Статті в журналах: "Препарати хімічні"

1

Петренко, Ганна Олександрівна, та Ольга Георгієвна Бордунова. "ВИВЧЕННЯ ВПЛИВУ ДЕЗІНФЕКТАНТІВ НА ОСНОВІ ХІМІЧНИХ РЕЧОВИН НА ШКАРАЛУПУ ЯЄЦЬ СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКОЇ ПТИЦІ". Bulletin of Sumy National Agrarian University. The series: Livestock, № 4 (47) (6 січня 2022): 119–24. http://dx.doi.org/10.32845/bsnau.lvst.2021.4.20.

Повний текст джерела

Анотація:

В роботі представлені результати вивчення дії дезінфектантів, основою яких є хімічні речовини, на структуру та властивості шкаралупи яєць сільськогосподарської птиці. Розглянуті дезінфекуючі властивості та вплив на шкаралупу та шкаралупні оболонки яєць сільськогосподарської птиці препаратів, що створені на основі альдегідовмісних речовин, сполук на основі перекису водню та речовин, що мають в основі надоцтову кислоту. Використання дезінфікуючих речовин, які не впливають на якість шкаралупи інкубаційних яєць та позитивно діють на розвиток ембріонів сільськогосподарської птиці є актуальним питанням у птахівництві. В роботі використовували інкубаційні яйця курей леггорн білий. Для експериментів формували вісім груп по 144 яєць в кожній. Перед закладкою на інкубацію яйця обробляли розчинами речовин та препаратів: формальдегідом, глютаральдегідом, метацидом, препаратами Virkon - S (KRKA, Словенія), CID – 20 з додаванням надоцтової кислоти (НОК), VIROCID з НОК, CID - 20, НОК та рослинні екстракти, VIROCID, НОК та рослинні екстракти. Зразки шкаралупи аналізували за допомогою растрової електронної мікроскопії на приладі РЕММА-102 відразу після висихання розчинів та після вилуплення курчат. Обробка яєць сільськогосподарської птиці дезінфікуючими речовинами є однією з головних вимог інкубації. Проте використання дезінфектантів, що мають відмінні бактерицидні та фунгіцидні властивості, не завжди призводять до бажаного результату. Зокрема препарати, що створені на основі хімічних речовин, таких як альдегідовмісткі сполуки, знижують захисну дію кутикули та мають канцерогенні властивості щодо персоналу птахофабрик. Препарати на основі пероксидів мають токсичну дію на ембріони, що розвиваються, та деструктивну активність щодо біокерамічного шару шкаралупи. Для пом’якшення негативного впливу препаратів, до складу яких входять дані речовини, рекомендовано додавати рослинні екстракти

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

2

Кручиненко, О. В. "ЕКТОПАРАЗИТИ СОБАК І КОТІВ (ПОШИРЕННЯ ТА ЛІКУВАННЯ)". Вісник Полтавської державної аграрної академії, № 3 (25 вересня 2020): 241–50. http://dx.doi.org/10.31210/visnyk2020.03.28.

Повний текст джерела

Анотація:

У статті наведено дані відносно найбільш поширених збудників ектопаразитарних захворюваньсобак і котів (Canis lupus familiaris & Felis catus Linnaeus, 1758), що представляють інтерес для лі-карів ветеринарної медицини. Перелічено хіміотерапевтичні препарати, наявні на світовому фарма-цевтичному ринку, які застосовуються з метою лікувально-профілактичних обробок у домашніх со-бак та котів. Розглянуто основні збудники ектопаразитарних захворювань собак і котів, зважаючина сучасне систематичне положення паразитів. Коротко наведено особливості поширення ектопа-разитів на території України й світу згідно з даними відомих учених у галузі ветеринарної парази-тології. Узагальнено інформацію щодо особливостей використання інсектоакарицидних препаратіву разі ураження тварин кліщами та комахами. У роботі наведено відомості найпоширеніших препа-ратів та хімічних поєднань, що є діючими речовинами цих препаратів (їхні хімічні назви, існуючі врізних країнах світу, синоніми, основні фармакологічні властивості). Наведено інформацію щододозування та особливостей використання інсектоакарицидних засобів у разі ектопаразитарних за-хворювань собак і котів згідно з даними сучасної наукової літератури та відповідними рекомендаці-ями щодо їх виробничого застосування. У процесі огляду встановлено, що коти найчастіше уражу-ються O. cynotis. До отодектозу найбільш сприйнятливі молоді тварини. Пік інвазії на територіїУкраїни припадає на зимовий період. З’ясовано, що собаки більш сприйнятливі до ктеноцефальозута демодекозу. На собак також частіше нападають іксодові кліщі. Метою цієї роботи було пока-зати сучасний стан щодо ектопаразитарних захворювань собак і котів як на території України,так і у світі загалом, виділити існуючі інсектоакарицидні препарати, узагальнити інформацію щодоїхнього використання. Встановлено, що для лікування й профілактики ектопаразитів у собак і котівнайчастіше використовують препарати на основі фіпронілу й перметрину або селамектину. У разіакарозів ефективним препаратом залишається івермектин. Проведений аналіз літературних дже-рел дасть змогу розширити вже наявні дані стосовно поширення, профілактики та лікування екто-паразитів у собак і котів. Наведені у статті дані допоможуть фахівцям ветеринарного профілюпідібрати ефективний інсектоакарицид. Так само наведена інформація допоможе забезпечити ве-теринарне благополуччя собак та котів України.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

3

Грицюк, Н. В., О. А. Дереча, А. В. Бакалова, Я. М. Складановська та Т. В. Попелянська. "ЕФЕКТИВНІСТЬ КОМПЛЕКСНОГО ЗАСТОСУВАННЯ ПРЕПАРАТІВ РІЗНОГО ПОХОДЖЕННЯ ПРОТИ ФУЗАРІОЗНОЇ КОРЕНЕВОЇ ГНИЛІ ПШЕНИЦІ ОЗИМОЇ". Вісник Полтавської державної аграрної академії, № 3 (27 вересня 2019): 57–64. http://dx.doi.org/10.31210/visnyk2019.03.07.

Повний текст джерела

Анотація:

У статті наведено результати дворічних польових та лабораторних досліджень з вивчення впли-ву передпосівної комплексної обробки насіння пшениці озимої біофунгіцидом, стимулятором росту,хімічним препаратом на розвиток фузаріозної кореневої гнилі і формування урожаю культури. Фу-заріозна коренева гниль є розповсюдженою хворобою на пшеничному полі. Вона досить шкідлива уфазі проростків, уповільнюючи їхній ріст і розвиток. У поширенні цієї хвороби значну роль відігра-ють ґрунтова йі насіннєва інфекції, а також температура, вологість ґрунту та фізіологічний станрослин. Найефективнішим заходом захисту посівів пшениці озимої від ґрунтової, насіннєвої, аеро-генної інфекції є протруєння насіння. А правильне поєднання біологічних та хімічних препаратів заумови допосівної обробки насіння дає можливість не тільки зменшити ураженість фузаріозною ко-реневою гниллю й значно збільшити продуктивність культури, а й знизити пестицидне наванта-ження на рослини та ґрунт. Таке комплексне застосування препаратів поліпшить екологічний станагроландшафтів та довкілля. Встановлено, що за обробки насіння пшениці озимої стимуляторомросту Емістим С, в. с. р., (10 мл/т), збільшується довжина проростків на 1,7 см, також підвищу-ється енергія проростання на 3 %, лабораторна схожість – на 4 %. За результатами проведеноїфітоекспертизи обробленого насіння баковою сумішшю з хімічного та біологічного препаратів,ураження насіння грибами роду Alternaria spp. становило 0–2 %, грибами роду Fusarium spp. – 0–1 %.Визначено технічну ефективність застосування біологічного препарату, стимулятору росту як ок-ремо, так і в поєднанні з хімічним препаратом у разі протруєння насіння пшениці озимої. Показниктехнічної ефективності був найвищим у варіанті, де застосовували Ламардор 400 FS ТН, (0,15 л/т)з додаванням біофунгіциду Фітохелп, р., (1,0 л/т) – (89,5 %), тоді як застосування препаратів Фіто-хелп, р., (1,0 л/т) і Емістим С, в.с.р., (10 мл/т) забезпечило технічну ефективність 73,0 % і 59,0%відповідно. Висвітлено, що найвищий приріст урожайності пшениці озимої було отримано при ком-плексному застосуванні Ламардор, 400 FS ТН, (0,15 л/т) у поєднанні з біофунгіцидом Фітохелп, р.,(1,0 л/т) та стимулятором росту Емістим С, в.с.р., (10 мл/т) – 0,9 та 0,8 т/га відповідно.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

4

Kryzhska, T. "Дослідження ефективності використання бактеріальних препаратів на якісні характеристики делікатесних виробів". Scientific Messenger of LNU of Veterinary Medicine and Biotechnologies 19, № 75 (4 лютого 2017): 76–80. http://dx.doi.org/10.15421/nvlvet7515.

Повний текст джерела

Анотація:

Досліджено упродовж визрівання фізико-хімічні, біохімічні та мікробіологічні характеристики делікатесного продукту з м’яса птиці, виготовленого зі застосуванням бактеріального препарату та нетрадиційних інгредієнтів рецептури. У статті показано, що корисна мікрофлора бактеріального препарату, який містить композицію бактеріальних штамів, позитивно впливає на сировину – філе курчат-бройлерів, в якому відбувається зміна не лише фізико-хімічних, а головне – біохімічних показників. Перетворення вільних амінокислот і летких жирних кислот не тільки характеризує біологічну цінність продукту, а насамперед, обумовлює його смак і аромат. Доказом, є більш високий (до 30%) вміст вільних амінокислот як в якісному, так і в кількісному складі, порівняно з контролем. Показано, що в продукті з бактеріальним препаратом на кінцеву добу ферментування вміст летких жирних кислот на 11,6% був вищим, ніж у контролі. Ефективність використання у продукті бактеріального препарату підтверджена і результатами мікробіологічних досліджень, за яких дослідний продукт був готовий на 3 доби раніше, ніж контроль. Отже, доведено, що використання бактеріального препарату змінює інтенсивність та спрямованість процесу визрівання продукту, надає та формує специфічні смако-ароматичні властивості та забезпечує продукту гарантовану якість.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

5

Рожкова, Тетяна Олександрівна, та Юрій Іванович Спичак. "РЕГУЛЮВАННЯ МІКОФЛОРИ НАСІННЯ ПШЕНИЦІ ОЗИМОЇ ШЛЯХОМ ОБПРИСКУВАННЯ". Bulletin of Sumy National Agrarian University. The series: Agronomy and Biology 43, № 1 (12 жовтня 2021): 42–48. http://dx.doi.org/10.32845/agrobio.2021.1.6.

Повний текст джерела

Анотація:

Деякі представники мікофлори насіння пшениці озимої з’являються у ній з моменту цвітіння до збору врожаю. Тому обприскування рослин на початку цвітіння та пізніше повинно істотно впливати на мікокомплекс зерна. Впродовж 2018–2020 рр. провели вивчення впливу обприскування на формування мікофлори насіння пшениці озимої в умовах північно-схід-ного Лісостепу України. До дослідження залучили такі препарати: Фалькон, к.е, Імуноцитофіт, тб, Трихофіт, р., Гауп-син, р. і Хітозан, тб. Аналіз мікокомплексу провели на картопляно-глюкозному агарі. Хімічний та біологічні препарати істотно регулювали формування мікофлори. Цей захід не лише змінив кількість виділених видів/родів, але і загальний склад грибів. У 2018 р. вони зменшили кількість домінуючих альтернарієвих грибів і викликали появу мукорових, особливо у варіанті з одночасним застосуванням Фалькону, к.е та Імуноцитофіту, тб. У 2019 р. застосування фунгіцидів призвело до зменшення кількості домінуючих А. pullulans й Alternaria sp. та до збільшення виділення небезпечного N. oryzae, що істотно вплинуло на довжину проростків. Найвищу кількість цього виду відмітили у варіантах із застосуванням Фалькону, к.е. У 2020 р. відмітили найбільшу зміну складу мікофлори за три роки вивчення ефективності фунгіцидів. Всі препарати знизили кількість домінуючих альтернарієвих грибів та викликали значну появу A. pullulans, який був відсутній на контролі. Трирічний аналіз випробування Фалькону, к.е. та Трихофіту, р. проти домінуючих альтернарієвих грибів показав істотні зміни їх чисельності. Середній показник ефективності за три роки у першого препарату склав 65,1 %, у другого – 26,2 %. Обприскування фунгіцидами також істотно вплинуло на масу 1000 насінин. Здебільшого їх застосування збільшило цей показник, за винятком 2018 р., коли у мікофлорі насіння вони спровокували появу мукорових грибів. Найбільш виповне-ним насіння сформувалось у варіантах з обприскуванням біологічними препаратами. Вивчення впливу обприскування рос-лин на довжину рослин за проростання насіння показало найкращі результати у варіантах також з біофунгіцидами. Отже, обприскування пшениці озимої хімічним та біологічними препаратами викликає зменшення домінуючих видів у мікофлорі насіння, що призводить до появи чи збільшення інших її складових. Дуже часто одні представники замінюють інші гриби.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

6

Теличко, Л. П. "СХОЖІСТЬ ТА ЕПІФІТНА МІКОФЛОРА НАСІННЯ ЦУКРОВОЇ КУКУРУДЗИ ЗА УМОВИ ДІЇ БІОЛОГІЧНИХ ТА ХІМІЧНИХ ЗАСОБІВ ЗАХИСТУ". Вісник Полтавської державної аграрної академії, № 2 (26 червня 2020): 65–71. http://dx.doi.org/10.31210/visnyk2020.02.08.

