Статті в журналах з теми "Прекрасне"

Щоб переглянути інші типи публікацій з цієї теми, перейдіть за посиланням: Прекрасне.

Оформте джерело за APA, MLA, Chicago, Harvard та іншими стилями

Оберіть тип джерела:

Ознайомтеся з топ-50 статей у журналах для дослідження на тему "Прекрасне".

Біля кожної праці в переліку літератури доступна кнопка «Додати до бібліографії». Скористайтеся нею – і ми автоматично оформимо бібліографічне посилання на обрану працю в потрібному вам стилі цитування: APA, MLA, «Гарвард», «Чикаго», «Ванкувер» тощо.

Також ви можете завантажити повний текст наукової публікації у форматі «.pdf» та прочитати онлайн анотацію до роботи, якщо відповідні параметри наявні в метаданих.

Переглядайте статті в журналах для різних дисциплін та оформлюйте правильно вашу бібліографію.

1

Toftul, Mykhaylo. "Естетичне відношення людини до дійсності". Multiversum. Philosophical almanac, № 5-6 (18 травня 2018): 109–19. http://dx.doi.org/10.35423/2078-8142.2015.5-6.11.

Повний текст джерела
Анотація:
У статті здійснюється спроба розв’язати центральну проблему естетики, над якою людство б’ється вже 2500 років: що таке естетичне відношення? Що таке прекрасне і потворне, високе і низьке. комічне і трагічне? Коротко піддавши критиці наявні концепції природи і розуміння сутності категорій естетики, автор доводить, що естетичне як таке не існує: існує естетичне відношення людини до дійсності. Зроблено докладний аналіз цього відношення, виявлено його численні моменти, що дає можливість зрештою з’ясувати, що таке прекрасне і потворне, високе і низьке тощо. Цю концепцію було запропоновано автором сорок років тому як докторську дисертацію, але її розцінили як таку, що суперечить принципам марксизму-ленінізму
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
2

Прокопчук, І. ""Прекрасне" у кубофутуристичному портреті: за межами свідомості (принцип відносності)". Вісник Львівської національної академії мистецтв, Вип. 18 (2007): 51–63.

Знайти повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
3

Ковтун, Л. "Колористичні уявлення українців про красу, прекрасне: філософсько-світоглядний аналіз". Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Українознавство, вип. 15 (2011): 33–37.

Знайти повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
4

Zelinska, Nadiia. "Industry decline or fine is inevitable?" Obraz 1, no. 30 (2019): 86–87. http://dx.doi.org/10.21272/obraz.2019.1(30)-86-87.

Повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
5

Матицин, О. І. "Симфонічність категорій "піднесене" та "прекрасне" у візантійській богословсько-естетичній традиції: семантичний аспект". Українські культурологічні студії, № 1 (1) (2017): 30–34.

Знайти повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
6

Підопригора, С. "Потворно-прекрасне "тіло" війни у збірці прозових мініатюр "Літо-АТО" Олафа Клеменса". Науковий вісник Миколаївського національного університету імені В.О. Сухомлинського. Філологічні науки (літературознавство), № 1 (17), травень (2016): 197–202.

Знайти повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
7

Торчевська, Наталя. "ФОРМУВАННЯ ХУДОЖНЬОГО СМАКУ СТУДЕНТІВ МИСТЕЦЬКИХ СПЕЦІАЛЬНОСТЕЙ У ПРОЦЕСІ ВИВЧЕННЯ КУРСУ «ІСТОРІЯ МИСТЕЦТВ»". ОСВІТА ДОРОСЛИХ: ТЕОРІЯ, ДОСВІД, ПЕРСПЕКТИВИ 2, № 16 (28 листопада 2019): 122–30. http://dx.doi.org/10.35387/od.2(16).2019.122-130.

