Щоб переглянути інші типи публікацій з цієї теми, перейдіть за посиланням: Предмет дослідження.
Статті в журналах з теми "Предмет дослідження"
Оформте джерело за APA, MLA, Chicago, Harvard та іншими стилями
Ознайомтеся з топ-50 статей у журналах для дослідження на тему "Предмет дослідження".
Біля кожної праці в переліку літератури доступна кнопка «Додати до бібліографії». Скористайтеся нею – і ми автоматично оформимо бібліографічне посилання на обрану працю в потрібному вам стилі цитування: APA, MLA, «Гарвард», «Чикаго», «Ванкувер» тощо.
Також ви можете завантажити повний текст наукової публікації у форматі «.pdf» та прочитати онлайн анотацію до роботи, якщо відповідні параметри наявні в метаданих.
Переглядайте статті в журналах для різних дисциплін та оформлюйте правильно вашу бібліографію.
1
МИЛЕВИЧ, Інга. "ДОСЛІДЖЕННЯ СТРАТЕГІЇ ПЕРЕКЛАДУ: ДО ПРОБЛЕМИ МЕТОДОЛОГІЇ". Мова, № 35 (29 липня 2021): 221–24. http://dx.doi.org/10.18524/2307-4558.2021.35.237788.
Повний текст джерелаАнотація:
Мета статті — описати результати комплексного аналізу методів дослідження в наукових статтях, присвячених стратегіям перекладу. Об’єкт аналізу — 325 наукових статей у науковій електронній бібліотеці Cyberleninka. Предмет дослідження — формулювання методів дослідження стратегій перекладу в зазначених статтях. У роботі використані методи суцільної вибірки, а також контекстуального, дискурсивного аналізу, метод статистичного підрахунку. Результат дослідження: виявлено основні тенденції використання і формулювання методів дослідження стратегії перекладу. Визначено деякі закономірності у статтях, присвячених стратегіям перекладу художнього тексту. Висновки. У наукових статтях, присвячених дослідженням стратегії перекладу, з 325 статей у 178 (тобто 54,7 %) метод дослідження вказано вкрай розпливчасто або імпліцитно (метод дослідження може матися на увазі разом із визначенням об’єкта та / або предмета дослідження, у реалізації тематичного напрямку конференції або збірки наукових статей і под.). Метод дослідження прямо вказано лише у 147 статтях (тобто 45,25 %). Практичне застосування результатів дослідження є можливим у дослідженнях наукового філологічного дискурсу, а також у навчанні методів дослідження в перекладознавстві і порівняльному мовознавстві.
2
ЗАХАРЧЕНКО, ПЕТРО, та МАРІЯ МІРОШНИЧЕНКО. "Про необхідність підвищення уваги до об’єкта дисертаційного дослідження з юридичних наук". Право України, № 2021/03 (2021): 76. http://dx.doi.org/10.33498/louu-2021-03-076.
Повний текст джерелаАнотація:
Стаття присвячена питанню підвищення вимог до написання дисертацій з юридичної науки, яка, за оцінкою експертів, перебуває в глибокій кризі. Мета статті – привернути увагу наукової спільноти до актуальної проблеми вибору методологічно та концептуально вивірених об’єкта і предмета дисертацій із правової проблематики, які є маркером їх автономії в системі юридичних досліджень, та відповідності паспортам спеціальності. Автори звертають увагу на необхідність розмежування понять “об’єкт” і “предмет” юридичної науки та “об’єкт” і “предмет” дослідження в юридичній науці. Оминаючи поле дискусії про об’єкт, предмет і метод юридичної науки, наводять авторське розуміння її об’єкта, і наголошують, що кожне окремо правове дослідження покликане вирішувати найважливіше завдання – поглиблювати, уточнювати знання про об’єкт юридичної науки, без чого вона втрачає можливості до саморозвитку та найповнішого задоволення потреб юридичної практики. Наголошують на недоцільності однотипного формулювання об’єкта дисертаційних досліджень із різних галузевих напрямів юридичної науки через призму суспільних відносин із-за їх сумнівної ефективності для розвитку доктрини й удосконалення юридичної практики особливо у частині вирішення ключової для юридичної науки проблеми – організованого забезпечення стабільного функціонування суспільства в умовах справедливого правового порядку. На думку авторів, у методологічному вимірі необхідно формулювати об’єкт і предмет дисертаційного дослідження відповідно до існуючих концептуально вивірених наукових напрямів у юридичній науці, які вирізняються досить широким спектром можливих форм: теоретична юриспруденція, догматична юриспруденція, доктринальна юриспруденція, інституціональна юриспруденція з відповідними функціями, завданнями, а отже, і внеском у загальну систему юридичного знання.
3
Uzunova, Nataliia. "Філософія мови (Франсуа Реканаті) та теорія поетики (Юлія Крістєва): актуалізація спільних проблем та пошуки єдиного осередку". Multiversum. Philosophical almanac, № 3-4 (26 вересня 2019): 174–84. http://dx.doi.org/10.35423/2078-8142.2019.3-4.10.
Повний текст джерелаАнотація:
Стаття являє собою дослідження у сфері природної мови (та мови поетичної) і репрезентує певні спільні аспекти, які містяться у працях Франсуа Реканаті та Юлії Крістєвої, не зважаючи на наявні методологічні розбіжності. Зазвичай, дослідження з поетики відокремлюють власний предмет від предмета аналізу лінгвістичного, зокрема, та – природної мови загалом, оскільки поетичній мові притаманні особливі властивості. Проте автор виходить із переконання, що між дослідженнями текстів художніх творів, попри їхню складну семантику, та виразів природної мови є можливим плідний консенсус. Подібне переконання, що випливає зі співставлення певних фрагментів вчень та понять Крістєвої і Реканаті, дає можливість вгледіти парадоксальну подібність предметів їхніх досліджень або специфіки їхнього опису. Так, розгляд Реканаті, приміром, індексальних виразів не лише не суперечить концепту наративної темпоральності Крістєвої, а й відсилає до єдиного осередку (чи то зазнаваного впливу) підходів, що зумовлює цікавість не так до тексту або виразу, як до фігури мовця. У даному випадку за спільне впливове джерело покладається вчення Ж. Лакана, хоча автор і не вдається до розгорнутого розгляду такої думки, що потребує окремого ґрунтовного дослідження. Проте згадувані у статті теоретичні положення (принаймні, щодо статусу мовця) названих авторів можуть мати сенс у випадку спільного використання як у річищі поетики, так і відносно аналізу виразів природної мови. У цьому сенсі наголос ставиться на використанні теоретичних розробок Крістєвої та Реканаті з погляду зв’язку між ними, що дає можливість обопільно розширити горизонти дослідження мови як такої поза конкретних форм її репрезентації
4
Бурлачук, В. "Трапеза як предмет соціологічного дослідження". Соціологія: теорія, методи, маркетинг, № 4 жовтень - грудень (2010): 179–86.
