Статті в журналах з теми "Природоохоронна зона"

Метою наших досліджень було провести інвентаризацію та картографування рідкісних водних та перезво-ложених оселищ в басейні річки Західний Буг. В результаті проведених досліджень виявлено 17 типів оселищ, збереження яких вимагає проведення спеціальних заходів та створення відповідних природоохоронних зон. Ми з'ясували фітосоціологічні, флористичні, екологічні характеристики оселищ та їх природоохоронний статус відповідно до Директиви Європейсь-кого Союзу 92/43/ECC. Встановлено, що 6 типів оселищ належать до прісноводних, 3 – до природних і напівприродних лук, 6 – до верхових та низинних боліт і 2 – до перезволожених лісів. Три з них належать до пріоритетних типів оселищ.

Досліджено вплив діяльності людини на рекреаційно-оздоровчі, захисні і природоохоронні деревостани Умані. З'ясовано ступінь, діагностичні і просторові особливості їх порушення залежно від їх функціонального призначення, лісівничо-таксаційної характеристики, розміщення у ландшафті, відносно об'єктів комунікації та атрактивних центрів скупчення і відпочинку людей. Встановлено, що в районах найпривабливіших об'єктів дендропарку "Софіївка" дерева механічно пошкоджені, витоптується травостій і ґрунт, що на крутих схилах призводить до площинної і вертикальної ерозії ґрунту. Більше деградовані ґрунтозахисні та водоохоронні насадження міста у захисних смугах річок. Поблизу кладовища з могилою духовного наставника хасидів насадження дуба звичайного інтенсивно засмічені, витоптані, дерева мають механічні рани, пошкоджені вогнем. Біля заплави річки Уманки деревостани починають всихати. Це може активізувати розвинену у минулому на схилах систему ярів. У передмісті Мішанка захисні насадження середньо та інтенсивно пошкоджені лише біля річки Олександрівки, що спричинило активізацію розмивів ґрунту. Необхідне удосконалення організації зон відпочинку і регулювання їх відвідування з урахуванням ландшафтно-екологічних, урбоекологічних та природоохоронних норм. Актуальним є збереження пріоритетних захисних функцій досліджуваних насаджень.

Досліджено взаємозв'язок стану атмосферного повітря та показників фотосинтетичного апарату представників дендрофлори Покутсько-Буковинських Карпат бука звичайного (Fagus silvatica L.) та тополі пірамідальної (Topulus pyramidalis Moenoh.), що вегетують в умовах різного антропогенного навантаження. Зразки листків відбирали із чотирьох екотопів, що відрізняються рівнем функціонального призначення та забруднення атмосферного повітря. Вивчено вміст хлорофілів та їх співвідношення, а також інтенсивність процесів світлової фази фотосинтезу. Встановлено, що зменшення відносного вмісту хлорофілу "b" в умовах забруднення атмосферного повітря тісно корелює із швидкістю переносу електронів по електрон-транспортному ланцюгу (реакція Хілла). У порівняно чистих, за показниками атмосферного повітря, територіях (заповідній зоні та зоні стаціонарної рекреації національного природного парку) існує тісна позитивна кореляція між вмістом легких негативних аероіонів, нагромадженням зелених пігментів та активністю фотофізичних процесів. Побудовано кореляційну матрицю взаємозалежності показників активності фотосинтетичного апарату рослин та стану атмосферного повітря досліджених територій. Обґрунтовано доцільність використання фотосинтетичних показників дендрофлори заповідної зони об'єктів природоохоронних територій як індикаторів стану екологічної безпеки атмосферного повітря. Результати досліджень опрацьовано статистично.

Статтю присвячено дослідженню питань розвитку екотуристичної інфраструктури на природоохоронних територіях Закарпатської області. Розглянуто особливості розвитку екотуризму, указано на недостатнє залучення природоохоронних територій та їхнього потенціалу для розвитку внутрішнього та міжнародного туризму, виокремлено проблему слабкого впровадження форм сталого туризму. Розкрито суть та потенціал території дослідження щодо можливостей розвитку екологічного туризму та передумов функціонування екотуристичної інфраструктури. Виокремлено структурні елементи екотуристичної інфраструктури, а саме: еколого-пізнавальні стежки, туристичні маршрути, візит-центри, інформаційні туристичні пункти та центри, спеціально обладнані зони, історико-культурні об’єкти, заклади розміщення і харчування туристів тощо.

