Щоб переглянути інші типи публікацій з цієї теми, перейдіть за посиланням: Природні радіонукліди.
Статті в журналах з теми "Природні радіонукліди"
Оформте джерело за APA, MLA, Chicago, Harvard та іншими стилями
Ознайомтеся з топ-15 статей у журналах для дослідження на тему "Природні радіонукліди".
Біля кожної праці в переліку літератури доступна кнопка «Додати до бібліографії». Скористайтеся нею – і ми автоматично оформимо бібліографічне посилання на обрану працю в потрібному вам стилі цитування: APA, MLA, «Гарвард», «Чикаго», «Ванкувер» тощо.
Також ви можете завантажити повний текст наукової публікації у форматі «.pdf» та прочитати онлайн анотацію до роботи, якщо відповідні параметри наявні в метаданих.
Переглядайте статті в журналах для різних дисциплін та оформлюйте правильно вашу бібліографію.
1
Хоботова, Е., І. Грайворонська та М. Кірієнко. "Радіоактивність бетонів як багатокомпонентних будівельних матеріалів". Науковий журнал «Інженерія природокористування», № 1(15) (27 жовтня 2020): 117–24. http://dx.doi.org/10.37700/enm.2020.1(15).117-124.
Повний текст джерелаАнотація:
Оцінка радіоактивності і радіологічних небезпек, пов'язаних з багатокомпонентними будівельними матеріалами є необхідною, так як останнім часом у виробництві будівельних матеріалів використовуються промислові відходи, які можуть бути концентраторами природних радіонуклідів. Будівельні матеріали є джерелами γ-випромінювання і надходження радону. Проблема дослідження ‒ радіоактивні властивості багатокомпонентних бетонів і розрахунок дозових навантажень для людини при використанні бетонів. Гамма-спектрометричним методом визначено питомі активності 226Ra, 232Th та 40K в 7 зразках бетону. За величиною ефективної питомої активності Cеф.<370 Бк/кг досліджувані зразки бетону відносяться до I класу радіаційної небезпеки і можуть використовуватися в будівництві без обмежень. Ефективна еквівалентна доза опромінення за 50 років для людей, які проживають в бетонних приміщеннях, менше сумарної дози опромінення населення за рахунок природних радіонуклідів і проведення медичних процедур 170 мЗв. Однакпо розрахованим середнім річним тканинним (легеневим) доз опромінення людини за рахунок радону для вентильованих і не вентильованих приміщень і по величині дози за рахунок γ-випромінювання виявлено зразки бетонів, які не можуть бути рекомендовані до застосування в цивільному будівництві. Показано, що за даними про радіоактивність зразків і масового вкладу їх окремих компонентів можливо визначити варіювання змісту інших компонентів бетону. Будівельні матеріали є джерелами радону всередині будівель. Радіонукліди радону і їх дочірні продукти розпаду обумовлюють ризик опромінення через альфа-випромінювання.
2
Кучма, Тетяна, Людмила Райчук та Ірина Швиденко. "РАДІОЕКОЛОГІЧНЕ РАЙОНУВАННЯ ЛАНДШАФТІВ ЯК РІЗНОВИД ПРОГНОЗНОГО РАДІОЕКОЛОГІЧНОГО МОНІТОРИНГУ". ГРААЛЬ НАУКИ, № 4 (14 травня 2021): 166–71. http://dx.doi.org/10.36074/grail-of-science.07.05.2021.030.
Повний текст джерелаАнотація:
Радіоекологічне районування ландшафтів належить до способів наукового дослідження стану радіоекологічного забруднення території і призначений для врахування ступенів ризиків, що виникають внаслідок забруднення сільськогосподарських та природних екосистем радіонуклідами, на стадії планування виробництва, інформаційного забезпечення вирішення проблем оздоровлення довкілля у контексті радіаційного забруднення, забезпечення умов, сприятливих для життєдіяльності людей та господарської реабілітації забрудненого радіонуклідами регіону. Спосіб базується на використанні відкритих безкоштовних базових картографічних шарів та супутникових знімків, а їх обробка здійснюється у безкоштовному ГІС-програмному забезпеченні.
