Статті в журналах: "Програма тренування"

1

Romanuk, Victor, Victoria Petrovich, Vadim Smoluk та Igor Bychuk. "Програма спеціальної фізичної підготовки арбітрів у футболі". Physical education, sports and health culture in modern society, № 2(42) (26 липня 2018): 143–48. http://dx.doi.org/10.29038/2220-7481-2018-02-143-148.

Повний текст джерела

Анотація:

Актуальність. Рівень спеціальної фізичної підготовленості арбітра напряму впливає на кількість і якість помилкових рішень. Тому розроблення й упровадження в процес підготовки арбітрів ефективних тренувальних програм є актуальним. Мета роботи – обґрунтувати ефективність експериментальної програми спеціальної фізичної підготовки арбітрів у футболі. Методи дослідження. Реакцію організму на тренувальне навантаження вивчали за допомогою годинника-пульсометра Polar M200. Середній вік обстежуваних – 30 років. Програму апробовано на 10 арбітрах. Перший етап досліджень передбачав планування, на другому здійснено теоретичну розробку експериментальної програми. Завданням третього етапу було апробувати програму на практиці. На четвертому етапі вивчали її ефективність. Результати роботи. Експериментальна програма складається з одного тренувального мезоциклу, який містить утягувальний, базовий та контрольно-підготовчий мікроцикли. Вони складаються з тренувальних занять, які залежно від дії на організм мають сім напрямів: рівномірне тренування; рівномірне тренування +; рівномірне й базове; рівномірне та темпове; базове тривале; темпове+; темпове й максимальне тренування. Висновки. Апробація експериментальної програми підтвердила її ефективність. Виявлено збільшення темпу долання десятикілометрової дистанції при однаковій середній частоті серцевих скорочень, яке супроводжувалося тенденцією до зменшення енергозатрат. Аналіз індексу бігу засвідчив позитивну динаміку змін спеціальної фізичної підготовки в умовах експериментальної програми в групі досліджуваних загалом і в кожного арбітра зокрема. На початку реалізації програми середньогруповий індекс бігу оцінювали як «середній» і покращився за період реалізації програми до рівня «дуже хороший».

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

2

Артем’єва, Галина, Ірина Латвинська та Тетяна Мошенська. "ПОБУДОВА КОМПЛЕКСНОЇ ПРОГРАМИ ОЗДОРОВЧОГО ТРЕНУВАННЯ ДЛЯ ЖІНОК ПЕРШОГО ПЕРІОДУ ЗРІЛОГО ВІКУ". Слобожанський науково-спортивний вісник 6, № 80 (21 грудня 2020): 58–64. http://dx.doi.org/10.15391/snsv.2020-6.009.

Повний текст джерела

Анотація:

Мета: визначити ефективність побудови комплексної програми оздоровчого тренування для жінок першого періоду зрілого віку. Матеріал і методи: дослідження тривало протягом 2019-2020 навчального року на базі фітнес-клубу «Територія Fitness». За однорідністю ознак були сформовані дві групи жінок першого періоду зрілого віку - контрольна (КГ) та експериментальна (ЕГ), по 13 осіб у кожній. Нами застосовувались сучасні методи дослідження: теоретичний аналіз і узагальнення літературних джерел, педагогічне спостереження, педагогічний експеримент, педагогічне тестування, медико-біологічні методи, методи математичної статистики. Результати: у процесі проведення експериментального дослідження нами було побудовано програму оздоровчого тренування. Програма враховувала розподіл фізичного навантаження в залежності від завдань кожного періоду, етапу, мезо і мікроциклу. Висновки: комплексна програма оздоровчого тренування довела свою ефективність. У ході експерименту спостерігалися міжгрупові достовірні зміни соматометричних та функціональних показників жінок першого періоду зрілого віку при р<0,05 та фізичної підготовленості при р<0,05, р<0,01, р<0,001. Приріст соматометричних показників та показників функціонального стану організму жінок ЕГ складає 4,7 % - 17,3 %. У той час у жінок КГ діапазон змін цих показників коливається у межах від 0,4 % до 12,2 %. У показниках фізичної підготовленості також спостерігається більш значний їх приріст у жінок ЕГ, а діапазон складає проміжок від 14 % до 45,8 %. У жінок КГ приріст показників фізичної підготовленості знаходиться у межах 7% - 24%. Ключові слова: оздоровче тренування, жінки першого періоду зрілого віку.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

3

Pylypchak, Ivan, та Orest Loiko. "Авторська програма фізичної підготовки курсантів вищих військових навчальних закладів у період первинної підготовки з використанням засобів кросфіту". Physical education, sports and health culture in modern society, № 2(42) (26 липня 2018): 38–42. http://dx.doi.org/10.29038/2220-7481-2018-02-38-42.

Повний текст джерела

Анотація:

У роботі розглянуто актуальні проблеми вдосконалення фізичної підготовленості курсантів вищих військових навчальних закладів у період первинної підготовки. Досліджено можливості підвищення ефективності тренувального процесу використанням системи неспеціалізованої високоінтенсивної підготовки кросфіт. Проведений аналіз сучасних наукових і літературних джерел дає підставу стверджувати, що система підготовки кросфіт позитивно впливає на рівень фізичної підготовленості курсантів, підсилює їх мотивацію до фізкультурно-спортивної діяльності, сприяє оволодінню знаннями сучасних підходів до організації фізичної підготовки, навичками й уміннями самостійного тренування та ведення здорового способу життя. Мета статті – розробити програму вдосконалення фізичної підготовленості курсантів вищих військових навчальних закладів у період первинної підготовки із застосуванням засобів кросфіту. Структура експериментальної авторської програми містить мету, завдання програми, засоби, етапи та їх завдання, форми проведення тренувань. Запропоновано методологічний підхід до розробки програми фізичної підготовки курсантів, що поєднує в собі загальноприйняті засоби розвитку фізичних якостей (70 % від загального часу навчального заняття) і засоби кросфіту (30 % від загального часу навчального заняття). Отримані дані можуть бути використані в розробці типових програм із фізичної підготовки курсантів, у викладанні теорії й методики фізичного виховання для курсантів спеціалізованих вищих навчальних закладів освіти, а також військовослужбовців Збройних сил України. Установлено, що система фізичного виховання курсантів, яка склалася в державі, є малоефективною. Вона не забезпечує бойової та прикладної готовності курсантів до професійної діяльності й подальшої служби та потребує постійного вдосконалення. У перспективі передбачено експериментальну перевірку ефективності розробленої програми.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

4

А. А. Михеев, Т. Д. Полякова, Д. В. Примак та Н. А. Михеев. "Динаміка показників білої крові спортсменів у процесі їх вібраційного тренування". Спортивна медицина, фізична терапія та ерготерапія, № 1 (21 травня 2019): 36–42. http://dx.doi.org/10.32652/spmed.2019.1.36-42.

Повний текст джерела

Анотація:

Мета. Вивчення впливу вібраційного тренування на показники білої крові у спортсменів-єдиноборців. Методи. Дослідження капілярної крові проводили з використанням гематологічного аналізатора Sysmex (Японія). Визначали вміст лейкоцитів (WBC), лімфоцитів (LYM), нейтрофілів (NEUT) і тромбоцитів (PLT) у сироватці крові. Для створення вібраційного навантаження використовували віброплатформи, що працюють з частотою 28 Гц і амплітудою 4 мм. Програма вібротренінга складалася з восьми стимуляційних занять з сумарною експозицією вібронагрузкі до 16 хв. Спортсмени-єдиноборці виконували комплекс динамічних вібраційних вправ для верхніх і нижніх кінцівок. Результати. Виявлено позитивну динаміку лейкоцитів і тромбоцитів у процесі виконання вібраційних тренувань. Динаміка показників білої крові підтвердила наявність значного стимуляційного ефекту дозованої вібрації, що може бути використано для інтенсифікації тренувального процесу спортсменів-єдиноборців.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

5

Petrovych, Victoriia, та Iryna Voitovych. "Вплив збалансованого харчування та оздоровчих фітнес-тренувань на жінок зрілого віку". Physical education, sport and health culture in modern society, № 1(57) (31 березня 2022): 37–42. http://dx.doi.org/10.29038/2220-7481-20221-01-37-42.

Повний текст джерела

Анотація:

Актуальність. Проблема зниження рухової активності та формування неправильних харчових звичок стала вагомим фактором у погіршенні здоров’я населення, появі зайвої ваги, погіршенні психологічної стійкості. Саме у віці 35-40 років завершується формування утверджених поглядів та звичок на «правильне» життя та гармонійну старість, крім того, ці знання та навички передаються дітям. Тому з метою виховання здорової нації, випрацьовування таких звичок є досить актуальним. Мета роботи – визначити впливу програми поетапного контролю регулювання рухових навантажень у поєднанні з раціональним харчуванням у жінок зрілого віку. Методи: аналіз науково-методичних літератури, опрацювання інтернет-джерел, анкетування, антропометричний метод, визначення толерантності до фізичних навантажень, педагогічний експеримент, метод математичної статистики. Результати дослідження. Нині нам відомо безліч різних шляхів спрямованих на боротьбу із зайвою вагою. Проте, часто це все використовується хаотично і результат може бути різним, навіть втрата здоров’я. З метою налаштування збалансованого меню та адекватного дозування фізичних навантажень нами запропоновано комплексний підхід, який включає співпрацю з дієтологом та тренеро. У статті запропо- новані програма тренувань для жінок без порушень стану здоров’я та конкретні заходи усунення гіподинамії у період дії карантинних обмежень. Подано рекомендації по формуванню правильних харчових звичок. Три місяці тривав експеримент за яким КГ намагалась знизити масу тіла лише за допомогою оздоровчих тренувань, ЕГ – поєднуючи такі тренування із збалансованим харчуванням. Статистично значимі позитивні результати відмічено у ЕГ на рівні Р≤0,01 у масі тіла та об’ємі талії, при Р≤0,05 при об’ємі стегон. У КГ зміни досліджуваних показників також позитивні, хоча з незначним приростом.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

6

Bakaliuk, T. H., H. О. Stelmakh та L. M. Volkova. "ЕФЕКТИВНІСТЬ МЕТОДІВ ТРЕНУВАННЯ М'ЯЗІВ ТАЗОВОГО ДНА У ЖІНОК ЗІ СТРЕСОВИМ НЕТРИМАННЯМ СЕЧІ". Вісник медичних і біологічних досліджень, № 3 (19 листопада 2020): 138–44. http://dx.doi.org/10.11603/bmbr.2706-6290.2020.3.11511.

Повний текст джерела

Анотація:

Резюме. Дослідження, проведені упродовж останнього десятиліття, підтверджують деякі зміни в підходах до тренування мʼязів тазового дна у жінок зі стресовим нетриманням сечі. У цьому огляді літератури показано, що тренування мʼязів тазового дна є найбільш рекомендованим фізіотерапевтичним лікуванням для жінок зі стресовим нетриманням сечі. Мета дослідження – провести огляд наукової літератури, яка присвячена аналізу ефективності методів тренування мʼязів тазового дна у жінок зі стресовим нетриманням сечі та представити оновлену інформацію про результати тренування мʼязів тазового дна. Матеріали і методи. Проведено огляд наукової літератури з обраної теми в наукометричних базах даних PubMed, COCHRANE, PEDro, Google Scholar. Результати. Тренування мʼязів тазового дна в основному рекомендовано при лікуванні стресового нетримання сечі. Метою тренування є поліпшення підтримки тазових органів (сечового міхура, шийки сечового міхура й уретри) і підвищення внутрішньоуретрального тиску під час навантаження. Програми тренування призначені для збільшення сили, витривалості й координації мʼязів та впливають на якість життя жінок із нетриманням сечі, що є важливим чинником їх фізичного, розумового й соціального функціонування. Вправи для мʼязів таза є одним з основних втручань, але складнощі з виконанням цієї вправи змусили дослідників шукати альтернативні методи або доповнення до таких тренувань. Висновки. Згідно з проведеним оглядом літератури, спостереження і зміст програм тренування мʼязів тазового дна сильно відрізняються, і в деяких програмах використовуються додаткові стратегії для підвищення прихильності або тренувальних ефектів. Застосування тренування мʼязів тазового дна важливе для жінок зі стресовим нетриманням сечі й впливає на якість життя, що є важливим чинником їх фізичного, розумового і соціального функціонування.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

7

Салєєва, А. Д., І. М. Чернишова, І. П. Нартова, Н. Ю. Трегуб та Н. П. Задерей. "Інноваційні підходи при складанні реабілітаційних програм для пацієнтів з наслідками хребтово-спинномозкової травми". Pain medicine 3, № 2/1 (18 жовтня 2018): 39. http://dx.doi.org/10.31636/pmjua.t1.27895.

Повний текст джерела

Анотація:

Актуальність. За даними статистики, щорічно в Україні понад 2500 пацієнтів отримують травми хребта і спинного мозку, 80 % з них – пацієнти працездатного віку. Крім проведення медикаментозного лікування, важливе місце в реабілітації цієї категорії пацієнтів займає фізична реабілітація із застосуванням механотерапії, роботизованих систем. Виникає необхідність розробки індивідуальної комплексної реабілітаційної програми з урахуванням соматичного стану та результатів тестування для сумісного використання різних методик механотерапії. Програма включала дозоване навантаження та спеціальні реабілітаційні вправи на блочному тренажері, які покращують рухливість суглобів, еластичності м’язів та зв’язок, і застосування роботизованої системи (G-EO) для тренування навиків ходи в стані полегшеної ваги пацієнта. Метою дослідження було оцінити ефективність розробленої інноваційної програми реабілітації пацієнтів з наслідками хребтовоспинномозкової травми. Матеріали та методи. Під наглядом перебувало дві групи пацієнтів. Хворим першої групи проводилась медикаментозна терапія й апаратна фізіотерапія, пацієнти другої групи отримували медикаментозну терапію, фізіотерапію та механотерапію з використанням роботизованої системи G-EO та блочного тренажера. Ефективність проведеного лікування (в середньому 1 місяць) оцінювалась за допомогою Функціональної Оціночної Шкали для хворих з травмою спинного мозку (Vatutazione Fuczionate Mietotesi – VFM), толерантність до фізичних навантажень оцінювалась клінічно (пульс, частота дихання, почервоніння обличчя, запаморочення, підвищене потовиділення). Результати дослідження та їх обговорення. В результаті проведених досліджень встановлено, що фізична реабілітація сприяла підвищенню толерантності до фізичних навантажень (збільшення часу тренувальних вправ без ознак втоми). Після проведеного курсу реабілітації з використання G-EO та блочного тренажера 80 % пацієнтів (другої групи) мали результати тестування в середньому на 5–10 балів вищі, ніж пацієнти першої групи. Висновки. Таким чином, за даними проведених досліджень, практика застосування програми комплексної реабілітації з використанням роботизованої механотерапії та блочних тренажерів для пацієнтів з наслідками спинномозкової травми показала переваги даного підходу.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

8

Ісаєва, Ілона. "ЗМІСТ, ФОРМИ ТА МЕТОДИ ПРОФЕСІЙНОЇ ПІДГОТОВКИ ПЕРСОНАЛУ ФЕДЕРАЛЬНОЇ ПОЛІЦІЇ НІМЕЧЧИНИ". Збірник наукових праць Національної академії Державної прикордонної служби України. Серія: педагогічні науки 18, № 3 (1 лютого 2020): 110–22. http://dx.doi.org/10.32453/pedzbirnyk.v18i3.73.

