Добірка наукової літератури з теми "Правовий нігілізм у поліції"

Під час написання наукової статті було поставлено за мету проведення аналізу ґендерної проблематики в сучасному суспільстві, формування основних положень щодо вирішення питання ґендерної паритетності в органах Національної поліції України шляхом вивчення трудового законодавства України щодо становища жінки-поліцейської й окремих міжвідомчих нормативних актів Міністерства внутрішніх справ України, аналізу статистичних даних на теперішній час. Так, у статті нами були розглянуті окремі аспекти актуальної проблеми в українському соціумі – ґендерного паритету. Зокрема, було детально проаналізовано питання наявності ґендерної дискримінації в органах Національної поліції України та правоохоронних органах загалом. Нами були визначені основні шляхи виникнення ґендерної стратифікації. Також у процесі написання наукової статті нами були розглянуті окремі положення Кодексу законів про працю України, що стосуються праці жінок, і проведений аналіз реального становища жінки в Національній поліції України, запропоновані шляхи усунення наявних і можливих проявів ґендерної дискримінації. У процесі нашого дослідження щодо окресленої проблематики нами зроблені ґрунтовні висновки, надані пропозиції щодо її вирішення. Так, зокрема, запропоновано внести зміни до Закону України «Про дисциплінарний статут Національної поліції» стосовно обов’язку керівника щодо підлеглих, а також доповнити зазначений Закон положенням «Про дисциплінарну відповідальність керівника за дії, пов’язані із проявами ґендерної нетерпимості та дискримінації за ознакою статі, а також обмеження прав жінок, пов’язаних з їхньою репродуктивною функцією». Запропоновано викласти статті Кодексу законів про працю України, що стосуються праці жінок, зокрема щодо жінок, які працюють на посадах у правоохоронних органах України, у новій редакції.

У статті розглядаються проблемні питання взаємодії поліції та інститутів громадянського суспільства в Україні. Обґрунтовується найважливіша методологічна роль принципів у процесі взаємодії. Визначаються основні принципи ефективної організації взаємодії поліції та інститутів громадянського суспільства. Робиться низка конструктивних висновків щодо подальшого поступального розвитку взаємодії поліції та суспільства. Методологічна основа дослідження полягає у застосуванні як загаль-нонаукових прийомів і методів, так і спеціальних наукових методів, вироблених у правознавстві. Під час проведення дослідження особливу роль відіграли такі методи наукового пізнання: діалектичний, історичний, порівняльно-правовий, логічний, метод системно-структурного аналізу. Дослідження будувалося на основі узагальнення і системного аналізу наукових робіт, а також нормативно-правової бази. Вивчення чинної нормативно-правової бази в даній сфері, а також теоретико-ме-тодологічних проблем взаємодії поліції та інститутів громадянського суспільства в Україні дає змогу зробити висновок про те, що однією з її особливостей є причинно-наслідкова зумовленість. Кожна із взаємодіючих сторін виступає як причина іншої і, як наслідок, одночасного зворотного впливу протилежної сторони. Відзначається, що будь-яка взаємодія поліції та інститутів громадянського суспільства носить змінний характер та її якість залежить від рівня розвитку суспільства і держави. Проблеми взаємодії поліції та суспільства у сфері реалізації правоохоронної функції визначають необхідність вивчення особливостей взаємодії поліції та інститутів громадянського суспільства з метою підвищення ефективності функціонування органів поліції і свідчать про необхідність науково-практичних рекомендацій. У роботі наголошується на необхідності впровадження в діяльність поліції використання соціальних медійних засобів інформації для зміцнення і розвитку взаємодії змісцевим населенням та залученням громадськості до співпраці в процесі реалізації правоохоронної функції.

