Щоб переглянути інші типи публікацій з цієї теми, перейдіть за посиланням: Потенціал конкурентний.
Статті в журналах з теми "Потенціал конкурентний"
Оформте джерело за APA, MLA, Chicago, Harvard та іншими стилями
Ознайомтеся з топ-50 статей у журналах для дослідження на тему "Потенціал конкурентний".
Біля кожної праці в переліку літератури доступна кнопка «Додати до бібліографії». Скористайтеся нею – і ми автоматично оформимо бібліографічне посилання на обрану працю в потрібному вам стилі цитування: APA, MLA, «Гарвард», «Чикаго», «Ванкувер» тощо.
Також ви можете завантажити повний текст наукової публікації у форматі «.pdf» та прочитати онлайн анотацію до роботи, якщо відповідні параметри наявні в метаданих.
Переглядайте статті в журналах для різних дисциплін та оформлюйте правильно вашу бібліографію.
1
Orel, A. "Особливості конкурентного потенціалу аграрних підприємств". Bulletin of Sumy National Agrarian University, № 4 (82) (23 грудня 2019): 64–68. http://dx.doi.org/10.32845/bsnau.2019.4.12.
Повний текст джерелаАнотація:
Розглянуто взаємозалежність між конкурентним потенціалом, конкурентним статусом і конкурентними перевагами. Узагальнено існуючі підходи дослідників щодо розуміння структури конкурентного потенціалу. Розглянуто взаємозв’язок між потенціалом підприємства, конкурентним потенціалом, стратегічним потенціалом. Запропоновано авторську схему структури конкурентного потенціалу підприємства, яка об’єднує входи у вигляді ресурсів і виходи як готову продукцію, де безпосередньо потенціал підприємства як його спроможність виробляти продукцію із наявних ресурсів визначено як функціональний. Разом з ним виокремлено ринковий потенціал і ресурсний, які складають економічний потенціал підприємства. Досліджено вплив ресурсного потенціалу на економічний і конкурентний в залежності від галузей. Доведено вирішальну роль ресурсного потенціалу у формуванні конкурентного потенціалу підприємств аграрного сектору. Розглянуто зміст, призначення і структуру функціонального потенціалу підприємства. Конкурентний потенціал аграрного підприємства є похідною економічною категорією від взаємодії ресурсного потенціалу, функціонального і ринкового потенціалів підприємства, де на першому рівні знаходяться параметри ресурсного й ринкового потенціалів, на другому рівні знаходиться функціональний потенціал підприємства, і вже на третьому - конкурентний потенціал.
2
Гуменюк, О. "Конкурентний потенціал України- динаміка структурних і якісних змін". Вісник Тернопільського державного економічного університету. Економічні науки, № 3 (2006): 60–67.
Знайти повний текст джерела
3
Lypovska, Kateryna O. "Інтелектуальний потенціал міських громад як чинник підвищення їх конкурентоспроможності". Public administration aspects 5, № 12 (2 квітня 2018): 59–66. http://dx.doi.org/10.15421/15201751.
Повний текст джерелаАнотація:
Автор розглядає інтелектуальний потенціал міських громад – знань та компетентностей людей, які проживають у місті, їх інтелектуальної власності та організаційних можливостей і доводить, що інтелектуальний потенціал громади відіграє ключову роль в сучасному розвитку міста та його конкурентних переваг.На думку автора, інтелектуальний потенціал створює нові конкурентні переваги малим і середнім містам, які отримують можливість стати рівноправними центрами економічної діяльності. Автор доводить, що важливою конкурентною перевагою міста мають стати кваліфіковані професійно підготовлені кадри місцевого самоврядування, що володіють сучасними знаннями й сучасними технологіями управління. З огляду на дві складові інтелектуального потенціалу міста, людську й організаційну, автор виділяє основні напрями діяльності органів місцевого самоврядування, адміністрації міста в сфері підтримки і розвитку його інтелектуального потенціалу: формування та підтримка людського потенціалу міста за допомогою підвищення знань і компетентності громади, підготовки необхідних фахівців; збереження наявного рівня й розвиток сучасних видів інформаційного та організаційного забезпечення всіх споживачів міста. У межах цих напрямів для малого і середнього міста найбільш актуальними стають: керована міграція кваліфікованих кадрів, пріоритетний розвиток освіти й професійного навчання, розвиток інформаційних технологій, захист інтелектуальної власності, створення професійного кадрового потенціалу органів місцевого самоврядування.
4
Sitnicki, M. W. "The International Competitive Potential of Ukrainian Research Universities." Business Inform 3, no. 506 (2020): 170–81. http://dx.doi.org/10.32983/2222-4459-2020-3-170-181.
Повний текст джерела
5
Сімонова, В. С. "Підходи до визначення поняття «конкурентний потенціал» та його роль у формуванні конкурентоспроможності підприємства". Формування ринкових відносин в Україні, № 6 (121) (2011): 194–97.
Знайти повний текст джерела
6
Скруг, Валерий Степанович. "Оценка отраслевых конкурентных позиций (на примере ООО Завод «Краски КВИЛ»)". Экономика. Информатика 47, № 4 (11 березня 2021): 759–70. http://dx.doi.org/10.18413/2687-0932-2020-47-4-759-770.
Повний текст джерелаАнотація:
В статье представлены результаты оценки конкурентных позиций отрасли на примере компании лакокрасочной отрасли. Проанализировано влияние внешних и внутренних факторов на конкурентный потенциал компании. Анализ и оценка движущих сил в отрасли были выполнены на модели «5 конкурентных сил» Майкла Портера. Дана систематизация характеристик управления компанией в конкурентной среде. В рамках исследования определены такие проблемные стороны регионального холдинга в современной конкурентной среде, как отсутствие эффективного стратегического развития, ориентированного на узкий сегмент; не в полном объеме проводится эффективная работа отдела продаж; прослеживается низкий уровень рентабельности продаж; низкая доля рынка. Среди положительных сторон отмечены эффективная политика диверсификации, широкий и глубокий диапазон ассортимента выпускаемой продукции; использование современных технологий в производстве; построение эффективной системы мотивации; тенденция роста рентабельности производственной деятельности. На основе оценки конкурентных позиций Завода «Краски КВИЛ» разработаны рекомендации по повышению его конкурентоспособности.
7
Богацька, Наталія, та Віктор Миронишин. "РОЛЬ ПІДПРИЄМНИЦЬКОГО ПОТЕНЦІАЛУ В КОНКУРЕНТНІЙ ДІЯЛЬНОСТІ ПІДПРИЄМСТВА". ΛΌГOΣ. МИСТЕЦТВО НАУКОВОЇ ДУМКИ, № 7 (5 листопада 2019): 15–18. http://dx.doi.org/10.36074/2617-7064.07.00.003.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті розкрито актуальність забезпечення конкурентоспроможності підприємства в умовах невизначеності на основі формування і розвитку його економічного потенціалу при ефективній реалізації підприємницького потенціалу підприємства. Виявлена економічна сутність категорії «підприємницький потенціал»; досліджена роль і характер впливу підприємницького потенціалу на формування потужності структурних елементів конкурентного потенціалу і в цілому економічного потенціалу підприємства.
8
Кирчата, Ірина, та Олена Шершенюк. "ОРГАНІЗАЦІЯ ЗБУТОВОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ТОРГОВЕЛЬНОГО ПІДПРИЄМСТВА". Проблеми і перспективи розвитку підприємництва, № 26 (26 червня 2021): 56. http://dx.doi.org/10.30977/ppb.2226-8820.2021.26.56.
Повний текст джерелаАнотація:
УДК 339.187; JEL Classification: М29
Мета – визначення та обґрунтування шляхів удосконалення і застосування нових методів, технічних засобів та організаційних заходів в системі збуту, а також оцінювання збутового потенціалу торговельного підприємства. Методика дослідження. Теоретичною і методологічною основою є праці провідних вітчизняних і зарубіжних учених-економістів, в яких розглядаються питання управління збутом, збутовою діяльністю підприємств та оцінкою потенціалу в умовах мінливого зовнішнього середовища. Використано методи узагальнення та абстрагування; метод аналізу і синтезу. Результати. Дана стаття присвячена вирішенню актуальної економічної проблеми, а саме удосконаленню ефективності збутової системи торговельних підприємств на засадах оцінки збутового потенціалу з метою набуття довгострокових переваг та забезпечення сталого розвитку. Збутовий потенціал торговельного підприємства – це внутрішні ресурсні можливості торговельного підприємства реалізувати товари за рахунок наявних кадрових компетенцій в сфері формування асортименту, технологічної та передпродажної підготовки, мерчандайзингу та сервісної підтримки. З метою забезпечення своєчасного виявлення невикористаних резервів та збутових можливостей, а також уникнення ризикових подій торговельним підприємствам доцільно проводити діагностику збутового потенціалу, що уможливить ефективне управління збутовою діяльністю та активізує збутовий процес як такий. Завдяки правильно обраній збутовій політиці та оптимізованим збутовим процесам підприємство може боротися за збільшення частки ринку і набуття нових конкурентних переваг. Наукова новизна. В роботі теоретично обґрунтовано доцільність проведення діагностики та оцінювання збутового потенціалу торговельного підприємства, як інструмента ефективної системи управління збутом для набуття підприємством нових конкурентних переваг. Практична значущість. Практичне використання, а саме виявлення резервів та розвиток збутового потенціалу торговельного підприємства, які ґрунтуються на результатах його діагностичної оцінки, дозволять надалі розробити систему заходів і розрахунку показників конкурентної стійкості, що можуть бути використані в подальшому для забезпечення стійкого функціонування та підвищення рівня його конкурентоспроможності.