Повний текст джерела
Анотація:
У публікації на основі загальнонаукових методів: аналізу, синтезу, порівняння та узагальнення визначено сутність поняття «художній смак» та виокремлено форми роботи з формування художнього смаку студентів митецьких спеціальностей у процесі вивчення курсу «Історія мистецтв». «Художній смак» – це складна інтегративна якість особистості, основа розвитку духовності та активно-творчої її діяльності; здатність до сприймання, аналізу й естетичного оцінювання творів мистецтва відповідно до сформованих ідеальних переконань про прекрасне. Художній смак особистості виявляється у процесі естетичного оцінювання, під час висловлювання власних суджень щодо творів мистецтва керуючись естетичними почуттями, потребами, світоглядом та знаннями. Передусім формування художнього смаку студентів мистецьких спеціальностей залежить від успішного оволодіння знаннями з курсу «Історія мистецтв», а також від налагодження міжпредметних зв’язків із циклом фахових дисциплін. Так, студенти набувають системних знань про виникнення та історичний розвиток основних видів, жанрів мистецтва; розуміння особливостей художніх стилів; вивчення кращих зразків світового мистецтва, їх сприймання, аналіз і оцінювання відповідно до ідеальних уявлень про прекрасне, що є основою формування художнього смаку. Виокремлено форми і методи роботи з формування художнього смаку студентів мистецьких спеціальностей у процесі вивчення курсу «Історія мистецтв»: аналіз творів мистецтв за спеціальним алгоритмом; створення ілюстрованих словників мистецтвознавчих термінів, понять, напрямів мистецтва; виступи з підготовленими презентаціями (метод ілюстрації); застосування інформаційно-комунікаційних технологій (методи спостереження і ілюстрації); відвідування музеїв мистецтва, персональних виставок, екскурсії до пам’яток архітектури, творчі зустрічі (словесні і наочні методи: бесіда, дискусія, спостереження, ілюстрація); відвідування екзаменаційних переглядів; відвідування екзаменаційних переглядів, виконання практичних форм роботи (методи графічних вправ, замальовки). Ключові слова: історія мистецтв, художній смак, мистецька освіта, естетичне виховання.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
8

Кравець, Л. ""Сонце ясне, ти святе, ти прекрасне" (Метафори сонця в мові української поезії XX століття)". Дивослово, № 6 (711) (2016): 35–40.

Знайти повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
9

Михальченко, Тетяна Вікторівна. "Ознаки бароко у художньому просторі та стилістичній площині п’єси В. Шекспіра «Буря»". Філологічні студії: Науковий вісник Криворізького державного педагогічного університету 15 (20 грудня 2016): 213–22. http://dx.doi.org/10.31812/filstd.v15i0.178.

Повний текст джерела
Анотація:
У статті досліджено вплив барокової естетики на драматургію В. Шекспіра. У п’єсі «Буря» застосовано бароковий інструментарій на рівні вибору сюжету, драматичних емоцій і концепції героїв. Використання прийомів бароко розглядається як засіб вільного віддзеркалення мінливості та динамічності життя, суперечностей та антиномій епохи. Бароко зароджується в надрах пізнього Відродження і відображає світ в усій своїй складності, багатогранності виявів, безмежності й мінливості. П’єса «Буря» маніфестує різні засоби відтворення й перетворення дійсності, у якій поєдналися ілюзія і реальність, прекрасне і жахливе, жага щасливого життя і трагізм. Художній простір та стилістика п’єси відтворюють суперечливість світу і самого буття, що в уявленні автора є суцільним лабіринтом, де особистість зіштовхується з різними силами й постійно випробовується на духовну стійкість.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
10

Matytsyn, A. I. "SYMPHONIC CATEGORIES “SUBLIME” AND “BEAUTIFUL” IN THE BYZANTINETHEOLOGICAL AND AESTHETIC TRADITIONS: SEMANTIC ASPECT." UKRAINIAN CULTURAL STUDIES, no. 1 (2017): 30–34. http://dx.doi.org/10.17721/ucs.2017.1.07.

