Увійти

Готові списки джерел за темами / Правобережна Україна / Статті в журналах

Статті в журналах з теми "Правобережна Україна"

Щоб переглянути інші типи публікацій з цієї теми, перейдіть за посиланням: Правобережна Україна.

Автор: Grafiati

Опубліковано: 30 травня 2022

Оновлено: 31 травня 2022

Оформте джерело за APA, MLA, Chicago, Harvard та іншими стилями

Оберіть тип джерела:

Ознайомтеся з топ-50 статей у журналах для дослідження на тему "Правобережна Україна".

Біля кожної праці в переліку літератури доступна кнопка «Додати до бібліографії». Скористайтеся нею – і ми автоматично оформимо бібліографічне посилання на обрану працю в потрібному вам стилі цитування: APA, MLA, «Гарвард», «Чикаго», «Ванкувер» тощо.

Також ви можете завантажити повний текст наукової публікації у форматі «.pdf» та прочитати онлайн анотацію до роботи, якщо відповідні параметри наявні в метаданих.

Переглядайте статті в журналах для різних дисциплін та оформлюйте правильно вашу бібліографію.

1

Nechiporenko, Michael. "Між Варшавою та Москвою: формування зовнішньополітичного курсу гетьмана Івана Самойловича в перші роки гетьманування". Науковий вісник Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича. Історія 2, № 46 (20 грудня 2017): 6–13. http://dx.doi.org/10.31861/hj2017.46.6-13.

Повний текст джерела

Анотація:

Стаття присвячена особливостям зовнішньої політики гетьмана Лівобережної України – Івана Самойловича. Особлива увага акцентується на проблемі встановлення дипломатичних відносин між Річчю Посполитою та Московською державою в перші роки гетьманування Івана Самойлович. Також автор розглянув хід та наслідки міжнародних угод, і їхній вплив на становище Лівобережної України в період з 1672 по 1677 р. Важливою в цей час була позиція лівобережного гетьмана та його взаємовідносини з правобережним гетьманом П.Дорошенком. Складність ситуації полягала в тому, що в боротьбу за українські землі весь час намагались втрутитись Туреччина та Кримське ханство. Лівобережному гетьману довелося діяти дуже точно й обережно, щоб уникнути нових війн між постійними суперниками – Річчю Посполитою і Московським царством. Ключові слова: гетьман, Іван Самойлович, козацтво, Лівобережна Україна, Правобережна Україна, Річ Посполита, Московська держава, міжнародні договори

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

2

Таїрова-Яковлєва, Т. "Іван Мазепа і Правобережна Україна". Збірник Харківського історико-філологічного товариства. Нова серія 13 (2009): 41–50.

Знайти повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

3

Зайдлер, Н. В. "Правобережна Україна періоду Руїни в художньому осмисленні авторів козацьких літописів". Вісник Запорізького національного університету. Філологічні науки, № 2 (2008): 83–90.

Знайти повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

4

Решетченко, Д. В. "Правобережна Україна в міжнародній торгівлі зерном наприкінці XVIII - у першій половині ХІХ ст." Український історичний журнал, № 4 (2007): 69–82.

Знайти повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

5

Shchetinin, O. V. "Законодавче регулювання міжконфесійних відносин на Правобережній Україні наприкінці XVIII – на початку ХХ ст." Scientific Papers of the Legislation Institute of the Verkhovna Rada of Ukraine, № 3 (29 травня 2020): 66–77. http://dx.doi.org/10.32886/instzak.2020.03.08.

Повний текст джерела

Анотація:

Правобережна Україна у складі Російської імперії була окремим регіоном, де була представлена низка релігійних конфесій та організацій й існувала своя правова традиція. Правове становище окремих конфесій стало предметом дослідження українських та зарубіжних науковців, однак правове регулювання відносин між ними ще недостатньо вивчене. Дослідження історичного досвіду політики законодавчого регулювання міжконфесійних відносин у регіоні є важливим для забезпечення ефективного правового регулювання цих відносин сьогодні. Мета статті – охарактеризувати законодавче регулювання міжконфесійних відносин на Правобережній Україні наприкінці XVIII – на початку ХХ ст. Наукова новизна полягає в узагальненні законодавчого регулювання міжконфесійних відносин на основі останніх досліджень у цілому, а не тільки між окремими конфесіями. Висновки. Законодавче регулювання міжконфесійних відносин російською імперською владою кінця XVIII – початку ХХ ст. у цілому по відношенню до неправославних церков та релігійних організацій мало обмежувальний характер. При цьому законодавчі акти, які регулювали ці відносини, у багатьох випадках були непослідовними і взаємосуперечливими, що було наслідком загальної невпорядкованості законодавства імперії. Проте, починаючи з 1830-х рр., ситуація зазнала змін. Серйозною проблемою для влади упродовж всього досліджуваного періоду була практична реалізація ухваленого законодавства на місцях. Особливо ця проблема була характерна для такої сфери, як переходи з однієї конфесії в іншу. Процес вдосконалення законодавства у сфері міжконфесійних відносин відбувався повільно, і навіть на початку ХХ ст. законодавство працювало переважно на користь Російської православної церкви, хоча права інших релігійних організацій були розширені. Однією з найхарактерніших особливостей юридичних актів була їх станова спрямованість. Для подальших досліджень перспективними напрямками можуть бути: порівняльний аналіз законодавства щодо діяльності релігійних організацій у регіоні, більш детальне вивчення ефективності законодавчого регулювання релігійних процесів у регіоні, а також дослідження досвіду правового регулювання діяльності малих релігійних організацій регіону, зокрема татар-мусульман.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

