Статті в журналах з теми "Пошкодження ДНК"
Щоб переглянути інші типи публікацій з цієї теми, перейдіть за посиланням: Пошкодження ДНК.
Оформте джерело за APA, MLA, Chicago, Harvard та іншими стилями
Ознайомтеся з топ-25 статей у журналах для дослідження на тему "Пошкодження ДНК".
Біля кожної праці в переліку літератури доступна кнопка «Додати до бібліографії». Скористайтеся нею – і ми автоматично оформимо бібліографічне посилання на обрану працю в потрібному вам стилі цитування: APA, MLA, «Гарвард», «Чикаго», «Ванкувер» тощо.
Також ви можете завантажити повний текст наукової публікації у форматі «.pdf» та прочитати онлайн анотацію до роботи, якщо відповідні параметри наявні в метаданих.
Переглядайте статті в журналах для різних дисциплін та оформлюйте правильно вашу бібліографію.
1
Skrypnyk, N. V., and O. O. Maslova. "Oxidative DNA damage." Biopolymers and Cell 23, no. 3 (May 20, 2007): 202–14. http://dx.doi.org/10.7124/bc.000766.
Повний текст джерела
2
Денефіль, О. В., Т. Я. Ярошенко, М. І. Мединський та У. В. Котюк. "МЕХАНІЗМИ РОЗВИТКУ АДРЕНАЛІНОВОГО ПОШКОДЖЕННЯ МІОКАРДА У ЩУРІВ З РІЗНОЮ РУХОВОЮ АКТИВНІСТЮ". Medical and Clinical Chemistry, № 4 (23 лютого 2022): 69–74. http://dx.doi.org/10.11603/mcch.2410-681x.2021.i4.12740.
Повний текст джерелаАнотація:
Вступ. Однією з причин розвитку серцево-судинної патології є стреси, при яких виділяється надмірна кількість катехоламінів, що спричинюють розвиток патології.
Мета дослідження – оцінити розвиток оксидативного стресу в гомогенаті серця щурів-самців з різною руховою активністю при адреналіновому пошкодженні міокарда.
Методи дослідження. Досліди виконано на безпородних щурах масою 180–220 г. Відбір тварин за руховою активністю здійснювали методом “відкрите поле”. Забій тварин проводили через 1 і 24 год після ін’єкції адреналіну, визначали вміст дієнових кон’югатів (ДК), ТБК-активних продуктів (ТБК-ап), окисномодифікованих протеїнів (ОМП), супероксиддисмутазну (СОД) і каталазну (Кат) активність. Проводили морфологічне дослідження міокарда у препаратах, забарвлених за Гейденгайном.
Результати й обговорення. У контролі у високоактивних самців, порівняно з низькоактивними, переважали продукти пероксидного окиснення ліпідів (ДК, ТБК-ап) і ОМП, також вищою була СОД і Кат активність. На початку розвитку адреналінового пошкодження міокарда в усіх тварин зріс вміст ДК, ТБК-ап, ОМП, причому він залишався більшим у високоактивних щурів. Зростала активність антиоксидантів. Причому різниці в CОД активності між двома групами тварин не спостерігали, а Кат активність була вищою у низькоактивних самців. Кількість некрозів виявилася більшою у щурів з високою руховою активністю. Через 24 год після введення адреналіну відмічено подальше зростання вмісту ДК, ТБК-ап, ОМП порівняно з контролем і попереднім терміном дослідження. Також відзначено зменшення антиоксидантної активності, що не відрізнялося від показників контрольних тварин, але тільки у самців з низькою руховою активністю. У щурів з низькою руховою активністю активність антиоксидантів перевищувала значення контролю, а також була більшою, ніж через годину після введення адреналіну, та вищою, ніж у тварин з високою руховою активністю. Зміни показників, що вказували на розвиток пошкодження, були достовірно більшими у тварин з високою руховою активністю.
Висновки. Розвиток адреналінового пошкодження серця залежить від рухової активності тварин. Більш виражену різницю відмічали протягом усього експерименту. Вища активність антиоксидантів запобігає значному пошкодженню міокарда.
3
Свередюк, Ю. А., В. Є. Пелих, С. М. Чарнош та О. В. Денефіль. "ЗМІНИ ВМІСТУ НІТРИТ-АНІОНА В МІОКАРДІ ШЛУНОЧКІВ ТА ПЕРЕДСЕРДЬ ЩУРІВ ЗА УМОВ РОЗВИТКУ ЕЛЕКТРОЛІТНО-СТЕРОЇДНОЇ КАРДІОМІОПАТІЇ". Medical and Clinical Chemistry, № 3 (14 грудня 2021): 84–88. http://dx.doi.org/10.11603/mcch.2410-681x.2021.i3.12586.
Повний текст джерелаАнотація:
Вступ. Артеріальна гіпертензія і метаболічні порушення часто є наслідком тривалого лікування стероїдними препаратами. Харчування з високим вмістом NaCl у раціоні здатне значно збільшити цей ризик. Серйозним ускладненням на основі вказаних порушень часто є розвиток кардіоміопатії. До превентивних у даному випадку належить система монооксиду азоту. L-карнітин, який є антиоксидантом, має здатність впливати на енергетичний обмін, процеси апоптозу, транскрипцію ДНК і може бути перспективним засобом корекції порушень у системі монооксиду азоту.
Мета дослідження – вивчити вміст нітрит-аніона в серці щурів при довготривалій дії дексаметазону, підвищеному вмісті NaCl (4 %) у питній воді та корекції L-карнітином.
Методи дослідження. Експеримент виконано на 96 білих нелінійних щурах з дотриманням норм біоетики. Вміст нітрит-аніона визначали в гомогенатах передсердь і шлуночків за методом Гріса. Стероїдну кардіоміопатію моделювали шляхом щоденного застосування дексаметазону протягом 15 днів. Половина тварин для пиття отримувала 4 % розчин NaCl у водопровідній воді. Корекцію проводили за допомогою L-карнітину per os.
Результати й обговорення. Встановлено, що тривале застосування дексаметазону і високий вміст солі у питній воді призводять до зниження рівня нітрит-аніона в шлуночках серця щурів обох статей (24 %, p<0,05). L-карнітин продемонстрував здатність відновлювати рівень метаболіту. Різниця між статями проявлялася у тварин з нормальним рівнем NaCl у питній воді. При високому рівні солі у воді негативні зміни інтенсивніші й різниця між статями вже не така виражена. У передсердях виявлено лише різницю у вмісті нітрит-аніона між статями (на 13 % (p<0,05), нижчий рівень у самців порівняно із самками на всіх етапах дослідження. Дексаметазон чи сіль не впливає на досліджуваний метаболіт у цій тканині.
Висновки. Стероїдно-електролітне пошкодження серця супроводжується зниженням вмісту нітрит-аніона в міокарді шлуночків, L-карнітин ефективно нівелює ці зміни. У міокарді передсердь виявлено різницю у вмісті нітрит-аніона лише залежно від статі, дексаметазон чи високий вміст солі не впливає на даний показник.
4
МАЛЬЦЕВ, Дмитро. "АЛГОРИТМ НАДАННЯ МЕДИЧНОЇ ДОПОМОГИ ДІТЯМ ІЗ РОЗЛАДАМИ СПЕКТРУ АУТИЗМУ, АСОЦІЙОВАНИМИ З ГЕНЕТИЧНИМ ДЕФІЦИТОМ ФОЛАТНОГО ЦИКЛУ". Психологічне здоров’я, № 2 (28 квітня 2021): 89–97. http://dx.doi.org/10.32689/2663-0672-2021-2-9.