Повний текст джерела

Анотація:

Показано вплив біологічних та хімічних препаратів на посівні якості насіння кукурудзи цукрової. Значення і роль застосування біологічних препаратів як одного з основних складників сучасних технологій екологічно безпечного вирощування кукурудзи цукрової. Проведення цих досліджень допомо-же дізнатися про вплив факторів на польову схожість, результати якої спрямовано на збільшенняурожайності кукурудзи цукрової. У роботі наведено результати впливу біопрепаратів «БіонормаPseudomonas» та «Агріінсекта Тріомакс. «Біонорма Pseudomonas» – препарат захисної та стиму-люючої дії з підвищеною антибактеріальною та антигрибковою активністю для захисту від фіто-патогенних мікроорганізмів – збудників захворювань культурних рослин. «Агріінсекта Тріомакс –біологічний інсектицид ентомопатогенних бактерій та грибів контактної та шлункової дії. Захи-щає від широкого кола шкідників. Це комплексний біологічний препарат ентомопатогенних бактерійта мікроміцетів. Сорти кукурудзи цукрової, що використовувалися, мають різні групи стиглості тахарактеризуються підвищеною стійкістю до хвороб, саме тому були обрані для досліджень. Визна-чення лабораторної схожості і зараженості насіння здійснювали методом пророщування в чашкахПетрі на фільтрувальному папері та на поживному середовищі, вплив протруйників на його мікобі-оту – розкладанням на поживне тверде середовище, а ступінь інфікованості – в кожному варіантідосліду. Насіння, що вивчалось у лабораторних дослідах, висівали на ділянки, де визначали польовусхожість рослин кукурудзи цукрової. Польові досліди виконували згідно з методикою закладки і про-ведення дослідів з кукурудзою. Наведені результати досліджень, які свідчать про те, що в технологіївирощування цукрової кукурудзи цілком можливо замінити застосування хімічних протруйників дляпередпосівного обробітку насіння на біологічні препарати. Використання біологічних препаратів єперспективним, завдяки використанню природних механізмів маємо змогу отримати вирівняні, дру-жні сходи без спричинення спрямованого добору та ризику появи резистентних мікоміцетів в агро-фітоценозі.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

7

Мостов’як, С. М., та І. І. Мостов’як. "ЕКОЛОГІЧНО БЕЗПЕЧНИЙ ЗАХИСТ СМОРОДИНИ ЧОРНОЇ (RIBES NIGRUM L.) ВІД СИСНИХ ШКІДНИКІВ". Вісник Полтавської державної аграрної академії, № 4 (31 грудня 2021): 53–63. http://dx.doi.org/10.31210/visnyk2021.04.06.

Повний текст джерела

Анотація:

Для захисту смородини чорної від шкідників найчастіше застосовують хімічні засоби захисту, однак існує низка обмежень застосування пестицидів на ягідниках. Альтернативою хімічним засобам захисту рослин є застосування біологічних препаратів на основі мікроорганізмів і біоцидних речовин рослин. Встановлено можливість зниження чисельності сисних комах-шкідників із родини листокрутки Tortricidae і попелиці Aphidinea на рослинах смородини чорної (Ribes nigrum L.) за умови використання препаратів біологічного походження на основі комплексу природних авермектинів Актоверм, КЕ і біоцидних речовин настоянки петунії (Petunia hubrіda Holt.). Обприскування кущів смородини чорної настоянкою петунії стримувало заселення рослин попелицями на рівні з хімічним інсектицидом Актелік 500 ЕС, к.е. На розвиток і розмноження листокруток біоцидні сполуки петунії не мали значного впливу і заселеність гусенями листокрутки була на рівні 1,8–2,0 екз./рослину. Обприскування рослин смородини біологічним препаратом Актоверм, КЕ було більш ефективним щодо контролю чисельності шкідників, ніж застосування настоянки петунії, та дало змогу знизити чисельність листовійок у 3,33,5 раза порівняно з контролем. Технічна ефективність застосування настоянки петунії проти листокруток становила 4647 %, препарату Актоверм, КЕ – 70–71 %, хімічного інсектициду Актелік 500 ЕС, к.е. – 89–91 %. Технічна ефективність усіх досліджуваних препаратів проти попелиць була на одному рівні і становила 60–62 %. Встановлено позитивний вплив біологічних засобів захисту від шкідників на показники активності перебігу фізіолого-біохімічних процесів у рослинах смородини. Зокрема, фіксували підвищення вмісту хлорофілу і цукрів у листках смородини на 4548 % і 37–41 % за умови застосування настоянки петунії та на 4853 % і 44–49 %  у разі застосування біопрепарату Актоверм, КЕ. Підвищення вмісту фенольних сполук за умови застосування настоянки з петунії та біопрепарату було незначним (9–10 %). Трикратне обприскування рослин смородини чорної впродовж вегетації забезпечило підвищення врожайності ягід на 4450 % порівняно з контролем та отримання приросту врожаю у середньому 2,052,26 т/га з поліпшеними показниками якості (уміст аскорбінової кислоти – 189,6–191,3 мг%, цукрів 7,487,52 %, загальна кислотність 1,931,96 %). Застосування настоянки петунії забезпечило отримання врожайності ягід на рівні 6,166,39 т/га із високим умістом аскорбінової кислоти (на рівні 196 мг%), цукрів (7,297,38 %) та низьким рівнем загальної кислотності (1,891,91%).

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

8

Палій, А. П., А. І. Завгородній та І. М. Дегтярьов. "ФІЗИКО-ХІМІЧНІ ВЛАСТИВОСТІ ДЕЗІНФЕКТАНТУ «ДЗПТ-2»". Вісник Полтавської державної аграрної академії, № 2 (28 червня 2012): 123–25. http://dx.doi.org/10.31210/visnyk2012.02.25.

Повний текст джерела

Анотація:

Наведені результати визначення фізико-хімічнихвластивостей нового дезінфікуючого препарату«ДЗПТ-2». Встановлено, що даний дезінфікуючийпрепарат має менший поверхневий натяг, ніж во-да, й проявляє незначну корозійну активність назразки сталі СТ3, сталі нержавіючої Х25Т, сталіоцинкованої листової, алюмінію АД1М, дюралюмі-нію Д1, латуні Л80, міді М1 порівняно з препара-том-еталоном (3 % лужний розчин формальдегі-ду) й може застосовуватися для санітарноїобробки металевих конструкцій та обладнаннятваринницьких приміщень. In the article are presented results of determination of physicaland chemical properties of new disinfectant preparation of«DZPT-2». It is established disinfectant preparation has a lesssurface-tension than water and shows insignificant corrosiveactivity standard steel ST3, stainless steel X25T, galvanizedsheet steel, aluminium AD1M, duralumin D1, brass L80, copperM1 by comparison to a preparation-standard (3 % alkaline solutionof formaldehyde) and can be used for the sanitization ofmetallic constructions and equipment of stock houses.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

9

Sukhomlin, Katheryna, Valery Kaplich та Olexander Zinchenko. "Сучасні хімічні методи контролю чисельності кровосисних мошок в умовах Українського Полісся". Lesya Ukrainka Eastern European National University Scientific Bulletin. Series: Biological Sciences, № 12(337) (25 січня 2019): 83–88. http://dx.doi.org/10.29038/2617-4723-2016-337-12-83-88.

Повний текст джерела

Анотація:

У роботі розглянуто ефективність використання сучасних хімічних препаратів із контролю чисельності імаго кровосисних мошок в умовах Українського Полісся. Доведено, що серед репелентів ефективними є Advantix (крапельно на шкіру вздовж хребта тварини), репеленти виготовлені з місцевої лікарської сировини: багна звичайного (настій із гілок та листя) та пижма звичайного (настій із суцвіть); серед інсектицідів – неостомазан, перметрин, бутокс 200, ектосанТМ і байтикол. Для створення інсектицидного бар’єру навколо ферм, лiтнiх таборів та загонів для утримання тварин потрібно обробляти територію у радiусi до 200 м окурюванням димом (сира трава, шишки) та розприскуванням у радіусі 200 м ємульсій диброму й препарату Байгон 20 К. Е.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

10

Поспєлова, Г. Д., Н. П. Коваленко, Н. І. Нечипоренко, С. В. Поспєлов, І. А. Поляков та В. Ю. Тур. "ЕФЕКТИВНІСТЬ ФУНГІЦИДНОГО КОНТРОЛЮ ДОМІНУЮЧИХ ХВОРОБ ТОМАТІВ". Вісник Полтавської державної аграрної академії, № 4 (25 грудня 2020): 80–85. http://dx.doi.org/10.31210/visnyk2020.04.09.

Повний текст джерела

Анотація:

Досліджено особливості поширеності та розвитку альтернаріозу (Alternaria solani) і фіто-фторозу (Phytophthora infestans) на рослинах томатів сорту Малинове віканте протягом вегетаціїв 2019–2020 рр. на виробничих плантацій. Визначено вплив гідротермічних умов на поширеність ірозвиток домінуючих хвороб томатів у Лісостеповій зоні України. Відмічено, що погодні умови2019 року (чергування спекотної посушливої погоди з дощами і рясними росами) сприяли поширенос-ті альтернаріозу: у фазі цвітіння – 12,3 %, у фазі плодоношення – 26,3 %. При цьому інтенсивністьрозвитку хвороби в період формування плодів досягла максимального значення 32,3 %, що на 12,5%вище, ніж у фазі цвітіння. З метою контролю альтернаріозу і фітофторозу на томатах сортуМалинове віканте досліджено дію фунгіцидів різних хімічних груп. В якості еталона обрано препа-рат Ридоміл Голд МЦ 680 г/л WG, (металаксил-М, 40 г/кг + манкоцеб, 640 г/кг), ефективність якогопорівнювалася з більш сучасними препаратами: Кабріо Дуо, 112 г/л к.е. (піраклостробін, 40 г/л +диметоморф, 72 г/л) та Консенто, 450 г/л к.с. (фенамідон 75 г/л +пропамокарб-гідрохлорид, 375 г/л).Досліджувані фунгіциди характеризувалися високою фунгістатичною активністю, однак збудникиальтернаріозу і фітофторозу виявляли різну чутливість до діючих речовин. У захисті рослин протифітофторозу більш ефективними, у порівнянні з еталонним препаратом Ридоміл Голд, 680 г/л в.г.виявилися Кабріо Дуо, 112 г/л к.е. (пригнічував розвиток хвороби на 78,5 %) та Консенто, 450 г/л к.с.(пригнічував розвиток хвороби на 85,2 %). Аналогічна тенденція прослідковувалася відносно альтер-наріозу: найбільш ефективним був препарат Кабріо Дуо, 112 г/л к.е., технічна ефективність якогостановила 83,4 %. Даний показник на 23,6 % вищий ніж у еталону. Ефективність фунгіцидуКонсенто, 450 г/л к.с. дещо нижча (на 4,5 %) ніж у Кабріо Дуо, 112 г/л к.е., але на 28,1 % вища порів-няно з фунгіцидом Ридоміл Голд, 680 г/л в.г. (59,8 %). Проведені дослідження підтверджують специ-фічну активність обраних фунгіцидів відносно хвороб, які спричиняються нижчими (Phytophthorainfestans) і вищими (Alternaria solani) грибами. Аналізуючи склад комплексу діючих речовин обох дос-ліджуваних препаратів, зроблено припущення, що зазначена специфічність забезпечується поєднан-ням двох діючих речовин: для Кабріо Дуо – піраклостробіном і диметоморфом, а для Консенто –фенамідоном і пропамокарб-гідрохлоридом. Дещо нижча ефективність препарату Кабріо Дуо, порі-вняно з Консенто, може свідчити про формування резистентності у популяції збудника фітофто-розу відносно стробілуринової діючої речовини, тоді як у фунгіцида Консенто проявилася синергіядіючих речовин, що підвищило сумарну фунгітоксичну дію препарату і відповідно технічну ефектив-ність. Порівняно низька технічна ефективність Ридомілу Голд можливо пов’язана з формуваннямрезистентності збудників фітофторозу та альтернаріозу до металаксилу-М і манкоцебу.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

11

Posokhova, K. A., O. M. Oleshchuk, О. O. Shevchuk та L. M. Matiuk. "АКТУАЛЬНІСТЬ НАВЧАЛЬНОЇ ІНФОРМАЦІЇ ПРО РИЗИК АЛЕРГІЧНИХ РЕАКЦІЙ ПРИ ВИКОРИСТАННІ ЛІКАРСЬКИХ ЗАСОБІВ". Медична освіта, № 3 (16 жовтня 2020): 110–13. http://dx.doi.org/10.11603/me.2414-5998.2020.3.11450.