Повний текст джерела

Анотація:

У статті розкрито результати дослідження особливостей організації, змісту, форм і методів професійної підготовки персоналу Федеральної поліції Німеччини всіх категорій. В ході дослідження з’ясовано, що професійну підготовку поліцейських службовців нижчої ланки забезпечують сім регіональних навчальних центрів ФП; професійну підготовку поліцейських службовців середньої ланки забезпечує Федеральна вища школа державного управління (м. Брюль), по завершенню навчання випускники отримують диплом бакалавра з державного управління; підготовку поліцейських службовців вищої ланки здійснює Вища школа поліції Німеччини (м. Мюнстер), випускники отримують диплом магістра з державного управління. Встановлено, що навчання на кожному рівні організоване за модульною системою. Автор зосереджує увагу на змістовому наповненні навчальних планів та програм і констатує, що зміст професійної підготовки персоналу ФП нижчої ланки повністю відповідає виконуваним ним у майбутньому функціям, розвитку необхідних умінь та навичок; вагому частину програм підготовки займають юридичні дисципліни; крім правничих дисциплін у навчальних планах підготовки поліцейських нижчої ланки передбачено вивчення також теорії управління, психології, особливостей застосування спеціальних технічних засобів, основ медицини та надання першої медичної допомоги, професійної етики; програма підготовки поліцейських середньої ланки, як майбутніх управлінців, передбачає, зокрема, опанування особливостей управління підрозділами та організації взаємодії з іншими структурами в умовах виконання завдань в міжнародних місіях; майбутні керівники вищого рівня (поліцейські вищої ланки) вивчають також особливості планування та проведення поліцейських операцій, організації комунікації в управлінській діяльності, управління поліцейськими підрозділами у великомасштабних операціях (під час проведення демонстрацій та мирних акцій, а також під час масових акцій, що супроводжуються насильницькими діями), особливості роботи із громадськістю та засобами масової інформації, правові норми взаємодії між органами поліції й юстиції в ЄС та правові питання міжнародної взаємодії. Велика увага приділяється розвитку фізичних умінь та навичок майбутніх поліцейських, їх стрілецькій підготовці, розвитку умінь та навичок застосування засобів примусу; 50% всього навчального часу відводиться на проходження слухачами стажування в органах та підрозділах ФП. Виявлено, що в системі професійної підготовки персоналу ФП основними формами організації навчання є лекції, лекції з елементами практичних вправ, семінари з елементами практичних вправ, семінари з елементами тренінгу, практичні вправи, тренінги (тренування), проектне навчання; основними методами підсумкового та поточного оцінювання є контрольна робота, усне опитування, тестування, розв’язання комплексних ситуативних завдань, екзамен.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

9

Solomenchuk, T. M., V. L. Lutska та N. B. Kuz. "ЕФЕКТИВНІСТЬ КАРДІОРЕАБІЛІТАЦІЙНОГО ЛІКУВАННЯ ПАЦІЄНТІВ ПІСЛЯ ПЕРЕНЕСЕНОГО ГОСТРОГО КОРОНАРНОГО СИНДРОМУ ЗАЛЕЖНО ВІД СТАТУСУ КУРЦЯ". Здобутки клінічної і експериментальної медицини, № 3 (29 вересня 2020): 148–57. http://dx.doi.org/10.11603/1811-2471.2020.v.i3.11597.

Повний текст джерела

Анотація:

В статті представлені результати дослідження метаболічного профілю та функціонального стану хворих, які перенесли гострий коронарний синдром (ГКС), на етапі санаторно-курортної кардіореабілітації залежно від статусу курця. Мета – провести порівняльну оцінку динаміки показників метаболічного статусу та функціонального стану хворих, які перенесли гострий коронарний синдром (ГКС), на етапі санаторно-курортної кардіореабілітації залежно від статусу курця. Матеріал і методи. Обстежено 62 пацієнти віком 42–78 років (середній вік 56,61±1,35), які проходили програму кардіореабілітації після перенесеного ГКС. З них I група – курці (n=34, середній вік (54,94±1,6) років), II група – хворі, які не курили (n=28, середній вік (58,64±1,4) років). Визначали основні показники ліпідного, вуглеводного обміну та системного запалення, а також фізичну активність за допомогою тесту 6-хвилинної та дистанційної ходьби в 1 та 24 доби кардіореабілітації. Програма санаторно-курортного лікування включала дозовану лікувальну ходьбу, фізичні тренування (ФТ) та лазеротерапію на кубітальну вену в поєднанні з оптимальною медикаментозною терапією (ОМТ). Результати. На початку реабілітаційної програми у хворих I групи, порівняно з ІІ групою, виявлено достовірно вищі середні значення загального холестерину (ЗХС) ((5,88±1,17) ммоль/л (I) проти (5,29±0,95) ммоль/л (II)), холестерину ліпопротеїдів низької густини (ХС ЛПНГ) ((3,95±0,96) (I) проти (3,64±0,93) ммоль/л (II)), тригліцеридів (ТГ) ((3,08±0,51) (I) проти (2,67±0,56) ммоль/л (II)), коефіцієнта атерогенності (КА) (4,65±1,51 (I) проти 3,87±1,01)), С-реактивного протеїну (СРП) ((5,36±0,55) (I) проти (4,95±0,43) мг/мл (II)), фібриногену (ФГ) ((3,61±0,53) (I) проти (3,54±0,44) г/л (II)), глікозильованого гемоглобіну (HbA1c) ((6,10±0,36) (I) проти (5,74±0,30) % (II)) та нижчий рівень ХС ліпопротеїдів високої густини (ХС ЛПВГ) ((1,08±0,22) (I) проти (1,15±0,17) ммоль/л (II)). Проведений аналіз показників після проходження програми реабілітації показав позитивну динаміку у двох групах, а саме: зниження ЗХС – на 18,1 % (I) та 17,3 % (II), ХС ЛПНГ – на 22,1 % (I) та 20,1 % (II) (р<0,05), ТГ – на 32,8 % (I) та 19,9 % (II) (р>0,05), КА – на 36,8 % (I) проти 34,2 % (II) (р<0,05), HbA1c – на 4,1 % (I) та 5,8 % (II) (р>0,05), СРП – на 15 % (I) (р<0,05) та 14 % (II) (р>0,05), ФГ – на 24,1 % (I) та 18,4 % (II) (р<0,05), і збільшення ХС ЛПВГ – на 16,6 % (I) та 12,1 % (II), (р<0,05). Після проведеної програми кардіореабілітації у курців, що перенесли ГКС, переважає ФК 1 – 58,8 % (р<0,05), а у групі некурців ФК 2 – 57,1 % (р<0,05), в той же час реабілітаційні хворі зі звичкою куріння продовжують залишатися у ФК 3 – 11,8 % (р<0,05) проти 0 % (р<0,05) у некурців. Висновки. У курців, що перенесли ГКС, спостерігаються суттєвіші розлади ліпідного обміну атерогенного характеру, вуглеводного обміну та системного запалення. Після проходження програми кардіореабілітації спостерігається позитивна динаміка метаболічного профілю у пацієнтів обох груп, проте з більш вираженою позитивною динамікою в групі курців. Наприкінці програми реабілітації серед хворих із статусом курця частка пацієнтів з ФК 1 виявилась більшою, порівняно з некурцями. Однак, у групі курців зі стартовим ФК 3 позитивних змін щодо функціональної здатності не відбулось, тоді як серед пацієнтів-некурців наприкінці реабілітації хворих з ФК 3 зареєстровано не було.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

10

Ашанін, Володимир, Людмила Філенко, Андрій Казмірчук та Ігор Філенко. "ІНФОРМАЦІЙНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ТРЕНУВАЛЬНОГО ПРОЦЕСУ ЮНИХ ПЛАВЦІВ ЗАСОБАМИ РОЗРОБКИ МОБІЛЬНИХ ДОДАТКІВ". Слобожанський науково-спортивний вісник 76, № 2 (6 квітня 2020): 153–73. http://dx.doi.org/10.15391/snsv.2020-2.010.

Повний текст джерела

Анотація:

Мета: обґрунтування розробки мобільного додатку для контролю тренувальних навантажень при підготовці юних плавців. Матеріал і методи: теоретичний аналіз та узагальнення літературних джерел; педагогічне спостереження, методи інформаційного моделювання та програмування, анкетування, методи математичної статистики. Результати: створено мобільний додаток «SwimmDiary», який спрямований на оптимізацію контролю та планування об’єму фізичних навантажень у юних плавців. Розробка дозволяє створювати та відкоригувати особистий профіль спортсмена, реєструвати індивідуальні показники, встановлювати програму щоденних тренувань у календарі, переглянути існуючі нормативи та порівняти власні результати з ними, статистичні дані виконаних фізичних навантажень за обраний період тренувань. У програму вносяться такі показники: назви фізичної вправи, час її виконання, кілометраж виконання підготовчих вправ для проходження основної дистанції. До мобільного додатку включені основні такі стилі плавання: батерфляй, брас, кроль на спині, вільний стиль та комплексний стиль плавання. Проведено анкетування, основною метою якого було виявлення ставлення респондентів до мобільного додатку. Найбільш сподобалась розробка юним спортсменам (11,2±0,07), а їхні батьки виставили найнижчі оцінки (8,3±0,08) за 12-ти бальною шкалою. Висновки: встановлено, що використання сучасних інформаційних технологій у навчально-тренувальному процесі юних плавців доцільно проводити засобами мобільних додатків, анкетування респондентів виявило високий рівень ставлення до розробки юних плавців, тренерів та фахівців-науковців з плавання. Анкетування виявило високий рівень оцінювання респондентів мобільного додатку SwimmDiary (48%) та вказало на найбільш сильні компоненти програми (дизайнерське рішення та представлення мобільного додатку) і слабкі (візуалізація даних). Ключові слова юні плавці, тренування, мобільні додатки, програмування, інформаційні технології.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

11

Шевяков, Олексій, та Ігор Шрамко. "Динамічні соціотехнічні системи діяльності: соціальна підтримка жінок". Теоретичні і прикладні проблеми психології, № 3(53)Т1 (2020): 184–97. http://dx.doi.org/10.33216/2219-2654-2020-53-3-1-184-197.

Повний текст джерела

Анотація:

В статті проаналізовано соціально-психологічне забезпечення життєдіяльності жінок в умовах динамічних соціотехнічних систем управління. Мета статті полягала у виявленні зміни зростаючого стомлення при роботі досліджуваних в умовах динамічних соціотехнічних систем діяльності. Обстежено 500 досліджуваних (оператори, фахівці) у віці від 18 до 46 років (всі жінки) в динамічних автоматизованих системах управління. Як оптимізуючий метод використано довільну психічну саморегуляцію життєдіяльності. Виявлено та скореговано негативні функціональні стани жінок щляхом оволодіння ними навичками саморегуляції (аутотренінг, ідеомоторне тренування). Програма містила вправи розминки, тренінгові вправи, дискусії, міні-лекції, роботу в парах та малих групах. Опановувалися м’язова релаксація, самонавіювання, активація рефлексивної зони свідомості. Результати. Схарактеризовано соціально-психологічні особливості взаємодії і взаємовпливу компонентів динамічних соціотехнічних систем діяльності. Здійснено психологічний аналіз тенденцій розвитку таких систем. В емпіричному дослідженні визначено особливості забезпечення життєдіяльності жінок на робочих місцях. Розроблено та апробовано концепцію соціальної підтримки їх життєдіяльності. Спрогнозовано роботоздатність жінок і можливі зміни їх функціонального стану. Здійснено обгрунтування соціально-психологічного забезпечення розвитку соціотехнічних систем діяльності, яке допоможе подолати негативні наслідки функціонування таких систем та призведе до їх подальшого розвитку за нових (ринкових) умов. Перспектива продовження дослідження вбачається в розробці психологічної теорії оптимізації процесу діяльності жінок у динамічних соціотехнічних системах. Висновки. Проведена дослідницька робота щодо вивчення особливостей життєдіяльності та роботоздатності жінок у динамічних соціотехнічних системах, виявлення прояву їх функціонального стану. Розроблено та апробовано структурно-функціональну модель соціально-психологічного забезпечення життєдіяльності жінок відносно до існуючих стадій діяльності у динамічних соціотехнічних системах. Ключові слова: система, автоматизована діяльність, неперервна інформація, користувачі, психологічна готовність.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

12

Pavlova, Iuliia, та Olena Zastavska. "Вплив занять кросфітом на психічний стан та якість життя молоді". Physical education, sports and health culture in modern society, № 1 (45) (24 травня 2019): 62–70. http://dx.doi.org/10.29038/2220-7481-2019-01-62-70.

