Добірка наукової літератури з теми "Потрійний сплав"

Оформте джерело за APA, MLA, Chicago, Harvard та іншими стилями

Оберіть тип джерела:

Ознайомтеся зі списками актуальних статей, книг, дисертацій, тез та інших наукових джерел на тему "Потрійний сплав".

Біля кожної праці в переліку літератури доступна кнопка «Додати до бібліографії». Скористайтеся нею – і ми автоматично оформимо бібліографічне посилання на обрану працю в потрібному вам стилі цитування: APA, MLA, «Гарвард», «Чикаго», «Ванкувер» тощо.

Також ви можете завантажити повний текст наукової публікації у форматі «.pdf» та прочитати онлайн анотацію до роботи, якщо відповідні параметри наявні в метаданих.

Статті в журналах з теми "Потрійний сплав"

1

Suprun, O. V., та G. A. Bagluk. "Особливості фазоутворення при термічному синтезі композитів типу MAX-фаз, отриманих із порошкових сумішей на основі систем TiH2-Al-C та TiH2-Si-C". Кераміка: наука і життя, № 4(37) (30 грудня 2017): 16–24. http://dx.doi.org/10.26909/csl.4.2017.3.

Повний текст джерела
Анотація:
У статі наведені результати досліджень особливостей фазового аналізу матеріалів типу MAX-фаз, отриманих термічним синтезом із порошкових сумішей систем TiH2-Al-C та TiH2-Si-C. Показана суттєва залежність фазового складу сплаву від температури термічного синтезу. Так, за результатами рентгенофазового аналізу показано, що при нагріванні досліджуваних вихідних сумішей системи TiH2-Al-C при 1150 °C відбувається виділення часток карбіду титану TiC, потрійної сполуки Ti2AlC та інтерметаліду Ti3Al. Збільшення температури синтезу до 1300 °C призводить до зменшення вмісту карбіду титану TiC та суттєвого збільшення вмісту потрійної сполуки Ti2AlC, а після синтезу при 1400 °C базовою фазою сплаву стає потрійна сполука Ti3AlC2. При дослідження взаємодії компонентів порошкової шихти на основі системи TiH2-Si-C виявлено, що при температурі синтезу 1150 °C основною фазою сплаву є карбід титану. У фазовому складі сплаву ідентифікуються також потрійна сполука Ti3SiC2 та інтерметаліди Ti5Si4 і Ti5Si3. Збільшення температури спікання до 1300 °C призводить до зменшення в складі зразку карбіду титану TiC та збільшення кількості Ti3SiC2, а після синтезу при 1400 °C в продуктах, крім основної фази - Ti3SiC2, можуть бути присутні домішки TiC та Ti5Si3.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
2

Korzhova, N. P., T. M. Legka, Y. V. Milman, K. E. Grinkevich, N. M. Mordovets, I. V. Voskoboynik, V. H. Melnik, O. A. Sheretsky, and V. V. Burtsev. "Hopeful high-strength casting alloys based on Al―Mg―Ge(Si) ternary systems." Uspihi materialoznavstva 2020, no. 01 (December 1, 2020): 55–66. http://dx.doi.org/10.15407/materials2020.01.055.

Повний текст джерела
Анотація:
The relative analysis of phase equilibria in the Al-corner of the ternary phase diagrams of Al―Mg―Ge(Si) systems is carried out. Both systems are characterized by the presence of a quasi-binary cross-section of the eutectic type, which is shifted towards Mg-enriched alloys, and sufficiently width range existence of the univariant eutectic transformation L-Al + Mg2Ge(Si). The melting point of quasi-binary eutectic (-Al + Mg2Ge) in the Al―Mg–Ge system and (-Al + Mg2Si) in the Al―Mg―Si is 629 °С and 597 °С, respectively, and the content of the strengthening phase ((Mg2Ge or Mg2Si) in eutectics is 7% (vol.) и 13% (vol.). The properties of non-alloyed alloys with different volume content of eutectic are investigated and the basic compositions of alloys with the optimal strength/ductility ratio for subsequent doping are selected as well. Taking into account the coordinates of the corresponding eutectic transformations, the doping system with the participation of Zn, Cu and other elements is determined. The heat treatment regimes for multicomponent eutectic alloys were selected, to ensure precipitation of Zn(Cu)-nanoparticles that strengthen matrix solid solution. It was shown that according to the level of mechanical properties, these alloys belong to high-strength alloys with property ranges: -Al + Mg2Ge) ― В = 470―590 МPа, 0,2 = 350―520 МPа, = 8,0―15,5%; -Al + Mg2Si) ― В = 400―560 МPа, 0,2 = = 430―520 МPа, = 2,3–-4,5%. Using a complex U-like Nechenji―Kuptsov test, casting properties were determined and it was shown that the fluidity of (-Al + Mg2Si) alloy was 1,3 times higher than that of the AK7ch cast alloy. In terms of the combination of mechanical and casting properties, the new multicomponent eutectic alloys based on the Al―Mg―Ge(Si) ternary systems are superior to the best modern industrial casting aluminum alloys. Keywords: casting aluminum alloys, ternary Al―Mg―Ge(Si) systems, eutectic alloys, alloying, microstructure, mechanical properties, fluidity.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.

