Статті в журналах з теми "Почерк"
Щоб переглянути інші типи публікацій з цієї теми, перейдіть за посиланням: Почерк.
Оформте джерело за APA, MLA, Chicago, Harvard та іншими стилями
Ознайомтеся з топ-50 статей у журналах для дослідження на тему "Почерк".
Біля кожної праці в переліку літератури доступна кнопка «Додати до бібліографії». Скористайтеся нею – і ми автоматично оформимо бібліографічне посилання на обрану працю в потрібному вам стилі цитування: APA, MLA, «Гарвард», «Чикаго», «Ванкувер» тощо.
Також ви можете завантажити повний текст наукової публікації у форматі «.pdf» та прочитати онлайн анотацію до роботи, якщо відповідні параметри наявні в метаданих.
Переглядайте статті в журналах для різних дисциплін та оформлюйте правильно вашу бібліографію.
1
Panfilova, I. Е., and N. E. Karpova. "INVESTIGATE THE IMPACT OF USER’S STATE ON THE QUALITY OF AUTHENTICATION BY KEYSTROKE DYNAMIC." Dynamics of Systems, Mechanisms and Machines 9, no. 4 (2021): 068–74. http://dx.doi.org/10.25206/2310-9793-9-4-68-74.
Повний текст джерелаАнотація:
Одним из наиболее важных вопросов в области информационной безопасности был и остается вопрос достоверной аутентификации пользователя. Особое место среди возможных методов аутентификации сегодня занимает поведенческая биометрия, обладающая высокой степенью надежности. Клавиатурный почерк, как вид поведенческой биометрии также способен обеспечить высокий уровень защиты информационных систем в случае правильно подобранных характеристик почерка. В данной статье показано, что на процесс аутентификации по клавиатурному почерку также способны оказывать влияние внешние факторы, в числе которых находятся психофизиологическое состояние человека. В работе была произведена оценка состояния пользователя на процесс сбора образца клавиатурного почерка и сделан вывод о наличии такого влияния.
2
Каміллері, А. "Почерк митця". Всесвіт, № 5/6 (989/990) (2011): 176–95.
Знайти повний текст джерела
3
Томенко, М. "Почерк невидимої руки:". Віче, № 12 (2002): 3–5.
Знайти повний текст джерела
4
Дубинская, Я. "Почерк Леонардо. Часть 1". Личности, № 6/7 (136) (2020): 4–19.
Знайти повний текст джерела
5
Чучман, В. М. "Диригентський почерк Євгена Вахняка". Міжнародний вісник. Культурологія. Філологія. Музикознавство, Вип. 2 (9) (2017): 263–69.
Знайти повний текст джерела
6
Красницька, О. В. "ПЕДАГОГІЧНА МАЙСТЕРНІСТЬ – ШЛЯХ ДО РЕАЛІЗАЦІЇ ІНДИВІДУАЛЬНОГО ПОТЕНЦІАЛУ ВИКЛАДАЧА ВИЩОЇ ВІЙСЬКОВОЇ ШКОЛИ". Духовність особистості: методологія, теорія і практика 94, № 1 (4 березня 2020): 122–33. http://dx.doi.org/10.33216/2220-6310-2020-94-1-122-133.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті проаналізовано сутність педагогічної майстерності викладача, її зміст та структуру. Представлено постать викладача-майстра, визначено основні його характеристики. Педагогічну майстерність викладача вищої військової школи визначено як досягнення взірця педагогічної діяльності, що характеризується досвідом і досконалістю педагогічних дій, наявністю авторського «почерку»; сформованість професійних знань, умінь, якостей, педагогічної техніки й педагогічної культури на основі стійкої педагогічної спрямованості та постійного самовдосконалення, що забезпечує розв’язання викладачем військово-професійних завдань на рівні «майстра». Представлено підходи науковців щодо визначення основних складових педагогічної майстерності. Обґрунтовано компоненти, що лежать в основі педагогічної майстерності викладача вищої військової школи (професійні знання, педагогічні вміння, професійно важливі якості, педагогічна культура, педагогічна техніка), розвиток та вдосконалення яких забезпечить викладачу можливість досягнення високих результатів у педагогічній діяльності, дасть змогу сформувати індивідуальний стиль і допоможе розвинути авторський почерк. З’ясовано особливості педагогічної майстерності викладача вищої військової школи (ознаки, за якими визначаються дії викладача-майстра), зокрема творчий характер виконання педагогічної діяльності, індивідуальний стиль діяльності, авторський почерк, постійне професійне самовдосконалення, творчий рівень готовності викладача до педагогічної діяльності, еталонний рівень її ефективності, трансформація отриманих знань у процес особистісного розвитку та професійного самовдосконалення слухачів (курсантів, студентів), звички викладача.
7
Тарчинська, Юлія. "ТВОРЧИЙ ПОЧЕРК ПЕДАГОГА-ПІАНІСТА НАТАЛІЇ ШИПУНОВОЇ". Молодий вчений, № 7 (95) (30 липня 2021): 19–21. http://dx.doi.org/10.32839/2304-5809/2021-7-95-6.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті здійснено першу спробу систематизувати методичні погляди знаного в Україні педагога фортепіанного класу Інституту мистецтв Рівненського державного гуманітарного університету – Шипунової Наталії Олександрівни. Орієнтовне окреслення особливостей її фахової діяльності охоплює педагогічний та концертний аспекти творчого шляху мисткині. Аналіз педагогічного і виконавського стилю Н. Шипунової дозволив дійти висновку про те, що педагог розвивала музично-виконавську культуру майбутніх учителів мистецтва (музичного мистецтва) у кращих традиціях вітчизняної та європейської фортепіанних шкіл, що забезпечують сприятливі умови для ефективного фахового зростання здобувачів вищої музичної освіти. Н. Шипунова творчо втілювала фортепіанно-педагогічні засади видатних вітчизняних і зарубіжних педагогів-піаністів, професійна діяльність яких визначила розвиток української фортепіанної школи.
8
Мусаева, М. Р., та М. Х. Садулаева. "АВТОРСКИЙ «ПОЧЕРК» В РОМАНЕ Л.Н. ТОЛСТОГО «ВОСКРЕСЕНИЕ»". Ежегодная межрегиональная студ. научно-практическая конф. «Взгляд современной молодежи на актуальные проблемы гуманитарного знания», № 1 (29 квітня 2021): 68–72. http://dx.doi.org/10.36684/41-2021-1-68-72.
Повний текст джерелаАнотація:
Статья посвящена одному из лучших произведений позднего творчества Л.Н. Толстого – роману «Воскресение». Роман в свое время вызвал много полемики, неоднозначных оценок со стороны критиков. Некоторые из последних утверждали, что в «Воскресении» Толстой-мыслитель затмил Толстого-художника. Однако мы придерживаемся другой точки зрения: писатель активно использует в своем тексте разнообразные художественные приемы, которые явно свидетельствуют о своеобразии его стиля. Об этом свидетельствуют и портретная характеристика, и описания интерьера, и выразительная деталь, и лексические повторы для семантического усиления, и исповедальная манера повествования. В произведении все было подчинено обличению бесчеловечности современных порядков и изображению духовного возрождения героя. Поздний Толстой представил свою моралистическую концепцию нравственного самосовершенствования человека.
9
Дейнега, В. В. "Проблематика и поэтика романа Дины Рубиной "Почерк Леонардо"". Вісник Запорізького національного університету. Філологічні науки, № 1 (2010): 18–21.
Знайти повний текст джерела
10
Чунакова, Ольга Михайловна. "Согдийские фрагменты буддийской сутры, "Письменные памятники Востока"". Письменные памятники Востока, № 4 (2019): 41–59. http://dx.doi.org/10.7868/s1811806219040058.
Повний текст джерелаАнотація:
В статье рассматриваются десять согдийских фрагментов из рукописного фонда ИВР РАН. Почерк, внешний вид, сгибы и изломы фрагментов свидетельствуют о том, что они принадлежат одному свитку. Их содержание и сходство с другими буддийскими сочинениями позволяют предположить, что этот свиток является сборником буддийских повествований, подобным известной «Сутре о мудрости и глупости».
11
Golubtsova, A. S. "NARRATIVE STRUCTURE OF DINA RUBINA'S NOVEL "LEONARDO'S HANDWRITING"." Izvestiya of the Samara Science Centre of the Russian Academy of Sciences. Social, Humanitarian, Medicobiological Sciences 23, no. 79(1) (2021): 72–76. http://dx.doi.org/10.37313/2413-9645-2021-23-79(1)-72-76.