9
Седікова, І. О., Н. І. Дурбалова та В. К. Новічков. "СТРАТЕГІЧНЕ УПРАВЛІННЯ КОНКУРЕНТНИМ ПОТЕНЦІАЛОМ ПІДПРИЄМСТВ ХЛІБОПЕКАРСЬКОЇ ГАЛУЗІ". Таврійський науковий вісник. Серія: Економіка, № 7 (29 червня 2021): 104–12. http://dx.doi.org/10.32851/2708-0366/2021.7.13.
Повний текст джерелаАнотація:
Стратегічне управління забезпечує досягнення стійких конкурентних переваг на всіх етапах розвитку підприємства, розглядаючи та застосовуючи процесуальний, структурний, змістовний, людський, ринковий та ресурсний аспекти. Проаналізовано ринок хліба та хлібобулочних виробів та виявлено основні тенденції його функціонування. Доведено, що підґрунтям підвищення конкурентного потенціалу підприємства є управління стратегічними активами і компетенціями підприємства. Здійснено аналіз конкурентного потенціалу підприємств хлібопекарської галузі Одеської області. Проаналізовано складові елементи конкурентного потенціалу. Аналіз рівня та динаміки потенціалу основних бізнес-процесів виявив групу підприємств, у яких спостерігаються проблеми у виробничій сфері, пов’язані з відсутністю гнучких виробничих процесів, автоматизованих систем управління, із низькою узгодженістю систем постачання і збуту. Розраховано рівень конкурентного потенціалу, який дав змогу визначити конкурентну позицію підприємства та розрахувати індекс фактичного використання конкурентного потенціалу.
10
Yurchenko, O., та O. Kushnir. "Розвиток експортного потенціалу підприємств за умов глобалізації: фактори та пріоритети". Herald of Kiev Institute of Business and Technology 46, № 4 (8 січня 2021): 82–90. http://dx.doi.org/10.37203/kibit.2020.46.10.
Повний текст джерелаАнотація:
В статті розглядаються проблемні питання формування і розвитку експортного потенціалу національних підприємств в умовах економічних криз глобального характеру. Враховується досвід формування експортного потенціалу з огляду на досвід порушення функціонування світових галузевих ринків, що спричинені протиепідемічними заходами та локдауном. Відзначається, що експорт відіграє особливу роль в оздоровленні економіки країни, особливо в умовах спаду внутрішнього виробництва. Адже кошти, що надходять від експортної діяльності, спрямовуються на погашення заборгованості, модернізацію, розв’язання соціально-економічних проблем. Розвиток експортного потенціалу розглядається як інтегральна діяльність підприємств. Відзначається важливість застосування різноманітних інструментів менеджменту для формування експортного потенціалу підприємства, а також необхідність визначати його пріоритети, зокрема модифікація складу функцій, оптимізація часу стійкості і нестійкості структури, підвищення рівня керованості, оптимізація шляхів реалізації з метою підвищення ефективності. Також приділено увагу формуванню та управлінню експортним потенціалом під час кризи. Адже вплив процесів глобалізації на розвиток експортного потенціалу має багатовимірний характер. Йдеться як про позитивні, так і негативні сторони інтеграції підприємств до світового господарства в контексті зовнішньої торгівлі, у тому числі експортних можливостей. Зокрема, йдеться про наслідки світової кризи, що пов’язана з обмеженнями для економічної активності підприємств, в умовах пандемії вірусу COVID-19. Таким чином, розглянувши поняття експортного потенціалу підприємства, шляхів його використання і підвищення та конкурентної стратегії країни, необхідно зазначити, що ці поняття нерозривно пов’язані між собою, а точніше, експортний потенціал кожного підприємства країни є однією з важливих складових, що дає їй змогу посідати гідне місце на міжнародній арені.
11
Плотников, В. А. "ПОКАЗАТЕЛИ ОЦЕНКИ ЦИФРОВОГО ПОТЕНЦИАЛА ПРОМЫШЛЕННЫХ ПРЕДПРИЯТИЙ". Конф. c межд. участием «Социально-экономические и финансовые аспекты развития РФ и её регионов в современных условиях», № 1 (19 травня 2021): 123–28. http://dx.doi.org/10.36684/47-2021-1-123-128.
Повний текст джерелаАнотація:
В современных условиях происходит активная цифровизация промышленности. Цифровой потенциал промышленных предприятий, в этой связи, становится важным источником их конкурентных преимуществ. Но состав показателей, оценивающих цифровой потенциал, пока не является общепризнанным. В статье сделана попытка сформировать методический подход к формированию системы показателей оценки цифрового потенциала промышленных предприятий.
12
ГРИНЧЕЛЬ, Б. М., та Е. А. НАЗАРОВА. "ОЦЕНКА РАЗВИТИЯ И ТИПОЛОГИИ СЕВЕРНЫХ РЕГИОНОВ РОССИИ В КОНТЕКСТЕ ФАКТОРОВ КОНКУРЕНТНОЙ ПРИВЛЕКАТЕЛЬНОСТИ, "Известия Русского географического общества"". Известия Русского географического общества, № 5 (2018): 56–71. http://dx.doi.org/10.7868/s0869607118050055.
Повний текст джерелаАнотація:
В работе предлагается методология оценки и анализа конкурентной привлекательности регионов Севера по факторам экономики, качества жизни, инновационности и человеческого потенциала. Для оценки конкурентной привлекательности развития регионов используются 40 статистически учитываемых показателей, переводимых в безразмерную балльную форму. Для анализа уровня сбалансированности социально-экономического развития применяется типологический метод по трем двумерным пространствам «экономика-инновации», «экономика-качество жизни» и «человеческий потенциал-инновации». Расчеты выполнены на основе статистических данных за 2015 г.
13
Бакурова, Елена Николаевна. "Реализация стратегий конкурентной борьбы, ориентированных на устойчивое развитие, с помощью системы сбалансированных показателей". Russian Journal of Entrepreneurship 19, № 8 (31 серпня 2018): 2213. http://dx.doi.org/10.18334/rp.19.8.39305.
Повний текст джерелаАнотація:
Стратегии конкурентной борьбы, ориентированные на устойчивое развитие, реализуются, исходя из их пяти типов, разработанных зарубежными учёными, которые рассматриваются в данной статье. Их выбор обусловлен тем, что большинство предприятий следуют устойчивому развитию по конкурентно-стратегическим причинам. То есть, предприятия используют экологический и социальный потенциал устойчивого развития для своей экономически направленной деятельности. Соответствующий тип стратегии определяется в зависимости от вида использования устойчивых достижений предприятия в рамках системы сбалансированных показателей.
14
Полномошнова, Олеся Максимовна. "ВЫБОР СТРАТЕГИИ РАЗВИТИЯ НАУКОЕМКОГО ПРЕДПРИЯТИЯ". Современная экономика: проблемы и решения 5 (20 червня 2018): 70–78. http://dx.doi.org/10.17308/meps.2018.5/1858.
Повний текст джерелаАнотація:
Цель: Работа посвящена рассмотрению теоретических положений в процессе выбора стратегии развития наукоемкого предприятия на основе применения метода стратегического планирования. Обсуждение: Важной задачей современной экономики России является активизация инновационных процессов с целью получения новых знаний, создания на их основе производственных моделей, внедрения их в производство и увеличения выпуска наукоемкой продукции. Предполагается, что в современных условиях именно грамотный выбор приоритетных направлений развития позволит обеспечить экономическую стабильность наукоемкому предприятию в условиях растущей конкурентной среды в долгосрочной перспективе. Реализация стратегии развития обеспечивается управленческими решениями по применению инструментов и методов в стратегическом планировании, отражающие специфику работы наукоемкого предприятия. Особенности стратегии развития зависят от профиля деятельности, уровня производственно-технического развития, уровня инновационного потенциала персонала. Результаты: Предложен методический подход к выбору стратегии развития наукоемкого предприятия, характеризующийся поэтапным включением элементов, направленных на достижение целей стратегического планирования, ключевыми особенностями которого являются: внедрение этапа формирования кросс-функциональной команды, и оценки стратегического положения предприятия на основе метода SPACE - анализа, заключающийся: в экспертной оценке четырех групп факторов (финансовый потенциал, привлекательность отрасли, конкурентные преимущества, стабильность среды); в построении графика.
15
Шишкина, Лариса Александровна, та Ольга Станиславовна Воищева. "Сущность, состав и использование инновационного потенциала организации". Современная экономика: проблемы и решения 11 (3 грудня 2021): 97–106. http://dx.doi.org/10.17308/meps.2021.11/2717.