Повний текст джерелаАнотація:
Постановка проблеми. Регламентування надання медичної допомоги дітям з розладами психіки спектру аутизму, які асоційовані з мутаціями/поліморфізмами генів ензи- мів циклу фолієвої кислоти, потребувало розробки відповідного алгоритму надання медичної допомоги. Аналіз останніх досліджень і публікацій. Генетичний дефіцит фолатного циклу – поширений в популяції генетичний розлад, пов'язаний з порушення процесів метилювання ДНК і гіпергомоцистеїнемією, має різні клінічні прояви протягом різних періодів онтогенезу, зумовлюючи розвиток аутизму у дітей раннього віку. Дані, що містяться у цьому протоколі, базуються на результатах мета-аналізів і систематичних оглядів рандомізованих контро- льованих досліджень, власне рандомізованих контрольованих клінічних досліджень та неран- домізованих контрольованих досліджень, опублікованих в міжнародних наукометричних базах даних рецензованих періодичних видань PubMed, Embase, SCOPUS. Інформація, наведена в про- токолі, значною мірою ґрунтується на даних, наведених і систематизованих в науковій моно- графії (Мальцев Д.В. Розлади спектру аутизму у дітей з дефіцитом фолатного циклу, 2016). Формулювання мети. Мета надання медичної допомоги полягає в забезпеченні прогресу в психічному розвитку та усуненні проявів аутистичності в дитини шляхом забезпечення ней- ропротекторного і нейрорегенераторного ефектів застосовуваних терапевтичних втручань. Виклад основного матеріалу. Нейропротекторний ефект полягає в усуненні або пригніченні механізмів пошкодження ЦНС, – здебільшого імунозалежних процесів (системного запалення, опортуністичних та умовно патогенних інфекцій, антинейронального автоімунітету та ін.). Нейрорегенерація є наслідком активації обміну речовин в ЦНС завдяки ноотропній терапії лі- карських засобів та стимуляції ремієлінізації при проведенні імуноглобулінотерапії. Медична допомога надається етапно, ступінчасто, згідно з сучасним розумінням патогенезу хвороби. Основний препарат – в/в імуноглобулін людини, який має комплексний позитивний вплив на стан ЦНС дітей з розладами спектру аутизму завдяки протизапальному, імуномодулюючо- му, антимікробному та ремієлінізуючому впливам. Протягом курсу терапії, цей препарат поєднують з антимікробними, ноотропними, гепато- та імунотропними ліками, засобами де- токсикації та метаболічної підтримки в певній послідовності згідно з сучасним розумінням патогенезу хвороби і результатами параклінічних лабораторних досліджень, що отримують при катамнестичному спостереженні дитини. Висновки та перспективи подальших до- сліджень. При оцінці ефективності проведеного лікування і визначенні потреби в подальшій терапії згідно протоколу, враховують комплекс чинників, включаючи динаміку психічних роз- ладів за шкалами оцінки важкості розладів спектру аутизму, динаміку скорочення обсягів зон порушеної мієлінізації на МР-знімках головного мозку, зміни біоелектричної активності кори головного мозку на ЕЕГ, відновлення роботи ШКТ за клінічними даними та результатами копрограми, результати лабораторних параклінічних тестів, включаючи ознаки нормалізації імунного статусу, пригнічення автоімунітету до нейронів та зменшення/усунення аномаль- ного мікробного навантаження на організм дитини.
5
Морозов, О. В., В. В. Морозов та Є. В. Козленко. "ЗАСТОСУВАННЯ ГЕОМЕМБРАНИ SOLMAXHDPE З ПОЛІЕТИЛЕНУ ВИСОКОЇ ЩІЛЬНОСТІ У РАЗІ ВІДНОВЛЕННЯ ПРОТИФІЛЬТРАЦІЙНОГО ОБЛИЦЮВАННЯ ЗРОШУВАЛЬНИХ КАНАЛІВ У ПІВДЕННОМУ РЕГІОНІ УКРАЇНИ". Таврійський науковий вісник. Серія: Технічні науки, № 4 (26 листопада 2021): 68–74. http://dx.doi.org/10.32851/tnv-tech.2021.4.8.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті представлені матеріали досліджень технічного стану бетонного обли- цювання Інгулецького магістрального каналу, який функціонував 58 років, конструкцій та технологій застосування інноваційного протифільтраційного покриття – геомемб- рани SolmaxHDPE з поліетилену високої щільності – для відновлення протифільтрацій- ного облицювання зрошувальних каналів у Південному регіоні України. Метою досліджень було встановлення можливості застосування геомембрани з поліе- тилену високої щільності для відновлення протифільтраційного облицювання зрошуваль- них каналів у Південному регіоні України на прикладі Інгулецької зрошувально-обводню- вальної системи. Управлінням каналів Інгулецької зрошувальної системи (УК ІЗС) у 2013 році виконано ремонт аварійної ділянки Інгулецького магістрального каналу із застосуванням сучасних полімерних матеріалів, виконаний протифільтраційний екран з геомембрани HDPE (поліе- тилен високої щільності) Solmax 440-70007, t= 1 мм). Відпрацьована технологія укладки геомембрани на дно і відкоси магістрального каналу. Геомембрана укладається на вирівняне наявне облицювання із монолітного бетону. Дно каналу було вирівняно шаром піску товщиною 10 см. Екран з геомембрани у верхній частині каналу на довжині 127 м закріплений на заплечиках у зуб, а інші 23 м екрана металевими пластинами до монолітного бетону з використанням дюбелів. На дні каналу протифільтраційний екран був привантажений залізобетонними опорами з поперечним перерізом 300 мм х 200 мм, вужчою площиною до низу. У місцях привантаження екрана для захисту геомембрани від механічного пошкодження було використано геотекстиль. Протифільтраційний екран з геомембрани HDPE (поліетилен високої щільності) Solmax 440-70007 t= 1мм), як показали дослідження на ділянці Інгулецького магістраль- ного каналу, забезпечує суттєве зменшення фільтраційних втрат і може використовува- тися під час будівництва та реконструкції наявного протифільтраційного облицювання на каналах Інгулецької, Краснознам’янської, Явкінської, Татарбунарської зрошувальних систем, Північно-Кримського каналу та на всіх інших зрошувальних системах Південного регіону України. Подальшими дослідженнями є визначення терміну служби геомембрани, її надійності, ефективності та вдосконалення технологій будівництва такого протифільтраційного покриття – геомембрани – з огляду на регіональні та технічні особливості зрошувальних каналів різних порядків у Південному регіоні України.
6
Rusyn, V. I., K. Ye Rumiantsev, V. V. Rusyn та V. V. Mashura. "Гастроєюнодуоденостомія в лікуванні та профілактиці неспроможності кукси дванадцятипалої кишки". Шпитальна хірургія. Журнал імені Л. Я. Ковальчука, № 2 (20 січня 2020): 39–45. http://dx.doi.org/10.11603/2414-4533.2020.2.10762.
Повний текст джерелаАнотація:
Мета роботи: оцінити ефективність сполучення дванадцятипалої кишки із петлею тонкої кишки, сформованою за Ру, в профілактиці та лікуванні неспроможності кукси дванадцятипалої кишки після дистальної резекції шлунка.
Матеріали і методи. За період з 2009 по 2019 р. автори застосували запропонований спосіб реконструкції безперервності травного тракту в 15 пацієнтів. Вперше гастроєюнодуоденостомію застосовували в пацієнтів із пошкодженням дванадцятипалої кишки внаслідок травми (3 хворі). У подальшому таку операцію виконано при неможливості надійного закриття кукси дванадцятипалої кишки під час первинної операції (4 хворі) та при неспроможності кукси в післяопераційному періоді (8 хворих). Помер один (12,5 %) пацієнт після операції з приводу неспроможності кукси дванадцятипалої кишки (ДПК).
Результати досліджень та їх обговорення. Оцінюючи досвід застосування гастроєюнодуоденостомії на виключеній за Ру петлі тонкої кишки можна виділити такі її позитивні сторони: універсальність – можливість використання як при первинно “тяжкій” куксі, так і для лікування її неспроможності; технічну простоту – хірург тільки перетинає і накладає практично стандартні анастомози без необхідності пластики, викроювання і т.д.; придатність при пенетруючих, “низьких” та юкстапапілярних виразках – пришивання тонкої кишки до кукси можливо навіть по кратеру виразки або по краю слизової шириною 1 мм (з обов’язковим використанням атравматичного шовного матеріалу); придатність при відсутності передньої стінки ДПК – після попередньо накладеного гастродуоденоанастомозу за Фіннеєм або Джабуле, після висічення перфоративної виразки за Джаддом; пластичні властивості – використання добре васкуляризованої петлі тонкої кишки для закриття дефекту ДПК із запаленими краями після неспроможності є по суті тією ж пересадкою шкірного клаптя на рановий дефект на поверхні тіла; декомпресія ДПК – при підвищенні тиску в ДПК в результаті скупчення секретів, декомпресія через анастомоз із тонкою кишкою, яка перистальтично скорочується в напрямку “від ДПК”, представляється дуже вірогідною; “редуоденізація” пасажу їжі.