3
Smyrnova, Svitlana, Viktor Smyrnov, and Yevhenii Savun. "Scientific and Organizational Aspects of Land-Use Management in the Process of Soil Fertility." ЕКОНОМІКА І РЕГІОН Науковий вісник, no. 4(75) (December 27, 2019): 55–60. http://dx.doi.org/10.26906/eir.2019.4(75).1817.
Повний текст джерелаАнотація:
Досліджено науково-організаційні засади землеустрою, який є одним із головних механізмів управління земельними ресурсами адміністративно-територіальних утворень та забезпечує впровадження технологій збереження й відтворення родючості грунту. Указано на просторово-територіальну організацію місцевості, яка забезпечує впорядкування угідь на засадах адаптивно-ландшафтного підходу. Праналізовано доцільність природно-сільськогосподарського районування земель з метою врахування територіальних відмінностей природних та економічних умов України при розміщені сільськогосподарського виробництва, оцінювання земель, розроблення схем і проектів землеустрою щодо використання земельних ресурсів, систем ведення сільського господарства й землеробства. Зосереджено увагу на необхідності впорядкування виробничо-господарської діяльності в межах нових агроформувань з орієнтуванням на еколого-ландшафтний та еколого-економічний підходи. Відмічено зв'язок основоположних принципів організації землеустрою з ґрунтозахисними технологіями землеробства (No-till, Mini-till, Strip-till). Проаналізовано морфологічну структуру еколого-ландшафтних зон агровиробничих груп грунтів, здатну просторово поєднати різнорангові й різноякісні комплекси. Зосереджено увагу на широкомасштабному впровадженні сівозмін як інтенсивній системі землеробства, що дозволяє розробити агрономічну стратегію підвищення родючості грунтів. Указано на доцільність проведення агрохімічного обстеження на засадах державного контролю за зміною показників родючості та забруднення ґрунтів токсичними речовинами і радіонуклідами, раціонального використання земель сільськогосподарського призначення.
4
Pavlenko, T., I. Los’ та V. Ryazantsev. "Сучасні вимоги до обмеження опромінення техногенно-підсиленими джерелами природного походження (запланована ситуація опромінення)". Nuclear and Radiation Safety, № 4(52) (6 грудня 2011): 68–71. http://dx.doi.org/10.32918/nrs.2011.4(52).12.
Повний текст джерелаАнотація:
Розглянуто основні положення нової системи радіаційної безпеки МКРЗ щодо техногенно-підсилених джерел природного походження для планованих ситуацій опромінення. Надано порівняльний аналіз вимог нових «Основних стандартів безпеки» МАГАТЕ і української нормативної бази. Наведено результати вимірювань та оцінки ймовірних рівнів опромінення населення, обумовлених відходами з підвищеним вмістом природних радіонуклідів.
5
Olkhovyk, Yu. "Природний сорбційний бар’єр на етапі пасивного контролю майданчика комплексу «Вектор»". Nuclear and Radiation Safety, № 3(67) (20 вересня 2015): 43–48. http://dx.doi.org/10.32918/nrs.2015.3(67).08.
Повний текст джерелаАнотація:
Проведено орієнтовний розрахунок меж активності ізотопу стронцій-90 у сховищах комплексу «Вектор» на основі літературних даних про захисні властивості, характерні для винятково мінеральних компонентів природних бар’єрів під час міграції радіонуклідів у верхній зоні ґрунтового водоносного горизонту. Показано, що сховища для захоронення радіоактивних відходів (РАВ) на комплексі «Вектор» мають значний потенціал забезпечення безпечного розміщення кондиційованих РАВ навіть виходячи із захисних властивостей тільки природного сорбційного бар’єра у водонасиченому шарі.
