Дисертації з теми "Правовий простір місцевого самоврядування"

Конституція України заклала фундамент реформування правової системи України та створення якісно нового державного механізму через поділ єдиної державної влади на самостійні гілки - законодавчу, виконавчу та судову. Для становлення та подальшого розвитку України як правової, демократичної, соціальної держави необхідним є реформування всього державного механізму з метою підвищення ефективності його функціонування і приведення у відповідність до вимог сьогодення. Постає питання про структурні перетворення і нові підходи до розмежування й нормативного оформлення функцій і компетенції між усіма органами державної влади та місцевого самоврядування. За таких умов особливої актуальності набуває проблема формування та функціонування органів виконавчої влади, що забезпечують виконання законодавства та забезпечують одну з найважливіших сфер державного управління. Належна організація та діяльність органів виконавчої влади, оптимальне правове регулювання компетенції та форм діяльності цих органів має суттєве значення для їх впливу на суспільні відносини, насамперед на зростання добробуту населення, що є головною метою і завданням діяльності зазначених органів. Належне функціонування інституту органів виконавчої влади сприятиме також втіленню в життя такого важливого принципу функціонування державного механізму як доцільне поєднання централізації та децентралізації в управлінні суспільством та державою. Сильну унітарну державу можна побудувати лише за умови постійного розвитку центру та регіонів та розумного поєднання функцій всіх ланок системи органів виконавчої влади, що чітко та ефективно зможуть здійснювати функції, що на них покладені, та продуктивно взаємодіятимуть як між собою, так і з органами місцевого самоврядування, а також суб’єктами недержавного сектору. Висока динамічність та інтенсивність політичних і соціально - економічних процесів у суспільстві й державі потребують переосмислення багатьох теоретичних і практичних розробок правової науки, у тому числі відносно органів виконавчої влади. Традиційне дослідження органів місцевого самоврядування з методологічних позицій конституційного та муніципального права обумовило брак досліджень відповідних проблем з позицій адміністративного права.
Конституция Украины заложила фундамент реформирования правовой системы Украины и создание качественно нового государственного механизма через разделение единой государственной власти на самостоятельные ветви - законодательную, исполнительную и судебную. Для становления и дальнейшего развития Украины как правового, демократического, социального государства необходимо реформирование всего государственного механизма с целью повышения эффективности его функционирования и приведения в соответствие с требованиями современности. Возникает вопрос о структурных преобразованиях и новые подходы к разграничению и нормативного оформления функций и компетенции между всеми органами государственной власти и местного самоуправления. В таких условиях особую актуальность приобретает проблема формирования и функционирования органов исполнительной власти, обеспечивающих выполнение законодательства и обеспечивают одну из важнейших сфер государственного управления. Надлежащая организация и деятельность органов исполнительной власти, оптимальное правовое регулирование компетенции и форм деятельности этих органов имеет существенное значение для их воздействия на общественные отношения, прежде всего на рост благосостояния населения, что является главной целью и задачей деятельности указанных органов. Надлежащее функционирование института органов исполнительной власти будет способствовать также воплощению в жизнь такого важного принципа функционирования государственного механизма как целесообразное сочетание централизации и децентрализации в управлении обществом и государством. Сильную унитарное государство можно построить только при условии постоянного развития центра и регионов и разумного сочетания функций всех звеньев системы органов исполнительной власти, четко и эффективно смогут осуществлять функции, на них возложены, и продуктивно взаимодействовать как между собой, так и с органами местного самоуправления , а также субъектами негосударственного сектора. Высокая динамичность и интенсивность политических и социально - экономических процессов в обществе и государстве требуют переосмысления многих теоретических и практических разработок правовой науки, в том числе относительно органов исполнительной власти. Традиционное исследование органов местного самоуправления с методологических позиций конституционного и муниципального права обусловило отсутствие исследований соответствующих проблем с позиций административного права.
The Constitution of Ukraine laid the foundation for reforming the legal system of Ukraine and the creation of a qualitatively new state mechanism through the division of a single state power into separate branches - legislative, executive and judicial. For the formation and further development of Ukraine as a legal, democratic, social state, it is necessary to reform the entire state mechanism in order to increase the efficiency of its functioning and bring it in line with today's requirements. The question arises about structural transformations and new approaches to the delineation and normative design of functions and competencies between all state authorities and local self-government. Under such conditions, the problem of the formation and functioning of executive bodies, which ensure the implementation of legislation and ensure one of the most important areas of public administration, becomes of particular relevance. Proper organization and activity of executive authorities, optimal legal regulation of competence and forms of activity of these bodies is essential for their influence on social relations, first of all, on the growth of the welfare of the population, which is the main goal and tasks of the said bodies. The proper functioning of the institution of executive power bodies will also facilitate the implementation of such an important principle of the functioning of the state machinery as an appropriate combination of centralization and decentralization in the management of society and the state. A strong unitary state can only be built on the condition of the continuous development of the center and regions and the intelligent combination of the functions of all sections of the system of executive power that can clearly and efficiently carry out the functions assigned to them and will effectively interact with each other and with local self-government bodies. , as well as subjects of the non-state sector. The high dynamism and intensity of political and socioeconomic processes in society and the state require a rethinking of many theoretical and practical developments in legal science, including those concerning executive bodies. The traditional study of local self-government bodies on the methodological positions of constitutional and municipal law has led to the lack of research on relevant issues from the point of view of administrative law.