7
Horodetskyy, O. T., та M. S. Regeda. "ЗНАЧЕННЯ ПРОЦЕСІВ ЛІПОПЕРОКСИДАЦІЇ ТА АКТИВНОСТІ АНТИОКСИДАНТНОЇ СИСТЕМИ В МІОКАРДІ ЗА УМОВ РОЗВИТКУ АДРЕНАЛІНОВОГО ПОШКОДЖЕННЯ МІОКАРДА ПРИ ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНОМУ ПАРОДОНТИТІ ТА КОРЕКЦІЯ ЇХ ПОРУШЕНЬ КОРВІТИНОМ". Здобутки клінічної і експериментальної медицини, № 2 (21 серпня 2019): 93–98. http://dx.doi.org/10.11603/1811-2471.2019.v0.i2.10375.
Повний текст джерелаАнотація:
Значення процесів ліпопероксидації та активності антиоксидантної системи є факторами, які можуть впливати на розвиток та прогресування як адреналінового пошкодження міокарда (АПМ), так і пародонтиту. Однак у літературі ми не знайшли повідомлень про значення таких показників як дієнові кон’югати (ДК), малоновий діальдегід (МДА), супероксиддисмутаза (СОД), каталаза (КТ) та церулоплазмін (ЦП) при поєднанні АПМ та пародонтиту, а також про методи їх корекції корвітином.
Мета – оцінити значення показників ліпопероксидації та активності антиоксидантної системи в міокарді за умов розвитку адреналінового пошкодження міокарда при експериментальному пародонтиті до та після корекції корвітином.
Матеріал і методи. Досліди проведено на 54 білих щурах-самцях, яких поділили на шість груп (9 тварин у кожній). Перша – контрольна, друга, третя, четверта і п’ята – групи тварин з АПМ під час перебігу експериментального пародонтиту (ЕП) відповідно на 1, 7, 10 і 17 доби експерименту без корекції корвітином, шоста група відповідно на 17 добу – тварини з АПМ під час перебігу ЕП з корекцією корвітином. Під час експерименту забирали тканину міокарда щурів та оцінювали вміст дієнових кон’югатів (ДК), малонового діальдегіду (МДА), супероксиддисмутази (СОД), каталази (КТ), церулоплазміну (ЦП).
Результати. У тварин з поєднаною патологією АПМ та пародонтитом без корекції корвітином результати показали підвищення показників дієнових кон’югатів і малонового діальдегіду та пригнічення показників супероксиддисмутази, каталази і церулоплазміну. А при цих поєднаних патологіях з їх корекцією корвітином встановлено зворотне – зниження показників дієнових кон’югатів і малонового діальдегіду та збільшення супероксиддисмутази, каталази і церулоплазміну.
Висновок. У піддослідних щурів з поєднаним перебігом АПМ та пародонтитом відбувається інтенсивніший розвиток оксидативного стресу, що може бути проявом посилення двох поєднаних патологій, особливо без корекції корвітином. А корекція препаратом з антиоксидантними властивостями показала зменшення розвитку оксидативного стресу, підвищення процесів антиоксидантного захисту та зниження нагромадження продуктів пероксидного окиснення ліпідів (ПОЛ).
8
Zubrovska, O. M. "АНАЛIЗ МУТАГЕНЕЗУ В АПIКАЛЬНИХ МЕРИСТЕМАХ КОРЕНIВ Zea mays L. (POACEAE) IНДУКОВАНОГО СУМIСНОЮ ДIЄЮ IОНIВ КАДМIЮ, НIКЕЛЮ I ЦИНКУ". Екологічний вісник Криворіжжя 6 (9 грудня 2021): 92–105. http://dx.doi.org/10.31812/eco-bulletin-krd.v6i0.4563.
Повний текст джерелаАнотація:
У роботi представленi результати проведеного цитологiчногоаналiзу апiкальних меристем коренiв кукурудзи гiбриду Блiц 160 МВза наявностi в середовищi зростання iонiв цинку, нiкелю i кадмiю.Встановлено, що сумiсна дiя iонiв важких металiв насамперед викликалазагальне зниження мiтотичного iндексу та зростання в меристематичнихклiтинах проросткiв Z. mays частки клiтин, якi знаходяться на стадiїпрофази та метафази. На вiдмiну вiд цього, вiдсоток анафазних клiтинзнижувався на 15–20%, а частка телофазних клiтин — у 1,2–1,5 разавiдносно контрольних умов вiдповiдно. У спектрi цитогенетичнихпорушень, викликаних дiєю важких металiв у коренях гiбриду кукурудзиБлiц 160 МВ, були зареєстрованi аномалiї, обумовленi пошкодженнямхромосом (одинарнi та множиннi мости, аглютинацiя хромосом) тааномалiї, обумовленi пошкодженням мiтотичного апарату (вiдставаннята випередження хромосом, дезорiєнтованi хромосоми, фрагментихромосом i багатополюснi мiтози). Порiвняно з контролем, наявнiсть усередовищi зростання iонiв кадмiю, цинку та нiкелю як в мiнiмальних,так i максимальних концентрацiях проявляла високу цитотоксичну дiюта iндукувала збiльшення в понад 5 разiв кiлькостi аберантних клiтин укореневих меристемах проросткiв кукурудзи. В цiлому, серед хромосомнихаберацiй найпоширенiшими були вiдставання хромосом (понад 75%вiд загальної кiлькостi патологiй мiтозу), одинарнi мости (8,8%),випередження (2,5%) та багатополюснiсть (2,0%). Крiм того, сумiснадiя iонiв металiв iндукувала утворення таких аномалiй, як аглютинацiя,дезорiєнтованi хромосоми та фрагменти. Установлене нами загальнезниження мiтотичного iндексу i широкий спектр хромосомних аберацiйвказують на те, що важкi метали за їх сумiсної дiї є кластогеннимиi впливають на хромосоми на рiвнi ДНК. А показана нами високацитогенетична активнiсть iонiв кадмiю, цинку та нiкелю пiдтверджуєгенетичну небезпеку промислових викидiв iз вмiстом iонiв важкихметалiв для органiзмiв в екосистемах i передбачає необхiднiсть розробкинацiональної програми широкомасштабного генетичного монiторингутехногенного забруднення територiй промислових регiонiв України.
9
Корсак, Костянтин, Юрій Корсак, Лариса Ляшенко та Анатолій Похресник. "ПРО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ДОВГОТРИВАЛОГО СИМБІОЗУ ЛЮДСТВА І БІОСФЕРИ НА ОСНОВІ МУДРОТЕХНОЛОГІЙ". ГРААЛЬ НАУКИ, № 4 (15 травня 2021): 258–73. http://dx.doi.org/10.36074/grail-of-science.07.05.2021.049.
Повний текст джерелаАнотація:
Стаття має футурологічне спрямування. Автори враховують головні особливості сьогодення і критично узагальнюють наукові праці, що стали результатом початкового періоду діяльності «Київського клубу АНТИКОЛАПС». Клуб являє собою розосереджену спілку науковців і педагогів, які об’єдналися для боротьби з Екологічним і Духовно-інтелектуальним колапсами (ЕК та ДіК). Ми багато в чому подібні до учасників Римського клубу, але спираємося на власні відкриття і безперервний моніторинг світових наукових і технологічних досягнень. Імпульсом до об’єднання стало незадоволення останніми пропозиціями Римського клубу й багатьма іншими подібними зарубіжними прогнозами, що не вказують реальних засобів для ліквідації глобальних загроз. На ключове запитання «Як урятувати людство?» ми маємо чітку відповідь — це можливо тільки через використання мудротехнологій (mudrotechnologies or wisetechnologies), які надають людям усе їм потрібне й одночасно виліковують біосферу від наявних пошкоджень.
