Статті в журналах з теми "Порівняння у художньому тексті"

Щоб переглянути інші типи публікацій з цієї теми, перейдіть за посиланням: Порівняння у художньому тексті.

Оформте джерело за APA, MLA, Chicago, Harvard та іншими стилями

Оберіть тип джерела:

Ознайомтеся з топ-50 статей у журналах для дослідження на тему "Порівняння у художньому тексті".

Біля кожної праці в переліку літератури доступна кнопка «Додати до бібліографії». Скористайтеся нею – і ми автоматично оформимо бібліографічне посилання на обрану працю в потрібному вам стилі цитування: APA, MLA, «Гарвард», «Чикаго», «Ванкувер» тощо.

Також ви можете завантажити повний текст наукової публікації у форматі «.pdf» та прочитати онлайн анотацію до роботи, якщо відповідні параметри наявні в метаданих.

Переглядайте статті в журналах для різних дисциплін та оформлюйте правильно вашу бібліографію.

1

ЄФРЕМОВ, В. В. "РИТОРИЧНІ ТОПОСИ «СЛОВА О ПОЛКУ ІГОРЕВІМ»: ПРОМІНЬ СВІТЛА НАД ТЕМНИМИ МІСЦЯМИ ПАМ’ЯТКИ". АКАДЕМІЧНІ СТУДІЇ. СЕРІЯ «ГУМАНІТАРНІ НАУКИ», № 3 (15 лютого 2022): 34–40. http://dx.doi.org/10.52726/as.humanities/2021.3.5.

Повний текст джерела
Анотація:
У статті пропонується розглянути риторичні топоси у тексті пам’ятки «Слово о полку Ігоревім», що дають можливість дослідити ідеологічні і ціннісні погляди середньовічного автора. Наслідуючи літературну традицію та канон, автор «Слова о полку Ігоревім» (далі – СПІ) не міг знехтувати правилами укладання текстів, що формувалися протягом багатьох попередніх століть, тому закономірно використовував риторичні топоси під час написання тексту пам’ятки. Як виявилося, дослідження функціонування риторичних топосів може пролити світло на декілька «темних» місць пам’ятки, зокрема на частину початкового фрагменту СПІ, що розглядається у дослідженні як типовий приклад вживання автором вступного риторичного топосу «подаю те, чого ніхто ще не чув». Класична схема панегіричного перевершення формується автором завдяки використанню оригінальної формули вживання разом епітета та порівняння. Фрагмент тексту, який прийнято вважати плачем княгині Ярославни, розглядається нами як типовий приклад використання середньовічного топосу звернення до богині природи. Риторичний топос величання руських князів формується шляхом поєднання в описі двох класичних середньовічних якостей ідеального лицаря – розуму та відваги. Риторичні топоси розглядаються як елементи непросторової організації художньої структури тексту та залежать від стадії розвитку світогляду епохи Середньовіччя, індивідуальних творчих позицій автора. Встановлено, що джерелом походження більшості риторичних топосів, використаних середньовічним автором, є античні часи. Художнє вираження риторичних топосів у тексті пам’ятки СПІ розкриває складні й важливі обставини суспільно-політичного життя на території Русі у період походу князя Ігоря на половецькі землі, ідентифікує проблему принципового доленосного вибору, який виник перед князівською дружиною.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
2

Онищук, М. І. "СПЕЦИФІКА ВІДТВОРЕННЯ АНГЛІЙСЬКИХ СУПЕРЛАТИВНИХ ПРИКМЕТНИКІВ УКРАЇНСЬКОЮ: КОРПУСНИЙ ПІДХІД". Лінгвістичні дослідження, № 55 (2021): 150–63. http://dx.doi.org/10.34142/23127546.2021.55.14.

Повний текст джерела
Анотація:
Досліджено особливості вживання англійських прикметників найвищого ступеня порівняння в романі Джоан Роулінґ «Harry Potter and the Goblet of Fire» («Гаррі Поттер і келих вогню») та специфіку їх відтворення українською мовою. На основі паралельних перекладних текстів класифіковано суперлативні прикметники за лексико-семантичними розрядами, проаналізовано частоту їх уживання, зіставлено прийоми перекладацьких трансформацій із застосуванням корпусного підходу, розглянуто комплексні комбіновані типи міжмовних перетворень у художньому перекладі.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
3

Найденко, Тарас. "Репрезентація колективної пам’яті на радянському плакаті 1950-х – 1980-х років". Старожитності Лукомор'я, № 1 (10 лютого 2021): 84–97. http://dx.doi.org/10.33782/2708-4116.2021.1.51.

Повний текст джерела
Анотація:
У статті, на засадах порівняльно-семіотичного аналізу радянських плакатів 1950-х – 1980-х рр., досліджуються особливості художньої репрезентації колективної пам’яті у радянському масовому образотворчому мистецтві. Виявлені особливості зображення меморіальних знаків і символів у динаміці від пізньої сталінської доби до «перебудови». Аналіз візуальних джерел та їх порівняння допомогли відслідкувати зміни у процесі конструювання радянської версії колективної пам’яті «нової людини». Показано, що на репрезентаціях меморійних знаків та елементів відбилася еволюція радянського суспільства, його структура та специфіка відношення тоталітарного суспільства до власної пам’яті. З’ясовано вплив агітації та пропаганди на відображення відносин «вчитель–учень» у семіотичному тексті плакату.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
4

ПОСЛАВСЬКА, Наталія. "ВЕРБАЛЬНІ МАРКЕРИ СУГЕСТІЇ У СУЧАСНІЙ УКРАЇНСЬКІЙ ЛІТЕРАТУРНІЙ ПОВІСТІ-КАЗЦІ Ю. ВИННИЧУКА «МІСЦЕ ДЛЯ ДРАКОНА»". Проблеми гуманітарних наук Серія Філологія, № 48 (11 березня 2022): 145–51. http://dx.doi.org/10.24919/2522-4565.2021.48.19.

