Добірка наукової літератури з теми "Потреби людей"
Оформте джерело за APA, MLA, Chicago, Harvard та іншими стилями
Ознайомтеся зі списками актуальних статей, книг, дисертацій, тез та інших наукових джерел на тему "Потреби людей".
Біля кожної праці в переліку літератури доступна кнопка «Додати до бібліографії». Скористайтеся нею – і ми автоматично оформимо бібліографічне посилання на обрану працю в потрібному вам стилі цитування: APA, MLA, «Гарвард», «Чикаго», «Ванкувер» тощо.
Також ви можете завантажити повний текст наукової публікації у форматі «.pdf» та прочитати онлайн анотацію до роботи, якщо відповідні параметри наявні в метаданих.
Статті в журналах з теми "Потреби людей"
1
Sopko, R. I. "Система потреб людей похилого віку (специфіка і сутність)". Науково-теоретичний альманах "Грані" 19, № 10(138) (26 січня 2017): 86. http://dx.doi.org/10.15421/1716110.
Повний текст джерелаАнотація:
У представленій статті автором розглянуто основні потреби людей похилого віку. Вивчено думку людей похилого віку та членів їх сімей у Закарпатській області щодо можливостей задоволення потреб. Розглянуто потреби старшого покоління, також врахована думка членів сімей, які ведуть догляд за людьми похилого віку. Встановлено, які саме потреби старшого покоління є нагальними і до яких інституцій, звернуться представники старшого покоління. Встановлено закономірність, що на Закарпатті люди похилого віку надають перевагу сімейним формам догляду, так як вважають їх традиційними до даного регіону. Охарактеризовано закономірності діяльності служб системи соціального захисту населення поставлені, що зосереджені на догляді, забезпеченні можливостями здорового старіння та активного довголіття. Слід зазначити, що сьогодні мережа спеціалізованих закладів, сформована у попередні десятиріччя, коли проблема старіння не стояла так гостро, не відповідає демографічним реаліям, потребам людей похилого віку, а також сучасним стратегіям здорового старіння та активного довголіття.Враховуючи старіння населення та посилення інших демографічних проблем, держава повинна вже на сучасному етапі закладати необхідні механізми для їх пом’якшення. Адже в перспективі старіння населення призведе до збільшення чисельності клієнтів різних геріатричних закладів в країні і, відповідно, появи нових способів роботи з ними. Поряд з тим, держава буде ще більше зацікавлена в тому, щоб люди похилого віку залишалися активними як в економічному, так і в політичному та соціальному житті. Для цього покращувати рівень охорони здоров’я населення недостатньо. Потрібно створити умови, за яких люди похилого віку не тільки могли б, але і хотіли б залишатися активними учасниками суспільного життя. Наявна ж практика показує зворотне явище. Саме тому для держави актуальним завданням стає пошук можливих механізмів сприяння та стимуляції активності людей похилого віку, поряд з питанням покращення рівня охорони здоров’я та ін. Одним з перспективних ресурсів у вирішенні вказаних завдань є соціальна робота. Саме можливість професійного впливу соціальних працівників може дозволити державі досягнути глибинних змін у вирішенні згаданих проблем.
2
Наконечна, А. "Зумовленість людськими потребами та інтересами правозастосовчої і правотлумачної діяльності". Юридичний вісник, № 3 (4 лютого 2020): 25–30. http://dx.doi.org/10.32837/yuv.v0i3.931.