Знайти повний текст джерела
5
Борко, Ігор. "Оперна вокальна інтерпретація як предмет наукового дискурсу". Вісник Київського національного університету культури і мистецтв. Серія: Сценічне мистецтво 4, № 2 (28 жовтня 2021): 109–22. http://dx.doi.org/10.31866/2616-759x.4.2.2021.243238.
Повний текст джерелаАнотація:
Художньо-виражальні засоби творення сценічної образності в оперному мистецтві тісно пов’язані зі стилістикою оперного співу виконавця, невід’ємною складовою якого є вокальна інтерпретація. Мета дослідження – проаналізувати сучасний стан наукових досліджень вокальної інтерпретації як невід’ємної складової оперного мистецтва. Методологія дослідження спирається як на загальнонаукові, так і на спеціальні методи дослідження: аналіз – для з’ясування змісту досліджень з проблем оперної вокально-сценічної інтерпретації; історико-генетичний – для розуміння значення вокальної інтерпретації в історії розвитку оперного мистецтва; дедуктивний – спрямував дослідження від узагальненого розуміння теорії оперного жанру до конкретного, зокрема ролі вокальної інтерпретації як складової оперно-виконавського мистецтва; компаративний – для порівняння характеристик вокальної інтерпретаційної стилістики виконавців. Наукова новизна. Ця робота є спробою осягнути науково-аналітичний досвід у царині сценічної оперно-вокальної інтерпретації. Висновки. Вокально-сценічна, образно-творча діяльність оперного співака як виконавця-інтерпретатора вимагає глибокого аналізу та розуміння виконуваного музичного твору в культурно-історичному контексті епохи поруч із високою майстерністю та яскравістю самовираження під час розв’язання комплексу художньо- виконавських і технічних завдань. Зважаючи на це, оперний виконавець створює власну інтерпретаційну версію вокального твору, яка має бути різноманітною, але визначеною межами традицій. Інтерпретаційні версії визначаються особливостями донесення змісту художнього тексту, емоційного підтексту оперної партії за допомогою різних комплексів експресивних засобів, прийомів вокальної техніки та ступенем занурення в історичний контекст. Чіткість артикуляції та дикція в сукупності з іншими засобами художньої виразності та індивідуальними особливостями звуковидобування визначають оригінальний стиль оперного співака-інтерпретатора. Використання нових і традиційних вокально-інтерпретаційних моделей відкриває широкі можливості для дослідження історико-теоретичного аспекту оперного мистецтва різних періодів, його композиторських шкіл та жанрів. Аналіз наукових досліджень показав, що у них питання оперної вокально-сценічної інтерпретації висвітлювались або дотично, у контексті вивчення інших проблем оперного мистецтва, або на відповідному етапі його історичного розвитку. Наразі перед сучасною науковою думкою постає завдання комплексного осмислення ролі вокальної інтерпретації в процесі створення сценічної образності в оперному мистецтві з визначенням різних вокально-інтерпретаційних
6
Lazarenko, O., та V. Pospolitak. "СПОСОБИ ВИПРОБУВАННЯ ЛІТІЙ-ІОННИХ ЕЛЕМЕНТІВ ЖИВЛЕННЯ НА ПРЕДМЕТ ПОЖЕЖНОЇ НЕБЕЗПЕКИ". Fire Safety 39 (29 грудня 2021): 49–55. http://dx.doi.org/10.32447/20786662.39.2021.06.
Повний текст джерелаАнотація:
Вступ. Безперечно, безумовно, літій-іонний елемент живлення (ЛІЕЖ) є основною складовою транспортних засобів на альтернативних джерелах живлення. Але неодноразові дослідження ЛІЕЖ показали їхню надзвичайну пожежну небезпеку. Наступні дослідження показали, що для того, щоб уникнути використання неякісних ЛІЕЖ, необхідно впроваджувати нормативно-правову базу яка б обумовлювала порядок та методику їх тестування на предмет пожежної небезпеки. На жаль в Україні відсутні подібні стандарти та загалом є прогалина в напрямку досліджень пожежної небезпеки ЛІЕЖМета та задачі дослідження. Зважаючи на передовий досвід та актуальність питання проведення експери-ментальних та теоретичних досліджень з визначення пожежної небезпеки ЛІЕЖ, запропоновано провести низку експериментальних досліджень на ЛІЕЖ Panasonic NCR18650B, які широко застосовуються в автомобілях Tesla. Зокрема метою дослідження є провести низку експериментів, щоб визначити температурні показники, характер та тривалість горіння ЛІЕЖ внаслідок їх механічного пошкодження (стискання корпусу, пробиття гострим пред-метом) та дією надлишкових струмів (перезаряджання). В роботі запропоновано та описано порядок проведення випробування, необхідне обладнання для проведення експериментів та схеми його розміщення.Висновки. Представлення подібної методики випробування та результати проведених експериментів мо-жуть стати базою для створення та впровадження на теренах України власної методики випробування та тесту-вання ЛІЕЖ на предмет пожежної небезпеки. Проведення експериментальних досліджень на одиничних ЛІЕЖ дасть можливість здійснити планування та експериментальні дослідження подібного характеру на повноцінних акумуляторних батареях на основі ЛІЕЖ. Отримані числові дані та характеристики дадуть змогу зробити мате-матичний опис процесу охолодження ЛІЕЖ, що може стати науковим підґрунтям для розробки та впровадження актуальних методів та засобів гасіння акумуляторних батарей на основі ЛІЕЖ.
7
Шокалюк, Світлана Вікторівна, та Ірина Станіславівна Закарлюка. "Хмарні технології у загальноосвітніх навчальних закладах". New computer technology 13 (25 грудня 2015): 24–28. http://dx.doi.org/10.55056/nocote.v13i0.879.
Повний текст джерелаАнотація:
Метою даного дослідження є визначення ролі та місця хмарних технологій у сучасній школі, основним завданням – визначення складових системи засобів хмарних технологій підтримки навчання окремих шкільних предметів, об’єкт дослідження – засоби організації та підтримки електронного навчання у загальноосвітніх навчальних закладах, предмет – засоби хмарних технологій підтримки електронного навчання учнів, основний метод дослідження – теоретичне дослідження. Система засобів хмарних технологій навчання певного шкільного предмета складається із загальнонавчальних засобів хмарних технологій (засоби онлайн-розробки електронних навчальних матеріалів та їх онлайн-сховища, засоби хмарних технологій управління навчанням) та спеціалізованих засобів хмарних технологій – браузерних систем програмування та моделювання (на підтримку вивчення інформатики), мобільних математичних середовищ (на підтримку вивчення математики), віртуальних онлайн-лабораторії та системи моделювання (на підтримку вивчення фізики, хімії або біології) тощо. Використання хмарних технологій у навчальному процесі загальноосвітніх навчальних закладів перш за все дозволить вирішити проблему забезпечення рівного доступу учнів та вчителів до якісних освітніх ресурсів як на уроках, так і у позаурочний час.