У статті досліджуються проблемні питання законодавчого регулювання завдань Національної поліції. Розкривається зміст введених в правових обіг термінів «публічний порядок та безпека», «поліцейські послуги». Підтримано позицію, згідно з якою законодавство про діяльність Національної поліції повинно бути доступним для громадськості, досить зрозумілими і точним та у разі необхідності супроводжуватися чітким підзаконним регулюванням. Ефективність реалізації цих функцій поліції тісно повязана із тими завданнями, які виконує Національна поліція. Завдання належать до чинників, що зумовлюють нормативно-правовий статус поліції і визначають специфіку її організаційної побудови, визначають цілі, досягнення яких вона має прагнути у своїй діяльності. Завдання поліції є обов’язковими елементами правового статусу поліцейських. Вони відображають призначення поліції та основні напрями її діяльності у певній сфері суспільно-державних відносин. Чітко визначені завдання є однією з гарантій ефективної роботи поліції щодо протидії злочинності, забезпечення публічної безпеки і порядку, охорони прав і свобод людини, а також інтересів суспільства і держави. У законодавстві відсутній перелік послуг, що надає поліція у таких сферах: 1) забезпечення публічної безпеки і порядку; 2) охорони прав і свобод людини, а також інтересів суспільства і держави; 3) протидії злочинності. Не визначеними у законодавстві є послуги з допомоги особам, які з особистих, економічних, соціальних причин або внаслідок надзвичайних ситуацій потребують допомоги. Крім того, у законодавстві України досі немає тлумачення змісту понять «публічний порядок» та «публічна безпека», а також тлумачення діяльності з їх підтримання та забезпечення. Одним із можливих шляхів вирішення зазначеної вище проблеми є внесення змін до Закону України «Про Національну поліцію» стосовно вживання таких термінів, як «публічний порядок та безпека» і «поліцейські послуги».

У статті проаналізовано основні завдання та структуру Єдиної інформаційної системи МВС України. Визначено дефініції «інформаційна система», «підсистема», «інформаційно-пошукова система», «інформаційна автоматизована система». З’ясовано, що інформаційна автоматизована система – це організаційно-технічна система, в якій реалізується технологія обробки інформації з використанням технічних і програмних засобів. Розглянуто основні нормативно-правові акти, які регламентують діяльність інформаційних систем. Здійснено аналіз особливостей використання у діяльності поліції Інформаційно-телекомунікаційної системи «Інформаційний портал Національної поліції України», окреслено її основні завдання. Визначено, що основними складовими системи ІПНП є центральний програмно-технічний комплекс, автоматизовані робочі місця користувачів, телекомунікаційна мережа доступу, комплексна система захисту інформації. Проаналізовано підсистеми інформаційно-телекомунікаційної системи «Інформаційний портал Національної поліції України» та Інтегрованої інформаційно-пошукової системи органів внутрішніх справ («Армор»). Констатовано, що усі підсистеми інтегровано в єдиний інформаційний банк даних, в якому, завдяки взаємозв’язку підсистем між собою, можна отримати розгорнуту інформацію на осіб чи події. Виокремлено основні переваги та проблемні питання у роботі системи ІПНП. Надано дієві пропозиції щодо її удосконалення у частині, що стосується: покращення ефективності оперативного реагування на правопорушення; окремих напрямів правового забезпечення використання у діяльності Національної поліції інформаційних систем (систематизації відомчих законодавчих актів – об’єднання їх у єдиний нормативно-правовий документ, який забезпечить комплексне вирішення завдань, пов’язаних з інформаційно-правовим забезпеченням діяльності поліції, сприятиме розробленню єдиного алгоритму дій щодо порядку збору, накопичення, обробки та захисту інформації, а також підвищенню рівня відповідальності за порушення вимог чинного законодавства у даному напрямі).

У статті здійснено аналіз нормативно-правового регулювання організації діяльності підрозділів та територіальних органів Національної поліції України в протидії незаконному обігу наркотиків. За результатами дослідження встановлено, що на сьогодні поліція керується інструкцією з протидії незаконному обігу наркотиків, яка була ще прийнята у 2004 році. При тому в основу цієї інструкції було закладені положення, які були затверджені наказами МВС України ще у 90-і роки минулого століття. Автори виходять із пропозицією прийняти новий нормативно-правовий акт, який би регламентував діяльність підрозділів та територіальних органів Національної поліції України в протидії незаконному обігу наркотиків. Причому, акцентована увага на тому, що зміст такого акту має обов’язково враховувати положення Стратегії державної політики щодо наркотиків на період до 2020 року, схваленої розпорядженням Кабінету Міністрів України від 28 серпня 2013 р. № 735-р. Авторами пропонується орієнтовний зміст нової інструкції, який повинен містити наступні розділи: 1) порядок створення та діяльності дорадчо-консультаційних органів; 2) організація діяльності та повноваження підрозділів та територіальних органів Національної поліції України щодо зменшення незаконних пропозицій на наркотики; 3) організація діяльності та повноваження підрозділів і територіальних органів Національної поліції України щодо зменшення незаконного попиту на наркотики; 4) організація діяльності та повноваження підрозділів та територіальних органів Національної поліції України щодо зменшення шкоди від немедичного вживання наркотиків; 5) співпраця підрозділів та територіальних органів Національної поліції України з громадськими та неурядовими організаціями в протидії незаконному обігу наркотиків; 6) участь підрозділів та територіальних органів Національної поліції України в реалізації безперервності замісної підтримувальної терапії.

