Добірка наукової літератури з теми "Праці студентські"
Оформте джерело за APA, MLA, Chicago, Harvard та іншими стилями
Ознайомтеся зі списками актуальних статей, книг, дисертацій, тез та інших наукових джерел на тему "Праці студентські".
Біля кожної праці в переліку літератури доступна кнопка «Додати до бібліографії». Скористайтеся нею – і ми автоматично оформимо бібліографічне посилання на обрану працю в потрібному вам стилі цитування: APA, MLA, «Гарвард», «Чикаго», «Ванкувер» тощо.
Також ви можете завантажити повний текст наукової публікації у форматі «.pdf» та прочитати онлайн анотацію до роботи, якщо відповідні параметри наявні в метаданих.
Статті в журналах з теми "Праці студентські"
1
Зленко, Алла, та Олена Ісайкіна. "СТУДЕНТСЬКЕ САМОВРЯДУВАННЯ ЯК СЕРЕДОВИЩЕ ФОРМУВАННЯ СОЦІОКУЛЬТУРНОЇ АКТИВНОСТІ МОЛОДІ: ІСТОРИЧНИЙ ДИСКУРС". Society. Document. Communication, № 11 (3 травня 2021): 285–315. http://dx.doi.org/10.31470/2518-7600-2021-11-285-315.
Повний текст джерелаАнотація:
Поняття «самоврядування» визначається як соціальний інститут, що забезпечує цілісність суспільного організму, виявлення інтересів і волі різних спільнот, участь усіх верств населення у здійсненні влади, прийнятті управлінських рішень і їхньої реалізації. Самоврядування базується на тих самих принципах, що й демократія: пріоритет більшості, формальна рівність, вільне виявлення інтересів, загальноприйняті права й обов’язки, поєднання елементів представництва та прямого волевиявлення. Студентське самоврядування як один з найдієвіших напрямків соціального становлення молоді на території нашої держави бере початок з другої половини ХІХ - поч. ХХ ст. В соціально-політичних умовах розвитку країни цього періоду студентські автономні кооперації стали основою сучасних студентських організацій. Особливістю цих об’єднань була організація культурно-освітньої діяльності, а також активна боротьба за демократію та автономію університету, захист прав та інтересів студентів.
Історичне походження сучасної моделі студентського самоврядування можна простежити з останніх років Радянського Союзу, розвитку молодіжного руху опору та політизації студентського середовища. Здатність до самоорганізації та рішучість молодих людей свідчать про те, що народження в Україні нового покоління акумулювало необхідні ресурси для іншого шляху національного розвитку.
Студентське самоврядування у ЗВО – це особлива форма самостійної суспільної діяльності студентів і аспірантів з реалізації функцій управління життям студентського колективу у відповідності з метою і задачами, що стоять перед ним. Метою студентського самоврядування є створення умов для самореалізації особистості студентів і формування в них організаторських навичок, лідерських якостей, відповідальності за результат своєї праці тощо. Діяльність органів студентського самоврядування спрямована на удосконалення навчального процесу, підвищення його якості, забезпечення виховання духовності та культури студентів, зростання у студентської молоді соціальної активності.
Використання всіх можливостей студентського самоврядування згідно з чинним законодавством дозволить: налагодити ефективну співпрацю між адміністрацією ЗВО і студентами з широкого спектру питань; створити додаткові умови для зростання якості підготовки фахівців у системі професійної освіти в Україні; забезпечити подальшу інтеграцію національної освітньої системи до європейського та світового освітнього простору.
Таким чином, з огляду на вищевказане, можна стверджувати, що від того, наскільки буде усвідомлена необхідність в ефективній системі студентського самоврядування в Україні, значною мірою залежить успішність подальшої інтеграції нашої держави до європейського та світового освітньо-наукового простору.
2
Зленко, Алла, та Олена Ісайкіна. "СОЦІОКОМУНІКАТИВНІ АСПЕКТИ РОЗВИТКУ СТУДЕНТСЬКОГО САМОВРЯДУВАННЯ УКРАЇНСЬКИХ ВИШІВ". Society. Document. Communication, № 7 (19 листопада 2019): 137–59. http://dx.doi.org/10.31470/2518-7600-2019-7-137-159.
