Статті в журналах з теми "Потенціал тепловий"
Щоб переглянути інші типи публікацій з цієї теми, перейдіть за посиланням: Потенціал тепловий.
Оформте джерело за APA, MLA, Chicago, Harvard та іншими стилями
Ознайомтеся з топ-50 статей у журналах для дослідження на тему "Потенціал тепловий".
Біля кожної праці в переліку літератури доступна кнопка «Додати до бібліографії». Скористайтеся нею – і ми автоматично оформимо бібліографічне посилання на обрану працю в потрібному вам стилі цитування: APA, MLA, «Гарвард», «Чикаго», «Ванкувер» тощо.
Також ви можете завантажити повний текст наукової публікації у форматі «.pdf» та прочитати онлайн анотацію до роботи, якщо відповідні параметри наявні в метаданих.
Переглядайте статті в журналах для різних дисциплін та оформлюйте правильно вашу бібліографію.
1
Sokolovskyi, I. A. "Енергетична характеристика режимів сушіння букових пиломатеріалів". Scientific Bulletin of UNFU 29, № 1 (28 лютого 2019): 106–9. http://dx.doi.org/10.15421/40290123.
Повний текст джерелаАнотація:
Розглянуто актуальний науково-прикладний аспект аналізу режимів за тепловим потенціалом сушильного середовища – тепловмістом вологого повітря. Наведено розрахункові формули для визначення тепловмісту і вологовмісту повітря, як агента сушіння. Обрано для дослідження низькотемпературні режими сушіння букових пиломатеріалів: за редакцією професора І. В. Кречетова, професора П. В. Соколова та європейської фірми Brunner-Hildebrand. Проаналізовано режими сушіння за величиною зміни ентальпії повітря для різних ступенів режимів сушіння та різних товщин букових пиломатеріалів (товщина від S1 = 19 мм до S1 = 70 мм). Наведено в підсумку таблиць інтегральне значення ентальпії для обраних режимів і товщин пиломатеріалів. Застосовано для апроксимації зміни ентальпії повітря залежно від вологості деревини рівняння параболи третього порядку. Наведено інтегральний вигляд формули зміни ентальпії повітря залежно від вологості деревини. Апроксимаційні залежності мають адекватне наближення до розрахункових, що видно з наведених у роботі графіків. Визначено, що для всіх наведених у роботі режимів сушіння інтегральне значення ентальпії зменшується із збільшенням товщини пиломатеріалів, що підтверджує той факт, що для сушіння більших товщин пиломатеріалів тепловий потенціал має бути нижчим, через менші витрати теплоти на процес сушіння. Визначено, що найбільших витрат теплової енергії потребує період зміни вологості від W = 40 % до W = 20 % через найбільший градієнт вологості по товщині матеріалу. Доведено, що відповідно до витрат теплової енергії на процес сушіння потрібно регулювати роботу агрегатів теплової енергії.
2
Морозов, Ю. П., та А. А. Барило. "ОБҐРУНТУВАННЯ МЕТОДИКИ ВИЗНАЧЕННЯ ТЕПЛОВОГО ПОТЕНЦІАЛУ ГЕОТЕРМІЧНИХ ПЛАСТОВИХ ПОКЛАДІВ". Vidnovluvana energetika, № 1(64) (30 березня 2021): 81–86. http://dx.doi.org/10.36296/1819-8058.2021.1(64).81-86.
Повний текст джерелаАнотація:
Проведено аналіз геотермальних ресурсів на території України, які утворюють чотири великі артезіанські басейни, де можливо здійснити видобування геотермальних вод для їх використання в енергетиці, сільському господарстві, промисловості і житлово-комунальному господарстві. На основі аналізу фактичних даних існуючого фонду свердловин встановлено, що водоносні горизонти розташовані на глибинах від 400 до 7000 м. Пластові температури продуктивних термоводоносних горизонтів на території України змінюються у діапазоні від 50 до 90 °С. Для більшості пластових водоносних горизонтів України, які містять термальні води, з певним ступенем вірогідності можна прийняти таку фільтраційну схему: продуктивний проникний пласт є нескінченним за простяганням, однорідний, анізотропний з усередненими фільтраційними і теплофізичними параметрами, напірний і ізольований зверху і знизу водонепроникними пластами. Для розрахунків теплового потенціалу в межах геотермального родовища, що експлуатується в режимі відсутності зворотного закачування відпрацьованого природного теплоносія, достатньо вирішити тільки гідродинамічну задачу фільтрації теплоносія, оскільки притоки теплоти або холоду в пласті відсутні.
Найбільш екологічно безпечним способом видобування геотермальних ресурсів є геотермальні циркуляційні системи (ГЦС), що забезпечують закачування відпрацьованого геотермального теплоносія в проникний підземний колектор термальної води. Тепловий потенціал гідрогеотермальних родовищ розраховується об’ємним способом, який складається з теплоти, яка міститься в пластовій геотермальній воді, у твердому скелеті продуктивного горизонту, а також теплоти, яка поступає з оточуючого проникний пласт гірського масиву. Величина теплопритоку з гірського масиву становить найбільші труднощі під час врахування теплового потенціалу геотермального родовища. На підставі відомого аналітичного розв’язку задачі теплообміну при русі рідини в підземних проникних шарах отримано рівняння, яке визначає час роботи ГЦС в постійному температурному режимі. На підставі цього рівняння показано, що вплив гірського масиву на час роботи ГЦС до моменту зниження температури на виході з ГЦС становить для типових параметрів ГЦС не менше 5 %. На підставі цих розрахунків доведено, що впливом теплопритоків від гірського масиву при розрахунках теплового потенціалу водовмісних пластів можна нехтувати. Бібл. 8.
3
Морозов, Ю. П., Д. М. Чалаєв, Н. В. Ніколаєвська та М. П. Добровольський. "ОЦІНКА ЕФЕКТИВНОСТІ ВИКОРИСТАННЯ ТЕПЛОВОГО ПОТЕНЦІАЛУ ДОВКІЛЛЯ ТА ВЕРХНІХ ШАРІВ ЗЕМЛІ УКРАЇНИ". Vidnovluvana energetika, № 4(63) (28 грудня 2020): 80–88. http://dx.doi.org/10.36296/1819-8058.2020.4(63).80-88.
Повний текст джерелаАнотація:
Проведено оцінку ефективності комбінованого використання низькопотенційної теплоти ґрунту та атмосферного повітря для роботи установки теплонасосного теплопостачання. Проведено аналіз основних положень нормативних документів ЄС та законодавчих актів України в частині віднесення теплових насосів до обладнання, яке використовує відновлювані джерела енергії та вибору критерію такого віднесення. Розглянуто мінімально допустиме значення середнього розрахункового сезонного коефіцієнту корисної дії. Проаналізовано вплив тривалості температур повітря різних градацій на теплопродуктивність теплового насосу та визначено часові інтервали ефективної роботи кожного з низькопотенційних джерел. Для підвищення ефективності роботи двоконтурної теплонасосної системи запропоновано схему вилучення низькопотенційної теплоти з використанням ґрунтової теплової труби і повітряного теплообмінника на базі двофазного гравітаційного термосифону. Розглянуто вихідні дані та припущення для оцінки теплового потенціалу верхніх шарів Землі, який може використовуватись для геотермального теплопостачання з застосуванням теплових насосів. Виконано порівняння енергетичних характеристик геотермального і повітряного теплового насосу при їх автономної і комбінованої роботи протягом року в кліматичних умовах міста Києва і показано, що комбіноване використання низькопотенційної теплоти атмосферного повітря і ґрунту дозволяє в 1,2 рази збільшити річну теплопродуктивність теплонасосної системи. На підставі проведених досліджень встановлено, що перевагою повітря, як теплоносія, є те, що повітряні теплові насоси можуть працювати практично повсюди і не вимагають облаштування низькотемпературного контуру. Перспективним способом підвищення ефективності теплового насоса при річному циклі його роботи є комбіноване використання низькопотенційної теплоти ґрунту та повітря. Теплонасосна система з двома джерелами енергії забезпечує високу теплопродуктивність теплового насоса протягом всього року і має більш високий показник енергетичної ефективності у порівнянні з традиційними рішеннями. Бібл.11, табл.2, рис.4.
4
Матях, С. В., Т. В. Суржик, В. Ф. Рєзцов та В. Ю. Іванчук. "НАПРЯМИ ТА ПЕРСПЕКТИВИ РОЗВИТКУ СОНЯЧНОЇ ТЕПЛОЕНЕРГЕТИКИ". Vidnovluvana energetika, № 3(66) (30 вересня 2021): 33–44. http://dx.doi.org/10.36296/1819-8058.2021.3(66).33-44.
Повний текст джерелаАнотація:
У роботі представлено результати аналітичних досліджень щодо стану та перспектив розвитку сонячної теплової енергетики у світі та в Україні. Завдяки екологічним перевагам сонячних теплових технологій їх широке застосування є одним із перспективних напрямів декарбонізації світової енергетики. Розвитку сонячної теплоенергетики у світовій енергетиці приділяється серйозна увага і підтримка. Детальний огляд загальних світових тенденцій із документуванням сонячної теплової потужності, визначенням внеску сонячних теплових систем у постачання енергії та обсягів зменшення викидів вуглекислого газу за рахунок їх застосування показує постійно зростаючий попит на такі системи. У країнах з високим рівнем впровадження сонячного теплового обладнання створено повний комплекс нормативно-правового забезпечення даного процесу, на основі нормативно-методичного забезпечення і пакету засобів економічної підтримки діють ефективні державні програми.
Завдяки наявності значного енергетичного потенціалу сонячного випромінювання широке впровадження теплоенергетичного обладнання в Україні є ефективним практично на всій території. Сонячне теплове обладнання має широкий діапазон використання в різних галузях господарювання України, його встановлення не потребує спеціальних дозволів, що значно скорочує терміни впровадження. Теплові процеси, які використовують енергію сонячного випромінювання, досліджені та опрацьовані майже для всіх напрямів теплових технологій, на ринку сонячного енергетичного обладнання є широка гама необхідних пристроїв та обладнання, однак в Україні практично відсутні моніторинг та заходи стимулювання їх впровадження.
Для забезпечення масштабного впровадження сонячних теплових технологій в Україні необхідно створити комплекс нормативно-правового забезпечення даного процесу і розробити заходи щодо економічної підтримки як виробників енергетичного обладнання, так і споживачів теплової енергії. Відповідним державним органам необхідно підвищити рівень моніторингу даних щодо ефективності їх встановлення та експлуатації на території України. Важливим напрямом роботи є створення розгалуженої інфраструктури теплової сонячної енергетики з підрозділами на рівні місцевих територіальних громад. Бібл. 7, рис. 1.
5
Chernetchenko, D. V., M. P. Motsnyj, N. P. Botsva, О. V. Elina та M. M. Milykh. "Автоматизована система реєстрації біоелектричних потенціалів". Biosystems Diversity 21, № 2 (12 листопада 2013): 70–75. http://dx.doi.org/10.15421/011312.
Повний текст джерелаАнотація:
Розроблено апаратно-програмний комплекс автоматизованої системи реєстрації біоелектричних потенціалів на базі USB-пристрою з подальшою обробкою оцифрованих сигналів на ПК. Запропоновано універсальну схему реєстрації біопотенціалів, яка дозволяє проводити експериментальні дослідження як в умовах окремого впливу на досліджуваний об’єкт холодової, теплової, фото- та електростимуляції, так і в умовах різноманітних комбінацій вказаних впливів. Клієнтська частина програми забезпечує візуалізацію, кількісний аналіз і збереження отриманих результатів у базі даних. Засобами комплексної автоматизованої системи зафіксовано біоелектричні потенціали листя кукурудзи у відповідь на теплові стимули. Охарактеризовано динаміку вказаних потенціалів, кількісно оцінено рівень потенціалів стабілізації. На базі отриманих експериментальних даних визначено параметри математичної моделі процесів генерації електричних імпульсів у клітині.
