Статті в журналах: "Природна сировина"

1

Косінський П.М. "ОЦІНКА НЕОБХІДНОСТІ ЗАСТОСУВАННЯ ДОДАТКОВИХ ЕКОНОМІЧНИХ ІНСТРУМЕНТІВ ЗНИЖЕННЯ ВИКИДІВ І ВІДХОДІВ ПЕРЕРОБНИХ ВИРОБНИЦТВ У РЕГІОНІ". Економічний форум 1, № 1 (26 лютого 2021): 75–82. http://dx.doi.org/10.36910/6775-2308-8559-2021-1-9.

Повний текст джерела

Анотація:

В статті розглядається питання, що стосується застосування додаткових економічних стимулів як засобів впливу на зниження викидів і відходів переробних виробництв регіону, що працюють на місцевій природно-ресурсній сировині. Визначено фактори, які впливають на викиди шкідливих речовин та відходів у навколишнє природне середовище. Узагальнено «основні проблеми функціонування системи стимулювання поглибленої переробки природних ресурсів еколого-економічного характеру. Виявлено, що у Волинській області спостерігається переважно позитивна тенденція до збільшення масштабів поглибленої переробки природної сировини, а також доцільності збільшувати бюджетні видатки на розвиток сільського, лісового та рибного господарства, адже це дасть позитивний соціально-економічний результат. Вивчено й проаналізовано тенденції стосовно зміни обсягів реалізації промислової продукції та зміни обсягів викиду шкідливих речовин і відходів, на основі показників реальних обсягів реалізації продукції підприємств харчової та деревообробної сфери, дослідження яких показало, що за останнє десятиріччя обсяг реалізованої продукції підприємствами деревообробної та харчової сфер промисловості регіону поступово зростав, при чому обсяг відходів та викидів шкідливих речовини, в наслідок їхньої діяльності, поступово зменшувався, що, зрештою, дає можливість говорити про певний розвиток поглибленої переробки природних деревинних ресурсів і сільськогосподарської сировини у Волинській області. Проведено порівняння показників співвідношення обсягів виробництва (реалізації) продукції підприємствами, що переробляють місцеву природно-ресурсну сировину до суми обсягів відходів виробництва й викиду шкідливих речовин в звітному році із середнім зваженим значенням даного показника за період 2010-2018 рр. Таким чином, коли щорічний показник співвідношення обсягів реалізації продукції підприємствами, до сумарного обсягу відходів виробництва й викиду шкідливих речовин більший за середнє зважене значення, то відпадає потреба у залученні додаткових економічних інструментів зниження обсягів забруднюючих речовин, але, якщо даний показник є меншим за середнє зважене значення, то залучення додаткових економічних інструментів зниження викидів і відходів переробних виробництв у регіоні є просто необхідним. У зв’язку з цим, запропоновано використовувати відповідні фінансово-економічні інструменти заохочувального та карального характеру.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

2

Kuzmishyna, Iryna, Vasyl Voytiuk, Serhiy Volgin, Svitlana Dyakiv та Natalia Kormosh. "Список лікарських рослин ботанічного заказника «Воротнів»". Notes in Current Biology, № 1 (1) (14 вересня 2021): 25–31. http://dx.doi.org/10.29038/ncbio.21.1.25-31.

Повний текст джерела

Анотація:

Збільшення антропогенного навантаження на довкілля, нерегульовані збір і заготівля лікарської сировини призводять до зростання значення природно-заповідних територій, сприяючи збереженню флоро-фонду. На сучасному етапі спостерігають тенденцію до розширення переліку лікарських рослин та сировини як альтернативних засобів для лікування та профілактики багатьох захворювань за рахунок відкриття нових власти-востей, а отже, внесення до списку нових видів рослин. Тому виявлення місцезростань лікарських рослин під час проведення інвентаризації флори резерватів і зумовило актуальність теми дослідження. Збереженню флори сприяє створення природно-заповідних територій, однією з яких у межах Волинської області (Україна) є ботанічний заказник загальнодержавного значення «Воротнів». Метою роботи було вивчення судинних рослин із лікувальними властивостями природної флори резервату «Воротнів», сировина з яких вико-ристовується чи може бути використана в медицині, завдання – скласти список лікарських рослин природної флори урочища та виявити види, що підлягають охороні. Основний список складено за монографічним виданням В. М. Мінарченко. Флору урочища вивчали автори загальноприйнятими геоботанічними методами впродовж 20 років. На вказаній території виявлено та вперше представлено список із 281 виду судинних рослин з лікувальними властивостями (92,4 % від загальної кількості видів). З них система споживчої кооперації України проводить за-готівлю сировини 24 лікарських рослин (8,5 % від кількості видів у представленому списку), 60 видів рослин (21,4 %) є офіцинальними. Перебувають під загальнодержавною та місцевою охороною дев’ять видів рослин із лікувальними власти-востями (Allium ursinum L., Cypripedium calceolus L., Dactylorhiza majalis(Rchb.) P.F. Hunt & Summerh., Epipactis helleborine (L.) Crantz, Lilium martagon L., Neottia nidus-avis (L.) Rich., Platanthera bifolia (L.) Rich.; Melittis sarmatica Klok., Hepatica nobilis Mill). Сучасний стан рідкісних видів рослин, сировина з яких використовується чи може бути використана в медицині, потребує подальшого постійного моніторингу, що є основою созологічного менеджме-нту.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

3

Пономарьова, Людмила Миколаївна, Роман Анатолійович Ярощук, Ігор Миколайович Коваленко та Оксана Іванівна Гузь. "ВИЗНАЧЕННЯ СУМАРНОГО ВМІСТУ ФЕНОЛЬНИХ СПОЛУК В ЕКСТРАКТІ З ЛИСТЯ Ginkgo biloba L." Scientific Works 82, № 2 (15 лютого 2019): 68–73. http://dx.doi.org/10.15673/swonaft.v82i2.1165.

Повний текст джерела

Анотація:

Відомо, що різні групи фенольних сполук мають адаптогенні властивості, тому метою досліджень було визначення оптимальних параметрів процесу екстракції листя Ginkgo biloba з метою максимального вилучення фенольних сполук. Визначення проводили спектрофотометричним методом. Основні фактори, що вивчалися для визначення впливу на повноту і швидкість екстракції, були: дисперсність рослинної сировини, природа екстрагента, тривалість екстрагування, співвідношення сировина : екстрагент, кратність екстракції. На підставі проведених досліджень можна зробити висновок, що оптимальним ступенем подрібнення сировини є 1-0,5 мм. Найкращими екстрагентами, при використанні яких досягається найбільший вихід досліджуваних діючих речовин із листя Ginkgo biloba, виявились вода очищена і 50 % етанол. Найкращий вихід фенольних сполук досягається водою протягом 30 хв при одноразовій екстракції. Оптимальне співвідношення між сировиною та екстрагентами для води очищеної і 50 % розчину етанолу становить 1:30. Повнота виділення фенольних сполук досягається шляхом двократного екстрагування при використанні вказаних екстрагентів.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

4

С. Тюрікова, Інна, Віталій Л. Прибильський, Валентина Л. Іщенко, Алла П. Кайнаш та Ніна В. Будник. "ПЕРСПЕКТИВНИЙ СПОСІБ ВИКОРИСТАННЯ ВІДХОДІВ ВОЛОСЬКОГО ГОРІХА". Journal of Chemistry and Technologies 29, № 2 (26 липня 2021): 331–41. http://dx.doi.org/10.15421/jchemtech.v29i2.213567.

Повний текст джерела

Анотація:

Одним із шляхів до вирішення екологічних проблем є раціональне використання природних ресурсів та їх комплексне перероблення. Залучення рослинних відходів як вторинної сировини дозволяє перетворювати їх у цінний продукт з наступним широким використанням. Дана наукова робота присвячена способу перероблення органічних відходів волоського горіха, а саме перикарпію. Наведено результати досліджень перикарпію стиглого горіха за термінами збирання. Доведено, що перикарпій має найбільший вміст біологічно-активних речовин (L-аскорбінова кислота, пектинові речовини, феноли) тоді, коли він ще не відділений від материнської основи. Доведено, що перикарпій є біологічно цінною сировиною, яка не використовується в харчовому виробництві. Розроблено та проаналізовано спосіб його перероблення у екстракт. Наведено динаміку вилучення екстрактивних речовин перикарпію залежно від типу екстрагента. Отже, в якості екстрагентів для біологічно-цінних речовин горіха, які мають високу екстрагуючу здатність і мікробіологічну стабільність, обрано 70 %-вий водно-спиртовий і 50 %-вий водно-цукровий розчини для сировини як свіжої, так і після зберігання за низьких температур. Представлено технологію екстракту на водно-спиртовій і водно-цукровій основах та її опис. Доведено, що розроблена технологія дозволить мінімізувати органічні відходи, максимально використати горіхову сировину, вдосконалити технології харчових продуктів, підвищуючи їх біологічну цінність.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

5

Самілик, М. М., Н. В. Болгова, Ф. В. Перцевий та О. П. Биков. "РОЗШИРЕННЯ АСОРТИМЕНТУ НАТУРАЛЬНОГО ЖЕЛЕЙНОГО МАРМЕЛАДУ ІЗ ВТОРИННОЇ СИРОВИНИ". Herald of Lviv University of Trade and Economics Technical sciences, № 25 (11 травня 2021): 98–105. http://dx.doi.org/10.36477/2522-1221-2021-25-13.

Повний текст джерела

Анотація:

У статті проаналізовано сучасні способи виготовлення желейного мармеладу на основі відходів переробки рослинної сировини в овочеві цукати. Метою статті є розширення асортименту желейного мармеладу із вторинної сировини з високою харчовою цінністю та мінімальними сировин- ними витратами. Представлено технологію комплексної переробки коренеплідних овочів у цукати методом осмотичної дегідратації, яка дає змогу максимально зберегти біологічну цінність продукту. Запропоновано технологію виготовлення желейного мармеладу із відходів виробництва овочевих цука- тів. За основу рекомендовано використовувати цукровий розчин, який використовується як осмотичне середовище. Цукровий розчин (сироп) після дегідратації буряків мав характерне вишневе забарвлення, після моркви – світло-солом’яне. Розроблено рецептуру желейного мармеладу з ароматом моркви та столового буряка, що дає змогу зберегти вміст вітамінів і мінералів, природний колір, аромат та смак овочів. У процесі дослідження проаналізовано драглеутворювачі рослинного (агар) та тварин- ного (желатин) походження, встановлено, що найвищу міцність драглю створює агар. При переробці буряків у цукати, за умови використання агару, міцність драглю становила 1268,23 г, а при викорис- танні сиропу після переробки моркви – 1268,23 г, із використанням того ж драглеутворювача. Дове- дено, що мармелад, виготовлений за розробленою технологією, має гарні органолептичні властивості та відповідає вимогам стандарту за фізико-хімічними показниками (вмістом вологи, загальною кис- лотністю). Природні смакоароматичні характеристики сировини дають змогу у виробництві марме- ладу відмовитися від синтетичних барвників, ароматизаторів та інших харчових добавок. Визначені основні напрями подальших досліджень, а саме: дослідження хімічного складу та харчової цінності овочевого мармеладу, виготовленого з відходу виробництва овочевих цукатів.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

6

Kоreniuk, P. I. "СТАЛИЙ РОЗВИТОК РЕСУРСНОГО ПОТЕНЦІАЛУ ПРОДОВОЛЬЧОГО КОМПЛЕКСУ". Actual problems of regional economy development 2, № 15 (4 листопада 2019): 23–32. http://dx.doi.org/10.15330/apred.2.15.23-32.

Повний текст джерела

Анотація:

В умовах певного зниження споживання основних продуктів харчування і калорійності добового раціону, актуальною є проблема відтворення природних ресурсів у продовольчому комплексі з позиції сталого розвитку та ефективного використання аграрного ресурсного потенціалу природного середовища. Оцінка динаміки розвитку зернового підкомплексу продовольчого комплексу для ефективного використання аграрного ресурсного потенціалу навколишнього середовища можлива через оцінку макроекономічних показників. Динаміка кількісних співвідношень між валовим внутрішнім продуктом держави і продукцією аграрного сектора демонструє зростання обсягу валового продукту у розрахунку на 1 особу. Скорочення площі сільськогосподарських угідь, відбувається при постійному збільшенні посівної площі соняшника, який є пріоритетною експортною культурою.Тенденції розвитку природно-ресурсного потенціалу продовольчого комплексу країни свідчать про зниження сільськогосподарських угідь. В останні роки збільшилися лише площі соняшнику, що є пріоритетною експортною культурою. Стратегічним напрямом вирішення кризи може бути реструктуризація зернового підкомплексу переробних галузей харчового комплексу на основі ефективного використання аграрно-ресурсного потенціалу довкілля. Україна має потужний аграрний природно-ресурсний потенціал завдяки своєму сприятливому економічному та географічному положенню, а також є потужні ринки продовольства та сировини (країни ЄС, Росія, Китай). Виснаження споживчого кошика працездатного населення на тлі зменшення частки сільськогосподарського виробництва у валовому продукті демонструє зміну пріоритетних видів виробництва. У той же час, зменшення площі сільськогосподарських угідь відбувається при постійному збільшенні площ соняшнику, що провокує дисбаланс у діяльності вітчизняної харчової та переробної промисловості, отже, подальше скорочення споживання та калорійності щоденного раціону, переорієнтація харчової та переробної галузей на імпортну сировину, подальше зниження вітчизняного сільського господарства.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

7

Федік, Л. Ю. "ОГЛЯД КОМБАЙНІВ ДЛЯ ЗБИРАННЯ ВИСОКОСТЕБЛОВИХ ЛУБ’ЯНИХ КУЛЬТУР". СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКІ МАШИНИ, № 45 (6 грудня 2020): 111–20. http://dx.doi.org/10.36910/acm.vi45.384.