Повний текст джерела
Анотація:
У статті досліджено вербальні маркери сугестії у творі Ю. Винничука «Місце для дракона» відповідно до мовно-психологічного та педагогічного впливу сучасної авторської казки на шкільну молодь. Актуальність розвідки зумовлена потребою ґрунтовних лінгвістичних напрацювань про вербальну сугестію у шкільних програмових творах із літератури. Тема має важливе значення для подальшого вивчення ролі мовленнєвого впливу на формування здорової, цілісної, зрілої інтелектуально-творчої особистості та на інформаційну безпеку українського соціуму. Вербальна сугестія як форма мовно-психологічного впливу спрямована на генерування в реципієнтові передбачуваних раціонально-ірраціональних настанов без критичного аналізу вхідної інформації за допомогою арсеналу словесних засобів. Автор вербально впливає на моделювання адресатом-читачем картини світу. Мовна сугестія містить закодовані послання, для адекватного розкодування яких потрібно володіти відповідними знаннями й досвідом. У противному разі хибне тлумачення непрямої номінації сугестії позбавляє адресата суб’єктності та створює ілюзію самостійного вибору, приймаючи чуже. Сугестію у художньому тексті оприявнюють насамперед через підтексти, які розкривають справжній сенс. Вербальні маркери сугестії допомагають виявити й декодувати його. Сугестивність виявлена на кожному зі структурних рівнів повісті-казки Ю. Винничука «Місце для дракона»: лексико-семантичному (метафора, антитеза, афоризм, епітет, порівняння), морфологічному, синтаксичному, фонетичному. Найвиразніше – на лексико-семантичному, найменше – на фонетичному. Найбільший вербальний вплив на реципієнта здійснюють лексико-семантичні засоби, інші є допоміжними, вони підсилюють сугестивну функцію тропів та експресивно-емотивних слів. У статті акцентовано на важливості нівеляції прямої номінації навіювання про непотрібність митця в тоталітарному світі та заміну її на цінність митця для себе й гуманного світу відповідно до правильного тлумачення непрямої номінації вербальної сугестії.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
5

Akhmedova, E. D. "Strategies of English-Ukrainian translations of verbal instantiation of simile etalons in fiction." Science and Education a New Dimension VII(210), no. 61 (November 25, 2019): 7–9. http://dx.doi.org/10.31174/send-ph2019-210vii61-01.

Повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
6

Мирошниченко, Мария Павловна. "ПРО ПРОЕКТИВНІСТЬ ХУДОЖНЬОГО ТВОРУ (НА МАТЕРІАЛІ НОТАТОК І.Ю. РЕПІНА ТА О.М. ГОРЬКОГО ПРО Л.М. ТОЛСТОГО)". Русская филология. Вестник ХНПУ имени Г.С. Сковороды 4, № 70 (2019): 32–37. http://dx.doi.org/10.34142/2312-1572.2019.04.70.05.

Повний текст джерела
Анотація:
У статті досліджуються елементи проективності художнього твору на матеріалі нотаток І.Ю. Рєпіна та О.М. Горького про Л.М. Толстого. Слідом за М.М. Правдіним проективність твору визначається як подібність ефекту від зображуваного та зображення у свідомості реціпієнта на рівні конкретного образу. Перехід реціпієнта від тексту до дійсності, який відбувається на рівні деякого усвідомлення, розуміння, характерний для текстів концептуального типу. Ці ж принципи відображення дійсності у текстах (у широкому розумінні) можуть бути виділені і при сприйнятті вербальних текстів, однак у цьому випадку проективність та концептуальність постають як результат вторинного розмежування цих двох принципів, яке проводиться на фоні концептуального відображення дійсності вербальним текстом. Автором виділяються такі одиниці тексту, що зумовлюють його проективність, як здатність займати певне місце в просторі і часі, структура та характерний зовнішній вигляд, а також експресивність, експліцитність Я автора, документализм, невеликий розмір тексту, короткі речення, ритм, особливості інтонації та повтори. Робиться висновок про значно більшу проективність нотаток І.Ю. Рєпіна про Л.Н. Толстого в порівнянні з нотатками О.М. Горького, що підтверджує гіпотезу про те, що проективність відноситься до властивостей мислення та світосприйняття художника і проявляється у різних сторонах його діяльності.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
7

Тараненко, Лариса, та Єлизавета Шестопал. "ЛІНГВАЛЬНІ ОСОБЛИВОСТІ ВЖИВАННЯ ПРЕЦЕДЕНТНИХ ІМЕН У СУЧАСНІЙ АНГЛОМОВНІЙ ЛІТЕРАТУРІ". Актуальні питання іноземної філології, № 13 (22 червня 2021): 151–57. http://dx.doi.org/10.32782/2410-0927-2020-13-25.

Повний текст джерела
Анотація:
У статті розглянуто особливості вживання прецедентних імен в англійській мові шляхом висвітлення закономірностей їх мовностилістичного вираження у творах сучасної художньої літератури. Аналіз ілюстративного матеріалу здійснено на основі узагальненої класифікації типів і видів прецедентних імен, яка охоплює їх поділ за критерієм належності до певної соціокультурної групи (універсально-прецедентні, національно-прецедентні й соціумно-прецедентні), а також за семантичним критерієм (прецедентні антропоніми та топоніми; термінологічні й полісемічні прецеденти). Серед найчисленніших еталонних тематичних груп прецедентних імен зареєстровано імена історичних осіб, героїв класичних творів і фільмів та міфологеми, які реалізуються в тексті через низку стилістичних фігур, таких як метафора, гіпербола й порівняння. До провідних критеріїв, котрі слугують основою для розрізнення прецедентних феноменів від інших імен, відносимо апелювання до ознак зовнішності осіб або персонажів, рис їхнього характеру або комунікативних ситуацій, через які проявляється знаковість героя або видатної особи. За результатами аналізу з’ясовано, що прецедентні імена як одна з вербальних форм відображення стереотипно-метафоричного сприйняття дійсності певною культурною спільнотою людей демонструють тенденцію до розширення свого контекстуального значення та примноження характеристик завдяки здатності формувати ментальні зв’язки між їхнім першоджерелом і новим контекстом. Виконане дослідження ілюстративного матеріалу засвідчило, що прецедентні імена належать до дієвих засобів привернення уваги читача до певної ідеї твору й слугують засобом інтенсифікації конкретних рис та особливостей персонажів художньої літератури ХХІ ст. Перспективним убачається вивчення питань, пов’язаних із сугестивним й емоційно-прагматичним потенціалами прецедентних імен, а також поглиблення знань про перебіг синергетичних процесів під час їх породження та актуалізації в межах різних лінгвокультур.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
8