Повний текст джерела
Анотація:
The article is devoted to the considering of the definition of categories of "sublime" and "beautiful". The basic features of the categories of "sublime" and "beautiful" as an extremely complex and have a large volume. The symphonicity of these categories is analyzed. The possibilities and the context of their use are shown. It is proved that the dialectical nature of the process of the unfolding of these concepts in the context of the aesthetic thought of Byzantium is due to the presence of elements similar to the principles of modern humanism are defined as principles that characterize symphonism as a special quality of thinking. The following universal characteristics of Byzantine culture are defined as symphonic and canon. A detailed explanation of the connection between the categories "sublime" and "beautiful" is given in the context ofthe Byzantine theological-aesthetic tradition. The article proves that the connection between the categories "sublime" and "beautiful" can and does occur within the framework of the Byzantine canon through their symphony, consonance in the context of the divine. It is determined that the transition from a literal understanding of a sign or symbol to metaphorical one requires an understanding of certain rules and conventions that arise in the course of this transition. It is especially important that the symphony, the harmony of the categories "beautiful" and "sublime", that being extremely voluminous in their content, at the same time make itpossible for the ordinary man to perceive complex symbolic systems. The common feature of the categories "beauty", "beautiful" and "sublime" within the aesthetics of Byzantium is not only the inclusion of the sign "value" (νόημα) as elements in the goal, but also their use. As an additional, intermediate link in the connection symbol(in the aesthetics of Byzantium it is more of an artistic symbol) - a person who is the central axis of the aesthetics of Byzantium.It is proved that the category in linguistics has linguisticmeanings that are interconnected because of the common semantic features, and they are such that represent a closed system of elements of these attributes. In our case, the categories "sublime" and "beautiful" include the entire spectrum of elements that we call when defining these concepts.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
11

Tarabasova, L. G. "Гуманістичні тенденції дошкільної освіти в Японії: теоретико-методологічне дослідження Авторське резюме". Grani 18, № 1 (28 серпня 2014): 34–39. http://dx.doi.org/10.15421/1715006.

Повний текст джерела
Анотація:
Досліджується японська система виховання дітей дошкільного віку, побудована на національних цінностях таких як: повага до старших, уміння розуміти іншу людину, підкорятися загальним правилам, бути толерантним. Головний акцент в освітній стратегії Японії робиться на самоцінності кожної дитини, незалежно від ії характеристик та здібностей. Повага до людини, її суб’єктивності пронизує всю життєдіяльність японців, починаючи з дошкільного віку, і є основним принципом освіти. Гуманістичний принцип освіти в Японії проголошує: «Необдарованих дітей немає!». Мета навчання в японській освіті більш виховна ніж освітня, реалізується в ідеї «кокоро», що в перекладі з японської означає: серце, душа, розум, гуманізм. До змісту поняття «кокоро» включаються: повага до людей і тварин, симпатія і великодушне ставлення до інших людей, пошук істини, здатність відчувати прекрасне та високе, володіти самоконтролем, берегти природу, робити внесок у розвиток суспільства. Цей принцип пронизує зміст усіх програм, предметів та повсякденне життя. Основними цілями дошкільного виховання японські педагоги визначають: виховання як благо для дитини.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
12

Smolnytska, Olga. "The beautiful and the ugly in early lyrics by Maxim Rylsky: the comparison with the selected poetry of Jonathan Swift." Scientific papers of Berdiansk State Pedagogical University. Series: Philological sciences 16 (October 10, 2018): 9–19. http://dx.doi.org/10.31494/2412-933x-2018-1-6-9-19.

Повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
13

Ярославцева, М. І., та О. В. Кучай. "ПІСОЧНЕ МИСТЕЦТВО ЯК ЗАСІБ МОРАЛЬНО-ЕСТЕТИЧНОГО ВИХОВАННЯ ДІТЕЙ ДОШКІЛЬНОГО ВІКУ". Духовність особистості: методологія, теорія і практика 98, № 5 (1 грудня 2020): 249–61. http://dx.doi.org/10.33216/2220-6310-2020-98-5-249-261.