Наведено характеристику лісів заповідної зони Карпатського національного природного парку з позицій природоохоронного аспекту. Вказані загальні відомості про по-ширення, типологічну структуру та загальну лісівничо-таксаційну характеристику.

It were explored ecological conditions of geomorphosphere, soil cover, surface, subsoil and underground waters by the author that allowed estimating a modern ecological situation as favorable. Expansion of Carpathians National Natural Park and creation of a new National Natural Park of Verhovyna is recommended. Key words: ecological situation, landscape, ecological monitoring.

ABSTRACT. The state of normal human life, which is characterized by the general notion of «Health», includes a combination of indicators of physical, mental and social well-being, and, in turn, is determined by a whole set of factors. Among them, along with medical and biological, undoubtedly important role is played by environmental factors. The region of Eastern Ukraine, firstly — Donetsk and Lugansk regions, in this regard can't be recognized as prosperous. A significant degree of anthropogenic transformation of the natural environment of this industrially developed region, which was formed over decades, has increased considerably during the military actions of recent years [1, 2]. Accordingly, the need to restore constitutional order and ensure worth living conditions for Ukrainian citizens includes, along with political, economic and social vectors, the task of optimizing natural ecological systems. It should be noted that the consequences of the impact of military actions on the natural environment in conflict zones, with all its specificity, have a number of similar features, for example, with man-made transformations that are noted in mining regions [3, 4]. These are, first of all, local and large-scale transformations of the landscape, disturbance of soil cover, partial or complete destruction of plant communities, impoverishment of fauna, and, as a result, the destabilization of ecosystems due to the violation of ecological relations that ensure their structural and functional organization and natural mechanisms of their self-regulation [5, 6]. In this context, the very urgent and demanded for the conflict zone is the implementation of various environmental technologies tested for solving similar problems in anthropogenically transformed territories. In particular, the scientific and practical developments of the Institute for Nature Management Problems and Ecology of National Academy of Sciences of Ukraine (INMPE of NAS of Ukraine, Dnipro) [7–10] have a considerable interest in the following main areas. Key Words: Ecological destabilization, Ecological rehabilitation, Post-war territories, Environmental technologies, Ecological management, Landscape, Ecosystems.

The article analyzes the state of development and implementation of the ecosystem services concept in the world and in Ukraine as an integral part of the global economic value of the planet. The impact of the quality of ecosystem services of protected areas on the urban infrastructure functioning is not researched well; the consideration of the importance of protected areas ecosystem services of urban areas for large cities vital activities is limited; also, there is a need to manage such territories on the basis of the ecosystem approach. This study substantiates the necessity of identification and evaluation of protected areas of ecosystem services in urban zones. The research of main causes and factors of ecosystem services degradation in the urbanized environment has been done on the example of the regional landscape park «Lysa Gora» in Kyiv-city. It has revealed the value of supporting, provisioning, regulating and cultural services of ecosystems within the limits of each park’s landscape-functional zone for the city’s livelihoods. The most important services provided by the ecosystems of the landscape park reserve zone are the habitats preservation of the most valuable populations of the Red List plants, animals and mushrooms species and their biodiversity, soil formation, deflation of rocks, water infiltration and moisture accumulation, herb maintenance of surface and underground drainage, replenishment soil moisture, the flow of nutrients and water, the primary products production and oxygen production in the process of photosynthesis, the regulation air quality and balance in it dioxide and oxygen, ultraviolet rays protection, microclimate regulation, implement erosion and biological control. Among the ecosystem services of the regulated recreation zone, the most important are recreational, environmentally education, cultural, behavioural and scientific-cognitive, whose value is significantly increased in an urbanized environment. The real threat of the Kyiv’s loss of the valuable biodiversity focus and recreation areas is the result of conflicts between different subjects of nature using. There has been created a mapping, which shows the main factors of the study area ecosystem services degradation. In particular, within the reserve zone, such factors are frequent arrival of motor transport, laying quad bikes excursion routes by the most valuable parts of the park, misuse of the reserve zone, dumping of garbage in natural reservoirs, tree felling. The most common causes of ecosystem services degradation within the regulated recreation zone are the massive unorganized recreation of the local population, widespread firefighting, municipal waste incineration, sanitary logging, dumping of building debris, etc. In order to preserve and restore the landscape park ecosystem services quality, which is used by a significant part of the local population, the conflicts identified must be eliminated immediately.