Черняк, О. П., та Н. М. Петровська. "РОБОТА НАД ПЕРЕКЛАДОМ РЕКЛАМНИХ ТЕКСТІВ". Nova fìlologìâ, № 83 (10 листопада 2021): 263–69. http://dx.doi.org/10.26661/2414-1135-2021-83-38.

Повний текст джерела
Анотація:
У статті виокремлено й проаналізовано особливості рекламного тексту, який розглядається як коротке інформаційне повідомлення, створене для того, щоб стимулювати збут продукту або послуги. Це повідомлення, яке має сильний переконливий вплив, виражений за допомогою лінгвістичних засобів мови. Рекламні тексти часто націлені на велику аудиторію й розраховані на переконання цієї аудиторії придбати певний продукт. Тому основне завдання перекладача – збереження цієї мети, що вимагає врахування певних особливостей і функцій у процесі перекладу. Досліджено структуру рекламного тексту й виділено основні його частини. Виявлено, що переклад рекламного тексту залежить від сфери спілкування, які можна представити такими блоками, як торговельно- комерційна, соціально-культурна, навчально-професійна, сімейно- побутова та спортивно-оздоровча. Уніфіковано завдання на переклад реклами й розглянуто етапи роботи з рекламним текстом. Виявлено закономірності та специфіку відбору мовних засобів для надання тексту реклами виразності, лаконічної інформативності, привабливості й переконливості з метою максимального впливу на потенційного споживача. Установлено, що при перекладі реклам зазвичай використовують два основні методи: калькування й різного роду перекладацькі трансформації. Визначено види перекладу, які використовуються при перекладі рекламних текстів. Виявлено, що за своєю складністю переклад рекламного тексту схожий на переклад художнього твору. Проаналізовано художні засоби, які використовують при перекладі реклами. Установлено, що алегорія, метафора, порівняння, паралелізм, різні види повторів, алітерація, ономатопея, концентрація імперативних форм дієслова й конотативних прикметників – усе це широко презентовано в рекламних текстах. Виявлено, що загальними рисами всіх рекламних текстів можна вважати специфічний підбір лексики, низькочастотних слів; часто стилістично забарвлені слова; уживання ідіом і цитат для створення образності; заклик до дій за допомогою імперативу; широке використання особових і присвійних займенників; використання номінативних речень; прийом паралелізму й повтору; широкий спектр прикметників і прислівників.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
9

Романишин, Наталія, та Зоряна Лядик. "ЗАСТОСУВАННЯ КОРПУСНИХ ТЕХНОЛОГІЙ У ДОСЛІДЖЕННІ ХУДОЖНЬОГО ПОРІВНЯННЯ (НА МАТЕРІАЛІ АНГЛІЙСЬКОЇ ПОЕЗІЇ ПОЧАТКУ ХІХ СТОЛІТТ Я)". Young Scientist, № 12 (88) (30 грудня 2020): 320–25. http://dx.doi.org/10.32839/2304-5809/2020-12-88-63.

Повний текст джерела
Анотація:
Пропонована стаття присвячення розкриттю проблематики застосування корпусних технологій у дослідженні поетичного тексту, продуктивності корпуснобазованого підходу до опрацювання великих масивів мовного матеріалу. Метою статті є виявити структурні та семантичні особливості художнього порівняння в англійському поетичному дискурсі початку ХІХ століття за даними корпусного дослідження. Емпіричним матеріалом слугували поезії Семюела Тейлора Колріджа, Персі Біші Шеллі та Джона Кітса. Для мети дослідження був укладений корпус поетичних текстів вказаного історичного періоду. який охоплює авторські підкорпуси поетичних текстів, загальна кількість слововживань яких становить 50 000 слів. Створений та розмічений корпус текстів та відповідні програмні інструменти дали змогу виконати частотний аналіз лексичних засобів вербалізації виділених у текстах кожного автора художніх концептів та пошук і семантичний аналіз порівняльних засобів вербалізації цих концептів та здійснити їхню класифікацію.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
10

N.V., Diachuk, та Biliuk I.L. "ГОЛОВНІ ТЕХНІКИ СТВОРЕННЯ ПОРТРЕТУ ГЕРОЯ У ХУДОЖНІЙ ЛІТЕРАТУРІ". South archive (philological sciences), № 87 (29 вересня 2021): 42–45. http://dx.doi.org/10.32999/ksu2663-2691/2021-87-6.