Повний текст джерела
Анотація:
У статті розглянуто процес морально-естетичного виховання дітей дошкільного віку, в ході якого відбувається безпосереднє розширення світоглядних орієнтирів, формування морально-естетичних якостей, ідеалів і переконань, сприймання світу та прагнення до його зміни за законами краси. Виходячи із розуміння поняття морально-естетичного виховання дітей дошкільного віку, визначено його завдання: засвоєння моральних норм та правил, відповідно до віку дітей; формування моральних почуттів, якостей, переконань; розширення естетичного сприймання та поглядів; виховання уміння отримувати насолоду від сприймання прекрасного в навколишній дійсності та мистецтві; формування потреби і здатності створювати прекрасне на основі моральних норм та правил, опанування знань і практичних умінь у мистецтві. Пісочне мистецтво визначено як феномен, що містить позитивні передумови морально-естетичного виховання дітей дошкільного віку. Видами пісочного мистецтва визначена пісочна анімація та ігри з піском. Пісочна анімація представлена як процес, який стимулює моральну активність, моральну поведінку, а також свідоме і відповідальне ставлення дитини до своїх дій. Розглянуто історичні відомості виникнення пісочної анімації, її організаційні аспекти, особливості підбору матеріалів та обладнання. Ігри дітей з піском, які впливають на морально-естетичне виховання, систематизовано за типами: ігри на встановлення психологічного комфорту, ігри із зануренням рук у пісок, будівельні ігри та ігри з піском із застосовуванням води. Наведено тематику ігор до кожного типу.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
14

Лучанінова, О. П. "ПЕДАГОГІЧНА РЕФЛЕКСІЯ, АБО УРОКИ ВИХОВАННЯ ДЛЯ ЛЮДИНИ ХХІ СТОЛІТТЯ". Духовність особистості: методологія, теорія і практика 95, № 2 (13 травня 2020): 95–109. http://dx.doi.org/10.33216/2220-6310-2020-95-2-95-109.

Повний текст джерела
Анотація:
У статті наголошується на педагогічній рефлексії викладача сучасного закладу вищої освіти, яка є необхідним інструментом для осмислення методологічних основ викладання, культури взаємодії зі студентами, є елементом знання, самопізнання, духовного світу людини. Рефлексія на сьогодні є сучасною формою філософського осмислення знання, методом його отримання. Здійснена спроба окреслити міждисциплінарність проблеми педагогічної рефлексії в сучасних умовах. Міждисциплінарність передбачає комплекс розв’язання завдань: створення культурно-духовного центру у закладі вищої освіти, гармонію, духовності та культури, значення культурно-духовних цінностей у контексті дієвої, духовної педагогіки, об’єктивної потреби суспільства в конкурентоспроможному фахівцеві-особистості тощо. Автор наголошує на особистості викладача, його здатності до змін, бажання бути морально-духовним по-сучасному на тлі соціальної кризи, яка склалася у суспільстві до карантину й поглибилася під час нього. Наголошено, що тільки особистість може стати прикладом для особистості. Проводячи педагогічну рефлексію, автор зазначає, що приклад Людини ХХІ ст. сьогодні треба шукати не серед представників інших поколінь та часів, а він є серед нас, сучасників. Це має бути інноваційна особистість в усьому: в науці, наукових підходах до вічних проблем Добра, Краси; цілісна особистість, світоч у світі педагогічної науки та мистецтва, виховання для студентської молоді, яка керується у житті моральним кодексом, виховує студентів жити у злагоді зі своєю совістю й серцем, бачити прекрасне, тягнутися до нього. Наводяться проблеми виховання у вищій школі та шляхи їх подолання через пізнання студентом себе у боротьбі зі своїми недоліками; перебудова суспільної свідомості молоді через дієву педагогіку; здійснення красивих учинків відповідно до вищої етики; здійснення еволюції індивідуальної свідомості, прийняття відповідальності за свою індивідуальну еволюцію.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
15

Шевченко, Г. П. "ВПЛИВ МИСТЕЦТВА НА ВИХОВАННЯ У СТУДЕНТСЬКОЇ МОЛОДІ ЯКОСТЕЙ ЛЮДИНИ КУЛЬТУРИ". Духовність особистості: методологія, теорія і практика 96, № 3 (29 червня 2020): 269–81. http://dx.doi.org/10.33216/2220-6310-2020-96-3-269-281.