Повний текст джерелаАнотація:
The article is devoted to the analysis of the narrative structure of the novel «Leonardo's Handwriting» by the modern writer Dina Rubina. It examines the basic concepts of narratology (author, narrator, subject of speech, etc.) based on the works of B.O.Korman, V. Schmid. Scientific novelty lies in the analysis and definition of the functions of a complex system of narrative units in the text which is studied. The novel "Leonardo's Handwriting" is characterized by different ways of organizing the narrative space, each of which performs an important function for the perception of the novel. The author of the article classifies the chapters of the novel in terms of their narrative structure, analyzes individual episodes of the novel in which narrators are identified, reveals cases of intersection of narrators in a narrow narrative space and events that are considered from the point of view of different narrators. As a result of the study, it was determined that the narrative structure of Dina Rubina's novel «Leonardo's Handwriting» is complex and polyphonic, which allows performing many functions that are important for a work of art (revealing characters, indicating the concept of the novel, etc.).
12
Новосёлова, Елена Александровна, та Ольга Александровна Иост. "К вопросу о современной русскоязычной поэзии Павлодарского Прииртышья". Bulletin of Toraighyrov University. Philology series, № 4.2020 (15 грудня 2020): 253–64. http://dx.doi.org/10.48081/zhyl6082.
Повний текст джерелаАнотація:
Статья посвящена исследованию творчества современных русскоязычных поэтов Павлодарского Прииртышья: Евгения Лумпова и Ярослава Двурекова. В статье выявлена специфика творчества современных авторов, объединенных по факту их рождения в Павлодаре. Основное внимание уделяется рассмотрению мировоззрения, нашедшего отражение в творчестве указанных авторов. Находя ответы на вопросы о смысле жизни, об истинных и ложных ценностях, о смерти и бессмертии, о любви, о роли поэта в современной жизни, о месте родного города в их судьбе, каждый из авторов имеет свой неповторимый мировоззренческий и художественный облик. Серьезный творческий потенциал, манера письма и своеобразный авторский почерк поэтов дают право констатировать правомерность укрепления в современном литературном процессе позиций региональной литературы Павлодарского Прииртышья.
13
Крыжевич, Леонид Святославович. "Методы определения личности пользователя на основе индивидуальных особенностей компьютерного почерка". Вестник ВГУ. Серия: Системный анализ и информационные технологии, № 3 (2 грудня 2021): 47–58. http://dx.doi.org/10.17308/sait.2021.3/3735.
Повний текст джерелаАнотація:
В данной статье выдвигается гипотеза о том, что набор текста на клавиатуре каждым конкретным человеком имеет индивидуальные особенности. Развитие этой технологии в дальнейшем поможет предотвратить попытки несанкционированного доступа к персональным данным, банковским счетам и коммерческой тайне. Среди существующих методов биометрической аутентификации предложенный подход относится к категории динамических методов, подвергающихся изменениям со временем. Эта особенность не позволяет злоумышленнику через доступ к сети украсть шаблон почерка пользователя, его скопировать или подделать. Во время работы на клавиатуре человеком используется более 20 различных мышц, что делает стиль набора уникальным. В качестве основных характеристик для проведения аутентификации личности были взяты скорость набора, время удержания клавиши в нажатом положении, время поиска следующей клавиши, периодические опечатки в процессе набора текста и многое другое. Компьютерный почерк может быть зафиксирован в виде различных метрик и проанализирован статистическими методами. Автором статьи раскрывается методика и условия проведения эксперимента. Система ведет подсчет количества нажатий за единицу времени, устанавливает временные метки, производит сбор статистических данных для построения гистограмм. Эксперимент проводится в разное время суток с использованием различных типов клавиатур. Закладывается гипотеза о том, что данные выборки подчиняются нормальному распределению, что подтверждается анализом полученных результатов по критерию согласия Пирсона. Для определения отличий стилей набора испытуемого от своего собственного находится процент совпадений показателей по интегральной формуле Муавра — Лапласа для нормальных распределений, значение которого около 90 %. Аналогичным образом проводится сравнительный анализ полученных результатов с разными пользователями. В данном случае этот показатель будет гораздо ниже и не превышает 60 %. Сравнительный анализ дает возможность аутентифицировать личность и является достаточным информационным показателем для предотвращения попыток несанкционированного доступа.
14
Dyenega, Victoria. "SPECIFITY OF ARTISTICAL CHARACTEROLOGY OF D. RUBINA’S NOVEL “LEONARDO’S WRITING”." Collection of scientific works "Visnyk of Zaporizhzhya National University. Philological Sciences", no. 1 (2019): 11–15. http://dx.doi.org/10.26661/2414-9594-2019-1-02.
Повний текст джерела
15
Sorokina, Nataliya V. "Magical realism traditions in the Dina Rubina’s novel “Style of Leonardo”." Neophilology, no. 20 (2019): 518–25. http://dx.doi.org/10.20310/2587-6953-2019-5-20-518-525.
Повний текст джерелаАнотація:
The material of the presented study is the novel by the modern writer Dina Rubina “Style of Leonardo”. The aim of the study is to analyze the novel in its continuity with the magical realism traditions. We define the features of magical realism in the novel: a combination of the surreal and the everyday, a mystical acceptance as a fact, complicated chronotope, prospection and retrospection, innuendo and mystery in characters description and fate, polyphonism of storytell-ing, mythologism, appeal to popular consciousness, existential issues and open end. Using com-parative analysis we establish that this tradition is dominant in the novel. The novel “Style of Leo-nardo” is characterized with syncretism. We consider the “mirror” layer of the novel in detail, from the analysis of real mirrors to the principle of reflected, irrational space. We present general characters features in the novel, these unite destinies and image principles of world literature char-acters, traditionally regarded within the framework of magical realism. Such issues as the defini-tion of magical realism boundaries and its features, as well as the definition of the place of Dina Rubina’s novel “Style of Leonardo” in the system of directions and trends are relevant for modern literary criticism.
16
Babikov, Andrei. "Ada’s Penmanship To the publication of an excerpt from the Russian translation of Nabokov’s novel." Literary Fact, no. 16 (2020): 8–67. http://dx.doi.org/10.22455/2541-8297-2020-16-8-67.
Повний текст джерелаАнотація:
The material offered to the readers is a translation into Russian, with extensive notes, of an excerpt from the First Part of Vladimir Nabokov’s novel Ada, or Ardor: A Family Chronicle (1969). The published material consists of a translator’s Preface, five chapters from the novel, notes by V.V. Nabokov and the translator’s annotations. The Preface to the publication describes the creative and biographical circumstances of the creation of one of the most significant and controversial novels of the twentieth century, and indicates the sources of its conception, which goes back to the English short story of Nabokov Time and Ebb (1944), and considers its formal peculiarities. The Preface outlines the basic principles of Ada’s poetics, which distinguish it from the number of other works of the outstanding master and innovator of prose and affect it’s readers perception, such as: deliberate complexity of the narrative technique and an unprecedented variety of language tools used by Nabokov. The author of the Preface draws attention to the fact that the subtitle of the novel, indicating that it belongs to the genre of family chronicles, serves as one of the elements of Nabokov’s game poetics, since the classical tradition becomes the subject of parody in Ada. The novel is considered by the author of the Preface and translator of Ada as a grand compendium of European literature of Modern period, as an experiment in combining many varieties of the novel, from pastoral and Enlightenment utopian fiction of the 16– 17 centuries to the Nouveau roman of the 1950s and 1960s. The new Russian version of Nabokov’s most untranslatable novel took into account detailed annotations (in progress) by B. Boyd, works by A. Appel, Jr., and other researches, observations by one of the German translators of Ada, D. Zimmer, and the text of the French translation of the novel, which was prepared under Nabokov’s supervision. The Preface to the publication and the translator’s annotations involve archival material, in particular the draft of several chapters of the Russian translation of Ada, prepared by Véra Nabokov.
17
Yang, Young Lan. "A Study on the ‘Mirror’ motif in Dina Rubina’s The Handwriting of Leonardo." Korean Journal of Russian Language and Literature 30, no. 1 (March 31, 2018): 175–93. http://dx.doi.org/10.38077/kjrll.2018.03.30.1.175.
Повний текст джерела
18
Panov, Maxim Vjacheslavovich. "БИТВА ПРИ КАДЕШЕ: ПАЛЕОГРАФИЧЕСКИЕ ЗАМЕТКИ К ПАПИРУСУ ПЕНТАУРЕТА". Sovremennye issledovaniya sotsialnykh problem 11, № 3 (15 серпня 2019): 65. http://dx.doi.org/10.12731/2077-1770-2019-3-65-84.