Повний текст джерела
Анотація:
Вступ. Філологічний аналіз словесних та художніх описів емоційного стану героїв може допомогти виявити ті якості, які сприяють характеристиці літературного персонажа та основної ідеї твору в цілому. Мета. Мета дослідження – пролити світло на мовно-стилістичні засоби, які сприятимуть створенню психологічного пор-трета головного героя в художньому тексті. Для виконання завдання потрібно з’ясувати найпотужніші прийоми, які використовує автор, і ґрунтовно пояснити наміри автора під час створення психологічного портрету головного героя або героїв роману.Методи. Перелік методів, що використовуються у дослідженні, різноманітний. Серед найбільш ефективних є метод індукції та метод синтезу. Контекстуальний аналіз мовних одиниць розглядається як надзвичайно важливий. Це дослідження має важливе значення з точки зору його практичного та теоретичного значення. Дослідження може бути практично використано для лінгвостилістичного аналізу художньої літератури.Результати. Майстерно зображені автором психологічні портрети протагоністів допомагають зрозуміти глибоку психологічну суть самого роману. Головною ідеєю твору є мотив дружби, на якому ґрунтується опис персонажів. Створюючи харак-теристики літературних образів, автор використав засіб опису середовища та емоцій головних героїв. Таким чином, психологічний портрет образу Джорджа та Ленні був створений за допомогою лінгвостилістичних засобів та поетичних прийомів. Щодо останніх, вони включали дискретний груповий портрет та опис природи, щоб підкреслити схожість характерів героїв, а також показати вражаючий контраст у їх зовнішності. Найчастіше використовуються лінгвостилістичні засоби: порівняння, персоніфікація, епітети, метафори та зооморфне порівняння.Висновки. Мовно-стилістичні засоби відіграють важливу роль у створенні психологічного портрета літературного персо-нажа. Мовна виразність і яскравість висловлювань досягається не лише завдяки виразним стилістичним та оцінно-стилістичним компонентам, а й тому, що слова і словосполучення можуть набувати переносних значень, бути частиною стилістичних фігур, що провокують створення образного значення. Для створення психологічного портрета використовуються різні мовно-стилістичні засоби, такі як епітет, метафора, метонімія, оксиморон та інші, які допомагають розкрити суть персонажів, роз-пізнати їхній внутрішній світ та спосіб їхнього мислення та дій.Ключові слова: психологічний портрет, літературний текст, стилістичні засоби, поетична мова, літературний герой. Introduction. The philological analysis of verbal and artistic descriptions of the characters’ emotional state can help profoundly identify those qualities that contribute to the characterization of the literary character and the main idea of the work as a whole.Purpose. The research aims to shed some light on the linguistic and stylistic means that will contribute to creating the psychological portrait of the main character in the literary text. To accomplish the task we need to figure out the most powerful techniques the author uses and thoroughly explain the intentions of the author while creating the psychological portrait of the personage.Methods. The list of methods used in the research is diverse. Amongst the most efficient are the method of induction and the method of synthesis. The contextual analysis of linguistic units is viewed yet as one of paramount importance. This study is important in terms of its practical and theoretical value. The research can be practically used to deal with linguostylistic analysis of the literature.Results. Skillfully written psychological portraits have been used to focus on deep psychological meaning of the novel “Of Mice and Men”. The main idea of the novel is the motive of friendship, on which the description of characters is based. Meanwhile, creating the personages’ characteristics, the author used the means of identifying the description of the environment and emotions of characters. Thus, the psychological portraits of the images of George and Lenny were created with the help of linguo-stylistic means and poetic devices. Regarding the latter, they included a discrete group portrait and a description of nature to emphasize the similarity of the characters of the heroes, as well as to show a striking contrast in their appearance. The most commonly used linguo-stylistic means are: comparison, personification, epithets, metaphors, and zoomorphic comparison.Conclusions. Linguistic and stylistic means play an important role in creating a psychological portrait of a literary character. Linguistic expressiveness and brightness of utterances are achieved not only due to expressive stylistic and evaluative-stylistic components, but also due to the fact that words and phrases can acquire figurative meanings, be part of stylistic figures that provoke the creation of figurative meaning. To create a psychological portrait, various linguistic and stylistic means are used, such as epithet, metaphor, metonymy, oxymoron and others, which help to reveal the essence of the characters, recognize their inner world and the way they think and act.Key words: psychological portrait, literary text, stylistic means, poetic language, literary personage.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
11

Малікова, О. В. "Біблійний інтертекст у художньому тексті". Проблеми семантики, прагматики та когнітивної лінгвістики, Вип. 8 (2005): 85–94.

Знайти повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
12

Вавринюк, Тетяна Іванівна. "Односкладні речення в художньому тексті". Філологічні студії: Науковий вісник Криворізького державного педагогічного університету 8 (20 грудня 2012): 155–68. http://dx.doi.org/10.31812/filstd.v8i0.627.

Повний текст джерела
Анотація:
У статті йдеться про особливості функціонування односкладних речень у текстах художнього стилю. Визначено, що односкладні речення є засобами експресивного синтаксису і залежно від семантико-граматичної реалізації є виразниками суб’єктно-об’єктивної модальності.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
13

Бугера, Олена Анатоліївна. "Прагматика соціолектизмів у сучасному художньому тексті". Філологічні студії: Науковий вісник Криворізького державного педагогічного університету 9, № 1 (16 жовтня 2013): 484–87. http://dx.doi.org/10.31812/filstd.v9i1.570.

Повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
14

Колоїз, Жанна Василівна. "Прагматична орієнтація паремій у художньому тексті". Філологічні студії: Науковий вісник Криворізького державного педагогічного університету 9, № 2 (3 грудня 2013): 275–89. http://dx.doi.org/10.31812/filstd.v9i2.482.

Повний текст джерела
Анотація:
У статті йдеться про паремії як одиниці з запрограмованим прагматичним ефектом, що виступають не лише репрезентантами типових ситуацій, але й сигналізують про експресивну атмосферу представленого художнього простору, максималізують його стилістичний ефект, сприяють реалізації тих чи тих авторських інтенцій, гармонізують прозовий текст, роблять його ритмічним, мелодійним.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
15

Чемеркін, С. Г. "Елементи техно у креолізованому художньому тексті". Мовознавство, № 4/5 (2008): 64–71.

Знайти повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
16

Чемеркін, С. Г. "Елементи техно у креолізованому художньому тексті". Мовознавство, № 4/5 (2008): 64–71.

Знайти повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
17

Чемеркін, С. Г. "Елементи техно у креолізованому художньому тексті". Мовознавство, № 4/5 (2008): 64–71.

Знайти повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
18

Жерліцина, Ю. "До проблеми поетонімії у художньому тексті". Вісник студентського наукового товариства Горлівського державного педагогічного інституту іноземних мов, Вип. 25 (2010): 58–60.

Знайти повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
19

Форманова, С. ""Перемикання кодів" у сучасному художньому тексті". Наукові записки Кіровоградського державного педагогічного університету імені Володимира Винниченка. Серія: Філологічні науки (мовознавство), Вип. 128 (2014): 28–32.