6
Krasnov, V. P., T. V. Kurbet, V. V. Melnyk, I. V. Davydova, O. V. Zhukovsky та O. V. Zborovska. "Зміна вмісту 137CS у корі крушини ламкої (Frangula Alnus Mill.) у вологих суборах лісів Полісся України з часу аварії на ЧАЕС". Scientific Bulletin of UNFU 29, № 6 (27 червня 2019): 67–70. http://dx.doi.org/10.15421/40290613.
Повний текст джерелаАнотація:
Досліджено динаміку вмісту 137Cs у корі крушини ламкої у лісах Житомирського Полісся з часу аварії на ЧАЕС (1991-2018 рр.). Відзначено істотне зменшення величини питомої активності 137Cs у корі крушини ламкої на постійних пробних площах за період спостережень (27 років) – від 4 до 38 разів, тобто темпи зниження питомої активності 137Cs у корі крушини ламкої на різних постійних пробних площах відрізняються у широких межах. Це можна пояснити особливостями екологічних умов кожної пробної площі, а також недосконалістю методичних підходів до відбору зразків. Зменшення питомої активності радіонукліда в корі крушини ламкої зумовлено: природним розпадом 137Cs у ґрунті та в самій корі; жорсткішим закріпленням радіоактивного елементу у ґрунті; зменшенням активності радіонукліда у ґрунті завдяки його надходженню до чисельних компонентів лісових біогеоценозів. Також відзначено зниження рівня щільності радіоактивного забруднення ґрунту – від 2,2 до 3,8 раза, що пояснено розпадом 137Cs, його жорсткішим закріпленням у ґрунті та переміщенням його частини до лісових рослин. Зазначено особливості методичних підходів до відбору зразків ґрунту для визначення величини щільності радіоактивного забруднення ґрунту, – враховуючи вертикальну міграцію 137Cs у нижчі шари ґрунту, тепер зразки ґрунту необхідно відбирати завглибшки 25 см (на відміну від відбору зразків ґрунту завглибшки 10 см). Виявлено сучасні рівні радіоактивного забруднення та встановлено залежність між щільністю радіоактивного забруднення ґрунту та вмістом радіонукліда а корі крушини ламкої. Простежено лінійну залежність збільшення концентрації 137Cs у корі крушини із збільшенням величини щільності радіоактивного забруднення ґрунту. Крушину ламку віднесено до рослин, які помірно накопичують 137Cs.
7
Krasnov, V. P., O. O. Orlov та O. V. Zhukovskyi. "Динаміка питомої активності 137Cs у надземній фітомасі багна болотного (Ledum palustre L.) у лісах Полісся України після аварії на Чорнобильській АЕС". Forestry and Forest Melioration, № 138 (21 червня 2021): 83–90. http://dx.doi.org/10.33220/1026-3365.138.2021.83.
Повний текст джерелаАнотація:
Досліджено динаміку рівнів радіоактивного забруднення 137Cs (1991–2018 рр.) надземної фітомаси багна болотного (Ledum palustre L.) – поширеної лікарської рослини, яка росте в перезволожених соснових (рідше мішаних) лісах та на відкритих оліготрофних і мезотрофних болотах Українського Полісся. Виявлено зниження цього показника за період досліджень у 3,1–6,5 разу. На всіх постійних пробних площах зменшилася щільність радіоактивного забруднення ґрунту у 2,1–2,7 разу, що пояснюється природним розпадом радіонукліда та перерозподілом між компонентами лісових екосистем. За період досліджень відзначено також зниження інтенсивності надходження 137Сs до фітомаси багна болотного – коефіцієнт переходу знизився у 1,2–3,0 разу. Результати досліджень дали змогу визначити залежності зміни питомої активності 137Сs в олистяних пагонах багна болотного та коефіцієнтів переходу в часі, які можна використовувати для прогнозування їхнього радіоактивного забруднення в наступні роки.
