Добірка наукової літератури з теми "Потік інформаційний"

Метою статті є порівняльний аналіз чинників формування та найкращої практики реалізації конкурентних стратегій підприємствами України. Опис практики реалізації конкурентних стратегій підприємствами лідерами відповідних ринків дав змогу ідентифікувати еволюцію основних засобів становлення їх конкурентоспроможності та узагальнити основні чинники, які впливають на формування конкурентних переваг підприємства на ринку та визначають ефективність реалізації вибраної конкурентної стратегії. Виявлено, що такими чинниками є здатність підприємства впливати на поведінку споживача через спрямований інформаційний потік та унікальні властивості товару, здатність задовольнити споживчий попит за найменших витрат, що досягається шляхом формування замкнутих технологічних циклів та логістичних ланцюгів, здатність підтримувати лідерство на ринку завдяки реалізації політики постійного товарного оновлення. Інструментами реалізації визначених здатностей є інновації та нестандартні стратегічні рішення. Виявлено, що в сучасній економіці спостерігаються суттєві зміни як у споживчих потребах (індивідуалізація потреб), так і в інструментах їх задоволення (персоніфікація продажів). Конкурентними перевагами підприємства, які забезпечують їх конкурентоспроможність та відповідність споживчим потребам, є структура портфеля асортиментних позицій та товарних марок, інформаційний супровід властивостей продукції, підтвердження їх безпечності та якості, формування повних технологічних циклів виробництва та логістичної інфраструктури, інноваційне оновлення виробництва, наявність науково-дослідних центрів та виробництво пробних зразків продукції. Зміни вподобань і стилю споживчої поведінки в сучасному світі трансформують як ринок, так і поведінку його учасників. Встановлено, що в сучасних умовах ринкової економіки поведінка споживача на ринку є основним джерелом ефективності конкурентної стратегії. Відмінність набула ознак властивості сучасного товару, а першість у пропозиції інноваційного товару на ринку забезпечує прибутковість підприємства.

У статті проаналізовано вплив політичних технологій на політичну свідомість громадян під час виборів Президента України 2019 р. Сьогодні політичні технології є саме тим інструментом, із допомогою якого можна забезпечити політичну стабільність або розхитати, вивести з рівноваги політичну систему суспільства. Тому детальне дослідження політичних технологій, які постійно вдосконалюються, потребує подальших наукових розробок. Об’єктом впливу політичних технологій є люди, а саме їхня політична свідомість. Політична конкуренція, боротьба за владу у виборчий період та формування органів державної влади на всіх ієрархічних щаблях після виборів визначає важливість політичних технологій. Вибори в Україні у 2019 р. стали унікальними саме тому, що в політичному середовищі з’явилося багато людей, які далекі від політики, та тим, що значна частина «старих» політиків втратила підтримку. Ще однією особливістю виборів 2019 р. є поява нових каналів комунікації з виборцями: такі соціальні мережі, як Instagram, Facebook, Telegram стали реально дієвим інструментом боротьби за підтримку й голоси виборців. У сфері політики інформація в цілому та Інтернет зокрема відіграють настільки важливу роль, що кожен політичний актор сьогодні намагається організувати власний інформаційний потік у мережі для більш ефективного впливу на політичну свідомість та громадську думку, сформувати бажаний, затребуваний у суспільстві образ або досягати інших політичних цілей.