Повний текст джерела

Анотація:

Вироби із натуральної сировини завжди користувалися попитом у населення завдяки своїм властивостям. Перспективним є розширення вітчизняного ринку натуральної волокнистої сировини за рахунок нових видів сировини рослинного походження, для виробництва якої необхідні мінімальні ресурсо- та енергозатрати. Одним із таких видів натуральної волокнистої рослинної сировини є високостеблові луб’яні культури. До найбільш поширених високостеблових луб’яних культур відносяться конопля, кенаф, джут та пенька, які культивувалися раніше в Україні. Розвиток сировинної бази в нашій країні не встигає за зростаючими потребами переробних виробництв, що використовують натуральну рослинну волокнисту сировину. У статті також зазначено, що луб’яні культури є традиційним і перспективним видом технічних культур для нашої країни. Тому доцільним можна вважати вирощування високостеблових луб’яних культур в Україні. До них відносяться конопля, кенаф, джут та пенька. Основним методом дослідження у статті був аналіз літературних і інших джерел науково-технічної інформації. Таким чином, статті проаналізовано конструкції комбайнів для збирання високостебельних луб’яних культур. Зокрема, описано їх будову, визначені їх недоліки і переваги. Зазначено, що аналіз конструкцій комбайнів для збирання високостеблових культур дозволяє визначити найбільш придатні конструкції для природно-кліматичних умов України, і, відповідно механізувати процес збирання цих культур.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

8

Петрова, Жанна Олександрівна, та Катерина Сергіївна Слободянюк. "Розробка енергоефективного режиму сушіння фітоестрогенної рослинної сировини". Scientific Works 83, № 1 (1 вересня 2019): 85–91. http://dx.doi.org/10.15673/swonaft.v83i1.1423.

Повний текст джерела

Анотація:

Білкові продукти на основі сої є ідеальним джерелом важливих для організму амінокислот, доповнюють білки зернових і здатні повністю замінити тваринні продукти. Соя – природне джерело рослинних фітоестрогенів. Одним з видів переробки сої є сушіння. В час енергетичних криз, що зумовлені енерговитратними технологіями та обладнанням виникає необхідність дослідження та подальшої розробки енергоефективних режимів сушіння. В даній статті наявний опис рекомендованих етапів попередньої гігротермічної підготовки сировини до сушіння, що дозволяє інактивувати антихарчові компоненти в соєвих бобах. В результаті попередньої гігротермічної обробки відбувається майже повна інактивація інгібітора трипсину, після гігротермічної обробки його лишається всього 4%. Обгрунтовано доцільність створення соєво – шпинатної суміші та запропоновано енергоефективний режим сушіння фітоестрогенної суміші. Проведені експериментальні дослідження по сушінню соєво-шпинатної композиції при температурах теплоносія 60˚С та ступеневій зміні температури теплоносія 100/60˚С показали, що тривалість сушіння матеріалу в режимі теплоносія 100/60˚С зменшується на 25% в порівнянні з тривалістю процесу при 60˚С. Результати досліджень впливу температури теплоносія на зміну кислотного числа соєво – шпинатної суміші доводять, що при поєднанні сої з каротиновмісною сировиною, шпинатом характер зміни кислотного числа аналогічний характеру цілих соєвих бобів. Встановлено, що соєво – шпинатний порошок відновлюється швидше в 2 рази за еталон (сухий молочний білок). В результаті проведених досліджень встановлено, що створення фітоестрогенної суміші з сої та шпинату дозволило зменшити енерговитрати на 20 – 25% на підготовку сировини до сушіння. На основі проведених досліджень запропоновано теплотехнологію для сушіння фітоестрогенної рослинної сировини.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

9

Shanaida, M. I. "ФІТОХІМІЧНИЙ АНАЛІЗ СПОЛУК ТЕРПЕНОВОЇ ПРИРОДИ В СИРОВИНІ ДЕЯКИХ ПРЕДСТАВНИКІВ ТРИБИ MENTHEAE (РОДИНА LAMIACEAE)". Фармацевтичний часопис, № 3 (3 грудня 2021): 5–13. http://dx.doi.org/10.11603/2312-0967.2021.3.12387.

Повний текст джерела

Анотація:

Мета роботи. Фітохімічний аналіз сполук терпенової природи у траві трьох видів триби Mentheae родини Lamiaceae (Dracocephalum moldavica L., Lophanthus anisatus (Nutt.) Benth та Satureja hortensis L.) хроматографічними та спектрофотометричним методами. Матеріали і методи. Траву заготовляли на дослідних ділянках у Тернопільській області на початку масового цвітіння. Ефірні олії отримували шляхом гідродистиляції. Для ідентифікації терпенових сполук використовували метод тонкошарової хроматографії. Компонентний склад тритерпеноїдів визначали методом високоефективної рідинної хроматографії. Сумарний вміст тритерпеноїдів визначали спектрофотометрично. Результати й обговорення. Методом ТШХ встановлено домінуючі компоненти та специфічні «хроматографічні відбитки» ефірних олій для кожного з видів, а також ідентифіковано нелеткі терпенові сполуки їхньої сировини – урсолову кислоту та β-ситостерол. Методом ВЕРХ встановлено, що урсолова та еускафова кислоти були основними тритерпеновими сполуками трави усіх досліджуваних видів; еускафова кислота (0,56 %) превалювала в сировині Satureja hortensis, урсолова (0,21 %) – у Lophanthus anisatus. Методом спектрофотометрії виявлено зниження сумарного вмісту тритерпеноїдів у напрямі Lophanthus anisatus (1,67±0,04 %) > Satureja hortensis (1,26±0,03 %) > Dracocephalum moldavica (1,05±0,03 %). Висновки. На основі проведеного фітохімічного аналізу у траві досліджуваних видів ідентифіковано сполуки терпенової природи, а також встановлено компонентний склад і сумарний вміст тритерпеноїдів.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

10

Prasol, I., N. Golembovskaya, N. Slobodyanyuk та E. Ochkolyas. "Сенсорний аналіз рибних січених напівфабрикатів методом профілю флейвору". Scientific Messenger of LNU of Veterinary Medicine and Biotechnologies 19, № 80 (5 жовтня 2017): 83–87. http://dx.doi.org/10.15421/nvlvet8017.

Повний текст джерела

Анотація:

У статті наведено результати сенсорного аналізу січених напівфабрикатів з нетрадиційною сировиною (насіння льону та чіа) методом профілю флейвору і встановлення їх відповідності гіпотетичному еталону. Показано доцільність його використання для оцінки загального враження поєднання прісноводної риби з рослинною сировиною для розширення асортименту біологічно цінної харчової продукції. Метод флейвору застосовують при розроблені та модифікації харчових продуктів, який дозволяє охарактеризувати комплексні відчуття в порожнині рота, зумовлені смаком, запахом і текстурою харчового продукту. Це спроба охарактеризувати «флейвор», беручи до уваги всі дескриптори, які формують загальне враження від продукту. На підставі результатів досліджень споживчих переваг, які були попередньо проведені, авторами було використано 10 дескрипторів профільного аналізу для характеристики флейвору. Сенсорний аналіз січених напівфабрикатів проведено відповідно до міжнародних стандартів ISO. Для створення профілів застосовано метод, викладений в ДСТУ ISO 6564:2005 «Дослідження сенсорне. Методологія. Методи створювання спектра флейвору». Отримані позитивні результати органолептичних досліджень показали доцільність поєднання насіння льону та чіа з прісноводною рибою, про що свідчить високі показники таких дескрипторів, як загальне враження, гармонійний, рибний, солодкувато-солонуватий смак. За показником консистенції рибні котлети пластичні та щільні на розрізі. Дослідним шляхом встановлено, що додавання нетрадиційної сировини дозволяє не лише удосконалити технологію виробництва січених напівфабрикатів, а й вирішити завдання отримання продукту підвищеної харчової цінності. Авторами було встановлено, що розроблена технологія рибних напівфабрикатів значно розширить асортимент продуктів функціонального призначення на основі природних компонентів, що дозволить в певній мірі розширити актуальну проблему переробки сировини внутрішніх водойм України.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

11

Sytnyk, S. A., та L. V. Plotka. "Щільність основних компонентів фітомаси стовбурів дерев робінії несправжньоакації в умовах Північного степу України". Scientific Bulletin of UNFU 28, № 5 (31 травня 2018): 49–52. http://dx.doi.org/10.15421/40280510.

Повний текст джерела

Анотація:

Здійснення лісогосподарських заходів, спрямованих на отримання якісної деревини, раціональне перероблення деревної сировини неможливі без аналізу варіабельності щільності компонентів надземної фітомаси стовбурів – деревини і кори. Наведено результати оцінювання середньої природної та базисної щільності деревини та кори стовбурів робінії несправжньоакації в умовах Північного Степу України. Дослідження проведено на 20 тимчасових пробних площах у робінієвих деревостанах у найпоширеніших групах типів лісу (С0–С1), віком від 3 до 89 років, продуктивністю IА–III класів бонітету. Проаналізовано зміну локальної щільності з віком модельних дерев та відносною висотою стовбурів. Середню локальну природну та базисну щільність фракцій фітомаси стовбурів розраховано з використанням комп'ютерної програми PLOT. Встановлено, що показники локальної природної та базисної щільності деревини і кори дерев робінії несправжньоакації в умовах Північного Степу України мають комбінований тип змін із відносною висотою стовбура: від окоренкової частини стовбура до відносної висоти 0,5h відбувається збільшення щільності з подальшим поступовим її зменшенням від середини стовбура до верхівки дерева. Локальна базисна щільність деревини молодих дерев (3–20 років) має стрімке зростання від окоренкової частини до відносної висоти 0,1h з подальшими змінами, характерними для інших груп віку. Найщільніша деревина і кора в дерев робінії несправжньоакації формується на середині стовбура (0,5h) у віці 41–60 років.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

12

Yelatontsev, D. O., A. P. Mukhachev та V. I. Suprunchuk. "Сорбент лігноцелюлозний зі шкаралупи волоського горіха". Scientific Bulletin of UNFU 29, № 1 (28 лютого 2019): 110–15. http://dx.doi.org/10.15421/40290124.

Повний текст джерела

Анотація:

Підвищити ефективність сорбційних методів очищення стічних та природних вод можна за рахунок розробки недорогих сорбентів, селективних до відповідних полютантів. З огляду на це, найбільш оптимальною сировиною для отримання дешевих адсорбентів, які не потребують регенерації, варто вважати лігнін-целюлозовмісні сільськогосподарські відходи (наприклад шкаралупа волоського горіха). Очищення стічних вод за допомогою дешевих біосорбентів на основі лігніну і целюлози характеризується ефективністю вилучення токсикантів із розчинів, простою технологією виготовлення сорбентів, використанням стандартного устаткування. Усе це дає змогу істотно знизити загальну вартість очищення води. Тому розроблення нових ефективних і дешевих сорбційних матеріалів на основі лігніну і целюлози, з метою розширення сфер їх застосування та ефективності використання для вилучення металів, радіонуклідів, солей і інших забруднювачів, є актуальним завданням. Обґрунтовано доцільність утилізації багатотоннажних відходів харчової промисловості у виробництві сорбентів для очищення забруднених природних і стічних вод. На основі аналізу фахових та патентних джерел, за період з 1997 по 2018 рр., розглянуто технологічні параметри процесів фосфорилювання під час виробництва сорбентів лігноцелюлозних (СЛЦ) зі шкаралупи волоського горіха. Вивчено вплив температури, концентрації робочих розчинів, тривалості оброблення сировини, відношення тверда фаза: розчин на ефективність процесу отримання сорбційного матеріалу. Запропоновано новий енерго-ресурсозберігаючий спосіб виробництва СЛЦ, який мінімізує обсяг утворення стічних вод і забезпечує отримання сорбенту високої якості.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

13

Savchenko, Olesya, та Yuliia Kalinichenko. "ТЕХНОЛОГІЯ ВИГОТОВЛЕННЯ ЖИТНЬО-ПШЕНИЧНОГО ХЛІБА НА ЗАКВАСКАХ ІЗ ВИКОРИСТАННЯМ БАЗИЛІКУ". TECHNICAL SCIENCES AND TECHNOLOGIES, № 4(18) (2019): 183–91. http://dx.doi.org/10.25140/2411-5363-2019-4(18)-183-191.

