Статті в журналах з теми "Працівники міліції"

Щоб переглянути інші типи публікацій з цієї теми, перейдіть за посиланням: Працівники міліції.

Оформте джерело за APA, MLA, Chicago, Harvard та іншими стилями

Оберіть тип джерела:

Ознайомтеся з топ-28 статей у журналах для дослідження на тему "Працівники міліції".

Біля кожної праці в переліку літератури доступна кнопка «Додати до бібліографії». Скористайтеся нею – і ми автоматично оформимо бібліографічне посилання на обрану працю в потрібному вам стилі цитування: APA, MLA, «Гарвард», «Чикаго», «Ванкувер» тощо.

Також ви можете завантажити повний текст наукової публікації у форматі «.pdf» та прочитати онлайн анотацію до роботи, якщо відповідні параметри наявні в метаданих.

Переглядайте статті в журналах для різних дисциплін та оформлюйте правильно вашу бібліографію.

1

Кирбят’єв, О. О. "ПРОФЕСІЙНА ДІЯЛЬНІСТЬ ПРАЦІВНИКІВ ПРАВООХОРОННИХ ОРГАНІВ ТА ПЕРЕВИЩЕННЯ НИМИ ВЛАДИ: КРИМІНОЛОГІЧНИЙ ВИМІР". Прикарпатський юридичний вісник 2, № 3(28) (25 березня 2020): 147–51. http://dx.doi.org/10.32837/pyuv.v2i3(28).377.

Повний текст джерела
Анотація:
У статті розглянуті види правоохоронних органів, працівники яких є суб’єктом перевищення влади або службових повноважень працівником правоохоронного органу. Визначені ознаки кримінологічної характеристики його особи. Серед цих ознак виділені найпоширеніші у цьому злочині ознаки особи злочинця. Стаття 365 КК України передбачає кримінальну відповідальність за перевищення влади або службових повноважень працівником правоохоронного органу. Констатовано, що ознаки спеціального суб’єкта злочину, передбаченого ст. 365 КК України, визначені у диспозиції цієї статті словосполученням «працівник правоохоронного органу». Це визначення не містить усіх ознак суб’єкта аналізованого злочину. Для їх з’ясування необхідно звертатись до інших нормативно-правових актів. Тобто диспозиція ст. 365 КК України є бланкетною. Вивчені статистичні дані щодо кримінальних проваджень, відкритих за ст. 365 КК України з 2014 р., свідчать про майже нульовий відсоток таких проваджень, направлених до суду з обвинувальним актом, після внесених у 2014 р. змін до КК України щодо по-нять істотної шкоди та тяжких наслідків, передбачених приміткою до ст. 364 КК України. Для особи злочинця – працівника правоохоронного органу, який перевищує владу або службові повноваження, основною ознакою є приналежність до того чи іншого правоохоронного органу. Матеріали вивчених кримінальних справ та проваджень свідчать, що у 86% випадків перевищення влади або службових повноважень вчиняли працівники колишньої міліції або чинної Національної поліції. Попередження та усунення професійної деформації як загального феномену передбачає зусилля на рівні держави, правоохоронних органів у цілому, їх служб та підрозділів, які за своїми функціями покликані здійснювати контроль за станом дисципліни та законності, психологічним станом працівників.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
2

Ярмиш, Олександр Назарович, та Володимир Анатолійович Греченко. "СЛУЖБОВІ ЗЛОЧИНИ В МІЛІЦІЇ УКРАЇНСЬКОЇ РАДЯНСЬКОЇ СОЦІАЛІСТИЧНОЇ РЕСПУБЛІКИ У 1937 РОЦІ ТА ПРОТИДІЯ ЇМ". Історико-правовий часопис 17, № 2 (30 березня 2022): 33–41. http://dx.doi.org/10.32782/2409-4544/2021-2/5.