8
Udalov, I. V., та A. V. Kononenko. "Особливості процесів міграції природних радіонуклідів в підземних водах при ліквідації вугільних шахт Північно-Східного Донбасу". Вісник Дніпропетровського університету. Геологія, географія 24, № 2 (28 грудня 2016): 121–28. http://dx.doi.org/10.15421/111640.
Повний текст джерела
9
Карташов, В. В. "Радіоекологічні дослідження відходів, що містять підвищену активність природних радіонуклідів, в шламонакопичувачі шахти "Пролетарська" Луганської області". Проблеми охорони навколишнього природного середовища та екологічної безпеки, Вип. 39 (2017): 130–43.
Знайти повний текст джерела
10
Yelatontsev, D. O., A. P. Mukhachev та V. I. Suprunchuk. "Сорбент лігноцелюлозний зі шкаралупи волоського горіха". Scientific Bulletin of UNFU 29, № 1 (28 лютого 2019): 110–15. http://dx.doi.org/10.15421/40290124.
Повний текст джерелаАнотація:
Підвищити ефективність сорбційних методів очищення стічних та природних вод можна за рахунок розробки недорогих сорбентів, селективних до відповідних полютантів. З огляду на це, найбільш оптимальною сировиною для отримання дешевих адсорбентів, які не потребують регенерації, варто вважати лігнін-целюлозовмісні сільськогосподарські відходи (наприклад шкаралупа волоського горіха). Очищення стічних вод за допомогою дешевих біосорбентів на основі лігніну і целюлози характеризується ефективністю вилучення токсикантів із розчинів, простою технологією виготовлення сорбентів, використанням стандартного устаткування. Усе це дає змогу істотно знизити загальну вартість очищення води. Тому розроблення нових ефективних і дешевих сорбційних матеріалів на основі лігніну і целюлози, з метою розширення сфер їх застосування та ефективності використання для вилучення металів, радіонуклідів, солей і інших забруднювачів, є актуальним завданням. Обґрунтовано доцільність утилізації багатотоннажних відходів харчової промисловості у виробництві сорбентів для очищення забруднених природних і стічних вод. На основі аналізу фахових та патентних джерел, за період з 1997 по 2018 рр., розглянуто технологічні параметри процесів фосфорилювання під час виробництва сорбентів лігноцелюлозних (СЛЦ) зі шкаралупи волоського горіха. Вивчено вплив температури, концентрації робочих розчинів, тривалості оброблення сировини, відношення тверда фаза: розчин на ефективність процесу отримання сорбційного матеріалу. Запропоновано новий енерго-ресурсозберігаючий спосіб виробництва СЛЦ, який мінімізує обсяг утворення стічних вод і забезпечує отримання сорбенту високої якості.
11
Dvoretskyi, A. I., V. I. Lyashenko, F. F. Topolnyi та G. D. Kovalenko. "ВПЛИВ УРАНОВОЇ ПРОМИСЛОВОСТІ НА СТАН ДОВКІЛЛЯ ТА НАСЕЛЕННЯ". Metallurgicheskaya i gornorudnaya promyshlennost, №4, 2018, № 4 (серпень 2018): 99–109. http://dx.doi.org/10.33101/s04-4567678.
