Щоб переглянути інші типи публікацій з цієї теми, перейдіть за посиланням: Природні ресури.
Статті в журналах з теми "Природні ресури"
Оформте джерело за APA, MLA, Chicago, Harvard та іншими стилями
Ознайомтеся з топ-50 статей у журналах для дослідження на тему "Природні ресури".
Біля кожної праці в переліку літератури доступна кнопка «Додати до бібліографії». Скористайтеся нею – і ми автоматично оформимо бібліографічне посилання на обрану працю в потрібному вам стилі цитування: APA, MLA, «Гарвард», «Чикаго», «Ванкувер» тощо.
Також ви можете завантажити повний текст наукової публікації у форматі «.pdf» та прочитати онлайн анотацію до роботи, якщо відповідні параметри наявні в метаданих.
Переглядайте статті в журналах для різних дисциплін та оформлюйте правильно вашу бібліографію.
1
Robulets, S., та V. Sivak. "Державне регулювання та стан екологічної безпеки у Чернівецькій області". Наукові праці Лісівничої академії наук України, № 14 (14 січня 2018): 223–30. http://dx.doi.org/10.15421/411631.
Повний текст джерелаАнотація:
Проаналізовано стан екологічної безпеки, вплив негативних чинників на природні ресурси та навколишнє природне середовище. Наведено характеристику основних забруднювачів та заходів, проведення яких потрібне для запобігання та стабілізації ситуації у використанні водних, лісових, земельних, мінеральних ресурсів, зменшення забруднення атмосферного повітря. Охарактеризовано стан утворення та поводження з побутовими і промисловими відходами. Відзначено роль створення природно-заповідних територій, як пріоритетного напрямку збереження довкілля.
Запропоновано характеристику виконання деяких програм зі збереження екологічної безпеки та наукових розробок, що сприяли б зменшенню антропогенного навантаження на природні ресурси.
2
Соцький, А. М. "ПОНЯТТЯ ТА ОСОБЛИВОСТІ ЛІСУ ЯК ОСНОВНОГО РЕСУРСУ НАВКОЛИШНЬОГО ПРИРОДНЬОГО СЕРЕДОВИЩА". Herald of Lviv University of Trade and Economics Law sciences, № 10 (18 листопада 2021): 49–54. http://dx.doi.org/10.36477/2616-7611-2021-10-07.
Повний текст джерелаАнотація:
Ліс є ресурсно-сировинним та рослинно-ягідним постачальником, що потребує захисту держави та урегулювання його використання. Саме ці та багато інших питань лежать у правовій площині, і лісові відносини урегульовується нормами права. Зазначено, що біологічні, хімічні та інші характеристики природних об’єктів не завжди автома- тично приймаються юриспруденцією, право формує поняття природних об’єктів, керуючись своїми критеріями, і поняття ці можуть збігатися, проте можуть і відрізнятись. Саме тому не варто зако- нодавцю уникати правових колізій за допомогою використання схожих термінів, оскільки ця практика сприяє виникненню ще більшої плутанини і виникненню нових правових колізій. Поняття «земельна ділянка» та «земля» в більшості випадків охоплюють не лише простір над та під земною поверхнею, але й розташований у межах цього простору ґрунтовий покрив. Водночас, можливі ситуації, коли терміни «земельна ділянка», «земля» не будуть охоплювати ґрунт. У випадку, коли ґрунтовий покрив буде вилучено із природного середовища, тобто ґрунт перестане утворю- вати ґрунтовий покрив і буде поміщений, наприклад, у горщик із квіткою, він не буде охоплюватися ні поняттям «земля», ні «земельна ділянка», і відносини, об’єктом яких буде ґрунт у горщику, не будуть належати до предмету земельного права. Зазначено, що ліс – це природний, відтворюваний об’єкт природи, елемент екологічної системи, що складається з дерев, чагарників, іншої лісової рослинності, що зростає на землі; джерело одержання деревини та іншої лісової продукції, він виконує кліматорегулюючі, захисні, водоохоронні, санітарно- гігієнічні, оздоровчі, рекреаційні, естетичні, виховні та інші функції, які впливають одна на одну та на довкілля. Ліс як об’єкт природи має такі ознаки: об’єкт рослинного світу, зареєстрований у державних лісо- облікових документах як ліс, об’єкт власності, управління, використання та охорони; біологічна, біо- фізична, природна і кібернетична, економічна система; відтворюваний об’єкт природи; складається з деревно-чагарникової та трав’янистої рослинності, що зростає на землі; виробляє різноманітні сиро- винні ресурси; впливає на навколишнє природне середовище.
3
Циганенко, Олег, Ярослав Першегуба та Наталія Склярова. "Збалансоване природокористування як важлива складова реалізації концепції сталого розвитку у галузі спорту". Теорія і методика фізичного виховання і спорту, № 4 (4 травня 2022): 87–91. http://dx.doi.org/10.32652/tmfvs.2021.4.87-91.
Повний текст джерелаАнотація:
Анотація. Збалансоване природокористування є важливою складовою концепції сталого розвитку в галузі спорту, а саме його економічних, соціальних та екологічних аспектів, суттєвим підходом до теорії і методики спорту в напрямі покращення умов для спортивної діяльності, важливим розділом екології спорту. Природокористування поділяють на два основні різновиди: загального та спеціального характеру. За характером використання природних ресурсів його поділяють на раціональне та нераціональне. Збалансоване користування природними ресурсами визначають передовсім як систему комплексної взаємодії суспільства і природи, що побудована на науково-законодавчій основі і найбільшою мірою відповідає як сучасним потребам суспільства, так і збереженню природи та орієнтована на дбайливе, раціональне, збалансоване використання природних ресурсів. Організація збалансованого природокористування у галузі спорту ґрунтується на обмеженні користуванням природними ресурсами та гармонізації людської діяльності з природою. Мета. Визначити основні підходи до організації збалансованого природокористування у галузі спорту. Методи. Теоретичний аналіз наукової літератури, узагальнення, аналіз, синтез, ідеалізація, індукція та дедукція, метод спрямування від абстрактного до конкретного. Результати. На основі проведених досліджень було визначено, що для організації збалансованого природокористування у галузі спорту передовсім необхідно досягти гармонізації спортивної діяльності з природою. Для проведення заходів із запровадження положень збалансованого природокористування у галузі спорту є необхідність у підготовці фахівців, які мають знання та компетенцію зі збалансованого природокористування. Таких фахівців вже почали готувати у Національному університеті фізичного виховання і спорту України за спеціальністю 017 «Фізична культура і спорт», спеціалізація «Менеджмент у спорті», профільне спрямування «Екологія спорту».
Ключові слова: збалансоване природокористування, концепція сталого розвитку, спорт, природні ресурси.
4
Buhas, Vasyl, та Alyona Pirogova. "АНАЛІЗ МЕТОДИЧНИХ ПІДХОДІВ ДО РЕАЛІЗАЦІЇ ЕКОНОМІЧНОЇ ОЦІНКИ ПРИРОДНИХ РЕСУРСІВ". Європейський науковий журнал Економічних та Фінансових інновацій 2, № 6 (24 грудня 2020): 259–64. http://dx.doi.org/10.32750/2020-0224.
Повний текст джерелаАнотація:
В сьогоденні питання всебічної оцінки природних ресурсів залишаються найменш вивченими. Відповідно цьому важливим та актуальним є питання економічної оцінки природних ресурсів, виступає основою ціни на природні ресурси, що дає можливість розглядати їх як одну із форм капіталу і брати участь у товарно-грошових відносинах. Об’єктивна необхідність оцінки обумовлюється дією загальних економічних законів, їх роллю та змістом у процесі виробництва незалежно від будь-якої суспільної формації, а ступінь цієї необхідності – рівнем та характером розвитку матеріального виробництва. Економічна оцінка природних ресурсів є результатом економічних розрахунків, на основі яких визначається прогноз цінності окремих компонентів природи. Вона має безперечний вплив на формування структури економіки, вибір заходів, пов'язаних з природоохоронною діяльністю, формування соціально-економічних, науково-технічних програм розвитку підприємства, регіонів, країни. Економічна оцінка також забезпечує стратегію розвитку окремого підприємства від формування затрат до розподілу прибутку, з її допомогою формуються відносини на ринку природних ресурсів та ін. Оскільки природні ресурси є основою суспільного виробництва, то економічна оцінка відіграє роль у формуванні всіх економічних зв'язків суспільного виробництва, виконує планово облікову і стимулюючу функції і в цьому контексті, безумовно, є економічною категорією. Об’єктами оцінки вартості природних ресурсів можуть бути: запаси природних ресурсів; природні об’єкти, що перебувають у власності, а також різні права, пов’язані з їхнім використанням оренда, концесія, право забудови, екосистемні послуги й екологічні блага функції, що виконуються природними об’єктами екологічний збиток. Відомі дві концепції економічної оцінки природних ресурсів: витратна, яка визначається за критерієм витрат на освоєння і використання нових ресурсів, і рентна – за критерієм народногосподарського ефекту ренти. Основа утворення ренти – якісні відмінності природних ресурсів. Економічною основою її існування, як відомо з теорії рентних відносин, є монополія держави на експлуатацію кращих за якістю природних ресурсів. За одних і тих же засобів виробництва і технологічних рішень праця у кращих умовах є більш продуктивною.