Повний текст джерелаАнотація:
Цель. «Битва при Кадеше», литературно-историческое произведение об одном из эпизодов войн Рамсеса II (XIII-й век до н.э), известна из нескольких источников. Статья посвящена одному из них: иератическому папирусу Пентаурета. Сложившаяся практика переводов произведения на все современные языки не учитывает особенности изложения материала и варианты высказываний в различных редакциях. При этом почерк писца Пентаурета во многих местах разобран предыдущими издателями папируса недостаточно тщательно. Критика ошибок в общепризнанных публикациях должна показать необходимость его переиздания и подготовки отдельного перевода этой рукописи.Методология. Источниковедческая часть исследования основана на работе с подлинными документами, составленными на новоегипетском языке, а именно: иератическими рукописями и иероглифическими надписями, изданными в виде фотографий, факсимиле и прорисовок. Для сопоставительного палеографического анализа привлечены папирусы из нескольких архивов, и имеющие общее место происхождения.Результаты. Папирус Пентаурета является в этой группе источников единственным документом с зафиксированной датой записи. Для подтверждения датировки временем правления Меринптаха раскрывается причина случайного употребления эпитета «великий» в звании правителя врагов Рамсеса II. Палеографический анализ заключительного отрывка, устранил ошибки в ранее сделанных иероглифических транскрипциях зарубежных издателей, в результате колофон папируса переиздан в авторской иероглифической транскрипции, сопровождающейся переводом на русский язык.Область применения результатов. Статья адресована специалистам по политической истории и источниковедению древнего мира.
19
Єгрешій, Олег. "«ЕГО-ДОКУМЕНТИ» ПРО УМОВИ ДЕПОРТАЦІЇ ТА АДАПТАЦІЇ СІМЕЙ ГРЕКО-КАТОЛИЦЬКИХ СВЯЩЕННИКІВ НА ДАЛЕКОМУ СХОДІ у 1950–1953 рр." Problems of humanities. History, № 7/49 (20 липня 2021): 169–83. http://dx.doi.org/10.24919/2312-2595.7/49.234421.
Повний текст джерелаАнотація:
Анотація. Мета статті. За допомогою «его-документів» відтворити умови депортації та адаптації сімей греко-католицьких священників на Далекому Сході протягом 1950–1953 рр. Методологія дослідження. До активу «его-документів» віднесемо фіксацію найменших подробиць (до дня чи навіть години), часу арешту, «психологізм» транспортації депортованих, побутові умови перших місяців адаптації на чужині тощо. До пасиву – значний відсоток суб’єктивізму, однотипність подібних історичних пам’яток (такі дані належить перевіряти і зіставляти з іншими першоджерелами), часто нерозбірливий почерк (абоненти писали простим олівцем) тощо. Наукова новизна. У статті автор уперше пропонує розширений перелік греко-католицьких священників, які напередодні депортації на Далекий Схід опинилися у львівському, бориславському, брошнівському та коломийському пересильних лагерах упродовж грудня 1949 – травня 1950-х рр. Висновки. Увагу привернули священичі родини, які опинилися у тюремних умовах, відчули на собі лихоліття виселення та важкі умови повсякденного життя на засланні у Хабаровському краї на початку 1950-х рр. Розкриваються повсякденні умови депортації отців на Далекий Схід упродовж травня 1950 р. Значна увага звертається на житлові умови, умови праці, дозвілля спецпереселенців. Першоджерельну основу статті склали матеріали приватного архіву родини Сірецьких, де зберігаються «его-документи» (щоденник отця Антіна Сірецького, нотатки для пам’яті сина священника – Любомира Сірецького та листування з-поміж членами родини).
20
КАПРАЛЬ, Мирон, та Богдана ПЕТРИШАК. "РАЄЦЬКА КНИГА м. ЛЬВІВ (1460–1506): ІСТОРИКО-ДЖЕРЕЛОЗНАВЧИЙ ОГЛЯД". Східноєвропейський історичний вісник, № 19 (30 червня 2021): 19–29. http://dx.doi.org/10.24919/2519-058x.19.233826.
Повний текст джерелаАнотація:
Мета дослідження: У статті ставиться за мету зробити детальний історико-джерелознавчий огляд раєцької книги м. Львів 1460 – 1506 рр. Ця стаття зосереджується на дослідженні таких питань: історія створення та побутування львівської раєцької книги від другої половини XV ст. до сьогодні; авторство текстів, міські писарі та їх почерк; історико-джерельні особливості книги, загальна кількість записів німецькою та латинською мовами. Джерела і новизна. Головним джерелом дослідження є раєцька книга м. Львів та вписи до неї за 1460–1506 рр. Огляд наукового зацікавлення актами з львівської раєцької книги 1460–1506 рр. свідчить про великий потенціал історичної інформації, тільки частково використаної у працях дослідників ХІХ–ХХ ст. Відсутність повноцінної наукової публікації зумовила обмеженість кола осіб, які могли б користати з відомостей цього цінного джерела. Методологія дослідження опирається на історико-джерелознавчі підходи дослідження історичних документів. Висновки. Львівська раєцька книга другої половини XV ст. на сьогодні залишається найдавнішою збереженою раєцькою книгою на території сучасної України. Уникнувши наслідків природних катаклізмів та людського фактора, рукопис постійно перебував у збірці документів львівського магістрату, що кілька разів змінював локацію. Книгою користувалися давні хроністи Львова, актуалізувавши цінну інформацію з історії міста. Манускрипт є продуктом діяльності міської канцелярії, внесенням чистових записів до нього займалися міські писарі, серед яких – відомі гуманісти пізнього середньовіччя. До книги вписані як адміністративні, так і судові рішення раєцької колегії, що показують у всій повноті життя міської громади.
21
Tkachuk, Dmytro. "СТРУКТУРА ПРОФЕСІЙНОЇ ГОТОВНОСТІ ІНСПЕКТОРІВ ПРИКОРДОННОЇ СЛУЖБИ ДО ІДЕНТИФІКАЦІЇ ОСІБ І ТРАНСПОРТНИХ ЗАСОБІВ". Науковий вісник Інституту професійно-технічної освіти НАПН України. Професійна педагогіка, № 16 (14 листопада 2018): 87–94. http://dx.doi.org/10.32835/2223-5752.2018.16.87-94.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті розкрито суть, структуру й особливості змісту професійної готовності інспекторів прикордонної служби до ідентифікації осіб і транспортних засобів. З’ясовано, що це професійно важлива особистісна властивість, що охоплює ціннісне ставлення інспектора до ідентифікації у пунктах пропуску, а також знання технології, методів і засобів ідентифікації осіб і транспортних засобів, професійно-особистісні якості та уміння, необхідні для належного здійснення цього процесу в пунктах пропуску через державний кордон. У структурі професійної готовності інспекторів прикордонної служби до ідентифікації осіб і транспортних засобів виокремлено три компоненти. Ціннісно-особистісний компонент охоплює професійні ціннісні орієнтації військовослужбовця Державної прикордонної служби, професійно-важливі якості (професійна спостережливість, пам’ять, уважність, високу продуктивність і стійкість до надмірних навантажень), професійну спрямованість та мотиви професійної діяльності. Когнітивно-пізнавальний компонент охоплює предметні (габітоскопія, теорія ідентифікації) і спеціальні (організація та здійснення ідентифікації у пунктах пропуску) знання. Операційно-діяльнісний компонент охоплює комплекс умінь, необхідних для організації та здійснення ідентифікації осіб і транспортних засобів у пунктах пропуску. Узагальнено, що під час прикордонного контролю інспектор прикордонної служби повинен уміти досліджувати зовнішність (фотокартка в документі; опис зовнішності в паспорті, в орієнтировках), документи (закордонні паспорти чи документи, що їх замінюють, документи, що посвідчують особу, та документи, що підтверджують мету подорожі), почерк, звертаючи увагу на підпис власника в паспорті, в декларації та інших документах, на сліди руки (відбитки нігтьових фаланг).
Зміст професійної готовності інспекторів прикордонної служби до ідентифікації осіб і транспортних засобів розкрито з урахуванням специфіки організації і здійснення ідентифікації, необхідних теоретичних знань, методів та засобів ідентифікації, що забезпечують високу ефективність паспортного контролю.
22
Пер’ян, В. С. "РЕЦЕПЦІЯ ТВОРЧОСТІ ГАММИ СКУПИНСЬКОГО В МУЗИЧНІЙ КУЛЬТУРІ ЧЕРНІВЦІВ". Духовність особистості: методологія, теорія і практика 101, № 2(Ч.2) (28 вересня 2021): 120–28. http://dx.doi.org/10.33216/2220-6310-2021-101-2_2-120-128.
Повний текст джерелаАнотація:
Стаття присвячена вивченню творчості унікальної особистості – доктора Гамми Скупинського, композитора зі світовим ім’ям, доктора музичного мистецтва Бостонського університету, педагога і виконавця в контексті процесів глокалізації музичного мистецтва міста Чернівців і Буковинського регіону. Метою дослідження є висвітлити внесок Гамми Скупинського в українську та світову музику, виявити та усунути прогалини у вивченні біографії та творчої діяльності відомого голлівудського композитора.