8
Походенко, Катерина Романівна. "СТАЛА МОДА ЯК ПРЕДМЕТ НАУКОВИХ ДОСЛІДЖЕНЬ". Вісник КНУКіМ. Серія «Мистецтвознавство», № 45 (17 грудня 2021): 249–56. http://dx.doi.org/10.31866/2410-1176.45.2021.247403.
Повний текст джерелаАнотація:
Мета статті — аналіз сталої моди як предмета наукових досліджень у вітчизняній науковій літературі. Принципи сталості потребують наукового обґрунтування їхнього зв’язку з виробництвом та експлуатацією одягу. Методологія та підходи. На першому етапі дослідження проаналізовано вітчизняні джерела на тему сталості в моді за останні 10 років, на другому — синтезовано джерела за групами відповідно до галузей у контексті сталої моди. Наукова новизна. Вперше проаналізовано й систематизовано українські наукові джерела у контексті сталої моди за різними галузями, такими як дизайн, мистецтвознавство, екологія, технології й переробка, економіка, культурологія і право, виявлено основні напрями опублікованих досліджень. Висновки. Сталість у моді — міждисциплінарне питання, тому варто вивчати цю проблему в суміжних галузях, які безпосередньо впливають на моду та, відповідно, на процес проєктування, виробництва, естетику модних виробів, а також поведінку споживачів у контексті експлуатації та утилізації модних виробів. Сучасний стан виробництва та споживання модних товарів має негативні екологічні, економічні, правові, соціопсихологічні та етичні наслідки. Введення принципів сталості у виробництво та споживання модних товарів є одним із способів розв’язання проблем, зумовлених вище перерахованими наслідками. Означено невисвітлені питання як поле для подальших досліджень: інтеграція принципів сталості в дизайн, мистецтвознавство та естетику моди. Введення принципів сталості у моду актуалізує нове бачення проєктування одягу, а результати дослідження сприятимуть розробленню нових сталих інтегративних технологій дизайну.
9
Zherdetska, A. G. "Соціально-екологічні ризики як предмет соціологічного аналізу". Grani 18, № 9 (21 вересня 2015): 78–83. http://dx.doi.org/10.15421/1715180.
Повний текст джерелаАнотація:
Наукова стаття присвячена соціальній екології як галузі соціологічного знання. В ній розглянуто питання взаємозв’язку та взаємовпливу соціального і природного середовищ у сучасному суспільстві, особливості соціальноекологічної сфери в Україні та світі і її ключові проблеми. Основна увага приділяється питанню соціальноекологічних ризиків у соціології. У статті представлено аналіз існуючих у зарубіжній та вітчизняній науці визначень поняття «ризику» та його класифікація, розкрито взаємозв’язок понять «ризику», «соціального ризику» та «соціальноекологічного ризику». Крім того, у статті наведено класифікацію соціальноекологічних ризиків, а також окреслено існуючі проблеми концептуалізації понятійного поля ризикології, соціології ризику та соціальної екології. Окремий акцент зроблено на обґрунтуванні необхідності проведення регулярних та детальних соціологічних досліджень стосовно поточного та прогнозованого стану соціальноекологічної ситуації та різних аспектів впливу соціальноекологічних ризиків на суспільну життєдіяльність, адже на сучасному етапі розвитку суспільства дослідження екологічної проблематики має яскраво виражений соціологічний характер і повинно реалізовуватися за допомогою соціологічних методів. Акцент також зроблено на необхідності долучення фахівцівсоціологів до участі в екологічних дослідженнях.
10
Фальковська, Л. М. "Справедливість як предмет соціально-психологічного дослідження". Практична психологія та соціальна робота, № 6 (159) (2012): 79–80.
Знайти повний текст джерела
11
Фальковська, Л. М. "Справедливість як предмет соціально-психологічного дослідження". Практична психологія та соціальна робота, № 7 (160) (2012): 74–76.
Знайти повний текст джерела
12
Saiapina, Svitlana. "НАУКОВА ШКОЛА ЯК ПРЕДМЕТ ПЕДАГОГІЧНОГО ДОСЛІДЖЕННЯ". Професіоналізм педагога: теоретичні й методичні аспекти, № 10 (4 жовтня 2019): 141–49. http://dx.doi.org/10.31865/2414-9292.10.2019.182200.
Повний текст джерела
13
Прошкін, В. В. "Педагогічна система як предмет наукового дослідження". Неперервна професійна освіта: теорія і практика. Серія: Педагогічні науки, Вип. 4 (45) (2015): 7–13.
Знайти повний текст джерела
14
Славіна, Н. С. "Громадська активність як предмет психологічного дослідження". Наукові праці Кам"янець-Подільського національного університету імені Івана Огієнка, Вип. 15, т. 1 (2016): 136–37.
Знайти повний текст джерела
15
Йосипенко, С. "Література як предмет історико-філософського дослідження". Філософська думка, № 1 (2011): 57–69.
Знайти повний текст джерела
16
Роменець, В. "Предмет і принципи історико-психологічного дослідження". Психологія і суспільство, № 2 (52) (2013): 6–28.
Знайти повний текст джерела
17
Петренко, В. "Політична мова як предмет наукового дослідження". Політичний менеджмент, № 5 (2007): 60–68.
Знайти повний текст джерела
18
Йосипенко, С. "Література як предмет історико-філософського дослідження". Філософська думка, № 1 (2011): 57–69.
Знайти повний текст джерела
19
Горохова, І. В. "Критичне мислення як предмет філософського дослідження". Політологічний вісник, Вип. 77 (2014): 56–67.
Знайти повний текст джерела
20
ЖУРАВЕЛЬ, ВОЛОДИМИР. "Формування та розвиток окремих криміналістичних теорій (учень)". Право України, № 2021/08 (2021): 65. http://dx.doi.org/10.33498/louu-2021-08-065.