Повний текст джерелаАнотація:
Стаття присвячена аналізу форм впливу людських потреб та інтересів на правозастосовчу та правотлумачну діяльність, а саме: а) матеріальне спричинення такої діяльності, б) формування їх змістовної спрямованості. Розглянуто сутність поняття правозастосовчої діяльності, яка полягає у тому, що це владно-регулятивна діяльність повноважних суб’єктів, котра полягає у прийнятті персоніфікованого рішення щодо конкретних осіб, яке спрямоване на задоволення людських потреб та інтересів і полягає у встановленні взаємних прав і обов`язків цих суб`єктів, які реалізовуватимуть відповідну юридичну норму. Окрім цього, визначено кількісні показники згадування у правозастосовчих актах терміно-понять «потреба» та «інтерес». Так, - за сферою життєдіяльності найчастіше згадуються особистісні (20 випадків) та політичні (20 випадків) потреби й інтереси, порівняно з економічними (8 випадків). Це зумовлено тим, що саме вони найчастіше не задовольняються або задовольняються не у повній мірі. Особистісні потреби та інтереси виражають індивідуальність особи (особливості характеру, думок, свідомості, поведінки), її автономію. І дуже часто іншими людьми чиниться вплив або тиск власне на свідомість індивіда, крім того думки і погляди людей можуть ущемлюватися внаслідок певних обставин. Політичні потреби та інтереси відображають можливість людини брати участь у формуванні органів державної влади та місцевого самоврядування, у визначенні та здійсненні їх політики, а відтак вони теж часто можуть зазнавати обмежень. Згадки ж про потреби й інтереси у сфері соціального захисту та культурно-духовні у постановах ВСУ та рішеннях КСУ за досліджуваний період (2015-2017 рр.) взагалі не виявлені. - за суб’єктом-носієм найпоширенішими є згадки про потреби й інтереси індивідуально-колективні (20 випадків), на відміну від суто індивідуальних (18) та колективних (16 випадків). Це можна пояснити тим, що вони порівняно з виключно колективними та індивідуальними завжди пов’язані із конкретною ситуацією, яка, зазвичай, і є предметом регулювання правозастосовчих судових рішень.
3
Rossman, Vadym. "Атланти й каріатиди: гуманітарні науки в зиндані сучасного університету". Актуальні проблеми духовності, № 22 (21 листопада 2021): 226–50. http://dx.doi.org/10.31812/apd.v0i22.4529.
Повний текст джерелаАнотація:
Робота присвячена аналiзу сучасного стану гуманiтарних дисциплiн в унiверситетi. У мiру наближення до суспiльства всезагальної цифровiзацiї потреба в гуманiтарних науках зводиться нанiвець, конкуренцiя за робочi мiсця iнтенсифiкується та запити в цих науках замiнюються iншими — потребами у вивченнi технологiй, бiзнесу i комп’ютерних наук. Сучаснi унiверситети розглядають гуманiтарнi дисциплiни як додаткове навантаження для студентiв, якого краще уникати. Це має певнi наслiдки i для структури сучасного унiверситету, де ефективнi менеджери витiснили не надто ефективних професорiв. Гуманiтарнi науки закономiрно опинилися на найнижчiй сходинцi iєрархiї потреб суспiльства достатку. Перебуваючи, здавалося б, у природному для себе освiтньому ареалi, викладачi гуманiтарних дисциплiн в унiверситетi виявляються в ролi гостьових робiтникiв. Наразi серед гуманiтарних наук створена система оцiнки знань, наближена до оцiнки виробничих процесiв у промисловостi, норм виробiтку, i, загалом, аналогiчна iндустрiальному масовому виробництву. Проте фетишизацiя технiчних iнновацiй часто приховує не вповнi рацiональний характер соцiальних iнститутiв i стратегiй розвитку. Найбiльш фундаментальнi прорахунки та фiнансовi витрати пов’язанi не з дефiцитом технологiй, а з дефiцитом гуманiтарного розумiння реальностi. У такiй системi «iдеальнi блага» та гуманiтарнi потреби лише вiдзеркалюють закони економiзму й нових технологiй. В описанiй системi не технiка обслуговує людину та її гуманiтарнi й iдеальнi потреби, а людина з її застарiлими гуманiтарними потребами обслуговує економiку й технiку. Розсудковi економiстськi побудови, що екстраполюють формули вiдношень речей на сферу стосункiв людей, позбавили унiверситет тiєї рацiональностi, яка здавалося б повинна бути синонiмом його назви. Пласкi концепцiї знання поставили сучасний унiверситет на абсолютно iррацiональнi рейки, що призвели до його потворних деформацiй.
4
Dubravska, N., та E. Machushnyk. "Система мотивації вступу до шлюбу сучасної молоді". Herald of Kiev Institute of Business and Technology 45, № 3 (10 листопада 2020): 36–40. http://dx.doi.org/10.37203/10.37203/kibit.2020.45.05.
