Статті в журналах з теми "Причини міграційних процесів"
Щоб переглянути інші типи публікацій з цієї теми, перейдіть за посиланням: Причини міграційних процесів.
Оформте джерело за APA, MLA, Chicago, Harvard та іншими стилями
Ознайомтеся з топ-18 статей у журналах для дослідження на тему "Причини міграційних процесів".
Біля кожної праці в переліку літератури доступна кнопка «Додати до бібліографії». Скористайтеся нею – і ми автоматично оформимо бібліографічне посилання на обрану працю в потрібному вам стилі цитування: APA, MLA, «Гарвард», «Чикаго», «Ванкувер» тощо.
Також ви можете завантажити повний текст наукової публікації у форматі «.pdf» та прочитати онлайн анотацію до роботи, якщо відповідні параметри наявні в метаданих.
Переглядайте статті в журналах для різних дисциплін та оформлюйте правильно вашу бібліографію.
1
Семенкова, М. А. "Міжнародні міграційні процеси як інструмент гібридного впливу: стан вивчення проблеми". Актуальні проблеми політики, № 65 (2 вересня 2020): 139–46. http://dx.doi.org/10.32837/app.v0i65.318.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті проведено аналіз літератури з питань міграції в контексті проблеми її можливого використання як інструменту гібридного впливу. Здійснено класифікацію наукової літератури з теми, виділено шість основних груп наукових робіт, а саме: загальнотеоретичні дослідження міграції; роботи, у яких вивчаються причини, фактори й умови міграції; роботи, присвячені типології міграційних процесів; дослідження з питань міграційної політики; дослідження щодо наслідків міграції для країни походження і країни перебування; а також роботи, у яких досліджуються конкретні міграційні процеси. Окремі підгрупи літератури виділені серед праць, присвячених впливу міграції на різні аспекти життєдіяльності країн походження і країн спрямування мігрантів, що було пояснено як різноманітністю такого впливу, так і його неоднозначністю та дискусійним характером. Окрему увагу в рамках проблематики статті приділено роботам, автори яких вивчають питання зв'язку міграції і безпеки. Зазначено, що майже в усіх роботах міграція досліджується як стихійний процес, наведено лише окремі наукові роботи, де міграція постає як процес ініційований і керований зацікавленим суб'єктом зовнішньої політики, а також вказано на те, що питання керування міграційними процесами з метою досягнення суб'єктами зовнішньополітичних цілей поки залишається маловивченим. У зв'язку із важливістю врахування аспекту цілеспрямованого використання міграційних процесів під час розроблення і впровадженні політики у сфері безпеки обґрунтовано необхідність дослідження міграції з погляду цілеспрямованого і зазвичай прихованого впливу на неї з боку зацікавленого актора. У цьому контексті визначено напрями досліджень міграційних процесів, які натепер не привернули достатньої уваги з боку науковців, але набувають все більшої актуальності, зокрема: за яких умов вони можуть ставати об'єктом зовнішнього впливу; як саме може здійснюватись вплив на їхні особливості і перебіг; яким чином змінені внаслідок зовнішнього впливу міграційні процеси впливають на стан міжнародних відносин і міжнародну безпеку, яким чином такий вплив може бути виявлений.
2
Gots, Alina A. "Міжнародна трудова міграція українців в умовах воєнного конфлікту на сході країни". Науково-теоретичний альманах "Грані" 21, № 3 (19 квітня 2018): 6–11. http://dx.doi.org/10.15421/10.15421/171831.
Повний текст джерелаАнотація:
Проведено аналіз міграційних процесів в Україні, зокрема приділено увагу зовнішній трудовій міграції в умовах воєнного конфлікту на сході України. Встановлено, що міграція населення є так званим «лакмусовим папером», що відображає проблеми в країні, є своєрідною реакцією на зміни у політичній та соціально-економічній сферах суспільства. Найбільше піддаються міграційним переміщенням особи, що мешкають у прикордонних регіонах Західної та Східної України. Виявлено, що дещо змінилися причини переміщень, якщо в 90-і роки причиною було тотальне безробіття та занепад країни, то сьогодні мігрантів манить кращий добробут інших держав, більш високі зарплати у порівнянні з Україною. Питання міграції для України актуалізувалось в останні роки у зв’язку з воєнним конфліктом на Донбасі, тому причинами трудової міграції жителів сходу є, перш за все, втрата житла або збереження життя родини, а також заробіток через втрату місць роботи у зв’язку з воєнними діями. Загалом українці найбільш часто обирають для виїзду такі країни, як Росія, Польща, Італія, Чехія, Іспанія тощо. Як суспільне явище трудова міграція має позитивні і негативні сторони, а його масштаби зумовлюють необхідність державного регулювання міграційними процесами. Тобто, показано що міграція на сьогодні має довгостроковий характер, заробітчани роблять все можливе, щоб не повертатися на батьківщину, особливо в умовах воєнного часу.