Автором досліджено авторські підходи до тлумачення завдання та функцій адміністративно-пра- вового механізму діяльності Національної поліції України. Досліджено понятійний апарат, що пропонується в подальшому застосовувати в досягненні мети статті, а саме тлумачення терміна «адміністративно-правовий механізм» у взаємозв’язку з діяльністю Національної поліції України, та встановлено, що адміністративно-пра- вовим механізмом є комплекс чинних положень законодавства, що складаються із взаємоузгоджених методів, способів, засобів, що дають можливість належним чином організувати системне та послідовне функціонування будь-якого інституту права чи його галузі у відносинах із державою. Визначено підходи до розуміння поняття «завдання» та аргументовано, що завданням адміністративно-правового регулювання у діяльності Національної поліції України є досягнення необхідного для подальшого функціонування та розвитку країни та суспільства рівня законності, правопорядку у суспільстві. Доведено, що сам термін «завдання» бере свої витоки з декількох базових елементів, котрі насичено в тому числі й дефініціями. Досить часто вченими підкреслюється позиція про ототожнення завдань і цілей адміністративно-правового регулювання, саме тому нами було комплексно дослі- джено відповідне явище. З’ясовано сутність «функцій», узагальнено підходи до формування їх структури та роз- тлумачено окремі з них у контексті наукової статті. Констатовано, що передбачення конкретних функцій у межах адміністративно-правового регулювання Національної поліції України дозволяє деталізувати та спрямувати полі- цейську діяльність на забезпечення прав і свобод людини і громадянина, а також уможливити найефективніше виконання поставлених перед Національною поліцією України завдань.

Мета статті. У статті досліджується питання сучасного стану забезпечення органами місцевого самоврядування безпеки та правопорядку в територіальних громадах. Науковому дослідженню присвячено аналіз законодавства щодо утворення органами місцевого самоврядування муніципальних правоохоронних утворень, а також юридичні підстави їх існування на сучасному етапі, правовий статус таких утворень та шляхи врегулювання цього питання в правовому полі держави. Наукова новизна. Науковою новизною є акцентування уваги на вирішенні актуальної проблеми врегулювання в законодавстві питання утворення, правового статусу, компетенції та взаємовідносин муніципальних правоохоронних утворень з органами Національної поліції та держави загалом, з метою запобігання, у першу чергу, дублюванню таких повноважень у процесі їх діяльності. Висновки. Підсумовуючи всі результати дослідження, у висновках наведено обґрунтовані пропозиції щодо найменування муніципальних правоохоронних утворень, визначення їхньої територіальної та предметної юрисдикції, встановлення рівноправних взаємовідносин по відношенню один до одного місцевих правоохоронців та співробітників Національної поліції. Запропоновано також надати муніципальним правоохоронним утворенням єдиний правовий статус виконавчих органів місцевого самоврядування, а їхніх співробітників прирівняти до посадових осіб місцевого самоврядування. Щодо форми управління муніципальними правоохоронними утвореннями, – звернуто увагу на варіанті виборного керівника такого органу, що надасть їм певну автономність по відношенню до голів громад, але під подвійним контролем та підзвітністю як місцевій раді, так і органам державної виконавчої влади, таким, як Міністерство внутрішніх справ України, Державне бюро розслідувань, місцеві державні адміністрації, а в перспективі, – префектам.

У статті обґрунтовано необхідність подальшого осмислення в теорії і удосконалення на практиці процесу взаємодії органів і сил поліції з громадою для забезпечення безпеки та громадського порядку. Проаналізовано стан розробки зазначеної проблеми представниками юридичної науки та виділено невирішені задачі. Проаналізовано наукові погляди на поняття «засади», «нормативність», «нормативно-правовий акт». Доведено, що поняття «засади» слід розуміти як вихідне, головне положення, принцип. «Нормативність» слід розуміти як загальну основу і об'єктивний критерій для всіх юридично значущих явищ, зокрема, регулювання певної сфери суспільних відносин. Сформовано поняття «нормативні засади взаємодії Національної поліції з громадою» у розумінні закріплених нормативним способом (нормами права, у статтях нормативно-правових актів) основних, головних положень та принципів, які визначають зміст, мету, основні напрями та форми такої взаємодії. Доведено, що у правовому полі України питання взаємодії Національної поліції України з громадою регулюються статтями різних за юридичною чинністю нормативно-правових актів. Запропоновано структурувати їх у певну систему. Наголошено на важливості врахування у межах зазначеної системи принципу примату міжнародно-правових норм над нормами національного права. Обґрунтовано, що зазначену систему становлять такі групи нормативно-правових актів, як: 1) міжнародні нормативно-правові акти; 2) Конституція України та закони України; 3) підзаконні нормативно-правові акти, зокрема відомчі. Здійснено аналіз найважливіших нормативно-правових актів міжнародного права та національного законодавства, норми яких визначають та закріплюють основні положення та принципи взаємодії Національної поліції з громадою. Доведено, що є необхідність у розробці та прийнятті профільного закону або ж окремого підзаконного нормативно-правового акта, які б комплексно регламентували зазначену сферу суспільних відносин на загальнодержавному або галузевому рівнях. Визначено, що перспективними напрямами подальших наукових досліджень є формування та обґрунтування основних концептуальних підходів до визначення основоположних термінів і процесів управління механізмом взаємодії Національної поліції України з громадою та реалізації моделі «Безпека в громаді».