Повний текст джерелаАнотація:
Розвиток мотивації до створення сім’ї напряму залежить від багатьох соціальних, економічних, політичних факторів. Актуальність дослідження мотиваційної спрямованості сучасної молоді до вступу у шлюб пов’язана з тим, що сім’я є певним осередком впливу на особистість. Для створення гармонійної сім’ї необхідним і цілком виправданим є врахування системи чинників, які допомагають будувати взаємини подружжю на взаємній повазі один до одного. Зрозуміло, що чим конкретнішим і чіткішим є образ сім’ї у свідомості осіб, що вступають у шлюб, тим гармонічнішими є стосунки у самій сім’ї. У статті наведені дані емпіричного дослідження, які визначають основні фактори, якими керуються молоді люди при вступі до шлюбу. Встановлено, що в цілому досліджувані розуміють власну відповідальність перед шлюбом та прагнуть встановити гармонійні стосунки із партнером у майбутньому. За результатами проведеного емпіричного дослідження нами виявлено, що молодь при укладанні шлюбу керується, насамперед, духовними мотивами. Саме це свідчить про готовність до створення сім’ї, яка базується на взаємній любові та прийнятті всіх слабких і сильних сторін партнера. Водночас, дослідження виявило достатню зрілість суджень значної кількості молодих людей, які стоять на шляху вибору шлюбного партнера. Важливою складовою щасливого шлюбу, на їх думку, є задоволення шлюбним партнером значимих потреб іншого. Зрозуміло, що при взаємодії один з одним слід орієнтуватися не лише на свої власні потреби, а й на потреби свого партнера. Саме це, на думку респондентів, є основною детермінантою гармонійного шлюбу. Під час дослідження було проаналізовано рівень сформованості життєвих цінностей молодих людей. Пріоритетними виявились цінності «розвиток себе», «духовне задоволення», «власний престиж» та «матеріальний стан». Цінності «збереження індивідуальності» і «креативність» у переважаючої кількості молодих людей відповідають низькому рівню сформованості. Проведення кореляційного аналізу дозволило виявити позитивний кореляційний зв'язок між «духовними потребами» і «любов’ю», «економічними мотивами» і цінністю «матеріальний стан» у досліджуваної категорії осіб.
5
Удовіченко, Л. Г. "ОСОБЛИВОСТІ ФОРМУВАННЯ УКРАЇНСЬКОЇ ПРАВООХОРОННОЇ ТЕРМІНОЛОГІЇ В ПЕРІОД КИЇВСЬКОЇ РУСІ". Лінгвістичні дослідження, № 53 (2020): 222–29. http://dx.doi.org/10.34142/23127546.2020.53.20.
Повний текст джерелаАнотація:
Аналіз наукових і лексикографічних праць показав, що формування української правоохоронної термінології бере свій початок із часів появи первісного суспільства, коли з’явилася потреба захищати інтереси людей. Зазначено, що дослідження особливостей генези правоохоронного термінокомплексу в період Київської Русі на матеріалі історичних пам’яток дасть змогу унормувати правоохоронну термінологію як спеціалізовану систему понять, що забезпечує потреби фахової поліційної діяльності. Наголошено на важливості відтворення процесу зародження й розвитку правоохоронної термінології в діахронії для формування фахового тезаурусу сучасного поліцейського.
6
Толкунова, Інна, та Людмила Терещенко. "Самоактуалізація особистості як чинник збереження її психологічного здоров’я". Теорія і методика фізичного виховання і спорту, № 4 (4 травня 2022): 81–86. http://dx.doi.org/10.32652/tmfvs.2021.4.81-86.
Повний текст джерелаАнотація:
Анотація: Реалії сьогодення ставлять ряд актуальних питань, серед яких варто виділити необхідність вивчення самоактуалізованої здорової особистості. Психологічне здоров’я є необхідною умовою активного гармонійного розвитку особистості, її психічних процесів, емоцій і інтелекту, механізму творчості тощо. Мета. На теоретичному рівні проаналізувати феномен психологічного здоров’я; показати взаємозв’язок між психологічним здоров’ям людини і самоактуалізацією особистості; виокремити характерні риси самоактуалізованої особистості і на основі цього визначити основні характеристики психологічного здоров’я самоактуалізованих людей. Методи. Аналіз, синтез, порівняння, узагальнення. Результати. Проаналізовано поняття здоров’я, феномен «психологічного здоров’я»; виокремлено соціально-психологічні передумови та фактори, які впливають на здоров’я людини; критерії психологічного здоров’я. Зазначено, що психологічне здоров’я людини пов’язане із задоволенням потреб зростання. Визначено характеристики психологічного здоров’я самоактуалізованих людей.