Повний текст джерела
Анотація:
У статті здійснено теоретичний аналіз впливу мистецтва на виховання у студентської молоді якостей Людини Культури. Підкреслено, що культура є фундаментальною основою збереження людини від тих негативних впливів сучасної цивілізації, які спрямовані на руйнування власне людського в людині. Автор зауважує, що культура формує особливий тип людини, яка у різні історичні епохи відповідає духу свого часу; а також вона є стрижнем людської особистості, який втілює в собі світоглядну культуру особистості, світовідношення, систему цінностей і смислів людського життя і виділяє людську людськість над жорстокістю та байдужістю; важливою умовою удосконалення особистості, вибору культурних ідеалів людського життя. Автор підкреслює, що окультурення – це є олюднення особистості, здатної жити в людському суспільстві. З’ясовано, що виховання культури покладено на гуманітарні науки. Особлива роль автором відводиться саме живому знанню, яке дає студентам можливість «саморефлексувати», «бути самим собою», «пізнавати себе», «говорити про себе». Автор статті акцентує особливу увагу на збереженні у людини саме людських якостей, пов’язаних з життєлюбством, працелюбством, вірою, любов’ю, добротою, світорозумінням, світовідношенням, патріотизмом. У статті наголошується на тому, що людина повинна бути гармонійно розвиненою, духовно-моральною, художньо-естетичною і висококультурною. Доведено, що важлива роль у вихованні найкращих людських рис, морально-естетичних ідеалів належить мистецтву, адже його використання в освітньому процесі ЗВО сприяє взаємозбагаченню, взаємодоповненню образного і абстрактно-логічного мислення та сприяє сутнісним змінам в духовно-культурному та художньо-естетичному відношенні особистості до світу. Автор робить висновок – мистецтво має навчити людей культивувати Добре, Прекрасне, сприяти формуванню найвищих людських ідеалів, прагненню до творчості, що дозволить виховати в майбутньому зі студента справжню Людину Культури.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
16

ПАВЛОВА, А. К. "ЕСТЕТИЧНИЙ ІДЕАЛ В АСПЕКТІ ВСЕОСЯЖНОГО ДОСВІДУ ГАРМОНІЗАЦІЇ (НА ПРИКЛАДІ ТРАДИЦІЙНОГО ЛІРО-ЕПОСУ)". АКАДЕМІЧНІ СТУДІЇ. СЕРІЯ «ГУМАНІТАРНІ НАУКИ», № 3 (16 лютого 2022): 213–18. http://dx.doi.org/10.52726/as.humanities/2021.3.31.

Повний текст джерела
Анотація:
У статті простежено концепти естетичного ідеалу в українському ліро-епосі, сутність естетичної любові в поетичній моделі фольклорного твору. На прикладі дум, балад, співанок-хронік виявлено ознаки відкритого та прихованого естетичного ідеалу. Цей феномен стає домінантою творчого процесу, оскільки митець у ході культуротворчості прагне наблизитися до омріяного й виплеканого уявою світу. Зокрема, в традиційному ліро-епосі ідеал розкривається на різних рівнях: у процесі текстотворення, виконання, сприйняття аудиторією, через розкодування певних символів, а також консекутивність. У формуванні естетичного ідеалу беруть участь численні екстралінгвістичні фактори. Особливого значення набуває модель мовленнєвої дії, що постає домінантною в різних зразках ліро-епосу: від історичних пісень, дум до балад і співанок-хронік. Чуттєве пізнання дійсності в фольклорному творі розкривається в специфічному плюралізмі поглядів на людину, цінності людського життя, і саме зіткнення цих поглядів під час подання події виводить на шлях розуміння справжньої сутності поняття «краса». Традиційний ліро-епос вияскравлюється своїм метафізичним простором, що відрізняється від усіх сфер людського життя. У ліро-епічному творі відображено події з певного естетичного досвіду, які соціально та історично зумовлені. Подія, що постає в центрі художньої моделі, може вийти на площину поліаспектної реалізації, розкриваючи дилему «прекрасне – потворне» та орієнтуючись на естетичне сприйняття. Образно-семіотична система сприяє осмисленню важливих сутностей життя, а сама зображувана в народному мистецтві подія виводить естетичну свідомість далеко за межі представлених явищ. Визначення сутності естетичного ідеалу в ліро-епосі дає підстави виокремлювати його в аспекті всеосяжного досвіду гармонізації, що постає і на рівні ціннісного сприйняття, і на рівні естетичної насолоди, і на рівні залучення нового знання.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
17

Ренат, Марыля. "Воплощая прекрасное". Гуманітарні науки, № 1 (2008): 102–13.