6

Карліна, Оксана, та Ганна Хлібовська. "ЛИСТОПАДОВЕ (ПОЛЬСЬКЕ) ПОВСТАННЯ 1830–1831 РОКІВ В УКРАЇНСЬКІЙ ІСТОРІОГРАФІЇ". Litopys Volyni, № 24 (9 липня 2021): 151–58. http://dx.doi.org/10.32782/2305-9389/2021.24.24.

Повний текст джерела

Анотація:

Представлено огляд української історіографії Листопадового (польського) повстання 1830–1831 років – однієї з важливих подій, яка суттєво вплинула на розгортання соціально-політичних і культурних процесів на українських землях у ХІХ столітті. Повстання охопило Королівство Польське і західні губернії Російської імперії. Зазначено, що українські історики обмежуються вивченням його перебігу та наслідків у південно-західних губерніях, тобто у Правобережній Україні. Ґрунтовні праці з історії з Листопадового повстання з’явилися у шістдесятих і сімдесятих роках ХХ століття на підставі опрацювання матеріалів, збережених в архівах і бібліотеках України. Відповідно до вимог тогочасної офіційної ідеології в них домінувала партійно-класова оцінка подій та явищ. У цих роботах розкривався економічний розвиток правобережних українських земель, аналізувались програмні цілі повстанців, досить докладно описувався перебіг повстання. Підкреслювалося існування соціальних проблем на Правобережжі; шляхту звинувачували в «обмеженості класових інтересів», що було причиною поразки повстання. Дослідники стверджували, що коли би в ході повстання не йшлося про відбудову Речі Посполитої в кордонах 1772 року, а селя- нам було обіцяно звільнення від кріпацтва, то основна маса українського селянства підтримала би повстанців. Подібні висновки містились також в узагальнюючих роботах з історії України ХІХ століття. У 1990-х роках в українській історіографії почали змінюватись методологічні засади дослідження мину- лого. Зросла зацікавленість науковців у вивченні соціальної історії Правобережної України. Появилось кілька праць, в яких представлена еволюція шляхти як окремого стану. Зменшення ареалу шляхетської землі внаслідок конфіскацій, переведення величезної маси дрібної шляхти в нижчі соціальні верстви, зміни в культурному і релігійному житті розглядаються як наслідки Листопадового повстання. Зауважено, що в останні десятиліття актуалізувалося багатоаспектне вивчення Листопадового повстан- ня та його наслідків на життя різних соціальних станів у південно-західних губерніях. Однак у руслі сучас- них методологічних і тематичних практик потребують повнішого дослідження проблеми гендерного чинника в повстанні, ментальних стереотипів, образу «чужого» у сприйнятті українців, поляків, росіян тощо.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

7

Filinyuk, Anatoly. "Right-Bank Ukraine in the politics of Russia and Austria on the Polish-Lithuanian Commonwealth at the end of the eighteenth century." Scientific Papers of the Kamianets-Podilskyi National Ivan Ohiienko University. History 34 (December 29, 2021): 181–98. http://dx.doi.org/10.32626/2309-2254.2021-34.181-198.

Повний текст джерела

Анотація:

The purpose of the study is to fi nd out the place of Right-Bank Ukraine in the policy of Russia and Austria on the Polish-Lithuanian Commonwealth in the late eighteenth century. Th e methodological basis of the study is the approach of “cross” / “intertwined” history, which involves the study of long-term relationships, transfers, contacts and confl icts between states, societies, nations and cultures; the complex application of the principles of historicism, objectivity, systematics, as well the as comparative-historical, historical-chronological, analytical-synthetic and other methods helped to ensure the understanding and comprehensive disclosure of the little-studied topic. Th e scientifi c novelty of the work is that for the fi rst time through the prism of transnational, interconnected history the question of the place and role of the lands of Right-Bank Ukraine in the relations of tsarist Russia with the Polish-Lithuanian Commonwealth at the end of the 18th century and its foreign policy autocracy and the government of the Austrian Empire, oriented to the south-west and south of Europe, at the center of which was the Commonwealth. Th e urgency of the problem is evidenced by the fact that in both Russian and Polish historiography, the study of the Polish-Lithuanian Commonwealth remains relevant, including at the last stage of its independent existence. In this regard, the need for Russians to be more fully aware of the repressiveness of the empire, the descendants of which they position themselves in both positive and negative terms, is urgent. Conclusions. The study has shown that due to the changes in interstate relations in Europe and the transformations of the geopolitical position of the Polish-Lithuanian Commonwealth in the late eighteenth century, caused by Russia’s victories in the wars against the Ottoman Empire, the focus of the foreign policy of the Russian autocracy and the imperial government of Austria were both the territory of Poland itself and the Right-Bank lands, which were part of it. Th e change in Russia’s foreign policy vector in the southwestern direction of the Black Sea and the Sea of Azov, and significant interest in the geopolitical opportunities of Right-Bank Ukraine led to its broad involvement in domestic and foreign policy in the context of relations between the Polish-Lithuanian Commonwealth and Austria.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