Ключові слова: самоактуалізація, психологічне здоров’я, особистісне зростання, духовність, потреби, мотиви.
7
Клименко, Марія. "ФУНКЦІЇ НАРЦИСИЧНОЇ САМОРЕГУЛЯЦІЇ У КОНТЕКСТІ ОСОБИСТІСНОГО САМОЗДІЙСНЕННЯ". Psychology of Personality 10, № 1 (20 лютого 2020): 80–88. http://dx.doi.org/10.15330/ps.10.1.80-88.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті теоретично обґрунтовано та емпірично встановлено зв’язок нарцисичної саморегуляції та особистісного самоздійснення. Нарцисична саморегуляція – це механізм саморегуляції психодинамічного типу, що дбає про стабільність та цілісність Self-системи, позитивне сприймання себе, здорову самоцінність та самоповагу. Конкретизовано, що особистісна самоцінність – це умова відкритості до екзистенційних цінностей, які пропонує життя; змога обрати та наважитися реалізовувати власний життєвий вибір; готовність дбати про особистий сенс існування. Нарцисична саморегуляція скерована на забезпечення потреб безпеки та повноцінного функціонування у соціальному середовищі; пошук та підтримання ціннісних орієнтирів, увінчуючи все потребами вести більш наповнене, осмислене життя, яке не фіксується лиш на самоствердженні, а розкриватиме себе у сповненості.
Зафіксовано, що загальний показник самоздійснення (сповненості) перебуває у зв’язку майже з усіма показниками функціонування нарцисичної саморегуляції, зокрема рівнем нарцисизму та індексом функціонування системи Self. Виявлено, що особи з вищими показниками сповненості характеризуються більш наближеними значеннями індексу функціонування загальної системи Self до значень ідеально сильного Self при зростанні рівня нарцисизму. Натомість підвищений рівень нарцисизму не виключає того, що саморегуляція виконує свою функцію навіть краще, ніж при рівні нижчому. Тож емпірично підтверджено, що відчуття власної цінності може бути однією з важливих умов формування екзистенційної відкритості до світу.
Статистично проаналізовано чинники сповненості, що лежать в основі функціонування нарцисичної саморегуляції, та виявлено, що ними є: сила Self, значущість Self, наявність особистісного ідеалу самодостатності, низька схильність до знецінювання інших людей, менш актуальне прагнення похвали та отримання нарцисичної вигоди від захворювання, потреба в ідеальному Self-об’єкті, помірно виражена потреба в іпохондричному захисті від тривоги. Отже, підтверджено, що нарцисична саморегуляція причетна до задоволення потреби у сенсі життя, оцінки життєвого досвіду як більш наповненого змістом
8
Gladysh, M. O. "РОЗВИТОК СИСТЕМИ ІНКЛЮЗИВНОЇ ОСВІТИ У ВИЩОМУ НАВЧАЛЬНОМУ ЗАКЛАДІ". Visnik Zaporiz kogo naciohai nogo universitetu Pedagogicni nauki 2, № 1 (8 вересня 2021): 112–16. http://dx.doi.org/10.26661/2522-4360-2021-1-2-17.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті розглядаються такі поняття, як «інтегрований підхід», «інклюзивне середовище» й «інклюзивне навчання». Аналізуються різноманітні проблеми інклюзивного процесу в зарубіжній і вітчизняній науці. Виділяються особливості інтегрованого навчання осіб з особливими потребами. Інтеграція осіб з обмеженими фізичними можливостями в суспільство стала провідною тенденцією, яка базується на визнанні їхньої громадської рівноправності. При такому розумінні виділення людей з фізичними порушеннями стає неприпустимим, що й фіксується законодавчо на рівні держави. Ідеї інтеграції реалізуються в контексті суспільного протистояння будь-якому прояву дискримінації. Відбувається відмова від термінів «інвалід», «аномальність», «дефект», замість яких використовуються терміни «людина з інвалідністю», «особливі потреби», «нормалізація» тощо. Нова термінологія спрямована на гуманізацію суспільства й відповідає основній меті інтеграції в суспільство людей з особливими потребами. Аналізуються закономірності, процеси й особливості інтеграції в суспільство людей з особливими потребами завдяки отриманню вищої освіти. Розглянута інклюзія в освітньому середовищі, у професійному навчанні та подальшому прaцевлаштуванні. Аналіз педагогічних, психологічних, філософських теоретичних джерел засвідчує неухильне зростання наукового інтересу до створення освітнього середовища у вищих навчальних закладах, що потенційно гармонізує розвиток фізичних і духовних сил, здібностей, обдарувань особистості, оптимізує реалізацію потенціалу в умовах гуманізації суспільства, формування внутрішньої інтелектуально-моральної свободи людини. Стаття висвітлює організацію навчального процесу студентів з інвалідністю, спрямована на обґрунтування форм і методів пожвавлення їхньої освітньо-пізнавальної діяльності. Окреслено шляхи реалізації освітньої діяльності цієї категорії населення, подано практичні рекомендації, форми й методи гносеологічної діяльності студентів, основою якої став багаторічний досвід автора викладання на факультеті соціальної освіти і психології з використанням різних освітньо- кваліфікаційних рівнів і форм навчання. Стаття спрямована на педагогічних працівників, які забезпечують навчальний процес для молоді з інвалідністю, викладачів різних дисциплін.