Повний текст джерелаАнотація:
Цель: задача изучения и наращивания инновационного потенциала становится стратегическим приоритетом для современных организаций, актуальной и значимой для перехода на инновационный путь развития экономики в целом. В настоящей статье рассматривается содержание понятия инновационный потенциал применительно к различным субъектам инновационного процесса, но наиболее подробно – инновационный потенциал организаций. Обсуждение: выделяется пять подсистем, составляющих инновационный потенциал, а также приводятся возможные оценки его уровня и их особенности. Результаты: при рассмотрении достаточности имеющегося уровня инновационного потенциала и специфики составляющих его блоков учитываются роли организации в инновационном процессе, и делается вывод о том, что для реализации каждой из ролей необходимы все пять блоков, однако при этом разный набор и качественные характеристики элементов внутри них. Также авторы указывают на тесную связь между уровнем вовлеченности субъекта бизнеса в инновационные процессы и его конкурентным положением на рынке или рыночном сегменте.
16
Гагерова, Анастасия Викторовна, та Елена Петровна Гармашова. "Обзор рынка виноградарства и виноделия Российской Федерации на фоне общемировых тенденций". Экономика. Информатика 47, № 3 (28 жовтня 2020): 501–11. http://dx.doi.org/10.18413/2687-0932-2020-43-3-501-511.
Повний текст джерелаАнотація:
Цель: обзор ключевых тенденций и динамики развития российского рынка виноделия и виноградарства, а также выявление его базовых конкурентных позиций, составляющих потенциал для перспективного развития отрасли на фоне общемировых приоритетов в виноделии. Работа построена на использовании методов анализа, синтеза и обобщения данных. В результате исследования выделены сильные конкурентные позиции отечественного рынка виноделия, которые необходимо активно использовать для наращивания их присутствия на мировых рынках. Рост объемов отечественных вин, произведенных из собственного сырья, позволяет контролировать качество поставляемой продукции при активном увеличении территорий, занятых под виноградники.
17
Варцаба, В. І., Л. М. Гудзовата та Я. С. Завадяк. "УМОВИ ТРАНСФОРМАЦІЇ ІННОВАЦІЙНОГО ПІДПРИЄМНИЦТВА НА ФАКТОР РЕГІОНАЛЬНОГО ПОТЕНЦІАЛУ СТРАТЕГІЧНОЇ КОНКУРЕНТОСПРОМОЖНОСТІ". Actual problems of regional economy development 1, № 16 (25 листопада 2020): 102–11. http://dx.doi.org/10.15330/apred.1.16.102-111.
Повний текст джерелаАнотація:
Стаття присвячена умовам перетворення регіональної економіки на конкурентну територіальну систему на засадах інтенсифікації інноваційної активності. Метою дослідження є огляд світового досвіду трансформації інноваційної діяльності на конкурентну регіональну перевагу, що дозволить визначити умови, за наявності яких інноваційне підприємництво набуває форми та змісту визначального фактору потенціалу територіальної конкурентоспроможності.
В процесі дослідження застосовані методи: категоріального аналізу при окресленні сутності поняття регіональної життєздатності, наукової абстракції при відстеженні закономірностей у формуванні регіональної конкурентоспроможності, каузальної індукції при виявленні причин та наслідків дії окремих факторів на рівень інноваційної активності в регіоні та ін.
Запропоновано визначення регіональної життєдіяльності як сукупності зусиль територіальної влади, бізнесу, що функціонує в області, соціуму регіону, інших регіональних акторів здійснювати діяльність, підвищувати потенціал розвитку та розбудовувати регіональну стратегічну конкурентоспроможність.
Висвітлено досвід Кремнієвої долини (США) у формуванні регіональної конкурентоспроможності. Побудовано трикутник умов перетворення інноваційного підприємництва на фактор конкурентоспроможності, в межах якого першою умовою визначена управлінська, яка являє собою конвергенцію регіональних та ділових інтересів. Другою – наявність людського потенціалу, здатного працювати в високотехнологічних компаніях. Третя умова – створення полінаціональної культури, яка служить «бульйоном» генерування нових ідей та способів їх імплементації.
Практична імплементація сформованих умов дозволяє територіальним органам влади розробити адекватну регіональну стратегію та задіяти інноваційну складову для збільшення потенціалу конкурентоспроможності регіону.
18
Лагодієнко, В. В., К. Б. Козак та С. В. Рибалко. "Техніко-технологічна модернізація підприємств харчової промисловості як засіб підвищення конкурентоспроможності". Проблеми сучасних трансформацій. Серія: економіка та управління, № 2 (27 листопада 2021): 29–36. http://dx.doi.org/10.54929/pmt-issue2-2021-5.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті проаналізовано показники рівня технологомісткості та техніко-технологічної модернізації підприємств харчової промисловості, обґрунтовано їх вплив на підвищення конкурентоспроможності. Встановлено, що існуючі тенденції інноваційної діяльності підприємств галузі не забезпечують можливостей повноцінної реалізації потенціалу в частині техніко-технологічної модернізації, в результаті чого конкурентні позиції на ринках різних рівнів слабшають. Доведено, що вирішення даної проблеми стане можливим при формуванні належного інституційного середовища, що дозволить задіяти всі необхідні механізми стимулювання техніко-технологічної модернізації на інноваційній основі та прогресивних змін у галузі загалом. Розробка організаційно-економічного механізму, спрямованого на реалізацію конкурентних переваг підприємств харчової промисловості, на цій основі визначає перспективи подальших досліджень.
19
Николаева, Тамара Ивановна, та Татьяна Ивановна Урясьева. "Разработка подходов к анализу ресурсного потенциала торговой организации с целью выбора конкурентной стратегии". Russian Journal of Retail Management 4, № 1 (31 березня 2017): 35. http://dx.doi.org/10.18334/tezh.4.1.37543.
Повний текст джерелаАнотація:
В статье раскрывается сущность ресурсного потенциала торговой организации, факторы, на него влияющие, дается состав и характеристика ресурсов. Обобщены научные подходы к определению состава и к оценке ресурсов организации. Предложена авторская трактовка понятия ресурсного потенциала. В процессе исследования авторами сделан вывод, что существующие подходы к определению видов ресурсов и их анализу не обеспечивает объективную оценку ресурсного потенциала торговой организации. Стратегическое видение потенциальных рыночных возможностей требует реальной оценки на основе новых подходов к их дифференциации и идентификации. Для оценки конкурентного превосходства торговой организации авторы предлагают выделить при анализе оценки возможностей организации следующие ресурсы: маркетинговые ресурсы; ресурсы задействованные в завоевании конкурентных преимуществ; пространственные ресурсы и потребительский капитал; информационные ресурсы; финансово- инвестиционные ресурсы; компетенции менеджмента. Состояние ресурсов и их инновационность, по авторскому определению, является стратегической платформой для развития организации. Реальное представление о ресурсном потенциале торговой организации позволит торговым предприятиям обоснованно выбирать стратегии, направленные на максимальное использование возможностей по укреплению позиции на зрелых рынках и на освоение рыночного потенциала на растущих рынках.
20
Крюков, В. А., Ю. А. Фридман, Г. Н. Речко та Е. Ю. Логинова. "Стратегия «КУЗБАСС-2035»: в гармонии с углем". Журнал «ЭКО» 48, № 11 (29 жовтня 2018): 8. http://dx.doi.org/10.30680/eco0131-7652-2018-11-8-30.
Повний текст джерелаАнотація:
<span>Авторы статьи убеждены, что экономика Кузбасса должна строиться на принципах развития регионов сырьевого типа с учётом местной специфики. Анализируются возможности инновационной трансформации угольной отрасли. Доказан ее высокий потенциал превращения в драйвер инновационного развития всей региональной экономики. Выделены основные направления влияния угольной промышленности на общеэкономическое развитие территории. Рассматриваются перспективы формирования углехимического кластера. Анализируется потенциал других секторов экономики, способных оказать заметное влияние на общеэкономический рост (нефтепереработка, добыча метана, туризм, сельское хозяйство, экономика знаний и др.). Показано, что для реализации целей и задач долгосрочной стратегии «Кузбасс-2035» региону необходима модель последовательного и методичного создания высокотехнологичной экономики на основе максимального использования имеющегося потенциала и конкурентных преимуществ региона.</span>
21
Заяць, О. І. "СИСТЕМНА ТОРГОВЕЛЬНО-КОНКУРЕНТНА ВЗАЄМОДІЯ ЄС-МЕРКОСУР". Підприємництво та інновації, № 12 (3 липня 2020): 27–30. http://dx.doi.org/10.37320/2415-3583/12.4.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті досліджується сучасний стан системної торговельно-конкурентної взаємодії між інтеграційними угрупуваннями. Визначено формалізацію економічних відносин між міждержавними інтеграційними об’єднаннями як феномен сучасного глобального господарства. Доведено, що стан будь-якого інтеграційного угрупування визначається не тільки внутрішнім потенціалом та взаємодією між країнами-членами об’єднання, але й ступенем економіко-конкурентного співробітницва, оскільки стає очевидним, що економіка країн-членів інтеграційного угрупування не може замикатися в межах об’єднання, а повинна розширювати свої економіко-конкурентні зв’язки з іншими суб’єктами глобального господарства. Проаналізовано формалізацію зони вільної торгівлі між Європейським союзом (ЄС) та Південноамериканським спільним ринком (МЕРКОСУР).