Повний текст джерела
Анотація:
У статті вперше в історико-правовій літературі досліджуються службові злочини, які вчинялися працівниками міліції в 1937 році, що надає цій темі особливого значення. Згідно з Положенням про робітничо-селянську міліцію (1931 рік), злочини, учинені співробітниками міліції проти встановленого порядку несення служби, визнавалися військовими злочинами і були підсудні військовим трибуналам. Більш поширено та конкретно службові правовідносини регулювалися в Дисциплінарному статуті робітничо-селянської міліції (1931 рік). У Кримінальному кодексі Української Соціалістичної Радянської Республіки 1927 року кримінальна відповідальність за службові злочини визначалася як зловживання владою або службовим становищем. Автори статті розділили ці злочини на 3 групи: 1) зловживання владою, яке спричинило порушення громадського порядку або охоронюваних законами прав та інтересів окремих громадян; 2) зловживання службовим становищем із корисливих міркувань; 3) недбале ставлення до виконання службових обов’язків. Злочинність в міліції в 1937 році виявлялася й у зловживанні владою, що призводило до порушення громадського порядку або охоронюваних законами прав та інтересів окремих громадян, було пов’язане також зі зловживанням службовим становищем із корисливих міркувань та недбалим ставленням до виконання службових обов’язків. Були злочини, але була і певна протидія їм. За злочини міліціонерів віддавали до суду військового трибуналу, проте страждали в основному представники нижчої ланки. Прагнення партійно-державного і міліцейського начальства до демонстрації успішних звітних показників, різноманітні кампанії боротьби проти різних видів злочинів підштовхували працівників міліції на місцях до фальсифікацій, застосування фізичного насильства до громадян. Істотно впливало на ситуацію форсоване посилення в державі тоталітарного режиму.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
3

Головко, О., та В. Греченко. "1938 рік в організації та діяльності міліції України". Вісник Пенітенціарної асоціації України, № 1 (27 травня 2020): 124–33. http://dx.doi.org/10.34015/2523-4552.2020.1.13.

Повний текст джерела
Анотація:
У статті розглядаються питання, пов’язані зі зміною структури НКВС та основними аспектами діяльності міліції у 1938 р. Висвітлено питання про організаційне зміцнення діяльності ДАІ, ідейно-політичне виховання працівників міліції у дусі «відданості ідеям соціалізму і безпощадної боротьби з ворогами народу». Показано, як здійснювалася протидія деяким видам злочинів, зокрема грабежам, крадіжкам. Аналізуються основні недоліки в роботі міліції. Цей аспект діяльності міліції політизувався, що було характерним для того часу.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
4

Васильченко, Р., та Д. Морквін. "ОРГАНІЗАЦІЙНО-ПРАВОВІ ЗАСАДИ МЕДИЧНОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ПРАЦІВНИКІВ РАДЯНСЬКОЇ МІЛІЦІЇ". Юридичний вісник, № 6 (16 лютого 2022): 33–40. http://dx.doi.org/10.32837/yuv.v0i6.2264.