Наведено характеристику лісової екосистеми НПП "Кармелюкове Поділля", яка є переважаючою на природно-заповідній території та має виключне наукове значення як зразок праландшафтів центральної частини України. Цінність природних екосистем Парку полягає в їх незначній порушеності, частково еталонності. У лісах Парку близько 60 % їх площі займають ліси природного походження. Основною лісовою формацією є дубово-грабові насадження. З аналізу матеріалів лісовпорядкування насаджень видно те, що площа лісів природного походження постійно зменшується. Це свідчить про зниження потенційної здатності до самовідновлення цих природних комплексів. Тому для забезпечення збереження і відновлення лісів Парку необхідно розробити і впровадити систему заходів, що враховує природоохоронний режим природо-заповідної території. З огляду на те, розглянуто природоохоронний режим території Парку як наслідок її диференційованого зонування, що відображає просторову диференціацію функцій, які ця територія має виконувати. Виявлено особливості ведення лісового господарства в умовах природно-заповідного фонду та режим використання природних ресурсів у межах функціональних зон. Узагальнено висновки щодо збереження цінних природних комплексів і біорізноманіття, забезпечення максимально природного перебігу процесів та запровадження екологічно збалансованого природокористування.

Проаналізовано гідроекологічний моніторинг вод-них екосистем (водойми-охолоджувача Хмельни-цької АЕС та озера Білого) з огляду на сучасні єв-ропейські напрями у природоохоронній діяльності.Запропоновано стратегію прийняття управлін-ських рішень щодо покращання екологічного стануцих водних екосистем. Удосконалено систему мо-ніторингових спостережень і комплексних інтеґ-ральних оцінок водойм, розташованих у зоні впливуатомної енерґетики відповідно до нормативноїбази країн ЄС на основі системного підходу такомплексного аналізу екологічного стануцих водойм. The authors analyzed hydro ecological monitoring of aquatic ecosystems (cooling pond Khmelnitskyi and White Lake) taking into account the current European trends in environmental activities. Hydro ecological monitoring of aquatic ecosystems (cooling pond Khmelnitskyi and White Lake) taking into account the current European trends in environmental activities. The strategy of taking management decisions to improve the ecological status of aquatic ecosystems is offered. The system of monitoring observations and complex integrated assessments of water reservoir located in the zone of nuclear energy in accordance with the regulatory framework of the EU on the basis of a systematic approach and a comprehensive analysis of the environmental condition of the water reservoir is improved.

Проаналізовано наявні об'єкти природно-заповідного фонду Львівської області, які мають важливе рекреаційне туристичне значення. Виявлено, що найбільше значення для рекреаційно-туристичної сфери мають національні природні парки, в яких активно розвивається екологічний туризм. Проаналізовано особливості розвитку екологічного туризму у Національних природних парках та встановлено, що найпоширенішим видом екологічного туризму у природно-заповідних зонах є прогулянки екологічними стежками. Розглянуто рекреаційно-туристичні ресурси Національного природного парку "Сколівські Бескиди", шляхи їх збереження та раціонального використання. Зокрема, еколого-пізнавальні стежки та маршрути: "м. Сколе – г. Парашка – с. Майдан"; "Бучина"; "Лопата"; "Водоспад"; "Нижнє Синьовидне – Труханів – гора Ключ – Сколе" та велосипедний маршрут "Сколе – Ключ – Скелі Довбуша – Болехів – Стрий". Встановлено, що перспективними для рекреаційного використання є долина р. Велика річка, фортеця "Тустань" (Підгородцівське лісництво), долина р. Кам'янки (Дубинське лісництво), урочища Павлів Потік, Зелем'янка (Сколівське лісництво), м. Сколе, урочище Панасівка (Коростівське лісництво). Висвітлено проблеми та перспективи використання рекреаційно-туристичних ресурсів Сколівщини для екотуризму.