3
Бараняк, Ігор, та Ірина Жеребило. "РОЗВИТОК СОЦІАЛЬНОЇ СФЕРИ ТА ЕКОНОМІЧНОЇ СИСТЕМИ ЯК ДЕТЕРМІНАНТА МІГРАЦІЙНОЇ МОБІЛЬНОСТІ МОЛОДІ (НА ПРИКЛАДІ КАРПАТСЬКОГО РЕГІОНУ)". Вісник Університету банківської справи, № 3(42) (23 грудня 2021): 81–88. http://dx.doi.org/10.18371/2221-755x3(42)2021253529.
Повний текст джерелаАнотація:
Анотація. Досліджено стан і тенденції розвитку соціальної сфери та економічної системи областей Кар-патського регіону. Узагальнено, що молодь як активний і прогресивний елемент суспільства з високимрівнем капіталізації знань найбільш динамічно реагує на світові тенденції часу та охочіше включаєтьсяв міграційні процеси. Аргументовано, що регіональні особливості демографічного розвитку формуютьтеоретичну основу міграційного потенціалу, у той час активізація міграційних процесів у більшості ви-падків відбувається через причини соціально-економічного характеру. У результаті аналізу ситуації намолодіжному ринку праці оцінено щільність взаємозв’язків між рівнем розвитку соціально-економіч-ної системи Карпатського регіону і мобільністю молоді. Побудовано багатофакторні регресійні рівнян-ня, які описують залежність темпів приросту зовнішніх міграційних процесів у Карпатському регіонівід мінливості значень соціально-економічних факторів. Визначено, що імміграційний та еміграційнийвектори мобільності населення Карпатського регіону в соціально-економічних координатах і залежитьвід темпів зростання середньої заробітної плати, частки сукупних витрат домогосподарств Карпатсько-го регіону на продукти харчування, обсягів прямих іноземних інвестицій у розрахунку на одну особу —мешканця Карпатського регіону і темпів зростання індексу споживчих цін. Здійснено оцінку обсягівпотенційної зовнішньої міграції населення у зрізі еміграційного та імміграційного векторів у контекстіпрогнозних тенденцій соціально-економічного розвитку областей Карпатського регіону до 2025 року.Доведено, що інтенсивність міграційних процесів у працездатному віці та вектор їхнього спрямуванняможуть стати базовим чинником установлення демографічної та соціально-економічної безпеки Кар-патського регіону в разі посилення рееміграційних та імміграційних потоків або її порушення —у разіподальшого вимивання людських, здебільшого інтелектуальних, ресурсів у працездатному віці.Ключові слова: розвиток соціальної сфери, економічна система, мобільність молоді, Карпатський регіон,зовнішня міграція населення, соціально-економічний розвиток.Формул: 2; рис.: 4; табл.: 1; бібл.: 13.
4
Tarasenko, K. M. "Особливості державного регулювання міграційних процесів у Дніпропетровській області". Public administration aspects 5, № 10 (30 січня 2018): 5–12. http://dx.doi.org/10.15421/15201729.
Повний текст джерелаАнотація:
Розглянуто основні причини міграції населення на прикладі Дніпропетровського регіону, як внутрішньої, так і зовнішньої. Виявлено чинники, які стимулюють трудову міграцію працездатного населення в цілому. Встановлено тенденцію до збільшення рівня смертності і помірного зростання рівня народжуваності. Розглянуто проблеми міграційних процесів, спричинені економічною кризою, безробіттям, низьким рівнем життя населення та політичною нестабільністю. Визначено, що кардинальним стимулом є різниця в оплаті праці, адже середньомісячний заробіток трудового мігранта приблизно 1 000 дол. США, а середня заробітна плата дніпропетровця не перевищує 150 дол. США. З’ясовано, що одним із факторів, який впливає на процеси сучасної міграції Дніпропетровщини, є нестабільна ситуація, яка склалась на сході України та призвела до збільшення переміщених осіб, які значно підвищили кількість населення області. Проаналізовано сучасний стан міграційних потоків Дніпропетровської області, виявлено проблеми та запропоновано шляхи їх вирішення.