Сергенюк Д. І. Роль Національної поліції України у формуванні безпечного середовища для життєдіяльності населення: дисертація на здобуття ступеня доктора філософії за спеціальністю 081 - Право / Сергенюк Дмитро Іванович. ‒ Львів: Львівський державний університет внутрішніх справ, 2020. ‒ 255 с.
У роботі здійснено системний аналіз ролі Національної поліції України у формуванні безпечного середовища для життєдіяльності населення через вирішення низки теоретико-правових та практично-прикладних задач, обумовлених недосконалістю доктринального та нормативно-правового вимірів ідентифікації предмету дисертаційного дослідження. Зазначено, що в умовах становлення України в якості правової держави, функціонування усіх елементів державного механізму у тій чи іншій мірі скеровано на забезпечення публічної безпеки у контексті реалізації профільної компетенції владних інститутів. Ключову роль у практичному забезпеченні режиму публічної безпеки, відіграє діяльність саме правоохоронних органів, у призмі яких Національній поліції відведено особливо важливу місію – здійснення превентивних та правозастосовних заходів щодо практичного дотримання режиму правомірності перебігу суспільних відносин на базовому рівні соціальної стратифікації. За результатами узагальнення національного законодавства України, наукових досліджень, які стосуються окремих питань діяльності Національної поліції України, встановлена відсутність системного підходу до вирішення низки фундаментальних питань, що істотно нівелює ефективність провадження практичної діяльності даним правоохоронним інститутом. Узагальнення спеціальних наукових досліджень продемонструвало відсутність гомогенної концепції ідентифікації небезпек життєдіяльності населення, наслідком чого, було структуровано модель типових небезпек, виникнення яких обумовлена соціальними процесами різної етіології. Визначено, що роль Національної поліції у забезпеченні публічної безпеки є фундаментальною з огляду на інтегративність компетенції даної системи органів публічної влади та асиміляцію її діяльності у середовищі потенційної генерації загроз когерентному функціонуванню публічної безпеки як соціально-правовій характеристиці сучасного суспільства. Обґрунтовано, що формуванню безпечного середовища сприятимуть наступні заходи, віднесені до компетенції органів системи МВС України: забезпечення практичного здійснення фіксації правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху в автоматичному режимі; налагодження моделі партнерства з соціальними суб’єктами, що сприятиме позаштатному залученню інститутів громадянського суспільства до реалізації правоохоронної функції; розширення сфери застосування заходів поліцейського піклування та посилення сервісної концепції діяльності Національної поліції України; практичне здійснення інформаційнопідготовчих та навчальних заходів з населенням щодо мінімізації потенційних ризиків для життя та здоров’я громадян на випадок надзвичайних ситуацій; сприяння в удосконаленню системи інформування населення про надзвичайні ситуації та відновлення інфраструктури цивільного захисту. Відзначено, що існуючі зміни в українському суспільстві як в економічній так і політичній сфері чинять вплив на алгоритм формування нових взаємин на процес формування сучасних відносин поміж державою, її інституціями та громадянським суспільством. Вказано, що повсякчасна взаємодія влади та суспільства є запорукою політичної стабільності та розвитку кожної держави, позаяк існуючі проблеми розвитку української державності неможливо вирішити без підтримки суспільства. Це стосується й такого державного інституту як Національна поліція України. З’ясовано, що забезпечення режиму законності, підтримання публічної безпеки та сприяння у формуванні безпечного середовища, з огляду на наведені змістовні ознаки та експлікацію цілей стратегічного розвитку МВС України, безперечно слід визначити в якості пріоритетних завдань, які ставляться перед правоохоронними органами. Проведено комплексне та системне дослідження міжнародного досвіду у сфері організації діяльності поліції у сфері забезпечення безпечного середовища, визначено основні прогалини сучасного адміністративноправового виміру організації діяльності Національної поліції України та окреслено методи їх усунення через врахування наявного міжнародного досвіду. Зазначено, що наявний стан правової доктрини, у контексті дослідження детермінант, котрі нівелюють ефективність професійної діяльності Національної поліції України, характеризується значною інваріативністю й містять, подеколи, суперечливі концепції. З’ясовано, що з метою формування системного та дієвого механізму імплементації прогресивного міжнародного досвіду у професійну діяльність підрозділів Національної поліції, є потреба у структуруванні наявних дефектів адміністративно-правового виміру організації діяльності та окреслити способи вирішення зазначених задач, котрі вже апробовані міжнародною спільнотою поліцейських. За результатами комплексного та системного дослідження поліцейської діяльності як засобу забезпечення публічної безпеки фактично вирішено науково-прикладну проблему адміністративно-правового забезпечення публічної безпеки та розроблено цілісний доктринальний підхід до формування концепції її забезпечення. Зазначено, що нині наукові пошуки у сфері публічної безпеки слід зосередити не стільки на ролі органів держави, скільки на питаннях не лише залучення, а й реальної участі недержавних організацій, органів місцевого самоврядування, об’єднань громадян, а також конкретних громадян, організації ефективної взаємодії між державними та недержавними інституціями. Доведено, що через відсутність сформованої державної