10
Корсак, Костянтин, Тамара Кірик, Анатолій Похресник та Юрій Корсак. "ПРО КОНЦЕПЦІЮ НАЦІОНАЛЬНОЇ ПРОГРАМИ НООРОЗВИТКУ ГУМАНІТАРНОЇ СФЕРИ УКРАЇНИ (СТРАТЕГІЇ НООПРОГРЕСУ АНТРОПОГЕННОГО ДОВКІЛЛЯ В УКРАЇНІ-ХХІ)". ГРААЛЬ НАУКИ, № 5 (14 червня 2021): 258–76. http://dx.doi.org/10.36074/grail-of-science.04.06.2021.049.
Повний текст джерелаАнотація:
Стаття є колективним твором групи науковців і педагогів України з назвою «Київський клуб АНТИКОЛАПС», об’єднаних ідеєю боротьби не тільки з пандеміями, а й з Екологічним і Духовно-інтелектуальним колапсами (ЕК та ДіК). Ми пропонуємо нове бачення «гуманітарної сфери України» як комплексного матеріального та духовного явища, побудованого на поєднанні історичних досягнень усіх поколінь наших пращурів з наявними і майбутніми екологічно ідеальними мудротехнологіями (mudrotechnologies or wisetechnologies) 7-го укладу (приклад — протеїн Fy та ін.), які вже розпочали надавати людям усе їм потрібне й одночасно виліковувати біосферу від накопичених індустріальних та інших пошкоджень. Мета і завдання полягають в інформаційній допомозі КМ, МОН, НАН та іншим держорганам України в їх статутній діяльності під час вибору стратегії подальшого розвитку Вітчизни як можливого інноваційного лідера світу.
11
Лісяний, М. І., Л. М. Бельська, А. В. Паламарьова, Д. М. Станецька та А. І. Ключникова. "ВИВЧЕННЯ ВПЛИВУ ГУМОРАЛЬНИХ ЧИННИКІВ ФЕТАЛЬНИХ НЕРВОВИХ СТОВБУРОВИХ КЛІТИН НА ЦИТОТОКСИЧНУ АКТИВНІСТЬ СПЛЕНОЦИТІВ ЩУРІВ З ЧЕРЕПНО-МОЗКОВОЮ ТРАВМОЮ". Здобутки клінічної і експериментальної медицини, № 3 (1 грудня 2021): 104–11. http://dx.doi.org/10.11603/1811-2471.2021.v.i3.12522.
Повний текст джерелаАнотація:
В патогенезі ЧМТ традиційно виділяється дві фази. Перша фаза обумовлена пошкодженням головного мозку при прямій дії травмуючого чинника, що призводить до механічного пошкодження цілісності нейронів, глії, судин мозку. Друга фаза, у якій виникають так звані вторинні порушення, починається через кілька годин після ЧМТ і триває від кількох днів до кількох тижнів, характеризується надходженням кальцію в нейрони, утворенням вільних радикалів, оксидантним стресом, синтезом прозапальних цитокінів та розвитком імунопатологічних реакцій, що призводить до некрозу та апоптозу нейронів. Одним з підходів до лікування наслідків ЧМТ є клітинна терапія різними стовбуровими клітинами (СК) та їх гуморальними чинниками, які показали себе як перспективний метод лікування.
Мета – вивчення впливу на цитотоксичну активність спленоцитів щурів у першу та 5 добу після ЧМТ гуморальних чинників, які продукуються в культурі клітин in vitro ембріональними нейрональними клітинами.
Матеріал і методи. В роботі використані статевозрілі щури (n=36), розведені у віварії ДУ «ІНХ НАМН». Усі роботи з експериментальними тваринами проводили з дотриманням законодавчих норм та вимог Закону України № 3447 IV «Про захист тварин від жорстокого поводження», «Європейської конвенції про захист хребетних тварин, які використовуються для дослідних та інших наукових цілей» (Страсбург, 1986), з урахуванням принципів біоетики та норм біологічної безпеки. Тварин утримували у стандартних умовах акредитованого віварію. Черепно-мозкову травму у щурів моделювали згідно з рекомендаціями Романова Г. А. та інших (2015) шляхом падіння вантажу (вагою 100 г) з висоти 120 см на голову щурів, що були занаркотизовані внутрішньоочеревинно 0,5 мл суміші кетаміну (70,0 мг/кг) та седазину (15 мг/кг) [22].
У роботі визначали цитотоксичну активність спленоцитів щодо еритроцитів барана за спектрофотометричним методом, описаним [23].
Отримання фракцій кондиційного середовища з культур ембріональних клітин головного мозку щурів проводили за розробленою методикою [24]. Головний мозок вилучений у стерильних умовах з плодів наркотизованих ефіром самиць (Е16-18 день вагітності), звільняли від судин та оболонок та багатократним пікетуванням суспендували в середовищі [24]. Отримані клітинні суспензії висівали на дно пластикових чашок Петрі та культивували 48 годин у поживному середовищі без ембріонального телячої сироватки. Супернатанти культур клітин мозку, так звані кондиційні середовища (КС), використовували для лікування тварин з ЧМТ.
Результати. При ЧМТ у щурів відмічається підвищення прямої та антитілозалежної цитотоксичності клітин селезінки, яка реєструється через 24 години після травми з поступовим подальшим зростанням до 5 доби. Одноразове введення трофічних чинників, які продукуються в культурі клітин ембріональними нервовими клітинами в кондиційне середовище, щурам одразу після травми викликає вірогідне зниження показників обох типів цитотоксичності. Введення кондиційних середовищ ембріональних нервових клітин щурам з ЧМТ на 1, 2, 3 добу після травми викликає на 5 добу вірогідне гальмування підвищеної прямої та антитілозалежної цитотоксичності, що свідчить про імуносупресивну дію цих трофічних чинників.
Висновок. При ЧМТ у щурів спостерігається підвищення цитотоксичної активності спленоцитів вже через 24 години після травми, яка може бути загальмована введенням трофічних чинників, що продукуються ембріональними клітинами головного мозку щурів.
12
Kyi, V. V., V. V. Kyi, B. O. Mahura та A. V. Kyi. "Дослідження руху колоди у пластиковому лотку під час її спуску". Scientific Bulletin of UNFU 28, № 6 (27 червня 2018): 122–24. http://dx.doi.org/10.15421/40280624.
Повний текст джерелаАнотація:
Відомо, що найбільше проблем виникає під час трелювання деревини у складних умовах лісоексплуатації (гірські умови, заболочені ґрунти), а також під час виконання рубань, пов'язаних з формуванням та оздоровленням лісів, особливо з погляду заподіяння екологічної шкоди навколишньому середовищу. Розглянуто найефективніші засоби трелювання деревини під час розроблення гірських лісосік. Оцінено пошкодження, які виникають внаслідок використання різних засобів трелювання деревини та ефективності їх використання. Поява пластикових лотків дала змогу переглянути ставлення до лоткового спуску деревини, який останніми роками практично не використовували. Пластикові лотки є легкими, зручними в монтажі, порівняно дешевими, вони також є багаторазового використання. Але незважаючи на значні переваги пластикових лотків порівняно з дерев'яними, проблема регулювання швидкості спуску деревини актуальна. Відомо, що під час спуску деревини вона рухається вниз по схилу під дією сил гравітації. При цьому рух колоди спрямовується лотком. Тобто деревина рухається в середині лотка, ковзаючи по його дну. Бокові переміщення колоди обмежуються стінками лотка. Один із способів регулювання швидкості руху колоди в лотку – встановлення механічного гальма у відповідних точках по трасі лоткового спуску. За результатами теоретичних досліджень отримано теоретичну залежність, яка дає змогу розрахувати точки на трасі лоткового спуску, в яких потрібно здійснювати гальмування колоди, що спускається по лотку.
13
Нечипорук, В. М., та М. М. Корда. "СУБМІКРОСКОПІЧНІ ЗМІНИ НИРКИ ЗА УМОВ ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНОЇ ГІПЕРГОМОЦИСТЕЇНЕМІЇ НА ФОНІ ГІПЕР- ТА ГІПОТИРЕОЗУ". Здобутки клінічної і експериментальної медицини, № 4 (25 березня 2022): 128–39. http://dx.doi.org/10.11603/1811-2471.2021.v.i4.12811.