Місцеве самоврядування є основою кожної правової держави, оскільки воно забезпечує можливість громадян реалізувати своє право на участь в управлінні публічними справами. Йому належить також визначна роль у реалізації одного з головних завдань сучасності – поєднання в єдине ціле інтересів держави, особи та суспільства, адже головний його смисл полягає в тому, щоб на рівні кожної окремо взятої особи здійснювати гармонізацію прав і свобод людини та громадянина з інтересами держави та суспільства. Саме така спрямованість місцевого самоврядування відповідає ідеям сучасної правової держави, найвищою цінністю якої виступає людина, її права та свободи. З часів проголошення незалежності України перед суспільством і державою постали важливі виклики, пов’язані з розбудовою місцевого самоврядування як одного з ключових елементів взаємодії держави, особи та суспільства. Одним із таких викликів є створення й утвердження ефективної, інноваційної, а головне – діючої моделі місцевого самоврядування в Україні. Водночас для того, щоб системно та якісно провести реформу, необхідно враховувати позитивний досвід інших держав. Таким взірцем може служити Польща, яка ще в 90-х рр. XX ст. провела реформи місцевого самоврядування й адміністративно-територіального устрою, пристосувавши національне законодавство до європейських вимог, що було однією з умов вступу до ЄС.
Местное самоуправление является основой каждой правового государства, поскольку оно обеспечивает возможность граждан реализовать свое право на участие в управлении публичными делами. Ему принадлежит также выдающаяся роль в реализации одного из главных задач современности - сочетание в единое целое интересов государства, личности и общества, ведь главный его смысл заключается в том, чтобы на уровне каждой отдельно взятой личности осуществлять гармонизацию прав и свобод человека и гражданина с интересами государства и общества. Именно такая направленность местного самоуправления отвечает идеям современного правового государства, высшей ценностью которого выступает человек, его права и свободы. Со времен провозглашения независимости Украины перед обществом и государством стоят важные вызовы, связанные с развитием местного самоуправления как одного из ключевых элементов взаимодействия государства, личности и общества. Одним из таких вызовов является создание и утверждение эффективной, инновационной, а главное - действующей модели местного самоуправления в Украине. Однако для того, чтобы системно и качественно провести реформу, необходимо учитывать положительный опыт других государств. Таким образцом может служить Польша, которая еще в 90-х гг. XX в. провела реформы местного самоуправления и административно-территориального устройства, приспособив национальное законодательство к европейским требованиям, что было одним из условий вступления в ЕС.
Local government is the foundation of every state governed by the rule of law, because it provides citizens with the opportunity to exercise their right to participate in the management of public affairs. He also has a prominent role in the implementation of one of the main tasks of the present - a combination into a single whole of the interests of the state, person and society, since his main meaning is that at the level of each individual person to harmonize the rights and freedoms of man and citizen with the interests of the state and society. It is precisely this orientation of local self-government that meets the ideas of a modern law-governed state, the highest value of which is the person, his rights and freedoms. Since the proclamation of Ukraine's independence Ukraine and the state have faced important challenges related to the development of local self-government as one of the key elements of the interaction of the state, individuals and society. One of these challenges is the creation and establishment of an effective, innovative, and most importantly - an active model of local self-government in Ukraine. At the same time, in order to systematically and qualitatively carry out the reform, it is necessary to take into account the positive experience of other states. Such a model can serve Poland, which in the 90's. XX century. carried out reforms of local self-government and the administrative-territorial system, adapting national legislation to European requirements, which was one of the conditions for joining the EU.

Серед проблем науки державного управління проблематика місцевого самоврядування є однією з найскладніших, а відтак - таких, що потребує особливого розгляду. Це пов’язано з низкою обставин, першочерговою з яких є те, що, з одного боку, Конституція України закріплює місцеве самоврядування як одну із засад конституційного ладу, самостійну форму волевиявлення народу, а з іншого - прийняття нового законодавства про місцеве самоврядування та його реалізація на практиці гальмуються нестачею спеціальних знань щодо форм та методів здійснення публічної влади на місцевому рівні.