6
Martsenyuk, V. P., I. V. Zhulkevych, A. S. Sverstiuk, N. A. Melnyk, N. V. Kozodii та I. B. Berezovska. "ВИКОРИСТАННЯ БІОСЕНСОРІВ ДЛЯ МОНІТОРИНГУ НАВКОЛИШНЬОГО СЕРЕДОВИЩА". Вісник соціальної гігієни та організації охорони здоров'я України, № 2 (18 жовтня 2019): 107–14. http://dx.doi.org/10.11603/1681-2786.2019.2.10491.
Повний текст джерелаАнотація:
Мета: розглянути класифікацію біосенсорів (за типом перетворювача), принцип їх роботи, галузі застосування біосенсорів залежно від виду забруднювачів навколишнього середовища та основні напрямки подальшого розвитку біосенсорних технологій.
Матеріали і методи. У дослідженні застосовано бібліосемантичний та аналітичний методи.
Результати. Біосенсор є портативним аналітичним пристроєм, що складається з чутливого елемента біологічного походження та фізико-хімічного перетворювача. Його устаткування має такі компоненти: біорецептор, перетворювач, процесор сигналу на виході. Біосенсори класифікуються відповідно до біорецептора (ферменти, імуноафінність, ДНК і цілі мікробні клітини) чи перетворювача (електрохімічний, оптичний, п’єзоелектричний, електрохімічний та тепловий біосенсори). Як біосенсори, так і біологічні прилади можна використовувати як інструменти контролю параметрів навколишнього середовища – для оцінки фізичного, хімічного та біологічного моніторингу забруднювальних речовин у довкіллі. Основні програми біосенсорів призначено для виявлення та контролю різних забруднювальних речовин, включно солі важких металів, органічні та неорганічні забруднювачі, токсини, антибіотики і мікроорганізми.
Висновки. Застосування сучасних нанотехнологічних біосенсорів має великий потенціал для екологічного моніторингу та для виявлення забруднювальних речовин, оскільки дані біологічні пристрої є портативними і дають змогу проводити вимірювання в режимі реального часу. Принцип роботи біосенсора ґрунтується на здатності фіксування біологічного матеріалу, відбувається за допомогою фізичного або мембранного захоплення, нековалентних або ковалентних зв’язків.
7
Хілько, В. А., та В. Ю. Іванчук. "ОСОБЛИВОСТІ ВПРОВАДЖЕННЯ ЕКОЛОГІЧНО ЧИСТИХ ТЕХНОЛОГІЙ В ЕНЕРГЕТИЦІ УКРАЇНИ". Vidnovluvana energetika, № 3(62) (28 вересня 2020): 8–15. http://dx.doi.org/10.36296/1819-8058.2020.3(62).8-15.
Повний текст джерелаАнотація:
Мета статті – визначення шляхів зменшення викидів парникових газів, які суттєво вливають на тепловий баланс землі. Доповідь 2019 року про розрив в рівнях викидів, яка підготовлена Програмою ООН з навколишнього середовища, свідчить, що заходи по поточній політиці скорочення шкідливих викидів, явно недостатні. В світі спостерігається постійний зростаючий інтерес до відновлюваних джерел енергії, викликаний екологічними міркуваннями: зміна клімату і збільшення вмісту в атмосфері парникових газів. В Україні стрімким темпом розвивається використання відновлюваних джерел енергії, зокрема вітряної та сонячної енергії. Разом з тим при вводі нових потужностей об’єктів на базі ВДЕ існують проблеми мережевого та системного характеру. Тому збільшення потужностей ВДЕ потребує створення в Україні більш гнучкої енергосистеми, в тому числі вирішення питання з резервними і балансуючими потужностями. В статті обґрунтовано використання електричних станцій на базі відновлюваних джерел енергії, які оснащені системами акумулювання електроенергії на основі водню, в якості балансуючих потужностей оператора системи накопичення енергії. Зазначена система накопичення електричної енергії дозволяє перенесення енергії з періоду її «профіциту» в період її «дефіциту». Особливість водневої технології полягає в тому, що забезпечується найбільш економічний варіант зберігання електроенергії і подальше використання цієї запасеної енергії при тривалості розряду до кількох діб. Надано відомості про реальний пілотний проект впровадження накопичення енергії з ВДЕ за водневою технологією, який впроваджується в Європейському Союзі за програмою «Horizon 2020». Гібридні станції на ВДЕ, які оснащені водневими технологіями, можуть забезпечити балансування електроенергії в реальному часі. Технічно-досяжний потенціал ВДЕ в країні перевищує поточне річне споживання електроенергії України. Використання «зеленого» водню, виробленого без викидів в атмосферу CO2, сприяє вирішуванню екологічної проблеми з глобального потепління. Бібл. 9, табл. 1, рис. 3.
8
Билека, Борис Дмитриевич, та Леонид Кириллович Гаркуша. "Повышение экономичности процессов генерации теплоты в коммунальной теплоэнергетике и теплотехнологиях на основе комбинированных когенерационно-теплонасосных технологий". Scientific Works 83, № 1 (1 вересня 2019): 10–17. http://dx.doi.org/10.15673/swonaft.v83i1.1410.
Повний текст джерелаАнотація:
Наиболее эффективной технологией генерации электрической и тепловой энергии для нужд коммунальной теплоэнергетики и теплотехнологий является комбинированная выработка энергии с использованием современных когенерационных установок на основе газопоршневых двигателей и газотурбинных установок, работающих на природном газе или биогазе. Комбинированная выработка энергии на такой базе существенно снижает затраты топлива в сравнении с традиционной раздельной выработкой электроэнергии на тепловых конденсационных электростанциях или на теплоэлектроцентралях и тепловой на котельных установках. Дальнейшее заметное повышение энергоэффективности процессов генерации теплоты для рассматриваемых нужд может быть достигнуто путем включения в процесс теплонасосных установок, т.е. создание комбинированных когенерационно-теплонасосных установок. Они будут иметь наивысшую топливную экономичность в сравнении со всеми существующими в традиционной теплоэнергетике. Это обусловлено целым рядом факторов. Современные когенерационные установки (КГУ) на базе газопоршневых двигателей (ГПД) и газотурбинных установок (ГТУ) имеют электрический к.п.д. выше, чем тепловая электростанция (ТЭС) или теплоэлектроцентраль (ТЭЦ) – 30…45 % и 28…35 %, соответственно. В котлах-утилизаторах более эффективно используется высокотемпературная сбросная теплота двигателей, в результате чего суммарный к.п.д. установок достигает 85…88 %. Такие установки обеспечивают децентрализацию производства электрической и тепловой энергии, поэтому на автономных КГУ существенно ниже, а иногда практически отсутствуют потери в электрических и тепловых сетях, достигающие в централизованных системах 8…12 % и 15…30%, соответственно. Немаловажным является и то, что они повышают надежность работы всего объекта, делая его независимым от внешних сетей. Включение в процесс генерации теплоты теплонасосной установки (ТНУ) вызывает заметное повышение энергоэффективности, увеличивая топливную экономичность, благодаря использованию практически даровой низкопотенциальной теплоты природного, промышленного или бытового происхождения, а также высокой эффективности преобразования в ТНУ этой теплоты в теплоту более высокого потенциала с использованием электрической энергии КГУ.
Целью работы является оценка перспектив применения комбинированных когенерационно-теплонасосных установок на базе ГПД и ГТУ для повышения энергоэффективности и энергосбережения при генерации теплоты в коммунальной теплоэнергетике и теплотехнологиях, в частности, в процессах сушки.
9
Ощипок, Ігор Миколайович. "Математичне моделювання дії теплового випромінювання на термічну обробку ковбасних батонів". Scientific Works 84, № 1 (14 грудня 2020): 42–47. http://dx.doi.org/10.15673/swonaft.v84i1.1867.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті досліджено використання теплоти інфрачервоного випромінювання яке є одним з ефективних шляхів інтенсифікації теплової обробки ковбасних батонів і дозволяє значно скоротити тривалість її обробки і підвищити якість готових виробів. На основі сучасного підходу вирішене завдання пов'язане з тепловою обробкою, яке полягає в дослідженні тих способів і режимів, забезпечуючих необхідну інактивацію мікрофлори, максимальне збереження харчової цінності продукту. На основі визначених передумов розглянута математична модель спільного тепломасопереносу і теплової обробки ковбасних батонів циліндричної форми в обсмажувальній установці з інфрачервоним (ІЧ) -нагріванням. досліджені такі способи і режими, які забезпечували б, разом з необхідною інактивацією шкідливої мікрофлори, максимальне збереження харчової цінності продукту. досліджено комплекс параметрів, які мають безпосередній вплив на хід процесу теплової дії на ковбасні батони. Враховане загасання променистого потоку, що проникає в продукт, яке описане параболічним законом. Реалізовані ефективні шляхи інтенсифікації теплової обробки ковбасних батонів з використання енергії і підвищення якості готових виробів на основі математичної моделі дії теплового електромагнітного поля ІЧ діапазону. Поставлена і аналітично вирішена задача спільного тепло- і масопереносу при інфрачервоному нагріванні ковбасного батона циліндричної форми. Отримані результати дозволять розрахувати поля температури і вмісту вологи, усереднені значення відповідних потенціалів перенесення, температури нагрівання, витрати тепла в процесі теплообміну, а також одержати формули, зручні для інженерних розрахунків. Запропоновані аналітичні конструкції дають можливість визначати час, необхідний для досягнення продуктом певної температури і вмісту вологи, забезпечуючи втрати маси при підсушуванні в діапазоні 0,5-1,8 % при тривалості процесу від 3 до 30 хвилин.
10
Geletukha, G. G., та T. A. Zheliezna. "СТАН ТА ПЕРСПЕКТИВИ РОЗВИТКУ БІОЕНЕРГЕТИКИ В УКРАЇНІ". Industrial Heat Engineering 39, № 2 (20 квітня 2017): 60–64. http://dx.doi.org/10.31472/ihe.2.2017.09.
Повний текст джерелаАнотація:
Проаналізовано місце біомаси в енергетичному балансі України та роль біоенергетики у досягненні цілей Національного плану дій з відновлюваної енергетики. Представлено результати оцінки енергетичного потенціалу біомаси в Україні. Розглянуто проблеми встановлення тарифів на теплову енергію та основні проблеми ринку паливної біомаси. Запропоновано шляхи створення конкурентних ринків теплової енергії та біопалива в Україні.
11
ЛЕ, Минь Туан, та Наталья Владимировна БАКАЕВА. "Формирование средозащитных объектов городской среды для условий жаркого и влажного климата". Promyshlennoe i Grazhdanskoe Stroitel'stvo, № 9 (24 вересня 2021): 52–59. http://dx.doi.org/10.33622/0869-7019.2021.09.52-59.