5
Pankiv, N. E. "Природоохоронні території як база розвитку екологічного туризму у Львівській області на прикладі національного природного парку "Сколівські Бескиди"". Scientific Bulletin of UNFU 29, № 5 (30 травня 2019): 88–92. http://dx.doi.org/10.15421/40290517.
Повний текст джерелаАнотація:
Проаналізовано наявні об'єкти природно-заповідного фонду Львівської області, які мають важливе рекреаційне туристичне значення. Виявлено, що найбільше значення для рекреаційно-туристичної сфери мають національні природні парки, в яких активно розвивається екологічний туризм. Проаналізовано особливості розвитку екологічного туризму у Національних природних парках та встановлено, що найпоширенішим видом екологічного туризму у природно-заповідних зонах є прогулянки екологічними стежками. Розглянуто рекреаційно-туристичні ресурси Національного природного парку "Сколівські Бескиди", шляхи їх збереження та раціонального використання. Зокрема, еколого-пізнавальні стежки та маршрути: "м. Сколе – г. Парашка – с. Майдан"; "Бучина"; "Лопата"; "Водоспад"; "Нижнє Синьовидне – Труханів – гора Ключ – Сколе" та велосипедний маршрут "Сколе – Ключ – Скелі Довбуша – Болехів – Стрий". Встановлено, що перспективними для рекреаційного використання є долина р. Велика річка, фортеця "Тустань" (Підгородцівське лісництво), долина р. Кам'янки (Дубинське лісництво), урочища Павлів Потік, Зелем'янка (Сколівське лісництво), м. Сколе, урочище Панасівка (Коростівське лісництво). Висвітлено проблеми та перспективи використання рекреаційно-туристичних ресурсів Сколівщини для екотуризму.
6
Бекмурзаева, Р. Х., та Л. Х. Джандарова. "МЕХАНИЗМ РЕГУЛИРОВАНИЯ ЭКОЛОГИЧЕСКИХ КОНФЛИКТОВ В УСЛОВИЯХ ГЛОБАЛИЗАЦИИ". ФГУ Science. Научный журнал, № 4/24 (22 грудня 2021): 34–39. http://dx.doi.org/10.36684/37-2021-24-4-34-39.
Повний текст джерелаАнотація:
В статье рассматривается организаци-онно-экономический механизм регулиро-вания экологических конфликтов в усло-виях глобализации. Проанализирована роль природных ресурсов как причины возникновения конфликтов. Оценено вли-яние невозобновляемых природных ресур-сов и нагрузки на окружающую среду. Приведена классификация экологических конфликтов. Установлено, что основны-ми источниками конфликта являются вопросы контроля ресурсов и право на здоровую окружающую среду. Экологи-ческая составляющая рассматривается как обязательный элемент предотвра-щения конфликтов с целью развития циркулярной экономики. Приведены при-меры коллизий, в которых ключевую роль играют природные ресурсы, и доказано, что разрешение на ранней стадии споров и конфликтов, связанных с природными нагрузками, является фундаментальным условием для устойчивого развития. Предложены основные варианты избега-ния экологических конфликтов.
7
Dubovich, Ion, Alexander Adamovsky, Khrystyna Vasylyshyn, Oksana Perkhach, Yuliia Volkovska та Nicolae-Miroslav Petrețchi. "Екологічна економіка: інструмент реалізації концепції сталого розвитку". Наукові праці Лісівничої академії наук України, № 23 (29 грудня 2021): 117–29. http://dx.doi.org/10.15421/412133.
Повний текст джерелаАнотація:
Серед основних проблем людства особливе місце належить охороні, використанню та відтворенню природних ресурсів, а також екологічному убезпеченню населення. Сьогодні ставлення більшої частини населення світу до природи має виразно споживацький характер, де природні ресурси та природні умови сприймаються лише як чинник, що впливає на розвиток економіки. Такий підхід населення до природи є хибним і призводить до погіршення стану природного життєвого довкілля, великомасштабних біологічних катастроф, а також погіршення якості життя та здоров’я людей.
Для об’єктивної оцінки обізнаності та ставлення населення до розвитку екологічної економіки і розуміння концепції сталого розвитку здійснено соціально-економічне дослідження, за результатами якого з’ясовано, що більшість громадян України (84%) вважають, що екологічна економіка є основним інструментом для реалізації сталого розвитку. Більшість респондентів (87%) вважають, що економічний розвиток має ґрунтуватись на теоретико-методологічній основі концепції сталого розвитку.
Встановлено концептуальні положення щодо вдосконалення розвитку економіки, орієнтовані на засадничі принципи екологічної економіки та моделі сталого розвитку. Обґрунтовано необхідність посилення ролі держави у розвитку екологічної економіки та практичній реалізації засад сталого розвитку, спрямованих на забезпечення належних контролюючих механізмів, невідворотності відповідальності за порушення законодавства та належної координаційної діяльності органів державної влади у сфері реалізації політики з питань сталого розвитку.
Запропоновано класифікацію та порівняльну характеристику еколого-економічних інструментів щодо реалізації сталого розвитку. Сформовано пропозиції щодо удосконалення шляхів запровадження інструментів екологічної економіки для реалізації концепції сталого розвитку
8
Ващук, Катерина, та Валентина Стельмах. "ПРИРОДНО-РЕСУРСНИЙ ПОТЕНЦІАЛ КОВЕЛЬСЬКОГО РАЙОНУ". Молодий вчений, № 4 (92) (30 квітня 2021): 139–44. http://dx.doi.org/10.32839/2304-5809/2021-4-92-30.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті нами розглянуто особливості природно-ресурсного потенціалу Ковельського району у його сучасних межах. Проведено аналіз забезпеченості території природними ресурсами та можливостями їх використання на даному етапі розвитку району. Досліджено особливості використання та експлуатації окремих видів природних ресурсів: земельних, водних, лісових, кліматичних, мінеральних, фауністичних та природно-рекреаційних. Розглянуто перспективи використання природних ресурсів та умов району, а також виявлено ресурси що відіграють найбільш значиму роль у структурі природно-ресурсного потенціалу Ковельського району. Основними чинниками, що визначають господарське спрямування району є кліматичні умови, ґрунтовий покрив, лісистість території, мережа річок та озер, наявність корисних копалин.
9
Кушнір, О. "Історія видання покажчика "Природа і природні ресурси Північного Причорномор"я"". Бібліотечний форум: історія, теорія і практика, № 2 (16) (2019): 29.
Знайти повний текст джерела
10
Korol’, V. S. "ФОРМУВАННЯ ЕКОЛОГО-ЕКОНОМІЧНОЇ ПОЛІТИКИ В УКРАЇНІ: РЕГІОНАЛЬНА СПЕЦИФІКА". Actual problems of regional economy development 1, № 12 (11 квітня 2016): 91–98. http://dx.doi.org/10.15330/apred.1.12.91-98.
Повний текст джерелаАнотація:
Досліджено особливості формування і функціонування системи національної екологічної політики. Отримано висновок, що екологічна криза є наслідком недосконалості механізмів соціально-економічної системи. Визначено роль екологічної складової у вирішенні політичних та економічних проблем. Проаналізовано проблеми реалізації сучасної національної екологічної політики. Обґрунтовано необхідність її подальшого удосконалення і визначено пріоритетні напрями її подальшого розвитку. Проведення у процесі реформування національної економіки політики збалансованого використання і відтворення природних ресурсів та об’єктів у межах усіх виробничо-територіальних комплексів України, що вирізнялися високою ресурсо- та енергоємністю, було пов’язане, в першу чергу, з необхідністю подолання еколого-економічних кризових явищ. В еколого-економічному аспекті розвиток України в 1992-2015 рр. можна розділити на два етапи: - загальна еколого-економічна криза з одночасним суттєвим скороченням використання головних природних ресурсів (1992—2000) - водних, мінерально-сировинних, частково земельних, зниження викидів у повітря тощо; - відносна стабілізація і початок відродження (з 2000р.) промислового та аграрного виробництв зі зростанням в окремих регіонах об’ємів скидання забруднених вод, викидів шкідливих речовин та ін.
Діюча в Україні система показників оцінки екологічного стану навколишнього середовища та використання природних ресурсів значною мірою ґрунтується на параметрах статистичної звітності 70-х років. Для зміни даної методики оцінки варто зосередити увагу на наступних напрямах щодо формування засад збалансованого використання і відтворення природних ресурсів: - наукового обгрунтування внутрішніх потреб України в різних видах природних ресурсів; - прискореного впровадження заходів щодо попередження незворотних порушень екологічного стану середовища в гірничодобувних регіонах та промислово-міських агломераціях, забезпечення його стійкого покращання та екологічно врівноваженого стану; - виконання екологічно обґрунтованих оцінок питомої забезпеченості населення різними видами природних ресурсів, у тому числі життєзабезпечуючими; -удосконалення економічних важелів регулювання природоохоронної діяльності.