Дисертації з теми "Потрійний сплав"

1

Гапон, Ю. К., М. В. Ведь, М. Д. Сахненко та Т. О. Ненастіна. "Електроліти для гальванохімічного осадження потрійних сплавів кобальт - вольфрам - молібден". Thesis, Сумський державний університет, 2016. http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/45671.

Повний текст джерела
Анотація:
Індивідуальні покриття вольфрамом і молібденом з водних розчинів отримати неможливо, проте добре відомо їх співосадження в сплав з металами підгрупи заліза (Fe, Co, Ni). Такі сплави знайшли застосування в машинобудуванні, аерокосмічній галузі та ракетобудуванні, мікроелектроніці і технології мікроелектромеханічних пристроїв, хімічній промисловості та природоохоронних технологіях.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
2

Дмитрієв, Вадим Сергійович. "Омічні та інжектуючі бар’єрні переходи до арсеніду галію". Doctoral thesis, Київ, 2019. https://ela.kpi.ua/handle/123456789/29304.

Повний текст джерела
Анотація:
Роботу виконано на кафедрі мікроелектронних інформаційних систем Інженерного інституту Запорізького національного університету Міністерства освіти і науки України.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата технічних наук за спеціальністю 05.27.06 - Технологія, обладнання та виробництво електронної техніки. – Інженерний інститут Запорізького національного університету, Національний технічний університет України «Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського», 2019. Дисертаційну роботу присвячено розробці технології відтворюваного отримання омічних та інжектуючих бар’єрних переходів на основі срібла до арсеніду галію n-типу провідності. Розроблено технологію відтворюваного отримання омічних контактів Ag-Ge-In/n-n+GaAs, яка забезпечує лінійну ВАХ, коефіцієнт інжекції γ=0,07…0,00, контактний опір (5…7)∙10-5 Ом∙см2. Розроблено технологію відтворюваного отримання інжектуючих бар`єрних переходів Ag/n-n+GaAs з висотою потенційного бар’єру 0,98 В, коефіцієнтом інжекції γ =10-8, коефіцієнтом неідеальності η=1,087. Розроблені технології нанесення контактного матеріалу та режимів термообробки при створенні омічних та інжектуючих бар’єрних переходів рекомендуються до використання при виготовленні багатоелектродного МЕП-приладу з розширеними функціональними можливостями, до складу якого входять керуючі електроди, розташовані над областю розповсюдження біжучої хвилі.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
3

Гапон, Юліана Костянтинівна. "Функціональні покриття тернарними сплавами кобальту з тугоплавкими металами". Thesis, НТУ "ХПІ", 2017. http://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/27602.

Повний текст джерела
Анотація:
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата технічних наук за спеціальністю 05.17.03 – технічна електрохімія. – Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", м. Харків, 2017 р. Дисертацію присвячено розробці технології гальванохімічного синтезу покриттів тернарними сплавами кобальт-молібден-вольфрам з полілігандних електролітів для одержання матеріалів з поліпшеними фізико-механічними властивостями. Визначено константи нестійкості та склад моно- та білігандних комплексів кобальту та запропоновано цитратно-дифосфатну та амонійно-цитратну системи для осадження сплавів кобальту з вольфрамом та молібденом. На підставі аналізу кінетичних закономірностей встановлено механізм осадження сплаву. Із цитратно-дифосфатного електроліту відбувається стадійне відновлення металів з гетероядерних комплексів складу [MO₄Со(P₂O₇)]⁴⁻, де М = Mo, W та Со(Cit)₂⁴⁻, а з амонійно-цитратного електроліту спряжений процес відновлення реалізується за участю комплексів [MO₄Со(Cit)]³⁻. Обґрунтовано вплив складу електролітів та режимів осадження (стаціонарний та імпульсний) на вміст компонентів, морфологію, структуру, функціональні властивості та ефективність процесу. Запропоновано технологічну схему електролітичного формування функціональних покриттів сплавами кобальту з молібденом і вольфрамом та розроблено відповідні технологічні інструкції. Встановлено високу корозійну стійкість покриттів і нададитвне зростання мікротвердості та каталітичної активності порівняно з вихідними компонентами сплаву.
Thesis for the Degree of Candidate of Technical sciences in specialty 05.17.03 – Technical Electrochemistry. – National Technical University "Kharkiv Polytechnic Institute", Kharkiv, 2017. The thesis is devoted to development of technologies for galvanic coatings synthesis of the ternary alloys cobalt-molybdenum-tungsten from poly-ligand electrolytes to produce materials with improved physical and mechanical properties. The constant instability and composition of mono- and bi-ligand complexes of cobalt are determined, and both citrate-diphosphate and ammonia-citrate systems suggested for the deposition of cobalt alloys with tungsten and molybdenum. The mechanism of alloy deposition is defined based on kinetic patterns analysis. Metals recovered by stages from hetero-nuclear complexes of composition [MO₄Со(P₂O₇)]⁴⁻ and mononuclear Со(Cit)₂⁴⁻ (where M = Mo, W) when deposited from citrate-diphosphate bath. Conjugate deposition of metals in alloy from ammonia-citrate electrolyte occurred from complexes [MO₄Со(Cit)]³⁻. The effect of electrolytes composition and deposition modes (stationary and pulse) on the components content, morphology, structure and functional properties of alloys as well as process efficiency are substantiated. A technological scheme for functional electrolytic cobalt alloy coatings deposition with molybdenum and tungsten is offered and relevant technological instructions are developed. It was established high corrosion resistance coatings, synergic growth of microhardness and catalytic activity compared with alloying components.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
4