Місцеве самоврядування є самостійною формою публічної влади та правом територіальної громади на вирішення питань місцевого значення. В нашій державі діє одна з наймасштабніших реформ – реформа децентралізації, яка розпочата у 2014 році та триває й нині, у 2020 році. Метою децентралізації є покращення діяльності органів місцевого самоврядування та органів державної влади через наближення їх зв'язків з громадськістю, надання більше влади народу, формування ефективного управління на державному рівні.

На сьогоднішній день, реформа децентралізації є однією із найбільш актуальних та масштабних реформ в Україні. Децентралізація взяла свій початок у 2014 році та продовжується до цих пір. Ця реформа супроводжується великою кількістю законодавчих змін, характеризується удосконаленням, оптимізацією існуючої нормативно-правової бази. Адміністративно-правовий механізм проведення реформи децентралізації в Україні є базовим поняттям, що відображає сукупність юридичних засобів, які реалізуються органами державної влади та місцевого самоврядування за допомогою яких забезпечуються належні умови для проведення реформи децентралізації в Україні.
Today, decentralization reform is one of the most relevant and large-scale reforms in Ukraine. Decentralization began in 2014 and continues to this day. This reform is accompanied by a large number of legislative changes, characterized by improvement, optimization of the existing regulatory framework. The administrative and legal mechanism for decentralization reform in Ukraine is a basic concept that reflects the set of legal tools implemented by public authorities and local governments through which appropriate conditions are provided for decentralization reform in Ukraine.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата юридичних наук за спеціальністю 12.00.02 «Конституційне право; муніципальне право». – Харківський національний університет імені В. Н. Каразіна, Міністерство освіти і науки України, Харків, 2019. Дисертацію присвячено дослідженню ролі феномену та внутрішньодержавного інституту місцевого самоврядування в становленні національного і глобального конституціоналізму в контексті питання зростання взаємодії та ефективності останніх. Визначено феноменологію та параметральні ознаки інституту місцевого самоврядування в умовах правової демократичної державності; проаналізовано теоретико-соціологічні та нормативні підходи до проблематики формування правового простору місцевого самоврядування в Україні; досліджено роль і значення місцевого самоврядування як рівня публічної влади; з’ясовано визначальну роль місцевого самоврядування як сфери децентралізації публічної влади. Досліджено місцеве самоврядування як інститут вітчизняного конституціоналізму; розглянуто теоретичні та історико-правові засади становлення та розвитку місцевого самоврядування в межах вітчизняного конституціоналізму; визначено конституюючу, інституційну, ініціативну та координуючу роль інституту місцевого самоврядування як сфери локальної демократії; досліджено місцеве самоврядування як сферу прояву та реалізації прав людини. Визначено роль і значення місцевого самоврядування як інституту глобального конституціоналізму. Досліджено теоретичні підходи до розуміння та визначення феномену глобального конституціоналізму. Встановлено правовий статус місцевого самоврядування як об’єкту міжнародно-правового регулювання та предмету багатосторонніх міжнародних міждержавних угод. Розглянуто інститут місцевого самоврядування як важливий фактор глобалізації в контексті відзначення позитивних та негативних підходів до його структурно-інституціонального визначення. Проаналізовано роль глобального конституціоналізму у підвищенні якості законодавства України про місцеве самоврядування.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата юридичних наук за спеціальністю 12.00.02 – конституційне право; муніципальне право. – Харківський національний університет імені В.Н. Каразіна, Харків, 2017. Дисертація присвячена комплексному дослідженню правового статусу юридичної служби органу місцевого самоврядування в Україні. Проведено комплексний аналіз теоретико-філософських підходів до розуміння ролі місцевого самоврядування в становленні та розвитку демократичної правової державності, досліджено поняття правової роботи і юридичної служби в органах місцевого самоврядування і роль юридичної служби в реалізації принципів місцевого самоврядування. Піддано комплексному аналізу чинну конституційно-правову та законодавчу базу, що формує компетенцію юридичної служби органу місцевого самоврядування, її правовий статус та організаційно-правові форми її діяльності. Досліджено актуальні питання вдосконалення організаційного та правового забезпечення діяльності юридичної служби органу місцевого самоврядування на прикладі її ролі в організації та здійсненні нормотворчої діяльності органу місцевого самоврядування, міжнародного та міжмуніципального співробітництва органу місцевого самоврядування та безоплатної правової допомоги в територіальній громаді.

Шелудько Є. В. Правовий статус юридичної служби органу місцевого самоврядування в Україні : кваліфікаційна робота магістра спеціальності 081 "Право" / наук. керівник Г. С. Журавльова. Запоріжжя : ЗНУ, 2020. 112 с.