Повний текст джерелаАнотація:
Стаття присвячена розгляду концептуальних підходів до формування та застосування окремих криміналістичних теорій (учень). Актуальність означеної проблематики полягає в тому, що вона лежить у площині досліджень, спрямованих на формування загальної теорії криміналістики, що відображує сучасний рівень розвитку цієї галузі юридичних знань і належить до найбільш важливих напрямів криміналістичної доктрини. Зазначено, що окремі криміналістичні теорії (вчення) як наукові конструкції становлять основу структури загальної теорії криміналістики та визначають рівень розроблення теоретико-методологічної бази цієї науки. Система окремих криміналістичних теорій (учень) становить зміст загальної теорії криміналістики. Запропоновано окрему криміналістичну теорію (вчення) визначати як систему наукових знань, що описують і пояснюють деяку сукупність явищ і досліджують лише певне коло закономірностей об’єктивної дійсності з числа тих, які вивчає криміналістика загалом. Підкреслено, що характер закономірностей, які досліджує кожна з окремих криміналістичних теорій (учень), обумовлюють порядок їх упорядкування в структурі загальної теорії криміналістики. При цьому між предметами загальної теорії криміналістики й окремих криміналістичних учень існують відносини підпорядкованості цілого і частини. Кожна окрема криміналістична теорія (вчення) повинна мати власний об’єкт, предмет і методи дослідження, розкривати зміст і характер відносин з іншими теоріями (вченнями), визначати мету, завдання, функції та місце в системі криміналістики, формуватися на певній науковій гіпотезі, мати необхідне емпіричне підґрунтя, а також відповідний ступінь консолідації, що зумовлює можливість виділення певних закономірностей, які доповнюють, уточнюють предмет науки криміналістики загалом. Лише за умов дотримання цих вимог певні тео ретичні конструкції в змозі набувати статусу окремої криміналістичної теорії (вчення). Зроблено висновок, що в структурі загальної теорії криміналістики доцільно виділяти три рівні окремих теорій (учень): 1) криміналістичні теорії (вчення) наукознавчого спрямування, що охоплюють наукознавчі проблеми про об’єкт, предмет, методи, сферу дослідження, систему, природу, понятійний апарат та категорії криміналістики (мову криміналістики), її міжнаукові зв’язки і місце в системі наукових знань, історію розвитку та сучасний стан; 2) криміналістичні теорії (вчення) загальнонаукового рівня, які охоплюють закономірності, що поширюються на весь предмет дослідження, входять до нього загалом; 3) криміналістичні теорії (вчення) окремонаукового рівня, які стосуються дослідження закономірностей, що належать до окремих складових предмета криміналістики, розкривають його сутність і специ фіку. Наголошено, що сучасна система окремих криміналістичних теорій (учень) є динамічною і її вдосконалення зумовлене потребами судової та слідчої практики, розвитком суміжних галузей знань, загальної теорії та окремих криміналістичних учень, зміною зв’язків і залежностей між ними.
21
Самойленко, Олександр, та Павло Лисак. "ПСИХОЛОГІЧНА ГОТОВНІСТЬ ОСОБИСТОСТІ ЯК ПРЕДМЕТ НАУКОВОГО ДОСЛІДЖЕННЯ". Збірник наукових праць Національної академії Державної прикордонної служби України. Серія: психологічні науки 13, № 2 (20 лютого 2020): 232–43. http://dx.doi.org/10.32453/5.v13i2.177.
Повний текст джерелаАнотація:
У сучасній психології психологічна готовність розглядається як головна передумова будь-якої цілеспрямованої діяльності, її регуляції, стійкості та результативності. У психологічній літературі загалом виокремлюють два основних підходи до визначення змісту та структури психологічної готовності: функціональний та особистісний. Щодо функціонального підходу, то тут психологічна готовність трактується як певний стан психічних функцій, який забезпечує високий рівень досягнень при виконанні певного виду діяльності. У функціональному підході психологічна готовність розглядається в межах цільових, ресурсних, операційних, інструментальних, часових та продуктивних параметрів діяльності особистості. Психологічна готовність як стан, що передує певній діяльності, містить такі можливості людини, яких вона спроможна досягти у своєму формування. Готовність виявляється при виконанні і після завершення професійних завдань. Отже, психологічна готовність до здійснення діяльності становить собою комплекс взаємопов’язаних та взаємозумовлених психологічних якостей, які забезпечують успішність її виконання.
22
Клековкін, Олександр Юрійович. "ПОРТРЕТ МИТЦЯ: ПРЕДМЕТ ДОСЛІДЖЕННЯ У ЖАНРОВОМУ ПОГРАНИЧЧІ". Науковий вісник Київського національного університету театру, кіно і телебачення імені І.К.Карпенка-Карого, № 25 (26 листопада 2019): 7–14. http://dx.doi.org/10.34026/1997-4264.25.2019.187971.
Повний текст джерела
23
Дубініна, О. "Екранізація літературного твору як предмет компаративного дослідження". Слово і час, № 2 (662) (2016): 40–53.
Знайти повний текст джерела
24
Толстоухов, А. В. "Еко-майбутнє Украаїни як предмет філософського дослідження". Практична філософія, № 3 (33) (2009): 19–30.
Знайти повний текст джерела
25
Толстоухов, А. В. "Еко-майбутнє Украаїни як предмет філософського дослідження". Практична філософія, № 3 (33) (2009): 19–30.
Знайти повний текст джерела
26
Дубініна, О. "Екранізація літературного твору як предмет компаративного дослідження". Слово і час, № 2 (662) (2016): 40–53.
Знайти повний текст джерела
27
Пінчук, І. О. "Політичні чинники як предмет дослідження економічної науки". Економіка та держава, № 11 (2008): 24–26.
Знайти повний текст джерела
28
Чернобровкіна, В. А. "Особистісна свобода людини як предмет психологічного дослідження". Практична психологія та соціальна робота, № 2 (131) (2010): 8–19.
Знайти повний текст джерела
29
Терлецький, Д. С. "Конституційно-правове регулювання як предмет наукового дослідження". Актуальні проблеми держави і права, Вип. 78 (2017): 157–62.
Знайти повний текст джерела
30
Гончаренко, Н. В. "Категорія здоров"я як предмет психологічного дослідження". Актуальні проблеми психології. Організаційна психологія. Економічна психологія. Соціальна психологія 1, вип. 35/36 (2012): 125–28.
Знайти повний текст джерела
31
Набруско, В. І. "Громадська думка як предмет політико-соціологічного дослідження". Наукові записки Інституту журналістики 10 (2003): 94–103.
Знайти повний текст джерела
32
Балаклицький, М. А. "Протестантська комунікація України як предмет журналістикознавчого дослідження". Наукові записки Інституту журналістики 42, січень - березень (2011): 65–71.
Знайти повний текст джерела
33
Різун, В. В. "Об"єкт і предмет дослідження: en passant". Українське журналістикознавство, Вип. 6 (2005): 4–5.