Облік лісових масивів природоохоронних об’єктів є первинним етапом оцінення їх потенціалу. Об’єктом дослідження є лісові насадження заповідної зони Національного природного парку «Сколівські Бескиди». Метою дослідження передбачено відібрати еталон, тобто лісові насадження із максимальним біорізноманіттям та продуктивністю, складною вертикальною структурою. Методику вибіркової лісової інвентаризації вважають найбільш адекватною для отримання репрезентативних даних. Для таких об’єктів лісівничо-таксаційна характеристика доповнюється аналізом просторової структури насаджень та оцінкою біорізноманіття. На території Майданського лісництва виявлено еталон лісових насаджень. Еталон представлений триярусними деревостанами. Після розроблення моделей залежності середнього приросту деревостану від середнього віку, а також запасу деревостану від середнього діаметра дерев першого ярусу, усі об’єкти розділено на дві групи. До першої групи відібрано об’єкти, котрі за величиною запасу (приросту) потрапляють до верхньої частини довірчої зони моделі з одностороннім обмеженням 1-2 стандартні відхилення. Відібрано шість еталонів у віковому діапазоні 55-136 років. Яруси лісового насадження складаються із бука лісового, ялиці білої та ялини європейської. Один еталон характеризує деревостан з модрини європейської, явора, ялини та ялиці. Частка дерев в першому ярусі змінюється в межах 43-63%, у другому – 4-32%, у третьому – 24-31%. Високопродуктивні структурно складні еталони є типовими природними утвореннями, на котрі повинна орієнтуватися господарська діяльність підприємства.

Викладено умови та проектне рішення просторового розподілу 18 га території новоствореного Хорольського ботанічного саду, висвітлено головні чинники, що вплинули на особливості розподілу. Показано значення функціонального зонування території, у результаті якого створено наукову (0,58 га), експозиційну (17,24 га) та адміністративно-господарську (0,18 га) зони. Зазначено, що проектом організації території Хорольського ботанічного саду (2014 р.) повною мірою обґрунтовано використання ботаніко-географічного, систематичного, флористичного, екологічного та декоративного принципів улаштування колекційно-експозиційних ділянок. Повідомляється, що Хорольський ботанічний сад новостворена установа (Указ Президента України від 11.12.2009 р. № 1041 «Про створення Хорольського ботанічного саду»), що розпочала функціонувати лише в кінці 2011 року (Наказ Міністерства екології та природних ресурсів України від 18.10.2011 р. № 395 «Про затвердження положення про Хорольський ботанічний сад»), проте на сьогодні вже реконструйовано ділянку дубового гаю та закладено науково-дослідну ділянку саду субтропічних плодових культур, ділянку парку юрського періоду, частково – ділянку горіхового саду, готується земельна ділянка для закладки райського саду. Підкреслено, що резервом для примноження плодових культур у лісостеповій зоні України є окремі субтропічні види, адже за низкою господарських показників вони відповідають вимогам сучасного плодівництва, бо володіють підвищеною стійкістю до хвороб і мало вражаються шкідниками, мають високу регенеративну здатність, а отже, швидко відновлюються в разі пошкоджень, рано вступають у репродуктивну фазу розвитку. Указуємо, що вагомим аргументом є й такий фактор, як глобальне потепління клімату, оскільки інтродукція субтропічних видів здійснюється з півдня на північ. Показано, що Хорольський ботанічний сад – територія, призначена для вирощування та вивчення різних рослинних організмів і їх угрупувань у типових для Лісостепу України екологічних умовах. Створені ботанічні колекції нових, рідкісних та екзотичних рослин наочно демонструють розвиток просторового розподілу території ботанічного саду й вирішують питання збереження біорізноманіття й генофонду рослин, теоретичних і практичних питань інтродукції й акліматизації рослин, ландшафтної архітектури та пропаганди природоохоронних знань.

В статті розглядається критична ситуація, яка виникла в результаті застосування аграріями синтетичних високомолекулярних родентицидів антикоагулятивної дії в Азово-Чорноморському та Дніпровському міграційних коридорах, що спричинило масову загибель тварин як на території об'єктів природно- заповідного фонду, так і в агроценозах. Найбільше постраждала природа Біосферного заповідника "Асканія-Нова", де з січня по травень 2021 року загинуло 2355 особин птахів 22 видів. Серед них 680 журавлів сірих Grus grus, 270 огарів Tadorna ferruginea, 3 канюки степові Buteo rufinus, 2 орлани білохвости Haliaeetus albicilla, 967 граків Corvus frugilegus, 192 галки Corvus monedula. В регіоні заповідника виявлено 6 осередків загибелі журавлів сірих. Обговорюються причини застосування синтетичних родентицидів, недоліки в правовому регулюванні використання препаратів на основі бродіфакуму та бромідіалону. Подається карта розльотів мігруючих птахів з місць нічного зосередження в Азово-Чорноморському коридорі, де пропонується ввести заборону застосування синтетичних препаратів антикоагулятивної дії та заміну їх біологічними засобами захисту рослин. У результаті послідовних дій адміністрації біосферного заповідника, його науковців та втручання міжнародних природоохоронних організацій Головою Херсонської обласної державної адміністрації видано розпорядження про заборону застосування препаратів з діючою речовиною бродіфакум в радіусі 40 км навколо Біосферного заповідника "Асканія-Нова".