Повний текст джерелаАнотація:
Преобладание высокой температуры в городе или городских островов тепла в летний период приводит к таким последствиям, как высокое потребление энергии зданиями для охлаждения и тепловой стресс у человека, способствующий снижению производительности труда, увеличению заболеваемости и смертности людей. В новых городских районах необходимо создание систем охлаждения атмосферного воздуха. По всему миру, преимущественно в "умных городах", для охлаждения городского воздуха успешно применяют систему распыления воды и организацию искусственных водных объектов (озер и т. д.), а также используют зеленые насаждения. Однако оценить охлаждающий потенциал таких систем довольно сложно. Взаимосвязь размеров водного объекта и климатических параметров (скорость ветра, температура и относительная влажность воздуха) смоделирована и проанализирована с помощью компьютерной программы. В данной работе представлены расчеты с использованием метода вычислительной гидрогазодинамики, основанные на усредненных по Рейнольдсу уравнениях Навье-Стокса, для оценки охлаждающего потенциала системы распыления воды и системы искусственных водных объектов. Результаты моделирования показали, что размер водного объекта оказывает значительное влияние на микроклимат городской территории в летний сезон в условиях жаркого и влажного климата Вьетнама. Использование водоемов и фонтанов в сочетании с конвективным теплообменом не только создает более прохладные зоны, но и значительно усиливает охлаждающий эффект в ветреных зонах. Изучение влияния таких факторов, как городской растительный покров и водное пространство, на смягчение эффекта городских тепловых островов в крупных городах и мегаполисах крайне актуально.
12
Трушляков, Е. І., М. І. Радченко, А. А. Зубарєв та В. С. Ткаченко. "Підхід до визначення складових теплового навантаження систем кондиціонування припливного повітря". Refrigeration Engineering and Technology 54, № 5 (30 жовтня 2018): 17–22. http://dx.doi.org/10.15673/ret.v54i5.1245.
Повний текст джерелаАнотація:
Запропоновано підхід до визначення складових теплового навантаження системи кондиціонування припливного повітря (СКПП) з урахуванням поточних кліматичних умов експлуатації, який базується на гіпотезі розкладання поточних змінних теплових навантажень на відносно стабільну складову як базову для вибору встановленої (проектної) холодопродуктивності холодильної машини, що працює на номінальних або близьких йому режимах, і нестабільне теплове навантаження, що припадає на попереднє охолодження зовнішнього повітря при змінних поточних зовнішніх температурах. Для обґрунтування підходу до вибору складових теплового навантаження СКПП виконаний аналіз поточних значень питомих теплових навантажень на холодильну машину СКПП при охолодженні зовнішнього повітря від його змінної поточної температури до температур 10, 15 і 20 ºС. Показано, що виходячи з різного темпу приросту річного виробітку холоду, обумовленого зміною теплового навантаження у відповідності з поточними кліматичними умовами протягом року, необхідно вибирати таке проектне теплове навантаження на холодильну машину СКПП охолодження повітря (її встановлену потужність охолодження), яке забезпечує досягнення максимального або близького йому річного виробітку холоду при відносно високих темпах його збільшення. При цьому значення теплового навантаження, що припадає на попереднє охолодження зовнішнього повітря, розраховують за залишковим принципом як різницю раціонального загального теплового навантаження і її базової відносно стабільної складової. Запропонований метод доцільно використовувати при розрахунку проектної базової холодопродуктивності холодильної машини СКПП, що працює на номінальному або близьких йому режимах, і бустерной складової теплового навантаження на попереднє охолодження зовнішнього повітря при змінних поточних зовнішніх температурах з використанням енергозберігаючих методів: акумуляції надлишкового (невикористаного) холоду при знижених поточних теплових навантаженнях на СКПП і його витрачання на попереднє охолодження зовнішнього повітря, річкупераціі охолоджуючого потенціалу повітря, яке відводиться для попереднього охолодження зовнішнього повітря.
13
Morozov, Yu, A. Barylo, D. Chalaev та M. Dobrovolskyi. "ЕНЕРГЕТИЧНА ЕФЕКТИВНІСТЬ ВИКОРИСТАННЯ ПЕРШИХ ВІД ПОВЕРХНІ ВОДОНОСНИХ ГОРИЗОНТІВ ДЛЯ ТЕПЛО- І ХЛАДОПОСТАЧАННЯ". Vidnovluvana energetika, № 2(57) (2 вересня 2019): 70–78. http://dx.doi.org/10.36296/1819-8058.2019.2(57).70-78.
Повний текст джерелаАнотація:
На підставі експлуатаційних даних двох свердловин, пробурених на території Міжнародного центру відновлювальної енергетики, визначена енергетична ефективність використання підземних вод перших від поверхні землі водоносних горизонтів для отримання теплоти та холоду в системах теплохладопостачання житлових будинків та будівель громадського призначення. Дослідні свердловини розташовані на відстані 11,5 м одна від одної, глибина яких складає 50 і 57 м відповідно. Під час проведення пробних відкачок одержані основні попередні експлуатаційні характеристики горизонту. Статичний рівень встановлюється на глибині 32,0 м, дебіт свердловин складає 2-3 м3/год., початкова температура підземних вод – 12 °С.
Були розкриті таки водоносні горизонти та комплекси: горизонт алювіально-делювіальних відкладень першої надзаплавної тераси, що складається кварцовими пісками з лінзами та проверстками суглинків і залягає на глибині від 8 до 12 м; водоносний комплекс у відкладах межигірської, берекської та новопетрівської світ олігоцен-міоцену (полтавська і харківська серії), який залягає на глибині від 32 до 50 м та створений з дрібно-зернистого піску; бучаксько-канівський водоносний горизонт, що залягає на глибині від 90 до 117 м і складається з мілкого та дрібно-зернистого піску.
Для оцінки можливості використання підземних вод з метою геотермального тепло- і хладопостачання використано водоносний горизонт полтавського і харківського віку, оскільки цей горизонт ізольований від поверхневих і грунтових вод потужною товщою (до 20 м) щільних глин, що забезпечує йому сталий режим фільтрації і стабільні гідрогеологічні параметри.
В роботі показано, що використання підземних вод як джерела низькопотенційної енергії для теплових насосів дозволяє отримати від свердловини в 7...10 разів більшу теплову потужність в порівнянні з традиційними теплонасосними системами на основі ґрунтових зондів. Запропоновано схему роботи теплонасосних агрегатів з ступінчастим спрацьовуванням температурного потенціалу підземних вод від + 12 °С до + 1 °С, що дозволяє майже в півтора рази підвищити енергетичну ефективність процесу генерування теплової енергії. Оцінено ефективність застосування підземних вод для кондиціонування приміщень в літній час. Показано, що для даних свердловин величина СОР процесу «пассивного» кондиціонування перевищує 25. Температуру в приміщенні можна знизити на 5 градусів. Кількість «холоду», яка може бути отримана від однієї свердловини, становить більше 10 кВт.
На підставі аналізу гідрогеологічних характеристик та режиму фільтрації перших від поверхні водоносних горизонтів вибрано найбільш придатний для створення систем геотермального тепло- і холодопостачання водносний комплекс та проведено розрахунки, які показали доцільність використання водоносного горизонту у відкладах межигірської, берекської та новопетрівської світ олігоцен-міоцену. Бібл. 3, табл. 3, рис. 4.
14
Кухарець, С. "Потенціал сировини рослинного походження для теплових потреб у Житомирській області". Екологічний вісник, № 6 (106), листопад-грудень (2017): 26–29.
Знайти повний текст джерела
15
Подгайнов, Денис Викторович. "Инструментарий формирования экономико-технологического механизма энергоэффективности в теплоэнергетике". Russian Journal of Entrepreneurship 19, № 2 (28 лютого 2018): 395. http://dx.doi.org/10.18334/rp.19.2.38829.
Повний текст джерелаАнотація:
В соответствии со стратегией общенациональной энергоэффективности в статье реализуется новый концептуальный подход к формированию структурно-иерархической модели адаптивного экономико-технологического механизма энергосбережения в теплоэнергетике. Помимо наличия в данном механизме всех традиционных компонентов (субъектно-объектной определенности, блока целеполагания, принципов, инструментов, ресурсов и т.д.) в структурно-функциональном аспекте он рассматривается автором как включающий экономический и технологический блоки. Это позволяет учитывать специфику данной отрасли, в том числе управление энергосбережением на всех этапах: источнике тепловой энергии, в процессе ее транспортировки, а также в процессе потребления. Идея двойственности характера механизма положена автором также в основу построения модели сорегулирования, в которой заложен потенциал согласования разнонаправленных интересов всех участников рынка тепловой энергии.
16
Заяц, В. И., та П. А. Иващенко. "ФОРМА РЕШЕНИЯ ЗАДАЧИ ТЕРМОУПРУГОСТИ ДЛЯ ТЕЛ КОНЕЧНЫХ РАЗМЕРОВ". Проблеми обчислювальної механіки і міцності конструкцій 1, № 30 (20 лютого 2020): 74–87. http://dx.doi.org/10.15421/4219028.
Повний текст джерелаАнотація:
Предлагается новая форма решения пространственных задач теплопроводности и теории упругости в виде трех наборов полиномов, связанных определяющим соотношением температура – термоупругий потенциал перемещений. Приводятся результаты для напряжений в прямоугольной призме, нагруженной по граням тепловым потоком.
17
Бухаров, С. В., та А. П. Шибанов. "Централизованное теплоснабжение в Новосибирске. Проблемы развития". Журнал «ЭКО» 50, № 4 (4 квітня 2020): 45. http://dx.doi.org/10.30680/eco0131-7652-2020-4-45-63.
Повний текст джерелаАнотація:
<span>В статье анализируются проблемы системы централизованного теплоснабжения г. Новосибирска, конфигурация которой сложилась в основном в военные и послевоенные годы</span><span class="myHorizontalScaleForEmDashSpaceBefore"> </span><span>–</span><span class="myHorizontalScaleForEmDashSpaceAfter"> </span><span>под влиянием промышленного развития города. Хаотичная котельнизация 1990-х, объективное снижение спроса на тепловую энергию и непродуманная тарифная политика второй декады 2000-х годов привели к утрате эффективности системы и ее полной разбалансировке. Притом что установленная мощность тепловых источников города примерно на 40–50% превышает текущее потребление, изношенная и избыточная сетевая инфраструктура не позволяет использовать этот потенциал для надежного энергообеспечения потребителей. Муниципальные власти не проявляют видимого интереса к решению этих проблем, так что собственникам генерирующих источников приходится самостоятельно договариваться о выводе отдельных автономных источников и переключении их потребителей на системы централизованного теплоснабжения. Эксперты настаивают на необходимости власти активнее включиться в процесс регулирования развития теплового рынка Новосибирска (не только на уровне утверждения тарифов), чтобы избежать нежелательных эффектов в случае потери управляемости, а также на кардинальной переработке существующего плана развития теплосистемы, включении в него экономических критериев оценки перспектив малых источников генерации. Приведены примеры из практики существования новосибирской системы централизованного теплоснабжения, предложены конкретные меры для исправления тупиковой ситуации, в которой она оказалась.</span>
18
Алимгазин, Алтай Шурумбаевич, Ильдар Айдарович Султангузин, Юрий Викторович Яворовский, Ирина Гареевна Ахметова та Асхат Нурланович Бергузинов. "Перспективы применения абсорбционных трансформаторов теплоты для повышения энергоэффективности промышленных предприятий Республики Казахстан". Bulletin of Toraighyrov University. Energetics series, № 4.2020 (17 грудня 2020): 21–33. http://dx.doi.org/10.48081/iwvu4323.
Повний текст джерелаАнотація:
В статье рассматриваются вопросы, связанные с применением абсорбционных холодильных технологий, которые очень широко распространены в энергетике, различных отраслях промышленности, системах комфортного кондиционирования зданий различного назначения и т.п. ведущих стран мира. АБХМ утилизируют сбросную теплоту для производства холода (как правило, для производства охлажденной воды с температурой до +5 оС). АБТН являются высокоэффективным энергосберегающим оборудованием для теплоснабжения и горячего водоснабжения различных объектов и предназначены для производства теплоты более высокого температурного уровня (горячая вода или пар) до 50–90 оС из энергии низкого потенциала за счёт энергии высокого потенциала (перенос тепловой энергии).
