Готові списки джерел за темами / Природні радіонукліди

Добірка наукової літератури з теми "Природні радіонукліди"

Автор: Grafiati

Опубліковано: 30 травня 2022

Оновлено: 31 травня 2022

Оформте джерело за APA, MLA, Chicago, Harvard та іншими стилями

Оберіть тип джерела:

Зміст

Статті в журналах
Дисертації

Ознайомтеся зі списками актуальних статей, книг, дисертацій, тез та інших наукових джерел на тему "Природні радіонукліди".

Біля кожної праці в переліку літератури доступна кнопка «Додати до бібліографії». Скористайтеся нею – і ми автоматично оформимо бібліографічне посилання на обрану працю в потрібному вам стилі цитування: APA, MLA, «Гарвард», «Чикаго», «Ванкувер» тощо.

Також ви можете завантажити повний текст наукової публікації у форматі «.pdf» та прочитати онлайн анотацію до роботи, якщо відповідні параметри наявні в метаданих.

Статті в журналах з теми "Природні радіонукліди"

Хоботова, Е., І. Грайворонська та М. Кірієнко. "Радіоактивність бетонів як багатокомпонентних будівельних матеріалів". Науковий журнал «Інженерія природокористування», № 1(15) (27 жовтня 2020): 117–24. http://dx.doi.org/10.37700/enm.2020.1(15).117-124.

Повний текст джерела

Анотація:

Оцінка радіоактивності і радіологічних небезпек, пов'язаних з багатокомпонентними будівельними матеріалами є необхідною, так як останнім часом у виробництві будівельних матеріалів використовуються промислові відходи, які можуть бути концентраторами природних радіонуклідів. Будівельні матеріали є джерелами γ-випромінювання і надходження радону. Проблема дослідження ‒ радіоактивні властивості багатокомпонентних бетонів і розрахунок дозових навантажень для людини при використанні бетонів. Гамма-спектрометричним методом визначено питомі активності 226Ra, 232Th та 40K в 7 зразках бетону. За величиною ефективної питомої активності Cеф.<370 Бк/кг досліджувані зразки бетону відносяться до I класу радіаційної небезпеки і можуть використовуватися в будівництві без обмежень. Ефективна еквівалентна доза опромінення за 50 років для людей, які проживають в бетонних приміщеннях, менше сумарної дози опромінення населення за рахунок природних радіонуклідів і проведення медичних процедур 170 мЗв. Однакпо розрахованим середнім річним тканинним (легеневим) доз опромінення людини за рахунок радону для вентильованих і не вентильованих приміщень і по величині дози за рахунок γ-випромінювання виявлено зразки бетонів, які не можуть бути рекомендовані до застосування в цивільному будівництві. Показано, що за даними про радіоактивність зразків і масового вкладу їх окремих компонентів можливо визначити варіювання змісту інших компонентів бетону. Будівельні матеріали є джерелами радону всередині будівель. Радіонукліди радону і їх дочірні продукти розпаду обумовлюють ризик опромінення через альфа-випромінювання.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

Кучма, Тетяна, Людмила Райчук та Ірина Швиденко. "РАДІОЕКОЛОГІЧНЕ РАЙОНУВАННЯ ЛАНДШАФТІВ ЯК РІЗНОВИД ПРОГНОЗНОГО РАДІОЕКОЛОГІЧНОГО МОНІТОРИНГУ". ГРААЛЬ НАУКИ, № 4 (14 травня 2021): 166–71. http://dx.doi.org/10.36074/grail-of-science.07.05.2021.030.

Повний текст джерела

Анотація:

Радіоекологічне районування ландшафтів належить до способів наукового дослідження стану радіоекологічного забруднення території і призначений для врахування ступенів ризиків, що виникають внаслідок забруднення сільськогосподарських та природних екосистем радіонуклідами, на стадії планування виробництва, інформаційного забезпечення вирішення проблем оздоровлення довкілля у контексті радіаційного забруднення, забезпечення умов, сприятливих для життєдіяльності людей та господарської реабілітації забрудненого радіонуклідами регіону. Спосіб базується на використанні відкритих безкоштовних базових картографічних шарів та супутникових знімків, а їх обробка здійснюється у безкоштовному ГІС-програмному забезпеченні.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

Smyrnova, Svitlana, Viktor Smyrnov, and Yevhenii Savun. "Scientific and Organizational Aspects of Land-Use Management in the Process of Soil Fertility." ЕКОНОМІКА І РЕГІОН Науковий вісник, no. 4(75) (December 27, 2019): 55–60. http://dx.doi.org/10.26906/eir.2019.4(75).1817.