Притаманна нашому часу інформатизація всіх галузей народного господарства зумовлює необхідність формування у майбутніх кваліфікованих робітників інформаційної компетенції, як складової професійної компетентності, що забезпечує ефективну діяльність випускника ПТНЗ в умовах інтенсивного використання інформаційно-комунікацій­них технологій. Формування інформаційних компетенцій безпосередньо пов’язано з інформатизацією освіти.Інформатизація освіти – упорядкована сукупність взаємопов’яза­них організаційно-правових, соціально-економічних, навчально-мето­дичних, науково-технічних, виробничих і управлінських процесів, спрямованих на задоволення інформаційних обчислювальних і телекомунікаційних потреб, що пов’язані з можливостями методів і засобів інформаційних та комунікаційних технологій (ІКТ) учасників навчально-виховного процесу, а також тих, хто цим процесом управляє та його забезпечує [3, 360]. Процес інформатизації освіти охоплено відповідною нормативно-правовою та законодавчою базою: Концепція інформатизації освіти (1984), Постанова Уряду України щодо забезпечення комп’ютерної грамотності учнів загальноосвітніх і професійно-технічних навчальних закладів (1985), Закон України «Про концепцію Національної програми інформатизації»(1998) та ін.Проблемам інформатизації освіти присвячені праці Л. Білоусової, В. Бикова, І. Булах, Т. Волкової, Р. Гуревич, Ю. Дорошенка, М. Жалдака, С. Жданова, М. Кадемії, В. Кухаренка, С. Сисоєвої, М. Шкіля та ін. Інформаційно-комунікаційні технології, стрімко вдосконалюючись, нарощують свій освітній потенціал, проте практика навчання свідчить про відставання темпів впровадження новітніх досягнень зазначених технологій у реальний навчальний процес професійно-технічних навчальних закладів України. Однією з вагомих причин такого відставання є недостатність спрямованості навчального процесу у ПТНЗ на забезпечення всебічної підготовки майбутнього кваліфікованого робітника до свідомого й ефективного застосування інформаційно-комунікаційних технологій у професійній діяльності.Вивчення проблеми впровадження інноваційних виробничих технологій у процес підготовки кваліфікованих робітників поліграфічного профілю забезпечило можливість виявити суперечності між зростанням обсягів роботодавців до знань, умінь та професійних компетенцій в цілому, які необхідні конкурентоздатному фахівцю поліграфічної галузі та недостатньою модернізацією, відсутністю системи в оновленні змісту освіти в ПТНЗ. Педагогічна практика свідчить, що сьогодні ще далеко не всі навчальні заклади використовують у повному обсязі інформаційні технології з метою формування у випускників інформаційних компетенцій. Причини різні: відсутність відповідної матеріально-технічної бази (більшість ПК, які надані ПТНЗ за Державною програмою комп’ютеризації на сьогодні відносяться до застарілих моделей ); наявна кількість не відповідає потребам навчального процесу (при наявності 1 – 2 кабінетів не можливо повноцінно забезпечити загальноосвітню підготовку з предметів «Інформатика», «Інформаційні технології» та професійно-практичну підготовку з професій, які пов’язані з використанням комп’ютерної техніки у професійній діяльності); відсутність необхідних професійно-прикладних програмних продуктів (інноваційного дидактичного інструментарію); відсутність підручників, навчальних посібників, методичних рекомендацій, лабораторних робіт щодо оволодіння комп’ютерними технологіями професійно-орієнтованого змісту для учнів ПТНЗ; відсутність затверджених на державному рівні комплексних завдань та контрольних робіт з перевірки знань і умінь, навичок учнів з використанням тестових технологій (кожен навчальний заклад розробляє свої форми діагностики, що не сприяє уніфікації та стандартизації в освіті); відсутність внутрішньої мотивації як в учнів так і в педагогічних працівників до ефективного застосування інформаційних технологій у процесі підготовки до професійної діяльності); не розуміння педагогічними працівниками та адміністрацією ПТНЗ цілей використання інформаційних технологій.Сьогодення вимагає від педагога професійної майстерності не просто надання учням певних знань, а навчання їх мисленню, структуруванню інформації та цілеспрямованому відбору необхідного. Викладач спецтехнології і майстер виробничого навчання мають разом нести учням не просто нові знання, а новий тип оволодіння інформацією. У зв’язку з цим, особливого значення набуває переорієнтація мислення сучасного педагогічного працівника на усвідомлення принципово нових вимог до його педагогічної діяльності, до його готовності щодо використання засобів ІКТ у професійній діяльності як провідної педагогічної умови у процесі вивчення учнями ПТНЗ інноваційних виробничих технологій.Вивчаючи зарубіжний досвід, ми виокремили основні педагогічні цілі використання інформаційних технологій [1], [6], [8]:1. Розвиток особистості учня, підготовка його до продуктивної самостійної діяльності в умовах інформаційного суспільства, що включає: розвиток конструктивного, алгоритмічного мислення на основі спілкування з комп’ютером; розвиток творчого мислення за рахунок зменшення частки репродуктивної діяльності; розвиток комунікативних компетенцій на основі виконання сумісних проектів; формування уміння самостійно приймати рішення у складних виробничих ситуаціях; розвиток навичок дослідної діяльності (при роботі з моделюючими програмами та інтелектуальними навчальними системами); формування інформаційної культури, умінь обробляти інформацію.2. Реалізація соціального замовлення, яке обґрунтоване інформатизацією сучасного суспільства: професійна підготовка фахівців в галузі інформаційних технологій на різних рівнях (кваліфікований робітник, бакалавр, спеціаліст, магістр); підготовка учнів засобами педагогічних та інформаційних технологій до самостійної пізнавальної діяльності.Соціальне замовлення для освіти – вимоги зі сторони суспільства і держави до змісту освіти і якостей особистості, яка формується в освітній системі [8, 270].3. Інтенсифікація усіх рівнів навчально-виховного процесу: підвищення ефективності і якості навчання за рахунок використання інформаційних технологій; виявлення та використання стимулів пізнавальної діяльності; поглиблення міжпредметних зв’язків у результаті використання сучасних засобів обробки інформації при вирішенні завдань з різних предметів.Виходячи із цілей інформатизації освіти, розширенням масштабів упровадження засобів інформаційно-комунікаційних технологій у професійно-технічні навчальні заклади формуються нові завдання, які передбачають: створення автоматизованих систем з розроблення комп’ютерно-орієнтованих програмно-методичних комплексів, підтримки наукових досліджень, моніторингу результатів впровадження педагогічних інновацій, оцінювання і моніторингу результатів навчальної діяльності, підтримки процесу навчання, інформатизації бібліотечних систем, інформаційно-аналітичних систем управління освітою і навчальними закладами [3, 362]. Отже, діяльність педагога професійної майстерності має бути спрямованою на системне вивчення, оволодіння і використання комп’ютерних технологій, як педагогічної умови, що дозволяє активізувати діяльність учнів у будь-якій предметній області та формувати інформаційну компетенцію майбутніх випускників.Сьогодні відбувається перегляд Державних стандартів професійної освіти, розробляються нові стандарти на основі професійних компетенцій, які включають в освітній простір не тільки кваліфікаційні характеристики випускників по професії (що повинен знати чи вміти випускник ПТНЗ), а й ті компетенції, які формують учня як конкурентоздатного фахівця на ринку праці. До числа таких компетенцій ми відносимо інформаційну компетенцію.Інформаційна компетенція формується при допомозі реальних об’єктів (комп’ютер, телевізор, телефон тощо) та самих інформаційних технологій (ЗМІ, електронна пошта, Інтернет, мультимедіа). В її структуру входять уміння та навички учнів по відношенню до інформації, яка міститься в навчальних предметах і оточуючому світі: самостійно шукати, аналізувати і відбирати інформацію, організовувати, перетворювати, зберігати та передавати її [5, с. 57].Сьогодні багато українських економістів і політологів вважають, що зростання закордонних інвестицій на внутрішньому ринку – це нові високі технології, сучасна організація виробництва, випуск якісної, конкурентоздатної продукції [7, 153]. Динамічні зміни у видавничо-полігра­фічній галузі в останнє десятиріччя підтвердили цю істину. На зламі століть техніка і технологія галузі зазнала значних якісних змін. Усі підприємства впроваджують сьогодні найсучаснішу комп’ютерну техніку, принципово нове обладнання і матеріали. Широке впровадження цифрових технологій сприяло інтеграції видавничих і поліграфічних процесів, створенню настільних видавничо-поліграфічних систем. Відбувся безповоротний технологічний стрибок, який докорінно змінив характер роботи працівників галузі, а отже і вимагає оновлення і зміст професійної освіти поліграфічного профілю.Маркетингове дослідження поліграфічних підприємств показало, що роботодавці відмовляються від робітників, які мають вузьку спеціалізацію, а володіння інформаційними технологіями вони відносять до складу ключових соціально-професійних компетенцій. Сучасний кваліфікований робітник має уміти самостійно вносити в систему своєї діяльності наростаючий потік інформації. Інформаційна насиченість видавничо-поліграфічної галузі потребує перебудови усього навчального процесу у ПТНЗ. Отже, у процесі підготовки кваліфікованих робітників поліграфічного профілю маємо враховувати, що інформаційні технології є джерелом отримання інформації про інноваційні виробничі технології; сформовані в учнів інформаційні компетенції надають вагомої переваги при працевлаштуванні у галузі та подальшому кар’єрному зростанні. Отже, інформаційна компетенція майбутнього робітника видавничо-поліграфічної профілю – це задана соціальним замовленням норма (вимога) до професійної підготовки учня ПТНЗ, необхідна для його якісної продуктивної діяльності у галузі в умовах інформатизації суспільства, розвитку науки, комп’ютерної техніки, різноманітних програмно-технічних засобів, ресурсів, виробництва, технологій.В якості прикладу розглянемо кваліфікаційні вимоги до інформаційних компетенцій випускника ПТНЗ за професією «Оператор комп’ютерного набору; Оператор комп’ютерної верстки»: технічна підготовка: технічна робота з комп’ютером, управління файлами (архівування, створення копій), робота із замовником, планування і нормування; технічне обслуговування: проектування технічної системи, адміністрування технічних систем, технічна підтримка; верстання: коректура тексту, попередній дизайн видання, верстання сторінки, корекції технологічного процесу; отримання зображення: робота із сканером, цифрове перетворення, редагування зображення; виведення даних: спуск полос і шпальт, пробні відбитки, монтаж, виготовлення форм.Отже, процес формування інформаційних компетенцій майбутніх поліграфістів ґрунтується на знаннях та навичках з п’яти основних галузей: системотехніки, отримання зображення, верстання, електронного чи графічного виводу, технічного обслуговування. Інформаційні компетенції поліграфістів передбачають наявність таких професійно-важливих якостей: гнучкість і динамічність мислення, здатність аналізувати ситуацію, відповідальність, високий рівень розвитку концентрації та стабільності уваги, швидкість сприйняття, кольоровідчуття, просторова уява, координація рухів, естетичний і художній смак, оперативне мислення та пам’ять, стійкість до зовнішніх перешкод, уміння розподіляти та переключати увагу [4, 284].Педагогічний колектив Міжрегіонального вищого професійного училища з поліграфії та інформаційних технологій має значний досвід у системному оновленні змісту поліграфічної професійної освіти з врахуванням: потреб суспільства; нової техніки; технологій; результатів праці; взаємовідносин між замовником, роботодавцем, працівником тощо. Розробка нового змісту навчання з використанням інформаційних технологій вимагає дотримання системного професійного аналізу, формування в учнів інформаційних компетенцій як професійно важливих якостей. Вагомим внеском в оновлення змісту освіти стала розробка галузевого електронного «Термінологічного довідника (для учнів ПТНЗ поліграфічного профілю, майстрів виробничого навчання, викладачів)» [9]. Електронний довідник складається з двох розділів. Перший розділ «Терміни та визначення понять» містить українські видавничі та поліграфічні терміни пов’язані з професійною видавничою діяльністю і технологією виробництва паперу, фарб тощо. Терміни упорядковано в алфавітному порядку. Тлумачне визначення термінів здійснено українською мовою, крім того, дається англійська та російська назва кожного терміна. У другому розділі авторами презентовано огляд напрямів та технологічних процесів видавничо-поліграфічної галузі українською і англійською мовами, розділ унаочнено рисунками і фотографіями (загалом 35 рисунків двома мовами). Електронний довідник «загорнуто» в систему електронного пошуку, – пошук в якій організований таким чином, що система сканує весь зміст намагаючись знайти в ньому хоча б щось схоже на запит. Використання такого сучасного засобу навчання як електронний довідник дозволяє впроваджувати нову форму організації навчання – E-learning. Поняття «E-learning» походить від термінологічного словосполучення (Electronic Learning) і означає електронне навчання (або Інтернет-навчання). E-learning – це надання доступу до комп’ютер­них навчальних програм (coursware) через мережу Інтернет чи корпоративні Інтернет-мережі. Синонімом E-learning є термін WBT (Web-based Training) – навчання через веб [8, 185]. Використання інноваційних засобів навчання, нових форм організації навчання на основі комп’ю­терних технологій вирішує завдання: збагачення знаннями та вміннями у галузі інформаційних технологій; розвитку стійкої пізнавальної мотивації, інтелектуальних та комунікативних здатностей учнів ПТНЗ.Окремо слід зазначити, що в умовах інформатизації освіти, в професійно-педагогічній діяльності вчителя, поряд із традиційними функціями, з’являється необхідність виконання нових, які пов’язані з його особистою ІКТ-компетентністю. ІКТ-компетентність вчителя – комплекс якостей особистості, що забезпечують її гнучкість і готовність швидко прилаштовуватися до будь-яких змін у професійній діяльності в умовах інформатизації освіти, використовувати продуктивні ідеї, напрацьовані в одній галузі, до іншої, а також стимулюючий потяг до самовираження [2, 10].Таким чином, формування інформаційної компетенції майбутнього робітника видавничо-поліграфічної галузі, як складової соціально-професійної компетентності залежить від багатьох чинників – починаючи з комп’ютерно-орієнтованих засобів навчання, зокрема програмних засобів навчального призначення і закінчуючи ІКТ-компетентністю самих педагогічних працівників. На нашу думку, дослідження проблеми формування інформаційної компетенції майбутнього кваліфікованого робітника видавничо-поліграфічної галузі, як педагогічної умови впровадження інноваційних виробничих технологій у зміст освіти дасть змогу професійним навчальним закладам спрямувати психолого-педагогічне, методичне забезпечення навчального процесу в необхідному напрямі.

