Статті в журналах з теми "Притрій"

Щоб переглянути інші типи публікацій з цієї теми, перейдіть за посиланням: Притрій.

Оформте джерело за APA, MLA, Chicago, Harvard та іншими стилями

Оберіть тип джерела:

Ознайомтеся з топ-31 статей у журналах для дослідження на тему "Притрій".

Біля кожної праці в переліку літератури доступна кнопка «Додати до бібліографії». Скористайтеся нею – і ми автоматично оформимо бібліографічне посилання на обрану працю в потрібному вам стилі цитування: APA, MLA, «Гарвард», «Чикаго», «Ванкувер» тощо.

Також ви можете завантажити повний текст наукової публікації у форматі «.pdf» та прочитати онлайн анотацію до роботи, якщо відповідні параметри наявні в метаданих.

Переглядайте статті в журналах для різних дисциплін та оформлюйте правильно вашу бібліографію.

1

Димовська, Анна. "ДО ПИТАННЯ ПРО ЛІТЕРАТУРОЗНАВЧУ ПРОПЕДЕВТИКУ ЖАНРУ ПРИТЧІ В ПОЧАТКОВІЙ ШКОЛІ". Молодий вчений, № 3 (91) (31 березня 2021): 54–57. http://dx.doi.org/10.32839/2304-5809/2021-3-91-12.

Повний текст джерела
Анотація:
Статтю присвячено методичним проблемам вивчення притчі у початковій школі. Окреслено ґенезу жанру, обґрунтовано його актуальність та виховний потенціал. Зосереджено увагу на проблемі термінотворення та формулюваннях визначення жанру притчі в підручниках з літературного читання для 4 класу за новою програмою (2015); проаналізовано запропоновані дефініції в контексті академічної літературознавчої традиції, визначено вектори літературознавчої пропедевтики, закладеної у дефініції притчі В. Науменко, О. Савченко та М. Чумарної. Систематизовано та узагальнено спільні й відмінні ознаки притчі, актуалізовані у поданих визначеннях. Окрему увагу приділено оглядовій характеристиці художніх текстів притч в аналізованих підручниках, осмислено принципи їх відбору та ступінь відповідності авторським визначенням жанру.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
2

Тараненко, Валерия Викторовна, та Любовь Сергеевна Безкоровайная. "МІЖМОВНІ ФОРМАЛЬНО-СЕМАНТИЧНІ ВІДПОВІДНОСТІ В ЦЕРКОВНОСЛОВ’ЯНСЬКІЙ ТА СУЧАСНІЙ РОСІЙСЬКІЙ МОВАХ. ЛЕКСИКОГРАФІЧНИЙ АНАЛІЗ ЄВАНГЕЛЬСЬКОЇ ПРИТЧІ ПРО КУКІЛЬ". Русская филология. Вестник ХНПУ имени Г.С. Сковороды 4, № 70 (2019): 26–31. http://dx.doi.org/10.34142/2312-1572.2019.04.70.04.

Повний текст джерела
Анотація:
У вивченні церковнослов'янської мови як книжково-писемної мови Православної Церкви, перевага віддається рецептивним видам мовленнєвої діяльності – читанню та розумінню тексту. У зв'язку з цим особливе місце посідає лексичний аспект і ті мовні одиниці, які здатні викликати лексичну інтерференцію. Дана стаття є продовженням дослідження формально-семантичних відповідносте церковнослов’янської та російської мов, а саме міжмовних омонімів, паронімів і деяких інших лексичних одиниць, які містяться в євангельських притчах, зі здатністю викликати лексичну інтерференцію. Матеріалом дослідження є Притча про кукіль. Подібні мовні явища, що містяться в Притчі про Сіяча, були проаналізовані в статті, що була опублікована в попередньому номері. Лексико-семантичний аналіз міжмовних формально-семантичних відповідностей увійде в навчальний посібник з церковнослов'янського читання, призначений для вивчення церковнослов'янської мови в духовних школах Православної Церкви України. Крім цього аналізу, в посібник увійде словник міжмовних формально-семантичних відповідностей, а також граматичний, історичний та екзегетичний коментарі євангельських притч. Мета статті – продемонструвати практичний досвід зіставлення лексичних одиниць церковнослов'янської та російської мов за допомогою дотекстового коментаря до окремих фрагментів євангельської Притчі про кукіль. У статті розглядаються всі формально-семантичні відповідності, що містяться у Притчі. Порядок розташування лексичних одиниць зумовлений контекстом притчі. Проведений аналіз показує вплив лексичної інтерференції на розуміння кожного окремого фрагмента притчі й тексту в цілому, а також сприяє ґрунтовному вивченню і розумінню Святого Письма.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
3