Повний текст джерелаАнотація:
Студентське самоврядування у ВНЗ – це особлива форма самостійної суспільної діяльності студентів і аспірантів з реалізації функцій управління життям студентського колективу у відповідності з метою і задачами, що стоять перед ним. Метою студентського самоврядування є створення умов для самореалізації особистості студентів і формування у них організаторських навичок, лідерських якостей, відповідальності за результат своєї праці тощо. Діяльність органів студентського самоврядування спрямована на удосконалення навчального процесу, підвищення його якості, забезпечення виховання духовності та культури студентів, зростання у студентської молоді соціальної активності.
В сучасній Європі студенти беруть доволі активну участь у забезпеченні якості вищої освіти та управлінні вищими навчальними закладами, яке здійснюється, зокрема, через органи студентського самоврядування. Натомість в Україні функціонування інституцій студентського самоврядування досить малоефективне, причому як для вирішення власне студентських проблем, так і з точки зору оптимізації навчального процесу. Однією з найсуттєвіших перешкод залишається майже повна залежність студентських самоврядних інституцій (студентського самоврядування, профспілок, професійних і громадських товариств, університетських ЗМІ тощо) від адміністрації ВНЗ.
Істотною проблемою залишається пасивність, інертність, індиферентність студентської спільноти у ставленні до багатьох актуальних проблем студентського самоврядування. Частково це може пояснюватися недостатньою поінформованістю студентів щодо можливостей студентського самоврядування. Зараз далеко не всі студенти усвідомлюють, яким чином студентське самоврядування може покращити їхнє становище чи вирішити конкретні проблеми. Те ж саме стосується представників адміністрацій ВНЗ та подекуди органів державного управління.
Використання всіх можливостей студентського самоврядування згідно з чинним законодавством дозволить: налагодити ефективну співпрацю між адміністрацією ВНЗ і студентами з широкого спектру питань; створити додаткові умови для зростання якості підготовки фахівців у системі професійної освіти в Україні; забезпечити подальшу інтеграцію національної освітньої системи до європейського та світового освітнього простору.
Таким чином, з огляду на вищевказане, можна стверджувати, що від того, наскільки буде усвідомлена необхідність в ефективній системі студентського самоврядування в Україні, значною мірою залежить успішність подальшої інтеграції нашої держави до європейського та світового освітньо-наукового простору.
3
Shaposhnykova, I. V. "Зміни цінностей студентської молоді в умовах українських реалій". Grani 18, № 5 (24 березня 2015): 53–57. http://dx.doi.org/10.15421/1715098.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті проаналізовано взаємозв’язок під час формування трудових та професійних цінностей студентської молоді у процесі соціальної взаємодії із безпосереднім оточенням протягом періоду здобуття молодою людиною освіти. Автор розглядає гіпотези Р.Інгельхарта щодо радикальних змін цінностей, погляди С. Фланагана про існування не однієї, а двох ціннісних площин у суспільній свідомості, виокремлює низку проблем, котрі перешкоджають інтеграції молоді до соціальних структур та процесів. Звернено увагу на те, що процеси суспільної постмодернізації також поглиблюють диференціацію, що додатково посилює проблему трудової соціалізації та інтеграції. З огляду на це варто говорити про необхідність подолання дезінтегрувальних тенденцій і виходу з конфліктної ситуації в межах окремих соціальних груп (у першу чергу в міжпоколінському розрізі). Аналізуючи думки Т. Парсонса, констатовано, що повною мірою про інтеграційні процеси в такому разі говорити не можна, адже стан інтегрованості припускає наявність упорядкованих безконфліктних відносин усередині соціальної системи, основними найважливішими характеристиками якої визнається «стабільність» і «соціальний порядок» . Окреслені нами соціальні процеси навпаки поглиблюють конфліктність у соціальній системі (через скорочення попиту на працю в кризових економіках, до якої можна віднести економіку України). При цьому відсутність інтеграції взагалі унеможливлює конкуренцію молоді на ринку праці. Відтак вочевидь існують (або мають існувати) інші, відносно безконфліктні форми соціальної взаємодії, соціальної інтеграції до праці та трудової соціалізації. Відтак процеси суспільної постмодернізації також поглиблюють диференціацію, що додатково посилює проблему трудової соціалізації та інтеграції. Також значення набуває збереження цілісності й стабільності суспільства в цілому шляхом пошуку системоутворювальних інтегрувальних соціальних механізмів. Вочевидь дефіцитна праця (що стала дефіцитом унаслідок економічної кризи) таким ресурсом виступати не може. Тому основною детермінантою стабілізації має виступати керованість суспільних конфліктів (протиріч), яких уникнути неможливо. Констатовано,що зазвичай відповідальність за безуспішні інтеграційні процеси покладається на соціальний інститут освіти, що не створює достатніх умов для реалізації професійних можливостей молоді (дає неякісні знання, не забезпечує якісної практики тощо), перешкоджає її самореалізації, сприяючи тим самим її соціальному виключенню.