Повний текст джерела

Анотація:

Зростання в сучасних умовах рівня захворюваності людей тягне за собою неухильний прогрес у використанні лікарських засобів. Проте шкода, яку вони можуть принести, нерідко переважає користь від їх застосування. Загальносвітова тенденція – збільшення рівня сенсибілізації людей до різноманітних факторів, у тому числі до ліків. Левову частку серед усіх побічних реакцій лікарських засобів, що реєструються в закладах охорони здоров’я в Україні, становлять алергічні реакції, або реакції гіперчутливості. Їх може спровокувати будь-який лікарський препарат, навіть якщо раніше хворий його не використовував. Небезпека даного ускладнення значно зростає при ігноруванні факту можливої перехресної алергії. Саме тому інформація про високу ймовірність останньої при використанні ліків у сенсибілізованих пацієнтів є важливим компонентом викладання фармакології студентам. У статті висвітлюються питання небезпечності проявів і частоти перехресної алергії при застосуванні антибіотиків бета-лактамної групи, сульфаніламідних препаратів, нітрофуранів. Дається перелік міжнародних назв препаратів вказаних груп, зареєстрованих в Україні. Наголошується на важливості ефективного попередження алергічних реакцій на ліки у всіх випадках їх застосування. Для цього необхідно ретельно збирати фармакологічний анамнез, з’ясовувати, чи були в пацієнта алергічні реакції на інші речовини, у тому числі на харчові продукти, чи не хворіє він на якісь алергічні захворювання. Слід з обережністю призначати комбіновані препарати, перевіряти хімічну структуру їх компонентів. У сумнівних випадках важливо проводити in vitro та in vivo діагностичні тести. Формування у студентів навички обережного ставлення до використання ліків сприятиме ефективному попередженню негативних наслідків фармакотерапії, зокрема алергічних реакцій.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

12

Symonenko, N. A., M. V. Podgaina, A. S. Nemchenko та O. S. Shpychak. "АНАЛІЗ ЕКОНОМІЧНОЇ ДОСТУПНОСТІ ОКРЕМИХ ГРУП КАРДІОЛОГІЧНИХ ПРЕПАРАТІВ В УКРАЇНІ ЗА 2016-2020 РОКИ". Фармацевтичний часопис, № 2 (14 липня 2021): 79–86. http://dx.doi.org/10.11603/2312-0967.2021.2.12183.

Повний текст джерела

Анотація:

Мета роботи. Аналіз економічної доступності ЛЗ фармакотерапевтичної групи ІІ рівня анатомічно-терапевтично хімічної класифікації – «Кардіологічні препарати» на вітчизняному фармацевтичному ринку у 2016-2020 роках. Матеріали і методи. Дані щодо пропозицій дистриб’юторів були отримані на платформі «Моріон» за 2016-2020 роки, усереднено пропозиції дистриб’юторів за групою «Кардіологічні препарати», код АТХ С01. Здійснено аналіз роздрібних цін за ЛП групи С01 – кардіологічні препарати, та окремо за групою C01E Х – Різні комбіновані кардіологічні препарати. За результатами розрахунків ланцюгового індексу цін (Ір), показників адекватності платоспроможності (Cas) та економічної доступності (D) встановлено загальні тенденції до росту роздрібних цін кардіологічних препаратів в Україні впродовж останніх 5-ти років та необхідність до імпортозаміщення ЛЗ за групою, що досліджується. Результати й обговорення. Найвищим значенням індексу роздрібних цін впродовж 2016-2020 років характеризувалася група – С01 А – Серцеві глікозиди, найменший показник росту цін відповідав групі С01 В – Антиаритмічні засоби. Встановлено, що для всіх фармакотерапевтичних підгруп групи С01 було характерне щорічне зниження показника адекватності платоспроможності. Одночасно визначено динаміку підвищення економічної доступності в середньому на 5 % – з 2,46 в 2016 р. до 2,33 в 2020 р. Встановлено, що для групи C01E Х «Різні комбіновані кардіологічні препарати» показали, що зберігаються тенденції, характерні для усієї групи С01 «Кардіологічні препарати». Висновки. Визначено загальну тенденцію до помірного росту цін, разом з тим розраховані показники доступності дозволили визначити динаміку до поступового росту економічної доступності кардіологічних препаратів, у тому числі групи C01E Х – Різні комбіновані кардіологічні препарати.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

13

Skvortsova, D. V., та A. G. Trokhymenko. "Використання мікробіологічного препарату «Tамір» для очищення комунально-побутових стічних вод". Biosystems Diversity 20, № 1 (6 лютого 2012): 92–99. http://dx.doi.org/10.15421/011213.

Повний текст джерела

Анотація:

Використовуючи мікробіологічний препарат «Тамір» у процесі очищення комунально-побутових стічних вод, визначили оптимальну концентрацію препарату. Розглянуто чинники, які впливають на процес, а також динаміку зміни основних хімічних і бактеріологічних показників у відібраних зразках. Мікроорганізми здатні знищувати хвороботвірні бактерії у воді, яку вони очищують, дезодорують повітря, підвищують ефективність роботи очисних споруд. Передбачається, що використання «Таміру» буде економічно вигідним.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

14

Levchenko, O. E., N. V. Kurdil та O. V. Ivashchenko. "Бойові хімічні засоби несмертельної дії: токсикологічні та клінічні аспекти". EMERGENCY MEDICINE, № 7.62 (1 жовтня 2014): 24–34. http://dx.doi.org/10.22141/2224-0586.7.62.2014.84066.

Повний текст джерела

Анотація:

Різноманіття прийнятих на озброєння отруйних речовин несмертельної дії істотно ускладнює створення ефективних засобів протихімічного захисту, особливо антидотних препаратів, систем індикації й оповіщення. Метою роботи було обрано вивчення токсикологічних характеристик найбільш поширених військових та поліцейських засобів, особливостей клінічної картини гострої інтоксикації та принципів надання невідкладної медичної допомоги. З’ясовано, що спеціальні міліцейські підрозділи в Україні мають різноманітні сльозогінні та подразнюючі засоби: аерозольні упаковки із сльозогінним газом («Черемуха-10», «Черемуха-110М», «Терен-4» та інші); аерозольні розпилювачі з подразнюючим складом («Сирень-10»); аерозольні розпилювачі («Контроль-М» (10% ОС), «Контроль-МК», «Контроль-ММ», «Резеда-10», «Резеда-10М», «Зверобой-10», «Зверобой-10М»). Бойова отруйна речовина в засобі «Сирень» — хлорбензальмалонодинітрил (CS), теж сльозогінна речовина. Також на озброєнні спеціальних підрозділів міліції є балончики, патрони, гранати та інші спецзасоби з препаратами сльозоточивої та подразнюючої дії на основі природних капсаїциноїдів, морфоліду пеларгонової кислоти, ортохлорбензальмалонодинітрилу (CS) і речовини «Алгоген». Основні принципи надання медичної допомоги полягають переважно в симптоматичному лікуванні. Заходи медичної допомоги повинні бути направлені на запобігання подальшій дії отруйної речовини, вилучення часток токсиканту із слизових дихальних шляхів та кон’юнктиви очей, лікування ускладнень із боку дихальної та серцево-судинної системи, що обумовлені інтоксикацією.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

15

Стародуб, Є. С. "ТЕРАПЕВТИЧНА ЕФЕКТИВНІСТЬ СУЧАСНИХ АНТИГЕЛЬМІНТИКІВ ЗА ТРИХОСТРОНГІЛЬОЗУ ГУСЕЙ". Вісник Полтавської державної аграрної академії, № 1 (26 березня 2021): 256–61. http://dx.doi.org/10.31210/visnyk2021.01.32.

Повний текст джерела

Анотація:

Розширення асортименту продуктів птахівництва має істотне значення для поліпшення поста-чання населення високоякісними продуктами харчування. Одним із джерел дієтичних видів цієї про-дукції є гусівництво. Серед важливих факторів, що впливають на продуктивні якості, захисні меха-нізми птиці, а також ефективність ведення галузі, є забезпечення ветеринарного благополуччя пта-хівничих господарств щодо паразитарних захворювань, зокрема й трихостронгільозу. Метою досліджень було з’ясувати антигельмінтну ефективність препаратів різних хімічних груп у боротьбі з трихостронгільозом гусей. Проведено експериментальне випробування протигельмінтозних препа-ратів вітчизняного виробництва: фензолу 22 % (ДР – фенбендазол), бровадазолу плюс (ДР – піпера-зину адипінат, фенбендазол), левамізолу-80 (ДР – левамізолу гідрохлорид), універму (ДР – аверсек-тин С), піперазину 45 % (ДР – піперазину адипінат). Основними показниками дії антигельмінтиків були екстенсефективність та інтенсефективність. За результатами проведених копроовоскопічних досліджень гусей дослідних та контрольної груп встановлено, що найбільш ефективними антигель-мінтними засобами в боротьбі з трихостронгільозом у гусей виявилися бровадазол плюс, левамізол-80 та універм, де на 14-у добу експерименту показники екстенс- та інтенсефективності сягали 100 %. Водночас препарати левамізол-80 та універм виявили 100 % ефективність вже на 3 добу дос-ліду, а ефективність препарату бровадазол плюс на 3-ю добу становила 75,0 та 71,55 % відповідно. Препарати фензол 22 % та піперазин 45 % виявилися менш ефективними за трихостронгільозу гу-сей. Показники екстенс- та інтенсефективності фензолу 22 % на 3 добу досліду відповідно станови-ли 25 та 71,55 %, на 7-у добу – 75 та 76,39 %, на 14-у добу – 75 та 83,35 %. Показники ефективнос-ті піперазину 45 % відповідно становили на 3-ю добу досліду – 12,5 та 60,99 %, на 7-у добу – 37,5 та 63,95 %, на 14-у добу – 62,5 та 77,4 %, що свідчить про недостатню антигельмінтну дію цього пре-парату. Отримані дані дають змогу рекомендувати препарати бровадазол плюс, левамізол-80 та універм для ефективної боротьби та профілактики трихостронгільозу в гусей.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

16

Рябуха, О. І. "ВІКОВІ ОСОБЛИВОСТІ ПОГЛИНАННЯ РАДІОАКТИВНОГО ЙОДУ (131I) ЩИТОПОДІБНИМИ ЗАЛОЗАМИ ЩУРІВ ПРИ КОРИГУВАННІ ДЕФІЦИТУ ЙОДУ В РАЦІОНІ ЙОДОМ ОРГАНІЧНОЇ ХІМІЧНОЇ ПРИРОДИ". Medical and Ecological Problems 25, № 1-2 (16 квітня 2021): 26–30. http://dx.doi.org/10.31718/mep.2021.25.1-2.07.

Повний текст джерела

Анотація:

Структурі ендокринної захворюваності притаманне значне поширення тиреоїдної патології. Недостатня ефективність препаратів неорганічного йоду висуває завдання пошуку нових засобів лікування і профілактики йододефіцитних станів. Ураховуючи прогресуюче постаріння населення економічно розвинених країн, метою дослідження було в умовах дефіциту йоду в раціоні вивчити вплив органічного йоду на особливості поглинання і елімінації радіоактивного йоду із щитоподібних залоз щурів різного віку. Дослідження проведено на нелінійних білих щурах-самцях двох серій досліджень, які впродовж 60 днів перебували на йододефіцитному їзокалорійному крохмально-казеїновому харчовому раціоні: перша серія − дві групи старих щурів вагою 0,400−0,450 кг, друга серія − дві групи статево незрілих щурів вагою 0,060−0,090 кг. У кожній групі було по 5 щурів. Тваринам експериментальних груп кожної серії 10% казеїну в раціоні було замінено на органічний йод, який надходив із йодобілковим препаратом із червоної чорноморської водорості філофори ребристої (Phyllophora nervosa). Функціональний стан щитоподібних залоз вивчали препаратом “Na131І 131 I Injection”. Дозиметрію проводили з використанням газорозрядного лічильника Гейгера-Мюллера СТС-6. Радіоіндикація щитоподібних залоз відбувалася після підшкірного вводення 0,1 мл розчину 131I у такі часові інтервали: 0,5, 1, 2, 4, 6, 8, 10, 12, 24, 48, 72 і 96 годин від моменту введення 131I. Результати дослідження представляли у відсотках від дози введеного радіойоду з поправками на показники природного фону та радіоактивного розпаду препарату. Установлено, що в умовах дефіциту йоду щитоподібні залози старих щурів мають вищі показники поглинання радіойоду і меншу швидкість його виведення, ніж залози статево незрілих щурів, що свідчить про їхній менший йодний резерв і більшу схильність до йододефіцитної патології. Приймання органічного йоду незалежно від віку щурів супроводжується зниженням рівня накопичення радіойоду та прискоренням його виведення із щитоподібних залоз, що вказує на зменшення функціонального напруження, проте залози старих щурів поглинають більше йоду і виводять його повільніше, що свідчить про меншу ефективність коригування дефіциту йоду при збільшенні віку. Знижену функціональну активність щитоподібних залоз старих щурів перспективно використовувати як чутливий маркер змін при поглибленому вивченні тиреотропних та тиреодизрапторних ефектів.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

17

Kharandiuk, T. V., R. B. Kosiv, O. M. Borukh, R. S. Dalybozhyk, L. Ya Palianytsia та N. I. Berezovska. "Зниження вмісту віцинальних дікетонів при зброджуванні високогустинного сусла". Scientific Messenger of LNU of Veterinary Medicine and Biotechnologies 19, № 75 (3 лютого 2017): 149–52. http://dx.doi.org/10.15421/nvlvet7530.