New findings of a rare and endangered species Thalictrum foetidum L. (Ranunculaceae) in the steppe zone of Ukraine are reported. For the territory of the "Buzky Guard" National Natural Park in the Mykolaiv region, we rediscovered the only known locality from this area in the vicinity of Bogdanivka village. Also, we found a new locality near the Lviv village. In the National Natural Park “Kamianska Sich” we found a new for the Kherson Region and southernmost in Ukraine locality of Th. foetidum. We give the description of these localities, their ecological and syntaxonomical peculiarities. In general, all the localities we found in the steppe zone are characterized by the presence of outcrops as granitic ones on the territory of "Buzky Gard" National Nature Park and limestone outcrops on the territory of "Kamyanska Sich" National Nature Park. All the populations were overgrown with shrubs and were shaded. All of them occurred on steep and medium-steep slopes (20–60°) of the northern and north-eastern exposures. On the territory of "Kamyanska Sich" National Nature Park Th. foetidum grows in communities of the class Festuco-Brometea Br.-Bl. et Tx. ex Soo 1947. In the "Buzky Guard" National Nature Park the syntaxonomic position of Th. foetidum is much more diverse. In addition to steppe communities, it was also found in communities of the class Crataego-Prunetea Tx. 1962, transitional vegetation between Crataego-Prunetea and Festuco-Brometea, as well as in communities of chasmophytic vegetation of classes Asplenietea trichomanis (Br.-Bl. in Meier et Br.-Bl. 1934) Oberd. 1977 and Polypodietea Jurko et Peciar ex Boșcaiu, Gergely et Codoreanu in Rațiu et al. 1966. Th. foetidum in the steppe zone is extremely rare and therefore its populations require further study and application of conservation measures. Повідомляється про нові місцезнаходження рідкісного виду рослин, включеного до Червоної книги України – Thalictrum foetidum L. (Ranunculaceae) на території степової зони України. Для території Національного природного парку «Бузький Гард» в Миколаївській області підтверджено відоме місцезнаходження в околицях села Богданівка та виявлено новий локалітет в околицях села Львів. На території Національного природного парку «Кам’янська Січ» в Херсонській області Th. foetidum був виявлений нами вперше. Також вид наводиться нами вперше для території Херсонської області. Дане місцезнаходження є найпівденнішим із усіх відомих в Україні. Подається характеристика умов місцезростання популяцій виду в степовій зоні України та приводиться їх синтаксономічна приуроченість. Загалом, для всіх виявлених нами місцезнаходжень Th. foetidum у степовій зоні характерним є наявність відслонень (кристалічних на території Національного природного парку «Бузький Гард» та вапнякових на території Національного природного парку «Кам’янська Січ»), заростання чагарниками та затінення. Усі локалітети траплялися на крутих і середньо-крутих схилах (20–60°) північної та північно-східної експозиції. На території Національного природного парку «Кам’янська Січ» Th. foetidum зростає в угрупованнях класу Festuco-Brometea Br.-Bl. et Tx. ex Soo 1947. В межах Національного природного парку «Бузький Гард» синтаксономічна приуроченість Th. foetidum значно різноманітніша. Крім степових угруповань він виявлений також в ценозах класу Crataego-Prunetea Tx. 1962 та перехідних між класами Crataego-Prunetea і Festuco-Brometea, а також в угрупованнях хазмофітної рослинності класів Asplenietea trichomanis (Br.-Bl. in Meier et Br.-Bl. 1934) Oberd. 1977 та Polypodietea Jurko et Peciar ex Boșcaiu, Gergely et Codoreanu in Rațiu et al. 1966. Th. foetidum в степовій зоні є надзвичайно рідкісним і тому його популяції потребують подальшого вивчення та застосування природоохоронних заходів у разі потреби.