Знайти повний текст джерела
34
Удовіченко, Г. М., та М. О. Куц. "МОВА ХУДОЖНЬОГО ТВОРУ ЯК ПРЕДМЕТ МОВНОСТИЛІСТИЧНОГО ДОСЛІДЖЕННЯ". Collection of scientific works "Visnyk of Zaporizhzhya National University Philological Sciences", № 1 (17 вересня 2021): 170–75. http://dx.doi.org/10.26661/2414-9594-2021-1-24.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті розглянуто підходи дослідників-лінгвістів щодо визначення закономірностей перекладу творів різних жанрів та їхньої відмінності. Сформульовано визначення мовностилістичного аналізу. Виконано критичний аналіз підходів до мовностилістичного аналізу художнього тексту. Зазначено, що вітчизняні та закордонні критики відзначають появу великої кількості якісних творів, розрахованих на масового читача. Останнім часом такі твори все частіше стають предметом мовностилістичного аналізу. Одним із важливих чинників у процесі перекладу є жанрова належність оригіналу, яка спрямовує перекладача на вибір відповідного мовно-стилістичного інструментарію. Переклад художніх творів вимагає ще більших зусиль перекладача для збереження задуму автора, передачі духу епохи, її культурних надбань тощо. Складність художнього перекладу зумовлює цілу низку нових завдань не лише для перекладача, а й для перекладознавчої науки загалом, передусім – стилістики. Доведено, що в сучасних творах художньої літератури предмет мовностилістичного аналізу можна визначити як сукупність використаних у художньому творі мовних засобів, за допомогою яких письменник забезпечує втілення ідейно-художнього задуму; вивчення виразних засобів мови та стилістичних прийомів повинно враховувати взаємозв’язок застосування зазначених засобів і прийомів зі змістом художнього твору; мовні засоби та прийоми, які несуть стилістичну функцію, служать не тільки відповідній передачі художнього задуму, а й завданням автора. Для виконання поставлених завдань використовувалася комплексна методика аналізу, що включає прийоми порівняльного лінгвістичного аналізу, статистичного підрахунку мовних одиниць, класифікаційного аналізу, контекстуальної інтерпретації, виявлення смислових і конотативних відповідностей. Теоретична значущість дослідження полягає в подальшому розвитку порівняльного мовностилістичного аналізу оригінального художнього твору, призначеного для масового читача, і його перекладу, у встановленні основних стилістичних закономірностей, характерних для творів масової літератури. Практична значущість полягає в тому, що матеріал дослідження може використовуватися в курсах із порівняльної стилістики англійської та української мов, а також під час вивчення сучасної зарубіжної літератури у вишах.
35
Мартиненко, Алла Петрівна. "Хмарні технології для навчальних закладів". New computer technology 13 (25 грудня 2015): 46–50. http://dx.doi.org/10.55056/nocote.v13i0.882.
Повний текст джерелаАнотація:
Цілі дослідження: дослідження хмарних рішень, що пропонують навчальним закладам провайдери-лідери у сфері хмарних технологій. Завдання дослідження: детально розглянути переваги й недоліки хмарних засобів щодо використання у навчальному процесі ВНЗ. Об’єкт дослідження: навчальний процес ВНЗ. Предмет дослідження: використання хмарних технологій у навчальному процесі ВНЗ. Використані методи дослідження: аналіз наукових публікацій. Результати дослідження. На основі аналізу наукових публікацій визначено переваги та недоліки хмарних технологій в освіті у порівнянні з традиційним використанням інформаційних технологій. Досліджено хмарні рішення, що пропонують навчальним закладам провайдери-лідери у сфері хмарних технологій: Microsoft Office 365, Windows Azure Platform, Google Apps Education Edition, jПарус – Навчальний заклад. Основні висновки і рекомендації. Хмарні технології мають значні перспективи у освітній галузі.
36
Loishyn, Anatolii. "Аналіз поколінь війн згідно з концепціями технологічного та хвильового розвитку суспільства". Journal of Scientific Papers "Social development and Security" 12, № 2 (4 квітня 2022): 1–13. http://dx.doi.org/10.33445/sds.2022.12.2.1.
Повний текст джерелаАнотація:
Мета роботи: метою статті є аналіз та узагальнення наукової думки щодо структуризації поколінь війн у воєнній науці для дослідження історичних способів економічного забезпечення війн протягом визначених поколінь.
Дизайн/Метод/Підхід дослідження: для реалізації мети дослідження проведено її декомпозицію та досліджено: визначення поняття “війна”, охарактеризовано феномен сучасної війни через зміщення акцентів у її веденні з військових на невійськові інструменти (феномен гібридної війни); проаналізовано основні підходи до структуризації війн та проведено аналогію згідно з концепціями технологічного та хвильового розвитку суспільства; графічно систематизовано підхід до історичної періодизації поколінь війн згідно концепціями технологічного та хвильового розвитку суспільства.
Результати дослідження: у статті проведено аналіз поколінь війн у розрізі концепцій технологічного та хвильового розвитку суспільства.
Теоретична цінність дослідження: за результатами дослідження удосконалена існуюча теорія воєнної економіки у контексті актуалізації взаємозв’язку поколінь війн з концепціями технологічного та хвильового розвитку суспільства. Це дає змогу дослідити окремі війни у розрізі кожного покоління на предмет способів їх економічного забезпечення.
Практична цінність дослідження: результати дослідження є вихідною точкою для удосконалення і розвитку теорії воєнної економіки з урахуванням сучасного розвитку економічних процесів, науково-технічного прогресу та укладу суспільства. Дослідження започатковує вирішення наукової проблеми розроблення перспективної концепції ресурсного забезпечення потреб оборони та удосконалення теорії воєнної економіки, на основі вивчення історичних способів економічного забезпечення війн.
Оригінальність/Цінність дослідження: цінність дослідження полягає в його практичній значущості для подальших досліджень у напрямі розроблення перспективної концепції ресурсного забезпечення потреб оборони та удосконалення окремих положень теорії воєнної економіки.
Обмеження дослідження/Майбутні дослідження: обмеження дослідження полягає у використанні джерел, що знаходяться у відкритому доступі. Майбутні дослідження вбачаються у досліджені історичних способів економічного забезпечення війн за війнами виокремленими У. С. Ліндом у межах запропонованої концепції, а також з урахуванням війн (воєнних конфліктів), які відбулися останнім часом (Російсько-українська війна, 24.02.2022).
Тип статті: теоретичний.
37
Боднар, Борис Євгенович, Анатолій Аркадійович Косолапов та Євген Борисович Боднар. "Організаційні аспекти створення й експлуатації хмарних систем". New computer technology 13 (25 грудня 2015): 135–39. http://dx.doi.org/10.55056/nocote.v13i0.894.
Повний текст джерелаАнотація:
Метою виконаних досліджень є визначення концептуальних основ побудови організаційної структури хмарних систем (ClouS). Для цього розглядаються завдання формування принципів і етапності побудови і впровадження ClouS. Об’єкт дослідження – процеси створення хмарних систем. Предмет дослідження – практичні результати розробки і впровадження ClouS в технічному університеті в умовах фінансової кризи. Представлено результати тематичних досліджень і практичної реалізації перспективних систем. Основні висновки роботи стосуються необхідності класифікації ClouS («диванні» ClouS і спеціалізовані ClouS) і використання системних принципів їх реалізації в умовах обмеженого фінансування університетів.