Повний текст джерела

Анотація:

Одним із завдань високогустинного пивоваріння як сучасної енергоощадної технології є отримання пива високої якості, адже смак і аромат напою ‒ його головні споживчі властивості. Віцинальні дікетони ‒ діацетил (2,3-бутандіон) та 2,3-пентандіон – відіграють значну роль у формуванні смаку. Завдання пивоварів полягає в зведенні до мінімуму їх утворення або пришвидшенні їх відновлення до речовин із вищим порогом відчуття. До основних методів зниження вмісту дікетонів належать оптимізація параметрів бродіння та дозрівання, використання модифікованих штамів дріжджів та іммобілізованих дріжджових клітин. Цього досягають також застосуванням ферменту α-ацетолактатдекарбоксилази, який міститься в ферментному препараті Матурекс. Він каталізує реакцію перетворення α-ацетолактату безпосередньо в ацетоїн, минаючи утворення діацетилу. Таким чином значно знижується вміст дікетонів у пиві та скорочується тривалість його дозрівання. В роботі досліджено вплив параметрів зброджування високогустинного сусла – концентрації сухих речовин у суслі, температури та тривалості процесу на вміст дікетонів у пиві. Визначено оптимальні умови головного бродіння: концентрація сусла 16% сухих речовин, температура бродіння 15 °С, тривалість 7 діб. Встановлено вплив дози ферментного препарату Матурекс 1, 2 і 3 г на 1 гл сусла на вміст віцинальних дікетонів у молодому пиві. Визначено оптимальну дозу препарату, яка становить 2 г на 1 гл сусла. Досліджено вплив ферментного препарату Матурекс на фізико-хімічні показники молодого та готового пива – вміст екстракту та етанолу, рН і кислотність, вміст віцинальних дікетонів. Таким чином, для пришвидшення процесів дозрівання пива в технології високогустинного пивоваріння, зниження вмісту віцинальних дікетонів у пиві та збільшення ефективності виробництва можна рекомендувати зброджування сусла концентрацією 16% сухих речовин при температурі 15 °С впродовж 7 діб з додаванням ферментного препарату Матурекс у кількості 2 г на 1 гл сусла.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

18

Первая, Н. В., та О. А. Андреєва. "ФІЗИКО-ХІМІЧНІ ТА ІЧ-СПЕКТРОСКОПІЧНІ ДОСЛІДЖЕННЯ НОВИХ ЖИРУВАЛЬНИХ ПРЕПАРАТІВ". Bulletin of the Kyiv National University of Technologies and Design. Technical Science Series 140, № 6 (13 лютого 2020): 81–94. http://dx.doi.org/10.30857/1813-6796.2019.6.8.

Повний текст джерела

Анотація:

Study of physicochemical properties, chemical nature, and interaction with collagen of new fatliquoring preparations of various origins to identify among them effective reagents for resource-saving technologies focused on the production of leather products with predictable properties to reducing the harmful load on the environment. To determine the basic physicochemical properties and chemical nature of fats, traditional and modern physicochemical methods of analysis (titrimetric, viscometric, infrared spectroscopy) were used, as well as visual assessment. The paper presents the results of determining the chemical nature and physicochemical properties of new fatliquoring preparations - industrial products of natural and synthetic origin: Synthol EW321, synthesized based on emulsified synthetic fats; Synthol MC derived from phosphated synthetic fats; Sulphirol C, based on sulfitated fish oil, is resistant to electrolytes; semi-synthetic composition CMX-473, obtained on the basis of sulfonated and sulfated fats; synthetic electrolyte-resistant composition CMX-470, obtained on the basis of sodium salts of alkyl succinic acid and synthetic fats. IR-spectroscopic studies of the fibrous collagen preparation treated with these fatliquoring preparations were carried out. The nature and change in the optical density of the absorption bands of the functional groups of the protein depending on the type of fat used is determined. It was found that the studied reagents interact mainly with nitrogen-containing and hydroxyl groups of collagen. Peculiarities of interaction in the “collagen - chemical reagent” system in the presence of fatliquoring preparations of various origin intended for processing the leather are investigated. The results of the work will contribute to the expansion of the assortment and the justified use of effective chemical reagents in innovative technologies for the production of leather.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

19

Хромуляк, О. І., М. П. Савущик та Г. А. Шлончак. "Вплив гербіцидів на забур'яненість культур сосни звичайної (Pinus sylvestris L.) в умовах Київського Полісся". Scientific Bulletin of UNFU 30, № 2 (4 червня 2020): 24–27. http://dx.doi.org/10.36930/40300204.

Повний текст джерела

Анотація:

Наведено результати досліджень щодо випробовування гербіцидів під час здійснення хімічних доглядів за лісовими культурами. Для дослідів використано гербіциди Річард, Пікадор, Гліфовіт і Булон у комбінації з прилипачем Олемікс і без нього. На дослідній ділянці трав'яна рослинність була представлена типовими для Київського Полісся видами: куничник наземний (Calamagrostis epigejos (L.) Roth.), злинка канадська (Erigeron canadensis L.), щавель горобиний (Rumex acetosella L.), тонконіг звичайний (Poa trivialis L.), напівчагарник ожина (Eubatus). Найбільш забур'яненими були міжряддя. Тут переважав куничник наземний, а однорічні бур'яни, переважно злинка канадська, траплялися поодиноко. На схилі і дні борозен також переважав куничник та у незначній кількості росли однорічні види. На дні борозен і на їх схилах кількість бур'янів була практично однаковою. Досліди закладено на лісових культурах 2018 року. Культури створено у лісовому фонді ДП "Київська лісова науково-дослідна станція" на суцільному зрубі, по борознах, в умовах свіжого субору. Доповнення культур здійснювали навесні 2019 року. Для обробляння рослин використовували ручні оприскувачі. Під час хімічного догляду за лісовими культурами сосни звичайної (Pinus sylvestris L.) гербіцидна дія препаратів полягала у пригніченні росту небажаної трав'яної рослинності та в частковому її знищенні. Застосування гербіцидних препаратів Річард, Гліфовіт і Булон призвело до знищення від 52 до 68 % багаторічних бур'янів. Найменше багаторічників було знищено гербіцидом Пікадор, тільки 37 %. Причому такий результат було досягнуто як застосуванням препарату Пікадор у комбінації з прилипачем Олемікс, так і без нього. Водночас, Пікадор повністю знищив однорічні бур'яни. Стосовно дії гербіцидів у комбінації з прилипачем встановлено, що його застосування істотно не впливало на ефективність гербіцидів. Усі гербіциди спричинили відпад сосни. Найбільше пошкоджень (21 %) виявлено під час застосування гербіциду Річард. Встановлено, що хімічний догляд негативно вплинув на однорічні рослини сосни звичайної, якими було доповнено лісові культури.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

20

Заєць, С. О., О. Л. Рудік, С. М. Юзюк, І. Т. Нетіс та К. С. Фундират. "Водоспоживання рослин сої залежно від сорту, систем захисту". Аграрні інновації, № 5 (12 травня 2021): 41–46. http://dx.doi.org/10.32848/agrar.innov.2021.5.7.

Повний текст джерела

Анотація:

Мета. Вивчення впливу систем хімічного та біоло-гічного захисту рослин та водоспоживання сучаснихсортів сої під час вирощування в умовах зрошення.Методи. Дослідження проводили в Інституті зрошу-ваного землеробства НААН на масиві Інгулецької зрошуваної системи з використанням сортів сої Даная,Діона і Святогор. Система захисту рослин від шкідниківта хвороб передбачала три фони: контроль – без засто-сування фунгіцидів та інсектицидів; хімічний – фон;біологічний – фон. Інокуляцію посівного матеріалу про-водили препаратом Оптімайз у день сівби з витратамипрепарату 2,8 л/т. Збирання й облік урожаю здійснювалипрямим комбайнуванням облікової ділянки із викорис-танням комбайну Sampo 130. Результати. Коефіцієнтзволоження у період вегетації сої за роки дослідженьзнаходився в межах 0,11–0,37, що вказує на посушли-вість клімату, такі показники притаманні природній зонінапівпустелі. Більш економно споживали вологу рос-лини сорту Даная, коефіцієнт водоспоживання якогозалежно від системи захисту становив 1546–1672 м3/т.Сорти Діона і Святогор потребували для формування1 т зерна відповідно 1748–1908 та 1732–1890 м3 води.Система захисту рослин підвищує врожайність куль-тури, позитивно впливає на ефективність використаннявологи. Виходячи з розрахунків, найнижчою буласобівартість зерна сорту Даная як за біологічної, такі за хімічної систем захисту та становила відповідно,7395,68 і 7243,10 грн/т. Висновки. Найвищий прибу-ток забезпечує використання сорту сої Даная за сис-теми біологічного захисту, при цьому собівартість зернає найменшою і становить 6675,15 грн/т, собівартістьзерна, отримана на сорті Святогор, за хімічної системизахисту рослин – 6911,52 грн/т та на сорті Діона за хіміч-ної – 7324,50 грн/т. На цих варіантах отримано і найбіль-ший умовно чистий прибуток і рівень рентабельності –13280 і 11520 грн/га та 60% і 55% відповідно.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

21

Чечет, О. М. "ЗАХОДИ ПРОФІЛАКТИКИ ІНФЕКЦІЙНИХ ЗАХВОРЮВАНЬ І ПІДВИЩЕННЯ ПРОДУКТИВНОСТІ У ПТАХІВНИЦТВІ". Bulletin of Sumy National Agrarian University. The series: Veterinary Medicine, № 3 (54) (17 лютого 2022): 60–69. http://dx.doi.org/10.32845/bsnau.vet.2021.3.9.

Повний текст джерела

Анотація:

Птахівнича галузь в Україні динамічно розвивається за рахунок економічної привабливості і досить швидкого повернення інвестицій, що стимулює інтенсифікацію вирощування птиці. Через це переущільнюється поголів’я, скорочуються санітарні розриви, що призводить до накопичення патогенної вірусної та бактеріальної мікрофлори у навколишньому середовищі. Порушення ветеринарно-санітарних правил, низька якість кормів, збої у технології вирощування, стреси різного походження створюють умови для зниження резистентності організму птиці, послаблюють імунну систему і, як наслідок, стають причиною виникнення інфекційних хвороб різної етіології. Перебіг асоційованих інфекцій у латентній формі відбувається у більш тяжкій формі та більш тривалий час зі значною варіабельністю клінічних ознак і різними ускладненнями, що обтяжує проведення діагностичних і профілактичних заходів. Окрім того, тісні зв’язки між вітчизняними та зарубіжними сільськогосподарськими товаро- виробниками є основною причиною занесення на територію України збудників інфекційних хвороб. Наявна загроза епізоотії та, відповідно, збитків для птахівництва вимагає застосування повного комплексу прогресивних програм імунної корекції і профілактики захворювань, ефективних заходів біологічного захисту, що оптимізують метаболічні процеси в організмі птиці, підвищуючи природну резистентність. Мета роботи – вивчення, моніторинг, аналіз, узагальнення та оцінка ринку імунобіологічних препаратів, біоцидів і кормових добавок для птахівничої галузі на сучасному етапі розвитку вітчизняного аграрного сектору. Аналіз запропонованих та офіційно зареєстрованих в Україні імуномодулюючих препаратів, антибіотиків, біоцидів, нутріцевтиків і кормових добавок для птахівництва свідчить, що більшість із них (65,8%) - це засоби, представлені зарубіжними виробниками, однак асортимент вітчизняної фармакологічної індустрії (34,2%) свідчить про високий потенціал українських виробників ветеринарних препаратів і кормових добавок для птахівничої галузі. Задля ефективної і пролонгованої дії цих заходів потрібно здійснювати систематичну ротацію біоцидів із метою запобігання виникненню стійкості збудників захворювань заразної етіології серед поголів’я птахів. Комплекс лікувально-профілактичних заходів має обов’язково враховувати локальну епізоотичну ситуацію, стійкість бактерій і вірусів до дії фізико-хімічних факторів і дезінфектантів, прогресивні та універсальні методи імунної модуляції організму птиці. Для технологічної системи вирощування птахів нами запропоновано нові біоцидні препарати «Біолайд» і «Діолайд». Комплексне використання препаратів на основі цих діючих речовин не потребує ротації дезінфікуючих засобів і пролонгованої дії на патогенні мікроорганізми. Нами запропоновано також нові пробіотичні препарати «Біозапін» і «Біомагн». Комплекс запропонованих препаратів покращить профілактику інфекційних хвороб і підвищить продуктивність у птахівництві.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

22

Stalinska, I. V. "ПРОБЛЕМИ ЕКОЛОГІЧНОЇ БЕЗПЕКИ УТИЛІЗАЦІЇ МЕДИЧНИХ ВІДХОДІВ". Scientific Bulletin of UNFU 28, № 2 (29 березня 2018): 91–94. http://dx.doi.org/10.15421/40280217.

Повний текст джерела

Анотація:

Проаналізовано проблеми утилізації лікарських засобів, термін придатності яких закінчився, та медичних відходів в Україні. Показано, що медичні та фармацевтичні відходи належать до категорії "небезпечних відходів" і потребують спеціальних методів і засобів поводження з ними. Оцінено механізм надходження медичних відходів у навколишнє природне середовище та їхній вплив на організм людини. Показано, що медичні відходи є джерелом значного, зростаючого, екологічно небезпечного навантаження на довкілля. Проаналізовано етапи, закономірності та проблеми наявної практики поводження з медичними відходами в Україні. Окремою проблемою як України, так і світу загалом є поводження з лікарськими засобами, термін придатності яких закінчився, та невикористаними препаратами, які потрапляють на сміттєзвалища. Доведено, що це призводить до виникнення непередбачуваних фізико-хімічних та біохімічних процесів, продуктами яких є чисельні токсичні хімічні сполуки. З'ясовано недопустимість їх потрапляння на полігони твердих побутових відходів. Виявлено, що питання збирання та знешкодження лікарських засобів, термін яких закінчився, або невикористаних ліків в Україні абсолютно не вирішено. Запропоновано пріоритетний напрям для України щодо поводження з медичними відходами в найближчі роки.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

23

Міленко, О. Г., І. С. Солод, П. Г. Могилат, М. Е. Гринь та В. С. Вегеренко. "ЕФЕКТИВНІСТЬ ЗАСТОСУВАННЯ ПІСЛЯСХОДОВИХ ГЕРБІЦИДІВ У ПОСІВАХ КУКУРУДЗИ НА ЗЕРНО". Вісник Полтавської державної аграрної академії, № 4 (25 грудня 2020): 86–92. http://dx.doi.org/10.31210/visnyk2020.04.10.