The coastal system of Kinburns’ka-Pokrovs’ka-Dovgy is located in the northwestern part of the Black Sea. Morphologically, it belongs to the “winged forelamds”, and hydrodynamically it is a kind of coastal barrier. Behind barrier-based reservoirs are wetlands of international importance that are of significant conservation value.The front part of the barrier develops under the active influence of the wave factor, which causes seasonal and perennial morphodynamic changes. Under conditions of prevailing destructive processes, partial or complete destruction of the barrier is possible, which can lead to the destruction of the unique properties of isolated reservoirs.In order to determine the current state of the coastal zone and prevent the negative consequences of destructive processes, we monitor morphodynamic processes within the studied coastal system.The length of the coastal system of Kinburns’ka-Pokrovs’ka-Dovgy is about 35 km. Along the front of the system we laid 7 stationary reference sites for monitoring morphodynamic processes. The location of the system of benchmarks is due to the structural-morphological and dynamic features of the coastal zone of the system. Within the reference areas, the leveling (transverse profiles) of the coastal zone is repeated annually to determine the quantitative parameters of the dynamics. In parallel with the leveling, we annually perform GPS-tracking (fixation) of the metric parameters of the coastal strip. This allows you to determine the dynamic trends of the coastline. In order to form a reliable idea of the trends in the development of the shores of the system for many years, we conducted an analysis of archival cartographic material and satellite (aerial) images of different years.The analysis of the obtained material allows us to state that during the observation period along the front of the system destructive processes are dominant, but, at certain stages of development, they are periodically replaced by accumulative processes. Regarding the quantitative parameters of the shore dynamics, they have significant differences between individual stationary areas.A system of stationary areas, GPS-tracking (fixation) of the coastal strip, analysis of cartographic and aerial photographs of satellite images have been developed, which allows us to consider the results of the research reliable.Key words: coastal system, “winged foreland”, coastal barrier, spit, shore bar, ledge of erosion. Берегова система Кінбурнська-Покровська-Довгий розташована у північно-західній частині Чорного моря. За морфологічними рисами вона належить до «крилатих мисів», а за гідродинамічними є береговим бар’єром. Розташовані за бар’єром водойми включені до водно-болотних угідь міжнародного значення, що мають велику природоохоронну цінність.Фронтальна частина бар’єру розвивається в умовах активного впливу хвильового фактору, який зумовлює сезонні та багаторічні морфодинамічні зміни. При домінуванні деструктивних процесів можливе часткове або повне руйнування бар’єру, що може призвести до знищення унікальних властивостей відокремлених водойм.Із метою визначення сучасного стану берегової зони та попередження негативних наслідків проявлення деструктивних процесів нами започаткований моніторинг морфодинамічних процесів у межах досліджуваної берегової системи.Протяжність берегової системи Кінбурнська-Покровська-Довгий складає близько 35 км. Уздовж фронту системи нами було закладено 7 стаціонарних реперних ділянок для моніторингу морфодинамічних процесів. Розташування системи реперів зумовлено структурно-морфологіч-ними та динамічними особливостями берегової зони системи. У межах реперних ділянок щорічно здійснюється повторне нівелювання берегової зони для визначення кількісних параметрів дина-міки. Паралельно до нівелювання щорічно нами проводиться GPS-трекінг (фіксація) положення берегової смуги, що дозволяє визначати її динамічні тенденції. З метою формування достовірного уявлення про тенденції розвитку берегів відповідної системи упродовж багаторічного періоду нами проведено аналіз архівного картографічного матеріалу, аерофото та супутникових знімків різних років. Аналіз отриманого матеріалу дозволяє нам стверджувати, що за період спостережень уздовж фронту системи панівними є деструктивні процеси, але, на певних етапах розвитку, вони періодично змінюються акумулятивними процесами. Щодо кількісних параметрів динаміки берегів, то вони мають суттєві відмінності між окремими стаціонарними ділянками.Розроблена система стаціонарних ділянок, GPS-трекінг (фіксація) берегової смуги, проведений аналіз картографічного, аерофото та супутникових знімків дає нам підстави вважати, що результати проведених досліджень є достовірними.Ключові слова: берегова система, «крилатий мис», береговий бар’єр, коса, береговий бар, уступ розмиву.