політики у сфері забезпечення публічної безпеки працівниками Національної поліції теоретичні напрацювання українських науковців щодо цієї теми опинилися на маргінесі, оскільки майже всі дослідники розглядають громадську безпеку винятково за допомогою методології адміністративного права, не застосовуючи методів математичного моделювання, сітьового аналізу, кластерного аналізу, а також методології міждисциплінарного підходу. Сформовано комплекс теоретико-методологічних, концептуальних та організаційно-правових напрямів удосконалення адміністративно-правового забезпечення публічної безпеки в Україні. З’ясовано місце та роль Національної поліції в системі забезпечення публічної безпеки. Наведено алгоритм концепції публічної безпеки, який обумовлений послідовним корелятивним аналізом національних цінностей, національних інтересів, загроз, державної політики у сфері публічної безпеки. Під взаємодією Національної поліції та органів публічного управління пропонуємо розуміти узгоджений процес стратегічного планування, проектно-погоджувальної та управлінської діяльності, спрямованої на прийняття міжвідомчих нормативно-правових актів, переважно локального типу, змістом яких визначаються форми та методи спільної діяльності підрозділів та служб Національної поліції та відповідних структурних одиниць органів виконавчої влади та місцевого самоврядування у сфері підтримання законності і правопорядку. Під формою взаємодії органів публічної влади та поліції слід розуміти консолідований зовнішній прояв одноманітних процесів щодо спільного виконання завдань правоохоронної діяльності, які провадяться у різних сферах компетенції контрагентів взаємодії. Вважаємо, що до форм взаємодії поліції та органів публічної адміністрації в Україні слід відносити: 1) інформаційну; 2) нормативну; 3) оперативно-розшукову; 4) матеріально-технічну та ресурсну; 5) установчу та кадрову. Повноваження Національної поліції України у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху запропоновано консолідувати в межах наступних напрямків: нормопроектувальні та нормотворчі; погоджувальнореєстраційні; правозастосовні. Поняття безпеки дорожнього руху як правової категорії, визначено як систему правових норм та суспільних відносин, обумовлених їх реалізацією, які у своїй сукупності спрямовані на формування режиму правомірного, раціонально-обумовленого та безпечного використання транспортних засобів, дорожньо-транспортної інфраструктури, забезпечення яких досягається контрольно-наглядовими, реєстраційно-дозвільними та правозастосовними заходами інститутів публічної влади та органів місцевого самоврядування. Запропоновано переглянути норми законодавства України про адміністративну відповідальність у частині встановлення більш значних стягнень за правопорушення, які складають основну частину адміністративно-протиправної поведінки (правопорушення, які посягають на громадський порядок, у сфері безпеки дорожнього руху тощо). В якості індикаторів меж такої корекції доречно застосувати практику США, ФРН, Японії. Запропоновано імплементувати досвід поліції Канади в частині використання єдиної електронної системи управління в межах якої здійснювати процесуальне діловодство поліції. Обґрунтована потреба перегляду методики підготовки працівників Національної поліції, зокрема через виявлення та усунення навчальних курсів, які не є практично доречними для подальшого здійснення професійної діяльності, натомість додаткове навантаження, вивільнене за рахунок вказаних змін програм доцільно приділити саме практичним курсам, які, в умовах, наближених до реальної практики поліцейської діяльності, давали б інтерактивну можливість майбутнім працівникам поліції опанувати практичні навики та вміння. Розглянуто ключові проблеми діяльності підрозділів Національної поліції України у таких сферах як провадження у справах про адміністративні правопорушення, підтримання громадського порядку у ході масових заходів, забезпечення дотримання безпеки дорожнього руху, боротьба з тероризмом, на підставі чого сформовано ряд пропозицій, спрямованих на вирішення описаних проблем. In the dissertation the system analysis of the role of the National Police of Ukraine in the formation of a safe environment for the life of the society was carried out through solving a number of theoretical, legal and practical problems caused by the imperfection of the doctrinal and legal dimensions of the identification of the subject of current research. It was noted that in the conditions of continuous transformation of Ukraine towards complete rule of law in the state, the functioning of all elements of the state mechanism in one way or another has to be aimed at ensuring public safety in the context of profile functioning of public institutions. The key role in the practical maintenance of the regime of public safety is assigned to law enforcement agencies, in the realm of which the National Police is allotted with a particularly important mission – to implement various preventive and enforcement measures for the means of practical compliance with the rule of law regime in the context of public relations at the basic level of social stratification. According to the results of the generalization of the national law of Ukraine, scientific researches, relating to certain issues of the activities of the National Police of Ukraine, the lack of a systematic approach to solving a number of fundamental issues was underlined, that was proved to significantly reduce the effectiveness of conducting practical activities by this law enforcement institution. The generalization of special scientific studies demonstrated the lack of a homogeneous concept