UA : Кваліфікаційна робота складається зі 112 сторінок, містить 74 джерела використаної інформації. В умовах становлення демократичної правової державності об’єктивно посилюються тенденції до децентралізації публічної влади, а це напряму є пов’язаним з активним розвитком інституту місцевого самоврядування, що виступає як самоорганізація жителів відповідних територій держави, які об’єднані в територіальні громади, з метою вирішення питань місцевого значення на основі Конституції України та її законів. Поява інституту локальної демократії на теренах посттоталітарної держави стало воістину революційною подією, бо вперше на конституційному рівні держава визнала як сам територіальний суб’єкт в особі територіальної громади, так й наявність колективних інтересів у такого територіального суб’єкта, що не тільки не співпадають з державними інтересами, але й їм не суперечать. Більш того, закріплення інституту місцевого самоврядування в якості конституційного інституту, по-перше, знаменувала його включення до переліку об’єктів конституційно-правового регулювання і, по-друге, до засад конституційного устрою держави, що означає не тільки особливу значущість для держави суспільних відносин, що виникають, існують, розвиваються та реалізуються у сфері локальної демократії, але й високий рівень їх легалізації і легітимації, що детермінує високі вимоги до дотримання законодавства в сфері діяльності суб’єктного складу місцевого самоврядування і, насамперед, територіальної громади та сформованих нею органів – органів місцевого самоврядування. Саме в цих умовах стає зрозумілою об’єктивізація і актуалізація особливої ролі і значення юридичної Служби. Мета кваліфікаційної роботи полягає у дослідженні правового статусу юридичної служби, органу місцевого самоврядування в Україні. Об’єктом дослідження є суспільні відносини, що виникають у сфері становлення, розвитку та діяльності юридичної служби в органах місцевого самоврядування Україні. Предмет є правовий статус юридичної служби в органах місцевого самоврядування України. Методологічну основу роботи складають сукупність філософсько-світоглядних, загальнонаукових принципів і підходів та спеціально-наукових методів пізнання конституційно-правових явищ, використання яких дало змогу отримати науково-обґрунтовані результати. Для проведення дослідження будуть застосовані такі загальнонаукові методи як: аналіз і синтез. Теоретико-методологічною основою дослідження в роботі є історичний метод та метод матеріалістичної діалектики, застосування яких сприяло розглянути всі процеси в розвитку органів місцевого самоврядування.
EN : Qualifying work consists of 112 pages, contains 74 sources of information used. In the conditions of becoming democratic legal statehood, tendencies towards decentralization of public power are objectively increasing, and this is directly related to the active development of the institution of local self-government, which acts as a self-organization of the residents of the respective territories of the state, united in territorial communities, with a view to solving issues of local importance based on the Constitution of Ukraine and its laws. The emergence of the institution of local democracy in the territory of a post-totalitarian state became a truly revolutionary event, because for the first time at the constitutional level the state recognized both the territorial entity itself in the person of the territorial community, and the presence of collective interests in such a territorial entity that not only do not coincide with the state ones. interests, but they do not contradict either. Moreover, the consolidation of the institution of local self-government as a constitutional institute, first, marked its inclusion in the list of objects of constitutional regulation and, secondly, in the principles of the constitutional structure of the state, which means not only special importance for the state of public relations. emerging, existing, developing and implemented in the field of local democracy, but also their high level of legalization and legitimation, which determines the high requirements for compliance with the legislation in the field of activity of the subject system of local government and, above all, the local community and its existing authorities - local authorities. The purpose of the qualification work is to study the legal status of a legal service, a local government body in Ukraine. The object of the study is the social relations that arise in the sphere of formation, development and activity of the legal service in the local self-government bodies of Ukraine. The subject is the legal status of the legal service in the local self-government bodies of Ukraine. The methodological basis of the work consists of a set of philosophical and ideological, general scientific principles and approaches and special-scientific methods of knowledge of constitutional and legal phenomena, the use of which has enabled to obtain scientifically substantiated results. For research, the following general scientific methods such as: analysis and synthesis will be applied. The theoretical and methodological basis of the study in the work is the historical method and the method of materialistic dialectics, the use of which contributed to consider all the processes in the development of local self-government.

Батракова Д.С. Адміністративно-правове регулювання місцевого самоврядування: порівняльно-правовий аналіз України та Франції : дис. … канд.. юрид. наук : 12.00.07 – адміністративне право і процес; фінансове право; інформаційне право / Батракова Дар’я Сергіївна. – Одеса, 2017. – 201 с.