22
Vasylieva, Nataliia Viktorivna, Oleksandra Illivna Vasylieva та Sergii Mykhailovych Prylipko. "ДЕРЖАВНЕ УПРАВЛІННЯ РОЗВИТКОМ ЕКСПОРТНОГО ПОТЕНЦІАЛУ ПІДПРИЄМСТВ КРАЇН СХІДНОГО ПАРТНЕРСТВА". Дніпровський науковий часопис публічного управління, психології, права, № 3 (12 листопада 2021): 17–22. http://dx.doi.org/10.51547/ppp.dp.ua/2021.3.3.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті визначено особливості державного управління в країнах Східного партнерства у сфері розвитку екс- портного потенціалу малого та середнього бізнесу. До країн Східного партнерства входять держави колишнього Радянського Союзу: Азербайджан, Білорусь, Вірменія, Грузія, Молдова та Україна. Процеси глобалізації та сучасні напрямки міжнародних економічних відносин впливають на державне управління різних країн. Встановлено, що екс- портний потенціал є частиною економічного потенціалу країни і сприяє виготовленню продукції, що є конкуренто- спроможною на тих чи інших міжнародних ринках. Розглянуто стратегічно важливі нормативні та інші документи, прийняті в аналізованих країнах, а також інструменти підтримки експорту. Авторами охарактеризовано експортну діяльність малого та середнього бізнесу в Україні на прикладі Київської, Тернопільської, Херсонської та Черкаської областей. Структури експорту регіонів України оцінюють кількісні та якісні зміни експорту та зовнішнього серед- овища функціонування експортерів товарів і послуг. Аналіз експорту українських товарів до ЄС, Білорусі та Грузії виявив певну динаміку та особливості налагодження зовнішньоекономічних зв’язків. Приділяється увага важливості підвищення конкурентних переваг для просування національних та регіональних брендів у світі. Авторами наведе- но пропозиції щодо вдосконалення державного управління розвитком експортного потенціалу малого та середнього підприємництва в Україні. Розширення доступу до ринку ЄС та вимог відповідності європейським стандартам обу- мовлюють конкуренцію на внутрішніх ринках, оновлюють законодавство згідно європейських стандартів, сприяють модернізації наявного потенціалу в різних галузях економіки.
23
С. М. Дубов. "СУЧАСНІ ТЕНДЕНЦІЇ ПУБЛІЧНОГО АДМІНІСТРУВАННЯ У СФЕРІ ТУРИСТИЧНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ". Вісник Луганського державного університету внутрішніх справ імені Е.О. Дідоренка 2, № 90 (26 серпня 2020): 129–38. http://dx.doi.org/10.33766/2524-0323.90.129-138.
Повний текст джерелаАнотація:
Стаття присвячена аналізу теоретичних аспектів публічного адміністрування у сфері туристичної діяльності. У статті досліджено як позитивні, так і негативні тенденції розвитку туристичної діяльності в Україні, наведено низку переваг, що можуть отримати туристичні підприємства від їх використання. Проаналізовано специфіку механізмів регулювання та управління потенціалом туристичної сфери України. Визначено методи публічного адміністрування у сфері туристичної діяльності. Проаналізовано вплив громадських організацій на створення сприятливих інвестиційних умов для туристичної діяльності. Визначено систему принципів публічного адміністрування у сфері туристичної діяльності. З'ясовано, що отримана інформація дозволить керівництву туристичних підприємств приймати оптимальні стратегічні рішення, визначати найкращі методи стратегічного розвитку, заходи конкурентної боротьби, набір конкурентних переваг та покращити власну діяльність. Запропоновано концептуальні завдання органів публічного адміністрування у сфері туристичної діяльності.
24
Асаул, А. Н., М. А. Асаул, Ю. А. Левин та В. К. Севек. "Конкурентные преимущества и инфраструктурные ограничения в Республике Тыва: вызовы времени". Журнал «ЭКО» 50, № 9 (3 вересня 2020): 156. http://dx.doi.org/10.30680/eco0131-7652-2020-9-156-168.
Повний текст джерелаАнотація:
<span>Рассматривается</span><span class="myBoldChars"> </span><span>потенциал структурных преобразований Республики Тыва в контексте новой стратегии пространственного развития России и долговременных интересов государства в Ангаро-Енисейском макрорегионе. Цель: разработка и аргументация подходов нового видения роли государства как координатора и регулятора перспектив развития Республики Тыва, необходимого для достижения стратегических интересов России в Азиатско-Тихоокеанском регионе. Описаны текущее состояние и основные направления перспективного развития Республики Тыва в контексте политики структурных преобразований.</span><span class="myBoldChars"> </span><span>Для решения проблем структурных деформаций экономики республики предложено использовать и</span><span>нструменты, стимулирующие инвестиционную активность. При этом системный процесс повышения эффективности использования ресурсного потенциала и формирования привлекательной для инвесторов среды в Республике Тыва требует не только регулятивных усилий государства, но и использования обширного спектра косвенных методов по координации социокультурного и экономического развития.</span>
25
Толбатов, Андрей, Сергей Толбатов, Владимир Толбатов, Александр Вьюненко та Светлана Виганяйло. "СТРАТЕГИЧЕСКОЕ УПРАВЛЕНИЕ КАК ФАКТОР ЭКОНОМИЧЕСКОЙ БЕЗОПАСНОСТИ ПРЕДПРИЯТИЯ". Modern engineering and innovative technologies, № 10-02 (31 грудня 2018): 34–39. http://dx.doi.org/10.30890/2567-5273.2019-10-02-026.
Повний текст джерелаАнотація:
Економічна безпека підприємства забезпечує здатність підприємства до розвитку, підвищення конкурентоспроможності своєї продукції, утримання позиції підприємства на конкурентних ринках, силу та економічний потенціал підприємства для протидії негативному вп
26
Кирчата, Ірина, Тетяна Деділова та Олена Шершенюк. "СТРАТЕГІЧНІ ОРІЄНТИРИ РОЗВИТКУ ТОРГОВЕЛЬНОГО ПІДПРИЄМНИЦТВА". Проблеми і перспективи розвитку підприємництва, № 27 (14 листопада 2021): 92. http://dx.doi.org/10.30977/ppb.2226-8820.2021.27.92.
Повний текст джерелаАнотація:
УДК 339.187; JEL Classification: М29
Мета. Розробка та реалізація ефективної стратегії розвитку, будучи перспективно орієнтованим етапом процесу комерційної діяльності торговельного підприємства, виступаючи підґрунтям для набуття довгострокових конкурентних переваг і максимізації прибутку, залишається надалі актуальною проблемою та визначено основною метою в даному дослідженні. Методика дослідження. Теоретичною і методологічною основою є праці провідних вітчизняних і зарубіжних учених-економістів, в яких розглядаються питання стратегічного управління та напрями розвитку торговельних підприємств умовах мінливого зовнішнього середовища. В роботі використано методи узагальнення та абстрагування; метод аналізу і синтезу. Результати. Успішність стратегії розвитку значною мірою залежить від обґрунтованості заходів реагування на зміни та очікування ринку в довгостроковій перспективі, тобто від ефективності стратегічного управління та реалізації системи заходів із забезпечення найбільш раціонального використання стратегічних ресурсів, виявлення резервів та розвитку конкурентного потенціалу торговельного підприємства. Завдяки правильно обраним стратегічним орієнтирам та вчасному провадженій стратегії розвитку торговельне підприємство може боротися за збільшення частки ринку і набуття нових конкурентних переваг. В ході дослідження теоретично підтверджено доцільність постійного перегляду стратегічних орієнтирів розвитку діяльності торговельних підприємств, які створюють умови для реалізації не тільки поточних/ короткострокових цілей і завдань, але й уможливлюють досягнення стратегічних в довгостроковій перспективі. Наукова новизна. Запропоновано визначати стратегію розвитку об’єкта торговельної діяльності, як концепцію діяльності, орієнтовану на збільшення обсягу збуту товарів/послуг та розширення торговельної мережі, що передбачає планування, втілення і контроль за процесом реалізації та доведенням до кінцевого споживача, ґрунтуючись на ефективному використанні стратегічних ресурсів і виявлених резервах конкурентного потенціалу на засадах інноваційності та клієнтоцентричності. Практична значущість. Зважаючи на те, що стратегія розвитку закладає перспективи для торговельного підприємства та визначає його майбутню конкурентну позицію на ринку, в роботі запропоновано алгоритм процесу розробки та реалізації стратегії розвитку, як елемент удосконалення системи стратегічного управління та забезпечення економічного зростання підприємства в цілому.