Широке коло інтересів Гамми Скупинського дозволяє судити про багатогранність його особистості, що обумовило особливості його світогляду і композиторського мислення. Він працював з легендарними колективами – вокально-інструментальним ансамблем «Смерічка», «Червона рута», писав композиції для Софії Ротару («Ти – сонце в небі», «Дорога», «Скрипка» та ін.), Назарія Яремчука, Василя Зінкевича, Павла Дворського («Катерина», «Тече вода», «Там, де крута гора») та ін.
Творчість митця об’єднує в собі Схід і Захід, християнство і буддизм, академічні традиції і народну пісню. Його авторський почерк виразно індивідуальний і поєднує смислову глибину з високим класом композиторської майстерності, щирістю та емоційністю музичного висловлювання, опертого на українські і зокрема – Буковинські музично-пісенні традиції.
Гамма Скупинський – автор більше одинадцяти опер, дванадцяти симфоній, трьох балетів, семи струнних квартетів, а також концертів для фортепіано, скрипки, баяна, дитячих мініатюр, музики для театру і кіно та інші.
Сам композитор родом з Чернівців, але в останню чверть ХХ століття (у 1979 році) іммігрував до Сполучених Штатів Америки. Деякий час вчився й проживав у Бостоні, а згодом переїхав до Голівуду (район Лос-Анджелесу).
Методологія дослідження заснована на методах історіографічного, біографічного, порівняльного та контекстного аналізу. Історіографічний метод був використаний для аналізу соціального та культурного значення творчості композитора на батьківщині (м. Чернівці) та в еміграції, а порівняльно-контекстуальний метод допоміг сформувати результати досліджень у панораму історичного, культурного та музикознавчого портрета митця.
23
Часин, Евгений Васильевич. "On the attribution of the handwriting of the Athonite schema monk Seleucius (Trofimov)." Слово и образ. Вопросы изучения христианского литературного наследия, no. 1(1) (September 15, 2020): 115–27. http://dx.doi.org/10.31802/wi.2019.1.1.008.
Повний текст джерелаАнотація:
Статья посвящена атрибуции почерков рукописей, посвящённых жизнеописанию афонского схимонаха Селевкия. Выявлены разные почерки, отмечены текстологические и лингвистические особенности рукописей, находящихся в книгохранилищах Афона и Москвы, считающиеся его автографом, но таковыми на самом деле не являющиеся. This article deals with the attribution of handwritings of manuscripts dedicated to the biography of the Athonite schema Seleucus. Different handwritings are identified and the textological and linguistic features of manuscripts in the book repositories of Mount Athos and Moscow, which are believed to be his autograph, but are not in fact so, are noted.
24
Oksak, G. A. "ТЕЛЕМЕДИЦИНА ЯК ФОРМА ЯКІСНОГО НАДАННЯ МЕДИЧНИХ ПОСЛУГ". Вісник соціальної гігієни та організації охорони здоров'я України, № 2 (18 жовтня 2019): 115–19. http://dx.doi.org/10.11603/1681-2786.2019.2.10492.
Повний текст джерелаАнотація:
Мета: вивчити використання телемедицини як форми якісного надання медичних послуг в Україні та, зокрема, Полтавській області.
Матеріали і методи. Чинні законодавчі та галузеві нормативні матеріали проаналізовано за принципом бібліосемантичного та структурно-логічного аналізу.
Результати. У статті висвітлено значимість мережі віддаленого/дистанційного зв’язку (телекомунікації) для надання медичних послуг в Україні та, зокрема, Полтавській області. Доведено, що розвиток телемедицини особливо важливий в кардіології, оскільки небезпека серцево-судинних захворювань полягає в тому, що вони часто мають гострий несподіваний початок й атипову клінічну картину. Це не дозволяє самим пацієнтам, а часто і дільничним лікарям поліклінік, швидко й правильно оцінити ситуацію, що, у свою чергу, може призвести до смерті пацієнта. Широкого розвитку набула система дистанційної цілодобової невідкладної консультативної кардіологічної допомоги з можливістю безпосереднього передавання ЕКГ по телефонних лініях. Це дозволяє в 3–9 разів скоротити час із моменту появи перших симптомів захворювання до надання кваліфікованої медичної допомоги в повному обсязі, що в багатьох випадках допомагає зберегти життя й здоровʼя пацієнтів. Відповідно до наказу директора Департаменту охорони здоров’я Полтавської обласної державної адміністрації «Про взаємодію лікувальних закладів Полтавської області при наданні ургентної кардіологічної допомоги при гострих коронарних синдромах (ГКС)» прийнято рішення про надання медичної допомоги із застосуванням телемедичного (дистанційного) консультування з метою розмежування функцій між дистанційно-діагностичним (телемедичним) центром КУ «Полтавський обласний центр екстреної медицини та медицини катастроф» і телемедичним центром Полтавського обласного клінічного кардіологічного диспансеру на догоспітальному етапі ургентним хворим на ГКС та інші невідкладні стани.
Висновки. Завдяки впровадженню телемедицини переваги отримують насамперед пацієнти. Ці переваги полягають в підвищенні ефективності та якості лікування; прискоренні передачі інформації про результати обстежень між різними спеціалізованими клініками без транспортування хворого (особливо у критичних випадках); проведенні дистанційних (телемедичних) консультацій вузькими спеціалістами у територіально віддалених медичних установах; проведенні лікарських консиліумів (телеконференцій) з фахівцями лікувальних закладів незалежно від місця їх розташування; уникненні помилок через нерозбірливий почерк лікарів; зменшенні термінів обстеження пацієнтів.
25
Алиева, Айзада. "ОТРАЖЕНИЕ ТЕОРИИ АВТОРСКОГО КИНО НА КИНЕМАТОГРАФ КЫРГЫЗСТАНА на примере фильмов Актан Арым Кубата". Vestnik Bishkek Humanities University, Issue 54 (21 грудня 2020): 42–47. http://dx.doi.org/10.35254/bhu.2021.54.15.
Повний текст джерелаАнотація:
На сегодняшний день в кино режиссер играет большую и важную роль. Условно авторов фильма разделяют на два типа: коммерческие и авторские режиссеры. Второй тип режиссеров это те, у которых есть свое видение, свой стиль и почерк в кино. В этой статье будут рассматриваться фильмы кыргызского режиссера Актана Арым Кубата в контексте теории авторского кино, а также отражение этой теории на кыргызский кинематограф. Теория авторского кино является эффективной на западе, но в нашем кыргызском кинематографе отсутствуют конкретные исследования на эту тему. Исходя из этого тема является актуальной и статья будет полезной для студентов, магистрантов. Режиссер бүгүнкү күндө кинодо чоң жана маанилүү ролду ойнойт. Фильмдин авторлору шарттуу түрдө эки түргө бөлүнөт: коммерциялык жана автордук режиссерлор. Экинчи түрдөгү режиссерлор - бул кинодогу өзүнүн көз карашы, өзүнө таандык стили бар адамдар. Бул макалада кыргыз режиссеру Актан Арым Кубаттын тасмалары автордук кино теориясынын контекстинде изилденет. Ошондой эле бул теориянын кыргыз киносунда чагылдырылышы каралат. Автор теориясы Батышта эффективдүү, бирок биздин кыргыз киносунда бул темада атайын изилдөө жокко эссе. Ушунун негизинде, тема актуалдуу жана макала студенттер, магистранттар үчүн пайдалуу болот. In cinema, the director is the most important figure. The film authors are conventionally divided into two types: commercial director and director of auteur films. The second type of directors are those who have their own vision, their own style in cinema. This article will examine the films of the Kyrgyz director Aktan Arym Kubat in the context of auteur cinema theory. In addition, the reflection of this theory on the Kyrgyz cinema. The theory of auteur cinema is effective in the West, but there is no specific research on this topic in our Kyrgyz cinema. Based on this, the topic is relevant and the article will be useful for students.
26
Vykhrystsenka, L. R., A. I. Schastlivenko, L. I. Bondarаva, A. V. Sidarenka, and O. G. Muzyka. "Kidney damage in Covid-19 infection." Vestnik of Vitebsk State Medical University 20, no. 1 (February 15, 2021): 7–23. http://dx.doi.org/10.22263/2312-4156.2021.1.7.
Повний текст джерелаАнотація:
При написании обзора были обобщены и сопоставлены опубликованные данные по патогенезу, клиническим проявлениям, лечению и реабилитации повреждений почек, вызванных инфекцией SARS-CoV-2 (Severe acute respiratory syndrome coronavirus 2). Повреждение почек может возникать в результате вовлечения вируса SARSCoV-2 в ренин-ангиотензин-альдостероновую систему (РААС), при развитии цитокинового шторма, ишемии, цепной легочно-почечной патогенетической реакции, гиперкоагуляции, рабдомиолиза. Поражение почек наблюдается при тяжелом течении COVID-19 в 25-50% случаев и проявляется протеинурией и гематурией, канальцевой дисфункцией, примерно в 15% случаев развивается острое повреждение почек (ОПП). Пациенты с возникшей ОПП, с хронической болезнью почек (ХБП) являются группой высокой летальности при развитии у них инфекции COVID-19. При повреждении почек, вызванном SARS-CoV-2, используют общие принципы лечения - симптоматическую и заместительную почечную терапию, осуществляют контроль назначения нефротоксических лекарственных средств. Требуется определение тактики диспансерного наблюдения пациентов с поражением почек COVID-19 (хроническая болезнь почек, острое повреждение почек или заместительная почечная терапия).