Знайти повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
20

Чемеркін, С. Г. "Елементи техно у креолізованому художньому тексті". Мовознавство, № 4/5 (2008): 64–71.

Знайти повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
21

Буць, Ж. В., та А. В. Седляр. "МАНІПУЛЯТИВНИЙ ПОТЕНЦІАЛ ПОЛІТИЧНОЇ МЕТАФОРИ У ПРОМОВАХ СУЧАСНИХ ФРАНЦУЗЬКИХ ПОЛІТИКІВ". Collection of scientific works "Visnyk of Zaporizhzhya National University Philological Sciences", № 2 (9 квітня 2021): 22–27. http://dx.doi.org/10.26661/2414-9594-2020-2-3.

Повний текст джерела
Анотація:
У статті досліджуються актуальні питання метафоризації політичних текстів. Найбільш маніпулятивно спрямованими є промови, оскільки вони готуються завчасно, мають чітку ціль виголошення та відрізняються прямим контактом з аудиторією. Саме вони стали об’єктом нашої роботи. Наше дослідження націлене на розширення знань про маніпулятивну спрямованість метафоричних конструкцій у політичному дискурсі та розкриття інтенцій автора тексту, прихованих для загального адресата. Розглянуто промови сучасних французьких політиків на предмет наявності у них метафоричних конструкцій, метою яких є маніпуляція. Проаналізовано різні типи метафор: фізіологічна, кримінальна, театральна, мілітарна метафори, метафора шляху та засобів пересування, природної стихії та будинку. Виявлено значення кожного прикладу та виокремлено функції цього художнього засобу. Проаналізовано той факт, що порівняння політичних реалій з об’єктами повсякденного життя людини допомагає останній краще осягнути інформацію, яку транслює оратор. З’ясовано, що за допомогою політичної метафори оратори можуть впливати на емоції, вибір та дії аудиторії. Це є засобом агітації, пропаганди та навішування опозиції «корисно–шкідливо». Доведено, що підміною політичних реалій на образи інших сфер життя можна демонізувати або ідеалізувати будь-яку ситуацію чи особу. Досліджено поняття «апперцепція», яке визначаємо як залежність сприйняття людиною певної інформації та об’єктів реального світу від її попереднього досвіду. Проведено паралель між сприйняттям метафоричного образу та отриманим життєвим досвідом людини. Аргументовано факт того, що метафору необхідно розглядати не лише як метод прикрашання текстів, а й як один із потужних засобів впливу на емоції та почуття аудиторії. Обґрунтування такого аспекту використання художнього засобу є важливим елементом у вивченні маніпулятивних технік політичного дискурсу.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
22

Вавринюк, Тетяна. "Екстралінгвістичні засоби психологізму в художньому тексті". Літератури світу: поетика, ментальність і духовність 11 (19 вересня 2018): 109–17. http://dx.doi.org/10.31812/world_lit.v11i0.2036.

Повний текст джерела
Анотація:
У статті йдеться про мовне вираження емотивної поведінки літературних героїв. Акцентовано на тому, що у художніх текстах лексеми на позначення невербальної поведінки персонажів є засобами змалювання їх психологічного стану, стилізацією живого безпосереднього спілкування. Обґрунтовано думку, що відтворення таких екстралінгвістичних засобів, як тембр та гучність голосу, дихання, сміх тощо допомагають авторові розкрити внутрішній світ персонажів, а відтак поглиблюють психологізм твору.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
23

Борко, Ігор. "Оперна вокальна інтерпретація як предмет наукового дискурсу". Вісник Київського національного університету культури і мистецтв. Серія: Сценічне мистецтво 4, № 2 (28 жовтня 2021): 109–22. http://dx.doi.org/10.31866/2616-759x.4.2.2021.243238.

Повний текст джерела
Анотація:
Художньо-виражальні засоби творення сценічної образності в оперному мистецтві тісно пов’язані зі стилістикою оперного співу виконавця, невід’ємною складовою якого є вокальна інтерпретація. Мета дослідження – проаналізувати сучасний стан наукових досліджень вокальної інтерпретації як невід’ємної складової оперного мистецтва. Методологія дослідження спирається як на загальнонаукові, так і на спеціальні методи дослідження: аналіз – для з’ясування змісту досліджень з проблем оперної вокально-сценічної інтерпретації; історико-генетичний – для розуміння значення вокальної інтерпретації в історії розвитку оперного мистецтва; дедуктивний – спрямував дослідження від узагальненого розуміння теорії оперного жанру до конкретного, зокрема ролі вокальної інтерпретації як складової оперно-виконавського мистецтва; компаративний – для порівняння характеристик вокальної інтерпретаційної стилістики виконавців. Наукова новизна. Ця робота є спробою осягнути науково-аналітичний досвід у царині сценічної оперно-вокальної інтерпретації. Висновки. Вокально-сценічна, образно-творча діяльність оперного співака як виконавця-інтерпретатора вимагає глибокого аналізу та розуміння виконуваного музичного твору в культурно-історичному контексті епохи поруч із високою майстерністю та яскравістю самовираження під час розв’язання комплексу художньо- виконавських і технічних завдань. Зважаючи на це, оперний виконавець створює власну інтерпретаційну версію вокального твору, яка має бути різноманітною, але визначеною межами традицій. Інтерпретаційні версії визначаються особливостями донесення змісту художнього тексту, емоційного підтексту оперної партії за допомогою різних комплексів експресивних засобів, прийомів вокальної техніки та ступенем занурення в історичний контекст. Чіткість артикуляції та дикція в сукупності з іншими засобами художньої виразності та індивідуальними особливостями звуковидобування визначають оригінальний стиль оперного співака-інтерпретатора. Використання нових і традиційних вокально-інтерпретаційних моделей відкриває широкі можливості для дослідження історико-теоретичного аспекту оперного мистецтва різних періодів, його композиторських шкіл та жанрів. Аналіз наукових досліджень показав, що у них питання оперної вокально-сценічної інтерпретації висвітлювались або дотично, у контексті вивчення інших проблем оперного мистецтва, або на відповідному етапі його історичного розвитку. Наразі перед сучасною науковою думкою постає завдання комплексного осмислення ролі вокальної інтерпретації в процесі створення сценічної образності в оперному мистецтві з визначенням різних вокально-інтерпретаційних
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
24

Чистяк, Д. О. "Структура міфічної ізотопії у франкомовному художньому тексті". Мовні і концептуальні картини світу, Вип. 43, ч. 4 (2013): 259–65.