27
Рамазанова, Людмила Рамазановна, Гамзатухума Алиевич Магомедбеков, Джаго Магомедовна Магомедова та Магомед Гаджиявович Рамазанов. "ИННОВАЦИОННЫЙ ПОТЕНЦИАЛ КАК ФАКТОР ПОВЫШЕНИЯ КОНКУРЕНТОСПОСОБНОСТИ ПРЕДПРИЯТИЯ". Региональные проблемы преобразования экономики, № 8 (30 січня 2020): 81. http://dx.doi.org/10.26726/1812-7096-2019-8-81-87.
Повний текст джерелаАнотація:
Целью данной работы является изучение инновационного потенциала как одного из важнейших факторов повышения конкурентоспособности предприятий, а также изучение проблемы повышения конкурентоспособности предприятий Российской Федерации. Методология исследования основана на теоретических и эмпирических методах исследования. В ходе работы использованы аналитический, абстрактно-логический и экономико-статистический методы анализа. Исходной теоретической базой исследования явились работы отечественных и зарубежных авторов в области изучения конкурентоспособности и инновационного потенциала. Результаты работы. Раскрыта структура и сущность инновационного потенциала, который определяет характер соответствующей деятельности предприятий, дается характеристика его теоретических аспектов, методов и приемов формирования. Обоснована необходимость повышения уровня инновационного потенциала предприятия для повышения его конкурентоспособности. Отмечено, что в отечественной экономической литературе не существует четкой трактовки понятия инновационного потенциала. Следовательно, отсутствуют единые подходы к выделению элементов и структуры, а также факторов, влияющих на его состояние, уровень использования в коммерческой и производственной деятельности предприятия, а также возможностей его развития и совершенствования. Область применения результатов. Результаты исследования могут быть применены местными предприятиями при разработке планов и стратегий инновационного развития. Выводы. Инновации в современном мире являются главным двигателем экономического и социального роста. Инновационный потенциал предприятия приобретает значимость одного из важнейших системных факторов обеспечения его экономического роста и конкурентоспособности. Посредством объединения всех элементов сложной многоуровневой системы инновационного потенциала предприятия приобретают конкурентные преимущества. В то же время наличие инновационного потенциала не является гарантией эффективности предприятия, но при его отсутствии невозможна реализация стратегий, ориентированных на инновации, инвестиции и развитие.
28
Васильців, Т. Г. "СТРАТЕГІЧНІ ПРІОРИТЕТИ ПОЛІТИКИ ЗМІЦНЕННЯ КОНКУРЕНТОСПРОМОЖНОСТІ АГРОПРОДОВОЛЬЧОЇ ПРОДУКЦІЇ УКРАЇНИ". Herald of Lviv University of Trade and Economics Economic sciences, № 64 (7 жовтня 2021): 14–18. http://dx.doi.org/10.36477/2522-1205-2021-64-02.
Повний текст джерелаАнотація:
Обґрунтовано важливість формування та реалізації стратегічних пріоритетів державної по-літики посилення конкурентоспроможності вітчизняної агропродовольчої продукції на внутрішньому та зов-нішніх ринках. Вказано на потенціал вітчизняного агропродовольчого сектора на зовнішніх ринках збуту аг-рарної та продовольчої продукції. Виявлено недоліки системи державної політики програмування розвитку та посилення конкурентних позицій вітчизняного сектора агропродовольчої продукції. Виявлено слабкі місця стратегічного програмування державної політики формування засад конкурентоспроможності вітчизняної агропродовольчої продукції. Визначено напрями та заходи усунення перешкод зміцнення конкурентоспромож-ності агропродовольчої продукції в Україні та її регіонах. Доведено, що пріоритетними напрямами державної політики у цьому руслі потрібно розглядати: удосконалення макроекономічних характеристик середовища виробництва та збуту продукції агропродовольчого комплексу; зміцнення фінансової безпеки суб’єктів – ви-робників агропродовольчої продукції; розвиток експортного потенціалу агропродовольчої продукції; поліпшен-ня інвестиційного середовища в агропромисловому секторі; забезпечення науково-технологічної компоненти розвитку сектора; зміцнення виробничого складника конкурентоспроможності агропродовольчого підкомп-лексу АПК; посилення енергетичної забезпеченості та зростання енергоефективності в підкомплексі; покра-щення екологічної безпеки агропродовольчого сектора. Визначено стратегічні засади політики забезпечення конкурентоспроможності агропродовольчої продукції України, зокрема за такими елементами, як мета стратегії, її нормативно-правова основа та напрями реалізації, засоби забезпечення і засоби контролю реалі-зації стратегії.
29
KYCHYGHIN A.,, SAVCHENKO M. ,. "ЕКОНОМІЧНИЙ ЗМІСТ КОНКУРЕНТОСПРОМОЖНОГО ПОТЕНЦІАЛУ ПІДПРИЄМСТВА". Manager. Bulletin of Donetsk State University of Management 83, № 2 (8 листопада 2019): 14–24. http://dx.doi.org/10.35340/2308-104x.2019.83-2-02.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті досліджено концептуальні підходи до визначення категорії«конкурентоспроможний потенціал підприємства». На основікритичного аналізу надано власне визначення конкурентоспроможногопотенціалу підприємства. На основі дослідження встановлено, щоконкурентоспроможний потенціал підприємства слід розглядати як«ядро» загального економічного потенціалу підприємства з врахуваннямйого складових: науково-технічної, трудової, виробничо-технологічної,фінансової, інвестиційно-інноваційної, логістичної. Визначено, щоспроможність системи генерувати суттєві результати діяльності,перетворюючи їх на конкурентні переваги вищого рівня, забезпечуєтьсячерез сукупність економічних ресурсів та акселераторів. Встановлено,що системними характеристиками конкурентоспроможного потенціалупідприємства є системність, синергійність, структурність,адаптивність, відкритість, пропорційність, динамічність,відтворюваність, протирічність, реальність, орієнтованість у часі.
The article deals with the conceptual approaches to the definition of thecategory of «competitive potential of the enterprise». On the basis of criticalanalysis, the firm's own definition of the competitive potential of the enterpriseis provided. On the basis of the research it was established that the competitivepotential of the enterprise should be considered as the «core» of the overalleconomic potential of the enterprise, taking into account its components:scientific, technical, labor, production-technological, financial, investment,innovation. It is determined that the ability of the system to generate significantperformance results, turning them into competitive advantages of a higherlevel, is ensured through a combination of economic resources andaccelerators. It is established that the system characteristics of the competitivepotential of the enterprise are systematic, synergistic, structural, adaptive,openness, proportionality, dynamism, reproducibility, contradiction, reality,time orientation.
30
Шолудченко, С. В. "Якість кадрового потенціалу як складова конкурентної переваги підприємства". Вісник Академії праці і соціальних відносин Федерації профспілок України, № 2 (2006): 142–47.
Знайти повний текст джерела
31
Savitska, О. P., О. І. Novostavska та N. V. Savitska. "ФОРМУВАННЯ КОНКУРЕНТНОГО ПОТЕНЦІАЛУ ТУРИСТИЧНИХ ПІДПРИЄМСТВ В УМОВАХ СТАЛОГО РОЗВИТКУ". Scientific Bulletin of UNFU 25, № 9 (25 листопада 2015): 166–72. http://dx.doi.org/10.15421/40250925.
Повний текст джерелаАнотація:
Розглянуто теоретичні та практичні аспекти формування конкурентного потенціалу туристичних підприємств в умовах сталого розвитку. Уточнено сутність конкурентного потенціалу. Охарактеризовано суть та види внутрішніх і зовнішніх конкурентних переваг туристичних підприємств, окреслено фактори, що визначають конкурентоспроможність туристичного продукту. На засадах аналізування літературних джерел та результатів досліджень охарактеризовано потребу застосування концепції сталого розвитку туризму. Наведено напрями підвищення конкурентоспроможності підприємств туристичної індустрії на перспективу.
32
Prav, Yu. "ХАРАКТЕРИСТИКА ПІДХОДІВ І ІНТЕГРАЦІЇ В ІНВЕСТИЦІЙНО-БУДІВЕЛЬНОМУ КОМПЛЕКСІ". Theory and Practice of Public Administration 2, № 69 (26 травня 2020): 124–32. http://dx.doi.org/10.34213/tp.20.02.15.
Повний текст джерелаАнотація:
Виокремлено підходи до оцінювання ефективності корпоративної інтеграції, з яких три підходи пов’язано: з теорією фінансового менеджменту, із забезпеченням конкурентних переваг, з теорією трансакційних витрат, а один – спрямовано на формування взаємовигідних довгострокових ділових відносин. Визначено фактори, що впливають на інвестиційний потенціал будівельного комплексу і визначають економічну ефективність диверсифікаційних програм.
33
Казиханов, Адильхан Магомед-Тагирович, та Гаджи Курбанович Курбанов. "Кластеры как точки роста экономики в АПК региона". Региональные проблемы преобразования экономики, № 3 (12 вересня 2017): 27. http://dx.doi.org/10.26726/2305-4484-2017-3-27-35.