27
Докаева, Т. С., А. З. Везирханов та Э. С. Кафаров. "НОВЫЙ ВЗГЛЯД НА СЕГМЕНТАРНУЮ МОДЕЛЬ ПОЧЕК ЧЕЛОВЕКА". Итоговая научно-практическая конференция профессорско-преподавательского состава, № 1 (25 лютого 2022): 116–28. http://dx.doi.org/10.36684/57-2022-1-116-128.
Повний текст джерелаАнотація:
Целью исследования стало изучение особенностей кровоснабжения почек с выявлением их зонального и сегментарного строения. Исследование проведено на 116 полихромных коррозионных препаратах артериальной системы почки человека. На коррозионных препаратах артериальных сосудов почек и на 3D-сканограммах почечных артерий в трехмерной (3D) проекции выявляли их внеорганные ветви: а) количество артериальных сосудов в воротах почки; б) топографо-анатомические особенности стволов почечных артерий в воротах почки. Варианты деления почечных артерий в трехмерной (3D) проекции. В компьютерной программе в трехмерной (3D) проекции выявляли зоны локального кровоснабжения участков паренхимы почки в зависимости от вариантов деления почечной артерии на ветви 2-го – «A. (zonal)» (II) и 3-го – «A. interlobares-I» (III) порядков. Выявлено 6 вариантов деления почечной артерии на ветви 2-го порядка – «AА. zonal» (II), образующие в паренхиме почки артериальные сосудистые бассейны с формированием на поверхности почек вариантов прохождения зон естественной делимости. Далее в компьютерной программе, учитывая общепринятое классическое пятисегментарное строение почек и выявленные нами варианты прохождения зон естественной их делимости на поверхности почек, путем совмещения изображений были созданы мультимодальные образы. Установлено, что некоторые линии прохождения зон естественной делимости почек при различных вариантах деления главной почечной артерии разделяли сегменты почек на 2 части. В среднем (X ± m) в почках насчитывается от 5 до 7 сегментов (6 ± 1). Возможно, что в случае выявления в почках четырехзональной системы кровоснабжения с линиями зон естественной делимости почек, не совпадающих с границами прохождения сегментов при их классическом, варианте их количество будет еще больше.
28
Shramenko, Ye K., та L. I. Shkarbun. "Сравнительная оценка изменений почечного кровотока при различных вариантах острого повреждения почек". EMERGENCY MEDICINE, № 4.59 (10 травня 2014): 78–82. http://dx.doi.org/10.22141/2224-0586.4.59.2014.83489.
Повний текст джерелаАнотація:
В статье представлены сравнительные данные допплерографического исследования почек у пациентов с различными вариантами острого повреждения почек (ОПП) в стадии олигоанурии и восстановления диуреза. У всех пациентов исходно, при поступлении, выявлены нарушения почечной гемодинамики, выраженность которых была различной в зависимости от варианта ОПП. В процессе лечения при восстановлении диуреза показатели почечного кровотока улучшались. Скорость и полнота восстановления гемодинамики определялись как вариантом (этиологией), так и тяжестью повреждения почек. При трансформации ОПП в хроническую почечную недостаточность скорости кровотока оставались низкими, индекс резистентности не снижался даже при восстановлении диуреза и азотвыделительной функции почек.
29
Терейковська, Л. "Метод нейромережевого аналізу клавіатурного почерку." КОМП’ЮТЕРНО-ІНТЕГРОВАНІ ТЕХНОЛОГІЇ: ОСВІТА, НАУКА, ВИРОБНИЦТВО, № 37 (28 грудня 2019): 53–59. http://dx.doi.org/10.36910/6775-2524-0560-2019-37-8.
Повний текст джерелаАнотація:
Стаття присвячена питанням вдосконалення засобів розпізнавання емоцій і аутентифікації користувачів інформаційно-управляючих систем. Обґрунтовано можливість впровадження в засоби розпізнавання сучасних нейромережевих рішень на базі згорткових нейронних мереж. Розроблено метод нейромережевого аналізу клавіатурного почерку, який за рахунок запропонованих принципів адаптації і процедури кодування параметрів клавіатурного почерку, дозволяє впровадити в засоби розпізнавання згорткову нейронну мережу, архітектура якої адаптована до очікуваних умов використання. Проведені експериментальні дослідження показали, що використання розробленого методу дозволяє забезпечити помилку розпізнавання емоцій і особи користувача на рівні кращих сучасних систем розпізнавання.
30
Иошева, Е. А., Д. Р. Леонтьева, Е. А. Филиппова та О. Б. Иванченко. "Разработка мультиплексного анализа полимеразной цепной реакции в реальном времени для обнаружения SNP PKD1 домашней кошки". ТЕНДЕНЦИИ РАЗВИТИЯ НАУКИ И ОБРАЗОВАНИЯ 79, № 3 (2021): 161–64. http://dx.doi.org/10.18411/trnio-11-2021-135.
Повний текст джерелаАнотація:
Аутосомно-доминантная поликистозная болезнь почек (ADPKD) — это достаточно распространенное наследственное генетическим заболевание кошек, особенно часто поражающее кошек персидской породы. До недавнего времени это заболевание диагностировалось с помощью ультразвукового исследования почек. При использовании молекулярных методов стало возможно выявлять поликистоз почек до появления первых симптомов заболевания. Был разработан быстрый и чувствительный анализ генотипирования с помощью ПЦР в реальном времени, который может выявить однонуклеотидный полиморфизм, ответственный за AD-PKD.
31
Romadanova, O. I., Zh D. Semidotskaia, M. A. Vlasenko, Ye M. Vlasenko та Ye A. Butikova. "Современные принципы нефропрофилактики и ренопротективные эффекты малобелковой диеты с применением кетоаналогов незаменимых аминокислот у пациентов с хронической болезнью почек". KIDNEYS, № 4.10 (12 грудня 2014): 59–66. http://dx.doi.org/10.22141/2307-1257.0.4.10.2014.76059.
Повний текст джерелаАнотація:
Статья посвящена одной из наиболее актуальных проблем в нефрологии — хронической болезни почек. Дана характеристика факторов риска развития этой патологии, а также основных направлений ее лечения. Подчеркнута немаловажная роль коррекции питания в комплексе лечения хронической болезни почек. Патогенетически обоснованным является применение малобелковой диеты с включением кетоаналогов аминокислот (Кетостерила), что обеспечивает ренопротективное действие, дает возможность увеличить додиализный период и способствует улучшению качества жизни больных с хронической болезнью почек.
32
Kondakov, I. I., N. V. Repin, I. I. Topchy, L. N. Marchenko, A. M. Vaskovich, A. N. Kirienko, and T. P. Govorukha. "MORPHOFUNCTIONAL STATEOFKIDNEYS OF RATSAFTER INJECTIONOFPLACENTAL CRYOEXTRACT IN HEYMANN NEPHRITIS." Ukrainian Journal of Nephrology and Dialysis, no. 1(53) (February 28, 2017): 52–57. http://dx.doi.org/10.31450/ukrjnd.1(53).2017.08.
Повний текст джерелаАнотація:
Изучение иммунного механизма поражения почек на модели нефрита Хеймана (НХ), вызывающего изменения сосудов почечных клубочков, их морфологических и морфометрических показателей, представляют значительный интерес
Цель работы: изучить влияние введения криоэкстракта аллогенной плаценты (КЭП) на функциональные и морфологические показатели почек при экспериментальном НХ.
Материал и методы. Крысы-самцы 4-х месячного возраста были разделены на 3 группы: I – интактные; 2 – животные с моделью НХ; 3 – животные с моделью НХ, которым на 28 день после иммунизации 3 раза за неделю внутримышечно вводили КЭП. Животных 2-й и 3-й групп выводили из эксперимента на 45 и 60 сутки. Исследованы биохимические, функциональные и морфологические показатели почек на всех стадиях развития НХ и после введения КЭП.
Результаты и их обсуждение. У животных 2 и 3 группы на 28-е сутки возрастало количество циркулирующих иммунных комплексов (ЦИК) в крови и иммунных депозитов на базальных мембранах клубочков, что сопровождалось нарушением их структуры и выделительной функции почек. Выявлены морфометрические различия в размерах клубочков в динамике НХ. Через 60 суток в ткани почек экспериментальных животных наблюдались признаки фокального мезангиального пролиферативного гломерулонефрита как при введении КЭП, так и без него. При введении КЭП отложения депозитов иммунных комплексов не обнаруживалось.