8

Hrukach, Viktoria, та Tetyana Tkachenko. "ПРАВОВІ ЗАСАДИ ФУНКЦІОНУВАННЯ КИЇВСЬКОГО ГЕНЕРАЛ-ГУБЕРНАТОРСТВА НА ПОЧАТКУ ХХ ст." Scientific notes on Ukrainian history, № 46 (10 липня 2019): 85–92. http://dx.doi.org/10.31470/2415-3567-2019-46-85-92.

Повний текст джерела

Анотація:

У статті здійснена спроба проаналізувати діяльність київського, волинського, подільського генерал-губернатор, яка мала сприяти подоланню польського впливу на Правобережжі України. На основі комплексного аналізу опублікованих та архівних джерел, історіографічних здобутків розглядаються правові засади створення та подальшої еволюції інституту генерал-губернаторства у Правобережній Україні. Метою статті є аналіз джерел та висвітлення законодавчих ініціатив, з якими виступали на початку XX ст. генерал-губернатори Південно-Західного краю для зменшення в цьому регіоні польського землеволодіння, що мало на той час важливе політичне значення. Констатовано, що Генерал-губернатор як головна посадова особа у генерал-губернаторстві представляв інтереси центральної влади, здійснював контроль за діяльністю всіх адміністративних органів на підвідомчій йому території. У центрі уваги генерал-губернаторів знаходились політичні проблеми, і саме генерал-губернатори визначали обсяг поширення у краї загальноросійських буржуазних реформ. Керівництво забезпечував за допомогою канцелярії, організаційно-штатна структура якої неодноразово змінювалася. У листопаді 1914 р. Київське генерал-губернаторство було ліквідоване.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

9

КОМАРНІЦЬКИЙ, Олександр, та Людмила КОМАРНІЦЬКА. "УКРАЇНСЬКО-ЄВРЕЙСЬКІ ВІДНОСИНИ У ДОБУ ДИРЕКТОРІЇ УНР: НА МАТЕРІАЛАХ МІСТЕЧОК ПРАВОБЕРЕЖНОЇ УКРАЇНИ". Східноєвропейський історичний вісник, № 18 (30 березня 2021): 107–17. http://dx.doi.org/10.24919/2519-058x.18.226511.

Повний текст джерела

Анотація:

Анотація. Мета дослідження – спираючись на доробок попередників, наявну джерельну базу показати позитивні і негативні сторони взаємин української та єврейської громад містечок Правобережної України у добу Директорії УНР. Методологія дослідження спирається на принципи конкретно-історичного підходу або історизму, об`єктивності, всебічності і цілісності, системності, а також на використання методів – аналізу та синтезу, історико-генетичного, історико-порівняльного, історико-типологічного, проблемно-хронологічного. Наукова новизна полягає у тому, що вперше в історіографії показано, з одного боку, яскраві приклади співпраці українців та євреїв у правобережних містечках українців, з іншого боку, протиєврейські ексцеси, пов’язані з погромами єврейських громад у 1919 – 1920 рр., висвітлено причини погромницьких дій української армії, повстанців і селян. Висновки. Доба Директорії УНР позначена як позитивними, так і негативними подіями у житті української та єврейської громад правобережних містечок. З одного боку, євреї вітали відновлення УНР, а українці допомагали їм у підготовці національних свят. Спільно ці етнічні групи вирішували питання діяльності своїх просвітянських товариств. Частина євреїв допомагала українському народу у боротьбі за державну незалежність, матеріально підтримувала Армію УНР, воювали у складі українського війська. З іншого боку, досліджуваний нами період позначений і протиєврейськими ексцесами, які, значною мірою, були спровоковані прихильністю євреїв до більшовиків, ігноруванням ними мобілізаційних заходів української влади. Наслідком такої непослідовності єврейської меншини стали погроми із людськими жертвами, які здійснили окремі частини Армії УНР, а також повстанські отамани. Таких погромів відбулося не менше 131. Погромницькими діями “відзначилися” і містечкові селяни-українці, для яких євреї, з якими вони співіснували в межах одного населеного пункту, були, насамперед, експлуататорами, спекулянтами, а вже потім більшовиками. Такі випадки зафіксовано у 26 містечках. Низка джерел свідчить, що українська влада намагалася надавати посильну матеріальну та юридичну допомогу містечковим євреям, які потерпіли від погромів. Ключові слова: містечко, євреї, громада, армія, погроми.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

10

Бенера, В. Є. "ЗАКОНОДАВЧЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ СТУДЕНТІВ У НАЧАЛЬНОМУ ПРОЦЕСІ ВИЩИХ ЗАКЛАДІВ ОСВІТИ II ПОЛОВИНИ XIX ПОЧАТКУ XX СТ." Educational Dimension 30 (19 травня 2022): 28–36. http://dx.doi.org/10.31812/educdim.4799.