5
Перевалова, Л. В., І. В. Лисенко та А. М. Лисенко. "Проблеми працевлаштування молоді на сучасному етапі розвитку українського суспільства". Науково-теоретичний журнал «Вісник Луганського державного університету внутрішніх справ імені Е.О. Дідоренка» 2, № 86 (3 липня 2019): 68–78. http://dx.doi.org/10.33766/2524-0323.86.68-78.
Повний текст джерелаАнотація:
Стаття присвячена проблемам молоді на ринку праці в Україні, серед яких: безробіття, низький рівень життя, небажання роботодавців оформлювати легальні трудові відносини, зростання міграційних процесів, пов’язаних із працевлаштуванням за кордоном. Автори розглядають причини виникнення зазначених проблем. У статті надана характеристика порушень, які найчастіше зустрічаються в цій сфері, аналізуються їх наслідки для молодих людей, які працюють із порушення діючого законодавства про працю. Наведені статистичні данні про стан молоді на ринку праці в Україні дозволяють авторам зробити логічні висновки та надати пропозиції щодо покращення становища молоді.
6
ТУРЧЕНКО, Галина, та Федір ТУРЧЕНКО. "ЯК ПІВДЕНЬ ОБ’ЄДНАВ УКРАЇНУ (КІНЕЦЬ ХVІІІ – ПОЧАТОК ХХ ст.)". Східноєвропейський історичний вісник, № 21 (24 грудня 2021): 31–40. http://dx.doi.org/10.24919/2519-058x.21.246923.
Повний текст джерелаАнотація:
Мета роботи – проаналізувати причини провалу російського імперського проєкту “Новоросія” і дати теоретичне обґрунтування процесу інтеграції південноукраїнського регіону до складу Великої України. Методологія – загальнонаукові, загальноісторичні, міждисциплінарні методи і теоретичні напрацювання окремих вчених. Наукова новизна – вперше у новітній українській історіографії здійснена спроба теоретичного узагальнення комплексу поєднаних між собою соціально-економічних, політичних і етнокультурних процесів, які призвели, з одного боку, до провалу імперського проєкту “Новоросія”, а з іншого – до перетворення південноукраїнських земель на невід’ємну складову частину модерної України. Висновки. Хоча для реалізації проєкту “Новоросія” імперською Росією були задіяні величезні матеріальні, людські й інтелектуальні ресурси, він зазнав краху. На перешкоді стали модернізаційні процеси, які з останньої чверті ХVІІІ – початку ХІХ ст. охопили Європу і перекинулися в Україну, включаючи ту її частину, яка називалася Новоросією. Модернізація активізувала на цій території цілий комплекс факторів, які знівелювали наслідки політики імперської інтеграції Новоросії, спричинили її провал. Одним з цих факторів був переважно український етнічний склад населення регіону, який склався в результаті міграційних процесів. Інший потужний фактор – економіка. В ХІХ – на початку ХХ ст. Південь перетворився на центр економічного тяжіння Наддніпрянської України і її товарного ринку, сприяючи консолідації окремих її регіонів в єдиний національно-територіальний комплекс. Зі свого боку, це активізувало соціальні й етнокультурні процеси, і у кінцевому рахунку, інтенсифікувало на території всієї України процес формування модерної української нації.
7
Borysenko, O. P. "Стратегічні детермінанти формування міграційної політики України". Theory and Practice of Public Administration 2, № 65 (15 травня 2019): 113–21. http://dx.doi.org/10.34213/tp.19.02.14.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті розглянуто проблеми, що спричинюють активізацію міграційних процесів в Україні. Акцентовано увагу на факторі заробітної плати українців, що є головною причиною, через яку українці продовжують їхати за кордон. Зазначено основні загрози для України через посилення еміграції українських громадян. Обґрунтовано необхідність формування міграційної політики на основі узгодження її цілей і завдань з цілями і завданнями суміжних стратегій, що вмонтовані в загальну стратегію сталого розвитку Україні з дотриманням принципів системності, цілісності, комплексності, субординації, спадкоємності.