У сучасному швидкоплинному світі, коли кордони стираються, а інформаційний потік не має меж, єдиною перепоною спілкування стає мовний бар’єр. Однією з можливостей подолання мовного бар’єру під час спілкування є застосування систем машинного перекладу як засобу підвищення продуктивності перекладацької діяльності. У XXI столітті машинний переклад стає особливим і ефективним засобом для міжмовної комунікації в усіх сферах людської діяльності. Однак активно розвиватися цей вид перекладу почав порівняно недавно. Ще декілька десятиліть тому перекладачеві доводилося повністю змінювати перекладений текст, оскільки можливості комп’ютерів були обмеженими, а на сучасному етапі розвитку систем машинного перекладу людина-перекладач виступає у ролі редактора, залишаючи більшу частину перекладеного матеріалу. У статті викладено короткий огляд основних етапів розвитку машинного перекладу (від систем першого покоління, що наближені до послідовного перекладу, до сучасних інтерактивних систем, які передбачають залучення у процес перекладу людини-перекладача). Проаналізовано і стисло охарактеризовано дійсні системи машинного перекладу, засновані на граматичних правилах та на статистичних даних. Актуальність статті зумовлена безперервним розвитком та вдосконаленням систем машинного перекладу, що й слугує причиною підвищеної уваги до цього питання вітчизняних та зарубіжних дослідників. У результаті вивчення питання розвитку машинного перекладу можна зробити такі висновки: немає задовільного вирішення завдань, що стоять перед системами МП, принаймні на цьому етапі їх розвитку; якісний переклад системами МП можливий за умови попереднього, пост- чи інтерредагування тексту; МП є корисним інструментом перекладацької діяльності, коли переклад здійснюється задля загального розуміння змісту документа. Подальші наукові розвідки автора передбачають: ретельне вивчення дійсних систем машинного перекладу з метою виявлення їх переваг та недоліків; аналіз якості та адекватності машинного перекладу різними системами; практичне використання зазначених систем у професійній перекладацькій діяльності і в повсякденному житті.