Повний текст джерелаАнотація:
РЕЗЮМЕ. Дисфункція щитоподібної залози може спричинити значні зміни у функції нирок та серцево-судинної системи. Встановлено, що гіпотиреоз пов’язаний зі зниженням ниркового плазмотоку та низькою швидкістю клубочкової фільтрації. Показано, що при хронічній хворобі нирок зростає рівень гомоцистеїну (ГЦ) в плазмі крові, а проблема гіпергомоцистеїнемії (ГГЦ) залишається предметом постійної уваги нефрологів. ГГЦ є незалежним фактором ризику серцево-судинних ускладнень, особливо серед хворих з порушеною функцією нирок та пацієнтів з гіпотиреозом.
Метою роботи було встановлення реорганізації субмікроскопічних структурних компонентів нирок за умов змодельованої ГГЦ на тлі гіпер- та гіпортиреозу. ГГЦ моделювали введенням тваринам тіолактону в дозі 100 мг/кг маси тіла один раз на добу протягом 28 діб. Гіпертиреоз моделювали шляхом щоденного введення L-тироксину в дозі 200 мкг/кг протягом 21-го дня, гіпотиреоз - щоденного введення мерказолілу в дозі 10 мг/кг протягом 21-го дня. Окремим групам тварин вводили L-тироксин або мерказоліл паралельно з ГЦ.
Встановлено, що за умов поєднання ГГЦ та гіпотиреозу в нирках спостерігалися найбільш виражені деструктивно-дегенеративні зміни усіх складових компонентів нефронів та гемомікроциркуляторного русла. Гемокапіляри мали розширені просвіти з деструктивно зміненими форменими елементами крові (затромбовані та колабовані гемокапіляри), органели були деструктивно змінені і пошкоджені, спостерігалося руйнування зовнішньої мембрани мітохондрій. Також виявлені клітини з проявами апоптозу.
Висновок. Як ГГЦ, так і гіпер- чи гіпотиреоз викликають розлади мікроциркуляції, відбувається порушення транскапілярного обміну і ультрастуктурної реорганізації ядер і цитоплазми епітеліоцитів ниркових тілець і канальців нефронів, ендотеліоцитів гемокапілярів. Деструктивно-дегенеративні зміни компонентів нефронів, альтерація та ультраструктурне ремоделювання компонентів нирки були особливо виражені при поєднаному впливі ГГЦ та гіпотиреозу.
14
Мироненко, І. М., та В. В. Литвиненко. "БЕРЕГОЗАХИСНА СПОРУДА". Таврійський науковий вісник. Серія: Технічні науки, № 5 (28 грудня 2021): 58–62. http://dx.doi.org/10.32851/tnv-tech.2021.5.8.
Повний текст джерелаАнотація:
Портові огороджувальні споруди: моли та хвилеломи, піддаються впливу природних явищ, що відбуваються у земній, водній (морській) та повітряній сферах. До дії природних явищ приєднується і вплив факторів, що виникають внаслідок діяльності людини. Ці фактори можуть поділятися на такі основні групи: геологічні; гідрометеорологічні; експлуатаційні; фактори виконання робіт; сейсмічні; військові. Практика будівництва та експлуатації портових огороджувальних споруд свідчить, що за певних випадків фактори кожної з перелічених груп можуть стати причиною деформації споруди. Однак узагальнений аналіз матеріалів про пошкодження огороджувальних споруд дозволяє констатувати, що в більшості випадків вирішальними для їх збереження є геологічні фактори, що зумовлюють характер взаємодії фундаменту споруди та ґрунту, а також визначають стан загальної стійкості споруди і ґрунтового масиву, на якому вона зведена . Портові огороджувальні споруди, піддаючись впливу досить значних вертикальних і горизонтальних сил, створюють інтенсивні та великі за площею навантаження на ґрунти, на яких розташовані. Високе значення напруги ґрунту характерне для молів і хвилеломів гравітаційного типу, що передають навантаження на ґрунт безпосередньо або через підсипку. Найчастіше поверхневі шари морського дна, які є несучими для цих споруд, складаються з неоднорідних і легко стисливих ґрунтів. Тому геологічні фактори мають першорядне значення в проєктуванні і будівництві огороджувальних споруд. Деформації та аварії споруд через невідповідність проєкту або методів виробництва геологічним умовам трапляються дуже часто. Причиною такої невідповідності зазвичай є неправильне уявлення про явища, що відбуваються в ґрунті під навантаженням, а отже, застосування неправильних розрахункових схем і методів визначення взаємодії споруди і ґрунту, що лежить в її основі. Іноді це зумовлено незадовільним проведенням геологічних вишукувань.
15
Хромуляк, О. І., М. П. Савущик та Г. А. Шлончак. "Вплив гербіцидів на забур'яненість культур сосни звичайної (Pinus sylvestris L.) в умовах Київського Полісся". Scientific Bulletin of UNFU 30, № 2 (4 червня 2020): 24–27. http://dx.doi.org/10.36930/40300204.
Повний текст джерелаАнотація:
Наведено результати досліджень щодо випробовування гербіцидів під час здійснення хімічних доглядів за лісовими культурами. Для дослідів використано гербіциди Річард, Пікадор, Гліфовіт і Булон у комбінації з прилипачем Олемікс і без нього. На дослідній ділянці трав'яна рослинність була представлена типовими для Київського Полісся видами: куничник наземний (Calamagrostis epigejos (L.) Roth.), злинка канадська (Erigeron canadensis L.), щавель горобиний (Rumex acetosella L.), тонконіг звичайний (Poa trivialis L.), напівчагарник ожина (Eubatus). Найбільш забур'яненими були міжряддя. Тут переважав куничник наземний, а однорічні бур'яни, переважно злинка канадська, траплялися поодиноко. На схилі і дні борозен також переважав куничник та у незначній кількості росли однорічні види. На дні борозен і на їх схилах кількість бур'янів була практично однаковою. Досліди закладено на лісових культурах 2018 року. Культури створено у лісовому фонді ДП "Київська лісова науково-дослідна станція" на суцільному зрубі, по борознах, в умовах свіжого субору. Доповнення культур здійснювали навесні 2019 року. Для обробляння рослин використовували ручні оприскувачі. Під час хімічного догляду за лісовими культурами сосни звичайної (Pinus sylvestris L.) гербіцидна дія препаратів полягала у пригніченні росту небажаної трав'яної рослинності та в частковому її знищенні. Застосування гербіцидних препаратів Річард, Гліфовіт і Булон призвело до знищення від 52 до 68 % багаторічних бур'янів. Найменше багаторічників було знищено гербіцидом Пікадор, тільки 37 %. Причому такий результат було досягнуто як застосуванням препарату Пікадор у комбінації з прилипачем Олемікс, так і без нього. Водночас, Пікадор повністю знищив однорічні бур'яни. Стосовно дії гербіцидів у комбінації з прилипачем встановлено, що його застосування істотно не впливало на ефективність гербіцидів. Усі гербіциди спричинили відпад сосни. Найбільше пошкоджень (21 %) виявлено під час застосування гербіциду Річард. Встановлено, що хімічний догляд негативно вплинув на однорічні рослини сосни звичайної, якими було доповнено лісові культури.
16
Грубник, Ю. В., М. Ю. Головченко та Є. А. Анципович. "Спосіб лікування остеомієліту п’яткової кістки у хворих на нейропатичну форму синдрому діабетичної стопи". Шпитальна хірургія. Журнал імені Л. Я. Ковальчука, № 3 (3 грудня 2021): 40–44. http://dx.doi.org/10.11603/2414-4533.2021.3.12333.