4
Григор"єва, М. В. "Студентське Бюро праці при Харківському університеті". Соціальна історія, Вип. 3 (2008): 158–61.
Знайти повний текст джерела
5
Бондар, Вікторія, та Вікторія Капустіна. "ПРОБЛЕМА ВТОРИННОЇ ЗАЙНЯТОСТІ СТУДЕНТСЬКОЇ МОЛОДІ". Society. Document. Communication, № 9/2 (28 лютого 2021): 33–53. http://dx.doi.org/10.31470/2518-7600-2020-9/2-33-53.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті розглядається проблема вторинної зайнятості студентської молоді в умовах інформаційного суспільства, яка набувала значної актуальності і пов’язана як з процесами соціальної адаптації на ринку праці та матеріальної незалежності, так і з загрозами та викликами.
Досліджено феномен студентської зайнятості в контексті конфлікту інтересів вторинного ринку праці з професійною освітою, передумови зміни статусу «студент» на статус «працюючий студент», траєкторії соціальної мобільності здобувачів вищої освіти на ринку праці. Вторинна зайнятість студентів виступає як спосіб їхньої адаптації на ринку праці і сприяє засвоєнню практичних навичок поведінки і професійного самовизначення в межах практико-орієнтованого підходу в навчанні.
У процесі дослідження було виділено три категорії основних мотивів поєднання навчання з роботою. Перша категорія – матеріальне забезпечення. Прагнення у поліпшенні фінансового становища, необхідність оплачувати гуртожиток/квартиру, перебирання матеріальної відповідальності на себе та допомога батьків – важливі стимули обрання вторинної зайнятості студентами. Друга категорія – професійне зростання. Реалізація теоретичних навичок на практиці, набуття якостей (відповідальність, робота у команді), нові знайомства та зв’язки, накопичення соціального досвіду – важливі для майбутнього, для побудування кар’єри та простішої адаптації на роботах. Третя категорія – особистісні мотиви. Важливим фактором тут виступає прагнення бути самостійним, ні від кого не залежати, виправдати очікування батьків та навіть отримувати моральне задоволення.
6
Хома, Іван. "УЧАСТЬ СТАРШИН АРМІЇ УНР У ВІДРОДЖЕННІ ГРОМАДСЬКО-ПОЛІТИЧНОГО ЖИТТЯ ЛЬВОВА (серпень 1920 – вересень 1921 рр.)". Problems of humanities. History, № 8/50 (28 грудня 2021): 133–48. http://dx.doi.org/10.24919/2312-2595.8/50.240969.
Повний текст джерелаАнотація:
Анотація. На кінець липня 1920 р. декілька осередків старшин армії УНР та УГА, які перебували в Празі, не покладали надій, що союзні польсько-українські війська здобудуть перемогу проти Червоної армії та відвоюють частину території УНР. Ці питання були предметом обговорення в Празі наприкінці липня 1920 р. на засіданні Стрілецької ради та 2–3 серпня «З՚їзду відпоручників українських військових частин і організацій за кордоном». За результатом цих зустрічей січові стрільці Армії УНР, що координувався Стрілецькою радою, прийняв рішення повертатися до Галичини і там облаштовувати організаційні засади для продовження боротьби за відродження української державності. Вже в середині серпня 1920 р. до Львова з Праги приїхала група старшин січових стрільців. Серед них у подальшому ключовими постатями стали М. Матчак, В. Кучабський та Я. Чиж. Після повернення до Львова їм не вдалося відразу організувати підпільну військову організацію. Розібравшись з громадсько-політичними настроями, сконцентрували свою публічну діяльність на боротьбі за право українців вчитися в університеті без національного приниження та відкриття українського університету у Львові. Цей напрям став добрим прикриттям для підпільної роботи зі створення військової організації. За декілька місяців вони відновили діяльність «Українського студентського союзу», «Академічної громади» та інших студентських товариств. Упродовж року організовані цими товариствами різні заходи стали головними громадсько-політичними подіями українського населення міста, які привернули увагу польської влади. Методологічною основою статті є принципи історизму, об՚єктивності та критичного підходу. Наукова новизна. Уперше акцентовано увагу на тому, що відроджений український студентський рух, як і загалом громадсько-політичне життя у Львова після поразки визвольних змагань, це результат діяльності старшин українських армій. До наукового обігу введено низку невідомих та маловідомих фактів. Висновки. Український студентський рух за право навчатись у Польщі без національного приниження і боротьба за відкриття українського університету у Львові організували й очолювали старшини Армії УНР. Події, пов՚язані з цим рухом, стали головними ознаками відродження українського громадсько-політичного життя в окупованому поляками Львові з осені 1920 р. і до вересня 1921 р.