19
Pavliuk, N. Y., та О. І. Sigal. "ПІДХОДИ ДО ПРОБЛЕМИ ПОВОДЖЕННЯ З ТВЕРДИМИ ПОБУТОВИМИ ВІДХОДАМИ В СВІТІ ТА В УКРАЇНІ". Industrial Heat Engineering 37, № 3 (20 червня 2015): 74–81. http://dx.doi.org/10.31472/ihe.3.2015.09.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті розглядаються підходи до видалення муніципальних твердих побутових відходів у світі та ЄС. Визначено, що пріоритетом для України є використання енергетичного потенціалу ТПВ для виробництва теплової енергії для потреб населення, що дозволить замістити відповідну кількість природного газу. Запропоновано концепцію підходу до впровадження ТЕЦ на ТПВ для міст України з різною чисельністю населення.
20
Попов, П. А., С. В. Бобашев, Б. И. Резников та В. А. Сахаров. "Влияние теплофизических свойств подложки анизотропного термоэлемента на величину термоэдс в нестационарном тепловом режиме". Письма в журнал технической физики 43, № 7 (2017): 24. http://dx.doi.org/10.21883/pjtf.2017.07.44465.16396.
Повний текст джерелаАнотація:
Рассчитаны поля температуры и электрического потенциала в модели теплового датчика на анизотропных термоэлементах при нестационарном тепловом режиме. Показано, что на начальном этапе нагрева влияние анизотропии теплопроводности материала термоэлемента мало, а распределение температуры близко к одномерному. При дальнейшем нагреве теплофизические свойства подложки существенно влияют на поле температуры и потенциала. Использование подложки с высокой температуропроводностью позволяет существенно упростить обработку результатов измерений, а также повысить электрический сигнал датчика. DOI: 10.21883/PJTF.2017.07.44465.16396
21
Степченко, Л. М., Л. І. Галузіна, І. В. Павлова, А. М. Шостя, О. І. Кравченко та М. М. Маслак. "ВПЛИВ РЕЧОВИН ГУМІНОВОЇ ПРИРОДИ НА ЯКІСТЬ СПЕРМОПРОДУКЦІЇ У КНУРІВ-ПЛІДНИКІВ ПІД ЧАС ТЕПЛОВОГО СТРЕСУ". Вісник Полтавської державної аграрної академії, № 4 (27 грудня 2019): 141–46. http://dx.doi.org/10.31210/visnyk2019.04.17.
Повний текст джерелаАнотація:
Сучасний стан у свинарстві вимагає оптимізації та повного розкриття потенціалу тварин при застосуванні біологічно нешкідливих та екологічно безпечних речовин. Однією з таких речовин є біо-логічно активна добавка гумінової природи, яка виготовляється з екологічно чистого українського торфу шляхом кислотно-лужної екстракції. Метою досліджень було встановити вплив речовин гу-мінової природи на спермопродукцію кнурів-плідників під час дії теплового стресу. А саме ‒ якість спермопродукції та морфомертичні показники сперміїв. В експерименті використані дорослі кнури-плідники двох порід полтавської м’ясної та червоно-білопоясої м’ясної порід, аналоги за віком, жи-вою масою та якістю спермопродукції, яким згодовували біологічно активну кормову добавку в пері-од теплового стресу. Виявлено існування міжпородної різниці серед досліджуваних порід за концен-трацією сперміїв у еякулятах, де вона була вищою у тварин І групи порівняно з ІІ групою. На 30-ту добу на 6,2 % і 60-ту добу від початку досліджень – 13,8% (р<0,001). Встановлено, дія що теплово-го стресу знижує якість спермопродукції у кнурів-плідників. Згодовування кормової добавки гумінової природи активує процеси сперматогенезу, вірогідно збільшуючи концентрацію сперміїв на 9,8 % у тварин полтавської м’ясної та 13,3 % червоно-білопоясої порід. Виявлено, що представники першої породи характеризувались вірогідно вищою рухливістю та виживаністю сперміїв відповідно на 6,7 % і 24,1 % (30-ту добу) і на 10,8 і 14,6% (60-ту добу експерименту) порівняно з другою породою. З’ясовано, що тепловий стрес протягом 30 діб негативно впливає на морфометричні показники спе-рміїв у напрямі істотного зменшення ширини і площі голівки відповідно на 23,6% (р<0,01) та 76,1% (р<0,001) (І група) і 25,0% (р<0,001) та 75,1% (р<0,001) (ІІ група). Згодовування кормової добавки гумінової природи кнурам-плідниками обох порід протягом 60 діб невілює дію негативного фактору.
22
Basok, B. I., та М. P. Novitska. "ТЕПЛОФІЗИЧНЕ МОДЕЛЮВАННЯ ПОВІТРЯНО-ГРУНТОВОГО ТЕПЛООБМІННИКА ДЛЯ ТЕПЛОВОЇ ЗАВІСИ ФАСАДНИХ СТІН ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНОГО ЕНЕРГОЕФЕКТИВНОГО БУДИНКУ". Industrial Heat Engineering 39, № 1 (20 лютого 2017): 49–52. http://dx.doi.org/10.31472/ihe.1.2017.07.
Повний текст джерелаАнотація:
В роботі розглянуто можливість вилучення теплового потенціалу ґрунту для теплозабезпечення енергоефективних будівель. Представлено числове теплофізичне моделювання ґрунтово-повітряного теплообмінника неглибокого залягання. В результаті розрахунку отримано, що ґрунтово-повітряні теплообмінники дають можливість нагрівати або охолоджувати повітря для мінімізації енергоспоживання енергоефективної будівлі.
23
Тітлов, О. С., Т. І. Гратій та Н. О. Біленко. "Підвищення енергетичної ефективності абсорбційних холодильних приладів". Refrigeration Engineering and Technology 55, № 5-6 (28 березня 2020): 293–303. http://dx.doi.org/10.15673/ret.v55i5-6.1659.
Повний текст джерелаАнотація:
Один із напрямків енергозбереження побутового холодильного обладнання пов'язаний з інтенсифікацією процесів конвективного теплообміну на зовнішніх поверхнях тепловіддаючих елементів холодильника. Одним із прикладів є установка витяжної витяжки. Складність побутових холодильних пристроїв сучасних конструкцій не дозволяє надійно оцінити параметри потоку повітря в зонах тепловіддачі. Найбільш прийнятним у цьому випадку є експериментальний метод дослідження. Об'єктом дослідження став абсорбційний холодильник "Crystall-404-1" ASH-155. Цей холодильник містить низькотемпературну камеру об'ємом 11 дм3 та холодильну камеру об'ємом 144 дм3. На задній стінці холодильника було встановлено з’ємний витяжний шланг, який повністю покрив його поверхню. Ширина повітряного каналу становила: 100, 150 та 170 м. Під час експериментальних досліджень вимірювали температуру в характерних точках елементів холодильника та холодильних камер, а також температуру навколишнього повітря. Крім того, вимірювали швидкість потоку повітря. Швидкість повітря фіксувалася лише в зоні конденсатора. Максимальна витрата була виявлена на початковій секції конденсатора – 0,50 м/с. У середній частині конденсатора швидкість повітря змінювалася від 0,38 м/с до 0,28 м/с. Досвід експериментальних досліджень дозволив розробити нову конструкцію комбінованого побутового пристрою – абсорбційного холодильного пристрою з тепловою камерою (ТК). Були розроблені пілотні моделі абсорбційних холодильників з тепловими камерами як повітряного типу, так і у вигляді рідких ємностей. Для забезпечення теплового з'єднання підйомної секції дефлегматора з ТК використовували термосифон довжиною 1,2 м і діаметром 10×1 мм. Проведені експериментальні дослідження показали: а) установка витяжної витяжки з метою інтенсифікації конвективних процесів теплопередачі на зовнішніх поверхнях тепловіддаючих елементів холодильних пристроїв дозволяє знизити щоденне споживання енергії, а температури в холодильних камерах практично не змінюються; б)температурний потенціал повітряного потоку у верхній частині витяжки дозволяє розширити функціональність абсорбційних холодильних пристроїв. Наприклад, забезпечити додаткову ТК для термічної обробки харчових продуктів, сировини та напівфабрикатів у повсякденному житті
24
Полетаев, Г. М., И. В. Каракулова та Д. К. Подорова. "МОЛЕКУЛЯРНО-ДИНАМИЧЕСКОЕ ИССЛЕДОВАНИЕ ВЛИЯНИЯ ТЕМПЕРАТУРЫ ПЕРЕОХЛАЖДЕНИЯ НА СКОРОСТЬ ДВИЖЕНИЯ ФРОНТА КРИСТАЛЛИЗАЦИИ В СЕРЕБРЕ". Фундаментальные проблемы современного материаловедения, № 3 (29 вересня 2021): 297–303. http://dx.doi.org/10.25712/astu.1811-1416.2021.03.006.
Повний текст джерелаАнотація:
Методом молекулярной динамики проведено исследование зависимости скорости движения фронта кристаллизации в серебре от температуры переохлаждения на примере двух расчетных ячеек разного размера. Расчетные ячейки имели форму вытянутых параллелепипедов длиной 22 и 27 нм, имели квадратное сечение и содержали отличающееся в два раза количество атомов: примерно 32 и 69 тысяч соответственно. На торцах параллелепипеда кристаллическая структура была зафиксирована, что имитировало стартовое положение фронта гетерогенной кристаллизации. Для описания межатомных взаимодействий использовались многочастичные потенциалы Клери-Росато, построенные в приближении сильной связи. На первом этапе расчетная ячейка плавилась путем выдерживания при температуре, значительно превышающей температуру плавления. Затем включался термостат, и проводилось выдерживание при заданной постоянной температуре. В течение молекулярно-динамического эксперимента фронт кристаллизации двигался от торцов расчетной ячейки к ее центру. Полученные зависимости совпали в пределах погрешности с экспериментальными данными, что говорит в пользу адекватности выбранной модели и межатомного потенциала Клери-Росато. Согласно полученным данным, скорость кристаллизации с ростом температуры переохлаждения растет не монотонно, а имеет максимум при 0,7∙Тпл, после которого плавно снижается. Подобное поведение противоречит кинетической модели с ограничением тепловых столкновений атомов, согласно которой теоретическая скорость кристаллизации должна монотонно расти с ростом температуры переохлаждения, и, напротив, хорошо согласуется с моделью с диффузионным ограничением. Вторая модель объясняет данное снижение скорости кристаллизации уменьшением диффузионной подвижности атомов в аморфной фазе.
25
Дуда, Е. В., та Г. В. Корнич. "Метод построения смещенного потенциала для гипердинамического моделирования атомных систем". Физика твердого тела 59, № 10 (2017): 1879. http://dx.doi.org/10.21883/ftt.2017.10.44953.418.