Повний текст джерелаАнотація:
Мета. Дати оцінку впливу уранової промисловості на стан довкілля та населення на основі розробки та впровадження інженерно-технічних рішень та заходів щодо зменшення гамма-випромінювання та концентрації радону в приміщеннях, виконання екологічної та соціально-побутової реабілітації забрудненої території, житлових будинків, об'єктів соціальної сфери та населення, що проживає в зоні впливу, спрямовані на підвищення екологічної безпеки довкілля та населення для мінімізації негативого впливу радіаційних та інших факторів. Методика. Використані радіометричні методи (вимірювання експозиційної дози та інтенсивності γ-випромінювання, вимірювання радіоактивності γ-і β-випромінювання, вимірювання потужності експозиційної дози γ-випромінювання, визначення потужності поглиненої дози γ-випромінювання в повітрі, аналіз природних радіонуклідів(ПРН); статистичний та математичний методи дослідження з використанням комплексного системного підходу. Радіоекологічні дослідження включали: вимірювання потужності експозиційної дози (ПЭД) γ-випромінювання за мережею 100х100 м і 20х10 м (пішохідна γ-зйомка) в обсязі 40 км2; аналіз грунтів на вміст радіонуклідів; відбір проб води на вміст радію і урану; визначення суммарної α- і β-активності грунтів; визначення концентрації радону в житлових приміщеннях. Результати. Показана роль спеціалістів різних органів державної влади та місцевого самоврядування у вирішенні вищезгаданих завдань, для регіонів, що знаходяться в зоні впливу гірничо- металургійних комбінатів з видобутку та первинної переробки уранових руд. Встановлено, що перевищення нормативного рівня еквівалентної рівноважної концентроції радону 50 Бк / м3 в окремих приміщеннях, обумовлено його виділенням з підпільного простору та каналів введення зовнішньої теплової та водопровідної мереж, внутрішніх каналів розподілу тепломереж. Наукова новизна. Доказується, що засипка каналу теплової мережі з зовнішньої сторони будівлі шаром глини на глибину 1 м і його ущільнення, герметизація введення теплової та водопровідної мереж через фундамент будівлі та бетонування приямка зменшують обємну активність радону в приміщенні в 5-6 разів. Практична цінність. Приведений поки що рідкісний досвід щодо підвищення радіаційного та соціального захисту населення міста Жовті Води, Україна, яке проживає в зоні впливу об'єктів уранової промисловості. Іл. 6. Бібліогр.: 27 назв
12
Азарова, Надія Григорівна, та Галина Всеволодівна Шлапак. "ІННОВАЦІЙНІ ТЕХНОЛОГІЇ ПРОТИ ЙОДОДЕФІЦИТУ". Scientific Works 82, № 2 (15 лютого 2019): 73–79. http://dx.doi.org/10.15673/swonaft.v82i2.1166.
Повний текст джерелаАнотація:
В данній статті обгрунтована актуальність досліджень для розширення асортименту м’ясних напівфабрикатів, збагаченних йодом. Приведена характеристика сировини для виробництва м’ясо-рослинних січених напівфабрикатів, які використовуються для профілактичного та здорового харчування людей, страждаючих на йодний дефіцит. Це м’ясо кролів ,та ламінарії. М'ясо кролів володіє високою харчовою цінністю, дієтичними властивостями і слабо-розвинутою сполучною тканиною, що сприяє доброму перетравлюванню і тому м'ясо кролів має велику популярність у харчуванні населення. Ламінарія (морська капуста), яка характеризується цілим рядом корисних властивостей, основні із яких це високий вміст йоду та альгінатів – природних сорбентів. Завдяки такому рослинному компоненту м’ясні січені напівфабрикати збагачуються йодом, що дозволяє використовувати їх для здорового харчування як профілактичний засіб проти захворювань щитовидної залози, крім того, ламінарія зв’язує та виводить з організму токсичні речовини, важкі метали і радіонукліди. Для розширення асортименту січених напівфабрикатів для харчування людей з йод дефіцитом були проведені дослідження на можливість поєднання дієтичного м’яса кролів і джерела йоду ламінарії в одному продукті – січених напівфабрикатах, які популярні в харчуванні населення. Проведені дослідження по встановленню змін функціонально-технологічних властивостей фаршу з м’яса кролів при додаванні різної кількості ламінарії. Допустима кількість ламінарії, яку можливо додавати у фарш, була встановлена по органолептичним показникам готових виробів. Аналіз отриманих результатів та органолептичних показників дав можливість встановити найбільш раціональну кількість ламінарії для додавання у м’ясні фарш. По результатам досліджень розроблена рецептура м’ясо-рослинних січених напівфабрикатів, які можуть використовуватися як засіб для лікування і профілактики захворювань щитовидної залози, особливо у тих регіонах, де спостерігається дефіцит йоду.