7
Первухіна, Первухіна, та Петро Петричук. "ПРИЧИНИ МАЛОЇ РУХОВОЇ АКТИВНОСТІ СЕРЕД СТУДЕНТСЬКОЇ МОЛОДІ". Молодий вчений, № 12 (100) (30 грудня 2021): 123–26. http://dx.doi.org/10.32839/2304-5809/2021-12-100-27.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті аналізується суттєва проблема малої рухової активності серед студентської молоді. Наголошено, що рухова активність студентської молоді розглядається як невід'ємна частина життєдіяльності. Зазначено, що структура рухової активності багатогранна і індивідуалізована для кожної окремої людини. Адже зміцнення здоров’я і підвищення рівня фізичної підготовленості та рухової активності - важливі умови забезпечення всебічного та гармонійного розвитку особи, збереження працездатності в навчальному процесі студентської молоді. Значення цих чинників постійно зростає у зв’язку зі змінами в сучасному суспільстві та пов’язані з ними інтенсифікацією праці, комп’ютеризацією навчання і виробництва, які ставлять нові підвищені вимоги до фізичних і психічних якостей людини. Для подолання явища гіпокінезії пропонується більш детальніше розробляти заняття із використанням не лише нових методик, а й не забувати за мотиваційний аспект. Адже будь яке завдання маючи чітку мотивацію вже передбачає позитивний результат.
8
Мадзігон, Віктор. "Теоретико-методичні засади підготовки підприємців у системі економічної освіти". Освітній вимір 39 (21 листопада 2013): 62–67. http://dx.doi.org/10.31812/educdim.v39i0.3030.
Повний текст джерелаАнотація:
Мадзігон В. В. Теоретико-методичні засади підготовки підприємців у системі економічної освіти.
У статті висвітлюється актуальна проблема необхідності на сучасному етапі підготовки підприємців у системі безперервної економічної освіти, у навчанні учнівської та студентської молоді. Набуті знання з економічних дисциплін вони зможуть використовувати у практичній діяльності на ринку праці в різних галузях суспільних потреб задля піднесення добробуту держави й суспільства.
9
Dubyna, S. O., D. S. Khapchenkova та S. V. Bondarenko. "ФАКТОРИ, ЩО ВПЛИВАЮТЬ НА СТУДЕНТСЬКУ УСПІШНІСТЬ ВИВЧЕННЯ ТЕОРЕТИЧНОЇ ДИСЦИПЛІНИ". Медична освіта, № 1 (3 травня 2019): 68–70. http://dx.doi.org/10.11603/me.2414-5998.2019.1.10084.
Повний текст джерелаАнотація:
Мета роботи – визначити фактори, що впливають на успішність студентів-медиків.
Основна частина. Навчання у вищому навчальному закладі, з одного боку, є необхідністю сучасності, з іншого – складним етапом життя молоді. Студенту перших курсів необхідно пристосуватися до нових умов існування, динаміки навчання, змінити спосіб життя та праці, свою поведінку. Великий об’єм нової інформації, фізичні та психологічні труднощі, з якими стикається студент, призводять до постійного напруження, відчуття тривоги та, як наслідок, стану хронічного стресу. Сучасна освітня система безперервно змінюється, що веде за собою необхідність з боку студента постійно адаптуватися до нововведень. Студентський вік характеризується різноманіттям емоцій, відчуттів та засобів їх прояву. Тому на сучасному етапі актуальним залишається вивчення проблеми стресу в навчальній діяльності студентів.