Тараненко, Валерия Викторовна, та Татьяна Григорьевна Доценко. "МІЖМОВНІ ФОРМАЛЬНО-СЕМАНТИЧНІ ВІДПОВІДНОСТІ В ЦЕРКОВНОСЛОВ’ЯНСЬКІЙ ТА СУЧАСНІЙ РОСІЙСЬКІЙ МОВАХ. ЛЕКСИКОГРАФІЧНИЙ АНАЛІЗ ЄВАНГЕЛЬСЬКОЇ ПРИТЧІ ПРО СІЯЧА". Русская филология. Вестник ХНПУ имени Г.С. Сковороды 3, № 69 (2019): 38–46. http://dx.doi.org/10.34142/https://doi.org/10.34142/2312-1572.2019.03.69.05.

Повний текст джерела
Анотація:
При вивченні близькоспоріднених мов і мов-попередників сучасних літературних мов значну роль відіграє проблема міжмовної лексичної інтерференції. Серед мов-попередників особливе місце займає церковнослов'янська мова, яка в даний час є важливою складовою частиною життя Православної Церкви і служить предметом викладання в духовних навчальних закладах України. Для більшої результативності в засвоєнні церковнослов'янської мови доцільно створити навчальний посібник з церковнослов'янського читання, матеріалом якого є євангельські притчі. Складовими частинами цього посібника можуть стати вже розроблений словник міжмовних формально-семантичних відповідностей, а також лексичний, граматичний, історичний і екзегетичний коментарі євангельських притч. Стаття присвячена питанню практичного застосування лексикографічного досвіду зіставлення міжмовних відповідностей церковнослов’янської та сучасної російської мов. У роботі представлені приклади вказаних мовних явищ на основі розгляду Притчі про сіяча, яка відображена у всіх синоптичних євангеліях. Автори аналізують 21 міжмовну відповідність (омоніми та пароніми), що містяться у Притчі, порядок розміщення яких зумовлено її контекстом. Даний аналіз, показуючи вплив лексичної інтерференції на розуміння кожного епізоду притчі, що розглядається, та її тексту в цілому, сприяє практичній меті досконального вивчення та розуміння Святого Письма. Представлена робота відкриває собою лексичний коментар євангельських притч, котрий є частиною майбутнього навчального посібника з церковнослов’янського читання.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
4

Нищук, М. "Аафоризми, думки, притчі". Дзвін, № 2 (892), лютий (2019): 92–100.

Знайти повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
5

Міняйло, В. "Притчі на всі випадки життя". Дзвін, № 5/6 (2003): 66–82.

Знайти повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
6

Kuzio, Ihor, Viktor Zakharov, and Vitaliy Korendiy. "Modelling The Process of Dressing The Laps of Vibratory Finishing Machine." Avtomatizacìâ virobničih procesìv u mašinobuduvannì ta priladobuduvannì 52 (2018): 32–42. http://dx.doi.org/10.23939/istcipa2018.52.032.

Повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
7

Полякова, Г. О. "Використання художніх засобів притчі в осмисленні історії (на прикладі повісті-притчі Валерія Шевчука "Початок жаху")". Вісник Запорізького державного університету. Філологічні науки, № 2 (2003): 120–22.

Знайти повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
8

Якуба, О. В. "Казки-притчі в жанровій системі Юрія Ярмиша". Вісник Запорізького національного університету. Філологічні науки, № 3 (за 2013 р.) (2014): 199–203.

Знайти повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
9

Богданова, М. "Жанрова специфіка українського історичного оповідання-притчі ХХ ст." Гуманітарний вісник Переяслав-Хмельницького державного педагогічного університету імені Григорія Сковороди, Вип. 8 (2006): 277–83.

Знайти повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
10

Арсамекова, М. Р., та Л. М. Довлеткиреева. "ПРИЕМ ПЕРИФРАЗА В АВТОРСКОЙ СТИЛИСТИКЕ". Всероссийская научно-практическая конференция студентов, аспирантов и молодых ученых «Наука и молодежь», № 1 (22 жовтня 2021): 237–41. http://dx.doi.org/10.36684/52-2021-1-237-241.