Выводы: При НХ на 28 сутки отмечено возрастание ЦИК в крови, отложение депозитов иммунных комплексов на базальных мембранах капилляров клубочков, сужение их просвета и пролиферация мезангиоцитов, что сопровождалось нарушением выделительной функции почек. Введение КЭП нормализовывало функцію почек, снижало к 45 суткам уровни комплемента ЦИК до показателей нормы.
33
Лобкова, Г. В. "Collections of Folk Songs and Instrumental Tunes by Nikolay Solovyov: On Manuscript Attribution." OPERA MUSICOLOGICA, no. 1 (March 15, 2021): 26–56. http://dx.doi.org/10.26156/om.2021.13.1.002.
Повний текст джерелаАнотація:
В статье представлено рукописное наследие Николая Феопемптовича Соловьёва (1846–1916), композитора, профессора Санкт-Петербургской консерватории, включающее 162 записи народных песен и инструментальных мелодий. До настоящего времени считалось, что поэтические тексты и напевы русских народных песен (117 образцов) в двух записных книжках из фондов Научно-исследовательского отдела рукописей Научной музыкальной библиотеки (НИОР НМБ) Санкт-Петербургской государственной консерватории имени Н. А. Римского-Корсакова относятся к автографам известного композитора А. Н. Серова. В статье находит подтверждение тот факт, что данные записные книжки принадлежат Н. Ф. Соловьёву. Публикация четырех песен из рукописи в издании П. В. Шейна «Великорус в своих песнях, обрядах, обычаях, верованиях, сказках, легендах и т. п.» свидетельствует, что песни были записаны Соловьёвым в Санкт-Петербурге от уроженки села Байдики Тульской губернии крестьянки Марьи Гавриловны Бабановой (Бабковой) в 1860-е годы. Изучение третьей записной книжки из фондов Кабинета рукописей Российского института истории искусств позволило сделать вывод о том, что содержащиеся в ней нотации песен и наигрышей (37 мелодий) были сделаны Соловьёвым в августе 1873 года во время специальной поездки по Полтавской губернии с целью сбора материалов для оперы «Кузнец Вакула». Требует дальнейшего исследования беловая рукопись с поэтическими текстами и напевами восьми русских песен, которая хранится в НИОР НМБ среди материалов, принадлежащих Н. Ф. Соловьёву, поскольку почерк не обнаруживает сходства с автографами композитора. The handwritten legacy of Nikolay Feopemptovich Solovyov (1846–1916), composer, professor of the St. Petersburg Conservatoire, includes 162 recordings of folk songs and instrumental melodies. To date, it was believed that the poetry lyrics and melodies of Russian folk songs (117 samples) in two notebooks of the Research Department of Manuscripts of the Scientific Music Library of the Saint Petersburg Rimsky-Korsakov State Conservatory belong to autographs of the famous Russian composer Alexander Serov. The article provides evidence of ownership of this collection by Nikolay Solovyov. One confirmation is the publication of four songs from the manuscript (including two with melodies) in Pavel Schein’s edition of “Velikorus in his songs, rites, customs, beliefs, fairy tales, legends, etc.” It turns out that the songs were recorded by Nikolay Solovyov in St. Petersburg from peasant Marya Gavrilovna Babanova (Babkova) from the village of Baidiki, Tula Province. Study of the third notebook from the funds of the Manuscript Cabinet of the Russian Institute of Art History concluded that its notation of songs and instrumental music (37 melodies) were made by Nikolay Solovyov in August 1873 during a special trip to Poltava Province to collect materials for the opera “Kuznets Vakula”. Another manuscript with poetry texts and melodies of eight Russian songs, which is stored in Research Department of Manuscripts of the Scientific Music Library among materials belonging to Nikolay Solovyov, requires further research, because the handwriting does not detect similarities to the composer’s autographs.
34
Nikitina, N. A., Ye A. Starets, Ye A. Kalashnikova, S. R. Galich, T. V. Sochinskaya та A. V. Sochinsky. "Врожденные аномалии количества почек: частота, этиопатогенез, пренатальная диагностика, клиника, диагностика, лечение и профилактика (часть 2)". CHILD`S HEALTH, № 7.50 (1 листопада 2013): 85–88. http://dx.doi.org/10.22141/2224-0551.7.50.2013.84905.
Повний текст джерелаАнотація:
В статье представлены литературные данные по частоте, этиопатогенезу, основным клиническим проявлениям, современным методам пренатальной и постнатальной диагностики и лечения, а также профилактике врожденных аномалий количества почек — удвоения почек и третьей добавочной почки.
35
Dolinnayä, M. A., and T. G. Shekhovtseva. "ESTIMATION OF NEPHROPROTECTIVE EFFECT OF ANGIOTENSIN-CONVERTING ENZYME RAMIPRIL IN PATIENTS WITH CHRONIC GLOMERULONEPHRITIS." Ukrainian Journal of Nephrology and Dialysis, no. 2(54) (March 1, 2017): 7–12. http://dx.doi.org/10.31450/ukrjnd.2(54).2017.02.
Повний текст джерелаАнотація:
Цель: изучить взаимосвязь между морфологическими показателями гломерулярного поражения почек и цистатином С (CysC) сыворотки крови у больных хроническим гломерулонефритом (ХТН) с сохраненной функцией почек, а также оценить терапевтическую коррекцию выявленных нарушений с помощью и АПФ рамиприла.
Материалы и методы исследования. Обследован 81 больной с ХТН. Пациенты были разделены на 2 клинические группы: больные ХТН с артериальной гипертензией (АТ), ХТН без АТ. Средняя суточная доза рамиприла у больных ХТН с АТ составила 12,8 ± 5,6 мг, у пациентов с ХТН без АТ – 2,5 мг.
Для анализа гломерулярного поражения почек у больных ХТН использовались данные нефробиопсий по следующим параметрам: пролиферация мезангиальных клеток, расширение мезангиального матрикса, гломерулосклероз, наличие фиброзных полумесяцев, утолщение капиллярных петель и/или их сращение с капсулой Боумена, утолщение и/или расщепление гломерулярной базальной мембраны, наличие экстракапиллярного компонента в просвете капсулы Боумена. Уровень Cys C в сыворотке крови определяли иммуноферментным методом.
Результаты и обсуждение. Нами статистически подтверждена прямая связь между cysC крови и гло- мерулосклерозом (r = 0,85; р < 0,05). Установлено, что метод диагностики гломерулосклероза почек с помощью определения маркера cysC в сыворотке крови является высокочувствительным и специфичным, с эффективностью 96,55%.
Выводы: сывороточный уровень cys C является чувствительным маркером гломерулосклероза почек у больных ХТН с диагностической эффективностью до 97%. Под влиянием 24-недельной терапии и АПФ рамиприлом у больных ХТН с наличием АТ и без наблюдается достоверное снижение маркеров поражения почек, в том числе и cysC сыворотки крови, что подтверждает нефропротекторное действие препарата.
36
Т.И., Вахрушева. "ПАТОМОРФОЛОГИЧЕСКИЕ ИЗМЕНЕНИЯ ПОЧЕК У КОШЕК". Bulletin of KSAU, № 11 (25 листопада 2019): 68–77. http://dx.doi.org/10.36718/1819-4036-2019-11-68-77.
Повний текст джерелаАнотація:
Изучена патоморфологическая картина изменений почек у кошек различных пород и возрастных групп с установлением патогномоничных морфологических признаков. Объектом исследования являлись124 трупа кошек в возрасте от 3 месяцев до 16 лет (пол животных – 61 самка, 63 самца), из которых 5 трупов – породы мейн-кун, 21 – персидской породы, 32 – британской, 7 – шотладской вислоухой породы, 59 – метисы. Смерть 74 животных наступила в результате эфтаназии, у 50 животных наблюдалась патологическая ненасильственная смерть. Инфекция была исключена во всех случаях прижизненными лабораторными исследованиями. Во время вскрытия проводился забор материала для гистологического исследования – фрагменты тканей почек. Патолого-анатомический материал фиксировался в 10 % нейтральном растворе формалина, срезы изготавливались на микротоме «Техном МЗП-01», окрашивались гематоксилином Эрлиха и эозином. Микрофотосъемку и анализ микрофотографий проводили на фотоаппарате Canon EOS 1100D. Результаты патоморфологического изучения почек показали, что патологические изменения почек различного характера обнаруживались в 92,7 % случаев патолого-анатомического вскрытия, при этом в 58,1 % случаев выявлялись воспалительные процессы – нефрит, пиелонефрит, гломерулонефрит, также у животных в возрасте старше 4 лет в 23 % случаев наблюдалась тенденция перехода острой формы воспаления в подострую или хроническую, следствием чего являлось развитие у кошек в возрасте 3–7 лет фиброза и умеренно выраженного нефросклероза, а у кошек в возрасте 5–12 лет – выраженного нефросклероза. У животных в возрасте 7–10 лет наряду с нефросклерозом наблюдались признаки гиалиноза и амилоидоза, связанные с хронической аутоинтоксикацией на фоне почечной и полиорганной недостаточности. Патоморфологическая картина двустороннего поликистоза обнаруживалась в 100 % случаев вскрытия трупов кошек персидской породы, а также у 40,6 и 28,5 % кошек британской и шотландской вислоухой породы соответственно, что подтверждает данные о породной предрасположенности.