9
РАБІНОВИЧ, ПЕТРО. "Універсальні стандарти людяності як концептуальні засади антропоцентричного праворозуміння". Право України, № 2021/01 (2021): 76. http://dx.doi.org/10.33498/louu-2021-01-076.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті висвітлюється низка аспектів фундаментальних прав людини, на яких зазвичай базуються сучасні природноправові концепції. Зокрема, обґрунтовується, що достатньо коректним позначенням таких прав може бути термін “буттєві”. Доводиться, що їхня соціальна сутність полягає у забезпеченні задоволення життєво необхідних потреб людини у соціумі. Найважливішими з таких потреб є насамперед повага до людської гідності, а також достатні для людини та її сім’ї їжа, одяг і житло. Конструюється дефініція поняття “міжнародні стандарти людських прав”. Аналізується універсальний стандарт заборони нелюдського поводження, у зв’язку з чим попередньо обґрунтовується розуміння універсального стандарту людяного (людиннісного) поводження. Спираючись на зазначені всесвітні стандарти, з позиції потребового дослідницького підходу робиться спроба нетрадиційно аргументувати інтегральне людиноцентричне праворозуміння. У його основу покладено уявлення про те, що поняттям “право” можуть бути відображені можливості задоволення потреб людини, які забезпечуються соціальними обов’язками інших суб’єктів суспільства. Правовість (належність до права) тих чи інших явищ обумовлюється їхньою здатністю слугувати умовами або ж засобами задоволення людських потреб. Означена властивість таких явищ формується тільки в процесі соціальної практики людей, їхніх взаємозв’язків, і вже внаслідок цього право є явищем соціальним. Тому воно виникає у результаті “зустрічі” людських потреб із зовнішніми щодо них явищами, які здатні названі потреби задовольняти. У процесі потребозадоволення відбувається інтегрування об’єктивних властивостей певних явищ (як природничих, так і соціальних) в існування людських індивідів та їхніх груп. І тоді такі властивості, набувши (відповідно до зазначеного праворозуміння) правового характеру, занурюються, впроваджуються, втілюються у людське існування. Адекватним відображенням такої ситуації може бути термінологічний вираз “право у людині”. У статті також наводиться авторська дефініція поняття “гідність людини”, опублікована ще у 2002 р. У результаті споживання потребокорисних (правових) явищ людина, реалізуючи відповідні можливості, задовольняє свої потреби, нормалізує, “заспокоює” своє існування у соціумі. Отже, саме людина стає тим системоутворю-ючим стрижнем, навколо якого в її існування, життєдіяльність інтегруються зазначені явища.
10
Лисенко, Сергій. "СУЧАСНІ ТЕНДЕНЦІЇ РОЗВИТКУ ІНФОРМАЦІЙНОЇ БЕЗПЕКИ ЯК ОБ’ЄКТА ПРАВОВІДНОСИН". Public management 17, № 2 (27 лютого 2019): 154–73. http://dx.doi.org/10.32689/2617-2224-2019-17-2-154-173.
Повний текст джерелаАнотація:
Розглядаються питання, пов’язані з досвідом розвинених країн щодо інформаційної безпеки як об’єкта правовідносин та національного дос- віду у структурі інформаційного права, як комплексної галузі у правовому полі України.
