Добірка наукової літератури з теми "Примусове відчуження земельної ділянки"

Статтю присвячено характеристиці правового регулювання мораторію на відчуження земель товарного сільськогосподарського виробництва. Авторами висвітлено способи обходу мораторію, які застосовувалися протягом його існування, та положення законів, які удосконалювали заборону на відчуження. Актуальність теми дослідження зумовлена тим, що питання обігу земель сільськогосподарського призначення є одним із найгостріших питань в українському суспільстві протягом останніх двох десятиліть. Прийняття Верховною Радою України Закону «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо обігу земель сільськогосподарського призначення» від 31.03.2020 є визначальною подією в правовому та економічному житті нашої країни. Звідси особливого значення набувають питання характеристики змісту цього Закону. Метою статті є визначення основних змін у правовому регулюванні мораторію на відчуження земель товарного сільськогосподарського виробництва. Особлива увага приділяється тлумаченню основних положень прийнятого Верховною Радою України Закону «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо обігу земель сільськогосподарського призначення» від 31.03.2020. Охарактеризовано етапи запровадження обігу земель сільськогосподарського призначення, визначено склад суб’єктів, які зможуть набувати право власності на земельні ділянки сільськогосподарського призначення, а також перелік об’єктів, на які розповсюджується дія прийнятого Закону. Проаналізовано вимоги Закону щодо ціни земельної ділянки, переважного права орендаря на купівлю земельної ділянки. Обґрунтована точка зору щодо участі іноземних осіб у вітчизняному ринку земель сільськогосподарського призначення. Автори доходять висновку, що новоприйнятий Верховною Радою України Закон «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо обігу земель сільськогосподарського призначення» скасовує мораторій на відчуження земель сільськогосподарського призначення приватної власності частково, а також не врегульовує питання участі в земельному ринку іноземних фізичних та юридичних осіб, характеризується встановленням низки обмежень та заборон.

Дисертація є комплексним науковим дослідженням теоретичних і практичних питань відчуження земельних ділянок для суспільних потреб як підстави припинення права власності, в якій обґрунтовано пропозиції щодо вдосконалення правового регулювання відносин з позбавлення права власності на земельні ділянки у зв’язку із суспільною необхідністю на основі комплексного аналізу цивільного законодавства, практики його застосування та теоретичних положень у даній сфері. Автором встановлені недоліки термінологічного апарату, який використовується в нормативно-правових актах, що регулюють відносини із відчуження земельних ділянок для суспільних потреб. Доводиться, що відчуження земельних ділянок для суспільних потреб повинно розглядатися, в першу чергу, як підстава припинення права власності. Аналізується практика Європейського суду з прав людини у справах щодо порушення прав громадян в процесі відчуження в них земельних ділянок для суспільних потреб. Внесено пропозиції щодо змін до Закону України «Про відчуження земельних ділянок, інших об’єктів нерухомого майна, що на них розміщені, які перебувають у приватній власності, для суспільних потреб чи з мотивів суспільної необхідності», ЦК України та ЗК України.