Повний текст джерела
Анотація:
Актуальність статті полягає в тому, що гідний рівень матеріально-технічного забезпечення, продумана система заходів соціального захисту, була важливими умовами формування кадрового корпусу міліції, здатного виконувати всі ускладнюються завдання по забезпеченню безпеки, боротьбі зі злочинністю. Тільки при таких умовах, можливо, виробляти більш ретельний відбір кандидатів на службу в органи правопорядку, які відповідають всім вимогам, що пред’являються, організувати їх навчання на рівні, що забезпечує професійне зростання кадрів, що, в кінцевому рахунку, підвищить ефективність роботи поліції. Завдання вдосконалення і зміцнення системи органів охорони правопорядку і боротьби зі злочинністю актуалізують як позитивний, так і негативний досвід її попередніх перетворень, зокрема, обумовлюють потребу в об’єктивному і комплексному дослідженні минулого чергової служби міліції. Мета статті полягає у комплексному історико-правовому аналізі фактичного матеріалу, нормативно-правових актів, що характеризують процес формування медичного забезпечення працівників радянської міліції, які розкривають її місце і роль в системі правоохоронних органів на досліджуваному історичному етапі. З’ясовано, що право на медичну допомогу та санаторно-курортне лікування надавалося звільненим у запас (відставку) по обмеженому станом здоров’я, скорочення штатів: особам начскладу в званні полковника міліції (внутрішньої служби) з вислугою 25 років і більше (в пільговому обчисленні), які досягли до дня звільнення 50-річного віку, та членам їхніх сімей; особам вищого начскладу, незалежно від вислуги літ та віку, та членам їх сімей. Зроблено висновок, що за період існування СРСР виконана величезна планова робота по відомчому медичному забезпеченню працівників міліції за рахунок лікувальних установ Міністерства внутрішніх справ СРСР та Міністерства охорони здоров’я СРСР, що включає:лікувально-профілактичну допомогу; організацію позалікарняної,швидкої, невідкладної та стаціонарної медичної допомоги і санаторно-курортного лікування співробітників міліції.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
5

Алексійчук, М. М. "Аспекти адміністративно-правового статусу працівника міліції". Науковий вісник Київського національного університету внутрішніх справ, № 2 (69) (2010): 163–70.

Знайти повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
6

Лазаренко, Я. "Формування еколого - правової свідомості працівників міліції". Право України, № 8 (2002): 82–86.

Знайти повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
7

Сербин, Р. "Становлення фахової правової культури працівників міліції". Підприємництво, господарство і право, № 1 (157) (2009): 64–67.

Знайти повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
8

Кузнєцов, В. О. "Проблеми відповідальності працівників податкової міліції України". Часопис Київського університету права, № 1 (2003): 24–29.

Знайти повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
9

Пелих, Н. "Верховенство права-вихідний принцип у діяльності працівників міліції". Право України, № 4 (2001): 88–91.

Знайти повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
10

Лапка, О. "Правовий та соціальний захист працівників міліції: його механізм". Право України, № 8 (2001): 57–61.

Знайти повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
11

Кульбач, С. О. "Професійна деформація працівників міліції як передумова виникнення корупції". Науковий вісник Львівського державного університету внутрішніх справ. Юридична, Вип. 1 (2006): 196–202.

Знайти повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
12

Темченко, В. "Психологічні основи теорії та принципи етики працівників міліції". Право України, № 5 (2002): 26–30.

Знайти повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
13

Ігнатов, О. М. "Роль економічних факторів у детермінації насильницької злочинності працівників міліції". Актуальні проблеми сучасної науки в дослідженнях молодих учених, № 9 (2006): 78–83.

Знайти повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
14

Фатхутаінов, В. Т. "Агресивний натовп: психологічні засоби протидії з боку працівників міліції". Часопис Київського університету права, № 2 (2011): 235–39.

Знайти повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
15

Фатхутаінов, В. Т. "Агресивний натовп: психологічні засоби протидії з боку працівників міліції". Часопис Київського університету права, № 2 (2011): 235–39.

Знайти повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
16

Станіславчук, С. М. "Формування правової культури - головна мета виховання майбутніх високопрофесійних працівників міліції". Науковий вісник Львівського державного університету внутрішніх справ. Юридична, Вип. 1 (2006): 36–45.

Знайти повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
17

Черній, Д. А. "Етичні стандарти в професійній діяльності працівників органів внутрішніх справ (міліції)". Держава та регіони. Право, № 2 (2008): 124–35.

Знайти повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
18

Власенко, І. В. "Ступінь впливу екстремальних умов на працівників міліції при використанні ними вогнепальної зброї". Право і безпека, № 4 (46) (2012): 335–39.

Знайти повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
19

Малиняк, Х. В. "Роль психологічних чинників у зміцненні законності та дисципліни в діяльності працівників міліції". Економіка. Фінанси. Право, № 2 (2013): 89–91.