Україна належить до числа країн, розвиток яких значною мірою залежить від збалансованості використання наявної бази природних ресурсів, у першу чергу, життєзабезпечуючих (земельних, водних, мінерально-сировинних). Дослідження й аналіз підтверджують, що, незважаючи на успадковані проблеми розвитку, Україна має власні можливості їх вирішення, насамперед шляхом ефективного використання всіх видів природних ресурсів.
Якщо виходити з того, що промислова структура є ядром національної економіки, її динаміки і природоресурсомісткості, то пріоритетним завданням є вдосконалення структури промисловості у напрямі підвищення її технологічності та надання переваг тим галузям і виробництвам, які випускають кінцеву екологічно немістку і екологічно чисту продукцію. Це проблема великої стратегічної мети, на яку має спрямовуватися державна політика.
Таким чином, найбільш активним рівнем еколого-економічних систем є регіональний, оскільки регіон (область) є одночасно об’єктом управління, на цьому рівні формуються екологічні проблеми суспільства, ставляться вимоги до екологізації виробництва і раціонального природокористування. Саме регіон поєднує конкретні пункти розміщення продуктивних сил, підприємства-забруднювачі і підприємства- природокористувачі, які є елементами його економічної структури. Структура і масштаб регіонального виробництва визначають характер і обсяги забруднень, інтенсивність впливу на природне середовище.
Отже, розвиток національної економіки вимагає враховувати принаймні три обставини: по-перше, природоресурсний потенціал національної території, який в Україні, як і у кожної країни, має свої обмеження, зокрема, коли йдеться про окремі базові елементи довкілля (воду, лісові ресурси тощо); по-друге, розвиток економічної, зокрема промислової структури, зорієнтованої на мінімізацію затрат природних ресурсів; по-третє, економне видобування і використання природних ресурсів, бо воно не тільки пов’язане з ефективністю економіки, але передусім із забрудненням повітряного басейну, водоймищ тощо. Чим потужніше природні ресурси залучаються у процес виробництва, тим більші можливості погіршення якості довкілля шкідливими промисловими і непромисловими викидами.
11
Bagrovnikova, A. N. "Research Specifics of the Economic Essence of Industrial Enterprises’ Sustainable Development." Bulletin of Kalashnikov ISTU 20, no. 4 (December 20, 2017): 69. http://dx.doi.org/10.22213/2413-1172-2017-4-69-76.
Повний текст джерелаАнотація:
Переход человеческого общества из природной среды в социальную вследствие сверхпотребления приводит к возникновению глобальных проблем. Научно-технический прогресс оказывает деструктивное влияние на окружающую природную среду, что подтверждает необходимость поиска безопасного пути развития общества. Концепция, разработанная для поиска этого безопасного пути, направленная на решение глобальных проблем человечества и дальнейшее развитие научно-технического прогресса, при этом не только не истощая природные ресурсы, но создавая баланс, позволяющий сохранить их для последующих поколений, получила название концепции устойчивого развития. Актуальность темы исследования объясняется тем, что существование различных подходов к определению устойчивого развития приводит к определенным трудностям при характеристике понятия «устойчивое развитие промышленного предприятия». Таким образом, целью данной статьи является исследование экономической сущности понятия «устойчивое развитие» и механизма применения данной концепции к промышленным предприятиям. Рассматривается экономическая сущность и основные концепции устойчивого развития с социо-эколого-экономической точки зрения. Раскрывается понятие «управление устойчивым развитием предприятия». Приводится историческое обоснование возникновения концепции устойчивого развития и сравнение взглядов ученых-экономистов на понятие устойчивого развития. Категория «устойчивое развитие» в своей многоцелевой направленности допускает в качестве приоритетного направления отказ от потребительского отношения к природным ресурсам, заменяя его безопасным развитием техносферы и стабильностью окружающей природной среды, их гармоническим взаимодействием в пределах установленных ограничений. Данное взаимодействие имеет своей целью обеспечение стабильности всех сфер жизни общества, сохранение для будущих поколений ресурсов жизнеобеспечения окружающей среды. Необходимо отметить, что проблема перераспределения и восполнения ресурсов находит свое отражение в деятельности промышленных предприятий. Формирование собственной стратегии устойчивого развития для предприятия может быть решением этой проблемы. На основании результатов исследования делается вывод о необходимости стремления общества к устойчивому развитию.
12
G.G., Mammadova. "Роль природних та рекреаційних ресурсів південного схилу Великого Кавказу в розвитку екотуризму". Scientific Bulletin of Kherson State University. Series Geographical Sciences, № 15 (19 січня 2022): 67–76. http://dx.doi.org/10.32999/ksu2413-7391/2021-15-7.
Повний текст джерелаАнотація:
The nature of the Caucasus is extremely rich and unique. The Caucasian mountainous country combines a variety of natural conditions. The relief alternates with powerful alpine systems, areas with hilly relief, plateaus and lowlands. Climatic conditions vary from sharply continental to humid subtropical. On the territory of the Caucasus Mountains, you can find eternal snows and glaciers, coniferous, broad-leaved and subtropical forests give way to steppe and semi-desert spaces. Due to its unique natural conditions, the Caucasus has a high potential for recreational balneological resources. Historically, the Caucasus has taken a leading position in terms of the number of various resorts in various directions. The recreational resources of the Caucasus are represented by warmth, sea air, an abundance of sunlight (direct and reflected from the water surface), clean air with the smallest drops of sea salt and iodine, saturated with ozone and oxygen and, as a result, have healing properties for the cure of many diseases.The southern slope of the Greater Caucasus is much shorter than the northern one and therefore drops abruptly to the south. The southern slope of the Greater Caucasus has the best conditions for the development of sanitary and resort facilities and many types of recreation and tourism. This is due to the favorable natural balneological and recreational resources, their diversity. The unique geographical position of the southern slope of the Greater Caucasus, the complexity of its geological and geomorphological structure, the richness of natural resources, as well as belonging to one of the most ancient centers of civilization in the world has led to the existence of a large number of rare ecotourism objects and thus created ample opportunities for the development of this modern, perspective and profitable sphere. The region, with its unique natural and historical features, is important for ecotourism. Natural monuments of ecotourism of the researched area attract attention with a variety of origins, rarity, aesthetics and exotic landscapes, and are also of particular interest for their rarity. In this respect, the study area has more ecotourism potential than other parts of the country.Key words: tourist and recreational resources, natural monuments, Ilisu waterfall, historical monuments, mineral springs, medical tourism, speleotourism. Природа Кавказу надзвичайно багата й унікальна. Кавказька гірська країна поєднує різноманітні природні умови. У рельєфі чергуються потужні високогірні системи, ділянки з горбистим рельєфом, плоскогір’я та низовини. Кліматичні умови змінюються від різко континентального до вологого субтропічного клімату. На території Кавказьких гір можна знайти вічні сніги й льодовики, а хвойні, широколистяні та субтропічні ліси там змінюються степовими й напівпустельними просторами. Завдяки своїм унікальним природним умовам Кавказ має високий потенціал рекре-аційних бальнеологічних ресурсів. Історично склалося так, що Кавказ займає лідируючу позицію за кількістю різноманітних курортів різних напрямів. Рекреаційні ресурси Кавказу представлені теплом, морським повітрям, великою кількістю сонячних променів (прямих і відбитих від водної поверхні), чистим повітрям із дрібними краплями морської солі та йоду, яке насичене озоном і киснем, через що має цілющі властивості для лікування багатьох хвороб.Південний схил Великого Кавказу значно коротший за північний, а тому круто обривається на південь. Він має найкращі умови для розвитку санітарно-курортного господарства та багатьох видів відпочинку й туризму: сприятливі природні бальнеологічні та рекреаційні ресурси, їх різноманітність. Унікальне географічне положення південного схилу Великого Кавказу, складність його геологічної та геоморфологічної будови, багатство природних багатств, а також приналежність до одного з найдавніших центрів цивілізації у світі зумовили існування великої кількості рідкісних об’єктів екотуризму та тим самим створили широкі можливості для розвитку цієї сучасної і прибуткової сфери. Регіон із його унікальними природними й історичними особливостями важливий для екотуризму. Природні пам’ятки екотуризму досліджуваної території привертають увагу різноманітністю походження, естетикою та екзотичними ландшафтами, а також становлять особливий інтерес завдяки своїй рідкості. Щодо цього досліджувана територія має більший потенціал для екотуризму, ніж інші частини країни.Ключові слова: туристично-рекреаційні ресурси, пам’ятники природи, водоспад Ілісу, історичні пам’ятники, мінеральні джерела, лікувальний туризм, спелеотуризм.