Повний текст джерела

Анотація:

Для забезпечення національних потреб та нарощування експорту зерна кукурудзи перед сучасним рослинництвом постає завдання суттєвого підвищення врожайності цієї культури. Не потребує доведення такий факт, що бур’яни – це той об’єкт, який негативно впливає на врожайність куль-турних рослин, якість отриманої продукції, сприяє поширенню шкідників та хвороб і врешті-решт підвищує собівартість продукції рослинництва. Тому актуальними є питання вивчення і впрова-дження ефективних заходів зменшення рівня забур’яненості посівів кукурудзи на зерно. Метою на-ших досліджень було встановити ефективність післясходових гербіцидів у посівах кукурудзи на зер-но. Для цього впродовж 2018–2020 рр. було закладено дослід у виробничих умовах із п’яти варіантів: Контроль (без гербіцидів і ручних прополювань); Пік, 20 г/га; Мілагро, 0,2 л/га; Елюміс, 2 л/га; Пріма Форте, 0,5 л/га. Обприскування посівів гербіцидами проводили у фазі 3-х листків у рослин кукурудзи. Програма досліджень передбачала розв’язати такі завдання: визначити видовий склад бур’янів, встановити вплив гербіцидів на чисельність бур’янів, провести підрахунок густоти рослин кукурудзи залежно від варіантів досліду, визначити вплив заходів боротьби з бур’янами на рівень урожайності зерна кукурудзи та встановити економічну ефективність застосування післясходових гербіцидів у посівах кукурудзи. За результатами експериментальних досліджень встановлено, що лише деяка ча-стина гербіцидів ефективно діє на однодольні та дводольні види бур’янів. Втрати врожаю кукуру-дзи від дії бур’янів можуть становити понад 50 %. Серед досліджуваних препаратів до злакових бур’янів були ефективні тільки Мілагро та Елюміс. До препаратів Пік та Пріма Форте бур’яни ро-дини злакових виявилися стійкими. Загибель дводольних бур’янів була найвища після застосування препарату Пріма Форте. Найкращу біологічну та економічну ефективність у системі захисту посі-вів кукурудзи від бур’янів було отримано від застосування препарату Елюміс. Тому для виробничих умов рекомендовано в технології вирощування кукурудзи на зерно використовувати хімічний метод регулювання чисельності бур’янів із застосуванням препарату Елюміс у нормі 2 л/га, за умови зміша-ного типу забур’яненості поля.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

24

Pusik, L. M., V. K. Pusik, Y. А. Kryshtop та V. А. Bondarenkо. "СУЧАСНИЙ СТАН ЗАСТОСУВАННЯ БІОПРЕПАРАТІВ ДЛЯ ПІСЛЯЗБИРАЛЬНОЇ ОБРОБКИ ПЛОДІВ І ОВОЧІВ". Vegetable and Melon Growing, № 69 (26 липня 2021): 120–30. http://dx.doi.org/10.32717/0131-0062-2021-69-120-130.

Повний текст джерела

Анотація:

Мета. Здійснити аналіз сучасного стану застосування біопрепаратів для післязбиральної обробки плодів і овочів з метою зменшення втрат під час зберігання. Результати. Аналіз сучасної вітчизняної й зарубіжної наукової та патентної літератури свідчить про те, що основними перевагами біопрепаратів є те, що при їх застосуванні вирішується проблема стійкості фітопатогенних мікроорганізмів до хімічних препаратів, підвищується якість урожаю й знижується витрата добрив. Біопрепарати покращують польову схожість насіння, морфобіологічні характеристики проростків при проростанні, формування листкового апарату й інтенсивність фотосинтезу при розвитку й дозріванні насіння. Біологічні препарати відносять до екологічно безпечних препаратів (речовини, що їх продукують бактерії-антагоністи, не забруднюють ґрунт і врожай) і мають специфічну дію (висока ефективність проти певних видів фітопатогенних мікроорганізмів). Висновок. Біопрепарати на основі бактерій із різною поліфункціональною дією характеризуються високою ефективністю у регуляції фітопатогенної мікробіоти як в агроценозах, так і під час зберігання, що сприяє зниженню рівня біологічного забруднення агроекосистем, потенційних біоекологічних ризиків в агроекосистемах та підвищенню якості плодоовочевої продукції та зменшення втрат під час зберігання. У багатьох країнах світу широко розповсюджені дослідження, спрямовані на пошук високоактивних штамів мікроорганізмів для створення на їх основі біологічних препаратів. Застосування таких біопрепаратів підвищує продуктивність, подовжує термін зберігання та затримує ураження продукції мікробіологічними хворобами. Зменшити втрати плодів важливо не тільки під час холодильного зберігання, але й у передзбиральний період. Сьогодні проблему зниження втрат плодів у передзбиральний період вирішують із застосуванням відповідних біопрепаратів. Способи зберігання плодів і овочів із використанням біологічних плівок ще мало досліджені. Порівняно з іншими дані способи є менш економічно затратними та більш екологічно чистими.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

25

Chulovska, Z. I., I. V. Drapak, T. I. Chaban та I. A. Nektegaev. "СИНТЕЗ ТА ПРОТИЗАПАЛЬНІ ВЛАСТИВОСТІ ДЕЯКИХ С5 ЗАМІЩЕНИХ 3-МЕТИЛ-4-ТІОКСО-ТІАЗОЛІДИН-2-ОНІВ". Medical and Clinical Chemistry, № 4 (12 лютого 2021): 25–31. http://dx.doi.org/10.11603/mcch.2410-681x.2020.i4.11735.

Повний текст джерела

Анотація:

Вступ. Вивчення реакційної здатності похідних 4-тіазолідону та здійснення їх хімічних перетворень є перспективним напрямком пошуку нових біологічно активних речовин. Це зумовлено широким спектром біологічної активності вказаного класу сполук, а також наявністю ряду реакційно здатних центрів, що дає змогу проводити різносторонню модифікацію вихідної структури. З огляду на дані обставини, актуальним є синтез нових речовин як потенційних біомолекул серед вказаного класу сполук. Мета дослідження – провести синтез деяких C5 заміщених похідних 3-метил-4-тіоксо-тіазолідин-2-ону для фармакологічного скринінгу in vivo їх протизапальної активності. Методи дослідження. Проведено органічний синтез, 1Н ЯМР-спектроскопію, елементний аналіз, фармакологічний скринінг. Результати й обговорення. Синтетична частина роботи полягала у структурній модифікації 3-метил-4-тіоксо-тіазолідин-2-ону. Активна метиленова група в положенні C5 зазначеного скафолду проявляла СН-кислотні властивості та дозволила апробувати її в реакції азосполучення із солями арилдіазонію з отриманням відповідних 3-метил-5-(арил-гідразоно)-4-тіоксо-тіазолідин-2-онів. Будову одержаних сполук та інтерпретацію проведених хімічних досліджень підтверджено даними елементного аналізу та 1Н ЯМР-спектроскопії. Вплив синтезованих речовин на перебіг ексудативної фази запалення вивчали на основі карагенінової моделі запального набряку лап білих щурів. Наявність запальної реакції встановлювали за зміною об’єму кінцівки онкометричним методом на початку досліду і через 4 год після введення флогогенного агента. Для порівняння за аналогічних умов вивчали протизапальний ефект відомого протизапального лікарського засобу – ібупрофену. Отримані результати фармакологічного скринінгу показали, що синтезовані сполуки володіють протизапальними властивостями, а деякі з них за показниками активності наближаються до або перевищують препарат порівняння. Висновки. У результаті структурної модифікації 3-метил-4-тіоксо-тіазолідин-2-ону за положенням C5 синтезовано серію нових 3-метил-5-(арил-гідразоно)-4-тіоксо-тіазолідин-2-онів. Проведені дослідження протизапальної активності синтезованих сполук демонструють потенціал пошуку протизапальних агентів серед зазначеного класу сполук. Ми продовжуємо досліджувати реакційну здатність, а також хімічні перетворення з перспективою вивчення біологічної активності цього класу сполук.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

26

Сорока, Л. В., Ю. Ю. Косенко та Н. О. Гнатюк. "Оцінка елементів екологічної конверсії виробництва товарної продукції пряно-смакових культур". Аграрні інновації, № 9 (14 грудня 2021): 53–56. http://dx.doi.org/10.32848/agrar.innov.2021.9.8.

Повний текст джерела

Анотація:

Мета. Метою роботи було вивчення асортиментуі стану використання мікробіологічних препаратів у землеробстві, вивчення властивостей препарату «ЕМ-А»і Сяйво 2.Методи. Експериментальну частину дослідженняпроводили протягом 2019–2020 рр. в умовах Уманськогонаціонального університету садівництва. Особливостіпроходження періодів онтогенезу та фенологічних фазрослин вивчали за методиками І. М. Бейдеман. Польовіта лабораторні дослідження проводили за загальноприйнятими методичними рекомендаціями.Результати. Вивчення динаміки наростання площілистків рослин васильків справжніх до початку першогоцвітіння (першого збирання) показало, що застосування мікробіологічних препаратів шляхом обприскування самої рослини значно вплинуло на цей показник.Зокрема, найбільшу площу листків сформували рослини варіанту обробки розчином ЕМ-А, яка становила61,6 тис. м2/га (у фазу бутонізації) та 65,5 тис. м2/га (передзрізуванням зеленої маси), що є більшим за показникиконтрольного варіанту на 16,3 та 14,1 тис. м2/га відповідно. Найменшу площу листків мали рослини контрольного варіанту досліду (45,3 тис. м2/га) у фазубутонізації. Надалі приріст площі листків рослин цьоговаріанту був також меншим на 6,1 тис. м2/га порівняноіз показниками періоду першого скошування зеленоїмаси. Рослини варіанту досліду із обприскуваннямрозчином Сяйво-2 були більш облистяними, площаповерхні листків на момент першого цвітіння в них була56,6 тис. м2/га, різниця із показником контрольного варіанту становить 5,2 тис. м2/га. Висновки. ЕМ-А сприяє інтенсивному росту і розвитку рослин завдяки збільшенню їхньої надземної біомаси, стимулює ріст кореневої системи і загалом урожайність рослин. Ефективні мікроорганізми покращуютьфізичний, хімічний і біологічний склад ґрунту. ТомуЕМ-технологія із використанням ефективних мікроорганізмів є перспективним напрямом підвищення кількостіта якості врожаю, поліпшення родючості ґрунту.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

27

Тищенко, А. В., О. Д. Тищенко, Г. М. Куц, О. О. Пілярська, Ю. О. Люта та Н. М. Гальченко. "Насіннєва продуктивність люцерни першого року життя залежно від заходів боротьби зі шкідниками". Аграрні інновації, № 6 (9 липня 2021): 69–81. http://dx.doi.org/10.32848/agrar.innov.2021.6.12.

Повний текст джерела

Анотація:

Метою дослідження було виявити ефективність різ- них інсектицидів проти шкідників на насінницьких посівах люцерни першого року життя травостою. Методи дослі- джень. Дослідження проводили протягом 2016–2018 рр. на дослідному полі Інституту зрошуваного землеробства НААН. У ґрунтово-кліматичному відношенні розташоване в степовій зоні, на Інгулецькому зрошуваному масиві. Метод закладки польового досліду – розщеплені ділянки. Видовий склад шкідливих комах виявляли за проведення обстежень, чисельність їх і співвідношення різних стадій пов’язували з фазами розвитку рослин і погодними умо- вами (температура, вологість повітря та опадами) за допо- могою ентомологічного сачка (10 помахів). Оцінку ефек- тивності термінів та кратності хімічних обробок визначали за методикою С.О. Трибеля та з врахуванням економічних порогів шкідливості. Статистичну обробку експерименталь- них даних проводили AgroSTAT, XLSTAT, Statistica (v. 13). Результати досліджень. Найефективнішим у боротьбі зі шкідниками (за винятком люцернової попелиці) виявився препарат з діючими речовинами Хлорпірифос, 500 г/л й Циперметрин, 50 г/л та нормою витрати 1,00 л/га. Він знижував чисельність шкідників: люцернового клопа – на 85,5%, люцернової попелиці – 92,7, гусениці лучного мете- лика – 93,0, люцернового насіннєїду – 85,7 та люцерно- вої товстоніжки – на 94,0%, відповідно й зменшувалося пошкодження генеративних органів та насіння. Висновки. Найефективнішим у боротьбі зі шкідниками (за винятком люцернової попелиці) виявився препарат з діючими речо- винами Хлорпірифос, 500 г/л й Циперметрин, 50 г/л та нор- мою витрати 1,00 л/га). Але наявність у даного препарату фумігаційної дії негативно позначилась на чисельності комах-запилювачів, що зменшило утворення бобів і насіння в них та в подальшому вплинуло на продуктивність рослин. Найбільшу врожайність насіння отримали на варіанті при застосуванні суміші інсектицидів з діючими речовинами Хлорантраніліпрол, 200 г/л й Лямбда-цигалотрин, 50 г/л.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

28

Кістерська, Л. Д., О. Б. Логінова, Т. О. Кондратюк, Т. В. Берегова та Н. В. Бошицька. "Біостійкість поліестерної тканини, модифікованої нанодисперсною суспензією срібла". Reports of the National Academy of Sciences of Ukraine, № 1 (30 березня 2022): 124–34. http://dx.doi.org/10.15407/dopovidi2022.01.124.