Знайти повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
25

Вавринюк, Тетяна Іванівна. "Особливості функціонування парцельованих конструкцій у художньому тексті". Філологічні студії: Науковий вісник Криворізького державного педагогічного університету 13 (15 вересня 2015): 249–54. http://dx.doi.org/10.31812/filstd.v13i0.276.

Повний текст джерела
Анотація:
У статті розглядаються структурно-стилістичні особливості парцеляції в сучасному художньому тексті. Визначено природу і суть парцеляції як одиниці експресивного синтаксису, розглянуто основні типи парцелятів та прокоментовано їх функціональні властивості.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
26

Форманова, С. В. "Явища мовних контактів у сучасному художньому тексті". Записки з українського мовознавства, вип. 21 (2014): 126–34.

Знайти повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
27

Набитович, І. "Енантіодромія sacrum i profanum у художньому тексті". Вісник Львівського університету ім. Івана Франка. Серія філологічна, Вип. 39, ч. 1 (2007): 268–77.

Знайти повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
28

Набитович, І. "Енантіодромія sacrum i profanum у художньому тексті". Вісник Львівського університету ім. Івана Франка. Серія філологічна, Вип. 39, ч. 1 (2007): 268–77.

Знайти повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
29

Куриляк, Л. "Кореферентні співвіднощення номінативних одиниць у художньому тексті". Літературознавчі студії, Вип. 4 (2003): 288–93.

Знайти повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
30

Олексій, К. "Автоадресованість у художньому тексті: варіативність внутрішнього мовлення". Наукові записки Тернопільського національного педагогічного університету імені Володимира Гнатюка. Серія: Мовознавство, № 2 (28) (2017): 56–62.

Знайти повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
31

БУКРЄЄВА, Лілія Леонідівна, та Тетяна Борисівна КОЗАК. "КОМПАРАТИВНИЙ АНАЛІЗ СУЧАСНИХ ПЕРЕКЛАДІВ БІБЛІЙНОГО ТЕКСТУ". Мова, № 35 (29 липня 2021): 209–15. http://dx.doi.org/10.18524/2307-4558.2021.35.237794.

Повний текст джерела
Анотація:
Метою статті є визначення функційної подібності тексту Біблії та тексту її перекладів на основі їх компаративного аналізу. Об’єктом наукового розгляду виступають стилістичні особливості російських перекладів біблійного тексту, який став предметом дослідження. У дослідженні з’ясовано характерні особливості двох сучасних перекладів старозавітної книги Пісня Пісень Соломона, виконаних з давньоєврейської мови російською, і визначити методом компаративного аналізу ступінь смислової і художньої розбіжності у досліджуваних текстах. Актуальність розгляду цього видатного літературного твору збереглася і дотепер, оскільки ця старозавітна книга цікава розмаїттям стилістичних прийомів, переклад яких вимагав від перекладачів протягом багатьох століть і творчого підходу, і надзвичайно широких фонових знань. Компаративний аналіз перекладів дав змогу визначити художній рівень двох сучасних перекладів Пісні Пісень і результат дослідження підтвердив факт, що досягнення функціональної тотожності перекладу з оригіналом виникає лише в тому випадку, коли перекладач уникає буквального копіювання оригіналу і намагається творчо втілити художні образи вихідного тексту у словесну тканину іншої мови. Висновки. Порівняння перекладів робить очевидним той факт, що велика кількість буквалізмів, невиправданих транслітерацій, стилістичних і логічних помилок у першому варіанті, виконаному за редакцією Давида Йосифона (1978), значно поступається за своїми художніми характеристиками другому перекладу Даат Мікра («Погляд на Танах», 2000). Наукова цінність роботи полягає в тому, що порівнювані сучасні переклади були виконані безпосередньо з давньоєврейської мови — мови оригіналу, на відміну від більшості перекладів, виконаних з давньогрецької мови, а результати пропонованої статті знайдуть своє практичне застосування у викладанні теорії та практики перекладу.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
32

Вавринюк, Тетяна Іванівна. "Засоби експресивного синтаксису в художньому тексті". Філологічні студії: Науковий вісник Криворізького державного педагогічного університету 9, № 2 (3 грудня 2013): 222–28. http://dx.doi.org/10.31812/filstd.v9i2.476.

Повний текст джерела
Анотація:
У статті йдеться про засоби експресивного синтаксису. Увагу звернено на звертання, номінативні речення, неповні та парцельовані структури. Обґрунтовано думку, що синтаксичні експресивні засоби не лише відзначаються художньо-зображальною місткістю, а й чуттєвої мають впливові якості.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
33

Білас, А. А. "Соціально-ідентифікаційна прагматика розмовних одиниць у художньому тексті". Мова і культура, Вип. 18, т. 4 (179) (2016): 95–102.

Знайти повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
34

Сиротян, Л. В. "Функція актуалізації у художньому тексті (жанр короткого оповідання)". Мовні і концептуальні картини світу, Вип. 6, кн. 2 (2002): 187–91.

Знайти повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
35

Куриляк, Л. "Імпліцитне значення референційно тотожних номінацій у художньому тексті". Літературознавчі студії, Вип. 2 (2002): 364–68.

Знайти повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
36

Копильна, О. М. "Перекладацькі стратегії відтворення історичних алюзій у художньому тексті". Проблеми семантики слова, речення та тексту, Вип. 19 (2007): 96–99.