Гапон, Юліана Костянтинівна. "Функціональні покриття тернарними сплавами кобальту з тугоплавкими металами". Thesis, НТУ "ХПІ", 2017. http://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/27601.

Повний текст джерела
Анотація:
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата технічних наук за спеціальністю 05.17.03 – технічна електрохімія. – Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут", м. Харків, 2017 р. Дисертацію присвячено розробці технології гальванохімічного синтезу покриттів тернарними сплавами кобальт-молібден-вольфрам з полілігандних електролітів для одержання матеріалів з поліпшеними фізико-механічними властивостями. Визначено константи нестійкості та склад моно- та білігандних комплексів кобальту та запропоновано цитратно-дифосфатну та амонійно-цитратну системи для осадження сплавів кобальту з вольфрамом та молібденом. На підставі аналізу кінетичних закономірностей встановлено механізм осадження сплаву. Із цитратно-дифосфатного електроліту відбувається стадійне відновлення металів з гетероядерних комплексів складу [MO₄Со(P₂O₇)]⁴⁻, де М = Mo, W та Со(Cit)₂⁴⁻, а з амонійно-цитратного електроліту спряжений процес відновлення реалізується за участю комплексів [MO₄Со(Cit)]³⁻. Обґрунтовано вплив складу електролітів та режимів осадження (стаціонарний та імпульсний) на вміст компонентів, морфологію, структуру, функціональні властивості та ефективність процесу. Запропоновано технологічну схему електролітичного формування функціональних покриттів сплавами кобальту з молібденом і вольфрамом та розроблено відповідні технологічні інструкції. Встановлено високу корозійну стійкість покриттів і нададитвне зростання мікротвердості та каталітичної активності порівняно з вихідними компонентами сплаву.
Thesis for the Degree of Candidate of Technical sciences in specialty 05.17.03 – Technical Electrochemistry. – National Technical University "Kharkiv Polytechnic Institute", Kharkiv, 2017. The thesis is devoted to development of technologies for galvanic coatings synthesis of the ternary alloys cobalt-molybdenum-tungsten from poly-ligand electrolytes to produce materials with improved physical and mechanical properties. The constant instability and composition of mono- and bi-ligand complexes of cobalt are determined, and both citrate-diphosphate and ammonia-citrate systems suggested for the deposition of cobalt alloys with tungsten and molybdenum. The mechanism of alloy deposition is defined based on kinetic patterns analysis. Metals recovered by stages from hetero-nuclear complexes of composition [MO₄Со(P₂O₇)]⁴⁻ and mononuclear Со(Cit)₂⁴⁻ (where M = Mo, W) when deposited from citrate-diphosphate bath. Conjugate deposition of metals in alloy from ammonia-citrate electrolyte occurred from complexes [MO₄Со(Cit)]³⁻. The effect of electrolytes composition and deposition modes (stationary and pulse) on the components content, morphology, structure and functional properties of alloys as well as process efficiency are substantiated. A technological scheme for functional electrolytic cobalt alloy coatings deposition with molybdenum and tungsten is offered and relevant technological instructions are developed. It was established high corrosion resistance coatings, synergic growth of microhardness and catalytic activity compared with alloying components.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
Ми пропонуємо знижки на всі преміум-плани для авторів, чиї праці увійшли до тематичних добірок літератури. Зв'яжіться з нами, щоб отримати унікальний промокод!

До бібліографії