Знайти повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
20

Касарів, Ю. Я. "Дотримання європейських етичних стандартів працівниками міліції-запорука формування міжнародного позитивного іміджу України". Науковий вісник Львівського державного університету внутрішніх справ. Юридична, Вип. 3 (2006): 150–57.

Знайти повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
21

КотенкоТ, А. "Заходи забезпечення провадження у правах про адміністративні правопорушення, вчинені працівниками податкової міліції". Науковий вісник Національної академії внутрішніх справ, № 6 (73) (2010): 215–22.

Знайти повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
22

Порфімович, О. Л. "Вплив суїцидів серед окремих працівників міліції на формування іміджу системи МВС України". Наукові записки Інституту журналістики 8 (2002): 149–56.

Знайти повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
23

Велика, А. "Соціолінгвістичне опитування курсантів та працівників міліції м. Одеси про мовну ситуацію в Україні". Мова і суспільство, Вип. 2 (2011): 72–77.

Знайти повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
24

Тимченко, А. П. "Діяльність працівників української міліції в 1941-1945 рр.: використання досвіду в сучасних умовах". Наукові праці Національного авіаційного університету. Юридичний вісник "Повітряне і космічне право", № 2 (35) (2015): 35–40.

Знайти повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
25

Крижна, В. В. "Особливості правового забезпечення дотримання законності працівниками міліції УРСР в післявоєнний період (1946–1953 рр.)". Науковий вісник Академії муніципального управління. Серія "Право", вип. 2 (2014): 97–103.

Знайти повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
26

Тимченко, А. П. "Безпосередня участь працівників української міліції в боротьбі з німецькими загарбниками у 1941-1945 рр." Наукові праці Національного авіаційного університету. Юридичний вісник "Повітряне і космічне право", № 4 (41) (2016): 59–65.

Знайти повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
27

Чуй, І. Р., С. М. Голдак та О. І. Дума. "ПОДАТКОВА БЕЗПЕКА ЯК ФАКТОР ПІДВИЩЕННЯ ФІСКАЛЬНОЇ РЕЗУЛЬТАТИВНОСТІ ПОДАТКОВОЇ СИСТЕМИ УКРАЇНИ". Herald of Lviv University of Trade and Economics Economic sciences, № 65 (28 січня 2022): 151–60. http://dx.doi.org/10.36477/2522-1205-2021-65-21.

Повний текст джерела
Анотація:
У статті характеризується система забезпечення податкової безпеки держави, проводиться оцінювання загроз, ризиків та індикаторів для визначення її стану. Окремими характеристиками безпеки є моніторинг загроз, оцінювання вразливості податкової системи до цих загроз, аналіз індикаторів податкової безпеки держави, зокрема обсягів податкових надходжень Зведеного бюджету України за 2016-2020 рр., фіскальної значимості податків у структурі доходів бюджету та у ВВП, рівня ухилення від оподаткування та тіньової економіки, рівня виконання плану надходжень, ефективності адміністрування та дієвості податкового контролю, навантаження працівників органів державної податкової служби. Оцінювання стану податкової безпеки в Україні виявило посилення податкового навантаження, передусім за рахунок зростання податкового навантаження на працю і прибуток підприємств. Зростання витрат на утримання фіскальних органів та адміністрування податків не варіює зі зростанням величини податкового боргу та станом у сфері ухилення від оподаткування. Про низьку ефективність адміністрування податків свідчить зростання податкового боргу і значний рівень списання безнадійної податкової заборгованості. Заходи, проведені органами ДФС і ДПС щодо погашення та упередження зростання податкового боргу, виявилися неефективними. Рівень стягнення податків, донарахованих за результатами контрольно-перевірочної роботи, дуже низький і варіює в межах 20-30 %. Найбільшими схемами зловживань у сфері оподаткування в 2020 р. були: зарплата “у конвертах”, порушення митних правил, контрабанда та корупція на кордоні. Додаткові виклики, зумовлені наслідками світової пандемії Covid-19, погіршують стан податкової безпеки, це стосується зокрема стабільності і достатності податкових надходжень до бюджетів різних рівнів, а також вразливості платників до нових карантинних умов. Доповнюють негативний вплив на стан податкової безпеки зволікання з ліквідацією неефективної податкової міліції, низька розслідуваність податкових злочинів, кадрова турбулентність у фіскальних органах, запізнілий старт Бюро економічної безпеки України. Для посилення податкової безпеки держави необхідним є завершення інституційної реформи митної служби, підвищення ефективності та дієвості податкового контролю, посилення відповідальності платників податків за уникнення від оподаткування.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
28