Дисертація присвячена компаративному дослідженню адміністративно- правового регулювання місцевого самоврядування в Україні та Франції, а також виявленню прогалин його правового регулювання та обґрунтування пропозицій щодо внесення змін до законодавства. Досліджено становлення та розвиток місцевого самоврядування в Україні та Франції та виокремлено відповідні історичні періоди з наведенням їх характеристики. Досліджено правову природу та удосконалено розуміння місцевого самоврядування, його ознаки та принципи, а також здійснено розмежування із суміжними категоріями. Виокремлено види актів місцевого самоврядування відповідно до характеру правовідносин, які вони регулюють. Розкрито зміст на надано характеристику актам органів місцевого самоврядування та їх особливостям. Охарактеризовано та визначено структуру місцевого самоврядування та систему суб’єктів місцевого самоврядування, здійснено розмежування їх повноважень та наголошено на способах усунення конфліктів компетенції між місцевими органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування на прикладі Франції.
Диссертация посвящена компаративному исследованию административно-правового регулирования местного самоуправления Украины и Франции, а также выявлению недостатков его правового регулирования и обоснованию предложений по внесению изменений в законодательство. Определена степень научной разработанности данной темы. Исследованы становление и развитие местного самоуправления в Украине и Франции и установлено, что местное самоуправление Франции прошло в своем развитии 13 периодов. На основании анализа доктринальных и нормативно-правовых определений местного самоуправления предложено собственное понимание местного самоуправления и его принципов. В частности, определено, что принципами местного самоуправления являются не только принципы, закрепленные на уровне национальных законодательств, но и такие, которые содержатся в международных нормативно-правовых документах (Всемирной декларации местного самоуправления и Европейской хартии местного самоуправления). Рассмотрена система нормативно-правовых актов, регулирующих деятельность субъектов местного самоуправления в Украине и Франции и отмечен высокий уровень кодификации законодательства Франции. Сделаны выводы о том, что все процессы, которые сейчас происходят в сфере местного самоуправления Франции, можно охарактеризовать, как такие, которые направлены на оптимизацию управления на местах, сокращение лишних органов и должностных лиц, а также сокращение расходов из местного бюджета. Охарактеризованы акты органов местного самоуправления и процедура их принятия. Определено, что во Франции функция контроля и надсмотра над местным самоуправлением реализуется с помощью полномочий префекта как представителя государства на местах в сфере проверки актов на их соответствие нормам законодательства. Рассмотрена структура местного самоуправления и выделены субъекты, осуществлено разграничение их полномочий и исследованы способы устранения конфликтов компетенции между местными органами исполнительной власти и органами местного самоуправления на примере Франции.
The thesis is devoted to a comparative study of administrative and legal regulation of local government in Ukraine and France, as well as identify gaps regulation and its legal justification for the proposals to amend the legislation. Studied the formation and development of local government in Ukraine and France and singled out the corresponding historical periods and a summary of their characteristics. Considered the legal nature of the concept of local self-government, its characteristics and principles, as well as the differentiation of adjacent categories. Considered legislation local authorities and their types are allocated according to the nature of the relationships that they regulate. The content provided on the characterization of the acts of local governments and their characteristics. Characterized and determined the structure of local government and the system of local government conducted separation of powers and emphasized how to resolve conflicts of competence between local authorities and local governments on the example of France.

Овчаренко К. В. Пільги як елемент стимулювання у діяльності особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування : кваліфікаційна робота магістра спеціальності 081 "Право" / наук. керівник В. К. Колпаков. Запоріжжя : ЗНУ, 2020. 112 с.
UA : Кваліфікаційна робота складається зі 112 сторінок, перелік посилань містить 110 джерел. На етапі прискорення європейської інтеграції України з Європейським Союзом обумовлює необхідність комплексного реформування правової системи держави, перегляду змісту базових засад регулювання суспільних відносин, демократизації політичної системи, підвищення стандартів забезпечення й захисту прав людини. Метою таких перетворень є формування високого рівня правопорядку, створення організаційно-правових умов для ефективної реалізації правового статусу особи й безперешкодної реалізації нею своїх законних інтересів. Досягти зазначеного неможливо без запровадження правових пільг як специфічних елементів стимулювання діяльності осіб, які уповноваженні на виконання функцій держави або місцевого самоврядування та які закріплюються в законодавстві для окремих категорій їх учасників. З огляду на високу динамічність темпів розвитку сучасного глобалізованого суспільства, зміст багатьох діючих у правовому полі пільг об’єктивно потребує їх періодичного перегляду й кореляції на законодавчому рівні відповідно до змін умов життя соціуму. Нинішні норми, що впорядковують питання встановлення й надання пільг, закріплені на різних рівнях багатьох галузей законодавства. Деякі з таких норм є недосконалими, а їх положення часто суперечать Конституції України та іншим нормативно-правовим актам. Станом на сьогодні в системі національного законодавства правові пільги регламентуються як на конституційному й законодавчому, так і на підзаконному рівнях. В Україні зазначена усталена система характеризується неоднорідністю законодавчої бази, що регулює умови надання пільг. Більшість законодавчих і підзаконних нормативно-правових актів не погоджені як слід між собою за замістом і не містять ні конкретних підстав для надання пільг, ні критеріїв класифікації цих правових засобів, ні процедурних аспектів їх оформлення й реалізації. Мета дослідження полягає в тому, щоб на підставі узагальнення існуючих наукових напрацювань, а також аналізу практики реалізації законодавства України й зарубіжних держав, що регламентує порядок реалізації пільг, розкрити їх зміст, виявити особливості регуляторного потенціалу. Об’єктом дослідження виступають суспільні відносини у сфері використання пільг як елемента стимулювання у діяльності особи уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування. Предмет дослідження є пільги як елемент стимулювання у діяльності особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування.