Повний текст джерела

Анотація:

Актуальність. Незважаючи на значні напрацювання, детальне вивчення біологічних, соціальних та поведінкових аспектів і значення рухової активності для психічного здоров’я людини, відкритими для розгляду й дискусії залишаються питання розуміння механізмів впливу фізичної активності на психічне здоров’я дітей та підлітків. Мета статті – оцінити вплив занять кросфітом на психічний стан і показники якості життя осіб підліткового віку. Методи. У дослідженні взяли участь 14 осіб віком 14–16 років. Тренування з кросфіту тривалістю 1 год відбувалися тричі на тиждень упродовж двох місяців. До складу тренувань входили багатофункціональні комплексні вправи переважно силової спрямованості, які учасники виконували в аеробному режимі в зоні високої інтенсивності, тривалістю не більше ніж 20 хв. Для оцінювання якості життя застосовували анкету PedsQL™ (Generic Core, український варіант для респондентів віком 13–18 років). Уявлення учасників про самого себе («Я»-концепція) вивчали за оцінкою фізичного «Я», настрою, спортивної й академічної компетентностей. Залежні між собою непараметричні вибірки порівнювали за допомогою Z-критерію Вілкоксона. Результати. Після участі у 8-тижневій програмі спостерігали зростання (p<0,01) рівня фізичної підготовленості за результатами виконання комплексів вправ. Середні значення всіх показників «Я»-концепції зростали після участі в про- грамі. Позитивну динаміку спостерігали для показників «Настрій» (р=0,09), «Спортивна компетентність» (р=0,09), «Академічна компетентність» (р=0,10). По завершенню програми показники якості життя зросли на 4–10 балів та перевищували значення 75 балів. Зміни спостерігали щодо показників шкал «Фізичне функціонування» (на 10 %, p=0,1), «Емоційне функціонування» (на 14 %, p=0,09) і «Функціонування в школі» (на 15%, p=0,03). Висновки. Одночасно зі збільшенням рівня фізичної підготовленості, 8-тижневі тренування з кросфіту сприяли зростанню впевненості в собі, поліпшенню настрою. В учасників програми спостерігали зростання показників якості життя на 10–15 %.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

13

Клопов, Р. В., В. О. Тищенко та Д. Г. Меснянкін. "СПЕЦІАЛЬНА ФІЗИЧНА ПІДГОТОВКА ВЕСЛУВАЛЬНИКІВ ВИСОКОЇ КВАЛІФІКАЦІЇ В ПІДГОТОВЧИЙ ПЕРІОД СПОРТИВНОГО ТРЕНУВАННЯ". Visnyk of Zaporizhzhya National University Physical education and Sports, № 3 (14 грудня 2021): 67–73. http://dx.doi.org/10.26661/2663-5925-2021-3-10.

Повний текст джерела

Анотація:

Визначено та проаналізовано проблеми вдосконалення спеціальної силової і функціональної підготовленості веслувальників високої кваліфікації у підготовчій період спортивного тренування в академічному веслуванні. Рівень ефективності змагальної діяльності у веслуванні академічному прямо залежить від рівня спеціальної фізичної підготовленості для результативного подолання двох кілометрів змагальної дистанції, яка є стандартною і використовується на міжнародних змаганнях та на Олімпійських іграх. У дослідженні взяли участь 6 веслувальників високої кваліфікації віком від 17 до 23 років. Метою дослідження було розробити та експериментально перевірити програму спеціальної силової і функціональної підготовленості веслувальників високої кваліфікації у підготовчому періоді. Для оцінки рівня спеціальної підготовленості використовують методи контрольних тестувань. Впродовж експерименту на початку та наприкінці було проведено контроль спеціальної силової підготовленості у тренажерному залі, максимальна вага на таких вправах як, тяга штанги лежачі і присідання зі штангою на плечах, функціональної підготовленості на веслувальному ергометрі «Concept 2», у вигляді 2000 метрів та 5000 метрів. Основним показником результативності на ергометрі була середня потужність проходження дистанції, а у тренажерному залі – кілограми. У ході дослідження було зафіксовано підвищення рівня спеціальної фізичної підготовленості. Наприкінці тренувальної програми, спрямованої на вдосконалення спеціальної фізичної підготовленості, було проведено статистичну обробку отриманих даних за критерієм Стьюдента та Фішера, які констатують статистично значуще зростання рівня спеціальної силової і функціональної підготовленості веслувальників високої кваліфікації у підготовчому періоді та підтверджують ефективність запропонованої нами експериментальної програми тренувань.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

14

Долбишева, Н. Г., Л. П. Черкашина, С. Є. Мустяца, О. В. Шевченко, І. М. Яремко та А. В. Черноколенко. "ОСОБЛИВОСТІ ФІЗИЧНОЇ ПІДГОТОВКИ В НАВЧАЛЬНО-ТРЕНУВАЛЬНОМУ ПРОЦЕСІ ДІВЧАТ, ЯКІ ЗАЙМАЮТЬСЯ БОКСОМ, НА ЕТАПІ ПОЧАТКОВОЇ ПІДГОТОВКИ". Visnyk of Zaporizhzhya National University Physical education and Sports, № 1 (28 вересня 2021): 140–50. http://dx.doi.org/10.26661/2663-5925-2021-1-20.

Повний текст джерела

Анотація:

Мета дослідження – здійснити порівняльний аналіз особливостей планування фізичного навантаження фізичної підготовки та визначити рівень фізичної підготовленості дівчат 10–12 років, які займаються боксом, на етапі початкової підготовки першого та другого року тренувань. Були використані такі методи дослідження: аналіз та узагальнення літературних джерел та програмно-нормативних документів, педагогічний експеримент, педагогічні спостереження, контрольне тестування, методи математичної статистики. Організація дослідження. Дослідження здійснювалося на базі комунального позашкільного закладу «Дитячо-юнацька спортивна школа № 12» Дніпровської міської ради. У досліджені брали участь 43 спортсменки віком 10–12 років, які займались боксом. Оцінка рівня фізичної підготовленості здійснювалася за контрольними тестами, які прописані в програмі ДЮСШ. Результати дослідження. На етапі початкової підготовки в процесі підготовки дівчат, які займаються боксом, пріоритетною стороною є загальна та фізична підготовка спортсменок (перший рік тренувань складає 188 годин, другий – 261 годин). Визначення рівня фізичної підготовленості на початку та наприкінці першого та другого року тренувань дозволило встановити достовірний приріст розвитку фізичних якостей при р ˃ 0,05-0,001. Однак необхідно звернути увагу на підбір засобів та методів, спрямованих на розвиток швидкісних здібностей у дівчат 10–11 років та витривалості у дівчат 11–12 років, виходячи за рамки рекомендацій, наведених у програмі ДЮСШ. Висновки. Результати дослідження свідчать про ефективність засобів на методів фізичної підготовки, наведених у програмі ДЮСШ. Рекомендується розглянути питання включення до програми тестів з оцінки функціональних можливостей організму дівчат 10–12 років. Це пов’язано з тим, що, по перше, дівчата даного віку перебувають у препубертатному періоді статевого дозрівання, по друге, отримані дані дозволять дати більш повну інформацію про адекватність планування інтенсивності фізичних навантажень.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

15

Фурман, Ю., B. Онищук та T. Дьомкіна. "Вплив нормобаричної гіперкапнічної гіпоксії на показники зовнішнього дихання осіб молодого віку, хворих на нейроциркуляторну дистонію". Спортивна медицина, фізична терапія та ерготерапія, № 2 (15 лютого 2021): 48–54. http://dx.doi.org/10.32652/spmed.2020.2.48-54.

Повний текст джерела

Анотація:

Мета. Науково-методично обґрунтувати та розробити програми фізичної реабілітаціїосіб молодого віку, хворих на нейроциркуляторну дистонію.Методи. Теоретичний аналіз і узагальнення літературних джерел з теми науковогодослідження, електронна спірографія з аналізом петлі «потік–об’єм», методи математичноїстатистики.Результати. Заняття за розробленою програмою, яка включала методику створення ворганізмі стану нормобаричної гіперкапнічної гіпоксії, одномоментне обливання холодноюводою після теплого душу, дозовані ходьбу та біг, вправи з використанням фітболів, ран-кову гігієнічну гімнастику та аутогенне тренування за методикою Шульца, самомасажвикликали вірогідне покращення об’ємних показників зовнішнього дихання незалежно відтипу захворювання в основних групах. На відміну від представниць основних груп, заняття затиповою програмою спеціальних медичних груп, які проводили в контрольних групах,суттєвоне вплинули на показники зовнішнього дихання. Через 24 тиж. занять результати дослідженьпропускної спроможності бронхів різного діаметра свідчать про те, що застосування взаняттях методики нормобаричної-гіперкапнічної гіпоксії позитивно відобразилось на тихшвидкісних показниках зовнішнього дихання, які відображають здатність бронхів пропускатиповітря в фазу видиху – ФЖЄЛ, ОФВ1, ПОШ, МОШ25, МОШ50, МОШ75, СОШ25-75, СОШ75-85. Удівчат контрольної групи заняття за типовою програмою з лікувальної фізичної культури длястуденток з НЦД не викликали вірогідних змін цих показників.Висновки. Узагальнення науково-методичної інформації свідчить про щорічну динамікупоширеності нейроциркуляторної дистонії серед осіб молодого віку. Результати дослідженняпоказали, що застосування запропонованої комплексної програми, яка включає лікувальнугімнастику методику створення в організмі стану нормобаричної гіперкапнічної гіпоксії,ранкову гігієнічну гімнастику, одномоментне обливання холодною водою після теплого душу,самомасаж комірцевої зони та аутогенне тренування за методикою Шульца, сприяє покра-щенню середніх величин як зовнішніх, так і швидкісних показників зовнішнього дихання.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

16

Savolainen, Oksana, Valerii Kuznetsov, Oleksandr Valkevych, Roman Cherkashyn та Nadiia Karabanova. "Удосконалення швидкісно–силових якостей спринтерів на етапі початкової підготовки". Physical education, sport and health culture in modern society, № 4(48) (31 грудня 2019): 117–23. http://dx.doi.org/10.29038/2220-7481-2019-04-117-123.

Повний текст джерела

Анотація:

Актуальність дослідження. У статті розглянуто роботу в дитячо–юнацьких спортивних школах на етапах початкової підготовки, які відрізняються великим різноманіттям засобів та методів тренування, які вимагають від юних спортсменів прояву організованості, ініціативи, що сприяє вдосконаленню всіх фізичних якостей та вихованню організаційних навичок та працелюбності дітей. Здійснюване в тісному зв’язку з розумовим, моральним, естетичним вихованням і трудовим навчанням фізичне виховання та спорт, зокрема, сприяє всебічному розвитку юних спортсменів. Підвищення ефективності підготовки юних спортсменів – найбільш гостра проблема школи спорту. Роботу багатьох спортивних шкіл характеризують втрати спортивних дарувань, а також незацікавленість дітей у спорті. Традиційними стали роз’єднаність загальноосвітніх і спортивних шкіл у вирішенні завдань масового юнацького спорту, недостатня відповідність організаційних форм підготовки досягненням сучасної методики. Мета дослідження – розробити і експериментально обґрунтувати програму розвитку швидкісно–силових якостей легкоатлетів на етапі початкової підготовки. Завдання дослідження полягало у визначенні рівня розвитку швидкічно-силових якостей спортсменів на етапі початкової підготовки, розробка програми розвитку швидкісно - силових якостей спринтерів, перевірка ефективності даної програми. Методи дослідження: аналіз науково–методичної літератури, педагогічне спостереження, педагогічне тестування, педагогічний експеримент, методи математичної статистики. Результати дослідження. Результати проведених досліджень засвідчують, що під впливом розробленої технології показники швидкісно–силових якостей юних спортсменів вірогідно покращились: з бігу на 30 м з низького старту на 6,63 %, з бігу на 30 м з ходу – на 7,09 %, з бігу 300 м – на 1,27 %, стрибка у довжину з місця – на 4,21 % та кидка ядра двома руками на 41,4 %. Результати проведеного педагогічного експерименту свідчать про те, що навчально– тренувальний процес спортсменів на етапі початкової підготовки має свою специфіку, зумовлену їх анатомо–фізіологічними і психологічними особливостями, а також пристосуванням до нових умов, які виникають в результаті поєднання тренування з навчанням у школі. Тому є необхідність у пошуках нових прийомів та методів тренування, що враховували б виявлені особливості. Ключові слова: контроль, навантаження, тренувальний процес, фізичний стан, швидкісні якості, силова підготовленість.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

17

Zhukovskyy, V. V., S. V. Shatnyi та N. A. Zhukovska. "Нейронна мережа для розпізнавання та класифікації картографічних зображень ґрунтових масивів". Scientific Bulletin of UNFU 30, № 5 (3 листопада 2020): 100–104. http://dx.doi.org/10.36930/40300517.

Повний текст джерела

Анотація:

Запропоновано нейронну мережу для розпізнавання картографічних зображень ґрунтових масивів та класифікації ландшафтних ділянок за типами ґрунтових масивів із використанням нейронної мережі. Описано підходи до проектування архітектури, методів навчання, підготовки даних для проведення навчання, тренування та тестування нейронної мережі. Розроблено структурно-функціональну схему нейронної мережі, яка складається із вхідного, прихованих та вихідного шарів, кожен окремий нейрон описано відповідною активаційною функцією із підібраними ваговими коефіцієнтами. Показано доцільність застосування кількості нейронів, їх тип та архітектуру для проведення задачі розпізнавання та класифікації ділянок на кадастрових картах. Як вихідні дані використано відкриті державні інформаційні ресурси, в яких виділено окремі ділянки за типами ґрунтів, їх поширення та сформовано базу даних для навчання та тренування нейронної мережі. Проаналізовано ефективність, швидкодію та точність роботи нейронної мережі, зокрема, проведено комп'ютерну симуляцію із використанням сучасного програмного забезпечення та математичне моделювання обчислювальних процесів у середині структури нейронної мережі. Розроблено програмні засоби для попередньої підготовки та оброблення вхідних даних, подальшого тренування та навчання нейронної мережі та безпосередньо процесу розпізнавання та класифікації. Відповідно до отриманих результатів, розроблена модель та структура нейромережі, її програмні засоби реалізації показують високу ефективність як на етапі попереднього оброблення даних, так і загалом на етапі класифікації та виділення цільових ділянок ґрунтових масивів. Надалі наступним етапом досліджень є розроблення та інтеграція програмно-апаратної системи на основі розпаралелених та частково розпаралелених засобів обчислювальної техніки, що дасть змогу значно пришвидшити обчислювальні операції, досягти виконання процесів навчання та тренування нейронної мережі в режимі реального часу та без втрати точності. Подані наукові та практичні результати мають високий потенціал для інтеграції в сучасні інформаційно-аналітичні системи, системи аналізу та моніторингу за станом навколишнього середовища, технологічними об'єктами та об'єктами промисловості.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

18

Підгайна, Віра, та Микола Кунашенко. "Ефективність застосування фізкультурно-оздоровчої програми з елементами акварекреації на показники фізичної підготовленості юнаків старших класів". Теорія і методика фізичного виховання і спорту, № 2 (3 січня 2022): 86–89. http://dx.doi.org/10.32652/tmfvs.2021.2.86-89.