Повний текст джерелаАнотація:
Предмет и цель работы. Предмет исследования – обоснование необходимости более эффективного использования природно климатических факторов региона на уровне АПК Республики Дагестан. Цель работы – обоснование эффективности конкурентных преимуществ кластерной структуры АПК региона. Поставленная цель обуславливает необходимость решения ряда задач. Методология проведения работы. Обозначена актуальность повышения конкурентоспособности и эффективности АПК, его значение для экономики Республики Дагестан и потенциал его развития. Основным фактором способствующим повышению конкурентоспособности АПК авторы видят в применении кластерного подхода. Проведен анализ конкурентных преимуществ кластерной структуры виноградно-винодельческого подкомплекса АПК состояния и перспектив развития АПК. Проведен анализ АПК на примере виноградно-винодельческого подкомплекса, как наиболее типичного и одного из приоритетного направления развития экономики республики. Обоснована необходимость решения следующих первоочередных проблем, рассчитанных на долгосрочный период: проблема сортамента виноградников, гос. Управления и собственности. Проведен SWOT – анализ. Показано, что стратегическим направлением развития отрасли, является выход на мировой рынок. Предложен один из вариантов кластера – коньячный кластер, который обеспечит выход отрасли на внешний рынок. Результаты работы. На основе проведенного исследования виноградно-винодельческого подкомплекса АПК Республики, обоснована его ориентация на производство продукции для экспорта преимущественно в форме коньячной продукции. Показано преимущество экспортоориентированного развития отрасли, обеспечивающей наиболее эффективное использование природного потенциала Республики. Конкретизированы первоочередные проблемы, требующие своего решения. Показана необходимость внесения корректив в действующую программу развития подкомплекса. Предложена модель коньячного кластера и даны основные этапы его формирования. Область применения результатов. Полученные результаты могут быть использованы при разработке экспортоориентированной программы развития подкомплекса. Их использование обеспечит уход о сырьевой ориентации производства продукции в подкомплексе. Выводы. В основе новой модели экономики лежат: повышение эффективности управления, переход на экономику знаний и рост производительности труда. При этом рост экспорта готовой продукции является определяющим фактором перехода на новую модель экономики. В данной статье рассмотрены проблемы развития АПК и повышения конкурентоспособности. Обозначена актуальность повышения конкурентоспособности и эффективности АПК, его значение для экономики республики Дагестан и потенциал развития. Основным, фактором способствующим повышению конкурентоспособности АПК авторы наряду с внедрением инноваций и обновлением технического парка, видят применение кластерного подхода. Проведен анализ конкурентных преимуществ кластерной структуры винаградно-винодельческого подкомплекса АПК и SWOT-анализ состояния и перспектив развития АПК. Предложена модель коньячного кластера.
34
Kovalova , O. V. "Рецензія на монографію Шабатури Тетяни Сергіївни «Комплементарність механізмів реалізації економічного потенціалу агропродовольчих підприємств»". Scientific Papers of the Legislation Institute of the Verkhovna Rada of Ukraine, № 4 (31 липня 2020): 170–71. http://dx.doi.org/10.32886/instzak.2020.04.17.
Повний текст джерелаАнотація:
Review
to the monograph by Tatiana Shabatura «Complementarity of mechanisms for realizing the economic potential of agri-food enterprises»
Запровадження в Україні карантинних заходів, пов’язаних із коронавірусом COVID-19, порушило або кардинально змінило логістичні шляхи поставок агропродовольчих товарів, що суттєво впливатиме на розвиток агропродовольчого сектору навіть після пом’якшення та повного скасування карантину. Багато вітчизняних агропродовольчих підприємств внаслідок дії надзвичайної ситуації потрапили в зону ризику і ще довго не зможуть оговтатися від її деструктивних наслідків. За таких обставин прийняття управлінських рішень керівниками підприємств вже не може обмежуватися вузькими рамками поточних виробничих проблем, а тому вимагає внесення змін до існуючої практики їх економічного розвитку на основі забезпечення комплементарності механізмів реалізації їх економічного потенціалу. У зв’язку з цим, монографія Т.С. Шабатури «Комплементарність механізмів реалізації економічного потенціалу агропродовольчих підприємств» є своєчасною та обумовлена нагальними потребами підприємницької практики щодо осмислення теоретичних і практичних аспектів удосконалення механізмів реалізації економічного потенціалу агропродовольчих підприємств.
Монографія має логічну послідовність викладення результатів дослідження, а поставлені завдання є достатньо розглянутими та завершені конкретними висновками і пропозиціями. Вона є завершеним самостійним науковим дослідженням, яке досить повно охоплює тему. Отримані результати мають наукове та практичне значення. Наукові положення, висновки та рекомендації мають достатнє емпіричне та теоретичне обґрунтування, що обумовлено використанням значної кількості наукової літератури, правових та нормативних документів Верховної Ради України, Кабінету Міністрів України, офіційних матеріалів Державної служби статистики України, Міністерства економічного розвитку і торгівлі України, Міністерства аграрної політики та продовольства України, публікацій зарубіжних і вітчизняних учених за темою наукового дослідження (близько 400 джерел), що дало можливість автору системно підійти до розробки механізмів реалізації економічного потенціалу агропродовольчих підприємств і розкрити комплементарність їх взаємодії.
У межах першого розділу автором здійснено теоретико-методологічний аналіз дефініції «економічний потенціал підприємства», відповідно до чого сформульовано основні положення, що розкривають зміст реалізації поставленої дослідницької мети. Заслуговує на увагу проведення теоретичної ідентифікації дефініції «економічний потенціал підприємства», що дозволило систематизувати основні концепції та підходи до визначення її змісту та розкрити взаємозв’язок впливу системно-структурних детермінант на процес його формування і реалізації на основі поєднання ресурсно-потокового підходу та підходу «динамічних здатностей». Це розкриває здатності адаптації агропродовольчого підприємства до викликів зовнішнього бізнес-оточення, що є особливо актуальним в умовах безпрецедентної дії надзвичайної ситуації.
У другому розділі автором обґрунтовані методологічні підходи до розв’язання проблем оцінки економічного потенціалу агропродовольчого підприємства. Особливої уваги заслуговує розроблена автором система аналітичного інструментарію оцінки економічного потенціалу агропродовольчих підприємств з використанням методів ресурсно-потокового і вартісного підходів, що включає методику оцінки виробничих, інвестиційних та інноваційних здатностей підприємства. На відміну від існуючих методик, ця методика обґрунтовує необхідність і доцільність забезпечення симетрії ресурсної конфігурації підприємства та гармонізацію пріоритетів учасників інвестиційно-інноваційних бізнес-процесів.
У третьому розділі Тетяною Сергіївною здійснено ґрунтовну оцінку стану розвитку агропродовольчих підприємств країни, ідентифіковано ключові деструктивні чинники реалізації їх економічного потенціалу, а також визначено напрями інноваційного розвитку агропродовольчих підприємств на основі інтегрування цифрових інновацій. Заслуговує на особливу увагу обґрунтований автором методологічний підхід до запровадження адаптивного механізму в концепції реалізації економічного потенціалу агропродовольчих підприємств до викликів сучасного бізнес-оточення через застосування структурної композиції організаційно-економічних форм, заходів та аспектів адаптивного управління агропродовольчим підприємством, інтегрованих загальною метою, що координують економічний розвиток підприємства та забезпечують його здатність до реалізації пріоритетних цілей економічного потенціалу.
У четвертому, заключному розділі досліджено особливості імплементації зарубіжного досвіду у сфері соціально-економічного розвитку вітчизняних агропродовольчих підприємств. На перший план виходить запропонована автором система аксіологічних домінант модернізації економічного потенціалу агропродовольчих підприємств шляхом інтегрування соціально-відповідальних цінностей в інструменти управління реалізацією економічного потенціалу. Це, в першу чергу, сприятиме успішній інтеграції бізнесу в соціальну-економічну площину, гармонізації інтересів приватного капіталу та громадськості, а також підвищенню дієвості комунікаційних супроводів.
Наукова значимість монографії Шабатури Т. С. «Комплементарність механізмів реалізації економічного потенціалу агропродовольчих підприємств» полягає в розкритті особливостей процесу формування механізмів економічного потенціалу агропродовольчих підприємств і, на основі цього, у визначенні практичних рекомендацій щодо їх реалізації на засадах комплементарності, що забезпечить максимальне досягнення пріоритетних цілей економічного розвитку підприємства за рахунок збереження довгострокових конкурентних переваг.
35
Мартинова, Л. "Соціальна політика України в контексті забезпечення конкурентних переваг людського потенціалу". Проблеми і перспективи економіки та управління, № 1 (9) (2017): 127–34.
Знайти повний текст джерела
36
Боровік, Л. В. "СТРАТЕГІЯ УПРАВЛІННЯ КОНКУРЕНТОСПРОМОЖНІСТЮ АГРАРНИХ ПІДПРИЄМСТВ". Таврійський науковий вісник. Серія: Економіка, № 3 (9 листопада 2020): 50–59. http://dx.doi.org/10.32851/2708-0366/2020.3.7.