Повний текст джерелаАнотація:
Мета роботи: поліпшити результати лікування, знизити кількість післяопераційних ускладнень, скоротити терміни стаціонарного лікування хворих з остеомієлітом п’яткової кістки на тлі нейропатичної форми синдрому діабетичної стопи завдяки застосуванню запропонованої методики модифікованого операційного лікування. Матеріали і методи. Дослідження проводили на базі відділення гнійно-септичної хірургії Міської клінічної лікарні № 11 м. Одеси. У дослідження включені пацієнти, які хворіють на цукровий діабет типу 2 з нейропатичною формою синдрому діабетичної стопи. У всіх випадках гнійно-некротичний процес локалізувався в ділянці п’яти з ураженням п’яткової кістки. Впродовж 2014–2020 рр. ми спостерігали пацієнтів з остеомієлітом п’яткової кістки на тлі нейропатичної діабетичної стопи. Пацієнтів розділили на дві групи. Першу групу склали 24 пацієнти з остеомієлітом п’яткової кістки, оперованих за запропонованою методикою. З метою стимуляції репаративних процесів у тканинах ми використовували інтраопераційну інфільтрацію шкірно-м’язових клаптів збагаченою тромбоцитами плазмою. Друга групу сформували на підставі ретроспективного аналізу історій хвороби 32 пацієнтів, які отримували лікування за загальноприйнятими методиками. Результати досліджень та їх обговорення. Застосування запропонованого методу лікування остеомієліту п’яткової кістки дало змогу знизити кількість післяопераційних ускладнень з 25 до 8,2 %, скоротити середній термін перебування пацієнта в стаціонарі з (29,4 ± 6,2) до (17,14 ± 5,2) дня, а також внаслідок більш ефективного лікування остеомієліту п’яткової кістки зберегти опороспроможність кінцівки, поліпшити якість життя пацієнтів. Відсутність післяопераційних гематом у пацієнтів першої групи ми пов’язуємо із застосуванням розробленої методики «пломбування» залишкових порожнин, яку ми розробили, що запобігає скупченню ексудату з наступним його нагноєнням. Інтраопераційна інфільтрація тканин збагаченої тромбоцитами плазми, що містить не тільки фактори росту, але й адгезивні молекули і цитокіни, що стимулюють репараційні й анаболічні процеси в пошкоджених тканинах, стимулює неоангіогенез, зменшує ймовірність розвитку вторинних некрозів у рані.
17
Сапіжак, І. І. "МОЖЛИВІСТЬ ВИКОРИСТАННЯ ЕМБРІОНАЛЬНИХ НЕЙРОНАЛЬНИХ КЛІТИН ДЛЯ РЕГЕНЕРАЦІЇ СТРУКТУР ВНУТРІШНЬОГО ВУХА МОРСЬКИХ СВИНОК З ГЕНТАМІЦИНОВИМ ОТОТОКСИКОЗОМ". Здобутки клінічної і експериментальної медицини, № 2 (28 липня 2021): 134–41. http://dx.doi.org/10.11603/1811-2471.2021.v.i2.12215.
Повний текст джерелаАнотація:
Виражені порушення слуху значно погіршують комфортність життя, змінюють емоційний стан людини, а при розвитку в ранньому дитинстві призводять до порушень психосоціального формування особистості. На сьогодні не існує ефективних способів лікування хворих із сенсоневральною приглухуватістю (СНП). Тому в усьому світі вважають за краще «тактику заміщення», а саме – слухові апарати при приглухуватості, або кохлеарний імплант при глухоті.
Мета – вивчити за допомогою електронно-мікроскопічного дослідження вплив НЕК інтратимпанального і субпотиличного на стан структурних елементів внутрішнього вуха морських свинок із експериментальним ототоксикозом.
Матеріал і методи. Для вивчення ефективності НЕК при ототоксикозі аміноглікозидів експериментальні дослідження були проведені на 40 морських свинках масою 500–900 г. ОНП був викликаний введенням аміноглікозидного антибіотика – гентаміцину сульфату в дозі 100 мг/кг протягом 14 днів (1 група). Суспензію нейрональних стовбурових клітин вводили в обсязі 2 млн клітин в 0,5 мл інтратимпанально і 2 мільйони клітин в 0,5 мл субокципітально в дні 1 та 15 експерименту.
Результати. Проведено електронномікроскопічне дослідження суспензії нейрональних стовбурових клітин, які були отримані для введення морським свинкам зі змодельованою сенсоневральною приглухуватістю та структур органу Кортії 5 морських свинок через 4 доби після субокципітального та інтратимпанального введення НЕК.
Ультраструктурне дослідження НЕК, які були отримані для введення, засвідчило, що клітини загалом характеризувались великим округлим або овальним ядром з одним або декількома ядерцями, нерівномірним розподілом хроматину в ядрі та вузьким обідком цитоплазми. Виявлення окремих таких клітин мало місце серед структур Кортієва органа через 4 доби після субокципітального введення НЕК.
Виявлялись численні синаптичні контакти переважно аферентних нервових закінчень, що контактували з базальною ділянкою волоскових клітин з різним ступенем електронної щільності, що свідчить про високий рівень синаптичної активності.
Отримані результати в зіставленні з даними літератури свідчать про активну міграцію ембріональних клітин після інтратимпанального та субокципітального їх введення, а також про перспективність використання даного методу введення НЕК.
Висновки. Отримані дані свідчать про те, що інтратимпанальне і субокципітальне введення НЕК сприяє регенерації пошкоджених клітинних структур внутрішнього вуха.
18
Павлов, С. Б., Н. М. Бабенко, М. В. Кумечко, С. В. Кочкіна та Т. А. Хлібосолова. "РОЛЬ ІНТЕРЛЕЙКІНУ-6 І ГАММА-ІНТЕРФЕРОНУ В РЕГУЛЯЦІЇ РЕПАРАТИВНИХ ПРОЦЕСІВ ХРОНІЧНИХ РАН ПРИ ВИКОРИСТАННІ ФОТОБІОМОДУЛЯЦІЙНОЇ ТЕРАПІЇ". Здобутки клінічної і експериментальної медицини, № 3 (1 грудня 2021): 140–44. http://dx.doi.org/10.11603/1811-2471.2021.v.i3.12528.
Повний текст джерелаАнотація:
Актуальним завданням сьогодення є пошук нових методів лікування хронічних ран. Перспективним методом впливу на репараційний процес є використання фотобіомодуляційної (ФБМ) терапії.
Мета – вивчення ролі інтерлейкіну-6 (ІЛ-6) і гамма-інтерферону (ІФН-γ) в регуляції репаративних процесів хронічних ран при застосуванні ФБМ терапії в експерименті.
Матеріали і методи. Дослідження були проведені на 24 щурах лінії Вістар, яким були змодельовані хронічні рани. Тварин було поділено на дві групи – експериментальну та контрольну. Ранові дефекти тварин експериментальної групи піддавали дії ФБМ терапії один раз на добу протягом 5 днів. Використовували лазерний пристрій «Ліка-терапевт М» (м. Черкаси) у безперервному режимі при довжині хвилі 660 нм, вихідній потужності 50 мВт, щільності енергії 1 Дж/см2, час експозиції 60 с. Забір крові з серця проводили на 3 та 7 добу після оперативного втручання. Дослідження рівнів ІЛ-6 і IФН-γ в сироватці крові тварин проводилося методом імуноферментного аналізу.
Результати. Наше дослідження показало, що через 3 дні після індукції рани рівні ІЛ-6 у сироватці крові тварин експериментальної групи достовірно знижувалися (3,418±0,381 пг/мл, P<0,05), порівняно з аналогічними показниками контрольної групи (7,356±0,649 пг/мл). Концентрації IФН-γ у сироватці крові тварин обох груп на цьому терміні загоєння ран не відрізнялись.
Через 7 днів рівні IФН-γ у крові тварин, ранові дефекти яких підлягали впливу ФБМ терапії, були знижені (103,330±4,493 пг/мл, P<0,05), порівняно з концентрацією IФН-γ тварин контрольної групи (155,208±9,574 пг/мл). Рівні IЛ-6 у сироватці крові тварин досліджуваних груп не відрізнялися.
Висновки. Регуляція порушень репаративних процесів хронічних ран може здійснюватися за допомогою ФБМ терапії, хоча цей факт тісно пов'язаний з вибором таких параметрів, як доза, час впливу і довжина хвилі лазерного випромінювання. Зниження продукції IЛ-6 і IФН-γ на початкових стадіях загоєння пошкоджень можуть бути одним з механізмів, за допомогою якого ФБМ терапія стимулює процеси репарації хронічних ран.