Повний текст джерела

Анотація:

Досліджено науково-організаційні засади землеустрою, який є одним із головних механізмів управління земельними ресурсами адміністративно-територіальних утворень та забезпечує впровадження технологій збереження й відтворення родючості грунту. Указано на просторово-територіальну організацію місцевості, яка забезпечує впорядкування угідь на засадах адаптивно-ландшафтного підходу. Праналізовано доцільність природно-сільськогосподарського районування земель з метою врахування територіальних відмінностей природних та економічних умов України при розміщені сільськогосподарського виробництва, оцінювання земель, розроблення схем і проектів землеустрою щодо використання земельних ресурсів, систем ведення сільського господарства й землеробства. Зосереджено увагу на необхідності впорядкування виробничо-господарської діяльності в межах нових агроформувань з орієнтуванням на еколого-ландшафтний та еколого-економічний підходи. Відмічено зв'язок основоположних принципів організації землеустрою з ґрунтозахисними технологіями землеробства (No-till, Mini-till, Strip-till). Проаналізовано морфологічну структуру еколого-ландшафтних зон агровиробничих груп грунтів, здатну просторово поєднати різнорангові й різноякісні комплекси. Зосереджено увагу на широкомасштабному впровадженні сівозмін як інтенсивній системі землеробства, що дозволяє розробити агрономічну стратегію підвищення родючості грунтів. Указано на доцільність проведення агрохімічного обстеження на засадах державного контролю за зміною показників родючості та забруднення ґрунтів токсичними речовинами і радіонуклідами, раціонального використання земель сільськогосподарського призначення.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

Pavlenko, T., I. Los’ та V. Ryazantsev. "Сучасні вимоги до обмеження опромінення техногенно-підсиленими джерелами природного походження (запланована ситуація опромінення)". Nuclear and Radiation Safety, № 4(52) (6 грудня 2011): 68–71. http://dx.doi.org/10.32918/nrs.2011.4(52).12.

Повний текст джерела

Анотація:

Розглянуто основні положення нової системи радіаційної безпеки МКРЗ щодо техногенно-підсилених джерел природного походження для планованих ситуацій опромінення. Надано порівняльний аналіз вимог нових «Основних стандартів безпеки» МАГАТЕ і української нормативної бази. Наведено результати вимірювань та оцінки ймовірних рівнів опромінення населення, обумовлених відходами з підвищеним вмістом природних радіонуклідів.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

Olkhovyk, Yu. "Природний сорбційний бар’єр на етапі пасивного контролю майданчика комплексу «Вектор»". Nuclear and Radiation Safety, № 3(67) (20 вересня 2015): 43–48. http://dx.doi.org/10.32918/nrs.2015.3(67).08.

Повний текст джерела

Анотація:

Проведено орієнтовний розрахунок меж активності ізотопу стронцій-90 у сховищах комплексу «Вектор» на основі літературних даних про захисні властивості, характерні для винятково мінеральних компонентів природних бар’єрів під час міграції радіонуклідів у верхній зоні ґрунтового водоносного горизонту. Показано, що сховища для захоронення радіоактивних відходів (РАВ) на комплексі «Вектор» мають значний потенціал забезпечення безпечного розміщення кондиційованих РАВ навіть виходячи із захисних властивостей тільки природного сорбційного бар’єра у водонасиченому шарі.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

Krasnov, V. P., T. V. Kurbet, V. V. Melnyk, I. V. Davydova, O. V. Zhukovsky та O. V. Zborovska. "Зміна вмісту 137CS у корі крушини ламкої (Frangula Alnus Mill.) у вологих суборах лісів Полісся України з часу аварії на ЧАЕС". Scientific Bulletin of UNFU 29, № 6 (27 червня 2019): 67–70. http://dx.doi.org/10.15421/40290613.