Повний текст джерела

Анотація:

Анотація. Узагальнено практичний досвід використання засобів акварекреації під час дозвілля та вплив даних фізкультурно-оздоровчих занять на рівень фізичної підготовленості старшокласників. Обґрунтовано ефективність різновидів веслування, використання яких приводить до підвищення рівня фізичної роботоздатності, збільшення рухової активності, формування правильної постави, нормалізації маси тіла, підвищення інтересу до занять з фізичної культури. Мета. Обґрунтування впливу фізкультурно-оздоровчих занять на рівень фізичної підготовленості учнів старших класів. Методи. Аналіз та узагальнення наукової літератури, тестування. Результати. Фізкультурно-оздоровчі заняття дають можливість сконцентрувати та забезпечити тісну взаємодію учнівського самоуправління, сім’ї та суспільства. Такий вид дозвілля сприяє оптимізації рухового режиму учнів. Фізкультурно-оздоровчі тренування є важливим фактором для підтримання або покращення здоров’я людини, але слід звертати увагу на те, що ефективність тренувань може бути значно вищою за рахунок поєднання фізичних вправ з раціональним харчуванням, дотриманням режиму дня, позитивним психологічним настроєм, використанням гігієнічних оздоровчих заходів, «раціональним способом життя». Аналіз сучасних підходів до програмування та змісту фізкультурно-оздоровчих занять зі старшокласниками показав необхідність їх подальшого вдосконалення. За результатами отриманих даних авторами запропоновано використовувати засоби акварекреації під час дозвілля старшокласників, що дозволить змінити рівень їхньої фізичної підготовленості. Ключові слова: юнаки, фізкультурно-оздоровчі заняття, фізична підготовленість, акварекреація.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

19

Piontkovskyi, Dmytro, Bohdan Mytskan та Tetiana Mytskan. "РОЗВИТОК ШВИДКІСНИХ І КООРДИНАЦІЙНИХ ЗДІБНОСТЕЙ СПОРТСМЕНІВ З ВЕЛОСИПЕДНОГО СПОРТУ ВМХ НА ЕТАПІ ПОЧАТКОВОЇ ПІДГОТОВКИ". Вісник Прикарпатського університету. Серія: Фізична культура, № 34 (5 лютого 2020): 111–24. http://dx.doi.org/10.15330/fcult.34.111-124.

Повний текст джерела

Анотація:

Мета. Розробити та експериментально перевірити ефективність програми розвитку швидкісних і координаційних здібностей спортсменів велосипедного спорту ВМХ на етапі початкової підготовки. Методи. У ході дослідження було проведено педагогічний експеримент, який тривав протягом 3 років. На різних етапах експерименту прийняло участь 72 юних велосипедисти ВМХ, 36 з яких увійшли до контрольних груп (по 12 учасників у кожній), а 36 – до основних. Оцінка рівня розвитку швидкісних здібностей та абсолютних координаційних здібностей здійснювалася за допомогою рухових тестів (біг 30 м, човни- ковий біг 3х10 м). Збереження вертикальної стійкості тіла визначали за допомогою тесту Є.Я. Бондаревського. З метою акцентованого розвитку координаційних здібностей було застосовано комплекси неспецифічних для велоспорту ВМХ вправ, а саме стрибки на батуті. Мотиваційна складова велосипедистів-початківців ВМХ визначалася з використанням методик діагностики особистості на мотивацію до досягнення успіху та уникнення невдач за Т. Елерсом. Психологічний компонент програми двокомпонентного психофізичного впливу, базувався на використанні вербальних засобів психологічної підготовки спортсменів, використання методів психологічної мотивації до виконання неспецифічних вправ. Ре-зультати. Доведено, що показники розвитку досліджуваних фізичних здібностей учасників основних груп наприкінці річних макроциклів тренування під впливом реалізації авторської програми вірогідно зросли у порівнянні з аналогічними показниками контрольних груп. Водночас зріс рівень вертикальної стійкості тіла велосипедистів-початківців ВМХ основних груп і на останньому етапі дослідження перевищував нормативи середнього рівня, установлених для європейської популяції у віковій когорті 10-річних спортсменів. При цьому, виявлено статистично значущу різницю між середньо груповими результатами проходження змагальної дистанції 380 м учасниками основної та контрольної груп на користь юних спортсменів основних груп в усіх трьох річних макроциклах тренування. Висновок. Застосування в групах початкової підготовки спортсменів-велосипедистів BMX двокомпонентного психофізичного впливу на розвиток спеціальних фізичних якостей забезпечує інтенсивне удосконалення як швидкісних і координаційних здібностей, так і вертикальної стійкості, а також покращення результатів змагальної діяльності.Ключові слова: спортсмени-велосипедисти ВМХ, етап початкової підготовки, швидкісні і координаційні здібності, програм двокомпонентного психофізичного впливу.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

20

Балаж, М., та В. Костенко. "Вплив кардіореабілітації із застосуванням телемедичних технологій на якість життя осіб, хворих на ішемічну хворобу серця". Спортивна медицина, фізична терапія та ерготерапія, № 2 (20 грудня 2021): 78–83. http://dx.doi.org/10.32652/spmed.2021.2.78-83.

Повний текст джерела

Анотація:

Резюме. Мета. Оцінити вплив запропонованої реабілітаційної програми із застосуванням фізичних тренувань, що ґрунтується на використанні телемедичних технологій, на якість життя хворих на стабільну ішемічну хворобу серця. Методи. Аналіз медичної документації, статистична обробка даних. Результати. Застосування реабілітаційних заходів сприяло ста-тистично значущому (p < 0,05) покращенню якості життя у пацієнтів групи втручання та групи порівняння. Найбільш суттєву позитивну динаміку спостерігали за шкалами «Рольове функ-ціонування», «Загальне здоров’я» та «Емоційне функціонування». При цьому не було виявлено статистично значущої різниці між групою втручання та групою порівняння за всіма показни-ками якості життя, отриманими при повторному опитуванні пацієнтів. Амбулаторна програма кардіореабілітації із застосуванням телемедичних технологій продемонструвала позитивний вплив на якість життя хворих на стабільну ішемічну хворобу серця, порівнюваний з ефектом програми, реалізованої на базі центру. Під впливом реабілітаційної програми у групі втручан-ня та групі порівняння спостерігали суттєву позитивну динаміку показників, що характеризу-ють як фізичний, так і психічний компоненти здоров’я, тоді як у групі порівняння статистично значущих змін за всіма показниками якості життя виявлено не було. Ключові слова: телекардіореабілітація, фізична терапія, ішемічна хвороба серця, якість життя.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

21

Дроздовська, С. Б., О. Л. Палладіна, С. Д. Юрьєв, А. О. Поліщук, С. В. Гончаров та В. Є. Досенко. "Ефективність впливу дієтичної добавки «Лептин Менеджер» на зниження маси тіла у жінок з різними генотипами за геном рецептора до лептину, які займаються силовим фітнесом". Спортивна медицина, фізична терапія та ерготерапія, № 1 (28 лютого 2018): 73–81. http://dx.doi.org/10.32652/spmed.2018.1.73-81.

Повний текст джерела

Анотація:

Мета. Встановити ефективність поєднаної дії дієтичної добавки Leptin ManagerTM та програми силового фітнесу на зниження маси тіла жінок І та ІІ періоду зрілого віку з різними генотипами. Методи. У дослідженні, яке тривало 3 міс., взяли участь 62 жінки ІІ періоду зрілого віку з надлишковою масою тіла (ІМТ ≥ 25), з них до експериментальної групи увійшла 21 жінка, яка брала участь у тренувальній програмі з силового фітнесу на фоні одночасного прийому препарату «Лептин Менеджер» (Xymogen, USA). Контрольну групу склали 17 жінок, котрі займалися силовим фітнесом і не приймали препарат, та 24 жінки, які не займалися фітнесом. Тренування було побудовано за системою Crossfit, функціонального тренінгу та включало роботу на тренажерах (блочні та важельні пристрої) за системою Full-body у кожному тренуванні. Q223R поліморфізм гена рецептора до лептину (LEPR) визначали методом полімеразної ланцюгової реакції (ПЛР) у реальному часі. Визначення лептину проводили ензимним імунозв’язуючим імуносорбентним методом, визначення композиційного складу тіла – методом біоімпедансометрії за допомогою приладу «Tanita». Результати. Рівень лептину у жінок з надмірною масою тіла характеризується широким діапазоном, що перевищує норму у бік низьких, так і високих концентрацій: у 4 % жінок рівень цього гормону нижчий від норми, а у 36 % – вищий від норми. Показник лептину у жінок–носіїв Q-алеля вдвічі вищий, ніж у жінок– носіїв R/R-генотипу (р = 0,045). Встановлено тісний лінійний зв’язок між рівнем лептину і такими показниками, як індекс маси тіла (r = 0,7) і вміст жирової тканини (r = 0,73); середнього ступеня зв’язок між рівнем лептину і масою тіла (r = 0,65). Поєднаний вплив тренувальної програми силового фітнесу та вживання препарату «Лептин Менеджер» призводить до більш значних змін антропометричних показників, композиційного складу тіла жінок з надмірною масою тіла порівняно з контрольною групою. Найбільш виражені зміни у композиційному складі тіла відбулися у жінок з R/R-генотипом гена LEPR. Вживання препарату «Лептин Менеджер» призводить до зменшення рівня лептину: в експериментальній групі – на 33,4 % (р < 0,05), у контрольній – на 6,1 %. Висновки. Q223R поліморфізм гена LEPR може слугувати молекулярно-генетичним маркером лептинової резистентності. Q-алель Q223R поліморфізму гена LEPR сприяє розвитку ожиріння. R-алель та R/R-генотип гена LEPR – зниженню рівня цього гормону після фізичних навантажень. Вживання препарату «Лептин Менеджер» на фоні фізичних навантажень призводить до вірогідного зменшення рівня лептину порівняно з контрольною групою.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

22

Поливач, Віктор. "ЗНАЧЕННЯ ТА РОЛЬ ФІЗИЧНОГО ВИХОВАННЯ У ПІДГОТОВЦІ ВІЙСЬКОВИХ ЛІКАРІВ НА ДОДИПЛОМНОМУ ТА ПІСЛЯДИПЛОМНОМУ РІВНЯХ: АНАЛІЗ СВІТОВОГО ДОСВІДУ ТА ВІТЧИЗНЯНОЇ СИСТЕМИ ФІЗИЧНОЇ ПІДГОТОВКИ". Збірник наукових праць Національної академії Державної прикордонної служби України. Серія: педагогічні науки 17, № 2 (26 січня 2020): 256–70. http://dx.doi.org/10.32453/pedzbirnyk.v17i2.45.

Повний текст джерела

Анотація:

Професія військового лікаря потребує відмінного володіння як професійними медичними навичками, так і значного рівня фізичної тренованості. Робота в умовах надзвичайних ситуацій та особливого стану передбачає виснажливі фізичні навантаження, хронічне недосипання і порушення сну загалом, екстремальні перепади температур, а також значне психоемоційне виснаження. Дані обставини спричинюють високий ризик розвитку гострих стресових ситуацій та посттравматичного стресового розладу у військових лікарів та медичного персоналу. Для забезпечення ефективної роботи, а також попередження розвитку зазначених станів, військові лікарі повинні проходити комплексну підготовку на всіх освітніх рівнях. Особливого акценту вимагає фізична підготовка військових медиків як невід’ємна складова освіти військовослужбовців.Метою роботи є проведення аналізу та порівняння програм фізичної підготовки військових лікарів в Україні на додипломному та післядипломному рівнях, визначення її значення та ролі у комплексній системі освіти медиків-військовослужбовців.Для досягнення мети розглянуто та проаналізовано типові робочі програми навчальних дисциплін “Фізичне виховання” у Національному медичному університеті імені О. О. Богомольця (далі – НМУ) на факультеті підготовки лікарів для Збройних Сил України – кафедра фізичного виховання і здоров’я і “Фізичне виховання, спеціальна фізична підготовка” в Українській військово-медичній академії (далі – УВМА) – кафедра загальновійськових дисциплін (з курсом мовної підготовки). Також, розглянуті наукові публікації, присвячені системам підготовки військових лікарів у країнах Європи, США та Ізраїлю.За результатами дослідження необхідно виділити декілька особливостей вітчизняної системи підготовки військових лікарів. По-перше, відповідна підготовка здійснюється як на додипломному рівні у НМУ, так і післядипломному – в УВМА. По-друге, фізичне виховання у студентів НМУ має на меті у першу чергу загартовування організму та поліпшення загальної фізичної тренованості, проте не забезпечує тренування спеціальних навичок (основ рукопашного бою, пересування по пересіченій місцевості, стійкості до заколихування, вібрації, кисневого голодування). По-третє, фізична підготовка в УВМА полягає у диференційованому підході до тренувань курсантів чоловічої та жіночої статей, а також розділена на три основних напрями: розвиток і вдосконалення загальних фізичних якостей, формування спеціальних якостей військовослужбовців та розвиток і вдосконалення військово-прикладних рухових навичок.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

23

Терьохіна, О. Л., та Ю. І. Дуднік. "ВПЛИВ ФІЗИЧНИХ ВПРАВ НА СТУДЕНТІВ З ОБМЕЖЕНИМИ МОЖЛИВОСТЯМИ". Visnyk of Zaporizhzhya National University Physical education and Sports, № 1 (28 вересня 2021): 191–96. http://dx.doi.org/10.26661/2663-5925-2021-1-26.

Повний текст джерела

Анотація:

У роботі обґрунтовано вплив ефективних засобів фізичного виховання та спортивного тренування на розвиток рухової активності з урахуванням особливостей рухового апарату студентів із вадами зору, слуху, опорно- рухового апарату. При формуванні концептуальних засад фізичного виховання студентів з обмеженими можливостями здоров’я у вищому навчальному закладі враховано необхідність у впровадженні оздоровчих технологій та інноваційних програм з обов’язковим дотриманням принципу використання спортивних технологій, кондиційного й оздоровчого тренування у фізкультурну практику, а також занять за видами спорту, які вважаються більш прийнятними для студентів із різними нозологіями та викликають зацікавленість і потребу в руховій активності. Серед різних систем фізичних вправ, видів спорту, які придатні як для оздоровчих, так і для спортивних тренувань молоді з обмеженими можливостями здоров’я, ефективними видами рухової активності, що здатні підвищувати функціональний стан організму з одночасним фізичним розвитком і розвитком рухових якостей, можна відзначити оздоровче плавання, аквафітнес, спортивне плавання, настільний теніс, боротьбу, армреслінг, спортивні танці, волейбол, легку атлетику, футбол, баскетбол, шахи, шашки, загальну фізичну підготовку. На заняттях фізичного виховання студентів із різними нозологіями використовували широко відомі фізичні засоби, а саме: фізичні вправи (релаксаційні, ідеомоторні, дихальні, ритмічні, на координацію, у рівновазі, коригувальні), ігри (рухливі, спортивні). Малорухомі, рухливі та спортивні ігри на місці застосовуються у фізичному вихованні студентів для розвитку рішучості, наполегливості, кмітливості, спритності, сміливості, дисциплінованості в стадії одужання. Вони позитивно впливають на функцію травлення й обміну речовин, активізують процеси всмоктування, сприяють застосуванню організмом продуктів перетравлення білків, жирів та вуглеводів. Розроблено комплекси фізичних вправ, які за своїм впливом відповідають ідеї всебічності, а за спрямованістю сприяють розвитку необхідних фізичних і вольових якостей, а також оволодінню технікою обраного виду спорту.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

24

Tymruk-Skoropad, Kateryna, Svitlana Stupnytska та Iuliia Pavlova. "Місце фізичної терапії в системі легеневої реабілітації при хронічному обструктивному захворюванні легень (аналіз клінічних настанов)". Physical education, sports and health culture in modern society, № 2(42) (26 липня 2018): 126–34. http://dx.doi.org/10.29038/2220-7481-2018-02-126-134.