Повний текст джерела

Анотація:

Актуальність теми дослідження. Хлібопекарські підприємства активно розвиваються в напрямку застосування прискорених технологій виробництва житньо-пшеничного хліба на заквасках. Постановка проблеми. Поширення ресурсозберігаючих прискорених технологій зумовлюють зниження якості хлібобулочних виробів, приводять до необхідності використання поліпшувачів і консервантів, часто синтетичного походження. Актуальним є пошук способів підвищення якості хлібобулочних виробів шляхом удосконалення технологій виробництва за рахунок використання природної сировини. Аналіз останніх досліджень і публікацій. У наукових публікаціях показана перспективність використання добавок природного походження, обґрунтовано доцільність використання їх для підвищення харчової цінності та поліпшення технологічних показників хліба. Виділення недосліджених частин загальної проблеми. Особливої уваги для вирішення зазначеної проблеми прискорення технологічного процесу та підвищення харчової цінності хлібобулочних виробів слід надати рослинній сировині з високим вмістом біологічно активних речовин. Одним із перспективних напрямів наукових досліджень є додавання пряно-ароматичної сировини, зокрема базиліку. Аналіз показав, що нині базилік застосовують більше як пряності, а не поліпшувача технологічного процесу приготування житньо-пшеничного хліба на заквасках спонтанного бродіння. Постановка завдання. Розробка технології виробництва житньо-пшеничного хліба на заквасках спонтанного бродіння з використанням базиліку як поліпшувача природного походження. Виклад основного матеріалу. Розроблена рецептура приготування житньо-пшеничного хліба на заквасці спонтанного бродіння з додаванням базиліку в кількості від 0,5 до 1,5 % до маси борошна. Дослідженнями встановлено, що базилік покращує структурно-механічні властивості тіста зі слабкою клейковиною. Високий вміст біологічно активних речовин базиліку активує бродильну активність молочнокислих бактерій і покращує органолептичні та фізико-хімічні властивості хліба. Висновки відповідно до статті. Показано доцільність використання базиліку для скорочення тривалості технологічного процесу приготування житньо-пшеничного хліба. Отримані зразки житньо-пшеничного хліба з додаванням досліджуваної добавки мають приємні органолептичні властивості, пористу м’якушку, привабливий колір із золотистою скоринкою. Добавка збагачує вироби вітамінами, макро- і мікроелементами, не викликає зниження споживчих та технологічних властивостей хліба.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

14

Дударєв, І. М., та С. Г. Панасюк. "ДОСЛІДЖЕННЯ ФОРМУВАННЯ ПАРТІЙ ЗЕРНА ШЛЯХОМ ЗМІШУВАННЯ". СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКІ МАШИНИ, № 47 (17 грудня 2021): 113–23. http://dx.doi.org/10.36910/acm.vi47.656.

Повний текст джерела

Анотація:

Показники якості зерна, яке надходить від агровиробників на елеватори та зернові термінали, змінюються в широких межах внаслідок природно-кліматичних умов вирощування та збирання, сортових особливостей сільськогосподарських культур. На цих підприємствах відбувається первинне оброблення зерна (очищення, сушіння), його зберігання та формування партій зерна для замовників із передбаченими у підписаних контрактах показниками якості. При цьому для функціонування підприємств з високою рентабельністю необхідно забезпечити ефективне використання зернової сировини різної якості, що зберігається на підприємстві. Формування партій зерна на цих підприємствах відбувається шляхом змішування зерна із різними показниками якості. Також змішування застосовується під час формування помельних партій зерна, що дозволяє отримати борошно із стабільними властивостями та раціонально використати сировину. Для змішування сипких матеріалів, до яких відноситься зерно сільськогосподарських культур, розроблені конструкції змішувачів періодичної та безперервної дії, зокрема, стрічкові, гвинтові, барабанні, гравітаційні, вібраційні. Перспективним є використання гравітаційних змішувачів зерна безперервної дії, оскільки у них немає витрат енергії на процес змішування, а також вони не пошкоджують зерно, оскільки не містять активних робочих органів. Дослідження можливості формування партій зерна шляхом змішування проводилися на гравітаційному змішувачі колонного типу запропонованої конструкції. За результатами проведених експериментальних досліджень змішування зерна пшениці та жита чотирьох кольорів, що імітують зерно із різними якісними показниками, в однаковому співвідношенні у гравітаційному змішувачі колонного типу встановлено, що задовільну якість зернової суміші можна отримати під час змішування зернових потоків у семи секціях змішувача. Значення коефіцієнта неоднорідності такої суміші зерна пшениці та жита не перевищує 20%.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

15

Chervonyj, Ivan Fedorovich, Ruslan Vasilevich Petrovskij та Anatolij Mihajlovich Verhovlyuk. "ПОЛУЧЕНИЕ НЕПРЕРЫВНО ЛИТЫХ ИЗДЕЛИЙ ИЗ СПЛАВА НА ОСНОВЕ ВТОРИЧНОЙ МЕДИ". Научный взгляд в будущее, № 13-01 (12 жовтня 2017): 22–38. http://dx.doi.org/10.30888/2415-7538.2019-13-01-009.

Повний текст джерела

Анотація:

В роботі розглядається залучення вторинної сировини в металургійний цикл виробництва виробів з міді з метою економного використання природних ресурсів та зниженню техногенного навантаження на навколишнє середовище. Приділено увага ливарним процесам без ви

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

16

Петрова, Жанна Олександрівна, Вадим Михайлович Пазюк та Катерина Миколаївна Самойленко. "КОМПЛЕКСНА ЕНЕРГОЕФЕКТИВНА ТЕПЛОТЕХНОЛОГІЯ ОДЕРЖАННЯ АНТИОКСИДАНТНОГО БУРЯКОВО-ТОМАТНОГО БАРВНИКУ ТА НАСІННЯ ТОМАТІВ". Scientific Works 2, № 85 (17 березня 2022): 102–9. http://dx.doi.org/10.15673/swonaft.v2i85.2239.

Повний текст джерела

Анотація:

Сучасні технології, особливо процеси сушіння, є енергозатратними. То ж, основними завданнями при розробці теплотехнології в харчовій промисловості є зменшення витрат енергоносіїв на процес зневоднення. Такі наукові розробки дадуть можливість підвищити рівень енергетичної безпеки держави та конкурентоспроможності національної економіки, зменшити залежність України від імпортованих енергоносіїв в цілому. В зв’язку із поширенням таких хвороб як серцево-судинні захворювання, рак, зміна серцевого м'язу, неправильне перетравлення їжі, послаблення репродуктивної функції основним завданням працівників харчової промисловості є максимально замінити в готових продуктах харчування синтетичні ароматизатори, барвники на натуральні. На сьогоднішній день в Україні недостатньо виробництва рослинної сировини в порошки, що дозволяють зберегти якість вихідної сировини. Сучасні способи отримання порошку зі столового буряка дають можливість зберегти бетанін на рівні 50-70 % у кінцевому продукті. Тому розробка нових методів та удосконалення існуючих технологій сушіння столового буряка з метою отримання натурального барвника є важливою та значущою. Основною сировиною, яка має високий вміст бетаніну з антиоксидантними властивостями є червоний столовий буряк. Ця культура традиційна в харчуванні населення України. Важливим акцентом при переробці методом сушіння антиоксидантної сировини є зниження енергозатрат на процес зневоднення, максимальне збереження біологічно активних речовин та зниження собівартості кінцевого продукту. Користь природних антиоксидантів полягає в тому, що вони здатні вступати в реакції з вільними радикалами, нейтралізуючи їх згубну дію на організм людини. Столовий буряк один із небагатьох культур, до складу якого входить бетанін – продукт ферментативного розпаду холіну, що відіграє важливу роль при обміні речовин в організмі людини. В даній статті висвітлено безвідходну енероефективну теплотехнологію отримання антиоксидантного буряково-томатного барвнику та насіння томатів. Завдяки використанню м’якоті та шкірки томатів, як натурального стабілізатора бетаніну та двостадійному конвективному сушінню одержуємо якісний насіннєвий матеріал та порошкоподібний натуральний продукт, який завдяки високому вмісту каротиноїдів, пектинів, клітковини, бетаніну, мікро- та мікроелементів може використовуватись в лікувально-профілактичному збалансованому харчуванні. Буряково-томатний антиоксидантний барвник покращує структуру та консистенцію виробів, додає забарвлення продуктам, збільшує їх біологічну та харчову цінність і може знайти широке застосування у виробництві лікувально-профілактичного призначення.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

17

Vovk, О. B., V. V. Voytsekhovska, O. Ya Zagoretska, L. I. Lesyk, V. Z. Pashkevych та A. V. Symak. "Алгоритм вторинного перероблення паперу в умовах природо-ресурсного господарства". Scientific Bulletin of UNFU 29, № 3 (25 квітня 2019): 114–19. http://dx.doi.org/10.15421/40290324.

Повний текст джерела

Анотація:

Сьогодні в Україні виникла життєва необхідність перероблення різних типів відходів та доведення показників такого перероблення до середніх у Європі. Це важливо і погляду економіки, екології і зору гігієни і тощо. Генерування великої кількості різних видів паперового сміття потребує формування організованого рециклінгу та підвищення його ефективності способом впровадження замкнутого циклу перероблення та повторного використання. Циркулярна економіка забезпечує максимальну ефективність кожного процесу в життєвому циклі товару або послуги та багаторазове використання відходів. Тому організований рециклінг є одним з її пріоритетних напрямів. Сьогодні використовують багато різних видів паперу, а об'єм деревинної сировини зменшується. Світове споживання паперу зросло на 400 % за останні 40 років. Зараз у світі споживається близько 300 млн т паперу на рік. У целюлозно-паперовій промисловості в усьому світі щорічно використовують близько 4 млрд дерев або 35 % від загального обсягу зрубаних дерев. Наприклад, перероблення однієї тонни газетного паперу економить близько 1 т деревини, а перероблення 1 т паперу для друку або для копіювальних пристроїв – майже 2 т деревини. З огляду на це, вкрай необхідним є розуміння основних процесів перероблення паперу та способів ефективного його запровадження на підприємствах та в організаціях. Зроблено спробу з'ясувати, окреслити основні підходи в процесі перероблення паперу як вторинної сировини та сформувати узагальнену класифікацію типів паперу, що придатний для перероблення. Визначено типи паперу, які не підлягають переробленню. Розглянуто основні етапи перероблення паперу. Визначено основні переваги та недоліки процесу перероблення паперу як вторинної сировини.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

18

Dubinina, Antonina, Tatiana Letuta та Tatiana Frolova. "АНАЛІЗ ВПЛИВУ ЛІКАРСЬКО-РОСЛИННИХ ЕКСТРАКТІВ НА МІКРОФЛОРУ БАКЛАЖАНІВ". TECHNICAL SCIENCES AND TECHNOLOGIES, № 3(17) (2019): 241–57. http://dx.doi.org/10.25140/2411-5363-2019-3(17)-241-257.

Повний текст джерела

Анотація:

Актуальність теми дослідження. З метою подовження термінів зберігання, збереження споживчих властивостей свіжих овочів застосовують різні післязбиральні засоби обробки, але кожен із цих засобів має негативні властивості різного характеру. Актуальним є пошук нових джерел антибактеріальних та протимікробних засобів обробки плодоовочевої сировини, одним з яких можуть бути екстракти з лікарсько-рослинної сировини. Постановка проблеми. Визначено, що мікробіальне псування плодів баклажанів є основною причиною втрат рослинної сировини при зберіганні, яке викликають бактерії та грибки. Аналіз останніх досліджень і публікацій. Проведено аналітичний огляд вітчизняної та зарубіжної науково-технічної літератури й патентної інформації відносно мікробіоти плодів баклажанів та дії на неї екстрактів лікарсько-рослинної сировини. Виділення недосліджених частин загальної проблеми. Пошук нових антибактеріальних засобів природного походження з властивостями екологічно безпечного для організму людини та широкого спектра дії на мікробіоту плодів баклажанів з метою подовження тривалості зберігання плодовочевої сировини. Постановка завдання. Провести аналіз сучасних методів зберігання плодовоовочевої сировини. Надати аналітичний огляд вітчизняної та зарубіжної науково-технічної літератури й патентної інформації відносно мікробіоти плодів баклажанів та дію на неї екстрактів лікарсько-рослинної сировини. Проаналізувати фунгіцидні властивості екстрактів лікарсько-рослинної сировини щодо основних природних захворювань баклажанів різних форм гнилі та антракнозу. Визначити перспективність подальшого вивчення та використання екстрактів лікарсько-рослинної сировини для обробки плодів баклажанів при зберіганні. Виклад основного матеріалу. Дослідження мікробіального псування плодів баклажанів під час зберігання та антимікробної дії на неї екстрактів лікарсько-рослинної сировини. Обґрунтування запропонованої композиції як ефективного універсального засобу для захисту під час збереження, що покриває увесь спектр поширених хвороб плодів баклажанів. Висновки відповідно до статті. Запропонована композиція для післязбирального оброблення з екстрактів лікарсько-рослинної сировини дозволяє зменшити втрати від мікробіального псування та подовження тривалості зберігання плодів баклажана.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

19

Козир, Г. Р., та Ю. В. Каріна. "ТЕХНОЛОГІЧНІ АСПЕКТИ ОТРИМАННЯ ЕКСТРАКТУ З КВІТОК ХРИЗАНТЕМИ САДОВОЇ СОРТУ ПЕКТОРАЛЬ". Medical and Clinical Chemistry, № 1 (22 травня 2021): 68–74. http://dx.doi.org/10.11603/mcch.2410-681x.2021.i1.12110.