Знайти повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
18

Кох, А. Ф. "Шиллер и прекрасное". Вестник Московского университета. Серия 7. Философия, № 3, май - июнь (2016): 83–95.

Знайти повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
19

Алиферова, Лилия Ивановна. ""Прекрасен наш союз..."". Библиотечное дело, № 24 (2008): 14–16.

Знайти повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
20

Рего, Ганна, та Лівія Балог. "ВИКОРИСТАННЯ ТВОРЧОЇ СПАДЩИНИ В. О. СУХОМЛИНСЬКОГО В ЗАКЛАДАХ ДОШКІЛЬНОЇ ОСВІТИ З УГОРСЬКОЮ МОВОЮ НАВЧАННЯ". Інноватика у вихованні, № 14 (17 листопада 2021): 238–49. http://dx.doi.org/10.35619/iiu.v1i14.410.

Повний текст джерела
Анотація:
Анотація. Понад сто років ідеї, думки та досвід видатного педагога, В.О.Сухомлинського не втрачають своєї значимості а навпаки, набувають нового звучання в умовах реформування освіти незалежної України та залишаються сучасними й актуальними і нині. Національний склад населення Закарпатської області співвідносний з кількістю закладів дошкільної освіти краю, відтак, після української мови навчання найбільш поширеною є угорська. Цей факт спонукав нас досліджувати потенціал використання творчої спадщини В.О.Сухомлинського в закладах дошкільної освіти з угорською мовою навчання. В даній публікації ми розкриваємо феномен популярності його творів, ефективні засоби впливу на формування особистості дитини дошкільного віку рекомендовані В.Сухомлинським, аналізуємо специфіку його творів та рекомендації щодо використання казки у навчально-виховному процесі вказуючи на шляхи використання їх у роботі з дітьми дошкільного віку угорської національності. Нажаль, складно знайти переклад оповідань та казок В.Сухомлинського на угорську мову. Тільки в 1999 році був виданий збірник «A kék ég alatt» («Під голубим небом») таким чином, пізнати чарівність рідної природи й утверджувати прекрасне в собі через повчання великого педагога змогли діти угорської національності на рідній мові. У цих маленьких творах автор розкриває складні поняття зрозумілою для дитини мовою, чим, власне, і формує людську особистість, вчить розуміти, що таке добро і зло, працьовитість та лінь, виховує повагу до старших, любов до рідних та рідного краю, людську гідність, совість тощо. На нашу думку, саме ця специфіка його творів дозволяє ефективно використовувати їх в закладах дошкільної освіти з угорською мовою викладання. Оскільки, в угорській літературі для дітей дошкільного віку є теж багато оповідань та казок які несуть підтекстову сферу, вважаємо за доцільне підбирати схожі за змістом та мораллю казки та оповідання В.Сухомлинського та угорські народні чи авторські казки, використовуючи «механізм» педагогічного впливу, який спрямований власне на етичне виховання підростаючого покоління. Такий підхід, також, є дійовим засобом навчання дітей угорської національності українській мові.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
21

Ляпунова, Анастасия. "Коварство орхидей. Прекрасные могиенницы". Вокруг света, № 3 (2942) (2019): 98–103.

Знайти повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
22

Жунько, Леонід. ""Південний краю! Сторона прекрасна"". Пам"ять століть. Планета, № 4 (2008): 6–12.

Знайти повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
23

Пастух, Т. ""Поезія - це прекрасна мудрість"". Дзвін, № 2 /784/ (2010): 126–33.

Знайти повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
24

Равик, А. "Елена Прекрасная". Звезда, № 6 (2011): 19–38.