Повний текст джерелаАнотація:
Управління конкурентоспроможністю аграрних підприємств є надзвичайно складним завданням, оскільки їхня господарська діяльність перебуває під впливом багатьох чинників, які діють за певних умов із різною інтенсивністю і характеризуються багатовекторністю. Найважливішими чинниками конкурентних переваг аграрних підприємств у регіоні є: ресурсний потенціал; фінансове становище; кон'юнктура на ринку сільськогосподарської продукції; інноваційно-інвестиційний, технічний, технологічний, інфраструктурний, кадровий та соціальний потенціал. Організаційно-економічний механізм підвищення конкурентоспроможності аграрних підприємств повинен включати такі заходи державної підтримки: науково-технічну та інноваційно-технологічну політику; інвестиційну, цінову, податкову, фінансово-кредитну, зовнішньоекономічну, антимонопольну, антикримінногену, антикорупційну політику. Держава повинна на законодавчому рівні підтримувати розвиток інтеграційних процесів, сприяти відновленню зрошуваної та дренажної систем у регіоні, здійснювати контроль над використанням земельних і водних ресурсів.
37
Кохановська О.В. та Довгий О. Я. "МАРКЕТИНГОВА КОМПЕТЕНТНІСТЬ КЕРІВНИКІВ ЗАКЛАДІВ ОСВІТИ: МОЖЛИВОСІ РОЗВИТКУ В УМОВАХ ПІСЛЯДИПЛОМНОЇ ОСВІТИ". ПЕДАГОГІЧНИЙ АЛЬМАНАХ, № 50 (25 листопада 2021): 161–68. http://dx.doi.org/10.37915/pa.vi50.319.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті проаналізовано можливості розвитку маркетингової компетентності керівників закладів освіти в умовах післядипломної освіти. Акцентовано, що сьогодні освітні заклади функціонують у ринкових конкурентних умовах, що безпосередньо впливає на формування та оновлення переліку освітніх послуг, побудову партнерських взаємовідносин між освітньою організацією та громадськістю, формування іміджу закладу освіти, розвиток інноваційного потенціалу та створення позитивного внутрішнього клімату. Це вимагає управління освітньою установою з точки зору маркетингового підходу і є одним із завдань сучасного менеджера. Для впровадження нових підходів до управління керівник освітньої установи повинен володіти відповідними професійно-особистісними характеристиками. Однією з них є його маркетингова компетентність.Схарактеризовано вимоги до сучасних керівників закладів загальної середньої та дошкільної освіти в контексті відповідних професійних стандартів, що надає змогу встановити необхідність оволодіння директорами освітніх установ маркетинговими знаннями, уміннями та навичками.Проаналізовано основні положення розвитку маркетингової компетентності керівника освітніх установ в умовах додаткової професійної освіти.Відмічено, що значний потенціал щодо позиціонування закладів освіти сьогодні мають інформаційно-цифрові технології, а інструменти цифрового маркетингу дають змогу побудувати взаємодію закладу освіти із кожним зацікавленим користувачем освітніх послуг. Акцентовано, що розвиток маркетингової компетентності керівники закладів освіти можуть здійснювати під час курсової (лекції, практичні, семінарські заняття, тренінги та ін.) та міжкурсової (семінари, вебінари, курси та ін.) підготовки в закладах післядипломної педагогічної освіти, а також шляхом самоосвіти (курси, відеокурси у мережі Інтернет, вебінари, читання літератури, участь у форумах, конференціях та ін.).
38
Simchenko, O. L., V. P. Grakhov, R. V. Faizullin, and E. L. Chazov. "Analysis of the Influence of the Resource Potential on the Performance of Enterprises Resident in the Industrial Park." Bulletin of Kalashnikov ISTU 21, no. 3 (October 16, 2018): 142. http://dx.doi.org/10.22213/2413-1172-2018-3-142-148.
Повний текст джерелаАнотація:
В настоящее время недостаточно проработанными остаются методические вопросы, связанные с эффективностью деятельности хозяйствующих субъектов индустриальных парков, находящихся на разных стадиях своего развития, и учитывающие особенности условий формирования и развития таких образований. Размещая производство в индустриальном парке, предприятия-резиденты достаточно тщательно и глубоко оценивают преимущества определенной площадки, включая его ресурсный потенциал. При этом главной задачей обеспечения экономического развития предприятия является полноценное и своевременное воспроизводство и рациональное использование ресурсов. В статье обоснована необходимость анализа, определения и оценки ресурсов как источника конкурентных преимуществ промышленных предприятий. Определены группы факторов-ресурсов внешней и внутренней среды, воздействующих на предприятия и определяющих его истинное состояние, на основании которых возможно проведение оценки его эффективности. Особое внимание в работе уделяется определению и систематизации ресурсов предприятий индустриального парка, на входные и выходные параметры в соответствии с априорной моделью исследования. В целях оценки влияния ресурсного потенциала на эффективность предприятий на основе практического применения процесса бенчмаркинга авторами представлен пример наглядного построения границ эффективности, которые, в свою очередь, позволяют рассматривать и анализировать различные варианты управленческой политики хозяйствующего субъекта.
39
Воронов, Сергей Анатольевич. "О НЕКОТОРЫХ СТОРОНАХ РАЗВИТИЯ КОНКУРЕНТОСПОСОБНОСТИ РОССИЙСКИХ ПРЕДПРИЯТИЙ НА МЕЖДУНАРОДНЫХ РЫНКАХ". Региональные проблемы преобразования экономики, № 10 (11 лютого 2021): 95. http://dx.doi.org/10.26726/1812-7096-2020-10-95-102.
Повний текст джерелаАнотація:
Цели работы. В статье рассмотрены основные понятия «конкурентоспособности», предложены меры по ее повышению. Метод или методология проведения работы. Проведен статистический и контент-анализ изменений, происшедших в развитии определенных факторов изменения конкурентоспособности страны. Результаты. Выявлены основные проблемы и направления, определяющие дальнейшее развитие конкурентоспособности страны. К ним в первую очередь следует отнести: Проблемы: – крайне невысокие показатели практически по всем направлениям, таким, как макроэкономическая стабильность, высшее образование, технологический уровень, инновационный потенциал, институциональная структура, развитость финансового рынка и др. – так как для российских компаний характерным является соперничество внутри своего рынка, но никак не соперничество с зарубежными рынками, то необходимо даже в сложнейших условиях международной обстановки опираться на сложившуюся практику конкурентоспособности в рыночных условиях, ориентируясь на зарубежные рынки, а также их повышенную заинтересованность в наших, отечественных инновациях. Направления: – повышать показатели развития технического прогресса и темпы роста производительности труда; – снижение профессиональной подготовки ведет неизбежно к дефициту трудовых ресурсов; – усиление государственной поддержки; разработка мероприятий технического перевооружения, снижения финансовых нагрузок; разработка, внедрение, использование инноваций; привлечение инвестиций; – оставлять без изменений одни из самых высоких показателей конкурентоспособности страны, таких, как запасы минеральных ресурсов, (30 трлн долл. США), что подтверждает ее лидирующее место сырьевой составляющей мировой экономики и среднюю продолжительность школьного образования (10,5 лет; – усилить развитие неоспоримых конкурентных преимуществ экономики России: профессиональное образование, гибкость рынка труда, инвестиционную привлекательность по ряду факторов. Область применения результатов. Результаты проведенного исследования могут быть использованы при анализе и прогнозировании инструментов повышения конкурентоспособности российской экономики Выводы. Делается вывод о том, что ключевой ролью в процессе повышения уровня конкурентоспособности России и в целом успешного управления ею является продуманная, обоснованная конкурентная стратегия и конкурентная политика государства, опирающаяся на стратегически верно спроектированные векторы в определении приоритетов реформирования, ориентированных на устойчивое развитие экономики регионов России.
40
Geletukha, G. G., та T. A. Zheliezna. "СТАН ТА ПЕРСПЕКТИВИ РОЗВИТКУ БІОЕНЕРГЕТИКИ В УКРАЇНІ". Industrial Heat Engineering 39, № 2 (20 квітня 2017): 60–64. http://dx.doi.org/10.31472/ihe.2.2017.09.
Повний текст джерелаАнотація:
Проаналізовано місце біомаси в енергетичному балансі України та роль біоенергетики у досягненні цілей Національного плану дій з відновлюваної енергетики. Представлено результати оцінки енергетичного потенціалу біомаси в Україні. Розглянуто проблеми встановлення тарифів на теплову енергію та основні проблеми ринку паливної біомаси. Запропоновано шляхи створення конкурентних ринків теплової енергії та біопалива в Україні.
41
Rusan, V. M. "Стан та напрями підвищення ефективності використання земель сільськогосподарського призначення в Україні". Scientific Papers of the Legislation Institute of the Verkhovna Rada of Ukraine, № 1 (27 січня 2017): 137–45. http://dx.doi.org/10.32886/instzak.2017.01.22.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті здійснено аналіз ефективності використання земель сільськогосподарського призначення, який засвідчив екстенсивність та високу екологічну завантаженість найбільшої частки земель у структурі земельного фонду України. Запропоновано основні напрями і заходи щодо підвищення ефективності використання земель сільськогосподарського призначення, які сприятимуть якіснішій реалізації їх потенціалу як однієї з основних конкурентних переваг аграрного сектору економіки України.