13
Шмигова, О. "Зміст і співвідношення юридичних термінів "природні лікувальні ресурси" та "природні рекреаційні ресурси"". Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Юридичні науки, Вип. 72/73 (2006): 30–33.
Знайти повний текст джерела
14
Nazarenko, Оleksiy, Vasyl Dоnеnko та Іryna Nazarenko. "Система операційного відновлення прісного ресурсу водоймищ міста". System technologies 4, № 129 (6 квітня 2020): 59–73. http://dx.doi.org/10.34185/1562-9945-4-129-2020-07.
Повний текст джерелаАнотація:
Екосистеми міст складаються з дивовижних взаємодій живих організмів і абіотичного середовища, створюючи динамічні цикли поживних речовин і енергії. Здатність людини витісняти і формувати природні процеси покращилася, але громада продовжує залежати від товарів і послуг, що надаються екосистемами. Структура екосистемних послуг уточнює зв'язок між добробутом людини та функцією екосистеми. Екосистемні послуги надаються екосистемі для підтримки добробуту громади. Технологія екосистемної послуги створює зворотний зв'язок, який сприяє як екосистемі, так і благополуччю громади. У цьому контексті очевидно, що ризики для природних ресурсів подібні ґрунтам і водним ресурсам мають прямі наслідки для громади.
15
Якименко, Л. В., та Н. В. Иваненко. "Арктическое природопользование: новая парадигма". Территория новых возможностей. Вестник Владивостокского государственного университета экономики и сервиса 13, № 2 (2021): 109–19. http://dx.doi.org/10.24866/vvsu/2073-3984/2021-2/109-119.
Повний текст джерелаАнотація:
Деятельность человека является определяющей в изменении арктических экосистем, в формировании зон экологического неблагополучия. Природные ресурсы российской Арктики колоссальны, что определило их интенсивное использование, несмотря на суровые климатические условия, ограничивающие хозяйственную деятельность человека в регионе. Природопользование в Арктике велось без учета природных особенностей – низкая продуктивность экосистем Севера в условиях вечной мерзлоты обусловливает длительное восстановление (десятки и даже сотни лет) природных сообществ антропогенно-нарушенных территорий. Чрезвычайно хрупкая природа Арктики сделала ее уязвимой для мощного, преобразующего биосферу антропогенного фактора. В обзоре представлен анализ литературных данных и собственные суждения авторов о роли человека как хозяйствующего субъекта в Арктике. Формирование концепции устойчивого природопользования рассматривается как основа современной парадигмы освоения территорий Севера и использования природных ресурсов Арктики. Дается оценка возможных перспектив рационального природопользования на территориях региона, где особое место занимает использование биологических ресурсов и минерально-сырьевой базы, приведшее к катастрофическим последствиям для экосистем на обширных территориях Севера России. Современный период природопользования в Арктике характеризуется кризисом социо-эколого-экономической системы. Важные направления сохранения биоразнообразия арктических экосистем: сохранение морских биологических ресурсов, создание и поддержка особо охраняемых природных территорий (ООПТ). Обозначена проблема антропогенной эмиссии парниковых газов в Арктике. Показано, что для решения экологических проблем, связанных с утратой природных ресурсов, деградацией ландшафтов Арктики, необходим новый подход к системе природопользования, основанный на концепции устойчивого развития и биосфероцентризма в противопоставление антропоцентризму.
16
Ращепкина, С. А., та Д. В. Габалова. "Природные виды энергии, применяемые в различных регионах мира". ТЕНДЕНЦИИ РАЗВИТИЯ НАУКИ И ОБРАЗОВАНИЯ 73, № 3 (травень 2021): 136–40. http://dx.doi.org/10.18411/lj-05-2021-119.
Повний текст джерелаАнотація:
Рассмотрены природные источники энергии: нетрадиционные и традиционные. Представлены энергетические ресурсы, используемые по видам энергии. Приведены основные свойства природных видов энергии, рассмотрены их преимущества и недостатки. Указаны области применения каждого природного источника энергии.
17
Коваленко, Н. В. "АДМІНІСТРАТИВНО-ПРАВОВИЙ РЕЖИМ ВИКОРИСТАННЯ ПРИРОДНИХ РЕСУРСІВ". Прикарпатський юридичний вісник, № 2(27) (26 січня 2020): 66–72. http://dx.doi.org/10.32837/pyuv.v0i2(27).190.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті досліджено нормативно-правову базу щодо адміністративно-правового режиму використання природних ресурсів. Надано визначення адміністра-тивно-правового режиму права власності на природні ресурси, вивчено його специфіку. Розглянуто характерні ознаки й особливості дозвільних процедур щодо використання природних ресурсів. Запропоновано авторську дефініцію поняття «адміністративно-право-вий режим земельних ресурсів» (встановлений держа-вою особливий порядок публічного управління, контр-олю використання земельних ресурсів, застосування санкцій, спрямований на забезпечення та реалізацію управління, контролю й охорони земельних ресур-сів). Обґрунтовано необхідність її введення у правовий обіг. З’ясовано, що ключовим аспектом вивчення пра-вових режимів є їх класифікація, що дає можливість виокремлення різновидів правових режимів і надання їм певної характеристики. Наголошено на недостат-ності комплексного правового аналізу категорій засобу й методу юридичного регулювання правовідно-син, що виникають щодо володіння, користування й розпоряджання відповідними благами. Визначено, що власність в об’єктивному та суб’єктивному значеннях становить матеріальну основу громадянською суспіль-ства, визначає ступінь свободи особи в державі. Саме економічна свобода людини є фундаментом для свободи особи в межах інших сфер, тобто вона постає гарантом свободи економічного характеру. Зроблено висновок, що в умовах демократизації державного управління і розвитку ринкових відносин адміністративно-правові режими можуть охоплювати окремі управлінські про-цедури, пов’язані з отриманням дозволів на заняття певними видами діяльності. При цьому зазначені про-цедури можуть передбачати необхідність дотримання об’єктами державного управління, що їм підлягають, інших адміністративно-правових режимів. Отже, тра-пляються ситуації, коли вимоги одного адміністратив-но-правового режиму включають в себе вимоги іншого. Це призводить до складних взаємозв’язків між різни-ми адміністративно-правовими режимами, причому незалежно від конкретних суб’єктів і об’єктів публіч-ного управління.
18
Полянський, Сергій, Лариса Чижевська, Зоя Карпюк, Олег Мельник, Роман Качаровський та Олена Антипюк. "ОСОБЛИВОСТІ ПРИРОДНО-РЕКРЕАЦІЙНОГО ПОТЕНЦІАЛУ ТУРІЙСЬКОЇ ТЕРИТОРІАЛЬНОЇ ГРОМАДИ ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ". ГРААЛЬ НАУКИ, № 11 (20 січня 2022): 638–46. http://dx.doi.org/10.36074/grail-of-science.24.12.2021.125.
Повний текст джерелаАнотація:
Досліджено особливості природно-ресурсного потенціалу Турійської територіальної громади (ТГ) Волинської області. В процесі дослідження було зосереджено увагу на обґрунтуванні актуальності обраної тематики. Проаналізовано сучасні наукові публікації, насамперед регіонального напрямку, з даної проблематики. Вказано джерела та методи, що були використані у роботі. Охарактеризовано процес формування території Турійської ТГ. Приділено увагу вивченню кліматичних особливостей території, наявності сприятливих умов для здійснення рекреації впродовж року. Досліджено стан водних об’єктів, зокрема подано характеристики наявного річкового та озерного фонду. Оцінено бальнеологічні та земельні, лісові та лісомисливські ресурси, зокрема, наявний мисливський тваринний фонд, що є на території громади. Здійснено комплексну оцінку природно-заповідного фонду району. Виявлено особливості та перспективи використання різних видів наявних природних ресурсів для рекреаційних потреб регіону.
19
Староверов, Владимир Иванович, та Ирина Владимировна Староверова. "Естественные и материальные ресурсы агропромышленного комплекса России". Prodovolʹstvennaâ politika i bezopasnostʹ 5, № 3 (30 вересня 2018): 133. http://dx.doi.org/10.18334/ppib.5.3.40119.
Повний текст джерелаАнотація:
Основными факторами развития российского агропрома, как и любого производства, являются физический капитал и труд. Физический капитал охватывает природные ресурсы, финансовые активы и воспроизводимые материально-технические активы. а труд, соответственно, – однородный (чистый) труд и социально-гуманитарный, в иной терминологии, человеческий – в виде естественно-природных и благоприобретенных способностей к созиданию, – и социальный капитал, а также совокупность экономико-производственных отношений и условий, мотивирующих эффективное использование способностей.
20
Mabele Bangou Creole, Passover. "Fundamentals of the geographic information database of the specially protected natural areas of the Republic of Congo." Geodesy and Aerophotosurveying 64, no. 5 (2020): 596–607. http://dx.doi.org/10.30533/0536-101x-2020-64-5-596-607.