Повний текст джерелаАнотація:
Рассмотрен подход к построению смещенного потенциала для гипердинамического моделирования атомных систем. С использованием данного подхода выполнено моделирование диффузии атома, адсорбированного на поверхности двумерного кристалла, и вакансии, находящейся в его объеме. Обсуждается влияние изменения потенциальных барьеров вследствие тепловых колебаний атомов на результаты расчетов. Показано, что описанное смещение потенциала в рамках гипердинамического моделирования позволяет получать статистические выборки переходов атомных систем между состояниями сходные с теми, которые дает классическая молекулярная динамика. При этом гипердинамика демонстрирует значительное вычислительное ускорение моделируемого времени по сравнению с молекулярной динамикой в случае температурно-активируемых переходов и связанных с ними процессов в атомных системах. DOI: 10.21883/FTT.2017.10.44953.418
26
Kudria, S., N. Mkhitaryan, B. Tuchynskyi, О. Riepkin, I. Ivanchenko та K. Petrenko. "ПРИЧИНИ І РЕЗУЛЬТАТИ ПЕРЕГЛЯДУ ОЦІНКИ ПОТЕНЦІАЛУ ВІТРОВИХ ЕЛЕКТРОСТАНЦІЙ УКРАЇНИ". Vidnovluvana energetika, № 1(60) (30 березня 2020): 6–16. http://dx.doi.org/10.36296/1819-8058.2020.1(60).6-16.
Повний текст джерелаАнотація:
Мета статті – сучасна оцінка вітропотенціалу України і перспектив розвитку вітроенергетики. Попит на електроенергію має сталу тенденцію до зростання, а пропозиція електроенергії теплових і атомних електростанцій обмежується, головним чином, вичерпаністю світових запасів відповідних енергоносіїв і їх нерівномірним розподілом між країнами. Останнє створює політичну і економічну залежність країн-імпортерів енергоносіїв від країн, що енергоносії експортують. За прогнозом Міжнародного енергетичного агентства (IEA), в ЄС сума інвестицій у вітроенергетику в період 2014-2035 рр. становитиме 727 $млрд і буде найвищою серед галузей електроенергетики – в 1.8 рази вищою, ніж в ТЕС і АЕС разом (400 $млрд). За останній час відбулись суттєві прогресивні зміни кількісних і якісних параметрів генерації електроенергії ВЕС, а саме: подовжились лопаті вітрових електроустановок (ВЕУ); збільшились висоти веж ВЕУ. Дослідження вітрових потоків показали, що вертикальні профілі вітру фактично є більш чутливими до збільшення висоти над землею, ніж припускалось раніше. Крім того, має місце подвоєння номінальної потужності ВЕУ, за рахунок чого зменшуються як площі покриття ВЕС¸ так і питомі витрати землі, вилученої з сільськогосподарського використання. Якщо у попередніх дослідженнях придатними для ВЕС визначались лише зони Причорномор’я і Приазов’я, то в результаті спільної дії перелічених факторів значні території в інших регіонах України, що раніше вважались непридатними для розміщення економічно ефективних ВЕС, перейшли до категорії перспективних. В даній статті представлено географічний підхід до оцінювання вітропотенціалу територій України. Цей підхід є значно простіший, потребує значно менше витрат часу і коштів, ніж відомі підходи. Бібл. 6, табл. 4, рис. 8.
27
Derii, V. O. "Technical Potential of Thermal Energy Accumulation in District Heating Networks." Problems of General Energy 2015, no. 1 (May 12, 2015): 34–38. http://dx.doi.org/10.15407/pge2015.01.034.
Повний текст джерела
28
Kornieva, Anastasii. "БОРГОВА СТІЙКІСТЬ ДЕРЖАВИ: СУЧАСНИЙ СТАН, РИЗИКИ ТА ПЕРСПЕКТИВИ". PROBLEMS AND PROSPECTS OF ECONOMIC AND MANAGEMENT, № 2(22) (2020): 150–58. http://dx.doi.org/10.25140/2411-5215-2020-2(22)-150-158.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті встановлено, що боргова стійкість є комплексною категорією, яка поєднує в собі здатність сплачу-вати за поточними й майбутніми платежами, ліквідність, відсутність неприйнятних управлінських рішень, неможливої до виконання політики та суттєвих коригувань бюджету. Проаналізовано основні показники, що характеризують боргову стійкість держави. Розраховано індикатори й надано оцінку ступеня ризику за Рамками боргової стійкості МВФ, визначено інтегральний показник боргової безпеки держави відповідно до вітчизняної методики за останні 5 років. Побудовано актуальну теплову матрицю і матрицю оцінки ризиків, що дають змогу оцінити потенціал платоспроможності держави і ймовірність, ступінь зовнішніх і внутрішніх ризиків, що впливають на боргову стійкість держави, а також оцінити можливі перспективи і втрати.
29
Арсірій, В. А., А. Г. Бутенко та О. В. Кравченко. "Аналіз розподілу параметрів і ефективності енергетичних процесів в гідравлічних і аеродинамічних системах". Refrigeration Engineering and Technology 55, № 3 (1 липня 2019): 177–86. http://dx.doi.org/10.15673/ret.v55i3.1576.
Повний текст джерелаАнотація:
Анализ методов построения энергетических характеристик насосов и вентиляторов показал особенности представления процессов в аэродинамических системах и способа регулирования подачи вентиляторов или дымососов в зоне разряжения. Показано, что противоречия структурно-параметрических моделей аэродинамических систем являются причиной проблем эксплуатации энергетических объектов. Главной проблемой тепловой энергетики являются «ограничения мощности котлов» из-за недостаточной производительности аэродинамических систем. Выполнено сравнение двух вариантов повышения мощности котлов за счет увеличения производительности аэродинамических систем. 1 вариант – замена вентилятора или его электродвигателя на более мощные обеспечивает увеличение подачи воздуха в котел на 48%, при этом удельные затраты энергии на привод увеличиваются до 2,7. Изменения эффективности при замене вентилятора определяются только по показателю КПД вентилятора, который сохраняет высокие значения. Для увеличения подачи воздуха в котел предложен новый метод за счет совершенствования проточных частей и аэродинамических процессов во вспомогательных элементах системы без замены вентилятора. Корректировка проточных частей вспомогательного оборудования аэродинамической системы котла позволила увеличить подачу вентилятора более чем на 35%. Удельные затраты энергии снижены до величины 1,05. Однако, показатель КПД вентилятора существенно уменьшился. Таким образом, КПД вентилятора не корректно отражает эффективность аэродинамической системы. Для правильной оценки эффективности аэродинамических систем предложено рассчитывать два показателя эффективности. Первый показатель известен – КПД вентилятора показывает эффективность преобразования электрической энергии в аэродинамическую. Второй показатель предлагается разработать для оценки эффективности динамических процессов одного вида энергии как отношение динамической составляющей или действия Д к исходному потенциалу Р. Для расчета такого показателя необходимо разработать унифицированные показатели потенциала Р и действия Д, которые должны быть равнозначны как при расчете мощности, так и при определении эффективности аэродинамических процессов как в отдельном элементе системы или оборудования, так и в аэродинамической системе в целом.
30
Колесников, С. С. "По физиологии или медицине — Дэвид Джулиус и Ардем Патапоутян, "Природа"". Priroda, № 12 (2021): 45–52. http://dx.doi.org/10.7868/s0032874x21120073.
Повний текст джерелаАнотація:
Нобелевская премия 2021 г. в области физиологии или медицины присуждена американским ученым Дэвиду Джулиусу и Ардему Патапоутяну «за открытие рецепторов температуры и осязания». Эти рецепторы — фактически катионные Са-проницаемыми каналы, которые детектируют тепловые или механические возмущения плазматической мембраны клетки и конвертируют их в изменения мембранного потенциала и уровня внутриклеточного Са. В статье обсуждаются ретроспективы исследований этих ученых и их ключевые результаты, которые получили столь высокую оценку Нобелевского комитета.
31
Буланин, В., and V. Bulanin. "METHOD OF ANALYSIS OF ENERGY POTENTIAL OF THERMAL ENERGY SOURCE FOR HEAT SUPPLY." Bulletin of Belgorod State Technological University named after. V. G. Shukhov 4, no. 10 (November 7, 2019): 74–83. http://dx.doi.org/10.34031/article_5db3dec6d4a347.72433966.
Повний текст джерелаАнотація:
The main sources of thermal energy for the heat supply of cities and settlements are fuel-based thermal power plants and boilers. The article provides an analysis of the energy balance of a power plant in connection with the need to minimize the cost of fuel and electricity for heat supply. New analytical expressions comprehensively characterizing the efficiency of a power plant are developed. The analytical assessment of the impact of energy costs for the boiler needs on the energy balance of thermal power plant is made; methods for constructing schemes of the energy balance of thermal power plant and assessment of fuel efficiency in the boiler are designed. Attention is paid to errors arising from the use of the calculated values of air suction in the gas path of the boiler, and not the actual ones. Therefore, it is proposed to change the method of measuring heat loss with flue gases in order to eliminate or reduce the effect of air suction on the measurement results, taking into account the part of the flue gas heat received by the air in the air heater and returned to the boiler through the burner. The methods increasing accuracy of calculations of energy efficiency of the technological processes which are key in the centralized heat supply of the cities and settlements are developed.
32
Sokolovskyy, I. А., I. M. Ozarkiv та M. S. Kobrynovych. "ТЕОРЕТИЧНІ ДОСЛІДЖЕННЯ КІНЕТИКИ ТА ДИНАМІКИ ПРОЦЕСУ СУШІННЯ КАПІЛЯРНО-ПОРИСТИХ КОЛОЇДНИХ МАТЕРІАЛІВ". Scientific Bulletin of UNFU 25, № 9 (25 листопада 2015): 351–55. http://dx.doi.org/10.15421/40250954.
Повний текст джерелаАнотація:
Проаналізовано механізм процесу сушіння вологих матеріалів на прикладі деревини, як типового колоїдного капілярно-пористого тіла. Наведено рівняння, які дають змогу визначити тепломасообмінні параметри. Отримані формули дають змогу розрахувати фактичні (реальні) значення коефіцієнтів теплообміну для періоду постійної та сповільненої швидкості сушіння під час конвективного способу підведення теплоти. Розкрито особливості процесів товстих і тонких листових матеріалів, як для першого, так і другого періодів сушіння. Проаналізовано особливості періоду сталої і сповільненої швидкостей сушіння. Описано вплив режимних параметрів на температурно-вологісні поля об'єктів сушіння. Показано особливості перенесення вологи під дією капілярного потенціалу, молекулярної та молярної дифузій. Внаслідок оброблення експериментальних досліджень наведено формулу розрахунку критерію Нуссельта і коефіцієнта теплообміну для різних габаритних розмірів штабелів, а також швидкостей сушіння.
33
Verlan, A. F., V. A. Fedorchuk, and V. A. Ivaniuk. "Integral Models of Non-Stationary Heat Conduction Problems Based on the Method of Thermal Potentials." Mathematical and computer modelling. Series: Technical sciences, no. 19 (June 20, 2019): 24–30. http://dx.doi.org/10.32626/2308-5916.2019-19.24-30.
Повний текст джерела
34
Jarosh, Y., and N. Kuharets. "Estimation of the potential of raw materials of vegetable origin for the heat needs in Ukraine for 2018." Scientific Horizons 76, no. 3 (2019): 38–47. http://dx.doi.org/10.33249/2663-2144-2019-76-3-38-47.
Повний текст джерела
35
Kravchuk, D. S., R. D. Tatlyev, N. D. Tsyganenko, T. E. Arteeva, and S. N. Nagaeva. "The Use of the Potential of Heat Energy of Commercial Water on the Technological Needs For Oil Washing." Oil and Gas Technologies 3, no. 122 (2019): 38–43. http://dx.doi.org/10.32935/1815-2600-2019-122-3-38-43.
Повний текст джерела
36
Ярошенко, В. М. "Термодинамічна ефективність газодинамічного наддуву двигунів внутрішнього згоряння". Refrigeration Engineering and Technology 55, № 5-6 (28 березня 2020): 304–11. http://dx.doi.org/10.15673/ret.v55i5-6.1660.