of identification of the dangers for the life of the society. As a consequence of stated fact, the applicant cave up with a structured model of typical threats, the emergence of which is determined by a different social processes. It is determined that the role of the National Police in providing public security is fundamental due to the integrity of the competence of this system of public mechanism and because of the assimilation of its activities in the sphere, related with the factors of potential generation of threats to the coherent functioning of public security system. It is substantiated that the following measures, assigned to the competence of the bodies of the Ministry of Internal Affairs of Ukraine, will lead to the formation of a safe environment for the society: ensuring the practical implementation of the automatic mode system of offenses in the field of ensuring road safety detection; establishing of a model of partnership of police with social institutions that will facilitate the additional forms of civil society institutes involvement in the prism of the law-enforcement function; expanding the realm of police service activities and strengthening the service concept of the National Police of Ukraine; implementation of informational and practical training events with the citizens in the purposes of neutralization of the potential risks to life and health of citizens that can be caused with emergency situations; facilitating the improvement of the system for informing the citizens about emergencies and restoring the civil protection infrastructure. Current research states that the actual changes in the Ukrainian society both in the economic and political spheres have their great influence on the algorithm of forming of the new relationships between the state, its institutions and civil society. It is noted that the constant interaction of the authorities and society is a guarantee of political stability and development of each state, thus the existing problems of the development of Ukrainian statehood can’t be solved without the support of society. This fact also applies to the activity of different state institutions such as the National Police of Ukraine. It is revealed that ensuring the rule of law, maintaining public safety and promoting the formation of a safe environment, taking into account the above mentioned meaningful features and explication of the strategic development goals of the Ministry of Internal Affairs of Ukraine, should definitely be identified as priority tasks that should concern the law-enforcement bodies. Manuscript provides a comprehensive and systematic study of international experience in the field of organization of the police activity in the realm of provision of a safe environment, identifies the main gaps in the modern administrative-legal dimension of the organization of the activities of the National Police of Ukraine and outlines methods for their elimination taking into account existing international experience. It is noted that the existing features of national legal doctrine, in the context of the study of determinants which offset the effectiveness of the professional activities of the National Police of Ukraine are characterized by significant invariance and contain, sometimes outlining contradictory concepts. It was clarified that in order to form a systematic and effective mechanism for the implementation of progressive international experience in the professional activities of the units of the National Police, there is a need to structure existing defects in the administrative-legal dimension of the organization of police activities and outline ways of solving these problems. In current research a complex of theoretical-methodological, conceptual and organizational directions of improvement of administrative-legal provision of public safety in Ukraine has been formed. The place and the role of the National Police in the system of public safety of Ukraine has been clarified. The algorithm of the concept of public safety, conditioned by a consistent correlative analysis of national values, national interests, threats, public policy in the field of public security provision has been presented. It was underlined that a thorough investigation of the essence and importance of public security as an object of administratively-legal protection requires the study and analysis of it’s essence, the legal framework in this realm, the actual guarantees of provision and administratively-legal protection measures. It is noted that public safety is being provided through the implementation of socio-political, economic, organizational and legal measures that regulate the basis for it’s realization. This is why the legal essence of the realization of public safety depends on the synergy of the security legislation that regulates public safety. It was underlined that the public security is a multifractural phenomenon and has its own legal system, which includes the legal norms of various branches of law, so the odvious need for the development and implementation of a codified normative legal act that would combine all the legal norms of all branches of law in terms of implementation of the state policy in the field of public safety has been underlined. It was stated that different: both theoretical and practical tasks were formed for the representatives of administrative sience to resolve in order to achieve the further development of the current legislation in the realm of regulation of the algorithm of ensuring public safety as well as for the development and implementation of a modern