38
Антіпова, Наталія Андріївна, та Олександр Іванович Кулагін. "Хмарні ресурси з теорії і методів нечітких множин і нечіткої логіки". New computer technology 12 (25 грудня 2014): 269–73. http://dx.doi.org/10.55056/nocote.v12i0.720.
Повний текст джерелаАнотація:
Метою дослідження є аналіз наявних у мережі Internet ресурсів інформативно-навчального характеру, пов’язаних з теорією нечіткої логіки, реалізацією її механізмів та застосуванням до розв’язання практичних задач, завдання дослідження – вивчення можливості використання хмарних ресурсів у процесі викладання відповідних дисциплін у ВНЗ, об’єкт дослідження – засоби хмарних ресурсів для підтримки математичних досліджень, предмет – хмарні ресурси з теорії і методів нечітких множин і нечіткої логіки, метод дослідження – теоретичне дослідження.
У ході дослідження було знайдено та об’єднано в єдиний методичний блок теоретичні матеріали і демонстраційні Web-сервіси із заданої тематики. У результаті було сформовано комплекс навчальних ресурсів, котрі можуть мати позитивний ефект при використанні, зокрема, у процесі дистанційного навчання.
39
ГНИДЮК, Олександр. "НЕПЕРЕРВНА ФІЗИЧНА ПІДГОТОВКА ОФІЦЕРІВ СЕКТОРУ БЕЗПЕКИ І ОБОРОНИ ЯК ПРЕДМЕТ НАУКОВИХ ДОСЛІДЖЕНЬ". Збірник наукових праць Національної академії Державної прикордонної служби України. Серія: педагогічні науки 25, № 2 (1 липня 2021): 37–50. http://dx.doi.org/10.32453/pedzbirnyk.v25i2.780.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті представлено узагальнення результатів аналізу досліджень та публікацій, у яких вчені та автори пропонують підходи щодо вдосконалення освітнього процесу у військових закладах вищої освіти (ВЗВО), системи спеціальної фізичної підготовки, покращення ефективності занять з фізичної підготовки, оновлення освітньо-професійних програм, навчальних та методичних матеріалів із навчальних дисциплін, що стосуються фізичного виховання, спеціальної фізичної підготовки та особистої безпеки.Метою статті є узагальнення та класифікація результатів дослідження, у яких розглядаються різноманітні аспекти неперервної фізичної підготовки військовослужбовців сектору безпеки і оборони. Результати пілотного огляду масиву публікацій з проблеми дисертаційного дослідження дозволили класифікувати дисертаційні роботи, наукові статі та інші публікації до декількох груп. З’ясовано, що перша група охоплює наукові праці, у яких дослідники розглядають окремі аспекти фізичної підготовки майбутніх офіцерів та військовослужбовців Державної прикордонної служби України (ДПСУ). До другої групи увійшли наукові праці, у яких дослідники розглядають теоретичні і методичні засади навчання курсантів військових закладів вищої освіти різним видам спорту. Третя група умовно охоплює наукові праці, у яких дослідники розглядають різноманітні аспекти покращення стану здоров’я військовослужбовців засобами фізичної культури і спорту. До четвертої групи увійшли публікації, що охоплюють наукові праці, де дослідники розглядають методичні засади фізичної підготовки військовослужбовців. П’яту групу досліджень охоплюють публікації, у яких дослідники розглядають організаційно-методичні засади спеціальної фізичної підготовки військовослужбовців та формування умінь і навичок особистої безпеки. Ще одна група досліджень і публікацій – шоста, охоплює праці, у яких автори розглядають різноманітні аспекти вдосконалення фізичної підготовки фахівців правоохоронних органів і військових формувань.Узагальнення результатів огляду масиву публікацій з проблеми дисертаційного дослідження дозволяє перейти до наступного етапу дослідження – узагальнення особливостей та характеристики змісту фізичної підготовки курсантів і слухачів на тактичному та оперативно-тактичному рівнях в умовах традиційної системи військової освіти у ВЗВО ДПСУ.
40
Остапчук, Олена Євгенівна. "Синергетичні принципи розвитку наук про людину і освіту". New computer technology 15 (25 квітня 2017): 15–20. http://dx.doi.org/10.55056/nocote.v15i0.627.
Повний текст джерелаАнотація:
. Мета дослідження – розкрити взаємозв’язок синергетики з гуманітарною психологією і педагогікою, теорією управління освітніми системами і процесами. Завдання дослідження: обґрунтувати актуальність і правомірність застосування синергетики в гуманітарній сфері; навести приклади поширення (проекції) ідей і принципів синергетики в психології особистості і педагогіці; визначити перспективи застосування синергетики в соціальних науках. Об’єкт дослідження: синергетика як міждисциплінарний напрямок. Предмет дослідження: принципи синергетики у вивченні соціально-психологічних і педагогічних систем. Методи дослідження: аналіз, узагальнення, метод «вкладених систем», методи «м’якого управління». Результати дослідження: визначена зона перетину предмету синергетики і психолого-педагогічних наук, накреслені перспективи інтеграції синергетики в гуманітарну сферу.
Висновки і рекомендації. Психіка, особистість, освіта – складні самоорганізовані системи. Формуються новітні галузі знань – психологічна синергетика, педагогічна синергетика, соціальна синергетика. Педагогічні системи і процеси розглядаються з позицій багатомірності, нестійкості, невизначеності, діалогічності. Потребують на розробку математичні моделі психічного і особистісного розвитку людини, динаміки гуманітарних систем.
41
Петрашенко, Микола Вікторович. "Використання хмарних конструкторів додатків у навчальному процесі". New computer technology 13 (25 грудня 2015): 213–16. http://dx.doi.org/10.55056/nocote.v13i0.905.
Повний текст джерелаАнотація:
На основі вивчення форм взаємодії суб’єктів навчального процесу досліджено використання додатків для мобільних операційних систем (ОС) за допомогою хмарних конструкторів додатків, наведена ідея для такого додатку. Основна ціль – розробка зручного доступу до сайту, бібліотеки чи матеріалів навчальної дисципліни. Завданням дослідження є аналіз найбільш необхідних джерел інформації для студента за допомогою експериментального методу шляхом вибіркового встановлення на смартфон чи планшет. Об’єктом дослідження є додаток для смартфону. Предмет дослідження – використання такого додатку у навчальному процесі. Результати дослідження – створення додатку для смартфону. Висновки: використання додатку надає можливість поєднати найбільш необхідну інформацію та посилити співпрацю студентів і викладачів у навчальному процесі.