Повний текст джерела

Анотація:

Актуальність. На сьогодні легенева реабілітація – це втручання, яке рекомендоване всім пацієнтам із хронічними обструктивними захворюваннями легенів, незалежно від важкості перебігу захворювання, а засоби фізичної терапії є невід’ємною складовою частиною ефективних програм легеневої реабілітації. Поряд із великою кількістю досліджень про вплив програм ЛР загалом та окремих її компонентів на фізичний, функціональний та психоемоційний стан пацієнтів, детальних клінічних настанов із легеневої реабілітації при хронічних обструктивних захворюваннях легенів є обмежена кількість. Мета дослідження – проаналізувати клінічні настанови щодо менеджменту й легеневої реабілітації та оцінити місце фізичної терапії в системі легеневої реабілітації при хронічних обструктивних захворюваннях легенів. Проаналізовано клінічні настанови, відібрані на основі пошуку, здійсненого в базах даних PubMed (за останні п’ять років), PEDro, Cochrane в січні 2018 р., які стосуються клінічних настанов щодо лікування, менеджменту, легеневої реабілітації та фізичної терапії пацієнтів із хронічними обструктивними захворюваннями легенів. Установлено, що фізична терапія є невід’ємною складовою частиною програм легеневої реабілітації пацієнтів із хронічними обструктивними захворюваннями легенів. Головними засобами фізичної терапії, які рекомендовані клінічними настановами для пацієнтів із хронічними обструктивними захворюваннями легенів, є фізичне тренування, дихальні вправи, тренування дихальних м’язів, фізична терапія грудної клітки, електростимуляція периферичних м’язів. Найбільш повно описано методики застосування фізичного тренування в пацієнтів із хронічними обструктивними захворюваннями легенів. Відсутні або недостатні рекомендації щодо особливостей фізичної терапії при загостренні та в умовах стаціонарного лікування; недостатньо інформації стосовно місця й особливостей застосування дихальних вправ і фізичної терапії грудної клітки в пацієнтів із хронічними обструктивними захворюваннями легенів на різних етапах лікування.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

25

РАСТОРГУЄВА, Ірина, та Анастасія ЄФІМОВА. "ВИКОРИСТАННЯ САМОСТІЙНИХ ЗАНЯТЬ ОЗДОРОВЧОЇ СПРЯМОВАНОСТІ ЗДОБУВАЧАМИ ВИЩОЇ ОСВІТИ". Scientific papers of Berdiansk State Pedagogical University Series Pedagogical sciences 3 (грудень 2020): 388–94. http://dx.doi.org/10.31494/2412-9208-2020-1-3-388-394.

Повний текст джерела

Анотація:

АНОТАЦІЯ У статті проаналізовані позитивні аспекти використання самостійних занять фізичними вправами здобувачами вищої освіти. Висвітлено вагомість їхньої рухової активності у фізкультурно-оздоровчій діяльності не тільки на обов’язкових заняттях фізичною культурою, але і при застосуванні самостійних занять фізичними вправами. Рухова активність є необхідною умовою гармонійного розвитку студентської молоді, що має безпосередній вплив на організм молодої людини, виходячи з його потреб. Організація та структура самостійних занять фізичними вправами передбачає комплексний розвиток провідних функціональних систем і фізичних якостей організму. На практиці доведено, що досягнути оздоровчого ефекту в процесі самостійного виконання фізичних вправ можна лише при дотриманні основних принципів: поступовості, систематичності, адекватності й різнобічної спрямованості тренувань. Сучасні складні умови життя диктують більш високі вимоги до біологічних і соціальних можливостей людини. Всебічний розвиток фізичних здібностей здобувачів вищої освіти за допомогою організованої рухової активності (фізичного тренування) допомагає покращити працездатність, зміцнити здоров’я, мати підвищену стійкість до стресових навантажень. Залучення молоді до самостійних занять фізичними вправами передбачає засвоєння знань про ефективний вплив фізичних вправ на організм, можливість самовдосконалення, організацію свого активного відпочинку. Доцільно розробляти зміст програм занять оздоровчого спрямування для студентів в залежності від їхніх інтересів та потреб. Ключові слова: фізичні вправи, студенти, здобувачі вищої освіти, самостійні заняття, фізична підготовка, здоров'я.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

26

Томчук, Михайло, та Сергій Томчук. "ФОРМУВАННЯ ПСИХОЛОГІЧНОЇ ГОТОВНОСТІ КУРСАНТІВ-ПРИКОРДОННИКІВ ДО СОЦІАЛЬНОЇ ВЗАЄМОДІЇ". Збірник наукових праць Національної академії Державної прикордонної служби України. Серія: психологічні науки 13, № 2 (20 лютого 2020): 281–93. http://dx.doi.org/10.32453/5.v13i2.180.

Повний текст джерела

Анотація:

У статті подано результати теоретичного й експериментального вивчення особливостей розвитку та формування психологічної готовності курсантів-прикордонників до соціальної взаємодії в умовах майбутньої професійної діяльності. Окреслено актуальність, наукову і практичну значущість дослідження. Проаналізовано сутність соціальної взаємодії особистості та психологічну готовність особистості до неї. Виокремлено компоненти, показники психологічної готовності особистості до соціальної взаємодії. Запропоновано психологічні методи і прийоми для цього дослідження. Установлено, що курсанти з низьким рівнем психологічної готовності до соціальної взаємодії можуть бути охарактеризовані як схильні до домінування, а не емоційно стримані, агресивні.Виявлено зв’язок психологічної готовності курсантів до соціальної взаємодії з їхніми комунікативними якостями та властивостями: комунікативна толерантність; товариськість і приналежність. На основі аналізу проблем розвитку курсантів зазначеної готовності пропонується програма її формування з використанням комплексу вправ,тренувань, спец іальних занять. Основними прийомами, які використовувались під час занять, були психогімнастика, інтерактивні ігри, прийоми саморегуляції. Їхня перевірка на експериментальній групі курсантів з використанням порівняння з контрольною групою та методів математичної статистики підтвердила ефективність запропонованої програми.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

27

Кавецький, Антон, та Олена Бісмак. "Відновлення координації рухів при атаксії мозочкового генезу з використанням високоінтенсивної фізичної терапії та відеоігор". Спортивна медицина, фізична терапія та ерготерапія, № 1 (18 вересня 2021): 122–27. http://dx.doi.org/10.32652/spmed.2021.1.122-127.

Повний текст джерела

Анотація:

Резюме. Розглянуто методи реабілітації пацієнтів із синдромом атаксії, що є складним завданням через важкі порушення у виконанні активних дій повсякденного життя. Мета. Вивчити проблеми відновлення координації рухів при атаксії мозочкового генезу з використанням високоінтенсивної фізичної терапії та відеоігор. Методи. Теоретичний аналіз, синтез і узагальнення сучасних даних наукової та науково-методичної літератури. Результати. Проаналізовано результати досліджень різного рівня. Проведено узагальнення досліджень, що включали змішану фізіотерапевтичну стратегію з ерготерапією, програми високоінтенсивної фізичної терапії з певними координаційними вправами, та досліджено програму тренувань на основі відеоігор. Отримана інформація дозволяє сформувати основні принципи організації реабілітаційного втручання для пацієнтів із мозочковою атаксією. Описані дослідження доводять, що високоінтенсивна фізична терапія може бути ефективною при дегенеративній атаксії, використання відеоігор може сприяти покращенню функціонального стану пацієнта, що прирівнюється до одного або кількох років природного прогресування захворювання. Ключові слова: мозочкова атаксія, порушення координації, ерготерапія, фізична терапія, реабілітація.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

28

Turbaevsky, V. "Удосконалення процесу проведення протиаварійних тренувань". Nuclear and Radiation Safety, № 3(59) (18 вересня 2013): 69–74. http://dx.doi.org/10.32918/nrs.2013.3(59).12.

Повний текст джерела

Анотація:

Описано програмне забезпечення, розроблене для вирішення завдання з надання наочних реалістичних прогнозів наслідків потенційної радіаційної аварії для підготовки та проведення протиаварійних навчань.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

29

Tsybaniuk, O., та A. Bohdaniuk. "ГЕНЕЗИС ТА ОСОБЛИВОСТІ РЕАЛІЗАЦІЇ НАЦІОНАЛЬНОЇ ПРОГРАМИ РУМУНІЇ “ВІДКРИЙ ДЛЯ СЕБЕ ОЙНУ” У ФІЗИЧНОМУ ВИХОВАННІ ШКОЛЯРІВ". Вісник Прикарпатського університету. Серія: Фізична культура, № 33 (3 січня 2020): 114–19. http://dx.doi.org/10.15330/fcult.33.114-119.

Повний текст джерела

Анотація:

Мета. Розкрити генезис та особливості реалізації програми Румунії “Відкрий для себе ойну” у фізичному вихованні школярів. Методи. Для реалізації мети дослідження використано комплекс методів: загальнонаукові (аналіз, синтез, порівняння, узагальнення, систематизація) – для обґрунтування актуальності дослідження, визначення понятійно-категоріального апарату, формулювання висновків; конкретно-наукові (теоретичний аналіз архівних документів, періодичних видань, історико-педагогічної літератури, методичних та програмових матеріалів) – для систематизації та класифікації історикопедагогічної, методичної літератури; конкретно-історичний – для визначення змісту, методів й форм фізичного виховання за вимогами шкільної програми “Практична спортивна підготовка. Ойна”; проблемно-хронологічний – для з’ясування трансформації та розвитку змісту фізичного виховання на прикладі румунської національної гри – “ойна”. Результат. В статі розглянуто генезис рухливої гри “Ойна”, яка стала основою для створення нового виду спорту в Румунії і започаткування національної програми “Відкрий для себе ойну”. В статті визначено, що результатом реформ системи освіти у 1998 році стало визнання “ойни” державною національною грою. Визнано, що відродження цього виду спорту стало одним із векторів роботи по збереженню і зміцненню власних національних традицій, зокрема, впровадження “ойни” як повноцінної складової шкільної програми “Практична спортивна підготовка” для 5–12 класів. В статті проаналізовано структуру програми, основні знання, специфічні компетенції для всіх рівнів підготовки та методичні рекомендації щодо організації тренувального процесу. Висновок. Отже, ідея відновлення та популяризації державної національної спортивної гри “ойна”, реалізувалась планом по розповсюдженню самої гри та її елементів шляхом введення шкільної програми “Спортивна підготовка. Ойна” циклу “Фізичне виховання і спорт” для 5–12 класів загальноосвітніх шкіл з інтегрованою програмою поглибленого вивчення предметів. Запровадження даної програми стало можливим у зв’язку з налагодженням співпраці між Федерацією “ойни” Румунії та Міністерства освіти, науки та інновації. Крім того, до передумов відносимо історичну популярність та ступінь розповсюдження гри, а також регламентування організації занять, уроків та тренувань на законодавчому рівні

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

30

Андрієнко, Г., О. Шинкарук та Ю. Литвиненко. "Біомеханічний контроль стійкості та рівноваги кваліфікованих спортсменок у черліденгу в дисципліні чер-данс- фристайл-дует методом стабілографії". Спортивна медицина, фізична терапія та ерготерапія, № 2 (20 грудня 2021): 3–12. http://dx.doi.org/10.32652/spmed.2021.2.3-12.

Повний текст джерела

Анотація:

Резюме. Мета. Довести ефективність та практичну реалізацію методу стабілографії для контролю виконання техніки рухів у змагальній композиції, а саме стійкості та рівноваги кваліфікованих спортсменок у черліденгу в дисципліні чер-данс-фристайл-дует. Методи. Теоретичні, емпіричні, метод стабілографії. Результати. Аналіз отриманих даних свідчить, що у спортсменок, які спеціалізуються в чер-данс-фристайл-дует, спостерігається середній рівень якості функції рівноваги (60,57–89,21 %) у пробі з розплющеними очима та низький (25,86–49,41 %) у пробі із заплющеними очима. Це свідчить про невисокий рівень розвитку зорового аналізатора та низький рівень розвитку пропріорецепторів. На період дослідження спортсменки вивчали нову змагальну програму, в якій особливе місце відводили елементам рівноваги, сенсорній координації. Результати досліджень були враховані при коригуванні процесу підготовки в напрямі підвищення координованості, рівноваги, роботи над пропріорецепторами та зоровим аналізатором. Недостатність сенсомоторної координації може позначатися на порушенні стійкості тіла і системи тіл; просторово-тимчасового орієнтування тіла на опорі і без неї; темпо-ритмовій структурі; диференціюванні параметрів рухів. Для тренувань було запропоновано тренажери рівноваги, які є спеціальними комп’ютерними програмами біологічного зворотного зв’язку, що базуються на візуалізації положення центру тиску або управління певними діями за допомогою переміщення спортсменки. Дані тренажери дозволяють розвивати різні спеціалізовані навички координації балансувальних рухів в основній стійці. Використання тренажерного обладнання зі зворотним біологічним зв’язком дозволило підвищити рівень якості рівноваги, що відзначилося при виконанні нової змагальної вправи: у спортсменок зменшилася кількість помилок при виконанні елементів рівноваги на 34 %, в парі вони продемонстрували сенсомоторну координацію. Проведені дослідження та багаторічний досвід застосування методу стабілографії свідчать про його високу інформативність для складнокоординаційних видів спорту. Цей метод дозволяє визначити діяльність зорових та пропріорецептивних аналізаторів, що впливають на функцію рівноваги. В черліденгу при складанні змагальної програми важливими елементами є складність і точність рухів, стійкість при виконанні елементів, контроль корпуса і всіх частин тіла під час виконання рухів і елементів, перенесення ваги тіла, максимальне використання простору змагального майданчика, перебудови, взаємодії в парі, згладжені зміни позицій і положень тощо. Поєднання методу контролю за допомогою стабілографії та використання тренажерів рівноваги дозволили спортсменкам підвищити рівень якості рівноваги та зменшити кількість помилок при виконанні змагальної програми. Ключові слова: черліденг, дисципліна чер-данс-фристайл-дует, рівновага, стабілографія,контроль.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

31

Захаріна, Є. А., та Н. В. Глущенко. "Вплив засобів кондиційного тренування з плавання на стан системи зовнішнього дихання студентів". Спортивна медицина, фізична терапія та ерготерапія, № 2 (21 жовтня 2016): 37–41. http://dx.doi.org/10.32652/spmed.2016.2.37-41.