Повний текст джерела
Анотація:
В статье рассматривается перифраз как один из приемов, характеризующих идиостиль ведущей поэтессы начала XX века Анны Ахматовой. Авторы отмечают пушкинские тенденции перифрастики в творчестве поэтессы. Перифразы, используемые в поэзии А. Ахматовой, в данной работе дифференцируются в соответствии со смежным приемом, используемым автором: метонимией, реминисценцией, аллюзией, сравнением, притчей. Авторы подчеркивают, что готовой лексеме-денотату Ахматова предпочитает поэтически-образное фразеосочетание. При этом ею движет не стремление к красивостям слога или речевому своеобразию, а желание создать особое настроение самого стиха, что достигается путем затушевывания предметности, материальности или же, наоборот, «овеществления» высоких понятий.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
11

Черевченко, В. "Постмодерністські риси повісті-притчі Річарда Баха "Чайка Джонатан Лівінгстон"". Всесвітня література в школах України, № 5 (431), травень (2017): 55–60.

Знайти повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
12

Сивець, Т. В. "Проблема інтелектуальної та масової літератури через актуалізацію жанру притчі". Літературознавчі студії, Вип. 42, ч. 2 (2014): 273–78.

Знайти повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
13

Антофійчук, В. "Параболічна структура нарису/новели-притчі Ольги Кобилянської "За готар"". Слово і час, № 3 (699), березень (2019): 65–69.

Знайти повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
14

Pilgui, Natalia. "THE PROBLEM OF DEFINING ENGLISH PARABLES AS TEXT AND DISCOURSE." Naukovì zapiski Nacìonalʹnogo unìversitetu «Ostrozʹka akademìâ». Serìâ «Fìlologìâ» 1, no. 2(70) (June 14, 2018): 187–89. http://dx.doi.org/10.25264/2519-2558-2018-2(70)-187-189.

Повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
15

Зварич, Ірина. "Булінг у закладах освіти України і США". New pedagogical thought 102, № 2 (13 липня 2020): 3–7. http://dx.doi.org/10.37026/2520-6427-2020-102-2-3-7.

Повний текст джерела
Анотація:
У статті окреслено системний підхід як один із методів профілактики насильства та булінгу в закладах освіти. З’ясовано поняття «боулінг», «кібербулінг», «кібермоббінг», «інтернет-моббінг». Висвітлено значимість і важливість притчі у вихованні молоді та застереженні її від насильства, що сприяє досягненню цілей і мети у профілактиці булінгу. Основну увагу зосереджено на зростанні агресивності у вихованців, що проявляється у різних реакціях: злість, підлість, образа, роздратування, схильність до фізичних дій, зокрема готовність вирішити проблеми та спірні питання за допомогою фізичної сили. Досліджено статистичні дані щодо прояву булінгу в закладах освіти України і США.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
16

Яремчук, В. "Жанрові особливості новели-притчі Овена Барфілда "Троянда на купі попелу"". Вісник Львівського університету. Серія іноземні мови, вип. 23 (2016): 216–21.

Знайти повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
17

Яремчук, В. "Жанрові особливості новели-притчі Овена Барфілда "Троянда на купі попелу"". Вісник Львівського університету. Серія іноземні мови, вип. 23 (2016): 216–21.

Знайти повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
18

Яремчук, В. "Жанрові особливості новели-притчі Овена Барфілда "Троянда на купі попелу"". Вісник Львівського університету. Серія іноземні мови, вип. 23 (2016): 216–21.

Знайти повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
19

Романова, К. В. "ЖАНРОВИЙ СИНКРЕТИЗМ КАЗОК М. ЖУКА". Collection of scientific works "Visnyk of Zaporizhzhya National University Philological Sciences", № 2 (9 квітня 2021): 195–201. http://dx.doi.org/10.26661/2414-9594-2020-2-28.