Проблематика інформаційної безпеки вже знайшла своє відображення у чинному законодавстві України. Зокрема, Конституція України та ряд інших нормативно-правових актів розглядають інформаційну безпеку на рівні з су- веренітетом та територіальною цілісністю. Це стосується, насамперед, інфор- маційної безпеки як складової національної безпеки. Однак з часом дедалі більше уваги дослідники приділяють інформаційній безпеці не лише на рівні держави, а й на рівні окремих суб’єктів правовідносин.
У межах дослідження зміст поняття “інформаційна безпека” пропонується розуміти, як виокремлений вид суспільної діяльності, пов’язаної зі створен- ням, обігом та використанням інформації певними суб’єктами, що знаходить вираз у нормах правил поведінки щодо її охорони, захисту, збереженню, під- триманню життєво важливих потреб, інтересів людей, соціальних спільнот, суспільства, держави, міжнародного співтовариства.
У процесі дослідження аналізується досвід формування системи правово- го регулювання інформаційної (у тому числі комп’ютерної) безпеки США, Сполученого Королівства Великої Британії та Північної Ірландії, Ізраїлю, ФРН. Приклад Ізраїлю видається особливо цінним для України. Нала- годження ефективної системи інформаційної безпеки потребує виділення значної частки валового внутрішнього продукту на потреби науково-тех- нічних досліджень військового спрямування. Не менше цікавим видається досвід створення центрів інформаційно-технологічного розвитку на кшталт ізраїльських центрів “Мамрам” та “8200”.
Інформаційна безпека як на рівні держави, так і на рівні окремих суб’єк- тів правовідносин потребує формування розгалуженого та збалансованого законодавства, належного фінансування тощо. Окремою проблемою постає співвідношення потреб безпеки, прав і свобод громадян. Усе це вимагає вра- хування провідного зарубіжного досвіду. Однак формування надійної систе- ми інформаційної безпеки держави є вкрай важливим для України, а тому потребує консолідації всіх сил.
Дисертації з теми "Потреби людей"
1
Курячий, Владислав Сергійович. "Формування системного підходу до аналізу ефективності діяльності підприємства". Thesis, НТУ "ХПІ", 2016. http://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/22275.
Повний текст джерела
2
Миколаївна, Бармашина Людмила, Бармашина Людмила Миколаївна та Barmashina Ludmila. "Врахування потреб людей з обмеженими фізичними можливостями при проектуванні аеровокзалів". Thesis, НАУ, 2015. http://er.nau.edu.ua/handle/NAU/16269.
Повний текст джерелаАнотація:
Розглядаються питання поліпшення обслуговування інвалідів, людей похилого
віку та інших маломобільних груп населення у аеровокзальних комплексах; ви-
кладено загальні вимоги до аеровокзалів (привокзальна площа, основні функціо-
нальні зони, інформаційні засоби); спеціальні вимоги до архітектурно-
просторової композиції, рішення малих архітектурних форм, перону тощо
3
Кивацький, Іван Миколайович, та Ivan Kyvatskyi. "Технології голосової взаємодії з веб-орієнтованим віртуальним середовищем для людей з особливими потребами". Master's thesis, Тернопільський національний технічний університет імені Івана Пулюя, 2020. http://elartu.tntu.edu.ua/handle/lib/33189.
Повний текст джерелаАнотація:
Кваліфікаційну роботу магістра присвячено покращенню доступності веб-орієнтованих середовищ для людей з особливими потребами, а саме реалізації методу голосової взаємодії з веб-орієнтованими середовищами для людей з особливими потребами. Проведено дослідження актуальності проблеми та розглянуто існуючі рішення. Розглянуто математичне забезпечення яке використовується для розпізнавання мовлення та фонетичних алгоритмів які дозволяють покращити результати розпізнавання мови. У даній кваліфікаційній роботі спроектовано архітектуру та програмно реалізовано утиліту для реалізації голосової взаємодії з веб середовищами. Програмну утиліти реалізовано у вигляді паттерну “Фасад” для використання WebSpeech API, котрий дозволяє спростити використання складного API для розробників за рахунок створення більш простого API як надбудови над основним.