Повний текст джерела

Анотація:

Мета роботи – проаналізувати особливості динаміки показників зовнішнього дихання юнаків під впливом занять з плавання під час кондиційного тренування. Методи дослідження. У роботі узагальнено результати обстеження 50 студентів чоловічої статі віком 19–20 років основної медичної групи. Показники зовнішнього дихання обстежуваних реєстрували за допомогою мікропроцесорного портативного спірографа СМП-21/01«Р-Д». У результаті проведених досліджень встановлено, що у студентів експериментальної групи було виявлено достовірно вищі, ніж у контрольній групі, темпи приросту більшості показників зовнішнього дихання і, навпаки, зниження частоти дихання. Висновки. Ці зміни характеризувалися впровадженням у план і структуру експериментальної тренувальної програми гіпоксичних тренувальних серій.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

32

Lapkovskyi, E., Y. Yatsiv та B. Lisovskyi. "ПРОГРАМА УДОСКОНАЛЕННЯ СПЕЦІАЛЬНОЇ ФІЗИЧНОЇ ПІДГОТОВКИ БОРЦІВ ВІЛЬНОГО СТИЛЮ ТА ЇЇ ВПЛИВ НА ЕФЕКТИВНІСТЬ ЗМАГАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ". Вісник Прикарпатського університету. Серія: Фізична культура, № 33 (3 січня 2020): 51–56. http://dx.doi.org/10.15330/fcult.33.51-56.

Повний текст джерела

Анотація:

Мета. Теоретично обґрунтувати й розробити програму спеціальної фізичної підготовки борців вільного стилю та перевірити її вплив на ефективність їх змагальної діяльності. Методи. У процесі виконання дослідження були застосовані аналіз наукової і спеціальної літератури; педагогічне спостереження (вивчення результативності змагальної діяльності), педагогічний експеримент, методи математичної статистики. У педагогічному експерименті взяли участь 10 студентів-борців вільного стилю у віці від 18 до 20 років. Аналіз змагальної діяльності борців проводили як безпосередньо в ході поєдинків, так і в процесі перегляду відеозаписів. Визначали наступні показники змагальної діяльності: тривалість реальних атак, інтервали часу, через які поновлюються атаки, інтервал між успішними атаками, тривалість успішних атак, кількість отриманих балів, загальна тривалість сутички, кількість перемог та поразок. Результати. Для ефективного управління процесом розвитку швидкісносилових якостей студентів-спортсменів, які займаються вільною боротьбою було сформовано шість мікроциклів тренувань із використанням комбінацій вправ певного характеру впливу (розвиваючого – фізично/технічно, контролюючого, підвідного, змагального, відновлювального). Особливість застосованої нами методики під час реалізації програми швидкісно-силового удосконалення борців полягала в тому, що в період безпосередньої підготовки до змагань (за 21–28 днів) обсяг вправ із партнером досягав 70–80%. Порівняння результативності змагальної діяльності до і після реалізації програми педагогічного експерименту дозволило встановити вірогідне збільшення часу реальних атак, зменшення інтервалу між атаками, зростання кількості успішних атак. Як наслідок, збільшилася кількість перемог на фоні сталого числа поразок. Висновок. Отже реалізація експериментальної програми удосконалення спеціальної фізичної підготовки борців вільного стилю забезпечила покращення змагальної діяльності спортсменів, що підтверджено вірогідним зростанням тривалості реальних атак, зменшенням тривалості інтервалів між атаками, збільшенням кількості успішних атак та часу безпосередньої активної взаємодії з суперником. Як наслідок – зросла загальна кількість перемог на фоні незмінного числа поразок

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

33

ЛЯЩ, Оксана. "МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ ЩОДО РОЗВИТКУ ЕМОЦІЙНОГО ІНТЕЛЕКТУ В ЮНАЦЬКОМУ ВІЦІ". Збірник наукових праць Національної академії Державної прикордонної служби України. Серія: психологічні науки, № 4 (15 липня 2020): 147–64. http://dx.doi.org/10.32453/5.vi4.383.

Повний текст джерела

Анотація:

В статті представлено комплексну програму розвитку емоційного інтелекту у юнацькому віці. Узагальненні емпіричні результати дослідження підтвердили, що емоційний інтелект розвивається шляхом тренування та набуття досвіду, пов’язаний з сприйманням, розпізнаванням, зберіганням, відтворенням та переробкою емоційної інформації. Встановлено, що для розвитку емоційного інтелекту в юнацькому віці важливе значення має надання учнівській молоді інформації щодо видів емоцій, їх ідентифікації, розрізнення, сприйняття та вираження, емоційної фасилітації мислення, розуміння та управління емоціями. Представлено комплексну програму, що складається з теоретичного та практико-орієнтованого навчально-тренінгового модулів. Можливість розвитку емоційного інтелекту в юнацькому віці розглядається з точки зору співвідношення зовнішніх умов (середовище, діяльність, процес навчання) і внутрішніх чинників (емоційні властивості та здібності). Теоретичний навчальний модуль спрямований на ознайомлення з необхідною інформацією і формування знань про: самоконтроль, навички самоконтролю, види, функції та зовнішні прояви емоцій, емоційний інтелект, способи емоційної саморегуляції, методи і форми розвитку емоційного інтелекту. Практико-орієнтований навчально-тренінговий модуль складається з комплексу вправ для розвитку емоційного інтелекту в юнацькому віці засобами арт-терапії. Цінність запропонованих навчально-тренінгових модулів полягає в спрямованості на розвиток емоційного інтелекту особистості в юнацькому віці. Тісний взаємозв’язок і взаємовплив емоційної, тілесної, інтелектуальної, поведінкової сфер особистості зумовлює комплексний розвиток емоційного інтелекту шляхом впливу на тілесні реакції, думки, переконання, цінності, комунікативну поведінку тощо. Ефективність програми розвитку емоційного інтелекту особистості юнацького віку виявилася у розширенні їх уявлень про емоційний інтелект і його роль у власній життєдіяльності; виробленні умінь управління власними емоціями; розуміння емоцій інших людей. Представлені нами методичні рекомендації щодо розвитку емоційного інтелекту в юнацькому віці, що можуть бути використані у процесах навчальної, позанавчальної і позааудиторної роботи з учнівською молоддю з метою розвитку в юнаків та дівчат здатностей до ідентифікації, використання, розуміння та свідомої регуляції емоцій.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

34

Клопов, Р. В., та П. О. Шапочка. "ОСОБЛИВОСТІ СПЕЦІАЛЬНОЇ ТЕХНІЧНОЇ ПІДГОТОВКИ МЕТАЛЬНИКІВ СПИСУ НА ЕТАПІ СПЕЦІАЛІЗОВАНОЇ ПІДГОТОВКИ". Visnyk of Zaporizhzhya National University Physical education and Sports, № 3 (14 грудня 2021): 74–81. http://dx.doi.org/10.26661/2663-5925-2021-3-11.

Повний текст джерела

Анотація:

У статті визначено та проаналізовано вдосконалення рівня спеціальної технічної підготовленості метальників спису на етапі спеціалізованої підготовки, виявлені специфічні особливості технічної підготовки та підвищення рівня спеціальної технічної підготовленості метальників спису на етапі спеціалізованої підготовки. Кінцевою метою етапу спеціалізованої підготовки є збереження здоров’я спортсмена, вдосконалення техніки метання спису, набуття змагального досвіду для виходу у дорослий спорт і успішної реалізації потенціалу у ньому. Отже, для цього було проаналізована науково-методична, спеціальна література та проведений педагогічний експеримент. До контингенту, що брав участь у педагогічному експерименті, увійшли четверо дівчат та четверо юнаків. На початку та наприкінці педагогічного експерименту було проведено контрольні тестування спеціальної технічної підготовленості на секторі для метання спису. Основним показником результативності був результат у метанні спису, але до уваги бралися й інші показники, такі як: кут вильоту снаряду, кількість вдалих спроб, відстань до лінії після гальмування, темпоритмовий характер техніки та послідовність включення ланок тіла спортсмена. Разом із цим були виявлені типові помилки під час виконання метання спису. Було використано відеозйомку для біомеханічного аналізу техніки метання спису. Розроблена експериментальна та обґрунтована тренувальна програма, за якою проводилось дослідження. Вона мала вдосконалити рівень спеціальної технічної підготовленості метальників спису на етапі спеціалізованої підготовки та поліпшити показники техніки метання спису. Тренувальна програма розвитку технічної підготовленості повинна спиратися на річний план-графік тренувань та індивідуально поставлені завдання для кожного спортсмена. Методами математичної статистики було доведено, що після впровадження розробленої нами експериментальної програми спеціальної технічної підготовленості статистично значуще підвищився рівень вищезазначеної підготовленості. Результати контрольного тестування наприкінці педагогічного експерименту показали покращення результату в середньому на 7,82±4,34%, а також поліпшення в деяких окремих біомеханічних параметрах техніки метання спису.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

35

Дяконюк, Л. М., А. С. Мудрик, Я. А. Корольчук та М. І. Кондор. "Розпізнавання математичних формул на базі даних CROHME." Науковий вісник Ужгородського університету. Серія: Математика і інформатика 38, № 1 (27 травня 2021): 137–42. http://dx.doi.org/10.24144/2616-7700.2021.38(1).137-142.

Повний текст джерела

Анотація:

У наш час найбільш точні моделі для розпізнавання об’єктів базуються на двоступеневому підході, популяризованому як R-CNN. На відміну від них, одноступеневі моделі, що застосовуються під час регулярного, детального відбору зразків, можуть бути швидшими та простішими, але вони не досягають точності двоступеневих моделей. Проте з новою функцією втрат, дисбаланс класу, який виникає під час тренування на наборі даних, зникає. Саме тому одноступенева модель має переваги в продуктивності та точності на відміну від двоступеневої. У роботі використано цей дисбаланс класів, щоб переформувати стандартні, перехресні ентропійні втрати таким чином, щоб зменшити їх. В архітектурі RetinaNet[1], функція втрат Focal Loss[1] сфокусовує навчання на наборі даних, які зустрічаються рідше, і запобігає перевантаженню моделі під час тренувань. Архітектура RetinaNet була протестована на наборі даних CROHME[4], що був розширений за допомогою алгоритму Data Augmentation[9] для збільшення частоти входження певних елементів формул. Також було порівняно дві бібліотеки машинного навчання: TensorFlow та Torch. Отримані результати показують, що коли модель тренується з фокальною втратою, RetinaNet показує дуже добрі результати та має хорошу швидкість виконання. Окрім того, отриману модель було інтегровано в веб-застосунок на основі мікросервісної архітектури. Основними веб-фреймворками було використано NodeJs для серверної частини та VueJs для рівня подання. Для роботи з базами даних ми використовуємо MongoDB. Розгортання програми відбувається за допомогою хмарної служби AWS на основі Lambda-функцій, що дає змогу виокремити процеси навчання, обробки, візуалізації та контролювати ресурси серверу окремо для кожного процесу.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

36

Strykalenko, Yevhenii, Oleh Shalar, Rehina Andrieieva, Ihor Zhosan, Viktoriia Koval та Oksana Shvets. "Вплив занять Cycle на фізичний стан жінок молодого віку". Physical education, sport and health culture in modern society, № 4(48) (31 грудня 2019): 68–73. http://dx.doi.org/10.29038/2220-7481-2019-04-68-73.

Повний текст джерела

Анотація:

Актуальність теми дослідження. Cycle є аеробним видом спорту, оскільки сприяє зміцненню серцево-судинної системи, розвитку м’язової системи, підвищує рівень загальної та спеціальної витривалості та дозволяє корегувати вагові показники. Незважаючи на вдосконалення сучасних фітнес-технологій і велику кількість розроблених фітнес-програм, більшість з них не засновані на глибокому розумінні функціональних механізмів тренування жінок репродуктивного вікового періоду, і не враховують проблем індивідуалізації з метою оптимізації її ефективності. Мета й методи дослідження. Мета роботи полягає в розробці методики занять Cycle та визначенні ефективності їх впливу на показники фізичного стану жінок молодого віку. Контингент дослідження складали жінки молодого віку, які займалися у Херсонському фітнес-клубі «Hammer». Були застосовані такі методи дослідження: методи педагогічного тестування для оцінки рівня фізичної підготовленості, медико-біологічні методи для оцінки функціонального стану серцево-судинної та дихальної систем; педагогічний експеримент, спрямований на впровадження методики використання тренувальних занять Cycle для покращення показників функціональної та фізичної підготовленості жінок молодого віку, методи математичної статистики. Результати роботи та ключові висновки. За рахунок використання занять Cycle за всіма тестами відбулись позитивні зрушення від 11,3 до 39,6 %. Встановлено, що розходження між вихідними та кінцевими результатами за чотирма досліджуваними тестовими завданнями виявилися достовірними (два з фізичної підготовленості – рівномірний біг на 2000 м, згинання та розгинання рук в упорі лежачи, та два з функціонального стану – Індекс проби Руф’є, Індекс гарвардського степ-тесту) (р < 0,05, р < 0,01). Це підтверджує думку про цілеспрямований вплив фітнес-тренувань з використанням спеціалізованого обладнання Cycle на механізми функціональної адаптації до тривалих фізичних навантажень.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

37

Golovkina, Victoria. "Вплив занять плаванням із застосуванням елементів аквафітнесу й інтервального гіпоксичного тренування на фізичну підготовленість дівчат 11–12 років". Physical education, sports and health culture in modern society, № 3 (43) (27 вересня 2018): 41–48. http://dx.doi.org/10.29038/2220-7481-2018-03-41-48.