Повний текст джерела

Анотація:

Вивчена можливість використання наночастинок срібла (НЧAg), отриманих за допомогою плазмової техно логії, для надання текстильним матеріалам біоцидного захисту. Стан НЧAg та наявність мікроорга нізмів на поверхні водостійкого поліестерного полотна с поліуретановим просоченням досліджено методами растрової електронної мікроскопії та рентгеноспектрального мікроаналізу. Встановлено бактерицидний вплив препарату “Ag Nanofluid” щодо тест-культур бактерій Pseudomonas aeruginosa, Staphylococcus aureus, Escherichia coli та фунгістатичну дію щодо дріжджових грибів Candida albicans i значне підвищення біостійкості досліджуваної тканини, обробленої НЧAg. Під дією НЧAg вказані тест-культури бактерій і дріжджових грибів зазнають істотних морфологічних змін (деформацій, пошкоджень поверхні та цілісності клітин), клітини тест-культур мікроорганізмів за зазначених умов вибірково накопичують окремі хімічні елементи, що призводить до їх руйнування.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

29

Chekman, I. S., O. O. Kazakova, R. S. Dovgan, A. A. Nagorna, I. F. Belenichev, N. A. Gorchakova, N. V. Bukhtiyarova, G. O. Syrovaya, and M. I. Zahorodnyi. "Original metabolitotropic drug — elgacin: quantum-chemical properties and features of pharmacological action." Reports of the National Academy of Sciences of Ukraine, no. 1 (January 22, 2018): 86–91. http://dx.doi.org/10.15407/dopovidi2018.01.086.

Повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

30

Zhukova, Yaroslava, Pylyp Petrov, Olena Boloba, Tetiana Ohrimenko, and Oksana Naumenko. "The influence of gelatin and starter culture on the physical and chemical parameters of cheeses with different fat content." FOOD RESOURCES 6, no. 10 (June 21, 2018): 123–30. http://dx.doi.org/10.31073/foodresources2018-10-14.

Повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

31

Мельничук, В. В. "ОСОБЛИВОСТІ ТЕРАПЕВТИЧНОЇ ДІЇ СУЧАСНИХ ЛІКАРСЬКИХ ЗАСОБІВ ЗА ТРИХУРОЗУ ОВЕЦЬ". Вісник Полтавської державної аграрної академії, № 3 (27 вересня 2019): 167–74. http://dx.doi.org/10.31210/visnyk2019.03.22.

Повний текст джерела

Анотація:

У роботі наведено дані експериментальних досліджень щодо лікувальної ефективності сучасних антигельмінтних засобів, зареєстрованих на території України, за трихурозної інвазії овець. У дос-лідах з визначення показників терапевтичної ефективності сформовано 11 дослідних та 1 контро-льну групи овець за середньої інтенсивності трихурозної інвазії (від 310,00±24,49 до 420,00±48,42 яєць/г). Загалом досліджено 9 препаратів, що відносяться до 4-х хімічних груп: бензімі-дазолу (порошок Бровальзен, таблетки Альбендазол-250 та суспензія Альбендазол 10 %), імідотіазолу (порошок Бровалевамізол 8 % та розчин для ін’єкцій Левавет 10 %), макроциклічних лактонів (по-рошок Універм та розчин для ін’єкцій Івермеквет 1 %), комбінованих засобів (емульсія Комбітрем та розчин для ін’єкцій Клозіверон). Досліджувані засоби застосовували згідно з рекомендаціями, на-веденими в листівках-вкладках. Порошкоподібні форми препаратів одночасно задавали як груповим способом, так й індивідуально як лікувально-кормову суміш. Виявлено, що всі досліджувані засоби мають виражені нематоцидні властивості відносно збудника трихурозу овець (ЕЕ від 40 до 100% за ІЕ від 73,33 до 100 %). Доведено, що їхня ефективність залежала від способу задавання та хіміч-ної групи, до якої вони належали. Найбільш ефективними (ЕЕ і ІЕ 100 %) виявилися ін’єкційні форми препаратів: Левавет 10 %, Івермеквет 1 % та Клозіверон, які застосовували шляхом одноразового підшкірного введення. Дещо нижчі показники лікувальної ефективності (ЕЕ від 80 до 90 % за ІЕ від 90,09 до 90,33 %) отримано при застосуванні хворим вівцям емульсії Комбітрему у разі індивідуаль-ного випоювання, а також порошку Бровалевамізолу 8 % та Універму шляхом індивідуального згодо-вування. Менш ефективним (ЕЕ від 50 до 70 % за ІЕ від 80,24 до 86,29 %) виявилося застосування таблеток Альбендазолу-250, суспензії Альбендазолу 10 %, порошку Бровальзену шляхом індивідуаль-ного згодовування та порошку Бровалевамізолу 10 % й Універму шляхом групового згодовування як ЛКС. Групова терапія овець з використанням порошку Бровальзену, який згодовувався як ЛКС вияви-лася неефективною (ЕЕ – 40 % за ІЕ – 73,33 %) за трихурозу.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

32

Федорчук, С. В. "Ефективність регуляторів росту, хімічних і біологічних препаратів проти Alternaria Solani та Phytophthora infestans картоплі". Вісник аграрної науки Причорномор"я, Вип. 2 (94) (2017): 116–23.

Знайти повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

33

Федорчук, С. В. "Ефективність регуляторів росту, хімічних і біологічних препаратів проти Alternaria Solani та Phytophthora infestans картоплі". Вісник аграрної науки Причорномор"я, Вип. 2 (94) (2017): 116–23.

Знайти повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

34

Федорчук, С. В. "Ефективність регуляторів росту, хімічних і біологічних препаратів проти Alternaria Solani та Phytophthora infestans картоплі". Вісник аграрної науки Причорномор"я, Вип. 2 (94) (2017): 116–23.

Знайти повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

35

Жуйков, О. Г. "Біологічний метод захисту рослин у сучасному органічному землеробстві України: історичні аспекти, тренди, перспективи". Аграрні інновації, № 12 (23 травня 2022): 23–27. http://dx.doi.org/10.32848/agrar.innov.2022.12.4.

Повний текст джерела

Анотація:

Біологічний метод захисту культурних рослин від шкідників і хвороб заснований на використанні хижих і паразитичних комах (ентомофагів), хижих кліщів (акарифагів), нематод, птахів, ссавців і ін. для пригнічення або зниження чисельності шкідливих організмів (проти шкідників с.-г. культур), і біопрепаратів, заснованих на продуктах життєдіяльності мікроорганізмів (проти шкідників і хвороб с.-г. культур). Даний метод боротьби зі шкідниками й хворобами відрізняється тим, що абсолютно безпечний для навколишнього середовища й людини, а також має ряд переваг у порівнянні із застосуванням хімічних препаратів. Сучасні біологічні методи, застосовувані для захисту сільськогосподарських культур від шкідників, умовно діляться на наступні: а) застосування харчових і феромонних принад; б) зоологічний метод; в) застосування ентомофагів; г) препарати на основі продуктів життєдіяльності мікро й макроорганізмів. Використовуючи харчові принади, можна локалізувати шкідників у певному місці, де їх буде не складно знищити. Інший метод принад – застосування пасток з феромонами й атрактантами. Заснований цей метод боротьби з комахами на їхній здатності до комунікації за допомогою пахучих речовин, що виділяються спеціальними статевими залозами. Зоологічний метод – залучення на ділянку дрібних тварин і птахів, що харчуються шкідливими комахами, їх яйцями й личинками. Ентомофаги – корисні комахи, що харчуються комахами-шкідниками, що є їхніми природними ворогами. Застосування ентомофагів при вирощуванні культурних рослин дозволяє забезпечити раннє виявлення шкідника, знизити пестицидне навантаження й зберегти екологічну чистоту врожаю. Використання організмів і продуктів їх життєдіяльності (або їх синтетичних аналогів) для контролю щільності популяцій комах-шкідників, бур'янів і грибів, що викликають хвороби сільськогосподарських культур – найбільш зручний, оперативний і технологічний варіант біологічного методу захисту с.-х. культур. Цілком припустима комбінація елементів біологічного захисту разом із помірним використанням синтетичних пестицидів у строки, коли вони найменш небезпечні для ентомофагів і не виявлять фунгіцидної дії на корисну мікрофлору.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

36

Logoyda, L. S., та N. O. Zarivna. "МЕТОДИЧНІ АСПЕКТИ ВИКЛАДАННЯ ФАРМАЦЕВТИЧНОГО АНАЛІЗУ В КОНТЕКСТІ ВИВЧЕННЯ ФАРМАЦЕВТИЧНОЇ ХІМІЇ ІНОЗЕМНИМ СТУДЕНТАМ". Медична освіта, № 2 (16 серпня 2019): 131–36. http://dx.doi.org/10.11603/me.2414-5998.2019.2.10354.

Повний текст джерела

Анотація:

У статті висвітлено шляхи вирішення основних проблем, з якими стикаються викладачі, що працюють зі студентами-іноземцями при викладанні фармацевтичного аналізу в контексті вивчення дисципліни «Фармацевтична хімія». Проаналізовано основні проблеми, які можуть впливати на результативність навчання студентів-іноземців. Дослідження базується на вивченні матеріалів, отриманих із відкритих джерел інформації та власного досвіду авторів. У статті наведені сучасні технології викладання та тестування іноземних студентів з фармацевтичної хімії, впроваджені на кафедрі фармацевтичної хімії. Оскільки якість препарату закладається ще на етапі фармацевтичної розробки, студент чітко повинен знати елементи фармацевтичної розробки та фармацевтичного аналізу. Ціллю фармацевтичного аналізу є: засвоїти загальні методи аналізу субстанцій лікарських речовин та підтвердження їх доброякісності за зовнішнім виглядом, розчинністю та реакцією середовища згідно з вимогами ДФУ; вивчити і пояснювати фізичні та фізико-хімічні методи аналізу органічних лікарських засобів; вміти проводити реакції ідентифікації субстанцій лікарських речовин за катіонним і аніонним складом згідно з вимогами ДФУ; використовувати хімічні методи для ідентифікації лікарських засобів органічної структури за аналітико-функціональними групами; визначати фізичні константи органічних речовин для ідентифікації та встановлення чистоти лікарських засобів; використовувати визначення показника заломлення і питомого обертання розчинів лікарських засобів для їх ідентифікації і встановлення чистоти; практикувати загальні вимоги ДФУ щодо випробувань на граничний вміст домішок; вміти проводити кількісне визначення вмісту лікарських речовин у субстанції різними методами; вміти проводити якісний та кількісний експрес-аналіз діючих речовин в екстемпоральних лікарських засобах. Детальне і ґрунтовне ознайомлення з основами фармацевтичного аналізу в контексті вивчення дисципліни «Фармацевтична хімія» дає можливість більш повно засвоїти матеріал, що вивчається, реалізувати науково-творчий потенціал студентів, збагачує їх знаннями, які безпосередньо будуть використані в їхній практичній діяльності. Запропонований метод дозволяє викладачеві успішніше будувати освітній процес, що, в кінцевому підсумку, позитивно позначається на загальному засвоєнні курсу.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

37

С. Коваленко, Валерій, Володимир С. Феденко, Віктор Ф. Варгалюк, Надія В. Стець та Світлана Д. Коптєва. "ФУНДАТОРКА ДОСЛІДЖЕНЬ З ХІМІЇ НІТРОГЕНОВМІСНИХ ГЕТЕРОЦИКЛІЧНИХ СПОЛУК В ДНІПРОВСЬКОМУ УНІВЕРСИТЕТІ (до 100-річчя від дня народження проф. З. П. СОЛОМКО)". Journal of Chemistry and Technologies 29, № 3 (27 жовтня 2021): 353–62. http://dx.doi.org/10.15421/jchemtech.v29i3.240427.

Повний текст джерела

Анотація:

Стаття присвячена 100-річчю від дня народження відомого хіміка-органіка, фахівця з вивчення гетероциклічних сполук, зокрема 1,5-бензодіазепінів, доктора хімічних наук, заслуженого професора Дніпровського університету Зінаїди Пилипівни Соломко (1921–2001). Розглянуто основні віхи життєвого шляху вченої. Проаналізовано основні напрями наукових досліджень. До сфери наукових інтересів З. П. Соломко, в першу чергу, слід віднести вивчення хімічних властивостей та методів синтезу 1,5-бензодіазепінів та їх похідних, які виявили біологічну активність і можуть використовуватись у медичній практиці як транквілізатори, діуретики, сульфамідні препарати. За цим напрямом вона створила свою наукову школу. Також З. П. Соломко займалася вивченням хімії фосфор- і сульфурорганічних сполук, властивостей амінокислот, сульфонанілідів тощо. Вона є авторкою близько 250 наукових публікацій, 38 свідоцтв на винаходи, підручника для вищої школи «Органічна хімія і основи статичної біохімії». В статті розкриваються також деякі риси особистості З. П. Соломко, наводяться спогади колег та учнів про неї, підходи до постановки експериментальних досліджень, стиль керівництва аспірантами, педагогічну та суспільно-громадську діяльність. Під час написання статті використовувались матеріали з архіву Дніпровського національного університету імені Олеся Гончара (ДНУ), архіву-музею хімічного факультету, наукові публікації З. П. Соломко та її учнів. Ключові слова: З. П. Соломко, гетероциклічні сполуки, 1,5-бензодіазепіни, біологічна активність.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

38

Zarivna, N. O., L. S. Logoyda та O. B. Polyak. "МЕТОДИЧНІ АСПЕКТИ ВИКЛАДАННЯ СПЕЦІАЛІЗАЦІЇ «КОНТРОЛЬ ЯКОСТІ ЛІКАРСЬКИХ ЗАСОБІВ» ДЛЯ СТУДЕНТІВ ФАРМАЦЕВТИЧНОГО ФАКУЛЬТЕТУ ЗАОЧНОЇ ФОРМИ НАВЧАННЯ". Медична освіта, № 3 (15 жовтня 2020): 29–33. http://dx.doi.org/10.11603/me.2414-5998.2020.3.11438.