Повний текст джерела

Анотація:

Здійснено історико-педагогічний аналіз нормативно-законодавчої бази та довідково-статистичних видань проблеми самостійної роботи студентів у навчальному процесі ВНЗ України (друга половина ХІХ – початок ХХ ст.). На конкретних прикладах розкрито процес зародження нормативно-правових механізмів освітньої діяльності у питаннях вищої освіти. Зазначено, що реформаторські процеси і перетворення в освітній сфері носять особливий регіональний характер на Лівобережній та Правобережній Україні. Зроблено висновок, що нормативно-законодавчі, статистично-довідкові видання відображають своєрідність теорії та практики самостійної роботи студентів у навчальному процесі ВНЗ досліджуваного періоду.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

11

Губський, Сергій. "ВІЙСЬКОВА ТА НАУКОВО-ПЕДАГОГІЧНА ДІЯЛЬНІСТЬ ГЕНЕРАЛ-ПОЛКОВНИКА АРМІЇ УНР М. ЮНАКОВА (1871–1931) В СПОГАДАХ СУЧАСНИКІВ ТА УКРАЇНСЬКІЙ ІСТОРІОГРАФІЇ (ДО 150 РІЧЧЯ З ДНЯ НАРОДЖЕННЯ)". ГРААЛЬ НАУКИ, № 11 (20 січня 2022): 550–64. http://dx.doi.org/10.36074/grail-of-science.24.12.2021.107.

Повний текст джерела

Анотація:

В статті висвітлюються сторінки військової, військово-історичної і військово-педагогічної діяльності генерал-полковника Армії Української Народної Республіки (УНР) Миколи Леонтійовича Юнакова (1871–1931) у спогадах сучасників та наукових працях українських дослідників.Значна увага акцентується на великому внеску М. Юнакова в організації військово-педагогічної роботи, зокрема створенні військових навчальних закладів, його ролі як визначного стратега і тактика під час розроблення і блискучого проведення у серпні 1919 р. військової операції з визволення від більшовицьких військ Правобережної України і звільнення Києва. Зазначається, що й сьогодні багатогранна й подвижницька праця М. Юнакова для утвердження української державності і як військового спеціаліста, і як науковця-історика досліджені й використовуються недостатньо. Акцентовано увагу на продовженні наукових напрацювань, присвячених цьому українському діячу та перевиданні у незалежній Україні його військово-наукової спадщини.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

12

Фицик, І. Д. ""Патріотична свідомість" шляхти Правобережної України". Гілея, Вип. 78 (№ 11) (2013): 25–28.

Знайти повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

13

Палій, А. "Михайло Ханенко - Гетьман Правобережної України". Нові дослідження пам"яток козацької доби в Україні, Вип. 14 (2005): 158–62.

Знайти повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

14

Гаврилюк, Світлана. "РЕЦЕНЗІЯ НА МОНОГРАФІЮ СЕРГІЯ ДОБРЖАНСЬКОГО «МІСЬКЕ УПРАВЛІННЯ ПРАВОБЕРЕЖНОЇ УКРАЇНИ, ГАЛИЧИНИ І БУКОВИНИ: ПОРІВНЯЛЬНИЙ АНАЛІЗ ФУНКЦІОНУВАННЯ ОРГАНІВ ВЛАДИ (ДРУГА ПОЛОВИНА ХІХ – ПОЧАТОК ХХ СТОЛІТТЯ)»". Litopys Volyni, № 24 (9 липня 2021): 234–36. http://dx.doi.org/10.32782/2305-9389/2021.24.38.

Повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

15

Kryvosheia, Ihor. "Культурна «модернізація» урбанізованих спільнот". Eminak, № 4(28) (31 грудня 2019): 223–25. http://dx.doi.org/10.33782/eminak2019.4(28).361.

Повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

16

Olenkovskyi, Mykola. "Епіграветт Східного Прикарпаття та епіграветт і східний епіграветт в історичному розвитку". Eminak, № 1(29) (7 квітня 2020): 33–44. http://dx.doi.org/10.33782/eminak2020.1(29).377.