8
Гнаткович, Оксана Дмитрівна, та Тетяна Володимирівна Овчиннікова. "МІГРАЦІЙНА КРИЗА ЄС ЯК ФАКТОР ЗМІН СУЧАСНИХ МІЖНАРОДНИХ ВІДНОСИН". Міжнародні відносини: теоретико-практичні аспекти, № 8 (21 грудня 2021): 86–98. http://dx.doi.org/10.31866/2616-745x.8.2021.249023.
Повний текст джерелаАнотація:
В статті досліджено особливості міжнародних відносин в контексті міграційної кризи на сучасному етапі.
Метою дослідження стала характеристика історичних причин міграційної кризи, яка спостерігається сьогодні у сфері міжнародних відносин, оцінка нормативного базису міграційної політики Європейського Союзу, рекомендації щодо покращення здійснення міжнародних відносин в контексті міграційної кризи, яка спостерігається на даний час на території європейських держав.
В основі методології наукового дослідження лежить діалектичний метод, який узагальнює усі явища та процеси, що відбуваються у сфері міжнародних відносин у своєму взаємозв’язку та взаємозалежності. В процесі написання статті використовувалися методи аналізу та синтезу – при дослідженні особливостей системи міжнародних відносин; монографічний – при викладенні послідовного матеріалу, який стосується зазначеної теми дослідження; історичний – при характеристиці причин міграційної кризи; порівняння – при оцінці ситуації, яка відбувалася в ЄС та в Україні; абстрактно-логічний – при обґрунтуванні логічної послідовності розвитку подій на міжнародній арені, які спричинили міграційну кризу на сучасному етапі розвитку суспільства.
Результатом дослідження стало узагальнення пропозицій щодо покращення ситуації у сфері міжнародних відносин, напрацювання рекомендацій щодо спільної міграційної політики країн Європи та можливості залучення України до вирішення цих проблем. В результаті виявлено, що взаємозв’язки між європейськими країнами є недосконалими і це спонукає керівництво європейських держав шукати нові шляхи взаємодії в контексті вирішення міграційної кризи. Значимість дослідження полягає в розумінні необхідності напрацювання спільних дій України та ЄС щодо вирішення міграційної проблеми.
9
Shuliak, Antonina. "ТЕНДЕНЦІЇ МІГРАЦІЙНИХ ПРОЦЕСІВ ЯК ЧИННИКА ПІДВИЩЕННЯ КОНФЛІКТОГЕННОСТІ". Міжнародні відносини, суспільні комунікації та регіональні студії, № 1 (9) (9 лютого 2021): 333–44. http://dx.doi.org/10.29038/2524-2679-2021-01-333-344.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті міграція населення розглядається як складним комплексним процесом, що досліджується фахівцями багатьох спеціальностей. Зазначено, що міграція та безпека пов’язані не лише прямим, а й зворотним зв’язком, тобто безпекові заходи держав впливають на переміщення населення. Основними тенденціями міграцій населення в Україні в період між останнім переписом населення Радянського Союзу в 1989 р. та першим незалежної України у 2001 р. були: зниження загального рівня мобільності населення; зменшення інтенсивності міграційних зв’язків з колишніми республіками СРСР; розширення контактів з країнами пострадянського табору; набуття міграціями більш «сімейного»; поява і розвиток нових для пострадянського простору форм міграційних переміщень. Після 2014 р. та подій на Донбасі та в Криму додалася ще одна причина – вимушеної міграції внаслідок гібридної війни. Розглянуто прогнози зміни чисельності населення України, міграції українців за кордон та прибуття мігрантів та біженців до нашої держави до 2050 р. за даними українських дослідницьких інститутів.