Державною цільовою програмою розвитку професійно-технічної освіти (ПТО) на 2011–2015 роки визначено, що її випереджувальний розвиток означає, насамперед, корінні зміни якості професійно-технічної освіти; підвищення її ролі в забезпеченні розвитку економіки. В українській науці та практиці управління досить широко наголошується на необхідності реформування управління розвитком ПТО (Н. Ничкало, В. Радкевич, Л. Петренко, В. Свистун, В. Супрун).Виходячи з розуміння системи управління як триєдності суб’єкта, об’єкта та механізму управління як рухомої ланки управлінського впливу, трансформація суб’єкта управління без модернізації управлінського механізму, що реалізується за допомогою управлінських технологій, на думку вчених (В. Геєць, В. Іванова, Л. Федулова та ін.) є малодієвим процесом, оскільки суперечить принципу комплексності й системності. Відомий вчений у галузі впровадження інформаційно-комунікаційних технологій (ІКТ) в освіту М. Жалдак зазначає, що удосконалення і розвиток сучасних ІКТ як сукупностей методів, засобів і прийомів, використовуваних для збирання, систематизації, зберігання, опрацювання, передавання, подання все можливих повідомлень і даних, суттєво впливають на характер виробництва, наукових досліджень, освіту, культуру, побут, соціальні взаємини і структури [1, 76].Досягнутий нині рівень і проблеми розвитку ІКТ у системі ПТО визначають необхідність переходу від політики, спрямованої на розвиток інформатизації окремих ПТНЗ, до формування єдиного інформаційного простору, розвиток інформаційних ресурсів, баз даних і знань, якими можуть користуватися всі ПТНЗ регіону.Збалансована реалізація програмних заходів на рівні регіону можлива за такими пріоритетними напрямами: підвищення ефективності управління в умовах змін організаційно-правових форм діяльності ПТНЗ, що забезпечить результативність і підсилить їх відповідальність за кінцеві результати діяльності; удосконалення інформаційного обміну; запровадження моніторингу оперативності прийняття управлінських рішень на основі розроблення і впровадження критеріїв ефективної діяльності професійно-технічних навчальних закладів і виявлення їх впливу на якість ПТО. Це зумовлено тим, що особливості управління сучасною системою ПТО визначаються кардинальними змінами в нашому суспільстві, в результаті чого відбувається переусвідомлення цілей, завдань і змісту освіти, здійснюється пошук нових форм, методів і технологій підвищення її якості. За останнє десятиліття кількість ПТНЗ, які здійснюють підготовку робітничих кадрів, а також обсяги цієї підготовки значно скоротилися. Існує диспропорція в структурі зайнятості населення в реальному секторі економіки і структурі підготовки кадрів у ПТНЗ. Ефективна реалізація регіональної освітньої політики і підтримка конкурентоспроможності ПТНЗ висувають обов’язковою умову створення інформаційної інфраструктури. Для здійснення спостереження, оцінки, аналізу стану, прогнозу розвитку і розробки альтернативних варіантів регулювання діяльності ПТНЗ важливим є набір показників і критеріїв, що адекватно описують стан і розвиток об’єкта дослідження. На виконання Національного плану дій на 2011 рік щодо впровадження Програми економічних реформ на 2010–2014 роки «Заможне суспільство, конкурентоспроможна економіка, ефективна держава», затвердженого Указом Президента України від 27 квітня 2011 року № 504 наказом Міністерства освіти і науки, молоді та спорту від 22.11.2011 р. № 1336 затверджено критерії системи рейтингового оцінювання діяльності професійно-технічних навчальних закладів [2]. Електронну базу даних «Рейтингове оцінювання діяльності професійно-технічних навчальних закладів» планується запровадити на веб-порталі професійно-технічної освіти www.proftekhosvita.org.ua.У системі рейтингового оцінювання діяльності ПТНЗ передбачено п’ять груп критеріїв: 1) ефективність навчання і працевлаштування, 2) зміст навчання і навчально-методичне забезпечення, 3) педагогічні працівники, 4) фінансування і матеріально-технічне забезпечення, 5) доступність ПТО та впровадження гендерної рівності та соціальної справедливості (рис. 1). Можна вважати, що дана система відноситься до класу автоматизованих систем обробки даних, оскільки основними процесами, що реалізуються в ній, є транзакційні процеси з базою даних, процеси оперативної аналітичної обробки, процеси формування звіту. Для обчислення інтегрального показника – рейтингу ПТНЗ – слід визначити ступінь участі кожного критерію в системі рейтингового оцінювання діяльності ПТНЗ. Методика визначення важливості елементів системи полягає в наступному.Оцінка ступеню кожного елемента в групі кожного критерію може бути здійснена за значенням коефіцієнта важливості, що відображає значущість елемента системи [3]. Системне подання об’єкта дає можливість класифікувати різні типи оцінок важливості об’єктів, тобто кожному елементові присвоюється певний ранг важливості відповідно до шкали (табл. 1). Потім складається матриця рангів важливості.Таблиця 1Шкала ранжуванняСтупінь важливостіВизначенняПояснення0об’єкти непорівнянні порівняння об’єктів не має смислу1об’єкти однаково важливіоб’єкти мають однакові інформаційні відношення3об’єкт дещо важливіший іншогоє деяка перевага одного об’єкта перед іншим на певному рівні співставлення5один важливіший іншогоіснують вагомі основи того, що один об’єкт біль важливіший, ніж інший7один явно важливіший іншогоє незаперечні підстави, щоб надати перевагу одному об’єкту іншому9один абсолютно важливіший іншогопереваги одного з об’єктів настільки очевидні, що не може викликати найменшого сумнівуДля того, щоб матриця рангів важливості була врівноваженою, має виконуватися співвідношення:Для прикладу розглянемо матрицю рангів важливості для критерію 1 «Ефективність навчання і працевлаштування». Даний критерій має вісім показників, тому складається матриця з восьми елементів (табл. 2). Виконання співставлення необхідно для того, щоб, визначивши, у скільки разів один об’єкт важливіший від другого, можна було побачити, яку частку важливості складає другий об’єкт від першого.Таблиця 2Ранги важливості елементівi/jx8x7x6x5x4x3x2x1x8=351/31/31/51/71/3x71/3=3511/31/31x61/51/3=53131/3x531/51/5=1531x4311/31=531/3x35311/51/5=31x2731/31/31/31/3=3x13131311/3=У результаті обчислень таблиці 2 отримаємо матрицю (табл. 3).Таблиця 3Обчислення рангів важливості елементівi/jx8x7x6x5x4x3x2x1x8=350,330,330,200,140,33x70,33=3510,330,331,00x60,200,33=53130,33x530,200,20=1531x4310,331=530,33x35310,200,20=31x2730,330,330,330,33=3,00x13131310,33=Просумувавши значення рангів у кожному рядку, отримаємо наступний набір векторів ώ1=12,33; ώ2=14,33; ώ3=13,4; ώ4=13,67; ώ5=13,4; ώ6=12,87; ώ7=11,0; ώ8=9,34. Пронормувавши ώ за умовою Σώі=1, отримаємо числові значення міри важливості критеріїв, виражених коефіцієнтом важливості (табл. 4).Таблиця 4Значення коефіцієнтів важливості критеріїв (приклад)x1x2x3x4x5x6x7x8Кв0,120,140,130,140,130,130,110,09Пропонована методика оцінки коефіцієнтів важливості критеріїв має бути покладена в основу системи рейтингового оцінювання діяльності ПТНЗ, оскільки знання точних числових значень важливостей критеріїв в кінцевому підсумку сприяє прийняттю обґрунтованих рішень при організації управління ПТНЗ. При цьому значно підвищуються вимоги до кваліфікації та компетентності адміністративно-управлінського персоналу ПТНЗ, зорієнтовані на результат. Застосування ІКТ в управлінській діяльності ПТНЗ вимагає підвищення рівня професійних знань і умінь, які педагогічні працівники мають отримати безпосередньо на робочому місці, після закінчення інженерно-педагогічного навчального закладу.Як показав аналіз практики управління ПТНЗ України, матеріалів науково-практичних конференцій прогресивні ІКТ слабо впроваджуються, інформаційна підтримка в системі професійної підготовки та ухвалення рішень є недостатньою, експертні оцінки їх ефективності відсутні. Невідповідність між сучасним рівнем розвитку ІКТ та їхнім застосуванням у практиці управління ПТНЗ стримує процес становлення і розвитку ПТО, перешкоджає формуванню ефективної інфраструктури аналітичного управління. Однією з причин слабкого впровадження ІКТ у практику управління ПТНЗ є недостатня методологічна підтримка процесів інтеграції методів і підходів, розроблених у теорії управління, теорії складних соціальних систем, системному аналізі, теорії автоматизованих інформаційних систем. Ключову роль у прийнятті управлінських рішень незмінно відіграє інформаційний обмін, що формує в конкретному ПТНЗ і регіоні в цілому певний інформаційний простір, у рамках якого всі реальні фігуранти виконують певні інформаційні функції. Удосконалення процесів виконання інформаційних функцій за рахунок впровадження перспективних ІКТ, а також можливість прямої участі в інформаційних процесах безпосередньо керівників, методистів з ІКТ та інформаційно-аналітичної роботи ПТНЗ, будуть визначати основи модернізації системи ПТО України сьогодні й у найближчому майбутньому. Водночас, упровадження передових ІКТ в управління ПТНЗ стримує слабкий рівень організації інформаційних потоків, збирання, обробки, збереження і подання даних, їх аналізу та інтерпретації, ухвалення рішень. Тому зростає роль системи підготовки і підвищення кваліфікації в забезпеченні сучасного рівня знань та інформаційно-аналітичної складової педагогічних працівників ПТНЗ у власній професійній діяльності. Висновок. Проблема автоматизації процесів управління системою ПТО в регіоні може бути вирішена шляхом побудови інформаційно-аналітичної системи управління, в якій, крім обов’язкової мети управління всіма процесами, головною метою є забезпечення функції надання конкретних даних віртуальному суб’єкту, що має право доступу до цих даних і системи. Застосування засобів інформаційно-аналітичної системи управління (ІАСУ) для забезпечення технологізації інформаційно-аналітичної діяльності управління зумовлено тим, що достовірні й повні дані про об’єкт управління разом із швидкою реакцією адекватними рішеннями на постійно змінну ситуацію виступає умовою успіху професійної діяльності адміністративно-управлінського персоналу ПТНЗ. Поряд з цим застосування ІАСУ певним чином впливає на технологію управління, що зумовлює відповідні структурні зміни в змісті та організації робіт у цій сфері діяльності. Водночас, поширення та ефективна експлуатація ІАС визначається, насамперед, підготовленістю до сприйняття цієї системи з боку керівників і методистів ПТНЗ, які застосовують комп’ютери та інформаційні системи як своєрідні інструментальні засоби у своїй діяльності.