Знайти повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
25

Ермоленко, О. "Елизавета Прекрасная". Счастливая, № 7 июль (2010): 40–45.

Знайти повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
26

Ермоленко, О. "Елизавета Прекрасная". Счастливая, № 7 июль (2010): 40–45.

Знайти повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
27

Равик, А. "Елена Прекрасная". Звезда, № 6 (2011): 19–38.

Знайти повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
28

Ермоленко, О. "Елизавета Прекрасная". Счастливая, № 7 июль (2010): 40–45.

Знайти повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
29

Равик, А. "Елена Прекрасная". Звезда, № 6 (2011): 19–38.

Знайти повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
30

Ермоленко, О. "Елизавета Прекрасная". Счастливая, № 7 июль (2010): 40–45.

Знайти повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
31

Равик, А. "Елена Прекрасная". Звезда, № 6 (2011): 19–38.

Знайти повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
32

Бестужева-Лада, С. "Прекрасная литвинка". Смена, № 10 (2008): 77–80.

Знайти повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
33

Шевченко, Ганна. "Твои прекрасные глаза. Череда историй". Дружба народов, № 4 (2010): 73–81.

Знайти повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
34

Глухов, А. Г. ""Жажада видеть и чувствовать прекрасное"". Мир библиографии, № 3 (2009): 72–77.

Знайти повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
35

Гюль, Абдуллах. "Отношения Туркменистана и Турции - прекрасные". DA Diyalog Avrasya, № 29, июнь, спец. вып. Туркменистана (2012): 8–11.

Знайти повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
36

Глухов, А. Г. ""Жажада видеть и чувствовать прекрасное"". Мир библиографии, № 3 (2009): 72–77.

Знайти повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
37

Глухов, А. Г. ""Жажада видеть и чувствовать прекрасное"". Мир библиографии, № 3 (2009): 72–77.

Знайти повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
38

Гоян, О. "Прекрасно, коли люди пишуть книжки". Теле- та радіожурналістика, Вип. 11 (2012): 347.

Знайти повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
39

Дарницький, Володимир. "Прекрасна і зблизька, і здалека". Науковий світ, № 4 (141) (2010): 24.

Знайти повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
40

Ермишко, С. ""Одинокий волк" и прекрасные дамы". Библиотечное дело, № 11 (2007): 43–44.

Знайти повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
41

Бродський, Й. "Кінець прекрасної епохі". Вітчизна, № 1/2 (2008): 8–26.

Знайти повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
42

Егорова, Т. "Мой прекрасный джентльмен". Юность, № 1 (2008): 12–35.

Знайти повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
43

Герук, О. Р. "Навстречу прекрасной даме". Всесвітня література та культура в навчальних закладах України, № 1 (2011): 15–19.

Знайти повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
44

Логинов, Денис. ""Прекрасная шоколадница" Лиотара". Смена, № 4 (2010): 68–71.

Знайти повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
45

Демина, М. "Батик, прекрасное дитя воска и краски". Химия и жизнь - ХХI век, № 1 (2013): 48–52.

Знайти повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
46

Мирано, Адриано. "Великий и прекрасный Корелли". Творчество народов мира, Вып. 6 (2009): 11–36.

Знайти повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
47

Скорик, С. ""Как хочется любви прекрасной..."". Ренессанс, № 3 (77) (2012): 12–14.

Знайти повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
48

Куликов, Дмитрий. "Намибия. Первозданная и прекрасная". Мир туризма, № 5 (2018): 46–53.

Знайти повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
49

Корф, Анастасия. "Наука о прекрасных зернах". National geographic. Россия, декабрь, № 111 (2012): 104.

Знайти повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
50

Гамбурд, М. "Менялы для прекрасной Лалы". Звезда, № 5 (2012): 8–20.

Знайти повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
Ми пропонуємо знижки на всі преміум-плани для авторів, чиї праці увійшли до тематичних добірок літератури. Зв'яжіться з нами, щоб отримати унікальний промокод!

До бібліографії