Повний текст джерела

Анотація:

Вступ. Хронічний стрес, роздратованість та порушення сну знижують якість життя людини, послаблюють імунітет, підвищують ризик розвитку різних запальних захворювань. Тому зростає попит на лікарські засоби рослинного походження і виникає необхідність розширити їх асортимент. Іноземні джерела свідчать про перспективність використання квіток хризантеми як седативного та протисудомного засобу. Через це перспективною була розробка технології отримання екстракту з квіток хризантеми садової. Мета дослідження – вивчити вплив деяких фармацевтичних факторів на ступінь вилучення діючих речовин із квіток хризантеми садової сорту Пектораль для розробки технології отримання сухого екстракту на основі цієї рослини, який у подальшому використовуватимуть як напівпродукт у виробництві нових лікарських форм. Методи дослідження. Вивчено вплив на ступінь вилучення біологічно активних речовин таких фармацевтичних факторів, як природа екстрагенту, співвідношення вихідна сировина/екстрагент і метод екстрагування. Критеріями оцінки отриманих сухих субстанцій слугували кількісний вміст суми фенольних сполук (перерахунок на галову кислоту), кількісний вміст суми флавоноїдів (перерахунок на рутин) та кількісний вміст суми гідроксикоричних кислот (перерахунок на хлорогенову кислоту), які визначали спектрофотометричним методом на спектрофотометрі Lambda 25 Perkin Elmer. Результати й обговорення. На основі математичного планування експерименту вивчено закономірності вилучення фенольних сполук, флавоноїдів та гідроксикоричних сполук із квіток хризантеми садової сорту Пектораль залежно від концентрації використаного екстрагенту етанолу, співвідношення сировина/екстрагент і методу екстрагування. Висновок. Встановлено, що оптимальним способом отримання екстракту з квіток хризантеми садової сорту Пектораль є метод дробної мацерації 70 % етанолом при співвідношенні лікарська рослинна сировина/екстрагент 1:8.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

20

КАСЬЯНЕНКО, Геннадій, та Станіслав МАЦАК. "ТЕХНОГЕННИЙ ФЛУОР У ҐРУНТАХ ТА ВОДОЙМАХ М. СУМИ". Проблеми хімії та сталого розвитку, № 4 (19 січня 2022): 24–29. http://dx.doi.org/10.32782/pcsd-2021-4-4.

Повний текст джерела

Анотація:

Флуор відіграє важливу роль у мінералізації кісток та утворенні зубних емалей в організмах людей і тварин. Нестача флуору спричиняє проблеми зі здоров’ям, як-от карієс зубів, відсутність утворення зубної емалі та зменшення мінералізації кісток, особливо в дітей. У разі надмірного споживання флуору можуть виникнути проблеми зі здоров’ям, які однаково впливають на молодих і літніх людей. Високі концентрації флуору в організмі людини призводять до порушення метаболічних процесів, наслідком чого можуть бути скелетний чи зубний флюороз, нескелетні вияви або поєднання цих захворювань. Частота та тяжкість флюорозу залежить від концентрації флуору в повітрі, ґрунті чи воді та ступеня їх впливу на живі організми. Мета роботи полягала у визначенні впливу хімічного виробництва на вміст флуоридів у природних середовищах м. Суми. Основним техногенним джерелом надходження флуору в довкілля в регіоні дослідження є виробництво фосфатних добрив ПАТ «Сумихімпром», на якому як сировину використовують фосфорити з високим умістом сполук флуору. Методологія дослідження. Під час досліджень використано стандартні методи відбору зразків ґрунту і поверхневих вод. Аналіз умісту флуоридів у зразках здійснювали методом йон-селективної потенціометрії. Наукова новизна. Одержано результати цільових досліджень, які вказують на завищений (порівняно з гранично допустимим) уміст флуоридів як у поверхневих природних водах, так і в ґрунтах м. Суми. На прикладі Степового заповідника «Михайлівська цілина» визначено природний фоновий уміст флуоридів у ґрунтах, характерних для досліджуваного регіону. Висновки. Низький фоновий уміст флуоридів у ґрунтах регіону, наявність порівняно високого їх умісту в ґрунтах та в сніговому покриві на території, що прилягає до хімічного виробництва фосфатних добрив, свідчить про суттєвий внесок останнього до забруднення довкілля м. Суми флуоровмісними сполуками.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

21

Lysiuk, R. M., Ya M. Shliakhta, V. Ya Shliakhta, R. Ye Darmohray та I. V. Koval. "Листя видів роду ліщина як джерела цінної рослинної сировини". Scientific Bulletin of UNFU 28, № 8 (25 жовтня 2018): 51–55. http://dx.doi.org/10.15421/40280810.

Повний текст джерела

Анотація:

Досліджено перспективну рослинну субстанцію – листя ліщини, яке є важливим джерелом фенольних сполук і таксанів та має значний ресурсний потенціал в Україні. Екстракти природних антиоксидантів, отриманих із супутньої сировини плодів фундука, можна використовувати як нутріцевтики, харчові добавки, фармацевтичні або косметичні субстанції; таксол і таксани є відомими протираковими сполуками. Серед близько 10 видів роду Ліщина, інтродукованих у ботанічних садах та дендрологічних парках України, тільки два виявилися перспективними як у ботанічному, так і у фармацевтичному аспектах. Наведено наукові дані щодо ресурсних і морфо-біологічних характеристик ліщини звичайної та деревовидної, їх хімічного складу, фармакологічної активності; оцінено актуальний стан й перспективи медичного застосування. Проведено порівняльний аналіз еколого-фітоценотичних особливостей ліщини звичайної та ліщини деревовидної, актуального стану і перспектив інтродукції цих видів в Україні. Представлені наукові дані щодо багатого хімічного складу та фармакологічної активності листя ліщини свідчать про перспективність подальших досліджень цього виду лікарської рослинної сировини та можна їх використати для оптимізації їх застосування у разі серцево-судинних, гастроентерологічних та урологічних захворювань та опрацювання критеріїв стандартизації для цих рослинних субстанцій.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

22

Korotkova, T. M., та N. G. Solomakha. "Особливості природного заростання техногенних екотопів на відвалах розкривних порід Новотроїцького родовища флюсової сировини". Forestry and Forest Melioration, № 137 (28 квітня 2021): 41–50. http://dx.doi.org/10.33220/1026-3365.137.2020.41.

Повний текст джерела

Анотація:

На прикладі техногенних екотопів приватного акціонерного товариства «Новотроїцьке рудоуправління» (ПАТ «Новотроїцьке РУ») Донецької області досліджено особливості процесу природного заростання відвалів розкривних порід деревно-чагарниковою рослинністю. Виявлено закономірності процесів сильватизації (природного заростання), охарактеризовано їхній перебіг і перелік видів, які здатні до саморозселення в умовах територій, порушених гірничовидобувною промисловістю. Таксономічний список нараховує понад 40 видів аборигенної й інтродукованої флори, серед яких найпоширенішими є робінія звичайна (Robinia pseudoacacia L.), маслинка вузьколиста (Elaeagnus angustifolia L.), абрикос звичайний (Armeniaca vulgaris Lam.), клен ясенелистий (Acer negundo L.), вишня магалебська (Cerasus mahaleb (L.) Mill.), терен (Prunus spinosa L)., оцтове дерево (Rhus typhina L.), свидина кров’яна (Swida sangunea (L.) Opiz), скумпія звичайна (Соtinus coggygria Scop.), шипшина собача (Rosa canina L.), дереза звичайна (Lycium barbarum L.), жимолость татарська (Lonicera tatarica L.). Ключові слова: рекультивація, природне заростання, деревна рослинність, чагарникова рослинність.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

23

Kryzhova, Yu P., I. I. Shevchenko, M. A. Morozova та S. V. Kovalenko. "Розробка нових продуктів для профілактики дефіциту кальцію". Scientific Messenger of LNU of Veterinary Medicine and Biotechnologies 19, № 80 (15 жовтня 2017): 48–51. http://dx.doi.org/10.15421/nvlvet8010.

Повний текст джерела

Анотація:

Технологія виготовлення напівфабрикатів, збагачених природним кальцієм, що міститься в шкаралупі курячих яєць, може зайняти досить вагоме місце в асортиментному ряді продуктів профілактичного спрямування, оскільки передбачає профілактику дефіциту кальцію. Ця проблема досить гостро постає в нинішній час, оскільки значний дефіцит кальцію є близько у 90% населення України, що призводить до розвитку великої кількості різноманітних захворювань. Наукові дані свідчать, що споживання адекватної кількості кальцію або багатих кальцієм харчових продуктів (молока та інших молочних продуктів) сприяє набору пікової маси кісткової тканини у віці до 30 років. При цьому сповільнюється вікова втрата кісткової тканини і зменшується ризик переломів у більш пізньому віці. На сьогодні дефіцит кальцію рекомендується поповнювати медикаментозно. Проте, кращим вважається кальцій, який організм засвоює з харчових продуктах, так як він має більший відсоток засвоювання в порівнянні з медичними препаратами. Основна роль функціональних продуктів полягає в корегуванні раціону для забезпечення організму дефіцитними макро- та мікроелементами. Для забезпечення достатнього рівня надходження кальцію в організм були розроблені напівфабрикати, збалансовані за фізико-хімічними, структурно-механічними та органолептичними показниками з підвищеним вмістом кальцію. Як джерело кальцію використовували яєчну шкаралупу, яка має високий вміст мінеральної речовини, подібної до речовини кісток та зубів, що робить її доступною в біологічному плані для людського організму. В основі розробки рецептури було визначення оптимальної кількості порошку з подрібненої шкаралупи, який вносився до рецептури, та не впливав на органолептичні показники готового продукту – 1% на 100% сировини. Дослідження яєчної шкаралупи курячих яєць на вміст стронцію та цезію показали, що їх вміст становить 0,1–0,3 Бк/кг що не перевищує допустимої дози – 0,5 Бк/кг, та підтверджує безпечність її використання. Як основна сировина була використана свинина та м’ясо куряче. Для підвищення біологічної доступності та засвоюваності кальцію до рецептури додавали вітамін D3 та лимонний сік, в результаті реакції утворювався цитрат кальцію – біодоступна форма кальцію, яка досить легко засвоюється організмом.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

24

Цвијић, Ранко. "КОНЦЕСИЈЕ У ФУНКЦИЈИ РЕПРОДУКЦИЈЕ МИНЕРАЛНО СИРОВИНСКЕ БАЗЕ РЕПУБЛИКЕ СРПСКЕ". СВАРОГ 1, № 4 (1 січня 2012): 219. http://dx.doi.org/10.7251/svr1204219c.

Повний текст джерела

Анотація:

Разноврсна и економски значајна, у току протеклих деценија истраживањем и експлоатацијом у знатној мјери доказана, минерално сировинска база Републике Српске, може се користити само на основу прецизно разрађеног система концесија. Транзиција у тржишну привреду у минералној економији путем концесијa и концесионарства омогућујe успјешан и перманентан развој минерално сировинског комплекса Р. Српске. Систем концесија у овој области нема алтернативе и у минералној економији Српске нико не би смио да истражујеи експлоатише природна богатства ако му није одобрена одговарајућа концесија.У раду су презентовани стaње и проблеми концесионе политике у минерално-сиpовинском комплексу Републике Српcкe и приједлози за унапређење.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

25

Vovk, V. V., та M. Z. Paska. "ПЕРСПЕКТИВИ СТВОРЕННЯ НОВИХ ВИДІВ МАЙОНЕЗНИХ ПРОДУКТІВ, ЗБАГАЧЕНИХ ПРОДУКТАМИ БДЖІЛЬНИЦТВА". Scientific Messenger of LNU of Veterinary Medicine and Biotechnologies 18, № 2 (10 вересня 2016): 27–31. http://dx.doi.org/10.15421/nvlvet6805.

Повний текст джерела

Анотація:

В реаліях сьогодення, як ніколи гостро, стоїть проблема виробництва нових видів харчових продуктів. Продуктів, які безпосередньо призначені людям різних вікових груп та, водночас, мають збалансований склад підвищеної харчової та біологічної цінності, яка відповідає потребам організму. В основу наших досліджень покладено завдання оптимізації рецептури майонезу за рахунок додавання продуктів бджільництва. Багатокомпонентний склад і структура майонезів дає широкі можливості для збагачення їх всіма видами функціональних інгредієнтів. Такий продукт бджільництва, як бджолине обніжжя (пилок), являє собою збалансований природою, вітамінно-мінеральний, енергетичний комплекс. Він є практично найбагатшим джерелом вітамінів групи А, E, C, D, PP, K, має у своєму складі калій, залізо, мідь, кобальт, кальцій, фосфор, магній, цинк, марганець, хром, йод. Клінічні тести бджолиного обніжжя (квіткового пилку), дозволили переконатися в його широкій і багатогранній дії на організм як здорової так і хворої людини. Квітковий пилок добре поєднується з молочними продуктами за рахунок свого кольору, підібраного для внесення, надає красивий, ніжний відтінок і пряно-медовий смак, що при правильно підібраній рецептурі позитивно впливає на органолептичні показники готового продукту. Маслянка – вторинна молочна сировина, яку отримують при виробництві вершкового масла різними способами виробництва. Вона є високоякісною дієтичною молочною сировиною, що зумовлює її використання тільки для виробництва харчових продуктів. На відміну від знежиреного молока маслянка містить білки оболонок жирових кульок, які є комплексом білків і ферментів. Ці білки характеризуються високим вмістом сірковмісних амінокислот-метіоніну цистину і цистеїну, які мають виражені протисклеротичні властивості. У процесі виробництва майонезу основним обладнанням технологічної лінії є гомогенізатори, які повинні забезпечувати створення гомогенних, тонкодисперсних емульсій із заданим розміром частинок. Використання вакуум виробничої установки Fryma Koruma MaxxD, дозволяє отримувати якісні майонезні продукти при менших енергетичних затратах.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

26

Vivcharuk, L. D., та M. E. Haydukevych. "ШКІЛЬНІ ЛІСНИЦТВА ІВАНО-ФРАНКІВЩИНИ". Scientific Bulletin of UNFU 25, № 10 (29 грудня 2015): 356–62. http://dx.doi.org/10.15421/40251054.