Стаття присвячена теоретичному аналізу специфіки впливу інформаційно-комунікативних технологій на формування кліпової свідомості (індивідуальної та суспільної) та кліпового мислення як її складової. Констатується, що кліповий характер інформаційного середовища дозволяє використовувати досить багато маніпулятивних технологій цілеспрямованого соціально-психологічного впливу, перевантажуючи мозаїчністю інформаційно-комунікативні марафони задля нав’язування «потрібного» смислу сприйняття того чи іншого інформаційного контексту. Визначена роль кліпової хаотичності подачі інформації у ЗМІ та Інтернеті у формуванні кліпового мислення, як складової кліпової свідомості, та психологічні особливості його прояву. Зроблено висновок, що кліпове мислення вже стало частиною інформаційного простору та сучасного життя і світовідчуття людини, а зростаючий і швидкий потік інформації, в якому необхідно відшукати потрібне, ставить перед сучасною людиною вимогу адаптуватися до вимог ситуації, розвиваючи не лише швидкість сприйняття інформації, але й здатність вирізняти у безперервно змінюваному потоці важливе. Ключові слова: кліпове мислення, інформаційно-мережева комунікація, соціальний вплив, інформаційна технологія, кіберпростір, кліпова хаотичність.

Дослідженосучасний стан сільськогосподарського виробництва та інфраструктурне і інформаційне забезпечення аграрних товаровиробників. Обґрунтовано, що навколишнє середовище сільського господарства змінюється із безпрецедентною швидкістю та дуже різноманітними способами – глобально та локально. Встановлено, що наразі лише невелика кількість забезпечених аграрних товаровиробників із сприятливими умовами для виробництва є головними бенефіціарами усіх сучасних розробок та інновацій, тоді як дрібні виробники, в значній мірі, не можуть скористатися наявними можливостями. Недостатній доступ до інформації, розуміння та інформаційних мереж – одна з форм обмеження потенціалу. Встановлено, що послуги з надання аграрних консультацій (дорадництва) є важливим елементом масиву ринкових та неринкових організацій та агентів, які забезпечують критичний потік інформації, який може покращити добробут фермерів та сільських жителів.Обґрунтовано, що після періоду занедбаності сільськогосподарські консультаційні послуги повернулися до порядку денного сільського розвитку. Крім їх звичайної функції надання знань для підвищення продуктивності сільського господарства вони наразі є важливою складовою інфраструктури аграрного ринку. Доведено, що ринково орієнтовані консультаційні послуги в галузі сільського господарства є однією з необхідних складових для ефективного виробництва продукції.Виокремлено основні вектори діяльності дорадчої служби в Україні: технічний, кадровий, правовий, економічний та організаційний.Досліджено специфіку державного управління системою сільськогосподарського дорадництва, окреслено подальші перспективи її розвитку.