Повний текст джерелаАнотація:
В результате проведенного исследования определены основы геоинформационной базы данных для совершенствования реестра особо охраняемых природных территорий (ООПТ) Республики Конго. ООПТ Конго – комплексные территории, которые характеризуются разнообразием природных эко- систем, культурно-этнографическими особенностями коренных народов, проживающих на землях ООПТ, и распространением на этих землях месторождений полезных ископаемых с участками про- мышленной добычи. Разработанное содержание базы данных ООПТ включает нормативно-правовую базу, регулирующую ООПТ Конго, кадастровые сведения, сведения о природных ресурсах, разделы Красной книги Конго, потенциальные источники загрязнения водных объектов, источники антропо- генного воздействия на природные ресурсы ООПТ, различные карты-схемы природных ресурсов.
21
Закиров, Руслан Баядитович, та Борис Валентинович Чубаренко. "ВХОДНОЙ УЧАСТОК КАЛИНИНГРАДСКОГО ЗАЛИВА КАК ПРИРОДНО-ТЕХНИЧЕСКАЯ СИСТЕМА". Российский журнал прикладной экологии, № 1 (25 березня 2022): 48–59. http://dx.doi.org/10.24852/2411-7374.2022.1.48.59.
Повний текст джерелаАнотація:
Для входного участка Калининградского залива применена концепция природно-технических систем (ПТС), основанная на анализе литературных источников и картографических материалов. Рассмотрен этап развития и этап функционирования природно-технической системы входного участка Калининградского залива, очерчены ее границы в пространстве и времени, выделены техногенная и природная составляющие ПТС, представлены регуляторные функции природной среды отдельными техническими объектами, по морфологическим признакам выделена область влияния ПТС на окружающую природную среду.
Библиографические ссылки
1. Айбулатов Н.А. Деятельность России в прибрежной зоне моря и проблемы экологии. М.: Наука, 2005. 363 с.2. Бабаков А.Н. Чубаренко Б.В. Структура результирующего вдольберегового транспорта наносов в восточной части Гданьского залива // Водные ресурсы. 2019. Т. 46, №4. С. 370–384.3. Басс О.В. Эволюция взаимодействия природных и техногенных процессов в ходе строительства порта Балтийск // Вестник Российского государственного университета им. И. Канта. 2007. №7. С. 35‒43.4. Басс О.В., Жиндарев Л.А. Техногенез в береговой зоне песчаных побережий внутренних морей (ст. 2. Влияние портовых оградительных сооружений на морфодинамику береговой зоны Юго-Восточной Балтики) // Геоморфология. 2011. №2. С. 35‒41.5. Болдырев В.Л., Бобыкина В.П., Чубаренко Б.В., Бурнашев E.М. Абразионные процессы на берегах Юго-Восточной Балтики // Учение о развитии морских берегов: вековые традиции и идеи современности / Матер. конф. СПб, 2010. С. 54‒55.6. Бондарик Г.К. Экологическая проблема и природно-технические системы. М.: Икар, 2004. 152 с.7. Бондарик Г.К., Ярг Л.А. Инженерно-геологические изыскания. М.: КДУ, 2011. 418 с.8. Введенский А.Р., Дианский Н.А., Кабатченко И.М., Литвиненко Г.И., Резников М.В., Фомин В.В. Расчет и анализ ожидаемого воздействия гидротехнического сооружения на экологическую обстановку и донную топографию акватории при строительстве подходного канала к порту Сабетта // Вестник МГСУ. 2017. Вып. 12, №5. С. 480‒489.9. Довыденко Л.В. Калининградский морской канал. Калининград: ООО «Живем», 2011. 197 с.10. Довыденко Л.В. 60 лет ЗАО «Гидрострой» Калининградской области. Калининград: ФГУП «Издательство и типография газеты «Страж Балтики» Минобороны России, 2016. 120 с.11. Закиров Р.Б., Чубаренко Б.В. Морфометрические характеристики подводного песчаного бара на входе в Калининградский залив как индикаторы гидродинамической структуры водообмена залива с морем // Комплексные исследования Мирового океана / Материалы IV Всероссийской научной конференции молодых ученых. Севастополь: Морской гидрофизический институт РАН, 2019. С. 276‒278.12. Закиров Р.Б., Чубаренко Б.В., Сологуб С.П., Шушарин А.В. Динамика эрозионной депрессии на входе в Калининградский залив // Известия Иркутского государственного университета. Сер. Науки о Земле. 2018. №26. С. 46‒59.13. Закиров Р.Б., Чубаренко Б.В., Чечко В.А. Геоэкологическая оценка песчаных отложений бара на входе в Калининградский-Вислинский залив // Международный научно-исследовательский журнал. 2021. №8, Ч. 1. С. 192‒198. http: doi.org/10.23670/IRJ.2021.110.8.03214. Исаев С.В. Концепция природно-технических систем и ее использование при изучении антропогенной трансформации природной среды // Географический вестник. 2016. №3. С. 105‒113. doi: 10.17072/2079-7877-2016-3-105-11315. Кушевски В., Люкс К., Чубаренко Б.В., Гуменюк И.С., Баранова Ю.В., Кошелев В.Н. Возможные сценарии устойчивого развитии // Регион Калининградского/Вислинского залива: современное состояние и сценарий развития. Калининград: БФУ им. И. Канта, 2014. С. 187‒195.16. Лазаренко Н.К., Маевский А.П. Гидрометеорологические условия Вислинского залива. Л.: Гидрометеоиздат, 1971. 178 с.17. Левкевич В.Е. Крепление берегов и верховых откосов подпорных сооружений гидроузлов Беларуси. Минск: БНТУ, 2019. 172 с.18. Мамаева М.А., Жигульский В.А., Царькова Н.С., Шилин М.Б. Экологическая стратегия развития морского портового комплекса в Лужской губе // Биосфера. 2016. №4. С. 381–389.19. Михайленко Р.Р. Комплекс защитных сооружений Санкт-Петербурга от наводнений как природно-техническая система для интегрированного управления водными ресурсами: социальная, экономическая и экологическая значимость // Биосфера. 2015. Т. 7, №1. С. 1‒25.20. Питулько В.М., Кулибаба В.В., Викторов С.В. Геоэкологические аспекты обеспечения экологической безопасности природно-хозяйственных систем Финского залива // Региональная экология. 2011. №1‒2. С. 7‒12.21. Приказ Минтранса России от 05.11.2013 г. №335 «Об утверждении Обязательных постановлений в морском порту Калининград».22. СП 277.1325800.2016. Сооружения морские берегозащитные. Правила проектирования.23. Суздалева А. Л. Управляемые природно-технические системы энергетических и иных объектов как основа обеспечения техногенной безопасности и охраны окружающей среды. М.: «ИД Энергия», 2015. 160 с.24. Федоров М.П., Суздалева А.Л. Гидротехническое строительство как основа устойчивого развития // Гидротехническое строительство. 2014. №11. С. 27‒30.25. Чечко В.А. Чубаренко Б.В., Топчая В.Ю. Влияние природных и антропогенных факторов на формирование осадочной толщи Калининградского залива Балтийского моря // Известия КГТУ. 2018. №48. С. 47‒58.26. Чечко В.А., Чубаренко Б.В., Пилипчук В.А. Особенности седиментационных условий и гидрологических показателей малых гаваней Калининградского залива // Известия КГТУ. 2015. №38. С. 11‒20.27. Чечко В.А., Чубаренко Б.В., Болдырев В.Л., Бобыкина В.П., Курченко В.Ю., Домнин Д.А. О динамике береговой зоны моря в районе оградительных молов Калининградскогоморского канала // Водные ресурсы. 2008. Т. 35, №6. С. 1‒11.28. Шилин М.Б., Жигульский В.А., Бобылев Н.Г., Ахмад Алаа, Леднова Ю.А., Дун Сянли Развитие комплекса компенсационных мероприятий по снижению негативного воздействия строительства аванпорта Бронка на южный берег Невской губы // Естественные и технические науки. 2020. Вып. 3. С. 178‒188.29. Шилин М.Б. Геоэкологический мониторинг прибрежных природно-технических систем: Дисс. … докт. геогр. наук. СПб, 2006. 293 с.30. Bobykina V., Chubarenko B., Karmanov K. Morphodynamics of the shores of the Vistula Spit (the Baltic Sea) in a period of 2002-2015 by results of in-situ measurements // Proceedings of International Conference «Managing risks to coastal regions and communities in a changing world». Saint-Petersburg, 2016. P. 130‒140. doi: 10.21610/conferencearticle_58b4315ec153d31. Cieśliński R., Chlost I. Water balance characteristics of the Vistula Lagoon coastal area along the southern Baltic Sea // Baltica. 2017. 30(2). P. 107–117. http://dx.doi.org/10.5200/baltica.2017.30.1232. Chubarenko B., Margonski P. The Vistula Lagoon. Ecology of Baltic coastal waters // Ecological studies. Schiewer. 2008. P. 167‒195.33. Chubarenko B., Zakirov R. Water exchange of nontidal estuarine coastal lagoon with the sea – example of the Vistula Lagoon (Baltic Sea) // Journal of waterway, port, coastal, and ocean engineering. 2021. doi: 10.1061/(ASCE)WW.1943-5460.0000633.34. Karmanov K., Chubarenko B. Long-term dynamics in location of coastline of the Vistula Spit by result of the satellites images analysis // Proceedings of InternationalConference «Managing risks to coastal regions and communities in a changing world» Saint-Petersburg, 2016. doi: 10.21610/conferencearticle_58b4315e64cb0
22
Кирьянова, Лилия Геннадьевна, Анна Александровна Сурцева, Константин Владимирович Юматов та Антон Александрович Пятовский. "НОВАЯ РОЛЬ ПРИРОДНЫХ РЕСУРСОВ: ТУРИЗМ КАК МЕХАНИЗМ «ВЫХОДА ИЗ КОЛЕИ» РОССИЙСКИХ СЫРЬЕВЫХ РЕГИОНОВ (НА ПРИМЕРЕ КУЗБАССА)". Izvestiya Tomskogo Politekhnicheskogo Universiteta Inziniring Georesursov 330, № 10 (16 жовтня 2019): 230–39. http://dx.doi.org/10.18799/24131830/2019/10/2319.