Повний текст джерела

Анотація:

Досліджено організацію, становлення та функціонування на теренах Івано-Франківщини шкільних лісництв – особливої форми природоохоронної діяльності учнівських об'єднань, які виникли у другій половині 60-х років ХХ ст. Сьогодні таких лісництв в області нараховується 28. Результати їх роботи – це сотні гектарів лісів, посаджених юними охоронцями природи, численні дендропарки, тонни лікарської сировини тощо. Юні лісівники, члени шкільних лісництв – це справжні патріоти рідної землі, які активно сприяють збереженню, відтворенню та примноженню лісових ресурсів краю.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

27

Ivanova, T. M., Y. V. Goshovska, I. Y. Ohhi, L. V. Peshuk, M. S. Romanenko, R. A. Fedichkina та I. M. Shapoval. "Дослідження м’ясного продукту з додаванням кверцетинвмісної сировини в середовищі in vivo". Scientific Messenger of LNU of Veterinary Medicine and Biotechnologies 19, № 80 (4 жовтня 2017): 43–47. http://dx.doi.org/10.15421/nvlvet8009.

Повний текст джерела

Анотація:

Метою роботи було дослідження антиоксидантів природного походження, які не поступаються за ефективністю синтетичним аналогам. Природні антиоксиданти на відміну від хімічно синтезованих не проявляють негативного побічного впливу на організм людини, поліпшуючи якісні характеристики продукту; мають низьку токсичність і позитивно впливають на фізіологічні процеси людського організму, підвищуючи його резистентність. Для поставленої мети попередньо було проведено підбір антиоксидантів природного походження; удосконалено технологію м’ясних продуктів; проведено ряд досліджень в середовищі in vivo. Як джерело речовин з антиокиснюючими характеристиками вибрано лушпиння цибулі, яке містить потужний антиосидант флаваноїд кверцетин. Робота була присвячена дослідженню впливу екстракту лушпиння цибулі в композиті з м’ясним продуктом на ряд фізіологічних і біохімічних параметрів в експериментальній моделі стану, наближеного до метаболічного синдрому, у тварин з генетично детермінованою артеріальної гіпертензією. Вивчали показники вмісту глюкози в крові та показники зміни температури і маси тіла щурів в процесі згодовування удосконаленим м’ясним продуктом. Вимірювання рівнів глюкози в артеріальній крові щурів показали двократне (на 59%, Р < 0,01) збільшення вмісту глюкози у спонтанногіпертензивних щурів. Додавання фруктози до питної води збільшило вміст глюкози всього на 5%. Годування щурів м’ясним продуктом із вмістом кверцетину не знизило рівень глюкози. Однак годування тварин, що утримувались на фруктозі, м’ясним продуктом з екстрактом лушпиння цибулі знизило рівень глюкози на 14%. Показники зміни маси і температури тіла білих щурів самців при вживанні м’ясного продукту з екстрактом лушпиння цибулі, кверцетином, порівняно з контрольними групами показали, що процент виживання склав 100%. Заміри маси і температури показали таке: в контрольній групі зі звичайним кормом щурі майже не набрали ваги, але температура наприкінці дослідження знизилась; найбільше маси набрали щурі, в раціон яких додаткового було включено м’ясний продукт з кверцетином. Температура залишилась в межах норми лише у групах, які з’їдали м’ясний продукт з екстрактом лушпиння цибулі чи кверцетину.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

28

Mandziuk, Igor A., та Kateryna O. Prisyazhna. "Змащувальні матеріали технічного призначення на основі відновлювальної сировини. Повідомлення 1. Дослідження властивостей ацилгліцеридів природних жирів". Вісник Дніпропетровського університету. Серія Хімія 23, № 2 (17 березня 2016): 32. http://dx.doi.org/10.15421/081516.

Повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

29

Parashchuk, E. A., S. M. Marchyshyn, M. V. Kyryliv та I. R. Bekus. "ВМІСТ КИСЛОТ ГІДРОКСИКОРИЧНИХ У ТРАВІ ТА КОРЕНЕВИЩАХ І КОРЕНЯХ БЕДРИНЦЮ ЛОМИКАМЕНЕВОГО (PIMPINELLA SAXIFRAGA L.)". Medical and Clinical Chemistry, № 3 (8 листопада 2018): 90–95. http://dx.doi.org/10.11603/mcch.2410-681x.2018.v0.i3.9571.

Повний текст джерела

Анотація:

Вступ. Бедринець ломикаменевий (Pimpinella saxifraga L.) з родини селерові (Apiaceae) здавна у народній медицині застосовують як відхаркувальний, сечогінний, протизапальний, седативний, болетамувальний засіб. Його рекомендують при катарі дихальних шляхів, трахеїті, бронхіті, пневмонії, ларингіті, астмі, коклюші, водянці, сольових діатезах, захворюваннях печінки, атонії кишечника, хронічному гастриті зі зниженою кислотністю, подагрі, набряках та метеоризмі. З лікувальною метою використовують в основному кореневища і корені рослини. Відомо близько 200 видів роду Бедринець (Pimpinella L.), поширених в Азії, Європі й Африці. В Україні зустрічаються 5 видів; найпоширенішим є бедринець ломикаменевий. Мета дослідження – встановити наявність і визначити кількісний вміст кислот гідроксикоричних у траві та підземних органах бедринцю ломикаменевого. Методи дослідження. Для виявлення кислот гідроксикоричних використовували спиртово-водну витяжку. Реакція з 1 % розчином ферум (ІІІ) хлориду (поява зелено-сірого забарвлення) свідчила про наявність у досліджуваній витяжці сполук фенольної природи. Кількісне визначення кислот гідроксикоричних у досліджуваних об’єктах ґрунтується на спектрофотометричному методі. Якісний склад і кількісний вміст індивідуальних кислот гідроксикоричних у траві та підземних органах бедринцю ломикаменевого досліджували методом високоефективної рідинної хроматографії на хроматографі Agilent 1200 3 D LC System Technologies (США). Результати й обговорення. Кількісний вміст суми кислот гідроксикоричних у траві бедринцю ломикаменевого становив (4,68±0,05) %, в підземних органах – (1,52±0,03) %. Методом високоефективної рідинної хроматографії в досліджуваних об’єктах рослини виявлено й ідентифіковано кислоти хлорогенову і розмаринову та встановлено їх кількісний вміст. У траві й підземних органах бедринцю ломикаменевого в основному домінує кислота хлорогенова, вміст якої становив 3,13 і 0,11 % відповідно. У траві рослини міститься 0,34 % кислоти розмаринової. Висновки. Встановлено наявність і визначено кількісний вміст кислот гідроксикоричних у траві та підземних органах бедринцю ломикаменевого, який становив (4,68±0,05) і (1,52±0,03) % відповідно. Методом високоефективної рідинної хроматографії в досліджуваній сировині рослини виявлено індивідуальні кислоти гідроксикоричні – хлорогенову і розмаринову, визначено їх кількісний вміст. У траві й підземних органах бедринцю ломикаменевого домінує кислота хлорогенова, вміст якої становив 3,13 і 0,34 % відповідно, тому її можна рекомендувати для стандартизації сировини.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

30

Панасюк, С. Г., та І. В. Тараймович. "ІННОВАЦІЙНА ТЕХНОЛОГІЯ ПЕРЕРОБЛЕННЯ ОВОЧІВ ТА ФРУКТІВ ДЛЯ КРАФТОВИХ АГРОВИРОБНИЦТВ". СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКІ МАШИНИ, № 46 (29 травня 2021): 85–92. http://dx.doi.org/10.36910/acm.vi46.495.

Повний текст джерела

Анотація:

Використання природних біологічно активних інгредієнтів у виробництві харчових продуктів дозволяє забезпечити організм людини енергетичним матеріалом та підвищити його опірність несприятливому впливу навколишнього середовища. В Україні розвиваються крафтові виробництва із перероблення рослинної сировини та створення на її основі нових оздоровчих та функціональних продуктів. Одним із інноваційних харчових продуктів є фруктово-овочеві чипси, які мають високі смакові якості та дієтичні властивості. Відомі технології виробництва овочево-фруктових чипсів, які передбачають технологічні операції інспектування, миття, очищення овочів та фруктів, нарізування їх на пластинки, паротермічне оброблювання, сушіння, охолодження та фасування. На основі аналізу відомих технологій виробництва овочево-фруктових чипсів запропоновано технологію, яка дозволяє отримати інноваційний продукт, а саме багатошарові овочево-фруктові чипси, збагачені харчовими волокнами. До складу овочево-фруктових чипсів вводиться лляне насіння, яке є як джерелом білку, так і замінних і незамінних амінокислот. Поліненасичені жирні кислоти Омега-3, Омега-6, Омега-9, що входять до складу насіння льону, сприяють регулюванню біохімічних процесів в організмі людини. У статті подано опис технологічного процесу виробництва багатошарових овочево-фруктових чипсів із місцевої органічної сировини та його режими. Запропонована технології дозволить ефективно переробляти урожай органічних фруктів та овочів агровиробникам.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

31

Шапар, Раїса, та Олена Гусарова. "ОБҐРУНТУВАННЯ ТЕПЛОВОЛОГІСНИХ СТАДІЙНИХ РЕЖИМІВ СУШІННЯ ПЕКТИНОВМІСНОЇ АЙВИ". ГРААЛЬ НАУКИ, № 2-3 (8 квітня 2021): 246–50. http://dx.doi.org/10.36074/grail-of-science.02.04.2021.050.

Повний текст джерела

Анотація:

З метою інтенсифікації процесу сушіння під час одержання чипсів, базуючись на узагальненні результатів досліджень, встановлено оптимальні умови паротермічної обробки пектиновмісних плодів айви. Обробка стабілізує колір, інактивує ферментну систему, збільшує клітинну проникність та інтенсифікує тепломасообмін під час сушіння. Необхідний ефект обробки досягається за температури матеріалу 75…88 °C з витримкою 30...120 с. Побудовано кінетичні закономірності конвективного сушіння паротермічно оброблених зразків айви завтовшки 1...4 мм та розроблено енергоефективні двостадійні режими відповідно до яких на першій стадії зневоднення температура теплоносія дорівнює 65…95 °C, на другій – 55…60 °C. Температура матеріалу впродовж сушіння не перевищує 50…55 ºС завдяки чому забезпечується високий ступінь збереження пектинових речовин й інших природних властивостей сировини.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

32

Федько, Р. М., М. О. Антонець, О. А. Антонець та О. М. Віблий. "БІОЛОГІЧНІ ТА ЕКОЛОГІЧНІ ОСОБЛИВОСТІ SAMBUCUS NIGRA В УМОВАХ ЛІВОБЕРЕЖНОГО ПРИДНІПРОВ’Я". Вісник Полтавської державної аграрної академії, № 4 (31 грудня 2021): 154–61. http://dx.doi.org/10.31210/visnyk2021.04.19.

Повний текст джерела

Анотація:

Введення в культуру малопоширених плодово-ягідних рослин пов’язане із необхідністю підвищення лікувально-дієтичних якостей продукції садівництва. Нетрадиційні плодові рослини містять велику кількість біологічно активних речовин з антиоксидантною активністю. Це актуально у часи пандемії COVID-19. Серед таких рослин у лікарському рослинництві України стратегічне значення має розповсюдження бузини чорної. Білі та запашні квіти бузини, молоді пагони, свіже листя, ягоди широко застосовуються у фітомедицині. У природніх умовах ця рослина відома як чагарниковий вид. Тому її варто розглядати як перспективну культуру у формуванні полезахисних лісових насаджень. Метою досліджень є вивчення біологічних та екологічних особливостей модельних зразків бузини чорної у природних умовах Лівобережного Придніпров’я. Дослідження проводилися у 2021 році на території дендропарку Дослідної станції лікарських рослин Інституту агроекології і природокористування Національної академії аграрних наук України. Серед загальної кількості рослин було обрано п’ять модельних зразків 5–6-річного віку, що розпочали інтенсивно генерувати та зростають в різних умовах освітлення. Для збору сировини бузини чорної важливим чинником є її фізична доступність. Тому було проведене оцінювання біологічної та технологічної урожайності суцвіть та плодів. Для цього крона була умовно поділена на три технологічні яруси. Отже, було встановлено вплив освітлення на морфологічні ознаки і продуктивність модельних рослин 5-6 річного віку. Перший і другий модельні зразки бузини при освітленні 90000–130000 лк мали найкращі показники по висоті рослин, діаметру проекції крони і за продуктивністю. Вивчаючи динаміку формування генеративних органів у межах технічних ярусів за період квітування і зав’язування плодів, зазначено найбільшу кількість сформованих суцвіть на другому і третьому технологічних ярусах серед усіх модельних зразків. При цьому найбільша кількість суцвіть і суплідь сформувалася у першого і другого модельних зразків. Для аналітичної селекції пропонуються рослини, що зростають на освітлених місцях і мають високі показники щодо формування генеративних органів. Цей вихідний матеріал бузини чорної можна рекомендувати для насіннєвого та вегетативного розмноження.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

33

Ivanchenko, A. V., and K. Ye Khavikova. "Complex Purification of Industrial Phenolic Wastewater by Using Adsorbents from Natural Raw Materials." Visnyk of Vinnytsia Politechnical Institute 143, no. 2 (2019): 27–34. http://dx.doi.org/10.31649/1997-9266-2019-143-2-27-34.

Повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

34

Editor, Editor. "ДОСЛІДЖЕННЯ ПРОЦЕСІВ ЗБИРАННЯ ЛЬОНУ ОЛІЙНОГО З ВИКОРИСТАННЯМ СТЕБЛОВОЇ ЧАСТИНИ ВРОЖАЮ". Товарознавчий вісник 1, № 12 (29 листопада 2019): 282–95. http://dx.doi.org/10.36910/6775-2310-5283-2019-12-28.

Повний текст джерела

Анотація:

Мета. Встановити можливість використання стеблової частини врожаю льонуолійного, вирощеного в природно-кліматичних умовах Західного Полісся для підвищенняефективності і екологічної безпечності її утилізації.Методика. Для досліджень використовували аналітичні та розрахункові методи.Значення показників отримані експериментально з допомогою сучасних вимірювальнихзасобів відповідно до діючих нормативно-технічних документів.Результати. В статті представлені основні результати теоретикоекспериментальних досліджень процесів збирання та переробки стеблової частиниврожаю льону олійного. Запропоновано алгоритм, що описує технологічний процесзбирання льону олійного з врахуванням фази його стиглості та погодних умов, яківпливають на вибір способу збирання та подальшого використання стеблової частиниврожаю.При науковому підході льон олійний вважається культурою безвідходноговиробництва, але для території Західного Полісся перешкодою в широкому поширеннільону олійного став високий стеблестій, який може досягати одного метра у довжині.Технології виробництва льону олійного в умовах Західного Полісся недосконалі, такожпотребують модернізації операції збирання з метою використання всього потенціалурослини. Основна проблема, яка на сьогоднішній день не вирішена, - спалювання стебловоїчастини врожаю. Для збереження вирощеного врожаю, запропонована технологіязбирання льону з урахуванням фази зрілості і переробки стебел для подальшоговилежування в тресту або виготовлення паливних матеріалів з використаннямзернозбирального комбайна вдосконаленої конструкції.Оцінка споживчих властивостей волокна льону олійного вказує на значний йогопотенціал, як сировини для текстильної промисловості. Однак, складності, що виникаютьпри вилежуванні стебел в тресту, вимагають пошуку нових напрямків використанняволокнистої маси, яка формується в процесі збору льону олійного зернозбиральнимкомбайном. Відповідно до погодних умов збору і первинної переробки в поточному сезоні і в умовах Західного Полісся зі стебел льону олійного можна отримувати якісне короткенеорієнтоване волокно або паливні матеріали циліндричної форми. Для обох випадківобов'язкова операція руйнування стебел.Наукова новизна. Запропоновано адаптовану до природно-кліматичних умовЗахідного Полісся технологію комплексної переробки біологічного потенціалу льонуолійного та льону-довгунцю для отримання товарів різного функціонального призначення.Практична значимість. Запропонована технологія дозволить підвищитиефективність використання льону олійного в умовах Західного Полісся і задовільнитьекологічні вимоги

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

35

Ліннік А.Ю., Семенів І.І. та Кирик О.М. "ГИЧКООЧИСНИЙ ПРИСТРІЙ. КОНСТРУКЦІЯ ТА КІНЕМАТИКА РУХУ". Перспективні технології та прилади, № 17 (24 грудня 2020): 79–85. http://dx.doi.org/10.36910/6775-2313-5352-2020-17-12.

Повний текст джерела

Анотація:

Природний потенціал сільськогосподарських угідь України дозволяє стати лідером по виробництві цукру в Європі. Проте, для успішного виходу на європейські ринки необхідно забезпечити конкурентоспроможність виготовленої продукції, що можна досягти різними шляхами, зокрема: підвищення якості сировини, зниження затрат праці та енергоємності процесів виробництва. Проведено аналіз класичних технологій очищення голівок коренеплодів та їх збирання, вплив різних конструктивних схем очищувальних пристроїв на чистоту голівки та цілісність тіла кореня з урахуванням енерговитрат на процес. Досліджено проблему удосконалення існуючих та винайдення нових конструкцій гичкоочисних машин з урахуванням фізико-механічних властивостей тіл контакту очисник-коренеплід, якість роботи яких задовільнила б агротехнічні вимоги. У статті запропоновано нову конструкцію пристрою для зрізування гички та очищення головок коренеплодів цукрових буряків в якій поєднано два технологічних процеси – зрізування гички та послідуюче доочищення поверхні голівки коренеплоду жорсткою поверхнею диска та еластичними бичами за умови копіюванні висоти росту кожного коренеплоду. Результатом дослідження є визначенні перспективи вдосконалення технології очищення гички цукрових буряків,запропоновано нову конструкцію очисної машини комбінованої дії.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

36

В. Курсир, Галина, Валентина Г. Захарчук, Олена В. Севастьянова, Людмила М. Филипенко та Ксенія І. Мазуренко. "ВИДІЛЕННЯ ЛІЗОЦИМУ ЧОРНОМОРСЬКОЇ МІДІЇ MYTILUS GALLOPROVINCIALIS". Journal of Chemistry and Technologies 29, № 3 (27 жовтня 2021): 410–16. http://dx.doi.org/10.15421/jchemtech.v29i3.223378.

Повний текст джерела

Анотація:

Аналітичний огляд показав перспективність використання лізоциму як цінного природного антибактеріального препарату. Експериментальний моніторинг природних джерел препаратів з антибактеріальною активністю виявив доцільність використання вторинної сировини з водних ресурсів чорноморського басейну, отриманого в процесі переробці мідій. Проведено виділення і хроматографічне очищення ферментного препарату лізоциму. Визначено, що тільки зразки, елюйовані 0.6 М розчином NaСl в 0.02 М ацетатному буфері, pH 5.0, виявляють літичну активність. Фракція з літичною активністю склала 54 см3 при елююванні 0.6 М розчином NaCl в 0.02 М ацетатному буфері, pH 5.0. Лізоцим, досліджений за результатами гель-електрофорезу в 15 % ПААГ з використанням калібрувальної кривої, характеризується молекулярною масою 18 кДа, що підтверджує його приналежність до низькомолекулярних білків. Отримано препарат лізоциму з соку чорноморських мідій з питомою активністю 206 од / мг, молекулярна маса якого становить 18 кДа, ступінь очищення – 946.6. Досліджено антибактеріальну активність отриманого препарату лізоциму до збудників харчових отруєнь і псування харчових продуктів. Отримані результати дозволяють прогнозувати перспективи використання мідій як джерела високоактивного лізоциму.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

37

О. А. МЕЛЬНИК, М. Д. МЕЛЬНИЧУК та В. П. КАШИЦЬКИЙ. "ОТРИМАННЯ МІКРОВОЛОКОН ЦЕЛЮЛОЗИ З ТРЕСТИ ТЕХНІЧНОЇ КОНОПЛІ ТА ЛЬОНУ". Товарознавчий вісник 1, № 15 (19 лютого 2022): 317–27. http://dx.doi.org/10.36910/6775-2310-5283-2022-15-28.

Повний текст джерела

Анотація:

Мета. Визначити оптимальний метод отримання мікроцелюлози з трести технічної коноплі та льону. Результати. Останніми роками дослідження матеріалів, отриманих з відновлюваних природних джерел, помітно зросли. Прикладами таких матеріалів є композити на основі желатину, декстрину, полілактиду, пектину та казеїну. Як наслідок, постійно вдосконалюються знання щодо функціональних характеристик нові матеріалів та сфери застосування таких природних полімерів. Покращення властивостей композитів можна досягнути одержанням біокомпозиційних матеріалів армуванням природними волокнами. Відомі дослідження, присвячені розробці таких матеріалів, зокрема можливість формування кополімеру казеїну та метилцелюлози і одержання плівок. Відповідно, метою нашої роботи стала розробка методики отримання біорозкладнихмікроволокон. Для досягнення мети було поставлено такі завдання: отримати мікроцелюлозуз трести технічної коноплі, дослідити структуру та хімічний склад. У роботі було визначено методику отримання мікроцелюлози з рослинної сировини. Визначено оптимальний вміст хімічних реагентів та режими обробки. Вихід целюлози становив: 30% -для волокон технічної коноплі, далі «целюлоза-1» ; 35% - льон-довгунець (волокно льняне, довге з трести довгого мочіння), далі «целюлоза-2»; та 40% - волокон конопляних з трести росяного мочіння весняного періоду збирання, далі «целюлоза-3». Встановлено, що EDS не є оптимальною методикою перевірки хімічного складу. Доцільно проводити додатковий аналіз органічних сполук методом інфрачервоної спектроскопії FTIR. Дослідження хімічного складу показало, що зразки мікроцелюлози не містять в своєму складі жодних шкідливих для навколишнього середовища компонентів та важких металів. Відповідно наповнювач є екобезпечним і може застосовуватися для виробництва біокомпозитів, наприклад, для виробництва харчової тари. В подальшому заплановано дослідження механічних та технологічних властивостей целюлози із трести волокон коноплі та льону.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

38

Vorobyova, Victoria, Anastasia Shakyn, Inna Trus, Volodymyr Tkachuk, Olena Serdiuk та Olena Chygyrynets’. "ВИВЧЕННЯ КОМПОНЕНТНОГО СКЛАДУ ТА ПРОТИКОРОЗІЙНОЇ ЕФЕКТИВНОСТІ ПРОДУКТІВ ПЕРЕРОБКИ АБРИКОСА (Prunus armeniaca L.)". TECHNICAL SCIENCES AND TECHNOLOG IES, № 3(13) (2018): 240–50. http://dx.doi.org/10.25140/2411-5363-2018-3(13)-240-250.

Повний текст джерела

Анотація:

Актуальність теми дослідження. Проблема погіршення екологічної ситуації стає все більш актуальною. Тому пріоритетним напрямком є використання екологічно чистих продуктів. Постановка проблеми. На сьогодні недостатньо наукової інформації про компонентний склад різних рослин, тому необхідно знайти нові джерела для виділення природних активних сполук та отримання різних продуктів. Аналіз останніх досліджень і публікацій. Були розглянуті останні публікації у відкритому доступі, включаючи літературу про поліфенольний склад абрикосових побічних продуктів, отриманих шляхом екстракції водою. Виділення недосліджених частин загальної проблеми. Інформація про компонентний склад спиртового екстракту абрикосових вичавків є дуже обмеженою. Постановка завдання. Вивчення комплексної характеристики компонентних профілів екстракту абрикосових вичавків (Prunus armeniaca L.) залежно від використовуваних систем розчинників. Інгібуюча ефективність рослинного екстракту не досліджена. Виклад основного матеріалу. Вивчено комплексну характеристику компонентних профілів екстракту абрикосових вичавків (Prunus armeniaca L.) залежно від використовуваних систем розчинників. Отримано екстракти пропан-2-оломта сумішшю силікону і пропан-2-ол абрикосових вичавків характеризуються методами ІЧ, УФ-спектроскопією та газовоюхромато-мас-спектрометрією (GС/MS). Показано, що значно різні класи сполук та їх кількість були екстраговані різними системами розчинників. Різні розчинники повинні бути використані для вивчення характеристик різних композицій активних сполук у різних хімічних технологіях. Найбільш ефективним розчинником для сумарних екстракційних сполук з абрикосових вичавків була суміш пропан-2-ол та D5. Підтверджено наявність альдегідів та терпових спиртів у екстрактах абрикосових вичавків. Екстракт вичавків абрикоса досліджено як новий екологічно безпечний леткий інгібітор атмосферної корозії сталі. Протикорозійні властивості оцінено масометричним методом. Висновки відповідно до статті. Відходи абрикоса (Prunus armeniaca L.) є перспективними для його подальшого вивчення та використання сировини як джерела біологічних активних речовин у розробці нових функціональних продуктів. Це попереднє дослідження дає уявлення про ізоляцію основних активних компонентів, присутніх у вичавках абрикоса, а також сприяє розробці біологічно активних сполук із сировини.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

39

Ukrainets, A., V. Pasichnyi, D. Shvedyuk та Y. Matsuk. "Дослідження здатності до протеолізу м’ясних січених напівфабрикатів функціонального призначення". Scientific Messenger of LNU of Veterinary Medicine and Biotechnologies 19, № 75 (5 лютого 2017): 129–33. http://dx.doi.org/10.15421/nvlvet7526.