10
Pavlenko, H. V. "Перспективи трудової міграції населення Сумськоїо бластідо Росії в умовах української політичної кризи". Grani 18, № 2 (13 січня 2015): 93–96. http://dx.doi.org/10.15421/1715047.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті аналізуються особливості процесів трудової міграції з Сумської області та України вцілому до Росії, вивчаються зміни міграційного законодавства обох держав за останні роки. Особлива увага приділяється розгляду причин для виїзду за кордон сумчан та географії їхніх поїздок. Досліджується вплив суспільнополітичної кризи в Україні на відносини з Російською Федерацією та на міграційні процеси між країнами. Робиться висновок щодо можливого зменшення потоку мігрантів до Росії та активізацію виїзду на заробітки до країн Європи. Для населення Сумської області та України основною країноюреципієнтом традиційно була Росія, проте за останній рік складного суспільнополітичного конфлікту між цими країнами «міграційна картина» зазнала суттєвих змін. З 2014 року змінилися правила перебування іноземних громадян у Російській Федерації, згідно з якими громадяни України могли перебувати в Росії не більше 90 днів за півроку; посилилася відповідальність за порушення правил реєстрації та міграційного обліку, постало питання про введення візового режиму. Через падіння курсу рубля та загострення конфлікту на сході України трудові мігранти зіткнулися з рядом економічних проблем та ризиків. Ці чинники, на думку експертів, найближчим часом призведуть до переорієнтації процесів трудової міграції населення області до Польщі та інших європейських країн.
11
Лавер, Олександр. "Депопуляція населення і міграційні процеси в Україні: причини та можливі наслідки". Геополітика України: історія і сучасність, № 1(20) (1 липня 2018): 153–66. http://dx.doi.org/10.24144/2078-1431.2018.1(20).153-166.
Повний текст джерела
12
Люльов, О., Т. Пімоненко, Г. Швіндіна та Д. Пудрик. "МІГРАЦІЙНІ ПРОЦЕСИ В УКРАЇНІ: ФІНАНСОВІ, СОЦІАЛЬНІ І ЕКОНОМІЧНІ ДЕТЕРМІНАНТИ". Financial and credit activity problems of theory and practice 4, № 39 (10 вересня 2021): 452–74. http://dx.doi.org/10.18371/fcaptp.v4i39.241415.
Повний текст джерелаАнотація:
Анотація. Дослідження зосереджено на виявленні взаємозв’язків між показниками зростання міграції та показниками економічного розвитку і спрямовано на перевірку тверджень про те, що мігранти переміщуються до країн із високим рівнем урбанізації, високим експортно-імпортним і бюджетним потенціалом, соціальним, економічним та інфраструктурним розвитком, високими темпами інновацій, із доступною та ефективною системою охорони здоров’я, фінансовою стабільністю. Попередні дослідження у сфері міграції були детально проаналізовані і їхні результати стали відправною точкою для вибору параметрів, які можуть вплинути на зростання міграції. Статтю розроблено як кількісне дослідження, засноване на моделюванні нечітко-логічних когнітивних карт (FCM), що дозволили віднайти параметри дев’яти систем (концепцій) національного економічного розвитку, які впливають на зростання міграції. Були розраховані матриці причинно-наслідкових зв’язків і напрями впливу параметрів 9 концепції та 53 підконцепцій на зростання міграції, а також візуалізовано когнітивні карти причинно-наслідкових зв’язків між зростанням чистої міграції та вибраними параметрами національного розвитку. Було виявлено, що найвищий рівень позитивної взаємодії існує між зростанням чистої міграції і такими показниками, як «Міжнародний туризм», «Дохід», «Загальні державні витрати», «Народжуваність», «ВВП на душу населення». Було виявлено негативну взаємодію між зростанням міграції і ризиком непокриття витрат на хірургічну допомогу, включаючи катастрофічне непокриття витрат на медичну допомогу, і рівнем смертності. Були запропоновані рекомендації щодо подальшого вдосконалення міграційної політики, соціальної політики та політики бюджетування. Ключові слова: міграція, зростання чистої міграції, національний розвиток, нечіткі когнітивні карти, моделювання FCM, детермінанти. Формул: 3; рис.: 11; табл.: 17, бібл.: 45.
13
Марченко, В. О. "Міграційні процеси в селі у другій половині 40-х - початку 50-х рр. ХХ ст.: причини та наслідки". Вісник Дніпропетровського університету. Історія та археологія 17, № 1/1 (2009): 97–102.
Знайти повний текст джерела
14
Подлужна, Наталія, Олена Лизунова та Денис Тарасенко. "ОБЛІК ТА РЕГУЛЮВАННЯ ПРОЦЕСІВ МІГРАЦІЇ НАСЕЛЕННЯ НА СХОДІ УКРАЇНИ". Економіка та суспільство, № 25 (30 березня 2021). http://dx.doi.org/10.32782/2524-0072/2021-25-30.