Повний текст джерелаАнотація:
Енергетична ефективність суднових двигунів внутрішнього згоряння суттєво залежить від ефективності систем утилізації теплоти вихідних газів, так як їх термічні потенціали складають більше половини теплового потоку, який формується при згорянні палива. Одним із ефективним методів утилізації теплоти вихідних газів являються системи газотурбінного наддуву, що дозволяє підвищити ефективний коефіцієнт корисної дії та суттєво збільшити потужність двигунів внутрішнього згоряння без допоміжного збільшення їх габаритів. При термодинамічному аналізі термомеханічних систем найбільш доцільним являється метод функцій (ексергетичний), який по відношенню до традиційного методу циклів є більш простим та універсальним, так як не потребує визначення та аналізу допоміжних моделей порівняння. Застосування ексергетичного методу при термодинамічному аналізі систем газотурбінного наддуву дозволяє враховувати не тільки кількісні показники при енергетичних перетворюваннях в процесах , але і визначати якісні характеристики енергетичних потоків. В роботі приводиться методологія розрахунку енергетичних та ексергетичних потоків в системі газотурбінного наддуву на основі турбоагрегату з газовою турбіною та відцентровим компресором, які найбільш часто використовуються в двигунах внутрішнього згоряння. Проведені розрахунки ексергетичних показників вихідного газового потоку суднового двигуна внутрішнього згоряння з системою газотурбінного наддуву та побудована на їх основі діаграма ексергетичних потоків дозволяють визначити при цьому процеси з найбільшим рівнем необоротності (рівнем деградації енергії), як в абсолютних так і в відносних показниках. Такий підхід дозволяє рекомендувати першочергові заходи для оптимізації процесів енергетичних перетворень в двигунах внутрішнього згоряння з метою підвищення їх загальної техніко-економічної ефективності
37
Kuts, G. O., O. Ye Malyarenko, N. Yu Maistrenko, and V. V. Stanytsina. "Determination of the forecasted demand for thermal energy by a complex method taking into account the potential of energy saving." Problems of General Energy 2018, no. 3 (September 25, 2018): 10–15. http://dx.doi.org/10.15407/pge2018.03.010.
Повний текст джерела
38
Джаватов, Джават Курбанович, та Амир Азизович Азизов. "ПОВЫШЕНИЕ ЭНЕРГЕТИЧЕСКОЙ ЭФФЕКТИВНОСТИ БИНАРНОЙ ГЕОЭС (НА ПРИМЕРЕ КУМУХСКОГО МЕСТОРОЖДЕНИЯ)". Izvestiya Tomskogo Politekhnicheskogo Universiteta Inziniring Georesursov 332, № 9 (28 вересня 2021): 178–86. http://dx.doi.org/10.18799/24131830/2021/9/3367.
Повний текст джерелаАнотація:
Актуальность исследования обусловлена необходимостью расширения топливно-энергетической и минерально-сырьевой базы путем освоения возобновляемых высокопотенциальных минерализованных ресурсов месторождений термальных вод. Однако эксплуатация таких месторождений затруднена высокой степенью минерализации природных рассолов. Использование бинарных геотермальных электростанций, реализующих термодинамический цикл Ренкина для утилизации тепловой энергии, позволяет решить эту проблему и получить относительно дешевую электрическую энергию. Возникает необходимость поиска и оценки методов повышения энергоэффективности термодинамических циклов, реализуемых при разработке одного из перспективных месторождений термальных вод Дагестана – Кумухское. Положительная оценка перспектив освоения геотермальных ресурсов месторождения показывает значительный потенциал для улучшения экономической структуры региона. Цель: оценить энергоэффективность бинарной геотермальной электростанции, в основе работы которой лежит органический цикл Ренкина в докритическом и сверхкритическом циклах и в разных режимах закачки отработанного теплоносителя для Кумухского месторождения термальных вод; показать перспективность и эффективность комплексного освоения геотермальных ресурсов месторождения.Объект: геотермальные системы для электроэнергетического освоения высокопотенциальных минерализованных термальных вод месторождения. Методы исследования основаны на использовании данных геологоразведочных, гидротермальных и геохимических исследований по Кумухскому месторождению термальных вод, методов математического моделирования и оптимизации. Результаты. На примере конкретного месторождения термальных вод проведена оптимизация технологических параметров первичного контура геотермальной электростанции, оценена ее энергоэффективность в докритическом и сверхкритическом органических циклах Ренкина с низкокипящим вторичным теплоносителем. Показано, что утилизация низкопотенциальной энергии рассолов на теплонасосных установках позволяет улучшить эффективность энергетических циклов на месторождении. Проведенный анализ показывает, что создание комплексных технологий освоения высокопотенциальных минерализованных геотермальных ресурсов месторождения позволит существенно улучшить экономическую структуру региона.
39
Tretyak, Platon, та Jurij Chernevyy. "Матеріально-енергетичний вплив лісової рослинності на довкілля". Наукові праці Лісівничої академії наук України, № 21 (28 грудня 2020): 11–21. http://dx.doi.org/10.15421/412021.
Повний текст джерелаАнотація:
Здійснена спроба теоретичного опрацювання проблеми оцінювання матеріально-енергетичного впливу на приземну атмосферу приросту фітомаси лісів України, порівняно з іншими типами рослинності, стосовно депонування вуглецю, продукуванню кисню, транспірації і збагачення атмосфери вологою, а також споживання енергії з навколишнього середовища.
Теоретична концепція побудована на основі відомих біохімічних і фізичних закономірностей. Це матеріально-енергетичні пропорції фотосинтезу та супроводжуючої його транспірації, а також охолоджуючого повітря ефекту.
Отримані аналітичні матеріали підтверджують істотний вплив процесів фотосинтезу і супутньої йому транспірації на газовий склад та енергетичний потенціал приземного шару повітря.
Ліси України загалом щорічно здатні депонувати 3 т∙га-1 вуглецю, продукувати 8 т∙га-1 кисню та збагачувати повітря вологою в обсязі 3600 т∙га-1. Ці процеси вимагають відповідного споживання енергії, що призводить до охолодження 30-метрового приземного шару повітря у середньому впродовж року на 2,4°С. Такі екологічні функції виконують також лучна рослинність та агрокультури. Однак, цей процес відбувається лише під час відносно короткого періоду фотосинтезу. За показниками інтенсивності фотосинтезу і транспірації, екологічні функції лісів утричі перевищують відповідні властивості лучної рослинності.
У випадку вирощування високопродуктивних лісів, річний приріст стовбурового запасу яких сягав би 10 м3∙га-1, збагачення приземного шару атмосфери киснем було б удвічі більшим, ніж за теперішнього середнього приросту 5 м3∙га-1, а водяною парою – у три-чотири рази більше. Відповідно, у три-чотири рази більшим було б і споживання теплової енергії з навколишнього природного середовища.
40
Sokol, G., L. Nakashidze та S. Kirichenko. "СИСТЕМЫ ЭНЕРГООБЕСПЕЧЕНИЯ С АЛЬТЕРНАТИВНЫМИ ИСТОЧНИКАМИ ЭНЕРГИИ: БЕЗОПАСНОСТЬ ФУНКЦИОНИРОВАНИЯ АКУСТИЧЕСКИХ ИСТОЧНИКОВ". Vidnovluvana energetika, № 3(58) (25 вересня 2019): 14–20. http://dx.doi.org/10.36296/1819-8058.2019.3(58).14-20.
Повний текст джерелаАнотація:
Одним из последствий позитивного процесса науки и техники являются сопутствующие явления, в том числе и негативные. При разработке установок, преобразующих энергию альтернативных источников, еще на этапе проектирования необходимо предусматривать снижение уровней интенсивности шумов. Эти мероприятия необходимы для обеспечения защиты окружающей среды от шумового загрязнения. Для разработки мероприятий, направленных на снижение звукового давления (УЗД) в шумах до уровня, предусмотренного нормативными документами [1], необходимо провести анализ шумов от оборудования, которое обеспечивает преобразование энергии альтернативных источников.
Для безопасного функционирования таких установок необходимо:
– определиться с источниками акустического излучения;
– разработать теоретические основы процесса генерирования шума;
– осуществить разработку расчетных моделей характеристик акустических полей.
В таком ракурсе, не вызывает сомнений актуальность проблемы снижения шумов от конструктивных элементов систем энергообеспечения, в которых преобразуется энергия солнечного излучения, энергия ветрового потенциала, тепло окружающей среды и т.п. При этом необходимо исключить вредное влияние шумов на людей на прилегающих территориях и в жилых постройках, а также живых обитателей природы.
Результатом проведенных исследований является формирование мероприятий по снижению уровня шумов инфразвукового диапазона. При проектировании инновационных систем энергообеспечения необходимо использовать компоненты, определяющие не только уровень шума, но и КПД используемых агрегатов. Так, например, для тепловых насосов выгодно использовать малошумные элементы, размещать компрессор снаружи здания или размещать его в звуконепроницаемую камеру. Размещение ВЭУ на удаленном расстоянии от жилой застройки.
Непрерывный шум тепловых насосов можно снижать применением ротационного компрессора вместо поршневого, отказом от применения клапанов, как в некоторых ротационных компрессорах. Поршневые компрессоры следует хорошо балансировать для снижения вибраций и монтировать на виброгасящем основании. Выбор хладагента может влиять на уровень шума - предпочтителен более плотный пар, но если с ним связано повышение давления, то может быть и обратный эффект. В ветроагрегатах предлагается снижение скорости ротора в ночное время.
Предложена методика, которая позволяет эффективно провести расчет УЗД первых инфразвуковых гармоник (2,4 Гц; 4,8 Гц; 9,16 Гц; 18, 32 Гц) и определить их характеристики направленности. Библ. 13, рис. 1.
41
Мосьпан, Е. П. "ОСОБЛИВОСТІ ФУНКЦІОНУВАННЯ ЗАЛІЗНИЧНИХ НЕОЛОГІЗМІВ". Русская филология. Вестник ХНПУ имени Г.С. Сковороды 1, № 71 (2020): 30–35. http://dx.doi.org/10.34142/2312-1572.2020.01.71.05.
Повний текст джерелаАнотація:
Метою статті є дослідження особливостей функціонування нових залізничних номінацій двох останніх десятиліть у залізничному дискурсі, включаючи спеціалізовані форуми й блоги, а також у мові засобів масової інформації, передусім на транспортних і новинних порталах. Названо періоди активної появи залізничних неологізмів: перехід на нові види тяги – з парової на теплову й електричну; введення й розвиток швидкісного руху; поява нових видів перевезень. Перелічено об'єкти номінації залізничними неологізмами – одиниці інноваційного рухомого складу, об'єкти інфраструктури, їхні частини, нові спеціальності й виробничі процеси. Зафіксовано превалювання морфологічного й синтаксичного способів словотвору залізничних термінів. На прикладі функціонування синонімічних залізничних неологізмів виявлено залежність функціонального й словотвірного потенціалу нових номінацій від способу їх творення, прозорості семантики мотивованого слова, а для запозичених одиниць – від форми запозичення неологізму й активності обраної словотвірної моделі. Відзначено загальну для термінологічних систем тенденцію вибору більш компактних, більш благозвучних і зрозумілих номінацій. Розглянуто приклади незалежного й паралельного функціонування синонімічних нових номінацій залізничних об’єктів. Виявлено явище стилістичної диференціації окремих синонімічних неологізмів. Відзначено дію соціального чинника на появу цілої групи неологізмів, пов’язаних із популярним серед підлітків новим захопленням – їздою зовні потягів. Визначені стилістична приналежність одиниць цієї групи й семантичні відносини між ними, окреслено сферу їх вживання; зроблено висновки стосовно їхньої словотвірної активності; описано значення багатозначних одиниць; зафіксовано факт створення псевдотермінологічних окказіонализмів.