Повний текст джерела

Анотація:

Розроблено модельні рецептури м’ясних січених напівфабрикатів функціонального призначення із застосуванням м’яса курчат бройлерів, білкової емульсії на основі білків свинячої шкурки та сухої молочної сироватки, клітковини пшеничної гідратованої, концентрату зеленої маси подорожника та двох видів модифікованих жирів рослинного походження. Досліджено вплив внесення у рецептуру січених напівфабрикатів з м’яса птиці модифікованих жирів різного складу, рослинної сировини та клітковини гідратованої на здатність до протеолізу залежно від рецептурних співвідношень наведених компонентів. Здатність до протеолізу досліджена за допомогою ферментативного гідролізу під дію ферментів пепсину і трипсину в системі in vitro. При проведенні ферментативного гідролізу проаналізовано зразки, що містили в рецептурах білково-жирову емульсію на основі білків свинячої шкурки та сухої молочної сироватки із застосуванням двох видів модифікованих жирів, що містять відповідно ріпакову та пальмову олії як основний складовий компонент. Як контрольну групу прийнято зразки, що відрізнялись відсутністю рослинної сировини (концентрату зеленої маси подорожника) у рецептурі, а також зразки із внесенням білкової емульсії без застосування жиру. Як дослідні зразки представлено зразки модельних січених м’ясних напівфабрикатів із вмістом білково-жирової емульсії на основі білків свинячої шкурки та модифікованих жирів 22,5% з однаковим рівнем внесення гідратованої пшеничної клітковини та концентрату зеленої маси подорожника (18 і 2% відповідно). В ході проведених досліджень вимірювали рівень накопичення продуктів протеолізу у відібраних пробах гідролізату паралельно за двома методиками. Для фіксування гідролізу незамінних амінокислот використовували визначення вмісту тирозину за методом Лоурі. Для визначення загальної частки речовин пептидної та білкової природи у гідролізаті використовували біуретовий метод. За результатами досліджень встановлено, що у контрольних зразках на першій (пепсиновій) стадії протеолізу накопичується більше пептидних сполук, проте мало тирозину. У модельній групі зразків зафіксовано стабільну швидкість накопичення тирозину та перевищення кінцевого вмісту усіх пептидних сполук по завершенню повного циклу протеолізу.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

40

Zagurska-Antoniuk, V. F. "Геополітичні трансформації та мілітарні виклики у сучасному глобалізованому світі". Grani 18, № 3 (23 лютого 2015): 35–39. http://dx.doi.org/10.15421/1715055.

Повний текст джерела

Анотація:

У статті здійснюється аналіз ґеополітичного розвитку в глобалізованих сучасних системах. Глобальні проблеми мають планетарний характер – стосуються інтересів усіх народів світу, загрожують деградацією й загибеллю усього людства, потребують невідкладних рішень та вимагають колективних зусиль, спільних дій усіх народів. Розглядається низка проблем у взаємовідносинах між суспільствами і пропонуються реальні шляхи їх вирішення. Частина з них пов’язана із взаємовідносинами всередині світового співтовариства: запобігання ядерному конфлікту, подолання відсталості країн, що розвиваються, частина ж є відображенням кризи у взаємовідносинах між суспільством і природою (демографічна, продовольча, ресурсна, екологічна, енергетична тощо). У статті розглядаються одні із найскладніших глобальних загроз у XXI столітті – локальні військові конфлікти та війни гібридного характеру на ґеополітичному та територіальному ґрунті (наприклад, між Ізраїлем та Палестиною, Україною та Російською Федерацією і т. ін.). Адже ці протистояння стали викликом для всього світу, тому що загрожують повною дестабілізацією світового порядку. Ґеополітичний розвиток сучасних суспільств змінив пріоритети у глобальних проблемах: пріоритетною окремі фахівці вважають енергетичносировинну проблему, а інші – ґеополітичний розподіл територій та сфер впливу в світі. Тому серед глобальних проблем останнього двадцятиліття найчастіше фігурували проблеми миру та роззброєння, екологічна, продовольча, демографічна, енергетична, сировинна, подолання бідності та відсталості.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

41

Артюхіна, М. В. "ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ СТАЛОГО РОЗВИТКУ ДОНЕЦЬКОГО РЕГІОНУ НА ЗАСАДАХ ЦИРКУЛЯРНОЇ ЕКОНОМІКИ". Підприємництво та інновації, № 12 (3 липня 2020): 142–47. http://dx.doi.org/10.37320/2415-3583/12.24.

Повний текст джерела

Анотація:

Екологічні проблеми Донбасу, посилені кризою, негативно впливають на всі сфери суспільного життя. Питання екологічної безпеки регіону є критичним та потребує негайного реагування з боку усіх зацікавлених сторін та громадськості. Стратегія розвитку регіону має бути спрямована не тільки на стале функціонування підприємств та організацій Донбасу, але й на вирішення екологічних проблем шляхом застосування концепції розвитку циркулярної економіки. У статті розглянуто досвід підприємств малого й середнього бізнесу (далі – МСБ) Донеччини, які займаються вторинною переробкою сировини та використанням у виробництві старих товарів, а також звертається увага на формування та функціонування галузевих кластерів. Важливим ефектом дії майже всіх наявних кластерів на Донбасі є зменшення екологічного тиску на довкілля внаслідок людської діяльності. Розглянуто вплив кластерів на формування циркулярної економіки в регіоні. Економічна активність створених кластерів передбачає отримання результатів від підвищення ефективності використання природних ресурсів та зменшення шкідливих викидів. Перспективним під час вирішення проблем сталого розвитку Донецького регіону на стратегічних засадах циркулярної економіки вважається процес створення універсальних рекомендацій та моделей розвитку для підприємств МСБ та їх об’єднань з урахуванням регіональної специфіки та одночасного зростання економічної та екологічної ефективності.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

42

Mykolaichuk, Roman. "ОСОБЛИВОСТІ СУЧАСНОГО СОЦІАЛЬНО-ЕКОНОМІЧНОГО РОЗВИТКУ КАЗАХСТАНУ". Міжнародні відносини, суспільні комунікації та регіональні студії, № 1 (5) (29 травня 2019): 95–106. http://dx.doi.org/10.29038/2524-2679-2019-01-95-106.

Повний текст джерела

Анотація:

У статті розкрито характеристику населення Республіки Казахстан, що відзначається зростанням за рахунок збільшення приросту й додатного сальдо міграції. Для країни властиве старіння нації, переважання жіночого населення, а особливо в середній і старшій вікових категоріях. Наголошено, що корисні копалини Казахстану одні з найбагатших на континенті та у світі. Тут наявні у великій кількості як паливні, так і рудні корисні копалини, зокрема нафта, газ, вугілля, залізна, марганцева й уранова руди. Також є значні поклади не рудних корисних копалин. Але, незважаючи на ресурсну забезпеченість, кліматичні умови не є сприятливими для освоєння цих здебільшого важкодоступних ресурсів, що значно підвищує ціну на сировину. Також клімат не дає змоги достатньою мірою розвивати сільське господарство, що через недостатність зрошення спричинило інтенсивніший розвиток тваринництва. Казахстан відносять до країн із транзитною економікою та є індустріально-аграрною державою. Він володіє господарством, головна особливість якого – динамічний розвиток основних соціально-економічних показників. Проте існує значна залежність цих показників від цін на нафту й сировину, а також від економічного становища провідних торгових партнерів. Господарство Казахстану представлене великою кількістю галузей, проте не всі вони розвиненні достатньо, зокрема в обробній промисловості. Галузі видобувної промисловості домінують у структурі експорту промислових товарів. Існує проблема з недостатньою кількістю залучених інвестицій в економіку, зокрема в обробну промисловість і сільське господарство. Значна залежність розвитку рослинництва від природних умов. Характерною рисою сільського господарства є перевага тваринництва, проте здебільшого воно екстенсивне. Також спостерігаємо постійне збільшення частки сфери послуг у структурі господарства. Економіка Казахстану розвивається, незважаючи на низку проблем, які з’явилися після розпаду СРСР через неправильний перехід до ринкової економіки, до яких відносять знецінення валюти, неефективну приватизацію, спад виробництва, занепад цілих галузей, недостатню кількість фінансових ресурсів. Проте на сучасному етапі реалізовано комплекс реформ, що вивели країну з економічного краху та сприяють подальшому росту як економіки, так і якості життя населення.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

43

Dubinina, Antonina, Tatiana Letuta та Vira Novikova. "ЗБЕРІГАННЯ ПЛОДІВ АБРИКОСА З ВИКОРИСТАННЯМ ЛІКАРСЬКО-РОСЛИННИХ ЕКСТРАКТІВ". TECHNICAL SCIENCES AND TECHNOLOGIES, № 4(18) (2019): 192–208. http://dx.doi.org/10.25140/2411-5363-2019-4(18)-192-208.

Повний текст джерела

Анотація:

Актуальність теми дослідження. Абрикос характеризується високою інтенсивністю дихання та метаболізму, й найбільшою чутливістю до етилену серед усіх кісточкових плодів – це зумовлює надзвичайно короткий термін зберігання плоду. Раніше недостатньо уваги приділяли подовженню терміну зберігання абрикоса як окремого плоду, тому найчастіше для його зберігання використовували відомі технології: швидке заморожування, регульовану атмосферу та зберігання у спеціальній тарі. Постановка проблеми. Однак такі технології не передбачають запобігання утворенню або розповсюдженню основних грибкових інфекцій абрикоса. Аналіз останніх досліджень та публікацій. Багаторазове застосування деяких системних фунгіцидів у аграрних господарствах призвело до появи фунгіцид-стійких патогенів. Деякі фунгіциди, особливо фталімідні, спричиняють хімічні травми епідермісу абрикосів. Оскільки використання фунгіцидів під час заготівлі абрикосів є необхідним, але потенційно шкідливим, у країнах Європи вже давно були ініційовані дослідження з розробки природних, ефективних і нетоксичних для плодів абрикоса й споживача фунгіцидних засобів. Уже багато років пріоритетними технологіями зберігання плодів абрикоса є швидке заморожування, регульована атмосфера, зберігання у спеціальній тарі. Однак сучасні технології зберігання не передбачають знищення або пригнічення грибкових інфекцій плодів. Постановка завдання. Метою статті є аналіз літературних джерел щодо існуючих технологій зберігання абрикоса та використання лікарсько-технічної сировини як компонента, що пригнічує основні грибкові інфекції, для подовження зберігання фрукта у свіжому вигляді. Виклад основного матеріалу. Для подовження терміну зберігання нами запропоновано використовувати захисний засіб з антибактеріальними властивостями проти основних грибкових інфекцій абрикоса – грибків роду Monilinia (Monilinia laxa, Monilinia fructicola) та Rhizopus stolonifer. Оскільки важливою характеристикою безпечності речовин, що контактують безпосередньо з продуктами харчування, є мінімальна токсичність і високі антибактерицидні властивості, для застосування в розробці нової технології рекомендовані водні та водно-спиртогліцеринові екстракти рослинної сировини – листя меліси та шавлії, трава вербени. Висновки відповідно до статті. На основі аналізу сучасної вітчизняної та зарубіжної літератури робимо висновок, що засіб із використанням таких екстрактів може стати новим ефективним антибактерицидним препаратом для зберігання плодів абрикоса у свіжому вигляді.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

44

Hlukhaniuk, A. R., T. A. Kuzminchuk, R. A. Chyzhovych, Ye M. Semenyshyn, and O. S. Ivashchuk. "Research of grinding degree influence and polar solvents nature on the efficiency of oil withdrawal from vegetable raw material using extraction method." Chemistry, Technology and Application of Substances 3, no. 1 (June 1, 2020): 161–68. http://dx.doi.org/10.23939/ctas2020.01.161.

Повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

45

Vronska, L. V. "ВИВЧЕННЯ АГЛІКОНІВ ФЛАВОНОЇДІВ СУХОГО ЕКСТРАКТУ ЛИСТЯ ШОВКОВИЦІ БІЛОЇ МЕТОДОМ ВИСОКОЕФЕКТИВНОЇ РІДИННОЇ ХРОМАТОГРАФІЇ". Medical and Clinical Chemistry, № 4 (12 лютого 2021): 83–90. http://dx.doi.org/10.11603/mcch.2410-681x.2020.i4.11744.

Повний текст джерела

Анотація:

Вступ. Флавоноїди шовковиці білої представлені різними глікозидами, що ускладнює стандартизацію за їх вмістом як сировини, так і її екстрактів. Зважаючи на різноманітність глікозидних форм флавоноїдів, присутність інших речовин фенольної природи, які за аналітико-функціональними властивостями подібні до флавоноїдів, спектрофотометричне визначення останніх є утрудненим. Мета дослідження – вивчити склад і вміст агліконів флавоноїдів у сухому екстракті листя шовковиці білої. Методи дослідження. Сухий екстракт листя шовковиці білої отримували із сировини вітчизняного походження методом дробної мацерації; екстрагент – етанол (80–60 %, об/об); екстракційне співвідношення сировина:екстрагент – 1:9–15, кратність екстрагування – 5, час одного екстрагування – 24 год. У дослідженні застосовували: роторний випарювач Laborota 4011 (Heidolph Instruments GmbH & Co. KG, Німеччина), сушильну шафу СП-100 (UOSLAB, Україна), аналітичну вагу Mettler Toledo XP205DR (Mettler Toledo, Швейцарія), ультразвукову баню Bandelin Sanorex digitec (BANDELIN electronic GmbH & Co. KG, Німеччина), рідинний хроматограф Agilent 1200 із детектором G1315D DAD Detector (“Agilent”, США), хроматографічну колонку Kromasil 100 C18 (0,125 м × 4,6 мм, 5 мкм, Supelko, США), стандарти агліконів (Sigma-Aldrich), хімічні реактиви аналітичної чистоти і розчинники для градієнтного елюювання (Sigma-Aldrich, Macron Fine Chemicals™). Результати й обговорення. Аглікони флавоноїдів отримували шляхом кислотного гідролізу наважки сухого екстракту впродовж 2 год. Одержані аглікони вилучали шляхом вичерпної екстракції етилацетатом; відганяли розчинник, а сухий залишок, який містив досліджувані аглікони, розчиняли в метанолі, готуючи випробовувані розчини для ВЕРХ-вивчення. На хроматограмах випробовуваних розчинів спостерігали появу низки піків, три з яких відповідали мірицетину, кверцетину і кемпферолу. Отже, флавоноїди сухого екстракту листя шовковиці білої представлені глікозидами вказаних трьох флавонолів. Дані щодо наявності кверцетину і кемпферолу збігаються з даними досліджень інших авторів. Висновки. Досліджено склад агліконів флавоноїдів сухого екстракту листя шовковиці білої. Встановлено, що вони представлені флавонолами: кверцетином, кемпферолом і мірицетином. Знайдено 0,20 % кверцетину, 0,14 % кемпферолу і слідові кількості мірицетину – 0,003 %. Отримані дані можна використати для розроблення методики стандартизації сухого екстракту листя шовковиці білої за показником “Кількісне визначення”.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

46

Вербельчук, Тетяна, Сергій Вербельчук, Ірина Ковальчук, Ігор Ковальчук, Руслан Васильєв та Василь Клим. "БАЛАНС ФЕРУМУ ТА МІДІ В ОРГАНІЗМІ СВИНЕЙ ПРИ ВИКОРИСТАННІ НЕТРАДИЦІЙНИХ ПРИРОДНИХ ДОБАВОК". Bulletin of Sumy National Agrarian University. The series: Livestock, № 2 (45) (31 травня 2021): 77–82. http://dx.doi.org/10.32845/bsnau.lvst.2021.2.11.