Повний текст джерелаАнотація:
На соціально-економічний розвиток країни, її територіальну цілісність і національну безпеку великий вплив мають міграційні процеси. Проблема міграції населення є актуальною для України в умовах загострення демографічних і соціально-економічних проблем. Стаття присвячена аналізу міграційних процесів населення та їх впливу на економіку країни. Проаналізовано зміст основних механізмів регулювання міграційних потоків. Представлено аналіз динаміки і сучасного стану процесу міграції населення, на основі якого запропоновано напрями вдосконалення системи регулювання міграції населення. Розглянуто причини виникнення позитивних і негативних наслідків міграції населення. Досліджено думки фахівців з цієї проблеми. Стаття містить прогнози тенденцій міграційних процесів. Проведено аналіз міграційних процесів в Україні. Представлено результати аналізу динаміки і сучасного стану міграційних процесів. Оцінено вплив внутрішньої міграції на економіку країни. На основі представленого аналізу запропоновано напрями удосконалення системи регулювання внутрішньої міграції. Розширено уявлення про основні принципи та напрямки державної міграційної політики, яких має дотримуватися уряд України під час її формування. В статті проаналізована кількість переміщених осіб, які потребують допомоги за період 2016-2020 рр. на прикладі Управління соціального захисту населення Ясинуватської райдержадміністрації. Проведено дослідження динаміки виплати щомісячної адресної допомоги в розрізі контингенту отримувачів на території Донецької області Ясинуватського району, які переміщуються з тимчасово окупованої території та районів проведення антитерористичної операції за період 2016-2020 рр. Досліджено тенденції динаміки основних показників виконання бюджетної програми 2501480 «Надання щомісячної адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг». Результати цього дослідження можуть стати основою для формування міграційної політики України за європейськими стандартами. Визнання та престиж Україні у світі залежать від чіткості та обґрунтованості міграційної політики, від подальшого розвитку і ефективності міграційних процесів.
15
Панченко, Ігор, та Алла Паращук. "АНАЛІЗ МІГРАЦІЙНИХ ПРОЦЕСІВ В УКРАЇНІ: ДЕРЖАВНИЙ ТА РЕГІОНАЛЬНИЙ АСПЕКТИ". Економіка та суспільство, № 32 (26 жовтня 2021). http://dx.doi.org/10.32782/2524-0072/2021-32-92.
Повний текст джерелаАнотація:
Стаття присвячена актуальним питанням міграційних процесів в Україні та шляхам вирішення їх негативних проявів. Охарактеризовано основні зовнішні та внутрішні причини міграції громадян України та надано їх приклади. Розглянуто основні фактори та процеси, що впливають на переміщення українського населення за кордон. Проведено кластерний аналіз регіонів України (двадцять чотири області країни), визначено набір показників, відображати міграційну та демографічні системи, при цьому вибрані показники несуть однакове смислове навантаження і мають однакову структуру обчислення та охарактеризовано наявний та постійний стан населення низкою показників. Проведено дослідження методом Варда та визначено чотири кластери областей України, що подібні за своїми показниками та надана їх характеристика. Проаналізовано статистику міждержавних мігрантів за країнами в'їзду та виїзду. Визначено стан існуючої міграційної ситуації в Україні та надано висновки, щодо її покращення.
16
Чернега, Оксана, та Юрій Яковенко. "МІГРАЦІЙНА ПОЛІТИКА ЄС: ТЕНДЕНЦІЇ ФОРМУВАННЯ МІГРАЦІЙНИХ ПОТОКІВ ТА МЕХАНІЗМИ ВДОСКОНАЛЕННЯ". Economy and Society, № 22 (15 грудня 2020). http://dx.doi.org/10.32782/2524-0072/2020-22-12.