42
Заяць, Р. Я. "РОЗСЛІДУВАННЯ КРИМІНАЛЬНИХ ПРАВОПОРУШЕНЬ, ПОВ’ЯЗАНИХ ІЗ ВИЗНАЧЕННЯМ ВАРТОСТІ ОБ’ЄКТІВ ТВАРИННОГО ПОХОДЖЕННЯ". Криміналістичний вісник 33, № 1 (10 січня 2021): 7–14. http://dx.doi.org/10.37025/1992-4437/2020-33-1-7.
Повний текст джерелаАнотація:
Мета статті – науково обґрунтувати можливість і доцільність проведення судових товарознавчих експертиз (експертних досліджень), об’єктом яких є живі тварини, фахівцями експертної спеціальності 12.1 «Визначення вартості машин, обладнання, сировини та споживчих товарів». Методологія. Достовірність отриманих результатів і висновків забезпечено використанням загальнологічних (загальнонаукових) та спеціальних методів пізнання (мислений експеримент, ідеалізація, формалізація, узагальнення, конвергенції (застосовують на межі різних галузей знань – у цій статті: біології, юриспруденції, товарознавства). Системний підхід дав змогу вивчити в теоретичній площині предмет цього наукового дослідження, що належить до категорії складних за чисельністю характеристик (показників властивостей), які формують його ринкову вартість. Наукова новизна. Уперше в практиці судової товарознавчої експертизи науково обґрунтовано можливість і доцільність дослідження об’єктів тваринного походження фахівцями експертної спеціальності 12.1. Висновки. У процесі розгляду питання здійснено комплексний аналіз дотичних до практичної діяльності Експертної служби МВС нормативно-правових актів, які витлумачують належні до теми дослідження поняття і регулюють процедуру визначення ринкової вартості майна; узагальнено міжнародний досвід з окресленої проблематики. Наголошено, що чинні нормативно-правові акти по-різному означують і трактують назви та номенклатуру об’єктів, які надають для дослідження судовим експертам. Обґрунтовано твердження, що живі сільськогосподарські тварини є рухомим майном, і на основі цього доведено не лише можливість, а й доцільність проведення судових товарознавчих експертиз (експертних досліджень), об’єктом яких є живі сільськогосподарські тварини, фахівцями експертної спеціальності 12.1 «Визначення вартості машин, обладнання, сировини та споживчих товарів», та встановлено, що живі сільськогосподарські тварини як біологічний об’єкт (на предмет визначення біологічних особливостей) є об’єктом дослідження фахівцями експертної спеціальності 9.2 «Дослідження об’єктів тваринного походження».
43
Агаджанова, Світлана Володимирівна, Олександр Борисович В’юненко, Андрій Володимирович Толбатов, Карен Хесусович Агаджанов-Гонсалес та Володимир Аронович Толбатов. "Функції, основні складові та особливості моніторингу дистанційної освіти в ВНЗ". New computer technology 15 (27 квітня 2017): 131–39. http://dx.doi.org/10.55056/nocote.v15i0.602.
Повний текст джерелаАнотація:
Мета дослідження – підвищення якості оцінювання процесу дистанційного навчання шляхом розробки інформаційної технології моніторингу підсистеми дистанційної навчання аграрного ВНЗ. Об’єкт дослідження – процес дистанційного навчання в режимі он-лайн. Предмет дослідження – методи та засоби моніторингу процесу дистанційного навчання в аграрному ВНЗ. Методи дослідження містять загальнонаукову методологію проведення досліджень та принципи системного підходу; методи тематичного дослідження. Результати дослідження – розглянуті і проаналізовані сучасні технології моніторингу і забезпечення якості вищої освіти, сформульовані основні принципи і критерії майбутньої системи моніторингу дистанційної освіти аграрних ВНЗ як інтелектуальної складної експертної системи. Дані, отримані в ході моніторингу, слід розглядати в якості інформаційної основи для ефективного управління освітнім процесом в організації, що є інноваційним майданчиком, для вдосконалення його змістовних, методичних, організаційних сторін.
44
Рябченко, К. С. "ДОДАТКОВИЙ ПРЕДМЕТ ДОКАЗУВАННЯ У КРИМІНАЛЬНОМУ ПРОВАДЖЕННІ ЩОДО НЕПОВНОЛІТНІХ". Juridical science, № 2(104) (15 липня 2021): 430–38. http://dx.doi.org/10.32844/2222-5374-2020-104-2.48.
Повний текст джерелаАнотація:
Боротьба із злочинністю серед неповнолітніх відноситься до однієї із важливих напрямів діяльності органів досудового розслідування, прокуратури й суду, які здійснюють кримінальне провадження. Ефективні правові заходи, які слідчі, прокуратура та суди застосовують щодо неповнолітніх, можуть впливати на забезпечення нормальної життєдіяльності суспільства зокрема та країни в цілому, оскільки неможливо будувати демократичну правову державу там, де є систематичне порушення прав і свобод не тільки неповнолітнього, який вчинив кримінальне правопорушення, а й інших учасників кримінального провадження. Кримінальний процесуальний закон зобов’язує органи, що здійснюють кримінальне провадження щодо неповнолітніх, якомога детальніше встановлювати обставини, що стосуються характеристики особистості неповнолітнього та обставин направлених на виявлення причин й умов, що сприяли вчиненню ним кримінального правопорушення. Саме сукупність цих обставин і складає спеціальну норму про особливості предмета доказування у кримінальному провадженні щодо неповнолітніх. Метою статті є вивчення теоретичних та нормативних матеріалів щодо вдосконалення кримінального процесуального законодавства, яке регулює обставини, що підлягають доказування у кримінальному провадженні щодо неповнолітніх та висвітлення співвідношення загального предмету доказування із додатковим. Стаття присвячена аналізу додаткового предмету доказування у кримінальному провадженні щодо неповнолітніх. У роботі обґрунтовується положення, які вказують, що обставини, які стосуються предмета доказування у кримінальному провадженні щодо неповнолітніх, по своїй суті лише деталізують елементи загального предмета доказування, орієнтуючи слідчого, прокурора та суд, на поглиблене дослідження обставин, які мають значення для застосування до неповнолітнього законного підсумкового рішення. Зроблено висновок, що обставини, що стосуються предмета доказування у кримінальному провадженні щодо неповнолітніх, по своїй суті лише деталізують елементи загального предмета доказування, орієнтуючи слідчого, прокурора та суд, на поглиблене дослідження обставин, які мають значення для застосування до неповнолітнього законного підсумкового рішення.
45
Лашко, Олена Вікторівна. "Довіра між студентом і викладачем як чинник успішного вивчення фундаментальних дисциплін". Theory and methods of learning mathematics, physics, informatics 13, № 2 (12 квітня 2018): 250–54. http://dx.doi.org/10.55056/tmn.v13i2.788.