42
Донская, Галина Андреевна. "Innovative technologies of dairy processing." Food processing industry, no. 7 (June 27, 2021): 55–58. http://dx.doi.org/10.52653/ppi.2021.7.7.017.
Повний текст джерелаАнотація:
В настоящее время для производства питьевого пастеризованного молока в промышленных масштабах используют тепловую обработку (традиционный способ), бактофугирование, микрофильтрацию с кратковременной пастеризацией. С позиции потребителей качество молока и молочных продуктов определяется прежде всего вкусовыми свойствами, микробиологической безопасностью и сроками хранения. Известно, что увеличение сроков хранения молока достигается путем избыточных температурных воздействий. При этом происходят значительные изменения в составе белковой фазы, снижается биологическая ценность молока. Бактофугированное молоко по длительности хранения незначительно отличается от традиционно обработанного, но требует наличия дорогостоящего оборудования. Молоко, вырабатываемое с использованием микрофильтрации плюс пастеризация, обеспечивает требуемые сроки хранения и обладает прекрасными органолептическими свойствами. В работе показан потенциал применения микрофильтрации для удаления бактерий; получения концентратов, обогащенных мицеллами казеина; в детском питании. Цель работы - исследовать влияние микрофильтрационной обработки (МФ) молока на его состав. Задача исследований - определение основных показателей молока и водорастворимых антиоксидантов на этапах производства питьевого пастеризованного молока ESL (Extended Shelf Life). В качестве объектов исследований молоко сырое, молоко обезжиренное, пермеат, ретентат, молоко питьевое пастеризованное, получаемые с предприятий отрасли. Показатели жир, белок, лактозу, титруемую кислотность, СОМО определяли стандартизированными методами. Суммарное содержание водорастворимых антиоксидантов - амперометрическим методом. Установлено, что основные компоненты обезжиренного молока после МФ претерпевают незначительные изменения. Содержание водорастворимых антиоксидантов снижается в пермеате и возрастает в ретентате, что обусловлено размером частиц, которые отделяет микрофильтрация в диапазоне 0,05-10 мкм. В этот диапазон попадают бактерии, жировые шарики молока, крупные мицеллы казеина, отдельные антиоксиданты.
43
(Alexandra O. Chudinova), Чудинова Александра Олеговна, Ильин Александр Петрович (Alexander P. Ilyin), Роот Людмила Олеговна (Lyudmila O. Root), Мостовщиков Андрей Владимирович (Andrey V. Mostovshchikov), Беспалова Екатерина Александровна (Ekaterina A. Bespalova) та Атулиа Манурадж (Atulya Manuraj). "СИНТЕЗ НИТРИДА НИОБИЯ В УСЛОВИЯХ ТЕПЛОВОГО ВЗРЫВА СМЕСЕЙ НАНОПОРОШКА АЛЮМИНИЯ С ПЕНТАОКСИДОМ НИОБИЯ". Izvestiya Tomskogo Politekhnicheskogo Universiteta Inziniring Georesursov 329, № 11 (12 квітня 2019): 97–102. http://dx.doi.org/10.18799/24131830/2018/11/213.
Повний текст джерелаАнотація:
Актуальность. Получение тугоплавких нитридов в воздухе в условиях теплового взрыва смесей нанопорошка алюминия с оксидами металлов представляет практический интерес для материаловедения и для теории реакционной способности воздуха при высоких температурах. Такой синтез является наименее энергозатратным и не требует сложного оборудования. Для протекания синтеза необходим только нагрев исходной шихты, затем процесс протекает самoпроизвольнo. Синтез нитридсодержащих продуктов в воздухе с использованием атмосферного азота при нормальных условиях представляет интерес для получения новых видов керамики, добавок в обрабатывающий инструмент, для дисперсного упрочнения полимерных и композиционных материалов. Цель исследования: экспериментально определить состав продуктов сгорания смесей нанопорошка алюминия с пентаоксидом ниобия в воздухе. Объект: порошок, содержащий нитрид ниобия, полученный при сжигании смеси нанопорошка алюминия с пентаоксидом ниобия в воздухе. Методы: рентгенофазовый анализ (дифрактометр Дифрей-401), дифференциальный термический анализ (термоанализатор SDT Q600, фирма Instrument). На основании результатов дифференциального термического анализа были рассчитаны четыре параметра активности смeсей: температура начала окисления (tн.о, °C), степень окисленности (α, %), максимальная скорость окисления (vmax, мг/мин), удельный тепловой эффект (ΔН, Дж/г). Рентгенофазовый анализ использовали для изучения фазового состава продуктов окисления. Результаты. Процесс горения смесей нанопорошка алюминия с пентаоксидом ниобия в воздухе протекал в две стадии с формированием нитрида ниобия Nb2N. Согласно рентгенофазовому анализу, выход нитрида ниобия в продукте сгорания смеси НП Al:Nb2O5=3:1 в мольном соотношении (при массе смесей НП Al:Nb2O5=2,64:1,36) достигал максимума и составлял 47 отн. %. Расчет изобарно-изотермического потенциала показал, что нитрид ниобия должен окисляться кислородом воздуха. Причиной стабилизации кристаллической фазы Nb2N является дезактивация кислорода воздуха излучением горящего нанопорошка алюминия.
44
Черниш, Б. Б., та С. В. Артеменко. "Термодинамічні властивості конденсованих середовищ при додаванні наночасток графена". Refrigeration Engineering and Technology 56, № 3-4 (11 січня 2021): 114–21. http://dx.doi.org/10.15673/ret.v56i3-4.1944.
Повний текст джерелаАнотація:
Альтернативний підхід до інтенсифікації теплообміну на основі концепції нанофлюїдів відкриває новий напрям в пошуку шляхів вдосконалення процесів переносу теплоти. Термодинамічні властивості конденсованих середовищ, що інкорпоровані в наноструктурні матеріали, є основою нових нанотехнологічних застосувань. Генеалогічні дерева графена: графіт, фулерен (C60), вуглецеві нанотрубки (CNT), що додаються до холодоагентів, змінюють їх термодинамічні властивості та фазову рівновагу. Запропоновано алгоритм розрахунку термодинамічних властивостей середовищ на основі рівняння стану NIST при різних концентраціях наночасток графена. Двоокис вуглецю був обраний основною речовиною як один із перспективних природних холодоагентів з мінімальним потенціалом глобального потепління. Одержано інформацію про термодинамічну поведінку однорідних та неоднорідних конденсованих середовищ з добавками вуглецевих наночасток генеалогічного дерева графена під впливом варіації термодинамічних параметрів. Наведено термодинамічні властивості вуглекислого газу в присутності фулеренів та карбонових нанотрубок. Розроблено моделі термодинамічної поведінки нанофлюїдів для прогнозування критичної точки чистих компонентів у присутності наноструктурованих матеріалів. Теоретично передбачено зміщення критичної точки для нанорідин. Оцінка зсуву фазової рівноваги та критичної точки показала, що ефект фулеренів та вуглецевих нанотрубок майже не змінює термодинамічну поведінку холодоагенту при низьких об'ємних концентраціях наночастинок. Побудовано рівняння стану термодинамічних властивостей технічно важливих газів з домішками наночасток генеалогічного дерева графена. Розроблено програми розрахунку та база даних термодинамічних властивостей робочих тіл. Описано результати розрахунків фазових рівноваг деяких нанофлюїдів
45
Matyakh, S., T. Surzhyk та V. Rieztsov. "ВИЗНАЧЕННЯ ЕФЕКТИВНОСТІ ВПРОВАДЖЕННЯ СИСТЕМ СОНЯЧНОГО ГАРЯЧОГО ВОДОПОСТАЧАННЯ". Vidnovluvana energetika, № 1(60) (30 березня 2020): 17–22. http://dx.doi.org/10.36296/1819-8058.2020.1(60).17-22.
Повний текст джерелаАнотація:
Використання сучасних сонячних колекторів забезпечує високий рівень освоєння енергії сонячного випромінювання та стабільність гарячого водопостачання на протязі всього року на всій території України. На сучасному етапі розвитку сонячної теплоенергетики на перше місце виходять проблеми ефективного використання енергії сонячної радіації за рахунок застосування передових технологій та встановлення оптимальних параметрів енергетичного обладнання.
Представлений в роботі порядок визначення ефективності використання систем сонячного гарячого водопостачання забезпечує отримання енергетичних та економічних параметрів сонячного теплоенергетичного обладнання у конкретній місцевості, визначення типу і параметрів геліоустановок для їх максимально ефективного застосування.
Вибір типу та продуктивності сонячних колекторів для певної місцевості в першу чергу орієнтовано на потреби конкретного споживача та питомі показники з надходження сонячної радіації в даній місцевості (середньомісячна і середньорічна кількість прямої, розсіяної та сумарної сонячної радіації). На основі представлених даних визначається приведена добова інтенсивність поглинання сонячним колектором сонячної радіації із врахуванням робочих параметрів геліотехнічної установки та оптимального кута нахилу до горизонту. Розрахункові енергетичні параметри надалі використовуються для встановлення економічної ефективності, строку окупності геліоустановки та екологічної ефективності за рахунок зменшення викидів вуглекислого газу. Сонячне теплопостачання в Україні має достатнiй досвiд викоpистання i розвинену ноpмативну базу для пpоектування, а технологiчний потенцiал пpомисловостi дозволяє виpiшити завдання масового виpобництва гелiотехнiчного обладнання. Запропонований порядок оперативного встановлення ефективності впровадження систем сонячного гарячого водопостачання для потенційних споживачів сприятиме широкому освоєнню сонячної теплової енергії на всій території України і, відповідно, зменшенню обсягів використання органічного палива та поліпшенню стану оточуючого середовища. Бібл. 7, табл. 2.
46
Medvedkov, Aleksey, and Maria Kotova. "Evaluation of the fire-fighting potential of forest landscapes of the Baikal natural territory using thermal infrared information data (on the example of the territory of the Baikal-Lena Reserve)." InterCarto. InterGIS 26, no. 4 (2020): 37–45. http://dx.doi.org/10.35595/2414-9179-2020-4-26-37-45.
Повний текст джерелаАнотація:
The article considers the experience of a comparative assessment of the fire potential fire-stop capability of different types of forests in the conditions of southern permafrost zone. The presented methodology is based on the processing of thermal infrared data from the Landsat TM satellite. On this basis, there were obtained surface temperatures for sites with different forest growing conditions and bioproduction characteristics. This approach has been tested on the example of modal landscapes of the Baikal-Lena State Nature Reserve, located in the central ecological zone of the Baikal natural territory. The possibility of using surface temperatures to estimate the fire-fighting role of different types of forests is based on the equation of the heat balance of the earth’s surface. The thermal values obtained from the processing of thermal infrared images reflect the measure of the emission of sensible heat flux by the landscape. Near-surface temperatures vary by forest type. Forest types with the highest fire-fighting role are characterized by a higher moisture exchange potential and the lowest surface temperature values. It has been revealed that forests on permafrost have higher surface temperature values. Most fire vulnerable forest landscapes coincide with valleys of intermountain depressions, lowlands, bottom of bolsons, submontane uplands and smooth hillsides. Those have different degree of water-logged areas with islands of permafrost and low values of phytomass. Those nature complexes are more fire-dangerous in periods of long droughts due to lower transpiration potential and less influence on micro- and mesoclimat as compared with forest on unfrozen rocks. This technique has been tested in contrasting forest-growing areas of the boreal permafrost zone and can be applied in regions of Russia, Canada and the United States that are similar in terms of landscape and geographic characteristics. This approach can also be used to improve the fire safety systems in Russian forest reserves.