Повний текст джерела

Анотація:

У статті висвітлено шляхи вирішення основних проблем, з якими стикаються викладачі, що працюють зі студентами заочної форми навчання при викладанні спеціалізації «Контроль якості лікарських засобів». Проаналізовано основні проблеми, які можуть впливати на результативність навчання студентів заочної форми навчання. Дослідження базується на вивченні матеріалів, отриманих із відкритих джерел інформації та власного досвіду авторів. У статті наведені сучасні технології викладання та тестування студентів заочної форми навчання з контролю якості лікарських засобів, впроваджені на кафедрі фармацевтичної хімії. Оскільки якість препарату закладається ще на етапі фармацевтичної розробки, студент чітко повинен знати елементи фармацевтичної розробки та фармацевтичного аналізу. Ціллю спеціалізації «Контроль якості лікарських засобів» є: засвоїти загальні методи аналізу субстанцій лікарських речовин та підтвердження їх доброякісності за зовнішнім виглядом, розчинністю та реакцією середовища згідно з вимогами ДФУ; вивчити і пояснювати фізичні та фізико-хімічні методи аналізу органічних лікарських засобів; вміти проводити реакції ідентифікації субстанцій лікарських речовин за катіонним та аніонним складом згідно з вимогами ДФУ; використовувати хімічні методи для ідентифікації лікарських засобів органічної структури за аналітико-функціональними групами; визначати фізичні константи органічних речовин для ідентифікації та встановлення чистоти лікарських засобів; використовувати визначення показника заломлення і питомого обертання розчинів лікарських засобів для їх ідентифікації і встановлення чистоти; практикувати загальні вимоги ДФУ щодо випробувань на граничний вміст домішок; вміти проводити кількісне визначення вмісту лікарських речовин у субстанції різними методами; вміти проводити якісний та кількісний експрес-аналіз діючих речовин в екстемпоральних лікарських засобах та валідацію аналітичних методик. Детальне і ґрунтовне ознайомлення з основами контролю якості лікарських засобів дає можливість більш повно засвоїти матеріал, що вивчається, реалізувати науковотворчий потенціал студентів, збагачує їх знаннями, які безпосередньо будуть використані в їхній практичній діяльності. Запропонований метод дозволяє викладачеві успішніше будувати освітній процес, що, в кінцевому підсумку, позитивно позначається на загальному засвоєнні курсу.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

39

Palyshniuk, K. "Chemical composition of meat of chickens-broilers after application of specimen danoxan-50." Visnyk agrarnoi nauky 94, no. 12 (December 15, 2016): 68–70. http://dx.doi.org/10.31073/agrovisnyk201612-15.

Повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

40

О.П. ДОМБРОВСЬКА, Л.А. ЧУРСІНА та В.С. КРАГЛІК. "ЗБЕРЕЖЕННЯ СПОЖИВНИХ ВЛАСТИВОСТЕЙ ПРОДОВОЛЬЧИХ ТОВАРІВ З КОНОПЕЛЬ". Товарознавчий вісник 1, № 15 (18 лютого 2022): 113–20. http://dx.doi.org/10.36910/6775-2310-5283-2022-15-10.

Повний текст джерела

Анотація:

Мета. вибір найбільш придатних видів упаковки конопляної олії для збереження її споживних властивостей. Методика. Теоретичні дослідження в роботі вирішувалися за допомогою сучасних методик та методів аналізу, систематизації, узагальнення, порівняння, індукції та дедукції, а також з використанням загальнонаукового аналітичного методу. Результати. У статті розглянуто унікальні споживні властивості продовольчих товарів з конопель, наведено приклади пакування для різних видів продовольчих товарів з конопель, коротко розглянуто існуючі шляхи збереження їх споживних властивостей. Доведена необхідність збереження лікарських властивостей харчової продукції з конопель за рахунок використання сучасних видів упаковки, що широко застосовуються у фармацевтичній промисловості. Наукова новизна. Найбільш придатною формою для лікарського застосування конопляної олії є сучасні види пакування лікарських препаратів, які дозволяють зберегти фізико-хімічні властивості продукту, відповідне дозування, агрегатний стан тощо і широко використовуються у фармацевтичній промисловості. Вперше запропоновано для збереження лікарських властивостей фармацевтичної продукції з конопель використовувати пакування у вигляді скляних затемнених ампул й спеціальних розчинних полімерних капсул для одноразового застосування необхідної лікарської дози продукту. Таке пакування забезпечує первинну якість харчової продукції з конопель та збереженість її лікарських властивостей. Практична значимість. Для забезпечення якості та збереження лікарських властивостей конопляної олії за міжнародними стандартами потрібно використовувати матеріали, дозволені до використання при виробництві первинної упаковки для фармацевтичних препаратів та продуктів харчової промисловості, а саме найбільш придатними видами упаковки є скляні затемнені ампули й спеціальні розчинні полімерні капсули для одноразового застосування необхідної лікарської дози продукту.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

41

Оліферчук, В. П., та Д. В. Федорович. "Вплив мікоризного гриба Tuber Melanosporum на біорізноманіття мікроміцетів ризосфери та ріст і продуктивність фундука". Scientific Bulletin of UNFU 31, № 2 (29 квітня 2021): 28–34. http://dx.doi.org/10.36930/40310204.

Повний текст джерела

Анотація:

Наявність мікоризи є чинником ефективного процесу депонування вуглецю в екосистемі. Різні способи мікоризації сприяють ефективному росту та продуктивності рослин. Вивчено вплив Tuber melanosporum IMB F-100106 у складі препарату "Міковітал" на ріст, розвиток та продуктивність фундука сорту 'Шедевр'. Досліджено вплив різних способів внесення мікоризного препарату на ріст та розвиток фундука: замочування коренів, краплинного зрошення та підживлення. Зафіксовано, що діаметр кореневої шийки зріс на 10,2 %, кількість основних коренів збільшилась на 12,2 % та довжина кореневої системи – на 13,9 %. Відзначено також зростання загальної кількості листків на 14,0 %, довжини річного приросту – на 14,4 % та висоти саджанців – на 12,9 %. Кореневе підживлення 2-5 %-ми розчинами препарату забезпечило підвищення рівнів урожайності фундука до 21,7-22,4 ц/га з отриманням прибавки урожаю на 10,2-13,7 %. Важливими показниками для горіхоплідних рослин є хімічний склад плодів та їх дегустаційне оцінювання. Кореневе підживлення 2-5 %-м розчином препарату забезпечило зростання в них вмісту жиру на 1,5-2,7 %, а також призвело до збільшення виходу ядра на 6,0-6,9 %. Дегустаційна оцінка плодів підвищилась на 0,3-0,4 бали. Здійснено мікологічний аналіз 150 зразків ґрунту ризосфери фундука та ґрунту цілинних земель. Виділено 475 ізолятів мікроміцетів, що належать до 124 видів мікроскопічних грибів. Наведено 48 видів мікроскопічних грибів різних таксономічних груп, які найчастіше траплялись у досліджуваних ґрунтах. Встановлено, що мікофлора ризосфери мікоризованого та немікоризованого фундука істотно відрізняється за видовим складом. Індекси видового різноманіття мікроміцетів свідчать, що найрізноманітніший видовий склад мікобіоти характерний для ризосфери мікоризованого фундука. Характерною особливістю мікроміцетного складу ризосфери мікоризованого фундука є зменшення чисельності та видового різноманіття патогенів. Проаналізовано місткість екосистеми фундукового саду, тобто здатність створювати умови існування для популяцій різних видів, зокрема мікроміцетів ґрунту. Визначено роль технології регенеративного землекористування, яку успішно впроваджують в Україні на рівні лісгоспів, малих і середніх фермерських господарств, холдингів. Вона може стати основою Продовольчого Суверенітету нашої країни і дасть змогу Україні розвиватися за своїм унікальним планом: зберегти для прийдешніх поколінь здорове довкілля і годувати населення якісними органічними продуктами харчування.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

42

Zarivna, N. O. "ВИВЧЕННЯ РЕЖИМІВ ЗГУЩЕННЯ ПРИ ОДЕРЖАННІ ГУСТОГО ЕКСТРАКТУ ЧЕБРЕЦЮ ПОВЗУЧОГО". Medical and Clinical Chemistry, № 4 (5 лютого 2020): 140–46. http://dx.doi.org/10.11603/mcch.2410-681x.2019.v.i4.10852.

Повний текст джерела

Анотація:

Вступ. Одним із пріоритетних напрямків сучасної фармації є створення нових лікарських засобів рослинного походження. Лікарська рослинна сировина і рослинні препарати при правильному дозуванні практично не токсичні, не шкідливі, відносно доступні та ефективні. Актуальною лікарською рослинною сировиною, що характеризується високим складом і вмістом біологічно активних речовин, є трава чебрецю повзучого. Чебрець повзучий (Thymus serpyllum) родини ясноткові (Lamiaceae) розповсюджений на території України в дикому вигляді та широко культивується. Як відомо, препарати на основі досліджуваної сировини призначають при захворюваннях дихальних шляхів – бронхітах, запаленні легень, кашлюку тощо. Фармацевтична розробка передбачає отримання густого екстракту чебрецю повзучого. Мета дослідження – підібрати режими згущення та визначити оптимальні умови при розробці технології отримання густого екстракту чебрецю повзучого. Методи дослідження. Під час дослідження було використано таке обладнання: насос глибокого вакууму VT6 з максимальним розрідженням до 0,85 кгс/см2 із вакуумметром ОБВ 1-100 з діапазоном вимірювання від 0 до -1 кгс/см2; .лабораторний роторний випарювач LABOROTA 4001, валкову дробарку, сита, вагу КП4, екстрактор, нержавіючу стальну чашу, термометр. Результати й обговорення. У результаті проведеного експерименту вибрано оптимальну температуру упарювання – 65–70 °С, визначено час упарювання – 4–4,5 год і одержано густий екстракт чебрецю повзучого, який являє собою густу в’язку масу, що не виливається з тари, а розтягується в нитки і знову зливається в суцільну масу зі специфічним запахом та задовільними фармакотехнологічними показниками. Враховуючи те, що густий екстракт – це складна фізико-хімічна система, яка складається з фенольних сполук, що є термолабільними, підвищення температури понад 70 °С призводило до зниження вмісту флавоноїдів, які обрано маркерами якості досліджуваного екстракту. Висновок. Вивчено режими згущення при отриманні густого екстракту чебрецю повзучого, вибрано оптимальні умови одержання досліджуваного екстракту, які полягають у випаровуванні під вакуумом при температурі 60–70 °С і залишковому вакуумі 0,8 кгс/см2. Як результат отримано густий екстракт чебрецю повзучого із задовільними показниками якості, що дозволить у майбутньому розробити лікарський засіб належної якості.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

43

Савицький, О. В., та О. І. Корнелюк. "Комп’ютерне моделювання комплексу гліциризину з протеазою SARS-CoV-2 — мішенню для розробки противірусних препаратів". Reports of the National Academy of Sciences of Ukraine, № 1 (30 березня 2022): 115–23. http://dx.doi.org/10.15407/dopovidi2022.01.115.

Повний текст джерела

Анотація:

Основна протеїназа вірусу SARS-CoV-2 (3CLpro) контролює активність реплікаційного комплексу вірусу і завдяки цьому є можливою мішенню для розробки специфічних інгібіторів. Під час розробки лікарських препаратів проти SARS-CoV-2 велика увага приділяється відомим раніше ефективним хімічним сполукам. Однією з таких сполук може бути гліциризин — тритерпеноїдний сапонін, виділений із коріння солодки (Glycyrrhizae radix). У роботі наведено результати комп’ютерного моделювання комплексу гліциризину з протеазою вірусу SARS-CoV-2, проведеного з метою вивчення механізму зв’язування гліциризину в активному центрі протеази та можливого інгібування каталітичної активності ключового ферменту. Виконано молекулярний докінг гліциризину зі структурою 3CLpro SARS-CoV-2 з відкритою каталітичною петлею, отриманою з траєкторії молекулярної динаміки на 694 нс часу симуляції. Встановлено, що енергія зв’язування для кращого структурного комплексу гліциризину з 3CLpro SARS-CoV-2 становить —10, 723 ккал/моль, причому гліциризин формує дев’ять водневих зв’язків з амінокислотними залишками протеази Thr26, Asn119, Asn142, Glu166, Arg188 та Gln189.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

44

Федоришин, О. М., Д. С. Загородня, А. С. Крвавич, А. О. Милянич та Р. О. Петріна. "Розроблення технологічної схеми екстракції коренів Carlina acaulis". Scientific Bulletin of UNFU 31, № 1 (4 лютого 2021): 93–98. http://dx.doi.org/10.36930/40310116.