EN : The qualification work consists of 112 pages, the list of references contains 110 sources. At the stage of acceleration of European integration of Ukraine with the European Union, it is necessary to comprehensively reform the legal system of the state, revise the content of the basic principles of regulation of social relations, democratize the political system, raise standards of security and protection of human rights. The purpose of such transformations is to form a high level of law and order, to create organizational and legal conditions for the effective realization of the legal status of a person and the smooth realization of his legitimate interests. It is impossible to achieve this without the introduction of legal privileges as specific elements of stimulating the activities of persons who are authorized to perform the functions of the state or local self-government and which are enshrined in the legislation for certain categories of their participants. Given the high dynamic pace of development of today's globalized society, the content of many benefits in the legal field objectively requires their periodic review and correlation at the legislative level in accordance with changing conditions of society. The current rules governing the establishment and granting of benefits are enshrined at various levels in many areas of the law. Some of these norms are imperfect, and their provisions are often contrary to the Constitution of Ukraine and other normative legal acts. As of today, in the system of national legislation, legal privileges are regulated both at the constitutional, legislative and by-law levels. In Ukraine, the established system is characterized by the heterogeneity of the legal framework governing the conditions for granting privileges. Most legislative and by-laws are not harmonized as intended and do not contain specific grounds for granting privileges, nor criteria for classifying these remedies, nor procedural aspects of their design and implementation. The purpose of the study is to establish, on the basis of the generalization of existing scientific developments, as well as the analysis of the practice of implementation of the legislation of Ukraine and foreign countries, which regulates the procedure of realization of privileges, to reveal their content, to reveal peculiarities of regulatory potential. The subject of the study is public relations in the area of benefits as an element of stimulation in the activities of a person authorized to perform the functions of state or local government. The subject of the study is benefits as an element of stimulation in the activities of a person authorized to perform the functions of the state or local government.

Турленко К. С. Правове регулювання діяльності органів місцевого самоврядування в умовах надзвичайних правових режимів : кваліфікаційна робота магістра спеціальності 081 "Право" / наук. керівник С. М. Мішок. Запоріжжя : ЗНУ, 2020. 88 с.
UA : Кваліфікаційна робота складається зі 88 сторінок, містить 87 джерел використаної інформації. Актуальність теми кваліфікаційної роботи зростає з огляду на те, що світовій спільноті не вдається дієво протистояти збройній агресії окремих країн та терористичних атакам екстремістських угруповань. Все це, а також події, що мають місце на сході України, вимагають підвищеної уваги до діяльності органів місцевого самоврядування, особливо у сфері національної безпеки. Оскільки в умовах проведення антитерористичної операції та існуючої ймовірності запровадження особливих правових режимів, діяльність таких інституцій (зокрема, суб’єктів господарювання, політичних партій, громадських об’єднань, органів місцевого самоврядування) може призвести до виникнення ризиків та загроз для національної безпеки країни, що в свою чергу, вимагає від державних органів пошуку та запровадження ефективних засобів державного регулювання для адекватного реагування з метою їх нейтралізації. Об’єкт дослідження – суспільні відносини в сфері діяльності органів місцевого самоврядування забезпечення державної безпеки.
EN : Qualification work consists of 88 pages, contains 87 sources of information used. The urgency of the topic of qualification work is growing due to the fact that the world community fails to effectively resist the armed aggression of individual countries and terrorist attacks by extremist groups. All this, as well as the events taking place in eastern Ukraine, require increased attention to the activities of local governments, especially in the field of national security. Since in the context of an anti-terrorist operation and the existing likelihood of special legal regimes, the activities of such institutions (including businesses, political parties, public associations, local governments) may lead to risks and threats to national security, which in turn, requires public authorities to seek and implement effective means of state regulation to respond adequately to neutralize them. The object of research - public relations in the field of local government to ensure state security.