scientifically-approved concept of ensuring public safety in Ukraine, which would combine social and public aspects in the solid strategy of counteraction to the growing threats to public safety. Interaction of the National Police and public administration bodies is recommended to interpret as the coordinated process of strategic planning and management activities aimed at the adoption of interdepartmental regulations, mainly local type, the content of which defines the forms and methods of joint activity of units and services of the National Police and relevant structural units of executive bodies and local self-government in the field of law and order maintenance. The form of interaction between public authorities and the police is proposed to be understood as a consolidated external manifestation of processes regarding the joint performance of law enforcement tasks conducted in different areas of competence of the counterparties of interaction. Underlined that the forms of interaction between the police and public administration bodies in Ukraine should include: 1) information; 2) regulatory; 3) operative search; 4) logistical and resource; 5) constituent and staffing. The powers of the National Police of Ukraine in the field of traffic safety are proposed to be consolidated within the following areas: norm-design and rulemaking; reconciliation and registration; enforceable measures. The concept of road safety as a legal category, is defined as a system of legal norms and social relations caused by their implementation, which in their entirety are aimed at forming a regime of lawful, rationally-conditioned and safe use of vehicles, road transport infrastructure, the provision of which is controlled supervisory, registration, permitting and enforcement measures of public authorities and local self-government bodies. It is proposed to revise the norms of the legislation of Ukraine on administrative liability in terms of establishing more significant penalties for offenses that represent main forms of unlawful behavior under the administrative prism of law (offenses affecting public order, in the field of traffic safety, etc.). It has been proved that it is appropriate to use the practice of the USA, Germany, and Japan as indicators of the methods of such correction. It is proposed to implement the experience of the Canadian Police with regard to the use of a single electronic control system within which to process police records. It was demonstrated that there is a substantiated need to revise the training methodology of the National Police, in particular by identifying and eliminating training courses that are not practically appropriate for further professional activity, but the additional burden released by these program changes is appropriate to give practical courses that are, in terms, approximate real police practice would provide an interactive opportunity for future police officers to acquire practical skills and competences. The key problems of the activities of the units of the National Police of Ukraine in such spheres as proceedings on administrative offenses, maintenance of public order during mass events, ensuring the observance of road safety, and the fight against terrorism have been revealed and considered, on the basis of which a number of proposals have been formed to resolve those problems.

В повідомленні досліджується місце і роль Національної поліції у соціально-правовому механізмі забезпечення прав людини. Даються висновки і рекомендації.
В сообщении исследуется место и роль Национальной полиции в социально-правовом механизме обеспечения прав человека. Даются выводы и рекомендации.
In a report a place and role of the National police is probed in the sociallegal mechanism of providing of human rights. Conclusions and recommendations are given.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата юридичних наук за спеціальністю 12.00.01 – теорія та історія держави і права; історія політичних і правових учень. – Харківський національний університет імені В. Н. Каразіна, Харків, 2018. Дисертаційна робота присвячена теоретико-правовим аспектам механізму протидії виникненню правового нігілізму у правозастосовній діяльності поліції. Результатом дослідження є наукова розробка механізму протидії правовому нігілізму у сфері правозастосовної діяльності Національної поліції України. Пропонується модель вирішення проблеми запобігання і ефективної протидії правовому нігілізму у діяльності служб, підрозділів і посадових осіб Національної поліції України. Обґрунтовується доцільність застосування системи таких заходи протидії правового нігілізму як: здійснення дієвого громадського контролю за діяльністю поліції; налагодження ефективної та реальної взаємодії поліції та суспільства; проведення правової пропаганди як у системі Національної поліції; здійснення якісного відбору на посади працівників органів Національної поліції; формування належної правосвідомості та правової культури поліцейських і постійне її підтримання; забезпечення взаємообумовленості якісного вдосконалення співробітника з його кар'єрним ростом і рівнем матеріального забезпечення; запровадження інституту відповідальності за нігілістичні установки та висловлювання особового складу Національної поліції; підвищення рівня суспільної довіри до системи правоохоронних органів; розвиток національної правової ідеї; підвищення якості правової освіти та виховання дітей та молоді; упорядкування нормативно-правової бази, що регламентує діяльність Національної поліції; популяризація справедливості права; підвищення соціально-економічного рівня життя населення; боротьбі з корупцією.