47
Бортнік, Наталія. "ВПЛИВ СТИЛЮ СІМЕЙНОГО ВИХОВАННЯ НА САМООЦІНКУ МОЛОДШИХ ШКОЛЯРІВ". Психологія: реальність і перспективи, № 15 (2 січня 2021): 18–25. http://dx.doi.org/10.35619/praprv.v1i15.180.
Повний текст джерелаАнотація:
Стаття вивчає вплив стилю сімейного виховання на формування самооцінки молодшого школяра. Особливу увагу приділено розгляду взаємозв'язку стилю сімейного виховання (та особистісних якостей батьків), та процесу формування особистості дитини, рівня його пристосованості, здатність до адаптації до умов соціального середовища. Автор розкриває особливості й прояви стилів сімейного виховання, проаналізовано наступні фактори, що впливають на вибір поведінкових стратегій батьків: насамперед тип темпераменту та традиції, в яких виховувались самі батьки. Проаналізовано існуючі стилі батьківського виховання: авторитетний: характеризується теплим емоційним прийняттям дитини і високим рівнем контролю з боку дорослих; авторитарний: характеризується високим рівнем вимогливості до дитини, покаранням невдач, жорстоким контролем, втручанням в особистий простір дитини, пригніченням індивідуальності дитини силою; індиферентний: характеризуються відсутністю теплоти в ставленні до дитини, зневажливим відношенням, ігноруванням його емоційних потреб; ліберальний: передбачає тактику невтручання, основу якої, складають байдужість і незацікавленість проблемами дитини. Розкрито особливості формування самооцінки в молодших школярів, насамперед, під впливом результатів навчальної діяльності, та прийняття референтних осіб. Визначено, на залежність вибору стилю сімейного виховання на формування самооцінки молодших школярів та особливостей поведінкових проявів індивіда. Зроблено висновки в контексті теми впливу стратегій сімейного виховання, що авторитетний стиль, провокує високу самооцінку, самоприйняття та самоконтроль індивіда; авторитарний стиль - низький рівень домагань та занижену самооцінку; індиферентний стиль – можливий розвиток у дітей емоційної відчуженості, тривожності, замкнутості і недовіри до оточуючих або висока сила волі, прояви творчого потенціалу, активність, просоціальність (як високий рівень компенсаторності особистості); ліберальний – високий рівень (неадекватність) самооцінки особистості. Подальший розгляд цієї проблеми вбачаємо в більш розгорнутому вивченні основних стилів сімейного виховання, та їх впливу на формування індивідуальних особистісних аспектів в цілому
48
Кушнеренко, В. Г., та Ю. С. Котовська. "Зелені насадження як спосіб зменшення теплового стресу у великої рогатої худоби в умовах змін клімату". Аграрні інновації, № 7 (24 вересня 2021): 65–72. http://dx.doi.org/10.32848/agrar.innov.2021.7.11.
Повний текст джерелаАнотація:
Висвітлено проблеми зміни клімату, які безпосеред- ньо стосуються виробництва продуктів тваринництва. Мета – дослідити, яким чином погодно-кліматичні умови впливають на правильний вибір технології розведення й утримання тварин, організації та благоустрою тварин- ницьких ферм і приміщень. Проблема теплового стресу надзвичайно актуальна в регіонах, де погода характе- ризується високою плюсовою температурою та воло- гістю. Таке поєднання негативно впливає на відтворну здатність корів, перебіг тільності та функціональний стан новонародженого молодняку. Методи. За допо- могою загальноприйнятих методик дослідження зоогі- гієнічних показників мікроклімату тваринницьких при- міщень і погодних умов на території ферми доведено спосіб зниження кліматичних ризиків у веденні молоч- ного скотарства, визначено, які потенційні екологічні стресори (температура навколишнього середовища, вологість, теплове випромінювання, швидкість вітру) можуть безпосередньо впливати на функціонування організму тварини, її здоров’я, реалізацію генетичного потенціалу. Незважаючи на те, що біокліматичні умови для повновікової великої рогатої худоби характеризу- ються як комфортні, спостерігається збільшення кілько- сті днів із середнім рівнем теплового стресу. Організм тварини неможливо представити поза навколишнім середовищем і без взаємодії з ним. Сезонні коливання в надоях і якісних показниках молока відбуваються через вплив прямих і непрямих чинників навколишнього середовища. Прямий ефект в основному пов’язаний із впливом високих температур на продуктивність корів, а непрямий – з негативними наслідками дії теплового стресу. Результати. Проведені дослідження дають мож- ливість стверджувати, що зниження температури пові- тря на території тваринницьких підприємств завдяки збільшенню площі зелених насаджень є дієвим спосо- бом запобігання тепловому стресу у тварин. Висновки. Охолодження позитивно впливає на продуктивність і відтворення корів. У його результаті спостерігається покращення показників: збільшується середньорічний надій; покращується конверсія корму; підвищується вміст жиру та білка; зменшується кількість соматичних клітин у молоці; зростає запліднюваність; зменшується смертність телят.
49
Guryev, V. V., V. V. Kuvshinov, and B. A. Yakimovich. "Prospects for the Development of Renewable Energy in the Crimean Peninsula." Bulletin of Kalashnikov ISTU 22, no. 4 (December 30, 2019): 116. http://dx.doi.org/10.22213/2413-1172-2019-4-116-123.
Повний текст джерелаАнотація:
Крымский полуостров сегодня – флагман развития возобновляемой энергетики, поскольку является не только активно развивающимся регионом, но и курортным центром. Энергетический комплекс Крымского полуострова за последние годы увеличился благодаря строительству новых электрических станций (Балаклавской ТЭС и Таврической ТЭС) суммарной мощностью 940 МВт, а также строительству новых ЛЭП 220 и 330 кВ, что обеспечило покрытие дефицита энергоснабжения полуострова. Произведен обзор регионального развития и использования возобновляемых источников энергии. На основании полученных данных проведен анализ проблем и перспектив развития возобновляемой энергетики в регионе.Развитие возобновляемых источников энергии (ВИЭ) для Крымского полуострова играет важную роль в целях достижения экологической безопасности и развития экономического потенциала региона. Обосновано приоритетное использования ВИЭ в регионе, а также решение возникающих проблем при увеличении доли ВИЭ в составе суммарной генерации. Появление избытка электроэнергии в энергосистеме и наличие возможности балансирования вырабатываемой мощности ВИЭ и тепловых электростанций ведет к снижению стоимости электроэнергии. Инвестиционная привлекательность и активный рост населения в регионе обусловливает увеличение генерирующей мощности и увеличение маневренности энергосистемы при существенном влиянии возобновляемых источников энергии. Эффективность работы ВИЭ в энергосистеме, мировой опыт управления генерацией ВИЭ, фактическое влияние ВИЭ на энергосистему в условиях дефицита электроэнергии, прогнозные графики работы солнечных электростанций (СЭС) ВЭС, предоставляемые субъектами электроэнергетики в установленном порядке, учитываются при формировании диспетчерского графика.Существующий опыт действующих СЭС в энергосистеме Республики Крым и г. Севастополя требует дополнительных исследований, в том числе путем проведения натурных испытаний генерирующего оборудования. Дальнейшие натурные испытания должны проводиться в условиях реального электроэнергетического режима работы энергосистемы, для чего требуется внедрение современных информационных технологий, обеспечивающих обмен технологической информацией и реализацию соответствующих управляющих воздействий. Ведется работа по созданию нормативной базы регулирования работы ВИЭ.
50
Boiko, Serhii, Yevhen Volkanin, Oleksiy Gorodny, Oksana Borysenko та Leonid Vershniak. "ЗАСТОСУВАННЯ НЕЙРОННИХ МЕРЕЖ ПРИ АВТОМАТИЗАЦІЇ ДІАГНОСТИКИ СТАНУ АВІАЦІЙНОГО ГЕНЕРАТОРА ГВИНТОКРИЛА". TECHNICAL SCIENCES AND TECHNOLOG IES, № 3(13) (2018): 152–60. http://dx.doi.org/10.25140/2411-5363-2018-3(13)-152-160.
Повний текст джерелаАнотація:
Актуальність теми дослідження. З огляду на те, що за останні десятиліття кількість нещасних випадків, збоїв обладнання, у тому числі нещасних випадків на вертольотах, становило понад десять, актуальною науково-практичною задачею являється діагностика і прогнозування змін стану авіаційного генератора. Постановка проблеми. Основна мета цієї роботи – розробка нейронної мережі, яка буде враховувати основні технічні та експлуатаційні характеристики авіаційного генератора вертольота з метою діагностики і подальшого прогнозування його стану, скорочуючи час обчислень і збільшуючи рівень достовірності результатів. Аналіз останніх досліджень і публікацій. Проблема інформаційної діагностики авіаційної техніки описана в роботах, в яких застосовуються різні методи визначення несправностей авіаційної техніки. Використання нейронних мереж у вирішенні завдань управління динамічними системами вивчається вченими і дослідниками, робота яких демонструє високий потенціал об'єднання двох обчислювальних технологій – штучних нейронних мереж і генетичних алгоритмів для вирішення задач синтезу інтелектуальних систем керування. Виділення недосліджених частини загальної проблеми. Нині є безліч підходів до проблеми діагностики складних динамічних об'єктів, у тому числі авіаційного генератора вертольота, найбільш поширеним з яких є інформаційна діагностика, одним із методів якої є використання нейронних мереж. Використання нейронних мереж управління дозволяє істотно усунути математичні проблеми аналітичного синтезу та аналізу властивостей досліджуваного об'єкта. Це пояснюється тим, що якість процесів управління в нейронних системах багато в чому залежить від фундаментальних властивостей багатошарових нелінійних нейронних мереж, а не від аналітичних розрахованих оптимальних законів. Багатошарові нейронні мережі мають ряд переваг, що дозволяє їх використовувати в задачах управління динамічними об’єктами. Постановка завдання. Метою цієї роботи є створення нейронної мережі, яка буде враховувати основні технічні та експлуатаційні характеристики авіаційного генератора вертольота. Виклад основного матеріалу. При діагностуванні авіаційного генератора вертольота повинні враховуватися такі параметри: теплові параметри генератора, рівень шуму генератора, частота обертання генератора, опір ізоляції контурів ротора, струм зворотної послідовності, рівень вібрації генератора, биття валу генератора, відхилення напруги, коливання напруги, коефіцієнт несинусоїдальності кривої напруги, коефіцієнт n-й гармонійної складової напруги непарного (парного) порядку, коефіцієнти нульової послідовності, відхилення частоти імпульсної напруги. Водночас необхідно швидко обчислити вихідний стан генератора в поточному режимі роботи для даної функції. Найбільш оптимальним методом вирішення проблеми є використання нейронних мереж, що скоротить час обчислень, підвищить рівень надійності результатів. Висновки відповідно до статті. У статті виконано синтез нейрорегулятора прогнозу NN Prediction Controller для вирішення завдання автоматизації діагностики стану авіаційного генератора вертольота в реальних режимах роботи шляхом розробки моделі нейромережевої системи в Simulink програмного пакету MATLAB. Також встановлено, які параметри істотно впливають на якість регулювання та визначено оптимальні значення параметрів. Використання нейромережевої моделі для автоматизації діагностики стану авіаційного генератора вертольота забезпечило високу якість ідентифікації параметрів нейрорегулятора. Це дозволило вибрати оптимальні значення параметрів нейрорегулятора, що забезпечить високі динамічні характеристики системи діагностики стану авіаційного генератора вертольота.