13
Editor, Editor. "ЕКОЛОГІЧНІ ВЛАСТИВОСТІ БУДІВЕЛЬНИХ МАТЕРІАЛІВ". Товарознавчий вісник 1, № 11 (13 грудня 2019): 142–51. http://dx.doi.org/10.36910/6775-2310-5283-2018-11-16.
Повний текст джерелаАнотація:
Мета. Метою даного дослідження є аналіз основних факторів, що впливають на екологічні параметри та показники безпечності будівельних матеріалів, а саме бетонних конструкцій, визначення механізмів їх оцінки та пошук напрямків захисту людини від впливу негативних елементів, що містяться у стінних будівельних матеріалах. Методика. При дослідженнях використовували передбачені діючими державними стандартами методи, які дозволяють вивчити екологічні властивості будівельних матеріалів. Результати. Досліджено екологічну безпечність матеріалів, які використовуються при зведенні будинків. Встановлено негативний вплив на здоров’я людини матеріалів, що містять понаднормову кількість природних радіонуклідів Запропоновано методи їх визначення, оцінки та зниження вмісту шляхом якісного та ретельного відбору наповнювачів та сировини. Наукова новизна. Проаналізовано основні будівельні матеріали, з яких на даному етапі розвитку науки, проектуються будівельні конструкції. Велика увага приділена бетону ‒ як наймасовішому штучному матеріалу, який сьогодні виробляється на нашій планеті. Практична значимість. Будівельні матеріали та конструкції з них крім міцності, надійності та тріщиностійкості, повинні також відповідати екологічним вимогам та бути безпечними до подальшої експлуатації. Оцінити з великою точністю матеріальні витрати, що виникають через використання екологічно-небезпечних та шкідливих будівельних матеріалів надзвичайно важко. Але варто відмітити, що збереження екологічно-безпечного навколишнього середовища для майбутніх поколінь є актуальною проблемою людства, яка з кожним десятиліттям стає все критичнішою.
14
Пількевич, Юлія, Георгій Розорінов та Тетяна Ткаченко. "РАДІОАКТИВНЕ ЗАБРУДНЕННЯ РИБ І ВИМІРЮВАННЯ МАЛИХ ІНТЕНСИВНОСТЕЙ ІОНІЗУЮЧИХ ВИПРОМІНЮВАНЬ". Молодий вчений, № 5 (93) (31 травня 2021): 14–19. http://dx.doi.org/10.32839/2304-5809/2021-5-93-3.