Наконечний А. Б. Примусове відчуження земельних ділянок за законодавством України : дис. ... канд. юрид. наук : 12.00.06 / Андрій Богданович Наконечний; Наук. кер. І. І. Каракаш; НУ ОЮА. - Одеса, 2015. - 225 с.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата юридичних наук за спеціальністю 12.00.06 – земельне право; аграрне право; екологічне право; природоресурсне право. – Національний юридичний університет імені Ярослава Мудрого, Міністерство освіти і науки України, Харків, 2016. Дисертацію присвячено комплексному дослідженню теоретичних та практичних аспектів примусового відчуження земельних ділянок. Надано визначення інституту примусового відчуження земельних ділянок, розглянуто його основні ознаки та особливості. Прослідковано історичний розвиток законодавства та наукової думки щодо примусового відчуження земельних ділянок. Визначено та здійснено класифікацію об’єктного та суб’єктного складів правовідносин примусового відчуження земельних ділянок. Детально розглянуто правовий механізм примусового відчуження земельних ділянок. Проаналізовано форму та зміст рішень, що приймаються органами державної влади та органами місцевого самоврядування в процесі примусового відчуження земельних ділянок. Значна увага приділяється аналізу судової практики в спорах щодо примусового відчуження земельних ділянок. У результаті проведеного дослідження виявлені характерні тенденції розвитку вітчизняного законодавства та правозастосовчої діяльності в сфері примусового відчуження земельних ділянок.
Диссертация на соискание ученой степени кандидата юридических наук по специальности 12.00.06 – земельное право; аграрное право; экологическое право; природоресурсное право. – Национальный юридический университет имени Ярослава Мудрого, Министерство образования и науки Украины, Харьков, 2016. Диссертация посвящена комплексному исследованию теоретических и практических аспектов принудительного отчуждения земельных участков. Исследуется правовая природа института принудительного отчуждения земельных участков. Сделано вывод о том, что институт принудительного отчуждения земельных участков следует определять исходя из следующих позиций: как систему принципов и норм, которые являются его составляющими; как систему юридических фактов (оснований) принудительного перехода права собственности; как процесс (комплекс процедур), что опосредует принудительный переход права собственности на земельные участки; как исключительное необходимое ограничение права частной собственности государством. Подробно рассмотрены основные признаки и особенности института принудительного отчуждения земельных участков. Исследовано историческое развитие законодательства и научной мысли относительно института принудительного отчуждения земельных участков. Значительное внимание уделяется отношениям в сфере принудительного отчуждения земельных участков. Предложено авторское определение отношений принудительного отчуждения земельных участков как комплексных отношений, складывающихся по поводу перехода права собственности на земельные участки, с участием органов государственной власти и с применением силы государственного принуждения. Определены и осуществлена классификация объектного и субъектного состава правоотношений принудительного отчуждения земельных участков. Разграничены такие понятия, как «отчуждение», «принудительное отчуждение», «выкуп», «конфискация», «реквизиция», «экспроприация», «изъятия»: отчуждение земельного участка – действия, следствием которых является переход права собственности на земельный участок; принудительное отчуждение земельного участка - это переход права собственности на земельный участок в пользу других субъектов в принудительном порядке, который осуществляется на основании и в порядке, предусмотренном действующим законодательством; реквизиция земельного участка – принудительное отчуждение земельного участка в случае стихийного бедствия, аварии, эпидемии, эпизоотии и других чрезвычайных обстоятельств, в условиях чрезвычайного или военного положения и в порядке, установленных законом, при условии предварительного и полного возмещения стоимости земельного участка; экспроприация – принудительное отчуждение государством земельного участка, находящихся в частной собственности, для общественной необходимости при условии полного предварительного возмещения его стоимости. Детально рассмотрен правовой механизм принудительного отчуждения земельных участков. Установлена невозможность осуществления принудительного отчуждения земель с объектами археологии, несмотря на существование императива пребывания последних исключительно в государственной собственности. Предложено включить принудительное отчуждение земельных участков в случае нахождения на земельном участке или обнаружения объектов археологии к основаниям принудительного отчуждения земельных участков. Сделан вывод о необходимости включения в Земельный кодекс Украины нормы, предусматривающей реквизиции земельных участков и установить ее временный характер, предложено исключить норму, предусматривающую процедуру согласования реквизиции земельных участков в условиях военного положения. Аргументировано предложение о необходимости закрепления участия граждан в процедуре принудительного отчуждения, посредством проведения общественных слушаний по вопросам принудительного отчуждения земельных участков и другого недвижимого имущества, которое на них размещено с целью общественной необходимости для потребностей территориальной громады. Значительное внимание уделено анализу судебной практики по спорам о принудительном отчуждении земельных участков. Осуществлено разграничение подведомственности дел судам, разрешающим споры о принудительном отчуждении земельных участков. Определен круг субъектов обращения в суд о принудительном отчуждении земельных участков. Систематизированы основные требования к искам о принудительном отчуждении земельных участков. Исследованы основные требования к судебным решениям по делам о принудительном отчуждении земельных участков. В результате проведенного исследования выявлены характерные тенденции развития отечественного законодательства и правоприменительной деятельности в сфере принудительного отчуждения земельных участков. Предложены пути совершенствования правового регулирования процедуры принудительного отчуждения земельных участков в Украине.
The thesis for obtaining a scientific degree of Candidate of Legal Sciences in the specialty 12.00.06 – land law; agrarian law; environmental law; natural resources law. – Yaroslav Mudryi National Law University, The Ministry of Education and Science of Ukraine, Kharkiv, 2016. This thesis is devoted to the complex research of theoretical and practical aspects of compulsory expropriation of land plots. The author gives the definition of institute of land expropriation, identifying its main features and peculiarities. This thesis examines the historical development of legislation and the scientific views on the compulsory acquisition of land. The classification of the object and subject composition of legal relationships of land expropriation has been offered. The legal mechanism of land expropriation has been considered in detail. The form and the content of the decisions taken by state and local governments in the process of land expropriation have been analyzed. The court practice in disputes regarding the compulsory expropriation of land plots also has been analyzed. On the basis of conducted research the author revealed the characteristic trends of Ukrainian legislation and enforcement activities in the field of compulsory acquisition of land.