Повний текст джерела

Анотація:

У статті представлені результати використання впливу нетрадиційних природних мінеральних добавок – каолінового та алунітового борошна на середньодобовий баланс мінеральних елементів феруму та міді в організмі свиней. В результаті проведених досліджень встановлено, що використання раціонів, складених в господарстві із сировини місцевого виробництва та нетрадиційних природних мінеральних добавок – каолінового та алунітового борошна, при відгодівлі молодняку свиней забезпечило ефективне використання мінеральних речовин раціонів, що сприяло більш інтенсивному росту тварин та зниженню витрат кормів на виробництво одиниці продукції. Було проведено науково-господарські дослідження в умовах ВАТ «Колодянський бекон» Новоград-Волинського району Житомирської області. На 4 групах молодняку свиней великої білої породи по 15 голів в кожній. Контрольна група отримувала основний раціон, збалансований за мінеральним складом традиційними солями макро- та мікроелементів. Другій групі згодовували 1,5 % алунітового та 1,5 % каолінового борошна від сухої речовини основного раціону. Третій та четвертій групам відповідно 3 % від сухої речовини раціону каолінового та алунітового борошна, яке згодовували в суміші з концентрованими кормами. Вивчення балансу заліза та міді у організмі тварин проведено одночасно з вивченням перетравності поживних речовин. Обмін феруму в організмі молодняку свиней показав, що з кормами раціону 2, 3 і 4-та дослідні групи споживали заліза порівняно з контролем на 1,17, 0,4 і 1,95 мг більше. Використання феруму по відношенню до кількості прийнятого з кормами, у молодняку свиней 2-ї дослідної групи вище за контроль на 4,9 % , 3-ї – на 2,8 % та 4-ї дослідної групи – на 5,7 % (P<0,05). Введення до раціонів каолінового та алунітового борошна підвищило вміст міді в середньому до 23,02 мг на добу, тобто концентрація її зросла на 0,17 %, що обумовило особливості обміну міді в організмі тварин. Відкладання міді в тілі тварин зросло при додаванні суміші каолінового та алунітового борошна на 1,5 мг (Р<0,05), більше порівняно з контрольною групою. Введення суміші каолінового та алунітового борошна в кількості по 1,5 % від сухої речовини раціону сприяє підвищенню засвоєння феруму на 10,7 % (Р<0,001), міді – на 20,0 % % (Р<0,05).

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

47

Editor, Editor. "ЕКОЛОГІЧНІ ВЛАСТИВОСТІ БУДІВЕЛЬНИХ МАТЕРІАЛІВ". Товарознавчий вісник 1, № 11 (13 грудня 2019): 142–51. http://dx.doi.org/10.36910/6775-2310-5283-2018-11-16.

Повний текст джерела

Анотація:

Мета. Метою даного дослідження є аналіз основних факторів, що впливають на екологічні параметри та показники безпечності будівельних матеріалів, а саме бетонних конструкцій, визначення механізмів їх оцінки та пошук напрямків захисту людини від впливу негативних елементів, що містяться у стінних будівельних матеріалах. Методика. При дослідженнях використовували передбачені діючими державними стандартами методи, які дозволяють вивчити екологічні властивості будівельних матеріалів. Результати. Досліджено екологічну безпечність матеріалів, які використовуються при зведенні будинків. Встановлено негативний вплив на здоров’я людини матеріалів, що містять понаднормову кількість природних радіонуклідів Запропоновано методи їх визначення, оцінки та зниження вмісту шляхом якісного та ретельного відбору наповнювачів та сировини. Наукова новизна. Проаналізовано основні будівельні матеріали, з яких на даному етапі розвитку науки, проектуються будівельні конструкції. Велика увага приділена бетону ‒ як наймасовішому штучному матеріалу, який сьогодні виробляється на нашій планеті. Практична значимість. Будівельні матеріали та конструкції з них крім міцності, надійності та тріщиностійкості, повинні також відповідати екологічним вимогам та бути безпечними до подальшої експлуатації. Оцінити з великою точністю матеріальні витрати, що виникають через використання екологічно-небезпечних та шкідливих будівельних матеріалів надзвичайно важко. Але варто відмітити, що збереження екологічно-безпечного навколишнього середовища для майбутніх поколінь є актуальною проблемою людства, яка з кожним десятиліттям стає все критичнішою.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

48

Лихолат, Юрій В., Ніна О. Хромих, Ана А. Алексєєва, Тетяна Ю. Лихолат, Олена А. Лихолат, Олена В. Вишнікіна, Вадим Р. Давидов, Роман Є. Єфанов та Іван П. Григорюк. "ОСОБЛИВОСТІ ВОДООБМІННИХ ПРОЦЕСІВ НЕТРАДИЦІЙНИХ МАЛОПОШИРЕНИХ ПЛОДОВИХ РОСЛИН В УМОВАХ СТЕПОВОГО ПРИДНІПРОВ’Я ЯК КРИТЕРІЙ РОЗШИРЕННЯ АСОРТИМЕНТУ ПРОДУКЦІЇ З ВИСОКОЮ БІОЛОГІЧНОЮ ЦІННІСТЮ". Екологічний вісник Криворіжжя 5 (26 червня 2020): 112–26. http://dx.doi.org/10.31812/eco-bulletin-krd.v5i0.4358.

Повний текст джерела

Анотація:

. У степовій зоні України використання у міських фітоценозах нетрадиційних малопоширених плодових рослин останнім часом набуло широких масштабів. Проте, на території степового Придніпров’я інтродукована недостатня для промислового садівництва кількість видів, включаючи природні та гібридні види родів Chaenomeles Lindl. і Berberis L. Метою роботи було – порівняння показників водного обміну в листках п’яти видів барбарисів і шести видів хеномелесів, які зростають у Ботанічному саду Дніпровського національного університету імені Олеся Гончара. Континентальність клімату регіону може неоднаково сприятливо впливати на всі інтродуковані види рослин навіть у межах роду. Оскільки оптимальні умови росту і розвитку представників родів Chaenomeles і Berberis залежать від багатьох чинників, передусім від водного режиму, актуальним є вивчення особливостей процесів водообміну рослин, який може характеризувати пристосованість цих видів до складних кліматичних умов південного сходу України. Визначено показники інтенсивності транспірації та водного дефіциту у листках п’яти видів барбарису і шести видів хеномелесу. Встановлено загальну антиоксидантну здатність плодів. Для порівняння середніх значень вибірок застосовували критерій достовірно значущої різниці групових середніх Тьюкі. Реакція інтродукованих рослин родів Chaenomeles і Berberis на рівень вологи у степовому регіоні підтвердила універсальний механізм адаптації рослин до аридних умов. Оскільки для цих видів відмічений помірний водний дефіцит в посушливих умовах, що визначає їх високу стійкість до кліматичних умов Степового Придніпров’я, вони можуть бути рекомендованими для інтродукції в сільськогосподарське та індивідуальне садівництво як з метою отримання біологічно цінної сировини для промислового виробництва функціональних продуктів, так і розширення асортименту плодової продукції для власників присадибних ділянок.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

49

Mykhailova, Halyna, Valentyna Osiievska, Svitlana Galko та Galyna Ozymok. "ДОСЛІДЖЕННЯ ЯКОСТІ ТА БЕЗПЕЧНОСТІ МАТЕРІАЛІВ НАПОВНЮВАЧІВ ТА ЧОХЛІВ ПОДУШОК ДЛЯ СНУ". TECHNICAL SCIENCES AND TECHNOLOGIES, № 1 (15) (2019): 214–26. http://dx.doi.org/10.25140/2411-5363-2019-1(15)-214-226.

Повний текст джерела

Анотація:

Актуальність теми дослідження. Подушки забезпечують комфортність сну, тобто зберігають природне й ненапружене положення тіла людини, а також необхідний мікроклімат як у підковдровому просторі, так і в області голови та шиї. Це пояснюється вибагливістю сучасних споживачів і підвищенням вимог, які висуваються на досить конкурентному ринку постільних виробів. Постановка проблеми. Якість та безпечність подушок для сну вченими практично не вивчалися. Особливо важливо досліджувати питання безпечності та якості як сировини, так і готового виробу. Аналіз останніх досліджень і публікацій. Приділяється значна увага якості та безпечності постільної білизни, тканин для її виготовлення, використання екологічного текстилю у виробах для дітей, зокрема, подушок. Виділення недосліджених частин загальної проблеми. Дослідження якості та безпечності подушок для сну з текстильними та пір’яно-пуховими наповнювачами мають фрагментарний характер та практично не вивчені. Постановка завдання. Провести оцінювання якості та безпечності матеріалів наповнювачів та чохлів подушок для сну українського виробника. Виклад основного матеріалу. З’ясовано, які нормативні документи визначають якість та безпечність подушок для сну з текстильними і пір’яно-пуховими наповнювачами. За допомогою стандартних та оригінальних методик досліджено якість та безпечність подушок для сну та їхніх наповнювачів і чохлів. Висновки відповідно до статті. За органолептичними та фізико-хімічними показниками всі досліджувані зразки подушок із пір’яно-пуховими та текстильними наповнювачами відповідали вимогам нормативної документації. Результати державної санітарно-епідеміологічної експертизи досліджуваних подушок підтвердили їх відповідність вимогам діючого санітарного законодавства та можливість використання в заявленій сфері. Показано, що обробка наповнювачів подушок біоцидними препаратами дозволяє вважати їх грибостійкими до музейних штамів грибів. Рекомендовано на маркуванні наносити інформацію щодо біоцидної обробки. Запропоновано нову назву різних видів запахів, які є типовими для подушок.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

50

Птащенко, О. В., та К. І. Куценко. "Використання стратегічного маркетингового інструментарію в межах торговельного співробітництва". ВІСНИК СХІДНОУКРАЇНСЬКОГО НАЦІОНАЛЬНОГО УНІВЕРСИТЕТУ імені Володимира Даля, № 3 (267) (10 квітня 2021): 141–44. http://dx.doi.org/10.33216/1998-7927-2021-267-3-141-144.

Повний текст джерела

Анотація:

У статті розглянуто стратегічний маркетинговий інструментарій, який використовують підприємства в межах здійснення торговельного співробітництва. Визначено, міжнародний маркетинг є самостійною галуззю діяльності підприємства за умови виходу на зовнішні ринки, яка є системою планування, реалізації, контролю та аналізу заходів по впливу на багатонаціональне ринкове середовище і пристосування до її умов на підприємстві, яке здійснює свою діяльність більш ніж в одній країні. Представлено розгляд основного інструментарію міжнародного маркетингу. Відтворювальна відкритість країни при використанні міжнародного маркетингу залежить від наявності в державі природних багатств – енергетичних ресурсів, сировини для промисловості, продовольства для населення. Рівень відтворювальної відкритості держави тим вищий, чим вищий рівень її техніко-економічного розвитку та чим менша величина її ВВП і забезпеченість власними природними ресурсами. Тому за таких умов розвитку світової економіки залучення технологій розглядають як один з головних чинників зростання економіки як трансформаційних країн, так і розвинутих. Вивчення міжнародного ринку сучасних технологій, зокрема процесів еволюції, формування елементів та їх структури, є актуальним питанням сьогодення. Активна участь на міжнародному ринку й є запорукою доступу до передових знань, стимулювання внутрішньої інноваційної діяльності, підвищення продуктивності економічних процесів. З огляду на зазначене, можна стверджувати, що міжнародний маркетинг – це така система організації діяльності суб'єктів виробничої сфери, яка сприяє оптимізації функціонального поєднання виробничих цілей і поточних потреб різних груп споживачів, координації приватних інтересів у всіх сферах економічного життя – виробничої, посередницької, споживчої по відношенню – до глобального міжнародного ринку.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

Статті в журналах з теми "Природна сировина"

Оформте джерело за APA, MLA, Chicago, Harvard та іншими стилями