Андрухів, О. І. "ПРАВОВІ ПРИЧИНИ ТА НАСЛІДКИ РАДЯНІЗАЦІЇ ГАЛИЧИНИ В 1939–1941 РОКАХ". Прикарпатський юридичний вісник, № 5 (10 лютого 2022): 3–7. http://dx.doi.org/10.32837/pyuv.v0i5.920.

Повний текст джерела
Анотація:
1.Андрухів О. І. Правові причини та наслідки радянізації Галичини в 1939–1941 роках. – Стаття. У статті розкриваються основні засади реалізації політики «радянізації» західноукраїнських земель, зокрема Галичини у 1939–1941 рр., та вирішення радянською владою питання дитячої безпритульності та бездоглядності. Встановлено, що одним із перших кроків радянської влади на новоприєднаних територіях були дії, пов’язані з переміщенням окремих груп населення. Упровадження радянської системи права на західноукраїнських землях здійснювалося оперативно, оскільки до цього процесу залучали політвідділи військових частин Українського фронту та радянсько-партійних працівників, що прибули. Так, протягом 1939–1941 рр. на території інкорпорованої Галичини відбувалося формування органів радянської влади, зокрема міліції та силових структур, та проводилися заходи щодо громадської безпеки і попередження контрреволюційної і антирадянської діяльності. У жодному з офіційних наказів, розпоряджень чи вказівок вищого республіканського керівництва не згадано про проблему безпритульних та бездоглядних дітей. Першим кроком радянської влади в Галичині було формування партійної структури і системи органів місцевої влади. 24 березня 1940 р. проведено вибори депутатів до Верховної Ради СРСР та УРСР, а 15 грудня того ж року – до місцевих рад, що юридично діяли як адміністративні одиниці з 20 січня 1940 р. Паралельно з формуванням нової правової системи в регіоні здійснювалися кардинальні соціально-економічні реформи, які мали на меті повністю інтегрувати приєднані території до загальноукраїнського господарського комплексу. Ці перетворення були традиційними для радянської дійсності 1920–1930-х рр., а тому провокували народне невдоволення і стали причиною появи дитячої безпритульності та бездоглядності. Після перших хвиль репресій без опіки залишилися тисячі дітей. Констатовано, що політика радянізації зумовила запровадження специфічних термінів, які мали правову основу та стосувалися проблеми дитячої безпритульності та бездоглядності. Одним із таких понять є «ворог народу». Поняття «ворог народу» було затверджене в Кримінальному кодексі УРСР 1927 та 1934 рр. і передбачало поділ правопорушників на дві категорії. До першої застосовували найвищу міру покарання, а до другої – ув’язнення в трудово-виправних закладах. Таким чином, політика радянізації в західних областях УРСР супроводжувалася порушенням прав людини, зокрема й неповнолітніх. При цьому жодних заходів із протидії поширенню безпритульності та бездоглядності дітей не здійснювалося.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
Ми пропонуємо знижки на всі преміум-плани для авторів, чиї праці увійшли до тематичних добірок літератури. Зв'яжіться з нами, щоб отримати унікальний промокод!

До бібліографії