Повний текст джерелаАнотація:
Стаття присвячена дослідженню ролі і місця довіри між студентом і викладачем при вивченні фундаментальних дисциплін у технічному вищому навчальному закладі.
Завдання дослідження: встановлення актуальності вивчення довіри між студентом і викладачем у технічному ВНЗ, а також визначення оптимального рівня довіри студента викладачу в умовах вивчення фундаментальних дисциплін.
Об’єкт дослідження: формування довіри між студентом і викладачем в навчальній діяльності.
Предмет дослідження: особливості формування довіри між студентом і викладачем.
Для розв’язання поставлених завдань використано теоретичні методи (аналіз літератури з проблеми дослідження), емпіричні методи (метод опитування) та методи математичної статистики.
Результати дослідження проаналізовано і представлено у зручному для сприйняття вигляді.
За результатами дослідження зроблено висновки щодо актуальності подальшого дослідження довіри між студентом і викладачем у технічному ВНЗ при вивченні фундаментальних дисциплін, а також окремих особливостей її формування.
46
Войчишин, Олексій Валентинович. "ЩОДО ІСТОТНИХ УМОВ КОРПОРАТИВНОГО ДОГОВОРУ В ТОВАРИСТВАХ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ". Часопис цивілістики, № 38 (7 вересня 2020): 58–62. http://dx.doi.org/10.32837/chc.v0i38.368.
Повний текст джерелаАнотація:
Поняття «корпоративного договору» для товариства з обмеженою відповідальністю є новелою вітчизняного законодавства, оскільки було закріплено лише два року тому. Як наслідок, дане правове явище все ще є недостатньо дослідженим та потребує формування усталених підходів до його розуміння. У статті розглянуто істотні умови корпоративного договору як ключовий елемент договірної конструкції даного договору. Визначено стан дослідження проблематики та проаналізовано праці вчених з даного питання.
Базуючись на наукових розробках науковців, практиці укладення корпоративних договорів в Україні та наявній судовій практиці, здійснено комплексний аналіз істотних умов корпоративного договору. Зокрема, проаналізовано предмет корпоративного договору як істотну умови корпоративного договору, умови, що визначені законом як істотні або умови, що є необхідними для корпоративного договору; умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. За результатами аналізу детально обґрунтовано особливі межі предмету корпоративного договору - порядок реалізації учасниками своїх прав та обов'язків. Обґрунтовано, що корпоративні права та обов'язки не є самостійним предметом корпоративного договору, оскільки це означало би, що вони можуть виникати, змінюватися та припинятися у корпоративному договорі. Саме тому в дослідженні наголошується на необхідності відмежування предмету корпоративного договору від предмету статуту та предмету Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю». Крім того, не можна не зазначити значну диспозитивність предмету корпоративного договору, яка закладена авторами профільного закону.
До умов, що визначені законом як істотні, або умови, що є необхідними для корпоративного договору, віднесено безоплатність та строковість. Встановлено межі «суб'єктивно істотних» умов корпоративного договору, а саме: зафіксовано, що умови, на яких наполягає одна із сторін, не повинні суперечити статуту та законодавству України. Окрема увага зупинена на особливостях нікчемності корпоративного договору.
Здійснено аналіз та оцінку стану судової практики щодо корпоративних договорів. Виявлено, що судова практика щодо корпоративних договорів лише перебуває на стадії формування, підтвердженням чого є лише одне рішення в Єдиному державному реєстрі судових рішень.
47
Мамренко М.А. "Науково-педагогічна школа як предмет історико-педагогічного дослідження". ПЕДАГОГІЧНИЙ АЛЬМАНАХ, № 46 (12 лютого 2021): 252–58. http://dx.doi.org/10.37915/pa.vi46.135.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті здійснено аналіз науково-педагогічної школи як предмета історико-педагогічного дослідження. Розглянуто основні підходи до визначення понять «наукова школа», «науково-педагогічна школа». Висвітлено методи дослідження наукової школи (метод теоретичного аналізу і синтезу, метод класифікації), подано перелік ознак науково-педагогічних шкіл (розробка нових оригінальних напрямків науки; спільність основних науково-дослідних завдань, які вирішуються науковою школою; спільність провідного принципу і методичного прийому вирішення поставленого науково-дослідного завдання; навчання молодих поколінь учених основам майстерності наукової творчості), проаналізовано основні аспекти діяльності науково-педагогічної школи (педагогічний, виробничий, культурологічний) з метою опису її сутнісних характеристик. Виділено специфічні риси у визначенні сутності науково-педагогічної школи. Виокремлено істотні ознаки, які дозволяють ідентифікувати наукову школу як явище (апробовані механізми в наступності, формування традицій, індивідуальний педагогічний стиль діяльності представників науково-педагогічної школи), а також розкрито основні її функції, а саме: виробництво наукових знань (дослідження і навчання); поширення наукових знань (комунікація); підготовка обдарованих вихованців (відтворення). Висвітлено специфічні принципи ефективної діяльності науково-педагогічної школи, схарактеризовано критерії та показники її сформованості для дотримання єдності підходів у визначенні сутності даного поняття, до яких належать: захист дисертацій, наявність відкриттів, видання монографій, тощо. Визначено перспективи подальшого дослідження : з’ясування ґенези, розвитку і теоретико-методологічних засад науково-педагогічних шкіл у закладах вищої освіти Херсонщини.
48
Ху, Тінтін. "Художньо-аксіологічна культура вчителя мистецтва як предмет дослідження". Scientific journal of National Pedagogical Dragomanov University. Series 14. Theory and methodology of arts education 27 (27 грудня 2019): 106–11. http://dx.doi.org/10.31392/npu-nc.series14.2019.27.17.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті розглянуто проблему художньо-аксіологічної культури вчителя музичного мистецтва, визначено її сутність, зміст, структурні компоненти. Доведено, що художньо-аксіологічна культура вчителя мистецтва є особистісним інтегративним утворенням, що характеризується високим рівнем професійної майстерності на основі глибоко вмотивованого ціннісного ставлення до мистецтва та педагогічної діяльності. Для художньо-аксіологічної культури вчителя мистецтва притаманним є наявність активної позиції щодо критичного осмислення, відбору художніх цінностей та їх трансляції в середовищі учнівської молоді. Структура художньо-аксіологічної культури вчителя музичного мистецтва включає мотиваційно-пізнавальний, аналітико-аргументувальний, інтерпретаційно-творчий, комунікативно-трансляційний, рефлексивно-результативний компоненти.
49
Бондарук, Т. І. "Українська правова традиція як предмет історико-правового дослідження". Правова держава, Вип. 28 (2017): 13–18.
Знайти повний текст джерела
50
Бондарук, Т. І. "Українська правова традиція як предмет історико-правового дослідження". Правова держава, Вип. 28 (2017): 13–18.
Знайти повний текст джерела