Повний текст джерела

Анотація:

Досліджено динаміку вмісту 137Cs у корі крушини ламкої у лісах Житомирського Полісся з часу аварії на ЧАЕС (1991-2018 рр.). Відзначено істотне зменшення величини питомої активності 137Cs у корі крушини ламкої на постійних пробних площах за період спостережень (27 років) – від 4 до 38 разів, тобто темпи зниження питомої активності 137Cs у корі крушини ламкої на різних постійних пробних площах відрізняються у широких межах. Це можна пояснити особливостями екологічних умов кожної пробної площі, а також недосконалістю методичних підходів до відбору зразків. Зменшення питомої активності радіонукліда в корі крушини ламкої зумовлено: природним розпадом 137Cs у ґрунті та в самій корі; жорсткішим закріпленням радіоактивного елементу у ґрунті; зменшенням активності радіонукліда у ґрунті завдяки його надходженню до чисельних компонентів лісових біогеоценозів. Також відзначено зниження рівня щільності радіоактивного забруднення ґрунту – від 2,2 до 3,8 раза, що пояснено розпадом 137Cs, його жорсткішим закріпленням у ґрунті та переміщенням його частини до лісових рослин. Зазначено особливості методичних підходів до відбору зразків ґрунту для визначення величини щільності радіоактивного забруднення ґрунту, – враховуючи вертикальну міграцію 137Cs у нижчі шари ґрунту, тепер зразки ґрунту необхідно відбирати завглибшки 25 см (на відміну від відбору зразків ґрунту завглибшки 10 см). Виявлено сучасні рівні радіоактивного забруднення та встановлено залежність між щільністю радіоактивного забруднення ґрунту та вмістом радіонукліда а корі крушини ламкої. Простежено лінійну залежність збільшення концентрації 137Cs у корі крушини із збільшенням величини щільності радіоактивного забруднення ґрунту. Крушину ламку віднесено до рослин, які помірно накопичують 137Cs.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

Krasnov, V. P., O. O. Orlov та O. V. Zhukovskyi. "Динаміка питомої активності 137Cs у надземній фітомасі багна болотного (Ledum palustre L.) у лісах Полісся України після аварії на Чорнобильській АЕС". Forestry and Forest Melioration, № 138 (21 червня 2021): 83–90. http://dx.doi.org/10.33220/1026-3365.138.2021.83.

Повний текст джерела

Анотація:

Досліджено динаміку рівнів радіоактивного забруднення 137Cs (1991–2018 рр.) надземної фітомаси багна болотного (Ledum palustre L.) – поширеної лікарської рослини, яка росте в перезволожених соснових (рідше мішаних) лісах та на відкритих оліготрофних і мезотрофних болотах Українського Полісся. Виявлено зниження цього показника за період досліджень у 3,1–6,5 разу. На всіх постійних пробних площах зменшилася щільність радіоактивного забруднення ґрунту у 2,1–2,7 разу, що пояснюється природним розпадом радіонукліда та перерозподілом між компонентами лісових екосистем. За період досліджень відзначено також зниження інтенсивності надходження 137Сs до фітомаси багна болотного – коефіцієнт переходу знизився у 1,2–3,0 разу. Результати досліджень дали змогу визначити залежності зміни питомої активності 137Сs в олистяних пагонах багна болотного та коефіцієнтів переходу в часі, які можна використовувати для прогнозування їхнього радіоактивного забруднення в наступні роки.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

Udalov, I. V., та A. V. Kononenko. "Особливості процесів міграції природних радіонуклідів в підземних водах при ліквідації вугільних шахт Північно-Східного Донбасу". Вісник Дніпропетровського університету. Геологія, географія 24, № 2 (28 грудня 2016): 121–28. http://dx.doi.org/10.15421/111640.

Повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

Карташов, В. В. "Радіоекологічні дослідження відходів, що містять підвищену активність природних радіонуклідів, в шламонакопичувачі шахти "Пролетарська" Луганської області". Проблеми охорони навколишнього природного середовища та екологічної безпеки, Вип. 39 (2017): 130–43.