Повний текст джерела

Анотація:

Мета дослідження – встановити комплексний вплив тренувальних занять, у яких використано елементи аквафітнесу й інтервальне гіпоксичне тренування, на спеціальну фізичну підготовленість дівчат-плавчинь 11–12 років. Матеріал. У дослідженні брали участь 64 спортсменки віком 11–12 років, спортивний стаж яких – 2–3 роки. Результати. Протягом 24 тижнів на різних етапах дослідження (через 8, 16 і 24 тижні) вивчено працездатність у зонах анаеробного алактатного й лактатного енергозабезпечень, а також у зоні аеробного енергозабезпечення. Уперше комплексно застосовано елементи аквафітнесу й інтервальне гіпоксичне тренування в тренувальному процесі юних плавців. Доцільність такого нововведення пояснюємо мінімізацією негативного впливу на організм дітей вправ із розвитку сили в умовах водного середовища з одночасним покращенням функціональних можливостей організму. Ефективність комплексного застосування в тренувальному процесі плавців елементів аквафітнесу й інтервального гіпоксичного тренування з дівчатами 11–12 років підтверджується вірогідною різницею між показниками працездатності в зоні аеробного енергозабезпечення (на 2,43 %), працездатності в зоні анаеробного лактатного енергозабезпечення (на 6,67 %) і потужності анаеробних систем енергозабезпечення (на 21,69 %) у представниць груп КГ та ОГ2 та показниками працездатності в зоні аеробного енергозабезпечення (на 2,31 %) і потужності анаеробних систем енергозабезпечення (на 15,00 %) у представниць груп ОГ1 та ОГ2 на користь останніх через 24 тижні занять за запропонованими нами програмами. Установлено, що тренувальні заняття плаванням із застосуванням елементів аквафітнесу й інтервального гіпоксичного тренування за допомогою апарату «Ендогенік-01» сприяють покращенню показників працездатності в зоні анаеробного алактатного й анаеробного лактатного енергозабезпечення, працездатності в зоні аеробного енергозабезпечення й потужності анаеробної алактатної системи дівчат 11–12 років. Висновки. Доведено ефективність комплексного застосування в заняттях плаванням елементів аквафітнесу й інтервального гіпоксичного тренування. Доцільність такого поєднання доведено зростанням показників працездатності в зонах аеробного, анаеробного алактатного й лактатного енергозабезпечення.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

38

Кашуба, Віталій, Георгій Ярош, Юрій Крикун, Тамара Хабінець, Наталія Домашенко та Андрій Шанковський. "СТАН ПРОСТОРОВОЇ ОРГАНІЗАЦІЇ ТІЛА ЮНИХ СПОРТСМЕНІВ ЯК ПЕРЕДУМОВА РОЗРОБЛЕННЯ Й УПРОВАДЖЕННЯ КОРЕКЦІЙНО-ПРОФІЛАКТИЧНИХ ЗАХОДІВ У ТРЕНУВАЛЬНИЙ ПРОЦЕС". Вісник Прикарпатського університету. Серія: Фізична культура, № 36 (22 січня 2021): 16–25. http://dx.doi.org/10.15330/fcult.36.16-25.

Повний текст джерела

Анотація:

Мета. Узагальнення теоретичних знань, вітчизняного та зарубіжного досвіду в галузі використання технологій зберігання та коригування здоров’я у процесі підготовки юних спортсменів, а також у визначенні перспектив їхнього застосування за сучасних умов. Методи. Аналіз і систематизація данихнауково-методичної літератури, інформаційних ресурсів мережі Інтернет. Результати. На сучасному етапі методика спортивної підготовки позначена втіленням низки радикальних змін, спричинених посиленою конкуренцією на найбільш визнаних у світі змаганнях і актуалізацією тренувальних програм, виконання яких здебільшого вимагає перевищення адаптаційного потенціалу людського організму. Найбільш нагальною щодо розв’язання означена проблема постає на початкових етапах багаторічної підготовки дітей і підлітків, специфіку яких складає інтенсивне витрачання резервів їхнього організму на природний ріст і розвиток. Перспективи подальших досліджень убачаємо передусім у розробленні технології профілактики та корекції порушень просторової організації тіла юних спортсменів. Тому навчально-тренувальні заняття таких спортсменів набудуть не тільки спортивно-результативної, а й оздоровчої спрямованості за умов: урахування під час програмування та конкретного планування засобівспортивного тренування індивідуальних характеристик просторової організації тіла юних спортсменів, рівня їхньої фізичної підготовленості та послідовності виконання ними завдань фізичного вдосконалення. Висновок. Виконання тренувальних навантажень, які перевищують адаптаційний потенціал організму підлітків, інтенсивне витрачання резервів їхнього організму на природний ріст і розвиток й диференціацію фізіологічних систем висуває цілу низку проблем щодо збереження їх здоров’я. Складність вирішення цієї проблеми посилюють такі фактори, як: рання спеціалізація в спорті та негативний вплив на організм щоденних тренувань з граничними (піковими) фізичними навантаженнями. Відтак, виникають суперечності між підвищеними вимогами до підготовленості юних спортсменів, пов’язаними з потребою систематичного зростання результатів, і обмеженими функціональними можливостями їхнього організму на ранньому етапі онтогенезу.Ключові слова: порушення просторової організації тіла, юні спортсмени, корекційно-профілактичні заходи.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

39

Синиця, С. В., Т. О. Синиця та О. К. Корносенко. "ОЦІНКА ГОТОВНОСТІ МАЙБУТНІХ ТРЕНЕРІВ ДО ВИКОРИСТАННЯ ФІТНЕС-ТЕХНОЛОГІЙ У ПРОФЕСІЙНІЙ ДІЯЛЬНОСТІ". Visnyk of Zaporizhzhya National University Physical education and Sports, № 4 (18 квітня 2022): 65–70. http://dx.doi.org/10.26661/2663-5925-2021-4-09.

Повний текст джерела

Анотація:

Зниження рівня рухової активності населення та зниження показників фізичного здоров’я викликає зацікавленість науковців, тренерів, медиків тощо у вирішенні цієї проблеми. Відкриття нових фітнес-клубів, тренажерних комплексів, студій спрямоване на вирішення питання низького рівня рухової активності, а також зумовлює необхідність підготовки фахівців (тренерів) компетентних у проведенні занять із групових та персональних занять фітнесом. Заклади вищої освіти, реагуючи на запити суспільства, почали активно включати до освітніх програм дисципліни, які дають змогу здійснювати підготовку до організації і проведення фітнес-тренувань. Одним із таких є дисципліна «Сучасні фітнес-технології». У дослідженні здійснено експериментальну перевірку ефективності програми навчальної дисципліни «Сучасні фітнес-технології», зокрема оцінку рівня технічної майстерності студентів після її вивчення. Сформульовано мету, очікувані результати навчання й орієнтовну тематику дисципліни «Сучасні фітнес-технології»; розроблено критерії діагностування технічної майстерності майбутніх тренерів із фітнесу, за якими здійснювалася експертна оцінка: техніка виконання рухових дій і вправ; відповідність музичного супроводу заняттю; дотримання техніки безпеки на занятті; комунікативні здібності спілкування з тими, хто займаються; емоційність заняття; логічність та доцільність застосування методів на занятті; логічність побудови комплексу вправ; дотримання структури заняття. Експертну оцінку здійснювали незалежні експерти, компетентні фахівці у проведенні занять з аеробіки та фітнесу, які мають досвід професійної діяльності, працюють у закладах вищої освіти та мають науковий ступінь «кандидат наук». За попереднім ознайомленням із протоколом експертних оцінок та системою оцінювання розроблених критеріїв фахівці переглядали заняття, які проводили студенти. За визначенням незалежних експертів виявлено, що після вивчення дисципліни «Сучасні фітнес-технології» рівень готовності студентів відповідав 4,7 балам із п’яти можливих, що свідчить про ефективність програми навчальної дисципліни і високу якість професійної підготовки здобувачів.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

40

Мислива, О., О. Никифорова та О. Бойко. "Методологія проведення занять із тактичної медицини для поліцейських в Україні з урахуванням сучасних вимог НАТО". Юридичний вісник, № 2 (26 серпня 2020): 207–12. http://dx.doi.org/10.32837/yuv.v0i2.1724.

Повний текст джерела

Анотація:

Політико-правова інтеграція України в Євросоюз і НАТО залишається пріоритетним курсом держави у 2020 році. У рамках партнерства України з НАТО пріоритетними для правоохоронних органів є проведення спільних із фахівцями членів - партнерів НАТО навчань і тренувань, спрямованих на своєчасне виявлення, запобігання і нейтралізацію загроз безпеці об'єктів критичної інфраструктури, а також мінімізацію та ліквідацію наслідків у разі їх виникнення та реалізації. Подібні завдання викликають очевидну потребу вироблення концепції з організації та методики їх проведення, які здатні привести до надбання практичних умінь і навичок, здатних ефективно сприяти службово-бойовій діяльності. Виходячи з основних нормативно-правових завдань, однією з провідних структур сектору оборони й безпеки є система Міністерства внутрішніх справ (далі - МВС) України, у складі якого перебувають Національна гвардія України, Національна поліції України та Державна служба надзвичайних ситуацій. Отже, їхня діяльність та реформування мають бути спрямовані на підтримання співпраці України і НАТО, яке можливе в рамках Програми «Партнерство заради миру». Ураховуючи, що незалежно від існуючих загроз та їх рівня першими з числа органів і підрозділів системи МВС України на місце події потрапляє персонал Національної поліції України, то саме представники цієї служби мають отримати сучасні знання та досвід НАТО з ініціалізації та нейтралізації різноманітних видів загроз безпеці об'єктів критичної інфраструктури. Пріоритетами навчання та тренування поліцейських є визначена чинним законодавством України обов'язковість конституційного захисту життя, здоров'я та безпеки людини, зокрема надання домедичної допомоги у разі будь-якої пригоди з одночасним забезпеченням власної безпеки. Саме такий оптимальний досвід пропонує призначений для міських чи інших цивільних умов військовий стандарт медицини ТЕСС (Tactical Emergency Casualty Care), навчання поліцейських якому дасть змогу убезпечити мирне населення, тактично забезпечити виконання професійних обов'язків, зберегти сили і засоби тощо.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

41

Шестерова, Людмила, та Лейля Аджаметова. "ВПЛИВ ПЛІОМЕТРИЧНОГО ТРЕНУВАННЯ НА УДОСКОНАЛЕННЯ СПЕЦІАЛЬНОЇ ФІЗИЧНОЇ ПІДГОТОВЛЕННОСТІ ВИСОКОКВАЛІФІКОВАНИХ СПРИНТЕРІВ З ВАДАМИ ЗОРУ НА ПЕРЕДЗМАГАЛЬНОМУ ЕТАПІ". Слобожанський науково-спортивний вісник 77, № 3 (6 червня 2020): 43–48. http://dx.doi.org/10.15391/snsv.2020-3.006.

Повний текст джерела

Анотація:

Мета: з’ясувати ефективність застосування пліометричного методу тренування на різному ґрунті на передзмагальному етапі висококваліфікованих спринтерів з вадами зору. Матеріал і методи: досліджувалися показники спеціальної фізичної підготовленості Заслуженого майстра спорту України з легкої атлетики серед спортсменів з вадами зору упродовж передзмагального етапу річного макроциклу. У ході роботи були використані наступні методи: аналіз і узагальнення науково-методичної літератури, педагогічне спостереження; педагогічний експеримент, методи математичної статистики. Результати: зміна ґрунту, на якому виконувалися вправи пліометричного характеру, призвела до позитивних змін показників спеціальної фізичної підготовленості легкоатлетки. Висновки: застосування на передзмагальному етапі підготовки висококваліфікованої легкоатлетки з вадами зору шеститижневої пліометричної програми сприяло достовірному підвищенню швидкісних і швидкісно-силових показників (p<0,05-0,01). Ключові слова пліометрика, спеціальна фізична підготовленість, передзмагальний етап, вади зору.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

42

Solodovnikova, Y. O., V. V. Dobrovolskyi та A. S. Son. "ВИКОРИСТАННЯ НЕЙРОКІНЕМАТОГРАФА В ПІСЛЯДИПЛОМНІЙ ОСВІТІ В УМОВАХ ДИСТАНЦІЙНОГО НАВЧАННЯ". Медична освіта, № 4 (6 січня 2021): 96–99. http://dx.doi.org/10.11603/me.2414-5998.2020.4.11421.

Повний текст джерела

Анотація:

В умовах пандемії COVID-19 отримання післядипломної освіти змінилося завдяки дистанційному навчанню. Використовуючи програму відеоконференц-звʼязку Microsoft Teams, на кафедрі неврології та нейрохірургії Одеського національного медичного університету інтерни-невропатологи й студенти активно продовжують вивчення неврології. Розбір клінічних випадків після перегляду фільмів, що присвячені неврологічним хворим, тренування у виставленні функціонального та клінічного діагнозів й призначенні лікування доповнюють вимушену нестачу практики з пацієнтами. Нейрокінематограф дозволяє широко охопити такі хвороби, як інсульт, черепно-мозкова травма, хребетно-спинномозкова травма, розсіяний склероз, боковий аміотрофічний склероз, епілепсія, хвороба Паркінсона, хвороба Альцгеймера та ін. Такий сучасний підхід з пильним керівництвом викладачів і можливістю дискусії у режимі реального часу збільшує активність, зацікавленість лікарів-інтернів та студентів.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

43

Євтифієва, І. І., А. С. Євтифієв, С. О. Слєпушкін та Є. М. Новомлинський. "ЕФЕКТИВНІСТЬ ВИКОРИСТАННЯ МЕТОДИКИ ТАКТИЧНОЇ ПІДГОТОВКИ ТЕНІСИСТІВ 10–12 РОКІВ ІЗ ВИКОРИСТАННЯМ АНІМАЦІЙНИХ ІЛЮСТРАЦІЙ". Visnyk of Zaporizhzhya National University Physical education and Sports, № 4 (18 квітня 2022): 112–19. http://dx.doi.org/10.26661/2663-5925-2021-4-15.

Повний текст джерела

Анотація:

Мета: обґрунтування ефективності використання методики тактичної підготовки із застосуванням анімаційних ілюстрацій у тренувальному процесі тенісистів 10–12 років. Матеріали та методи. У дослідженні взяли участь 16 тенісистів віком 10–12 років, із них 8 тенісистів було обрано до складу експериментальної групи та 8 тенісистів увійшли до складу контрольної групи. У контрольній групі заняття проводилися за традиційною методикою, а в експериментальній групі додатково були введені вправи з використанням анімаційних ілюстрацій та допоміжні спеціалізовані тренажери з техніко-тактичної підготовки гравців. Педагогічні спостереження проводилися в процесі тренувань. Було проведено психофізіологічне тестування за допомогою комп’ютерних програм «Психодіагностика», «Діагност», програми С.С. Єрмакова «Реакція вибору», а також тестування техніко-тактичної підготовленості за всесвітньою системою «Міжнародного тенісного номеру» (MTN). У статистичному аналізі порівняно середні значення, значення критерію Стьюдента. Результати. Наведено принцип наочності навчання та використано інтерактивний метод вирішення тактичних завдань. Доведено, що метод навчання тенісистів, який застосовується, збільшив практично всі показники тестування спеціальної фізичної та техніко-тактичної підготовленості, якості виконання ударів у розіграшах. Розроблений метод позитивно впливає на точність ударів і результативність завершення розіграшів у матчах. Висновки. Тактичні комбінації у тенісі дуже варіативні. Тактика тенісиста залежить від стилю гри. Проте спортсменам віком 10–12 років складно виробити свій стиль гри через психологічну напругу на змаганнях. Таким чином, найефективнішим є використання у матчах заздалегідь вивчених та доведених до автоматизму тактичних комбінацій і дій. У нашій роботі розкрито ефективність застосування методики тактичної підготовки тенісистів із використанням анімаційних ілюстрацій. Ця методика дала змогу покращити якість і точність влучення ударів у визначену зону, а також сприяла більш швидкому ухваленню рішення в ігрових ситуаціях на корті. Розроблена методика адекватна розв’язанню завдань тренувального процесу з тактичної підготовки тенісистів 10–12 років і може бути рекомендована у широкій практиці тренувань тенісистів вікової категорії до 10 років.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

44

Шестак, Юрій, Вячеслав Мулик та Дар’я Окунь. "ВПЛИВ ВИКОРИСТАННЯ СПЕЦІАЛЬНИХ ВПРАВ НА ПСИХОФІЗІОЛОГІЧНІ ПОКАЗНИКИ ЮНИХ БОКСЕРІВ 15-16 РОКІВ". Слобожанський науково-спортивний вісник 6, № 80 (21 грудня 2020): 46–51. http://dx.doi.org/10.15391/snsv.2020-6.007.