XXI століття ознаменоване стрімким розвитком інформаційних технологій, застосування яких не знає і не дізнається кордонів: на сьогоднішній день вони є інструментом вдосконалення систем управління, продажів, надання послуг у соціальній та кредитно-фінансовій сферах, в освіті, охороні здоров'я, культурі і т.п. Однак, інформаційні технології стали не тільки «помічниками», вони стали «самостійними» учасниками в житті суспільства, а потім і «творцями» особливої соціальної середовища. Ми говоримо про кіберпросторі, як про комп'ютерно-технологічної реальності в якому існує і розвивається соціум: тут є своя законодавча, всі необхідні об'єднання і служби, це суспільство здатне спілкуватися (наприклад, в соціальних мережах), задовольняти свої потреби (духовні, престижні, соціальні, екзистенційні, тобто 4 з 5 груп, відповідно до пірамідою А. Маслоу) здійснювати підприємницьку (на сьогоднішній день можна створювати інтернет-магазини, віртуальні школи і т.п.) або трудову діяльність (людина може стати ІТ-спеціалістом, фрілансером, онлайн продавцем і ін.). Таким чином, у віртуальній реальності людина може робити практично все, і дане наріччя з кожним роком все менше затребуване в даному контексті.

Патріотизм розглядається як динамічна якість особистості, що зумовлюється зовнішніми чинниками, зокрема особливостями конкретного історичного етапу розвитку суспільства. Медіаграмотність і критичне мислення особистості, які є психологічним імунітетом особистості проти деструктивних інформаційних впливів та запорукою збереження її національної ідентичності в умовах інформаційної війни, визначаються як когнітивні інструментальні якості патріота. Представлено медіапсихологічні ресурси, зокрема методику “Медіаклуб”, за допомогою яких можна розвивати патріотизм молоді і патріотичні якості особистості. Показано, як за рахунок зміни процедури зазначеної методики вдалося розширити її можливості. Так, до “традиційного” і “рольового” форматів проведення медіаклубу додано модифікований “інтерпретаційний” підхід візуальної соціології, суть якого полягає в різноманітних підходах до інтерпретації сприйнятого. Крім того, розроблено “ідентифікаційний” варіант проведення медіаклубу, учасники якого ототожнюють себе з героєм фільму, а потім рефлектують власні емоції, почуття, аналізують думки, викликані цим “перевтіленням”. Звертається увага на те, що медіаклуб у форматі “стоп-кадр” як зупинення рухомого зображення дає змогу більш детально проаналізувати попередній фрагмент або ключовий кадр фільму. “Ілюстративний” формат медіаклубу передбачає використання “нарізок” з різних фільмів, які ілюструють сюжети однієї теми. Обстоюється доцільність цього формату для засвоєння певної теми, проведення дискусії.

Стаття присвячена аналізу проблем запровадження дистанційних форм навчання в сучасну методику вищої та загальноосвітньої школи. Навчання у вишах та в загальноосвітніх закладах має низку відмінностей, пов’язаних з відмінностями методик навчання дітей та молоді різних вікових категорій, але недоліки при впровадженні дистанційних форм навчання були виявлені схожі. Особливе значення це набуває при підготовці майбутніх учителів в педагогічних вишах, коли студенти в ході підготовки в педагогічному університеті придбають досвід використання дистанційних технологій, який потім можуть запроваджувати в своєї професійної діяльності, тобто при навчання учнів в загальноосвітньому навчальному закладі. Таким чином нами проводиться паралель між підготовкою студентів педагогічних університетів та учнів в школах. Метою написання роботи є формування загальних підходів для підготовки майбутніх учителів в галузі використання сучасних інформаційних технологій у навчанні. В роботі наводяться приклади використання інформаційних технологій у навчанні за останні 15 років та надаються висновки щодо підвищення ефективності навчання в умовах використання сучасних інформаційно-комунікаційних засобів, які постійно змінюються (модифікуються, або повністю зникають). Одержані протягом багаторічної роботи результати можна застосовувати при підготовці студентів педагогічних університетів. Особлива увага в роботі приділяється підготовці учителів інформатики. Наведені в роботі результати експериментального використання дистанційних форм навчання та ефективної комунікації базуються на досвіді роботи зі студентами та співпрацівниками кафедри прикладної математики та інформатики Державного закладу «Південноукраїнський національний педагогічний університет імені К. Д. Ушинського» та з учнями Одеської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів № 73. Розглядаються особливості реалізації навчання за синхронною та асинхронною формою (синхронне навчання та асинхронне навчання).

Коммутатор является достойной альтернативой многопротокольным маршрутизаторам, так как по скорости передачи данных не уступает маршрутизаторам, алгоритмы работы коммутатора проще, цена и качество исполнения полностью соответствуют функциональности устройства. Это значит, что применение коммутаторов при проектировании телекоммуника- ционных сетей позволит в значительной мере снизить материальные затраты на приобретение сетевого оборудования. При цитировании документа, используйте ссылку http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/4396

1. Quality management system – Requirements, OAO "ВНИИС" ed. Moscow: 2015. 2. The Process Aproach in ISO 9001:2015, International Organization for Standardization ed. Vernier, Geneva, Switzerland.
Supply chain management is the combination of different processes of supply, production and distribution in order to manage the flow of goods and service and transformation raw materials into final product. The main objectives of supply chain management are minimizing costs, decreasing fulfillment time, improving the quality of products, increasing flexibility, diversity and the reaction. Moreover, it is necessary to keep cost down by minimizing shortages. Supply chain management improves productivity. One more statement is the efficiency of operations that directly lies in logistics process management. ISO 9001:2015 sets criteria of system of quality management and outlines the only standard in its series. The process approach is the component of the given standard. It incorporates the Plan-Do-Check-Act (PDCA) cycle and risk-based thinking. So, all processes are managed and kept under control.
Управління ланцюгами поставок - це поєднання різних процесів постачання, виробництва та розподілу з метою управління потоком товарів та послуг та перетворенням сировини в кінцевий продукт. Основними цілями управління ланцюгами поставок є мінімізація витрат, зменшення часу виконання, поліпшення якості продукції, збільшення гнучкості, різноманітності та реакції. Більше того, необхідно зменшувати витрати, мінімізуючи дефіцит. Управління ланцюгами поставок покращує продуктивність праці. Ще одним твердженням є ефективність операцій, яка безпосередньо полягає в управлінні логістичним процесом. ISO 9001: 2015 встановлює критерії системи управління якістю та окреслює єдиний стандарт у своїй серії. Процесний підхід є складовою даного стандарту. Він включає цикл "Плануй-виконай-перевіряй" (PDCA) та мислення, засноване на оцінці ризику. Отже, усі процеси управляються та тримаються під контролем.

