеризовано програмне забезпечення для проектування засобів доповненої реальності навчального призначення та визначено технологічні вимоги для факультативу «Розробка програмних засобів віртуальної та доповненої реальності»; 3) розроблено окремі складові навчально-методичного комплексу із проектування систем віртуальної та доповненої реальності для майбутніх учителів інформатики.
4
Скрипник, Л. М. Здоров’язбережувальні технології у системі підготовки майбутніх кваліфікованих фахівців. ПолтНТУ імені Юрія Кондратюка, 2018. http://dx.doi.org/10.31812/123456789/4533.
Повний текст джерелаАнотація:
Одним із важливих напрямів країни на шляху до європейського майбутнього є реалізація здоров’язбережувальних технологій у системі сучасної освіти. На даному етапі розвитку України питання охорони здоров’я підростаючого покоління є досить актуальним та соціально значущим, оскільки у нашій країні гостро постає проблема захворюваності молоді. Поняття «здоров'язберігаючі технології» передбачає комплекс напрямів щодо формування, збереження та зміцнення здоров’я учнів: програми, засоби, методи, спрямовані на виховання в учнів культури здоров’я, особистісних рис, що сприяють його збереженню та зміцненню; формування уявлень про здоров’я як цінність, а також мотивації на здоровий спосіб життя. Збереження здоров’я молодого покоління залежить від взаємодії педагогів, медичних і соціальних працівників та є одним з головних напрямів роботи сучасного закладу освіти.
5
Шокалюк, Світлана Вікторівна, Оксана Миколаївна Маркова та Сергій Олексійович Семеріков. SageMathCloud як засіб хмарних технологій комп’ютерно-орієнтованого навчання математичних та інформатичних дисциплін. Брама, видавець Вовчок О.Ю., 2017. http://dx.doi.org/10.31812/0564/729.
Повний текст джерелаАнотація:
Метою даного дослідження є визначення особливостей комп'ютерно-орієнтованого навчання інформатичних та математичних дисциплін в хмаро орієнтованому середовищі SageMathCloud. Цілі дослідження - вивчення дидактичного потенціалу SageMathCloud, вивчення його структури та компонентів SageMathCloud для створення хмаро орієнтованого програмного забезпечення і систем навчання та дистанційних курсів з математичних та інформатичних дисциплін. Об'єкт дослідження - обчислювальна математично-орієнтована освіта з інформатичнихінформатики дисциплін. Предметом дослідження є вивчення інструменту хмарних технологій комп'ютерно-орієнтованого навчання математичних та інформатичних дисциплін. У цій статті схарактеризовано дидактичний потенціал середовища SageMathCloud для здійснення комп'ютерно-орієнтованого навчання математики та інформатики з використанням хмарних технологій; перераховано та проілюстровано основні компоненти SageMathCloud, які можуть бути використані при розробці хмарних програмно-методичних комплексів і дистанційного навчального курсу. Результати дослідження будуть основою для написання рекомендацій для вчителів природничих, математичних та інформатичних дисциплін з використанням хмаро орієнтованого програмного забезпечення, систем навчання і дистанційних курсів навчання, заснованих на SageMathCloud.
6
Стрюк, Микола Іванович, Сергій Олексійович Семеріков та Андрій Миколайович Стрюк. Тенденції розвитку мобільності в сучасному освітньо-науковому просторі. Місьдрук, ХНАДУ, 2015. http://dx.doi.org/10.31812/0564/990.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті проведено комплексне дослідження проблеми мобільності у соціально-педагогічних та технічних системах. Виокремлено основні тенденції розвитку академічної мобільності (перехід від мобільності студентів до мобільності програм і постачальників освітніх послуг) та схарактеризовано нові програми мобільності (франчайзінг, подвійні/спільні ступені, поєднання, нострифікація тощо). Розглянуто нові види постачальників мобільності та акцентовано увагу на віртуальних університетах, що є сьогодні основою віртуальної мобільності студентів і діяльність яких базуються на використанні нових ІКТ у вищій освіті, насамперед – Інтернет та мобільних навчальних середовищ.
7
Кучерган, Єлизавета Валеріївна. Фізичне самовиховання студентів як складова системи професійного здоров’я майбутнього вчителя. СумДПУ імені А. С. Макаренка, 2020. http://dx.doi.org/10.31812/123456789/3953.
Повний текст джерелаАнотація:
Стаття присвячена дослідженню самовиховання фізичної культури студентів як складової частини професійного здоров'я молодих учителів у системі, їх подальшої педагогічної діяльності. Збереження професійного здоров’я молодого вчителя, його адаптації до сучасних умов освітніх процесів, залежить від якісного й системного виконання комплексу фізкультурно-оздоровчих вправ, які входять у навчальні програми з фізичного виховання студентів у ВНЗ, що здатні підтримувати їхнє здоров'я в майбутньому. Збереження здоров’я вчителя за допомогою фізичного самовиховання в середній школі та в подальшій професійній діяльності можливе лише у процесі взаємодії вчителя фізичної культури з педагогічним колективом, де вчитель фізичної культури виступає як наставник і тренер своїх колег.