У статті наведені дані анонімного опитування 163 студентів 1–2 курсів медичного університету щодо причин незадовільної успішності з вивчення теоретичної дисципліни “Анатомія людини”. Респондентам було запропоновано самостійно визначити причини неадекватного засвоєння матеріалу з дисципліни на практичних заняттях та лекціях.
Висновок. Отримані результати свідчать про стан хронічного напруження студентів, перебування в стані навчального стресу за рахунок недосконалості навчальної системи, великого об’єму інформації, загострення хронічних захворювань, психологічних проблем у родині та колективі.
10
Медвідь, Л. Г., та Б. Б. Семак. "НАУКОВА РОБОТА У ФОРМУВАННІ ІНДИВІДУАЛЬНОЇ ОСВІТНЬОЇ ТРАЄКТОРІЇ ЗДОБУВАЧІВ ВИЩОЇ ОСВІТИ". Herald of Lviv University of Trade and Economics Economic sciences, № 59 (18 червня 2020): 139–49. http://dx.doi.org/10.36477/2522-1205-2020-59-18.
Повний текст джерелаАнотація:
Стаття присвячена одній з актуальних проблем вищої школи – організації науково-дослідної роботи студентів як складової формування їх індивідуальної освітньої траєкторії. Зокрема, розкривається сутність такого поняття, як науково-дослідна робота студентів, та розкриваються її завдання в умовах удосконалення процесів індивідуалізації навчання, імплементації студентоцентрованого підходу, що передбачає врахування індивідуальних можливостей та потреб здобувачів вищої освіти, розширення їхньої свободи щодо вибору форм та способів науково-дослідної роботи, визначення студентами індивідуального наукового пошуку, а як наслідок, усвідомленого формування індивідуальної освітньої траєкторії. Висвітлюються внутрішні чинники, що сприяють мотивації здобувачів вищої освіти до наукової роботи. За-значається також, що при організації студентської науково-дослідної роботи необхідно враховувати осо-бистісні характеристики студентів у їх готовності до наукової діяльності. Основна увага зосереджується на характеристиці основних форм науково-дослідної роботи студентів: науково-дослідній роботі студентів в освітньому процесі, що передбачена навчальними планами та програмами освітніх компонент, і науково-дослідній роботі студентів, яка здійснюється під керівництвом науково-педагогічних працівників у позанав-чальний час. Характеризуються основні способи подання результатів науково-дослідної роботи студентів, а саме: реферат, тези, доповідь, стаття, презентація тощо. Обґрунтовується необхідність впровадження сучасних форм науково-дослідної роботи як в освітній процес, так і у позанавчальний час. Так, перспективни-ми та ефективними формами науково-дослідної роботи студентів, на думку авторів, є: їх залучення до до-сліджень на підприємствах чи у корпораціях, пов’язаних з підготовкою навчальних кейсів; участь студентів у конкурсах з отримання дослідницьких грантів, участь у наукових проектах, спеціалізованих студентських нау-кових спільнотах, інтернет-форумах і дискусіях. Участь у такій науковій роботі має бути обов’язково відоб-ражена в індивідуальному навчальному плані здобувача вищої освіти та врахована роботодавцями при пра-цевлаштуванні як одна з переваг на ринку праці.
Дисертації з теми "Праці студентські"
1
Голова, Валентина Вікторівна. "Організаційна робота О. П. Лідова у підготовці другого з'їзду російських природознавців із технічної та професійної освіти у Російській імперії". Thesis, НТУ "ХПІ", 2015. http://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/15847.
Повний текст джерелаКниги з теми "Праці студентські"
1
Колоїз, Ж., та О. Остроушко. Студентська наукова робота з української мови. ФОП Маринченко С. В., 2016. http://dx.doi.org/10.31812/0564/434.
Повний текст джерелаАнотація:
У запропонованому посібнику йдеться про особливості студентської наукової (курсової та магістерської) роботи з української мови, окреслено її завдання, композицію, загальні вимоги до оформлення, критерії оцінювання і т. ін. Автори праці апелюють до зразків відповідних наукових праць, поданих у додатках, а також до супровідних документів (рецензія, відгук, експертні висновки). Для студентів факультету української філології.