Повний текст джерела
Анотація:
У статті розглядаються особливості жанрових форм у казках Михайла Жука. Вказано на жанрово-видові особливості казок та їх специфіку за характером комунікативної інтенції до цільової аудиторії. Виявлено синкретичні або змішані жанрові форми: казки-притчі, казки- байки, казки-анекдоти, казки-новели та з’ясовано, як відповідає референції до потенційного читача наповнення поетики казки семантичними кодами анекдоту, байки, притчі, новели. Серед функційно-тематичних різновидів казок М. Жука відзначено наявність пізнавальних, морально- дидактичних та пригодницько-розважальних творів. З огляду на дидактичну функцію казки, згідно з якою вона має ознайомити читача із загальновідомими нормами моралі, автор створює низку повчально- дидактичних творів, а саме: «Правда та неправда», «Неслухнянко», «Добро» та ін. Такі казки, як зазначено у статті, мають виразну виховну інтенцію- повідомлення, а також націлені на зображення та розкриття норм поведінки героїв чи її критику. Розглянуто особливість двоадресних казок М. Жука, яка полягає в поєднанні поетикальних ознак комунікативного посилу до дитини-читача з інтенціями висловлювання, спрямованими на дорослу аудиторію. Такі казки призначені дітям і, як правило, не переходять у категорію «казок для дорослих». Вказано на ремарочні комплекси, які виступають у ролі дидактичного елементу і служать засобом зближення та налагодження комунікативно-референтних відносин автора та реципієнта. Тому читачеві навіюється авторитетне (компетентне) ставлення автора до певної проблеми, наратор претендує на роль референтної групи і виступає зразком для наслідування в процесі формування поглядів та поведінки реципієнта. У казках-притчах («Спляча красуня», «Ма-зол-ке», «Про доброго короля Пустилихо») спосіб і характер дидактичної настанови створюють умови для комунікації із дитячою аудиторією молодшого віку. Кількашаровий тип висловлювання у казках двоадресного спрямування надає ознак художньої умовності, зокрема, алегоричності, яку здатні інтерпретувати читачі дорослого віку.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
20

Щербак, С. В. "Авторське бачення гармонійного виховання людини в притчі Г. Сковороди "Благодарный Еродій"". Науковий вісник Миколаївського державного університету ім. В.О. Сухомлинського. Серія "Філологічні науки (літературознавство)", вип. 4.14 (111) (2014): 214–17.

Знайти повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
21

Сириця, С. О. "Жанр притчі як "вбудований" елемент у структурі історичних повістей Р. Федоріва". Вісник Запорізького національного університету. Філологічні науки, № 2 (2008): 200–203.

Знайти повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
22

Щербак, С. В. "Авторське бачення гармонійного виховання людини в притчі Г. Сковороди "Благодарный Еродій"". Науковий вісник Миколаївського державного університету ім. В.О. Сухомлинського. Серія "Філологічні науки (літературознавство)", вип. 4.14 (111) (2014): 214–17.

Знайти повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
23

Zvarych, I. "PARABLES AS A METHOD OF PREVENTING BULLYING AT LEARNING INSTITUTIONS IN UKRAINE AND THE USA." Visnyk Taras Shevchenko National University of Kyiv. Pedagogy, no. 1 (11) (2020): 60–62. http://dx.doi.org/10.17721/2415-3699.2020.11.14.

Повний текст джерела
Анотація:
This article deals with a systematic approach as one of the violence prevention methods and bullying at higher learning institutions; the concepts of bullying, cyberbullying, including cybermobbing, internet mobbing are clarified; the role of increasing the students' aggression is focused on, which is manifested in various reactions: anger, meanness, insult, irritation, tendency to physical actions, in particular the willingness to solve problems and controversial issues with the help of physical force; the statistical bullying manifestation data at higher learning institutions of Ukraine and the US are investigated, the using of parables' role of contributing to the achievement of goals and objectives in the prevention of violence and bullying are highlighted. The problem of bullying is widely discussed in Internet, newspapers, scientific journals, etc. It is gaining more and more topical importance in our country every year, since it has not been thoroughly studied both from the point of theoretical studies view and from practice view as well.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
24

Забава, Ірина. "СИМВОЛІЗМ ТА ОСОБЛИВОСТІ ЖАНРУ ТВОРУ ВІЛЬЯМА ГОЛДІНГА «ВОЛОДАР МУХ»". Молодий вчений, № 1 (101) (31 січня 2022): 91–95. http://dx.doi.org/10.32839/2304-5809/2022-1-101-20.