Мельничук М. І. Використання спеціальних засобів у діяльності органів, які забезпечують публічний порядок і публічну безпеку в Україні і зарубіжних країнах: компаративно-правовий аналіз засад, меж і наслідків (на прикладі органів поліції) : кваліфікаційна робота магістра спеціальності 081 "Право" / наук. керівник В. К. Колпаков. Запоріжжя : ЗНУ, 2020. 96 с.
UA : Кваліфікаційна робота складається із 96 сторінок, містить 70 джерел використаної інформації. В умовах сьогодення все більшого значення набуває відповідність заходів у сфері запобігання злочинним проявам та боротьби зі злочинністю сучасним тенденціям її розвитку та масштабним поширенням. Дедалі динамічніше суспільство починає реагувати на різні проблемні питання правового характеру, що виражається у відкритому висловлюванні свого невдоволення певною проблемою та переходить у форму мітингування біля державних установ. З урахуванням цього постає необхідність окреслити правові засади застосування працівниками Національної поліції України спеціальних засобів під час забезпечення громадського порядку та громадської безпеки. Виходячи з цього, метою даної статті є визначення та аналіз нормативно-правової бази України, відповідно до якої визначається сутність та закріплюється перелік спеціальних засобів, що можуть бути застосовані працівниками Національної поліції України під час забезпечення громадського порядку та громадської безпеки, а також в поліції зарубіжних країн. Об’єктом виступають суспільні відносини, які безпосередньо пов’язані з застосуванням спеціальних засобів як поліцейських заходів примусу. Щодо предмету магістерської роботи, то ним є суспільно-правові відносини, які передбачають підстави та порядок застосування спеціальних засобів органами поліції. Методологічною основою дослідження становить сукупність загальнонаукових і спеціальних методів та прийомів наукового пізнання. Так, методи абстрагування, класифікації та узагальнення використано в межах вивчення методологічних підходів до визначення спеціальних засобів як поліцейських заходів примусу та встановлення їх видів. Аналітичний метод дав змогу розкрити організаційні заходи поліції щодо порядку та підстав застосування поліцією спеціальних засобів, визначити сутність взаємодії поліції з державними органами, установами та громадськістю щодо забезпечення застосування поліцейських заходів примусу. Зарубіжний досвід застосування спеціальних засобів правоохоронними органами узагальнено за допомогою використання порівняльно-правового та формально-логічного методів. На основі аналізу запропоновано внести зміни і доповнення до законодавства та нормативні акти, які регулюють діяльність Національної поліції України у зазначеній області.
EN : Qualifying work consists of 96 pages, contains 70 sources of information used. In modern conditions the increasing value purchases compliance of actions in the sphere of prevention to criminal manifestations and fight against crime to current trends of its development and large-scale distribution. More and more dynamically society begins to react to various problematic issues of legal nature, is expressed in open expression of the discontent with a certain problem and passes into a form of meetings at public institutions. Taking into account it there is a need to concentrate attention on special means which can be applied by employees of National police of Ukraine when ensuring public order and public safety. In this work the legal basis of application by employees of National police of Ukraine and police of foreign countries of special means when ensuring public order and public safety are determined, namely regulatory legal acts of Ukraine which determine essence of special means, their list and general rules of application are analyzed. The object of study of this work are public relations that are directly related to the use of special means as police coercion. The subject of the study considered social and legal relations, which provide reasons and procedure of the use of special means by the police. Methodological basis of the study is a set of general scientific and special methods and techniques of scientific knowledge. The methods of abstraction, classification and generalization have been used in the study of methodological approaches to the identification of special means as police coercion measures and the establishment of their types. The analytical method made it possible to disclose the organizational arrangements of the police regarding the procedure and reasons of the use of special means by the police, to determine the essence of police interaction with state authorities, institutions and the public to ensure the application of police enforcement measures. Foreign experience of using special means by law enforcement agencies is generalized with the use of comparative legal and formal-logical methods. At the base of the analysis the proposals as for the addings and changers to the existing legislation and normative acts which regulate the activity of The National police of Ukraine in the named sphere were done.