Знайти повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
37

Копильна, О. М. "Особливості перекладу деформованих алюзивних цитат у художньому тексті". Проблеми семантики слова, речення та тексту, Вип. 16 (2006): 99–105.

Знайти повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
38

Бацевич, Ф. С. "Лінгвонаративні аспекти ідентифікації оповідних інстанцій у художньому тексті". Мовознавство, № 1 (2020): 55–66.

Знайти повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
39

Галаур, С. "Диференційні параметри експресем та регулятем у художньому тексті". Мова: класичне - модерне - постмодерне, Вип. 4 (2018): 20–32.

Знайти повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
40

Бацевич, Ф. С. "Лінгвонаративні аспекти ідентифікації оповідних інстанцій у художньому тексті". Мовознавство, № 1 (2020): 55–66.

Знайти повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
41

Гураль, Оксана. "КРЕАТИВНА ЕКСПРЕСИВНІСТЬ АНГЛОМОВНОГО ПОСТМОДЕРНІСТСЬКОГО РОМАНУ У СВІТЛІ ТЕОРІЇ КОНЦЕПТУАЛЬНОГО БЛЕНДІНГУ". Актуальні питання іноземної філології, № 12 (22 червня 2021): 69–76. http://dx.doi.org/10.32782/2410-0927-2020-12-12.

Повний текст джерела
Анотація:
Стаття присвячена розкриттю специфіки застосування теорії концептуального блендингу та теорії концептуальної метафори для аналізу глибинної семантики постмодерністського англомовного наративу. Оскільки когнітивний підхід до аналізу тексту розкриває значно більші можливості для тлумачення текстових тактик та індивідуально-авторських прийомів, він є надзвичайно актуальним на сьогодні. У статті подано зіставлення теорії концептуальної метафори та концептуального блендингу за декількома параметрами – порівняно спосіб застосування, одиниці аналізу, можливості, що з’являються при аналізі художнього тексту, а також їхній евристичний потенціал. В той час як перша концентрує свої зусилля на пошуку узагальнень у широкому спектрі метафоричних виразів, друга − фокусується на природі і особливостях специфічних прикладів, сприяючи виокремленню загальних принципів такої побудови. Незважаючи на те, що текст англомовного постмодерністського наративу значною мірою структурують конвенційні концептуальні метафори, вони зазнають різноманітних деформацій у процесі реалізації авторського творчого задуму, а саме − розширення, компресії, зміщення, використання раніше невикористаної частини концептуальної метафори. У статті запропоновано аналіз новаторських концептів за допомогою теорії концептуального блендингу. Зокрема, проаналізовано появу додаткової семантики у емергентному просторі блендів LIFE IS ANTI-COMEDY, DOCTOR IS FIEND; розкрито особливості концептуальної моделі гіпотетичного судження алюзивного характеру: “But say Thumberlina had married the mole?”, висвітлено приріст значення у випадку складеного іменника BOMB BABY. Таким чином розкриваємо додаткові можливості теорії концептуального блендингу для моделювання глибинної семантики індивідуально-авторських висловів при зіставленні із теорією концептуальної метафори.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
42

Внукова, Е. В. "МУЗИКА І СЛОВО В РОМАНІ ДІНИ РУБІНОЇ «БІЛА ГОЛУБКА КОРДОВИ»". Наукові записки Харківського національного педагогічного університету ім. Г. С. Сковороди "Літературознавство" 4, № 94 (2019): 15–32. http://dx.doi.org/10.34142/2312-1076.2019.4.94.02.

Повний текст джерела
Анотація:
Стаття присвячена аналізу «музичного» шару роману Діни Рубіної «Біла голубка Кордови». Автор статті дойшов висновку, що цей шар представлений цілою низкою інтермедіальних посилань (intermedial references – І. Раєвська), які реалізовані на різних рівнях тексту. Відповідно до класифікації, запропонованої В. Вульф, їх можна також позначити поняттям «інтермедіальна тематизация». Інтермедіальні посилання виконують у романі Рубіної в першу чергу характерологічну функцію, маючи при цьому найрізноманітніші форми: ім’я персонажа, опис виконання музичного твору або танцювального номера, музичні метафори і порівняння як частина портретної характеристики персонажа тощо. Випадки включення в текст твору слів пісні розглядаються як приклади інтрамедіальності. Музичні прийоми застосовуються для організації художнього світу «Білої голубки Кордови», стають засобом характеристики просторового середовища, у якому розгортається дія. Основу архітектоніки роману становить діалог між головним героєм – художником Кордовіним, який сприймає світ у якості мальовничого полотна, і наратором – професійним музикантом, для якого світ – це гармонія звуків і ритмів. Музичні прийоми визначають будову сюжету, що складається із взаємодії окремих тем, розвиток яких імітує розгортання музичних лейтмотивів і визначає специфіку композиції твору, яку можна порівняти з музичної симфонією. Принципи організації роману, запозичені з інших видів мистецтва – музики, живопису, кінематографу – розглядаються автором статті в якості перспективи подальшого дослідження поетики твору.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
43

Хараман, Наталія Олександрівна. "Порівняння в образній системі «Щоденника» Олександра Довженка". Філологічні студії: Науковий вісник Криворізького державного педагогічного університету 9, № 1 (16 жовтня 2013): 626–31. http://dx.doi.org/10.31812/filstd.v9i1.590.

Повний текст джерела
Анотація:
У статті досліджено порівняльні конструкції в мові «Щоденника» Олександра Довженка. Визначено стилістичні властивості та естетичну роль порівнянь у тексті, їхнє місце і значення в індивідуально-авторській картині світу.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
44

Стражева, М. А. "Штучна мова лаадан як мовний експеримент у художньому тексті". Дніпропетровський національний університет імені Олеся Гончара. Серія: Мовознавство 23, № 11 (2015): 119–25.

Знайти повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
45

Чистяк, Д. О. "Методика аналізу давньогрецького міфологічного інтертексту у франкомовному художньому тексті". Мовні і концептуальні картини світу, Вип. 37 (2011): 426–31.