Повний текст джерела
Анотація:
У статті описаний часто парадоксальний символізм роману у різних літературних жанрах. Звернено увагу на те, що у творі присутні теорії відомого психоаналітика Зигмунда Фрейда про те, що людський розум завжди знаходиться у стані війни між різними імпульсами ( ід, его, супер-его). З’ясовано, що роман має ознаки притчі,так як є приклади алюзій на біблійні тексти. Також його можна характеризувати як антиутопію ізоляції через поєднання у собі утопічної традиції та робінзонади. Доведено, що значна частина роману є алегоричною у політичному, соціальному, релігійному та психологічному планах , так як кожен персонаж чи предмет твору – наділений значним символічним значенням. Актуальність дослідження зумовлена тим, що роман «Володар мух» В. Голдінга не був об’єктом дослідження символіки тексту у різних жанрових різновидах літератури, яке проводилося у цій роботі. Об’єктом дослідження є текст роману В. Голдінга «Володар мух».
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
25

Чорній, А. Л., та Р. П. Чорній. "ХУДОЖНЯ ІНТЕРПРЕТАЦІЯ ПРОМОВИ ПЕРШОДЖЕРЕЛА ТА ПЕРЕКЛАДУ (НА МАТЕРІАЛІ КАЗКИ-ПРИТЧІ ДЖОРДЖА ОРВЕЛЛА “ANIMAL FARM”)". Collection of scientific works "Visnyk of Zaporizhzhya National University Philological Sciences", № 1 (17 вересня 2021): 188–94. http://dx.doi.org/10.26661/2414-9594-2021-1-26.

Повний текст джерела
Анотація:
Стаття присвячена дослідженню особливостей передачі лінгвокультурних та мовознавчих характеристик художньої промови повісті Джорджа Орвелла “Animal Farm” в українській рецепції. Мета статті – дослідити особливості використання лінгвістичних прийомів у промовах героїв через вивчення ідеостилю письменника з урахуванням дотримання законів риторики (концептуальний закон, закон моделювання аудиторії, стратегічний закон, тактичний закон, закон ефективної комунікації, системно-аналітичний закон). Важливим компонентом для проведення порівняльного аналізу є визначення портрета оратора. Для розкриття теми мовознавчих особливостей промови увага зосереджена на техніці мовлення оратора, зокрема на можливості використання звертань, риторичних фігур, художніх тропів, лексично-стилістичних, морфологічно- стилістичних та синтаксично-стилістичних одиниць, графічних прийомів для досягнення мети промови і здійснення ефективної комунікації загалом. У результаті проведеного аналізу найбільш уживаних художніх ознак промови, представленої в романі Джорджа Орвелла мовою-оригіналом та в українському перекладі, нам вдалось дійти висновку, що, по-перше, дотримання законів риторики в художньому представлені ускладнене короткою тривалістю актуалізації промов, отже, на матеріалі художніх фрагментів варто фокусуватись на дотриманні одного з постулатів; по-друге, особливостями іншомовної рецепції є врахування типових мовленнєвих кліше, які притаманні окремій культурі, так, в українській мові частовживані художні тропи; по-третє, автору та перекладачу видається вдалим використовувати морфологічно-стилістичні способи актуалізації роботи з аудиторією (звертання, особові займенники першої особи однини у варіаціях, заперечні займенники); по-четверте, відмінним є пунктуаційне перенесення повідомлень, а також більше використання синтаксичних одиниць для додаткового опису ситуацій чи наголосів. Перспективи для подальшого дослідження вбачаємо в необхідності проведення аналізу всіх промов роману Джорджа Орвелла “Animal Farm”, їх рецепції іншими мовами.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
26

Кузьменко В.В. "ПРОБЛЕМИ ПІДГОТОВКИ ФАХІВЦІВ ЗАЛІЗНИЧНОЇ ГАЛУЗІ (ПОЧАТОК ХХІ СТОЛІТТЯ)". ПЕДАГОГІЧНИЙ АЛЬМАНАХ, № 49 (30 жовтня 2021): 236–41. http://dx.doi.org/10.37915/pa.vi49.280.