Самоненко Є. В. Служба безпеки України як суб’єкт інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності органів державної влади та місцевого самоврядування в Україні: сучасний правовий аналіз : кваліфікаційна робота магістра спеціальності 081 "Право" / наук. керівник Ю. В. Пирожкова. Запоріжжя : ЗНУ, 2019. 86 с.
UA : Кваліфікаційна робота складається зі 86 сторінок, містить 75 джерел використаної інформації. На сучасному етапі переходу від індустріального до інформаційного суспільства у всіх провідних державах світу набувають актуальності слова, висловлені Натаном Ротшильдом «хто володіє інформацією, той володіє світом». Так, розвиток інформаційного простору та інформаційних технологій стає безпосереднім чинником економічного зростання, забезпечення обороноздатності країни, соціально-політичної стабільності та розвитку демократичних засад в управлінні державою. Інформаційне забезпечення є важливою функціє у державно-управлінської діяльності. У разі відсутності належного забезпечення інформаційною обізнаністю державних органів неможливе забезпечити оптимальні умови задля реалізації посадових обов'язків органів державної влади на основі формування та використання інформаційних ресурсів. Метою інформаційно-аналітичного забезпечення державних органів виконавчої влади є створення умов для прийняття ефективних державних управлінських рішень направлених на випереджувальне виявлення проблемних ситуацій, прогнозу розвитку подій та забезпечення інформаційної безпеки.
EN : Qualifying work consists of 86 pages, contains 75 sources of information used. At the present stage of the transition from the industrial to the information society in all the leading countries of the world, the words uttered by Nathan Rothschild "who owns the information, who owns the world" are becoming relevant. Thus, the development of information space and information technology becomes a direct factor in economic growth, ensuring the country's defense capability, socio-political stability, and the development of democratic foundations in government. Information support is an important function in public administration. In the absence of proper provision of information awareness by public authorities, it is impossible to provide optimal conditions for the fulfillment of official duties of public authorities on the basis of the formation and use of information resources. The purpose of information and analytical support of state executive bodies is to create the conditions for making effective state management decisions aimed at proactive detection of problematic situations, forecasting the development of events and ensuring information security.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата юридичних наук за спеціальністю 12.00.07 – адміністративне право і процес; фінансове право; інформаційне право. – Харківський національний університет імені В. Н. Каразіна, Харків, 2017. Дисертаційна робота присвячена визначенню сутності та особливостей адміністративно-правового статусу суб’єктів забезпечення національної безпеки України та шляхів удосконалення його нормативно-правового забезпечення. Особливу увагу приділено проблематиці національної безпеки держави як об’єкта адміністративно-правової охорони та захисту. Досліджуються сутність та особливості національної безпеки держави, поняття та види суб’єктів забезпечення національної безпеки України. З’ясовуються місце, значення та особливості органів державної влади, органів місцевого самоврядування та громадських об’єднань у системі суб’єктів забезпечення національної безпеки України. Визначено та охарактеризовано сутність, види та особливості правоохоронних органів України як суб’єктів забезпечення національної безпеки України, їх завдання, функції та повноваження у визначеній сфері. Аналізуються чинники, що впливають на якість забезпечення національної безпеки України. Акцентується увага на проблемах взаємодії та координації між суб’єктами забезпечення національної безпеки України, пропонуються шляхи удосконалення правового регулювання їх діяльності з урахуванням зарубіжного досвіду та можливостей його адаптації в Україні.

Соколенко Д. В. Зберігання транспортних засобів в аспекті публічно-правового регулювання: порівняльно-правовий аналіз міжнародного, європейського та національного досвіду : кваліфікаційна робота магістра спеціальності 081 "Право" / наук. керівник В. К. Колпаков. Запоріжжя : ЗНУ, 2020. 97 с.