Знайти повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
46

Рабчук, Ірина. "АПОЗИТИВНА СИНТАКСЕМА ЯК ВИРАЗНИК ТРОПЕЇЧНИХ ЗНАЧЕНЬ У ХУДОЖНЬОМУ ТЕКСТІ". Studia Ukrainica Posnaniensia 8, № 2 (31 грудня 2020): 57–69. http://dx.doi.org/10.14746/sup.2020.8.2.04.

Повний текст джерела
Анотація:
The article focuses on the fact that modern Ukrainian linguistic research is mainly devoted to the functioning of appositive epithets and metaphors syntaxemes in the poetical type of the belles-letters style. Therefore, the aim of the paper is an attempt at a comprehensive analysis of the tropical meanings of the appositive syntaxeme proper and semi-predicative appositive syntaxeme in texts of in prose and poetical belles-letters style, as well as a description of their stylistic roles. The article reveals that, in most cases, appositive syntaxemes are epithets, similes, and metaphors. Іt has been found that in belles-letters text, the appositive syntaxeme in detached and non-detached positions can take the form of the following tropes: personification, oxymoron, paronomasia, antithesis, amplification. Moreover, it is capable of expressing irony and sarcasm. The author records the cases of the use of semi-predicative appositive syntaxemes in the roles of synecdoches, periphrases and hyperboles. The author concludes that all appositive syntaxemes with tropical function create bright images of human characters as well as the other creatures, objects and phenomena that surround them. They allow writers to convey their thoughts, attitudes, and the peculiarities of their perception of the world.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
47

Качайло, Ксенія Анатоліївна. "Особливості функціонування конфіксальних іменників у творах О. Довженка". Філологічні студії: Науковий вісник Криворізького державного педагогічного університету 11 (13 листопада 2014): 193–201. http://dx.doi.org/10.31812/filstd.v11i0.385.

Повний текст джерела
Анотація:
У статті розглянуто особливості функціонування в художньому тексті, специфіку семантики та словотвірної структури конфіксальних іменників, використаних у кіноповістях О. Довженка; проаналізовано деривати, утворені шляхом приєднання до мотивуючої основи конфіксів із постпозитивними компонентами -/й/а, -ок, -ник, -иц(я), ø (матеріально не виражена друга частина) та різноманітними препозитивними частинами.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
48

Мельничук, Н. О. "ЕМОТИВНІ ПРИКМЕТНИКИ У ПРОСТОРІ ХУДОЖНІХ ТЕКСТІВ". Nova fìlologìâ 1, № 81 (23 червня 2021): 225–31. http://dx.doi.org/10.26661/2414-1135-2021-81-1-34.

Повний текст джерела
Анотація:
Системний підхід до вивчення лексики англійської мови викликає необхідність виявлення закономірностей функціонування її окремих компонентів. У сучасних дослідженнях із лексичної семантики застосування системного підходу у вивченні певних явищ надає особливої цінності результатам конкретних наукових розвідок у лінгвістиці. Власне врахування системності мови дозволяє проводити вивчення кожного семантичного об’єднання слів як невід’ємної частини загальної системи мови, що допускає можливість моделювання семантичних відношень у лексиці. У свою чергу, контрастивне дослідження елементів мови сприяє виявленню таких властивостей лексичної семантики, які відображають специфіку світобачення лінгвосоціумів, адже зміна парадигм окремих мовних одиниць уможливлює розгляд деяких лексичних і семантичних явищ у новому світлі, а також пояснення особливостей їх функціонування у мові. Сучасна лінгвістична наука характеризується пожвавленим інтересом до вивчення мови як соціокультурного феномену, а тому у центрі уваги багатьох лінгвістичних досліджень є людина та її роль в організації та використанні мови як засобу спілкування. Саме тут дедалі більше уваги приділяють емоційному фактору людини у мові, адже буття людини неможливо уявити без вираження нею емоцій у повсякденному житті засобами мови. У дослідженні особливостей функціонування ЛСП ад’єктивних емосемізмів як фрагмента англійськомовної картини світу цікавим видається спостереження за його спільними та відмінними рисами порівняно з індивідуально-авторською картиною світу письменника, яка відіграє важливу роль в антропоцентрично спрямованих лінгвістичних дослідженнях, адже її вивчення дає можливість розглянути світобачення народу – носія мови та його безпосереднього представника – людини. Аналіз особливостей художнього тексту, семантичний процес утворення якого є досить складним і неоднорідним за своєю природою, дозволяє виявити закономірності художнього мислення автора, яке розкривається через мову його текстів, відбір і художнє осмислення лексичних засобів із загальнонаціонального мовного фонду. Проблема є важливою для дослідження, адже емотивний прикметник характеризується складною семантичною структурою та виконує прагматичну функцію в мовленні.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
49

Вавринюк, Тетяна Іванівна. "Еквіваленти речень як засоби експресивного синтаксису в художньому тексті". Філологічні студії: Науковий вісник Криворізького державного педагогічного університету 15 (20 грудня 2016): 113–24. http://dx.doi.org/10.31812/filstd.v15i0.171.

Повний текст джерела
Анотація:
У статті йдеться про еквіваленти речень як про засоби експресивного синтаксису. Увагу звернено на різні модальні типи слів-речень, на незакінчені речення та звертання-речення. Обґрунтовано думку, що синтаксичні експресивні засоби відзначаються художньо-зображальною місткістю, здатністю відображати широкий діапазон модальних значень, відтворювати емоційний стан героїв художнього твору.
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
50

Філоненко, З. Л. "Стилістичні засоби і прийоми вираження амбівалентності у постмодерністському художньому тексті". Сучасні дослідження з іноземної філології, Вип. 9 (2011): 472–78.

Знайти повний текст джерела
Стилі APA, Harvard, Vancouver, ISO та ін.
Ми пропонуємо знижки на всі преміум-плани для авторів, чиї праці увійшли до тематичних добірок літератури. Зв'яжіться з нами, щоб отримати унікальний промокод!

До бібліографії