Повний текст джерелаАнотація:
Статья подготовлена в рамках современной междисциплинарной теории «колеи» предыдущего развития (path dependence), которая исходит из того, что текущее развитие экономики любой территории определяется ее историей, сформированными социально-экономическими институтами и структурами. Регионы развиваются в рамках «колеи» и могут попадать в «институциональные ловушки», которые удерживают экономику в рамках одной колеи. Одной из наиболее распространенных экономик, попадающих в ловушки эффекта «колеи», являются регионы, зависимые от природных ресурсов. Экономика многих «нестоличных» удаленных регионов основывается на добыче природных ресурсов – угледобыча, нефтегазовая отрасль, сельское хозяйство, лесозаготовка. Эти продукты являются сырьем, т. е. природными ресурсами, получающими минимальную обработку (добавленную стоимость) перед экспортом, а экономики данных регионов – сырьевыми. В данной статье дается ответ на вопрос – могут ли природные ресурсы стать основой экономики нового типа, может ли сырьевой регион преодолеть институциональные ловушки и перейти от экономики добычи к креативной экономике. В мировой литературе недостаточно исследований, посвященных тому, как накопленные экономические и социальные ресурсы «старой» ресурсной колеи могут быть использованы для создания новой, креативной. Представлен успешный опыт Кемеровской области о том, как новая отрасль экономики – туризм, по-новому использует не только природные ресурсы региона, но и накопленные компетенции и ресурсы добывающей отрасли. Статья показывает, что активное взаимодействие органов власти, бизнеса и университетов может вывести из «колеи» даже ресурсозависимые регионы и сформировать туристскую дестинацию.
23
Ведешин, Л. А., та С. А. ГЕРАСЮТИН. "РАЗВИТИЕ ОТЕЧЕСТВЕННОЙ МЕТЕОРОЛОГИЧЕСКОЙ СИСТЕМЫ (к 60-летию начала разработки метеорологических спутников в СССР), "Земля и Вселенная"". Земля и Вселенная, № 5 (2021): 63–80. http://dx.doi.org/10.7868/s0044394821050054.
Повний текст джерелаАнотація:
В 2021 г. исполняется 60 лет с начала разработки в СССР метеорологических спутников. Постановлением Совета Министров СССР их создание было поручено ВНИИЭМ (Всесоюзный научно-исследовательский институт электромеханики, ныне АО «Научно-производственная корпорация “Космические системы мониторинга, информационно-управляющие и электромеханические комплексы” им. А.Г. Иосифьяна»). Первые прототипы метеоспутников («Омега-1» и «Омега-2») были запущены в 1963 г., затем последовали экспериментальные аппараты в 1966–1967 гг., в дальнейшем была разработана серия оперативных ИСЗ «Метеор», «Метеор-Природа», «Метеор-3», «Ресурс-О1», «Метеор-М», «Электро», «Арктика-М» гидрометеорологического, природно-ресурсного и океанографического обеспечения.
24
Інякін, В. М. "Природна рента як ресурс життєзабезпечення". Наукові праці Донецького національного технічного університету. Економічна, Вип. 97 (2006): 163–71.
Знайти повний текст джерела
25
Мішеніна, Тетяна Михайлівна, та Ксенія Анатоліївна Качайло. "Стилістичний ресурс односкладних речень у відтворенні синестезійної природи художнього тла". Філологічні студії: Науковий вісник Криворізького державного педагогічного університету 17 (27 жовтня 2017): 161–71. http://dx.doi.org/10.31812/filstd.v17i0.141.
Повний текст джерелаАнотація:
Публікацію присвячено розкриттю стилістичного ресурсу односкладних речень, структурно-семантичні особливості яких відтворюють синестезійну природу художньої архітектоніки. Досліджено типові синестезійні образи, застосовувані в мовній системі; проаналізовано механізми утворення і функціонування синестезійних образів; розглянуто аспект вироблення естетичної чуттєвості в аспекті спрямування естетичного знання в розробленні синестезійних мовних образів в українській літературній традиції загалом, літературі рідного краю зокрема. Акцентовано на тому, що сформований контент синестезійних мовних образів становить стилістичний ресурс мовної системи.
26
Дорошенко, Юрий Анатольевич, та Анна Вячеславовна Бережная. "Методологические подходы к формированию комплексной инвестиционно-инновационной системы региона". Экономика. Информатика 47, № 3 (28 жовтня 2020): 483–90. http://dx.doi.org/10.18413/2687-0932-2020-43-3-483-490.
Повний текст джерелаАнотація:
Актуальность исследования региональных экономических систем обусловлена низкой конкурентоспособностью отечественной продукции на международных рынках, отрицательным сальдо торгового баланса и преобладанием импортной продукции на внутреннем высокотехнологичном рынке. Поэтапное развитие российских регионов призвано обеспечить развитие науки и техники, промышленности, сферы услуг и туризма, базируясь на уникальных природно-климатических условиях и природных богатствах. В статье представлены основные методологическиеподходы к формированию сложной инвестиционно-инновационной системы региона, призванной аккумулировать существующие ресурсы инвестиционно-инновационного потенциала для дальнейшего их вовлечения в инновационный процесс.
27
Мелехин, Евгений Сергеевич. "Аналитический инструментарий оценки влияния природно-ресурсного потенциала на развитие регионов России". Microeconomics 102, № 1 (17 лютого 2022): 105–12. http://dx.doi.org/10.33917/mic-1.102.2022.105-112.
Повний текст джерелаАнотація:
В статье на основе современных представлений об использовании природных ресурсов сформированы понятия природно-ресурсного потенциала и экономически востребуемого ресурса, предложен методический подход к оценке налогового потенциала для прогнозирования формирования доходов консолидированных бюджетов субъектов РФ от использования минерально-сырьевых ресурсов. На основе выполненного анализа выделены субъекты РФ, экономику которых определяет развитие минерально-сырьевого комплекса. Обосновано развитие в регионах стимулирующих экономических подходов в сфере рационального природопользования и сбережения ресурсов. Даны предложения по расширению хозяйственной самостоятельности регионов России.
28
Grytsyuk, M. Yu, та Yu I. Hrytsiuk. "ПРИРОДОКОРИСТУВАННЯ ТА СТІЙКИЙ РОЗВИТОК ТУРИЗМУ В КАРПАТСЬКОМУ РЕГІОНІ УКРАЇНИ". Scientific Bulletin of UNFU 28, № 2 (29 березня 2018): 99–110. http://dx.doi.org/10.15421/40280219.
Повний текст джерелаАнотація:
Розглянуто основні проблеми природокористування та стійкого розвитку туризму в Карпатському регіоні України, що дало змогу встановити баланс між задоволенням сучасних потреб місцевого населення і захистом інтересів майбутніх поколінь з врахуванням безпечного стану довкілля. Виділено основні пріоритети охорони та екологічно безпечного використання природних ресурсів Українських Карпат в економічній і туристичній діяльності регіону, сформульовано основні принципи стійкого розвитку туризму в регіоні, що дасть змогу органам державної влади вирішити економічні проблеми місцевих громад і підвищить туристичну привабливість регіону. Внаслідок проведеного аналізу наявних планів заходів з реалізації стратегій розвитку областей, прилеглих до Карпатського регіону, на період до 2020 року з'ясовано нагальні проблеми стійкого розвитку туризму в регіоні, діяльність якого має ґрунтуватися на принципах збалансованого розвитку особи, суспільства й держави в поєднанні з охороною навколишнього середовища, яке їх оточує. Встановлено, що стійкий розвиток туризму в регіоні Українських Карпат має задовольняти теперішні потреби туристів, відпочивальників і місцевого населення загалом, а також раціонально використовувати наявні природні ресурси й примножувати туристичний потенціал регіону як тепер, так і в майбутньому. З'ясовано, що органам місцевої влади потрібно так здійснювати управління усіма туристичними об'єктами і курортно-рекреаційними комплексами, щоб не тільки задовольняти економічні, соціальні та естетичні потреби туристів і місцевих громад, а й зберігати їхню культурну цілісність, важливі еколого-економічні процеси, біологічну різноманітність і системи життєзабезпечення. Виявлено, що продукція стійкого розвитку туризму, насамперед надані туристичні послуги, має бути узгоджена з місцевим природним середовищем, суспільством і державою, їхньою культурою і звичаями в такий спосіб, щоб це приносило усім користь, а не збиток туристичній діяльності та гальмувало подальший розвиток туризму.