У роботі наведені результати порівняння ефективності методів розпізнавання мовлення та фонетичних алгоритмів, описано проблеми які існують в методі голосової взаємодії з веб середовищами . Утиліта реалізовано на мові Typescript.The thesis dedicated to improving the accessibility of web-based environments for people with special needs, namely the implementation of the method of voice interaction with web-based environments for people with special needs. The research of urgency of a problem is carried out and the existing decisions are considered. Mathematical software used for speech recognition and phonetic algorithms that improve speech recognition results are considered. In this qualification work, the architecture and software implementation utility for voice interaction with web environments are designed. The software utility is implemented in the form of a “Facade” pattern for using the WebSpeech API, which simplifies the use of a complex API for developers by creating a simpler API as an add-on to the main one. The paper presents the results of comparing the effectiveness of speech recognition methods and phonetic algorithms, describes the problems that exist in the method of voice interaction with web environments. The utility is implemented in Typescript.
1 Аналітична частина. 2 Теоретична частина. 3. Практична реалізація. 4 Охорона праці та безпека в надзвичайних ситуаціях
4
Рзаєв, Р. В. "Дослідження нормативних вимог до конструктивних рішень машин, пов'язаних із задоволенням потреб людей з обмеженими фізичними можливостями". Thesis, Видавництво СумДУ, 2012. http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/26971.
Повний текст джерела
5
Авраменко, Катерина Юріївна, та Анна Сергіївна Василенко. "ОСНОВНІ ПРОБЛЕМИ ЛЮДЕЙ ІЗ ОСОБЛИВИМИ ПОТРЕБАМИ ПРИ НАВЧАННІ У ВНЗ УКРАЇНИ". Thesis, 2018. http://er.nau.edu.ua/handle/NAU/33617.
Повний текст джерелаКниги з теми "Потреби людей"
1
Комп"ютерні технології та вища освіта людей з особливими потребами. Київ: Вища школа, 2002.
Знайти повний текст джерелаЗвіти організацій з теми "Потреби людей"
1
Марчик, В. І. Потреби сучасної людини у фізкультурній діяльності. Харківський національний педагогічний університет ім. Г. С. Сковороди, 2005. http://dx.doi.org/10.31812/0564/1931.
Повний текст джерелаАнотація:
Для більшості людей посттоталітарне суспільство не тільки не гарантує, але й не надає шансів у досягненні успішності. В даному випадку відсутня значуща ціль, в досягненні якої можливо використання високого рівня психофізичної підготовленості. Державна система фізичної культури і спорту може надбати високого статуту і стати дійсно функціональною, коли набудуть чинності такі соціальні умови, за якими вирішення життєво важливих проблем з використанням засобів фізичної культури буде дієвим, а бути здоровою людиною стане не тільки престижно, але й природно.
2
Хараджян, Н. А., та А. В. Командирчик. Розробка смарт-пристрою для людей з особливими потребами на основі програмно-апаратного комплексу Arduino. Видавництво ОНАХТ, квітень 2021. http://dx.doi.org/10.31812/123456789/4991.
Повний текст джерелаАнотація:
Проблеми людей із особливими потребами стає дедалі гострішою та актуальнішою. Адже в умовах боротьби з епідемією COVID-19 як ніколи раніше на перший план виступає значущість найвищої соціальної цінності – здоров’я. Це відбувається внаслідок зростання захворюваності населення України і певної ізольованості від навколишнього світу. В світі постійно розробляються пристрої для людей з особливими потребами. Але перед кожним розробником постає питання щодо зменшення вартості пристрою (щоб він був доступний), зменшення його ваги та покращення функціональності, урахування індивідуальних особливостей людини. В статті представлено розробка смарт-пристрою для людей з особливими потребами на основі програмно-апаратного комплексу Arduino.
3
Задорожна, Лілія Віталіївна. Суспільні настрої населення центральних областей УРСР у перші повоєнні роки. КДПУ, 2015. http://dx.doi.org/10.31812/0564/2153.
Повний текст джерелаАнотація:
В статті автор розглядає питання суспільних настроїв серед населення звільнених українських територій у повоєнні роки; визначено важливий дослідницький матеріал до даного питання; з’ясовуються основні чинники, що спричинили формування критичних суспільних настроїв населення; проаналізовано вплив демографічної ситуації на зміну суспільних настроїв; зроблено висновки про те, що попри злочинно-байдуже ставлення влади до потреб людей, в українському суспільстві вже зароджувалися критичні настрої щодо існуючого політичного режиму.