Повний текст джерела

Анотація:

У статті наводяться узагальнені висновки щодо розвитку культурно-історичних процесів в епіграветті Східної Європи. Аргументується соціально-історична база походження класичного епіграветту Східної Європи у Східному Прикарпатті (на території України та Молдови) та його поширення у межах Правобережної України. Наводяться дані щодо походження й історичного розвитку східного епіграветту. Надається аналіз східного епіграветту Лівобережної України за окремими археологічними культурами. Висловлюється погляд щодо впливу як класичного, так і східного епіграветту на формування фінального палеоліту та початку мезоліту Східної Європи.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

17

Корінець, С. "Похід Пилипа Орлика 1711 року на Правобережну Україну". Наукові праці студентів та магістрантів історичного факультету Кам"янець-Подільського національного університету імені Івана Огієнка, Вип. 11 (2015): 58–63.

Знайти повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

18

Бунятян, Катерина Петрівна. "Хронологія та періодизація середньодніпровської культури Правобережної України". Археологія, № 2 (2008): 3–12.

Знайти повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

19

Філінюк, А. Г. "Поділи Речі Посполитої в долі Правобережної України". Проблеми історії країн Центральної та Східної Європи, Вип. 4 (2014): 102–18.

Знайти повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

20

Храмов, Ю. В., Ирина Свистунова та В. И. Троян. "ЭФФЕКТИВНОСТЬ ИСПОЛЬЗОВАНИЯ ОЗИМЫХ ПРОМЕЖУТОЧНЫХ КУЛЬТУР НА ЗЕЛЕНЫЙ КОРМ". SWorldJournal, № 04-03 (30 червня 2018): 59–62. http://dx.doi.org/10.30888/2663-5712.2020-04-03-060.

Повний текст джерела

Анотація:

В данной статье приведен детальный анализ рентабельности выращивания озимых промежуточных культур на зеленый корм в Правобережной Лесостепи Украины. Установлено, что использование на зеленый корм пшеницы озимой экономически неэффективно. Наиболее целесооб

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

21

Храмов, Ю. В., Ирина Свистунова та В. И. Троян. "ЭФФЕКТИВНОСТЬ ИСПОЛЬЗОВАНИЯ ОЗИМЫХ ПРОМЕЖУТОЧНЫХ КУЛЬТУР НА ЗЕЛЕНЫЙ КОРМ". SWorldJournal, № 04-03 (30 червня 2018): 59–62. http://dx.doi.org/10.30888/2410-6615.2020-04-03-060.

Повний текст джерела

Анотація:

В данной статье приведен детальный анализ рентабельности выращивания озимых промежуточных культур на зеленый корм в Правобережной Лесостепи Украины. Установлено, что использование на зеленый корм пшеницы озимой экономически неэффективно. Наиболее целесооб

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

22

Lemberg, Yevhen, та Anatoly Shostopal. "МОНЕТНО-РЕЧОВИЙ СКАРБ ПЕРШОЇ ПОЛОВИНИ ІХ СТОЛІТТЯ З ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ". Ukrainian Numismatic Annual, № 4 (20 грудня 2020): 58–69. http://dx.doi.org/10.31470/2616-6275-2020-4-58-69.

Повний текст джерела

Анотація:

У статті зроблено опис нумізматичної частини монетно-речового скарбу, знайденого біля хутора Кобеляки Звенигородського району Черкаської області, а саме куфічних дирхемів, карбованих у період династії Аббасидів, кількістю 64 шт. Розглянуто можливі причини та шляхи потрапляння даного скарбу на територію Черкащини.Визначені дирхеми походять із семи регіонів ісламського світу:1) Магріб – 32 шт.; 2) Ірак – 14 шт.; 3) Джібал – 8 шт.; 4) Кавказ – 5 шт.; 5) Хорасан – 2 шт.; 6) Мавераннахр – 2 шт.; 7) Кірман – 1 шт. Найпізніші дати на монетах дають можливість віднести знайдений скарб, з урахуванням ще певного часу для його надходження на землі Середнього Подніпров’я, до першої половини-середини ІХ століття, що відповідає періоду існування Луки-Райковецької культури на Правобережжі Дніпра. Науковці вважають, що саме уличі, одне з «літописних племен», які згадуються у «Повісті времяних літ», залишили нам археологічні пам’ятки типу луки-райковецьких.Даний скарб унікальний для Черкаської області як за набором, так і за кількістю знайдених куфічних монет. На території області від періоду посилення слов’янських племен та формування Київської Русі більше знаходять візантійських монет, тоді як куфічні монети трапляються значно рідше. Знахідка даного монетно-речового скарбу може вказувати на шляхи поширення та використання куфічних монет. Дати карбування дирхемів, які були у скарбі, свідчать про їх надходження на Середнє Подніпров’я у першій половині-середині ІХ ст., ще до утворення давньоруської держави, центром якої стало місто Київ. Якщо на Лівобережжі торговельні шляхи, починаючи від VIII-IХ ст., на сьогодні визначені краще, то даний скарб разом з іншими знахідками куфічних монет на Черкащині та на теренах більш західних областей України може допомогти у визначенні таких торговельних шляхів і на Правобережжі та в Західній Україні.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

23

Baybuz, A. L., O. V. Kukushkin та O. I. Zinenko. "Таксономический статус степной гадюки Правобережной Украины". Biosystems Diversity 19, № 2 (25 липня 2011): 3–12. http://dx.doi.org/10.15421/011119.