Повний текст джерела

Анотація:

Мета: визначити ефективність застосування спеціальних вправ з використанням боксерських споряджень протягом річного макроциклу у юних боксерів 15-16 років. Матеріал і методи: дослідження проводилися із залученням юних боксерів 15-16 років, що склали контрольну (12 спортсменів) і експериментальну (12 спортсменів) групи, які здійснювали річний тренувальний процес за програмою ДЮСШ, але в експериментальній групі в кінці кожного тренування використовувалися вправи із застосуванням боксерських споряджень (вправи з мішком і грушею; з настінною подушкою; пневматичною грушею; вправи з м'ячем на гумках; вправи з малим підвісним м'ячем). Початкове і прикінцеве вимірювання психофізіологічних показників здійснювалося після тренування з великим навантаженням, яке використовувалося у боксерів обох груп. Результати: отримані результати дозволяють розширити методику використання спеціальних вправ для розвитку швидкісно-силових якостей відповідно до специфіки виду спорту. Визначено доцільність використання вправ спеціальної швидкісно-силової спрямованості у юних боксерів 15-16 років наприкінці тренувального заняття на фоні втоми. Висновки: підтверджено покращення результатів психофізіологічних показників, які є складовими рухової діяльності боксерів (часу простої реакції на звук і світло; проби Ромберга, показників тесту Шульте, концентрації та переключення уваги за тестом Бурдона). Ключові слова: юні боксери, психофізіологічні показники, спеціальні боксерські спорядження, швидкісно-силові якості.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

45

Vitomskyi, Volodymyr. "ВПЛИВ ІНСПІРАТОРНИХ М’ЯЗОВИХ ТРЕНУВАНЬ НА ПОКАЗНИКИ ТЕРАПЕВТИЧНОГО АЛЬЯНСУ У РАМКАХ ПРОГРАМИ ФІЗИЧНОЇ ТЕРАПІЇ КАРДІОХІРУРГІЧНИХ ПАЦІЄНТІВ". Ukrainian Scientific Medical Youth Journal 124, № 2 (24 червня 2021): 27–35. http://dx.doi.org/10.32345/usmyj.2(124).2021.27-35.

Повний текст джерела

Анотація:

Мета ‑ оцінити вплив включення тренувань інспіраторних м’язів на формування терапевтичного альянсу у рамках стаціонарної програми фізичної терапії після кардіохірургічних втручань. У опитуванні взяли участь 88 пацієнтів, котрим проводилося кардіохірургічне втручання з стернотомією та штучним кровообігом. Пацієнтів випадковим чином розподілили у співвідношенні 1:1 на контрольну групу (КГ, n=44) та групу тренувань інспіраторних м'язів (ІМТ, n = 44). З усіма пацієнтами перед операцією проводилася коротка консультація фізичного терапевта щодо цілей та змісту програми фізичної терапії, алгоритму активізації після операції. Післяопераційний протокол фізичної терапії передбачав ранню мобілізацію, лікувальну гімнастику. Після операції респіраторна фізична терапія у КГ обмежувалася кашлем, а у групі ІМТ додатково використовувався дихальний тренажер Respironics Threshold IMT і відповідно навчання пацієнтів щодо особливостей його використання. Таким чином, для пацієнтів групи ІМТ було характерним додаткове формування та досягнення специфічних цілей та завдань при роботі з дихальними тренажерами, додаткова співпраця пацієнта з фізичним терапевтом, котра реалізовувалася у формі пояснень особливостей і алгоритму роботи, контролю практичної реалізації дихальних вправ, контролю формування правильної навички, своєчасної корекції помилок для покращення техніки, мотивування та підвищення старанності пацієнта при виконанні дихальних вправ з тренажерами. З метою оцінки рівня формування терапевтичного альянсу застосовувався опитувальник Оцінка робочого альянсу. Порівняння результатів груп за пунктами опитувальника не встановило достовірних відмінностей між вибірками у жодному пункті анкети. Порівняння результатів доменів також не встановило достовірних відмінностей між групами пацієнтів. Результати домену «ціль» склали 18 (15; 19,75) балів у КГ та 19 (15,25; 20) балів у ІМТ (р=0,259). У домені «завдання» статистичні показники КГ склали 17 (14; 18) балів, а у ІМТ ‑ 16,5 (14; 19) балів (р=0,680). Порівняння показників домену «взаємовідносини» не встановило преваг жодної з вибірок: КГ ‑ 16 (13,25; 18) балів, а ІМТ – 17 (13,25; 18) балів (р=0,681). Загальний показник у групах також не відрізнявся у КГ та ІМТ: 51 (43,25; 54,75) бал проти 52 (42,25; 56) бала (р=0,437). Додаткове визначення, узгодження та процес досягнення специфічних для роботи з дихальними тренажерами цілей та завдань не покращили результати терапевтичного альянсу незважаючи на те, що вправи з дихальними тренажерами були додатковою співпрацею між фізичними терапевтами та пацієнтами у групі тренувань інспіраторних м'язів.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

46

Esaulov, A. O., S. D. Kovalenko, and А. P. Andrievskiy. "Improving the efficiency of students training for the program of reserve officers training." Bìoresursi ì prirodokoristuvannâ 9, no. 5-6 (September 28, 2017): 155–61. http://dx.doi.org/10.31548/bio2017.05.020.

Повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

47

Dolynna, O. V., P. F. Kolisnyk, and S. P. Kolisnyk. "Physical Training in Programs of Secondary Prevention and Cardiac Rehabilitation of Patients with Hypertension." Ukraïnsʹkij žurnal medicini, bìologìï ta sportu 3, no. 5 (June 7, 2018): 214–20. http://dx.doi.org/10.26693/jmbs03.05.214.

Повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

48

O.V., Sheviakov, and Shramko I.A. "SIMULATION OF SOCIAL SUPPORT FOR WOMEN IN THE CONDITIONS OF DYNAMIC SOCIOTECHNICAL SYSTEM." Scientic Bulletin of Kherson State University. Series Psychological Sciences, no. 4 (November 4, 2020): 117–24. http://dx.doi.org/10.32999/ksu2312-3206/2020-4-16.

Повний текст джерела

Анотація:

Метою статті є з’ясування особливостей соціально-психологічного забезпечення життєдіяльності жінок в умовах динамічних соціотехнічних систем управління. Методи. За допомогою методів анкетування та структурного моделювання, оцінювання напру-женості психологічних функцій (тест М. Люшера, cоціометрія, увага, мислення, частота серцевих скорочень, тремор, динамометрія) виявлено зміну стомлення, що зростає, під час роботи досліджуваних в умовах динамічних соціотехнічних систем діяльності. Обстежено 500 досліджуваних (оператори, фахівці) у віці від 18 до 46 років (усі жінки) у динамічних автоматизованих системах управління. Як оптимізуючий метод використано довільну психічну саморегуляцію життєдіяльності. Виявлено та скореговано негативні функціональні стани жінок шляхом оволодіння ними навичками саморегуляції (аутотренінг, ідеомоторне тренування). Програма містила вправи-розминки, тренінгові вправи, дискусії, міні-лекції, роботу в парах і малих групах. Опановувалися м’язова релаксація, самонавіювання, активація рефлексивної зони свідомості. Результати. Схарактеризовано соціально-психологічні особливості взаємодії та взаємовпливу компонентів динамічних соціотехнічних систем діяльності. Здійснено психологічний аналіз тен-денцій розвитку таких систем. В емпіричному дослідженні визначено особливості забезпечення життєдіяльності жінок на робочих місцях. Розроблено й апробовано концепцію соціальної підтримки їхньої життєдіяльності. Спрогнозовано роботоздатність жінок і можливі зміни їхнього функціонального стану. Здійснено обґрунтування соціально-психологічного забезпечення розвитку соціотехнічних систем діяльності, яке допоможе подолати негативні наслідки функціонування таких систем і зумовить їх подальший розвиток за нових (ринкових) умов. Перспектива продовження дослідження вбачається в розробленні психологічної теорії оптимізації процесу діяльності жінок у динамічних соціотехнічних системах. Висновки. Проведена дослідницька робота щодо вивчення особливостей життєдіяльності й роботоздатності жінок у динамічних соціотехнічних системах, виявлення прояву їхнього функ-ціонального стану. Розроблено та апробовано структурно-функціональну модель соціально-психо-логічного забезпечення життєдіяльності жінок стосовно наявних стадій діяльності в динамічних соціотехнічних системах. Ключові слова: система, автоматизована діяльність, неперервна інформація, користувачі, психологічна готовність. The purpose of the article is to clarify the features of socio-psychological support of women's lives in a dynamic socio-technical management systems.Methods. Using methods of questionnaires and structural modeling, assessment of psychological and functional stress (M. Luscher test, sociometry, attention, thinking, heart rate, tremor, dynamometry) revealed a change in increasing fatigue in the study of dynamic sociotechnical systems. 500 subjects (operators, specialists) aged 18 to 46 years (all women) in dynamic automated control systems were examined. Arbitrary mental self-regulation of vital activity is used as an optimizing method. Negative functional states of women, tasks by mastering their skills of self-regulation (autotraining, ideomotor training) are revealed and corrected. The program included warm-up exercises, training exercises, discussions, mini-lectures, work in pairs and small groups. Muscle relaxation, self-suggestion, activation of the reflex zone of consciousness were mastered.Results. Socio-psychological features of interaction and mutual influence of components of dynamic sociotechnical systems of activity are characterized. The psychological analysis of tendencies of development of such systems is carried out. The empirical study identified the features of women's livelihoods in the workplace. The concept of social support of their vital activity is developed and tested. The working capacity of women is predicted, and changes in their functional state are possible. The substantiation of social and psychological support of development of sociotechnical systems of activity which will help to overcome negative consequences of functioning of such systems and will lead to their further development under new (market) conditions is carried out.The prospect of continuing the study is seen in the development of psychological theory for optimizing the process of women's activities in dynamic socio-technical systems.Conclusions. Research work has been carried out to study the peculiarities of life and work capacity of women in dynamic socio-technical systems, to identify the manifestation of their functional state. A structural and functional model of social and psychological support of women's life in relation to the existing stages of activity in dynamic socio-technical systems has been developed and tested.Key words: system, automated activity, continuous information, users, psychological readiness

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

49

Єманов, В. В., П. В. Пістряк та І. О. Атаманенко. "Проблемні питання методики вогневої підготовки з урахуванням досвіду застосування військ в операції Об’єднаних сил". Системи озброєння і військова техніка, № 3(67) (24 вересня 2021): 124–29. http://dx.doi.org/10.30748/soivt.2021.67.17.

Повний текст джерела

Анотація:

В статті визначені деякі проблемні питання методики вивчення вогневої підготовки, що пропонуються більшістю програм бойової (спеціальної) підготовки збройних формувань, які за досвідом участі військ (сил) в операції Об’єднаних сил (ООС) мають певні протиріччя з існуючими підходами та потребують наукового та методичного обґрунтування і доопрацювання. Приведено попередні результати деяких експериментів, які було проведено під час занять та стрілецьких тренувань з вогневої підготовки з метою виявлення запропонованих проблемних питань та на основі отриманих даних визначено основні підходи до їх вирішення.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

50

Чернишова, І. М., О. М. Костинська, О. В. Луценко та Г. В. Логвін. "Відновлення та корекція рухової активності методом біологічного зворотного зв’язку". Pain medicine 3, № 2/1 (18 жовтня 2018): 45. http://dx.doi.org/10.31636/pmjua.t1.27481.

Повний текст джерела

Анотація:

Актуальність. Можливості фізичної реабілітації пацієнтів з обмеженням фізичних можливостей значно поширилися завдяки застосуванню в комплексній програмі реабілітації методів і технологій, які базуються на принципах зворотного зв’язку (БЗЗ). Мета дослідження: огляд сучасних видів та можливостей систем реабілітації з БЗЗ. Матеріали і методи. Проведення аналізу доступної інформації про сучасні системи БЗЗ. Результати дослідження та їх обговорення. Механізм дії БЗЗ полягає у безперервному моніторингу в режимі реального часу певних фізіологічних показників і свідоме управління ними за допомогою мультимедійних, ігрових та інших прийомів у заданій області значень, що дозволяє проводити тренування не тільки когнітивних функцій, але й рухових можливостей пацієнта згідно з завданням та отриманою інформацією. В результаті здійснюється тренування заданої групи м’язів і формування нового, найбільш оптимального рухового стереотипу. В реабілітації пацієнтів з порушенням функції опорно-рухового апарату в якості зворотного зв’язку застосовується електроміографія (ЕМГ), ультразвукове зображення в режимі реального часу, гоніометрія, відеоспостереження і тензометрія. В реабілітації з застосуванням БЗЗ, крім параметрів ЕМГ, застосовуються також показники електроенцефалографії, частоти дихання і пульсу. Висновки. БЗЗ застосовується для відновлення рухової функції скелетних м’язів після перенесеного інсульту, хірургічних втручань, травм, після пошкодження спинного мозку, при дитячому церебральному паралічі (ДЦП), при больовому синдромі й інших нервово-м’язових порушеннях. БЗЗ може бути застосований як для збільшення активності слабкого або паретичного м’яза, так і для зниження спастичного тонусу. Сучасні системи БЗЗ є багатоканальними і застосовуються для корекції декількох функцій. Перспективи подальших досліджень полягають в оцінці результатів застосування БЗЗ при різній патології.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

Статті в журналах з теми "Програма тренування"

Оформте джерело за APA, MLA, Chicago, Harvard та іншими стилями