2
Колоїз, Ж. В., та О. А. Остроушко. Студентська наукова робота з української мови. ФОП Маринченко С. В., 2019. http://dx.doi.org/10.31812/123456789/3181.
Повний текст джерелаАнотація:
У запропонованому посібнику йдеться про особливості студентської наукової (курсової та магістерської) роботи з української мови, окреслено її завдання, композицію, загальні вимоги до оформлення, критерії оцінювання, акцентовано на попередженні й виявленні академічного плагіату наукових проектів здобувачів вищої освіти і т. ін. Автори праці апелюють до зразків відповідних наукових праць, поданих у додатках, а також до супровідних документів (рецензія, відгук, експертні висновки і т. ін.). Для студентів факультету української філології.
3
Януль, Олександра. Студентські наукові записки. Серія «Країнознавство і міжнародний туризм». Редактори Олександра Фомін та Анастасія Заруцька. Видавництво Національного університету «Острозька академія», 2020. http://dx.doi.org/10.25264/22.04.2020/2.
Повний текст джерелаАнотація:
Збірник студентських наукових праць містить результати досліджень з країнознавства та міжнародного туризму, що розкривають проблеми європейської інтеграції, відносин його членів з Україною, динаміки розвитку міжнародного туризму як одного з глобалізаційних процесів сучасного світу.
4
Януль, Олександра, Анастасія Заруцька та Владислава Велешко, ред. Студентські наукові записки. Серія «Країнознавство і міжнародний туризм». Видавництво Національного університету «Острозька академія», 2021. http://dx.doi.org/10.25264/18.05.2021.
Повний текст джерелаАнотація:
Збірник студентських наукових праць містить результати досліджень з країнознавства та міжнародного туризму, що розкривають проблеми європейської інтеграції, відносин його членів з Україною, динаміки розвитку міжнародного туризму як одного з глобалізаційних процесів сучасного світу.
5
Фомін, Олександра, Анастасія Верховецька та Олександра Януль, ред. Студентські наукові записки. Серія «Країнознавство і міжнародний туризм». Видавництво Національного університету «Острозька академія», 2020. http://dx.doi.org/10.25264/22.04.2020/1.
Повний текст джерелаАнотація:
Збірник студентських наукових праць містить результати досліджень з країнознавства та міжнародного туризму, що розкривають проблеми європейської інтеграції, відносин його членів з Україною, динаміки розвитку міжнародного туризму як одного з глобалізацій них процесів сучасного світу.
6
Худолій, Анатолій, та Інна Ковальчук, ред. Актуальні проблеми сучасної лінгвістики та перекладознавства: збірник наукових праць за матеріалами науково-практичної студентської інтернет-конференції. Видавництво Національного університету «Острозька академія», 2021. http://dx.doi.org/10.25264/26.05.2021/2.
Повний текст джерелаАнотація:
У збірнику містяться статті студентів та молодих науковців, присвячені проблемам мовознавства, перекладознавства, літературознавства та методики викладання. Збірник рекомендується студентам-філологам та всім, хто цікавиться філологічною наукою.
Звіти організацій з теми "Праці студентські"
1
Марчик, Валентина Іванівна, Ірина Леонідівна Мінжоріна та Світлана Василівна Переверзєва. Працездатність сердцево-судинної системи студента протягом навчання у вузі. Ін-т фіз. культ. та здоров. Східноєвропейського національного університету імені Л. Українки, 2015. http://dx.doi.org/10.31812/123456789/4097.
Повний текст джерелаАнотація:
Випускник вузу разом з отриманням кваліфікації мусить мати задовільний рівень фізичної підготовки, аби успішно конкурувати на ринку праці. В роботі вивчалися показники, що характеризують економізацію (коефіцієнт економізації кровообігу), витривалість (формула Кваса) і регуляцію (індекс Кердо) серцево-судинної системи студентів протягом навчання у вузі. Встановлено збільшення зазначених показників у студентів з 1 до 2 і 3 курсів і потім поступове, або різке їх зменшення на останніх курсах. Тенденція на скорочення навчального часу з фізичного виховання та відсутність контролю досягнень буде негативно впливати на реалізацію генетичної програми морфологічного становлення студентської молоді і успішність навчальної діяльності.