Повний текст джерела

Анотація:

Приводятся материалы по морфологической изменчивости степной гадюки из Кировоградской области. С использованием многомерного анализа проведена предварительная оценка степени сходства изученной локальной группировки с популяциями Левобережной Украины и Крыма. Данные морфологии, наряду с полученными ранее результатами анализа митохондриальной ДНК, показывают, что данная популяция относится к широко распространенному в Евразии виду Vipera renardi (Christoph, 1861) и проявляет наибольшее морфологическое сходство с популяциями равнинного Крыма, Присивашья и Лесостепи Левобережной Украины. Это может указывать на сложную историю колонизации Правобережья степной гадюкой и влияние условий среды на морфологию.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

24

Stoberskaya, N. "Польське землеволодіння правобережної України у працях дореволюційних дослідників." Історичні і політологічні дослідження, № 2 (2018): 51–60. http://dx.doi.org/10.31558/2079-1828.2018.2.5.

Повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

25

Єршов, В. "Стильові особливості правобережної польськомовної мемуаристики України доби романтизму". Україна та Польща: минуле, сьогодення, перспективи 1 (2012): 16–20.

Знайти повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

26

Лось, В. Е. "Ліквідація унії на Правобережній Україні у 1839 році". Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Історія, вип. 68/70 (2003): 105–9.

Знайти повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

27

Лось, В. Е. "Ліквідація унії на Правобережній Україні у 1839 році". Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Історія, вип. 68/70 (2003): 105–9.

Знайти повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

28

Bala, O. P., та E. Yu Khan. "СТАТИСТИЧНІ ПЕРЕДУМОВИ МОДЕЛЮВАННЯ РОСТУ МОДАЛЬНИХ ДЕРЕВОСТАНІВ ДУБА ЗВИЧАЙНОГО ВЕГЕТАТИВНОГО ПОХОДЖЕННЯ ЛІСОСТЕПУ УКРАЇНИ". Scientific Bulletin of UNFU 25, № 9 (25 листопада 2015): 19–23. http://dx.doi.org/10.15421/40250903.

Повний текст джерела

Анотація:

Проаналізовано основні таксаційні показники повидільної бази даних дубових деревостанів Лісостепу України ВО "Укрдержліспроект" станом на 01.01.2011 р. За допомогою кластерного аналізу здійснено класифікацію та групування даних та з використанням t-критерію Ст'юдента встановлено, що вагомий вплив на ріст дуба звичайного мають його походження та умови місцезростання. Статистично підтверджено значущість різниці між таксаційними показниками деревостанів дуба звичайного насіннєвого та вегетативного походження для ліво- та правобережної частин лісостепової зони.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

29

Гончарова, Ольга, та Ігор Кривошея. "Діяльність таємних польських шкіл у Київській губернії (остання третина ХІХ – початок ХХ століття)". Старожитності Лукомор'я, № 5 (3 листопада 2021): 32–42. http://dx.doi.org/10.33782/2708-4116.2021.5.109.

Повний текст джерела

Анотація:

У статті аналізується стан освіти польської шляхти Київської губернії в умовах русифікації та поступової інтеграції Правобережної України до імперських структур в останній третині ХІХ – на початку ХХ ст. Польська освіта у цей період виступала не лише основним фактором опору проти царського уряду, а й сприяла націоналізації свідомості поляків. В умовах відсутності можливостей легально розвивати польські освітні осередки, почали з’являтися таємні школи з метою збереження власної національно-культурної ідентичності.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

30

Шандра, В. "Формування бюрократії в Правобережній Україні (ХІХ - початок ХХ ст.)". Український історичний журнал, № 2 (2007): 143–58.

Знайти повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

31

Щербак, Н. "Процес русифікації Правобережної України у другій чверті XIX століття". Наукові записки з української історії, Вип. 19 (2007): 124–28.

Знайти повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

32

Коцюк, В. Д. "Політична діяльність "Просвіт" Правобережної України у 1917-1918 рр." Наукові праці історичного факультету Запорізького національного університету, Вип. 48 (2017): 115–20.

Знайти повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

33

Нестеров, О. В. "Ідеологія селянського повстанського руху на Правобережній Україні (1919 р.)". Вісник Київського університету імені Тараса Шевченка. Історія, вип. 39 (1998): 48–50.

Знайти повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

34

Tkach, V. P., O. V. Kobets та M. H. Rumiantsev. "Стан та продуктивність дубових насаджень степової частини України". Forestry and Forest Melioration, № 134 (26 листопада 2019): 13–23. http://dx.doi.org/10.33220/1026-3365.134.2019.13.