Повний текст джерела
Анотація:
У статті проаналізовані проблеми підготовки фахівців залізничного транспорту зі врахування різних аспектів підготовки (на рівні освіти, на рівні залізничної індустрії). Автором з’ясовано, що на сьогоднішній день спеціальності у галузі залізничного транспорту, які пропонуються професійно-технічними навчальними закладами та закладами фахової передвищої освіти, не є достатньо популяризованими, а попит на залізничні спеціальності відносно низький. У статті виділено основні проблеми підготовки фахівців залізничного транспорту: відсутність добре налагодженого зв’язку між освітою та роботодавцями; низька престижність професійно-технічної освіти; відсутність або низький рівень наступності освітнього процесу; брак оновлення професійних компетенцій в освітніх програмах та запропоновано шляхи їх вирішення. Автор дійшов висновку, що освітні програми не встигають за розвитком науково-технічного прогресу, тому доцільним буде щорічне оновлення освітніх програм з урахуванням останніх тенденцій розвитку галузі. Для забезпечення налагодженого зв’язку між освітою та роботодавцями, Міністерство освіти і науки має постійно аналізувати та моніторити розвиток ринку праці у галузі, робити необхідні зміни у держзамовленні, щоб забезпечити необхідну кількість фахівців для галузі. Для підвищення престижності професійно-технічної освіти необхідно створити ряд умов, які б забезпечили притік абітурієнтів до закладів професійно-технічної та фахової передвищої освіти. Забезпечення наступності навчання надасть можливість майбутнім абітурієнтам отримувати безперервну освіту на всіх освітніх ланках. Більша увага має приділятися формуванню м’яких компетенцій, що є конче необхідними на сучасному ринку праці. Підвищенню рівня володіння іноземною мовою може сприяти забезпечення закладів освіти необхідними матеріалами, підручниками, посібниками, удосконалення підготовки викладачів іноземних мов за професійним спрямуванням, розвиток комунікативних компетенцій іноземними мовами тощо.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
27

Onyshchenko, Oksana. "PRESERVATION OF AUTHOR’S STYLE DURING EDITING OF LITERARY TRANSLATION (THE CASE OF COMPARATIVE CHARACTERISTICS OF THREE EDITIONS OF TRANSLATION OF THE FAIRY TALE BY ANTOINE DE SAINT-EXUPERY “THE LITTLE PRINCE”)." Integrated communications, no. 3 (2017): 77–83. http://dx.doi.org/10.28925/2524-2644.2017.3.16.

Повний текст джерела
Анотація:
In the article the lexical coloristics of the Ukrainian translated editions of the fairy tale by Antoine de Saint-Exupery “Little Prince” is studied and analyzed. For the study the editions in translations of Leonid Kononovich, Anatoii Zhalovskiy, Anatoliy Perepad were selected.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
28

Гордійчук, Б. В., С. С. Головіна та І. М. Янченко. "ЗАСТОСУВАННЯ КОМПЛЕКСНОЇ МЕТОДИКИ ФІЗИЧНОЇ РЕАБІЛІТАЦІЇ ДЛЯ ЗАНЯТЬ ЗІ СТУДЕНТАМИ ПЕРШОГО КУРСУ З ОСТЕОХОНДРОЗОМ ШИЙНОГО ВІДДІЛУ ХРЕБТА". Visnyk of Zaporizhzhya National University Physical education and Sports, № 1 (27 вересня 2021): 38–43. http://dx.doi.org/10.26661/2663-5925-2021-1-05.

Повний текст джерела
Анотація:
Лікувальна фізкультура є провідним засобом консервативного ліку- вання остеохондрозу. Оздоровчий і профілактичний ефект лікувальної фізичної культури пов’язаний із підвищеною фізичною активністю, посиленням функцій опорно-рухового апарату, активізацією обміну речовин. Систематичне застосування лікувальних фізичних вправ значно підвищує ефективність медикаментозних лікувальних засобів, скорочує термін лікування. Актуальність дослідження полягає в тому, що відсоток хворих на остеохондроз серед студентів збільшується. Це захворювання все частіше вражає молодих людей, викликає у них важкі неврологічні та ортопедичні розлади, які призводять до втрати працездатності, а та в гірших випадках – до інвалідності. Задачею нашої роботи було дослідити ефективність розробленої нами методики, яка включає нормалізацію рухомості в шийному відділі хребта у студентів спеціальних медичних груп першого курсу. У статті наведена методика, яка включає виконання вправ для зміцнення м’язів шийного відділу хребта, вправ для самомасажу, що покращують притік крові до головного мозку. Вправи на формування правильної постави, вправи на розтягування хребта з елементами йоги та дошки Євмінова також є елементами нашої методики. Для підвищення результативності студентам було запропоновано кінезіологічне тейпування м’язів шиї та грудного відділу хребта. Після проведеного експерименту із застосуванням нашої методики у студентів зросли показники обсягу руху в шийному відділі хребта, зменшились больові відчуття та підвищились показники загального тонусу м’язів, що свідчить про ефективність розробленої методики. Використання методики, що ґрунтувалася на виконанні комплексів вправ, індивідуально підібраних для кожного студента, показало ефективність нормалізації рухомості в шийному відділі хребта в студентів першого курсу. Застосування засобів фізичної реабілітації у хворих на остеохондроз шийного відділу хребта дає значний позитивний ефект. Підводячи підсумок проведених досліджень, можна зробити висновок, що використання засобів фізичної реабілітації у хворих на остеохондроз дає відчутний позитивний ефект, дозволяє значно скоротити час проходження реабілітації.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
29