Захист відбудеться «22» лютого 2017 р. о 11.00 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К58.052.06 у Тернопільському національному технічному університеті імені Івана Пулюя за адресою: 46001, м. Тернопіль, вул. Руська, 56, ауд. 58. З дисертацією можна ознайомитися у науково-технічній бібліотеці Тернопільського національного технічного університету імені Івана Пулюя за адресою: 46001, м. Тернопіль, вул. Руська, 56.
Дисертація присвячена розробленню інформаційних технологій аналізу стохастично періодичних потоків та використанню отриманих результатів в задачах підвищення ефективності систем масового обслуговування, що функціонують в умовах стохастичної періодичності. Для вирішення поставлених завдань використано підхід, що охоплюється схемою «модель – алгоритм – програма – прикладне застосування – комп’ютерний експеримент». В рамках цього підходу введено нові класи моделей – періодичні пуассонівські та рекурентні кусково стаціонарні потоки, розроблено методи оцінки їх інтенсивності та гістограмного аналізу. Для перевірки адекватності моделей та правильності алгоритмів і програмного забезпечення розроблено комп’ютерний експеримент. Створене програмне забезпечення застосовано для дослідження потоку викликів у диспетчерську службу швидкої допомоги і графіків споживання електроенергії Тернополя та вироблення рекомендацій щодо оптимізації їх функціонування.
Диссертация посвящена разработке информационных технологий анализа стохастически периодических потоков и использованию полученных результатов в задачах повышения эффективности систем массового обслуживания, функционирующих в условиях стохастической периодичности. Для решения поставленных задач использован подход, охватываемый схемой «модель – алгоритм – программа – использование в приложениях – компьютерный эксперимент». В рамках этой схемы введены новые классы моделей – периодические пуассоновские и рекуррентные кусково стационарные потоки, разработаны методы оценки их интенсивности и гистограммного анализа. Для проверки адекватности моделей, правильности алгоритмов и программного обеспечения разработан компьютерный эксперимент. Созданное программное обеспечение использовано для анализа потоков вызовов в диспетчерскую службу скорой помощи, графиков потребления электроэнергии Тернополя и выработки рекомендаций для оптимизации их функционирования.
The thesis is devoted to development of information technologies for investigation of stochastically periodic flows and application of obtained results to the problem of efficiency improvement for queuing systems that operate under conditions of stochastic periodicity. To solve the problem we apply an approach defined by "model – algorithm – program – application – simulation" sequence. The new class of flows is introduced within framework of this approach on the basis for a model of stochastic periodical flows. This is a class of periodic Poisson flows, and a class of periodic Poisson piecewise stationary flows as a derivative of the former one. The method for evaluation of their periodic piecewise-constant intensity as well as appropriate software are developed and applied for assessment of calls to Ternopil emergency station flow periodic intensity. The estimated intensities of call flows are used by dispatch service for control optimization of ambulance emergency station with taking into account the calls intensity, depending on time and season. The model of stochastic periodic flows of recurrent type is developed as an analogue to stochastic periodic flows of Poisson type. The new source class of flows is introduced. This is the class of interval flows. and on its base the class of periodical recurrent piecewise stationary flows is introduced too. For its intensity estimation the method developed in this work for periodic Poisson piecewise stationary flows can be applied. For assessment of the introduced flows a method of histogram analysis with appropriate software are developed. Its application gives a possibility to classifyt the flows depending on function of their intervals distribution. To validate adequacy of statistically periodic flows and prove the correctness of their investigation algorithms the computational experiment is developed that includes simulation of periodical Poisson and recurrent piecewise stationary flows, their histogram analysis, evaluation of their periodic piecewise constant intensity, calculation of the measure of deviation (distance) of obtained value of intensity from the given one. The results of validation authorizes application of developed information technology to solving practical problems or, vice versa, point out the necessity of their improvement. The results of thesis are implemented and used in central dispatch service at municipal institution "Center of emergency medical assistance and medicine of disasters" of Ternopil region council, in dispatch service of power networks in Ternopil district, in the branch of the regional center of clinical immunology and allergology at the municipal institution "Ternopil university hospital" of Ternopil region council, as well as in educational process in the Computer Science Department of Ternopil Ivan Puluj National Technical University. The principles on which information technologies of stochastic periodical flows is based have general character and can be successfully applied for investigation and control of such flows in other fields of science and national economy branches (global and local computer networks, transportation, tourism, input flows of major queuing systems).

1. Фролова Л. В. Концепція логістичного управління – основа підвищення ефективності функціонування підприємств. Вісник Національного університету «Львівська політехніка». Логістика. 2005. №526. С. 173-180. 2. Черновалов А.В., Черновалова Ж. В. Логистика в ситуациях кризисов (кризисная логистика). Вестник Брестского университета. 2014. № 2. С. 128-131. URL: https://docplayer.ru/33192147-Logistika-v-situaciyah-krizisov-krizisnaya-logistika.html (дата звернення: 20.03.2021). 3. Трегубов В. Н. Логистические концепции как методологическая основа синхронизации в логистических системах. Научный журнал КубГАУ. 2011. №66(02). С. 1-13. 4. Щербаков В. Основы логистики: учеб. для вузов. СПб.:Питер, 2009. 432 с. 5. Хендерсен Б.Д. Товарный портфель (Матрица «рост – доля рынка» Бостонской консультационной группы). URL: http://mgt-edu.ru/14-177.php (дата звернення: 20.03.2021). 6. Ефремов В.С. Концепция стратегического управления Shell/DPM. Учебн. Стратегия бизнеса. Концепции и методы планирования. URL: http://vernikov.ru/management/strategija/item/42shelldpm.html (дата звернення: 20.03.2021). 7. Гайдук В.И. Методы и инструменты стратегического планирования. Научный журнал КубГАУ. 2014. № 103. URL: http://ej.kubagro.ru/2014/09/pdf/47.pdf (дата звернення: 20.03.2021).
Modern economics, as a rule, considers logistics as the science of flow management in large economic systems, which operate in conditions of constant transformations and uncertainties due to both internal and external factors (political conflicts, crises, market transformations, changes in business needs, etc.). Based on the above, it can be argued that the flow in the context of logistics management of economic systems can be considered as a set of objects that form a single whole phenomenon that exists as a process over a period of time and can be measured in absolute units over a period of time.
Сучасна економіка, як правило, розглядає логістику як науку про управління потоками у великих економічних системах, які функціонують в умовах постійних перетворень та невизначеності, обумовлених як внутрішніми, так і зовнішніми факторами (політичні конфлікти, кризи, ринкові перетворення, зміни потреб бізнесу, тощо). Виходячи з вищесказаного, можна стверджувати, що потік в контексті логістичного управління економічними системами можна розглядати як сукупність об’єктів, що утворюють єдине ціле явище, яке існує як процес протягом певного періоду і може вимірюватися абсолютні одиниці за певний проміжок часу.