19
Яновський, Ю. П., С. В. Cуханов, С. В. Cуханов, Л. П. Михайленко та Є. В. Чепернатий. "Особливості біології оленки волохатої (Epicometis Hirta Poda.) та заходи обмеження її шкідливості в промислових насадженнях суниці в зоні лісостепу України". Вісник Полтавської державної аграрної академії, № 1-2 (26 червня 2015): 36–40. http://dx.doi.org/10.31210/visnyk2015.1-2.06.
Повний текст джерелаАнотація:
Наведено результати досліджень з уточнення біо-логічних особливостей оленки волохатої (Epicometishirta Poda.) в промислових насадженнях суниці в зонілісостепу України. Встановлено, що жуки літаютьу теплі сонячні дні, найбільш інтенсивно з 10 годиниранку до 15 години дня, а вже після 18 години вечората в прохолодні ночі жуки ховалися в ґрунт на глиби-ну 0,5–2,5 см. Фітофаг пошкоджував рослини суниціз фази «висування квітконосів» до закінчення фази«закінчення цвітіння і утворення зав’язі», не надаючиособливої переваги їх сортовому походженню. Пару-вання особин розпочиналося відразу після виходу жу-ків на поверхню ґрунту і тривало до закінчення льотуімаго. Впродовж першої половини травня–кінець червнявідбувалося активне відкладання яєць шкідником уґрунт на глибину до 35 см. Потенційний запас однієїсамиці (у 2–3 прийоми) досягав 34–44 яєць; вона від-кладала по 12–17 яєць у ґрунт у декількох місцях. Від-родження личинок з яєць спостерігалося в ІІ-й декадітравня і тривало до кінця ІІІ-ї декади липня. Личинкижили в ґрунті до кінця серпня–початку вересня і жи-вилися рослинними рештками. Заляльковування роз-починалося з кінця серпня і тривало до половини ве-ресня. Через 15–20 днів з’являлися молоді жуки, щозалишалися зимувати в ґрунті (на необроблених ділян-ках) до весни наступного року. За відсутності прове-дення захисних заходів до 93 % квіток рослин у насад-женнях було пошкоджено цим видом, їх врожайністьзнижувалася до 65 %. Для зниження чисельностіцього виду необхідно застосовувати інсектициди«Моспілан», РП (0,2 кг/га) та «Каліпсо» 480 SC, КС(0,25 л/га).
It is showed the results of studies where the biological peculiarities of Epicometis hirta Poda. are ascertained in industrial plants of strawberries in the right bank of Forest Steppe zone of Ukraine.
It is established that beetles fly in warm sunny days the most intense from 10 a.m. to 15 p.m. and after 18 p.m. and in cool nights beetles hide in the soil in the depth of 0,5–2,5 cm. Pest has started to harm plants of strawberry starting of phase «nomination of peduncles» to the end of phase «end of flowering and the formation of ovaries» without any preferring of varietal origin. Copulation of individuals was started immediately after beetles appearing on the soil surface and lasted until the end of the adults fly. During the first half of May till the end of June active pests’ eggs laying in the soil on a depth of 35 cm was observed. The potential production of one female (2–3 hours) has reached 34–44 eggs, she postponed 12–17 eggs in the soil in several places. Larvae hatching from eggs was observed in II-decade of May and continued until the end of the III decade of July. The larvae lived in the soil by the end of August – early September and was fed by plant remains. The pupation phase was started from the end of August and lasted until half of September. After 15-20 days there were young beetles that stayed wintering in the soil (in untreated plots) till the next spring. In time of absence of protective measures to 93 % of flower of plants in plantations were damaged by this pest, their productivity was reduced to 65 %.
For decrease of this pest population it is required to apply insecticide Mospilan, RP (0,2 kg/ha) and Calipso 480 SC, (0,25 l/hа).
20
Звірич, В. В., А. А. Бурлака, О. О. Колеснік та Ю. Й. Михайлович. "Прогностичне значення біомаркера окисного пошкодження ДНК (8-гідрокси-2’-дезоксигуанозину) для визначення ефективності використання неоад’ювантної хіміопроменевої терапії у хворих на місцево-поширений рак прямої кишки". Clinical Oncology 34, № 2 (2019). http://dx.doi.org/10.32471/clinicaloncology.2663-466x.39.22590.
Повний текст джерела
21
Покидько, М. І., Б. М. Грицко, В. М. Українець, Ю. С. Демченко та А. В. Фунікова. "КЛІНІЧНИЙ ВИПАДОК ПІСЛЯТРАВМАТИЧНОГО ТРОМБОЗУ І ПЕРФОРАЦІЇ ДИСТАЛЬНОГО ВІДДІЛУ ДВАНАДЦЯТИПАЛОЇ КИШКИ ВНАСЛІДОК КЕРМУВАЛЬНОГО УДАРУ ПРИ ЗАКРИТІЙ ТРАВМІ ЖИВОТА". Art of Medicine, 7 жовтня 2020, 189–93. http://dx.doi.org/10.21802/artm.2020.3.15.189.
Повний текст джерелаАнотація:
Резюме. В статті наведений клінічний випадок травматичного пошкодження дистального відділу дванадцятипалої кишки внаслідок тупої травми живота у вигляді повного її розриву і сегментарного посттравматичного тромбозу проксимальної частини худої кишки з аналізом літературних даних діагностики та вибору хірургічної тактики корекції аналогічних пошкоджень. Травми такої локалізації зустрічаються відносно рідко і складають серед травм органів черевної порожнини 0,9-5%, однак складна діагностика, відсутність стандартизованої хірургічної тактики і висока летальність – від 10 до 40% визначають актуальність проблеми для досліджень та обміну власним досвідом.
Анатомічно глибоке розташування ДПК обумовлює достатньо сильний захист при передніх травмах та задніх за рахунок хребта й масивного м’язевого шару. В зв’язку з цим механічні пошкодження зустрічаються досить рідко, проте з клінічної точки зору, такий природній захист має негативні наслідки, обумовлені складною, іноді пізньою, діагностикою, що призводить до розвитку важких ускладнень та високої летальності.
Таким чином, термін від отримання травми до початку лікування є визначальним фактором, який обумовлює вірогідність розвитку ускладнень і, безперечно, результат лікування. Проте, складність діагностики призводить до затримки визначення пошкодження ДПК > 12 год. у 53%, а у 28% терміни діагностики перевищують > 24 год. Відомо, що затримка вчасної діагностики травми ДПК на строк більше доби, призводить до зростання летальності до 40%, тоді як діагностика в більш пізні терміни зумовлює летальність, яка наближається до 100%
Методом вибору оперативного втручання є мобілізація заочеревинного відділу кишки з накладанням дуоденоєюноанастомозу та відключенням шлунково-дуоденального пасажу.
Ключові слова: абдомінальна травма, клінічний випадок, шлунок та дванадцятипала кишка
22
Sedlák, V., M. Konečná, Ľ. Tkáčiková, P. Kšonžeková, M. Mydlárová-Blaščáková, D. Gruľová, J. Gaľová та ін. "Антоціани ягідних плодів та їх захисний ефект в пошкодженні плазмідної ДНК". Науковий вісник Ужгородського університету. Серія Біологія, № 46-47 (29 листопада 2019). http://dx.doi.org/10.24144/1998-6475.2019.46-47.48-53.
Повний текст джерела
23
Денефіль, О. В., О. А. Костюк та А. А. Костюк. "ЗМІНИ ПОКАЗНИКІВ ПРО- ТА АНТИОКСИДАНТНОГО СТАТУСУ В КРОВІ ТА СЕРЦI ВИСОКО- ТА НИЗЬКОЕМОЦІЙНИХ ЩУРІВ ПРИ ЕТАНОЛОВОМУ ГЕПАТИТІ". Art of Medicine, 3 квітня 2020, 81–86. http://dx.doi.org/10.21802/artm.2020.1.13.81.
Повний текст джерелаАнотація:
Резюме. Надмірне вживання алкоголю є значним соціальним лихом. У популяціях є особи з різною резистентністю до дії етанолу. Визначення особливостей пошкоджувального впливу етанолу у тварин з різною реактивністю допоможе у розробці нових методів лікування та профілактики алкогольного ураження різних органів і систем.