Повний текст джерелаАнотація:
Стаття присвячена актуальним питанням міграційної політики Європейського Союзу у контексті вдосконалення механізмів регулювання міграційних потоків. Мета статті полягає у встановленні тенденцій формування міграційних потоків від країн-донорів та країн проміжної дислокації до ЄС, визначенні основ міграційної політики ЄС та механізмів її вдосконалення. В процесі дослідження питання міграційної політики Європейського Союзу у контексті вдосконалення механізмів регулювання міграційних потоків було використано загальнонаукові методи наукового пізнання. Методи групування та порівняння використано під час дослідження міграційних маршрутів до ЄС. Табличний метод було використано під час узагальнення чисельності міграційних потоків до ЄС. Методи аналізу, синтезу та узагальнення використано під час визначення основних характеристик міграційних маршрутів. Методи індукції, конкретизації та абстрагування використано під час визначення сутності політики «міграційного щита». У статті було розглянуто основні фактори міграційних процесів у світі. Узагальнено основні напрями імміграційної політики Європейського Союзу. Досліджено основні напрями (маршрути) міграційних потоків до Європейського Союзу. Проведено детальний аналіз інтенсивності міграційних потоків біженців та осіб без громадянства до Європейського Союзу у 2015-2019 роках. Визначено основні характеристики та особливості кожного з міграційних маршрутів до Європейського Союзу. Окреслено основні причини нерівномірного розподілу мігрантів між країнами-членами Європейського Союзу. Досліджено інтенсивність міграційних потоків біженців та осіб без громадянства до Європейського Союзу Східним сухопутним маршрутом у 2015-2019 роках. Окреслено необхідність співпраці України та Європейського Союзу в межах Східного сухопутного маршруту. Визначено та згруповано основні заходи Європейського Союзу під час міграційної кризи у 2015 році. Практично доведено ефективність тактики «міграційного щита», як нового міграційного інструменту Європейського Союзу під час міграційної кризи у 2015 році.
17
Дугієнко, Наталя, та Альона Рубан. "МІЖНАРОДНА ТРУДОВА МІГРАЦІЯ ЯК ФОРМА МІЖНАРОДНОЇ ЕКОНОМІЧНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ". Економіка та суспільство, № 32 (26 жовтня 2021). http://dx.doi.org/10.32782/2524-0072/2021-32-51.
Повний текст джерелаАнотація:
Стаття присвячена дослідженню сучасних глобальних тенденцій розвитку та поширення міжнародної трудової міграції як форми економічної діяльності. Проаналізовані новітні особливості міжнародної міграції трудових ресурсів. Представлена динаміка зміни міграційних процесів у кількісному вираженні, а також розглянуті причини нерівномірності працевлаштування мігрантів за гендерною ознакою. Визначена сучасна географічна спрямованість трудових мігрантів, та особливості галузевого розподілу. Проведено дослідження актуального стану міжнародного ринку праці та оцінка впливу пандемії Covid-19 на процеси міграції робочої сили.
18
ВЛАДОВСЬКА, Катерина, та Марина МАРЧУК. "ФЕНОМЕН МІГРАЦІЇ ДЛЯ УКРАЇНИ". Вісник Національної академії Державної прикордонної служби України. Серія: юридичні науки, № 4 (22 травня 2020). http://dx.doi.org/10.32453/2.vi4.299.
Повний текст джерелаАнотація:
Дана наукова стаття присвячена такому актуальному явищу для України, як міграція та формуванню на підставі цього міграційної політики в інтересах процвітання держави. Для того, щоб визначити напрями міграційної політики та удосконалити державне регулювання міграційними процесами у відповідності до міжнародних стандартів, доцільно почати з меншого задля кращого розуміння ситуації та її масштабів. Саме тому у статті проаналізовано різні підходи визначень «міграція». Зокрема, міграцію пропонується розглядати як процес пересування або через міжнародний кордон (міжнародна), або всередині країни (внутрішня), що складається з відповідних стадій та охоплює будь-який тип переміщення людей, незалежно від причин. Відповідно в статті виділені суб’єктивні та об’єктивні фактори (причини), які впливають на процес ухвалення рішення про переселення.
Окрім того, показано також те, що міграція має вагомий вплив на різні сфери, до прикладу: демографічну, соціальну, економічну, етнічну та інші. Через те, має як негативні, так і позитивні наслідки як для країн-реципієнтів, так і для країн-донорів, про що звертається увага у науковій статті.
На основі аналітичних розробок, створених у процесі дослідження, сформовані рекомендації щодо вдосконалення державної міграційної політики в сучасних умовах, окрім того, розглянуто сутність поняття «міграційна політика», а також передумови створення та суть Стратегії державної міграційної політики на період до 2025 року.