UA : Кваліфікаційна робота складається зі 97 сторінок, містить 79 джерел використаної інформації. На сучасному етапі розвитку людства просліджується тенденція до стрімкого збільшення кількості індивідуального транспорту. Не винятком є і Україна. За останні п’ять років кількість індивідуального транспорту збільшилась на майже три мільйони автівок, при тому що за даними Міністерства інфраструктури України транспортна система України налічувала більше 9,2 млн. транспортних засобів. Статистичні данні на кінець квітня показували, що у країні в транзитному стані присутні 469 218 автомобілів, а тимчасово ввезених - 2 751 022 машини. До цих цифр також потрібно додати нові легкові автомобілі, попит на які в січні-вересні 2019 року зріс на 2% - до 62 тисяч штук, що свідчить про те що кожна 4-5 родина в Україні має індивідуальний транспортний засіб. Логічним наслідком чого постала проблема відсутності місць для зберігання транспортних засобів, яка негативно впливає на жителів міст. Так через це створюються значні незручності для мешканців, виникають конфлікти за місце для автомобіля, що не рідко завершується порушенням громадського порядку або пошкодженням транспортних засобів. Крім того дана проблема створює і небезпеку для самих мешканців, оскільки неправильно розміщені транспортні засоби закривають проїзд для оперативних машин, в наслідок чого втрачається дорогоцінний час, необхідний для порятунку людей. Вирішення питання законодавчого та практичного впорядкування зберігання транспортних засобів не є складною і затратною. Вирішенням цього питання є - краще управління зберіганням транспортних засобів. Воно дозволяє вулицям та дворам ефективніше функціонувати та бути кращими для життя городян. Управління зберіганням транспортних засобів допомагає: мешканцям, автобусній службі, велосипедистам, пішоходам, пожежникам та медичним працівникам та користувачам транспортних засобів усіх видів. Гарне адміністрування вуличного зберігання є важливим критерієм сучасного, просунутого міста. Мета роботи полягає в тому, щоб зробити аналіз особливостей правового регулювання зберігання транспортних засобів в Україні, із визначенням сутності, змісту та механізму й запропонувати шляхи його удосконалення на основі існуючих наукових підходів, а також чинного законодавства України і зарубіжного досвіду з узагальненням практики. Об’єктом кваліфікаційної роботи є суспільні відносини в сфері зберігання та паркування транспортних засобів. Предметом дослідження є зберігання та паркування транспортних засобів. Методологічною основою роботи є сукупність методів і прийомів наукового пізнання. Системно-структурний метод дозволив визначити місце та значення зберігання транспортних засобів в сфері благоустрою міст. Метод аналізу застосовано при розкритті сутності та правової природи зберігання транспортних засобів, її стадійності. Використання формально-юридичного методу та методу синтезу дозволило окреслити проблеми у правовому регулюванні нормотворчої діяльності зберігання транспортних засобів, визначити шляхи їх подолання. Нормативною основою роботи слугують нормативно-правові акти національного та закордонного законодавства, та інших нормативних актів, зокрема: Конституція України, закони України «Про дорожній рух», «Про автомобільні дороги», «Про місцеве самоврядування в України», тощо.
EN : The qualifying work consists of 97 pages, containing 79 sources of information used. At the present stage of human development, there is a tendency for a rapid increase in the number and individual transport. Not an exception is also Ukraine. In the last five years, the number of individual transports has increased by almost three million tickets, though according to the Ministry Ukraine's transport infrastructure numbered over 9.2 million vehicles. Statistics at the end of April showed that there were 469,218 vehicles in transit in the country and 2,751,022 vehicles temporarily imported. To these figures also need to be added new cars, the demand for which in January-September 2019 increased by 2% - up to 62 thousand pieces, indicating that every 4-5 families in Ukraine has an individual vehicle. The logical consequence is the lack of storage space for vehicles, which has a negative impact on urban residents. So because of this created considerable inconvenience to residents, there are conflicts for a place for a car that rarely ends violation public order or damage to vehicles. In addition, this problem poses a risk for the residents themselves, as improperly positioned vehicles block the passage of operating cars, resulting in the loss of valuable time needed to save people. Addressing the issue of legislative and practical regulation of vehicle storage is not difficult and costly. The solution to this is to better manage the storage of vehicles. It allows streets and yards to function more effectively and be better for the life of citizens. Vehicle storage management helps: residents, bus service, cyclists, pedestrians, firefighters and health care professionals and users of vehicles of all kinds. This allows for efficient and fair use of street space and can alleviate local low cost traffic problems. Good administration of street storage is an important criterion for a modern, advanced city. The purpose of the work is to analyze the features of the legal regulation of the storage of vehicles in Ukraine, to determine the nature, content and mechanism and to suggest ways to improve it on the basis of existing scientific approaches, as well as the current legislation of Ukraine and foreign experience with generalization of practice. The object of qualification work is public relations in the field of storage and parking of vehicles. The subject of the study is the storage and parking of vehicles. The methodological basis of the work is a set of methods and techniques of scientific knowledge. The historical method is used to determine the peculiarities of formation and development of storage of vehicles. The system-structural method made it possible to determine the location and importance of storage of vehicles in the sphere of urban improvement. The method of analysis was applied in revealing the nature and legal nature of storage of vehicles, its stability. Due to the comparative-legal method, the general theoretical characterization of the foreign experience of storage and parking of vehicles and the possibility of its implementation at the national level were carried out. The normative basis of the work is the legal acts of national and foreign legislation, and other normative acts, in particular: The Constitution of Ukraine, laws of Ukraine "On Road", "On Roads", "On Local Self-Government in Ukraine", etc.