Повний текст джерела

Анотація:

Розроблено технологічні схеми одержання екстрактів коренів Carlina acaulis, які дали змогу отримувати вторинні метаболіти лікарських рослин для виробництва фармацевтичних препаратів. Carlina acaulis є лікарською рослиною, яка нині є недостатньо вивченою. Відомо, що корені містять дубильні та смолисті речовини, інулін (12-18 %), барвники, ефірну олію (1-2 %) та цукор. Встановлено, що для максимального вилучення фенольних сполук і флавоноїдів потрібно правильно підібрати ефективну технологію екстрагування. Розроблено на підставі кінетичних закономірностей екстрагування технологічні схеми двома способами – настоюванням та настоюванням з перемішуванням в апараті з мішалкою. Запропоновано як екстрагент використати 70 % водно-етанольну суміш, співвідношення сировина: екстрагент – 1:10, розмір частинок 2 мм. Встановлено, що час екстрагування методом настоювання становить 48 год, методом настоювання з перемішуванням – 3 години. Отримано настоянку в'язкої консистенції, світло-коричневого кольору із вмістом етанолу не більше 15 %, сухим залишком не менше 70 % і також перевірено на мікробіологічну чистоту. Технологічна схема виробництва містить підготовку рослинної сировини (подрібнення, просіювання, зважування), отримання первинної витяжки (мацерація) та фільтрування й освітлення настоянки (очищення від баластних речовин способом охолодження, відстоювання, фільтрування та ін.). Зроблено висновок, що на підставі розроблених технологічних схем можна отримувати екстракти C. acaulis з максимальним виходом фенольних сполук та флавоноїдів. Одержані настоянки мають високі органолептичні та фізико-хімічні показники та можуть застосовуватись як лікарський засіб.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

45

Stasevych, M. V., and V. I. Zvarych. "Range of antithrombotic agents: Analysis of the market, chemical structure and prospects for the creation of new drugs." Chemistry, Technology and Application of Substances 4, no. 2 (November 1, 2021): 91–105. http://dx.doi.org/10.23939/ctas2021.02.091.

Повний текст джерела

Анотація:

Marketing research of the market of antithrombotic agents of the B01 group in Ukraine in 2021, represented by 112 registered trade names, was carried out. A quantitative assessment of the ratio on the pharmaceutical market to the assortment of pharmaceutical products and dosage forms, and their manufacturers are given. The leaders of the countries-producers of imported products and substances are determined. The analysis of a group of antithrombotic agents using the chemical structure of active substances is carried out to determine the main pharmacophore fragments and the prospects for developing new antithrombotic agents. It has been shown that the prospects for the development of antithrombotic agents are mainly associated with the creation of generic drugs and new dosage forms for which the bioavailability and results of combination therapy are being studied. In addition, new bioactive compounds and prototypes of antithrombotic agents are being developed, both in the world and in Ukraine.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

46

Krupytska, L., L. Kaprelyants, O. Kylymenchuk та T. Velichko. "Безвідходна біотехнологія отримання симбіотика і метабіотика на основі Вifidobacterium longum – Я 3 та Propionibacterium shermanii – 4". Scientific Messenger of LNU of Veterinary Medicine and Biotechnologies 20, № 85 (2 березня 2018): 148–54. http://dx.doi.org/10.15421/nvlvet8527.

Повний текст джерела

Анотація:

Для усунення дисбіотичних порушень мікробіоти шлунково-кишкового тракту людини використовують препарти пробіотики. Однак в останні роки накопичуються дані про зниження ефективності класичних пробіотиків, особливо на фоні антибіотикотерапії, тому популярності набуває перспективна група пробіотиків метаболітного типу. Метабіотики містять продукти метаболізму чи структупні компоненти пробіотичних мікроорганізмів. Метою експериментальної роботи стала розробка технології безвідходного виробництва, використовуючи культуральну рідину пробіотичних мікроорганізмів як сировину для створення безклітинного пробіотика. Об’єкти дослідження – культури мікроорганізмів музею кафедри біохімії, мікробіології і фізиології харчування ОНАХТ Вifidobacterium longum – Я 3, Propionibacterium shermanii – 4, культуральна рідина зазначених пробіотичних штамів. Предмет дослідження – структурні елементи метаболічної активності пробіотичних мікроорганізмів, органолептичні,фізико-хімічні і мікробіологічні показники. Після сумісного культивування B. longum – Я 3 + P. Shermanii – PS 4 на лактозному середовищі з додаванням соєвої сироватки за температури (34 ± 1) °С протягом 24 год з титром не менше 1 1010 КУО/см3, отримували супернатант культуральної рідини шляхом центрифугування при 8000 об/хв протягом 20 хв і подальшого фільтрування через бактеріальні фільтри в асептичних умовах. Біфідогенний стимулятор росту очищували від залішків мікробної біомаси за допомогою вакуум-фільтраціі із застосуванням бактеріальних фільтрів (Millipore, 0,22 мкм). Його визначення проводили за методом газово-рідинної хроматографії з використання газового хроматографа GC-16А «Shimadzu», Японія з можливістю програмування температури до 330 °С, полум’яно-іонізаційним детектором і програмним забезпеченням «GC solution». Визначено вміст 1,4-дигидроксі-2-нафтоїнової кислоти у супернатанті консорціуму Вifidobacterium longum – Я 3, Propionibacterium shermanii – 4 у кількості 4,1 мг/л. Розроблено принципопі технологічні схеми безвідходного виробництва біологіно активних добавок на основі класичного та метаболітного пробіотика.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

47

Borzyh, O., G. Tkalenko, and V. Sergiienko. "The influence of the complex application of biological and chemical preparations on the development of diseases and yield of potato." Visnyk agrarnoi nauky 99, no. 8 (August 15, 2021): 15–25. http://dx.doi.org/10.31073/agrovisnyk202108-02.

Повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

48

Мельничук, Ф. С., О. В. Гордієнко, С. А. Алєксєєва, І. М. Острик, К. Б. Шатковська та О. І. Гуленко. "Фітосанітарні наслідки антропогенної трансформації агроекосистем". Аграрні інновації, № 8 (5 листопада 2021): 67–74. http://dx.doi.org/10.32848/agrar.innov.2021.8.10.

Повний текст джерела

Анотація:

Мета дослідження – узагальнення існуючої ситуаціїщодо нераціонального використання пестицидів та ана-ліз фітосанітарних наслідків антропогенної трансформа-ції агроекосистем; оцінювання проблеми застосуваннязасобів захисту рослин у сільському господарстві якфакторів впливу на оточуюче середовище. Результати.У статті узагальнено відомості про динамічні процеси,що відбуваються в екосистемах різних типів, зокремав агробіоценозах, що свідчить про трансформацію їхструктурно-функціональної організації під впливомпосилених антропогенних факторів. Проведено науковеобґрунтування нових методологічних і методичних під-ходів до обмеження чисельності і шкідливості небезпеч-них видів біотрофів та запобігання негативним еколо-гічним наслідкам. Проаналізовано стратегічні основизастосування хімічних засобів захисту рослин, які,у свою чергу, повинні бути спрямовані на максимальне використання селективно діючих препаратів і техно-логій, на своєчасність проведення заходів, економічнута екологічну доцільність. Наведено основні аспектизабезпечення стабільно високих урожаїв за рахунокурахування захисно-компенсаторних реакцій на впливбіотичних та абіотичних факторів.Розкрито умови, особливості та загальні законо-мірності послідовного ускладнення фітосанітарноїобстановки і відгуки ентомофауни на сучасні техноло-гії землекористування й захисту рослин. Показано, щонарощуване застосування хімічних засобів тягне засобою зниження їх ефективності через формуваннярезистентності до них популяцій шкідників і збудниківхвороб вирощуваних культур. Головними у стратегіїі тактиці збереження врожаю визнані такі заходи: опе-ративний моніторинг, упорядкування агротехніки, рег-ламентація хімічного методу, переважне застосуваннябіологічних засобів, активізація механізму природноїсаморегуляції. Висновки. Викладено основні принципирозроблення систем захисту сільськогосподарськихрослин від шкідників, що базуються на необхідностізнання генетичної структури популяцій, динаміки мігра-ційних процесів, акліматизаційних і поведінкових реак-цій, умов розмноження, співвідношення статей і трофіч-них зв'язків як шкідливих, так і корисних видів комах.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

49

Єремко, Л. С., В. В. Гангур, О. О. Киричок та Д. П. Сокирко. "МІНЕРАЛЬНЕ ЖИВЛЕННЯ ЯК ФАКТОР ПІДВИЩЕННЯ ФОТОСИНТЕТИЧНОЇ ПРОДУКТИВНОСТІ Й УРОЖАЙНОСТІ ПОСІВІВ ГОРОХУ". Вісник Полтавської державної аграрної академії, № 3 (27 вересня 2019): 50–56. http://dx.doi.org/10.31210/visnyk2019.03.06.

Повний текст джерела

Анотація:

Зернові бобові культури, зокрема і горох посівний (Pisum sativum L.) поєднують два найважли-віших фізіологічних процеси – фотосинтез та симбіотичну азотфіксацію. Завдяки цьому вони не лише забезпечують власні потреби в азоті, а й підвищують родючість ґрунтів та поліпшують екологічний стан агрофітоценозів. Ці культури мають унікальний хімічний склад, поєднуючи ви-сокий вміст білка з підвищеними кількостями жирів та вуглеводів. Завдяки своїм особливостям вони посідають чільне місце серед культур світового землеробства. Тому актуальним є розроб-лення технологічних заходів управління процесами формування продуктивного потенціалу гороху посівного. Метою досліджень було з’ясувати вплив інокуляції насіння мікробіологічним препаратом, різних рівнів застосування мінеральних добрив на формування фотосинтетично активної поверхні, її продуктивність та урожайність зерна гороху. У процесі дослідження використано такі наукові методи: аналіз, синтез, польовий, статистичний. Результати проведених досліджень свідчать, що оптимізація живлення рослин за рахунок різних рівнів мінерального добрива, а також біологічного азоту за умови проведення інокуляції насіння мікробіологічним препаратом Ризогумін сприяли пок-ращенню умов формування асиміляційного апарату, зокрема збільшення площі листкової поверхні посівів на 0,4–2,6 тис. м2/га або 1,5–8,4 %. Встановлено, що чиста продуктивність фотосинтезу в середньому за період вегетації гороху на різних фонах внесення мінеральних добрив змінювалася від 4,07 до 6,76 г/м2 добу, збільшуючись по мірі покращання забезпеченості рослин елементами мінера-льного живлення. Це також сприяло подовженню тривалості періоду перебування листкової повер-хні у фотосинтетично активному стані, про рівень якої свідчить збільшення значень фотосинте-тичного потенціалу від 1,03 до 1,41 тис. м2/га. Визначено, що урожайність зерна гороху від застосу-вання мінеральних добрив збільшилася на 0,23–0,51 т/га або 7,9–17,6 %, інокуляції насіння – на 0,15 т/га або 5,2 %, поєднання інокуляції насіння і мінерального удобрення – на 0,29–0,62 т/га або 9,5–20,3 %. У досліді також відмічено підвищення урожайності культури за умови перенесення час-тини азоту із основного внесення в підживлення як на фоні із допосівним оброблянням насіння мікро-біологічним препаратом Ризогумін, так і без нього.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

50

Писаренко, П. В., М. С. Самойлік, О. Ю. Диченко, М. С. Середа та О. П. Корчагін. "УДОСКОНАЛЕННЯ РЕГУЛЮВАННЯ ЕВТРОФІКАЦІЇ ВОДНИХ ОБ’ЄКТІВ ЗА ДОПОМОГОЮ БІОЛОГІЧНИХ МЕТОДІВ". Вісник Полтавської державної аграрної академії, № 2 (25 червня 2021): 135–44. http://dx.doi.org/10.31210/visnyk2021.02.16.

Повний текст джерела

Анотація:

Проведене дослідження є комплексним аналізом впливу вод різного рівня евтрофікації на схожість, ріст та кореневу систему висіяного насіння. Для оцінки фітотоксичного ефекту в досліді були використані такі показники: висота проростків, довжина коренів, а також фітомаса пророс-тків і кореневої системи рослин. Як тест-культури були використані рослини, що мають яскраво виражену стрес-реакцією на забруднення: Pisum sativum, Triticum aestivum, Lepidium sativum. Фіто-токсичний ефект вважається значущим, якщо становить понад 20 %. Досліджено можливість використання пробіотиків для боротьби з процесом «цвітіння води». Проведено оцінку фітотоксич-ного ефекту досліджуваних зразків води до та після очистки їх пробіотиком Світеко-Агробіотик-01 (у розведенні 1 : 100) на схожість, ріст та кореневу систему висіяного насіння. Визначено, що після очистки пробіотиком усі зразки води по всім біометричним показникам Triticum aestivum та Lepidium sativum віднесено до нетоксичних (відсутня токсичність), причому зафіксовано чітку динаміку до збільшення ефекту очистки при збільшенні концентрації забруднень у воді. У результаті дослідження встановлено ефективність використання пробіотичних препаратів для зниження фітотоксичності води, що дає змогу зробити припущення про можливість регулювання процесів евтрофікації поверхневих вод за допомогою пробіотиків. Для оцінки ефективності викори-стання пробіотичних препаратів для регулювання евтрофікації водних систем проведено дослі-дження зразків води до та після очистки за хімічними показниками. З’ясовано, що найвищий ефект по більшості речовин мав СвітекоАгробіотик-01. Ефективність очистки була такою: по БСК5 – 39 %, ХСК – 33 %, зваженим речовинам – 18 %, азоту амонійному – 33 %, марганцю – 20 %. Встановлено, що використання пробіотичних препаратів є більш ефективним порівняно з хімічними методами, зокрема використання пробіотику Світеко-Агробіотик-01 дає ефективність знищення ціанобактерій до 70–80 %. Такий результат отримано при застосуванні перманганату калію, але негативним моментом цього методу є те, що використання хімічних методів створює вторинне забруднення водоймищ. Це дає можливість розробити комплексні системи очистки поверхневих водних об’єктів екологічно безпечними методами від цвітіння водоймищ, що є одним із пріоритетів розвитку урбанізованих територій та сталого розвитку суспільства.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

Статті в журналах з теми "Препарати хімічні"

Оформте джерело за APA, MLA, Chicago, Harvard та іншими стилями