42
Агій, Я. Ю., І. В. Чекан та К. І. Латинін. "РЕГІОНАЛЬНО-КОРПОРАТИВНИЙ УНІВЕРСИТЕТ: НАВЧАННЯ ВПРОДОВЖ ЖИТТЯ". Науковий вісник Ужгородського університету. Серія «Економіка», № 1(57) (2 липня 2021): 74–79. http://dx.doi.org/10.24144/2409-6857.2021.1(57).74-79.
Повний текст джерелаАнотація:
Показано значення освіти впродовж життя для розвитку людського потенціалу регіону. Для впровадження освіти впродовж життя запропоновано створити регіонально-корпоративний університет як інституційне утворення, що діє з метою формування людського потенціалу, здатного працювати в умовах невизначеності, динамізму, постійних інноваційних оновлень, забезпечувати ефективності поточного функціонування регіональної економіки та будувати стратегічні конкурентні переваги. Окреслені функції регіонально-корпоративного університету, описані ключові компетенції, що формуються в процесі освіти впродовж життя; запропоновано алгоритм створення регіонально-корпоративного університету.
43
Макаренко, М. В. "Управління економічним потенціалом регіону як основою формування конкурентних переваг регіону". Актуальні проблеми економіки, № 4 (130) (2012): 217–24.
Знайти повний текст джерела
44
Макаренко, М. В. "Управління економічним потенціалом регіону як основою формування конкурентних переваг регіону". Актуальні проблеми економіки, № 4 (130) (2012): 217–24.
Знайти повний текст джерела
45
Kushlyk, O. Yu. "КОНЦЕПЦІЯ СТРАТЕГІЧНОГО УПРАВЛІННЯ НА ПІДПРИЄМСТВАХ НАФТОГАЗОВОГО КОМПЛЕКСУ В КОНТЕКСТІ ЕНЕРГЕТИЧНОЇ БЕЗПЕКИ УКРАЇНИ". Actual problems of regional economy development 1, № 12 (11 квітня 2016): 50–59. http://dx.doi.org/10.15330/apred.1.12.50-59.
Повний текст джерелаАнотація:
Розглянуто питання використання стратегічного менеджменту як технології управління на підприємствах нафтогазового комплексу з метою забезпечення енергетичної безпеки України. Досліджено взаємозв’язок стратегічних планів у розрізі державного, галузевого управління та підприємств нафтогазового комплексу. Визначено, що нафтогазовий комплекс повинен не лише ефективно використовувати свій потенціал, але й створювати умови для формування нових конкурентних переваг, носіями яких мають стати підприємства і організації, що до нього входять. Обґрунтовано концепцію стратегічного управління на підприємствах нафтогазового комплексу в контексті енергетичної безпеки України.
46
Федотова, Г. В., та Ю. Н. Маменгаев. "МЕТОДИКА УПРАВЛЕНИЯ ФИНАНСОВЫМИ ПОТОКАМИ В ИНТЕЛЛЕКТУАЛЬНОЙ СРЕДЕ". Социально-экономические и финансовые аспекты развития Российской Федерации и её регионов в современных условиях, № 1 (23 квітня 2020): 194–98. http://dx.doi.org/10.36684/20-2020-1-194-198.
Повний текст джерелаАнотація:
В современной информационной экономике интеллектуальные разработки будут представлять высоко конкурентный продукт, который имеет большой потенциал к коммерциализации. Развитие интеллектуальной среды невозможно без масштабных финансовых вливаний, что требует грамотного и эффективного управления входящими и исходящими финансовыми потоками в данную сферу. Интеллектуальный рынок может стать мощным конкурентоспособным сегментом не только для развития национальной экономики, но и мирового лидерства в монополии на рынке высокотехнологичных разработок.
47
Байбурина, Эльвина Рифхатовна. "Методы анализа интеллектуального капитала для современного устойчивого развития компании". Journal of Corporate Finance Research / Корпоративные Финансы | ISSN: 2073-0438 1, № 3 (31 грудня 2010): 85–101. http://dx.doi.org/10.17323/j.jcfr.2073-0438.1.3.2007.85-101.
Повний текст джерелаАнотація:
В последнее время дискуссии о значительном различии между рыночной и бухгалтерской стоимостью успешных компаний становятся все более актуальными в России, являющейся ярким представителем развивающегося рынка в условиях новой мировой экономики. Руководители крупных российских компаний остро ощущают необходимость в целенаправленном накоплении, создании и развитии интеллектуального капитала, который сможет изменить весь процесс создания стоимости компании, нацеленный прежде всего на устойчивое и динамичное развитие. Стандартные инструменты оценки деятельности, такие как прибыль на акцию, ставки затрат на капитал и т.д., входящие в состав большинства отчетных систем, в действительности так мало говорят инвесторам и менеджменту о состоянии дел и реальном потенциале компании в стратегическом контексте. В статье рассматривается обобщение западных методов анализа интеллектуального капитала, с помощью которых возможно создать устойчивую бизнес-модель. Ключевым элементом такой бизнес-модели является «живой» и гибкий интеллектуальный капитал. При этом основной целью является соответствующая интеграция всего потенциала нефинансовых ресурсов в процесс создания долгосрочных конкурентных преимуществ, а также внедрение инновационного обновления компании в практику управления ее стоимостью, что обуславливает, как правило, успешную и своевременную реализацию стратегических изменений.
48
Кудріна, О. Ю., та Н. В. Руденко. "Проблема удосконалення засобів публічного управління розвитком економіки". ВІСНИК СХІДНОУКРАЇНСЬКОГО НАЦІОНАЛЬНОГО УНІВЕРСИТЕТУ імені Володимира Даля, № 6(262) (23 грудня 2020): 63–70. http://dx.doi.org/10.33216/1998-7927-2020-262-6-63-70.
Повний текст джерелаАнотація:
У статті проведено ретроспективний аналіз еволюції теорії публічного управління. Досліджено базові принципи в ієрархії публічного управління інноваційним розвитком. Розглянуто необхідність формування і розвиток регіональних кластерів як ефективний механізм публічного управління.Досліджено європейські моделі публічного управління, які враховують історичні управлінські традиції (принципи, функції та структуру системи управління) і особливості соціально-економічного розвитку (ресурсний потенціал, економіко-політичну стабільність, фінансову забезпеченість, рівень життя і сформованість демократичного суспільства, характер конкурентних переваг). Проаналізовано суб’єкти управління у сфері економіки, проведено діагностику сучасного стану публічного управління у сфері економіки.
49
Болдырев, К. А. "Конкурентно-мотивационный характер повышения конкурентоспособности творческого потенциала квалифицированных работников". Бізнес Інформ, № 2 (2016): 378–82.
Знайти повний текст джерела
50
Смолич Д.В. та Марковський Р.М. "АНАЛІЗ СИСТЕМИ СТРАТЕГІЧНОГО УПРАВЛІННЯ ОПЕРАТОРА ГАЗОТРАНСПОРТНОЇ СИСТЕМИ УКРАЇНИ ТА ВИЗНАЧЕННЯ ПЕРСПЕКТИВ ЙОГО РОЗВИТКУ". Економічний форум 1, № 1 (24 лютого 2021): 3–11. http://dx.doi.org/10.36910/6775-2308-8559-2021-1-1.
Повний текст джерелаАнотація:
В нинішніх мінливих умовах господарювання, ряду підприємств не легко зайняти свою нішу у сфері робіт, товарів чи послуг. Ще складнішою задачею є втримати свої позиції на ринку, зміцнити їх, чи показати довгострокову позитивну тенденцію зростання. Зміни зовнішнього середовища, політична дестабілізація, слабка економіка, світова пандемія, не визначений рівень соціального захисту населення – це ключові фактори, які впливають на розвиток підприємства нині. Для зменшення ризиків і загроз зовнішнього середовища, а навпаки, використання його можливостей, для розуміння, як реагувати на непередбачувані економічні фактори, як ефективно використовувати свій потенціал, як захистити своє підприємство у конкурентній боротьбі, потрібна система організаційно-економічних заходів для досягнення довгострокових цілей, або стратегія.
З метою зменшення ризиків та загроз зовнішнього середовища, використання його можливостей, ефективного використання свого внутрішнього потенціалу, кожному підприємству необхідний виважений план стратегічного розвитку, сформована системи стратегічного управління для досягнення цілей організації. У статті висвітлено теоретичні засади стратегічного управління підприємством. Проведене детальне аналітичне дослідження ринку природного газу в Україні, що дозволило встановити нинішні тенденції споживання природного газу в Україні. Здійснено аналіз системи стратегічного управління оператора газотранспортної системи України, зокрема систематизовано цілі діючої стратегії та розглянуто напрямки і заходи, щодо їх впровадження.
В статті сформовано пропозиції, щодо удосконалення плану стратегічного розвитку аналізованого підприємства, зважаючи на сучасні умови управлінської діяльності. Розглянуто можливість розробки Олеської та Юзівської газоносних сховищ, видобутку та транспортування сланцевого газу, що може стати перспективною для ГТС України. Проведене прогнозування та аналіз орієнтовної вартості робіт, щодо видобутку скрапленого газу.