Повний текст джерелаАнотація:
Одним з важливих джерел забруднення риби є передача радіоактивних речовин через харчові ланцюги. Більшість риб харчуються планктоном, який здатний накопичувати радіонукліди до концентрацій в сотні і тисячі разів більше, ніж в навколишній воді. Тому при низькому вмісті радіоактивних речовин у воді їх споживання риби в першу чергу обумовлено зараженою їжею. При знаходженні у воді, що забруднена радіоактивними речовинами, риби отримають зовнішнє опромінення. Адсорбована на поверхні їх тіла активність створює опромінення організму. У свою чергу радіоактивні речовини, що накопичуються в органах і тканинах, створюють внутрішнє джерело опромінення. Накопичення радіоактивних речовин органами і тканинами риб, а також розподіл і виділення їх залежить від цілого ряду умов, основними з яких є: хімічна природа радіоізотопів і періоди їх напіврозпаду, концентрація радіоізотопів у воді, вид, вік і фізіологічний стан риб, екологічні умови. Кумуляція радіоізотопів органами і тканинами риб залежить від концентрації цих радіоізотопів у воді і часу перебування в ній риб. Чим вище ступінь радіоактивності води, тим більше ступінь забрудненості риб. Наведено деякі види риб, впорядковані за зростанням середнього рівня вмісту 137Cs. Запропоновано, обґрунтовано та експериментально перевірено методику вимірювання малих інтенсивностей іонізуючих випромінювань, засновану на вимірі –поточних характеристик –вимірних функцій розподілу ймовірностей часових інтервалів між імпульсами, що виробляються детекторами випромінювань. Показано, що розроблена методика дозволяє достовірно виявляти випромінювання з інтенсивностями в десятки разів нижче інтенсивності фонових випромінювань, при високих інтенсивностях фонового випромінювання. Застосування пропонованої методики в десятки разів зменшує час аналізу і знижує вимоги до екранування досліджуваних об'єктів від фонового випромінювання.
15
Bilokur, Daryna. "Показники неспецифічного антиінфекційного захисту в осіб із територій посиленого радіоекологічного контролю Сумської області". Lesya Ukrainka Eastern European National University Scientific Bulletin. Series: Biological Sciences, № 4(377) (5 жовтня 2018): 86–91. http://dx.doi.org/10.29038/2617-4723-2018-377-86-91.
Повний текст джерелаАнотація:
Вивчено стан неспецифічного антиінфекційного захисту у осіб із територій посиленого радіоекологічного контролю Сумської області. Забруднення значних площ радіонуклідами внаслідок Чорнобильської катастрофи може виступати ключовим фактором імуносупресії для населення України. Стан факторів і механізмів неспецифічного антиінфекційного захисту у осіб, котрі народились і проживають на контамінованих територіях, вивчено недостатньо. Мета дослідження – встановити показники неспецифічного антиінфекційного захисту у осіб з територій посиленого радіоекологічного контролю Сумської області. Імунологічне обстеження проведено у осіб, об’єднаних у контрольну (80 осіб) і дослідну (80 осіб) групи. Застосовано імунофенотипування для визначення показників клітинного імунітету (CD16) та фарбування за Романовським-Гімза. Усі аналізовані показники у групі контролю перебувають у межах клінічної норми. У осіб із територій посиленого радіоекологічного контролю Сумської області знижена абсолютна кількість нейтрофільних лейкоцитів на 15 %; збільшена абсолютна (у 1,6 разів) та відносна (у 1,8 раза) кількість моноцитів (до верхньої межі клінічної норми). Значно знижена (у 2,33 раза) абсолютна (на 57,1 %) та відносна (на 11,35 %) кількість природних кілерів. Значення нейтрофільно-лімфоцитарного коефіцієнта перевищує відповідний показник у групі контролю в 1,98 раза та виходить за верхню межу клінічної норми в 1,34 раза. Сумарний показник неспецифічної реактивності в контрольній та дослідній групах досягає значень, характерних для перебігу патологічних процесів. У осіб з IV-ї радіаційної зони Сумської області цей показник перебуває на нижній межі клінічної норми. Отримані результати вказують на функціональне навантаження неспецифічної ланки імунної системи серед населення радіаційно забруднених районів Сумської області. У осіб, котрі проживають на територіях посиленого радіоекологічного контролю Сумщини, простежуємо імунне порушення за показниками абсолютної і відносної кількості моноцитів та природних кілерів (CD16). Водночас спостерігаємо формування взаємно компенсаторних механізмів серед ланок системного імунітету у відповідь на низькоінтенсивне пролонговане радіаційне опромінювання. Одержані результати вказують на необхідність проведення імунологічних обстежень населення територій посиленого радіоекологічного контролю нашої держави (та Сумщини зокрема) із метою проведення імунореабілітаційних заходів щодо цієї категорії населення.