Мета дослідження: оцінити стан про- і антиоксидантної системи при етаноловому гепатиті в серці та крові високо- та низькоемоційних (ВЕ, НЕ) щурів-самців.
Досліди виконано на 36 ВЕ і 36 НЕ безпорідних щурах віком 5,5–6 місяців. Тварин поділено на три групи – контроль 1 (К1), контроль 2 (К2) та етаноловий гепатит (ЕГ). Емоційність щурів визначали за методикою «відкрите поле». У сироватці крові та гомогенаті серця визначали активність супероксиддисмутази (СОД), каталази (Кат), концентрацію дієнових (ДК) та трієнових (ТК) кон’югатів. У сироватці крові визначали активність аланінамінотрансферази (АЛТ), аспартатамінотрансферази (АСТ), лужної фосфатази (ЛФ), вміст глюкози та загального білка.
У контрольних НЕ тварин відмічено більший вміст ДК у серці, менший вміст Кат у крові та більший у серці, менший вміст глюкози крові, порівняно з ВЕ, що вказує на інтенсивніший метаболізм у НЕ.
При ЕГ відзначено збільшення продуктів ПОЛ у сироватці крові (підвищилися ДК, більше у НЕ) та гомогенаті серця (збільшилися ТК, значніше у НЕ). Одночасно зросла активність антиоксидантної системи. Отримані результати вказують на більше пошкодження серця у НЕ. В усіх тварин збільшилися ЛФ та глюкоза, зменшилася концентрація білка та активність амінотрансфераз.
Висновки. ЕГ у щурів викликає пошкодження організму за оксидаційним механізмом. При цьому більше пошкодження серця відмічено у НЕ щурів.
24
Regeda, M. S., та M. Ye Kovalska. "ЗНАЧЕННЯ ОКРЕМИХ ПОКАЗНИКІВ ПРООКСИДАНТНОЇ СИСТЕМИ В НАДНИРКОВИХ ЗАЛОЗАХ ТВАРИН НА ЕТАПАХ РОЗВИТКУ ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНОГО АЛЕРГІЧНОГО АЛЬВЕОЛІТУ В УМОВАХ СТРЕСУ ТА ЇХ КОРЕКЦІЯ". Здобутки клінічної і експериментальної медицини, № 2 (2 серпня 2018). http://dx.doi.org/10.11603/1811-2471.2018.v0.i2.8916.
Повний текст джерелаАнотація:
Мета дослідження – вивчення процесів перекисного окиснення ліпідів у надниркових залозах мурчаків на різних етапах розвитку експериментального алергічного альвеоліту (АА) в умовах іммобілізаційного стресу та корекція їх порушень корвітином.Матеріал і методи. Об’єкт дослідження – 40 мурчаків (самок) масою тіла 0,18–0,20 кг, поділених на 4 групи по 10 тварин у кожній: 1 група – інтактні тварини; 2 група – тварини із експериментальним АА, 34 доба експерименту; 3 група – тварини із експериментальним АА в умовах іммобілізаційного стресу (ІС), 34 доба експерименту; 4 група – тварини із експериментальним АА умовах ІС після лікування корвітином (К). Препарат «Корвітин» (Борщагівський хіміко-фармацевтичний завод) протягом 10 діб вводили внутрішньочеревно в дозі 40 мг/кг.Потім тварин декапітували і визначали в надниркових залозах вміст продуктів ПОЛ. Вміст дієнових кон’югатів (ДК) визначали за методом В. Г. Гаврилова, В. І. Мишкорудної, малонового діальдегіду (МДА) – за методом Е. Н. Коробейнікова. Експериментальний іммобілізаційний стрес відтворювали за методом П. Д. Горизонтова. Експериментальний АА відтворювали за методом О. О. Орєхова, Ю. А. Кирилова. Статистичне опрацювання цифрових даних проводили методом Стюдента. Статистично достовірними вважали результати, для яких Р≤0,05.Результати. Визначення в надниркових залозах мурчаків вмісту продуктів ПОЛ показало збільшення показників МДА та ДК при ЕАА як без, так і в умовах стресу, що свідчить про включення у патологічний процес адаптаційних механізмів.Також вивчали показник ДК у надниркових залозах тварин з ЕАА в умовах стресу без та нього. Одержані результати дозволяють припустити активацію неспецифічних факторів захисту організму.Для корекції показників ПОЛ використовували антиоксидант корвітин (К), який вводили впродовж 10 діб внутрішньочеревно в дозі 40 мг/кг. Застосування цього препарату привело до зменшення показників ДК та МДА в надниркових залозах експериментальних тварин.Висновки. Показники ДК та МДА зростають, порівняно з контролем, у пізній період розвитку експериментального АА в умовах іммобілізаційного стресу, що свідчить про порушення неспецифічної резистентності організму, зокрема, про наявність клітинних механізмів пошкодження. Призначена терапія корвітином привела до зниження показників ПОЛ, що дає підставу стверджувати про коригуючий вплив цього препарату.
25
Chernyshuk, S. S., A. D. Vysotskyi, O. A. Adamovska, O. O. Urin та V. A. Zhovnir. "Досвід використання замісної ниркової терапії в пацієнтів під час екстракорпоральної мембранної оксигенації". Ukrainian journal of cardiovascular surgery, 22 травня 2019, 69–73. http://dx.doi.org/10.30702/ujcvs/19.3505/050069-073.
Повний текст джерелаАнотація:
Мета роботи. Проведення на базі одного центру ретроспективного аналізу впливу гострого пошкодження нирок (ГПН) на смертність пацієнтів, яким виконували екстракорпоральну мембранну оксигенацію (ЕКМО).
Матеріали та методи. На базі ДУ «НПМЦ ДКК» у період з 2014 по 2018 рік було проведено 11 процедур ЕКМО. Екстракорпоральну мембранну оксигенацію було розпочато у 7 (64 %) пацієнтів у зв’язку з розвитком гострої серцевої недостатності; у 2 (18 %) – через пневмонію та розвиток гострого респіраторного дистрес-синдрому; в 1 (9 %) пацієнта причиною став сепсис та ще в 1 дитини (9 %) – аритмія. Під час лікування ГПН у наших пацієнтів ми застосовували дві методики: перитонеальний діаліз та модифіковану ультрафільтрацію. Для діалізу використовували розчин «Діавітек ПД» 4,25 % компанії «Юрія-Фарм», для ультрафільтрації – гемоконцентратори Medos® та Terumo®.
Результати та обговорення. Кількість успішних процедур ЕКМО становила 7 (63,5 %) з 11. Ми вважали процедуру ЕКМО успішною, якщо після деканюляції пацієнт прожив протягом 48 год. Із 7 успішно деканюльованих пацієнтів 3 (43 %) були виписані з лікарні.
З 11 пацієнтів в 1 дитини (9 %) функція нирок була збережена, а в 10 (91 %) розвинулося ГПН AKIN3. У зв’язку з ГПН для замісної терапії 6 (55 %) дітям проводили ультрафільтрацію, 1 (9 %) – перитонеальний діаліз; у 3 (27 %) дітей терапію не проводили.
Після запуску ЕКМО ми суттєво покращили кровообіг. За рахунок здійснення ефективної перфузії тканин досягли нормалізації рівня сироваткового лактату на 2-у добу після запуску ЕКМО, діурез відновився на 3-ю–4-у добу, рівень креатиніну знизився на 8–9-у добу.
Усі пацієнти, що перебували на замісній нирковій терапії, мали позитивну динаміку в лікуванні ГПН, але з летальним наслідком за рахунок інших причин. Загальна летальність становила 73 %.
Висновки. Екстракорпоральна мембранна оксигенація – це процедура, що дозволяє проводити доставку кисню в критичних пацієнтів, коли інші методи інтенсивної терапії неефективні. У 90 % пацієнтів, яким виконували ЕКМО, розвинулося ГПН, що потребувало проведення замісної терапії, в тому числі і ультрафільтрації. Гостре пошкодження нирок, що потребує замісної терапії, є предиктором погіршення перебігу захворювання та підвищення летальності в дітей із вродженими вадами серця, які перенесли оперативне втручання з використанням апарату штучного кровообігу. Проведення ультрафільтрації не супроводжувалося розвитком ускладнень та давало змогу отримати від’ємний водний баланс.