Повний текст джерела

Анотація:

За результатами аналізу повидільної бази даних ВО «Укрдержліспроект» наведено розподіл площ дубових насаджень степової частини України за походженням, типами лісорослинних умов, категоріями лісів у розрізі адміністративних областей та лісогосподарських округів. Дубові насадження зосереджені в північній частині Степу, у межах Лівобережно-Дніпровського, Донецько-Донського та Правобережно-Дніпровського округів. Переважають порослеві дубняки (51 % площі) та штучні (45 %) насадження. Визначено та проаналізовано середньозважені лісівничо-таксаційні показники дубових насаджень Степу різних категорій лісів, походження і типів лісорослинних умов. Дубові насадження ростуть переважно в сухих (48 %) та свіжих (38 %) грудах. Деревостани свіжого груду є продуктивнішими, якщо порівнювати з деревостанами сухого груду. Встановлено, що дубові ліси лівобережної частини північного Степу характеризуються вищою продуктивністю незалежно від походження. Вікова структура дубових насаджень є розбалансованою, переважають середньовікові деревостани (56 % площі). Серед штучних насаджень частка площі середньовікових деревостанів є ще більшою й становить 81 %. З огляду на це дубові насадження регіону потребують проведення лісогосподарських заходів, спрямованих на оптимізацію їхньої вікової структури та продуктивності.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

35

Крижанівський, О. П. "Традиційні джерела церковних доходів на Правобережній Україні у XVIII ст." Вісник Київського університету. Історичні науки, вип. 32 (1990): 53–58.

Знайти повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

36

Богуцька, А. Л. "Соціальні трансформації у Правобережній Україні на межі XVIII-XIX ст." Гуржіївські історичні читання, Вип. 7 (2014): 215–17.

Знайти повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

37

Крижанівський, О. П. "Торгово-лихварська діяльність церкви в Правобережній Україні у XVIII столітті". Вісник Київського університету. Історія, вип. 22 (1994): 12–21.

Знайти повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

38

Мельник, Л. Г. "Острозька угода 1670 р. та перспектива Гетьманщини в Правобережній Україні". Вісник Київського університету. Історія, вип. 22 (1994): 3–11.

Знайти повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

39

Каревін, О. С. "Землеволодіння та землекористування на Правобережній Україні напередодні столипінської аграрної реформи". Вісник Київського університету імені Тараса Шевченка. Історія, вип. 33 (1995): 60–65.

Знайти повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

40

Щербак, Н. "Освітня політика російського самодержавства на Правобережжі України у XIX ст." Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Українознавство, вип. 9 (2005): 9–12.

Знайти повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

41

Щербак, Н. "Асиміляційна політика царизму на Правобережній Україні (друга половина ХІХ століття)". Етнічна історія народів Європи, Вип. 10 (2001): 55–58.

Знайти повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

42

Kasyan, A. "Volost assemblies in Right-bank Ukraine during the post-reform period." Ukrainian Peasant, no. 19 (2018): 36–40. http://dx.doi.org/10.31651/2413-8142-2018-19-36-40.

Повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

43

O.D., Lavryk, and Tsymbaliuk V.V. "ANTHROPOGENIC BASIN PARADYNAMIC LANDSCAPE COMPLEXES OF THE RIGHT BANK OF UKRAINE." Scientific Bulletin of Kherson State University. Series Geographical Sciences, no. 14 (July 22, 2021): 63–71. http://dx.doi.org/10.32999/ksu2413-7391/2021-14-7.

Повний текст джерела

Анотація:

The formation of large-scale landscape-technical systems (LTchS), which territorially extended beyond river valleys, complicated the processes of exchange of matter, energy and information between valley-river and watershed types of areas, which led to the emergence of paradynamic landscape complexes of higher taxonomic rank. It is noted that on the territory of the Right Bank of Ukraine a significant number of anthropogenic paradynamic landscape complexes (APDLС) have been formed in the neighboring watersheds, which closely interact with each other. It was found that the formation and functioning of natural paradynamic landscape complexes of different taxonomic rank is due to many paradynamic and paragenetic connections. Longitudinal and anthropogenic paragenetic landscape complexes (APGLС) are characterized by longitudinal and transverse paragenetic connections, which are analyzed on the example of APGLС type "dam - pond - bridge - mill - island". There are three orders of basin APDLС: 1) basin APDLС of the 3rd order originate in the bottom of the river valley and gradually spread to watersheds; 2) basins of APDLС of the 2nd order unite among themselves APDLС which are located along the main stream; 3) basin APDLС of the 1st order arise due to a combination of landscape-technical systems in the valley of the main river with LTchS in the valleys of tributaries. The specifics of the functioning of the complex inter-basin APDLС "LTchS of the Right Bank of Ukraine", which is formed by the landscape and technical systems of the Dnieper, Dniester, Southern Bug, Danube, Vistula and Black Sea rivers, are considered. In each basin there are several centers (regional centers or centers of united territorial communities), which are subordinated to the central place (capital). The relationship between them is provided through a set of mechanical (movement of goods and passengers) and water (transportation of water through canals and water mains) paradynamic connections. Emphasis is placed on modern environmental problems in the catchment areas of the Right Bank of Ukraine. It is concluded that the study of paradynamic and paragenetic relationships within watersheds is aimed at the rational use of natural resources of river valleys. Control over the condition of APDLС should be entrusted to local basin administrations, where the leading role can be assigned to landscape engineers.Key words: anthropogenic landscape, landscape-technical system, paradynamic landscape complex, river valley, drainage basin. Формування значних за площею ландшафтно-технічних систем (ЛТчС), які територіально виходили за межі річкових долин, ускладнило процеси обміну речовиною, енергією та інформацією між долинно-річковими та вододільними типами місцевостей, що стало причиною виникнення парадинамічних ландшафтних комплексів вищого таксономічного рангу. Зазначено, що на території Правобережної України сформувалося значна кількість антропогенних парадинамічних ландшафтних комплексів (АПДЛК) у сусідніх водозбірних басейнах, які тісно взаємодіють між собою. Виявлено, що утворення та функціонування природних парадинамічних ландшафтних комплексів різного таксономічного рангу відбувається за рахунок множини парадинамічних і парагенетичних зв’язків. Для долинно-річкових антропогенних парагенетичних ландшафтних комплексів (АПГЛК) є характерними повздовжні та поперечні парагенетичні зв’язки, які проаналізовано на прикладі АПГЛК типу «гребля – ставок – міст – млин – острів». Виокремлено три порядки басейнових АПДЛК: 1) басейнові АПДЛК 3-го порядку зароджуються у днищі річ-кової долини і поступово поширюються на вододіли; 2) басейнові АПДЛК 2-го порядку об’єд-нують між собою АПДЛК, які розташовуються уздовж головного річища; 3) басейнові АПДЛК 1-го порядку виникають за рахунок поєднання ландшафтно-технічних систем у долині головного річища з ЛТчС в долинах приток. Розглянуто специфіку функціонування складного міжбасей-нового АПДЛК «ЛТчС Правобережної України», який сформований ландшафтно-технічними системами басейнів Дніпра, Дністра, Південного Бугу, Дунаю, Вісли та річок Причорномор’я. У кожному басейні виокремлюється кілька осередків (обласні центри або центри об’єднаних територіальних громад), які підпорядковуються центральному місцю (столиці). Взаємозв’язок між ними забезпечується через множину механічних (переміщенням вантажів і пасажирів) і водних (транспортування води каналами і водогонами) парадинамічних зв’язків. Акцентовано увагу на сучасних екологічних проблемах у водозбірних басейнах Правобережної України. Зроблено висновок про те, що дослідження парадинамічних і парагенетичних зв’язків у межах водозбірних басейнів спрямоване на раціональне використання природних ресурсів річкових долин. Контроль за станом АПДЛК має бути покладений на локальні басейнові управління, де провідна роль може відводиться інженерам-ландшафтознавцям.Ключові слова: антропогенний ландшафт, ландшафтно-технічна система, парадинамічний ландшафтний комплекс, річкова долина, водозбірний басейн.

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

44

Лось, В. Е. "Уніатська церква Правобережної України кінця 18 - початку 19 століття: історіографія проблеми". Рукописна та книжкова спадщина України, Вип. 11 (2007): 151–70.

Знайти повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

45

Скрипник, Анатолій Юрійович. "МІЛІТАРНЕ ПРОТИСТОЯННЯ У ЛИСТОПАДОВОМУ ПОВСТАННІ 1830-1831 рр. НА ПРАВОБЕРЕЖНІЙ УКРАЇНІ". Військово-науковий вісник, № 30 (26 листопада 2018): 47–60. http://dx.doi.org/10.33577/2313-5603.30.2018.47-60.

Повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

46

Даниляк, П. Г. "Тадеуш Чацький та його роль у розвитку освіти на Правобережній Україні". Український історичний журнал, № 2 (485) (2009): 51–66.

Знайти повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

47

Філінюк, А. "Суспільно-політичне становище селян Правобережної України на межі XVIII-XIX століть". Етнічна історія народів Європи, Вип. 10 (2001): 51–55.

Знайти повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

48

Лось, В. Е. "Уніатська церква Правобережної України кінця 18 - початку 19 століття: історіографія проблеми". Рукописна та книжкова спадщина України, Вип. 11 (2007): 151–70.

Знайти повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

49

Черепанов, А. "Соціально-правове становище купецтва Правобережної України у першій чверті XIX ст." Часопис української історії, Вип. 26 (2013): 10–13.

Знайти повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

50

Соловйова, Т. М. "Розвиток сільського господарства на Правобережній Україні в першій чверті XIX ст." Вісник Київського університету імені Тараса Шевченка. Історія, вип. 36 (1997): 61–67.

Знайти повний текст джерела

Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

Ми пропонуємо знижки на всі преміум-плани для авторів, чиї праці увійшли до тематичних добірок літератури. Зв'яжіться з нами, щоб отримати унікальний промокод!