In order to preserve, reproduce and effectively use the natural complexes and objects of the DniproDelta as one of the most valuable natural floodplain-littoral complexes in Europe, which have special environmental, recreational, historical and cultural, scientific, educational and aesthetic value, and ensurethe conservationof «DniproDelta»wetland of theinternational importance,the National Natural Park «Lower Dnipro»was created(Decree of the President of Ukraine of November 24, 2015 No 657/2015).The flora of the higher vascular plants of the Park contains 820 species, 40 species of which (4.9% of the total number) are woody plants. Rosaceae Juss. (14 species), Salicaceae Mirb. (7 species), Aceraceae Juss. (3 types) are leading families of the dendroflora of the Park.Biomorphological characteristics of tree plant species in the flora of the Lower Dnipro National Nature Park were carried out according to the following classifications: 1) K. Raunkiersystem of plant life forms; 2) ecological and morphological classification of life forms of I. G. Serebryakov; 3) architectural models of F. Alle, R. Oldeman and P. Tomlinson; 4) classification of the life forms of plants of the temperate zone, which takes into account the vegetative propagation by O. V. Smirnova, L. B. Zaugolnova.AnalysisoftypesofbiomorphsaccordingtotheclassificationofK. Raunkiershowedthatthevastmajorityofdendrofloraspeciesbelongtophanerophytes, amongthem, dependingontheheightoftheplant, therearedifferentgroups-megaphanerophytes(e.g., Populustremula), mesophanerophytes(Salixalba), microphaneorphytes, nanophanerophytes(Amygdalusnana) andhamephytes(Ephedradistachia).According to the ecological and morphological classification of I. G. Serebryakov life forms, the flora of the Park is dominated by forest-steppe trees and forest-type trees.The trees which belong to one life form often differ in the principles of growth and formation of the crown, branching, and general habitus, which is generally considered as an architectural model of a particular species. According to the classification of architectural models by F. Alle, R. Oldeman and P. Tomlinson, in the flora of the Park, there are five models among which the species formed by the model of Tomlinson have a significant representation, and the species formed by the models of Manzheno and Champagne have a smaller representation.Key words:flora, tree, classification, life form, bush. З метою збереження, відтворення і ефективного використання природних комплексів та об’єктів дельти річки Дніпро як одного з найцінніших природних заплавно-літоральних комплексів у Європі, які мають особливу природоохоронну, оздоровчу, історико-культурну, наукову, освітню та естетичну цінність, забезпечення збереження водно-болотного угіддя міжнародного значення «Дельта р. Дніпро» створено Національний природний парк «Нижньодніпровський» (Указ президента України від 24 листопада 2015 року No 657/2015).Флора вищих судинних рослин Парку попередньо складає 820 видів, з них 40 видів (4,9% від загальної кількості) –деревні рослини.Провідні родини дендрофлори Парку –Rosaceae Juss. (14 видів), SalicaceaeMirb. (7 видів), AceraceaeJuss. (3 види). Біоморфологічну характеристику видів деревних рослин у флорі національного природнього парку «Нижньодніпровський» проведено за класифікаціями: 1) система життєвих форм рослин К. Раункієра; 2) еколого-морфологічна класифікація життєвих форм І. Г. Сєрєбрякова; 3) архітектурні моделі Ф. Аллє, Р. Ольдемана і П. Томлінсона; 4)класифікація життєвих форм рослин помірної зони, яка враховує вегетативне розмноження О. В. Смирнової, Л. Б. Заугольнової.Аналіз типів біоморф за класифікацією К. Раункієра показав, що переважна більшість видів дендрофлори належить до фанерофітів, серед них, в залежності від висоти рослини, виділяють різні групи –мегафанерофіти (наприклад, Populus tremula), мезофанерофіти (Salix alba), мікрофанерофіти (Amorpha fruticosa), нанофанерофіти (Amygdalus nana) та хамефіти (Ephedra distachia).За еколого-морфологічною класифікацією життєвих форм І. Г. Сєрєбрякова у флорі Парку домінують дерева лісостепового типу та дерева лісового типу.Дерева, які відносяться до однієї життєвої форми, часто відрізняютьсяпринципами наростання та формування крони, галуженням, загальним габітусом, що загалом розглядається як архітектурна модель конкретного виду. За класифікацією архітектурних моделей Ф.Аллє, Р. Ольдемана і П. Томлінсона у флорі Парку виділено п’ять моделей, серед яких, значне представництво мають види, що формуються за моделлю Томлінсона, менше представництво мають види, що формуються за моделями Манжено та Шампанії.Ключові слова: флора, дерево, класифікація, життєва форма, кущ.