29
Захарченко, Є. А. "Створення геоінформаційної системи "Природні лікувальні ресурси України"". Вісник геодезії та картографії, № 2 (95) (2015): 45–51.
Знайти повний текст джерела
30
Кулакова, Ю. Ю., Л. Н. Зайко, Л. Б. Дмитриев та В. Л. Дмитриева. "Обзор рода Thymus L. на территории Нижнего Поволжья: экология, ресурсы, фитохимия сырья". Аграрная Россия, № 1 (25 лютого 2009): 48–50. http://dx.doi.org/10.30906/1999-5636-2009-1-48-50.
Повний текст джерелаАнотація:
Настоящее исследование направлено на ботанико-ресурсоведческое изучение тимьянов степной зоны Нижнего Поволжья в пределах Волгоградской и Астраханской областей, анализа природно-ресурсной базы (урожайности, площади зарослей, биологического и эксплуатационного запаса сырья, объема возможных ежегодных заготовок), оценки эфиромасличности сырья и химического состава эфирных масел. Объектами исследования явились природные популяции тимьянов и конкретные промысловые заросли следующих видов: тимьян Маршалла (Thymus marschallianus Willd.), тимьян известняковый (Th. calcareus Klok. et Shost.), тимьян Палласа (Th. pallasianus H. Br.), тимьян казахский (Th. kirgisorum Dub.), тимьян казахский разн. лимонная (Th. kirgisorum var. creticola Klok. et Shost.).
31
Fеdоrоvа, E. Yu. "Вода – найцінніший природний ресурс". Herald of the Odessa National Maritime University, № 60 (19 березня 2020): 124–31. http://dx.doi.org/10.33082/2226-1893-2019-3-124-131.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті аналізується природній процес забезпечення населення прісною вдою у достатній кількості. Дуже тривожним є факт зменшення запасів прісної води за рахунок обміління великих рік. Обговорюється та доводиться важливість та необхідність наявності чистої прісної води для життя людини. Розглянуто питання, пов’язані з постійно зростаючими потребами у запасах прісної води на Землі, та методи її використання, які допоможуть уникнути водної кризи. У статті доводиться необхідність поповнення джерел прісної води шляхом опріснення існуючих водних ресурсів, описуються методи очищення води.
32
Lyubiviy, Yaroslav. "Ресурс та рефлексія свободи у добу цивілізаційних трансформацій". Multiversum. Philosophical almanac 1, № 2 (20 серпня 2020): 3–15. http://dx.doi.org/10.35423/2078-8142.2020.1.2.01.
Повний текст джерелаАнотація:
У добу радикальної цивілізаційної трансформації суспільства та досягнення ним нового рівня складності, загострюється проблема віднаходження ресурсів свободи та свободи вибору людини. Обмеженість природних ресурсів спонукає людину віднаходити внутрішні, рефлексивні, інтелектуально-духовні ресурси виживання та свободи самореалізації, що дає можливість у перспективі перейти, крім іншого, до екологічної рівноваги між природою та суспільством та запобігти кліматичному колапсу людства. Цивілізаційний розвиток розширює горизонт свободи людини і, водночас, ставить її перед проблемою ресурсного забезпечення для реалізації нових можливостей свободи, одним із важливих ресурсів якої є рефлексія. Здатність людини до рефлексії не є чимось, що притаманно виключно ефемерній суб’єктивності, а виявляється продовженням певних глибинних закономірностей буття, що виражаються, зокрема, у рекурсивній функції, а також у самореференції природних і соціальних процесів. Відрефлексовування людиною власного стану в аспекті свободи або несвободи є важливим чинником, що спонукає її як до самовдосконалення, так і до втілення якісно нових суспільних відносин, за яких її власна вільна самореалізація є і умовою і наслідком вільної самореалізації осіб, з якими вона взаємодіє. Напрацювання такого соціального капіталу та формування відповідних соціальних відносин є соціальною й організаційною передумовою прориву до інноваційних технологій та відновлювальної енергетики. Досягнути такого рівня вільного цивілізованого стану суспільство може лише пройшовши через «вузький коридор» (Д. Аджемоглу та Дж. Робінсон) цілеспрямованого створення відповідних соціальних інститутів і формування легітимної держави та відповідального громадянського суспільства, що відкриває можливість свободи самореалізації людини. У результаті триваючої наразі цивілізаційної трансформації має виникнути суспільство з високою синергією (А. Маслоу), важливим ресурсом якого повинно стати рефлексія другого порядку, цілеспрямоване самоуправління рефлексивними процесами, що забезпечують соціальну самоорганізацію на основі загальнолюдських цінностей.
33
Kovalyshyn, O. F., та N. I. Kryshenyk. "Удосконалення методичних підходів до формування правових обмежень під час використання земельних ділянок у системі державного земельного кадастру". Scientific Bulletin of UNFU 28, № 4 (26 квітня 2018): 78–82. http://dx.doi.org/10.15421/40280414.
Повний текст джерелаАнотація:
Вирішення проблем сталого розвитку регіонів, екологічної безпеки довкілля, визначення правових відносин щодо землі та іншого нерухомого майна потребують всебічного кадастрового забезпечення. В Україні створюється нова земельно-кадастрова система на основі узаконених прав, яка представлятиме собою єдину державну геоінформаційну систему відомостей про землі, розташовані в межах державного кордону. На цей час вона не містить повних правових, просторових, якісних характеристик про земельні ділянки, як природного ресурсу землі, що не дає змоги встановити всіх обмежень, обтяжень прав під час їх використання. Обґрунтовано потреба удосконалення методичних підходів до формування відомостей у системі Державного земельного кадастру. Через брак повної інформації про землю, відбувається накладання прав одних суб'єктів на права інших в межах однієї земельної ділянки. Перехід до світової практики в частині формування земельної ділянки дасть змогу визначити її як індивідуалізовану частину "землі" зі встановленими межами та сформованими правами щодо органічно поєднаних на ній ресурсів. З огляду на це необхідно шляхом розроблення проектів землеустрою щодо організації і встановлення меж територій природно-заповідного фонду та іншого природоохоронного призначення, оздоровчого, рекреаційного, історико-культурного, лісогосподарського призначення, земель водного фонду та водоохоронних зон, обмежень у використанні земель та їх режимотвірних об'єктів сформувати відомості інших кадастрів у системі Державного земельного кадастру. Запропонований підхід через визначення, накладання і відображення відомостей про природні ресурси у вигляді окремих шарів на Публічній кадастровій карті дасть змогу сформувати повноту відомостей щодо обмежень у використанні земельних ділянок, удосконалити правові відносин, узгодити інтереси приватних і суспільних потреб, що сприятиме створенню інформативної та багатофункціональної системи Державного земельного кадастру. Нагромадження різноманітних даних у межах однієї системи значно поліпшить адміністрування цих даних та підвищить ефективність територіального використання земельної ділянки.
34
Харченко, Иван Семенович, Лана Ивановна Харченко, Дарья Евгеньевна Иванова та Вячеслав Евгеньевич Иванов. "СОВРЕМЕННЫЕ ТЕХНОЛОГИИ – РАДИКАЛЬНЫЙ ПУТЬ ОХРАНЫ ОКРУЖАЮЩЕЙ СРЕДЫ". Региональные проблемы преобразования экономики, № 8 (29 грудня 2020): 161. http://dx.doi.org/10.26726/1812-7096-2020-8-161-166.
Повний текст джерелаАнотація:
Экологические проблемы сложны и многообразны, отличаются широтой и неопределенностью, носят всеобъемлющий, глобальный характер. В настоящее время практически нет страны, где бы вопросы взаимодействия в системе «человек – природа – общество» не стояли столь остро и актуально. Сегодня на земле живет более 7 млрд человек. Им нужны чистый воздух, вода, продукты питания, жилье, энергия, различные товары и другие блага. Все это требует неуклонного роста производства, расширения хозяйственной деятельности и вовлечения в ее оборот во всевозрастающих масштабах природных ресурсов. Под воздействием данных процессов меняется среда обитания. Экосистема подвергается постоянному давлению. Возникает реальное противоречие между необходимостью экономического развития и его отрицательным влиянием на природу. Негативные последствия этого противоречия принимают конкретные формы. Ежегодно мировая экономика теряет 5,1 трлн долл. из-за преждевременных смертей от загрязнения воздуха. Это примерно вдвое больше ВВП Великобритании. В бедных государствах дети младше пяти лет умирают из-за загрязнения воздуха в 60 раз чаще, чем в богатых [19, c. 126]. Цель работы: показать, что для решения экологических проблем требуются не отдельные усилия, а целый комплекс мер экономического, административного, организационно-технического и финансового порядка. Метод или методология проведения работы: основополагающим для предпринимаемого исследования является описательный метод, включающий прием наблюдения, сопоставления и обобщения. Результаты: доказать, что экономика, в основе которой лежали традиционные, ресурсопожирающие технологии, развивалась по циклу: «ресурсы – производство – потребление – отходы», однако в настоящий момент необходимо сформировать замкнутую систему: «ресурсы – производство – потребление – ресурсы». Область применения результатов: полученные результаты целесообразно применять экономическими субъектами, осуществляющими природоохранную деятельность, в том числе и экологический надзор.