37
Мартынов, С. А., М. С. Бирагова, М. Ш. Шамхалова та М. В. Шестакова. "Гиперфосфатемия при хронической болезни почек". Meditsinskiy sovet = Medical Council, № 5-6 (26 вересня 2019): 98–101. http://dx.doi.org/10.21518/2079-701x-2013-5-6-98-101.
Повний текст джерела
38
Bevzenko, T. B. "Хроническая болезнь почек и экология". KIDNEYS, № 2.04 (1 квітня 2013): 17–22. http://dx.doi.org/10.22141/2307-1257.0.2.04.2013.85347.
Повний текст джерелаАнотація:
В обзоре литературы представлены связь развития хронической болезни почек с экологическим состоянием зон проживания больных, влияние на характер поражения почечных структур (клубочков, канальцев, стромы) ксенобиотиков (неорганических и органических химических веществ, эссенциальных и токсичных микроэлементов). На основании собственных данных проанализированы распространенность и заболеваемость хронической болезнью почек в 33 городских и сельских районах Донецкой области, сопоставлены результаты с гигиеническими факторами внешней среды (характером атмосферного воздуха, почвы, питьевой и грунтовых вод), роль в степени загрязнения ксенобиотиками разных отраслей промышленности, сельского хозяйства, автомобильного и железнодорожного транспорта, подтверждена зависимость статистических показателей от неблагоприятных экологических условий в регионах.
39
Ватутин, Н. Т., Г. Г. Тарадин, Е. С. Гасендич, Д. С. Герасименко та Е. А. Контовский. "ХРОНИЧЕСКИЕ ЗАБОЛЕВАНИЯ ПОЧЕК И НАРУШЕНИЯ СЕРДЕЧНОГО РИТМА". Университетская клиника, № 3(32) (1 жовтня 2019): 65. http://dx.doi.org/10.26435/uc.v0i3(32).341.
Повний текст джерелаАнотація:
Представленный обзор посвящен актуальной проблеме современной кардионефрологии – нарушениям сердечного ритма при хронических заболеваниях почек. Обсуждаются различные аспекты фибрилляции предсердий, выявляемой у 16-21% больных с заболеваниями почек. Отдельно затрагиваются мероприятия по профилактике инсульта при этой аритмии, в частности эффективность, режимы дозировки и безопасность антикоагулянтной терапии, включая варфарин, апиксабан, дабигатран, эдоксабан и ривароксабан. Затронута роль антитромбоцитарных препаратов и окклюзии ушка левого предсердия в превентировании эмбологенных осложнений при хронических заболеваниях почек. Приведены сведения о восстановлении и контроле синусового ритма, а также контроле частоты сердечных сокращений при фибрилляции предсердий. Особое внимание уделено детальной характеристике различных антиаритмических препаратов, используемых для лечения различных видов нарушений ритма сердца, с учётом их связывания с белками крови, путей элиминации, диализируемости и наиболее частых побочных эффектов. Подчёркнута важность профилактики внезапной сердечной смерти у больных с хроническими заболеваниями почек, которые ответственны за 29-35% случаев всех причин смертности у этой категории больных.
40
Romadanova, O. I., Zh D. Semidotskaya, M. A. Vlasenko, Ye M. Vlasenko та Ye A. Butikova. "Ренопротективные эффекты малобелковой диеты с применением кетоаналогов незаменимых аминокислот". KIDNEYS, № 4.06 (1 серпня 2013): 11–17. http://dx.doi.org/10.22141/2307-1257.0.4.06.2013.85389.
Повний текст джерелаАнотація:
В статье рассматривается роль малобелковой диеты и кетоаналогов незаменимых аминокислот у больных с нарушением функции почек. По результатам исследования закономерности формирования уровня моноцитарного хемоаттрактантного протеина (МСР-1), в зависимости от генеза гломерулярных повреждений и стадии хронической болезни почек, и его динамики под воздействием различных подходов в комплексном лечении сделан вывод, что назначение малобелковой диеты с включением Кетостерила необходимо уже на ранних стадиях заболевания с целью ренопротективного действия. Применение Кетостерила должно быть длительным и постоянным с целью увеличения додиализного периода и улучшения качества жизни больных с хронической болезнью почек.
41
Чижмар, О. "Про специфіку онімійного почерку Івана Чендея". Науковий вісник Ужгородського університету. Філологія. Соціальні комунікації, Вип. 28 (2012): 195–98.
Знайти повний текст джерела
42
Nikitina, N. A., Ye A. Starets, Ye A. Kalashnikova, S. R. Galich та T. V. Sochinskaya. "Врожденные аномалии количества почек: частота, этиопатогенез, пренатальная диагностика, клиника, физическое развитие, диагностика, лечение и профилактика (часть 1)". CHILD`S HEALTH, № 6.49 (1 жовтня 2013): 107–11. http://dx.doi.org/10.22141/2224-0551.6.49.2013.84859.
Повний текст джерелаАнотація:
В статье представлены литературные данные о частоте, этиопатогенезе, основных клинических проявлениях, динамике физического развития, современных методах пренатальной и постнатальной диагностики и лечения, а также профилактике врожденных аномалий мочевой системы — агенезии и аплазии почек, удвоения почек и третьей, добавочной почки.
43
Senatorova, A. S., та Ye G. Muratovа. "Цистатин С — ранний маркер повреждения почек у детей с сахарным диабетом 1-го типа". CHILD`S HEALTH, № 2.45 (22 квітня 2013): 74–77. http://dx.doi.org/10.22141/2224-0551.2.45.2013.88236.
Повний текст джерелаАнотація:
Цель работы: изучение цистатина С в качестве раннего маркера повреждения почек у детей с сахарным диабетом (СД) 1-го типа.Методы. Было обследовано 83 пациента с СД 1-го типа. В зависимости от длительности заболевания пациенты распределены на 3 группы: 1-я — с СД длительностью 1–2 года, 2-я — 2–5 лет, 3-я — более 5 лет от дебюта заболевания. Группу контроля составили 10 здоровых детей.Результаты. Максимальные значения скорости клубочковой фильтрации, отражающие явление внутриклубочковой гипертензии, наблюдаются преимущественно среди пациентов 2-й и 3-й групп. Стабильная и диагностически значимая микроальбуминурия (≥ 30 мг/сут, III стадия диабетической нефропатии) была зарегистрирована среди пациентов с длительностью СД более 5 лет. При этом у пациентов всех групп в ряде случаев отмечается значительная микроальбуминурия, но средние показатели приближаются к диагностически значимым. Повышение экскреции гликозаминогликанов выявлено у 75 % пациентов 1-й группы, у 53,8 % — 2-й группы и у 52,1 % больных 3-й группы наблюдения. Отмечалась достоверная разница в концентрации цистатина С в моче у детей с СД из 1-й группы и группы контроля (р = 0,03), между пациентами 2-й группы и группой контроля (р = 0,003), между пациентами 3-й группы наблюдения и группой контроля (р = 0,003). Значительная вариабельность этого показателя наблюдалась у детей с длительностью СД от 1 до 2 лет. Наибольшая медиана цистатина С в моче регистрировалась у детей 2-й группы наблюдения, что свидетельствует о стабильном поражении канальцевого аппарата почек уже на втором году течения СД. Между допплерографическими показателями кровотока в сосудах почек и уровнем цистатина С зафиксирована обратная корреляционная связь умеренной силы, т.е. при увеличении экскреции цистатина С наблюдается обеднение кровотока на уровне магистральных артерий.Выводы. 1. Повреждение почек при СД наблюдается уже с первого года заболевания при доминировании нарушений функции канальцевого аппарата, а цистатин С является высокоинформативным и стабильным ранним маркером почечной дисфункции. 2. Раннее повреждение почек у детей с СД 1-го типа диагностируется при уровне цистатина С выше 21,9 ± 1,4 нг/мл. 3. Дополнительными признаками, характеризующими раннее повреждение почек, являются: увеличение экскреции гликозаминогликанов, гипоперфузия на уровне магистральных сосудов почек, снижение скорости клубочковой фильтрации.