У роботі розглядаються теоретичні аспекти характеристики категорії грошового потоку підприємства, проведено порівняння надання звітності між національними та міжнародними стандартами та надані основні показники, які характеризують підприємство; проаналізовано основні аспекти діючої практики обліку грошових коштів; проведено аудит грошових коштів. Проаналізовано діяльність підприємства ТОВ «Транс-Карга-Сервис», проведено аналіз його основних показників, які характеризують діяльність, проаналізовано ефективність грошового потоку підприємства, вивчено головні особливості проведення обліку грошових коштів. Запропоновано провести інвентаризацію грошових коштів в касі підприємства, автоматизувати розрахункові операції між контрагентами, для зниження ймовірності виникнення помилок за рахунок людського фактору, вкладати гроші у розвиток, реінвестувати.
The work deals with the theoretical aspects of the enterprise cash flow category characteristics, compares reporting between national and international standards and provides basic indicators that characterize the enterprise; current cash accounting practices; audit of cash. Author analysis The activity of the company of LLC "Trans-Cargo-Service", the analysis of its main indicators characterizing the activity, the efficiency of the cash flow of the enterprise are analyzed, the main features of the cash accounting are studied. It is proposed to make an inventory of cash at the cash desk of the enterprise, to automate settlement transactions between contractors, to reduce the likelihood of errors due to human factors, to invest in development, to reinvest.

Трибулькевич, С. Л. Розробка лабораторного стенду «Система безконтактної ідентифікації на основі RFID-технологій» / С. Л. Трибулькевич // Матеріали ІІI Всеукр. наук.-практ. конф. з міжнар. участю "Сучасні проблеми інформаційної безпеки на транспорті". – Миколаїв : НУК, 2013.
Метою даної роботи є розробка лабораторного стенду по дослідженню RFID технологій, який буде використовуватись в складі лабораторного комплексу по безконтактним системам ідентифікації.

Зернов Р. Л. Удосконалення потокових процесів в організаційно-технологічних системах будівельного комплексу : кваліфікаційна робота магістра спеціальності 192 "Будівництво та цивільна інженерія" / наук. керівник І. А. Арутюнян. Запоріжжя : ЗНУ, 2020. 102 с.
UA : У роботі розглянуто та проаналізовано сучасний стан економічно-виробничих відносин між учасниками будівельного комплексу (будівельними організаціями та промислових підприємств). Аналіз виявив потребу у нових підходах або удосконалення існуючих методів управління потоковими процесами будівельного комплексу, що дозволить покращити ділові відносини між будівельними організаціями та матеріально-технічною базою будівельної галузі. Обґрунтовано вирішення актуальної задачі моделювання управління потоковими процесами (матеріальними, інформаційними та фінансовими потоками) в організаційно-технологічно-економічній системі будівельного комплексу.
EN : The modern state of economic and production relations is in-process considered and analysed between the participants of building complex (by building organizations and industrial enterprises). An analysis educed a requirement in new approaches or improvement of existent methods of management the stream processes of building complex, that will allow to improve business relationships between building organizations and material and technical base of building industry. Reasonably decision of actual task of design of management by stream processes (by material, informative and financial streams) in organizationally - technologically - economic system of building complex.

Кваліфікаційна робота присв’ячена дослідженню інформаційних технологій інтелектуального аналітичного опрацювання даних для потреб спортивного скаутингу. У першому розділі подано опис актуальності досліджень в галузі спортивного «скаутингу». Проведно аналіз стану досліджень щодо інтелектуального аналізу даних в спортивній галузі. Розглянуто перспективні напрямки використання засобів спортивної аналітики. У другому розділі описана спортивна підготовка, як невідємна складова спортивного «скаутингу». Досліджені інтелектуальні методи опрацювання даних, що використовуються в спорті та «скаутингу». Проаналізовано особливості використання засобів аналітичного опрацювання даних у розрізі видів спорту.У третьому розділі кваліфікаційної роботи розглянуто питання використання засобів графічної аналітики для практичного опрацювання спортивних ігор. Описано розроблений генератор синтетичних даних. У розділі «Охорона праці та безпека в надзвичайних ситуаціях» розглянуто питання попередження аварій на виробництвах із застосуванням хлору, вплив хлору на людей, перша допомога та профілактика уражень.
The qualification work is devoted to the study of information technology of intelligent analytical data processing for the needs of sports scouting. The first section describes the relevance of research in the field of sports "scouting". An analysis of the state of research on data mining in the sports industry. Perspective directions of use of means of sports analytics are considered. The second section describes sports training as an integral part of sports "scouting". Intelligent data processing methods used in sports and "scouting" are studied. Peculiarities of the use of means of analytical data processing in the context of sports are analyzed. The developed synthetic data generator is described. The section "Occupational health and safety in emergencies" discusses the prevention of accidents at work with chlorine, the impact of chlorine on people, first aid and injury prevention. Докладніше про цей текст оригіналуЩоб дізнатися більше про переклад, введіть текст оригіналу
ВСТУП .. 8 1 ІНФОРМАЦІЙНІ ТЕХНОЛОГІЇ ІНТЕЛЕКТУАЛЬНОГО АНАЛІЗУ СПОРТИВНИХ ДАНИХ – СТАН ТА ПЕРСПЕКТИВИ ДОСЛІДЖЕНЬ ...10 1.1 Актуальність досліджень в галузі спортивного «скаутингу»... 10 1.2 Стан досліджень щодо інтелектуального аналізу даних в спортивній галузі...12 1.3 Перспективні напрямки використання спортивної аналітики ...15 1.4 Висновки до першого розділу ...18 2 МЕТОДИ АНАЛІТИЧНОГО ІНТЕЛЕКТУАЛЬНОГО ОПРАЦЮВАННЯ ВІДОМОСТЕЙ ЩОДО СПОРТИВНОГО СКАУТИНГУ ...19 2.1 Спортивна підготовка, як основна інформаційна складова спортивного «скаутингу» ...20 2.2 Інтелектуальні методи опрацювання даних, що використовуються в спорті та «скаутингу» ...22 2.3 Особливості використання засобів аналітичного опрацювання даних у розрізі видів спорту ...30 2.4 Висновки до другого розділу ...36 3 ЗАСОБИ ТА ІНСТРУМЕНТИ АНАЛІТИЧНОГО ОПРАЦЮВАННЯ СПОРТИВНИХ ВІДОМОСТЕЙ ПРО СКАУТИНГ ...37 3.1 Використання засобів графічної аналітики для практичного опрацювання спортивних ігор ...37 3.2 Генератор синтетичних даних для потреб «скаутингу» ...38 3.2.1 Генератор даних VovaSoccеR ...40 3.2.2 Опис атомарних подій ...42 3.2.3 Опис складних подій ...43 3.2.4 Вихідний формат ...45 3.2.5 Детектор подій VovaSoccеR ...48 3.2.6 Сценарій перевірки VovaValidatoR ...50 3.3 Висновок до третього розділу ...53 4 ОХОРОНА ПРАЦІ ТА БЕЗПЕКА В НАДЗВИЧАЙНИХ СИТУАЦІЯХ ...54 4.1 Заходи щодо забезпечення сприятливих умов зорової роботи користувача ЕОМ ...54 4.2 Попередження аварій на виробництвах із застосуванням хлору. Вплив хлору на людей. Перша допомога. Профілактика уражень...57 ВИСНОВКИ ...60 ПЕРЕЛІК ДЖЕРЕЛ ...62 ДОДАТКИ