35
Gvozdetska, G. V., M. K. Starchevskyi та A. M. Pryima. "Дослідження хімічного складу води окремих природних джерел курорту Східниця". Scientific Bulletin of UNFU 29, № 1 (28 лютого 2019): 74–77. http://dx.doi.org/10.15421/40290116.
Повний текст джерелаАнотація:
На території Східницького природного родовища налічується 38 джерел мінеральних вод типу "Нафтуся" і понад 17 бурових свердловин з різним фізико-хімічним складом води та ще понад 25 джерел залишаються не вивченими дотепер. Важливою інформацією для ефективного використання мінеральних вод є їхній хімічний склад, умови зберігання, механізми впливу та фізіологічні особливості обмінних процесів у людському організмі. Наведено результати експериментальних досліджень щодо вивчення хімічного складу деяких природних джерел курорту Східниця та зроблено їх порівняльний аналіз. Проведено відбір проб води із окремих таких джерел на території селища міського типу Східниці та підібрано методики дослідження їхнього хімічного складу згідно з вимогами Держстандарту. Експериментально визначено органолептичні показники окремих малодосліджених природних джерел курорту Східниця, значення яких знаходяться в межах норми. Досліджено фізико-хімічні властивості води цих джерел, а саме: загальна твердість води, сухий залишок, вміст йонів Ca2+, Mg2+, Fe2+, K+, Na+, Cl-, HCO3- та pH, оцінено їхній кількісний розподіл. На основі аналізу отриманих експериментальних даних можна рекомендувати проаналізовані східницькі природні джерела не тільки як ресурси питної води, але як такі, що містять мінеральні й біологічно-активні речовини, тому їх можна вживати із лікувальною метою.
36
Markina, I. A., та M. I. Somych. "Механізм державного управління екологічною безпекою аграрного виробництва в Україні". Scientific Papers of the Legislation Institute of the Verkhovna Rada of Ukraine, № 1 (5 лютого 2018): 76–86. http://dx.doi.org/10.32886/instzak.2018.01.11.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті охарактеризовані передумови необхідності формування комплексного, адаптивного механізму державного управління екологічною безпекою аграрного виробництва в Україні. Розроблено модель механізму державного управління екологічною безпекою аграрного виробництва в Україні, охарактеризовані його основні компоненти: суб’єкти, об’єкти, функції, принципи, завдання, напрями державного регулювання в сфері екологічної безпеки аграрного сектору та ефект. Запропоновано державну програму в галузі охорони навколишнього середовища і забезпечення екологічної безпеки, яка передбачає використання двох основних взаємопов’язаних напрямів: скорочення споживання природних ресурсів і обсягів забруднень з одночасним підвищенням якості економічного зростання шляхом модернізації та вдосконалення технологій, впровадження маловідходних і ресурсозберігаючих виробництв, вторинне використання перероблених ресурсів і відходів тощо. На основі державної політики в галузі охорони навколишнього середовища і забезпечення екологічної безпеки запропоновано регіональну політику, яка базується на використання п’яти основних форм управління екологічною безпекою: плата за користування природними ресурсами, формування ефективної системи платежів за природні ресурси, екологічне страхування, екологічний аудит, економічна ефективність регіонального проекту.
37
Троцька, М. В. "Суб"єкти права комунальної власності на природні ресурси". Проблеми законності, Вип. 119 (2012): 87–93.
Знайти повний текст джерела
38
Афанасієв, Р. "Щодо публічного аспекту права власності на природні ресурси". Підприємництво, господарство і право, № 9 (2007): 128–33.
Знайти повний текст джерела
39
Афанасієв, Р. В. "Окремі теоретичні аспекти права власності на природні ресурси". Правовий вісник Української академії банківської справи, № 1 (1) (2008): 77–81.
Знайти повний текст джерела
40
Афанасієв, Р. "Адміністративно-правова охорона права власности на природні ресурси". Юридична Україна, № 9 (81) (2009): 25–30.
Знайти повний текст джерела
41
Бистряков, І. "Природні ресурси як фактор активізації еколого-економічної діяльності". Економіст, № 4 (294) (2011): 18–22.
Знайти повний текст джерела
42
Леонова, С. В. "Природні лікувальні ресурси території курорту Саки АР Крим". Екологія довкілля та безпека життєдіяльності, № 4 (2006): 39–45.
Знайти повний текст джерела
43
Афанасієв, Р. "Адміністративно-правова охорона права власности на природні ресурси". Юридична Україна, № 9 (81) (2009): 25–30.
Знайти повний текст джерела
44
Ермолик, В. Б. "Подбор кормовых культур для биотехнической поддержки популяции сибирской косули в зимний период". Innovations and Food Safety, № 3 (1 жовтня 2021): 48–55. http://dx.doi.org/10.31677/2072-6724-2021-33-3-48-55.
Повний текст джерелаАнотація:
Для полноценной биотехнической поддержки зимующей популяции сибирской косули большое значение имеет качество кормового ресурса. Для достижения этой цели важное значение приобретает составление реестра подобранных кормовых культур и растений. При осуществлении этого процесса необходимо учитывать климатические особенности и характеристики почвы особо охраняемой природной территории. Не менее важное значение имеют и такие качества кормовых растений, как засухоустойчивость и морозоустойчивость. Исследования и биотехнические опыты проводились в государственном природном заказнике «Кирзинский», находящемся в федеральном подчинении заповедника «Саяно-Шушенский».
45
Gucul, Tatyana Anatolevna. "ЭКОНОМИЧЕСКОЕ РАЙОНИРОВАНИЕ УКРАИНА". Научный взгляд в будущее, № 07-03 (12 грудня 2017): 52–56. http://dx.doi.org/10.30888/2415-7538.2017-07-03-067.
Повний текст джерелаАнотація:
Стаття присвячена основним підходам до економічного районування території України. Розглянуто різноманітні підходи до виділення і розвитку економічних районів з врахуванням об’єктивних умов, в ролі яких виступають наявні природні ресурси, чисельність нас
46
Крамська, Світлана, та Олександр Руденко. "ЗНАЧУЩІСТЬ ХУДОЖНЬО-ТВОРЧОГО РЕСУРСУ У ПРОФЕСІЙНОМУ СТАНОВЛЕННІ ВОКАЛІСТА: МИСТЕЦЬКО-ІСТОРИЧНИЙ ПОГЛЯД". Педагогічні науки: теорія, історія, інноваційні технології, № 8(102) (27 жовтня 2020): 457–67. http://dx.doi.org/10.24139/2312-5993/2020.08/457-467.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті розкривається сутність поняття «художньо-творчий ресурс», висвітлюються історичні аспекти виникнення даного феномену як особливого явища в мистецтві. Робота розкриває природу досліджуваного феномену й висвітлює основні мистецькі площини, у ракурсі яких слід розглядати його зміст і сутність: у художньо-творчій, що розкриває внутрішній духовний світ вокаліста, його почуття, уявлення та систему цінностей; у технічно-виконавській, пов’язаній безпосередньо і вокальним апаратом вокаліста-виконавця і його виконавськими можливостями. Розглянуто головні дієво-творчі позиції художньо-творчого ресурсу, визначено його важливість у контексті підготовки майбутнього вокаліста і його подальшого професійного становлення, окреслено значимість та унікальність досліджуваного феномену у практиці сучасної вокальної школи.
47
Шемшученко, Ю. "Еколого-економічні аспекти охорони права власності на природні ресурси". Вісник прокуратури, № 9 (2016): 56–57.
Знайти повний текст джерела
48
Шемшученко, Ю. "Еколого-економічні аспекти охорони права власності на природні ресурси". Вісник прокуратури, № 9 (2016): 56–57.
Знайти повний текст джерела
49
Голян, В. А. "Плата за природні ресурси в умовах децентралізації: інвестиційний аспект". Інвестиції: практика та досвід, № 7, квітень (2016): 7–16.
Знайти повний текст джерела
50
Кузенко, Н. "Природні ресурси та структурні особливості економічного розвитку пострадянських держав". Вісник Львівського університету ім. Івана Франка. Серія міжнародні відносини, Вип. 17 (2006): 209–15.
Знайти повний текст джерела