44
Доломатов, Сергей Игоревич, Н. Ю. Новиков, И. Н. Касич, В. Г. Сиповский, К. Дери та А. Н. Литвиненко. "Особенности реакции почек гипотиреоидных белых крыс на однократное введение L-тироксина". Экспериментальная и клиническая фармакология 81, № 6 (2 серпня 2018): 9–13. http://dx.doi.org/10.30906/0869-2092-2018-81-6-9-13.
Повний текст джерелаАнотація:
Проведен сравнительный анализ влияния экзогенного тироксина на функциональное состояние почек эутиреоидных и гипотиреоидных лабораторных крыс в условиях функциональной нагрузки. Гипотиреоз вызывали ежедневным введением 6-пропил-2-тиоурацила (ПТУ) в дозе 1 мг на 100 г массы тела в течение 12 сут. Натриевую соль L-тироксина вводили внутрижелудочно в количестве 50 мкг на 100 г в составе 1 % крахмального геля. Функциональное исследование почек животных проводили через 24 ч после завершающего введения ПТУ или через 24 ч после однократного введения тироксина в условиях индуцированного диуреза, стимулируемого внутрижелудочным введением воды из расчета 5 мл на 100 г массы тела. Установлено, что введение крысам ПТУ в течение 12 сут сопровождается отчетливым усилением чувствительности почек животных к однократному введению тироксина. Установлено, что в ответ на однократное введение тироксина в группе крыс, подвергавшихся предварительному введению ПТУ, наблюдается более существенное снижение клиренса креатинина в среднем на 55 % (p = 0,005), усиление протеинурии в среднем на 3 % (p = 0,001) и отчетливые изменения осморегулирующей функции почек, в сравнении с интактными крысами.
45
Докаева, Т. С., А. З. Везирханов та Ш. И. Акбаев. "МОРФОЛОГИЧЕСКИЕ И КЛИНИЧЕСКИЕ АСПЕКТЫ ВОЗНИКНОВЕНИЯ ДОБАВОЧНЫХ (МНОЖЕСТВЕННЫХ) ПОЧЕЧНЫХ АРТЕРИЙ". Вестник медицинского института, № 2/20 (26 жовтня 2021): 36–43. http://dx.doi.org/10.36684/med-2021-20-2-36-43.
Повний текст джерелаАнотація:
Из-за весьма сложного эмбриогенеза почек, варианты васкуляризации почек сильно различаются у разных людей. Более того, каждый вариант может иметь значение для клинических и хирургических вмешательств. Спектр оперативных вмешательств на почке продолжает расти, включая трансплантацию почек, аневризму и другие сосудистые реконструкции. При любом хирургическом пособии незнание наличия множественных почечных артерий может привести к летальному исходу, особенно при использовании лапароскопических методов. Цель этого обзора - всесторонне выявить вариации в пределах нескольких почечных артерий и выделить связи между наличием добавочных почечных артерий и сосуществованием других вариантов васкуляризации. Другая цель - определить возможные клинические последствия наличия добавочных почечных артерий. Это исследование имеет особое значение для хирургов, интервенционных радиологов, нефрологов и сосудистых хирургов.
46
Мухаметвафина, А. А., та Л. Н. Миронова. "Размножение хосты in vitro с использованием корневищных почек". Аграрная Россия, № 8 (22 серпня 2014): 7–9. http://dx.doi.org/10.30906/1999-5636-2014-8-7-9.
Повний текст джерелаАнотація:
Изучены особенности регенерации корневищных почек хост в культуре in vitro. Разработана схема стерилизации эксплантов, выявлены оптимальные среды для побегообразования и ризогенеза. Выяснено, что способность к индуцированному морфогенезу тканей корневищных почек существенно зависит от видовых и сортовых особенностей хост, а также от состава питательной среды. Для эксплантов исследованных таксонов характерен прямой органогенез.
47
М. В.Семеніхін, С. Г. Качурін,. "ПОДОЛАННЯ ПРОТИДІЇ ПІД ЧАС ПРОВЕДЕННЯ СУДОВОЇ ПОЧЕРКОЗНАВЧОЇ ЕКСПЕРТИЗИ: СИСТЕМИ ТАКТИЧНИХ ПРИЙОМІВ". Криміналістичний вісник 33, № 1 (10 лютого 2021): 94–107. http://dx.doi.org/10.37025/1992-4437/2020-33-1-94.
Повний текст джерелаАнотація:
Мета статті – аналіз теоретичних питань і розроблення практичних рекомендацій із тактики відібрання експериментальних зразків почерку та підписів в умовах протидії перевірюваних осіб під час проведення судових почеркознавчих експертиз. Методологія. Методологічну основу становлять загальні закони та категорії теорії пізнання, зокрема положення матеріалістичної діалектики про пізнання соціальних процесів і явищ, пов’язаних із досліджуваними проблемами. У процесі розгляду теми також застосовувалися історико-правовий метод, яким проаналізовано генезу розроблення тактико-технологічних засад проведення слідчих дій, теоретичні напрацювання криміналістичних аспектів протидії при проведенні судових почеркознавчих експертиз; системно-структурним і порівняльним встановлено сутність тактики проведення судових почеркознавчих експертиз, з’ясовано прийоми подолання протидії перевірюваних осіб проведенню почеркознавчої експертизи, а також групування їх в системи, запропоновано рекомендації щодо їх застосування; соціологічний метод (анкетування) застосовано для опитування слідчих та експертів за спеціально розробленою анкетою; статистичним методом (групування відомостей, аналіз кількісних показників) узагальнено дані за результатами аналізу висновків експертів, протоколів відібрання зразків почерку та підписів; експериментальним проведено експерименти з відтворення чужих підписів різними категоріями осіб. Наукова новизна зумовлена започаткуванням заснованого на результатах проведеного авторами експерименту тактичного прийому подолання протидії перевірюваної особи в разі повідомлення неправдивої інформації про незнання цією особою транскрипції підпису конкретної людини, що полягає в наданні особі досліджуваного підпису для короткочасного візуального його огляду. Висновки. У результаті дослідження, зокрема, з’ясовано, що залежно від слідчої ситуації, яка склалася, системи тактичних прийомів відібрання зразків спрямовані: на встановлення обставин та умов виконання рукопису; одержання зразків почерку перевірюваної особи в ситуації можливої її відмови; спілкування з такою особою і вплив на неї у процесі відібрання зразків; подолання протидії перевірюваної особи. При цьому тактичні прийоми подолання протидії перевірюваної особи передбачають: за відмови від надання експериментальних зразків почерку та підписів – використання прийомів психологічного впливу та логічного переконання; у разі спотворення перевірюваним свого почерку – прискорення темпу написання та збільшення тривалості відібрання зразків; якщо повідомлено неправдиву інформацію про незнання перевірюваним транскрипції підпису конкретної людини – надання досліджуваного підпису для короткочасного візуального його огляду.
48
Г., Качурін С., та Семеніхін М. В. "ТАКТИЧНИЙ АРСЕНАЛ СЛІДЧОГО: СИСТЕМИ ТАКТИЧНИХ ПРИЙОМІВ ОДЕРЖАННЯ ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНИХ ЗРАЗКІВ ПОЧЕРКУ ТА ПІДПИСІВ". Актуальні проблеми права: теорія і практика, № 2 (38) (12 лютого 2020): 112–23. http://dx.doi.org/10.33216/2218-5461-2019-38-2-112-123.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті досліджено норми діючого законодаства з питань тактики відібрання експериментальних зразків почерку та підписів в умовах протидії, при проведенні судово-почеркознавчих експертиз. Здійснена розробка системи тактичних прийомів та криміналістичних рекомендаций з подолання й попередження протидії осіб, що перевіряються, яка забезпечувала б, швидкість та результативність вирішення завдань досудового слідства та судового процесу при проведенні судово-почеркознавчих експертиз
Ключові слова: судово-почеркознавча експертиза, зразки почерку й підписів, відібрання проведенню почеркознавчої експертизи, системи тактичних прийомів зразків, протидія.
49
КОСТИНА, M. В. "ПРИРОДА ПОЧЕЧНЫХ ЧЕШУИ В СЕМЕЙСТВЕ SALICACEAE, "БОТАНИЧЕСКИЙ ЖУРНАЛ"". Ботанический журнал, № 5 (2012): 583a—592. http://dx.doi.org/10.1134/s1234567812050023.
Повний текст джерелаАнотація:
На основе изучения пазушных почек и боковых побегов, формирующихся в результате разных ритмологических вариантов ветвления, установлено, что почечные покровы пазушных почек у представителей сем. Salicaceae имеют разную морфологическую природу. Наружная почечная чешуя у ивовых образуется в результате срастания предлистьев. Внутренние чешуи представляют собой видоизмененные листья, образующиеся в результате слитного развития прилистников и основания листа.
50
Птахив, Семен. "Почему Литва?" Украинский туризм, № 1 (2012): 84–85.
Знайти повний текст джерела