Шаповал, О. Г. "СИМВОЛІКА ОБРАЗІВ ВОДНОЇ СТИХІЇ В РОМАНІ В. ҐОЛДІНҐА «СПАДКОЄМЦІ»". Collection of scientific works "Visnyk of Zaporizhzhya National University Philological Sciences", № 1 (17 вересня 2021): 259–66. http://dx.doi.org/10.26661/2414-9594-2021-1-36.

Повний текст джерела
Анотація:
Стаття присвячена аналізу образів водної стихії в романі В. Ґолдінґа «Спадкоємці». Вказано на жанрову своєрідність твору, яка ґрунтується на досягненні гармонійного балансу фабульного й ідейного рівнів притчі, де на рівні фабули роман являє собою трагічну історію про знищення групи неандертальців, а на глибинному філософському рівні втілює ідею діалектики прогресу, за який людству доводиться розплачуватися моральними втратами. З’ясовано, що образ води, як один із найпоширеніших архетипних об’єктів словесно-художньої творчості, набуває особливої ваги у творах притчового та міфологічного характеру, де імпліцитно реалізується вся множина його символічних значень. У статті проаналізовано символічні образи снігу, криги, талої води, озера, болота, ріки, водоспаду і сліз, що репрезентують водну стихію в романі «Спадкоємці». Доведено, що ситуація зміни епох символічно позначається в тексті роману зміною пір року, приходом весни, таненням льоду і снігу. Визначено, що вода символізує народження нової епохи, а лід – того світу, що залишається позаду, застиглих, нерозвинутих потенцій людства і людської свідомості. Дане символічне навантаження образу дозволило тлумачити жах, який у неандертальців викликає вода, як страх перед майбутнім, чужим їм новим часом. Доведено, що образ ріки в тексті роману співвідноситься з міфологічними образами «кордону», «світового шляху», «стрижня всесвіту», а також набуває семантики «ріки мертвих». Охарактеризовано образ водоспаду в його зв’язку з образами «нових людей» та біблійним міфом про гріхопадіння та Втрачений рай. Доведено, що в романі «Спадкоємці» символіка водної стихії має амбівалентний характер. Вода виступає силою водночас життєдайною і смертоносною, рятівною і ворожою, постійно змінює свій стан – від свіжої і прозорої до каламутної, темної, брудної. Дослідження показало, що символіка образів водної стихії в романі «Спадкоємці» формується на основі поєднання архетипних, міфологічних та індивідуально-авторських уявлень і дозволяє розкрити додаткові зв’язки і значення, імпліцитно закладені в тексті твору.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
30

Зварич, Ірина. "ПРИТЧІ У ВИХОВАННІ СТУДЕНТІВ ЗАКЛАДІВ ВИЩОЇ ОСВІТИ УКРАЇНИ І США". Молодь і ринок, № 2/181 (14 вересня 2020). http://dx.doi.org/10.24919/2308-4634.2020.211799.

Повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
31

"Саврей В.Я. Притча в герменевтике сакрального текста (на примере изучения евангельских притчей)". Философия и культура 11, № 11 (листопад 2014): 1618–33. http://dx.doi.org/10.7256/1999-2793.2014.11.13142.

Повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
Ми пропонуємо знижки на всі преміум-плани для авторів, чиї праці увійшли до тематичних добірок літератури. Зв'яжіться з нами, щоб отримати унікальний промокод!

До бібліографії