Знайти повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

Yelatontsev, D. O., A. P. Mukhachev та V. I. Suprunchuk. "Сорбент лігноцелюлозний зі шкаралупи волоського горіха". Scientific Bulletin of UNFU 29, № 1 (28 лютого 2019): 110–15. http://dx.doi.org/10.15421/40290124.

Повний текст джерела

Анотація:

Підвищити ефективність сорбційних методів очищення стічних та природних вод можна за рахунок розробки недорогих сорбентів, селективних до відповідних полютантів. З огляду на це, найбільш оптимальною сировиною для отримання дешевих адсорбентів, які не потребують регенерації, варто вважати лігнін-целюлозовмісні сільськогосподарські відходи (наприклад шкаралупа волоського горіха). Очищення стічних вод за допомогою дешевих біосорбентів на основі лігніну і целюлози характеризується ефективністю вилучення токсикантів із розчинів, простою технологією виготовлення сорбентів, використанням стандартного устаткування. Усе це дає змогу істотно знизити загальну вартість очищення води. Тому розроблення нових ефективних і дешевих сорбційних матеріалів на основі лігніну і целюлози, з метою розширення сфер їх застосування та ефективності використання для вилучення металів, радіонуклідів, солей і інших забруднювачів, є актуальним завданням. Обґрунтовано доцільність утилізації багатотоннажних відходів харчової промисловості у виробництві сорбентів для очищення забруднених природних і стічних вод. На основі аналізу фахових та патентних джерел, за період з 1997 по 2018 рр., розглянуто технологічні параметри процесів фосфорилювання під час виробництва сорбентів лігноцелюлозних (СЛЦ) зі шкаралупи волоського горіха. Вивчено вплив температури, концентрації робочих розчинів, тривалості оброблення сировини, відношення тверда фаза: розчин на ефективність процесу отримання сорбційного матеріалу. Запропоновано новий енерго-ресурсозберігаючий спосіб виробництва СЛЦ, який мінімізує обсяг утворення стічних вод і забезпечує отримання сорбенту високої якості.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

Більше джерел

Дисертації з теми "Природні радіонукліди"

Тобілко, Вікторія Юріївна. "Розробка сорбційних технологій захисту вод від забруднення важкими металами та радіонуклідами". Doctoral thesis, Київ, 2016. https://ela.kpi.ua/handle/123456789/16336.

Повний текст джерела

Анотація:

Робота присвячена розробці сорбційних технологій захисту вод від забруднення важкими металами та радіонуклідами з використанням композиційних матеріалів на основі природних глинистих мінералів. Одержано композиційні сорбенти на основі природних глинистих мінералів з нанесеним шаром нанорозмірного Fe0, (окси)гідроксидів заліза(ІІІ) та мікроводоростей Chlorella vulgaris і Scenedesmua asutus. Встановлено значне підвищення сорбційних характеристик одержаних матеріалів щодо сполук Со(ІІ), Cr(VI) та U(VI) порівняно з вихідними мінералами. Вивчено процеси формування поруватої структури шаруватих силікатів при гранулюванні. Досліджено сорбційну здатність гранул по відношенню до іонів U(VI) в розчинах. Показана ефективність використання палигорськіту з нанесеним шаром нанорозмірного Fe0 при створенні в шарах грунту сорбційних екранів для захисту підземних вод від забруднення. Проведено дослідну перевірку ефективності очищення реальних підземних вод від сполук U(VI) з використанням композиційних сорбентів. Запропоновано технологічну схему одержання сорбційних матеріалів.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

Лазоренко, Г. Є. "Природний радіонуклід полоній-210 у компонентах екосистеми Чорного моря : концентрації, розподіл та дози опромінення". Дис. д-ра біол. наук, КНУТШ, 2011.

Знайти повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

Ми пропонуємо знижки на всі преміум-плани для авторів, чиї праці увійшли до тематичних добірок літератури. Зв'яжіться з нами, щоб отримати унікальний промокод!